Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Синдром поликистозных яичников у женщин в возрастном аспекте с учетом функционального состояния печени

ХАРКШСЬШ ДЕРЭАВНИЙ МВДЧШЙ УН1ВЕРС31ТЕТ

На правах рукопису

1 1 НОЯ 1938

ШИШАКОВ Шпсола Микитовкч

статусу шшпсгагшж нечпзяв у яшш? у вшесзг ¿слеш з тртшш! сэшпшшэого етш пттт

14.01.01 - Акушерство 1 г1неколог1я

Автореферат дисертацП на эдобуття паукового ступеня кандидата медичннх наук

Харк1в - 1905

Дисертац1я е рукопис.

Роботу виконано на кафедр1 акушерства 1 ПнекологП N2 Харк1вського державного ыедичного ун1версктету.

Науковий кер1вник:

академ1к УАННП, заслужений д1яч науки 1 техн1ки Укра1ни, доктор ыедичних наук, професор Школа Григорович Б0ГДАШК1Н.

Оф1щйн1 опоненти:

доктор ыедичних наук, професор Ольга Валентин1вна ГРЩЕНКО. доктор ыедичних наук, професор ЛШя Федор1виа КУЛ1К0ВА.

Пров1дна установа: КиТвський нац1ональний иедичний ун1верситет.

Захист дисертацП в1дбудеться " " Жоо/Яг/Я 1996р. о 13 годши 30 хвшши на зас1данн1 спец1ал1эовано1 вчено! ради Д02.38.04 у Харк1вському державному медичноиу ун1верси-тет1 (адреса: 310022, и.Харк1в, пр.Лен1на, 4).

3 дисертац!вп ысвкна ознайоштися в 0Юл1отец1 Харк1всь-кого деряавного медичного ун1верситету (адреса: 310022, м.Харк1в, пр.Лен1на, 4).

Автореферат роэ1сланий "Л " Зе/Реел'Я 1996р.

Вчений секретер спец1ал18овано1 вчено'! ради кандидат ыедичних наук, доцент

<у

лЛ

В. В. КИСЛЩЯ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность проблеми. Найвалигив!шою проблемою сучасно! г!некологП в регуляц1я репродуктивно! функцП линочого орган i эму. Особливе мгсцэ в порушеша репродуктивное функцП пос!дають ендокринн1 розлади. У структур! Пнекологачних захворювань синдром полШстоэних ябчник1в (СПКЯ) б дос-татньо частою патолог1ею. За даними Э.А. Алиевой и соавт. (1989,1991), A. Rodin et al. (1994) цей показник досягаб 11Z i у 94Х пац1внток супроводжубться непл1дн!стю.

ETicutorlH та патогенез СПКЯ до тепер1шнього часу оста-точно не вивчен1, а 1снуюч1 дан1 л1тератури суперечлив1.

До тепер!шнього часу немав д1агностичних тест!в оц1нки важкост1 захворювання та критерПв добору ж!нок з СПКЯ для оперативного або консервативного л1кування э урахуванням ix в!ку. Саме це.диктуе необх1дн!сть пошуку б1льш ефективних шлях!в л1кування к1нок з СПКЯ.

Доц1льн1сть даного досл1дження зумовлена ще й тим, щр в л1тератург практично кемае робit з вивчення рол1 печ!нки в патогенез! СПКЯ.

Мета роботи - уточните orcpeMi ланки патогенезу СПКЯ у ж1нок у в!ковому аспекта з урахуванням фунгацопального стану печ!нки, вдосконалити методи д1агностики та л1кування захворювання.

Виходячи з мети роботи, Сули поставлен! так! эавдання:

1.Дати клШко-лабораторну характеристикуя1нок з СПКЯ у залекност! В1д ix в!ку та тривалост! захворювання.

2.0ц!нити стан' г!пофхзарио-гонадних взавмозв'язк1в у MiHOK з СПКЯ у BiKOBOMy аспект! з урахуванням тривалост! захворювання.

З.Вивчити функцЮнальний стан печ1нки в ж1нок з СПКЯ

шляхом -дослЗдаення деяких вид1в обшну (61лкЬвого, шрового, вугдеводного, п1гыентного 1 ферментного), а такод систем» згортання кров!.

4.Розробитн метод комплексного л1кувзння и1нок з СПКЯ з урахуванняы функц1оналыюго стану печашзд.

5.0ц1нити ефективн!сть запропонованого комплексного л1-кузання на п1дсгав! н1ка-лабораториях критерпв у дииач1-щ його застосування.

Каутова новизна. Розроблена концепц1я патогенезу синдрому пол1к1стогних явчник1в у х-Лнок у в1ковоыу аспект! в урахуаанням функционального стану печ1нки. Вивчен! гонздотропна функц1я г1поф1зу, функцЮнаяьний стаи ябчник!в 1 печ1ккл, система згортання кров1 в ж!нок э СПКЯ у вхковоиу аспекта. Запропонована комплексна патогенетично обгрунтована теральч з застосувалням гепатстропних засов!в.

Практична значущ1сть роботи. Визначеш додатков! тести оц!нки важост! СПКЯ, критерП тривалост1 та ефективност1 л1кування, до проводилось.

Розроблений та впровадкений у практику спосЮ комплексного поетапного Л1кування я1иок з СПКЯ з включениям гепатот-ропних засоб1в, щр дозволяв в1дновити ыенструальну функц!ю у 93,87. 1 репродуктивку - у 68,01 пац!виток.

Залропоновано комплекс реабШтац!йних заход1в для ж\-нок, Iцр оперувалися з приводу СПКЯ.

0сновн1 полотаныя, що виносяться на-захкст.

1.СПКЯ - пол1ет1олог1чне захворавання, кл!н1чн1 прояви якого визначаяться функцЮнальним станом явчш!к1в. У м!ру з61лыаення тривалост! захворавання розвиваетьсп фуикщонзль-'иа недостатн1сть г1поталачо-г1псф1зарно1 системи з падальеж роэвигком порувешш механ!зм1в зворотного зв'язку з явчника,-

ми.

2.У MiHOK а СПКЯ печ1нка вторинно втягубться в патодо-г1чний процео з розвиткоы у частики пац1енток синдрому цито-л!ау, холеотазу, печ1нково-кл1тинно1 недостатност1.

3.Ддя оц1нки функцЮнального стану печ1нки в jsiHOK з СПКЯ достатн!м е визначення активност1 аспартат- i алан1на-манотрансферааи, лужно! фосфатази, бета-л1попроте1д1в, bmic-ту загального б!лка та б!лкових фракц!й у плазм1 кров1.

4.Включения в комплексна л1кування ж!нок з СПКЯ гепатотропних засоб!в е патогенетично обгрунтованим i дозволяб за б1льш короткий терм!н нормал1зувати функц!ю печЛнки та репродуктивну функц!ю.

Впровадження результата досл1ддень. Запропонований метод л1кування впроваджений з позитивним ефектом у г1неколог1чних в!дд1леннях Харк1ваько! обласно! кл1н1чно! л!карн1, 1-го пологового будинку м.Харкова, Мереф'янсько! центрально! районно'1 л1карн! Харк1всько1 облает!.

Апробахдя роботи. Результата досл!джень буди заслухан! на конференц1ях молодих вчених Харк1вського медичного 1нституту (1984,1985), заседаниях Харк1всько1 обласно! науково'1 медично! сп!лки акушер1в-г1неколог1в (1987, 1988).

Пубд1кац11 результата досдхдаень. На тему дисертацП опубл1ковано 4 науков1 пращ, одержано 8 посв!дчень на рац1онал!заторськ1 пропозицП.

Структура та обсяг роботи. Дисертац1я викладена на стор1нках машинописного тексту та складавться i3 вступу, двох глав огляду л1тератури, п'яти глав власних дошйджень, закднчення, висновк1в, практичних рекомендад1й та поканчика л1тератури, який м1стить 148 в1тчизняних та 120 iHOseMfflix джерел. Робота 1люстрована 17 таблицями та 8 малинками..

Конкретна особиста участь автора е отрнмднн! результг т!в,■ •■■динесених на ззхис,т. Автором.сзшстшю проведен! кл1 н1ко-лэСораторнi досл1дг,ення.. Розробяена схема л!кувавия i резбШтацП к!нок а СПКЯ. Проанал^ован! результата вике ристания розроблено! авторш методики; зроблек! висновкц а запропонован! практичн! рекомендйцИ.

зшет роб от

Матер!али й матодп досд1рдекъ. Шд наглядом знаходилос •140 и!нок в СПКЯ. Bei вони буди подыен! на дв! кл!н1ч5 групп эа Ei ком: в2.д 17 до 25 рок1в - 73, та в!д.26 до 34 р: к!в - 67 KIHOK.

• .TpiraanicTb захворювання (за данный анамнезу) в й1но;с СПКЯ I-'i клШчно! групп в середньому склада 6,3 ± 0,0.' II-'1 - 14,8 ± 0,08.рок!в.

Ус in 140 пац1ерткам..д1агноа "СПКЯ" був постаалэний проце-ci обстекеиня i проведения дифэранц1йно1 дгагиостулн iHiüiEvffi формами г1п«?рандроген11.

Обстежання ;»!кок починалося а ротелыгаго збору анами зу. Зверталась увага на перенесен! мфэкцП в дитнчону 1 пубертатному в1ц!, на нанвнХсть в анамнез! екстраген1талъ» патолог i'i, особливо захворавань гепатоб1л!арио1 систем наступнЮть появи сшптошв СПКЯ.

При вивчвнк i г1неколоПчного анамнезу уточнввався ч появи перших менструащй, особдквост! становления та хгра тер ыенструально! функцП.

Генеративна функщя оц!нзвалася за ходом 1 результата EariTHocTi та полог 1в. Шюб вважали неш11диим у тозд раз якщр - EariTHicTb не наступала на протяз! б!льшэ 2-х рок статевого киття без запобггання зачатт».

При об'вктивному обстеженн1 звертали увагу на тип ста-тури, стан шк1ри (п!гментац1я, "смуги розтягнення", акне та íh.), розпод1л п1дшк1ряножирово1 кл1тковини, характер оволо-с1ння, забарвлення слизово! порожнини рота, розвинен1сть i стан молочних залоз.

"1деальну маоу" т!ла п!драховували за 1ндексом Брока з допустимими коливаннями ±10Х. 0жир1нням I ступени вважали надлишок маси т!яа на 15-29Z в!д 'ЧдеальноГ', II - на 30-407., III - на 50-99Z i IV - б1лыпе 10QZ. Ступ1нь виник-нення метаболiчних ускладнень у кд!н1чних трупах пэд1бнток оц!нювали шляхом визначення 1ндекса маси т!ла за Вгау (1981).

Характер г1рсутизму охЦнювали за методикою I. Baron (1973) з иого оц!нкою за ступенями вираженост! (I, II, III).

При г1неколог!чному обстеженн1 визначали тип i характер оволоо1ння, розвинен1сть великих та малих статевих губ, роз-м1ри кл!тора, стан п!хви, шийки та т1ла матки, "II придатк1в.

Для уточнения д1агнозу застосовувалися рентгенолог1чн! методи обстеження: пневмопельв1ограф1я, г!стеросальп1нгогра-ф!я, рентгенограф1я kíctok черепа та турецького с!дла.

Ультраэвукове доол1дження матки та явчншйв проводилося на anapaTl "SAL - 32В" ф1рми "Toshiba".

Для оц1нки функц!онального стану печ!нки в я1нок з СЖЯ вивчався стан б!лкового, жирового, вуглеводного, п1гментного 1 ферментного o6míhíb, а також коагуляц1йн1 властивост! кров i.

Загальний б!лок крбв1 визначався ун1ф1кованим (1972) методом за б1уретоваю реакд!бп, б1лков1 фракцИ - методом електрофоретичного розд!лення на nanepi.

ЛШдний oCmíh вивчений шляхом визначення в сироватц1

креш эагальних лШдав шдлфгкованим методом Свана, холестерину - уШфпшваиим (1972) методом 1лька, 0ета-л1попроте'1-Д1В - турбХдиметричниы методом Бурштейна й Сзмай, трнглще-рщцв - унЩкованкм (1979) методом Карлсона.

Про стан вуглеводного обтну робили висновки за р1внеы цукру б кровх надщесерце (ун1ф1ковашш (1372) орто-толу!ди-ковий метод). Проба на толеранттсть до глюкози проводилася методой В.Г. Баранова. Нормальною толерантн1стю до глюкози вважали р1вень цукру через годину п1сля навантатання глюкозою не 61льве 9,9 шоль/л, через дв1 години - не бШше 7,54 ммолъ/л.

Концентращя б1л1ру01ну в кров1 досл1джувалаоь ун1ф1ко-ваиим (1972) методом Йендрашека-Клеггорна-Грофа.

Трансферази виэначали ун1ф!кованим (1972) методом Райт-мана-Френкеля, дукну фосфатазу - за 0. Боданським, тиыолову реакц1п - методой Мак-Латана в шдиф1кацп Хуерго й Поппера, адьдолазу - методом Товарницького-Валуйськох.

Лктивн1сь фактор!в протромб!нового комплексу виэначали методом Квхка в ыодиф1кацГ1 В.Н. Туголукова, концентрац1ю фибриногену - за Р.Н. Рутбергом, ун1ф1ковании (1974) грав1-метричним методом. Час рекадьцифХкаци плазми виэначали ун1-ф1кованиы (1974) методом з додаванням хлориду кадьщю, акти-вований частковий тромбомласткновий час - методом коа-л1н-ератрофосфатного часу, толерантн1сть плазми до гепарину - методом С1гга, троиб1новий чао - методом Самра!, ф1б-риноген В - етаноловш тестом, ф16ршкшз - утф1ковзним (1974) методом визначення часу л1з1су эуглобул!нових згуст-к!в.

Стан гонадотропно1 функц!1 г!поф1зу оц1навався на п1д-став! визначення в плазм! кров1 фолатрогину (ФСГ) 1 дятроп!-

ну (JIT) рад i о i мунолог i чним методом з використанням стандарт-них набор!в ф1рми "Cea- Ire-Sorin".

Функц1ональний стан явчник1в вивчався на ochobí даних гормонально! кольпоцитслогп, оц1нки церв1кального числа та граф!ка базально! температури, вивчення píbhíb естрад1олу (Ег) та прогестерону рад1о!мунолог1чним методом за допомогою стандартних набор!в ф1рми "Cea-Ire-Sorin" та кра!н СНД (Су-xyMi, MiHCbK). Продукщя андроген!в у обстежених ж!нок оц1-нювалась на ochobí визначення р1вня екскрецй з сечею сумар-них нейтральних кетостеро!д1в (17-КС) ун1ф!кованим колори-метричним методом за кольоровою реакц1яо з метадтатробензо-лом, а також концентрац!! тестостерону (Т) в плазм! 1фов1 рад1о1мунолог1чним методом з використанням стандартних набо-piB ф1рми "Cea-Ire-Sorin".

Визначення показшийв функц1онального стану печ1нки i гормонов проводилося до та в npoueci консервативного л1ку-вання (через 3 та 6 м1сявдв в1д його початку).

3 метою вилучення екстраген1тально! патолог i'i пащбнтки з СПКЯ були оглянут! спещал1стами-консультантами: невропатологом, ендокринологом, терапевтом, гастроентерологом.

Для уточнения форми захворювання, оц!нки фунгацонально-го стану Ппоталамо-г1Поф1зарно! системи (ГГС) та явчник!в i прогнозування результату л!кування СПКЯ, застосовувалися функц!ональн1 навантажувальш проби з дексаметазоном i кло-м1феном.

Статистичну обробку результат!в досл1длення проводили методом Bapiartfifflol статистики з використанням критер1я bí-poriflHOCTi за Ст'вдентом - Ф1шером i коеф!щента кореляц!! (г).

Результата досл1джень та !х обговорення. У обстежених

жиюк СПКЯ харзкгеркзувався полшорф1амом клШчних прояв!в.

Анал1з характеру менструально! функцп виявив П пору-шення у 92,IX хйнок а СПКЯ. Роэлади менструального циклу в половини обстежених (55, ОХ), виникли з менархе та проПкали, в основному, за типом ггщэменструального синдрому в вигляд! *" ""опсоменоре! (59,ЗХ) або вторинноЗ аменоре! (12,9Х).

Нешиднхсть В1дм1чалась у 87,IX гинок з СПКЯ. Первинна нешйднхсть спостер^галась у 79,5Х, вторинна - у 20,5Х пащ-енток. Ваг1тност1, що починались, у б1льшост'1 випадкгв за-к1нчувалися еашв1льними абортами. Вхдношення полог1в до аборт1в становило 1:5. • „•,

Ирсутиэм в!дм1чено у 97,IX обстежених ж1нок, у б1ль-шоса! з них - I та II ступен1в (32,IX 1 60,7Х в1дпов1дно).

0дир1ння р1зного ступени було виявлено у 62,IX пацхен-ток з СПКЯ. у в1коео;,!У аспект! в1дм1чаеться зб1льшення к!лъ-кост1 ж!нок з ожирхнням в1д 50,7Х у 1-й шшпчн1й груп1 до 74,6% - у Н-й.

Встановлено певну , посл1довн1сть роэвитку порушення менструально! функцп, Прсутизму та охирхння: у С1Дьшост1 випадкдв СПКЯ спочатку проявлявся порушенняы менструального циклу, а г1рсутиам та ожир!ння розвивалися п1сля менархе, деилька рок1в по тому. Це-св1дчить на користь яечнкково! теорП розвитку СПКЯ 1 п!дтверджуе думку про прогресуючий характер захворювання.

При досл!дженн1 г1неколог1чного статусу у 55,ОХ пац1ен-ток а СПКЯ виявлено г1поплаз1ю матки, яечники пальпувадися лише у 75,7Х обстежених. Проте, за данный газово! пельвю-грзфп та ультразвукового обстезаення орган1в малого тазу, г1пошхаз1ю матки встановлеио в 38,4% випадк1в 1 в 1,5 рааи част!ше спостер1галось у пащбнток 1-1 клшпчно! групи. У

той самий час у 12,3% ганок визиачалося зб!.льшення матки внасл1док мхош невеликих posmpiB, частота внявлення ami була в 4,7 рази 61льеою в П-п шпн1чн1й rpyni. Дшсторонне эб1лыпення ябчниш.в спостер1галось' у 81,ЕЖ 'обстеления, у 7,2% - згЛльиекня т1льки одного ябчника.

Ощиюючи стан центрально! :нервово! системи, було вста-новлено nananicTb неврастеничного синдрому у 71,171, взэоко-TopHoï енцефадопагп - у 31,1%, синдрому л1кзорно! ггпертен-3ii - у 15,6' обстелених. Неврологхчн! порушення в 2 рази 4scTise спостерхгалксь у jsïkok II-ï клШчко! групп.

При вивчекн! стану серцево-судинно! система у 44,8% оОстежених виявлена вегето-судннна дистсШя та в 31,01 зи-пэдглв на електрокард!ограмах спсстер1гались oshskii, характер^ для метабсШчно! кардгопатп. Терзпевтична патолог!я в 2 рази частisse выявлялась у ïùhok II-ï кл1н1чко! групи.

У 11 (18,6% в1д обстедэних) пац1внток, серед яких 7 належали 11-я клзипчн1Й rpyni, внзначалося дкфуане збхлыпення щитовидно! залози I—11 ступени без ознак тиреотоксикозу.

Одержанi дан1 св!дчать про залучення в патолог1чний процес при СПКЯ центрально! нервсво! та серцево-судинно! систем, щитовидно! залози, ступень порушень яких прогресув в wipy эбШшення в1ку хворих та тривалост1 захворюзання, що узгоджуеться з висновками 1шпих автор!в (С.С. Акопян, 1987; АЛ. Раисова, В.Г. Орлова, 1989; Е. Dahlgren, P.O. Janson, 1993).

При вивченн! гонадотропно! функцП rino^isy встайовлено зииаення в плазм! Kpoei ФСГ (Р<0,001), зб1льшення иснцентрз-ц!i ЛГ (Р<0,001) i, як нашпдок цього, вiрогiдно високе в1д-ношения ЛГ/ŒCT (Р<0,001) порхвняно si здоровими ;ùhksjui. Найб1льш характерною ознакою СПКЯ s В1дн0пення ЛГ/ТСГ, вксо-

к1 значения якого (б1лыпе 3,0) в1дм1чено в ус1х пащбнток. В1рог1ДШ1х в1дм!нностей шж кл!н1чними трупами у вм1ст1 го-надотропних гормон1в у плаэм1 кров! та 1х сп1вв1дношенн! не встановлено.

Функщональнии стан яечншйв у ланок з СПКЯ у пор1внян-н1 з аналогхчкими показниками контрольно! групи характеризу-вавоя п1двшценням у плазм1 кров1 концентрацп Т (Р<0,001), нормальним равней Ег (Р>0,1), зниженням 1ндексу Ег/Т (Р<0,001) 1 вм1сту прогестерону (Р<0,01), при наявносИ п1д-вшцено! екскрецП 17-КС з сечею (Р<0,001).

Шд час з1ставлення результат1в досл1дження концентра-цП Ег 1 I в плазм 1 кров! виявилося, щр в б1Льшост1 (63,27.) пащвнток з СПКЯ 1-1 кл1н!чно! групи нормальному 1 шдвище-ному (б1льше 360 пмоль/л) р1вню Ег в1дпов1дала п1двищена (б!льше 3,5 ныоль/л) концентрац1я Т, а в б1льшост! (59,0%) обстежених II-! кл!н!чно! групи - нормалъний вм1ст Т в плаз-м1 кров!. Висок1 значения (больше 106) 1ндексу Ег/Т визнача-лись у 38,В£ пащбнток 1-! кл!н1чно! групи та у 61.6Х - II-!.

Проведений анал!з сп!вв1дношення р1вн1в 17-КС, Т, Ег ! в1дношення Ег/Т дав п1дставу розглядати вадносне зб1льшення вм1сту Ег в плазм! кров1 пациенток 11-1 кл1н1чно! групи, як насл1док посилення периферично! аромагизацП андроген1в в естрогени.

За тестами функционально! д!агностики у 91,4% ж1нок. з СПКЯ спостер!гались ановуляторн! менструальн! цикли. У 8,67. пащенток виявлено чергування монофазно! базалъно! температуря з недостатн!стю люте!ново! фази в деяких менструальних циклах.

При вивченн! гормональних показник1в у ж1нок а СПКЯ з урахуванням тривалост! захворювання нами виявлено, що зни-

ження ФункцП ябчник1в прогросув на фон! п!дсилення перифе-рично! конверсП Т в Ег при тривалост! захворгавання б!лыпе 10 рок!в.

0ц!нка горыональних показник!в проводилась нами в прочее! проведения функц!онально! проСи з клом!феном. Виявлено наявн!оть г1поталамо-г1поф1зарно1 недостатноот!, йтуп!нь ви-раженост! яко! nporpecys в м1ру зб!льшення в!ку ж1нок а СПКЯ.

При досл!дженн! б!лкового обы1ну в пац!енток з СПКЯ у пор1внянн1 з! эдоровими ж!нками виявлено зниження в плазм1 кров1 вм!сту загального б1лка, альбум1н1в, зб!лывення глобу-л!н!в 1, як наол1док цього, аниження альбум!но-глобул!нового коеф1ц!внту. Б!льш виражен! зм1ни показник1в б!лкового обм!-ну спостер!гались у пад1енток 11—1 кл!н1чно1 групи. Зниження р1вн1в загального 0!лка та альбум1н!в св1дчить про порушення б1лковоошгг9Тично1 функцП печ!нки (С.Д. Подымова, 1993).

Порушення регулпючо1 функцП печ1нки в л!п!дному обмШ в ж1нок з СПКЯ виявлялося зб1льшенняы вм!сту в плазм! кров! загадьних л!п!д!в, холеотерину, тригл1церид!в i бета-л!поп-роте!д1в у пор!внянн1 а контрольними данный. Указан! показ-ники були в!рог!дно вищими в П-й кл1н!чн!й груп! пац!внток у nopiBHHHHl 3 1-ю (Р<0,001).

У в1новому аспект! спостер!галося в1рог!дне зниження загального б!л!руб!ну (Р<0,01) за рахунок його прямо! фрак-ц!1 в плазы! кров1 в пац!бнток II-1 кл1н!чно! групи внасл!-док зниження п!гментоутворгаочо1 функцП печ!нки.

При вивченн! ферментного обм1ну встановлено, цо р!вн! ACT ! АЛТ в плазм! KpoBi в пац!енток 11—1 кл!н!чно! групи в!рог!дно перевищували в!дпов!дн! значения в ж!нок контрольно! (Р<0,001 ! Р<0,001) та 1-1 кл1н!чно! груп (Р<0,01). Зниження коеф!ц!Бнта де Р1т!оа менше одиниц! визначалося в обох

кдШчних групак (Р<0,001).

Маркером Щ1тол1зу е й альдолаэа, показники активное?! яко"1 в обох клШчних трупах Сули в1рог1дно вще (Р1<0,05, Р2<0,02), НЬх у здорових Ж1Н0К.

Активна сть "лужно1 фосфатази в"пац1Б1ЙЪй' обох1кл1н1чнж труп В1рог1дно перевйшувала аналог1чний показнйК"' здЪ[16в11х;■"' зйнок (Р<0,001) 1 збхльшувалася з в1ком (Р1-2<0,01).

ПроведеШ доал1дження стану систекш гемос'тазу виявшш порушення бхлковосинтетично! функцп печ1нки', щр-проявлялось у частини пащенток зниженням протромбанового 1ндексу та за- -' гального фхбриногену, 1 ггпокоагулящвю за рахунок дёф!циту фактор1в згортання кров1, що синтезуються пёчГнкою.

Результати проведеного корелящйного анал1зу св1дчать про т1сний функщональний эв'язок гепатоб1л1арио1 та репро-дуктивно! систем, цо дозволяв в'икористовувати показники функционального стану печ!нки, як додатков! д1агностичн1 крите-рП ощнки важост! СПКЯ.

Проведено комплексне Шкувакня 140 яйнок з СПКЯ за роз-робленою схемою, що передбачав його етапшсть.

0ц1нка результатов л1кування проводилася шляхом поров-няння скарг пацхенток. до та п1сля л1куваиня, а такой ьа зм1-ноа ступеня вираа&ност1 г1рсутизыу 1 эшошнна ыаси т1ла при наявнйст! ожщпння, в1дновленн» ыенструально'1 та генеративно'! функд!й. "

У ВС1Х ж!нак э СПКЯ, як1 отримували коисервативне л1ку-ван'ня 'аапропонованою нами схемою', эникзи вегетативно-судинн 1 та нервово-псюичн! прояви, зв'язан! з захворюванням.

У 50 (57,5%) пащенток з гадцпнням в1дм1чапося зншення ыаси т1ла, в тому числ1 у 64,ОХ ж!нок 1-1 та 52,0% 11-1 кл1-н!чно1 групп. Саме в цих пац1енток нормал1зувався стан ши-

ряних покрив1в - зникли акне, зменшилася виражен1сть жирно! себоре!.

Спостер1галося спов!льнення або стаб!л1зац1я патолог1ч-ного росту волосся у 38,62 ж1нок з г!рсутизмом I-! та у 24,2% 11-1 кл1н1чно! групи.

Регулярний менструальний цикл в1дновився у 101 (78,3%) ж1нок з СПКЯ, в тому числ1 у 84,6% пац! енток Ы i 71,9% II—I клШчно! групи.

Репродуктивна футщ!я в1дновилась у 77 (59,82) д1нок э СПКЯ. Пор1вняно з результатами тералП за загальноприйнятою схемою, яке отримували 85,0% пац1внток до надходження в кл1-н!ку, ефективн1сть л1кування непл1дност! зб1льпшлася в 2,3 рази. При цьому в 1,6 раз зменшилася частота саькшльних аборт1в i в 7,4 раз зб1льшилося число ncuioriB.

Результата л1кування залежали в1д в1ку д1нок: BariT-н1сть наступила у 66,7% пац1енток з непл1дн1стю 1-1 та у 52,5% - II-I вл1н1чно! групи. При непл1дност1 до 5 рок1в ва-г1тн1сть наступила у 67,5% ж!нок, при непл1дност1 6-10 ро-KiB - у 52,6%. Серед ж!нок з тривал1стю непл1дност1 11-16 рок1в наступила лише 1 (14,5%) ваг1тн1сть, яка зак1нчилася самов1льним абортом.

Результата л1кування непл1дност! ж1нок з СПКЯ знаходи-лись у певн1й залежност1 в1д типу порушення менструального циклу, ступен!в г1рсутиэму та ожир1ння.

У план1 в1дновлення фертильност! rlpmi результата спос-тер!гались у пац1енток i3 вторинною аменореей (35,3%) або наявн!стю кровотеч (36,0%), г1рсутизмом III ступени (25,0%), ожир!нням III i IV ступен!в (26,1% 1 14,3% в!дпов1дно).

Анад1з показав, шр в1дновлення репродуктивно! функцП в 74,0% випадк1в в1дбувабться в перш! 6 м1сяц1в л!кування. За

- 14 - . -

цен проьажок часу вагхтнхсть наступила у 85,7% пацхенток в неплгднЮто 1-1 та у 58,1% - II-! клШчнох групп.

При вивченнх вплису консервативного л1кування на гона-ДОТРОПНУ фуНКЦ1Ю г1ПОф18У В Ж1Н0К Э СПКЯ В1рОГ1ДШМ ЗШН

выЮтуФСР у-'ЛГ в пдааы1 кров! не встановдено, щд св1дчить про функциональна порушенкя в г1потала\ш-г1поф1гари1и систе-т (Табл. 1).

Проведене консервативна л1кування в >.инок з СПКЯ привело до шдвшценнп естрогенно'* насичекост1 на рхвн1 тка-ник-м1пеней, норшя!зацП екскрецН 17-КС в сечею, пол1ппок-ня естрогеи-андрогенного балансу в плазм! кров1 в пащекток обох клШчних груп (Табл. 1).

• Консервативне л!кування справило поэитивний вплив на функщонаяьний стан печхнки в пац1енток а СПКЯ. Проте в обох клШчких трупах не одержано поено! нормал1зац11 фуккц1й пе-ч1кки пор1Енлно з показниками эдорових ж!нок (Табл. 2).

На гадсгаз1 одерханих реэультаИв мокша зробитн висно-вок, що вкдачення в комплекс лхкувальних заход!в гепатотроп-них аасоб!в патогенетично обгрунтовано невале.тао вхд ваку пац1биток, особлиьостей клиичннх прояв1в 1 гормональних по-рушень при СПКЯ.

Оперативке втручакня проведено у 26 (18,6%) шнок з СПКЯ. Шсля операц! 1 регулярний менструалышй цикл в1дновив-ся у 20 (76,91) з них, в тому числ! в 88,9% випадк1в у пац!-енток 1-1 юиичис! групп та в 70,6% - II-!. ЕИдновлеикя ре-продуктиЕНо! функцП спостер!гадось у 57,1% ;;анок 1-1 кл1-н1чно! групи, 35,31 - I1-1 ! в щлому - у 41,7% пзщбнток з непд1дк!ста.

Проведения в п!сляоперац1йному пер1од1 реаОШтащшго! терапП за разробленоа нами методикою сприяло зншеннт час-

Т&блшы 1

Зм1ст 17-КС в сет, сташсзях та гокадстропаих горпов1в в аиг;л хровг у а СШШ

теля копсерват&взого л!куваявя (М ± т).

Групп обстмхетос 17-КС, мхмоль/до5у Тестостерон, кмоль/л Естрадол, пмаи/л Гпдекс шя Прогестерон, (».'¿(¡СЬ/л ФСГ, мкг/л 1Г ихг/л 1ндгкс ЛГ/ФСГ

I п=73 Р, 30,1±1,17* 3,89±0,29® 463,2±43,9* 157,6+16,2* 8,30±0,77 6,34±1,10 21,03±3,77 3,2±0,73

II п=67 Р2 37,3± 1,66 4,37±0,43 408,9141,5 174,7±23,1* 7,78±0,68* 4,59±0,69 14,38±1,77 4,1А<),80

В щлоьгу п=140 Р1 33,8+1,08* 4,12±0,26* 436,1±30,0 166,4+14,1* 8,11 ±0,53* 5,34x0,63 16,82±1,77 3,8±0,58

Контрольна п=20 Ро 27,6±1,33 1,35±0,13 364,8±27,4 250,3±13,8 12,0±1,76 9,40±0,83 5,81+0,46 0,6+0,05

Ро-Р. >0,1 <0,001 <0,1 <0,001 <0,1 <0,05 <0,01 <0,01

пд-шеть Ро-Рз' <0,001 <0,001 >0,1 <0,01 <0,1 . <0,001 <0,001 <0,001

ецшн- носгсй Ро-Рз <0,01 <0,001 <0,1 <0,001 <0,1 . <0,001 <0,001 <0,001

РГР2 <0,001 >0,1 >0,1 >0,1 хм ■" >0,1 >0,1 >0,1

Прзштк&: * - гаропдшеть. »¡дишиостей мше по1Слзникоые до лшуваякя 1 теля ги-сго.

Таблица 2

Функцюнялыгий стаи печшки у жшок з СПКЯ тслв ковсерва тивного лжуванця (М&т).

Функц11 печ1нкн П<ж&зшвш,що вшчшотьоя Контрольна група п-20 Ро Кл1шчш групп В1рог1дн1стъ в!дм!ипостей

I п-78 Pi II п-67 Р2

1 2 3 4 5 6

Функцю-нальш печ!нко-Bi пробн ACT, имсшк/(годхл) 0,19±0,01 0,19±0,02* 0,25±0,03 Po-Pi>0,l Ро-Р2<0,1 Р,-Р2>0,1

АЛТ, Ш1оль/(год*л) 0,17±0,02 0,24±0,02* 0,27±0,03* Po-Pi<0,02 Рв-Р2<0,01 Pl-P2>0,l

1ндекс АСГ/АЛТ 1,27±0,11 1,09±0,09* 1,00±0,09* P<rPiX»,l Р<гР2>0,1 P|-P2>0,1

Лувна фосфата», ммопьДгодхл) 77,8±3,38 88,8±7,58 91,9±10,3 P<rPi>0.1 Ра-Р2>0,1 PJ-P2>0,1

Алыютаза, ME 2.40ЮД5 2,42±0,22* 2,86±0,40 Po-Pi>0,l P(r-P2>0,l Pi-P2X),l

Тимолова проба, ОД. 1,74±0,б9 3,05±0,20 3,57±0,46 Po-Pi>0,l Po-P2<0,05 P,-P2>0.1

Б1л)руб1н загалышВ, ишапь/л 10,83±1,39 13,62±1,18* 14,57±1,48 Po-Pi>0,l Po-P2<0.1 P,-P2>0,1

Б1л]ру(Ун непрямий, ыхыодь/л 8,05±1,19 8,58±0,91* 9,78±1,22 P(rPi>0,l Po-P2X>,l Pi-P2>0,l

БШру<йн прямой, мкыоль/я 2,78±0,52 5,41 ±0,76 4,27±0,79 Po-Pi<0,01 P0-P2>0,1 PI-PJ>0,1

Шгйдний обшн Затальн! nlntan, г/л 4,27±0,52 5,18±0,18* 6,52±0,3б* Po-P|>0,I Po-P2<0,01 PrP2<0,01

Холестерин загелышй ымоль/л 4,13±0,16 4,58±0,15* 6,19±0,88 P0-P|<0,1 PO-P2<0,05 PI-P2<0,1

Холестерин *1лышй, нмсаь/я 0,88±0,06 0,84±0,17 1,05 ±0,31 PO-PJ>0,1 Ро-Р2>0,1 P,-P2>0,1

Холестерин бЦково-зв'хзаияй, имаяь/л 3,25±0,18 3,73±0,23* 5,14±0,57 P0-Pi>0,l PO-P2<0,02 PI-P2<0,05

КПЗБХ, % 78,3±1,80 81,6±4,12 83,0±8,15 PO-PI>0,1 P0-P2>0,1 Pl-P2>0,l

Трнгл1церкди, ммодь/л 0,48±0,07 1,21±0,18 1,54±0,23* P(rPi<0,002 Po-P2<0,001 P,-P2>0,1

1 2 3 4 5 б

Бсга-л1по-щюгсЬщ, од. 39,0±2,43 51,2±2,65 54,312,25* Po-Pi<0,ö01 Рс-Р2<0,001 Р,-Р2>0,1

Протромб!- HQ2H8 litESKC, % 87,2±1,4б 84,811,42 83,711,14* Po-Pi>0.1 Р0-Р2<0,1 PI-PJ>0.1

Рггалыцгфгка-ц1я плазма, С ~ 78,2+9,71 87,t±S,J9 L '91,114,12* , Po-Pi>0,l Po-Pi>0,l PrPi>0,l

Тачераитойсгь пяазмнио " гепгрину, с 540,0134,6 , 267,4132, Г 303,3163,9 Po-Pi<0,C02 Го-Р2<0,05 PrP2>0,l

Коагуло- АЧТЧ, с 40,7± 1,55 46,312,29 44,715,24 Po-Pi<0,l Po-P2>0,l Pi-PÎ>0,1

грша TpofíCiHoruü час, 4 - с 29,010,58 29,3±0,72 30,010,89 . Po-Pi>0.1 Po-P2>û,l " Pi-P2>0,l

ф1бримогеи, г/Л ... „ 2,9510,13 2,8110,12* 3,0810,16 PrP|X>,l ' Po-Pî>0.1 Pi-P2>0,l

т.,„ CiC'pKHortü В, од. — — 0,6710,17 —

ФШраноийэ, 223,3±8,82 213,3+5,57*. 221,617,06* Po-Pi>0,l P,rP2>0,l P|-P2>0,1

Згг&яымй -бйюк, т/л 79,7iï,59 75,811,17 74,711,21* IVP|«U ' Ро-Р2<0,02 Pl-P2>0,î .

Ляьбукига, к1дн. 55 60,611,18 58,210,82* 56,511,11* P»-Pi<0,l Po-Pî<0,02 P|-Pj>0,l

Альфз-1 -глебуя!кн, ЕЭДЯ. % 4,7510,39 5,1110,16 5,1810,22* P<rP|><U PB-P2>0,1 Pr?2>d,I

БЬш$ А]щ|а.-2 - ■ гла'аутлт, ЙЕН. % 7,44+0,29 8,0910,25 8,0510,31 P0-P,<0,1 P0-P2>0,1 ?!-Р2>0.1

Бт -оюбуяЬт, Йци. % 1Ö,31±0,37 10,6610,26 ll.29iO.33 Po-Pi>«.l P0-P2<0,1- . Р|-Рз>0,1

Гама -глобул ilffl, BtaH. % 1б,83±0,72 17,9410,53 19,2910,81 Po-Pi>o,i P6-P2<0,05, PrP2>0,l

Альбум1но- гпоСузйиовий КоефЫекг 1,52±0,09 1,4110,05* 1,3210,06* P„-PI>0,1 Р0-Р2<0,05 PI-PJ>0,1

Примггка: * - в1ропдшсть вщкинкостей шг показнижвми до та теля консервата-ного лйсування.

тоти розвитку спайкового процесу до 7,7%, щр аначно нижче. даник (17,6%-100%) д1тератури (Ю.К. Памфаыиров и соавт., 1989; Э.А. Алиева и соавт., 1990, 1991; Б. БагкепЬ, 1984).

Встановдено, щр фунгацональна проба а клоыхфеном не дозволяе точно прогнозувати результат консервативного або оперативного л1кування.

Таким чином, п!сля комплексного л1кування й реаб!л1та-Ц11 в!дновлення менструального циклу спостер!галось у 03,8% випадк1в, поява ваПтност! - у 68,0%. Ревультати л!кування заделали в1д в1ку пац1енток: у 1-й кл!н!чн!й груп1 частота в!дновлення менструально! та д!тородно'1 функц!й склада 96,9% 1 73,0%, а в П-й - в1дпов!дно 90,6% 1 62,7%.

Одержан! дан! св1дчать про ефективн!оть поэтапно'! реа-0!л!тац!йно1 терапП ! необх!дн!сть 11 проведения у ж!нок з СПКЯ.

ВИСНОВКИ

1.Синдром пол1к1стозних ябчник!в характеризуемся пол!-ыорф1змом кл!н!чних прояв1в. Найб!льш специф!чними ознакаыи захворювання в ж!нок 6: г!рсутизм (97,1%), роалади менструально! функцП (92,1%), непл!дн!сть (87,1%), двоотороннб зб!льшення явчник!в (81,2%), ожир!ння (62,1%).

2.Синдром пол!к1стозних явчник!в б результатом порушен-ня г!потадамо-г!поф1зарно-ябчниково-надниркових взаБмоэв'яз-к1в незалеяно в!д джерела г!перандроген11 ! супроводжувться зниженняы концентрац!! ОСТ, зб!льшенням вы!сту ЛГ, в!дношен-ня ЛГ/ФСГ, р1вня Т, зниженняы в!дношення Е^/Т ! концентрац!1 прогестерону в плазм! кров!.

3.1а зб!дыпенням в1ку ж!нок а СПКЯ ! тривалост! захворювання п!дс1Ш)8ться периферична ароматизац!я андроген!в в

естрогени, що сприяе подалыпому порушенню секрецП гонадот-ропних гормогав 1 функцЮнальних зв'язкав у г1паталаиа-г1по-ф1зарно-явчников1й систем!, що кл!н!чно проявляБться зб1ль-шенням ступени вираденост! г1рсутизму та ожир!ння, тдсилен-ням порушень менструального циклу.

4.При тривалост1 захворювання б!льше 15 роклв розвива-вться функц1ональна недостатн1сть г!поф1зу та ябчншив, що проявляеться зниженням вм!сту ФСГ, ЛГ, Т, прогестерону в плазм1 кров!. Р!вень Ег в плазьи кров1 п!двищений внасл!док периферично! ароматизацп андроген1в в естрогени. ЕИдсут-нЮть кореляцИ м1х концентрац!ею в плазм1 кров1 статевих та гонадотропних гормон1в св!дчить про порушення механ!зшв зворотного эв'язку в систем! г1поталамус-г1поф1з-ЯБчники.

5.Д1агностична проба з клом1феном 5 достатньо !нформа-тивною для ощнки функцЮнального стану репродуктивно! сис-теми. Зниження вм1сту ФСГ в плазм1 кров! в успх обстежених, в!дсутн!сть зм1ни секрец!! ЛГ у пац!бнток старше 25 роюв сл!д трактувати як стан г!поталамо-г1поф!зарно1 недостатнос-т1, ступ1нь яко! прогресуе в м1ру зб1льшення в!ку лйнок з СПКЯ.

6.У ж!нок з СПКЯ у патолог1чний процес втягуеться гепа-тобШарна система, що проявляеться зниженняы б1лковбутворя>-ючо! функцП печ!нки, неповноц1нн!стю П регулюючо! рол! в обм!н1 фермент1в, бШруб^у, л!п1д1в, вуглевод1в, тенденц1-его до г1покоагуляц!1 кров1. Виявлен! зм1ни в гепатоб1л1арн1й систем! обстежених хворих в1дпов1дають синдромам печ1нко-во-кл1тинно1 недостатност!, холестазу, цитол1зу.

7.Несприятливими прогностичними факторами для появи ва-гхтност! б: в!к ж1нок б1льше 30 рокхв, порушення менструального циклу за типом вторинно! аыеноре! або з наявн1стю кро-

вотеч, ггрсутиэм III ступеия, шшрхння III i IV ступеихв, тривая1сть непл!дност1 быьше 10 poKiB .

8. Розробленш нами комплексний метод лнгуванкя ганок з СПКЯ з урахуванням функционального стану печ1нки е патогене-тично обгрунтованш 1 ефектшшии. Кл1н1чне в1дновлення манс-труально! функцП спостер!гаетьсн у 93,8%, д!тородно! - у 68,0% иалдЕнгок.

ПРАКТИЧНI РЕКОМЕНДАЦ11

1.У хворих з СПКЯ для ощнки фунгац овального стану реп-родуктивно! системи дощльно визначити BMiCT 2СГ, ЛГ, Т, Ег, прогестерону в плазм! кров1. При цьоыу в б!льшост1 пацхенток cnocTepirasTbOH зникення концентрац!'i ФСГ, niдвижения р1вки ЛГ й индексу ЛГ/ФСГ (блльше 3,0), збгльшення вмЮту Т, зни-жеиня вдаошення Ег/Т ыенше норки, ниаька концентрац1я прогестерону в плазм! кров i.

2. У Бизначеши функщонального стану гепатобШарно! систеыи при СПКЯ достатШми б так! тести: piBSHb загального б!лка та СалкоЕкх фракций, втст бета-л!попроте"1д1в, визна-чення активност! лудно! фосфатаэи, атнотранофераз у плаэш кровi та в1дношення АСТ/АЛТ.

3.Б1лыа глибок1 функц1ональн1 та морфолог1чн1 зьини в репродуктивн!й та гепатоб1л1арн1й системах у павдбнток старше 25 рок1в указують на прогресуючий характер захворавання 1 диктують кеобхчдтсть раннього виявлення, диспансерного обс-те&ення i л!кування ж1нок з СПКЯ.

4.У л1куванн1 пащенток з СПКЯ сл!д вщЦлити три основ-Hi етапи. На першому етагп терап1я спрямована на нормал1аа-щю функционального стану явчншав i печ!нки з подавьшоа in- -дукщба овуляцП.

- 21 -

При лз-кувашп в ушвах "стащонару приэначаеться:

- п1рогенал в/м эа загальноприйнятою схемою;

- гемодеэ по 200,0'х 4-5 раз1в, через 3-4 дн1, в/в,

крап;

. - натр1ю тЛосулиьфат 30% розчин, по 10,0, в/в, струйно, через день, 12-15 1н*екЩй на курс л1кування;

- сплен1н по 1,0 х 1 раз на день, в/м, до 10 1н*екц1й на курс л1кування;

бюстимулятори, глютаЛнова кислота або пангамат кальщю, в1таы1ни "Е" (або "Аев1т"), "С" у эагальноприйнято-му дозувашп; кисневий коктейль х'1 раз на день - на протяз1 вс1б1 госп1тал1аац1Г. ........

При п1двищеному р1вн1 Т рекомендуються синтетична про-гестини на протяз! вс1Е1 госттадааащ1, щр тстять у соб1 мал1 дози естрогапв, так1 як ригев1дон, тризистон, триквЬ лар.

Медикаментозне Л1кування доповнюеться призначениям аб-дом1нально! декомпресП в безперервному релит а негзтивнкм тискам до 0,15-0,20 кг/см2. Тривал1сть процедура склэдав 15-20 хвилин, к1льк1сть процедур - 12-15. Приэначаеться та-кож електрофорез з 5% розчином натр1ю тиосульфату, через день, до 10 процедур на курс л1кування, або електрофорез скловидного т1ла на низ живота, щоденно, до 15 процедур.

Л1кування продовкуеться в амбулаторних ушвах \ включав:

- декар!с (левашзол) по 150 мг, одноразово, один раз на тиидень, на протяз1 2-х м1сяц1в;

- димедрол або супраст1н по 0,05 г на н1ч на протяз! 7-10 Д1пв кожного шсяця;

- карсил по 1 драте х з рази на день на протяз1 »псяця

- 22 -

з повторениям курсу л1кування через 2-3 м1сящ;

- фол1ева кислота по 0,001 г х 3 рази на день у 1-у фазу менструального циклу;

- в!там1н "С" по 0,25 г х 2 рази на день 1 в1там1н "Е" по 0,2 г х 2 рази на день у П-у фазу менструального циклу;

- глютамхнова кислота по 0,5 г х з рази на день або пангаыат кальц1в по 0,05 г х з рази на день на протяз1 менструального циклу, чергуючи щ препарати в наступних циклах.

Пащвнткам з сошр1нням призначавться г1покалор1йна д1е-та з обмежуванням вуглевод1в та жир1в, л!кувальна ф1зкульту-ра, тирео!дин по 0,05 г х 2 рази на день на протяз1 3-4 тиж-н1в, лхпотропн1 засоби - л1пам1д по 0,05 г х 3 рази на день, мет1он1н по 0,5 г х з рази на день, л1постаб1л по 3 капсули на день, есенвдаде по 2 капсули х з рази на день на протяз1 менструального циклу. Шсля зниження маси тхла не менш чим на 10% переходить до звичайно! схеми л1кування.

При тдвищеному вм1ст1 17-КС у сеч1 рекомендуеться дек-саметазон по 0,125 мг на н1ч на протяз1 2-3 менструальних цикл1в.

При в1дсутност! овуляцП з метою регуляцп менструального циклу застосовуються синтетичн1 прогестини за короткою (6-7 дн!в) або контрацептивно» схемою (21 день).

Стимулящю овуляцП бажано проводити кломхфеном, який призначавться з 5-го по 9-й день менструального циклу дозою 50, 100 мг на добу.

Оптимальна тривал1сть амбулаторного лгкування - 2-3 курси. На п1дстав1 результат1в проведено! терапП та даних обстеження в друПй пххпталхзацП проводиться корекц!я чер-гового циклу призначень.

При в1дсутност1 ефекту в1д консервативно! терапп на

протяз1 6-8 MicHniB необх1дно переходити до II-го етапу Л1-кування - клиновидно! резекцП або декортикацП яечншав.

Перед оперативном втручанням проводиться 1муностимуля-щя (леваьйзол, метилурацил, елеутерокок, д1базол) i десен-сибШэуяча (димедрол або cynpacTiH) терашя. Беэпосередньо перед операхцБЯ внутр1шньовенно вводиться 1,0 мл цефазолгну або цефалоридину.

Зак1нчення операцП б початком II 1-го отапу л1кування. У тсляоперащ иному пергодх з метою проф!лактики спайкшого процесу в черевну порсшшну через мз.кро1ригатор вводиться 400,0 6% розчину пол1глюк!на. Через козий 20-24 години niara виведення колшнього розчину вводиться 400,0 пол1глюк1ну i 50-60 мг пдрокортизону на протяз1 3 д1б. На 4 добу nic-ля операцП в черевну породнину вводять 200,0 гемодезу з трипсином (10 мг), гидрокортизоном (50-60 мг), Л1дазсю (64 ЦЦ), димексидом (1 мл 10% розчину) i виймаоть м1кро1ригатор. 3 5-го -дня поденно або через день проводить гхдротубацП Ties д л1кувальною су.мiшяш з геыодезом к1льк1стю 30-80 мл (в эа-ледност! В1Д прох1дност1 маткових труб) э тиском 80-100 мл рт.ст. до 4-5 процедур на курс л!кування.

Додатково призначаються сиыптоматичн1 засоби, anraric-TaMiHHi препарата, метилурацил, а також комплекс л1кування в стэц1онар! для пащвнток з СПКЯ за запропонованою наш схемою.

У комплекс реабШтациших захода в вкяючавться електро-к!агн1тотерзл1я, яка проводиться за допомогою магн1тайзера. Апарат прикладають на низ живота на 10-15 хвшш щоденно, починагачи з 3-го дня' П1сля операцП. Курс л!кування складas 8-10 сеансов.

3 5-6 доби п1сляоперащиного перiоду призначаетьсп зб-

доьинадьна декомпрес1я на область г1погастр1я на 15-20 хви-лин пщенно до дня вшшсування.

П1сля вшисування 1а стац1онару продовжуеться л1кування за запропонованою нами схемою. Стиыуляц1я овуляцП проводиться при наявност1 нормально! прох1дност1 маткових труб не ран1ше, н1ж через 3 м1сяц1 п1сля операцП.

5.К1нки а СПКЯ повинн! знаходитиоя п1д диспансерним наглядом у ж1ноч1й консультац11 в груп1 "ризику" за розвит-ком гаперпластичних процес1в у матц! та молочних залозах до в!дновдення двофаэного менструального циклу або при в1дсут-ност1 ефекту в!д л!кування - до менопаузи.

СПИСОК Р0Е1Т, 0ПУБЛ1К0ВАНИХ 3 ТЕМИ ДИСЕРТАЦП

1.Стимуляция овуляции кломифеном у женщин с синдромом склерокистоэных яичников // Вопросы репродуктологии: Сб. науч. тр. - Харьков, 1992. -С.49-52.

2.Состояние гемодинамики печени у женщин с синдромом склерокистоэных яичников по данным реографии // Вестник проблем современной медицины. - Харьков, 1995. - Вып.10. -С.79-82.

3.Функциональное состояние печени у девушек с синдромом склерокистоэных яичников // Актуальн1 питания г!неколог11 д!тей та п1дл1тк!в: Теаи 2-1 науково-практичноI конференци дитячого та п!дл!ткового в!ку Укра!ни / 3-4 жовтня 1995 року /. - Одеса, 1995. -Т.1. -С.54.

4.Влияние неблагоприятных факторов внешней среды на функциональное состояние яичников у женщин с синдромом склерокистоэных яичников /ССКЯ/. // Медицинская экология. Гигиена производственной и окружающей среды. - Харьков, 1995. -С.158-162.

- 25 -

РАД IОНАЛ13АТОРСЬКI ПР0П03Щ11

1.Применение кальция 'пангамата при лечении синдрома склерогатстоаных яичников. ' - 'Харьковский' медицинский институт. - Н 2260'от 28.06.91 г.

2.Применение глютйшновой кислоты при лечении'синдрома аеяерокистозных яичников. - Харьковский' медицинский институт. - N 2259 от 23.06.91 г.

3.Применение пирогенала ' при лечении синдрома склеро-ккст03ных яичников. " - ХарЬКОВСКИЙ медицинский' институт. -М 2261 от 28.C6.91r.

4.Применение унитиола при лечении' синдром^ склеро-кистозных яичников. - ХаръкоЕский медицинский институт. -N 2292 от 28.06.91 г. /Шиилаков'Н.Н., Дрыгнна Л.В./.

5.Применение ксантинола никотината в комплексном лечении Сольных с сшщргаюм СКЯ.' - Харьковскйй медицинский институт. - Н 2412 от 13.10.93 г.

6.Способ прогнозирования исхода лечения больных с синдромом СКЯ путем использования фармакологической пробы с ксантшюлом никотинатоа. - Харьковский медицинский институт. - Н 2410 от 13.10.93 г.

7.Способ лечения эндокринного бесплодия у больных с синдромом СКЯ синтетическая! прогестннани. - Харьковски/1 медицинский институт. - N 2411 от 13.10.93 г.

8.Способ профилактики спаечного процесса бряшной полости в послеоперационном периоде. - Харьковский медицинский институт. - М 2413 от 13.10.93 г.

- 26 -АНОТАЦШ РОБОТИ

Shishlakov N.N. Polycystic ovary syndrome in females in age aspect with regard to functional state of liver. Manuscript. Dissertation for a soientifio degree of the Candidate of Medical Sciences in speciality 14.01.01 - Obstetrics and Gynecology. Kharkov State Medioal University. Kharkov, 1996.

The work contains results of a study on the state of the reproductive and hepatobiliary systems depending upon the age and duration of the disease in females with the polycystic ovary syndrome (PCOS). A method of a combined stage-by-stage treatment for females with PCOS including hepatotropic drugs has been devised and applied to practice. This method contributes to restoration of the menstrual and childbearing functions. Data about effioacy of the method are cited.

Шишлаков H.H. Синдром поликистозных яичников у женщин в возрастном аспекте с учетом функционального соотояния печени. Рукопись. Диссертация на соискание ученой отепени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. Харьковский государственный медицинский университет. Харьков, 1996.

Работа содержит результаты исследований состояния репродуктивной и гепатобилиарной сиотем в зависимости от возраста и длительности заболевания у женщин о синдромом поликистоэных яичников /СПКЯ/. Разработан и внедрен в практику способ комплексного поэтапного лечения женщин с СПКЯ с включением гепа-тотропных средств, способствующий восстановлению менструальной и детородной функций. Приводятся данные о его эффективности.

Ключов1 слова: синдром пол!к1стозних явчюнйв, BiK, три-вапсть захворювання, печ!нка.