Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Профилактика фетоплацентарной недостаточности у работниц производства химических реактивов

^ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ : ' НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. О.О. БОГОМОЛЬЦА

На правах рукопису

ЧЕРНИХ Людмила Євгенівна

ПРОФІЛАКТИКА ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ТРУДІВНИЦЬ ВИРОБНИЦТВА ХІМІЧНИХ РЕАКТИВІВ

14.01.01. - “Акушерство та гінекологія”

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук

КИЇВ - 1996

Дисертація є рукописом

Роботу виконано в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького

Науковий керівник:

доктор медичниих наук, професор

Мірошниченко Всеволод Петрович

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України

Степанківська Галина Констянтинівна; доктор медичних наук, професор Дашкевич Валентина Євдокимівна;

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти МОЗ України

Захист відбудеться 1996 р. о ^годині на

засіданні спеціалізованої Вченої ради Д-01.21.01 при Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця за адресою:

252004, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 17.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця за адресою: 252004, м. Київ, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розіслано “

имМ4

1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої ради, доктор медичних наук

Б.Г. Безродний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ. Пріорітетним напрямком вітчизняної медицини на сучасному етапі розвитку є охорона здоров’я матері та дитини. Актуальність цієї проблеми загострюється погіршенням екологічних умов у багатьох регіонах нашої держави [Голота В.Я. та співавт., 1992; Кравченко О.В., 1995]. Удосконалення виробничих і технологічних процесів, впровадження санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів в умовах сучасного виробництва практично виключають наявність важких професійних захворювань серед трудівниць. Однак трудівниці хімічних виробництв зазнають тривалого впливу комплексу хімічних речовин різної структури гранично припустимих концентрацій, що є зовсім не байдужим для організму майбутньої матері. Вагітність і пологи у трудівниць-хіміків перебігають з різноманітними ускладненнями в порівнянні з жінками, які не зайняті в хімічному виробництві. Залишаються високими показники перинатальної захворюваності та смертності [Мірошниченко В.П. і співавт., 1988; Сольський Я.П. і співавт., 1990; Яковлева Є.Б. і співавт., 1992; Hardy K.R. et al., 1994].

В сучасній літературі практично відсутні дані про шкідливий вплив факторів виробництва хімічних реактивів на функціональний стан фетоплацентарної системи вагітних. До сьогодення не вивчені питання особливостей внутрішньоутробного розвитку плода та стану здоров’я новонароджених у цих робітниць.

Відомо, що вагітність пред’являє підвищені вимоги до організму жінки, викликає зміни функціонального стану всіх органів і систем. Додатковий вплив комбінованих факторів виробництва на організм трудівниць під час вагітності приводить до значних зрушень як у функціональному стані фетоплацентарного комплексу, так і в організмі матері в цілому, що може бути основною причиною значного відсотка ускладнень у них під час вагітності та пологів, а також високого рівня перинатальної захворюванності та смертності новонароджених від матерів-тру-дівниць. Тому розробка засобів раннього прогнозування розвитку фетоплацентарної недостатності у жінок-хіміків з метою своєчасної ЇЇ корекції є важливою та перспективною.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ. На підставі раннього прогнозування фетоплацентарної недостатності та індивідуального підходу до вибору методів комплексної терапії кількісно знизити рівні ускладнень вагітності та пологів у трудівниць виробництва хімічних реактивів і показники перинатальної патології їх новонароджених.

ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ.

1. Оцінити санітарно-гігієнічні умови праці трудівниць виробництва хімічних реактивів.

2. Вивчити характер ускладнень вагітності та пологів у трудівниць хімічного виробництва, а також особливості перебігу раннього неонатального періоду їх новонароджених в залежності від функціонального стану фетоплацентарного комплексу-

3. Дослідити особливості обміну біогенних амінів, активність специфічних ферментів плаценти у крові і плаценті, функціональних, морфометричних показників і гормональної активності фетоплацентарного комплексу у трудівниць при фетоплацен-тарній недостатності.

4. На підставі аналізу біохімічних показників фетоплацентарного комплексу розробити метод раннього прогнозування фетоплацентарної недостатності у трудівниць.

5. Розробити і впровадити в практику охорони здоров'я комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію обмінних процесів і плацентарної дисфункції, зниження кількості ускладнень вагітності, пологів і перинатальної патології новонароджених у трудівниць, які виробляють хімічні реактиви.

НАУКОВА НОВИЗНА. У роботі вперше проведена комплексна клініко-біохімічна оцінка функціонального стану фетоплацентарної системи у трудівниць виробництва хімічних реактивів; •

виявлені особливості прояву плацентарної дисфункції, встановлені характерні специфічні відхилення плацентарного гомеостазу у трудівниць хімічного виробництва;

визначені інформативні показники для вияву фетоплацентарної недостатності у трудівниць-хіміків, контролю за впровадженою корекцією плацентарної дисфункції;

з

розроблений метод прогнозування розвитку фетоплацентар-ної недостатності у трудівниць хімічного виробництва;

на підставі прогнозування розвитку плацентарної дисфункції запропоновані схеми профілактики та лікування фетоплацен-тарної недостатності у трудівниць хімічного виробництва.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ, ЯКІ ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ:

1. Трудівниці виробництва хімічних реактивів працюють в умовах дії комбінованих факторів хімічного виробництва, які при тривалому впливі гранично припустимих концентрацій сприяють розвитку ускладнень вагітності та пологів, підвищенню показників перинатальної захворюванності та смертності.

2. Комбіновані фактори виробництва хімічних реактивів викликають плацентарну дисфункцію та порушують обмінні процеси в організмі матері, плода та новонародженного, що дозволяє вважати трудівниць-хіміків групою ризику за розвитком фетоплацентарної недостатності.

3. Раннє прогнозування розвитку фетоплацентарної недостатності у трудівниць з використанням інформативних біохімічних показників дає можливість своєчасно провести профілактику і лікування, що в свою чергу дозволяє знизити рівень ускладнень вагітності і пологів у трудівниць виробництва хімічних реактивів, показники перинатальної захворюванності та смертності їх новонароджених.

ПРАКТИЧНА ЗНАЧИМІСТЬ РОБОТИ

У роботі показана необхідність індивідуального прогнозування розвитку фетоплацентарної недостатності у трудівниць хімічного виробництва.

Встановлено, що найбільш значущими для прогнозу розвитку фетоплацентарної недостатності у трудівниць хімічного виробництва є показники вмісту серотоніну та плацентарного лактогену в крові та естріолу в сечі.

Запропонований індекс плацентарної дисфункції з використанням цих параметрів з високою точністю дозволяє прогнозувати розвиток фетоплацентарної недостатності у трудівниць, що значно підвищує ефективність схем профілактики та лікування.

Рекомендації щодо індивідуального підходу до перебігу вагітності у трудівниць, обгрунтовані результатами дослідження, втілені в практику жіночих консультацій, санаторіїв-профілак-торіїв підприємств хімічної промисловості та пологових стаціонарів Донецької області (інформаційний лист, 1990 р.), використовуються в навчальному процесі на кафедрі акушерства та гінекології N 1 ДонДМУ ім. М. Горького.

МАТЕРІАЛИ ДИСЕРТАЦІЇ ДОКЛАДЕНІ: на конференції молодих вчених та спеціалістів “Молоді вчені-медики - охороні здоров'я Донбасу” (Донецьк, 1986), III Всесоюзній конференції “Ендокринна система організму та шкідливі фактори навколишнього середовища” (Ленінград, 1987), науково-практичній конференції “Первинна профілактика перинатальної патології" (Донецьк, 1987), конференції молодих вчених і спеціалістів “Творчість молодих - охороні здоров’я Донецької області” (Донецьк, 1987), обласному товаристві акушерів і гінекологів (1989, 1990), а також на Спільному засіданні’кафедри акушерства та гінекології N 1 і співробітників ЦНДЛ ДонДМУ.

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ РОБОТИ. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, заключної частини, висновків, практичних рекомендацій та списку використаної літератури, який містить 206 вітчизняних і 102 іноземних джерела. Текстову частину дисертації викладено на 180 сторінках, ілюстровано 20 таблицями, 4 схемами, 14 малюнками та 4 витягами з карт обстеження вагітних.

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК. Дисертаційна робота Черних Л.Є. виконана особисто автором під керівництвом наукового керівника. Всі клінічні спостереження, аналіз отриманих результатів, їх оцінка та наукові висновки зроблені особисто автором. Лабораторні дослідження виконані за участю автора на базі ЦНДЛ Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.

ЗМІСТ РОБОТИ

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. Для розв'язання поставлених у роботі завдань було обстежено 360 вагітних жінок, які склали дві групи: основну та контрольну. В основну групу увійшли 255 трудівниць заводу хімічних реак-

тивів, з яких 85 жінкам проводили комплексну профілактику фетоплацентарної недостатності за розробленою нами схемою. Контрольну групу склали 105 вагітних, які проживали у районі заводу хімічних реактивів, і праця яких не була пов’язана з хімічним виробництвом.

Вивчення умов праці трудівниць проводили на Донецькому заводі хімічних реактивів, що випускає хімічні реактиви, товари побутової хімії, добрива. У технології виробництва передбачено використання різноманітних хімічних сполук - окислів, кислот, лугів і окремих елементів: цинк, залізо, марганець, мідь, алюміній, калій, барій та інших. Виробничі процеси включають розчинення хімічних речовин, фільтрацію розчинів, кристалізацію, фуговку, висушування, гартування та упаковку готових продуктів. Виробництво кінцевих продуктів пов’язане з розташуванням в одному цеху різних технологічних циклів, що приводить до накопичення у повітрі виробничих приміщень одночасно кількох хімічних речовин та їх сполук. І хоча вміст цих продуктів у повітрі виробничої зони в основному не перевищує гранично припустимих концентрацій, полікомпонентний склад хімічних речовин у різних комбінаціях та несприятливий мікроклімат тривало впливають на організм трудівниць, що є причиною високого рівня патології вагітності, пологів і, як наслідок, високого відсотка перинатальних втрат.

Обстеження вагітних та їх новонароджених проводили за спеціально розробленим планом, який включав вивчення анамнезу, клінічних, клініко-лабораторних, функціональних, мак-роморфометричних та біохімічних параметрів, які дозволяють оцінити стан системи “мати-плацента-плід”.

Аналіз репродуктивної функції трудівниць заводу показав, що умови праці на заводі не знижують функції зачаття. Однак частота порушень менструальної функції у трудівниць була в 1,8 рази вищою, ніж у контрольній групі. Встановлено вірогідне збільшення кількості ускладнень вагітності у трудівниць виробництва хімічних реактивів порівняно з такими у жінок, які не пов’язані з цим виробництвом. Так, кількість ранніх гестозів у трудівниць була у 2 рази, а пізніх - в 3 рази вищою, ніж у контрольній групі. При вивченні перебігу вагітності у трудівниць відзначено високі показники недоношування - 38,2

% , що у 3,1 рази вище контрольних цифр. Діагноз фетопла-центарної недостатності встановлено у 21,8 % трудівниць заводу, тоді як у контролі цей показник був нижчим у 2,5 рази.

Фактори виробництва впливають шкідливо також на характер перебігу пологів. Основними ускладненнями під час пологів у трудівниць заводу хімічних реактивів були: несвоєчасне відходження навколоплідних вод (у 2,4 рази частіше, ніж у контролі), швидкі та стрімки пологи (у 3,2 рази частіше), підвищена втрата крові (у 2 рази частіше).

Аналіз даних розвитку внутрішньоутробного плоду і стану новонародженого показав наступне. Гіпоксію плода під час пологів спостерігали у 4 рази частіше, ніж в контрольній групі. Середньостатистичні значення маси і довжини дітей основної та контрольної груп вірогідно не відрізнялися. Однак новонароджених від магерів-трудівниць з масою до 3000 г було у 3,1 рази більше, ніж в контролі. У групі дітей, народжених від матерів-хіміків, встановлено більш низький відсоток новонароджених з оцінкою за шкалою Апгар у 8-10 балів, а дітей з оцінкою у 5 балів зустрічалось у 4-5 рази більше, ніж в контролі. Ранній неонатальний період основної групи характеризувався швидкою втратою маси тіла та більш тривалим періодом її відновлення, що визначало пізні терміни виписки з пологового стаціонару. Кількість мертвонароджених у матерів-трудів-ниць склала 5,9 %, що у 6,3 рази вище, ніж в контролі; смертність дітей у перші 6 днів склала 3,7 %, тоді як у порівнювальній групі смертності не було. Захворюваність новонароджених у матерів-хіміків була вищою від контрольних цифр у 3,8 рази.

Поряд з загальноклінічними методами обстеження додатково у 183 вагітних і 168 новонароджених проводили ультразвуковий скринінг та вивчали слідуючі біохімічні показники : рівень біогенних амінів (гістамін і серотонін) [Прошина Л.Я., 1981], активність моноаміноксидаз [Орехович В.Н:, 1977; Торкни В.З., 1981] , загальної та термостабільної лужної фосфатази [Колб В.Г., 1976] в крові та в тканині плаценти, концентрацію плацентарного лактогену в крові (радіоімунним методом), рівень естріолу у сечі [Чевари С. и соавт., 1983]. Визначення перелічених показників проводили на 25-26 тижні вагітності та перед пологами. Кров для дослідження брали з ліктьової вени

жінок та з судин пуповини відразу після народження та на 5-ту добу життя новонародженого.

Комплексна терапія вагітних трудівниць включала декілька етапів: жіноча консультація, санаторій-профілакторій та акушерський стаціонар (інформаційний лист, 1990). Статистичну обробку одержаних результатів проводили на ПЕОМ IBM РС/ AT за допомогою інтегративного пакету прикладних програм фірми Statistical Grafics Corporation. Кількісні результати дослідження представлені у тексті у вигляді значень середнього арифметичного та його стандартної помилки.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Порівняльний аналіз проводили у групах вагітних, розподілених за виробничим фактором та наявністю фетоплацентарної недостатністі (ФПН). До 1-ої групи були віднесені ЗО трудівниць заводу хімічних реактивів без ознак ФПН. Вагітні трудівниці з ФПН (38 жінок) склали ІА групу. Жінки-трудівниці, які отримували комплексну терапію, склали ІІ-у (51 вагітна без ознаків ФПН) і ІІА групу (34 вагітні з ФПН). Контролем служили дані ЗО вагітних, які не мали виробничого контакту з хімічними реактивами.

Аналіз даних фетометрії показав, що вивчені параметри у трудівниць заводу з ознаками ФПН вірогідно відрізнялись від значень контрольної групи як у другому триместрі вагітності, так і перед пологами. У жінок без ознак плацентарної дисфункції достовірні зміни відзначені за усіма показниками в порівнянні з контрольними значеннями.

Результати плацентометрії показали, що у другому триместрі товщина плаценти у вагітних 1-ої групи відповідала контрольній, а у жінок ІА групи була менша в середньому на 4,9 мм (р<

0,05). Аналіз даних плацентометрії перед пологами показав вірогідність розбіжностей у товщині плаценти не тільки між основними та контрольною групами, але й між трудівницями заводу без ознаків ФПН та при наявності її клінічних ознак.

Одержані нами дані ультразвукової фето- та плацентометрії свідчать про наявність недостатності фетоплацентарного комплексу у вагітних, що мають контакт з несприятливими факторами хімічного виробництва.

Результати ультразвукової фетометрії у трудівниць, які отримували комплексну терапію, показали, що у другому триместрі майже усі показники у них вірогідно відрізнялись від таких у жінок без лікування та не відрізнялись від контрольних показників. Виключенням були біпарієтальний розмір головки та довжина стегна плоду у ІІ-ій групі, значення яких відповідали показникам без лікування, та розміри окружності грудної клітини плода у НА групі, які значно відрізнялись від контрольних показників (на 8,4 %, р< 0,05). Перед пологами усі параметри ультразвукового скринінгу плода у жінок з ознаками ФПН, які отримували комплексну терапію, вірогідно відрізнялись від показників без лікування. Однак у цій групі окружність грудної клітини та живота плода були вірогідно нижчі, ніж у контролі (на 7,8 і 7,1 %, відповідно, р< 0,05). У групі трудівниць без ознаків ФПН, які приймали лікування, вірогідних розбіжностей відповідно до нормальних значень фетометрії не спостерігали.

Для трудівниць, які отримали лікування, було характерним значне поліпшення показників ультразвукової плацентометрії: у другому триместрі у групі ІІА товщина плаценти склала 25,3 ±0,6 мм, перед пологами - 32,6 ±0,3 мм, що вірогідно вище, ніж у ІА групі, та відповідала контрольним показникам.

Результати дослідження гормональної активності фетоплацентарного комплексу у вагітних трудівниць хімічного виробництва (таблиця N 1, 2) показали зниження екскреції естріолу та продукції плацентарного лактогену на усіх термінах обстеження. Найнижча концентрація гормонів була характерною для трудівниць з ознаками ФПН. В результаті проведення запропонованого комплексу терапії рівень екскреції естріолу в другому триместрі в ІІ-ій групі вірогідно підвищився на 10,2 %, у ІІА групі - на 16,4 % в порівнянні з групами трудівниць, які не отримували лікування. Перед пологами рівень екскреції гормону був статистично значно вищим, відповідно, на 12,1 % та

16,6 %. Після проведеного лікування значно поліпшилися показники плацентарного лактогену в крові вагітних трудівниць. Так, у ІІ-ій групі жінок у другому триместрі вміст гормону підвищився у 1,5 рази, у ІІА групі -майже у 2 рази порівняно з групами жінок, які не отримували лікування. А перед полога-

ми вміст гормону в крові трудівниць з ФПН та без неї підвищився, відповідно, у 1,8 та 1,6 рази. Тобто, запропонований комплекс терапії позитивно впливає на гормональну функцію синцитіотрофобласту, підвищуючи продукцію специфічних гормонів плаценти - естріолу та плацентарного лактогену.

Результати дослідження обміну біогенних амінів (таблиця N 1,2) показали, що для трудівниць як у другому триместрі вагітності, так і перед пологами характерним є підвищення вмісту в крові гістаміну та серотоніну на фоні зниження активності ферменту їх дезамінації МАО в порівнянні з контролем (р<

0,05). Дослідження у групах трудівниць, які отримували комплексну терапію, показали тенденцію до зниження рівня гіста-міна у другому триместрі. Перед пологами відмічено вірогідне зменшення концентрації цього біогенного аміну в крові порівняно з групами трудівниць без лікування. Таку ж картину спостерігали і при вивченні вмісту серотоніну. Зниження значень не було вірогідним порівняно з показниками до лікування, однак рівні серотоніну відповідали нормальним. Активність моноамі-ноксидази у крові в процесі лікування збільшувалась і досягала контрольних показників.

Аналіз активності вивчених ферментів в сироватці крові трудівниць показав (таблиця N 1), що активність лужної фосфатази у термін 25-26 тижнів перевищувала контрольний рівень (у

1,6 рази у трудівниць заводу без ознаків ФПН та у 1,9 рази у вагітних з діагнозом ФПН). Різниця вірогідна і поміж груп трудівниць (р< 0,05). Аналогічні зміни активності лужної фосфатази простежували і під час пологів. .

Активність термостабільного ізоферменту лужної фосфатази (ТЛФ) у трудівниць в другому триместрі вагітності перевищила контрольні показники у 1,6 та 2,1 рази, відповідно, для 1-ої та ІА груп (р< 0,05). Виявлені зміни активності ензима свідчать про глибокі метаболічні зрушення у плаценті, які відбуваються під впливом хімічних агентів. Під час пологів зміни активності ТЛФ в крові трудівниць зберігались.

Результати дослідження активності ензимів у крові трудівниць, які отримували комплекс терапії, показали позитивний вплив запропонованої схеми лікування вагітних трудівниць, яка привела до нормалізації активності у крові лужної фосфа-

ПОКАЗНИК ГРУПИ ОБСТЕЖЕНИХ ЖІНОК

Контрольна група (п = ЗО) 1-а група (п = ЗО) ІІ-а група (п = 51) ІА група (п = 38) НА група (п = 34)

Естріол, нмоль/добу ПЛ, мг/л Гістамін, мкмоль/л Серотонін,мкмоль/л МАО, О ЛФ-аза, ммоль/л*ч ТЛФ-аза, ммоль/л*ч 25,2+0,60 3,83+0,20 0,53^0,02 0,46±0,02 16,8± 1,17 0,45±0,02 0,32+0,02 21,7±2,90 2,40±0,20 *& 0,75+0,09 * 0,72+0,15 * 10,1+2,00 * 0,70+0,04 *& 0,49±0,05 *& 24,1+1,90 3,60+0,21 $ 0,60+0,11 0,54+0,09 14,7+1,41 0,46+0,08 $ 0,36+0,09 20,2+2,40 * 1,81+0,20 *& 0,89±0,14 * 0,84+0,14 * 9,44+1,76 * 0,85±0,06 *& 0,66+0,07 *& 24,2± 1,70 3,50+0,23 @ 0,65+0,12 0,63+0,21 14,5+1,81 (§ 0,50±0,09 (3 0,39±0,07 @

* - розбіжності вірогідні в порівнянні з показниками контрольної групи,

& - розбіжності вірогідні поміж показниками груп І і ІА,

$ - розбіжності вірогідні поміж показниками груп І і II,

@ - розбіжності вірогідні поміж показниками груп ІА і НА (р < 0,05). .

ГРУПИ ОБСТЕЖЕНИХ ЖІНОК

ПОКАЗНИК Контрольна група (п = ЗО) 1-а група (п = ЗО) ІІ-а група (п = 51) ІА група (п = 38) ІІА група (п = 34)

Естріол, нмоль/добу ПЛ, мг/л Гістамін, мкмоль/л Серотонін, мкмоль/л МАО, О ЛФ-аза, ммоль/л*ч ТЛФ-аза, ммоль/л*ч 65,5+0,80 7,30+0,10 0,57+0,02 0,53±0,02 15,7± 1,15 0,54+0,02 0,42+0,02 55,1+3,60 * 4,60±0,20 *& 0,95±0,12 * 0,94±0,15 * 9,02±2,00 * 0,82+0,04 *& 0,65+0,06 * 62,7±3,20 7,20±0,20 $ 0,68+0,09 0,64+0,10 14,3+1,27 $ 0,58+0,08 $ 0,47±0,07 $ 52,6+2,60 * 3,90+0,10 *& 1,04+0,16 * 0,96+0,16 * 8,98+2,41 * 0,96±0,06 *& 0,82+0,05 * 63,1+3,60 @ 7,20+0,13 @ 0,74±0,18 0,75±0,31 13,7±1,84 0,61+0,08 @ 0,48+0,07 @

* - розбіжності вірогідні в порівнянні з показниками контрольної групи,

& - розбіжності вірогідні поміж показниками груп І і ІА,

$ - розбіжності вірогідні поміж показниками груп І і II,

@ - розбіжності вірогідні поміж показниками груп ІА і ПА (р < 0,05).

■ 12 тази та її термостабільного ізоферменту.

При вивченні обміну біогенних амінів та активності специфічних ферментів у тканині плаценти були отримані такі результати. Рівень гістаміну у плаценті трудівниць заводу без ознаків ФПН значно не відрізнявся від контрольного (р< 0,05), а у трудівниць з ознаками фетоплацентарної недостатності перевищував нормальні у 2 рази (р< 0,05). Аналогічні зміни відмічено і при вивченні вмісту серотоніну у тканині плаценти трудівниць, до того ж ступінь цих порушень в усіх групах обстежених був значним. Так, у трудівниць заводу без ознаків ФПН рівень серотоніну у тканині плаценти складав 0,18 ±0,03 мкмоль/г, у групі трудівниць з діагнозом ФПН - 0,20 ±0,02 мкмоль/г, що вище, ніж у контролі в 1,8 та 2,0 рази, відповідно.

Активність органоспецифічного ферменту плаценти у тканині посліду обстежених трудівниць заводу була вірогідно більш низькою в порівнянні з активністю його ж у контрольній групі. Найнижча активність МАО типу А зафіксована у трудівниць з встановленою недостатністю фетоплацентарного комплексу - 1,98 ±0,25 Е/г/хв. Активність лужної фосфатази та її ізоферменту у плаценті трудівниць 1-ої групи була вищою, ніж у контролі, на 64,0 % та 54,3 %, відповідно, тоді як у жінок групи ІА ці показники перевищували контрольні цифри на 87,0 % та 68,3 % .

Аналіз макроморфометричних показників плацент у обстежених жінок (площа, маса та плацентарно-плідний коефіцієнт) також дає підставу думати про наявність дисфункції фетоплацентарного комплексу у жінок, зайнятих у виробництві хімічних реактивів. При вивченні цих показників у плаценті трудівниць, які отримували комплексну терапію, встановлено, що у жінок без ознак ФПН маса збільшувалась на 102,5 г, а площа - на 10,9 см2. У трудівниць з клінічними ознаками ФПН відзначено збільшення маси на 75,1 г, площі - на 13,3 см2, при цьому різниця у групах до і після лікування вірогідна (р< 0,05).

При обстеженні новонароджених, що народились від ма-терів-трудівниць виробництва хімічних реактивів, встановлено, що рівень біогенних амінів у пуповинній крові був вищим, ніж у новонароджених контрольної групи. Так, вміст гістаміну у 1-ій і ІА групах перевищував контрольні значення на 0,17 і

0,31 мкмоль/л, відповідно (р< 0,05). Аналогічні зміни спостерігались і в рівнях серотоніну у пуповиній крові. На 5-у добу після народження вміст біогенних амінів в крові новонароджених зменшився в порівнянні з моментом пологів, однак їх концентрація вірогідно перевищувала контрольний рівень (р< 0,05). Відзначені вірогідні розбіжності у рівнях гістаміну між групами І і ІА (р< 0,05).

Аналіз активності моноаміноксидази у сироватці крові новонароджених від матерів-трудівниць виробництва хімічних реактивів показав низьку активність цього ферменту у групі ІА з тенденцією до відновлення активності по мірі збільшення періоду новонародженості. У новонароджених 1-ої групи даний показник в усі строки обстеження відповідав контрольному рівню. Аналогічні результати одержані при дослідженні активності лужної фосфотази у крові новонароджених.

Наслідки дослідження біохімічних показників у новонароджених, матері яких одержували комплексну терапію, показали зниження рівня біогенних амінів у пуповинній крові дітей обох груп порівняно з таким же у новонароджених від матерів, які не одержували спеціального лікування. Так, у ІІ-ій групі, порівнянно з 1-ою, у 1,4 рази зменшився рівень гістаміну та у 1,5 рази - рівень серотоніну. У групі дітей НА зниження концентрації біогенних амінів було ще більш вираженим: у 1,5 рази -гістамін та у 1,7 - серотонін, відповідно, в порівнянні з ІІ-ою групою (р< 0,05). Активність моноаміноксидази в обох групах (II і ПА) мала тенденцію до збільшення, хоча різниця порівняно з групами І і ІА невірогідна. Активність лужної фосфатази вірогідно знизилась у групі дітей народжених від матерів-трудівниць з діагнозом ФПН (на 15 %). У ранньому неонатальному періоді у крові новонароджених ІІА групи відмічено вірогідне зниження рівня гістаміну, активності лужної фосфатази, збільшення активності моноаміноксидази порівняно з ІА групою новонароджених, матері яких не отримували комплексної терапії.

Аналіз біохімічних зрушень у групах обстежених трудівниць виявив тісну кореляційну залежність між ними та показав, що ступінь цих змін найбільш значна у тих випадках, коли діагноз ФПН не викликав сумнівів.

Таким чином, у поданому вище матеріалі, який характеризує стан фетоплацентарної системи трудівниць у другому триместрі та перед пологами, вдалося знайти статистичні значення у середніх тенденціях параметрів, які дозволяють передбачити можливості розвитку плацентарної дисфункції у вагітних.

З використанням процедури поступового відбору варіант визначали показники гомеостазу вагітних, що мають найбільш інформаційну ємкість в плані передбачення розвитку ФПН. Встановлено, що такими показниками є рівні плацентарного лактогену та серотоніну в крові та естріолу в сечі. Примітно, що дані показники відбивають функціональні можливості усіх ланок системи мати-плацента-плід. Формула прогнозування має такий вигляд:

І= ГЦЛЦЕ] ,

[С]

де І - індекс плацентарної дисфункції, [Е] - рівень екскреції естріолу сечі у нмоль/л; [ПЛ] - рівень плацентарного лактогену крові у мг/л; [С] - рівень серотоніну крові у мкмоль/л.

Величина індексу плацентарної дисфункції у трудівниць була істотно нижча, ніж у контролі (у 1-ій групі - у 3 рази, у групі ІА - у 7 разів).

Якщо у трудівниць індекс плацентарної дисфункції у другому триместрі перевищує 55 од., то прогнозують сприятливий перебіг вагітності; якщо значення індексу менші або дорівнюють 55 од., то з вірогідностю 88,2 % можна говорити про загрозу розвитку ФПН.

Запропонований індекс прогнозу, дозволяє своєчасно передбачити можливість розвитку фетоплацентарної недостатності у трудівниць виробництва хімічних реактивів. Результати дослідження гормональної функції плаценти, обміну біогенних амінів та активності органоспецифічних ферментів плаценти у вагітних трудівниць дозволяють більш детально зрозуміти механізми, що лежать в основі розвитку ФПН та причин перинаталь-них втрат, що дає можливість патогенетично обгрунтованого використання засобів, коректуючих зміни, виявлені в організмі вагітної та фетоплацентарному комплексу.

Нами розроблений та впроваджений комплекс організаційних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на

профілактику ФПН у трудівниць виробництва хімічних реактивів та перинатальної патології їх новонароджених.

Усі трудівниці репродуктивного віку були віднесені до групи ризику виникнення у них ускладнень вагітності, пологів та перинатальної патології. їм запропонована дієта, яка збагачена вітамінами, пектинами та ліпотропними речовинами, організоване одноразове (під час зміни) лікувально-профілактичне харчування згідно до раціону N 4, який включає згадані речовини. Відповідно, усім трудівницям у II триместрі вагітності проводили лікувально-профілактичні заходи на етапі жіночої консультації протягом 10 днів за схемою N 1, яка передбачає призначення глюкози з аскорбіновою кислотою, вітаміну Є, рибоксину, глутамінової кислоти та оліговіту.

У II триместрі вагітності трудівницям на підставі результатів досліджень розраховували індекс плацентарної дисфункції. Якщо величина індексу свідчила про несприятливий прогноз розвитку плацентарної дисфункції, корекцію її проводили в умовах санаторію-профілакторію протягом 10 - 14 днів за схемою N 2, яка передбачає призначення глюкози з аскорбіновою кислотою, сигетіну, вітаміну Є, рибоксину, глутамінової кислоти, хлорфіліпту, оліговіту та кисневої терапії.

У разі відсутності ефекту від проведення заходів в умовах санаторію-профілакторію рекомендовано лікування в акушерському стаціонарі за схемою N 3, яка передбачає призначення глюкози з аскорбіновою кислотою, тренталу, вітаміну Є, рибоксину, глутамінової кислоти, хлорфіліпту, діазоліну та кис-.невої терапії. .

За два тижні до передбаченого терміну пологів жінок-труді-вниць госпіталізували до акушерського стаціонару для проведення комплексної підготовки організму до пологів і профілактики внутрішньоутробної гіпоксії плоду за схемою N 4, яка передбачала призначення глюкози з аскорбіновою кислотою, глю-конату кальцію, синестролу, гендевіту, глутамінової кислоти, хлорфіліпту та діазоліну.

Запропонований комплекс лікувально-профілактичних заходів має високу ефективність, простий, доступний у виконанні та розрахований для використання його у трьох ланках практичної медицини: жіноча консультація, санаторій-профілакторій

та пологовий стаціонар.

Клінічна оцінка ефективності запропонованого комплексу лікувально-профілактичних заходів свідчить, що кількість ранніх гестозів у трудівниць зменшилась на 7,1 %, пізніх - на

15.0 %, загроз переривання вагітності - на 15,3 %, анемій - на 6,5 %, передчасних пологів - на 7,5 %, самовільних абортів - на

10.0 %. Число ускладнень під час пологів знизилось, у середньому, у 1,8 рази, у тому числі внутрішньоутробна гіпоксія плоду

- у 2,5 рази.

Аналіз фізичного стану розвитку новонароджених від трудівниць, які отримували комплексне лікування, показав вірогідне збільшення середньої маси немовлят; майже у 2 рази зменшилась кількість дітей, що народились з низькою оцінкою за шкалою Апгар. У цій групі не було випадків мертвонародже-ності та смерті новонароджених у ранньому неонатальному періоді, а захворюваність немовлят знизилась у 2,5 рази.

Таким чином, запропонований індекс прогнозу на етапах розвитку вагітності дозволяє своєчасно завбачити можливість розвитку фетоплацентарної недостатності у трудівниць виробництва хімічних реактивів. Використання з врахуванням результатів прогнозу індивідуалізованої профілактики та лікування дозволяє запобігти розвитку плацентарної дисфункції у трудівниці з прогнозом ФПН.

ВИСНОВКИ

1. Концентрації компонентів виробництва хімічних реактивів у робочих приміщеннях відповідають рівням гранично припус-них концентрацій.

2. У трудівниць заводу в порівнянні з жінками, які не мають контакту з виробництвом хімічних реактивів, у 2,5 рази частіше зустрічається фетоплацентарна недостатність та у 4,8 рази -патологія неонатального періоду.

3. В організмі вагітних, які контактують з факторами виробництва хімічних реактивів, встановлено вірогідне зниження показників гормональної активності фетоплацентарного комплексу, порушення обміну біогенних амінів та активності ферментів в крові та плаценті.

4. Стан новонароджених від матерів-трудівниць виробництва

хімічних реактивів знаходиться у прямій залежності від ступеня плацентарної дисфункції: її гормональної та ферментативної активності, обміну біологічно активних речовин.

5. Для раннього прогнозування фетоплацентарної недостатності у трудівниць-хіміків найбільш інформативними показниками є рівні серотоніну та плацентарного лактогену в крові та кількість естріолу в сечі.

6. Використання запропонованого індексу плацентарної дисфункції на ранніх етапах вагітності з імовірністю у 88,2 % дає можливість передбачити розвиток фетоплацентарної недостатності і своєчасно ЇЇ коректувати.

7. Запропонований комплекс організаційних та лікувально-профілактичних заходів дозволяє нормалізувати обмінні процеси та плацентарну дисфункцію у трудівниць, які виробляють хімічні реактиви, і таким чином знизити кількість ускладнень вагітності у 2,8 рази, пологів - у 1,8 рази, перинатальну патологію - у 3,9 рази.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Жінок, які працюють на хімічному виробництві, вважати групою ризику за виникненням у них фетоплацентарної недостатності.

2. Заради ранньої діагностики фетоплацентарної недостатності у трудівниць виробництва хімічних реактивів, починаючи з другого триместру вагітності, доцільно проводити визначення вмісту плацентарного лактогену (ПЛ), рівня серотоніну (С) в крові та показники екскреції естріолу (Е) -з сечею, за якими розраховувати індекс плацентарної дисфункції (І).

т = ПЛ х Е С

Якщо індекс дорівнює або менший, ніж 55 од., то трудівниці потребують проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на корекцію метаболічних зрушень за розробленою нами програмою.

3. Комплексна терапія вагітних трудівниць повинна включати три етапи: жіноча консультація, санаторій-профілакторій та акушерський стаціонар.

4. Лікувально-профілактичні заходи на етапі жіночої кон-

сультації проводити всім трудівницям протягом 10 днів, після чого здійснювати контроль біохімічних показників крові (плацентарний лактоген і серотонін) та сечі (естріол). При відсутності ефекту від проведеної терапії показане подальше лікування на етапі санаторію-профілакторію протягом 10-14 днів під контролем біохімічних показників крові та сечі (плацентарний лактоген, серотонін, естріол). При відсутності ефекту від проведених заходів в умовах санаторію-профілакторію рекомендоване лікування в акушерському стаціонарі.

5. За два тижні до пологів жінок-трудівниць необхідно госпіталізувати до акушерського стаціонару для проведення комплексної підготовки організму до пологів, включаючи профілактику внутрішньоутробної гіпоксії плоду.

СПИСОК РОБІТ, НАДРУКОВАНИХ ЗА МАТЕРІАЛАМИ

ДИСЕРТАЦІЇ

1. Состояние фетоплацентарной системы у беременных работниц химической промышленности// Научно-технический прогресс в медицине: Тез. докл. конф. молодых ученых. - Донецк, 1986. - С. 192-193.

2. Влияние факторов производства химических реактивов на состояние фетоплацентарной системы у беременных работниц/ / XI съезд гигиенистов Укр. ССР: Тез. докл. - Киев, 1986. - С. 151-152. (соавт. Мирошниченко В.П.).

3. Влияние химических факторов на гормональную функцию фетоплацентарного комплекса у работниц химического производства// Эндокринная система организма и вредные факторы внешней среды: Тез. докл. III Всесоюз. конф. - Ленинград, 1987. - С. 249. (соавт. Ельский В.Н., Мареева Т.Е., Яку-бенко Е.Д.).

4. Социально-гигиенические аспекты антенатальной охраньї плода и здоровья матерей-работниц химических предприятий/ / Состояние здоровья и пути повышения качества лечебнопрофилактической помощи женщине-матери и ребенку: Тез. докл. Всесоюз. конф. -М., 1987. - С. 31-32. (соавт. Свиридова В.В., Мареева Т.Е.).

5. Информационное письмо "Методика профилактики и ле-

чения фетоплацентарной недостаточности у работниц химических производств", выпуск 6 "Акушерство и гинекология" от 21.02.90 г. (соавт. Мирошниченко В.П.)

6. Эффективность корригирующей терапии фетоплацентарной недостаточности у работниц производства химических реактивов// Актуальные вопросы педиатрии: Юбилейный сб. тр., посвященный 60-летию кафедры детских болезней ДонМИ.

- Донецк, 1993. - С. 35.

7. Состояние обмена биогенных аминов у новорожденных от матерей-работниц производства химических реактивов// Юбилейный сб. тез. докл. науч.-практ. конф. акушеров-гинеколо-гов, посвященный 60-летию кафедры акушерства и гинекологии N 1 ДонМИ. - Донецк, 1993. - Т. II. - С. 190.

8. Характеристика показателей перинатальной патологии у работниц производства химических реактивов// Юбилейный сб. тез. докл. науч.-практ. конф. акушеров - гинекологов, посвященный 60-летию кафедры акушерства и гинекологии N 1 ДонМИ. - Донецк, 1993. - Т. II. - С. 191. (Соавт. Кущ Т.И., Захарченко Л.В.).

9. Состояние плацентарного гомеостаза при фетоплацентарной недостаточнисти у работниц производства химических реактивов// Юбилейный сб. науч. тр., посвященных 100-летию клинической больницы N 6. - Донецк, 1993. - С. 70. (Соавт. Якубенко Е.Д., Зинкович И.И.).

10. Морфологические исследования плацент у работниц химического производства// Актуальні проблеми експериментальної та клінічної медицини: Респ. зб. наук, праць. - Донецьк, 1994. - Ч. 1. - С. 104-106. (Соавт. Погорелый H.H., Байдала В.A., Свиридова В.В.).

11. Особенности эхоморфологической характеристики плацент у работниц химического производства// Актуальні проблеми експериментальної та клінічної медицини: Респ. зб. наук, праць. - Донецьк, 1994. - Ч. II. - С. 139-141. (Соавт. Погорелый H.H., Свиридова В.В.).

12. Показатели физического развития новорожденных от матерей работниц производства химических реактивов// Тез. докл. юбилейной конф., посвященной 75-летию проф. Завго-роднего Л.Г. - Донецк, 1994. - Ч.III. - С. 152-153. (Соавт. Сви-

ридова В.В., Кущ Т.И.).

13. Особенности течения родов у работниц производства химических реактивов// Тез. докл. юбилейной конф., посвященной 75-летию проф. Завгороднего Л.Г. - Донецк, 1994.

- Ч.Ш. - С. 153-154. (Соавт. Свиридова В.В., Кущ Т.И.).

14. Показатели ультразвуковой фето- и плацентометрии у работниц производства химических реактивов// Матер, ме-жобл. науч.-практ. конф., посвященной 30-летнему юбилею кафедры акушерства и гинекологии ФУВ: Тез.докл. - Донецк, 1995. - С. 148. (Соавт. Кущ Т.И., Шемякина H.H.).

15. Фетометрический контроль эффективности терапии фетоплацентарной недостаточности у работниц производства химических реактивов// Матер, межобл. науч.-практ. конф., посвященной 30-летнему юбилею кафедры акушерства и гинекологии ФУВ: Тез.докл. -Донецк, 1995. - С. 147. (Соавт. Кущ Т.Н., Шемякина H.H.).

16. Содержание биогенных аминов в крови и плаценте матерей-работниц химической промышленности и у их новорожденных// Сборник науч. тр. молодых ученых и специалистов, посвященный 65-летию Донецкого медицинского университета. - Донецк, 1996. -С. 252-254.

ANNOTATION

Chernykh Ludmila Evgenivna. Dissertation on the topic: “Prophylaxis of fetoplacental insufficiency in women employed at chemical reagent production” for the degree of candidate of medical sciences in speciality 14.01.01 - obstetrics and gynecology, National medical university, Kiev, 1996. The scientific practical work demonstrates, that prolonged exposure to high concentrations of combined factors of chemical reagents production causes placental disfunction and affects metabolism of mother, fetus and newborn, thus increasing the probability of complications of pregnancy and delivery, rising perinatal morbidity and mortality in women employed at chemical reagents production. On the basis of analysis of biochemical figures the index of placental disfunction was elaborated, which allowes to predict the possibility of fetoplacental insufficiency on early stages of pregnancy with an accuracy of 88,2 %, thus making it possible to start prevention therapy in due time.

The complex of organizational and prophylactic measures, offered by this work, helps to normalize metabolism, prevent placental disfunction in women employed at chemical reagents production, and cut percentage of pregnancy complications by 2.8 times, delivery complications by 1.8 times, perinatal diseases by 3.8 times. Clinic introduction was conducted of forecast method and complex therapy of fetoplacental insufficiency in women employed at chemical reagents production.

АННОТАЦИЯ

Черных Людмила Евгеньевна, диссертация на тему: “Профилактика фетоплацентарной недостаточности у работниц производства химических реактивов” на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология, Национальный медицинский университет, Киев, 1996. Защищается научно-практическая работа, в которой показано, что комбинированные факторы производства химических реактивов при длительном действии в предельно допустимых концентрациях вызывают плацентарную дисфункцию и нарушают обменные процессы в организме матери, плода и новорожденного, тем самым способствуя развитию осложнений беременности и родов, повышению показателей перинатальной заболеваемости и смертности у женщин-работниц производства химических реактивов. На основании анализа биохимических показателей разработан индекс плацентарной дисфункции, позволяющий на ранних этапах беременности с вероятностью 88,2 % правильно предсказать возможность развития фетоплацентарной недостаточности у работниц химического производства, что обеспечивает возможность ее своевременной коррекции. Предложенный комплекс организационных и лечебно-профилактических мероприятий позволяет нормализовать обменные процессы и плацентарную дисфункцию у работниц, производящих химические реактивы, и тем самым снизить число осложнений беременности в 2,8 раза, родов - в 1,8 раза, перинатальную патологию - в 3,9 раза. Осуществлено клиническое внедрение способа прогнозирования и комплексного лечения фетоплацентарной недостаточности у работниц химической промышленности.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: трудівниці виробництва хімічних реактивів, фетоплацекгарна недостатність, біогенні аміни, специфічні ферменти і гормони плаценти, прогнозування, терапія.