Автореферат и диссертация по медицине (14.00.10) на тему:Токсигенность коронобактерий дифтерии и клинические проявления дифтерийной инфекции

М1Н1СТЕРСТВ0 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАКНИ КШВСЬКИЙ НЛУКОВО-ДОСЛ1ДНИЙ 1НСТИТУТ ЕП1ДЕМ10Л0ГП ТА 1НФЕКЦ1ЙНИХ ХВОРОБ ¡ме1Н Л. В. ГРОМАШЕВСЬКОГО

од

На правах рукопису

ПЕЧ1НКА Анатолш Михайлович

ТОКСИГЕНШСТЬ КОР1НЕБАКТЕР1Й ДИФТЕРП ТА КЛ1Н1ЧН1 ПРОЯВИ ДИФТЕРШНОГ 1НФЕКЦН 14.01.12 — ¡нфекцшш хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття паукового ступени кандидата меднчиих наук

/9

КиТв — 1996

Робота виконана в Нащональному медичному ушверситет1 1меш О. О. Богомольця

Науковий керхвник:

доктор медичних наук, професор

Ж. I. В031АН0ВА

Офщжш опоненти:

доктор медичних наук, професор

Л. I. мостюк

доктор медичних наук, професор

о. г. тишко

Провщна установа: Луганський медичний ушверснтет

Захист дисертаци в]"дбудеться « » Цё^1996 р.

о.......годиш на засщанш спещал1зовано\" ВченоТ Ради

Д-50.22.01 при Кшвському науково-дослщному шститут1 ш-фекщйних хвороб та ешдемюлогп 1меш Л. В. Громашевсько-го за адресою: 252015, м. К.тв-15, вул. Слчневого повстан-ня, 23.

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютец! КиТвського НД1 шфекцшних хвороб та ешдемюлогп ¡меш Л. В. Гро-машевського.

Автореферат розкланпй «....»____1996 р.

Вчений секретар спец!ал1зованоТ ВченоТ Ради, кандидат медичних наук

I. А. БОБРОВА

Рукопис

3 к1нця 70-х рок1в В1дм1чена 1нтенсиф1кац1я еп1дем1чного про-цесу~дифтер! I в б)льшост1рег1он1в СРСР, 8б1лыииласъциркуляция як токсигенних, так 1 нетоксигенних кор1небактер1й дифтерП, аначно вросла еахворюван!сть на дифтер!ю, особливо серед дорослих ( Крюков В.Ю.,1981, Философова Т.Г..Стратиенко Л.М..Рыженгсо С.М., 1984).Под1бна ситуац1я склалась практично у вс1х кра1нах бувшого СРСР, в тому чис лt 1 в Укра!н1. Подальше розповсюдження дифтерП в1дбувалось на тл1 добросердя по в1дношетт до цього эахворюван-ня, роамов про г1перд!агностику дифтерП (Бухтеева Э.Р.с соавт.,1988), що привело насправд1 до Ипод1 агностики цього вах-ворювання (Иванов Н.Р.и соавт.,1988). Т1льки эа 1 квартал 1991 року вахворюваШсть на дифтер1ю 8б1льшилась в Укра1н1 в 22 рази в пор1внянн1 з аналоИчним пер1одом 1990 року (Шестаков В. 1. ,1991).

В останн1 роки найб1льш значним р1ст захворюваност1 на 7 лифтер]» в1двначався в Pocll та Укра1н1.В 1993 роц1 в Рос1йськ1й Фе-дерац11 зареестровано 80Z, в Укра1н1 - 16% випадк1в дифтерП Bciel захворюваност1 в 6вроп1 (Dlttmann S.,1996).Якщо еп1дем1я дифтерП в 1S93 роц1 була в Pocll, Укра1н1, Таджик1стан1, то в 1994 роц1 вона охопила Азербайджан, Б1лорусь, Груз1ю, Казахстан, Киргиаетан, ЛатвИо, Молдову та УэбекЮтэн (Dlttmann S.,1995).

Однак дан1 про справжню захворюван1сть на дифтер1ю навряд чи можна вважати в1рог1дними.Про тенденц1ю до г1под1агностики вже говорилоея вице.Не рееструються бактер1ально не п1дтвердден1 ви~ падки дифтерП (д1агноз встановлений на основ!'типових кл1н1чних даних), випадки, в яких у хворих на дифтер1ю вид!лялись нетокси-генн1 штами кор1небактер!й дифтерП. В наш1й кра1н1 традищйно вважаеться, що C.d.tox- не мають н1якого значения в еп1дем1чному процес1 дифтерП (Сухарева М.Е..I960, Карапад Н.М.,1960, Костю-ковская 0.11.и соавт., 1979, Цыганенко А.Я. и соавт. ,1992).. Тому в доступн1й нам л1тератур1 дуже р1дко аустр1чавоя опис випадюв, коли при дифтерП видиявся нетокеигенний штам С.d. (Сальникова Г.П., 1970, Ильинская Л.А.,1073, Близнюк Г.И., 1973,Возианова Ж.И.с соавт.,1991, Шестакова И.В.,1993).Разом з тим, явище фаговоГ кон-версН, в1дкрите Freeman V.J. Г1951), пот 1м неоднорааово П1дтверд жене (Groman N.B..19ПЗ, ßarksdale W L..Pappenheimer A.M.,1954, .Ежова Г.Г., 1970,Кравченко II.А.,1972). недосконал 1сть наших ме тод1в виявлення токеигенност1 (Махзнвеа Л.Г.,1989, Estrat(on А..George R.C.,BegK N.T.,1993), валив р1эних фактор!в, в тому

числ1 антибактер!йних препарат1в, на проявления токсигенност1 C.d. - явище/гимчасового придушення токсиноутворення (Anderson P.S.,10Sa,Wildfuhr Q.,1959,Эикеева H.C.,Грабима В.А..Пустовалов

C.М.,1980), можливЮть одночасного вид1лення у хворого токсиген-них 1 нетоксигенних C.d.(Chang D.N.et al.,1978, Simmons L.E.et al.,1980) - Bel Ш фактори суттево впливають на вначення C.d.tox-в еп1дем1чному процес! дифтерП .Неоднорааово описан 1 тяжк1 зло-ЯКЮН1 форми дифтерП, вид1лення нетоксигенних штам1в при типових кл1н1чних проявах дифтерП - все це привело до того, що 61льш1сть вакордонних авторiв схильн1 вважати нетоксигенн! штами вбудником дифтерП поряд в токсигенними (Nalditch М. J., Bower A.Q. ,1954, Zalma V.M.et al.,1970, Bray J.R.et al.,1972, Doble R.A.,Tobey

D.N.,1979, Gruner E.et al.,1994), не вид1ляючи особливостей кл1н1чного nepeölry.He можна не враховувати 1 вплив 1нших факто-р1в патогенност1, що е як у токсигенних, так 1 у нетоксигенних кор1небактер1й дифтерП 1 нав1ть ендотоксину (Тренин А.е.,1986, Цыганенко А.Я.с соавт.,1992).

Таким чином, нав1ть у тепер1шн1й час в1дсутня ч1тка позиц1я в1дносно вид1лення у хворих нетоксигенних C.d., не окреслена тактика IX ведения, динам1чного спостереження, л1кування.Це послужило основою для проведения нашого досл!дження. Мета робота: виявити вв'язок м)ж нетоксигенними кор1небактер1ями дифтерП та наявн 1 стю типових кл1н1чних ознак дифтерП, та особ-ливост1 кл1н1чного nepeölry таких захворювань. Для досягнення дано1 мети були поставлен1 так1 вавдання:

1.Вивчити частоту виникнення та кл1н1чн1 прояви дафтер1йно1 1нфекц11, викликано! токсигенними C.d.

2.Вивчити ко1н1чн1 прояви, наявн!сть 1 характер ускладнень у хворих а ураженням ротоглотки, у яких вид1лялись C.d.tox-.

3.Вивчити кл1н1чн1 прояви, наявн1сть 1 характер ускладнень у хворих на лакунарну та фол1кулярну анПни, що не пов'яэан! э C.d.

4.Пор1вняти параметри, що вивчались у вс1х вкаэаних трупах, вста-новити в1ропдну частоту П9Д1бност1 та р1вницю ознак м1ж трупами. Б.Обгрунтувати можливу участь C.d.tox- в патогенез1 порушень, що трактують як дифтерио.

б.Визначити особливост1 л1кування дифтер1йноТ 1нфекцП з вид1лен-ням C.d.tox-,

Наукова новизна.

1.Влерше на великому кл1н!чному матер1ал1 проведено вивчення осо-

Оливостей клшчного переб1гу дифтер1йно! шфекци з вид1лен-ням нетоксигенних кор1небактер1й дифтерП. " 2.Доведена можливютъ 1снування тяжких форм лифтер 1йно1 1нфекц11 з C3.cl.tox- з типовими для класично1 дифтерП ускладненнями.

3.Показана суттева роль нетоксигенних штам1в С.с1. в еп1дем1чному процес1 ,В1дзначена можливЮть помилковонегативних результат 1в, що вимагае особливо1 уваги до нетоксигенних штам1в.

4.Доведена необх1дн1сть однокового ставлення до токсигенних та нетоксигенних штам1в С.с1., особливо в еп1дем1чних вогнищах. б.Окреслена л1кувальна тактика при дифтер1йн1й 1нфекц11 з вид1-ленням С.йДох-.

Основы 1 положения, що виносяться на аахиет:

1.У хворих з вид1ленням нетоксигенних штам1в С.О. можуть виникати кл1н1чн1 прояви, як1 майже не в1др1зняються в1д прояв1в дифтерП в вид1ленням токсигенного штаму.

2.Ускладнення, що виникають при дифтер!йн1й 1нфекц11 8 вид1ленням С.d.tex-, иають значно легший пере01г, н1ж при дифтер1йн1й 1нфек-ц11 з вид1ленням С.<1.Ьох+. .

3.При дифтер1йн1й 1нфекц11 з вид1ленням нетоксигенних штам1в виникають т1ж ускладнення, що й у хворих на дифтер1йну 1нфекц1ю

з видиенням токсигенних штам1в, проте вони в1др1вняються суттево по частот! 1 характеру В1Д ускладнень у хворих на анпну. 4.3начна схожють кл1н1чних прояв)Е та невелика р1зниця в них, однаков1сть ускладнень, передбачае наявнЮть багатьох однакових фактор1в патогенност1, що приймають участь в формуванн1 кл1н1чних ознак дифтер1I.

5.Хвор1 на дифтер1йну 1нфекц1ю, у яких був вид1лений нетоксиген-ний штам, повинн! л1куватись 1 сгюстер1гатись як хвор1 на дифте-р1ю а вид1ленням С.с1.1ох+.

6.В перюд еп1дем1чного Шдвищення захворюваносП на дифтер1ю,

хвор1, у яких були вид1лен1 нетоксигенн1 штами, потребують особ-лииво! уваги.Тактика повинна Сути як при дифтерП а С.с1Лох+. Практична значим!сть робота.

На вначному матер1ал1 подана характеристика кл1н1чного переб1-гу дифтер1йно1 1нфекЦН з вид1ленням нетоксигенних штам1в С.а.Доведено, що дифтер1йна 1нфекц1я э вид1ленчям С.с). Ьох- мае кл1-н1чн1 прояви, як1 суттево не в1др1зняються в1д кл1н1чних прояв1в дифтер1йно1 1нфекц11 з вид1ленням С.<1Лох+, виникають т1 ж уекла-днення, що й у хворих на дифтер!йну 1нфекц1ю з вид!ленням С.с1.

1ох+, проте виникають вони р!дше 1 в легшим переб1гом.

Робота дозволяв обгрунтувати необх1дн1сть б1льш широких проти-вп1дем1чних заход1в в 1воляц1ею хворих та нос11в С.с1Лох-, що до-в во лить швидше локал1вувати вахвориванють.

Проведен) досл1даення показали можливють роввитку р1аних уск-ладнень у пащенпв, що перехвор1ли на дифтер1йну 1нфекц1ю С.с1. Юх-.Тому е необх1днють в диспансерному нагляд1 поряд в хворими, як1 перенесли дифтерио в вид1ленням С.дЛох+.

Шляхи реал1вац11 роботи.

Викладен) в дисертацИ матер1али використовуються при читана! декЩй для студент1в НМУ. а також при проведенн1 практичких ва-нять, для навчання Л1кар1в-1нтерн1в.Результата роботи опублто-ван1 в методачних рекомендац1ях"Тактика ведения больных дифтерией, ангинами, носителей коринебактерий дифтерии в условиях эпидемической заболеваемости дифтерией", "Клиника, диагностика дифтерийных миокардитов и принципы их лечения" (1993). За матер1алами дисертацИ надрукованй б наукових праць.

Апробац1я роботи.

Оеновн! положения роботи викладен1 та обговорен1 на республ1-канськ1й нарад1 головних 1нфекц1он1ст1в обласних управл1нь охоро-ни вдоров'я та вав1дувач!в кафедрами медичиих вув1в (1995), на науково-практичн!й («шференцП, присвячен!й 120-р1ччю Баснування Центрально1 м1сько1 кл1Н1чио1 л!карн1 м.Киева (1995).

Структура 1 обсяг дисертац!I.

Дисертац1я складаеться в вступу, огляду л!тератури, вагально! характеристики обстежених хворих та метод1в досл1джень, 3 розд1-л1в власних спостережень, ваключно1 частини, висновк1в, положень, що виносяться на вахист, практичних рекомендац1й,б1бл1ограф1чного списку л1тератури на 168 вИчивняних та 63 варуб1жних джерел. Ос-ковний текст викладений на 167 стор1нках, 1люстрований $.1 д1агра-мами, £1 таблицами та 6 витягами а 1стор1й хвороби.

Загальна характеристика хворих, що були обстежен! та методи досл1дження.

Для вир1шення поставлених завдань обстежено 619 хворих (36 -на аипну, 286 - на дифтер1йну 1нфекц1ю в вид!ленням С.<3.1ох+, 197 - на дифтер1йну 1нфекц1ю, у яких видиена С.(1Лох-).Для досл1джения, окр1м традиц1йних кл1н1чних, були застосован1 су-часн! бактер!олог1чн1 (виявлення кор!небактер1й дифтерП та 1нших

- б -

бактер1й на слиэових оболонках ротоглотки, вивначення Ix токси-генноет1), серолог1чн1 (виявлення р1вня протидифтерШшх анти------токсичних антит1л в кров 1 методом РПГА), б I ох 1м1чн1—(вивначення-------------------

р1вня АсАТ.КФК.ЛДГ) методи.ВоЛ хвор1, що вступали до стац1онару, були ретелыга оглянут I отоляр1нгологом, регулярно проводилося електрокард1ограф1чне обстеження в динам Щ1. При визначенш р1вня антитоксичного 1мун1тету, взяття кров1 проводилося до введения протидифтер1йно! сировятки (якщо вона вводилась), повторно обстеження - не ран1ше, н1ж за 10 Д16 п1сля первинного. Статистичн1 розрахунки були зроблеШ на персональному IBM cyi.ilсному коми'юте-pi "Megacal".

Спостереження та обстеження хвсрих проводилося в 2 1нфекц1йному в1дд1ленн1 ЦМКЛ м.Киева, куди вступали вс1 хвор1 на дифтер1ю 8 м.Кигв.

I контрольну групу склалн 36 хворих на лакунарну або $oj}lKy-лярну анПну 1э середньотяж)сим переб1гом (б,й% в1д вагально! к1лькост1), II контрольну трупу - 286 (ББ.1Х) хворих на диф-тер1йну 1нфекц1ю а вид1ленням C.d. tox+, III (основну) - 197 (46,0t) хворих на дифтер1йну 1нфекц1ш з вид1ленням C.d.tox-.

Шдгрупу Па пклапи 1Б2 хворих, щл вступили до стацюнару в гострий пер1од захворювання, Пв - 134 хворих, що вступили до стацюнару в перЮд ранньо1 реконвалеспенцП. У ШдгругП И 1а Оу-ло 95 хворих на дифтер 1йну 1нфекц1ю з видкленням C.d.tox , ¡U'j вступили до стацюнару в гострий пер1од захворювання, у п1дгруп1 Шв - 102 хворих, що вступили до стацюнару в иерЮд ранньо! ре-конвалесценц11 п1с.ля виявлення C.d.tox-,

Пор1вияння nepeölry м!ж трупами проводилося лише у хворих а середньотяжким переб1гом, що було поп'язано з такими причинами: хвор! на анПну а легким иереб1гом практично не потрапляють до стаи1онару, л1куютьоя ямбулаторно абп ваагал1 не звертаються по допомогу; серед хворих на дифтер1йну 1пфркц1ю C.d.tox- вйявило^п лише 5 хворих з тяжким перимтом, що виключало моыивЬтл в1рог1дност1 пор1вняння.

Результати влэпних споптережень.

У вс:1х трьох трупах переважяли ж|нки - в)дпов1дно 51,4Z,R3,3S, 57,4% хворих. кк>, м*буть, в1Д(1бр.«ж«о и нПйгь мц>1 61 льшу кШ к1сть ж1нпк н понупяцП та oc')'iniiHnr:Tl гормонального фону. Вакпингш.ний отмус хтуих, wo лули •■^г.т^жеш; поданий на д|яг рам! 1.

Д1АГРАШ. :

Вшшиыш mire хаормх, ав ír.n мппгеш

□ не пнист

G тепле» ta календарем »6o по егадемюлопчним пеюишняч в остаяш S poids

В I контрольна Груп 1 а 36 хворих у 27 (75Х) була лакунарна, у 9 (25Х) - фол1кулярна анпна.При бактерюлог1чному обстеженн! у них не були виявлен1 C.d., при _досд1дженн1 р1вня протидифтерШного

антитоксичного 1мун1тету в динашщ не виявлялось наростання тит------------------

ру протидифтер|йних анти?1л.Характеристика скарг та об'ективних даних подана в таблицях В 1

На тл1 антибактер1ально1 терапП у хворих I контрольно1 групи в Означалась швидка позитивна динам 1ка загальнотокеичних та м! сце вих симптом1 в. У 5 (13.9Х) хворих мало м1сце ускладнення - пара-тонз1ллярний абсцес, що вимагало х1рург1чного втручання. Уеклад-нень в боку серця, нирок та нервово1 системи виявлено не Суло.

lUilHl4iii форт II контрольно! групи подан1 на Д1аграм1 2.Май-же половину хворих склали пад1енти, що вступили до сТацЮнару в перюд ранньоГ реконвалесценц11 (Шдгрупа Пв).По сут1 - це хвор1 8 нерозп1внаною дифтер1ею, що привело до п!аньо! госп1тал1вац11. Вочевидь, саме вони, поряд а нос1ями, е основним джерелом, що П1 дтримуе вахворюванють на дифтер1ю..

3 162 хворих Шдгрупи IIa у 103 (67.8Х) Суда вид1лена супутня м1крофлора.Найчаст1ше це був стаф1локок (36,9Х).У 122 (42,8%) хворих И контрольно! групи була супутня патолопя, причому у 43 (16. IX) - два 1 б!льше захворювань.1!айчаст1ше эустр1чався хрон1чний тонзилИ - у 34 (11,82) хворих. У 54 (35,5Х) хворих Сув легкий переб!г захворювання, у 75 (49,3) хворих - середаьотяжкий та у 23 (15,ZX) - тяжкий nepeölr.Найчаст1ше у хворих з легким пе-реб1гом були катаральна та локал1еован1 форми дифтерП рологлотки (92,5%), при середньотяжкому переб1гу - розповсюджен1 та ло-кал1зован1 пл1вчаст1 форми (в1дпов1дно 62,77. та 22,7%), при тяжкому рееструвалися лише роэловсюджен1 та комб1нован1 форми (43,БХ та 56,бх хворих).

Дан1 про частоту кл1н1чних симптошв у хворих- на дифтер1йну 1нфекц1ю C.d.tox+ подан1 в таблицях' 112.'

Внасл1док меншо1 вираженост1 та розповсюдженост1 м!сцевого вапального процесу, у хворих э легким перьб1гом р1дше зустр1ча-лись так1 симптоми як зб1льшення та болючють мдщелепних л1мфа-тичних вузЛв, р')дше вяявлялись нальоти в ротоглотц1, причому у половини вони мали гн!йний або ф1бринозно-гн1йний характер, анач-но р1дше аустр!чалися ц1аноз в ротоглотц1, бл1д1сть шк1ри.

При середньотяжкому переб!гу значно часПше зустр1чались за-гальна слабк1сть, зниження апетиту, нудота. Нальоти в цих випадках

\

• \

^("щп^пдаррдадатч v

(ЙЙКР'ПРМИШПМ-ВЧВД! П^ВДО^

«íít Ij тгя f i тмп fîît"« *tî íí jrfn 'q i eí ни м 'iï H i1 tít'*ffJií Кs I ñti т. Vwinif'IÏPflHHl 44ir!»i4iT>!j|41|!>l; Щ.] 'ЛЦ^'Ц^рИШН te '^J^íí^J • f ■ iT I ЛJ JJíi/Í ; fij i^/t; Tff rJ? if-IJI • îti^n'-ri»' * ;

w^ifiiK ttfi m í (f ' я»« i « »f i* îp *mi* H.»nt ! i ' ¡ и i » i «¡ «t.» :. тг'д»*? i |r»t'f|¡i r|'l':||f;i(lj (¡И* jhi'hii'í' ;;t» l'iji^»"'

^liiiife'i^'H^ii'iîi':^ • - '

•tf|rjff!,1',ti!l¡f'ftfít'I^

tri^iT.....

■■4 • - -■ '

\

в переважн1й б1льшоет! випадк1в мали типов} для дифтерП риси.

При тяжкому переб1гов1 у вс1х випадках в означались загальна слабк1сть,___бл1д1сть_шк1ри, зниженш^ апетиту, зб1льшення та бо-люч1сть Шдщелепних л1мфатичних вузл1в, часто аустр1чались такГ симптоми як нудота, блювота, набряк в ротоглотц) та на ши!.Останн!П розповсюджувався до середини ти? 1 нижче у 17(73,92) хворих.Нальоти у вс1х випадках мали типовий характер. У 21(91,32) хворого нальоти розповсюджувались за меж1 мигдалик!в, лише у 1 вони локал1зувалися на мигдаликах.Ураження сум1жних прган1в вяв~ лено у 13 (56,9%) хворих.

При легкому переб1гов1 ускладнення э боку серця виявлен1 у 25,0Х хворих - в 1 рог 1 дно р1дше. н1я у хворих з середтотяжким (Иб,72) та тяжким (56,92) переС 1гом.Вони були легкими. д!агноети-ка 1х Оазувалась в основному на елекгрокард1ограф1чних зм1нах.Були в1дсутн1 ускладнення з боку нирок та нервово! системи.

У хворих в середньотяхким переб1гом у 35 випадках розвинувся м1окардит.Симптоми м1окардиту- з'являлись на 7-14 день хвороби 1 характеризувалися тах1кард1ею у 17 (48,62) хворих та у 2 (Б.7%) супроводжувалась екстрасистол1ею.Приглушен1сть тон1в серця вияв-лено у 26(74,3) хворих, систол!чний шум на верх!вц1 - у 7(20,0%), розширення меж серця - у 4 (11,42), змИш на ЕКГ - у вс!х хворих.

Токсичний нефроз розвинувся лише у 1 (1,32) хворого, мав легкий переСИг, не супроводжувався порушенням функцп нирок 1 аОер V -гався на протяз! 5 дн1в п1сля нормал1зацП т1ла. ■

Тяжкий переО!г дифтер1йно! 1нфекц11 С.сМох+ супроводжувався ускладненнями з боку серця, нервово! системи,' нирок, тяжк1сть яких визначала Мнець захворювяння.МЮкардит розвчнувся у 19 (82,62) хворих 1 проявлявся тах!кард1ею, миготливою та екстрасистол1чною аритм1ею, блокадою н1жок пучка Пса, зниженням АТ, розширенням меж серця, глухютю тон1в, систол 1чним шумом на верх1вщ .ЗмШи на ЕКГ з'являлись вжр на 3-7 день хвороби.Пер»б1 г ускладнення вимагав спец1ального лЖування, яке ШдОирали 1ндив1дуально в кожному випадку.

Нейропат1я була у 8(34,8%) хворих, з'являлась на 3-10 дн1 хвороби.Проявлялась симптомами парезу м'якого п1днеб1ння, 4 хворих - тетрапарез або парапарез в гюеднанн) а бульбарними розлада-ми.Опершу а'являлись симптоми ;1ул».б.чрних ролал1в, за 1-2 тижШ нриеднувалиея пчреаи к1ни(вок.Пол1иеврит ябер1гався до мЮяця, вимагав постШного ппрЩнльнмго л1кур;шня.

Частота скарг,загальнотокеичних та деяких об'ективних симптома у хворих на дифтер!йну 1нфекц1ю (С.с)Лох+).

- - - ■ -.......— К1льк1сть хворих з р1эним переб1гом дифтерП

Симптоми Легкий Середн1й Тяжкий

п- 54 п -75 п -23

Абс. X Абс. X Абс. X

Загальнотоксичн1

симптоми

Температура т1ла

N 29 63,7 21 28.0* 6 26.1*

37,0 - 37,9 16 29,6 24 32,0 8 34,8

38,0 - 38,9 16,7 30 40,0* 9 39,1*

Озноб 3 5.6 23 30,9* 10 43.5*

М1алг11,артралгП 2 3,7 12 16,0 6 26,1*

Загальна слабк1сть 21 38,7 69 92,0* 23 100,0*

Головний 61ль 19 35,4 37 49.3 16 69,6*

Нудота 7 9.3 6 21.7*

Блювота 1 1.3 2 8.7

Зниження апетиту 32 42,6* 23 100.0*

Запаморочення голови 3 4,0 г 8.7

Скарги хворих

Заложенн1сть у нос1 2 3.7 9 12,0 8 34,8*

Вид1лення 8 носу б 8.0 5 21.7*

Кашель 4 Б.З 6 26,1*

Б1ль у горл1 37 68,5 75 00,0* 23 100,0*

Поперхування 7 30.4*

Вит1кання р1дини

через н!с 5 21,7*

Б1ль у еерЩ 14 25,9 19 25,3 14 60,9*

Серцебиття 5 21,7*

0б*ективн1 симптоми

Бл1д1сть шк1ри 1 3,7 29 38,7* 23 100,0*

Зб1льшення та болю-

ч1сть л/вузл1в 42 77,8 71 94,7 23 100,0*

Зм1ка тембру голосу 4 5.3 13 17,3 17 73,9*

Гугняв1сть * 8 34,8*

Охрипл1сть 4 5,3 14 60,7*

Набряк ши1 4 5.3 14 18.7 21 91,3*

- в л1дщелепн1й д1л. 4 5,3 в 12,0 6 26,1*

- до середини ши1 4 5,3 9 39,1*

- до ключиць 1 1,4 4 17,4*

- нижче ключиць 2 8,7*

Набряк обличчя 13 56,5*

Задишка 2 8,7*

ГеморагИ 6 26,1*

Акрощаноз

Прим1тка : Доотов1ргпсть в)дм1н у пор1внянн1 з к1льк1стг хворих а легким переб 1гом дифтерП позначена : * при Р < О,и5 , . # - при Р < 0,01 , & - при Р < 0,001 .

Частота м1сцевих симптом1в, що характеризують зм1ни слизово1 оболонки ротоглотки, носа 1 гортан1 у хворих на дифтер1йну -----------1нфекц1ю (С.с1Лох+) р1зного ступеня тяжкост!.

' -■■ -....... ХВ0Р1 з р1зним переб1гом захворювання

Симптоми Легкий Середньотяжкий Тяжкий

п =54 п-75 П-23

абс. X абс. % абс. X

ЗМ1НИ в ротоглотц)

Г1перем1я 54 100,0 75 100,0 23 100,0

- яскрава 16 29,6* 37 49,3 12 52,2

- пом1рна 20 37,0 29 1 38,7 И 47,8

- незначна 18 33,4* 9 12,0

Ц1аноа 20 37,0* 56 74,7 19 82,6

- значний А 13 17,3 6 26,1

- пом1рний 4 7.4 * 35 46,7 И 47,8

- незначний 16 29,6 8 10,7 2 8.7

' Крововиливи 3 13,0

Набряк 4 7,4 * 48 64,0 19 82,6

Зб1льшення мигдал. 24 44,4* 52 69,3 20 87,0

Нальоти на мигдал. 14 25,9Ж 73 97,3 22 96,7

- 41бринозн1 7 13,0* 64 85,3 19 82,6

- ф1бринозно-гн1йн1 3 5.6 6 8,0 3 14.1

- ГН1ЙН1 4 7,4 3 4,0

Кол1р нальот1в

с1рий 6 11,1* 41 • 54,7 14 60,7

- 61ЛИЙ 4 7,4А 25 33.3 б 26,2

- жовтий 4 7,4 7 9,3 3 13,2

Вих1 д нальоти за

меж! мигдалик1в 1 1,9* 48 64,0* 21 91,3

Нальоти поза мигдал. 3 б.Б 3 4,0 * 6 26,1

Характеристика на-

льоту 95,7

-щ1льн1сть 8 14,8/ 62 82,7 22

-спаян1сть 9 16,7# 69 92,0 22 95,7

-кровоточив1сть 5 9,2 « 54 72,0 20 87,0

Зм1ни слизово! носа 2 3,7 1 1,3 4 17.4

-Ппереми г 3,7 1 1.3 4 17,4

Нальот

Секрет 2.

Зм1ни слиз.гортан1 3 4,0 * 9 39,1

Г1переы1я 3 4,0 * 9 39,1

Набряк 1 1,3 * 5 21,7

Нальот 1 1,3 * 6 26,1

Прим1тка: в1рог1дн)ст'ь р1эниц1 у пор1внянн1 р<0,05 позначена*. при р<0,01 - #.

Токсичний нефроз виявлено у 8 (34,82) хворих, а них у 3 суп-роводжувався п1движениям р1вня оечовини та креатин1ну в кров1, у 2 розвинулась анур1я.Загинуло 4 (17,4Х)хворих.

В Л1тератур1 ми не вустрии анащэу кл1н1чного пере01гу диф-тер1йно! 1нфекцП а видиенням С.d.tex-, хоча ряд автор1в в!ддае 1м належне як можливим ебудникам дифтерП .Вивчено пере01г у 48 (24,6Х) хворих в захворюванням легкого ступени тяжкост1, 42(21,6Х) - середнього ступеню тяжкост1 та у 5(2,6Х) а тяжкою формою.102(51,ЗХ) хворих вступили достацЮнару в перюд ранньо! реконвалесцеицп, 8 них у 9 в1дбулась зм1на токсигенност1 збудни-ка в 1ох+ в амбулаторних умовах на Ьох- при обстеженн1 в умовах стац1онару.З остани1х хворих у 1 роввинувся мЮкардит, у 2 -бульбарний неврит 8 легким переб1гом.В подальшому ц1 хвор1 були виключен! 8 роэробки.

У 156 (78,7Х) хворих основно1 групи мали м1сце супутн1 захво-рювання, найчаст1ше зустр1чались хронШний тонзил1т (43 хворих -21,8Х) та р1аноман1тн1 эахворювання серцево-судинно! системи (32 хворих-1б,2Х).При середнъотяжкому переб1гов1 хрон1чний тонэил!т еустр1чався в 1 рог!дно часпше, Н1ж при легкому (р<0,05), що св)дчить про його можливий вплив на переб1г аахворювання.Шокар-дити роавинулись при середнъотяжких формах у 7 (БЗ,8Х) хворих в хрон1чним тонзил1том та у 9 (31,ОХ) хворих Сев хрон1чного тон-зил! ту (р<0,05).

В гострий пер1од эахворювання до стацюнару вступило 95 хворих. Дан1 про локал1зац1ю та ровповсюджен1сть м1сцевого вапального процесу подан1 в таблиц1 3.

' У вс1х' хворих в легким переб1гоы вахворювання м1сцевий пато-Л0Г1ЧНИЙ процес локал1еувався лише в ротоглотш, при середньотяж-кому у Б (11,9%) в1дэначалося одночасне ураження сум1жних орган1в - носа 1 гортан1.При тяжкому переб1гов1 було 4(80%) комб1нованих форми 1 всього 1 в 1аольованим ураженням ротоглотки.При'легкому переб1гов1 в1рог1 дно част1ше була катаральна форма, при середньо-тяжкому - роаповсюджена пл1вчаста та комбПюван! форми (р<0,06).

Дан1 про частоту вагальнотоксичних та М1сцевих симптом1в, що эустр1чалися у хворих Шдгрупи Па приведен1 в таблицях 4 та 5.

Загальнотоксичний' синдром мав м1сце у переважно! б!льшост] хворих з легким, майже у вс1х 8 середньотяжким та у вс1х з тяжким переб1гом.0днак, виражен1сть цих симптом1в була р1зною.При середнъотяжкому переб1гов! в1рпг1дно частПнр В1дзначалась эначна та

1 ) КЛ1Н1ЧН1 форми 1 дифтер1йно! ЖфекцП 1 (C.d.tox-) 1 1 К1ЛЬК1СТЬ у- 1 абс. i i хворих 1 1 % 1 j 1

|Катаральна 1 1 1 17 I 1 8,6 1 1 i

1 |Локал18ована пл1вчаста | ' 27 i 1 13,7 1 j j

1 |Локад1вована остр1вчаста 1 1 28 1 1 14.2 1 1 i

1 1]Роэповсюджена 1 1 1 14 1 1 1 1 7.1 1 1 1

1 |Комб1нован1 форми 1 9 i 1 ! 1 4,6 1 1 1

1 1Реконвалесценти 1 102 : i I 61.8 1 ... i. i

Всього 197 100,0

ТаОлиця 4

Частота скарг.эагальнотоксичних та деяких об'ективних симптом^ у хворих на дифтер1йну 1нфекц1ю (С,d.tex-).

К1льк1сть хворих в р1вним переб1гом дифтерП

Симптоми Легкий Сепедн1й Тяжкий

п- 48 п -42 Г> -б

Абс. г Абс. г Абс. X

Загальнотоксичн!

симптоми

Температура т1ла

N 12 25.0 г 4,7 *

37,0 - 37,0 10 39,6 13 64,3* 2 40,0

38,0 - 38,9 17 36,4 27 40,0* 3 60.0

Озноб 4 8 3 13 31,0* 1 20,0

М1аиг11,артралг11 Б 10,4 9 21,4 2 40.0 100.0

Загальна слабк!сть 16 31,3 29 69,0* Б

Головний 01ль 26 62,1 28 66,7 3 60,0

Нудота 2 4.7 3 60,0

Блювота

Зниження апетиту 2 4,2 26,2* Б . 100,0

Запаморочення голови 2 40,0

Скарги хворих 40,0

ЗаложеннЮть у нос1 3 6,2 7 16,7 2

Вид1лення а носу 2 4,2 4 9,6 1 20,0

Кашель 11 22,9 И 26.2 2 40,0

Б1ль у горл1 38 79,2 40 02. Б Б 100,0

Поперхування 1 2.4 1 20,0

Вит1кання р1дини

черев н1с 21,4 40.0

Б1ль у серц1 9 2

СерцеОиття 1 2.4 . 1 20,0

0б'ективн1 симптоми 40,0

Бл1д1сть шк1ри 3 6.2 14 33,3* г

Збиьшення та болю- 80,0

Ч1СТЬ л/вувлв 29 60,4 38 90, Б 4

3м1на .тембру голосу 9 18,8 16 38,1 1 20,0

Гугняв1сть г

Охрипл1сть 4.2 3 7,1 3 60,0

Набряк ши1 1 2,1 4 9,6

- в п1дщелепн1й д1л. 1 2,1 3 1Л 40.0

- до середини ши! 1 2.4 2

- до ключиць 1 20,0

- нижче ключиць

Набряк обличчя 60,0

Задишка 3

ГеморагП 1 20,0

АкроЩаноз 2 40,0

Ирим1тка : в1рог1Дн1сть р1эниц1 у пор1внянн1 поэначена : * при Р < 0,06 , # - при Р < 0,01 , & - при Р < 0,001 .

Частота мЮцевих симптом1в, що характериаують эм1ни слизових оболонки ротоглотки у хворих дифтер1йну 1нфекц1ю (С.йЛох-) р!8Ного ступенятяжкост!.__ __ __

К1льк1сть хворих в р1эним переб1гом

Симптоми

Зм1ни в ротоглотц! Г1перем1я

- яскрава

- пом1рна

- неаначна Ц1аноз Набряк

Зб1льшення мигдал. Нальоти на мигдал.

- ф1бринозн1

- ф1бринозно-ги1йн1

- ГН1ЙН1 Кол1р нальот1в

- с1рий

- 01лий

- жовтий

Вих1д нальот1в за меж1 мигдалик1в Нальоти поза мигдал. Характеристик на-льоту: -щ1льн1сть -спаян1сть -кровоточив! с.ть

Зм1ни слизовоГ носа Г1перем1я Нальот Секрет

3м1ни слиэ.гортан! Г1перем1я Набряк Нальот

I,____________ . ,. .........

Лрим1тка: пор) вняння пере'"' 1 ту в п-угк>»» тяжких хнири« не дилоея 1о за мало! ¡члькоот1 сиистеред'-нь. Ы гп дчдня р> р<0,05 позначена в таблиц! знаком *.

Легкий п-48 Середн1й п-42 Тяжкий п-5

абс. X абс. 7. абс. г

46 05.8 42 100,0 6 100,0

46 95,8 42 100,0 5 100,0

22 45,0 20 47,6 3 60,0

13 27,1 18 42,9 2 40,0

И 22,9 4 9,5

15 31,3 18 42,9 4 80,0

5 10,4 13 31,0* 4 80,0

24 60,0 38 90. Б* 4 80,0

33 68,8 38 90, Б* Б 100,0

10 20,8 27 64,3* Б 100,0

Б 10,4 6 14,3 /

18 37,6 б 11,9*

7 14,6 22 Б2.4* 4 80,0

12 25,0 10 23,8 1 20,0

11 22,9 6 14,3

1 2,1 12 28,6* 4 80,0

3 7.1 4 80,0

12 25,0 31 73,8* Б 100,0

11 22,9 29 69,0* 6 100,0

5 10,4 13 31,0* 4 80,0

3 7,1 3 80,0

2 4,8 3 60,0

_________ __________ 1 20,0

2 4,8 3 60.0

1 2,4 1 20,0

1 2.4 3 60,0 А - - _

проно-зчиця

пом1рна вагальна слабкють, вначний 1 пом1рний б1ль в горл1, пом1рна г1перем1я в ротоглотщ, н1ж у хворих в легким переб1гом.

Нальоти у /ворих 8 легким переб1гом виявлен1 у 30(62,5%) хво- , рих, носили в основному ф1бриновно-гн1йний та гн1йний характер, в той час як при середньотяжкому переб1гов1 значно частШе були нальоти ф!бриноэного характеру (р<0,01).В 12 (28,67.) хворих в се-редньотяжким переб1гом нальоти виходили за меж1 мигдалик1в,в 69,ОХ та 73,82 хворих нальоти були пЦльними та спаяними в основою, однак значно р1дше зустр1чався симптом кровоточивом) . (31,0 X) ,Ц1 симптоми також р1дко зустр1чалися при при легкому переб1-гов1 (в1дпов1дно у 22,97., 25,ОХ та 10,4% хворих, р<0,01).При тяжкому переб1гов1 нальоти були щ1льними, ф1бриновного характеру,роз повсюджувались в 4(80%) випадках на сум1жн1 органи, проте крово-точив1сть при намаганн1 зняти нальот в1двначалась лише у 2(40%) випадках.

Ураження мюкарду виявлено у 6(12,БХ)хворих в легким пе-реб1гом, воно було легким, рееструвалася лише по зм1нам на ЕКГ.Ураження нервово1 системи та нирок були в1дсутн!.

У хворих в середиьотяжким переб1гом вахворювання ураження мюкарду виявлено у 16 (38,IX) хворих, нервово! системи - у 2 (4,8Х) хворих.Нефрози аареестровано не було.МЮкардити виявлялись ввичайно наприк1нц1 першого - другому тижн1 вахворювання.Вони ха-рактеризувапись появою тах1кард11 у 6(37,5Х) випадках, приглу-шен1стю тон1в серця у 9(56,3%), систол1чним шумом на верх1вц1 у 2(12,5Х).Розширення меж серця, порушення ритму були в1дсутн!.Зм1-ни на ЕКГ в1дзначалися у вс1х хворих з мЮкардитом.Вульбарна ней-ропат1я була виявлена у 1 хворого на 7 день хвороби 1 мала легкий переб1г, не потребувала особливого л1кування.У 1хворого на 21 день хвороби розвинувся тетрапарез, який мав середньотяжкий пе-реб1г, проводилося спец1альне л1кування п1д наглядом невропатолога.

Тяжкий переб1г дифтер1йно1 1нфекц11 в вид1ленням С.сМох- виявлено за 3 роки лише у 5 хворих.Р1дк1сть тяжкого переб1гу е, ма-буть, особлив1стю¡цього аахворювання.Проте, в минулому 1995 роц1 в кл1н1ц1 загинув один хворий з тяжкою комб1нованою дифтер1ею ротоглотки, гортан1 1 трахё1, у якого дв1ч1 (амбулаторно 1 в стац1онар1) був ,вид1лений нетоксигенний штам С.О.

МЮкадити розвинулись у 3(60%) хворих, проте лереб 1 г Тх нп в!др1знявся в1д таких при середньотяжкому переб1гу яахворшван-

ня.Ураження нервово! системи зареестровано лише у 1 хворого у вигляд1 бульбарно1 кейропатП в ранн|й перюд вахворювання, мало

--------швидку_ поаитивну динашку 1 не вимагало особливого л1куван-

ня.Токсичний нефроз розвинувся у 2 хворих, ~ легкий лереб!г, -------

без прояв!в нирково1 недостатност!.

Зважаючи, ¡до нетоксигенн1 C.d. визначаютьея деякими авторами як збудники анг|н, ми пор 1 вняли клппчний переб1г лакунарно! та фол1кулярно! анг1н з середньотяжким переб1гом з аналог 1чними хвори ми на дифтер1йну 1нфекц11 C.d.tox- та дифтер1йну 1нфекц1ю C.d.tox-. Результати пор1вняння подан1 в таблицях б 1 7.

Э приведених в таблицях даних видно, що кл!н1чн1 прояви диф-тер1йно1 1нфекц11 C.d.tox- суттево в!др1вняються в!д кл1н1чних прояв1в анПни - як загальнотоксичний синдром, так 1 м1сцев! qmIhh в ротоглотШ практично по вс1м параметрам.

При пор1внянн1 кл1н1чних прояв1в дифтер1йно! 1нфекц11 C.d.tox- та дифтер1йно1 1нфекц11 C.d.tox+, в!рог1дну р!вницю ви-явлено лише у в1дношенн1 симптом1в загальна слабкють, Щаноз в ротоглотц1 та кровототочивЮть при намаганн1 зняти нальот.Щ симптоми, а також ф1бринозн! нальоти, виявлялись у хворих На контрольно! групи значно част1ше, н1ж'у хворих Ilia ochobhoI гру-пи.По 1ншим симптомам р1аниця не виявлона.

Динам!ка аворотнього розвитку захворювашш на тл1 лЖування Оула також р1эною.Так, тривал1сть гарячки, головного болю у вс1х трьох трупах суттево не вЩ>18налоеь (р>0,05}.Загальна слабк1сть, б1ль в горл1, г1перем1я та нальоти в ротоглотЩ збер1гались при дифтер]йн)й 1нфекщ I C.d.tox- в1 рог) дно до вше, Н1ж при анПнах (р<0,05).При пор1внянн! м!ж Па та Ilia виявилось, що лише бл1д!еть шк!ри збер1галась у хворих Па групи в1рог1дно довше, н1ж у хворих ¡Па групи.

В1дзначимо, що вираженЮть основних симптом1в, .що характеризуют загальнотоксичний синдром та частину об'ективних даних те* була р1зною у вс1х трьох трупах.Для анг!н були характерн1 невира-жен! загальна слабкЮть та головний 61ль, значнлй Оль, яскрава г1перем1я, в1дсутШсть Щанозу в ротоглотЩ .Для дифтер1йно1 1нфекц11 C,d.tox+ - пом1рн1 та значн! загальна слабкють, головний б1ль, noMlpiil б!ль в горлt, г1перем1я та ц1аноа в ротоглотц1. Для дифтер!йно1 Iнфекц 1! C.d.tox- - пом1рн) загальна слабкЮть, головний б1ль, пом1рн1 та вначн1 бол1 в горл1, иперем1я та ц!аноз в ротоглотЩ .

Таблица 6

Частота еагальнотоксичних сшптом1б, скарг та деяких об'ек-тивних симптом1в у хворих.в середньотяжким пвреб1гом анг1-ни, дифтер1йно! 1нфекц11 (С.а.сох-), дифтер1йно! 1нфекцЛ (С.с1Лох+)

, ]

Захворювання

СИМЛТОМИ АнП на Д.1 Д.1 tox+

п-36 П«=42 П'75

абс. X абс. X абс. 7.

Загальнотоксичн 1

симлтоми

Температура т!ла 2 4,7

37,0-37,9 11 30,6 13 31,0 21 28,0

38,0 та вище 25 69,4 27 64,3 53 72,0

Оэноб 8 22,2 13 31,0 23 30,7

Шалг11 1 артралгИ 5 13,9 9 21,4 12 16,0

Загальна слабк1сть 16 44,4* 29 69,0* 62 92,0

Головний 61ль 16 41,7* 28 68,7 37 49,3

Нудота 2 4,7 • 7 9,3

Блювота 1 1,3

Эниження апетиту 2 б,б* 11 26,2* 32 42,7

Запаморочення голови

Ел1д1сгь шк1ри 3 8,3* 14 33,3 29 38,7

Скарги хворих 12,0

Заложен1сть носа 3 8,3 7 16,7 9,5 9

Вид1лення в носа 1 2,8 . 4 е 8,0

Кашель 2 5.6 * 11 26,2 92,5 . и 14,7

Б1ль в горл1 36 100,0 40 . 76 100,0

Поперхування 1 2,4 21,4 19 25,3

Б1ль в област1 серия 2 6,6 * 9

Серцебиття

0б'ективн1 симптоми

301Ашення 1 болюч!-

сть л1мфовуал1в 31 86,1 38 90,5 72 94,7

8м1на тембру голосу 3 8,3* 16 38,1 13 17,3

Гугняв1сть ч

ОхригШсть 3 18,7

Набряк ши! 1 2,6 4 9,6 14'

- в п1дщелепн1й обл. 1 2,6 3 1Л 9 12,0

- до середини ши! 1 2,4 4 5,6

- ДО КЛЮЧИЦЬ 1 1,4

- нижче ключицъ

- обличчя

Задишка

ГеморагП

Акроц1аноэ

Прим1тка:в1рог1дн1сть р1вниц1 у пор1внянн! р<0,05 поэначвнад.

J

Частота мюцевих симптом)в, що характеризуют зм1ни слизово! оболонки ротоглотки, носа 1 гортанI у хворих на анг1ну, лифтер 1 йну ~ 1 нфега* 1 го (О. <1. и>х+) та лифтер 1 йну_ 1 нфекц 1 ю (С. <1. Ьох-)

середнього ступеня тяжкостк

------------1---:-----—-------------

I Захворювання

Симптоми Лиг 1 на л. 1 ,С.с1Лох- Д. 1 ,С.с1Лох +

п-Зб п-42 п- ■75

абс. X абс. X або. X

Зм1ни в РОТОГЛОТЦ1 100,0

Г1перем]я 36 100,0 42 100.0 75

- яскрава 32 88,9* 20 47,6 37 49,3

- пом1рна 2 Б,б* 15 42,9 29 38,7

- незначна 2 6,6 4 9,5 9 12,0

Ц1аноз 8 22,2* 18 42,9 Д 56 74,7

- вначний 1 2,4 13 17,3

- пом1рний 1 2,8* 13 31,0 35 46,7

- незначний 7 19,4 4 9,5 8 10,7

Крововиливи !

Набряк 7 19,4 13 31,0 * 48 64,0

Зб1льшення мигдал. 31 86.1 38 90,Б 52 69,3

Нальоти на мигдал. - ф1бриноэн1 36 100,0 38 90,5 73 97,3

. * 27 64,3 64 85,3

- Ф16РИН08Н0-ГН1ЙН1 8 22,2 6 14,3 6 8.0

- ГН1ЙН1 28 77,8* 5 11.9 3 4.0

Кол!р нальот!в

- с1рий 4 11,1* 22 52,4 41 54,7

- 61ЛИЙ 12 33,3 10 23,8 25 33,3

- жовтий 20 55, 5* 6 14,3 7 9,3

Вих1д нальот1 в за

меж1 мигдалик1в * 1? 28,• 48 04,0

Нальоти поза мигдал. 3 7,1 3 4,0

Характеристика на-

льоту

-щ!льн1сть 1 31 73,8* 69 92.0

-спаянЮть 8 29 69,0 62 82,7

-кровоточив 1сть * 13 31,0* 54 72,0

Зм1ни слизово1 носа 3 7.1 1 1,3

-Г1перем1я 3 7,1 1 1.3

Нальот 2 4,8

Секрет

Зм1ни слиз.гортан1 2 4.8 3 4,0

Г1перем1я 1 2.4 3 4.0

Набряк 1 2.4 1 1.3

Нальот 1 1,3

Прим1тка: в1рог1дшсть р!зниц( у по[,1рч,1шП р 0,05 позначрнп*. при р-'0,01 - е.

Пор1внюючи переб1г аахворювання у хворих друго! та третьо! груп, як1 вступили до стацЮНару в перюд ранньоГ. реконва-лесценцП у ав"'язку в видиенням С.<1., виявлено, що мЮкардити розвинулись в 1дпов1дно у 31 (23,IX) та 25(27,БХ) хворих (р>0,05), у 2 (2,2Х) хворих третьо1 .групи - бульбарн1 неврита.Вс1 ускдад-нення мали легкий переб1г.Це св1дчить, що С.d.tex- приймають ак-тивну участь в роавитку аахворювання.Д1агноз типу "анг1на+нос1й-ство С.<1." не повинн1 мати м1сце.По сут1, ми маемо справу в легкими формами дифтерП.

В таблиц1 8 подана динам1ка протидифтер1йного та протиправце-вого антитоксичного 1мун1тету у хворих трьох груп.Невелика к1льк1сть хворих на анг1ну, що були обстежен1 в динам1Щ пов'ява-на в короткочасним перебуванням в стацюнар1.

Таблиця 8

Динам1ка протидифтер1йного та протиправцевого антитоксичного 1мун1тету у хворих на лакунарну та фол1кулярну анг1ну, дифтер1йну 1нфекц1ю С.сИ.ох+, дифтер!йну 1нфекц1ю С.г1. Юх-.

|3м1на титру протидифтер1й-|них та протиправцевих |антит!л

I-

Анпии

абс.I X

Дифтер1йна 1нф.С.й1.1ох+

абс. I X

Дифтер1йна 1нф.С.с1Лох-

абс. | X

|Паралельне наростання тит-|ру протидифтер1йних та Iпротиправцевих антит1л. |В1дсутн1сть 8М1н титру _ | 3 |антит1л.

|Паралельне зниження титру | 1 Iпротиправцевих та проти-|дифтер1йних антит1л. |Наростання титру проти-|дифтер1йних антити в 4 И б1льше раз1в. IНаростання титру проти-|дифтер1йних антит1л в 2 |рази.

I_____

Всього обстежено хворих

50,0

37,5 12,5

44

80 20

61

19

19,4

35,7 8,9

27,2

8,В

23

79 18

23

11

14,9

51,3 11,8

14.9

У Л

2?Л 154

У 23 (14,9%) хворих ochobhoI групи, 44 (19,4%) друго1 групи та 4 (50%) першо! групп з обстежених в динам1Щ в1даначалось пар-лельне наростання титру протидифтер1йних та протиправцевих ан-тиг1л, що пов'язане скорШ за все в неспециф1чною стимуляцию 1мун1тету, не можна в1дкинути вплив 1мун1аац11 - 16 (7,1%) хворих друго1 групи в перюд в1д 3-4 дн1в до 1 мЮяця до госп1тал1зацп отримували вакцину. Тому, при використанн1 РПГА для niдтвердження д1агнову "дифтер1я" нео0х1дно враховувати можливЮть тако1 ситу-ацп.

В1дгшачшо, що у хворих друго1 групи значно частШе виявля-лось д1агностично значиме наростання титру протидифтер1йних ан-тит1л, ни у хворих третьо! групи (р<0,01).0днак, наявнЮть у 14,9% хворих на дифтер1йну 1нфекц1ю 8 C.d.tox- такого ж наростання титру протидифтер!йних антипл св1дчить про можливу прихова-нУ токсигеннють цих штам1в.

Bel xBopl отримували антибакте'р1йну терап1ю, л1кування спецификою сироваткою отримувало 75% хворих п1дгрупи Па та 57,7% хворих п1дгрупи И 1а.Не отримували л1кування сироваткою в основному хвор1 э в1дсутн1ми 1нтоксикац1ею та нальотами, адже розр1зни-ти Щ вахворювання по кл1н1чним проявам Оуло неможливо. Динам1ка 8воротнього розвитку основних клшчних симптом 1 в у хворих На п1дгрупи з середньотяжким переб1гом не в1др1зняласъ в1д тако1 у аналоПчних хворих II 1а Шдгрупи.

ВИСНОВКИ

1.Серед хворих, що вступили до стаЩонару з кл1н!чними проявами дифтерП, токсигенн1 итами кор1небактер1й дафтерИ виявлялись у 54,6% хворих, у 17,5% хворих вид1лялись нетокеигенн1 кор1небак-терП дифтерП.В 1нших випадках дтгноа встановлений на ochobI КЛ1И1ЧНИХ прояв1в.

2.У хворих на дифтер1йну 1нфекц1ю з вид1ленням нетоксигенних шта-

м1в бювар gravis зустр1чався в 36,56% випадк1в, бювар mitis - у 60,4% хворих, в 3,04% хворих видиялись по черв1 обидва бЮвари при амбулаторному та стацЮнарному обстеженн1.У хворих на дифте-р1йну 1нфекц1ю з видиенням токсигенних кор1небактер1й дифтерП бЮвар gravis виявлявся у 85,3% випадк1в, mitls - в 14,3% випад-к1в. В 0,4% хворих виявлялись С.d.gravis 1 mttís.

3.При пор1внянн1 клшчних прояв1в захворювання в трупах хворих на дифтер1йну 1нфекцIю з C.d.tox+ та дифтер!йну 1нфекц1ю в C.d. tox- виявлена значна схожЮть б1льшост1 кл1н)чних еимптом1в та

ускладнень.Пор1вняння кл1н1чних прояв1в м1ж трупами хворих на анПну та дифтер1йну 1нфекц1ю a C.d.tox- та C.d.tox+ виявило в!ро-Пдну р 1 вницю по Bclx ochqbhhx покааниках, що характеривують ва-гально1нтоксикад1йний синдром (кр!м гарячки) та м1сцев1 зм1ни в

ротоглотц1. '

4.Основною р1эницею 1нфекц11, що викликана C.d.tox-, в!д дифтер1й-но1 1нфекц11 a C.d.tox+, в б1льш легкий переб1г вахворювання. Серед хворих, що вступили до стац1онару в гострий пер1од вахворювання, легкий переб!г 8устр1чався в 60,5% хворих, середньотяжкий - в 44,2% хворих, тяжкий - в 5,32 хворих.При дифтер1йн1й 1нфекц11 a C.d.tox+ серед аналог1чних хворих легкий nepeOir вахворювання виявлений у 35,5% випадках, середньотяжкий - у 49,3%, тяжкий - у 15,2%. У хворих на дифтер1йну 1нфекц1ю a O.d. tox- виявлено мен-ше ускладнень, н1ж у хворих на дифтер1йну 1нфекц1ю a C.d. tox+, мЮкардити роэвинулись в!дпов1дно у 26,3% та 44,4% хворих).Легкий переб1г мЮкардиту у хворих на дифтер1йну 1нфекц1ю 8 C.d.tox- та a C.d.tox+ зареестрований в1дпов!дно у 92,0% та 63,9% випадк1в, середньотяжк1 - у 8,0% та 33,0% випадк1в.- НейропатП роэвинулись в1дпов1дно у 2,1% 3,1% хворих, легкий переб1г - в 75,0% та 22,2%, середньотяжкий - у 25,0% та 44,4%.Токсичн1 нефроаи виявлен1 у 9 (3,1%) хворих II групи, в 66,7% випадк1в - легкий переб1г, в 11,1 X - середньотяжкий, в 22,2% - тяжкий. Серед хворих III групи нефроаи вареестрован1 у 2(1,0%) хворих, в1дзначений т1льки легкий переб1г.Тяжкий nepeOir цих ускладнень в1дзначався лише у хворих на дифтер1йну 1нфекц1ю в C.d.tox+.У хворих на анПну специф1чних ускладнень виявлено не було.

5.Здертають■увагу строки вступу хворих до стац1онару:55,6% хворих на анПну вступили до стацЮнару в перш! 3 дн1 вахворювання,в той час як серед хворих на дифтер1йну 1нфекц1ю a C.d.tox+ та C.d.tox-у вкааан1 строки до стац1онару вступило в1дпов1дно 18,5% та 19,8% хворих.Причиною цього, мабуть, е б1льша виражен1сть болю в ротог-лотц! та 1нтоксикац1йного синдрому в перш! дн! хвороби при анг1н1.

6.У 14,9% хворих а вид!ленням c.d.tox-, як1 Сули оОстежен1 в ди-нам1ц1, в РИГА виявлено наростання титру протидифтер1йних антит1л в 4 1 С1льше раэ1в,що може св1дчити про наявнють "прихованоГ' токсигенност1 у цих 8будник1в, що не аавжди корелюе в результатами бактерЮлоПчного обстеження.

7.Виявлен1 особливост1 кл1н!чного переб!гу, ускладнень, явищ фа-гово! конверсП, придушення токсиноутворення, виявлення в вогни-

щах дифтерП одночасно токсигенних та нетоксигешшх C.d. ев1дчать про необх1дн1сть б1льш серйозного ставлення до нетоксигенних C.d.,

______про 1х вдатн 1сть п1 дтримувати en1дем1чний _процес дифтер1I.__________

Практичн1 рекомендац1I. 1.Виявлення у хворих з типовими кл1н1чними ознаками дифтерП C.d. tox- не може бути приводом для зняття д1агнозу дифтер1я. 2.0б'ем обстеження, принципи л1кування у хворих з вид1ленними не-токсигенними C.d. повинн) бути такими ж, як 1 у хворих на дифте-р1ю з вид1ленням C.d.tox+, в тому числ1 динам1чне електрокард1ог-раф1чне слостережеиня, антибактер1йна та серотерап!я при необх1 -

ДН0СТ1.

Я.Хвор! на дифтер!йну 1нфекц1ю з вид1ленням C.d.tox- повинн1 спостер!гатись при необх1дност1 кард1ологом, невропатологом п1сля виписки також.

4.Виписка з стац1онару таких хворих повинна проводитиоь зР1дно тих же правил, що й хворих на дифтер1йну 1нфекц1ю з C.d.tox+. б.В перюд еп1дем1чного п1 двищення захворюваноот! на дифтер1ю в вогнищах дифтер1йно1 1нфекц11 з вид1ленням C.d.tox- потр1бно проводите т1 ж протиеп1дем1чн1 заходи, що й вогнищах дифтер1йно1 1нфекцИ а вид1ленням C.d.tox+.

Список опубл1кованих по тем1 дисертацП наукових праць.

1."Заболеваемость дифтерией и состояние антитоксического иммуни-тета'У/Материалы научной сессии "Актуальные проблемы экологической иммунологии и аллергологии". -Киев-Луганск,1992,с.95-96.

2."Сложности выявления дифтерии на догоспитальном этапе.//Материалы научной сессии "Актуальные проблемы экологической иммунологии". -Киев-Луганск,1992,с.45-46(разом з Дудою O.K. та Шестаковою I.B.).

3."Основные аспекты интенсивной терапии при дифтерии"// Современные проблемы неотложной терапии в клинике внутренних болезней.Тезисы докладов.Киев,1993,с.106.

4."До проблеми нос1йства дифтерШшх кор1небактер1й"//1 V з'1зд 1н фекц1он1ст1в Укра1ни.Тези допов1дей. Ки1в,1993,с.146-147.

5."Опыт интенсивной терапии при дифтерии" // Интенсивная терапия инфекционных больных. Санкт-Петербург,1993.с.69.

6."Чи може не турбувати вид1лення нетоксигенних кор1небактер1й при дифтерП та анг1н1?// Питания Д1агнгчлпки та л1кування.Зб1рник на укових статей.-КиТв,1995,о.13?)-1?7.

"Clinical Feature': of D1 phl.he' ian Infection and Toxigei noi! v of

Corynebacterium diphtherlae".

The 286 patients with diphtheria.C.d.tox+, 197 patients with diphtheria C.d.tox- and 36 patients with acute tonsilitis was treated at the infection clinic of National Medical University of Kiev. Miocarditis occured in 44,4% of 286 patients, 26,3* o f 197 pat 1 ents with diphtheria C.d.tox+ and C.d.tox-.Neuropathy/óccúred irí -3,1% and 2,1% of all patients with diphtheria C.d.to)/+ and diphttíéria С. d.tox-.The renal complication occured in 3,1% arid of all / patients too.The complication was not in the patiertts-wlth aciit^' tonsilitis. A 134 patients of 1 group had no active dláease arid Miocarditis ocoured in 23,1% of these.A 93 patients of 2 group had no active disease, miocarditis ocoured in 27,6% of these.The most severe cases and complication were in the patients with diphtheria C.d. tox+.Among patients with diphtheria C.d.tox- were not severe complication and it were only 5 severe oases.

"Токсигенность коринебактерий дифтерии и клинические проявления дифтерийной инфекции."

Обследовано Б19 больных:36 с ангиной, 286 с дифтерийной инфекцией с выделением C.d.tox+, 197 больных о дифтерийной инфекцией с выделением C.d.tox-.У большей части больных с дифтерийной инфекцией (C.d.tox-) были типичные для дифтерии клинические симптомы и осложнения - миокардиты, нейропатии, нефрозы. Течение дифтерийной инфекции (C.d.tox-) и её осложнений было более лёгким, чем течение дифтерийной инфекции (С.d.tox+).Клинические проявления дифтерийной инфекции (C.d.tox-) существенно отличались от лакунарных и фолликулярных ангин.Специфических для дифтерии осложнений не было.