Автореферат и диссертация по медицине (14.01.16) на тему:Взаимосвязь психических расстройств и пострадиационной дисциркуляторной энцефалопатии у лиц, перенесших радиационную катастрофу

О

. На правах рукопису

! ■

ЗОЛОТАРЬОВ Григорій Леонідович

ВЗАЄМОЗВ' ЯЗОК ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ ТА ПОСТРАДІАЦІЙНОЇ ДІСЦИРКУЛЯТОРНОІ ЕНЦЕФАЛОПАТІІ В ОСІБ, ЩО ПЕРЕНЕСЛИ РАДІАЦІЙНУ КАТАСТРОФУ

14.01.16 - Психіатрія

Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня ісандидата медичних наук

Харків

1996

Дисертація є рукописом.

Робота виконана у Харківському державному

медичному університеті.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор В. Л. Гавенко

Науковий консультант:

Заслужений діяч науки і техніки України, доютор медичних наук, професор П. В. Волошин

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор В. С. Підкоритов доктор медичних наук В. М. Козідубова

Провідна організація:

Дніпропетровська державна медична академія.

Захист дисертації відбудеться "24" 1996 р.

о -12сс на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д 02.05.01 при Харківському інституті удосконалення лікарів (310 176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58).

З дісертацією можна ознайомитись в бібліотеці Харківського інститута удосконалення лікарів ( 310 176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58).

Автореферат розісланий "22 " ОЮ-'^тмлЬ ідде р.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої Ради, кандидат медичних наук, доцент

І. А. Григорова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Найважливіше місце в системі заходів по ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС займає рання адекватна діагностика, вироблення патогенетично обгрунтованих підходів до лікування та реабілітації хворих на нервово-психічну патологію, пов’язану із впливом різноманітних патогенних чинників радіаційної катастрофи ( Волошин JIB., 1990; Кутько І. І. , 1991; Табачніков С. І. , 1992; Спіріна І. Д. , 1995 та ІН. ).

Вплив радіаційної катастрофи не може бути зведено лише до впливу іонізуючого випромінювання та інкорпорованих радіонуклідів. Клініка та динаміка розладів психічного здоров’я у осіб, що перенесли радіаційну катастрофу, формується під впливом комплексу патогенних впливів, які включають психогенні та фізіогенні чинники (Tsuiki Sh. , Кепо К., 1952; Dew N. A. et al. , 1987; Нягу A. I. , 1991; Гавенко В. JL , 1993;

Сонні к Г. Т. , 1993; Напрієнко O.K., 1993; Підкоритов В. С. , 1994; Марута Н. 0. , 1994; Двірський А. 0. , 1994; Козідубова

В. М. , 1995 та ін. ). Це визначає складність адекватної ранньої діагностики та комплексного лікування, реабілітації, прогнозу та експертизи хворих на психічні розлади при пострадіаційній дісциркуляторній енцефалопатії ( ПДЕ), тобто найбільш частому захворюванні, що розвивається внаслідок поразки головного мозку після впливу патогенних чинників радіаційної катастрофи на фоні вегетативно-судинної дістонії та характеризується, окрім переважних психічних змін та розладів, синдромами лікворно-венозної дісциркуляції, вестібу-ло-атактичних розладів, розладів чутливості та мікроосеред-ковою неврологічною симптоматикою, що робить ПДЕ схожою по сомато-неврологічним проявам із дісциркуляторною енцефало-

пат ією (ДЕ) нерадіаційного походження, що виникає на фоні ВСД та ранньої гіпертонічної хвороби (Mathew N.T. et al. , 1975; Чуприков A. П. , 1994 та ін.).

Виходячи з цього, вивчення клінічних взаємозв’язків психічних розладів із особливостями особистості, рівнями конфліктності, психосоматичними порушеннями, а також з основними клініко-анамнестичними показниками і станом головного мозку за даними РЕГ, ЕЕГ та ЕхоЕС у хворих на пострадіаційну дісциркуляторну енцефалопатію становить актуальну тему, важливу для вироблення принципів ранньої діагностики, адекватних підходів до вторинної профілактики, лікування, реабілітації, прогнозу та експертизи психічних розладів у хворих на пострадіаційну дісциркуляторну енцефалопатію.

Мета дослідження: Комплексне динамічне вивчення взаємо-

зв’язків психічних змін та розладів в усіх психічних сферах із особливостями особистості, рівнем конфліктності, психосоматичними порушеннями, органічними змінами головного мозку по даним ЕЕГ, РЕГ та ЕхоЕС і основними клініко-анамнестичними показниками в процесі розвитку пострадіаційоної дісцирку-ляторної енцефалопатії для розробки підходів до їх ранньої діагностики, експертної оцінки, корекції та профілактики.

Завдання дослідження:

1. Вивчення психічних змін та розладів, відмінностей особистості, рівня конфліктності, психосоматичних порушень при ІЩЕ у зіставленні з групою порівняння ( ДЕ нерадіаційного походження ).

2. Кореляційний аналіз взаємозв’язків психічних змін та розладів із відмінностями особистості при ПДЕ, їх відмін від таких при нерадіаційних ДЕ.

3. Вивчення взаємозв’язків між психічними змінами, розла-

- з -

дами та рівнями різноманітних напрямків конфліктності при ІЩЕ, їх відмін від таких при нерадіаційних ДЕ.

4. Дослідження взаємозв’язків психічних змін та розладів із психосоматичними порушеннями при ІЩЕ, їх відмін від таких при нерадіаційних ДЕ.

5. Аналіз взаємозв’язків психічних змін та розладів із основними клініко-анамнестичними показниками при ПДЕ, їх відмін від таких при нерадіаційних ДЕ.

6. Вивчення взаємозв’язків психічних змін та розладів із даними ЕКГ, РЕГ, ЕЕГ та ЕхоЕС при ПДЕ та нерадіаційних ДЕ.

Наукова новизна. Вперше при динамічному багаторічному клінічному дослідженні з використанням засобів комп’ютерного статистичного та кореляційного факторного аналізу вивчені клінічні особливості психічних змін та розладів при розвитку пострадіаційної дісциркуляторної енцефалопаті і, їх взаємозв’язок із особливостями особистості, рівнем конфліктності та психосоматичними порушеннями, а також основними клініко- анамнестичними показниками та станом головного мозку по даним РЕГ, ЕЕГ, та ЕхоЕС та їх відміни від таких при дісциркуляторній енцефалопатії нерадіаційного походження, розроблені об’єктивні критерії ранньої діагностики, експертної оцінки, обгрунтованої корекції, лікування та профілактики психічних розладів при ПДЕ з урахуванням їх патогенетичних механізмів.

Практична значимість. Встановлені об’єктивні діфе-ренціально-діагностичні признаки психічних розладів при пострадіаційній дісциркуляторній енцефалопатії, розроблені, зареєстровані, депоновані в Державному комітеті України з питань науки та технології та Українському науковому центрі державної реєстрації та сєртіфікаційних випробувань інфор-

маційних технологій та впроваджені б клінічну практику 5 психодіагностичних комп’ютерних методик, спрямованих на більш точну та повну психодіагностику, адекватну вторинну профілактику, лікування, прогноз, експертизу та соціальну реабілітацію хворих на психічні розлади при пострадіаційній дісциркуляторній енцефалопатії, застосування яких можливо як в клінічних умовах психіатричних та радіологичних лікувальних закладів, так і при масових дослідженнях.

Апробація результат і в дослідження. Одержані результати дисертаційної роботи були обговорені на сумісному засіданні співробітників кафедри психіатрії, наркології та загальної медичної психології Харківського державного медичного університету, кафедр психіатрії, неврології N2, психотерапії, медичної психології та сексології, наркології, Харківського інституту удосконалення лікарів та Харківської міської клінічної психіатричної лікарні N 15.

Матеріали дисертації, результати дослідження та вироблені на їх основі практичні рекомендації, були докладені на міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні соціальні технології" (Бєлгород, 1991), на міжнародній міждісциплі -нарній науково-практичній конференції "Людина та політика " (Харків, 1993), на міжнародній науково-практичній конференції "Родина в кризовому соціумі" (Харків, 1994), на конференції України та країн СНД " Питання радіаційної психіатрії" (Київ, 1993), на науково-практичній конференції "Питання екологічної психіатрії" (Вінниця, 1995), на обласній науково-практичній конференції "Медично-соціальні аспекти наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: діагностика, лікування, реабілітація" (Харків, 1993) та неодноразово на клінічних конференціях лікарів Харківського спеціалізованого диспансе-

ру радіаційного захисту населення (Харків, 1992-1995 ).

По матеріалам дослідження опубліковано 10 друкованих робіт, що відбивають результати, положення та практичні рекомендації дисертації, одержано 5 свідоцтв про реєстрацію психодіагностичних комп’ютерних методик у Державному комітеті України з питань науки та технології.

Основні положення, шо висуваються на захист:

1. Існують статистично значущі, достовірні відмінності характеру, ступеню вираженості та клінічних взаємозв’язків психічних змін та розладів з особливостями особистості, рівнем та напрямками конфліктності, психосоматичними порушеннями, основними клініко-анамнестичними, радіологічними показниками, станом серцево-судинної системи та головного мозку по даним ЕКГ, РЕГ, ЕЕГ та ЕхоЕС при ІЩЕ та ДЕ не-радіаційного походження, що свідчить про клініко-патогенетичну самостійність ПДЕ та її якісні відміни від ДЕ нераді аційного походження.

2. У процесі прогресування ПДЕ існують достовірні відміни міри вираженості, клінічних особливостей клінічно-патогенетичних взаємозв’язків психічних змін та розладів з відмінностями особистості, рівнем та напрямками конфліктності, психосоматичними порушеннями, основними клініко-анамнестич-ними, радіологічними показниками, станом серцево-судинної системи та головного мозку по даним ЕКГ, РЕГ, ЕЕГ та ЕхоЕС залежно від стадії ІЩЕ.

3. З метою ранньої психодіагностики ПДЕ, прогнозування її перебігу, вироблення патогенетично обгрунтованої тактики лікування, рішення питань медично-соціальної експертизи та реабілітації психічних розладів у ОПРК необхідно застосування розробленого комплексу психод і агностичних методик та функ-

ціональних засобів діагностики з урахуванням виявлених клінічних особливостей та кореляційних взаємозв'язків психічних змін та розладів, відмінностей особистості, конфліктності, психосоматичних порушень, клініко-анамнестичних, радіологічних показників, стану серцево-судинної системи та головного мозку.

Конкретний особистий внесок дисертанта £ розробку наукових результатів. Усі дані динамічного клінічного дослідження з використанням засобів комп’ютерного статистичного та кореляційного аналізу клініко-патогенетичних особливостей психічних змін та розладів при розвитку пострадіаційної дісцир-куляторної енцефалопатії, їх взаємозв’язку з особливостями особистості, рівнями конфліктності та психосоматичними порушеннями, а також основними клініко-анамнестичними показниками та станом головного мозку по даним РЕГ, ЕЕГ та ЕхоЕС, їх відмін від таких при дісциркуляторній енцефалопатії не-радіаційного походження одержані дисертантом особисто.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 4 розділів, заключення, висновків, практичних рекомендацій та списка літератури, що містить 238 літературних джерел. Робота викладена на 357 сторінках машинописного тексту, містить 53 таблиць та 16 графіків.

ЗМІСТ РОБОТИ

Було обстежено 218 учасників ліквідації наслідків аварії, що перебували у тридцятикілометровій зоні Чорнобильської АЕС у 1986 року (група дослідження) та 38 осіб із " чистим " радіологічним анамнезом (група порівняння) у віці від 28 до 42 років, які проходили стаціонарне лікування в Харківському обласному спеціалізованому диспансері радіаційного захисту населення з діагнозом дісциркуляторної енцефалопатії різних

стадій, підтвердженим даними клінічного спостереження та інструментальних засобів дослідження. Основним методом дослідження був клініко-психопатологічний. У всіх тих, що обстежувалися, вивчалися за допомогою спеціально розроблених комп’ютерних програм психічні зміни та розлади (ГІЗРТ), відмінності особистості (СМОЛ), рівні емоційної напруги в різноманітних напрямках конфліктності (ТИП), глибина психосоматичних порушень та їх анамнестична тривалість (СПО), основні клініко-анамнестичні та радіологічні показники, дані ЕКГ, РЕГ, ЕЕГ та ЕхоЕС, а також кореляційні зв’язки між ними. Статистичний та кореляційний аналіз проводилися окремо в трьох підгрупах дослідження (із ЦДЕ І стадії, II стадії та 11-111 стадії) та в групі порівняння (із ДЕ нерадіаційного генезу І стадії).

У ході проведеного дослідження був виявлений комплекс симптомів, що достовірно відрізняє початкову стадію ІЩЕ від енцефалопатій іншої етіології. В плані загального самопочуття такими симптомами є: погане самопочуття хворих на протязі всього дня (р<0,005), відчуття млявості та потовченості постійне (р<0,005) або таке, що з'являється увечорі (р<0,001), постійна фізична утома (р<0,001), чутливий сон із частими пробужденнями (р<0,001), безсоння (р<0,05 ), тиснучі головні болі (р<0,01 ), зв'язок головних болей із жарою (р<0,005), нестійкість, хитання під час ходи (р<0,01). У сфері свідомості І стадію ПДЕ вірогідно відрізняє наявність афективних реакцій ярості, переляку (р<0,05), епізодів розгубленості з явищами дереалізації (р<0,01), деперсоналізації (р<0,001), "афектами нерозуміння" (р<0,05); у сфері сприймання - слухові гіперестезії (р<0,001) та зорові гіперестезії (р<0,05); у сфері уваги та пам’яті - зниження запам’ятовування поточ-

них подій (р<0,05 ), погіршення запам’ятовування (фіксаційна гіпомнезія) побаченого (р<0,001) та почутого (р<0,05), підвищене відволікання уваги (р<0,001); у сфері мислення -утруднення розуміння змісту прочитаного, почутого (р<0,005), зниження кмітливості (р<0,001), обриви асоціацій (р<0,001 ), нав’язливі думки та побоювання за своє здоров’я (р<0,01); в емоційній сфері - часте зниження настрою (р<0,001), дратівливість (р<0,05), прискіпливість (р<0,001), агресивність (р<0,001), схильність до короткочасних бурхливих емоцій (р<0,001), часте почуття тривожності (р<0,00і), приступи розпачу (р<0,05), раптові немотивовані перепади настрою (дісфорії, р<0,05), байдужість до свого стану, приступи апатії (р<0,05); в ефекторно-вольовій сфері - неадекватность поведінки, що відзначається самими хворими (р<0,05), відсутність активності в складних життєвих ситуаціях (р<0,001) та у вегетативній сфері - загальна потливість (р<0,001), тремтіння витягнених рук (р<0,001), що відзначається як при хвилюванні (р<0,001), так і у спокої (р<0,005), циано-тичність кистей рук та стоп ніг (р<0,001).

З найбільшою мірою вірогідності (р<0,001) число симптомів психічних змін та розладів у початковій стадії ПДЕ перевищує таке при ДЕ у сферах свідомості, сприймання та мислення. У сфері свідомості заглиблення розладів вірогідно (р<0,05) взаємозв'язано з розвитком істеричних, шизоїдних та гіпо-маніакальних змін особистості; підсиленням конфліктності соціальних запитів; церебральній лікворно-венозній дісцирку-ляції та перманентній симпатикотонії; збільшенням анамнестичної тривалості сінкопальних станів; підвищенням лабільності артеріального тиску; зменшенням кровонаповнення правої півкулі (субдомінантноі в обстежених осіб), підвищен-

ням тонуса артеріол лівої півкулі (домінантної в обстежених)

і підвищенням тонуса венул діенцефально-стволової області. У сфері сприймання - з підсиленням конфліктності з протилежною статтю та ослабленням конфліктності по відношенню до майбутнього; підсиленням перманентній симпатикотонії, пароксиз-мальній гемікранії та явищ гіпотіреоза; подовженням анамнезу втрат, виключень свідомості; наближанням конституції до ен-доморфної та обважненням інтеркурентної неврологічної симптоматики; підвищенням тонуса артеріол лівої півкулі та підвищенням тонуса вен діенцефально-стволової області. У сфері мислення - із розвитком іпохондричних та психопатичних змін особистості; зростанням емоційної напруги у відносинах із протилежною статтю та підсиленням страхів, побоювань хворого; послабленням проявів перманентної симпатикотонії, підсиленням перманентної парасимпатикотонії, зменшенням проявів тіреотоксикозу та підсиленням радіофобії; збільшенням тривалості анамнезу виключень свідомості; зменшенням крово-наповнення правої півкулі, сповільненням венозного відтоку з лівої півкулі та підсиленням ликворної гіпертензії.

При заглибленні ПДЕ від І до II стадії відзначається достовірне (р<0,01) погіршення самопочуття на протязі всього дня, підсилення постійного відчуття млявості та потовченості (р<0,001), за рахунок чого зменшується частість скарг на млявість тільки увечері (р<0,001), частішає відчуття фізичної утоми вранці (р<0,05). Частіше спостерігається тривожний сон із страхітливими сновидіннями (р<0,01), який змінює чутливий сон із пробуждениями, характерний для І стадії ПДЕ (р<0,005). Змінюється характер головного болю за рахунок урідження тиснучого (р<0,001) та почастішання розпираючого (р<0,001), зменшується його зв’язок із жарою (р<0,01 ),

частішають запаморочення (р<0,001) та безсоння (р<0, 05). У

сфері свідомості частішають епізоди розгубленості з явищами дереалізації (р<0,001) та "афектами нерозуміння" (р<0,01), частішають також короткочасні втрати свідомості (р<0,001). У той же час явища деперсоналізації при порушеннях свідомості стають рідше (р<0,001). У сфері сприймання частішають слухові та зорові гіперестезії (р<0,001), психосенсорні розлади "схеми тіла" (р<0,05) та явища зниження суб'єктивної яскравості та інтенсивності відчуттів та сприйнять (р<0,01) -

"психічна гіпестезія", гіпопатія. У сфері уваги та пам'яті частішають явища репродукційної гіпомнезії (р<0,001) та підвищеного відволікання уваги (р<0,001). У сфері мислення підсилюються утруднення розуміння змісту прочитаного, почутого (р<0,005), зниження кмітливості ( р<0,001), частішають обриви асоціацій (р<0,001), нав’язливі думки про хворобу та побоювання за своє здоров’я ( р<0,001). У емоційній сфері частішають явища гіпотімії (зниження настрою, р<0,05), песимістичності, пригнічення (р<0,001).прискіпливості (р<0,005), підсилюються схильність до короткочасних бурхливих емоцій (р<0,001) та почуття провини після емоційного спалаху (р<0,01). У хворих частіше виникає почуття внутрішнього напруження, неспокій (р<0,001), туга (р<0,001), раптові немотивовані розлади емоцій (дісфорії, р<0,001), апатія із байдужістю до свого стану (р<0,001 ) та своєї долі (р<0,05). У той же час хворі рідше скаржаться на тривожність (р<0,001) та дратівливість (р<0,01), що пояснюється "поглинанням" цих станів суб’єктивно більш тяжкими психічними розладами. У ефекторно-вольовій сфері посилюється замкнутість (р<0,001), неадекватність поведінки (р<0,001) та зменшується кількість скарг на відсутність активності в складних життєвих ситу-

аціях (р<0,001) та спалаху активності із швидким виснаженням (р<0,05 ). У вегетативній сфері підсилюються потлівость ладонь, пахв (р<0,01) та загальний гіпергідроз (р<0,05), дифузне почервоніння лиця при хвилюванні (р<0,001), тремтіння пальців рук (р<0,005), серцебиття при хвилюванні (р<0,05), підвищення артеріального тиску як при хвилюванні(р<0,005), так і в спокої (р<0,01), цианотичність кистей рук, стоп ніг (р<0,005) та вегетативні кризи (р<0,05).

В II стадії (виражених клінічних проявів) ПДЕ прогресування психічних розладів, формування органічного дефекту проявляється достовірним (р<0,05) підсиленням порушень у сферах мислення, уваги та нам’яті, сприймання із погіршенням (р<0,01) загального самопочуття хворих. Погіршення самопочуття вірогідно (р<0,05) взаємопов’язано з підсиленням іпохондричних особливостей особистості, схильності до істеріч-них, конверсійних реакцій, збільшенням рівня психастенії, тривожно-помисливих відмінностей особистості та рівня соціальної інтроверсії; підсиленням емоційної напруги у взаєминах із протилежною статтю, сексуальних проблемах, сприйманні ситуації перєнесенного опромінювання, відношенні до хвороби та інвалідності, оцінки власного майбутнього, зниженням конфліктності по відношенню до товаришів, друзів, співробітників, цілей особистості; підсиленням симпато-адреналових, вагоінсулярних криз, заглибленням церебральної лікворно-ве-нозної дісциркуляції, перманентної парасимпатикотонії та явищ тіреотоксикоза, зниженням схильності до агравації; збільшенням анамнестичної тривалості церебральної лікворно-венозної дісциркуляції, сінкопальних станів, вегетативної дістонії та втрат, виключень свідомості; збільшенням терміну перебування в зоні радіаційної катастрофи, більш раннім по-

чатком перебування, зменшенням середньої віддаленості бід

епіцентра під час ліквідації наслідків РК, підсиленням перепадів маси тіла хворих з часу перенесеної РК, підвищенням вгодованості хворих на момент обстеження, підсиленням лабільності АТ, заглибленням змін судинного русла по даним огляду очного дна, судинної, неврологічної та ендокрінної

інтеркурентної патології, зростанням інвалідності хворих; заглибленням порушень діяльності серця по даним ЕКГ, підсиленням лікворної гіпертензії, змін серединних структур головного мозку по даним ЕхоЕС; зменшенням тонуса артерій, підвищенням тонуса артеріол, венул та вен, а також уповільненням відтоку крові та зменшенням кровенаповнення правої півкулі, підвищенням тонуса артеріол, уповільненням відтоку крові та зменшенням кровопостачання лівої півкулі, підвищенням тонуса венул, зменшенням кровопостачання діенцефально-стволових структур головного мозку по даним РЕГ. Підсилення розладів сприймання корелюе з розвитком іпохондричних, істе-річних, паранойяльних та гіпертімічних (гіпоманіакальних) відмінностей особистості; підсиленням емоційної напруги сприймання перенесеного опромінювання та зменшенням конфліктності у взаєминах із начальниками; заглибленням вагоінсу-лярних криз, перманентної симпатикотонії та парасимпатико-тонії; подовженням анамнезу лікворно-венозної дісциркуляції, с інкопальних станів та психоендокрінних порушень при змінах

секреторної функції щитовідної залози; збільшенням віку,

наближенням конституції хворих до ендоморфної, підсиленням змін судин очного дна, неврологичної інтеркурентної патології; підсиленням метаболічних порушень діяльності серця по даним ЕКГ, збільшенням частоти серцевих скорочень, біоелектричних порушень по даним ЕЕГ та лікворної гіпертензії по да-

ним ЕхоЕС головного мозку; підвищенням тонуса артеріол, уповільненням відтоку крові із правої півкулі, підвищенням тонуса венул та уповільненням відтоку крові із лівої півкулі, підвищенням тонуса артерій, артеріол та венул, уповільненням відтоку крові та зменшенням кровонаповнення діенце-фально-стволових структур. Заглиблення розладів уваги та пам’яті взаємопов’язано з підсиленням соціальної інтроверто-ваності; підсиленням родинної конфліктності та конфліктності з співробітниками; підсиленням перманентної парасимпатико-тонії, психоорганічних порушень при епілептичному синдромі, психовегетативних порушень при пароксизмальній гемікранії; збільшенням віку хворих, терміну їх перебування в зоні катастрофи, зменшенням віддаленості від епицентра РК, підсиленням перепадів маси тіла та рівня вгодованості на момент обстеження, заглибленням порушень судинного русла по даним офтаяьмоскопії, судинних та неврологічних інтеркурентних захворювань, заглибленням інвалідності та почастішанням офіційного визнання зв’язку захворювання із опроміненням; підсиленням біоелектричних порушень та лікворної гіпертензії головного мозку; зменшенням кровопостачання правої півкулі, підвищенням тонуса всіх відділів судинного русла та зниженням кровонаповнення лівої півкулі, а також уповільненням відтоку крові із діенцефально-стволової області. Заглиблення розладів мислення взаємозв’язано з підсиленням іпохондричних відміностей особистості, рівня психопатізації, соціальної дезадаптації, паранойяльності та шизоїдності; підсиленням емоційних проблем у взаєминах з жінками, страхів та побоювань особистості, нереалізованими соціальними запитами та послабленням емоційної напруги у відношенні до хвороби та інвалідності; підсиленням вагоінсулярних криз, психоор-

ганічних порушень при церебральній лікворно-венозної дісцир-куляції, послабленням явищ перманентної еимпатикотонії, підсиленням перманентної парасимпатикотонії та збільшенням радіофобичного настрою; збільшенням анамнестичної тривалості церебральної лікворно-венозної дісциркуляції, сінкопальних станів та втрат свідомості; більш раннім початком перебування в зоні радіаційної катастрофи, зменшенням середніх показників віддаленості від епіцентра РК під час робіт, збільшенням зареєстрованої дози опромінення, підсиленням патології судинного русла по даним огляду очного дна та заглибленням інвалідності хворих; підсиленням біоелектричних порушень та лікворної гіпертензії; уповільненням відтоку крові із правої півкулі, підвищенням тонуса всіх відділів судинного русла, уповільненням відтоку крові та зменшенням кровопостачання лівої півкулі.

Подальше прогресування ПДЕ та перехід до глибокої стадії захворювання (11 -111 стадія) призводить до достовірного (р<0,001) почастішання скарг на погане самопочуття протягом всього дня, підсилення постійної фізичної утоми Ср<0,001), "поглинаючих" скарги на фізичну утому вранці (зменшення із р<0,05) та відчуття млявості, потовченості (зменшення із р<0,001). Значно частішає тривожний сон із стахітливими сновидіннями (р<0,001), рідше зустрічається безсоння (р<0,001), підсилюються розпираючий (р<0,001) та тиснучий (р<0,005) головний біль, частіше відзначаються зв’язок головного болю із жарою (р<0,05) та нестійкістю, хитливістю ходи (р<0,001). Декілька підвищується апетит (р<0,05). У сфері свідомості частішають афективні реакції люті, переляку на незначні емоційні впливи (р<0,01), значно більш частими стають епізоди розгубленості із недорозумінням навколишнього, "аффекти

нерозуміння" (р<0,001) та короткочасні втрати свідомості (р<0,005). У структурі епізодів розгубленості рідше зустрічається дереалізація (р<0,001). У сфері сприймання значно частішають зорові парестезії (р<0,001) та психосенсорні розлади "схеми тіла" (р<0,001), "поглинаючи” зорові та слухові гіперестезії (зменшення із р<0,001). У сфері уваги та пам’яті прогресують зниження запам’ятовування поточних подій (р<0,005), погіршення запам’ятовування побаченого, прочитаного та почутого (р< 0,001), утруднення припам’ятовування (р<0,001), тобто всі різновиди фіксаційної та репродукційної гіпомнезії. У той ж час частішають мимовільні напливи згадок: образні, чуттєві гіпермнезії (р<0,001), знижується

відволікання уваги (р<0,001). У сфері мислення підсилюються утруднення розуміння змісту прочитаного, почутого (р<0,001), знижується кмітливість (р<0,005), частішають обриви асоціацій (р<0,001).підсилюється поверхність та аморфність мислення (р<0,001), знижується розумова продуктивність (р<0,001). У той же час рідше з’являються нав’язливі думки, побоювання за своє здоров’я (р<0,05). В емоційній сфері підсилюються дратівливість (р<0,05), прискіпливість (р<0,01), буркотливість, постійне незадоволення навколишнім (р<0,001), агресивність (р<0,001), зменшуються подавленість, песимістичність (р<0,001), схильність до короткочасних бурхливих емоцій (р<0,001), дісфорій (р<0,005) та почуття провини після емоційних спалахів (р<0,01), що відбиває хронізацію, постійність емоційних розладів та зниження критичного відношення до них хворих. Частішають приступи туги (р<0,001), постійна апатія (збільшення із р<0,00і) змінює приступи байдужості до свого стану ( зменшення із р<0,005). В ефекторно-вольовій сфері підсилюються замкнутість (р<

0,001), бездіяльність, млявість (р<0,001) та зменшується число скарг на неадекватність поведінки (р<0,001), що також відбиває зниження критики свого стану. Вегетативні порушення характеризуються почастішанням дифузних гіперемій при хвилюванні (р<0,005), підсиленням м’язового тремтіння рук та ніг (р<0,001), що значно частіше, аніж при II стадії, відзначається ще й у спокої (р<0,001), зниженням загальної потли-вості (р<0,001), почастішанням підвищеннь артеріального тиску (р<0,005) та цианотичності кистей рук та стоп ніг (р<0,001). Проведений аналіз вираженості дії психотравмую-чих факторів радіаційної катастрофи на психічний стан осіб із ПДЕ продемонстрував чималий вплив тих факторів на формування своєрідної клінічної картини психічних розладів при ІЩЕ, особливості якої можна визначити як специфічне радіофо-бічне сприймання свого захворювання та життєвих перспектив. У той же час аналіз відмін вираженості цих психотравмуючих факторів при розвитку ПДЕ показав, що за винятком впливу асоціації розладів здоров’я зі смертельною променевою хворобою на перехід ПДЕ із початкової в II стадію, психотравмуючі фактори РК ке впливають на заглиблення самої енцефалопатії.

ВИСНОВКИ

1. Виявлені достовірні клініко-патогенетичні відміни психічних розладів, відмінностей особистості, рівней та напрямків конфліктності, психовегетативних, психоорганічних та психоендокрінних порушень у початкових стадіях дісциркуля-торних енцефалопатій пострадіаційного та нерадіаційного походження, що дозволяє провадити ранню диференційну психодіагностику, психокорекцію, патогенетично орієнтовану терапію, експертизу й соціальну реабілітацію психічних розладів у хворих із пострадіаційною енцефалопатією та свідчить

- 17 -

про її клініко-патогенетичну самостійність.

2. Встановлені клінічні взаємозв’язки психічних розладів з відмінностями особистості, рівнями та напрямками конфліктності, психовегетативними.психоорганічними та психоендокрін-ними порушеннями, з основними клініко-анамнестичними та радіологічними показниками, станом судинної системи, виражен-ністю біоелектрічних і ліквородінамічних порушень головного мозку у початковій стадії енцефалопатій пострадіаційного та нерадіаційного походження, які необхідно враховувати у дифе-ренційній діагностиці, лікуванні, рішенні експертних питань, прогнозі й профілактиці психічних змін та розладів при пострадіаційній дісциркуляторній енцефалопатії.

3. Одержані дані про динаміку психічних розладів, особисті стних реакцій, конфліктності, психовегетативних, психо-органічних та психоендокрінних порушень при прогресуванні пострадіаційної дісциркуляторної енцефалопаті і від І до III стадії освітлюють питання про вплив її розвитку на формування психічної патології в осіб, ¡до перенесли радіаційну катастрофу, дозволяють провадити адекватну психодіагностику й прогнозування перебігу психічних порушень у цього контингенте хворих.

4. Отримані дані про клінічні взаємозв’язки психічних розладів з відмінностями особистості в процесі розвитку пострадіаційної дісциркуляторної енцефалопатіі від початкових проявів до органічного дефекту дозволяють провадити осо-бисто-орієнтовану психокорекцію, психотерапію та вторинну психопрофілактику психічних розладів у хворих з урахуванням глибини поразки їх головного мозку.

5. Виявлені достовірні відміни взаємозв’язків психічних розладів з рівнями емоційної напруги в різних напрямках кон-

фліктності в динаміці пострадіаційної дісциркуляторної енцефалопат і ї дають можливість вироблення патогенетично орієнтованих підходів до психокорекції, лікування, експертизи й соціальної реабілітації хворих з урахуванням міри тяжкості енцефалопат і ї та прогнозування її розвитку виходячи з реакцій хворих на різноманітні конфліктогенні ситуації.

6. Визначені в ході дослідження особливості динаміки клінічних взаємозв'язків психічних розладів із психовегетатів-ними, психоорганічними, психоендокрінними порушеннями в процесі розвитку пострадіаційної дісциркуляторної енцефалопатії дозволяють здійснювати комплексний підхід до прогнозування, вторинної профілактики, лікування та експертизи психосоматичних та соматопсихічних змін з урахуванням стадії хвороби.

7. Встановлені особливості клінічних взаємозв’язків психічних розладів з основними клініко-анамнестичними та радіо-логичними показниками в динаміці захворювання дають можливість більш точно прогнозувати розвиток пострадіаційної дісциркуляторної енцефалопатії, здійснювати комплексний клінічний підхід до лікування, експертизи та соціальної реабілітації психічних розладів на різних її стадіях.

8. Виявлена динаміка клініко-патогенетичних взаємозв’язків психічних розладів з показниками ЕКГ, РЕГ, ЕЕГ та ЕхоЕС при прогресуванні пострадіаційної дісциркуляторної енцефало-патії дозволяє проводити клінічне прогнозування психічних змін, виходячи з комплексу даних про стан головного мозку та серцево-судинної системи, здійснювати об’єктивну експертизу, виробляти патогенетично обгрунтовані підходи до комплексного лікування, вторинної профілактики та соціальної реабілітації хворих із пострадіаційними психічними розладами.

9. У ході дослідження встановлено, що психотравмуючі фак-

тори радіаційної катастрофи накладують відбиток на клінічні прояви психічних розладів, але практично не впливають на прогресування самої енцефалопатії, тобто органічна поразка головного мозку при пострадіаційній дісциркуляторній енцефалопат і ї зумовлена здебільшого фізіогенними патогенними факторами, тоді як конкретна клінічна картина пов’язаних з нею психічних розладів формується також й під впливом психотрав-муючих факторів катастрофи.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Рекомендуємо в усіх лікувальних закладах, здійснюючих медичне обслуговування ОПРК, провадити їх комплексне кліні-ко-психопатологічне обстеження з визначенням ступеню вираженості психічних змін та розладів, відмінностей особистості, емоційної напруги в різноманітних напрямках конфліктності, психосоматичних порушень у поєднанні з основними клініко-анамнестичними, радіологічними показниками, ЕКГ, РЕГ, ЕЕГ та ЕхоЕС, що дозволить, з урахуванням результатів дослідження їх взаємозв’язків, проводити адекватну диференційну психодіагностику, лікування, вторинну профілактику, експертизу та соціальну реабілітацію хворих на ПДЕ.

2. Для визначення вираженості психічних змін та розладів,

відмінностей особистості, емоційної напруги, пов’язаної із різноманітними напрямками конфліктності, психосоматичних та соматопсихічних порушень у ОПРК рекомендуємо використовувати розроблений комплекс комп’ютерізованих психодіагностичних методик: ПЗРТ, СМОЛ, ТИП та СПО.

3. Враховуючи існування перманентної імовірності техногенних (в тому числі радіаційних) катастроф рекомендуємо в разі необхідності утворення контингентів для ліквідації наслідків РК проводити відбір у них за допомогою даного ком-

плексу психодіагностичних методик, що з урахуванням виявлених закономірностей дозволить проводити первинну профілактику виникнення психічних розладів і ПДЕ в ОПРК. Із тою ж метою рекомендуємо враховувати виявлені в ході даного дослідження основні пеихотравмуючі фактори РК при розробці комплексу психогігієнічних та психопрофілактичних заходів, спрямованих на запобігання психічниі розладів при ПДЕ у ОПРК.

4. При розвитку ПДЕ та формуванні на її фоні психічної патології в ОПРК рекомендуємо для проведення адекватної психодіагностики та прогнозування клінічного перебігу ПДЕ, патогенетично обгрунтованих психокорекції та лікування, експертних та соціально-реабілітаційних заходів використовувати одержані дані про дінаміку психічних змін та розладів, відмінностей та реакцій особистості, емоційної напруги в різноманітних напрямках конфліктності, психовегетативних, психоорганічних та психоендокрінних порушень в процесі розвитку ПДЕ від І до 11-1II стадії.

5. Рекомендуємо використовувати одержані дані про дінаміку клінічних взаємозв'язків психічних змін та розладів з відмінностями особистості в процесі розвитку ПДЕ від початкових проявів до стадії переходу до грубого органічного дефекту для проведення особистосно-орієнтованої психокорекції, психотерапії та вторинної психопрофілактики психічних розладів з урахуванням глибини органічної поразки головного мозку у хворих на ПДЕ.

6. З метою вироблення патогенетично орієнтованих підходів до психокорекції, лікування, експертизи та соціальної реабілітації хворих з урахуванням міри тяжкості ПДЕ та прогнозування розвитку ПДЕ виходячи з особливостей психічних реакцій хворих на різноманітні конфликтогенні ситуації реко-

мендусмо орієнтуватися на виявлені достовірні відміни клінічних взаємозв'язків психічних змін та розладів із рівнями емоційної напруги в різноманітних напрямках конфліктності в дінаміці ЦЦЕ.

7. Для здійснення комплексного підходу до прогнозування, вторинної профілактики, лікування та експертизи психосоматичних та соматопсихічних порушень в ОПРК з урахуванням стадії ПДЕ рекомендуємо враховувати визначені в ході дослідження особливості дінаміки клінічних взаємозв’язків психічних змін та розладів із психовегетативними, психоорганіч-ними і психоендокрінними порушеннями в процесі розвитку ЩЕ.

8. З метою більш точного прогнозування розвитку ПДЕ,

здійснення комплексного клінічного підходу до лікування, експертизи та соціальної реабілітації психічних розладів у хворих у різноманітних стадіях ПДЕ рекомендуємо використовувати встановлені особливості клінічних взаємозв’язків пси-

хічних змін та розладів з основними клініко-анамнестичними, радіологічними показниками в динаміці ПДЕ.

9. Для проведення точного клінічного прогнозування пси-

хічних розладів, виходячи з комплексу даних про стан головного мозку та міокарду хворих на ПДЕ, здійснення об’єктивної, клінічно обгрунтованої експертизи, вироблення патогенетично обгрунтованих підходів до комплексного лікування, вторинної профілактики та соціальної реабілітації ОПРК із психічними розладами при ПДЕ рекомендуємо орієнтуватися на виявлені особливості динаміки клініко-патогенетичних взаємозв’язків психічних змін та розладів з станом серцево-судинної системи та головного мозку по даним ЕКГ, РЕГ, ЕЕГ та ЕхоЕС при прогресуванні ПДЕ від початкових проявів до стадії переходу до грубого органічного дефекту.

- 22 -

СПИСОК ПРАЦЬ, В ЯКИХ ВИКЛАДЕНИЙ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Астено-невротичний синдром у осіб, що перенесли радіаційну катастрофу/УВипуск наукових праць Київського НДІ загальної та судової психіатрії. Під ред. д. м. н. ,проф. А. П. Чуприкова. -К. , 1993.- С. 96-97. (Співавг. В. ЛГавенко).

2. Взаимосвязь нейроциркуляторних расстройств, астено-невро-

тического синдрома и личностных реакций у лиц, пребывавших в зоне радиационной катастрофы //Тез. докл. научн. -иракт. конф. "Медико-социальные аспекты последствий аварии на Чернобыльской АЭС: диагностика, лечение, реабилитация".- Харь-

ков, 1993.- С. 15. (Соавт. И. Г. Дьяконова).

3. Социально-технологическое сопровождение инновационно-венчурных операций//Мат. междунар. науч. -практ. конф. "Современные социальные технологии". - Белгород, 1991.- С. 18-20. (Соавт. Золотарева Ю. И. , Золотарев Л. Г.).

4. Молодежь Чернобыля: проблема невротизации и социальной

помощи.// Сб. мат. научн. -практ. конф. "Социальная защита молодежи: состояние проблемы и пути решения".- Харьков,

1993. - С. 145-148.

5. Чорнобиль: психіатричний аспект соціально-політичної

проблеми у контексті права на соціальну допомогу//Тез. докл. международ. научн. -практ. конф. "Человек и политика". - Харьков, 1993. - С. 26-28. ,

6. Семейные проблемы в клинике психических расстройств у ликвидаторов аварии на ЧАЭС //Тез. докл. международн. науч. -практ. конф. "Семья в кризисном социуме". - Харьков, 1994.-

С. 141-142.

7. Проблема супружеской неверности при углублении общественного кризиса: психиатрический аспект.//Тез. докл. мевдународ. науч.-практ. конф. "Семья в кризисном социуме". - Харьков,

- 23 -

1994,- С. 136-138. (Соавт. Гавенко В. Л. , Кожина А. М.).

8. Психология кризиса общества в парадигме психоанализа. // Сб. науч. трудов Народной Украинской Академии. - Харьков,

1995,- С. 101-109. (Соавт. Золотарева Ю. И.).

9. Взаимовлияние уровней психоэмоционального напряжения и

психопатологических особенностей личности ликвидаторов

последствий аварии на ЧАЭС // Матеріали науково-практ. конф. "Питання екологічної психіатрії". - Київ-Вінниця-Донецьк,

1995. - С. 41-42. (Соавт. Гавенко В. Л.).

10.Взаимосвязь психопатологических особенностей личности и

данных функциональных исследований у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Матеріали науково-практ. конф. "Питання екологічної психіатрії". - Киї в-Вінниця-Донецьк,

1995. - С. 42. (Соавт. Гавенко В. Л.).

11.Тест виявлення передхворобливих психічних змін та розладів (ГОРТ). Свідоцтво про реєстрацію програми для ЕОМ в Державному комітеті України з питань науки і технологій. N. 85 від 8.12.1994. (Співавт. В. Л. Гавенко, В. М. Сінайко).

12.Тест вивчення соціально-психологічних факторів ризику розвитку психічних змін і розладів. Свідоцтво про реєстрацію програми для ЕОМ в Державному комітеті України з питань науки ї технологій. N.83 від 8.12.1994. (Співавт. В. Л. Гавенко, В. М. Сінайко).

13. Скорочений багатопрофільний питальник особи, який включає шкалу соціальної інтроверсії (СМОЛ). Свідоцтво про реєстрацію програми для ЕОМ в Державному комітеті України з питань науки ї технологій. N.84 від 8.12.1994. (Співавт. В. Л. Гавенко, В. М. Сінайко).

14.Тест завершення пропозицій для осіб, що перенесли радіаційну катастрофу (ТНИ). Свідоцтво про реєстрацію програми для

ЕОМ в Державному комітеті України з питань науки ї технологій. N. 86 від 8.12.1994. (Співавт. В. Л. Гавенко, В. М. Сінайко).

15. Стандартизований психосоматичний питальник (СПО). Свідоцтво про реєстрацію програми для ЕОМ в Державному комітеті України з питань науки ї технологій. N.82 від 8.12.1994. (Співавт. В. JI Гавенко, В. М. Сінайко).

АННОТАЦИЯ Золотарев Г. JL Взаимосвязь психических расстройств и пострадиационной дисциркуляторной энцефалопатии у лиц, перенесших радиационную катастрофу.

Диссертация является рукописью. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности

14.01.16 - психиатрия. Харьковский институт усовершенствования врачей. Харьков, 1996.

Изучены особенности патокинеза и клинико-патогенетические взаимосвязи психических расстройств с особенностями личности, уровнями конфликтности, психосоматическими нарушениями, органическими изменениями головного мозга по данным ЭЭГ, РЭГ и ЭхоЭС, основными клинико-анамнестическими показателями у 218 ликвидаторов последствий аварии (1986) на Чернобыльской АЭС в процессе развития пострадиационной дисциркуляторной энцефалопатии, их отличия от ДЭ нерадиационного генеза, делающие возможнной разработку адекватных подходов к их ранней диагностике, экспертной оценке, коррекции и профилактике.

ANNOTATION Zolotarof'f G. L. Correlation of mental disorders and postradiation discirculation encephalopathy at people experiences a nuclear catastrophe.

Competition Thesis is manuscript. Competition Thesis for the Degree of Candidate of Medicine in Psychiatry -14.01.16.

Kharkov Institute of doctor’s improvement. Kharkov. 1996.

V/as studed peculiarities of pathokynesis, clinical and pathogenetic correlations of mental disorders with peculiarities of personality, levels of conflicting, psychosomatic infringements, cerebral organic alterations according to EEG, REG, EchoES, primary clinical and anamnestic indexis at 218 liquidators consequences of catastrophe (1986) on Tsher-nobyl nuclear power station in process of development postradiation discirculation encephalopathy, their differences against discirculation encephalopathy unradiation genesis for elaboration adequate methods of approach to their early diagnosis, expert appraisal, correction and prophylactic.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: психІчні зміни та розлади, пострадіаційна діе-циркуляторна енцефалопатія, особи, що перенесли радіаційну катастрофу, клініко-патогенетичні взаємозв’язки, діагностика.

Здано до друку 14.10. 96. Підп. до друку 16.10.96. Формат 60x84 1/16. Папір друк. Умовн. друк. арк. 1,0 Тираж 150 екз. Замовлення Л 11

Друкарня В0 ХМЗ "Серп и Молот". Харків, пр. Московський, 183