Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.03) на тему:Средства диагностики и специфической профилактикиколибактериоза телят на основе факторов патогенности возбудителя

УКРАТНСЬКА АКАДЕМ1Я АГРАРНИХ НАУК ШСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО! I КЛ1Н1ЧН01 ВЕТЕРИНАРНОГ МЕДИЦИНЫ

на правах рукопису

РГВ од

1 1 ЫАР Ш

головко

Анатолж Миколайович

ЗАСОБИ Д1АГН0СТИКИ ТА СПЕЦИФ1ЧН01 ПР0Ф1ЛАКТИКИ К0Л1БАКТЕРЮЗУ ТЕЛЯТ НА ОСНОВ! ФАКТ0Р1В ПАТ0ГЕНН0СТ1

ЗБУДНИ*^

16.00.03 — ветеринарна ппкро( г«п"я, в1русолопя, етзоотолопя \ ¡: топя

Автореферат дксертацп на здобуття наукового ступени доктора ветеринарних наук

Харк1в — 1996 р.

Диесрташею е рукопис

Робота впконана в 1иституп сксперпмепталыю! 1 кл'ицчно! ветерииарно! медицшш УЛАН.

Наукои1 консультант»: доктор встсрннарпих паук, акадсмц< УААН П. П. Фукс, доктор встсрннарпих наук, професор, академик УААН Г. А- Красников-

Офшшш огюнснти: доктор встсрннарпих наук К- £■ Конаржсвськпй, доктор встсрннарпих наук О Я• Мианко, доктор истсринарпнх паук В. Г. Скибинькнп-

Провина оргашзацш— 1нстнтут встсрниарно! медицшш УААН (м. Кн1в).

Захает днеертаци вибудеться « »_____ /996 р.

о Л? год, на засЦапщ Спещал1зованоТ вчено! Ради Д 02.32.01 при 1пститут1 експеримеиталык)! ] клппчяо! ветеринариоТ медицшш УААН: 310023, м. Хармв, шул. Пушкшська, 83.

3 днеертащею можна озиайомитися в б!блютещ шетитуту ек-сперимептально! 1 клппчноТ ветеринарией медицшш УААН.

Автореферат ргшелано « ^ /»

Вчении секретар Саеш'ал1зована1 вченоТ Ради,

доктор ветеринарии* наук / ¡^^([¿л ^ ОТ К■ ПЛ.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть проблем». Одшею з найскладнших i найважлив!-jux проблем сучасиоГ ветеринарноТ медицини е шлунково-кишко-

i хвороби новонароджених тварин. Внсокий р1вень захворювано-Ti 'новонароджених телят приводить до значного выходу молод-[яка, зменшення приросту маси ткча, значних витрат на лшуваль-

ii заходи, а також в'пливае на яти сне вгдтворення стада.

В нозолопчшй структур! шлунково-кишкових захворювань те-[ят 'пров1дне мкце займае тгпбактерюз (Вишелеський С. М., 935, 1936; Архангельський I. I., 1951; ГПдкопаев В. М., Шишков I П., 1967; Гнатенко Г. В., 1967; Волинець Л. К., 1976; Поляко-:а О. А., 1976; Поляков I. Е., 1978; Зароза В. Г., 1989; Гутков-ький А. А., Дворкш Г. Д., 1989).

Клшчш i патологоанатом1чн1 змши при кол!бактерюз1 прак-'ично не мають хараааерних озиак, у зв'язку з чим лаборатор-1им дослдакенням надають вир1шального значения в д1агностиш ахворювання.

GyMacHi лабораторн1 методи дозволяготь всгановити д1агноз шше на септичну форму кол^бактерюзу, але у зв'язку з тим, що ¡ахворювання частше зустр1чаеться в ентеротакспчшй форм! (ко-п-д1арея), етюлопчний фактор нерщко залишаеться не встанов-[еним.

Принципи конструювання засоб!в спецнф1чно1 профшактики ;ол1бактерюзу телят, яю використовувалися до цього часу, засно-¡aHj на селекцп MiKpoopraHi3MiB по 'соматичному антигену. Пре-гарати, внготовлеш на ochobI в1дбору О-'серотишв, не забезпс-рувалн високоТ профшактичноТ еФективност1, у зв'язку 3i значною ¡ар1абельшстю Оантигена Е, coli, видшених в1д хворих тварин.

Дослщженнями останшх роив установлено, що в патогенез! ошбактерюзу провгдна роль налепить факторам патогенност1 ¡будника — ф1мбр1альним адгезинам i снтеротоксинам, KOTpi за-зезнечують бактер1ям спроможтсть -прикршлятися до ештел1аль-1их клтт кишечника, колошзувати його i внкликати розвиток iiape'i (Smith Н., Halles Н„ 1967; Stirm et al., 1976).

1дентифшащя фактор1в патогенное^ у видшених культур Е. coli, а також ix викорнстання у засобах спецпф1чно! профшакти-хи ттпбактерюзу вЦкрили б можливгсть повтше i об'ектившше троводнти д1агностичн1 дослиження та оргашзовувати ефектнв-Hi заходи боротьби з хворобою (Moon Н. et al., 1976; Contrepois М et al., 1980; Nagy В., 1980).

У зв'язку з викладеним надзвичайно актуальнпм являеться зивчення патогенетичного значения та антигенноТ вар1абельносп })акторгв naToreHHOCTi Е. coli, сгупеня розповсюдженост1 euiepi-

xift, що продукують ф1мбр!альш адгезини i ентеротоксини, при шлунково-кишкових захворюваннях тварин, а також розробка та впровадження засоб1в д1агностики i специф1чно! проф1лактики ко-л{бактерюзу телят на ix основ!.

Мета роботи. Розробити засоби диагностики i специф1чно1 про-фшактики кол5бактерюзу телят на ocnoBi фактор1в патогенност! збудника та впровадити ix у ветеринарну практику.

Завдання дослиження. ВщповЦно до мети роботи були поставлен! сл1дуюч1 завдання.

1. Визначити протиешзоотичнг/ ефектившсть засоб1в >специф1ч-но! профшактики кол!бактерюзу телят, HKi заотосувались ран}ше в УкраТш, i обгруитувати необхщшсть розробки 6ionpenapaTiB нового покол!ння.

2. Визначити патогенетичну значимость фактор1в патогеиносп Е. coli при колгбактерюз1 телят i розробити живильщ середовища, придатш для культивування einepixift, яю експресують ргзиi типи фшбр1альних адгезишв.

3. Розробити cnociö визиачення у emepixifi невщомих TiiniB ф1мбр1альних адгезишв.

4. Видыиги einepixii, що експресують hobi типи ф!мбр1альних адгезишв, i вивчити ix морфолопчш, ф1зико-х!м1чш, антигенш властивосп, а також розповсюдження.

5. Вдосконалити методи лабораторно! д!агноетики кол1бакте-pio3y з визначенням у збудника фактор1'в'патагенносгк

6. Розробити cnoteiö визиачення ¡муногенно! активное^ ф1мб-р^альних адгезишв Е. coli.

7. Розробити cnociö виготовлення ва.кцини проти кол!бактерю-зу молодняка сгльськогосподарських тварин на ocHOBi фактор1в патогенное^ збудника.

8. Внвчити проф^актичну ефектившсть вакцини проти 1«шбак-тер1озу на OcHOBi фактор1в патогенноеп збудника в лабораторних

1 виробгшчих умовах.

9. Впровадити вакцину проти кол1бактерюзу молодняка альсь-когоспода,рських тварин на основ] фактор1в 'патогенност! збудника у ветеринарну практику.

Наукова новизна роботи. Вивчено розповсюдження 1«шбакте-pio3y телят в Украии, знтигенну структуру збудника, визмачено вплив pi3HHx .3aco6iß спецнф1чно1 профшактики захворювання на штенснвшсть ешзоотичного процесу.

Визначен! причини недостатньоТ протиешзоотично!' ефективно-ori пдроксид-алюмпиево! формол-тюмерсалово'1 вакцини проти котпбактершзу телят i колВпротектану BIEB, HKi використовува-лися до цього часу в Укра'ш! з метою 'специфачноГ проф!лактики захворювання, i рбгрунтована необхЦщсть створення вакцин нового поколшня,

Вперше запропоновано cnociö, що дозволяе виявляти у eiuepi-xift HOBi типи ({пмбр1альних адгезишв. За його допомогою 13ольо-<вано штами Е. coli, ящ експресують ращше neBuoMi типи 4имбр1альних адгезишв. Вивчеш морфолопчш, ф!зико-х!м!чщ та антигенш властивосл ф!мбр!альних адгезишв Х93, У93, Z93.

Вперше розроблеш живильш середовища, що дозволяють куль-тивувати Е. coli 3i sciMa вЦомими типами адгезишв (А. !с. № 1513909 i позитивне ршення по заявщ № 4738784/14 в!'д 21.09.1989 р.).

Науково обгрунтоваи! i запропоноваш методичш вказ1вки з бактерюлопчно! д1агностнки кол!ба'ктерюзу альськогосподарсь-ких тварии з f/рахуванням ф1мбр1алышх адгезишв.

Вперше запропоновано визпачати ¡муногенш властивосл ф!мб-р1альних адгезишв на лабораторних тваринах. Розроблений cnociö грунтуеться на ¡нпбщи адгези бактер1альних клтш аитиад-гезивними аятоллами (А. с. № 1712406, 1991).

Експериментально обгрунтована i розроблена технолопя одер-жання -субодиничноТ вакцини проти кол^бактерюзу молодняка сшь-ськогосподарськнх тварин на ocnoBi фактор!в патогенносл збуд-ника — ф!мбр!альних адгезии!в i ентеротоксишв (позитивне pi-шення про видачу патенту РФ по заявц] № 93-016001/13/015288),.

Наукова новизна i прюритет досл!джень шдтверджено чотир-ма авторськими евщоцтвам-и i патентом на винаходи.

Теоретична та практична цшшсть роботи. В результат! прове-деннх дослщжень одержано теоретичн! даш про значения фак-Topiß патогенное^ Е. coli в розвитку кол^бактердозу. Теоретично обгрунтована необхщшсть монЬторшга фшб^альних адгезин!в у еШзоотичнид штам1в Е. coli з метою коректування 3aco6iB д1аг-ностики та специф!чноТ профилактики кол!ба.ктерюзуг

При одержанш антигешв на O'Chobi ентеротоксишв вотановле-но, що сумкне 'культивування штамГв-продуценлв 'шдвшцуе анти-генну актившегь термостабшыюго ентеротоксину (ТСЕ).

Запропонований cnociö одержання антигешв ф!бр]альних адгезишв забезпечуе максимальний р1'вень збереження шунотенних речовин, що теоретично обгрунтовуе можливють створення субоди-яично1 вакндаи проти жшбактерюзу.

Експериментальн1 досл!дження показали перевагу субодинич-ноГ вакцини проти кол!бактерюзу на ochobi факторов патогенносл збудника перед кориускулярним аналогом.

Практична цшшсть роботи полягае в тому, що ветеринаршй практик запропоновано принцидово HOBi методи, засоби д1агно-стики i проф1лактики тшбактерюзу молодняка с1льськогосподар-:ьких тварин.

На Сумсыйй бюфабрши освоено промислове виробництво вакцини проти жшбактерюзу молодняка с!льськогосподарських тва-

рин на основ1 факторов патогенное™ збудника, а на Гожульсыин оюфаориц! налагоджено виробництво «Набору сироваток ешерЬ хюзнпх антиадгезивних аглютинуючих».

Матер!али, викладеш в наукових статтях, методичних реко-мендащях, використовуються у навчальному процеа Харювського зооветеринарного ! Сумського сшьськогосподарського шстнтут1в.

Впровадження результатов дослщжень. Розроблеш та впровад-жеш у ветеринарку практику вакцина проти кол1бактерюзу молодняка сшьськогосподарських твария на основ1 фактор1в пато-генност] збудника (Наказ ГУВМ МСГП Украши № 43 в1д 23 груд-ня 1994 р.) 1 «Набнр сироваток ешер1хюзних антиадгезивних аглютинуючих».

Результаты проведених дослщжень викориотащ при розробщ I складанш нормативно-техшчно! докумеятаци на:

— вакцину проти кол1бактерюзу молодняка сшьськогосподар-ських тварин на основ] фактор1в патогенное^ збудника (ТУ 1009118-91, ТУУ 64.15.042-94; ¡нструкщя по виготовленню 1 контролю; настанова по застосуванню);

— наб1р сироваток ешер1хюзнпх антиадгезивних аглютинуючих (ТУУ 46.15.040-94; ¡нструкщя по виготовленню 1 контролю; настанова по застосуванню).

Кр1м цього розроблещ та впроваджеш: «Методичщ вказ1вки по бактерюлопчшй д^агностнщ кол!бактерюзу (ешер1хюзу) тварин» (Затверджеш ГУВМ МСГП Украпш); методнчщ рекомендацп «Д1агностика, профилактика 1 тер ап ¡я шлунково-кишкових захво-рювань новонароджених телят» (Затверджещ ГУВМ МСГП Ук-ра'ши); «Методические рекомендации по получению, очистке эн-тероток-синов эшерихий и изготовлению антитоксических сывороток» (Затверджещ Вченими радами 1ЕКВМ УААН, В1ЕВ ¡м. Я. Р. Коваленка, Бш. НД1ЕВ ¡м. С. М. Вишелеського); «Методические рекомендации по определению адгезивных антигенов К99, И41, Аи25 у патогенных эшерихий и выявлению антиадгезивных антител у крупного рогатого .скота» (Затверджея! на зааданщ Га-лузевого паукового комплексу ВАСГН1Л «Ветеринар1я»).

Апробащя роботи. Основш положения дисертацишо! роботи повщомлеш 1 обговорен! на завещаниях та зв1тних сеаях Вчено! ради 1ЕКВМ УААН (м. Харк1в, 1985—1995 рр,.); Всееоюзшй кон-ференцЦ' «Эпизоотология, эпидемиология, средства диагностики, терапии и специфической -профилактики инфекционных болезней, общих для человека и животных» (м. Льв1в, 1988 р.); РеспублЬ кансыий науков1й конференци «Состояние и ¡перспективы развития биотехнологии в животноводстве» (м. Харюв, 1988 р.); Все-союзшй конференци «Актуальные вопросы диагностики инфекционных болезней лабораторных животных, разработка и производство современных диагностических те^т-систем» (м. Москва, 1989 4

р.); Республжансыай конференцЦ молодих вчених 1 асшратчв (м. Кам'янець-Подшьський, 1989 р.); Республжанськш конференцЦ «Развитие животноводства в крестьянских хозяйствах» (м. Рига, 1990 р); Республжаисыий конференцЦ «Проблемы научного обеспечения животноводства Молдавии» (м. Кишишв, 1990 р.); Республжансыай конференцЦ «Ветеринарная медицина: экономические, социальные и экологические проблемы» (м. Харшв, 1990 р.); Республжансыай «онференцп «Профилактика и 'меры борьбы с болезнями молодняка сельскохозяйственных животных» (м. ЕН-тебськ, 1990 р.); Всесоюзшй конференцЦ «Повышение продуктивности сельскохозяйственных животных и совершенствование мер борьбы 'с болезнями в условиях интенсивного ведения животноводства н создания фермерских хозяйств» (м. Харкгв, 1991 р.); Всесоюзшй конференцЦ' «Научные основы технологии промышленного производства ветеринарных биологических препаратов» (м. Москва, 1991 р.); Всесоюзшй конференцЦ «Профилактика и лечение болезней молодняка сельскохозяйственных животных» (м. Москва, 1991 р.); 3-й Всесоюзшй конференцЦ по ешзоотологп (м. Но-восиб1рськ, 1991 р.);'Республжансьюй конференцЦ «Проблемн ветеринарноГ медицини по обслуговуванню тваринництва колек-тпвних та фермерських господаратв» (м. Харшв, 1992 р.); Шж-народному симпоз1ум1 «Лабораторные животные в медико-биологических и биотехнологических исследованиях (м. Москва, 1992 р.); Республшаисьшй конференцЦ «Бютехнолопя ветеринарних препа-рапв» (м. Харшв, 1992 р.); М1ждержавтй конференцЦ' «По научным и прикладным проблемам паразнтоценологии» (м. Луганськ, 1993 р); Республжацсыий конференцЦ «Оптимальные средства и методы иммунокоррегирующей и противовоспалительной терапии» (м. Харшв, 19ЭЗ р.); Республшансьшй конференцЦ «Збережешсть молодняка с1льсь'когосподар'Ських тварин — запорука розвитку тваринництва «Украши» (м. Харшв, 1994 р.); М1жнароднш конференцЦ «Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы» (м. Харшв, 1995 р.); 4-му з'Тзд1 па-разитоценолопв УкраТни (м. Хар'шв, 1995 р.),.

Основш результати дослгджень були представлен! в 1994 р. для учасп в конкурс!, огологненому Украшською Академ1ею Аг-рарних Наук «За видатш досягнення в аграршй наущ», на якому була одержана друга прем1я.

Досл1дно-промислов1 \ промислов1 серЦ вакцини проти кол1бак-тер10зу молодняка сгльськогоаподарських тварин на основ! фак-тор1в патогенност1 збудника демонструвалнся на виставках: «Аг-ро-94» (весняна виставка-ярмарок, с. Чубинсь'ке, Бористльський район Кшвсько! облаен 15—21 травня 1994 р.); «Ветпрепараты-94» (НВЦ, пав1льйон 4 «Агронаука», 18—22 червня 1994 р.); «Аг-роперспектива-94» (осшня виставка-ярмарок, с. Чубинське, 20—

27 вересня 1994 р.); «Слав'янський базар-94» (м. Харюв, 15—18 листопада 1994 р.); «Фермер-94» (м. Кшв, НВЦ, пав1льйон 4).

Публшащя результате дослщжень. По тем1 дисертаци опуб-лжовано 52 наукових роботи. Прийнято i зареестровано три на-укових 3BiTn: N01.87.009..3622, N01.87.009.3611 (1986—1990 рр).; А01009824Р (1991—1995 рр.). Одержано три авторських свщоц-тва на винахщ, позитивне ршення по заявцд на винахЦ i патент.

Особистий внесок дисертанта у розробку наукових результатш, що виносяться на захист. Особистий внесок дисертанта у викона-■ ну роботу тсолягае у повшсгю .самостшному проведенщ всього об-сягу методичноГ, експериментально! роботи, за винятком öioxiMiq-них дослщжень сироваток Kpoei, молозива, а також npenapaTiB ф1мбр1альних адгезишв Е. ¡coli (сшльно з канд. бюлопчних 'наук Антоновим В. С.); електронно-м1кроскошчного дослщження бак-тер1альних 'кл1тин Е. coli (сшльно з канд. ветеринарних наук Олекс1енко I. П.); дослщжень по вивченню ¡муногенно!" активно-CTi вакцини в господарствах з пщвищеним р1внем РР :(сшльно з канд. ветеринарних наук Доценком В. О., Вовком С. I.). Почат-KOBi етапи по розробцд лабораторного регламенту виготовлення вакцини зд!йснювалися згщно з комплексною робочою програмою сШльно з BIEB ¡м. Я. Р. Коваленка (Шегщевич Е. А., Соколова Н. А., бвглевська Н. I.) та ГЗВУД1 (Курашвш Т. К.)-

На основ1 анал1зу результат1в експериментальних дослщжень дисертантом на захист виносяться слщуюч! положения.

1. Характеристика ешзоотично! ситуацц по кол1бактер1озу телят в Украш за першд 1972—1993 рр., а також вивчення ¡сту-neHi розповсюдженоеп euiepixift з р1зними факторами патогенное^ при шлунково-кишкових захворюваннях телят.

2. Cnoci6 виявлення нових тишв ф!мбр1альних адгезишв у eni-зоотичних штам1в Е. coli.

3. Характеристика вперше видшених трьох тишв ф1мбр1альних адгезишв Е. coli,

4. Вдосконален1 методи лабораторно'1 д!агностики кол!бакте-pio3y.

5. Cnociö виготовлення, контролю i використання вакцини про-ти кол!бактерюзу молодняка >сшьськогосподарських тварин на ос-HOBi фактор1в патогенное^ збудника.

- 6. Результата лабораториях i виробничих випробувань вакцини проти кол1бактерюзу молодняка сшыськогошодарських тварин на основ! фактор1в патогенносп збудника.

Структура та обсяг дисертацГГ. Дисертащя викладена на 272 сторшках машинописного тексту, складаеться ¡з вступу, огляду л^ератури, власних дослщжень, обговорення peзyльтaтiв дослщження, BHCHOBKiß. практичных пропозищй, списку лптератури i до-fr

датка. Описок лггератури включае 419 джерел, в тому числ1 247 заруб1жиих aBTopiB. Робота шострована 57 таблицями, 6 рисунками та фотограф!ею.

2. BJIACHI ДОСЛ1ДЖЕННЯ 2.1. Матергали i методи досл1джень

Робота виконана <у 1986—1995 pp. в лаборатори вивчення хвороб молодняка Гнституту експериментально\" i клипчноТ ветери-нарно!' медицшш УААН, Сумсьюй бюфабрши, Гожульсыпй 6io-фабрищ та тваринницьких гобподарствах Украши.

Роз'повсюджеиня кол1ба'ктерюзу телят в р1зних областях Ук-раТнн (1972—1993 pp.) вивчали шляхом анал!зу i узагальнення звгтних матер1ал1в за формою Nl-Вет, этредставлених ГУВМ МСГП Украши i власних досл1джень.

Розповсюдження ¡pi3Hnx серотишв Е. coli при кол1бактершз5 телят вивчали на основ! даних лабораторних досл5джень Центрально!' державно! лаборатори ветеринарноТ медицини (м. КиТв).

При виготовленш моноспециф!чних аитиадгезивних сироваток використовували еталонш штами-'продуценти ф!мбр1альних адге-зишв 1<99, F41, Att25, 987Р, K88ab, К88ас, K88ad, одержаннх i3 BIEB im. Я. Р. Коваленка i В1ПМ (м. Москва).

Для контрольного заражения тварин, !мушзованих р1зними зразками вакцин, використовували штамп Е. coli i N866 i N264.

Культивування i зберггання виробничих i польових штам5в Е. coli проводили з викорпстанпям таких живилыпгх середовшц: бульйону Хоттшгера, середовища Мшка, МПА, МПБ, агару Ен-до, середовища Дор:се i жнвильних середовнщ власних пропиав. 3 метою тривалого з'бер!гання штам1в Е. coli 'fx люфшзували.

Лабораторну д1агностику тшбактерюзу телят проводили зпд-но 3i стандартом РЕВ 2789-80.

Р1вень накопичення бактер1альноТ маси Е. coli контролювали за оптичними стандартами мутносп, а та^кож фотометрично при дов-жиш хвшп 460 им.

Шдокремлеш в{д бактер!алышх клтш ф!мбр1альш адгезини одержували за методиками Петкова М. i »ствавт. (1982), Головко А. Н. (1989), Jacobs А., de Graaf F. (1985), а також викори-стовуючи tx комбшаци.

Ентеротокснни (ТЛЕ i ТСЕ) отримували шляхом культивування ентеротоксигенних emepixifi в рикнх середовищах i послщую-чого видалення бактер!ально!' маси центрифугуванням (Коваль-чук М. М. i сшвавт., 1983; Гнатенко Г. В. i cniBaBT., 1990).

KoH'rorauiio ТЛЕ i ТСЕ проводили за методом, описании Су-харевим Ю. С. (1992).

Патогеян1, токсигенн] властивост1 euiepixin, а також неишд-ливгсть i ¡муногеншсть зразшв вакцини вивчали на безпородних бших мишах масою 14—18 г. Всього було оикористано 6650 мишей.

Здатш'сть продукувати ТСЕ встановлювали на 2—4-добових мишенятах-сисунах, використано 1065 мишей.

TinepiMyHHi сироват'ки одержували на кролях масою 2,0—2,5 кг. Всього було використано 43 кроль 3 шею метою також викори-стовували 14 6hkib чорно-рябо! породи вжом 1 —1,5 року.

При проведенщ лабораторних випробувань вакцини було використано 750 глибокотщьних Kopie чорно-рябо! i симентальсько! порщ i 738 одержаних вщ них телят; 20 суягних в1вцематок (порода радянський меринос) i 29 одержаних вщ них ягнят.

Виробнич1 випробування досдщно-промислових cepifi вакцини проти жшбактерюзу молодняка сьчь'ськогаоподарських тварин на основ! фактор1в патогенное^ збудника проведен! на 3604 тьльних коровах i 3572 новонароджених телятах.

Основн1 еп1зоотичн! показники (захворювашсть, .смертшсть, ле-тальшсть) розраховува'ли за методикою Бакулова I. А. (1979).

Серолопчну тишзацш видщених культур Е. icoli проводили в РА з 24 типовими О-сироватками, зпдно з «На'становою по вико-ристанню аглютинуючих О-кол! сироваток», затвердженою ГУВ МСГ СРСР 16.06.1980.

Наявшсть ф1мбр!альних адгезишв К99, F41, Att25, 987Р, K88ab, К88ас, K88ad визначали в кралельщй РА за допомогою моноспе-циф1чнпх сироваток, виготовлених в лабораторних умовах за методикою ПоляковоГ О. А. i cniBaBT. (1986).

Адгезивш властивост! р1зних штам1в Е. coli вивчали за допомогою реакци монорезистентно!' гематлютинацп (РМРГА). Анти-генну активность вщокремлених вщ бактерш ф1мбр!й визначали в РР1Д (Mancini G. et al., 1970).

Спроможшсть культур Е. coli продукувати ТЛЕ встановлювали за «абржком лап б;'лих мишей (Вартанян Ю. П. та ¡'н., 1978) i в Б1кен-тест1 (Honda Т. et al., 1982), ТСЕ —за допомогою аналь-Hoi проби на ¡нфантильних мишах (Романенкова Н. I. i сшвавт., 1980).

КолщиногенЩ властивос™ «ультур Е. coli визначали методом вщдаленого антаготзму.

Латексш д1агностикуми виготовляли за способом Newman R. et al. (1970) ¡ Severin О. (1972) з використанням латекС1в pi3Horo диаметра (0,31; 0,67; 0,97 мкм) виробництва Всеросшського науково-дослщного ¡»статуту синтетичного каучука. Р1ве>нь антиадгезивних антитш у сироватках npoBi тварин встановлювали в РА з еталон-ними штамами-продуцентами ф1мбр1альних адгезишв. За титр си-роватки приймали i'I кшцеве розведення, де вдопчалася аглюти-нащя м1крооргашзм1в не менше, шж на два хрести. Антитоксичщ 8 - •■ .........

антип'ла в сироватках KpoBi i молозива визначали в РДП за Оух-терлош (1949). В!рулентшсть культур Е. coli вивчали шляхом внутрпнньочеревинного введения бшим мишам добово'! агарово! культурп в дозах 100—500 млн. мшробиих клшш. Молекулярну масу б1л'к1в ф1мбр!й встановлювалн елекгрофорезом в ПААГ (Кучеренко М. Е. i cnißaBT., 1988). Електрофорез проводили в гра-flieirri ПААГ 5...20% с додецнлсульфатом натрпо. 1зоелектричну точку бшав ф!Atбрifi визначали за методом Виноградова Р. П. i cnißaBT. (1983).

Даш", одержав при проведенн! дослижень, шддавали стати-стнчгпй oöpooni зпдно з методикою Урбах В. 10. (1964). Оцшку BiporiflnocTi статмстичних показнишв визначали за допомогою таблиц! Т-ирнтерпв Стьюдента. 1му1изуюч1 дози компонент вакцн-ни встановлювали методом прямолшйно'! perpecii' за Кербером в моднф1кащ! Ашмарпна I. П. (1962).

2.2. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕНЬ

2.2.1. Ешзоотолопчне обгрунтування необхщносп вдосконалення 3aco6ia спецжЫчноТ проф^актики кол1бактер1озу телят

3 метою вивчення прогиешзоотичноГ ефективност{ saco6iB активно! специф!чно1 проф!лактики кол!бактерюзу телят: формол-тюмерсалово!' вакщши проти кол!бактарюзу i паратифу хутрових 3BipiB, nTaxiß, поросят, телят (1964—1983 pp.) i пдроксид-алю-MinieBoi формол-тюмерсалово! вакцнни проти кол!бактерюзу (еше-pixio3y) телят, ягнят, а також колтротектану BIEB (1983— 1995 рр) були визначен} 0CH0Biii показники, що характеризують штенсившсть ешзоогичного процеоу захворювання в щ роки.

При цьому було встановлено, що впровадження у ветеринарпо 3aco6iB специфично"! профшактнки юхтпбактерюзу телят другого поколщня внесло позитивн; зм!ни {в ешзоотичну ситуацию, що про-являлися у зниженш середньор1чних piBHiB реестрацп нових неблагополучиях пункт!в (з 194,4 до 150,0) i захворгованост! (з 5,5 до 4,14 на 10000 тварин). Але, характер динамики цих показ-HiiKin не давав можливост! вважати, що вщбулась стабЬ^защя ешзоотпчного процесу. Кр!и того, шдвшцення за останн! 10 рок ¡в летальное^ (з 20,7 до 28,3%) i смертност! телят при кол!бакте-pio3i свщчили про його nepöSir в бгльш тяжкш i злояк!сн!й форм!.

Анал!зуючн динам!ку виявлення нових неблагополучних щуяк-Tiß, захворюваност! i смертност! в областях УкраТни, необхщно зазначити, що кол!ба!Ктерюз перебрав в них з pi3HiiM ступеней напруженост! ешзоотичного процесу. Так, на Харшвську, КиТвську i Дшпропетровську облает! припадало до 50% yeix зареестрова-¡{их неблагополучних пункт;в.

1нформативним показником, що характеризуе ¡нтенсившсть розвитку егизоотичного процесу при кол!бактерюз1 телят, е частота вщцлення збудника ба-ктерюлоичними методами. Якщо в 1972— 1982 рр. його вщцляли у 7,53+0,3%'випадшв, то в 1983—1993 рр. цей показник вир!с до 9,1 ±0,2%, що свщчить про шдвшцення частей кол1бактертзу в комплекс! неонаталвних патолопй телят.

Таким чином, проведений анал!з офщшно! ветеринарно! статистики показав, що, незважаючи на використання 3aio6iB бороть-би i профилактики, ешзоотична ситуащя по тгибактерюзу телят в УкраТш залишилась складною.

При вивченн1 захворювання телят, яке nepeöirae з юимптомо-комплексом fliapei, в р1зних областях Украши 'було обстежено 41 гооподарство. В результат! ба'Ктер!олог!чних дослшжень патоло-пчного матер!ал<у в!д 63 загиблих телят кол!бактер!оз ветановлено у 25 господарствах (60,9%). При цьому збудник колгбактерюзу у чистому вигляд1 був вщплений у 9 (21,9%) гоеподарствах; у решти було ветановлено його асощацпо з рота-, коронав!русами, сальмонелами, криптоспоршями.

Засоби специф!чно! профилактики (ГОА формол-тшмерсалова вакцина проти колгбактерюзу телят i 'колшротектан BIEB), як1 використовувались в обстежених гюсподарствах, повн!стю не за-безпечували захист новонароджених телят в!д заражения пато-генними Е. coli.

Для виявлення основних причин, що зумовлюють низьку ефек-тившеть ¡снуючих засобгв специф1чно1 профилактики кол1 бактериозу, було проанал13овано результата лабораторних дослщжень на захворювання, проведених в республщ! з 1983 по 1990 р.р.

Одержан! результати показали, що збудник кол!бактер!озу телят, вщилений у цей перюд, мав значну вар!абельшсть по О-анти-гену, хоч найчастиие вид!ляли euiepixii, що Мали соматичш анти-

гени 08 (6,5%), 015 (3,7%), 026 (3,5%), 078 (6,2%), 0101 (4,6%).

Частка О-серогруп Е. coli, як1 входять до складу пдроксид-алюмдаево! формол-тюмерсалово'! вакцини проти колгбактерюзу телят i колшротектану BIEB, серед ешзоотичних штам1в euiepi-xift займае лише 42,4%, а в pi3Hi роки зннжувалася до 28,3% (табл. 1).

Таблиця 1

Реестрац1я вакцинних О-серогруп у ешзоотичних штам!в Е- coli, видшених в1Д загиблих телят в УкраТш (1983—1990 рр.)

Показникн

(М±ш), абс. (Р±р),

Середньор!чна юльюсть видмених культур в т- ч- з вакциннима О-серотипами з другими О-серотипами не типованих за О-серотипами

880+63,2 42,4±5,1 388,7 + 88,6 18,7 ±4,3 ' 805,6+264,6 38,8 ±6,8

2073,2+300 100

Отже, навЧть теоретично профшактичний ефекг при використан-iii цих ¡муш'зуючих препаратов можна чекатн лише у вказаному вщсотку випадшв.

Значна юльюсть вщцлених-за досл1джений пер ¡од культур Е. coli (38,8+6,8%) не типувалася О-колг сироватками, як1 вхо-дять до д1агностичного набору, на ocnoBi чого можно зробиги вн-сновок, що дана ознака не е основним маркером патогенних вла-стйвостей eiuepixiii.

2.2.2. Розповсюдження euiepixifi з р*1зними факторами патогенное™ при шлуиково-кишкових захворюваннях телят

3 метою в'ивчення патогепетично! значущослТ i розповсюдже1 hocti emepixifi з р1зннмн факторами -патогенное™ при масових шлунково-кишкових захворюваннях телят були проведен! бакте-рюлопчщ доапджегшя патолопчного матер1алу в1д 63 загиблих телят ¡з 41 господарства Украши. Спроможнкть експресувати фгмбр^альнГ адгезйни семи тишв' К99, F41, Att25, 987Р, K88'ab, К88ас, K88ad була зареестрована у 109 ¡золятор1в (51,1%). При цьому найчасгпше реестрували ф1мбрц К.99— до 32,5% i Att25 — до 20,6% випадК1в. Було також встановлено, що бшышсть адге-зииопозитивних кульнур Е. coli (78,8%) мали в <сво'1Й антитеинш структур! два i бкьШе тишв ф1мб{малышх адгезишв, що шдви-щувало ix колошзащйш властивостт (табл. 2).

Таблиця 2

Присутшсть фак'тор'ш патогёиносп у польових штам'т Е- coli

Джерело видитення ДослЦ-жено культур Продуюш еитеротоксиш'в Екепресш фшбрш, абс,- %

ТСЕ : ТЛЕ ТЛЕ + ТСЕ одного типу демлькох тишв

CBOpi i

агиб.щ 213' 44/20,0 65/30,5 37/17,3 23, '/10,8 86/40,3

члшйно -

доровг

елята 79 1/1,2 1/1,2 — 3/3,7 2/2,6

Найчаслше ф1мбр1алыи адгезини виявля'ли у emepixiii, -видi-ГеНих ¡з BMicTy кишечника i ме'зентер1алышх л!мфовузл1в (до 4%- випадкш), хот у культур, що були вщилеш ¡з паренхшато'з-:их- оргашв цг ¡структури також иерщко реестрували (до 46%), цо > св!дчило про ix певну роль як при ентеротоксичнш, так ¡при ептичшй формах захворюван-ня:.

При дослщженш 79 ¡золялв Ё. coli, вндклених ¡з вм1сту йшечника 'забитих: з'д1'агностичною метою телят i фекал!й bU лш!чно здорових1 твар-тг 1 —10-добового вшу, ф1мбр1альн{ адге-

зини були виявлен! лише у (6,3%), що шдтверджуе ix патоге-нетичну значущдсть у розвитку колгбактерюзу.

Присутшсть ф1мбр!альних адгезишв семи TiiniB встановлена i у 6wbinacTi культур (до 64,9%), що були видшеш з латолопчно-го матер1алу загиблого молодняка ¡нших вид1в тварин — поросят, ягнят, хутрових 3Bipiß, курчат, шдичат. Це св1дчить про вщсут-шсть cyBopoi видово'1 специф1чнос™ у збудника кол1бактерюзу i про можливгсть конструювання загальних за>соб1в специф1чно1' про-фшактики захворювання з використанням даного фактора пато-генност!.

Визначення другого важливого фактора патогенное™- спро-можносп продукувати ентеротоксини (термолаб1Льний i термоста-б!льний) показало ix присутшсть у 146 (68,8%) видшених культур Е. coli. При цьому 37 культур ¡продукувало одночаоно обидва види ентеротоксишв; 65 — лише ТЛЕ i 44 — лише ТСЕ.

Пор1вняльний анал1з одержаних результатов з ¡дентифшацп факторов патогенност1 у ешзоотичних штам1в Е. coli показав, що 75 (68,8%) адгезинповитивних культур були спроможними синте-зувати ентеротоксини. Продукщя ТСЕ частице виявлялась у культур, що експресували ф!мбрп' К99 (32,0%), а ТЛЕ — з ф5мбр1ями К88 (49,3%).

Наявякть корелящ'! \пж властивктю бактерш екепрееувати ф1мбр1альш адгезипи або продукувати ентеротоксини з типом со-матичного антигену встановлено не було.

Таким чином, одержав результати свщчать про значну роль факторгв патогенное^ Е. coli в патогенез! кол1бактерюзу i необ-хщшсть ix врахування при створенш 3aco6iB д1 агностики i спеди-ф1чно1 профшактики захворювання.

2.2.3. Розробка способу визначення у emepixiü нев1домих тишв ф1мбр1альних адгезишв

До цього часу добре вивчено ciM тишв ф1мбр1альних адгезишв Ё. coli, способи ж шдикацц у einepixifl невщомих тишв фшбрь альних адгезишв практично не розроблено. В зв'язку з цим ми запропонували простий i легковщтворюваний метод, що дозволяв реал}зувати цю задачу. Метод полягае в тому, що ¡польов1 ¡золя-ти Е. coli спочатку дослЦжують в РА на присутшсть у них Bi-домих THniß ф1мбр1й. Культури, що дали негативну реакщю, шд-дають дослщженню в РМРГА з еритроцитами pi3HHx вид1в тварин. Позитивна реакция свщчить про присутшсть у бактерш спе-цнф1чних манозорезистентних ф!мбрш.

За даною схемою було дослужено 93 етзоотичщ штами Е. coli, у 3-х i3 них була встановлена присутшсть ф1мбрШ, що вщр1з-нялися за сво1МИ влаетивостями вщ вщомих тишв.

Ёлектронномокроскопочоц досл1дження даних культг/р шдтвер-дили одержан! результат» i показали, що с)лмбри розташовуються на поверхш бактерШ пер1тр!хоально у кшькост1 вод 100 до 300. Д1аметр ф1мбр1й був також не одинаковий i коливався -вщ 3 до 8 нм, що свщчило про ix суттеву мор_фолопчну рознощю. Впёрше виявленим ф1м>бр1ям були даш умовгц позначення Х93, У93, Z93.

Результата виготовлення i дослиження моноспецифочних си-роваток до нових типов ф1мбрш показали, що вони мали р1зну ан-тигенну активность. Найбшьш вираженою вона була у ф1мбр1й Х93, а слабкою —у У93.

При пщбор1 живильних середовищ, що стимулюють синтез бак-тер1ями ф1мбр1й Х93, У93, Z93, були випробуващ як традицини, так i власно прописи живильних середовищ. Встановлено,^^ що оп-тимальним для досягнення miei" мети е живйльне' середовище на основ! панкреатичного пдрол1зату казе'ону i розчину Хенкса.

Вивчення 6ioxiMi4Hnx властивостей виерше виявлених ф!мб-р1алышх адгезишв показало, що i'x основним структурним компонентом е б1лок (5—37,5 т/л). Bin р1знився як молекулярного масою субодшшць (bU 32,0 до 35,0 кДа), так i ¡зоелектричними точками (вод 3,0 до 4,3), що обумовлено i'x розним'амшокнслот-ним складом. ...

Присутшсть у склад1 ф1мбрп"о вуглеводних компонентов стало основою для вынесения Ix до класу глпшпроге'о'шв.

3 метою визначеиня патогенетичноТ значущоеп Е. coli з ф!м-броальннми адгезинами Х93, У93, Z93 при кол1бактершз{ була про-зедена i'x ¡дентифшащя у 72 ешзоотпчних штам1в, вовдлених BiA гелят i у 32 — в1д поросят. Встановлено, що 40% до'сл1джених культур 'були спроможш експресувати фомбри Х93, тод1 як У93 Z93 були виявлеш в окремих випадках.

Патогенетичну значушдсть ф1мбр1й Х93 при кхшбактерюз1 шд-среслюе Гх в0дсутнЬсть у 63 штам!в Е. coli, ¡зольованих ¡з фека-[¡й здорових телят.

Таким чином, проведен! дослщження наочмо показали, що пектр ф!мбр1альиих адгезшпв у ешзоотичних штам!в Е. coli не |бмежуеться в!домими типами, а розроблений enociö шдикацп не-¡домих Tunis дозволяе повшше оцшити спектр факторов патогея-ocTi збудника i иоректувати, з i'x урахуванням, засоби д1агности-и i специф1чно'о профолактики колобажлерюзу.

2.2.4. Вдосконалення методов доагиостики колобактершзу телят

Традицшно живильно середовища, яко використовуються для ультивуваиня ентеробактерш, мало придатнГ для вирощування . coli з ф1мброальннми адгезинами, тому що вони, частково або авностю, пригшчують процес синтезу ф!мбрш. Закордонн! жи-ильш середовища дозволяють культивувати eiuepixi'o лише з ви-

зиаченими типами ф1мбр1альних адгезшпв (К99, F41, Att25), кр1м того, вони складаються з дефщитних компоненпв.

При р'озробщ власних BapiaHTÎB живильних середовищ були вйпробуваш pi3Hi джерела амшного азоту i М1кроелеменпв.

За допомогою експериментальн'их досл!джень було розроблено два прописи живильних середовищ на ochobî панкреатичного пд-рол1зат1у казегяу з розчйном Хенкса i панкреатичного пдрол!зату кишечника плодгв велико! рогато! худоби з розчйном Хенкса. Обйд-ва живильш середовища придатн! для культивування einepixiii 3i BciMa.в1домими типами ф1мбрш,. забезпечували не тшьки' ïx ви-сокий р!вень eRcnpeciï бактердальшши клтшами, але i дозволяли накопичувати'значну юльшсть бюмаси MiKpoopraimMÎB (табл. 3).

Десятикратний пасаж тест-мжроб1в Е. coli, експресуючих pi3iii типи ф!мбр1й на' розроблених живильних середовищах,. не знижав piBHH цих показнщив..

На обидва прописи живильних середовищ одержан! авторськ1 cbî-доцтва на винах1д. На живильне- середовище з панкреатичним пдро-л1затом казешу i розчйном Хенкса оформлена НТД, а результата ви-робничих м1жвЦомчих випр.обувань шдтвердили його ефектившсть.

Одним-з найбшьш достов1рних TecTiB ¡дентифжацц ф]мбр1аль-них адгезишв у. emepixift е реакщя аглюгинацп з моноспецифич-ними аитиадсезивними сироватками,.у .зв'яаку з чим-якостЬ остан-Hix надаеться- важливе. значения, Використовувань раньше схеми одержання антиадгезивних сироваток дозволяли отримувати не-значш ïx об'еми або не забезпечувалиЛх епециф!чн1сть.

У зв'язку з дим нами було розроблено i. внпробувано abî схеми одержання" сироваток з використанням буга'1'в-донор1в.. Перша схема передбачала гтер^мушзацпо. тваркн ¡нактпв'озаними антигенами на. ochobî культур-продуцент фшбршльних адгезишв i мпфобну сорбщю одержаних снровато.к живими культурами го-молопчних штам1в Е. coli, але вирощенйх при 18° С..

За другою схемою гшер!мушзащю тварин проводили вщокремле-нйми вщ бактер1альних кл1тин фшбрдальними адгезинами; що дозволяло виключити стадда сорбцп з шроцесу одержання сироваток.

Пордвняльне вивчення акгивносп i спедиф1чност1 антиадгезивних сироваток,до семи тищв ф1мбр5альних. адгезишв, .одержаних з використанням двох схем-гшер1мушзаиЛ, а також за в!домою методикою, показало ïx р1вноцштсть. Сироватки були активними (титр-в РА-1:: 1280 — 1 : 512.0) Ьслециф^чшгми;

Зпдно наказу ГУВМ МСГП Укра'ши №. 8 вщ 18 березня 1994 р. бул'и.проведенГз позйтивним результатом м1Жв!домч1 ко-MiciÛHi випробування сироваток i на ïx ochobî розроблено «Ha6ip сироваток eiuepixiô3HHx антиадгезйвних аглютннуючих», на який подготовлено i затверджено норм.ативно-техшчну документацдо, а ïx випуск надагоджено на Гожульськш б!офабрищ:

14

Таблиця 3

Poctobí характеристики розроблених живильних середовищ

Тип середовища Концентращя MilipoÔHHX mí-тин, млрд/мл log2 титру антиадгезивних сироваток в РА, М±т

К99 J F41 i i Att25 987Р j K88ab 1 1 К88ас K88ad

На ociiobí панкреатичного

т1дрол!зату казешу 3,0—3,5

На ochodí панкреатичного пдрол1зату кишечника плодов велико! рогато! худоби 3,0—3,5

Середовище Мшка-

(контроль) 0,5—1,0

12,3±0,2 11,9±0,2 12,3±0,2 9,3±0,4 11,9±0,2 11,9±0,2 11,5±0,4

11,5±0,2 11,5±0,2 12,1 ±0,4 10,9±0,2 12,3±0,2 П,9±0,2 12,3±0,2 11,9±0,2 11,5±0,2 11,5±0,2 6,7±0,2 5,7±Ó,4 6,1 ±0,4 6,7±0,2

Як експрес-метод шдикацп ф1мбр!альних адгезишв безпосе-редньо в патолопчному матер1ал1 (фекал1ях, вм!сту кишечника) була запропонована реакщя латекс-аглютинацп. 3 метою визна-чення д1агностично1 niiuiocTi цього тесту в 61 господарств! Укра!-ни, неблагополучному щодо шлунково-кишкових захворювань, були виибраш проби фекал1й в1д 503 хворих телят i шддаШ досл1д-женню в реакцп латекс-аглютинацй' з метою виявлення в них трьох найб1льш поширених тишв ф1мбр1альних адгезишв— К.99, F41, Ati25. Остановлено присутш'сть цих антигешв в 51,4% досл'щже-них проб. Найчастше чу чистому виглядГ або ,в сполучешИ з другими типами рееструвались фгмбрИ К99, Бшыпе лоловини (68,9%) позитивних результат^ припадало на дослщжуваний матер1ал в1д хворих телят до 5-денног.о в1ку, що п1дтверджуе б1льшу сприй-нятлив1сть тварин цього перюду життя до шфшування ентеро-токсикогенними ешер1х1ями, зумовлену присутшстю специф1чних рецептор1в на ентероцитах кишечника для ¿¡мбрГальних адгези-

HiB.

Пор1вняння одержав их даних з результатами бактерюлопчних досл1джень, спрямованих на вщцлення Е. coli i ¡ндикацп у них ф!мбр1альних адгезишв, показало ix корелящю, що шдтверджуе чутливкть i специф1чн1сть реакцп латекс-аглютинацп i дае змогу рекомендг/вати i"i для викориетання в лабораторшй ярактиц!. ' Розробка i впроваджения метод1в i засобгв ¡дентифшацп у eni-зоотичних ш та Mi в emepixiü ф1мбр1альних адгезишв дозволили за-пропонувати лабораторнш практищ HOBi методичш вказ1вки з бактершлопчно! д1агностики кол1бактерюзу, яш лередбачають ян основний д1агиостичний критер1й виявлення у einepixift фактор1Е патогенностй Розроблеш методи з позитивними результатами бул1: випробуващ в обласних лаборатор1ях ветеринарно! медицину £ методичш в'каз1вки затверджеш ГУВМ МСГП Укра'пш.

2.2.5. Розробка способу одержання вакцини проти кол!бактерюзу молодняка альськогосподарських тварин на основ! фактор!в патогенносп збудника

1муногенна актившсть субодиничних вакцин залежить вщ piB ня продукт'!' 'ба,ктер1'альнимн клтшами антигешв, на öchobi* яки; плануеться виготовлення препарату, а та кож вщ стаб1льност1 збе реження штамами бюлопчних влйстивостей.

3 (урахуванням цих вимог з,коле!кШТ<гшзоотичних штам!в Е. сс Ii лаборатори вивчення хвороб молодняка.-.ШКВМ УААН i лабс paTopi'i бактерюлогп BIEB щ.' Я. Р. Коваленка було вшбрано штам1в Е. coli з добре вираженим р1внем ekcnpecil ф1мбр1альних aß гезишв K99.F41, Att25, 987Р, K88ab, К88ас, K88ad i два штами-прс дуценти ТСЕ i ТЛЕ. Bei штами мали характернидля Е. c'öfi кул!

турально-морфолопчш, 6ioxiMi4Hi властивост1 i зберкали cboï оз-наки ha протяз! 8—12 роив теля видаення.

Штамп Е. coli N957, 60, 661/7 мали в сво'Гй структур! соматич-иий антиген 09; N688—02; N866—026, inuii чотири штамп (N745, 798, 729, 4) не типувалнся за допомогою кол1-сироваток, що вхо-дять до складу д1агностичного набору.

Штамп N 60 i 866 поряд з ентеротоксинами синтезували аль-фа-гемол1зин i були патогенними для бших мншей в доз! 125— 250 млн. MiKpoÖHHx кл1тин.

Bei BwiöpaHi штами Е. coli мали виражеш антигент власти-boctî, шдукували наробку сиециф1чних анптл пicля парентерального введения лабораториям тваринам.

2.2.5.1. Вщпрацювання cnocoöiB одержання протективних

антигент на ochobî фшбр!альних адгезишв i ентеротоксишв

При виготовленш 'субодинично1' вакцини важливе значения в1д-водилось технолопчнос™ i ефективност! способ!в одержання протективних антигешв.

3 метою отримання ф!мбр1альних адгезишв випробували так! способи: теплову обробку м1кробно'1 суспензй; гомогешзащю; ком-плексну Д1Ю гомогешзацп i тепла; ультразвукову обробку мшроб-hoï суспензй'. При цьому було встановлено, що найШлып активш i чист1 антигени можна одержувати шляхом теплового впливу на мжробну суспеизно у фосфатно-сечовшшому бгуфер!. Виготовлеш таким чином антигени реагували в РДП з гомолопчними сироват-ками в розведенш 1:4 — 1:8; формували юльця прециштаци в РР1Д д1аметром 4,5—5,1 мм; стимулювали синтез антиадгезивних анптл у одноразово щеплених мишей у титрах 1 : 112— 1 : 192 i були практично однорщиими, про що евщчила присутшсть 2— 3 смуг при електрофорез! в ПААГ.

Було встановлено, що концентращя мщробних юптин в суспензй', яка використоЕгуеться для одержання ф1мбр1альних адгезишв, впливае на ïx актившеть лише до певного piB-ня. Найб1льш чист! i актива антигени можна одержувати з мжробно\' суспензй' з концентращею мжробних клтш 30—50 млрд/мл. Збшыпення цьо-го показннка до 100 млрд/мл сутгево не впливало на антпгенну активность препарат!®.

В!дпрацговання параметр!в iiiaKTimaniï препарапв ф!мбр!аль-пнх адгезишв показало, що внесения до ïx складу 0,3% формалшу вже через добу забезпечувало ïx стерильшсть, а нешгадливими препарати ставали шеля додання 0,2%: формалшу.

На актившеть i соб1варт!сгь субодиничних вакцин суттево впливае ревень втрат на р!зних етапах технолопчног'о 'процесу. Досл1д-ження у цьому напрямку показали, що теплова обробка м1кроб-Ho'f суспензй' у фосфатног-сечовинному буфер! приводить до прак-

тично повного тадокремлення ф1мбрГй вщ бактер1альних kjüthh; це тидтверджуеться р1зким зниженням ix аглютинабельност1 (з 1 : 6144 до 0—1 :36). Результата омунозащ'й болих мишей антигенами, отриманими на pisnnx стад1ях технологичного процесу, показали, що найбшьш виражену актившсть мали препарати, яко не включали щлих ¡бактер!альних кл1тин. Вони викликали при одноразовому парентеральному введенш синтез специф1чних ан-тит1л в мелках 1 : 96 — 1 :352.

Активний антиген на основ! ентеротоксишв створено за. допо-могою феномену олкомеризаци, тобто утворення пентамер1в оз молекул ентеротоксшпв в1дразу ж теля i'x виходу is клггинноо CTiHKH (Hofstra Н., Bernard W., 1985). В результат! цього зб{ль-шуеться молакулярна маса ТСЕ i BiH набувае ¡муногенних вла-стивостей. Цей процес нами був носилений шляхом сумкного куль-тнвування штам1в-продуцент1в ТСЕ i ТЛЕ.

Було встановлено, що сумкне культивування веде до деякого посилення бюлопчно'о1 'активное^ ентеротоксин{в, що проявляемся зб1лыненням набряку лапок б1лих мишей з 70,3±6,5 до 75,4± ±7,1 мг, та окоефщкнту розширення кишечника мишей-сисун1в — з 0,1 до 0,16.

Вщпрацювання параметров поактиваци сумнш ТЛЕ i ТСЕ показало, що формалш у концентраци 0,5% вже через п'ять д!б забезпечував стерилынсть i нешкщливкть препарату.

Поргвняльне вивчення {муногенних властивостей кон'югапв ен-теротоксин1в, одержаних за допомогою глутарового альдепду та анатоксину на осрово cy.Miiui ТЛЕ i ТСЕ, показало i'x р i в и у ак-THBHicTb. Обидва препарати захищали 86,6±6,6 — 96,6±3,3% щеп-лених мишей в1д заражения летальними дозами ентеротоксиген-них культур Е. coli або в1д введения бюлопчно активних ентеротоксишв.

Таким чином, розробка простих i технолопчних cnoco6iB одер-жання субюнтинних ф1мбр1альних адгезишв i ентеротоюсишв за-безпечила можливкть нароблювання активних компонента вак-цнни не т'олыш в лабораторних, а й виробничих умовахч

2.2.5.2. Розробка методу сизначення ¡муногенно? активное™ ф1мбр0альних адгезишв i визначення омушзуючих доз компонентов вакцини

В зв'язку з тим, що робота по створенню субодиничноТ вакцини проти кол1бактерюзу молодняка сшьськогосподарських тварин на основ! фактор!в патогенносто збудника виконувалася вперше, flocTOBipiii i об'ективоп методи ощнки 5муногенних властивостей одного i3 и KOMnoHenTiB — ф1мбр}альноох адгезишв — були вщсутш.

Нами було розроблено метод, який дозволяв проводити цю роботу !шляхом и-мушзащо" .бших :мишей препаратами ф1мбр1альних Д8

адгезшпв, ix подальшого орального заражения культурами Е. coli :з гомолопчннм типом ф!мбр1й i визначення ступени запоб1ганпя адгезп бактерш до ентерощтв кишечника.

За допомогою даного способу було встановлено, що ф{мбр1аль-Hi адгезшш Е. coli К99, F41, Att25, 987Р, K88ab, 1<88ас, K88ad мали виражещ iMyHoreiwi властнвост1 i забезпечували у щеплених тварнн знижепня р1вня адгези' emepixiü з гомолопчннм типом ф1мбрш до ештелпо кишечника з 71,5—98,0 до 0—4,8% за раху-;нок нароблепих антиадгезивннх антит1л, яю виявлялись в РА у титрах 1 : 160—1 :2560.

Визначення IMD50 для pi3Hiix тигив ф1мбр1альних адгезишв показало незначне коливання цього показника. Р1зниця М1Ж максимальною величиною IMD50 у ф1мбрш 987Р (0,029 мл) i Mi-шмальною — у К99 (0,021 мл) складала всього 0,008 мл. Вихо-дячи i3 одержаних даних, комилексний антиген (¡з 7 тишв ф!м-брш) готували шляхом об'еднання препарат1в адгезивних -антнге-niB у р1вних сшввшюшеннях.

Визначення IMD50 антигену на ociioBi ТЛЕ i ТСЕ проведено шляхом iMyni3auii битих мишей р1зними дозами препарату i подальшого заражения тварин леталышми дозами ентеротоксиген-них культур Е. coli. Було встановлено, що одноразова ¡мушзащя мишей цим антигеном у доз1 0,15 мл забезиечувала захист 50% тварин вщ заражения.

Дослщження показали, що для одержання р1вноцшноТ iMyiiiioi вщповш на антигени вакцини токсичний компонент i комплексний препарат ф1мбр1Й необхцщо з'еднувати у pismix сшввщношеннях.

Таким чином, проведеш досл!дження дозволили внявити вира-жен! aHTureimi властивоеп у ф1мбр1алышх адгезшпв i ентеро-токсишв Е. coli i пшбрати ix оптималыи сшвв1диошення у вакциш.

2.2.5.3. Виготовлення вакцнни проти колШактерюзу молодняка альськогосподарських тварин на ocnoßi фактор1в патогенное^ збудника в лабораториях умовах i визначенняTi ¡муногенних властивостей

При виготовленш лабораторних зразшв вакцнни було визна-чено можлив!сть внкористання семи ад'ювант1в: 2,6 i 6%-них роз-чишв гщроксиду алюмшш (ГОА); 10%-ного розчину алюмо-ка-Л1евих квасщв; масляного ад'юванта, Х-масляного ад'юванта, синтетичного масла (ВНД13Т, м. Владимир) i универсального масла (м. Ярославль).

Результата проведених досшджень св!дчать про р1зний ступшь вираженосп реактогенних i ¡муногешшх властивостей зразюв вакцини.' Найснлыпшу реактогенну Äiro на оргашзм щеплених тварин чинили препарата з утверсальшш маслом, масляним i X-масляним ад'ювантами, що виража лося в загнбел1 мишей, а та-

кож у значних набряках i гранулемах в мшщ Тх введения.

Б1льш виражеш ¡муногенн! властивосп мали зразки вакцини з масляним, Х-масляним аД'ювантами i 6°/о'-ним; розчином ГОА, як1 стимулювали наробку у щеплених тварин антиадгезивних анти-•пл в титрах (РА) 1 : 1066—1 : 6400 i антитоксишв (РДП) 1 : 5,3— 1 : 6,6, а також забезпечували захист bU заражения ентеротокси-генним штамом Е. coli в доз! 2LD100.

Одержат результата дослщжень показали перевагу зразшв вакцини з ГОА, у зв'язку з чим подальша робота була проведена з використання цього ад'юванта.

При оптим1защТ процесу з'еднання компонент вакцини з 6%-ним розчином ГОА встановлено, що шуттелювання cyMiuii протягом п'яти годин при температур! 37°С i pH середовища 7,0— 7,5 забезпечувало повну сорбцпо аитигешв на гел! ГОА.

Вивчеиня профщактично! ефективносп лабораторних зразшв вакцини при кол1бактерюз1 телят, оптим1зац1я щеплювальних доз вакцини для Kopie, визначення термшу створення i тривалосп зберкання ¡муштету були nepeßipem на 750 глибокотшьних коровах i одержаних в1д них телятах, а також 20 в1вцематках i одержаних вщ них ягнятах.

Для !мушзаца' глибокотшьних KopiB було використано три дози вакцини — 5,0; 10,0; 15,0 мл, введения яких здшснювали за загальноприйнятою для такого роду бюпрепарапв схемою — внутршньом'язово, дворазово з штервалом м!ж ш'екщями 14 д\б, причому друге щеплення проводили за 14—21 добу до перед-бачуваних род1в. KopiB is контрольних груп щеплювали пдроксид-алюмпиевою формол-тюмерсаловою вакциною зпдно з д!ючою настановою.

Встановлено, що використання вакцини в дозах 10,0 i 15,0 мл забезпечувало приблизно однаковнй синтез антиадгезивних (1 : 640—1 :4269,3) та антнтоксичних (1 : 3,6—1 : 4) анптл в оргашз-Mi щеплених KopiB, а зменшення дози до 5,0 мл приводило до зниження цих показнишв (Р>0,1).

Специф!чт колостральш анптл а у новонароджених телят ви-являлися у сироватках ix Kpoei в досить високих титрах.

При визначенш антиадгезивних анптл у сироватках Kpoßi i молозива KopiB, щеплених бюфабричною ГОА формол-тюмерсаловою вакциною, а також одержаних вщ них телят встановлена ix незначна шлыасть— 1 :. 15—1 :60; антнтоксичних антипл не було виявлено.

Бшьш виражеш ¡муногенн! властивосп експериментально! вакцини шдтвердили результати öioxiMinmix дослщжень. Так, у си-роватщ KpoBi KopiB, щеплених даним препаратом, загальна шль-KicTb ¡муноглобулшв складала 15,Q±0,64 мг/мл, Ig G — 17,2± ±0,72 мг/мл, Ig М —2,3±0,36 мг/мл, титр гетерофщьнпх антипл 20

— 1 : Hi ±1,2, тоД1 як у тварин, щеплених бюфабричною вакциною, щ показнмки були нижчимн на 20—25%.

Для визначення р1вня захисту, що створювався колостральним ¡муштетом, проведено пряме заражения 10 повонароджених телят, одержаннх В1д Kopiß, яш булн щеплеш експериментальною вакциною. 3 шею метою телят шсля двох випоюваиь молозива заражали двома штамамн Е. coli N 866 i 264 в доз1 30 млрд. мш-робних кл1тин. Для контролю використовувалн телят, одержаннх в1д Kopie, щеплених комерцншою вакциною.

Результати дослццв показали, що розроблена вакцина на ос-нов1 фактор1в патогенное^ збудника надшно захищала телят вгд заражения, тод1 як у контролышх тварин вдапчалось захворю-вання, що вело до ix загибел1 через 3—4 доби шсля шфшування.

Профшактична ефектившсть експернментальноГ вакцини була також шдтверджена шляхом nepeßipKn р1вней загально! захворю-ваносп i загибел! телят дослЦних i контрольних труп при природному шфшуванш у виробничнх умовах. Необхщно в1дм!тити, що захворювашсть телят до 10-добового вшу в контрольних трупах складала 93—97%, загибель 8,9—11,6%, тод1 як у досл1дних— 50,2—66,1% i 2,6—6,8% вщювщно. Використання експернментальноГ вакцини повшстю попереджувало розвиток у телят mni-бактерюзу, про що свичнли негативш результати бактерюлопч-них дослщжень.

Проведеш дослщження дозволяють зробитн впсновок про при-сутн1сть у субодинично'{ вакцини проти кол1бактер1озу молодняка с1льськогосподарських тварин на основ! фактор!в патогенност! збудника внражених ¡муногенних властнвостей.

Результати проведених дослщжень з визначення строшв утво-рення i тривалост1 ¡муштету показали, що найб1льш високий pi-вень специф1чних антит1л у щеплених кор!в вщм1чався через 14— 21 добу шсля другого введения вакцини i збер1гався на протяз1 3—4 М1сяц1в.

Максимальш титрн антиадгезивних i антитокснчних антип'л виявлялися в молозив1 першого удою значно вшщ, шж у сироват-ках кров1, але уже через 5 д1б шсля полопв вони зникали. В ор-гашзм1 телят, ящ одержували молозиво, шльшсть спецнф1чних антитчл знижувалася повшьшше, що забезпечувало i'x захист в1д заражения ентеротоксигенними i септичннмн штамами Е. coli в доз1 2LD100 до 15-денного BiKy.

Таким чином, розроблена вакцина i схема и використання за-безпечують над1йний захист телят в найб1льш небезпечиий перюд життя — nepini десять дшв шсля народження, коли проходить, частше всього, шфшування збудником кол1бактерюзу.

TepMin придатносп вакцини проти кол^бактерюзу молодняка Ыльськогосподарських тварин на ocnoBi фактор!в патогенное^

збудника вивчали на 6innx мишах шляхом ix iMyHi3aui'f препаратами резких строк1в 36epiraHня (при температур! +4°--h8°C),

з подалышш визиачепням pißiia специф1чних , анттчл в ix орга-ni3Mi i внутршньочеревним заражениям ентеротоксигенним шта-мом Е. coli в доз! 500 млн. мжробпнх KJiixiiii (2LD100).

Результата дослшв показали, що вакцина стабшьно 3.6epira-ла CBoi властивост1 на протяз1 18 .мкящв.шсля виготовлення.i ли-.ше через 24 мюящ вщм!чали деяке зниження р1вня .поствакци-нальних антгтл i захисту тварин вЦ експериментального .заражения.

Лабораторш дооидження i одержан! результата з виготовлення i випробування субодинично! вакцини проти кол1бактер10зу молодняка сшьськогосподарських тварин на основ! фактор1в па-TorennocTi збудника допомогли розробити i затвердити тимчасову нормативно-техшчну документащю, яка послужила шдставою для подальшого вивчення вакцини у виробничих умовах.

2.2.5.4. Виготовлення досл1дно-промислових cepifi вакцини проти шшбактерюзу молодняка альськогосподарських тварин на ocnoBi факгор1в патогенност1 збудника i i'I виробнич! випробування

Ознайомлення з технолопчним обладнанням i процесами, що внкористовуються у бюлопчшй промисловоеи при виготовленщ бактер1альних вакцин, дозволило виявити ряд недолшв у розроб-лен1'й технологй' виготовлення вакцини, стримуючих освоения fi промислового виробництва. Основними з них були роздшьне культивування виробничих штам1в i дворазове центрифугування, що використовуеться при одержанш ф1мбр1алышх адгезишв. У зв'язку з цпм була проведена работа по вдосконаленню техноло-rii виготовлення вакцини у вщповшюст1 з промисловими умовами.

Визначення колщииогенних властивостей методом вщдале-ного антагон1зму показало ix присутшсть у б1льшост1 культур виробничих штам1в. Найб1льш вираженими вони були у штам1в N° 866 i 60. За фактом вщсутност! антагошзму було сформовано чотири групи виробничих штам1в Е. coli для культивування. Визначення р1вня експресй' ф!мбр!альипх адгезишв бактер1альними клшшами Е. coli штам!в, що входять до складу груп, показало, що ix сумкне культивування не приводить до зниження дано'! функцй'. Синтез ф!мбрш Att25 при цьому пав1ть дещо поснлювався.

3 метою внключення дворазового центрифугування бактериально! cycneH3ii була визначена можлнвкть внесения до не! ввдразу шсля закшчення процесу культивування концентроваиого розчипу сечовини (10 М розчнн), яка вщпрае роль протеол!тичного ферменту i сприяе в^дипеншо ф!мбр!й. Використання цього ирийому не вплпвало на ¡антигенну активн1сть1ф!мбр1альы11х,адгезин!в, але 22

значно спрощувало процес одержання препарату.

Враховуючи одержат результат», п технолопчннй регламент виготовлення вакцини булп Biieceni в!диов!дш корективп i на Сумськш бтфабрнц! здШснено вппуск двох дослщио-промпсловнх cepifi вакцнни.

Biipo6ini4i штамп Е. coli культивували на опттпзованому. бульнот Хоттшгера в öiopeaivTopi «Електролюкс» з автоматичним контролем основпих параметрпз цього процесу— 'Г, pH, р02, ЕН. Результат!! культпвування виробнич'их штам1в Е. coli чот;прьох' групп свщчать про вщиссно piBiiy штепсившсть росту i розмно-ження культур, що входили до ix складу. Лаг-фаза була не три-валою i, як правило, не пересшцувала 1 —1,5 годшш. Експоненщ-альна фаза росту тривала практично до закшчення процесу культпвування — 7—8 годин, не переходячп в стацюнарпу фазу.

Pißciib накопмчення бактер1алыю1' маси культурами виробничнх штам1в Е. coli в'Kiitui культпвування зиаходився в межах 31-—40 млрд/мл мжробннх клггнн.' Культурп-продуцеити ф1мбр!алышх адгезпшв реагувалн з ангдагезнвшшн сироваткамн (в РА) в розбавлешп \ - 1280 — 1 : 5120, що шдтвержувало внсокий pißenb eKcnpccii фшбрШ, а токсинвмщуючий матер1ал викликав набряк--лап бшьх мишей,. pißHiiii 75 мг, i коефщ1епт розширеппя кишечника шфантнлышх мишеп— 0,13, що свщчило про висок! кои-центраЦп ТЛЕ i TGE.

На: основ! проведених досл1джень було оппд.пзовано парамет-рн процесу культпвування, що дозволяе здшсшоватн його в 6iopeaKTopax, яш не обладнаш датчиками контролю, i одержува-тн при цьому активнгкомпоненти ва'кцпин. Для цього термш куль-' тцвуванпя повине-н складати 8—9 годин; процес перемицування: на початку культпвування — 50—80 об/хв, в кшцЬ— 280—300 об/хв; подача пов!тря 50 л/год.,;:Впесення'10%-ного розчину NaOH: — 0,7—0,8% в!д об'ему жпвпльного середовища; внесения 40%-но-го розчину глгокози — 1,0—1,2%.

Ф!мбр!алып адгезшш i. ентеротоксшш одержувалн за разроб-леинмп нами методами. ГПсля шактнвацп компонент!в !х 3Miuiy-вали зпдно з прописом i об'еднувалп з 6%-ним розчипом FOÄ! Вакцину ф'асували в стернлып флакопн об'емом 200 мл i проводили державши'! контроль якостк

На Сумсыий бюфабрищ впготовлено двь дослщпо-промисловг cepii вакцини загальнпм об'емом 880 л. В результат! проведеного контролю обидв1 cepii' вакцини визнаш стерилышмн, нешюдлн--вими та iMyHoreiffiiiMii.

Таким чином, розроблешш регламент виготовлення•вакцини' визнано технолог!чним i иридатннм для промислового внробництва;

• Виготовлена на Сумськш б!офабриц! вакцина пройшла вироб-ННЧ1 влпробувашгя. зпдно з наказомГУВМ МСГП Украши по зат-

верджешй nporpaMi в господарствах Харк1всько1 i Сумськси областей, неблагополучних щодо ксшбактерюзу.

Виробнич! випробування проф!лактичноГ ефективност! вакцини при кол!бактерюз! телят були проведен! в шести господарствах з використанням 3604 глибокотшышх Kopie i 3572 одержаних в1д них телят. В результат цих випробувань встановлено, що вакцина не шшдлива (загальнпх i мкцевих ускладнень шсля щеплення не спостер1галось, ¡мушзашя не впливала на продуктившсть тварин), безпечна, мае виражену профшактичну ефектившсть. Викорис-тання вакцини знижувало загальну захворювашсть телят (до 20-денного вшу) з 78±5,2°/0 (в контроль де використовувалась ГОА формол-тюмерсалова вакцина) до 39,1 ±10,9% (Р<0,05), а эагибель з 10,3±1,4% до 4,7±0,9% (Р<0,05). В жодному госпо-Дарств1 в перюд проведения виробмичих випробувань серед телят, одержаних в1д KopiB, щеплених експериментальною вакциною, ко-л1бактерюз не був шдтверджсшш лабораториями дослшкеннями (табл. 4).

Серолопчш дослшкення сироваток Kpoßi т1льних Kopie, ново-народжених телят i молозива показали, що 1мущзащя Kopie субо-диничною вакциною проти кол1бактерюзу на основ! фактор1в па-TOrenHOCTi збудника ¡ндукувала наробку в ix oprani3Mi антиадге-зивннх (1:1344—1:3840, в PA) i антитоксичних антнлл (1 :4,4, в РДП), яш через молозиво передавалися иовонародженим телятам, що забезпечувало ix захист в!д можливого шфжування па-тогенними штамамн Е. coli.

KpiM того, були проведен! виробшна випробування профьлак-тично'Г ефективносп вакцини при кол1бактерюз! поросят i ягнят. '

Застосування розробленоТ вакцини в трьох свинарських господарствах XapKiBCbKoi облает! на 1425 сугюросних свиноматках i 11457 одержаних вщ них поросятах дозволили знизити захворювашсть поросят у BiKOBiix трупах 0—2 i 2—4 мкящ в 2,1 раза, а загибель — в 2,3 раза в пор!внянн! з результатами використання ГОА формол-тюмерсалово! вакцини i noBHicTio запоб!гало розви-ненню кол1бактерюзу (п!дтверджено результатами лабораторних дослщжень).

В результат! проведених випробувань вакцини на 269 суягних в!вцематках i 332 новонароджених ягнятах, захворювашсть серед новонароджених тварин була знижена в 1,3 раза, а збережешеть п!двищена в 2,5 раза в пор1внянш з контрольною групою,. де ви-користовували комерцшну вакцину.

Таким чином, випробування продемонстрували виражену проф!лактпчну ефектнвн!сть субодинично!' вакцини проти кол!бактер!озу на основ! фактор1в патогенност! збудника i мож-лив!сть i"i використання для специф!чноГ проф!лактики захворю-вання у молодняка р1зкнх вид!в с!льськогосподарських тварин.

Таблиця 4'

Результати виробничих випробувань вакцин проти кол1бактер1озу молодняка смьськогосподарсышх тварин на основ! фактор« патогенное™

Господарства Одержано телят Захворио, (%) Р1зниця, раз1в Загинуло,. % (Я ЕГ в .а .2 га Он о- ГПдтверд-жено кол1-бактер!оз К 1 Д

. К д к 1 1 Д К Д

к-п «Победа» 610 622 93 7,5 1,24 11,5 7,0 1,64 4 _

к-п «Коммунист» 747 723 89 54,6 1,63 7,9 4,8 1,64 5 —

к-п ¡м- Шевченка 1071 1035 87 66,5 1,3 4.3 2,9 1,48 3 —

ксп ¡м- Горького 424 317 68 10 6,8 13,7 5,95 2,3 5 —

ксп «Дружба» 506 430 72,5 2,7 26,8 9,7 0,87 11,1 8 —

ксп «Восток» 242 257 58 14 4,1 12,0 4,2 2,9 3 —

Сумсько-Степашвський 171 188 80,7 51,5 1,5 13,4 7,3 1.8 3 —

сах- комбшат

М + т 78,3 ±5,2 39,1 ±10,9 10,35 ±1,4 4,7 ±0,9

. Р<0,05 Р<0,05

ю

О!

2.2.5.5. Розробка постшноТ нормагивно-техшчног документацп iia вакцину проти кол^бактертзу молодняка альськогосподарських тварин на ochobi факторов патогенносп збудника i орган1зац1я и cepiiinoro виробництва

На ociioBi розроблеиого paniuie i внпробуваного в умовах 6io-фабричного виробництва лабораторного i дослвдно-иромислового регламентов виготовленпя в акцннн проти кол1бактерюзу молодняка сшьськогосподарських тварин на ocnoßi фактор1в патогенное^ збудника i позитивних результа^в i'i - використання в господарст-вах, неблагополучних щодо кол1бактерюзу телят, поросят та ягнят, була подготовлена nocTiinia нормативно-техшчна документащя на вакцину i затверджепа як промпсловин регламент, а також був -видаиий наказ ГУВМ МСГП Украши (№ 43 вш 23.12.1994 р.). про Ti внровадження у ветерииарно i иромислове виробництво.

На ocnoßi- двостороннього договору М1ж IEKBM УААН i Сумською бюфабрикою налагоджено cepifuie виробництво вак-цини i вона почала широко застосовуватись в УкраТш для спе'ци-флчноГ проф.шактикц кол! б актер юзу pismix вщцв тварин.

з. вйсновки

3.1; Запроваджеш на цей час заходи по боротьб! з колШактерю-зом телят е недостатньо ефективними, що у значнш Mipi пов'-язано з низькою результатившстю використання пдрокснд-алюмппевоГ формол-тюмерсалово! вакцини-проти цього захворювання. Е. coli трннадцяш G-cepoTiiniß, яи входять до складу вакцини, знаходять-ся лише у 42,4 %.emepixiii, видЬтених вщ телят ¡з неблагополучних по гешбактерюзу господарств.

3.2: Про'вщна роль1 у. патогенез!'кол1ба'ктерюзу телят" нал ежить-факторам патогенное^ збудника: ф1мб1альним адгезинам К99, F41, At(25, 987Р, K8'8ab,,K88ac, K88ad, яи встановлено у 51,1 % ешзоотнчиих штам1в Е. coli, а також термостабшьному i термо-лабшьному ентеротоксинам, виявлениы у'68,4% uiTaMiß.

3.3. Штами Ё. coli; яш мають ф1мбр1алЬн1 адгезшш, у бшыностг випадив (68,8%) також синтезують терм0лаб1льний або тёрмо-стабиыгий ентеротоксшш.

3.4. Розробленпй cnociö виявлення ф1мбр1алышх адгезишв, • оснований на тесту ваши культур Е. coli, яш не мають вщомих тнгив'ф1мбр!алыгих адгезишв в РМРГА, дозволяе знаходити у еш-з'оотичних штам1в;'Е. coli иовЬтнпи маннозостшких фхмбр1й, ¿¡лын: повно контролюватн-спектр фактор1в патогенносп збудника юш1 бактерюзу i з урахуванням цього коректуватп засоби д1агностикн Ьспециф1чно1 профилактики захворювання..

3.5. Вперще'виявлеш ф1мбр!альш адгезшш Х93, У93, Z93 вод-' р1зняються в!д вщомих тишв ф1М'бр1й морфолопчшши, 6iöxiMi4-25

ними i антигенними властивостями. Е. coli з ф1мбр1ями Х93 мають суттеве значения в патогенез! кол1бактерюзу телят, осшлькп вняв-ляються у 40,0% ешзоотнчних штам!в.

3.6. Виявлення одних i тнх же фактор1в патогеннос-п у збудника кол1бактерюзу р!зннх вшив альськогосгсодарськпх тварпн (телят, поросят, ягнят, курчат, гндичат, цуценят, хутрових 3Bipiß) дозволяе застосовувати загальш засобн д)агностикн i специф1чпо1 профиак-тики захворювання.

3.7. Запропоноваш живильш середовпща на ocnoBi панкреатич-нпх пдрол!зат!в казешу i кишечника плод!в велико! рогато! худоби при внкориетанш як сольово! основи розчпну Хенкса дозволяють накопичувати бактер^альну масу Е. coli з високим pißneM експресй' ф!мбр1й (А. с. № 1513909 i познтивне piinem/n по заявил № 4738784/14 ви 21.09.1989).

3.8. Моноспециф1чш антиадгезивш сироватки К99, F41, Att25, 987 Р, K88ab, К88ас, I<88ad, одержан} шляхом rinepiMyni3au,ii' бу-гаГв донор1в вщдщеними вщ бактерш ф1мбр1ями, е високоспециф1Ч-ними i активними, з ycnixou використовуються в лабораторшй практищ. Промислове виробшщтво сироваток налагоджено на Гожульсьш'й бюфабрищ.

3.9. Розроблений cnociö визначення {муногенно! активное™ ф1м-бр1альних адгезшпв шляхом iMyHi3anii ¿¡лих мишей, подальшого орального !х заражения культурами Е. coli з гомолопчним типом ф1мбр1альних адгезшпв i встановлення юлькост! бактерий, як1 при-кршилися до ентерощтв, показав, що Bei тнпн ф!мбр1й мають добре виражеш ¡муногенш властивость 1мушзащя ними мишей знижуе шльтсть адгезованих бактер1й з 98,0±4,1—71,5±3,3% до 0—4,8±0,3% (А. с. № 1712406).

3.10. Виготовлення ф!мбр{альних адгезшпв шляхом теилово! обробки мпфобно! суспензй' у фосфатно-сечовинному буфер! i енте-poToKCHHiß — при сум1сному культивуванш цгтпв-продуценпв, за-безпечуе отримання активних антнгешв, звщьнених в1д баластнпх 'компоненпв мп<робно! кл1тинн не плыш в лабораториих, а й в виробничих умовах.

3.11. Розроблена на ocnoßi фактор{в патогенное™ збудника вакцина проти кол1бактерюзу молодняка сшьськогосподарських тварин е специф!чною, високо^муногешюю, еколопчно безпечною i при поргвняльному комклйному випробуванш перевершувала по профшактичнш ефективнос™ пдроксид-алюмшеву формол-тюмер-салову вакцину ('позитивие р1шення про видачу патенту РФ по заявщ № 93-016001/13/015288).

3.12. ГНсля ¡мушзацп глибокхтльних Kopie субодиничною вакциною проти кол1бактерюзу молодняка сшьськогосподарських тварин у сироватках \'х кров1 виявляли висош титри антиадгезивних (log2 10,4 — 11,8 у PA) i аптитоксичних (log2 2,2 у РДП) антити.

Новонароджеш телята, одержат вщ цих Kopie, мали таш ж висок1 показники колостральних антитш, ям захищали ix вщ експернмен-тального заражения летальними дозами патогенних штам1в Е. coli.

3.13. Максимальний pißeiib шслявакцинальних антитш у сиро-ватщ Kpoßi тшьних Kopiß встановлено через 14 д1б шсля повторного щеплення. Антитща у кров! ¡мушзованих KopiB зберЬались на протяз1 4-х мюящв теля ¡мушзаци субодипичною вакциною; у молозив! цих KopiB — до 5 д!б теля розтелення; у телят колост-ралып антитш а виявлялися на протяз1 10 д1б шсля народження.

3.14. Розроблена технолопя виготовлення субодинично! вакцини проти кол1бактерюзу молодняка альськогосиодарських тварин на основ1 фактор1в патогешшеп Е. coli визнана технолопчною i прий-нятною для промислового виробництва i впроваджена на Сумськш бюфабрищ, де на цей час здшснюеться И серщне виготовлення.

4. ПРАКТИЧШ ПРОПОЗИЦП

Розроблена та впроваджена у ветеринарну практику вакцина проти кол!бактерюзу молодняка альськогосподарських тварин на основ! фактор1в патогенносп збудника (Наказ ГУВМ МСГП Ук-раТни № 43 вщ 23 грудня 1994 р.) i «Ha6ip сироваток euiepixio3Hnx антиадгезивних аглютинуючнх».

Результата проведених дослщжень використаш при розробщ i складанш нормативно-технично! документацп:

— TexHi4ni умови на вакцину проти кол!бактерюзу молодняка сшьськогосподарських тварин на основ! фактор1в патогенносг! збудника (ТУ 10-09-118-91), затверджен! ГУВ при ДержкомГсй" по продовольству i закушвл! РМ СРСР 13 червня 1991 р.

— Тнмчасова настанова по застосуваиню вакцини проти колЬ бактер!озу молодняка смльськогосподарських тварин на ocHoei фак-Topiß патогенност1 збудника. Затверджено ГУВ при Держкомкп по продовольству i закушвл! РМ СРСР. 21 червня 1991 р., наказ № 0443.

— Тнмчасова шструкщя по виготовленню i контролю вакцини проти кол!бактерюзу молодняка сшьськогосподарських тварин на основ! фактор!в патогенное^ збудника. Затверджена директорами УНД1ЕВ, BIEB ¡м. Я. Р. Коваленка, ГЗВУД1.

— TexHi4Hi умови на вакцину проти кол1бактер!озу молодняка сшьськогосподарських тварин на ocnoßi фактор1в патогенност! збудника (ТУУ 46.15.042-94). Затверджеш ГУВМ МСГП УкраТни 24 червня 1994 р.

— Настанова но застосуваиню вакцини проти кол1бактер!озу молодняка альськогосподарських тварин на основ! фактор!в пато-генност! збудника. Затверджена ГУВА1 МСГП Украши 24 червня 1994 р.

— 1нструкщя по виготовленню i контролю вакцини проти колЬ бактер1озу молодняка альськогосподарських тварин на ocnoßi фак-TopiB naTorennocTi збудника. Затверджена ГУВМ МСГП УкраТни 24 червня 1994 р., № 15-14/43.

— Техшчш умови на «Ha6ip сироваток euiepixio3HHX антпадге-зивних аглютннуючих» (ТУУ 46.15.040-94). Затверджеш ГУВМ МСГП Украпш 24 червня 1994 р.

— Настанова по застосуванню «Набору сироваток einepixio3imx антиадгезивних аглютннуючих». Затверджеио ГУВМ МСГП УкраТни 24 червня 1994 р., № "15-14/44.

— 1нструкщя по виготовленню i контролю «Набору сир овато к emepixio3HHx антиадгезивних аглютннуючих». Затверджена ГУВМ МСГП Украшн 24 червня 1994 р., № 15-14/44.

Також розроблеш та впроваджеш:

— «Методические рекомендации по определению адгезивных антигенов К99, F41, Att25 у патогенных эшерихий и выявлению антиадгезивных антител у крупного рогатого скота». Затверджеш па зааданш Галузевого паукового комплексу «Ветеринар1я» ВАСГН1Л, 14 червня 1989 р., протокол № 3.

— «Методические рекомендации по получению, очистке энтеро-токсинов эшерихий и изготовлению антитоксических сывороток». Затверджеш Методичними комюями IEKBM УААН 13 жовтня 1992 р., протокол № 10; BIEB ¡м. Я- Р. Коваленка 10 листопада 1992 р., протокол № 10 i Вченою радою Бит. НД1ЕВ ¡м. С. М. Ви-шелеського 24 вересня 1992 р., протокол № 8.

— Методнчш вказ1вки по бактерюлопчнш д1агностиц1 кол1бак-терюзу (emepixio3y) тварин. Затверджеш ГУВМ М.СГП Украшп.

— Методичн1 рекомендацн: «Д1агностнка, профшактпка i терапия шлунково-кишкових захворювань новонароджених телят». Затверджеш НТР ГУВМ МСГП Украши 25 жовтня 1994 р., протокол № 1.

СПИСОК

poöix, опублжованих по TeMi дисертацН

1. Вивчення та застосування феномен1в адгез1Т та токсиноутворення для роз-робки технолопй виготовлення нових д1агностичних та вакцинних npenapaTiß / П. П. Ф|укс, А. М. Головко, Г. А. Красников та ш. // Вшник аграрно'1 науки,— 1995.—N? 10,—С. 86—95.

2. Вид1лення й культивуваиня Е. coli з адгезивним антигеном К99 при кол1-бактерюз1 телят / А. М. Головко, Г. В. Гнатенко, Г. А. Красников та in. // Bic-ник с.-г. науки—К„ 1988,—№ 9,—С. 32—34.

3. Випробування вакцини проти колШактерюзу молодняка с1льськогосподар-ських тварин у виробничих умовах /А. М. Головко, Г. В. Гнатенко, В. 10. Ка-ci4 та in. // Ветеринарна медицина: Респ. м1жв1д. темат. зб,—К., 1994.—Впп. 69—С. 14—17.

4. Головко А. Н. Обнаружение адгезивного антигена Е. coli К99 в реакции латекс-агглютинации // Эпизоотология, эпидемиология, средства диагностики,

терапии и специфической профилактики инфекц. болезней, общих для человека и животных: Тез. докл. / Всесоюз. науч.-практ. коиф.—Львов, 1988.—С: 347.

5. Головко А. Н., Гнатеико Г. В., Красников Г. А. Выявление специфических антител против адгезивного антигена К 99 // Ветеринария.—1988.—№ 9.—С. 32— 34.

6. Головко А. Н., Гнатенко Г. В., Красников Г. А. Методические рекомендации по определению адгезивного антигена К99 у патогенных эшерихий и выявлению антнадгезпвных антител у крупного рогатого скота.—Харьков, 1988.— 18 с.

7. Головко А. Н. Разработка питательных сред для накопления массы Е. coli с адгезивным антигеном К99 // Состояние и перспективы' развития биотехнологии в животноводстве: Тез. докл. / Респуб. науч. конф.—Харьков, 1988.—С. 235.

8. Головко А. М. Видшення euiepixui з адгезившгм антигеном К99 в1д телят i ix характеристика //Тез- доп. науково-теор- конф. молод их вчених i acnipaffriB.— Кам'янець-Подкчьсышй, 1989.—С. 49.

9. Головко А. Н. Выявление адгезивных антигенов Е. coli в реакции латекс-агглютинации // Актуальные вопросы диагностики инфекционных болезней лабораторных животных, разработка и производство современных диагностических тест-систем: Тез. докл. / Всесоюз. симпозиум.—М., 1989.—С. 33.

10. Головко А. Н., Гнатенко Г. В. Оценка иммунитета у коров после применения вакцин, содержащих адгезивный антиген К99 // Ветеринария: Рес. межвед. тематич. сб.—С, 1989—Вып. 64,—С. 7—10.

11. Головко А. Н. Подходы к созданию вакцин против колибактериоза // Развитие животноводства в крестьянских хозяйствах: Тез. докл. / Респ. науч,-прак. конф.—Сигулда, 1990.—С. 12.

12. Головко А. Н., Гнатенко Г. В., Красников Г. А. Реакция агглютинации в латексе для обнаружения адгезивного антигена Е- coli //Ветеринария.—1990.— № 2.—С. 35—37.

13. Головко А. Н. Имуногенные свойства адгезивного антигена Е. coli К99 Ц Проблемы научного обеспечения животноводства Молдавии: Тез. докл. / Респ. науч.-практ. конф.—Кишинев, 1990.—С. 133.

14. Головко А. Н., Гнатенко Г. В. Фимбриальные адгезииы Е. coli и их роль в патогенезе колибактериоза сельскохозяйственных животных и птиц // Профилактика и меры борьбы с болезнями молодняка с.-х. ж-х: Тез. докл. / Респ. науч.-практ. конф.—Минск, 1990—С. 38.

15. Головко А. Н. Адгезииы у эшерихий, выделенных от телят //Профилактика и меры борьбы с болезнями молодняка с.-х. ж-х: Тез. докл. / Респ. науч.-практ. конф.—Минск, 1990.—С. 45.

16. Головко А. Н. Вакшшопрофилактика колибактериоза и ее экономическая эффективность // Ветеринарная медицина: экономические,, социальные и экономические проблемы: Тез. докл. / Респ. конф.—Харьков, 1990.—С. 296.

17. Головко А. Н. Метод контроля иммупогенности адгезннов Е. coli // Совершенствование методов государственного контроля ветеринарных препаратов: Тез. док. I Всесоюз. науч. конф.—М., 1991.—С. 115—116.

18. Головко А. Н., Соколова Н. А. Отработка способов получения адгезинов Е. coli Ц Научные основы технологии промышленного производства ветеринарных биологических препаратов: Тез. докл. / 4 Всесоюз. конф.—М., 1991. — С. 89—90.

19. Головко А. Н., Рубец И. А. Этиологическая структура желудочно-кишечных заболеваний новорожденных телят //Профилактика и лечение болезней молодняка с.-х. животных: Тез. док. / Всесоюз. науч.-техн. конф.—М., 1991.—С . 3.

20. Головко А. Н. Разработка метода определения пммуногенной активности адгезинов Е. coli // Повышение продуктивности с.-х. ж-х и совершенствование мер борьбы с болезнями в условиях интенсивного ведения животноводства и создания (Ьермерских хозяйств: Трз. докл. / Всесоюз. науч. конф.—Харьков, 1991,—С. 114, '

21. Головко А. IL, Гнатенко Г. В. Адгезивный антиген Е. coli К99 и его им-муногенпые свойства // Ветеринария: Рссп. межвед. тематич. сб.—К., 1991.— Вып. 66,—С. 17—21.

22. Головко А. Н.;, Гнатенко Г. В., Красников Г. А. Способ определения иммупогенноп активности адгезпнов Е. coli // А. С. № 1712406, 1991.

23. Головко А. М. Удоскоиалення метод1в диагностики кол1бактерюзу // Тез. доп. / Конф. молодих вчених Украпш.—Харшв, 1992.—С. 33.

24. Головко А. Н. Перспективы создания средств специфической профилактики колибакгерпоза сельскохозяйственных животных и птицы // Тез. докл.

3 Всесоюз. конф. по эпизоотологии.—Новосибирск,—1991.—С. 275—276.

25- Головко А- Н. Фимбриальные адгезины энтеротоксигенных эшернхий // Ветеринария,—1993—№ 9. —С. 31—32.

26. Головко А. М. Розробка технолога одержання протективних антигешв Е. coli // Бютехиолопя ветерннарних препаратш: Тез. доп. / Наук.-прак. конф.— XapKiB, 1993—С. 68.

27. Головко А. Н. Ингибиция адгезии эшерихий к эпителию кишечника у привитых мышей // Ж. Ламннология. М„ 1993,—ЛЬ 1,—С. 45.

28- Головко А. М-, Антонов В- С-, Роианько М- S. <I>i3iiKo-xiMi4Hi властп-BOCTi ф1мбр1альнпх адгезиш'в Е. coli // Збережешсть молодняка с.-г. тварин — запорука розвнтку тваринництва Украпш: 36. статен / Наук.-практ. конф.—XapKiB, 1994,—С. 104—105.

29. Головко А. Н., Ушкалов В. А. Специфическая профилактика колнбакте-риоза молодняка сельскохозяйственных животных субъединичной вакциной на основе факторов патогенности возбудителя II Инф. листок ИЛ № 39-94, Харьков.—3' с.

30. Головко А. Н. Производственное изготовление субъединичной вакцины против колибакгерпоза // Метер. / Республ. науч. практ. конф. по животноводству и ветеринарии.— Витебск, 1994,—С. 65.

31. Головко А. Н. Разработка способа для выявления неизвестных типов фимбрнй Е. coli // Информ. бюллетень ИЭКВМ УААН.— Харьков, 1995,—С. 188— 189.

32. Головко А. Н., Ушкалов В. А. Изучение распространения Е. coli, экспре-сирующнх фимбрии Х93, У93, Z93 // Информ. бюллетень ИЭКВМ УААН.—Харьков, 1995—С. 189—190.

33. Головко А. Н», Крупский И. А., Евдокименко Н. И. Производство опытно-промышленной серии вакцины против колибактериоза // Информ. бюллетень ИЭКВМ УААН,—Харьков, 1995. С. 38—39.

34. Головко А. М., Крупський I. О., евдокименко М. I. Вщпрацювання про-мисяовоТ технологй' одержання вакцини проти ко.^пбактерюзу // Ветеринарна медицина: Респ. м1жв1д. темат. наук. 36.—К., 1995.—С. 81—83.

35. Головко А. Н., Ушкалов В. А. Достоверная диагностика — залог эффективной профилактики колибактериоза молодняка сельскохозяйственных животных // Инф. листок ИЛ № 85-95. Харьков.—1995.—4 с.

36. Головко А. Н. Приготовление вакцинного компонента па основе энтеро-токсинов Е. coli // Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы: Матер. / Междунар. науч. конф.—Харьков, 1995.— С. 329—330.

37. Головко А. Н. Сравнительный анализ О-серогруппового спектра эпизоотических и вакцинных штаммов Е. coli // Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы: Матер./Междунар. на.уч. конф,—Харьков, 1995,—С. 519—520.

38. Головко А. Н., Ушкалов В. А. Производственные испытания субъединичной вакцины против колибактериоза // Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы: Матер./Междунар. науч. конф.— Харьков, 1995,—С. 440—442.

39. Д1агностика, проф1лактика i терашя шлунково-кишкових хвороб ново-

народжених телят / В. О. Бусол, В. I. Левченко, П. П. Фукс та in. // Тварин-ництво Украши.—1995.—№ 37— С. 16—25.

40. Доденко В. А., Вовк С. И., Головко А. Н. Действие нуклеината натрия на иммунный ответ у стельных коров в условиях действия малых доз ионизирующего излучения II Тез. докл. '/ Респ. науч.-практ. конф.—Харьков, 1993.—С. 101.

41. 1муногешп властивост1 вакцини проти юшбактерюзу телят на ocnoBi факторов патогенност! збудника / Л. AI, Головко, Ю. С. Сухар'ев, Н. А. Соколова та ш. // Ветеринарна медицина: Респ. медви. тематич. наук, зб.—К., 1993.—< Вип. 68,—С. 30—33.

42. Иммуногеиные свойства вакцины против колибактериоза ,/ Н. А. Соколова, Э- А- Шегидевич, А- Н. Головко и др- //Ветеринария—1993.—№ 8— С. 7—943. Методические рекомендации по определению адгезивных антигенов К99,

F41, Att25 у патогенных эшерихий и выявлению антиадгезивных антител у крупного рогатого скота / О. А.. Полякова, Н. А. Соколова, А. Н. Головко и др. // М., 1989,—18 с.

44. Методические рекомендации по получению, очистке энтеротоксинов эшерихий и изготовлению антитоксических сывороток / А. Н. Голозко, В. А. Ушка-лов, Ю. С. Сухарев и др. II Харьков, 1993,—22 с.

45. Новые питательные среды для культивирования Е. coli с адгезивным антигеном К99 / А. Н. Головко, Г. В. Гнатенко, Г. А. Красников и др. //) Профилактика болезней молодняка: Сб. науч. тр.—Новосибирск, 1990.—С. 101—108.

46. Определение 'преципитирующих и агглютинирующих антител у коров против адгезивного антигена Е. coli К.99 / А. Н. Головко, Г. В. Гнатенко, Г. А. Красников и др. // Профилактика болезней молодняка: Сб. науч. тр.—Новосибирск, 1990.—С. 108—113.

47. Питательная среда для получения фимбриального антигена кишечной палочки / А. Н. Головке», Г. В. Гнатенко, Г. А. Красников и др. // А. с. № ¡513309, 1989.

48. Преципитирующие свойства адгезинов кишечной палочки / А. Н. Головко, Г. В. Гнатенко, Г. А. Красников и др. // Ветеринария: Респ. межвед. темат. науч. сб.—К., 1988.—Вып 63,—С. 17—20.

49. Пустовар А. Я., Головко А. Н., Курило Н. Ф. Важнейшие факторы пато-генности эшерихий и сальмонелл, выделенных от поросят // Тез. докл. 1 4-я Меж-гос. конф, по науч. и прикл. проблемам паразитоценологии.—Киев, 1993.—С. 81.

50. Способ получения антигена из пилей кишечной палочки / А. Н. Головко, Г. В. Гнатенко, Г. А. Красников и др. // А. с. № 1498228, 1989.

51. Ушкалов В. А., Головко А. Н. Факторы патогенности Е. coli, выделенных от телят II Ветеринария.—1992,—№ 4,—С. 23—24.

52. Фукс П. П., Головко А. М. Шдсумки та hobi напрями вивчення кол1-бактерюзу телят // Досягиення науково! ветеринарно1 медицини у профшактищ та 6opoTb6i з хворобами с.-г. тварин: Зб. наук, праць до 70-ти р1ччя IEKBM.— Хармв, 1994,—С. 40—48.

Головко А. Н. Средства диагностики и специфической профилактики колибактериоза телят на основе факторов патогенности возбудителя.

Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 16.00.03 — ветеринарная, микробиология, вирусология, эпизоотология и иммунология. Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН, Харьков, 1996 г.

Защищается 49 научных работ, 4 авторских свидетельства и патент, в которых отражены результаты экспериментальных ис-32

следований, касающихся изучения роли факторов патогенности возбудителя в механизме развития заболевания, а также конструирования на их основе эффективных диагностических и вакцинных препаратов.

. Установлено, что фпмбральные адгезины и энтеротоксины Е. coli имеют основное значение в патогенезе колибактериоза и обнаруживаются у большинства зпизоогичоакнх штамов. Средства диагностики и специфической профилактики, изготовленные с их использованием, позволяют эффективно проводить меры борьбы с колибактериозом.

На биофабрнках Украины налажено промышленное производство субъединичяой вакцины против колибактериоза на основе факторов патогенности возбудителя и диагностических эшерихи-озных антиадгезивных сывороток, которые широко используются в ветеринарии.

Golovko Л. N. Means of diagnosis and specific prophylactics of colibacteririosis of calves on the basis of factors of palhogenecitty of the causative agent.

Thesis of dissertation of Doctorate Degree in Veterinary Medicine by the specialty N 16.00.03 — veterinary microbiology, virology, epizootology and immunology. Institute of experimental and clinical veterinary medicine of the Ukrainian acadamy of agrarian sciences, Kharkov, 1996.

49 scientific works, 4 author certificates and patents which contain results of experimental researches concerning the role of factors of pathogenicity of the causative agent of colibacteriosis in mechanisms of development of the disease and also construction on their base effective diagnostical and vaccine preparations.

It was established that the fimbrial adhesins and enterotoxins of E. coli have the deciding role in the pathogenesis of colibacteriosis, which are found in the majority of epizootic strains of E. coli, and means of diagnosis and specific prophylactics on their base helped effectively organize and carry out control measures of the disease.

Industrial methods of preparation of subunit vaccine against colibacteriosis on the bases of factors of patogeneeity of the causative agent and diagnostica] escherichial antiadhesins serums were carried out.

Ключов1 слова: кол1бактершз, E. coli, ф1мбр1альщ адгезини, ентеротоксини, д!агностика, телята.