Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.08) на тему:Возрастные и сезонные изменения естественнойрезистентности индеек в условиях специализированных предприятий

МІНІСТЕРСТВО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

£ 0 Д ХАРКІВСЬКИЙ ЗООВЕТЕРИНАРНИЙ ІНСТИТУТ

З МАЙ На правах рукопису

ТЕРТИШНИЙ АНАТОЛІЙ АНДРІЙОВИЧ

ВІКОВІ І СЕЗОННІ ЗМІНИ ПРИРОДНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ІНДИКІВ В УМОВАХ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ГОСПОДАРСТВ

16.00.08 - зоогігієна

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Харків -1996

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі зоогігієни Харківського зооветеринарного інституту

Наукові керівники:

доктор біологічних наук, професор І.Ф.Храбустовський,

доктор ветеринарних наук, професор М.В.Чорний

Офіційні опоненти:

Демчук Михайло Васильович,

доктор ветеринарних наук, професор Корольов Анатолій Григорович,

кандидат ветеринарних наук, ст.науковий

співробітник

Провідна організація - Інститут птахівництва УААН

Захист дисертації відбудеться « » іюРй ______

1996р. на засіданні спеціалізованої ради Д.02.23.01 при Харківському зооветеринарному інституті.

Адреса інституту: 312050, п.в. М.Данилівка Дергачівського району Харківської області

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського зооветеринарного інституту.

Автореферат розісланий *'46* 1996 р.

Вчений секретар

спеціалізованої ради, доцент М.М.Савенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтенсифікація птахівництва передбачає всебічний розвиток і зміцнення кормової бази, впровадження промислової технології і поліпшення умов утримання тварин.

У зв’язку з організацією спеціалізованих індиківничих підприємств по-новому стають проблеми зоогігієнічних нормативів утримання, використання і годівлі птиці /М.ВДемчук та ін., 1992; Ю.М.Марков та ін., 1971; O.K.Данилова та ін., 1971; М.С.Найденський, 1991; В.М.Селянський та ін., 1974 та ін./. В цих умовах особливу актуальність набуває захист організму птиці від шкідливого впливу абіотичних факторів навколишнього середовища. Важлива роль у цьому захисті належить природним силам організму, знання і правильна оцінка яких має важливе теоретичне і практичне значення /І.Ф.Храбустовський, 1970; С.І.Плященко, В.Т.Сідоров, 1987; А.Б.Байдевлятов, 1972; А.Б.Байдевлятов та ін., 1975; Г.К.Волков та ін., 1976; А.Ф.Кузнецов та ін., 1987 та ін./.

Незважаючи на актуальність проблеми, вивченню природної резистентності організму індиків в умовах промислового виробництва до останнього часу приділялося мало уваги, що гальмує розвиток індиківництва.

Мета і задачі досліджень. Мета роботи - вивчити особливості формування природної резистентності індиків при цілорічному інтенсивному їх вирощуванні і використанні в різні вікові періоди в умовах промислової технології.

Для досягнення цієї мети ми повинні були вирішити такі задачі:

1. Дослідити динаміку мікроклімату в приміщеннях для

індиків у різні сезони року при інтенсивному їх використанні.

2. Вивчити рівень природної резистентності індиків різного віку у зв’язку з сезонами року.

3. Вивчити динаміку морфологічних змін захисно-адаптивних бар’єрів деяких органів травної системи індиків різного віку зимового і літнього виводів.

4. Вивчити ефективність інкубації яєць, одержаних взимку, і продуктивність індиків зимового виводу.

Наукова новизна. Вперше комплексно вивчені зоогігієнічні умови, природна резистентність і продуктивність індиків у зв’язку з віком і сезонами року в умовах спеціалізованих підприємств. Установлена доцільність і ефективність інкубації індичих яєць в зимовий період, розкриті гуморальні і клітинні фактори неспецифічного захисту організму.

Теоретична і практична цінність. Результати досліджень стали основою для розробки пропозицій по зоогігієнічним нормам при проектуванні і будівництві спеціалізованих тваринницьких ферм і промислових комплексів, а також рекомендацій по визначенню природної резистентності тварин в умовах інтенсивного їх використання, які схвалені на засіданні Координаційно-методичної комісії секції тваринництва і ветеринари Південного відділення ВАСГНІЛ.

Дані про особливості формування природної резистентності і реактивності індиків при інтенсивній їх експлуатації використовуються в навчальному процесі при підготовці лікарів ветеринарної медицини і зооінженерів, а також при організації планових ветеринарно-санітарних і гігієнічних заходів в індиківничих господарствах.

На захист виносяться:

1. Вікова динаміка гуморальних і клітинних факторів при-

родної резистентності індиків у різні сезони року.

2. Доцільність цілорічного одержування інкубаційних яєць і вирощування індиків в умовах інтенсивного їх використовування.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідалися і схвалені на річних звітних наукових конференціях Харківського зооветеринарного інституту /1971-1995 рр./; на IX Всесоюзній наково-методичній конференції по зоогігієні в 1974 р. /м.Москва/; на розширеному засіданні співробітників відділу зоогігієни БілНДІТ в 1984 р./м. Жодіно/; на республіканській конференції при Б.Церківському ДСГІ в 1994 р.; на міжнародній конференції, присвяченій 90-річчю з дня народження Ю.ІЛукіна в 1994 р. /м.Харків/.

; Публікація результатів дослідження. По темі дисертації опубліковано 11 робіт.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 147 сторінках машинописного тексту, містить 57 таблиць і малюнків. Робота складається із вступу, огляду літератури, методів досліджень, обговорення одержаних результатів, висновків, пропозицій виробництву. Список літератури включає 301 джерело, в тому числі 58 іноземних.

Декларапія особистого внеску. Всі матеріали проведених дослідів, їх обгрунтування, обговорення та висновки одержані особисто дисертантом.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження проводилися на Токарівській птахофабриці на індиках білої Московської породи і в лабораторії кафедри зоогігієни Харківського зооветеринарного інституту. Дана робота була частиною загальнокафедральної теми. Держав-

ний реєстраційний номер 74006690.

В період проведення дослідів всі організаційно-господарські питання, режим і організація годівлі, а також ветеринарно-санітарні заходи здійснювалися відповідно до технології, плану і розпорядку, які прийняті на індикофабриці /табл. 1/.

1. Схема дослідів

Вік у днях Зима Весна Літо Осінь

Всього голів заби то Всього голів заби то Всього голів заби то Всього голів заби то

1 10000 18 5000 4 10000 20 - -

20 5000 5 10000 10 10000 14 - -

30 3500 5 3500 5 7000 9 - -

60 3500 5 7000 10 7000 8 - -

9 0_1 10 3500 5 7000 9 3 500 6 3500 5

120_140 3500 6 7000 9 3 500 3 3500 6

150 160 3500 6 3500 6 10500 12 3500 6

200_240 2500 3 2500 3 5000 6 7500 13

260_290 2500 3 5000 6 2500 3 2500 3

315_360 2500 3 5000 6 2500 3 2500 3

Всього 40000 59 55500 68 61500 84 23000 36

У птиці, відібраної для дослідів, після визначення маси і клінічного огляду перерізали шийні судини і проводили взяття крові.

Контроль за станом мікроклімату в пташниках здійснювали в середині і торцях приміщення на рівні 0,3-0,5 м від підлоги. Температуру і вологість повітря вимірювали аспіраційним психрометром МВ-4М, динаміку цих показників контролювали тижневими термографами М-16 і гігрографами М-21. Швидкість руху повітря вимірювали кульковим кататермометром. Освітлення -світлотехнічним методом. Вміст вуглекислого тазу визначали методом Прохорова, аміаку - універсальним газоаналізатором УГ-2.

Для оцінки стану природної резистентності індиків вико-

ристовували такі методи. Фагоцитарну здатність псевдоеозинофілів визначали по В.С.Гостєву, бактерицидну дію сироватки крові -за методом лабораторії зоогігієни УНДІЕВ, комплементарну енергію сироватки крові - за Г.Ф. Вагнером. Лізоцимну активність сироватки крові і білка яєць визначали методом непрямої кількісної індикації лізоциму у відношенні Місгососсш Іуво-deicticus, титр гетерогемаглютинінів - за методом

І.Ф.Храбустовського. Визначення кількості загального білка в сироватці крові проводили універсальним рефрактометром, а його фракції - методом електрофорезу на папері. Гістологічні дослідження здійснювали за загальноприйнятими методами /Г.А.Меркулов, 1969/. Дані експериментальних досліджень піддавали біометричній обробці на ЕВМ «Промінь-М». Якщо величина «Р» відповідала або була менше 0,05; 0,01 і 0,001 по таблиці Ст’юдента, різниця вважалася вірогідною.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. Мікроклімат приміщень

Одержані дані про гігієнічний і санітарний стан повітряного середовища у виробничих приміщеннях для індиків /табл. 2/ свідчать про високу бактеріальну забрудненість, багаторазово перевищуючу рекомендований рівень.

Близькими до вимог ЗНТП 4-88 птахівничих підприємств у всі сезони року установлені показники по температурі і відносній вологості, за винятком приміщень для утримання батьківського стада взимку і восени. Це обумовлюється ефективною роботою примусової вентиляції.

2. Природна резистентність індиків

Для оцінки імунологічного статусу індиків був здійснений

2. Параметри мікроклімату в приміщеннях для утримання індиків по сезонам року

Приміщення Тем- пера- тура, •с Відно- сна воло- гість, % Швидкість руху пов іт-ря, м/с Освіт- лен- ня, лк Вміст вугле-сисло-го газу, % Вміст аміаку мг/м 3 Бактеріальна за-бруд-некі-сть повітря, тис. м.т./мЗ

Зима -

Батарейний зал /вік індичат у днях/ 1_3 29.3 59.7

4_5 28.9 60.6

6_ 10 25.9 73.7

1 1 _ 15 25.2 79.1

1 6_20 22.0 61.3 0.17 55.8 0.41 4 85.2

Акліматизатор 19.3 77.6 0.12 45.2 0.25 15 1461.4

В ід годівельних 15.6 - 0.08 6.0 0.16 40 320.1

Маточник 5.9 83.1 0.35 17.7 0.18 19 1977.5

Весна

Батарейний зал /вік індичат у днях/ 1_3 26.9 68.5

4 5 27.8 75.6

6_10 26.6 81.1

1 1 _ 15 26.1 79.9

16 _20 24.5 78.8 0.20 71.9 0.25 6 111.3

Акліматизатор 21.1 71.0 0.09 114.1 0.22 18 1422.6

Відгодівельник 19.0 77.8 0.16 78.1 0.22 31 922.5

Маточник 34.8 75.8 0. 12 41.0 0.14 26 1907.8

Літо

Батарейний зал /вік індичат у днях/ *_з 31.3 64.4

4_5 27.8 79.0

б_10 25.8 67.0

11 _ 1 5 25.3 61.4

16_20 24.5 70,2 0.34 59.5 0.21 7 81.5

Акліматизатор 20.8 68.0 0.14 153.3 0.17 11 987.8

Відгодівельник - - 0.28 1 10.0 0.18 28 102.8

М аточ н ик 22.1 63.1 0.11 54.1 0.17 35 3786.9

Осінь •*

Акліматизатор 14.3 77.2 0.30 80.0 , 0.63 18 3816.0

Відгодівельник - . - 0.15 8.2 0.47 25 502.4

Маточник 12.4 86.7 0.23 28.6 0.14 16 1701.9

Примітка: Температура і відносна вологість повітря в батарейних залах подані з урахуванням віку індичат

комплекс морфо-біохімічних і гематологічних досліджень /табл.З—10/.

2.1. Клітинні фактори неспсшіфічпого захисту. Клітинний захист організму індиків оцінювали за допомогою визначення фагоцитарної активності і фагоцитарного індексу псевдоеозинофілів /табл. 3-4/.

2.1.1. Фагомггариа активність псевдоеозипоФілів добре виражена в добових індичат /табл.З/. З 1-2-місячного віку спостерігалося підвищення фагоцитарної активності, яка в процесі подальшого розвитку організму коливалася. Характерним, хоча і незначним, є підвищення фагоцитарної активності на початку яйцекладки /200-240 днів/, у несучок вона залишалася на високому рівні.

3. Фагоцитарна активність псевдоеозинофілів індиків, %

Вік у днях Зима Весна Літо Осінь

М ± т М ± ш М ± т М ± т

1 38.66 7.05 23.66 2.02 31.00 3.78 - -

20 32.00 2.08 30.00 3.21 29.00 4.72 - -

30 39.33 2.18 33.00 5.29 18.00 3.60 - -

60 39.33 3.48 25.33 4.80 23.00 6.50 - -

90110 26.00 7.21 35.33 4.17 30.66 1.76 43.66 0.33

120140 26.66 4.80 37.00 7.63 34.33 8.08 48.66 8.08

150160 28.00 5.68 33.33 3.52 34.33 7.21 25.33 5.23

200240 37.66 5.04 34.66 1.33 36.33 0.33 32.00 6.11

260290 45.00 3.60 34.66 3.52 38.33 1.20 42.66 3.52

315360 47.66 8.25 54.66 9.61 31.33 8.95 26.66 1.45х

Примітка: Тут і далі х- Р<0,05; хх- Р<0,01; ххх- Р<0,001 в порівнянні з попередньою віковою групою

Відмічено найбільше значення фагоцитарної активності в індичат добового віку в зимовий період /38,66±7,05/. Початок яйцекладки характеризувався незначними коливаннями цього показника за сезонами року. Період інтенсивної яйцекладки

індиків /315-360 днів/ характеризувався максимальним посиленням фагоцитарної активності псевдоеозинофілів взимку і весною відповідно 47,66±8,25 і 54,66±9.61%. Влітку і восени, навпаки, спостерігалося зниження фагоцитарної активності.

2.1.2. Фагоцитарний індекс /табл. 4/ у добових індичат досягав значних величин. До місячного віку індичат він зменшувався. В період яйцекладки зимою і восени фагоцитарний індекс мав майже однакові показники і змінювався незначно. Весною і влітку його коливання були чітко виражені.

; 4. Фагоцитарний індекс псевдоеозинофілів індиків

Вік у днях Зим а Весна Літо Осінь

М ± ш М ± т М ± т М ± ш

1 2.94 0.23 2.14 0.19 1.63 0.08 - -

20 1 .76 3.08ххх 1.73 0.10 1.45 0.06 - -

30 1.64 0.07 1.18 3.03 ххх 1.18 ). 05ххх - -

60 1.78 0.09 1 .26 0.05 1.50 0 ,09хх - -

90_ 1 10 1.55 0.09 1 .52 З.Обххх 1.60 0.06 1 .86 0.08

12 0140 1.45 0.09 1 .71 0.09 1.68 0.08 1.56 0.07хх

150160 1.45 0.07 1 .36 ) .04ххх 1.55 0.08 1 .51 0.08

200_240 1.54 0.07 і .77 ) .08ххх 1.51 0.06 1 .78 0.09х

260290 1.5 1 0.05 1 .50 0.0 5хх 1.58 0.07 1.62 0.06

315 3 60 1.60 0.06 2.68 ). 1 Іххх 1.35 0.04хх 1.61 0.09

2.2. Гуморальні фактори захисту

2.2.1. Бактетшилна активність сироватки крові. Сироватка крові уже в одноденному віці індичат мала виражені бактерицидні якості /табл. 5/. Через годину контакту з сироваткою ріст тест-мікроба складав 6,45-78,92%. З подовженням часу контакту ріст тест-мікроба уповільнювався. Однак повного пригнічення росту тест-мікроба не відбувалося. До місячного віку посилювалися бактеріостатичні якості сироватки крові і після 4-8-годинного контакту спостерігалося повне пригнічення тест-мікроба Однак подалі ріст поновлювався. У 5-місячних індичат уже через дві

5. Бактерицидна активність сироватки крові індиків, % росту

Вік у днях Ріст тсст-міхроба по відношенню до кошролю ' /ІООЯз/ через годин

1 2 4 8 24 4 8 7 2

, Зима

1 78.92 3 .33 о.зо 33.50 66.66 - -

2 0 і. 78.73 0.50 0 .17 0.07 0 0 33.33

3 0 75.47 0.43 0.07 0 0.73 33.33 3 6.73

б 0 52.4 0 0.6 3 0.10 0.10 0.07 0 0

9 0 _ 1 І 0 50.40 0.67 0.10 0.05 0 0 0.03

1 20_1 40 2.37 0.35 0.16 0.02 0.03 0.01 0.01

1 5 0 _ 1 6 0 2.75 0.52 0.09 0.02 0 0.03 0.06

2 0 0 _ 2 4 0 2.63 0.40 0.10 0.07 33.3 3 3 4-03 66.66

2 6 0 _ 2 9 0 19.43 3 .37 0 0 0 0 0

3 1 5 _ 3 6 0 15.37 2.5 7 0 0 0 0 0

Весна

1 40.07 о.зз 0.47 0.10 0 3 3.33 3 3.47

2 0 20. 80 0.22 0.34 •4.60 16.70 16.80 16.60

3 0 7 8.40 4.95 0.20 0 7 5.40 0 0

6 0 10.60 0.19 0. 15 0.04 0.07 4.75 50.00

9 0 _ 1 1 0 15.35 2 8.00 0.31 0 0.01 0.01 0

1 20 _ 1 4 0 18.13. 0.27 0.06 0 0 0 0

1 5 0 __ 1 б 0 і . 83 0,45 0.28 0.12 0.10 0.03 0

20 0_2 4 0 22.70 0.17 0.30 0.05 0 0 0

2 6 0 _ 2 9 0 3.03 0.01 0.01 0.18 0 7.30 16.60

3 1 5 „ 3 6 0 7.72 2.18 0.42 0.05 0,03 0.02 0.02

Літо

І 6.45 0.44 1 .97 15.23 53.37 6 9.40 76.92

2 0 12.65 16.01 17.08 18.57 25.5В 3 8.51 38.65

3 0 15.71 0.26 0 0 25.17 37.5 0 3 7.50

6 0 4.49 0.10 0.01 0.07 0 11.27 3 7.97

9 0 _ 1 1 0 1 .09 0.07 0.07 0 0 16,66 16.66

1 20_ 1 4 0 4.10 0 0 0 0 0 0

1 5 0_ 1 6 0 8.45 0.33 0.06 0 0 0.04 0.04

20 0^240 0.81 0.19 0 0 0 0 0

2 6 0 _ 2 9 0 3 7.67 1.19 0.09 0.02 0.02 0 0

315 _3 6 0 1.6 3 0 0 0 0 0 0

Осінь

9 0 _ 3 1 0 26.30 5.20 о.оз 0 0 0 0

1 2 0_ 1 4 0 0.48 0.43 0.02 0 0 0 0

1 5 0 _ 1 6 0 0.52 0.15 0.03 0.0 1 0 0 0

2 0 0 _ 2 4 0 11.94 1 .20 0 ї 7 0 0 0 0

2 6 0 _ 2 9 0 65.90 3 .50 0 0 0 0 0

3 1 5 _ 3 6 0 0.55 0.18 0 0 0 0 0

години контакту ріст складав менше одного відсотка, з подовженням контакту спостерігалося повне припинення росту. Період яйцекладки індиків характеризувався стабільними бактерицидними якостями сироватки крові.

Аналіз сезонних змін бактерицидності сироватки крові свідчить, що вона була більш виражена у індиків влітку і восени. З 3-4-місячного віку після 24-годинного контакту спостерігалося повне припинення росту тест-мікроба. Взимку стабільні бактерицидні якості сироватки крові мали місце після 4-годинного контакту з тест-мікробом в період інтенсивної яйцекладки індиків. ,

2.2.2. Комплементарна активність сироватки кпові. Комплементарна активність проявляється уже в добовому віці індичат /7,26±0,85 - 22Д0±1,88% гемолізу/ і на першому місяці життя характеризувалася значними коливаннями /табл. 6/. З 2-місячного віку спостерігалося зниження комплементарної активності сироватки крові, яке продовжувалося до 3,5-місячного віку. До початку яйцекладки відбувалося незначне її посилення, у несучок вона знову слабшала.

6. Комплементарна активність сироватки крові індиків, % гемолізу________________________________________________

Вік у днях Зима Весна Ліго Осінь

М ± ш м ± т М ± т М ± т

1 22.10 1.8 8 7.26 0.85 17.29 1.35 - -

20 ■ 22.72 2.26 17.12 1 .Обххх 14.61 1.52 - -

30 14.93 3.72 28.30 1.1Оххх 8.41 0. 79хх - -

60 12.68 1.13 14.0 1 1.50ххх 17.30 і. 40ххх - -

9 0 _ 1 10 11.84 0.55 11.66 0.80 8.16 1. 5 бххх 17.64 0.80

120_140 18.16 1.97х 14.52 1.44 15.93 3.47 11.55 2.64

1 50_ 1 60 21.50 3.59 18.10 0.78 15.71 1.19 21.63 2.3 1 х

2 0 0_ 2 4 0 30.40 0.77х 9.33 1.07ххх 13.48 3.71 18.70 0.93

260_ 290 7.36 1. 0 8ххх 15.06 0. 7 1 хх 18.16 0.98 16.63 2.40

3 15_360 8.89 0.8 1 13.90 2.55 4.76 3. 4 3 ххх 17.00 1.61

Із сезонних особливостей необхідно зазначити максимальний відсоток гемолізу /22,10±1,88/ в добовому віці індичат взимку. В цьому сезоні, а також влітку, відбувалося максимальне послаблення комплементарної активності сироватки крові несучок. Восени вона характеризувалася високим і більш стабільним відсотком гемолізу.

2.2.3. Лізопимна активпість сироваткп крові. Лізоцимна активність сироватки крові /табл.7/ в період постембріонального розвитку індиків зазнавала значних змін. Відзначена тенденція зростання титру лізоциму в сироватці крові індиків з віком. Однак продуктивний період птиці характеризувався широким діапазоном коливань - від 0 до 1:67.

7. Титр лізоциму в сироватці крові індиків

Вік у днях Зима Весна Літо Осінь

М М М М

1 1:3 1:20 1:36 -

20 1:8 1:28 1:29 -

30 1:18 1:15 1:45 -

60 1:22 1:28 1:7 -

90_110 1:50 1:103 1:22 1:14

120 140 1:15 1:21 1:3 1:55

150 160 1:17 1:45 1:19 1:38

200_240 1:20 1:3 1:40 1:8

260_290 1:7 1:7 1:13 1:13

315 360 0 1:58 1:67 1:23

Аналіз сезонних коливань лізоцимної активності сироватки крові індиків показав, що найменший її титр у добовому віці індичат був взимку /1:3/, найбільший - влітку /1:36/. В місячному віці індичат максимальний титр лізоциму /1:45/ спостерігався також влітку, а в 4-5-місячному віці /1:55/ восени. В період інтенсивної яйцекладки /315-360 днів/ лізоцим в сироватці

крові був відсутній, влітку його титр був максимальний /І\67/

Дослідження лізоциму в білку яєць несучок дало можливість встановити його титр у залежності від періоду яйцекладки. В білку яєць, знесених на початку яйцекладки /129-269 днів/, титр лізоциму коливався в значних межах - від 1:15360±22,8 до 1:1146900±2692,2. В період інтенсивної яйцекладки /288-417 днів/ діапазон коливань титру лізоциму був менше /1:12800±31,3 -819220±2365,0/, а найбільш стабільний його показник зазначено взимку.

2.2.4. Титр гетерогемаглютинінів в сироватці крові. В

сироватці крові до 20- денного віку гстєрогемаглютиніни не виявлялися /табл.8/.

8. Титр гетерогемаглютшіішв у сироватці крові індиків

Віх у днях 3 има Весна Літо Осінь

М М М М

1 0 0 0 -

20 0 0 0 -

30 1:1 0 1 :1 -

60 1:2 1 4 1:1 -

9 0 _ 1 10 1 :5 1 6 1 :4 1:9

120_140 1:6 1 5 0 • 1:11

150_160 1:10 1 5 1 :5 1:9

200_240 1:6 1 1 1:3 1:10

2б0_290 1:5 1 4 1 :5 1:16

315 3 60 1:7 1 8 1:9 1:12

З віком відбувалося поступове нагромадження гетерогемаглютинінів і в 5-місячному віці індичат вони виявлялися в значній кількості. Однак у віці 200-240 днів спостерігалося деяке зниження титру гетерогемаглютинінів з послідуючим підвищенням їх в період інтенсивної яйцекладки.

Дослідження титру нормальних антитіл по сезонам року показало, що весною вони були відсутні в сироватці крові

індичат до 2-місячного віку. Рівномірне накопичення гетерогемаглютинінів у сироватці крові індичат до 5-місячного віку було взимку, а найбільш стабільні величини - восени. В цьому сезоні в сироватці крові індиків також спостерігався самий максимальний титр нормалних антитіл 1:16 у віці 260290 днів.

2.3. Білковий спектр сироватки крові

2.3.1. Загальний білок. З віком у сироватці крові індиків відбувалося зростання вмісту загального білка /табл.9/. Максимальна кількість його спостерігалася на протязі всього періоду яйцекладки.

Молодняк зимового виводу в добовому віці мав найменшу кількість загального білка в сироватці крові/3,45±0,23 г%/. Однак у місячному віці вміст загального білка збільшився до 4,02±0,2 г%, тоді як в індичат весняного і літнього виводів у цей період відбулося його зменшення відповідно до 2,97±0,15 і 3,57±0,07 г%. Взимку відбулося зменшення загального білка також у групі 315-360-денних індиків, тоді як в інші сезоші року цей період характеризувався максимальним накопиченням його.

2.3.2. Альбуміни. Як і загальний білок кількість атьбумінів у сироватці крові /табл.9/ з віком індиків зростала, хоча в місячному віці спостерігалася тенденція до їх зменшеня. Надалі відбувалося поступове накопичення їх і в 5-місячному віці альбумінова фракція білка була максимальною /2,22+0,12 -2,7±0,08 г%/. На протязі всього періоду яйцекладки альбуміни утримувалися на високому рівні.

Найбільша кількість альбумінів у добових індичат спостерігалася влітку /1,88±0,11 г%/, найменша - взимку / 1,29±0,12 г%/.

9. Білковий склад сироватки крові індиків

Вік у днях Загальний білок, г% Альбуміни, г % - Глобуліни, г%

всього гамма

М ± т М ± т м ± т М ± т

3 к ма

1 3.45 0.23 1.29 0.12 2.05 0.11 0.58 0.053

20 4.08 0.1 6х 2.14 ».1 Зххх 1 .91 0.04 0.53 0.016

ЗО 4.02 0.20 1.98 0,11 1 .95 0.24 0.48 0.055

60 3.96 0.10 2.03 0.05 1.92 0.07 0.62 0.059

9 0 _ 11 0 4.37 0.23 2.29 0.1 Ох 2.08 0.20 0.65 0.083

120_14 0 4.35 0.08 2.47 0.08 1.85 0.05 0.65 0.035

150_16 0 4.90 0.15ХХ 2.70 0.08 2.16 0.17 0.93 0 .11 0 х

2 00_2 4 0 5.60 0.39 2.50 0.53 3.10 0.27х 1.23 0.110

260,290 6.80 0.56 2.40 0.11 4.30 0.45 1.69 0.190

315 _3 6 0 4.37 О.ІЗх 2.10 0.07 2.27 О.Обхх 0.77 0.050хх

Весна

1 4.23 0.24 1.45 0.11 2.77 0.22 0.78 0.017

20 3.79 0.21 1 .78 0.11 2.00 О.ІЗх 0.48 0.0 7 Зххх

30 2.97 0.15х 1.58 0.09 1.39 0.09ХХ 0.41 0.062

60 4.12 0.1 8ххх 1.73 0.07 2.39 0.1бххх 0.97 0.093ххх

90_ 1 10 4.54 0.30 1 .87 0.08 2.66 0.33 0.92 0.171

120^140 3.80 0.1 Ох 1.94 0.05 1.87 0.08х 0.68 0.028

150_160 3.90 0.13 2.22 0.12 1.67 0.09 0.63 0.053

200_240 €.98 0.5А ххх 2.68 О.ОЗх 4.30 0.54ХХ 1.37 0.175хх

26 0,290 6.16 0.52 2.63 0.12 3.52 0.48 1.26 0.146

315 360 6.54 0.21 2.52 0.18 4,02 0.23 1.43 0.143

Літо

1 4.1 1 0.13 1.88 0.1 1 2.14 0.10 0.75 0.069

20 3.60 0.13 1.78 0.12 1.81 0.05хх 0.5 1 0.037ХХ

30 3.57 0.07 1.55 0.07 2.01 0.0 6х 0.71 0.045ХХ

60 3.57 0. 1 6 1.36 0.05х 2.20 0.11 0.77 0.072

9 0 1 ї 0 4.08 0 .1 Ох 1.95 5.07ххх 2.12 0.09 0.77 0.054

12 0 _140 4.66 0.27 2.05 0.13 2.61 О.ІЗх 1.12 0. 06 8хх

150„160 4.80 0.21 2.46 0.16 2.33 0.16 0.92 0 .05 6х

200_240 4.77 '0.31 2.29 0.20 2.48 0.25 0.91 0.075

2 б 0 _2 9 0 5.07 0. 33 2.45 0.10 2.62 0.27 1.22 0.084Х

315 360 5.05 0.1 6 2.61 0.14 2.43 0.06 0.83 О.ООЗхх

Осінь

90_ 1 10 4.19 0.1 0 1.81 0.03 2.41 0.13 0.79 0.108

12 0 14 0 4.97 0.1 Оххх 2.45 0.15хх 2.46 0.19 0.90 0.063

15 0_16 0 4.80 0.15 2.68 0.20 2.07 0.25 0.81 0.136

2 00240 4.79 0.1 3 2.27 0.13 2.50 0.18 1.09 0.096

2 6 0 _2 9 0 5.70 0.43 2.22 0.09 3.48 0.34Х 1.32 0. 099х

3 1 5 _ 3 6 0 5.83 0.50 2.70 0.23 3.13 0.69 0.97 0.349

2.3.3. Глобуліни. Дослідження показали, що вже в добових індичат в сироватці крові глобуліни виявлялися в значній кількості /табл.9/. Однак у перші дні життя індичат /до 20-денного віку/ відбувалося вірогідне їх зменшення. В продуктивний період індиків спостерігалося різке збільшення глобулінів, особливо це характерне для періоду інтенсивної яйцекладки /260-290 днів/.

У добових індичат найбільша кількість глобулінів зазначена навесні/2,77±0,22 г%/. У продуктивний період максимальне накопичення їх відбувалося взимку і навесні /до 4,30 г%/.

2.3.4. Гамма-глобуліни. Сироватка крові добових індичат

мала значну кількість гамма-глобулінів - 0,58±0,053 -

0,78±0,017г% /табл.9/. В перші 20-30 днів життя індичат

кількість гамма-глобулінів зменшувалася. Максимальну кількість гамма-глобулінів індики мали в період яйцекладки.

Аналіз сезонних змін гамма-глобулінів у сироватці крові індиків свідчить, що найменша кількість цієї фракції в добових індичат була взимку /0,58±0,053 г%/. Однак у цю пору року відбувалося і максимальне нагромадження гамма-глобулінів -1,69±0,19 г% у період інтенсивної яйцекладки індиків. Але необхідно відмітити, що в групі 315-360-денного віку зимою і влітку їх рівень був менше /Р<0,01/.

2.3.5. Альбуміпо-глобулшовпй коеФіцієпт /АГК/. АГіС у добових індичат був менше одиниці. До 20-30-денного віку співвідношення білкових фракцій змінилося в бік збільшення альбумінів. Надачі в сироватці крові зростали гамма-глобуліни. Однак у 4-5-місячних індичат в сироватці крові превалюють альбуміни.

В зимовий період АГК в індиків до початку яйцекладки був більше одиниці. Але в групі несучок /260-290 днів/ в цю

пору року він був найменшим /0,55±0,03/ за весь період досліджень.

Ґ

2.4. Гістологічні дослідження.

2.4.1. Вентральна стінка вола. Мікроскопічна будова вентральної стінки вола в перший день постембріонального життя індичат характеризувалася наявністю трьох оболонок: слизової, м’язової і зовнішньої - адвентиції. Епітелій слизової оболонки

- багатошаровий плоский. В 20-денному віці товщина епітелію слизової оболонки вентральної стінки вола незначно поступалася такій, як у дорослих індиків. В 60-денному віці під епітелієм зрідка виявлялася лімфоїдна тканина, представлена, головним чином, ретикулярними клітинами, малими і середніми лімфоцитами, окремими плазмоцитаркими елементами. Більш виражена ступінь ороговіння епітелію і розвинута лімфоїдна тканина в даному відділі травної трубки спостерігалася на всьому протязі досліджень в індиків зимового виводу.

2.4.2. Зона переходу стравоходу в залозистий відділ шлунка. В індичат добового віку в основі слизової оболонки стравоходу виявлялися окремі лімфоїдні елементи. В 20-денному віці відмічено формування лімфоїдних фолікулів. З віком у пограничній зоні стравоходу і залозистого відділу шлунка формувалися великі нагромадження лімфоїдної тканини. Більш виражена лімфоїдна тканина в індиків зимового виводу /табл.10/.

10. Кількість плазматичних клітин у лімфоїдній тканині /в одному імерсійному полі зору мікроскопа/

Віх у Стравохід Сліпа кишка Фабрицієва сумка

ДНЯХ М ± ш М ± т М ± т

Зимовий вивід

1 0 0 0 0 0 0

20 14.4 0.56 1 1.0 1.43 12.0 0.55

60 16.5 0.69 18.0 1.57 23.3 1.21

120 22.3 1.36 21.3 0.57 32.0 0.95

3 15 19.9 1.47 14.4 1.09 0 0

Літній вивід

1 0 0 0 0 0 0

20 5.4 0.32 2.6 0.26 11.6 0.56

120 17.5 0.66 9.2 0.33 27.8 0.99

315 11.6 0.48 6.3 0.35 0 0

2.4.3. Зона переходу м’язового відділу шлунка з дванадцятипалу кишку. В слизовій оболонці м’язового відділу шлунка добових індичат виявлялися прості трубчасті залози, які продукують секрет, що застигав і перетворювався в кутикулу. До 60-денного віку в основі слизової оболонки виявлялися поодинокі лімфоїдні елементи, кількість яких до 4-місячного віку зростала.

Слизова оболонка дванадцятипалої кишки в індичат добового віку має ворсинки пальцєвидної форми. Епітелій слизової оболонки із слабо вираженою кайомкою і мав поодинокі Соколоподібні клітини. В індичат 20-денного віку ворсинки розташовувалися більш щільно, висота їх помірно зростала. Поступове посилення і розвиток структур слизової оболонки до 120-денного віку досягало ступеня розвитку як у дорослих осіб, лімфоїдна тканина в даній пограничній зоні формує могутній захисний бар’єр.

2.4.4. Шинна частяча сліпих кишок. В добових індичат у слизовій оболонці виявлялася незначна кількість лімфоїцної

тканини. До 20-денного віку помітно збільшувалася висота ворсинок, кількість бокалоподібних клітин, каймистий епітелій більш диференційований, лімфощна тканина представлена великою кількістью фолікулів, м’язова і серозна оболонки інфільтровані лімфоїдними елементами. В цьому віці виявлялися плазматичні клітини. В індиків зимового виводу кількість плазматичних клітин була більша в усіх вікових групах /табл.10/.

2.4.5. Фабришсва сумка. Слизова оболонка в добових індичат утворює складки, котрі значно інфільтровані лімфоїдними елементами, які формують фолікули. В подальшому лімфощна тканина більш розвинута і в 20-денних індичат представлена чітко контуруючими фолікулами, в яких розрізняють кіркову і мозкову речовини. На наступному етапі розвитку лімфоідні елементи активізувалися, про що свідчить поява значної кількості плазмобластів і плазмоцитів. В 315-денному віці фабрицієва сумка індиків являла собою інволюційований орган. Лімфощна тканина виражена дуже слабо.

3. Економічна оцінка одержаних результатів. Аналіз економічної ефективності одержання інкубаційних яєць і м’яса індиків батьківського стада в різні сезони року при цілорічному їх вирощуванні показав таке. Від індиків батьківського стада, виведених в різні пори року, одержані яйця підлягали інкубації. Розрахунки показали, що відсоток виведення індичат відносно закладених яєць складав у зимовий період 64,0, весняний -61,9, літній -58,0. Жива маса індиків батьківського стада, які підлягали забою, була найвищою в групі зимового виводу -6333,3±33,3 г, у той час як аналогічні групи індиків весняного і літнього виводів мали живу масу відповідно 5358,4±327,0 і 5683,3±149,5 г.

ВИСНОВКИ

1. Адаптивно-захисні реакції в організмі індиків, які обумовлюють їх високу стійкість і продуктивність, в умовах інтенсивного ведення індиківництва формуються при забезпеченні в пташниках таких параметрів мікроклімату: температури - 29,3

- 22, ГС, відносної вологості 59,7 - 77,8%, швидкості руху повітря 0,08 - 0,30 м/с, концентрації вуглекислоти 0,14 - 0,25%, аміаку -11-20мг/м3.

2. Клітинний захист організму добре виражений на перших етапах постембріонального розвитку індичат, що підтверджується максимальною фагоцитарною активністю псевдоеозинофілів /38,66±7,05%/ і фагоцитарним індексом /2,94±0,23/ добових індичат.

3. Гуморальні показники природної резистентності /бактерицидна, комплементарна, лізоцимна активність сироватки крові, титр гетерогемаглютинінів/ у індиків з віком посилюються і досягають рівня дорослої птиці в 4-5-місячному віці.

4. Установлені періоди значного зниження природної резистентності індиків /фагоцитарної здатності псевдоеозинофілів, комплементарної, лізоцимної активності сироватки крові, загального білка і гамма-глобулінової фракції/: 20-30-деіший вік і початок яйцекладки.

5. Установлені особливості природної резистентності в продуктивний період індиків у зв’язку з сезонами року: максимальні кількості загального білка, глобулінів, зокрема гамма-глобулінів, в сироватці крові індиків установлені взимку і навесні, а висока і стабільна бактерицидна і комплементарна активність сироватки крові, титр гетерогемаглютинінів - восеїш.

6. Захисні лімфоїдні барьєри в органах травної системи індиків максимального розвитку досягають у 120-денному віці

в пограничній зоні стравоходу із залозовим відділом шлунка, м’язового відділу шлунка з дванадцятипалою кишкою, в області сліпих кишок і найбільш виражені у фабрицієвій сумці.

7. Обгрунтована можливість цілорічного одержання інкубаційних яєць і вирощування індиків в умовах промислової технології. При цьому установлено максимальний відсоток виведення індичат відносно закладених яєць у зимовий період. Маса індиків 315-360-денного віку зимового виводу більше весняного на 0,98 кг, літнього - на 0,65 кг.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. В критичні вікові періоди розвитку індиків /20-30-денному віці/ рекомендувати проведення визначення рівня природної резистентності з метою об’єктивної оцінки статусу організму і розробки відповідних заходів.

2. Деякі наукові положення, що витікають із матеріалів дисертації, рекомендовані до впровадження і відображені в: «Методических рекомендациях по зоогигиеническим нормам и ветеринарно-санитарным требованиям при проектировании и строительстве специализированных животноводческих ферм и промышленных комплексов»-.- Харьков, 1974, «Методичесих рекомендациях по определению естественной резистентности животных в условиях интенсивного их использования».- Харьков, 1974, які розглянуті і схвалені на засіданні Координаційно-методичної комісії секції тваринництва і ветеринарії Південного відділення ВАСГНІЛ.

3. Експериментальні дані про становлення природної резистентності і реактивності організму індиків при інтенсифікації птахівництва використовуються в навчальному процесі кафедри зоогігієни Харківського зооветеринарного інституту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ

ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

і

1. Храбустовский И.Ф., Артюх Е.И., Богдановский А.В., Лосева В.М., Терпышный А.А., Журавель А.Ф. Изучение и гигиеническая оценка интенсивного выращивания и содержания индеек в специализированном хозяйстве //Материалы VIII Всесоюзной научно-методической конференции по зоогигиене с основами ветеринарии, 8-10 февраля 1971г.- М., 1971.- 4.1.- С. 127-129.

2. Тертышный АА. Некоторые гистологические изменения в организме индеек разного возраста в связи с сезоном года и разными условиями содержания //Материалы VIII Всесоюзной научно-методической конференции по зоогигиене с основами ветеринарии, 8-10 февраля 1971г.- М., 1971.- Ч.2.- С. 79-80.

3. Артюх Е.И., Лосева В.М., Тертышный А.А. Изучение иммунобиологической реактивности индеек в зависимости от возраста и сезона // Материалы VIII Всесоюзной научно-методической конференции по зоогигиене с основами ветеринарии, 8-10 февраля 1971г.- М., 1971.- Ч.2.- С. 115-116.

4. Храбустовский И.Ф., Артюх Е.И., Богдановский А.В.,

Лосева В.М., Тертышный А.А., Журавель А.Ф. Изучение и оценка микроклимата помещений для содержания индеек // Повышение продуктивности сельскохозяйственных животных: Тр. /Харьк. зоовет. ин-т.- Харьков, 1972.- Т.167.- С. 222230. .

5. Храбустовский И.Ф., Артюх Е.И., Богдановский А.В., Лосева В.М., Тертышный А.А., Журавель А.Ф. Изучение физиологической реактивности организма индеек в зависимости от возраста и сезона года // Повышение продуктивности сельско-

хозяйственных животных: Тр. /Харьк. зоовет. ин-т.- Харьков, 1972,- Т.167.- С. 231-239.

6. Тераышный А.А. Морфологические изменения лимфоидной ткани индеек в зависимости от возраста и сезона вывода //Борьба с болезнями сельскохозяйственных животных: Тр. /Харьк. зоовет. ин-т.- Харьков, 1972.-Т.168. - С. 194-199.

7. Храбустовский И.Ф., Артюх Е.И., Богдановский А.В., Лосева В.М., Тертышный А.А., Журавель А.Ф. Микроклимат помещений для содержания индеек в условиях промышленной птицефабрики //Вопросы зоогигиены и основы ветеринарии: Сб. науч. тр. /Моск. Вет. Академия.- М., 1973.- Т.66.- С, 149150.

8. Храбустовский И.Ф., Артюх Е.И., Богдановский A.B., Лосева В.М., Тертышный А.А., Журавель А.Ф. Изучение физиологической реактивности организма индеек в условиях промышленного индейководства //Вопросы зоогигиены и основы ветеринарии: Сб. науч. тр. /Моск. Вет. Академия.- М., 1973.-Т.66.- С, 186-187.

9. Тертышный А.А. Развитие защитных барьеров некоторых отделов пищеварительного тракта при интенсивном содержании индеек //Вопросы зоогигиены и основы ветеринарии: Сб. науч. тр. /Моск. Вет. Академия.- М., 1973.- Т.66.- С, 187188.

10. Чорний М.В., Тертшпний А.А. Природна резистентність індичат у зв’язку з віком і сезонами року //Збірник статей науково-практичної конференції «Збереженість молодняка с/г тварин - запорука розвитку тваринництва України»/ УААН.- Ін-т експериментальної і клінічної ветеринарної медицини.-Харків, 1994.- С. 151-152.

11. Тертышный А.А. Естественная резистентность индеек в

условиях специализированного предприятия //Зоологическая наука и современные проблемы зоотехнии и ветеринарной медицины: Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 90-летию со дня рождения профессора Лукина Е.И. /Харьк. зоовет. ин-т.- Харьков, 1994.- С.51.

Annotation

Tertyshny А.А. Age and season changes of natural resistance of turkeys under condition of a specialised enterprises.

The theses to get scientific degree of candidate of veterinary sciences on speciality 16.00.08 - zoohygiene, Kharkov zooveteiinary Institute, Kharkov, 1996.

' The thesis deals with complex investigation of natural resistance of turkeys under condition of intensive usage. Microclimate parameters have been established that determine high resistance and productivity of turkeys, the season resistance, dynamic of natural resistance have been determined, the possibility of receiving of incubator eggs all year round and growing of turkeys under conditions of industry technology have been grounded.

Аннотация

Тертышный A.A. Возрастные и сезонные изменения естественной резистентности индеек в условиях специализированных предприятий.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.08 - зоогигиена, Харьковский зооветеринарный институт. Харьков, 1996.

Диссертационная работа посвящена комплексному исследованию естественной резистентности индеек в условиях интенсивного их использования. Определены параметры микроклимата, обусловливающие высокую устойчивость и продуктивность

индеек, установлена возрастная и сезонная динамика естественной резистентности; обоснована возможность круглогодового получения инкубационных яиц и выращивания индек в условиях промышленной технологии.

Ключові слова: зоогігієна, мікроклімат, індики, природна резистентність, абіотичні фактори, інтенсивне вирощування, розвиток, вік, сезон.