Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.03) на тему:Виды микобактерий, распространенные в хозяйствах Украины, и их эпизоотологическое значение

укракнська акадешя аграрних наук 1нститут експ ер и mehtajibhoi i кл1н1чн01 betephhaphoï л^едицини

На правах рукопису

£. • » > M / л *. -J

0 " ' ' i:l:'1 ЗАВГОРОДН1Й

Андрш 1ванович

види м1к0бактер1й, р03п0всюджеш в господарствах укра1ни, та ïx еп1300т0л0г1чне значений

16.00.03 — ветеринарка мшробтлопя, в1русолопя, ешзооголопя, лпколопя i ¡мунолопя

автореферат

дисертацй на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в лабораторп вивченкя туберкульозу 1нституту експери-менталыю! I клпично! ветеринарно! медицини.

Науковий консультант—доктор ветеринарних наук,

професор Касс1ч ЮрШ Якович.

ОфщШш опоненти: доктор ветеринарних наук, академщ УААН Краешков Генад!й Андршович,

Проврана оргашзащя — 1нститут ветеринарно! медицини УААН, м. Ки1В.

заадант спещал!зованоТ вчено! ради Д 02.32.01 при 1нституп експериментально! 1 клшчно! ветеринарно! медицини УААН: 310023, м. Харк1в, вул. Пушкшська, 83.

3 дисертащею можна ознайомитися у бгблютещ 1нституту екс-периментально! } клппчно! ветеринарноГ медицини (м. Харюв вул. Пуишнсъка, 83).

Автореферат розклано « }(Р » ¿¿-Л 1997 р.

доктор ветеринарних наук, професор Буряк бвген 1ваиович

докгср ветеринарних наук, старший науковий сшвробп'ник Нечваль 1ван Тимофшович.

1997 року на

/_к. е.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми та стушнь досл1дженост1 тематики дисерта-

цП.

Bíaomo, що одним Í3 особливо небезпечннх зооантропонозннх захворювань е туберкульоз, яким найбмьше уражена велика рогата худоба.

Захворювання велико! рогато!' худоб и на туберкульоз в pi3HÍ роки вщмйчалось на bcíx континентах земно! кул1. Але ураженшть тварин ц!ею хворобою у р1зних кра'шах була неоднакова.

Завдяки проведении за осташй роки в УкраШ широкомасштаб-ним профшактнчшш та оздоровчим заводам захворювашсть велико! рогато! худоби на туберкульоз значно зменшилась.

Численш дослщження вказують на те, що в государствах Укра!ни туберкульоз велико! рогато! худоби обумовлюють míko-бактерй' бичачого та людського вид1в, irraxiB— пташиного, свиней— бичачого та пташиного видш (Говоров О. М., 19G5, 1975, 1978; Рогов В.1., 1973, 1978; Касс1ч 10. >1., 1982, 1984, 1990).

В систем! заход!в профшактики та боротьби з туберкульозом велико! рогато'1 худоби важливе значения мае своечасна та ефек-тивна його д1агностика. 3 nieto метою застосовують внутршньо-шюрну туберкулшову пробу, за результатами яко! визначають етзоотичнии стан господарств по туберкульозу або наявшсть чи вщсутшсть хворих тварин. Однак.в останн1 роки в багатьох благо-гюлучних щодо захворювання на туберкульоз господарствах не-р1дко виявляють реагуючих на туберкулш тварин, у яких при д1аг-ностичному забо! не знаходять властивих туберкульозу уражень. Бактерюлопчним дослщженням патолопчного матер1алу, вццбра-цого в'1д таких тварин, збудника туберкульозу не вид1ляють, в рщких випадках !золюють атипов1 мжобактерп.

Дослщженнями багатьох учених встановлено, що позитнвш реакцп на туберкулш у велико! рогато! худоби можуть обумовлю-зати як збудники туберкульозу, так i aranoBi мшобактери деяких зид1в (Wilder С. W., 1962; Lawerque М. Е„ 1975; Wialler L: et al-1975; Tsucamura М. et al., 1976).

За даними заруб1жних автор1в у благополучних щодо захворювання на туберкульоз господарствах США неспециф1чш реакцп ía туберкулш у тварин виявляють тц 10 до 50%, у Франца — 15—30, у Латвп — 35,8, у Литв1 — 81,8—98,3, в Ест он i! — 92— 35,1, у Молдова— 6,1—30,3, в Pocií — 8,9—79,4% господарств (Lucos А., 1972; Мартма О. В., 1978; Урбан В. П., 1982; Кадоч-ííh А. М, 1983; Башбеков С. Д. та íhiuí, 1985; Овд1енко М. П., 1988; Шаров О. М, 1982, 1989; Шкшь,М. А., 1995; Лисен-ш О. П., 1995).

Що стосуеться шлькосп велико! рогато! худоби з неспециф1ч-íhmh реакщями на туберкулш у господарствах Укра!ни, то уза-^альнених даннх з цього питання немае. В Державнш 3bíthoctí

шфсрмащя про таи господарства в!дсутня, хоч у науковш лггера тур1 е пов!домлення К.асача Ю. Я- (1982. 1995), який вказуе н те, що неспеци4пчщ реакци на туберкулш у тварин вдапчаютьс в 32—40% дослижених ним господарствах краши.

Наведет даш свщчать про те, що ешзоотична ситуащя п туберкульозу в господарствах Украши ускладнюеться тим, щ природа реакцШ на туберкулш часто бувае не визначена. Том протягом довгого часу таи господарства несуть велши економ!чь збитки.

Для вир1шення дих питань важливим е розробка нових та удое коналення ¡снуючих метсшв оцшки ешзоотично! ситуацп по тубер кульозу тварин у господарствах, вивчення ареалу вщцв атипови мжобактерШ у р1зних репонах краши, визначення 1х ешзоотолс пчного значения та рол! в етюлоги захворювання велико! рогато худоби та свиней, пошук засоб1в 1 методт 1х ¡дентифшаци.

Мета роботи. Основною метою робота е вивчення розповсюд ження в господарствах Украши вщцв атипових мнеобактерш,- 1 ещзоотолопчного значения для велико! рогато! худоби та свиней а також розробка метод1в щентифжацп та системи д1агностик: для з'ясування приреди реакщй на туберкулш у тварин, що утри муються в благополучних щодо захворювання на туберкульо господарствах.

Завдання досл1джень. Вщповщно до мети роботи були постав леш таи завдання:

1. Вивчити ,природу реакцш на туберкулш у велико! рогато худоби в благополучних щодо захворювання на туберкульоз госпо дарствах зони Лкостепу, Степу Украши.

2. Видшити культури м1кобактер1й вщ реагуючих на туберкули тварин та ¡з об'ект1в середовища !х утримання.

3. Розробити схему ¡дентифшаца культур мшобактерш.

. 4. Вивчити видову належшеть видшених культур мшобактерш на тваринницьких фермах Укра!ни.

5. Вивчити антигенну структуру вид!в мшобактерШ, розповсюд жених у господарствах Украши. .

6. Розробити живильш середовища для культивування 1 1ден тифжаци культур мшобактерш.

7. Визначити ещзоотолопчне значения для велико! .. рогато худоби та свиней вид1в мшобактерш, розповсюджених на тварин ницьких фермах Украши.

8. Розробити комплексний метод д!агностики для визначенн! природи реакцш на туберкулш у велико! рогато! худоби благопо лучпнх щодо захворювання на туберкульоз господарств. -

Наукова новизна роботи. Вперше вСтановлено, що в господар ствах Украши ,серед велико! рогато! худоби, кр1м збудникт ту беркульозу бичачого, людеького \ пташиного вщив, ¡снують-ати пов1 мжобактера 18 вщйв. . • " "•-'■'■•■-" ......

Найб^ьш поширеними видами взощ Лкостепу е М. богс1опае

M.' scroiuiaceum (друга), М. smegmatis, М. phlei, М. fortuituril (четверта), в зош Степу М. gordonae (друга), М. intracellulare, М. nonchromogenicum, М. terrae (третя), М. smegmatis, М. for-tuitum, М. vaccae, М. .diernhoferi, М. flavescens (четверта) i зони Полюся М. phlei, М. fortuitum (четверта група) за класифжащею Рашона.

• У велико! рогато! худоби, уражено! збудником туберкульозу бичачого виду, встановлено розвиток явно! шфекцп, яка проявля-еться повним комплексом елеменпв шфекцшного та ешзоотичного ироцесш. . . ■

У тварин, сенсибшзащя яких викликана збудником туберкульозу пташиного i розпо&сюдженими видами атипових мжобакте-рш, не розвиваеться туберкульозна ¡нфекщя та властив! туберкульозу 3MiHii. Однак нергдко у поодиноких тварин виявляеться шд-вищена чутливкть до туберкулшу.

Внутршньовенш введения свиням атипових мшобактерШ най-б1льш "розповсюджених в УкраШ вшив М, scroiuiaceum, М. gordonae, М. xenopi, М. triviale, М. intracellulare, М. smegmatis, М. phlei, М. fortuitum, М. vaccae, М. flavescens, М. diernhoferi захворювання на туберкульоз не викликають. Взаемод1я м1ж макро- ь мшрооргашзмами проявляеться лише •сенсибшзащею окре-мих тварин до туберкулшу. TaKi тварини не е иебезпечними для здорових гурт1в.

Встановлено, що джерелом живлення мшобактер1й у сухому живильному середовшщ, KpiM acnapariHy, може бути азотнокислий амонш, глжокол або яблучна кислота.

Вперше, визначено, що сштайод, введений до складу сухого живильного середовища, затримуе picT М. avium i не впливае на лет М. intracellulare.

Встановлено, що перевар Xo^inrepa, введений до складу середовища Павловського, забезпечуе б1льш штенсивний picT ешзоотич-1их культур мжобактерш i сприяе накопиченню бактер!ально! маси з перипй адаптив1йй геиерацп, що скорочуе строк визначения зидово! надежное™ у первинно вщцлених культур MiKOÖaKTepift. У сенсиб1л1зовано! до туберкулшу велико! рогато! худоби благо-юлучних гурт при BiÄcyTHOCTi в органах та тканинах характерах для туберкульозу уражень i патогенних культур мтобакте-)ifl показники специф1чно! ¡мунно! реактивное^ можуть бути вико-)исташ для визначения у них природи реакщй на туберкул{н.

Новизна основних положень роботи захищена авторським cei-№цтвом (№ 1666530) «Способ дифференциации .М. avium от VI. intracellulare» i позитивними рщеннями про винахщ та видачу 1атент1в «Питательная -среда для выращивания микобакгерий :уберкулв-за бычьего вида» (№ 4899948) 13 (002444), «Сухе жи-шльне середовище для видклення MiKo6aKTepifl» (№ 9403242).

Практична Ц1НН1СТь роботи. В результат дослшжень встанов-1ено, що в благополучних щодо захворювання на туберкульоз гос-

йбдарствах, KpfiM збуднишв туберкульозу бйчачого { лКЗдсьКогО вщцв, сенсибшзащю велико! рогато! худоби обумовлюють збудни туберкульозу пташиного та 18 вид1в атипових м1кобактер?й, я! не е патогенними для цього виду тварин. В таких гесподарства для аиршення питания !х ешзоотичного статусу слад використов) вати розроблещ нами «Методичш вказ1вки по визначенню природ реакцш на туберкулш у велико! рогато! худобн господарств, бл£ гополучних щодо захворюваиня на туберкульоз i встановленщ видово! належност1 культур мжобактерш» (затверджеш на зас; данш НТР «Ветеринарна медицина» (ГУВМ МСГП Украши 20. П 1996 р.).

Вивчено бюлопчш властивост1 11 вщцв атипових мжобактер! в дослщах на свннях та визначено !х ешзоотолопчне значения дл цих тварин. Всгановлено, що юсподарства, у яких сенсибшзащ тварин обумовлена атнповими мн<обактер1'ями, сл'щ вважати блг гополучними щодо захворюваиня на туберкульоз.

Розроблено та впроваджено у виробництво «Сухе живильн оередовшцё для культивування мшобактерш», «Способ дифферег циации Ai. avium от М. intracellulars» (авт. св. № 1666530 Bi 25.04.89 р.). На шдстав1 вивчення видово!) належносп культу мжобактерш розроблена «Питательная среда для выращивани микобактерий туберкулеза бычьего вида» (позитивне ршення пр видачу патенту № 48999448/13/ (002444 вщ 31.07:1991 р.) т Живильне оередовище для видшення культур мжобактерш (поз* тивне р!шення про видачу патенту № 94032342 вщ 03.08.1995 р.)

Головним управлшням ветеринарно! медицини з Державно] ветеринарною шспекщею МСГ та продовольства Укра!ни затвер; жеш:

— 1нструкщя на виготовлення та контроль сухого живильног середовища для культивування мшобактерш;

— TexHi4Hi умови i Настанова на використання сухого живил! ного середовища для культивування мжобактерШ (ТУУ 46.15.06с 95).

Розроблеш та затверджеш «Методичш вказ!вки по визначенш природи реакщй на туберкулш у велико! рогато! худоби госпс дарств, благополучних щодо захворюваиня на туберкульоз i встг новленню видово! належноеп культур мшобактерш, HKi схвале* на зааданщ НТР «Ветеринарна медицина» Г'УВМ МСГП Укра! ни bU 20.12.1996 р.

Впровадження результате досл1джень. Основш результата до< Л1джень впроваджеш в практику у вигляд1 «1нструкщ! про заход профилактики та оздоровления тваринництва вщ туберкульозу) «Настанови по д1агностищ туберкульозу тварин та птицЬ, затвер; жених Головшгм Управлшням ветеринарно! медицина з Держвет шспекщею МСГ та продовольства Украши вцщовщно 15.03.1994 f та 26.05.1994 р., «Мётодичних вказдвок по визначенню- природ реакщй на туберкулш у велико! рогатой худрбн господарств, блг 4

ополучних щодо захворювання на туберкульоз i встановленню щдовоТ належносп' культур м1'кобактер1й», схвалених НТР ГУВМ ЛСГПУкраТни 20.12.1996 р.

Налагоджено виробництво та впроваджено у ветерннарну i ме-шчну практику «Сухе живнльне середовнще для культивування пкобактерпЪ.

Апробац1я роботи. Ochobhí положения дисертацшно1 роботи шкладеш i обговорен! на:

— Заседаниях ВченоТ Ради 1нституту експериментальноТ i ioii-ично! ветергшарно? медицин» УААН (Хар/ив, 1982—1995 рр.);

— Зас1данш 2-! Республшансько! науково-практнчноТ конферен-UÍ молодих вчених та спещал!ст1в «Вклад молодых учёных Украи-1Ы в интенсификацию сельскохозяйственного производства» (Хар-ííb, 1986);

- — З-iñ Республжанськш науково-практичшй конференцп «Современные проблемы профилактики зоонозных болезней и пути их >ешення» (Мшськ, 1987);

— М!жв1'домч1й конференцп «Вопросы борьбы с туберкулезом подей и животных» (Ташкент. 1990);

— Республшансьюй конференцп «Ветеринарная медицина: эко-тогнческие, экономические и социальные проблемы» (Харкш, 990) i

— Конференцп «Проблемы научного обеспечения животноводства Молдавии» (Кншиш'в, 1990);

— Всесоюзшй науков1Й конференцп «Повышение продуктивности сельскохозяйственных животных и совершенствование мер Зорьбы с болезнями в условиях интенсивного ведения животноводства и создания фермерских хозяйств» (Харшв, 1991);

Науково-практичшй конференцп «Бютехнолопя ветеринарннх ipenapaTÍB» (Харк!в, 1993);

— Науково-практичн1й конференцп «Збережешсть молодняк'а :.-г. тварин — запорука розвитку тваринництва УкраТни» (Б1ла Дерква. 1994);

— ЛИжнародшй науковп"! конференцп «Общая эпизоотология: шмупологичее/ше, экологические и методологические проблемы» (Харкав, 1995);

Публ1кац1я результате досл!джень. За матер1алами дисертацш-[Ю1 роботи опубликовано 34 робот«,Методичш вказтки, одержано авторське св1доцтво i два позитивннх ранения на видачу патенту.

Особистий внесок дисертанта у розробку наукових результата, що виносяться на захист. Особистий внесок дисертанта полягае у товшстю самостшному внконанш всього обсягу методично!, експериментально! роботи, за винятком вивчення бюлопчннх властнво-:тей атипових мшобактерш в досл!дах на телятах та свинях (сшль-но з канд. вет. наук Тнхоновим П. М: i Кочмарським В. A.), псто-лоп'чних досл1*джень патолоп'чного матер1алу В1Д телят та свиней (сш'льно з канд. вет. наук Coca М. М.), а також антигенноТ струк-

тури атипових шкобактерш у пор!внянш 13 збудником туберкульозу бичачого виду) сшльно з канд. б'юл. наук Айтоновим В.'С.' та Михайловою С. А.). ......

На основ] аиа.гизу результатов проведених досл1джень на за-хист виносяться так1 положения: -

1. Види мжобактерш, розповсюджеш у альськогосподарських тварин, що утримуються в господарствах Украши, та Тх ешзоото-лопчне значения для велико! рогато! худоби 1 свиней.

• 2. Схема визначення в!шв атипових мшобактерш.

3. Живильн! середовиша для культивування I щентифшаии ви-д1в мшобактер!й.

4. Антигенна структура вщпв мшобактерш, розповсюджених в господарствах Украши.

5. Комплексний метод дскмп'дження на туберкульоз для визначення природи реакщ'й на туберкулш у велико!1 рогато! худоби благополучних щодо захворювання на туберкульоз господарств.

Структура та обсяг дисертаци'. Дисертащя викладена на 256 сторшках машинописного тексту, складаеться !з вступу, огляду ль тератури, викладення матер1ал!в I метод1в дослщженця, власних дослщжень, обговорення результата дослщження. висновюв, прак-тичних пропозицш, списку л1тератури 1 додатк1в. Список лггератури включае 405 джерел, в тому числГ 127 заруб1жних автор1в.' Робота упострована 22 таблицами 1 фотокартк*/*.

ВЛАСН1 ДОСЛЩЖЕННЯ

Матер1али 1 методи дослщжень

Роботу виконували 'пвотягом 1982—1995 роюв в лабораторп вивчення туберкульозу 1нституту експеримент'ально! 1 клшчно! ветеринарно! медицини УААН, колгоспах 1 радгоспах, розташова-них в зонах Лкостепу, Степу та Гкшсся УкраТни.

Розповсюдження туберкульозу серед велико! рогатоТ худоби в господарствах Украши у перюд з 1988 до 1996 року вивчали на тдстав! аналгзу 1 узагальнення зв1тних даних Головного управлш-ня ветеринарно! медицини з Держветшспекшею Мшютерства аль-ського господарства \ продовольства Украши. Вшомосп про ви-д!лення культур мжобактерш 13 патолопчного матер5алу В1Д велико! рогато! худоби в господарствах одержан! в1д Державно! лабораторп ветеринарно! медицини Мша'льгосппроду Украши.

Кр1м цього, використовували зв^тш дан! лаборатор1й ветеринарно! медицини та обласних станцш ио боротьб1 з хворобами тварин.

Власш результати отримаш в спещальних лабораторних та ви-робничих дослщах, виконаш в умовах господарств.

Досл!дження велико! рогато! худоби на туберкульоз проводили V 21 господарств! Харю'всько!. Запор13ько!, ПолтавськоТ, Луган-ськог, СумськоТ, Черкасько! 1 ШровоградськоТ областей, це на про-6

гя*31 3—10 рок1в видшяли реагуючих на туберкулш для ссавщв гварин, а природа алеричних реакцш у яких залишала-сь )1е_визна-зеною.

3 метою визначення у велико! рогато! худоби природи реакщй ча туберкулш використовували комплекс д1агностичних дослщжень на туберкульоз, до складу якого входили алерпчний, серолопчний (РЗК), паталогоанатом!'чний i бактерюлопчний методи досл!джень матер!алу, вшбраного В1д тварин, забитих з д1агностичною метою, та проба об'ектгв зовнгшнього середовища в м^цях утримання тварин.

Алерпчне доопдження проводили зпдно з «Настаповою по використанню туберкулппв для алерпчно! д1агностикн туберкульо-зу у ссавщв та птнщ'», затвердженою ГУВ МСГ СРСР 9 лютого 1978 року та з «Настаповою по проведению симультанно! алерпчно!] проби з використанням туберкулшу i комплексного алсргену 1з атипових мГкобактер1й (КАМ) пои д1агностищ туберкульозу у тварин», затвердженою ГУВ МСГ СРСР 4 липня 1980 року.

Сироватку кров1 в1"д реагуючих на туберкулш тварин дослщжу-вали в реакцп зв'язування комплементу (РЗК) зпдно з «Настано-вого по постановщ' i облшу реакцш зв'язування комплементу (РЗК) при д1агностищ туберкульозу у тварин», затвердженою ГУВ МСГ СРСР 15 серпня 1978 року.

Бактерюлопчне досл1Дження проводили зпдно з «Методичними рекомендащями по д1'агносгищ туберкульозу тварин», затвердже-ними ГУВ МСГ СРСР 11 лютого 1976 року.

У 53 культур, видшених вад реагуючих на туберкулш тварин, та 43 культур 13 об'ект1в зовшшнього середовища i диких птах^в вивчали так1 0CH0BHi властивостк

— швидк1сть i характер росту на середовшщ Левенштейна — Генсена при температурах 25, 37, 45 °С i на МПБ;

— морфологда колонш (розм1ри, форму, конситенщю, характер поверхш);

— тшктор1'альш вла-cTHBOCTi;

— здатшсть утворювати шгмент на св1тл1 та в темряв! за методом Е. КиЫса (1973);

— стшюсть до 5% хлористого HaTpiio за методом Kestle D. et al.,/1967); .

— каталазну активность за методом Middlebrook С. (1954);

—■ реакшю осадження лимоноам^ачного зал1за за методом Szabo J. and Vandra (1963);

— реакщ'ю редукцн телур1'ту калда за методом Kulburn J. et al. (1969);

— формам1'дазну активш-сть за методом Nagayama Н. et al. в модифжащ! Дихно М. М. (1964);

— реакцпо пдрол1'зу tbih-80 за методом Wayne G. (1962);

— ам^дазну актившсть за методом Taequet et al. (1967) в моди-фжацп 1ль!но1 А. Б. (1978);

Видову належшсть у 479 культур мшобактерш, видьлених. is иатолоичного матер1алу науковими ствробггниками IEKBM УААН та одержаних ¡з 17 обласних лабораторий ветеринарноТ медицини УкраТни, вивчалп зпдно ¡з розробленою нами схемою ¡дентифжацп культур мжобактерш.

При вивченш культуральних, морфолопчних, тшктор1альних i 6ioxiMi4nnx властивостей у етзоотичних культур м1кобактер1й. видьлених i3 д1агностичного матер1алу, та при Тх ¡дентифодци для контролю викор»стовували референт.ш штами атипових MiKO-бактерш, як1 знаходяться у колекцп культур лаборатори ривчен-ня туберкульозу IEKBM УААН, а також одержаних i3 Державного ¡нституту стандартизацп i контролю медичних препаралв ¡м. Тара-севича (М. scrofulaeeum, М. gordonae, М. avium, М: intracellulare, М. nonchromogenfcum, М. gastri, М. terrae, М. triviale, М. xenopi, М. smegmatis, М. phlei, М. fortuitum, М. vaccae, М. flavescens, М. diernhoferi, М. ulcerans, М. peregrinum, М. themnopheos;.

Сенсиб1Л1зуюч1 i патогенш властивс-CTi видьлених культур мжобактерш вивчали у дослщах на 219 морських свинках, 71 кролГ

Бюлопчш властивосп у найбшьш розповсюджених в УкраТш п'яти вид1в атипових мжобактер1'й вивчали на 206 бичках 5—6-Mi-сячного В1ку масою 60—80 кг та на 37 свинях масою 60—80 кг.

Дослщжуваш культури мжобактерш вводили морським свинкам пщпшрно, а кролям — внутршньовенно в доз1 1 мг в 1 см3 стерильного ф1зюлопчного розчину. Бичкам культури вводили тд-ишрно на вазелшовому Maaii та ф1зюлопчному розчиш, а також per os з водою в доз1 1 мг живо! культури на 1 кг маси т1ла тва-рини. Свиням жив1 культури атипових мшобактерШ вводили внут-ршньовенно в доз! 1 мг/кг маси т1ла тварини. .

Для отримання антигешв культури мжобактерш вирощували на середовици Сотона. 1нактивацш бактер1альноТ маси проводили 3%-ннм розчином фенолу теля 96 годин шкубацп при 37 °С i руй-нvвaли за допомогою приладу УЗДН-1 протягом ЗО.хсилш: при 15—25 кГц. Детргг вцш'ляли центрифугуванням при 5000 об/хв. Фенол 13 антигешв вилучали д!ал1зом. Антигени концентрували ПЕГ-115 до 1/10 об'ему (10 мг/мл).

Концентрацию б1лка визначали за методом Jloypi (1965). В реакци ¡муиодифузп внкористовували сироватки Kposi крол1в, rinepiMyni30Bainix виготовленимн антигенами 10-разово з штерва-лом 14 дшв в доз1 200 мкг/кг з неповним ад'ювантом Фрейнда.

Реакшю ¡муноднфузп проводили на скляних пластинах розмь ром 9X12 см в 1°/о arapi Ддфко при pH 8,6. Скельця з компонентами реакци шкубували 4—6 л\б у вологш камер! при температура 25—37 °С, теля цього лунки промивали фiзioлoгiчним розчином. Результат реакци визначали в косих променях осв1тлювача 01— 19. При необхщнот препарат тдеилювали 0,07% розчином сульфату кадмдо, або забарвлювали 0,5% розчином амшочорного —

юв.

Накопичення антитш у сироватках кров1 дослщних крол1в ви-значали в РЗК за методом Касача Ю. Я. (1986).

РЕЗУЛЬТАТ И ДОСЛЩЖЕНЬ

Вивчення розповсюдження туберкульозу велико!" рогато! худоби в господарствах УкраТни

Анал1з зв1тних матер1ал1в св1дчить про те, що захворювання велико! рогато! худоби на туберкульоз за перюд з 1988 до 1996 року вщм!чалось у 1823 господарствах Украши, розташованпх у 23 областях. Алерпчннм методом в цих господарствах вид!лено 581,6 тис. хворих на туберкульоз тварин. Значну кьлькють небла-гополучних господарств (1054—58,2%) зареестровано в перюд з 1988 до 1991 року. Найбшыну шльшсть неблагополучннх щодо туберкульозу велико! рогато! худоби господарств зареестровано у 1988, 1989 1 1990 роках у Одесьщй вгдповщно 82,, 70, 45, Черкась-тй — 51, 41, 14, Дншропетровськш — 34, 27, 21, Кшвськш — 22, 23, 24, Микола!вськш—26, 23, 22 I Херсонськш—25, 15, 9 областях.

В шших областях захворювання велико! рогато! худоби на туберкульоз також в1дм1чаеться, проге, в деяких з них погол1в'я твярин вважаеться благополучним щодо ще! хвороби. Так, пого-л1в'я худоби в господарствах республжи Крн.м бшыпе 30 рок1п залишаеться благополучним щодо захворювання па туберкульоз. У 1982 рощ худоба господарств Р1вненсько! области а в 1988 рощ Донецько!, 1вано-Франк1всько!, Льв1всько! ! Чери!вецько! областей була оздоровлена вЦ туберкульозу. Лише спорадичш випадки захворювання тварин на туберкульоз мали мгсде у Доиецьюй, 1ва-но-Франювськш, Терношльсьюй \ ЧершвецькШ областях у перюд 1988—1994 роив.

Найбшыле неблагополучннх господарств щодо захворювання на туберкульоз було виявлено з 1988 до 1995 року в Одесьюй (282), Кшвськш (210), Черкаськш (167), ЛуганськШ (154), Дншропетровськш (137), Херсонсью'й (116), Микола!вськш (96), Сум-ськш (87), Вшнщьшй (78), Чершпвсьшй (78) ! Клровоградськш (61) областях.

Розповсюдження туберкульозу серед велико! рогато! худоби в цих господарствах було обумовлене значною концентращею пого-л1в'я тварин на обмежених виробничих площах, комплектащею в1дгод1вельних та нетшьних гурт!в тваринами ¡з господарств з пе-визначеною ешзоотичною ситуащею по туберкульозу та порушен-ням правил !х карантину, невиконанням ветеринарно-саштарних вимог, вшсутшстю л!тнього таб1рного утримання тварин, зашзш-лим забоем хворих на туберкульоз тварин, вадсутшстю у господарствах пастер1затор1в для знешкодження збуднишв туберкульозу в молощ та шшими причинами.

Завдяки проведеним у 1991 —1992 роках широкомасштабним заходам по боротьб1 з щею шфекщею юльшсть неблагополучннх

господарств зменшилась у 1,5—2,0 рази у пор1внянш з 1988 роком. На шнець 1995 року в Укра!н! благополучними по туберкульозу визначегн господарства Волинсько!, Закарпатсько!, Льв1всько!, Р1в-ненсько!1, Терношльсько!, Чершвецько!, Донецько! областей та Республши Крим. Поряд ¡з зменшенням юлькост1 неблагополучиях господарств зменшилось I захворювання велико! рогато! худоби на туберкульоз. Якщо у 1988 рощ ¡з 376 неблагополучиях господарств було вщцлено 80,7 тисяч гол!в тварин, хворих на туберкульоз, то у 1995 рощ ¡з 149 господарств видьлили 28,5 тисяч гол1в тварин, хворих на туберкульоз, що складае, вщповщю, 212 1 190 гол1в тварин на одне неблагополучие господарство.

Слщ вщзначити, що за останш роки у багатьох благополучних щодо захворювання на туберкульоз господарствах алерпчним до-слщженням велико! рогато! худоби видшяли реагуючих на тубер-кулш тварин, у яких при забо! не виявили в органах 1 тканинах уражень, властивих туберкульозу. Бактерюлопчними дослщжен-нями матер1алу в1д таких тварин збудника туберкульозу не видь лено, але в деяких випадках ¡зольовано атипов! мшобактери. В Украпп не з'ясоване розповсюдження та ешзоотолопчне значения атипових мшобактерШ в етюлога захворювання велико! рогато! худоби на туберкульоз.

Ввддлення культур мшобактерш в господарствах УкраТни

Вивчення питания щодо розповсюдження культур мшобактерШ в господарствах Украши проведено в Державшй лаборатора вете-рннарно! медицини Мшсиьгосппроду Укра!ни на шдстав1 ретроспективного анал1зу матер1ал1в ветеринарно! зв!тностк При цьому встановлено, що за останш 12 рошв ¡з дослщжуваного матер1алу вщ 379463 гол1в забито! велико! рогато! худоби, реагувавшо! на туберкулш, яка належала благополучним господарствам, ви-дшено 18445 культур мжобактерш. 3 них до збудника туберкульозу бичачого виду вщнесено 35,4%, людського—;0,3%, пташи-ного—1,0% 1 до атипових мшобактерш— 62,5% видьлених культур. Анал1з щор1чного видшення культур мжобактерш свЦчить про зменшення к1лькост1 патогенних культур та зб1льшення видь лення атипових мшобактерш. Так, якщо у 1984 рощ збудник туберкульозу бичачого виду видшяли у 83,1% вщ загально! кшькот ¡зольованих культур, то у 1995 рощ цей показиик зменшився до 25,1%..

Що стосуеться збудника туберкульозу людського виду, то цей показник у 1984 рощ становив 1,0% 1 за останш 8 рошв зменшився до 0,2%, а у 1993—1995 роках мшобактери цього виду зовс1м не реестрували. Вадилення збудника туберкульозу иташиного виду з 1984 до 1987 року становило 0,9—3,2%, а у 1995 рощ —4,3%.

Показники вндшення атипових мшобактерш протилежш. Так,

у 1984 род! ix було видшено лише 15,1%. У наступи! роки кшь-KicTb ix законом1рно зростала i у 1995 рощ становила 70,6% в1д загально! кшькосп вшцлених в Укра!ш культур М1к0бактер!й.

Заслуговуе уваги i анал1з господарств, де у 1995 рощ внд1лено культури мжобактерш. Так, якщо збудннки туберкульозу видишли в1д тварин в 97 господарствах, то культури атипових мшобактерш було ¡зольовано вщ тварин в 399 господарствах. Вивчення вндово! належност! культур мшобактерш у 25 обласних лаборатор1ях ве-теринарно! медицини Украши проводилось Т1льки у збуднншв туберкульозу. Що стосуеться розповсюдження атипових мшобактерш у господарствах зони JlicocTeny, Степу та Полкся, ешзоотичного значения ix у етюлогц захворювання велико! рогато! худоби на туберкульоз, то щ показникн не визначенк В багатьох благополучних по туберкульозу господарствах краши природа алерпчних реакцш на туберкулш залишаеться не визначеною i таи господар-ства протягом довгого часу несуть значш економ1чш збитки.

Враховуючи складну ситуащю по туберкульозу велико! рогато! худоби в Укра!ш, наша робота була спрямована саме на виршен-ня цих питань.

Вивчення природи реакцш на ггуберкулш у велико!' рогато!" худоби благополучних !щодо захворювання на туберкульоз господарств

Природу алерпчних реакщй на туберкулш у велико! рогато! худоби вивчали у благополучних щодо захворювання на туберкульоз 13 колгоспах i радгоспах Харшвсько!, Сумсько!, Черкасько!, Полтавсько! областей зони JlicocTeny, а також у 8 господарствах Шровоградсько!, Запор1зько! i Лугансько! областей зони Степу Укра!ни. В ycix цих господарствах протягом 3—10 poKiB вщцляли реагуючих на туберкулш тварин, а проведеними чисельними пато-логоанатом!чними i лабораторними доашдженнями д!агноз на туберкульоз у тварин цих господарств не був встановлений. Використо-вуючи ¡снукш методи дослщжень тварин, практичн! ветеринарш фах1вщ не змогли визначити ешзоотичний статус щодо захворювання !х на туберкульоз, хоч видшення реагуючих на туберкулш тварин не припинялося i природа цих реакщй з'ясована не була,

У 21 господарств! доелщжували на туберкульоз алерпчною пробою 30250 пшв велико! рогато! худоби. Визначено, що реак-ца на туберкулш для ссавщв були достов1рними лише у тварин одного господарства, у 12 господарствах реакщ! були достов!рно виражеш на KAM i у 8 господарствах отримаш невизначеш результата.

За допомогою РЗК у сироватках кров1 В1д 1514 реагуючих на туберкулш тварин комплементзв'язуюч! антитша у д1агностичних титрах виявлен! у тварин трьох господарств.

При д!агностичному забо! 350 гол1в тварин, вшбраних за результатами симультанно! алерпчно! проби та за показниками РЗК, властив! туберкульозу змши були виявлеш тшьки у 8 гол1в тва-

рин 1з трьох господарств. БактёрюлоНчним дослщженням 337 прос патолопчного мaтepiaлy вщ забитих з д1агностичною метою тва рин, 177 проб, вщбраних ¡з об'ект1в зовшшнього, середовища, тг 22 проб матер1алу вщ сшантропних птах1в було видшено 96 культур мжобактерШ. Використаний нами комплекс д1агностичню дослщжень дозволив визначити ешзоотичну ситуацш по туберку льозу у господарствах 1 встановити причину реакцш на туберкули у велико! рогато! худоби за короткий строк.

Вивчення 'культур мжобактерш

Для визначення видово! належноеп 96 культур мжобактерш видшених !з патолопчного матер1алу в1д реагуючо! на туберкулп велико! рогато! худоби, об'ект!в зовшшнього середовища та дикт птах!в, нами були використаш 17 культурально-морфолопчних те бкшм!чних теслв.

1з 96 культур, що вивчали, 88 добре росли на живильному се редовищ! у вигляд! Б-форм та суспенздавались у ф!зюлог!чному розчиш. 1нил 8 культур росли у вигляд! К-форм I дуже поганс суспензшвались у ф!зюлопчному розчиш.

1зольован1 культури мжобактерш вир!знялись за тшктор1аль ними, морфолопчними, культуральними, бюлопчними та бюх1м1ч ними властивостями. Так, у препаратах, пофарбованих за методок Цшя-Шльсона, вони мали вигляд прямих, довгих 1 коротеньких, < 1нод! з1гнутих яскраво-червоних паличок. Деяю з них були зерни стими та розташовувались у пол! зору окремо або трупами. Нг живильному середовищд Левенштейна-1енсена ! Фшн-2 88 культур як1 вивчали, виростали на 3—17 день у вигляд1 вологих, гладких блискучих та матових колонш. В шших восьми культур спостер! гали пов1льний ркт колонш на 28—45 день при 37 °С, як1 окремс розташовувались на поверхш живильного середовища у вигляд сухих, шорстких, зморшкуватих колонш св^ло-арого кольору Деяш культури виростали на середовишд Левенштейна-1енсена пр! температур! 25, 37, а шод1 1 при 45 °'С на 3—5 день шсля !х виаву Так1 культури взносили до швидкоростучих мжобактерШ.

При вивченш фотохромогенност! у культур мжобактерШ вста новлено, що шгментоутворююч! властивоеи мають II повыьнорос тучих ! 27 швидкоростучих культур, ям утворюють жовто-оранже вий шгмент у темряв! 1 на евши. ГИсля штучного осв^лення ус вивчен! культури не змшювали кольору. На шдстав! виконани: культурально-морфолопчних дослгджень в1ам культур мжобакте р!й, яи росли т!льки при 37 °С в1д 28 до 45 дшв, були вщнесеш дс патогенних ! 88 — до атипових м!кобактер!й. 1з них II належал! до друго!, 10 — до третьо! ! 67 — до четверто! групи за класиф!ка д!ею Рашона.

Культури. мжобактерш,- як1 за культурально-морфолопчним!

властивостями були вщнесеш до патогенннх, пов1льно виростали тьпьки при 37 °С, викликали у морських свинок при шдшкГрному, а у крол^в — при BHyrpiuiHboвенному введенш генерал^зовану форму туберкульозу. На П1дстав1 цих дослщжень Тх було ваднееено до мжобактёрш бччачого виду.

1з одйнадцяти скотохромогенннх культур мжобактерш п'ять давали повьльний picT на середовиии Левенштейна-1енсена при температур1 25, 37 °С, але не росли при 45 °С. У npo6ipKax з м'ясо-пептонним бульйоном мали придонннй picT, утворювали оранже-вий nirMeHT у темряв! та на евши, мали добре виражену каталаз-ну активнкть, давали позитивну реакщю з сечовиною, шкотинамь дом та шразшам^дом, сенси'бЫзували морських свинок до тубер-кулшу для ссавщв i до KAM. Щ культур и були вщнесеш до виду М. scrofulaceum.

1нш1 iuicTb пов^льноростучих культур MiKo6aKTepift добре росли при температур! 25—37 °С, утворювали придонннй picT у npo6ip-ках з м'ясо-пептонним бульйоном i жовтий шгмент у темряв1 та на евши, обумовлювали короткочасну сенсибшзащю тшьки морських свинок до туберкул1ну i алергену KAM, пдрол1зували твш-80, мали позитивну реакщю з оечовиною i високу каталазну активнкть. Вони не росли на середовшш Левенштенна-1енсена з 5% хлористим HaTpieM, при температур! 45 °С мали негативну (6io-xiMi4Hi реакцп) формамгдазну активность, не давали реакцш з телуритом кал1Ю, ацетамщом, лимонноам1ачним эал13ом, шкотина-мгдом, тразшамщом. Щ культури не були патогенними для лабораториях тварин. На шдстав{ проведених дослщжень Тх було вщ-несено до виду М. gordonae.

Ом нефотохромогенних культур мшобактерш погано росли на середовиии Левенштейна-Ьнсена при 25 ®С i добре росли при 37 i 45 °С. При культивуванш не створювали пигмент, давали позитив-Hi реакцп з телуритом калда, шкотинамщом, тразшамшом, v про-бГрках з' м'ясо-пептонним бульйоном утворювали придонннй picT. не акумулювали лимонноам1ачне зал13о, не росли на середовиии Левенштёйна-Тенсена з 5% хлористим натрием, мали негативну формамГдазну та каталазну активнкть, не давали реакцп з ацета-мГдом, сечовиною i сукцшамщом. обумовлювали сенсибЫзащю морських свинок до туберкулшу i KAM, викликали загибель крол1в через 16—30 дшв тисля внутршньовенного Тх введения у доз! 0,1 i 1,0 мг/см3 ф1'зюлопчного розчину, що i було падставою шднест'и Тх до виду М. avium.

Чотири 1НШ1 нефотохромогенш культури у пернпй генерацп давали слабкий picT при 25 0 i добре росли при 37 °С у строк вщ 12 до 16; дшв, а при 45 °С росту не в!дм1чали. У м'ясо-пептонному бульйош за перюд культивування утворювали на цш проб1рки осад у вигляд} плаепвщв eßi^o-eiporo кольору. Культури були непатогенними для лабораториях тварин, однак обумовлювали у них шдвищену чутливкть до туберкулину та до KAM. Щ культури

Ндрсшзували твш-80, мали позитивну каталазну, шкотинам-1дазну i тразшамщазну актившсть, не росли на середовшщ з 5% хлори-стим HatpieM, не акумулювали лимоиноам!ачне зал1зо, мали нега-тнвш формамщазну актившсть, реакщго з телуритом калда, аце-тамгдом, сечовиною i сукцинамгдом. TaKi ж властивостч були ви-значен! i у референтного штаму М. nonchromogenicum, що дозволило вивчеш нами культури вщнести до цього виду атипових мжо-бактер1Й.

Видыеш 12 безшгментних культур добре росли на живильному середовшщ Левенштейна-1енсена у строк вщ 3 до 4 дн!в при температур! 25, 37 i 45 °С, а також на середовин» з хлористим ^нат-pieM. У пробирках з м'ясо-пептонним бульйоном утворювали по-верхневий ркт, мали позитивш реакцп> з ацетамщом, сечовиною, шкотинамшом, шразшамщом, сукцшамщом, лимонноам1ачним зал'гзом, а також каталазну i форма мщазну актившсть, пдрол1зу-вали твш-80, були непатогенними для морських свинок та крол1в i Т1льки деяК1 з них визивали сенсибшзащю морських свинок до туберкулшу для ссавщв та до KAM. Аналопчш вла-стивот були визначеш також у референтного штаму М. smegmatis, що дозволило вивчеш культури мшобактерШ вщнести до виду М. smegmatis.

П'ятнадцять швидкоростуч'их культур мшобактерй добре росли на середовшщ' Левенштейна-Тенсена при 25, 37, 45 °С i з 5% хло-ристим натрГем у перюд вщ 3 до 6 дшв з утворенням жовтого шгменту як у темряв1, так i на св1ТЛ1. У цих культур вщм5чали познтийш реакцп з сечовиною, щ'котинамщом, шразшамгдом, ли-монноам!ачним зал1зом, пдрол5зували TBiH-80, каталазну та фор-мамщазну актившсть, давали негативну реакщю з ацетамшом i сукцинамщом, сенсйбЫзували морських свинок до туберкулшу та до KAM.

На шдстав! цього вивчеш культури мжобактерШ були в^несеш до виду М. phlei.

Дванадцять безшгментних культур IV групи за класификащею Раш'она пишно росли на Живильному середовшщ Левенштейна-1енсена з 5% хлористим HaTpieM, а також при температур! 25, 37 °С i не росли при 45 °С. На МПБ мшобактери росли на поверх-ш середовища у вигляд! кшьня, акумулювали лимонноам^ачне зал^зо, давали позитивну реакщю з ацетамщом, сечовиною, вштво-рювали фермент редуктазу, мали сильно виражену каталазну i формам1*дазну актившсть, сенсибшзували морських свинок до туберкулшу для ссавщв та до KAM. П'ять ¡з вивченнх культур пдро-л1'зували TBiH-80, а три шших давали негативну реакщ'ю, плеть — реагували з шкотинамшом i шразшамдам i п'ль'ки три не реагу-вали з цими ам5дами. Таку нестшкгсть властивостей в!дм1чали у референтного штаму М. fortuitum. На шдстав! цього видшеш культури мжобактерш були взнесет до виду М. fortuitum.

П'ятнадцять швидкоростучих культур мшо'бактерШ, як i рефе-рентний штам виду М flaveacens, добре росли при температур! И

25, 37 °C i з додаванням хлористого натрию, але не проявляли ознак росту при температур! 45 °С.

При культивуванщ у темряв1 та на св!тлi щ культури утворю-вали -свггло-жовтий тгмент, мали позитивну каталазну та форма-м^дазну активтсть, давали реакцда з сечовиною, шкотинамщом, шразшамщом, г1дрол1зували твш-80, обумовлювали сенсибиизащю морських свинок до ППД туберкулшу для осавщв та до KAM, не акумулювали лимонноам1ачне зал1эо, фермент редуктазу i не ви-користовували в npoueci росту ацетамщ i сукцинам!д. На ц!й шд-став! ix було в1днесено до М. flavescens.

Референтиий штам М. vaccae, а також инсть дослщжуваних культур мкобактерш, як1 були вндшеш в|д тварин та з об'ект1в зовншшього середовища, утворювали жовтий тгмеит у темряв1 та на свти при вирощуванш !х на живилыюму середовишд Ле-венштейна-1енсена при температур1 25, 37 °С, а також ¡з 5% хлористом натр1ем. В умовах культивування при 45 °С росту не в1д-М1чали. При вивчент 6ioxiMi4imx властивостей встановшш, що ui культури давали негативну реакцпо з сукцшамдом, акумулювали лимонноам!ачне зал!зо, мали позитивну каталазну, формамщазну активность, позитивну реакцию з ацетам1дом, сечовиною, ткотина-М1Д0М, тразшам!дом, телуритом, пдрол1зували твш-80, на МПБ утворювали поверхневий picT, сенсибШзували морських свинок до туберкулину для ссавт'в та до KAM. Отже, вони належали до одного виду ¡3 зазначеним референтним штамом.

1Шсть швидкоростучих культур мшобактерш, а також референтиий штам М. diernhoferi виростали на середовииц Левенштей-на-1енсена протягом п'яти дш'в з утворенням жовтого тгменту у темряв! та на свптп при температур! 25, 37 °С, не росли при 45 °С, а також при додавант 5% хлористого натопо, не пдрол1зували твш-80, у пробирках з м'ясо-пептонним бульйоном виростали у ви-гляд! шпвки на поверхш, акумулювали лнмонноам1ачне зал1эо, мали позитивну шкотинамгдазну, тразшам1дазну активность, давали реакипо з сечовиною i телуритом калда, ацетамшом i сукшна-м1д0м. Це дозволило нам в^днести ипсть вивчених культур mvko-бактер1Й до виду М. diernhoferi.

Таким чином, при проведенш щентифшацп 96 культур мжо-6aKTepifi визначено, що у трьох господарствах i3 opraHiB велико! рогато! худоби, забито! з д1агностичною метою, видшено bicim патогенних культур м!°кобактерш (М. bovis). У 18 господарствах 13 оогашв вщ тварин, об'ект!в зовщ'шнього середовища та rn-axiB видшено 88 культур атипових мжобактерШ десяти вид1-в СМ. scro-fulaceum, М. gordonae, М. avium, М. nonchromog-emcum, М. srneg-matis, М. phlei, М. fortuitum, М. flavescens, М. vaccae, М. diernhoferi) .

Проведет дослщження свщчать про те, що об'екти зовшшнього середовища (грунт лук1'в, пасовищ, вигулювальних майданчиюв, корм, вода, гшй) можуть бути природним резервуаром атипових

мшобактерш, яы потрапляють в оргашзм велико! рогато! худоби per os i при певних умовах обумовлюють сенеибшзащю оргашзму тварин до туберкулшу для ссавщв.

Схема визначення вид!в атипових мшобактерШ

1 № i jn/n j Властивоеп, що вивчались Трупа за Рашоном

II 1 III 1 IV

Види мшобактерш

М. scrofula- | ceum | М. gordonae М. avium М. nonchromo genicum М. smegmatis М. phlei В 2 "К о «W М. flavescens 1 М.. vaccae М. diernhoferi

I. Бактерюскошя за мето Кислотостшю палички

дом Шля-Ншьсона

2. Швидктть росту, (дш) 10- - 10- - 10- 10— 3— 3— 3— 3— 3— 3—

20 20 30 30 5 5 5 5 5 5

3. Ko.iip колошй С С N N Б С Б С С С

4. PicT колоши

при Т

25 °С + + + + + + + + + +

37 °С + + + + + + + + + +

45 °С — — + — + + — — —

5. Стйшсть до 5% NaCI _ — — — + + + + + —

6. Каталазна актившсть + + _ + + + + + + +

7. Редукщя телуриту каЛ1я — + — + — + — + +

8. Пдрол1з Твш-80 _ + — + + + ± + + —

9. Реакшя з

сечовиною + — — + + + + + +

нжотинамщом + — + + + + ± + + +

тразшамщом + — + + + + + +

10. Патогсшнсть для:

морських свинок —

крот'в — — + — — — — — — —

Примггки: + — реакщя позитивна

--реакщя негативна

± — реакция непост'шна С — скотохромогенш культури N — нефотохромогенш культури Б — швидкоростуч1 культури В результат проведених досл1джень атипових мшобактерш з використанням тшктор1альних, культурально-морфолопчних, бю-х1м1чних метод1в були ¡дентифшоваш вс1 88 культур атипових мшобактерш, що дозволило нам розробити «Схему по визначен-ню вщцв атипових мшобактер1Й», яка включае 10 теепв, легко здшснюеться в умовах практичних лабораторш ветеринара! ме-дицини.

В результат наших дослшжень встановлено, що на середови-Щ1 Павловського у перппй генераци не росли культури збудни-

ра туберкульозу бичачого виду, що стримувало Тх 1'дентиф]'кащю. У зв'язку з цим виникла необхщшсть удосконалення живильного середовища Павловського з метою ш'двищення йог о адаптивних Та ростових властивостей.

| Проведен! досл1'дження свщчать про широке розповсюдження Этипових м!кобактер!й у природ!. Однак цих даних недостатньо ¿ля визначення ареалу поширення вид1в атипових м!кобактер!й у господарствах УкраТни. Для б!льш детального виршення цього питания проведено вивчення видового складу атипових мшобак-тер^й у р!зних природно-кл1матичних зонах УкраТни.

Удосконалення живильного середовища Павловського

Для прискорення строку адаптацц ! накопичения бактер!аль-ноТ маси еп!зоотичних м'шобактер!й до середовища Павловського було включено перевар Хочт!нгера, який м!стив 100 мг% амшно-го азоту ] 4% х1-м!чно. . чистого глщерину.

На удосконалене та на звичайне середовище Павловського вггавали в!ам культур мшобактерш, вид!лених ¡з патолопчного матер!алу вщ хвороТ на туберкульоз велико!' рогато!' худоби та референтний штам УаИае в концентращТ 1 мг/см3. Проб!рки з виавами помещали в термостат при '37 °С ! шкубували протягом 90 дшв.

Р!ст колоний мшобактерш на удосконаленому середовищ! В1д-М1чали на 21—30 день у восьми етзоотичних ! референтного шта-му УаИае у вигляд! вщокремлено розташованих св!тло-с1рого ко-льору колон!й.

На 45—60 день Тх культивування у п'яти культур в!дм!чали р1ст по вс!й поверхш картопляного клину. Через 90 дшв теля вис!ву на цьому середовищ! росли вс1 дев'ять культур.

На живильному немодифшованому середовищ! Павловського через 30 дшв р1ст м1кобактер!й було в!дм1чено лише у двох етзоотичних культур ! штаму УаИае, а на 90 день виростали т!ль-кн три еп!зоотнчн! культури та штам УаИае.

Результати проведених досл!джень св!дчать про те, що на удосконаленому живильному середовищ! Павловського краще адап-туються та ростуть ешзоотичш культури мшобактериТ бичачого виду.

На удосконалене живильне середовище у ВНД1ПЕ СРСР от-римане позитивне р!шення на видачу патенту за № 4899948/13/ 002444 ви 31.07.1991 року. '

Вивчення культур мшобактерш, вид1лених В1д великоТ рогатоТ худоби у господарствах УкраТни

Вивчення видового складу у культур м!кобактер!й в УкраТш рашше проводилось т!лькц у патогенннх штам1'в, Що стосуеться атипових мшобактерш, то Тх розповсюдження, видовий склад та

ешзоотичне значения в етюлоги захворювання тварин на тубер-кульоз на територп кра'ши залишались не вивченими.

3 метою пакопичення таких даних дослужено 47& культур атипових мшобактерш, видшених вщ реагуючо! на туберкулш велико! рогато! худоби, ¡з 420 господарств, розташованих у 17 областях зони Лкостепу, Степу та Пол£сся УкраТни.

Видовий склад атипових м1кобактер1й вивчали за розробленою нами схемою, яка включала проведения 10 культурально-морфо-лопчних та 6ioxiMi4Hiix тест1в. Визначено, що отримаН1 культури належали до 18 вшив друго!, третьо! та четвертоГ груп за кла-снфшащею Раш'она. Культур фотохромогенних мшобактерШ в Ук-раш не вид['лено.

Серед вивчених культур найбЫыд розповсюдженими в Украии видами були М. scrofulaceum, М. gordonae (друга), М. intracel-lulare, М. triviale (третя), М. smegmatis, М. phlei, М. fortuitum, М. vaccae, М. diernhoferi, М. flavescens, М. thamnopheos (четвер-та групи).

Також встановлено, що у господарствах Кшвсько!', Полтавсь-коТ, Сумсько! i Черкасько! (зона JlicocTeny) областей у стадах великоI рогато! худоби розповсюдженг мшобактерп вид1в М. scrofulaceum, М. gordonae, М. phlei, М. fortuitum, М. vaccae, М. diernhoferi, М. flavescens та в р'щких випадках М. terrae, М. intracel-lulare, М. gastri, М. triviale, М. xenopi, М. smegmatis, М. parafi-nicum, М. peregrinum, М. thamnopheos, М. nonchromogenicum, М. ulcerans.

У господарствах Донедько!, ДшпропетровськоТ, 3anopi3bK0i, Юровоградсько!, Микола!всько!, Херсонсько! областей (зона Степу) В1Д рогато! худоби були вши'лен; М. terrae, М. intracellulare, М. gordonae. М. smegmatis, М. phlei, М. fortuitum, М. vaccae, М. diernhoferi, М. flavescens, М. thamnopheos, М. avium, М. triviale, М. peregrinum та поодинок{ М. nonchromogenicuim, М. gastri, М. xenopi, М. ulcerans, М. scrofulaceum.

Сенсибшзац5я до туберкулшу в господарствах Закарпатсько!, Житомирсько!, Хмельницько! та Р!вненсько! областей (зона По-л!сся) у велико! рогато! худоби була обумовлена атиповими м:-кобактер^ями вид1в М. smegmatis, М. phlei, М. fortuitum, М. vaccae, М. thamnopheos, М. flavescens та школи М. sfcrofulaceum, М. gordonae, М. intracellulare, М. diernhoferi, М. peregrinum-, М. ulcerans.

Проведен! дослщи свщчать про те, що атипов! мшобактери широко розповсюджеШ серед велико!- рогато! худоби, яка утри-муеться в ycix географ!чних зонах Укра!ни. В подальшому у_ ви-д!лених атипових мжобактер1й вивчали бюлопчШ властивость

Вивчення бшлопчних властивостей атипових мшобактерш

В'1Домо, що збудники туберкульозу бичачого i людського ви-д1в зумовлюють ураження, властив! туберкульозу у морських 18

свинок i крол1в, а мжобактерИ пташиного виду—тчльки у кро>

Л1В. <

Що стосуеться сенсибшзуючих i патогенних властивостей вив-чених вид1в атипових мшобактерш, розповсюджених у господар-ствах Украши, то вони до.цього часу не були визначеш. У зв'яз-ку з цим бюлопч1и властивост1 атипових мжобактерш нами вив-4eHi у дослщах на морських свинках, кролях, велищй рогатШ худоб! та на свинях.

Дослали на морських свинках. Вивчення сенсибшзуючих i патогенних властивостей проводили у восьми скотохромогешшх (М. scrofulaceum —4 культури, М. gordonae — 4 культури), одинад-цяти нефотохромогенннх (М. avium — 4 культури, М. intracellu-lare—3 культури, М. nonchromogenicum—4 культури) i 52 культур швидкоростучих (М. smegmatis—15 культур, М. phlei—13 культур, М. fortuitum—9 культур, М. flavescens—10 культур, М. vac-сае—-5 культур) атипових мшобактерШ, вшплених в!д тварин у зош JlicocTeny, Степу в дослщах на 219 (213 досл!дних i 6 конт-рольних) здорових не реагуючих на туберкулнг та KAM морських свинках масого т!ла 250—300 грам.

Суспензию мжобактерш (1 мг/см3 ф1зюлопчного розчину) ^ожно!" культури окремо вводили трьом морським свинкам тд-iiiKipHO в д!Лянц1 л1вого стегна в доз! 1 см3. За морськими свинками спостер1гали протягом 90 дшв, яких триразово з Интервалом 30 дшв досл1'джували симультанного алерпчною пробою на ту-беркульоз.

Через 30 дшв теля введения 10 вшив культур атипових мжобактерш реакцп на туберкулш спостер!гали у 204 гол!в, а на KAM—у 208 гол ¡в морських свинок гз 213 дослщних. При досл'т-женн1 тварин через 60 дшв реакщГ на туберкул!н для ссавщв збереглися у '77,7% морських свинок, щеплених М. scrofulaceum, у 86,6%—М. gordonae, у 83,3%—М. nonchromogenicum, у 66,6%— М. smegmatis, у 89,7%— М. phlei, у 77,7%—М. fortuitum, у '70,0% — М. flavescens i у 80,0%' щеплених М. vaccae. Через 90 дшв теля введения мжобактерш реакци на туберкулш збереглися в!дпо-вшно у 55,5; 66,6; 66,6; 60,0; 64,1; 64,4; 50,0 i 66,6% ¡досл1дних тварин.

Культури MiKoöaKTepifl вид!в М. avium та М. intracellular на протяз! 90 дшв обумовлювали v ßeix морських свинок сенсибш-зашю до туберкулшу та до KAM. Три культури мжобактерш виду М. smegmatis не викликали реакщй на туберкулш i т!льки у окремих тварин вшичались реакцп на KAM. Необх1дно в1дзна-чити, що реакцГ/ на KAM у 'морських свинок протягом всього до-слшгаго иерюду були штенсившше вираженими, шж на тубер-кул!н. Патологоанатом1Чним дослщженням забитих через 90 дшв морських свинок уражень, властивих туберкульозу, не було.

Отже, проведен! дослиження евщчать про те, що атипов! Mi-кобактери 10 вивчених в1шв не викликалц туберкульозиих уражень у морських свинок.

Д0СЛ1ДИ на телятах. В господарств!, благополучному щодо за-хворювання на туберкульоз велико? рогато! худоби, вшбрано 206 здорових телят 5—б-мкячноп^ вжу масою тйа 180—200 кг, як! не реагували на туберкулш та KAM.

Тварин роздйшли на п'ять досцщних (126 гол1в) i одну конт-рольну (30 гол!в) групи. КонтролЬних та 50 iHUinx гол ¡в телят вщгод1вельно! групи утримували В одному примщенш з телятами дослано! групи.

Бюлопчш властивост! досл1джували у п'яти культур (М. scro-fulaceum, М. intracellulare, М. fortuitum, М. triviale, М. flavescens), найбшьш розповсюджених в Укра|'н1 вщцв мшобактерш, ^зольо-ваних i3 иатолопчного матер1алу р1д реагуючих на туберкулш тварин в господарствах, благополучних щодо захворювання на туберкульоз. :

Телятам I дослино! групи (10 гол!в) ентерально з водою задавали 20-добову культуру мжобактер^ виду М. scrofulaceum, 12-ти 1'ншим телятам и вводили шдшшрно на стерильному вазе-лшовому Maoni i 12-ти—на стерильному ({изюлопчному ррзчиш у доз1 1 мг/кг маси тварини.

Тваринам II групи аналопчним способом вводили 20—30-до-бову живу культуру М. intacellulare.

Телятам III групи за такою ж схемою вводили 10—15-добову культуру виду М. fortuitum. ,

Тваринам IV дослано! групи тшьки ш'дшюрно на вазелшо-вому масл! (6 гол1в) та на ({мзюлопчному розчин! (6 гашв) вводили 30-добову культуру М. triviale.

Бичкам V групи таким же способом була введена 15—20-до-боъа культура М. flavescens.

1з 30 бичюв контрольно! групи чотирьом шдишрно вводили 5 мл вазелшового масла, чотирьом — ф!зюлопчний розчин, а 22 голови телят були чистим контролем. Як контроль використову-вали також 50 бичюв в1дгод!вельно! групи.

Тварин досл1Дних i контрольних груп, а також 50 гол1В, яи знаходились на в!дгод1вл1', uiicTb pa3iB з ¡нтервалом 30 дшв до-слЦжували на туберкульоз симультанного алерпчною пробою, а сироватки кров! — методом РЗК. Через 30 дшв шсля шдишрного введения атипових мшобактерш на вазелшовому масл{ i ф13юло-пчному розчин1 реакцй' на туберкулш були у 35 телят I, II, III доотидних груп, тод! як на КА'М реагували 74 голови I. II, III, IV та V дослщних груп ¡з 96 дослщжуваних телят. Опд вьцзна-чити, що не Bei дослиш тварини реагували на внутршньошшрне введения туберкулшу. Так, у телят, яким вводили ентерально М. scrofulaceum, реакцй" на туберкулш спостершали лише у одного бичка, тод! як на KAM реагували вЦ одного до п'яти телят i3 дослщних груп.

Реакцй на туберкулш у дооидних тварин були нестШкими i через 60—90 дшв у бшыпост! телят !х не в1'дм1чали, а через 120 дшв !х спостер1гали лише у поодиноких тварин: двох roJliß те-20

ля?, йкйм ЁйоДйли м!кобактер1! виду М. scroíulaceum, та у одного теляти — М. intracellulare, тод1 як на KAM реагували 23 го-лови. Через 150 дшв вщ початку дослиу реакщй на алерген у тварин не виявлено. Bei телята контрольно! групи не реагували на туберкулш та KAM.

У сироватках кров! дослщних та контрольних груп бичшв комплементзв'язуюч1 антит1ла в д1агностнчних титрах не вияв-леш.

При патологоанатом1чних та пстолопчних дослиженнях до-сл^дних та контрольних груп тварин через 180—350 дшв уражень, властивих туберкульозу, не було виявлено.

Результата проведених досл1джень евщчать про те, що вив-4eHi види атипових мшобактер1й мають pi3H¡ бюлопчн! власти-boctí, про що свЦчать алерпч!Н дослщження. Вони не виклика-ють захворення велико! рогато! худоби на туберкульоз.

Ешзоотичне значения !х полягае лише в тому, що вони ви-кликають короткочасш реакцц на туберкулш у велико! рогато! худоби, чим ускладнюють д1агностику туберкульозу.

Дослан на свинях. Вивчення бюлопчних властивостей II ви-Aíb найб!льш|розповсюджених мшобактерш проведено на 37 клЬ hí4ho здорових шдсвинках масою 60—80 кг, яких роздшили на II дослщних (по 3 голови) i одну контрольну (4 голови) групи.

Свиням дослщних груп внутршньовенно вводили по 5 мл су-спензй' 15—20-добово! живо! культури мшобактерш вщцв М. scroíulaceum (I група), М. gordonae (II), М. triviale ('III), М. хе-nopi (IV), М. fortuitum (V), М. vaccae (VI), М. intracellulare (VII), М. flavescens1 (VIII), М. phlei (IX), ¡M. smegmatís (X), М. diernhoferi (XI) на стерильному ф1зюлопчному розчиш ¡з роз-рахунку 1 мг бактер1ально! маси на 1 кг т^а тварини. Двом шдсвинкам контрольно! групи вводили по 5 мл стерильного фь зюлопчного розчину, а два других — були контролем.

Свиней дослщних та контрольних груп досл1джували на туберкульоз плеть pa3ÍB симультанного пробою та методом РЗК з штервалом 30 дшв.

Через 30 дшв шеля ш'екцц культур атипових MÍKo6aKTepiñ реакци на туберкулш i KAM були виявлеш у двох свиней в кож-шй Í3 груп, яким вводили М. triviale, М. xenopi, М. diernhoferi, М. intracellulare. В цей же строк реагували ™ьки на KAM По однш nwioBi Í3 груп тварин, яким вводили М. flavescens, М. phlei, М. smegmatis.

Дскупдженням тварин симультанного пробою через 60 дшв реакци на туберкулш вщзначен! у двох свиней VII i по одному шдсвинку у VIII, IX, X та XI трупах. KpiM цього, в VII, VIII, IX i XI трупах по одному шдсвинку реагували т!льки на KAM.

Через 90 дшв реакци' на туберкулш зберегтшея лише у одного шдсвинка i3 IX та на KAM—VII, IX i X дослщних груп, а через 120 дшв bcí дослщш тварини на алерген не реагували. В сироватках кров! 33 дослыних i 4 контрольних свиней не були

виявлещ комплементзв'язукт пратитуберкульозш антшпла у дЬ агностичних титрах.

Ветеринарно-саштарною експертизою туш i оргашв свиней, за-битих через 180 дшв, туберкульозних уражень не виявлено. П-столопчним досл1дженням паренх1матозних оргашв дослщних та контрольних труп свиней характерних туберкульозу змш не було встановлено. Бактерюдопчним досл1дженням патолопчного ма-тер1алу культур мжобактерш не вщилено.

Проведен! дослщження по визначеншо бюлопчних властиво-стей у культур атипових мшобактерш у доапдах на морських свинках, великШ рогатИ! худоб! та свинях свщчать про те, що Еивчен1 нами види атипових мйсобактерш обумовлюють сенсибЬ л!зад1к) дих тварин до туберкулн1у та комплексного алергену i3 атипових мжобактерш. Одиак штенсившсть алерпчних реакцш на. алергени у р13них тварин була неоднакова. Це свщчить про те, що pisHi види атипових М1к0бактер1й мають pi3Hy бюлопчну активность.

В дослщах на великш рогатш худоб1 та свинях алерпчщ реак-ци на туберкулш та KAM були нестшщ i через 60—90 дшв за-ляшались т!льки у поодиноких тварин. При д!агностичному забо! морських свинок (через 90 дшв), телят та свиней .(через 1.80 .дшв) в органах i тканинах уражень, властивнх туберкульозу, не выявили. Проведении в ui ж строки пстолопчним дослщженням на туберкульоз патолопчного материалу в!д дослщних та контрольних тварин отримали негатив^ результати. 1з материалу, вцубра-ного в!д експериментальних тварин, культури мшобактерш не ви-д1леш, що св!дчить про ix ел!мшацпо i3 организму.

Таким чином, результати доайджеиь св!дчать про те, що види атипових мшобактерШ в оргашзм! морських свинок, велико! рогато! худоби та свиней не викликають розвитку туберкульоз-но! шфекцп, однак обумовлюють у них сенсибшзац!ю до туберкулшу для ссавц!в та до KAM.

Антигенна структура мшобактерш

Для вивчення антигенно! структури вщ1брали найбшьш роз-повсюджен! в Укра'1'Hi ciM вид!в атипових мшобактерш (М. scro-fulaceum, М. gordonae, М. triviale, М. smegmatis, М. fortuitum, М. phlei, М. vaccaeyi збудник туберкульозу бичачого виду (шт: Vallae).

1з вирощено! на живильному середовишл Сотона бактергаль-но! маси кожно! окремо культури готували антигени за методикою Лисенка А. П. (1994). Антисироватки до кожного антигену отримали в досл1дах на кролях, яким 10 pa3iß з Интервалом 14 дшв вводили антигени. Накопичення антипл у сироватках KpOBi контролювали в РЗК (Kacci4 Ю. Я., 1986). Антигенну структуру MiKoöaKTepift вивчали в реакцн 5мунодифузц (Р1Д).

В реакцц тмунодифузЦ в гомолопчшй систем! з антигеном

Vi. bovis утворювались 9 лшШ прециттацШ М. scroiulaceum —6, Vi. gordonae—7, M. triviale—6, M. smegmatis—7, M. fortuitum — 3, M. phlei —8, M. vaccae—5.

Антигени M. bovis в гетеролопчнш систем! з rinepiMyHHOio :ироваткою KpoBi крол1в М. scroiulaceum утворювали —3, М. gor-ionae—2, М. triviaIe-ЧЗ, М. smegmatis—3, М. fortuitum.—1, М. phlei—2, М. vaccae—il лпш прециттащй.

Антигени i3 атииових мшобактер!й з гетеролопчнимн сироват-ками кров! крол1в 1мушзованих цими мшобактер^ями в Р1Д утворювали В1д 1 до 4 лшй прециштацш.

Проведен! дослЦження св^дчать про те, що збудник туберку-льозу бичачого виду i aTiinoBi мжобактерп мають антигенне спо-рщнення, що шдтверджуеться наявшстю у них В1Д 1 до 3, а мда атиповими м1кобактер1ями—1—4 сшлышх антигенних комплек-:iB, як1 е причиною параалерпчних реакщй на туберкулш для :савщв у велико! рогато! худоби.

Розробка способу диференцдацй' атипових мжобактерш

Для диференщаци культур мжобактер^й р1зними авторами эозроблено б1льше шж 250 культурально-морфолопчних i серо-топчних та 6ioxiMi4HHx тест1в. Проте жодеи !з них, використаний экремо, KpiM неацинового тесту, не дозволяе визначити видову оалежшсть вщцлених в1д тварин та людей культур мцсобактер1й.

Розроблена схема ¡дентифшацЦ' вщив MiKoöaKTepifi дозволяе зизначити видову належшсть у 18 вщив атипових мжобактер1й. Эднак тащ культури мшобактерШ як М. avium та М. intracellu-аге за рядом TecTiB мають ¡дентичн} показники i т1льки за до-юмогою бюлопчно! проби (досл1ди на кролях) була визначена ix надежность до виду.

У зв'язку i3 зазначеним були проведен! дослЦження по роз-эобщ способу диференщаци цих вид!в. Для дього було виготов-лено р1дке живильне середовшце Локемана, яке вмвдувало 0,0002 i 0,0003% ал1заринового червоного та яечне середовище Левен-штейна—1енсена з додаванням 0,05; 0,1; 0,2; 0,3% сштайоду.

На виготовленг середовища виавали культури 15 вид1в атипових мшобактерш, яш культивували при температур! 37 °С. В результат! д0сл1джень встановлено, що на середовинЦ з ал1зариновим чер-воним швидкоростуч! атипов! мжобактерп виростали на 3—6 день, скотохромогенш—на 9—12 день i нефотохромогенш— на 12—15 день теля ix виыву та змшювали кол1р середовища вод св1тло-рожевого до жовтого i pH до 6,1—6,2. Проведен! дослщ-ження не дозволили знайти м!жвидово! pi3Hiiui. PicT 15 вщив атипових мшобактерш на середовпий Левейнштейна—1енсена з 0,05% сштайоду вйдачали в yeix випадках, а на середовиии з 0,1; 0,2; 0,3% сштайоду росли тьлькн 14 культур. Збудник тубер-кульозу пташиного виду з добавками тако! ж юлькост*! сштайоду :ге виростав. Отримащ результати послужили шдставою для диференщаци М. avium вод М. intracellulare.

Однак для визНаченйя спедиф!чНост1 розробленого культураль ного способу нео'бхщно було провести дослши у nopiemmm з 6io ■допчною пробою на кролях. Для цього брали культури референт них штам!в М. avium i М. intracellulare, а також 24 ешзоотич них культури комплексу avium, — intracellulare, KKi були видоле Hi 1з патолопчного матер1алу вщ реагуючо! на туберкулш велико рогато! худоби.

Суспензш кожнох культури мшобактерш окремо вводили вну тршньовенно 52 кролям у доз1 1 мл, а також виавали на 5 про 6ipoK живильного середовища Левенштейна—1енсена i 5 npo6ipoi цього середовища з 0,1% сштайоду. За пос1вами та дослщниш кролями спостер1гали протягом 90 дшв.

На живильному середовипи Левенштейна—1енсена yci культу ри мшобактерш виростали на 15—20 день шсля 'fx вишву, тод як на середовишд з 0,1% сштайоду росли ткьки референтний штак М. intracellulare та 12 дослщжуваних культур. Штам М. aviuir i 12 еп1зоотичних культур не росли на середовшщ з 0,1% сштайоду i викликали на 12—40 день септичну форму туберкульоз} у крол1в.

На шдстав1 цього 12 культур було вщнесено до виду М. aviupi. а 12 ¡нших—до М. intracellulare.

Таким чином, результати проведених дослщжень св1дчать прс те, що культуральний cnoci6 диференщацц М. avium вщ М. intracellulare е високо специф1чним i скорочуе строк 'fx ¡дентифь кацц.

На розроблений «Cnoci6 диференщацп М. avium BiA М. intracellulare» у ВНД1ДПЕ СРСР отримаио авторське св!доцтвс за № 1666530 вщ 01.04.1991 року. Цей cnoci6 диференщацц увш-шов у «Настанову по д1агностищ туберкульозу тварин та птшц», яка затверджена Головним управлшням ветеринарно! медицини з Державною ветеринарною Испекшею Мшальгосппроду Укра1ни в1д 26.05.1994 року.

Розробка живильного середовища для культивування мшобактерш

Для видшення культур мшобактерШ i3 патолопчного мате-р1алу використовують культуральний метод, ефектившсть якого за-лежить вщ якосп вшбраного для дослщження патолопчного ма-тер$алу, передпоавно! його обробки та елективност1 живильного середовища.

Культури MiKo6aKTepin при культивувант на живильних се-редовищах для росту потребують азот, натрш, калш, фосфор, цинк, магнш, вуглець та деящ амшокислоти (Модель Л. М., 1952).

Враховуючи це, було виготовлено дев'ять BapiaHTiB живильних середовищ, як1 складались i3 сольового розчину та маси курячих яець. Для живлення мшобактерШ в р1зних вар1антах середовища були використащ азотнокислий амонш, глшокол-] яблучна кислота 24

неоднакових стввщношеннях (мшмальне, оптимальяе 1 макси-альне).

ГИсля виготовлення дев'яти вар1ант!в живильних середовищ ви-чали Тх ростов! властивост1. В 10 проб1рок кожного вар1анту се-едовища окремо виЫвалн завись референтних штам1в мжобакте-ш бичачого (шт. Уа11ае), людського (шт. Н37Ру) 1 пташнного ви-;в (шт. 780) у концентрацп 10~5 мшробних клтш в I см3 стериль-ого ф!зюлопчного розчину, а також патолопчний матер1ал, в!-¡браний в1д 10 хворих на туберкульоз морських свинок та ецд Э пулв реагуючо! на туберкулш велико!' рогато!' худоби небла-шолучних щодо захворювання на туберкульоз господарств.

Для контролю використовували живильне середовище Левен-1теина—1енсена. <Проб1рки ¡нкубували при 37 "С протягом 90

[113.

У пор!вняльних дослщах встановлено, що р1ст колонш рефе-ентних штам1в мжобактерп! на середовищ! ¡з азотнокислим амо-¡ем при м1И1мальному сшввщношенш вшбувався на 13-й день, рн оптимальному—на 10-й ! при максимальному—на 16-й день ¡сля Тх виаву, а !з патолопчного матер1алу в1дповшю— на 3-й, 10-й ! 21-й день. На середовищ! ¡з яблучною кислотою — а 21-й, 28-й 1 42-й день.

На живильному середовищ! Левенштейна—Тенсена колони ультур м!кобактер!й референтних штам1в та ¡з патолопчного маралу виростали на 13-й, 16-й ! 21-й день шсля Тх вис!ву.

Наведен! результата дослщжень вказують на те, що живиль-е середовйще ¡з азотнокислим амошем за ростовими властиво-гями е найб!льш шформативним, друге м!сце займае середови-;е ¡з глшоколем 1 трете—¡з яблучною кислотою. Однак за ¡н-»нсившстю росту культур ц! живильш середовища мало чим др!зняються.

На живильне середовище для культивування мжобактерш НД1ДПЕ УкраТни виданий патент за № 94032342 в!д 03.08.1995 эку.

3 метою забезпечення лаборатор!й ветеринарноТ медицини краТни стандартними живильними середовтцами розроблена :хнолог!я виготовлення «Сухого живильного середовища для /льтивування м!кобактер!й» та проведено його виробниче ком1-йне випробування у Центральн!й Державши лабораторн вете-янарноТ медицини Мшальгосппроду УкраТни.

На шдстав! позитивних результат!в ком!сшного випробуван-? трьох вар!ант!в живильного середовища визнано, що вс! ва-анти живильних середовищ можуть бути внкористаними у ве-финаршй та медичнш практищ для культуральноТ д1агностнки 'беркульозу. Результати проведених дослщжень св1дчать про те, о на удосконаленому середовищ! Павловського краще адапту-ться та ростуть ешзоотичш культури мшобактерш бичачого 1ду. На це живильне середовище у ВНДГДПЕ СРСР отримано

позитивне р1шення про видачу патенту за №'4899948/13/002444 вы 31.07.1991 року.

На сухе живильне середовшце розроблеш «1нструкщя по ви-готовленню i контролю», «Техночно умови ТУУ 46.15.063—95» та «Настанова по викорнстанню», як\ затверджеШ Головним управлениям ветеринарноТ медицини з Державною ветеринарною ¡н-спекцоею Мональгосппроду УкраТни в!д 16.06.1995 року.

За розробленою технолопею на базо лаборатори вивчення туберкульозу IEKBM УААН налагоджено виробництво цього середовнща. У 1996 poni виготовлено i реализовано для лаборато-pift ветеринарноТ медицини i тубдиспансеров Украши 1200 флаконов сухого живильного середовнща для культивування мшо-бактерШ.

ВИСНОВКИ

1. Реакци на туберкулш у со'льськогосподарських тварин, що утримуються в благополучних щодо захворювання на туберкульоз господарствах УкраТни, KpiM збуднишв туберкульозу бичачого, людського та пташиного вщив, зумовлюють також 18 вид!в ати-пових мокобактерой, видова характеристика i ешзоотолопчне значения яких для велико!' рогато! худоби i свиней рашше не були

В1ДОМИМИ.

2. За останн1 12 рошв зб!льшилась млькость видолених культур атипових мокобактерШ з .15,1% у 1984 poui до 70,6% у 1995 poui вщ загально! колькосто видшених культур мокобактерШ. В той же час кольшсть вщцлених культур збудника туберкульозу бичачого виду зменшилась з 83,0 до 25,1%, людського виду з 1% до повного припинення, а частота вид1лення мшобактерш -туберкульозу пташиного виду зросла з 0,9 до 4,3%. ■

3. Розроблена схема ¡дентифшацц культур мшобадтерш. до яко! входять десять культурально-морфологочних, боохомочних та боолопчних тест!в, дае можливкть встановити !х належшсть до вид1в протягом 30 дшв.

'4. 3 патолоп'чного матер1алу, вшбраного в 17-ти областях Украши вод реагувавшоо на туберкулш велико! рогато! худоби, синантропних nraxis та з об'ект\в середовнща утримання тварин, вид1лено 479 культур атипових мжобактёрой 18-ти з 24-х в1домих видов, у тому числ1 в зон! Степу—17 видов, JlicocTeny—18 видов i Полосся—'12 видов.

5. Культур и видолених атипових мшобактерой воднесено до друго! (59 культур), третьо'о (88) i четвертооДО2 культур) груп за класифшащею PaHioHa.

Культур фотохромогенних мокобактерш (перша група за кла-сифшашею Раноона) в господарствах УкраТни не знайдено.

6. У велико! рогато! худоби, уражено! мшобактер]ями бичачого виду, мае розвиток явна онфекоия. Bona зумовлена патоген-HicTio та в!рулентшстю збудника для тварин цього виду.

■ Лнфекцшний процес у худоби, зумовлений цим видом мшобак-epift, супроводжуеться шдвищеною чутливГстю до' туберкулину,' :творенням специф^чних анпгпл, розвитком клшчних i патолого-шатошчних ознак хвороби. В стадах тварин, уражених збудни-;ом туберкульозу бичачого виду, розвиваеться ешзоотичний про-tec, в якому 4iTKo реал1зуються Bei ланки ешзоотичного ланцюга

Ешзоотичний процес не матиме nepeöiry тиьки при yMOBi ви-аднання заход{в, що припиняють доступ збудника В1'д хворих осо-¡ин до здорових.

7. Видшен} в господарствах УкраТни в(д тварин атипов1 мжо-¡актера 18-ти вщцв не викликають у велико! рогато! худоби за-:ворювання на туберкульоз i лише у поодиноких особин зумов-иоють виникнення алерпчних реакщй, виражених з б1льшою ш--енсившстю на KAM, шж на туберкулш для ссавщв. Стада ве-шко! рогато! худоби, у яко! реакци на туберкулш зумовлещ ати-говими мжобактер!ями- цих вид1в, сл1д вважати благополучними цодо захворювання на туберкульоз, а сенсибшзованих до тубер-сулшу тварин не розглядатн як джерело uiei хвороби.

8. Видшеш в господарствах Украши "жиш ■ культури атипових пкобактерш 11-ти вшив, введен! свиням внутршньовенно, не ви-слика'ли у них захворювання на туберкульоз i лише поодинош варшш реагували на туберкулш. Погол1в'я свиней, у яких реак-и! на туберкулш зумовили aranoßi мжобактерГ! цих вид1в, слцт. ;важати благополучним щодо захворювання на туберкульоз.

9. Розповсюдженг в Укранп види патогенних та непатогенних пкобактерШ мають генетично зумовлену антигенну споршнешсть. цо стверджуеться наявшетю в склад! !х бактершних клггин в1д одного до трьох сшльних для yeix вщцв антигенних комплекав.

Наявшсть pi3Himi в шлькост! сшльних антигенних комплекав г. мшобактерш р]'зних вщив е шдставою для використання симуль-■анно! алерпчно! проби з метою диференщацЦ' у худоби сенси-»¡л1заи!х орган!зму, зумовлено! патогенними або атиповимп мжо-1актер1ями.

10. Розроблений комплекс д^агностичних доинджень на тубер-;ульоз реагуючо! на туберкулш велико! рогато! худоби благоло-[учних господарств, до складу якого входять алерпчний, серо-юпчиий, патологоанатом1чний та бактерюлопчний методи, дае южлив1сть шдтвердити або спростувати в стад; тварин д1агноз ia туберкульоз в строк вщ Згх до 4-х м^сяшв.

.11-, Використання . в-склад! пильного живильного середовища •лжоколу. яблучно! кислоти або азотнокислого . амошю сприяе юсту ешзоотичних культур збудниюв туберкульозу в строк ви 0 до_21 дня шеля noeißy патолопчного материалу.

12. Введений до складу удосконаленого живильного сепедови-ца Павловського перевар Хоттшгера, який М1стить 100 мг% амш-юго азоту, сприяе прискоренто росту ешзоотичних культур збуд-гика туберкульозу бичачого виду та злачному накопиченшо бак-ер^ально! маси, що скорочуе час !х ¡дентифшаци.

13. Запропонований культуральний спос!б диференЫаШТ ви-Д1в М. avium В1Д М. intracellular, суть якого полягае у вирощу-вант культур м1кобактер1й цього комплексу на середовихЩ Ле-венштейна—1енсена з внесениям до його складу 0,1% синтайоду, забезпечуе picT культур М. intracellular i перешкоджае росту культур М. avium, що дае можлив1сть визначити належшсть Тх до виду в строк вш 20 до 30 дшв.

14. Розроблене нове технолопчне для cepifmoro виробннцтва стандартне сухе живильне середовише для культнвування мжо-бактерв"! мае висок! електив1п властивост!. PicT мжобактерЫ туберкульозу бичачого виду з патолопчного матер!алу при його ви-користанш встановлюють через 10—21 день ш'сля поа'ву.

ПРАКТИЧН1 ПРОПОЗИЦП

1. На шдстав! результат!в проведених дослижень для практично'/ ветеринарно! медицини запропоноваш та впроваджен! «Ме-тодичш вказ1вки по визначенню природи реакций на туберкулш у велико! рогато! худоби господарств, благополучних щодо захво-рговання на туберкульоз, i встановленню видово! належност1 культур мшобактерш», як! схвалеЖ на зааданш науково-техшчно! ради «Ветеринарна медицина» ГУВМ МСГП УкраГни 20:12.1996 року.

2. Розроблено та налагоджено виробництво «Сухого живиль-ного середовища для культнвування мшобактерш».

3. Розроблеш та затвердженг.

— 1нструкщя по виготовленню i контролю «Сухого живильно-го середовища для культнвування мжобактерШ?

- — TexHi4Hi умови ТУУ 46 15.063—95 по виготовленню i контролю сухого живильного середовища для культнвування мжобак-

— Настанова по використанню cvxoro живильного середовища для культнвування мшобактер!й (НТД затверджена ГУВМ МСГП УкраТни 27.06.1995 року).

4. Запропонован! «Способ дифференциации М. avium от М. intracellulare"'(авт. св. № 4683806/13 вщ 25.04.1989 року) «Питательная среда для выращивания культур микобактерий бычьего вида» (позитивне 01шення ВНД1ДПЕ СРСР на видачу патенту № 4899948/13/002444 вш 31.0-7.1991 року).

5. OcHOBHi результати дисертащйно! роботи ув1йшли в «1нст-рукцш про заходи проф1лактики та оздоровления тваринництва в1д туберкульозу», «Настанову по д1агностшМ туберкульозу тва-рин та птищ», як1 затверджен! ГУВМ МСГП УкраТнн В1дпов1'дно 15.03.1994 та 26.05.1994 року.

СПИСОК РОБ1Т, ОПУБЛ1К0ВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1." Видовой состав и эпизоотологическое значение атипичных мнкобактерий, выделенных от животных в зоне Степи и Лесостепи Украинской ССР/ А. И. Завгородний, Ю- Я- Кассич, В. А. Кочмарский и др. //Эффектив- способы и средства диагностики и борьбы с туберкулезом с.-х- животных: Тез-докл. /Респ науч.-практ- конф-, г, Одесса, 18—21 сент. 1984 г—Харьков.— 1984.—С. 58—592- Завгородний А. И- Идентификация атипичных мнкобактерий. выделенных от животных и объектов внешней среды //Ветеринария: Респ. межвед. тема-тич. науч. сб—К-, 1985 —Вып- 60—С, 14—16.

3- Изучение сенсибилизирующих свойств атипичных мнкобактерий /Ю. Я-Кассич, И- А. Кочмарский, П- М. Тихонов, А. Е- Тесля, А- М. Харченко, А- И. Завгородний, А- Я- Григорьев //Ветеринария.—1935—2-—С- 29—30.

4, Завгородний А. И. Изучение природы аллергических реакций на туберкулин у крупного рогатого скота ¡ ¡tiклад молодых ученых Украины в интенсификацию с-х. произ-ва: Тез. докл- /2-я респ. науч.-произвол конф. молодых ученых и специалистов, 24—2G сент. 1986 г—Харьков, 1986.—С. 101—1025. Kacc¡4 Ю. Я-, Кочмарськнн В. А-, Завгородний А- 1- Комплексний метод AiarHQCTiiKH туберкульозу велико! рогато! худоби //Bích с.-г- науки-—№ 8— С- ;56—58-

6. Кассич Ю. Я-. Кочмарський В- А-, Завгородний А. И- Определение природы реакций на туберкулин у крупного рогатого скота благополучных по туберкулезу ферм //Соврем, пробл. профилактики зооноз- болезней и пути их решения: Тез- докл- /3-я респ. науч-практ. конф., г- Гродно, 20—21 мая 1987 г—Минск, 1987—С. 72.

7- Культуры мнкобактерий, выделенные от больных туберкулезом людей и животных /Ю. Я- Кассич, В. А- Кочмарский, А. И. Завгородний и др. // Организация противотуберкулез. мероприятий на эпизоотически неблагополуч-территориях: Тез- докл- /Зональное совещание, 3—4 сент. 1987 г—Новосибирск, 1987. — С- 44—45.

8- Изучение сенсибилизирующих и патогенных свойств атипичных мнкобактерий /Ю. Я- Кассич, В. А. Кочмарский, П. М- Тихонов, А. И,. Завгородний //Ветеринария: Респ. межвед. тематнч- сб.—К-, 1989—Вып. 64-—С. 13—159- Взаимозаражаемость микобактериями туберкулеза животных и людей в

Украинской ССР /Ю. Я- Кассич, В. А. Кочмарский, А. И. Завгородний и др-//Вопросы борьбы с туберкулезом людей и животных: Материалы /Межвед. хо.нф—Ташкент, 1990—С- 38—42.

10. Взаимосвязь туберкулеза крупного рогатого скота и людей /Ю. Я. Кас-:ич, В- А. Кочмарский, А. И. Завгородний и др. //Пробл- туберкулеза—19 N° 6.-С 23-2611- Завгородний А- И., Кочмарский В. А. Использование симультанной ал-чергической пробы для контроля за благополучием хозяйств по туберкулезу <рупного рогатого скота //Вет- медицина: экон-, социальные и экол. пробл.: Гез. докл. /Респ. конф-, 20—22 нояб- 1990 г., г- Харьков, 1990—С. 7012- Использование для воспроизводства стада телят от коров, сенсибилизированных возбудителем туберкулеза птичьего вида /Ю. Я- Кассич, В. А. Бу-:ол, В- А- Кочмарский, А- И- Завгородний, А. Е- Тесля //Бюл. /ВИЭВ—М-, 990,—Вып. 73—74—С. 35-3813. Кассич Ю- Я-, Кочмарский В. А-, Завгородний А- И. Эффективность юмплексного метода диагностики туберкулеза крупного рогатого скота // 1робл. пауч. обеспечения животноводства Молдавии-. Тез докл. /Конф-, 25 1ая 1990 г—Кишинев, 1990—С- 111—11214. Кочмарский В- А., Завгородний А. И. Аллергическая проба при тубер-улезе у крупного рогатого скота //Вет, медицина: экон., социальные и экол-фобл-: Тез. докл- /Респ. конф., 20—22 нояб- 1990 г., г- Харьков—Харьков. 990—С. 7515, Завгородний А- И., Кассич Ю. Я-, Кочмарский В. А. Распространение ; эпизоотологпческое значение видов мнкобактерий в хозяйствах Украины // 1овышение продуктивности с -х- животных и совершенствование мер борьбы

с болезнями в условиях интенсив, ведения животноводства и создания фермер-хоэ-в: Тез. докл. /Всесоюз. науч. конф-, 17—22 сент. 1991 г-, посвящ- 140-летию ХЗВИ—Харьков, 1991—С. 119- ............•

16. Завгороднш А- I., Кочмарський В. А- Причини туберкуЛшових реак-цш у велико! рогато! худоби //Ветеринарш: Респ. мшвщ- тематич- наук-•зб—К, 1991,—Вии. 66—С. 56—59- .............

17- Кочмарский В- А-, Завгородний- А. И. Новый -метод дифференциации М- авиум от М. интрацеллюляре //Повышение продуктивности с.-х. животных и-совершенствование мер борьбы с болезнями в условиях интенсив, ведения животонводства и создания фермер, хоз-в: Тез. • докл. /Всесоюз- науч-конф-, 17—22 сент. 1991 г., посвящ. 140-летию ХЗВИ—Харьков, 1991.—С. 12618. Завгороднш А. 1-, Касач Ю- Я-, Кочмарський В- А- Вивчення культур М1кобактерш, вид1лених в1д велико! рогато! худоби та-об'еатв зовшшнього середовища //Ветеринар1я: Респ. м1жв1д тематич- наук- зб—^К-, 1992.—Вип-67,—С- 58-6119. Касач Ю- Я-, Завгороднш А- 1-, Кочмарський В. А. Спосгб диферен-Шаца вид)'в М. ав1ум та М. ¡нтрацеллюляре //Вет. медицина:' М1'Жшд тематич. наук- зб— К-, 1993—Вип, 68.—С. 51—53- ■ ■•■•'•■■■•■ ■-■-■■.

20. Стандартне живильне середовище • для вирощуваиня культур цпкобакте-р№ /Ю.- Я,. Касс1Ч, А. I. ЗавгороднШ,- - П- М- Тихонов, В- -А-'Кочмарський,

B. КЗ- Касач, М- Ф- Гаврилова //Бютехнолопя вет. препарате: Матер1али / Наук-практ- конф., 15—26 травня 1993 р.~Харюв—.1993—С- 56- • - - , -

21- Вивчення можливост1 використання стада ' телят для вйтворёння,'тцо народились В1д кор1в, сенсибшзованих - збудником : -туберкульозу пташиного виду /Ю. Я--Касс1ч, В- А. Кочмарський; П. М.'Тихонов, А. I. Завгороднй // Збереженшсть молодняка с-г. тварин — запорука розвитку тваринництва Ук-раТчи: Зб- статей /Наук.-практ. конф— Харюв, 1994—С- 49—50. •

22. Вивчення ¡мунно! реактивност1 у телиць, зумовлено! атиповими мшобак-тер1ями /Ю. Я- Касач, П- М- Тихоноэ, В- А- Кочмарський, А. ¡.Завгороднш //Збережешсть молодняка с-г. тварин—запорука ^розвитку- тваринництва Укра!ни: Зб. статей /Наук.-практ-конф—Харкав, 1994—С-48—49-

. 23- Використання зменшено! дози туберк-улшу для контролю за благопо-луччям господарств щодо туберкульозу велико! рогато! худоби /В. А. Кочмарський, Ю- Я- 'Касс1ч, А- I- Завгороднш, -П. М. Тихонов //Вет. медицина: ЛИжв(д- тематич- наук. зб.—К., 1994-—Вип- 69—С- 85—8724- Завгороднш А- 1-, Касс1ч Ю Я--, Кочмарський В. А. Споаб диферен-ц1ацп атипових мшобактерш //Тваринництво Укра'ши.—1994—№ 5,—с, 21—23.

25. Динамика показателей гуморального иммунитета у телят после введения атипичных ..мцкобактерий ,/Ю. Я- Кассич, В- С- Антонов, С. А. Михайлова, А. И. Завгородний, .П. М. Тихонов,. В. А. Кочмарский //Информ- бюл-, 19.94 г- /ИЭКВМ—Харьков, 1995 —С- 191—192.

26. Кочмарський В. А., Завгороднш, А- I- Роль тслязабшних. досл^джень на м'ясокомбшат! у. контр ом ешзоотично! ситуаци щодо туберкульозу велико! рогато! худобн //Вет. медицина: М1жв|д. тематич- наук- зб-—К-, 1995-—Вип. 70—С. 33—35. . . ,, ; ;

27. Питательная среда для. выделения культур микобактерий /Ю, Я- Кас-сич, А. И- Завгородний, В- А. Кочмарский, П. М. Тихонов .//Информ. бюл-, 1994 г- /ИЭКВМ—Харьков, 1995—С- 22—23.

28. Завгородний А. И-, Кассич Ю- Я- Виды атипичных микобактерий,- выделенные от сельскохозяйственных животных в хозяйствах Украины .//Общая эпизоотология: иммунол., экол- И методол- пробл.: Материалы, междунар. науч-конф-, 20, 21, 22 сент- 1995 г. /ИЭКВМ,—Харьков, 1995—С. 190—192. . ;

29-' Кассич Ю. Я-, Завгородний А- И--Эпизоотологическое. значение микобактерий, выделенных от сельскохозяйственных животных, в хозяйствах: Украины //Общая эпизоотология: иммунол-, экол. и методол. проб-: Материалы междунар.-. на уч. конф-, 20, 21, 22 сент. 1995 г- /ИЭКВМ—Харьков,. 1995—

C. 65—08.

30- Поширення мжобактерш р1зних вид1в у господарствах Укра'ши /Ю. Я-Кассп, А. I. ЗавгороднШ, М. С- Павленко та ш- //Вет. медицина УкраТщг — 1996—Л1> 8—С- 26—27. ' . . ...... ... м.;.,..^.

щ ' ' '.............'

31 А. С. 1666530 СССР, МКЙ 55C12 № 1/20. СШ1 /04- Способ дифференциации М- avium от М. intracellulare /Ю. Я. Кассич В. А- Кочмарский, А- И- Завгородний, В- М. Новиков (СССР)—№ 4683806/13: Опубл. 30.07-91. Бюл- № 28,—С. 3.

32. Завгородшй А- I. Вивчення антигенно? спорьдненост! мшобактер1й, ви-Д1ле,них в тваринницьких господарствах Укра'иш //Вет- медицина: М1жв«- тематич- зб—Харшв, 1996. Вил- 72—С- 41—43. 33- Завгородлш А- I- Види атипових мтеобактерш, видЬпених вщ альсько-господарських тварин в господарствах Укранш //Вет. медицина: MijkbU. тематич. зб.—XapKie, 1996—Вип- 7(2-— С- 35—3634. Завгородний А- И. Природа реакций на туберкулин у крупного рогатого скота //Вет- медицина: АНжвщ. тематич. зб-—Харюв, 1996.—Вип. 72-— С- 44-46.

35. Завгородний А- И. Изучение биологических свойств атипичных мико-бактерий в опытах на свиньях //Вет. медицина: М1жв1д. тематич. зб—Хар-KiB, 1996—Вип- 72.—С- 37—39.

Завгородний А. И. Виды микобактерий, распространенные в хозяйствах Украины, и их эпизоотодогическое значение. <

Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 16.00.03 — ветеринарная микробиология, вирусология, эпизоотология, микология и иммунология.

Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН, Харьков, 1997 г.

Защищаются 34 научных работы и авторское свидетельство по разработке методики исследований по уточнению природы реакций на туберкулин у крупного рогатого скота благополучных по туберкулезу хозяйств, схема определения видов микобактерий, питательные среды для адаптации и культивирования микобактерий из патологического материала, способ дифференциации видов микобактерий М. avium от М. intracellulare, а также а^еал распространения видов микобактерий и их эпизоотодогическое значение в этиологии заболевания крупного рогатого скота и сви-1ей туберкулезом.

У крупного рогатого скота распространенные в хозяйствах Украины 18 видов атипичных микобактерий, а у свиней—11 видов не вызывают в органах и тканях характерных для туберкулеза изменений, их эпизоотодогическое значение заключается лишь в гом, что они вызывают у животных этих (видов повышенную чув-;твительность к туберкулину для млекопитающих и затрудняют 1ллергическую диагностику туберкулеза.

Zavgorodny A. I. The species of Mycobacterium spread in the arms of the Ukraine and their epizootological significance.

The thesis in the manuscript on presentity a thesis for a doc-or's degree in veterinary scinces on speciality 16.00.03—Veterina-y microbiology, virusology, epizootology, micology and immuno-

ogy.

The Institute of Experimental and Clinical Veterinary Medicine >f the Ukrainian Aca;deimy of Agrarian Seiencies, Charkov, 1997.

34 scientific, puhlictions and authorship certificates on the ela-

boration and studying 011 the specification of nature of reactions on tuberculin in cattle in safe (free from tuberculosis) farms, the scheme of determination of the species of Mycobacterium involved, the nutrient medium for adaptation and cultivation of Mycobacterium out of pathological material, the method of differentiation of the species of M. avium from M. intracellular, as well as the natural habitat of spreading the species of Mycobacterium and their epizootolagical significance in etiology of the mobidity in cattle and swine are defended.

The 18 species of atypical Mycobacterium in cattle and 11 species in swine spread in the farms of the Ukraine do notcause in the organs and tissues any changes characteristic of tuberculosis, their epizootolagical significance consists only in the fact, that they cause in these species of animals the raised sensitivity on tuberculosis in mammals and make it more difficult the diagnosis of tuberculosis.

fOiKROBi слова: мшобактерп туберкульозу, атипов1 мшобакте-pii, сенсибшзащя, живильш середовища, ППД туберкулш, КА£>\, антигени, антисироватки.

Здано до набору 5 02-97. П!дписано до друку 14.02.97. Формат 60x90'/i6- Ilanip друк- № 1- Високий друк- Обсяг 2,0 друк- арк. Зам.'182- Тираж 1,50 прим.

Харкшська друкарня № 13, вул- Артема, 44