Автореферат и диссертация по медицине (14.01.10) на тему:Влияние бронхиальной астмы на становление репродуктивной функции у девочек пубертатного периода

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ

На правах рукопису

КЛЯЦЬКА ЛАРИСА ІВАНІВНА

ВПЛИВ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ НА СТАНОВЛЕННЯ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ У ДІВЧАТОК ПУБЕРТАТНОГО ПЕРІОДУ

• 14.01.10 - педіатрія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ-1996

Дисертацією є рукопис. .

Робота виконана в Запорізькому державному медичному університеті та інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України.

Наукові керівники: ’

доктор медичних наук, професор Сафронова Ольга Миколаївна

кандидат медичних наук Яковлев Олександр Олександрович

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, Андруїцук Аліса Опанасівна

заслужений діяч науки '

кандидат медичних наук Большова Олена Василівна

Провідна організація:

Одеський медичний університет ім. М.І.Пірогова

Захист дисертації відбудеться * //> * 7 & 1996 р. о годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради (Д.50.14.01) по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальностями "Педіатрія", "Акушерство і гінекологія’ при інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (252050, м.Київ, вул.Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України.

Автореферат розіслано *

¿)& _ 1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, -

кандидат медичних наук \ ( П Л.В.Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ. Бронхіальна астма у дітей являє одну з найважливіших проблем клінічної педіатрії. Це обумовлено широкою розповсюджені сто її в загальній структурі уражень бронхолегеневої системи; продовженням зростання захворювання (О.Г.Іванько, 1992, О.ІЙ.Сафронова та співавт., 1993); темпи якого за останні роки у дівчаток вдвічі перевищують такі у хлопчиків (Р.б.ХВигпеу еі аі., 1990); латоморфозом клінічної картини захворювання, особливо в пубертатному періоді в зв’язку з формуванням нових мвкси-стемних взаємовідношень; перевагою бронхіальної астми у линок (Г.Б.Федосєєв, 1988). Гармонічний розвиток організму дівчаток у дитячому та підлітковому віці, особливо в період статевого дозрівання, часто визначає подальше життя жінки як в медико-біологічному, так і в соціальному аспектах. Тому поглиблене вивчення особливостей фізичного, статевого розвитку та стану репродуктивної системи а період її становлення у дівчаток пубертатного віку при бронхіальній астмі являє актуальну, але недостатньо вивчену проблему. Все це потребує пошуку надійних діагностичних та прогностичних критеріїв раннього визначення можливих порушень репродуктивної функції у хворих на бронхіальну астму дівчаток-підлітив, які дозволять уникнути репродуктивних проблем у майбутньому.

Метою нашої роботи стало розроблення методів прогнозування порушень репродуктивної функції на підставі вивчення особливостей її становлення у дівчаток пубертатного періоду, хворих на бронхіальну астму, на найближчий та віддалений періоди їх життя.

Для досягнення мета визначили таю з а в д‘а нн я:

1. Вивчити вплив перебігу бронхіальної астми у дівчаток пубертатного періоду на їх фізичний та статевий розвиток, становлення та характер менструальної функції.

2. Визначити зміну рівня гормонів аденогіпофіза, статевих залоз, надниркових та щитовидної залоз у хворих на бронхіальну астму дівчаток пубертатного періоду.

3. Дослідити репродуктивну функцію у жінок дітородного віку, хворих на бронхіальну астму з дитинства, та проаналізувати стан здоров'я і розвитку їх дітей на першому році життя.

4. На підставі визначення діагностичної цінності клініко-анамнестичних показників розробити вирішальні правила найближчого та віддаленого прогнозу стану репродуктивної функції у хворих на бронхіальну астму дівчаток пубертатного періоду.

НАУКОВА НОВИЗНА. Вперше виявлено закономірність виникнення порушень фізичного та статевого розвитку у дівчаток пубертатного періоду в залежності від перебігу бронхіальної астми. Вперше виявлено роль гонадотропної дисфункції гіпофіза, функціональних порушень яєчників, надниркових та щитовидної залоз в виникненні порушень статевого дозрівання у дівчаток пубертатного періоду, хворих на бронхіальну астму. Показано діагностичне та прогностичне значення гормональних досліджень в оцінці становлення репродуктивної функції у дівчаток пубертатного періоду. Вперше проаналізовано стан репродуктивного здоров’я жінок дітородного віку, хворих на бронхіальну астму з дитинства, та стан здоров'я їх дітей. Розроблено прогностичні таблиці стану репродуктивної функції у хворих на бронхіальну астму дівчаток пубертатного періоду.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ. Встановлено безпосередню залежність між показниками соматичного та статевого розвитку дівчаток пубертатно™ періоду, хворих на бронхіальну астму, перебігом хвороби і зміною показників ендокринного гомеостазу. Вивчено необхідність динамічного антропометричного контролю та періодичної оцінки статевого дозрівання дівчаток пубертатного періоду, хворих на бронхіальну астму, за допомогою яких можуть бути виявлені найбільш загрожуючі по можливому порушенню у них репродуктивної функції. Виявлено діагностичну і прогностичну необхідність вивчення клініко-

анамнестичних показників, гормональних досліджень як критерію, відобра-■ ■ • . ■ ■ жаючого стан репродуктивної функції дівчаток пубертатного періоду, хворих на

бронхіальну астму. Запропоновано прогностичні таблиці, використання яких в клінічній практиці дасть можливість своєчасно і з достатньою надійністю виділити групи ’ризику* і групи “підвищеного ризику* по можливому порушенню становлення репродуктивної функції,у дівчаток пубертатного періоду, хворих на бронхіальну астму.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ. Матеріали роботи докладено на засіданнях товариства педіатрів Запорізької області (1990 - 1995), на 3-му Національному Конгресі по захворюванням органів дихання (м.Санкг-Петербург, 1992), на Республіканській науково-практичній конференції 'Профілактика рецидивних та хронічних захворювань органів дихання у дітей та підлітків" (м.Симферополь, 1992), 54-й підсумковій науковій конференції ЗДІУЛ (м.Запоріжжя, 1994).

ПУБЛІКАЦІЇ. За темою дисертації надруковано 6 робіт.

і

ВПРОВАДЖЕННЯ В ПРАКТИКУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я. Результати дослідження впроваджені в практику роботи Запорізьких міських № 2, № 3 та обласної дитячих лікарень, алергологічного відділення клінічної дитячої лікарні №

5, обласного та міського дитячих алергологічних кабінетів, в міських дитячих алергопульмоцентрах м.Запоріжжя та мДніпропетровська, в обласній лікарні м.Полтави, в дитячому відділенні центральної районної лікарні м.Олександрії Кіровоградської області. Результати роботи увійшли до складу методичних розробок "Індивідуалізована терапія дітей, що страждають бронхообструк-тивним синдромом алергічного генезу" і використовуються у педагогічному процесі на кафедрах педіатрії Запорізького державного медичного університету.

ОБСЯГ ТА СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЇ. Основний текст дисертації викладено на 172 сторінках друкарського тексту, ілюстровано 41 таблицею, 13 малюнками. Бібліографічний перелік містить 230 вітчизняних та 79 іноземних джерел.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ.

1. Тяжкий та тривалий перебіг бронхіальної астми у переважної більшості дівчаток пубертатного періоду призводить до дислропорціонального розвитку та порушенням становлення менструальної функції, що вимагає особливого клінічного контролю та диференційованого підходу до спостереження за ними.

2. Комплекс змін ендокринного статусу у дівчаток пубертатного періоду, хворих на бронхіальну астму, дозволяє використовувати його в ролі діагностичного та прогностичного критерію в оцінці становлення репродуктивної функції у них. '

3. У жінок фертільного віку, хворих на бронхіальну астму з дитинства, часті репродуктивні проблеми.

4. Клініко-математичне прогнозування, яке базується на статистичному аналізі А.Вальда, дозволяє виділити з хворих на бронхіальну астму дівчаток пубертатного періоду фупи "ризику" по можливому порушенню у них репродуктивної функції.

ДЕКЛАРАЦІЯ КОНКРЕТНОГО ОСОБИСТОГО ВНЕСКУ ДИСЕРТАНТА У РОЗРОБКУ НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.

1. Проведено поширені клініко-анамнестичні та лабораторні обстеження

116 дівчаток 10 -15 років, хворих на бронхіальну астму, та 78 здорових дівчаток того ж віку, які склали контрольну групу. Також проведено катамнестичне дослідження 40 жінок, хворих на бронхіальну астму з дитинства, та народжених від них ЗО дітей на першому році життя. .

2. На підставі аналізу результатів обстеження дівчаток пубертатного періоду, хворих на бронхіальну астму, самостійно проведено оцінку їх фізичного та статевого розвитку.

3. Виконано радіоімунологічні (РІА) дослідження системи гіпоталамус-гіпофіз-периферійнї залози. Проведено кореляційний аналіз основних показників фізичного розвитку та плазмених концентрацій гормонів у дівчаток пубертатного періоду, хворих на бронхіальну астму, з визначенням коефіцієнту парної кореляції. Результати досліджень статистично оброблені методами біометрії, проведено математичний аналіз даних, визначена інформативність показників.

4. На підставі аналізу клініко-анамнестичних показників розроблені таблиці прогнозу репродуктивного здоров'я дівчаток пубертатного періоду, хворих на бронхіальну астму, в найближньому та віддаленому майбутньому.

ЗМІСТ РОБОТИ

ОБ’ЄМИ, МЕТОДИ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ. Для вирішення завдання з 1990 по 1995 рр. було досліджено 116 (100%) дівчаток віком від 10 до 15 років, хворих на бронхіальну астму, та 78 здорових дівчаток того ж віку, які склали контрольну групу. .

Згідно загальноприйнятій схемі вікової періодізації по І.А.Аршавському їх було розподілено на 2 групи: 10 - 12 років (48,3%) та 13 - 15 років (51,7%).

У 67% дівчаток бронхіальна астма виникла після 6 років, 65% дівчаток мали атопічну бронхіальну астму. Обтяжена алергологічна спадковість спостерігалась у 58%, із них по лінії матері - у 42%.

Всім дівчаткам, окрім загальнокпінічних та лабораторних методів, проведена комплексна оцінка фізичного розвитку з використанням таблиць центіль-ного типу (А.В.Мазурін та співавт., 1986). Оцінку статевого розвитку дівчаток проводили з констатацією стадії розвитку основних вторинних статевих ознак з відображенням характеру менструальної функції (Ю.А.Крупко-Большова, 1990).

Функціональний стан ендокринної системи, відповідальної за репродуктивну функцію, вивчали у дівчаток за допомогою радіоімунологічного методу (PIA) (А.Г.Резніков, 1980). Аналіз гормональних показників у дівчаток проводили при наявності менструації переважно в фолікулінову фазу, на 6-9 день циклу.

Використовуючи метод PIA, визначали в сироватці крові дівчаток слідуючі гормони: соматотропний (СТГ), фолікулостимулюючий (ФСГ), лютеїнізуючий (Лґ), естрадіол (Е2), тестостерон (Те), прогестерон (П), кортизол (К), загальний тіроксин (Т4) за допомогою стандартних радіоімунологічних наборів: HGH 1251, FSH 1251, LH 1251, СТЕРОН-Е2-125І, СТЕРОН-Т-1251, СТЕРОН-П-1251, СТЕ-РОН-К-1251, РИ0-Т4-ПГ.

Для вивчення стану репродуктивного здоров'я у майбутньому провели ка-тамнестичні дослідження 40 жінок дітородного віку, які .захворіли на бронхіальну астму у дитинстві, та ЗО народжених від них дітей методом анкетування, який включав в себе 48 питань. Контрольну групу склали популяційні дослідження 1150 жінок та 256 дітей першого року життя - мешканців м.Запоріжжя.

Оцінху результатів досліджень проводили засобами варіаційної статистики иа ПЕОМ "Правець-8* (Болгарія) за програмою статистичної обробки "Basic statistics* (Дж-Теннатг-Сміт, 1988).

Для з'ясування структурних зв’язків між показниками проведено кореляційний аналіз з визначенням коефіцієнтів парної кореляції (Л.Ф.Рокицький, 1975). При складанні прогностичних таблиць застосовували метод послідовного аналізу АВальда (Є.В.Гублер, 1978) та критерій інформативності С.Кульбака (1967) відповідно з підходом Р.П.Нарцисова та співавт. (1987), С.І.Степанової таспівавт. (1987).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЮВАННЯ. Аналіз проведених досліджень показав, що 67% дівчаток захворіло на бронхіальну астму (БА) після 6 років. Встановлено взаємозв’язок розвитку бронхіальної астми у дівчаток з рядом чинників: обтяженою алергологічною спадковістю (58% дівчаток), здебільш по материнскьмй лінії (42%); несприятливим акушерським анамнезом (50%) у матерів досліджуємих дівчаток; раннім штучним харчуванням (25% хворих); алергічними шкіряними проявленнями на першому році життя (24% дівчаток). По формі переважала атонічна БА (64,7%), причому при середньотяжкому перебігу хвороби вона зустрічалася частіше (75%), ніж при тяжкому перебігу, де переважала змішана форма (61%) захворювання. У 66% дівчаток розвитку та виникненню БА передували часті захворювання органів дихання. .

Загальна оцінка основних показників фізичного розвитку дівчаток пубертатного періоду, хворих на БА, показала, що вони не тільки не відставали в фізичному розвитку від своїх здорових однолітків, а в 13 - 14-літньому віці навіть по масі випереджали їх. Цей факт, можливо, пояснюється особливостями

перебігу періоду статевого дозрівання у них. '

Встановлено, що і тяжкість, і тривалість БА суттєво впливають на фізичний розвиток дівчаток, причому ступінь цієї різниці зростав паралельно тяжкості за-хворюеання, але характер цих змін в групах 10 - 12 років та 13- 15 років був різним.

Найбільш виражені відхилення спостерігалися у дівчаток при тяжкому перебігу хвороби з тривалістю більше 5 років. Але, якщо такі хворі на БА дівчатка 1-ї групи відставали по масі від своїх однолітків (р<0,001), то дівчатка 2-ї групи по всім показникам фізичного розвитку з вірогідною різницею випереджали їх. Можливо, це зв'язано з гормональною дискореляцією, яка спостерігається в цьому періоді. .=

Нами було встановлено, що 37,1% дівчаток пубертатного періоду, хворих на БА, розвивалися дисгармонічно. Найбільш високий відсоток дисгармонічного розвитку виявили у 13 - 15-літніх хворих на БА дівчаток (41,7%). З посиленням .тяжкості та тривалості захворювання зростала кількість дівчаток з мікрр- та макросоматичним типами. Тяжкий та тривалий перебіг хвороби спричиняв у дівчаток 10-12 років до дисгармонічного розвитку у 42,9%, а у дівчаток 13-15 років-у 51,1%- •

Таким чином, майже кожна друга дівчинка в пубертатному періоді з тяжким та тривалим (більше 5 років) перебігом БА мала значне відхилення в фізичному розвитку і розвивалася негармонічно. Ці порушення відображають недосконалість механізмів адаптації та імунологічної незахищеності в цьому відповідальному періоді життя дівчинки. З нашої точки зору, вони неспецифічні, але є важливим критерієм необхідності поглибленого обстеження дівчаток у цьому віці. . ... .

Розвиток вторинних статевих ознак у хворих на БА дівчаток 10 - 12‘ років відбувався нерівномірно. Значних відхилень в статевому дозріванні у хворих дівчаток 1-ї групи відносно здорових не виявлено, хоча відмічалась тенденція до деякого відставання темпів розвитку вторинних статевих ознак, зв'язана з тяжкістю та тривалістю хвороби. А у хворих на БА дівчаток 2-ї групи відмічено більш ранню появу вторинних статевих ознак, особливо при тяжкому та тривалому її перебігу, ніж у здорових однолітків.

Нами було звернуто увагу на факт відсугньості різниці в появі менархе між хворими на БА (12,0+0,1 років) та здоровими (12,7+0,2 років) дівчатками, але становлення менструального циклу у хворих дівчаток затримувалось, а менструації частіше, ніж у здорових протікали з відхиленнями від норми. Тяжкий та тривалий перебіг БА посилював ці відхилення.

Характер змін, виявлених нами в двох вікових групах у дівчаток, хворих на БА, по розвитку вторинних статевих ознак та характеру становлення менструальної функції відповідав змінам, відміченим при оцінці у них основних показників фізичного розвитку, тим самим підтвердив взаємозв'язок фізичного та статевого розвитку, на що звертали увагу і Н.В.Кобозєва та співавт. (1988), Г.Ф.Беренщтейн та співавт. (1992). Така значна різниця в характері становлення менструальної функції з різним рівнем фізичного розвитку у хворих на БА дівчаток двох вікових груп може бути пояснена особливостями становлення гіпофізарно-оваріальнйх відношень у них та свідчити о труднощах в адаптації за такий короткий строк до перебудови гормональних взаємовідношень в цьому періоді. Це дає підставу віднести дівчаток 10-12 років, хворих на БА, до групи "ризику" по порушенню становлення у них репродуктивної функції (РФ), а

дівчаток 13-15 років, у яких відмічено швидкий та короткий "стрибкоподібний" період дозрівання, до групи "підвищеного ризику".

Проведені дослідження переконали нас в необхідності вивчення деяких ланцюгів ендокринної системи, відповідальної за становлення РФ, у дівчаток пубертатного періоду. .

У значного числа хворих виявлялись зміни в нейроендокринному статусі. Динаміка вмісту гіпофізарних гормонів (ФСГ, ЛҐ, СТГ), статевих гормонів (Е2, П, Те), гормона кори наднирників (К) та гормона щитовидної залози (Т4) відображала характер нейрогуморальних реакцій у віковому аспекті, в різні періоди БА та в залежності від її тяжкості та тривалості. Зміни в кількості гормонів кореліру-вали з тяжкістю та тривалістю хвороби.

Виявлено, що БА порушує рівновагу в системі гіпоталамус-гіпофіз в бік підвищення концентрації цих гормонів: для дівчаток 1-ї групи - ФСГ до 3,08+0,2 МШ/тІ відносно здорових (2,1+0,15 Міи/тІ, р<0,01); для дівчаток 2-ї групи - ЛГ до 7,8±0,7 .МШ/тІ відносно здорових (4,3+0,7 Міи/тІ, р<0,001), що розцінювалось нами як більш рання активація цієї системи в умовах хронічної гіпоксії, яка характерна для БА.

Тяжкість БА призводила до підвищення секреції ЛГ та придушенню ФСГ, що вказує на дезорганізацію процесів біосинтезу цих гормонів у гіпофізі та може негативно позначитися і на периферійні.гормони, із збільшенням тривалості БА у дівчаток 10 -12 років відмічено, що після тривалої активації цієї системи наступало її пригнічення, в той час як у дівчаток 13-15 років відмічено посилення порушень в рівновазі гонадотропних гормонів в бік переважного збільшення ЛГ. Отже, у хворих на БА порушені центральні механізми гіпоталамо-гіпофізарної регуляції.

В періоді статевого дозрівання та становленні РФ організму велике значення набувають статеві гормони. Виявлено, що рівень цих гормонів значно відрізнявся від такого у здорових переважно у хворих на БА дівчаток 2-ї групи. Так, рівень прогестерону (П) у хворих на БА дівчаток 2-ї групи в 2,7 рази був нижче (1,3±0,2 нмоль/л) за показники у здорових однолітків (3,5±0,3 нмоль/л, р<0,001), що узгоджується з даними Л.Р.Шостакович-Корецької (1990), який відображує гіпооваріальну функцію у хворих дівчаток, слідством чого є більш тривале становлення у них менструальної функції.

При дослідженні рівня естрадіолу (Е2) суттєвої різниці між хворими та здоровими дівчатками виявлено не було, а кількість тестостерону (Те) у дівчаток 2-ї групи (1,22±0,13 нг/мл) перевищувала його показники у здорових (0,57±0,15 нг/мл, р<0,01), що може бути обумовлено порушеннями процесів метаболізму естрогенів у них.

Одержана різниця в кількості гормонів в сироватці крові в віковому аспекті у дівчаток пубертатного періоду, хворих на БА, зумовили необхідність проаналізувати їх вміст в залежності від тяжкості та тривалості захворювання. Тяжкий та тривалий (більше 5 років) перебіг БА посилював викинення Е2 та Те у дівчаток 2-ї групи в 2 рази відповідно до 0,2+0,03 нмоль/л (р<0,01) та до 1,49+0,2 нг/мл (р<0,02) в зрівнянні із здоровими однолітками, проте рівень прогестерону (П), навпаки, по мірі прогресування та збільшення тривалості хвороби значно знижувався і був в 3,5 рази нижче (0,95+0,2 нмоль/л) від показників у здорових дівчаток того ж віку (р<0,001). Це відображає неможливість координувати взаємодію між діяльністю гіпофіза та статевими залозами. Слід підкреслити, що між хворими на БА та здоровими дівчатками 1-ї групи вірогідної різниці в кількості гормонів виявлено не було (р>0,05). Отже, поряд із сприятливими эру-

шєннями гормонального фону у хворих на БА дівчаток у пубертатному віці спостерігалися змінювальні гормональні взаємовідношення, що може створювати передумови до погіршення перебігу хвороби в цьому віковому періоді. Тяжкий та тривалий перебіг захворювання спричиняє до викривлення гормональних взаємовідношень, більш лабільних саме в періоді 13-15 років та відображає своєрідний клінічний.перебіг хвороби у цих дівчаток та ще раз підтверджує важливість вивчення цього періоду в плані запобігання порушень РФ, виявленої нами у хворих на БА дівчаток в цей період.

Концентрацію соматотропного гормона (СТГ) в у дівчаток пубертатного періоду, хворих на БА, нам вважалося дослідити в зв'язку із значними кількісними та якісними зрушеннями в соматичному та статевому розвитках, які відмічаються в цьому періоді. Виявлено підвищену соматотропну функцію у хворих на БА дівчаток 1-ї вікової групи (6,5+1,6 нг/мл) відносно здорових (1,8+0,5 нг/мл, р<0,01), яка, можливо, є сигналом до порушення гіпофізарно-оваріальних відносин у періоді статевого дозрівання, слідством чого були одержані більш значні відхилення в становленні РФ у хворих на БА дівчаток, ніж у здорових. Ступінь активації продукції СТГ по мірі прогресування та збільшення тривалості хвороби знижувався. Мабуть, це зв'язано з послабленням резервних можливостей гіпоталамо-гіпофізарної системи в умовах тривалозберігаючогося так званого метаболічного стресу, яким є БА. •

За даними Г.Б.Федосєєва (1988) серед схильних до розвитку БА моментів велика роль належить порушенням функції кори наднирників, яку ми вивчали по рівню в крові кортизолу (К). Проведення аналіза вмісту К в крові у дівчаток пубертатного періоду, хворих на БА, виявило підвищення його рівня у дівчаток 1-ї групи до 719,5±59,4 нмоль/л за вікову норму (496,6±47,7 нмоль/л, р<0,01), а у

дівчаток 2-ї групи навіть його зниження (381,4±23,3 нмоль/л). Отже, можна зробити заключения, що дівчатка, хворі на БА, 2-ї групи знаходяться в стадії виснаження (виходячи із розуміння загального адаптаційного синдрому), порушення гормональної рівноваги, мають, менші адаптаційні Можливості і, напевно, БА у них частіше буває з тяжким перебігом хвороби. Висунута нами гіпотеза підтвердилася зміною рівня К в залежності віж тяжкості та тривалості хвороби, коли адаптивна функція кори наднирникій знижувалась і мало місце напруження та виснаження її резервних можливостей, найбільш виразних у дівчаток 13-15 років, де його рівень склав 324,8±47,3 нмоль/л відносно здорових однолітків (444,6і27,3 нмоль/л, р<0,05).

Установлена очевидна участь щитовидної залози в адаптації до гіпоксії, присутньої при БА. Ппертіроксинемія, яка відмічена нами у хворих на БА дівчаток'обох груп,особливо при тяжкому перебігу, (відповідно 162,6±7,3 нмоль/л та 127,7+6,9 нмоль/л) відносно здорових дівчаток 1-ї (113,7±9,3 нмоль/л, р<0,001) та 2-ї (107,6±6,7 нмоль/л, р<0,05) груп, можливо, обумовлена порушенням процесів інгібірування його метаболізма у тканинах і побічно може сприяти погіршенню перебігу захворювання. .

Проведений кореляційний аналіз у хворих на БА дівчаток пубертатного періоду підтвердив думку про те, що в періоді статевого дозрівання відбуваються не тільки зміни плазмених рівней гормонів, але й дісинхронізація системи регулювання ендокринних органів на вісі гіпоталамус-гіпофіз-периферійні залози. Система взаємодії ендокринних органів по мірі посилення тяжкості хвороби характеризується збільшенням числа компенсаторних та аварійно-регуляторних зв’язків, роблячих систему жорстко регулюючою, а тому менш пластичною та легко пошкоджуємою. ' ■ -

Катамнеетичні дослідження за 40 жінками дітородного віку, хворих на БА з дитинства, зроблені нами на слідуючому етапі роботи, виявили неблагополуччя РФ у них як в періоді ЇЇ становлення, так і у дітородному віці: у 15% жінок визначена гінекологічна патологія, 62,5% жінок мали ті чи інші порушення менструальної функції, у 67,5% відмічалась альгодісменорея, 25% відмітили схильність до гіперменорєї, у 74% жінок вагітність супроводжувалась токсикозом, загроза припинення вагітності та ускладнений перебіг пологів відмічався у 47,8%.

Оцінка стану ЗО дітей, народжених від цих матерів, дозволяють зробити заключения про наявність відхилень в ос розвитку вже на 1-ому році життя, так як 33% дітей часто хворіли на гострі респіраторні захворювання, у 23% дітей була діагносгірована респіраторна алергічна патологія, кожні проявлення алергії спостерігалися у 60% дітей.

На останньому етапі роботи на підставі клініко-анамнестичних показників нами розроблені вирішальні правила прогнозування стану РФ у дівчаток пубертатного періоду, хворих на БА, в ближньому та віддаленому періодах їх життя (таблиці 1,2).

. , Таблиця 1.

Етапи розробки вирішального правила прогнозування гіполрогестеронеміїу . дівчаток 13-15 років, хворих на бронхіальну астму .

№ . Показним • ПК

АНАМНЕСТИЧНІ ПОКАЗНИКИ

1. Т рива лість менструації: • - < 5 днів + 4,9

5-7 днів -3,3

> 7 днів + 1,9

2. Характер становлення менструальної функції: МеО -4.8

Ме2 + 4,0

Ме 3 -1,0

3 Тривалість менструального циклу: • 28-30 днів -1.1

<28 днів -2.3

>30 днів + 4,9

4. Використання глюкокортиксадів при приступі задухи: да + 4,0

ні -2,0

5. Паголотний перебіг вагітності у матер: ' був + 3,0

не був -2,4

6. Вік появи вторинних статевих ознас < 10 років + 4.8

10-11 років -1.3 .

> 12 років 0

Ne Показники ПК

7. Кількість пологів у матері: перші або + 1,1

другі

треті і більше -4,8

8. Роки появи менархе: 10-11 років + 0,3

12-13 років + 0,8

>13 років -3,0

ПОКАЗНИКИ СТАТЕВОГО РОЗВИТКУ ДІВЧАТОК

9 Стадії розвитку оволосіння на лобику: Р1 + 3,0

Р 2 -6,0

РЗ + 1,5

10. Стадії розвитку грудної залози: Ма 2 -4,0

МаЗ + 2,0

11. Стадії розвитку оволосіння в підпахвовій ділянці: Ах 0-1 -2,2

Ах 2 . +1,8

Ах 3 + 1.3

АНТРОПОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ

іг Маса' < 55 кг -1.3

£ 55 кг + 3,0

13. Коло стеген: < 85 см + 3,0

а 85 см -1,3

14. Довжина тіла: <155 см -2.2

2155 см + 1,5

15. Коло грудної клітки: < 80 см -1.8

а 80 см + 1.8

Гілопрогестеронемія при сумі прогностичних коефіцієнтів (ПК): ■"+11,1“-імовірна,11,1"-відсутня

. , Таблиця 2.

Значення анамнестичних показників в протезуванні репродуктивної функції у ________________дівчаток-підпітків, хворих на бронхіальну астму ____________________

Ns Показники ПК

1. Єритроцитарні антигени за системою ABO: 0(1} -3.0

А (11) + 2,0

В (III! + 3,0

2. Перебіг БА в ранньому пубертаті: не змінився + 1.9

погіршився + 3,7

поліпшився -4,1

3. Наявність екстрагенітапьних захворювань: Да + 2.7

ні -2,4

4. Супутня алергічна патологія: Да + 3,0

НІ -2.0

5. Початок менархе: < 12 років + 3,0

12-13 років -2,0

>13 років + 3,0

6. Менструальний Цикл на початку становлення: регулярний -2.0

нерегулярний + 3,0

7. Початок БА: •-»' <7 років -2.4

а 7 років + 2,4

8. Поява вторинних статевих, ознак 10 років + 4,8

11-12 років *0.7

213 років -1,8

9. Перебіг БА: легкий -4,4

середньої + 0,4

ТЯЖХОСТІ

тяжкий + 1.4

10 Алергологічний анамнез: обтяжений -1.5

необтяжений + 1,8

Репродуктивна функція при сумі прогностичних коефіцієнтів (ПК): ”+ Т - порушена,7" - маломожливо

висновки

1. Бронхіальна астма у дівчаток пубертатного періоду має деякі клінічні особливості перебігу. Вона виникає переважно (67%) після 6 років; характеризується обтяженою алергологічною спадковістю (58%), здебільш по материнській лінії (42,2%); несприятливим акушерським анамнезом (50%) у матерів досгаджуємих дівчаток. У 66% дівчаток розвитку та виникненню бронхіальної астми передували часті захворювання органів дихання. При середньотяжкому перебігу хвороби частіше виявляється атопічна форма (75%), а при тяжкому -змішана (61%).

2. У дівчаток пубертатного періоду, хворих на бронхіальну астму, є відхилення в фізичному та статевому розвитку, зв'язані з тяжкістю та тривалістю захворювання. Тяжкий та тривалий (більше 5 років) перебіг бронхіальної астми у дівчаток 10 - 12 років спричиняє у 42,9% до диспропорцюнального розвитку з переважним відставанням в масі тіла від здорових однолітків та нерівномірному розвитку вторинних статевих ознак. У дівчаток 13-15 років такий перебіг бронхіальної астми призводить у 51,1% хворих до дисгармонічного розвитку з випе-реджненням у них відносно здорових однолітків основних показників фізичного розвитку та до ранньої появи вторинних статевих ознак на фоні порушень функціонального стану системи гілофіз-яєчники.

3. У 51,8% хворих на бронхіальну астму дечаток пубертатного періоду відмічаються відхилення в становленні менструальної функції.

4. У хворих на бронхіальну астму дівчаток 10 - 15 років спостерігається широка варіабільність ендокринноідисфункції залоз внутрішньої секреції в залежності від віку, періоду, тяжкості та тривалості хвороби. Найбільш виражені

відхилення відмічаються у дівчаток при тяжкому та тривалому перебігу бронхіальної астми, особливо у 13 - 15-літніх, які характеризуються порушенням співвідношення ЛГ/ФСГ, зниженням рівня СТГ, підвищенням секреції естрадіолу та тестостерону, гіпопрогесггеронемією, функціональною напругою надниркових залоз та гіперпродукцією загального тіроксину. -

5. Встановлено, що у жінок дітородного віку (19 - 34 років) бронхіальна астма в період їх статевого дозрівання несприятливо впливає на становлення

та подальший розвиток у них репродуктивної функції, так як у 62,5% жінок від- ■

мічались різні порушення менструальної функції, у 15% - гінекологічна патологія, у 74% вагітність супроводжувалась токсикозом,загроза припинення вагітності та патологічний перебіг пологів спостерігалися у 47,8%.

6. Прогностичні таблиці, засновані на анамнестичних даних, дозволяють правильно передбачати стан репродуктивної функції у хворих на бронхіах.і.ну астму та виділяти з їх числа найбільш загрозливих по ризику порушень у них репродуктивної функції в ближньому та віддаленому періодах життя.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Дільничним лікарям, алергологам треба знати, що у дівчаток 10 - 15 років, хворих на бронхіальну астму, можуть спостерігатися розлади репродуктивної функції, тому ці дівчатка потребують динамічного спостереження у віці 10 -12 років у диспансерній групі "ризику", а у віці 13-15 років - у диспансерній фупі "підвищеного ризику" по можливому порушенню у них репродуктивної функції.

2. Для визначення стану репродуктивної функції у хворих на бронхіальну астму дівчаток пубертатного періоду на найближчий та віддалений періоди їх життя слід застосовувати розроблені нами прогностичні математичні таблиці, засновані на використанні клініко-анамнестичних показників.

, . 18 ; ...

- 3. На всіх етапах диспансерного спостереження за хворими на бронхіальну

астму дівчатками 10-15 років необхідно проводити їм оцінку фізичного та статевого розвитку. ' '

4. При високій концентрації факторів ризику порушень репродуктивної функції (тяжкий та тривалий перебіг бронхіальної астми, порушення становлення та перебігу менструальної функції, відхилення в фізичному розвитку та розвитку вторинних статевих ознак), згідно з розробленими нами прогностичними таблицями, дівчаток пубертатного періоду слід ретельно обстежити у ендокринолога та дитячого гінеколога, насамперед тих дівчаток, у яких виявляється високий ризик гіпопрогестеронемії.

СПИСОК ПРАЦЬ, ЯКІ НАДРУКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ.

1. Ефективність пролонгованої терапії задітеном дітей з бронхіальною астмою //ПАГ. - 1990. - № 3. - С. 22 - 23. (У співавт. з О.М.Сафроновою та інш.).

2. Клинико-лабораторные критерии в диагностике лекарственной аллергии у детей, больных бронхиальной астмой II Охрана материнства и детства. -

' - . • Ч '

1992. - № 8-9. - С. 11 - 13. (В соавт. с О.Н.Сафроновой и др.).

3. Вміст кортизолу і тіроксину у дівчаток пубертатного періоду, хворих на бронхіальну астму // ПАГ. - 1994. - № 4. - С. 30 - 31. (У співавт. з О.М.Сафроновою, О.О.Якоалєвим).

4. Катамнез женщин, .болевших бронхиальной астмой в пубертатном пе-

риоде II Актуальные проблемы педиатрии: Сб. науч. трудов. - Запорожье, 1995. -С. 93-94. ’

5. Иммунологические показатели при бронхолегочных заболеваниях инфекционного и аллергического генеза II Материалы III Национального Конгрес-

са по болезням органов дыхания. - Санкт-Петербург, 1992. - С. 678. (В соавт. с В.И.Распопиной). •

6. Особенности физического развития девочек пубертатного периода, больных бронхиальной астмой //Тез. докл. 54-й итоговой научн. конф. ЗИУВ. -Запорожье, 1994. ^ С. 31.

АННОТАЦИЯ

Кляцкая Л.И. Влияние бронхиальной астмы на становление репродук-' тивной функции у девочек пубертатного периода: •

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10.-педиатрия. .

Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины, Киев, 1996г.

В работе установлена закономерность возникновения нарушений физического и полового развития, изменений некоторых звеньев эндокринной системы у девочек пубертатного периода в зависимости от тяжести и длительности бронхиальной астмы. На основе клинико-анамнестических, радиоимму-нологических исследований разработаны диагностические и прогностические критерии раннего выявления возможных нарушений репродуктивной функции у больных бронхиальной астмой девочек пубертатного периода на ближайший и отдаленный периоды жизни.

Ключові слова: бронхіальна астма, дівчатка, пубертатний період, репродуктивна функція, фізичний розвиток, статевий розвиток, ендокринна система.

ANNOTATION

Klyatskaya L.l.

The influence of bronchial asthma on the development of reproductive function in girls at pubertal period.

The thesis for a scientific degree of medical sciences candidate in speciality 14.01.10-Pediatrics. .

The Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, Academy of Medical Sciences of the Ukraine, Kiev, 1996.

The regularity of physical and sexual maldevelopment origin, changes in some parts of endocrine system of pubertal period girls depending on severity and length of bronchial asthma is established in this work. On the bases of clinico-anamnestic, radioimmune study diagnostic and prognostic criteria of the early discovery of reproductive function disturbances in girls at pubertal period ill with bronchial asthma for the nearest and distant life periods are worked out. '

Key-words: bronchial asthma, girls, pubertal period, reproductive function, physical development, sexual development, endocrine system.