Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Профилактика гнойно-воспалительных осложнений в послеродовом периоде у родильниц с поздним гестозом путем применения лазерного облучения крови

' ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА рГ г І ГІНЕКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ

, Ндр ^ На правах рукопису

БРАЖУК ВІКТОР ДМИТРОВИЧ

ПРОФІЛАКТИКА ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ В ПІСЛЯПОЛОГОВОМУ ПЕРІОДІ У ПОРОДІЛЬ З ПІЗНІМ ГЕСТ030М ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ЛАЗЕРНОГО ОПРОМІНЕННЯ КРОВІ

14.01.01.— Акушерство і гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ — 1996

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті педіатрії, акушерства і гінекології АМН України та в Інституті експериментальної патології, онкології і радіології ім. К- Є. Кавецького НАН України

Наукові керівники:

доктор медичних наук, професор Коломійцева Антоніна Георгіївна доктор біологічних наук, професор Гамалія Микола Федорович.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, член-кор. НАН і АМН України Степанківська Галина Костянтинівна, доктор медичних наук, професор Франчук Анатолій Юхимович.

Провідна установа —

Київський інститут удосконалення лікарів МОЗ України ,

Захист відбудеться « »____ & З_________1996 року о

годині на засіданні Спеціалізованої вченої Ради (Д. 50.14.01) по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук по спеціальності «Педіатрія», «Акушерство і гінекологія» при Інституті педіатрії, акушерства і гінекології Академії медичних наук України (252050, м. Ки-їв-50, вул. Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України.

Автореферат розісланий

>: _ О X 1996 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої Ради • кандидат медичних наук „ . „ Л. В. Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми: Згідно сучасних даних за останні роки має місце ріст гнійно-запальних захворювань, зумовлений рядом факторів, перш за все, зміною складу мікрофлори, її вірулентності, розвитком антибіотикорезистентних форм, наявністю госпітальної інфекції, а.також зміною імунологічної реактивності організму (С. Д. Воропаева и еоавт., 1980; Б. JT. Гуртовой и еоавт., 1982, Т. Г. Рухадзе, 1984 та інші). У зв’язку з цим, питання профілактики та удосконалення методів лікування гнійно-запальних захворювань в післяпологовому періоді, застосування більш ефективних, методів, має велику наукову та практичну значимість. Особливо це відноситься до проблеми пізніх гестозів. Згідно сучасних даних останні і зараз займають одне із головних місць в структурі перпнатальної та материнської захворюваності та смертності і не мають тенденції до зниження (Г. К- Сте-панковская и еоавт., 1981, В. И. Грищенко, 1984, А. Г. Коло-мийцева и еоавт., 1986, В. Н. Серов и еоавт., 1989, Martino 1980, F. Daffos, 1983 та інші).

З даних літератури видно, що після пологів на протязі довгого часу можуть зберігатися клінічні прояви гестозу пов’язані з наявністю основних патогенетичних порушень, зниженням загального імунітету, що зумовлює високий ризик розвитку гнійно-запальних захворювань породіль в післяпологовому періоді. Запропоновані на сьогоднішній день лікувальні та профілактичні міроприємства у породіль, котрі перенесли пізній гестоз, не завжди приводять до поліпшення перебігу післяпологового періоду та зменшення гнійно-запальних ускладнень. Згідно з даними А. Г. Коломійцевої, С. П. Писаревої, Л. В. Діденко, А. Е. Яремко, 1985, С. П. Писаревої, Н. И. Парацій, 1988, ці ускладнення спостерігались у 8—34% породіль.

З даних літератури відомо, що багато дослідників вбачають резерви зниження гнійно-запальних ускладнень у вивченні імунологічної реактивності і рекомендують пошук нових шляхів її нормалізації (Н. Ф. Гамалея з співавт. 1988; В. Ю. Сіренко, 1993; Л. Є. Лимар, 1993 та інші). Перспективним зокрема є використання немеднкаментозних методів лікування та профілактики, поскільки вони знижують витрати лікарських засобів, не зменшують терапевтичного ефекту інших методів та не зумовлюють алергізацію організму.

Останнім часом для активації захисних сил макроорганізму застосовують різні фізичні фактори, в тому числі лазерне випромінювання.

В акушерсько-гінекологічній практиці лазерний промінь успішно застосовується для лікування гнійних ран та деяких інфекційних захворювань, для профілактики гнійно-запальних ускладнень після кесарева розтину, при реконструкції репродуктивної функції жінки (С. О. Ивашота, В. Ю. Си-ренко, 1993, С. Ф,. Хмиль, 1994 та інші). В той же час, в доступній літературі відсутні роботи по профілактиці та лікуванню гнійно-запальних захворювань у післяпологовому періоді у породіль з пізнім гестозом.

Мета роботи — полягає у спробі досягти зниження частоти гнійно-запальних захворювань у породіль з пізнім гестозом шляхом використання лазерного випромінювання.

Для здійснення наміченої мети були поставлені такі завдання:

1. Вивчити частоту гнійно-запальних захворювань у породіль з пізнім гестозом по даним клініко-статистичного аналізу архівних документів за чотири останні роки на базі пологового будинку № 2 м. Києва. '

' 2. Дослідити імунологічну реактивність породіль з пізнім гестозом.

3. Дослідити бактеріальне забруднення пологових шляхів у породіль з пізнім гестозом.

4. Обгрунтувати застосування та дослідити ефективність методу профілактики гнійно-запальних ускладнень післяпологового періоду у породіль з пізнім гестозом за допомогою випромінювання гелін-неонового лазеру.

Наукова новизна роботи:

— вперше проведене в динаміці комплексне дослідження імунного статусу організма породіль та мікробного забруднення пологових шляхів при пізніх гестозах;

— вперше з метою профілактики гнійно-запальних захворювань у післяпологовому періоді у породіль з пізнім гестозом використано гелій-неоновнй лазер.

Практичне значення роботи

1. Одержані дані розширюють сучасне уявлення про причини виникнення гнійно-запальних ускладнень породіль у зв’язку з наявністю факторів ризику.

2. Внесені доповнення у характеристику факторів ризику.

3. Розроблені та впроваджені в практику методи застосування лазерного опромінення для профілактики гнійно-запальних ускладнень у породіль з пізнім гестозом.

Основні положення дисертації, винесені до захисту

1. Клініко-статистичні розробки свідчать про те, що частота гнійно-запальних захворювань у породіль з пізнім гестозом в останні роки не має тенденції до зниження і становить 34%, зумовлюючи необхідність удосконалення профілактичних та лікувальних заходів.

2. У породіль з пізнім гестозом мають місце зміни загального та місцевого імунітету та значне забруднення пологових шляхів змішаною мікрофлорою, що свідчить про високу ступінь ризику виникнення післяпологових гнійно-запальних захворювань.

3. Обгрунтовані, розроблені методи профілактики гнійно-запальних захворювань в післяпологовому періоді у породіль з пізнім гестозом шляхом використання гелій-неоно-вого лазера та встановлена ефективність цих методів. •

4. Втілення в практику розроблених методів дозволило знизити частоту гнійно-запальних захворювань у породіль з пізнім гестозом, нормалізувати показники імунного статусу та мікробного забруднення пологових шляхів, скоротити терміни перебування породіль в стаціонарі.

Впровадження результатів в практику

Інформаційний листок «Застосування гелій-неонового лазерного опромінення крові з метою профілактики ускладнень в післяпологовому періоді у породіль з пізнім гестозом» Київ, 1992. Методи внутрішньовенного лазерного опромінення крові (БЛОК) та черезшкірного опромінення впроваджені в практику пологових відділень м.м. Одеси, Тернополя, Бердичева, Донецька, Хмельницького.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідались на науково-практичній конференції інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Міжнародній конференції «Перспективні напрямки лазерної медицини» (м. Одеса, 1992), Міжнародній конференції «Нове в лазерній медицині» (м. Обнінськ, 1993), Пленумі правління наукового товариства акушерів-гінекологів України «Гнійно-запальні процеси в сучасній акушерсько-гінекологічній практиці» (Запоріжжя, 1995). '

Публікації. По темі дисертації опубліковано 5 робіт.

Об ’ем та структура дисертації. Дисертація має 122 сторінки друкованого тексту і складається з вступу, семи розділів, заключения, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, який містить 196 вітчизняних та 28 іноземних джерел, ілюстрована 7 малюнками та 16 таблицями,.

Декларація конкретного особистого внеску дисертанта у розробку наукових результатів.

1. Проведено клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у 997 жінок з пізнім гестозом за даними пологового будинку № 2 м. Києва за останні 4 роки.

2. Самостійно виконано лазерне опромінення крові (БЛОК та черезшкірне) у 80 породіль з пізнім гестозом в динаміці у післяпологовому періоді по 3—5 сеансів на кожну пацієнтку.

3. Самостійно проведено забір дослідного матеріалу на імунологічне та бактеріологічне дослідження.

4. Проведено аналіз всіх отриманих результатів.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методики дослідження. З метою вивчення частоти та характеру післяпологових гнійно-запальних захворювань проведено клініко-статистичний аналіз історій пологів жінок з пізнім гестозом за 4 останні роки за даними пологового будинку № 2 м. Києва. Встановлено, що частота гнійно-запальних захворювань становить 34%. Таким чином, виявлена необхідність удосконалення профілактичних заходів у цієї категорії породіль.

Для отримання об’єктивної, інформації про ефективність • запропонованих нами методів профілактики гнійно-запальних захворювань обстежено 110 породіль з пізнім гестозом. Робота виконана на базі Інституту педіатрії, акушерства та гінекології м. Києва у відділенні акушерської патології з 1991 по 1994 роки.

Всі обстежені породіллі були розділені на 4 групи. В 1-шу групу ввійшли 20 здорових породіль з неускладненим перебігом вагітності, пологів та післяпологового періоду. ІІ-гу групу склали ЗО породіль з пізнім гестозом, яким проводилась загально-прийнята методика профілактики без лазерного опромінення крові. З метою профілактики гнійно-запальних ускладнень 40 породіллям з пізнім гестозом було про-

ведено БЛОК (НІ група). В IV групу ввійшли 40 породіль з пізнім гестозом які отримали лазерне опромінення крові черезшкірним методом. БЛОК проводилось по методу І. М. Корочкіна з використанням апарата ЛГН-111 та монополо-конного світловода, щоденно сеансами по 20 .хвилин, 3—5 сеансів на курс.

Черезшкірне лазерне опромінення проводили за допомогою тієї ж лазерної установки на зону проекції великих венозних судин (яремна або кубітальна). Діаметр поля 3 мм; потужність 16,5 мВт/см; тривалість 30 хвилин, 3—5 сеансів.

За ступенем важкості пізнього гестоза всі породіллі мали нефропатію І або II ступеню.

По основним вихідним демографічним та медичним показникам жінки усіх груп були зіставимими.

Результати власних досліджень та їх аналіз

Крім клінічних спостережень комплексне обстеження включало вивчення показників системного імунітету (кількість Т- та В-лімфоцитів та їх субпопуляції, рівень імуно-глобулінів О, А та ЛІ, циркулюючих імунних комплексів (ЦІК); міспевого гуморального імунітету (кількість секреторного імуноглобуліна А, імуноглобулінів й, А та М в матковому секреті), неспецифічної резистентності організму (кількість лізоцнма в матковому секреті), а також стаи бактеріального інфікування пологових шляхів на протязі післяпологового періоду. Нами також була вивчена мікрофлора порожнини матки у обстежених породіль. Отримані нами дані свідчать про те, що змиви з порожнини матки були стерильними у 28% породіль з неускладненпм перебігом післяпологового періоду. Ліікробне число в цій групі обстежених становило 8,7±2,6X10 КУО. Таким чином, відмічено, що не дивлячись па наявність мікробного забруднення пологових шляхів у більшості породіль післяпологові гнійно-запальні захворювання у цій групі обстежених не розвинулись.

У породіль з пізнім гестозом також мали місце умовно . патогенні та сапрофітні мікроорганізми. Частіше висівався епідермальний стафілокок та мали місце частіше мікробні асоціації.

У групі з гнійно-запальними ускладненнями спектр виділених мікроорганізмів був ширший, ніж у попередній групі, як за рахунок аеробів, так і анаеробів. Частіше всього висівалася кишкова паличка, знайдена в змивах з порожнини матки у 40% випадків (Р<0,05 в порівнянні з неускладне-

ним перебігом). Другим по частоті були золотистий стафілокок та ентеробактер — по 20% випадків. В значній кількості випадків 84%- (Р<0,001 в порівнянні з неускладненим перебігом) висівалися облігатні анаероби, представлені, в основному, бактероїдами (36%), пептококами (24%), пепто-стрептококами (12%), фузобактеріями (12%). Лактобакте-рії виділялися порівняно рідко — 4% випадків, що, певно, вказує на відсутність провідної ролі цього збудника в розвитку післяпологових гнійно-запальних ускладнень.

Важливе значення в розвитку запального процесу в матці належить асоціаціям мікроорганізмів, які по нашим даним були виявлені у 80% породіль, що значно перевищує даний показник при неускладненому післяпологовому періоді (Р<0,001). Переважно висівалися, при ускладненому післяпологовому періоді, кишкова паличка, ентеробактер, золотистий стафілокок в комбінації з бактероїдами, пегітострепто-і пептококами, фузобактеріями. Групи обстежених розрізнялися не тільки кількістю мікробних асоціацій, але і якісним їх складом. Так, у чверті хворих були виділені асоціації 3-х мікроорганізмів, в склад яких входили 1 або 2 анаероба. В групі з неускладненим перебігом максимальна кількість асоціацій дорівнювала 2, причому більше половини асоціацій були анаеробно-аеробними. У породіль з ускладненим післяпологовим періодом навпаки, більшу частину складали змішані аеробно-анаеробні асоціації (68%). У одної хворої на ендометрит була виділена асоціація двох анаеробів (при неускладненому післяпологовому періоді таких асоціацій не висівалось).

Важливе значення в розвитку гнійно-запальних захворювань відіграє ступінь забруднення пологових шляхів, що знайшло підтвердження в нашому дослідженні. Проведені дослідження свідчать про значну роль мікробного фактора. Особливе місце приділяється характеру асоціацій мікроорганізмів, а також масивності інфікування пологових шляхів.

Наступним етапом нашого дослідження було використання, з метою профілактики, лазерного опромінення крові та вивчення його впливу на клінічний перебіг післяпологового періоду, особливості імунного статусу та бактеріального за-сіменіння пологових шляхів. Для цього проведено порівняльний аналіз даних, отриманих при обстеженні ЗО породіль, яким не проводили лазеропрофілактику, 40 породіль, які пройшли курс лазеропрофілактики методом БЛОК, а також

40 породіль, які отримали чсрсзшкірпс лазерне опромінення крові.

Аналіз перебігу післяпологового періоду дозволив з’ясувати, що при дії БЛОК виявилось значне зниження кількості гнійно-запальних ускладнень. Лазеропрофілактика значно покращила показники післяпологової захворюваності: кількість породіль, з запальними ускладненнями при лазерному опроміненні, зменшилась в 2,5 рази (10%, в порівнянні з 25,5% в контрольній групі, Р<0,05). Такі післяпологові ускладнення як параметрит, перитоніт, аднекент, інфекційне ураження сечовивідних шляхів у обстежених породіль II групи не зустрічалися.

Завдяки зменшенню частоти післяпологових захворювань в групі породіль, котрі отримали лазеропрофілактнку, в порівнянні з групою контролю знизилась середня тривалість знаходження в стаціонарі (післяпологовий ліжко-день): відповідно 6± 1,2 та 10± 1,1 днів (Р<0,05).

З метою з’ясування механізму лікувальної дії БЛОК було проаналізовано стан імунологічної реактивності в динаміці післяпологового періоду. Виявлений імуномодулю-ючнй ефект БЛОК носить переважно стимулюючий характер. Через 3—4 дні після початку лазеротерапії достовірно підвищувався рівень Т-лімфоцитів (з 43,2±1,98% до 50,5± 1,28%)- Активація системного гуморального імунітету проявлялась у значному та стійкому підвищенні рівня (9,56±0,43 до лікування у породіль з нефропатією 1 ст. та 16,65г+г0,75 після лікування, та відповідно 9,31 ±1,20 і 10,09± 0,78 при нефропатії II ст. Р<0,05). Наслідком вищезгаданого імуномодулюючого впливу БЛОК, можна вважати зниження рівня ЦІК в периферичній крові (з 0,03±0,006 до

0,015±0,002 при нефропатії 1 ст. та відповідно 0,04±0,009 і 0,018±0,003 при нефропатії II ст.). Дані статистично достовірні.

Відмічено деякі позитивні зміни па рівні місцевого імунітету: при лазеротерапії було виявлено значне та стійке підвищення рівня А в матковому секреті із 1,38±0,06 і 2,40±0,10 після лікування при нефропатії II ст.

Сприятливим також слід вважати збільшення під впливом ВЛОК концентрації лізоцима в матковому слизі з 0,20±

0,05 до 0,33±0,05 при нефропатії 1 ст. (Р<0,Ь5).

Протизапальна, імуномодулююча дія БЛОК знайшла своє відображення не тільки в описаних вище сприятливих змінах клінічного перебігу післяпологового періоду та в по-

казниках імунітету, але і в характері мікробного забруднення порожнини матки. ГІри лазеротераиії стерильні посіви з порожнини матки були отримані в 52,0% випадків, тоді як у І групі — 36,8% випадків. В III групі на 6,1% випадків рідше висівалися анаероби, на 5,4% рідше зустрічалися асоціації мікроорганізмів. Мікробне число після лазеротерапії в середньому становило 3,44 ±1,28 X 10 КУО, що достовірно нижче ніж у І групі (Р<0,05).

Таким чином, можна стверджувати, що включення БЛОК в профілактичний комплекс при післяпологових ускладненнях дає значний позитивний ефект.

Аналіз змін в системі імунологічної реактивності при ла-зеропрофілактиці підтвердив імуностимулюючий ефект лазерного опромінення.

Вплив неінвазивної лазеропрофілактики на різні показники імунітету оцінювався в порівнянні з даними, отриманими при обстеженні породіль до лікування. З приведених даних видно, що статистично достовірна різниця отримана при дослідженні Т-лімфоцитів: у породіль IV групи в динаміці післяпологового періоду спостерігалося зростання відносного числа Т-лімфоцитів з 42,86 ±1,36 до 46,40 ± 1,13% (Р<0,05). З дослідних показників системного гуморального імунітету статистично достовірна різниця отримана при визначенні рівня 1^0: у пацієнток після неінвазивної лазеропрофілактики спостерігалося зростання рівню в сиро-

ватці крові з 9,01 ±0,43 до 15,03±0,96 г/л (Р<0,05) при нефропатії 1 ст. та відповідно 9,46± 1,20 і 12,05± 1,00 при нефропатії II ст. (Р<0,05).

Відображенням сприятливих змін в системі імунітету па фоні неінвазивної лазеропрофілактики слід вважати і зміни, відмічені при дослідженні показників місцевого імунітету. На 7 день у породіль IV групи були виявлені достовірно більш високі концентрації в матковому секреті секреторного імуноглобуліна А. Так, секреторний імуноглобулін А у породіль з нефропатією 1 ст. підвищився з 1,38±0,06 до 2.00±

0,09 (Р<0,05). Відмічено також збільшення рівня лізоцима: відповідно 0,20±0,05 і 0,28±0,04 (Р<0,05).

При порівнянні 2-х методів лазерного опромінення крові встановлено, що частота післяпологових гнійно-запальних захворювань була такою: у групі без лазерного опромінення захворювання були у 8-ми породіль, це становить 26,6% (це субінволюція — 2 випадки; субфібрилитет — 2; пієлонефрит— 2; цистіт — 2; тріщини сосків —1), 1 випадок у

2,2

Гкс. І. Частота післяпологових ускладнень у породіль пізнім гестозом за данкш пологового будпіку . Аг а м.КиеЕа з -1ЭЭ1 по 1931 роїш

ендометрит

- субфійрялічет неясної етнології

X- субінволюція катки

•* • а_» • »'

- розходження в®ів

2,5*

Ряс. .2. Частстз сісля^олого

групі з ВЛОК, що становить 2,5% (це субфебрілітет), а в групі з чсрезшкірним опроміненням у 3-х пацієнток, що становить 7,5% (це субфсбрілітет — 1; флебіт нижніх кінці вок—1; флебіт вен малого таза — 1). Як видно з приведених даних, лазеропрофілактика значно покращила показники післяпологової захворюваності. При цьому БЛОК виявляється більш ефективним.

Поряд з цим встановлено, що відсутня достовірна різниця в характері і кількості висіваємої мікрофлори після обох методів лазерного опромінення. Рівень 1§0 також був достовірно підвищений після лазерного опромінення в обох групах. При цьому статистично достовірної різннці не встановлено (16,55±0,85 при застосуванні БЛОК і 15,03±0,96 при черезшкірному методі опромінення, Р>0,05), Циркулюючі імунні комплекси також знизились однаково. Рівень лі-зоцима та секреторного імуноглобуліпа А при загальній позитивній динаміці достовірно не відрізнялись тільки показник рівня Т-лімфоцитів був достовірно вищим при ВЛОК (50,50± 1,28 проти 46,40± 1,13, Р<0,05). Отже застосування неінвазивної лазеропрофілактики приводило до активації факторів місцевого імунітету та неспецифічного захисту, що знайшло своє відображення в зменшенні частоти розвитку післяпологових гнійно-запальних ускладнень.

Таким чином, вищенаведені дані нашого дослідження свідчать про доцільність включення лазерного опромінення крові, в комплекс профілактичних заходів післяпологових ускладнень у породіль з пізнім гестозом. При цьому дуже цінним в практичному відношенні є метод черезшкірного опромінення крові, його можна використовувати абсолютно безпечно, ефективно,легко.

Отримані нами дані, при порівнянні двох методів свідчать про те, що обидва методи лазерного опромінення можуть використовуватись в цілях профілактики, а для лікування більш доцільно використовувати виутрішньосудиине лазерне опромінення крові.

Таким чином, при дослідженні розроблених профілактичних заходів встановлено більш швидку ліквідацію клінічних симптомів пізнього гестозу, зниження гнійио-запаль-них ускладнень, зменшення ліжко-днів. Поряд з цим відмічено підвищення імунологічної реактивності організму породіль, що проявилось достовірним підвищенням концентрації Т-лімфоцитів в крові, підвищенням рівня імуноглобулінів О та М, зниженням кількості ЦІК і підвищенням неспецифіч-

них факторів захисту. Внутрішньосудшше лазерне опромінення крові виявилось більш ефективним ніж черезшкірне. Але при легких формах пізнього гестозу обидва методи практично рівноцінні. Це дає підстави вважати, що з метою профілактики гнійно-запальних захворювань у породіль з пізнім гестозом можуть бути використані обидва методи. Але метод черезшкірного лазерного опромінення крові технічно більш простий та доступний для кожного акушерського стаціонара. '

висновки

1. По даним клініко-статистичного аналізу за останні 4 роки частота гнійно-запальних ускладнень в післяпологовий період у породіль з пізнім гестозом становить 34%.

2. У породіль, які перенесли під час вагітності та родів пізній гестоз, в післяпологовому періоді має місце значна (32%) мікробна забрудненість пологових шляхів, прн цьому переважає умовно-патогенна флора, а в 8% — асоціації мікроорганізмів.

3. У породіль з пізнім гестозом відмічається зпнженпя по-

казників імунологічної реактивності, що проявляється у зміні як загального, так і місцевого імунітету та неспецифічної реактивності організму (зішженпй рівень Т-лімфо-цитів та підвищена кількість ЦІК, знижений рівень

секреторного та лізоциму в матковому секреті).

4. Профілактичне застосування лазерного опромінення крові призводить до зниження частоти розвитку гнійно-запальних ускладнень в 2,5 рази.

5. Лазерне опромінення крові (внутрішньовенне та через-шкірне) супроводжується нормалізацією пригнічених показників системного клітинного та гуморального імунітету підвищенням вмісту Т-лімфоцитів, імуноглобулінів класу в.

6. Лазеротерапія та лазерогірофілактика сприяє активації місцевого гуморального імунітету та деяких факторів неспецифічної резистентності організму: значному зростанню рівнів сироваткових імуноглобулінів й, А, М та лізо-цима в матковому секреті.

7. При лазерному опроміненні крові швидше ліквідуються симптоми післяпологових ускладнень (больовий синдром, температурна реакція, затримка інволюції матки) та скорочується термін перебування хворих о стаціонарі.

8. Включення лазерного опромінення в профілактичний комплекс післяпологових гнійно-запальних ускладнень дозволяє знизити бактеріальне забруднення порожнини матки, зменшити кількість виділяємих мікробних асоціацій, частоту висіваємості анаеробних мікроорганізмів.

9. Метод лазерного опромінення крові, особливо з викори-

станням його неінвазивного варіанту, є простим, ефективним і може успішно використовуватись в будь-якому пологовому будинку. ' "

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для проведення цілеспрямованої профілактики в групу ризику по виникненню гнійно-запальних ускладнень післяпологового періоду слід включати вагітних з пізнім гестозом, у яких в минулому мали місце гнійно-запальні захворювання, а в родах були такі ускладнення як пієлонефрит, несвоєчасне відходження навколоплідних вод, слабкість родової діяльності, а також, коли при бактеріальному дослідженні виділяємого з цервікального каналу висіваються бактерії кишкової групи (ентеробактер, кишкова паличка, протей, фекальний стрептокок).

2. З метою ранньої діагностики післяпологових ускладнень необхідно досліджувати ступінь мікробного забруднення вмісту порожнини матки (визначати мікробне число). Якщо мікробне число перевищує 8,7±2,6ХЮ КУО, є сенс проводити лазерне опромінення.

3. В комплекс профілактики гнійно-запальних ускладнень у породіль з пізнім гестозом в найближчу добу післяпологового періоду слід включати курс лазерного опромінення крові.

4. З метою профілактики гпійпо-запальних ускладнень можна обмежитись неінвазивним методом лазерного опромінення крові, а у випадках наявності клініки гнійно-запальних захворювань більш доцільно використовувати БЛОК-

5. Пропонуються два методи лазерного впливу: перший — це внутрішньовенний, коли світловод за допомогою голки вводиться в кубітальну вену на глибину 5 см., потужність випромінювання 12,4 мВт/см; другий — це черезшкірне ЛОК на зону проекції великих венозних судин, діаметр плями З мм, щільність потужності 16,5 мВт/см.

ПЕРЕЛІК ДРУКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Застосування гелій-неонового лазерного опромінення крові з метою профілактики ускладнень в післяпологовому періоді у породіль з пізнім гестозом //Педіатрія, акушерство і гінекологія.— 1993. № 3.— С. 41—43.

2. Применение лазерного облучения с целыо профилактики осложнений в послеродовом периоде у родильниц с поздним гестозом // Перспективные направления лазерной

медицины: Материалы международной конф.— М.— Одесса,

1992, — С. 477—480соавторстве с Н,. Ф. ГамалеяЛ

3. Профилактика осложнений в послеродовом периоде у родильниц с поздним гестозом с использованием гелий-неонового лазерного облучения крови//Лазерная и магнитная терапия в экспериментальных и клинических исследованиях: Материалы Всероссийского симпозиума.— М.— Обнинск,

1993,— С. 158—159.

4. Застосування гелій-неонового лазерного опромінення крові з метою профілактики ускладнень в післяпологовому періоді у породіль з пізнім гестозом // Науково-практична конференція акушерів-гінекологів України: Тези.— Донецьк,

1994,—С. 16. '

5. Застосування гелій-неонового лазера з метою профілактики гнійно-запальних ускладнень в післяпологовому періоді у породіль з пізнім гестозом II Пленум Правління наукового товариства акушерів-гінекологів України «Гнійно-запальні процеси в сучасній акушерсько-гінекологічній практиці».— м. Запоріжжя, 1995.— С. 64 (в співавторстві з А. Г. Колом ійцевою).

АННОТАЦИЯ

В. Д. Бражук «Профилактика гнойно-воспалительных осложнений в послеродовом периоде у родильниц с поздним гестозом путем применения лазерного облучения крови».

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01—Акушерство и гинекология.

Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины. Киев. 1995. Рукопись.

Исследование выполнено у 130 родильниц (из них 110 перенесших поздний гестоз), которые были разделены на 3 группы: без лазерного облучения, с БЛОК и черезкожным облучением крови. Выявлено, что у родильниц с поздним гестозом повышена обсемененность половых путей, понижены показатели иммунной реактивности организма. Показано, что применение лазерного облучения (как ВЛОК так и ЛОК) приводит к снижению частоты гнойно-воспалительных заболеваний, нормализации показателей системного клеточного и гуморального иммунитета, быстрейшей ликвидации симптомокомплекса, и обсемененности родовых путей, к сокращению койко-дней и уменьшению расхода медикаментов.

Summary.

Laser prohylactics of pio-septic complications during the postnatal stage in parturients with preeclampsia.

Dissertation for the degree of Candidate of Megicine, speciality 14.01.01 — Obstetrios fnd Gynecology. Institut of Pediatrics, Obstetrios and Gynecology of the Academy, of Medical Science of Ukraine. Kiev, 1996.

130 parturients were elamined, 110 saffered from EPH-gestoses. The 1-st droop — 30 women without laser irradiation: the 2-st groop — 40 women with application of intravasal laser irradiation of blood; the 3-st — 40 women, were treated with intra cutaneous laser irradiation of blood.

The investidation of parturients before the tratment revealtd a heavy bacterial contamination of a reproguctive tract and low indices of the immune resistance. The application of the laser irradiatson of patients led to the decrease of the facterial contamination and pio-septic complications normalisation of the cell and humoral immunity and to the reduction of the treatment duration.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

лазер, профілактика, гпійно-запальні ускладнення, післяпологовий період.

«Преса України». 199(3. 3. 021602 — 110,