Автореферат и диссертация по медицине (14.00.03) на тему:Повышение эффективности ранней диагностики послеоперационного перитонита с помощью экспертной компьютерной системы

MIHICTEPCTBO ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРА1НИ ХАРК1ВСБКИЙ ДЕРЖАВНИИ МЕДИЧНИЙ УН1ВЕРС1ТЕТ

-- Л :] На правах рукопису

i о ~

ВЕХБИ ХАЙДАР ВЕХБИ

П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 PAHHbOÏ Д1АГНОСТИКИ П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНОГО ПЕРИТОН1ТУ ЗА ДОПОМОГОЮ ЕКСПЕРТНОТ КОМП'ЮТЕРНОТ

СИСТЕМИ

14.01.03 — Xîpyprîfl

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

арк)в, 1995

Дисертащя е рукопис. ........... ~

Роботу виконано в Кримському державному медичному ¡нститутк

Науковий кер1виик — доктор медичних наук, професор

Жебровський Вштор Вшторович

Офщшш опоненти:

Доктор медичних наук, професор

Велигоцький Микола Миколайович. Доктор медичних наук, професор

Шевченко Станислав 1ванович.

Пров1дна установа: Харивський науково-дослщний ¡нстнтут загально! I нев1дкладно! хирурги МОЗ Украши.

Захист вщбудеться « /4 »_1995 р. на зас1-

данш спещал]зовано1 Вчено! Ради (Д 02.38.04) при Харювському медичному ушверситет1 (310022, м. Харшв, проспект Лешна, 4).

3 днсертащею можна ознайомитися в б^блютещ Харювського державного меднчного ушверситету (310022, м. Харк1в, проспект Лешна, 4).

Автореферат роз1сланий «. А-ъМ&МДЛ_1995 р.

Вчений секретар спещал1зовано1 вченоТ ради, доцент

Кислиця В. В.

Актуальна.с-рь роботу ШсляоперацЦйшй перитон!т залкшаеться ода ico з самих актуальных проблем абдом1нально! xipyprii. Як у питаниях д1агностики, так i в л1кувальн1й практиц!, пошуки xipypriB продовжуються (HiKimCon P.A., Дудникова ГЮ. 1988; ДУденко <Р .J. хз сахвавт. 1989; Шуркалан В. К, 1993). Перитон1т виявляеться найб1лып частой причиною релапа-poTOMii, вшгткаЪчи п1сдя операц!й на органах черевно! лррожнишг в,1-4,5% хворих. Летальн1сть надзвячейно аисока й досягае 40%, i нав1ть 90% {Валхгизв A.A. хз сп1вавт.1991; Лсцеико 1.Г., Панов Ф.1. 1991; Шуркалвв В.К. хз спхваат., 1993; Himer A. ct. al, 1982; Popp W. ,1982; Roes S.E. 1986). Одн1ео 3 головнях причин писоко! летальност! при п!сля-опершЦйному перитон!тД. виявляеться п!зня д!агностика, часто вяе при noniopramiiil ведэстатност!, яка розвнвалась, та сепсис! (Савельев B.C., Гологорсъкпй В.А.., 1987). Ряд проблем п1сляоперац1йного ператон!ту вимагае каукового р1шеиня. Це, пера за все, рання 1, особливо, даференц1йна д1агностика. Недостатньо тцибоко вивчено кл1н1чн1 форма п!сляоперац1йного перитон1ту, а такоа залёкн1сть кл!н1чного перебiгу в!д 1нших, як! супроврдаутугь ! перятонДт п!слясперац1йнпх усклад-нгчь. Специфика диагностики 1сляопераЦ1йного перятон1ту знаходиться у т1снриу зв 'язку з тшш чи 1га&ими вЛдхиленняют вгд нормального переб i гу пХслябперац!йного пер1оду, кл!н!ка якого^ таков, вивчева недостатньо. Особливо це стосуеться синдроку,« ендогенно! 1нтоксикац1£ та > його особливостей. Вимагавть такок утрннення тхтоння х1рург1чнох тактики. nLgi яоел^лжаяня! Вивчення мо -.ливостей Шдвищення ефективност! ранньо! д1чгностики п1сляоперац1йиого перитониту за допоуогоп експертно! конп' dtöphoi система.

5апдч1 лосд1дпвгшя» Впвчення■й.кл í н in i i•

а) симптоматики нормального п1сляоперац1йного пер!оду пр абдомл-нальних операц1ях малого, середыього 1 великого об'ей 1 травматичност!, а також при перитон!т1 й гостр!й кишков! непрох1дност1, ехладвння алтЪритм1в (шаблон1в рпису) дл експертноХ комп'ютернох системи;

б) симптоматики в'яломинучо!, гостро! Д блисковнчпо! фор: п!сляоперац1йного перитон!ту, що дозволить провести д1пг ностику 1 диференц!йну д1агносгику за допомогое комп'ютерно техн1ки; •' " \ ,

в) вивчити частоту 1 характер :1шшх, як! супроводжуют п!сляоперац1йний перитон1т, ускладнень;

г) провести пор!вняльну оц!.нку р!зномая1тних, у тому числ й розроблених нами способ!в 1нтубац1£ тонко! кшдки;

д) прогести анал!з результат!в використання розроблепо нами л1кувальног тактики при п1сляоперац1йномуперлтон1ту. Положения, винесен! на захист. Пикористання експертно комп'ютерног системи дозволяе об'ектнвно оц!нити теракте] кл1н!чного переб1гу п1сляоперац1йного пер! оду х пД.двишу| ефективн1сть ранньоХ д1агпостики п1слясперац1йного перитонГ ту. '•". V V;;. \ ■■"-. '*■'.'/■•' • Ндукова новяэяа досл!дксщ;я полягае в тому, що оперев иначе на кл1н1ка нормального п1сляопероц!йного периоду в за лежност! в!д об'ему 1 травматичност! абдом1нально! операцИ вперще для д1агностики використана, саворень нами, еьспертн. комп'ютерна система; винчена частота 1 характер. 1нпи. п1сляоперац1йн1х ускладнень, як! супрозоджують перитон!т розроблено деяк! кл1и!чн1 захода: л1кв1дад11 ддорела п1сля-опероц1йкого перитоя1ту й 1нтрубац11 тонко! тжшки.

Практична эяачадая ъсгбстщ йгкористання комр'птсрно! систеи для контролю за переЫгом пхсяяоперац1йного пер!оДй дозяоля

незалежно в1д квал!ф1кацН х!рурга, виклвчасчи суб'ектьв1зи, своечасио д!агнозупахи таке гр!зне п1сляоперац1йне усхлад-иення, якнм впявляеться п1сляоперац1йннй перитон!т. ВДРСТаДМЯЯЯ Р^эути>тат1а Л«У?пЛяжвдая- Експертна комп'ютерна система "Скальпель" упроваджена в практику деяких х1рург1,пшх п1дд!лень м.С1ыферополя та республ!ки Крим. От-риманз. дан1 прп кличку п!сляоперацл.йного перитон1ту, його дхагностиц! й диференц1йно.й ДАвгностиц! використовуються в курс1 лекц!й та практичних занять з х!рург11 на . загальноме-дичиоыу та стоматолог1чноиу факультетах Кримського медичного 1кституту.

аггоовпп} у Основн! положения дисертоцИ обговорено на

науковому зас1данн! кафедри факультетно! х1рург1х К2 Кримського медичного Институту (березень 1995), на науков!й сесН Кримського медичного 1нституту (кв1тень 1995), на рес-публа.калськ1й конференцН ххрург1в, присвячен!й проблем! гнХйноз; х!рургП (Харк1в, 1995).

ау$п&й«и1&. на. Т^ЮС_ЯЯ5«РтаЩ. Опу б л 1 ков ано б наукових

роб1т. Одна, робота депонована. Наявн! 4 рдц1оиал!заторськ1х пропоэици

Обояг 1 структура лисертапИС. Ш :ертац!я викладиена на 143 стор!нках машипошгсного тексту 1 складаеться 1з введения, п'яти глав, заклочецкя, првктичяих рекомендац1й, висновк1в, покажчиха л!тератури 1 додавань. Покажчик лХтературк и1стить у соба 393 дкерела.

Результата досл1яжаяь. За пер!од з 1984 по 1994 роки ии на--глядали 152/хворих 1з п1сляоперац1йним •:еритон!том, який ви-ник як ,ускяаднення пАсля .р1зних операц!й оргвн1в черевно1 кЮрошини. Ж1нок було, 73, чолов1к1в 79. У вс!х шшадках д!агноз запального п1сляоперзд}.йго;го перитон!ту п1дтвер*ений п!д аде релапаротом^*. ЗЙ^р кл1н1чно1 1пфс>рмац1,1 ,ГЦ>р хворих

проводився як безпосередньо в процесЗ. л1кування (68 хворих), так а по арх1вшш документа» (1.стор1х захвороаавня) . В 11-ти хворих спостер!галася блискавична форма п1сдяопврац1йното ' перитон1ту. В 78-ми - гостра й у 63 хворих — . В'яломияучий перитоы!т. ОперацП, як! удкладиен1 п!сляоперац1йы1м пери-, тон1том, були р1звоман1ткими (Табл. 1). '„'У;'--.

Характер операцИ, ускладаених п1сля->перац!йшш перитои!том.

Оперативне втручання , ;• К1льк*с«ь операц!й

шшноаа вхстраяа всього

Апендектом1я ■ -'::-/.-'• 31 35 •

Холецистектом1я б,; -г. ' 14 20

Резекц1я шдунка 11 . • . :Д5.ч, 16

ГастректомлЯ - • V ; ' '/л' '•• 5

Оргаиозберегавч! операцИ на плунку 2 ■ ■'.' >4 *"••' ' . ■

ОперацИ на рак товсто1 кишки г -.я.-;-,,.

ОперацИ на спаечн! хворобн I . гостру кпшкову непрохЛднХсть"-•;, > ; -■V/. 10,

Операхи 1 при травм1 живота ; : V. 18 \ . •.18.',,

Панкреатодуоденальна реэекц!я •.-...., 'Ч

ОперацИ при павкреэнш.роэ! ..л; 11

Пнеколог1чн1 операцИ ,: 15

Грихос1чеиня ■•:.;•.".-./'.•.' -г-*/:--'

Реконструктивн! операцИ 'уу на жовчннх шляхах ••••••.. ;'-.ч.*^ '.-/А':.:.

Всього ':. •.■,■:.•:.•'■;'.■• ; Ч^ЧггЧЧг-';'.; 152

Ретроспектавний ана и1э 1стор1й. эахворпваиняпокаэав ,що у , переваший б1льшост1 ,вшхадк1» ', (е 121 э : 152гх) дГахноэ п1сляоперац1йного пер«тох»1ту встанолпений через. 2-3 доби п!сля проявления перинх симптом!» ускладнення. I,т!льке у 31 ..

норсго, В ОСНОВНОМУ при неспроможност! КИПГКОВИХ 1ГП1В (411 а.л1адигестивних акастомоз!в) д1агноз ускладнення встановлв-ався на протяз! першо! доби. Причини рог»витку перитои1ту ^зноман.'.тн! (табл.2) .

Табхащя 2.

!ричшш розвитку п1слясперсц1йного перитон1ту.

Причини перигонз.ту К1льк1сть операц!}

планов! еьсгрея1 исьо-'о

?ехннчн1 я тактичн1 огр!хи г виконй.шЗ пчршог операции 19 23 42

ТеспроможнЛсть кишкових шв!в 22 7 29

Тромбоз ;лезентер1альних судин 1' - 1

1ерфорагд1я гострнх виразок алунку чи ккшки 2' л 4

[11сляоперац1й:шй панкреатит 3 12 15

Кибна оц:шке життездатност! кишки при защ1мленн1 грихх чи гостр!3 кишсоз3.й нелрох1дност! * 4

ПрОрИВ ГН1.ЙНИКйВ у в.гльну черевну порожнлну . - 14 14

Звентрац1я> 1 16 17

Кровотеча у черерну порожнину 1 4 С

Ларал1тична киш^ова непрох1дн1сть 1 12 13

Причини не встаноолено 8 .8

Всього 50 102 152

Не один з л-снуичих метод1в д1агностики тисляопера?ийно?о йе-ритонАТу не може бути аисилютно тонкий 1 пеший, саме току б!льш1сть Х1рург1в вважае найбХльш прашгпышм комплвксний ¿>нал1з кл1н1чних даних, лабораториях та 1нпшх додатг.опих мс-

тод1в дослхдження. Складност! ранньо! д1агностики п1сляопе-рац1йного перитон!та обумовлен! р!зноман!тн.1сто як!сних i к!льк1сних д1агиостичних кригерНв, богато з яких наявн! й при 1нших п i с ля оп ер а ц i йних уСкладненнях. Патогномон!чних симптом1в, властивих т1льки пхсляоперацхйнсму перитониту, немае, а багато s них, чаприклад, блгвання, роздуття живота, эатримка стулу i ra3ii/ можуть нивеливатися на фон1 !нтенсив-но1 пхсяяоперац1йно! терапЦ. Тому ми бачимо найб!льш ре-альн1 перспективи у метод! синдромно1 д!агностики, виходячи з того, що багато кл1н1чнчх, рентгенолог1чних i лабораториях озиак п1сляопсрац1йного перитоп!ту В0"0Д2.юТь р!зпим ступеней рдагностично! 1нформативноот1. Основний. натиск у д1агностиц! п1сляоперьц1й1юго перитон!тУ noTpi6no робити на патологinni 3Mini об'ективних покахчик1в гомеостазу у пор:.внянн1 з я кики при нормальному переб!гу п1сляоперац1йного пер!оду, клхн1ку я кого нами вивчено у 156 хворих. Чолов!к!в було 74, к1нок -82. Bei cnepaijii под!лено на п'ять груп: планов! операцИ малого, середнього i великого об'ему i травматичност!, а та-кож eKCTpeni операц!! без перитон1ту, чи гостро! кишкоыох Henpoxiдност! й onepauii на фон! перитой!ту чи гостро! киш-ковох neiipoxiflHoCTi. Об'ем ! травматичн!сть onepai^ii зале-жать нхд особливостей xipypri4Hoi патологх! ! часом, як! витрачае хирург на ii л!кь!дац!ю. Таким чином це поняття п!дсумковуе Ti нааан'.аження на орган!зм хворого, якх обумо-влен! сбезбе чанням i власне оперсщ1ею. При других рхвних умовах важ ic ь операц!! значно зб!льшуеться при кро-вортрат!, г; »r\ ieHHX чи paiiime спланованих симультанных опе-рац1ях, а також екстреннх втручаннях, до яких хворий не го-товий.

V 32-х хпорих i3 156 були операц!! малого об'ему ! чравма-TH4Hoc7*i; у 36 - середнього; у 28 - великого обему. У З.нших

екетрен! опера:дИ, у тому чксл1 1 на фон1 перитои!ту чи го-сТрох кишковох непрох1дност1. Прикладом операц1х малого об'ему були планов! грижос!чення при велик!й п!сляоперацт.й-н!й трнж!, великого сб'еку - радикальна операц!я при рац1, реконструх.тивн! операцИ на шлунку, жовчних щляхах, товсто! кишки, опсрац11 при загальному перитон!т1.

Проведен! досл1джекня показали, що д!апазон кл!н1чних симп-том!в у норм! досить широкий. Ви.явлено так! законом!рност!: при в!дсутност! ускладнень у п!сляоперац!йний пер!од власти-во прсгресиане покргацення загального стану, нав!ть у дуже тяжкому стап! хворого п!еля велико! й травматично! операц!! св!дом1сть залишаеться ниразною, б!ль у живот! та ран! по-ступово знижуеться до к!ыця 2 доби, початку 3 чи самост!йно, або п!д вплиеом стимуляц!! в!дновлгеться перистальтика, по-чннають эндходити гази. Тахикард1я може спостер!гатися досить довго," особливо п!сля операц!й великого об'ему ! трав-матичност!, але вона не наростае. Можливо еп!зотичне коли-вання.артер!ального тиску, особливо у хвсрих в в1ц!, але во-но досить Легко п1ддаеться медикаментозн!й корекд!х 1 н!коли не' носить характер Колапсу. Ст!йке знлження артер!ального тйску до 90 мм рт. ст. ! нижче, яке збер!гаеться не дивля-чись ни адскватну !нфуз!йну терап!в й иикористання кард!о-тон!чних засоСив для нормально проаДкаичсго пер!ода не влас-тиво. Температурка реакц!я з коливаннями вечорами до 37 -37,8°С спостер!гаеться до перлихтрьох - п'яти ддб, як правило, особ-;во п!сля операцД1 середнього {великого об'ему ! травматична .т! . Тага температура д->бре переноситься хворими, не ниснажлива, не супроводжуеться остудою чи заливним потом, без р1зких перепад!в. Эпсртас 'на себе ув^гу той факт, цо синдром !нтоксикац11 у ранньому п!сляоперац!йному пер!од1 при йог о нормальному 'протхконы! завжди виявлений. Ступень

його знеяодиться у прям1й залежноеri ва.д важкост! onepaijii, наявностл чи вз.цсутност! хрон!чно1 чи гостро! кишково! не-прох1дност1. ЗакоиомЛрннм являеться лише те, що пд.д впливо» оперативного та коксервативко1го л1кування вона прогресивн< знижуеться, доекгаючи м1н1мума до 3-i - 4-i доби п!сля операция. Нами гакож встановлено, що в п!сляопе1ац1йномч период! присутня злачна «ктивн1сть процес1в перекисног* онислення л1л1д!в (ПОЛ). Ца в!дбиваеться накопиченням 'з плазма tpoEi и мембран! еритроцит!в метаболит1Е П0Л-д1енови; KOHbcraria i д1е.нових к^тон1в; що может в1д1грати номаленьк; роль у патогенез! д^структивних nporeciB i розвитку синдром! 1нтокс1кацИ (та5л 3, 4). Вивчення покажчик!в ПОЛ у ni-сляо перац1йкому nepiofli безумовно меже бути .прогнозтичним д^агностичкик тестом у виникненнг хвилотчих кл1н!чних ситуа г,in - ■ ' .

t Таблиця 3

Покахчлгк ПОЛ i СМ при операц!ях малого об'ему i травматичное тЗ (Kim) .__' _ - " ' ■ - .__'

Строки ■ спостереженця до операци 1-2 доои в1сля onepanil .3-7 д*0 я!сля onepaidl контроль

ПОЛ, см п=32 п=32 > п=32 п=32

ДК ме>йрана пяазиа 0,061*0,005 0,052*0,006 0,070±0,005 -0,054*0,001 0,059*0,005 0,044*0,003 0,056*0,005 0,041*0,004

ДК0 иембрана плазха 0,299*0,014 U ,245*0 ,01 0,310*0,0013 0,251*0,0014 0,269*0,007 0,204*0,014 0,263*0,009 0,192*0,004

КДЛ плазма 0,324*0,012 0,265*0,009 0,.,25*0,014 0,263*0,007 0,310*0,014 0,263*0,001 0,294*0,008 0,259*0,00S

СМ плазма 0,299*0,Oil 0,302*0,014 0,269*0,010 0,251*0,012

- ' Таблиця 4. Покажчикк ПОЛ 1 СМ при операц1ях великого об'ему 1 травма-тичност! (М±т)._ _

строи спостер«женпя До операц!1 1-2 ДОвИ а±сля сое-оапИ 3-7 д!0 п!сля опе-рац11 контроль

ПОЛ, см п=2в п=28 п-28 п=28

ДК мрчврана г .0,05910,007 0,098±0,008 0,058*0,003 0,05610,005

плазма' 0,054±0,003 0,071+0,002 0,04910,002 0,0 4210,0 0 4

^.Ко мембрана 0,30210,0013 0,37010,002 0,279±0,005 0,2бЗ±0,009

плазма 0,25010,012 0,270±0,003 0,214±0,003 0,19210,004

МДА мембрана . 0,311Ю ,012 9,41140,003 0,32810,013 0,29410,008

' плазма.' 0,29610,006 0,324Ю, 001 0,28110,034 0,25910,009

СМ плазма 0,2$б±0,014 0,34310,012 0,281+0,012 0,25110,012

ДК >, дренов! Кетони; ДК0 - д1енов! коныэгати; МДА - малоно-' вий д!адьдег!д; СМ - середн1 моле кули. У всхх випадках р!зниця „;м1я контролем 1 кл!кичними даними достов1рна

Кл!н!ка н'яломинучого п!сляоперац!йного перитон!ту характе-• ризуеться перш "за всо.псступовим розвитком 3 р!зноман1тн1сто симптоы!п, коли особливу 1нформ»тивн1сть д!стае сполучення к!лькох притвнак!в. . Ми вид!лили три основних вар1анта прот!кания:

1-й - . в*яломинучий перитон!т у хгорих, як1 перенесли огсе-рац!г малого 1 середвього об'ему» п!д. чес яких перитон!ту не було;

- 2-й:в'яломинучий перитон!т у хворих, як! перенесли опе-рац1х велкк го об'ему. п1д час яких перитоя!ту. також не бу-яо;

3-й - в'яломинучий перитол!т у хворих, прооперованих на фон! перитон1ту.

Сзнагн в 'яломинучого п1сляоперад1йного пёритон1ту. з'являеться п!д к1нець першо! доби, коли, особливо п1сля /ма-лих олерац1й, замЛсть оч!.куванного покращення ' загального стану вз.н ггов1льно, але крогрйсивно ripmae, стае важклм. В1дсутн1сть бу.ць-яко! позитивно! динамй.ки у хворих п!сля:великих опсрад1н тапож повинно насторожувати. Се1дом1с'^ь хворого залишаеться виражное (92%), лише у 3-х хворих (з 63-х) - ейфорхя та в одного хворого - психоз. У Bcix без виключен-: ня хворих симптоми iHTOKCnrayii зростають; тахикард1я-101-102 уд. за хв. (98%); ст 1йке п1двищення температура до Зв° (76,1%); млявасть.та апат1я (90%); слрага_ (91%); сухость у рот1 (37%) ; вздуття живота (62%); нев1дходк.еш1я газДв (14%);. нудота, г.бльовуванця чи багаток1льк!сне блЕвання. (72%) ; , тупа пост1йча 61 ль у всьому живот! (64%), який у частйн! .хворих.'. носить характер розпираючого (13%). Перистальтика кишечника чи пл.дсутня (68%), 411 р1зко послаблена (32%)Си^тош! раз- . др^туванчя. черевнишг вз.дм1чгно у. 54 хворих (Ь5,7.%), помарна капруга м'яз!в черевно! ст1ики у . 3-7-ми_. (59%) Лртер1аяышй тиск мае тенденц1ю до зниження (67%) . Положенш!. у jii&ky bii-мушене . тому що будь-який рух посилге. бл.ль у jaiBOTi., Власти- •,. ва бл1д1с?ь ик1ряних nonpo'ain' (701-)'' i ' 1:ав!ть зспдлсго-сарий кол!р обличчя (34%). Оч! запалл. з горячковим блпекоы., Язик сухий, ебкладений брудно-с!р;ш ; нальотом (73%).. Subit зб{льссн»й в обсяз1 i96%) , облежено приймае участь у дахани!. (74%), помгтно напружений i болячкий у scix в1дд1лах (56%) але особ гпгго у зона, оперованого. органу. Лабордторн! пока&чи-г.н мають текденц1с до пог1риення. •',.;,..,' '.'•.'."',-' '."'..'--■.'.•.•'■"•■'

Рентгенолог1чн1 досл!дження виявили'наявн!сть в1льно! р1дини . п5.д д1афрагмоЕ, у бокових каналах та !цк петлями "тод: о!' кишки; i зоттьоипнк чи дофузне розпшрення ккшкових петель, великр к1льк.1еть piдини у петлях rroHjco'i ' msa' "з' чаыаии '"Кдойбсра.

- ишсти&е та^ог' зб1льпе:шя (у 53"' хисрнх) п1ль-сст1, яга . з1дцалясться !з ылуннового зонду (чи, л па 1итрубус тснку кн:2-

iiy трубц1) , яка посгулоБО прпшзас густо-зегсппй ксл!р 5 домАшког» химуса. У , 0 хвор,их. при паявност! дрекага у пер«вя1й поро^лиш! pauiica озиаг.ои нзрлтонгту с патологiTi!:i з!дд1лення з трубок: довч (у 4 хлорих); каламутний ексудат з пластЛпця-ми ф1брину (у 4 хворих). Прогресування п1сляоперац1йно?о ле-ритон1ту характер1зуетьсА. дуже важкиь станом хворого; токсичною енцефалспатДехз (ейфор1я, сопор, психоз); зб!лылення частот" пульсу (до 120 уд за ха) й вище; артер1альньн тиск ще бхлыпе знижуеться; перистальтика зникае. SimiT стае piзко роздутим. По. шлунковоыу зонду чи 1нтрубувч1й тонку кийку трубцЛ заст1йне, яке в!дд1ляеться, густо-зеленого кольору у велик!й к1лькост1 (вище 1,5-2 л1тр!в). В лабораторных показчиках кров! виражений лейкоцитоз (частте) , ч! лейкопен1я з р!зким зрушенням лейкбцнторно! формули вл1во (р1дше) ; токсична зерн1ст!сть нейтроф1л!в, г!попроте!нем!я,. зб1льшення середн!х молекул, зменьшення д!уреза щ1льчо до aHypii. У дуже занедбанних терм!нальних стад1ях в'яло-минучого пери-тон1ту показчики KpoBi ще бгльпге ripnra-оть; зростае лпе-мгя. В середньому к1льк!сть ер1троцит!в за нашими спостереженнями склало 3,4-1012/.п±0 ,1-1012/л; .знижеяня гемоГлоб!ну вЛдзначе-' но у 72^ хворих. Показчики ПОЛ: flienoBi кетонп у день рела-, паратом!! у .''мембран.1 еритрсцнт1в склали 0,11710,004, у плазм! - 0,08б±0,003. Д1енов! коньюгАти склали 0,39010,005, 0,390+0,00, ма лоновий д:альдегад - .0,441+0,001, 0,332 + 0.001

- (р< 0,005). Нейтроф!льний лейкоцитоз у день релапаротом1i характеризусться. "збДльшенняя незр1лих форм. Ступень ix зру-шення ^находиться у прлмспролорцит!!' залеяност}. в1д виявле-ност! пернтон'Гту '' i fjofo триналпст!. При гострому гпсляогп*-

рац!иному пернтон1т1 нами виявлено три основних вар!анта протл.кання: 1-й - перфоративний перитон!т при неспроможност! кишкових nmin, у тому числ1 б!л1одигестивйих анастомоз1в; при перфорацН виразок травш5го тракту; при перфорац!! життездатно! кишки при защемленн1й гри*1; 2-й вархант - по-ритон1т внасл1док прориву у вз-пьну череину порожнину сформованных нед1агностнрованих гн!йник1в, 3-й - перитонхт вна-сл1док вожких техн!чних помилок, пов'язанних 1з непсм1ченими п1д час операцН поранениями порожн!х орган1в (чн жовчних проток1в) , а також невиявленняи при peai3ii наскрИзних вад ст1нок opranin травного тракту. •."■'.„

Кл1н1чна картина гострого гЛсляоперацЬюго перитон5.ту эигля-дае таким чином: стан хворого зазжди важкий i прогресивно ripmae. При перфоративному перитон1т! найважгив1шим симптомом виступае раптова хнтенсивна б1ль у живота (98%). Св1дом1сть залишаеться виразною (90%). Лише у 4-х хворих (7,1%) в!дзначена ейфор1я. Але вс1 без ] виключеняя xaopi, в!дчували неспокДй, а часом збентержёння i жах. Тахикард1я (више 120 уд. за хв.) в!дзиачена у 1С0% хворях. У 32 (56%) кл1н!чних спостереженнях було блгвання, у 44 хворих (77,1%) вХдзначенс зб!льшення вхдд1ляемого за алуночиим зондом, яке н-абуло б1лыа заст1йний характер. Стулу немае, гази но вихо-дять (98%). ' „ '..-.f,''' ' V

У 2-х хворих в!дризу лicля початку боли проведена стимуляц1я кишечника з Короткочасшшефектом. Сух1сть р рот!'та сира га в1дзначалась у вс!х хворих (94%); температура вице 38°С у

71%, а субфь6р1льна (37°-38°С) у 2Э%. При огляfli, полоаення у л!жку вимушене (82%); будь-якш рух спричиняе поциленкя болю у живот1 (69%): Вхдзначено бл1дн1сть шк1ряних покровов 1 у. частини хворих (у 14 з 57) -• зешшсто-с 1рий кол1р обдаччя. ;У хворих cTapinie 60 potciii прст!йним симптомом с цханоз губ i

акроц!аноз, мармуров!сть шк!ряних покров!в. Властивий також страдницький вираэ обличчя, яке у деяких хворих вкрито хо-лодннм липким потом. 0ч1 запаЛа з горячковим блискоь (78%). Язик сухий (94%), обкладенний брудно-с1рим нальотом. Част!шання дихання (вице 16 дих. за хв.), яке стае бо.льщ по-верховии (74%). Тони сердця, як правило притишен!. Жив!т не приймае участГ у диханн1 (у 32,1% хворих), чи приймае участь обмежено (у 62,9% хворих). Досить властивим симптомом е : дошкопод1бна напруга м'яз1в черевно! ст1нки у вс1х в1дд1лах (71% хворих), чи в будь-як!й облает! (у 29%). Також властивий б!ль при поверхов!й пальпац!! живота (98%) !з р!зко по-■зитивним симптомом Раздольского. Притупления перкуторного звуку у пологих мхецях живота вхдзначено у 14 хворих (26,3% хворих),' тимпан!ту 12 (25,2%). Яив1т завжди зб1льшенний за обсягоя, але у' р!зни;: ступенях.Харакреризувати перистальтику можна нар!зно: в!дсутня (у 75%), р1зко послаблена (у 12,1%), прослухаються патолог!чн! перистальтичн! шуми (у б%); була, але зникла (у 20,6%). Синдром 1нтоксикац11 шв1дко зростае, цо в!добразалось не лише у кл!и1чних, але й на лабораторних показчиках. Влиекавичннй перитон1т в!др1зняеться тим, що мо-же шишЕвути у будь-як1й форм!. п1сляоперац1йного перитон!ту й за дрст!копиям наблиааеться до ендотоксичного тюку. Основное зодачоЬ нашо! роботи е ут!эрення експертно! д!агностич-но1 комп'1)терно1 системи, алгоритм яко! заснованний на пср!пшшн! пхаблон!в-опис!в рДзнхх вар!ант1в п!сляоперац!йно-го паоибду, який прот!кае нормально, п!сляоперац!йного перитониту 1' других п!сляоперац1шшх ускладпень. При дьому шаблон !-опису кл!н!чного стану хворого описан! в еднних тер- м1ках,' ран!ше " формал!зованих. Для б!льш ефективно! прац! "кокп'втера введена '!нформац!я шляхом математичного анал1зу частото окремих симптом!в згрупувана в синдроми, що значно

збёльиус 1нформац1:Гшу вигу проведения какп досл!д=е:гь, об' едаузэчн d один iiiTerpMbiiiul показчик íikIciií i кз-лы^сн! дхаг^остлчи! spirepii пХсляодерацХЛаого nepiiTciriry. С^ггпГсгь метода ыолягае и TOi-iy, що значения козюго сш-лто:.г/ ::а5;:рас в1дпов!дце число бал!в, яке дор1вих>ет1.ся за пслкчкпоЬ пр:г-

xepiD Стьвдента t= fl Р° ,

де Ра - умовна середня iMOBipHicTb п1сляоперац1йного пер.:-тон1ту для Bciei групи, яка досл1джуеться; Pi - умовна середня iMOBipHicTb пл.сляоперацд. иного церитонЛту при наявност1 дхагностичноа ознаки (у %}; щ, m¡. г середа! помилки в1.дпов1дно у двох трупах. Базисним показчиком узята тахикар-д1я, яка оценивалась у 100 6ал1в. Слхд в!дзначати, що мате-матичн! засоби визначення !нформативност! того чи, !нпгого симптому/ використан! у наукових досл!дненнях мало застосо-bühí в npaui xipypra..Вони вимагають спец1альних знакь й до того к оц1нюеться як правило невеличка трупа (в!д 10 до 15) симптом1в, а не кл1н1чна картина у ц!лому,що на нашу думку, можливе лише шляхом утвореаня i використання компьютерно! д1агностично1 системи. Розроблена нами комп'ютерна система реал1зована для проц1 на УВК сум!сному персональному комп'DTepi типу/.IBM РС/ЛЛ якпй мае не мекызе 640 Кб ОЗУ; I ; твердий диск, п!д керуванням операц!йно1 .системи . MS DOS Bepcii 3.30 i вшце., Програма реая!зованй mobod СУБД FoxPro Bepcü 2.o. ;."-.' • '•';'* ;;- '■'.'>''.

KpiM отриманих наш: ланих з клгнХчного црот1.каИня ранньЪго п1сляоперац1йного пер1оду у норм! й при п!сляопграц!йному перитон ítí у базу даних прогреми закладено шаблони-описи CTaniB, як1 найчаст1ше зустрхчаються, та ускладнень П1сля черевно-порояниниих onepauiñ. Таким чином, система охоплге fti лыле 700 cmvottomíb i ознпк, яка э!дрбраяають;. _кл!н!ку._\б0

п!сляоперац1йних ускладнень. Для вивчення ефективност1 компьютерно! д!агностики нами проведена апробац1я системи в кл!п!ц! у 50 хворих, як! перенесли pi3ni операцИ на органах черевно! порожншш. У 22 хворих був нормальний п1сляопера-гЦйний пер!од р!зного ступеня важкост!. У 28 хворих були pi3Hi п!сляоперац!нп! ускладнення: п!сляоперац1йний пери-тон!т - 4; п1сляоперац!йна кишкова непрох1дн!сть - 2; нагноення рани - 16; серома п1сляоперац!йних шв1в - 2; аб-сцеси i rHiitaiiai черепно! порожншш - 2. KpiM дього, для anpoöanii експертно! програми використан! apxiBHi документа 40 хворих !з р!з1пши формами пз.сляоп>?пац!йного nepirroiiiTy (у 21 - спостер!гався гострий п!сляоперац1йний перитон1т; у 16 - ~ в'яломинучий; у 3 - блискавичний). Методика роботи з кокп'ютером полагала'у Tciiy.V ЩО щоденно на протяз! раннього п1сляоперац!йного пер!оду у нього вводили дан! про кл!н1чне прот!канн'я' п!сляоперац!йного пер!оду i рееструвався результат експертизи. Отриианй результата досл!джень св!дчять про ijncoky e^QKTiintiicTb експертно! системи як методу д!агнссти-пя. У 89 ::лорп:: резельтат експертизи введено! ыгфорнац!! про Хворого в1дггов!даа ' паявност! , чи в!дсутност! уралення.

Пр:;чо:п', ягсг'о паблонц-описн кл!н1ки pisirax ферм перитоиату "iiicTiiJnT и!д 80 до 90 симптом!в та озиак, то д-я ефектипно! експертизи'дЬстатньо' 40-55. >зум!ло, чин менше данях, тим ; ментяё (у / ;'еф'ективн!стЬ роботи nporpaiisn. За нашими даними "гостру форму nieляоперац!йноГо перитон!ту сл!д диференцювати _ 6 ¡пбрнйю п!сллоперац!йно1> евентрагдег» (3Öir симптом!э за да-mrioi;'кошх'ртёрнЬго анал!зу складае 78,05%); в'яломинучою '■"•'формою 'п!сляолерац1йног6 перитон!ту (зб!г - 67,89%); з . бшгекавкчнбр формою п!сляоперац!йнсго перитон1ту (зб!г 74 ,"'12%) ;з г51гкз1пскознм" абсцесом (s6ir - бб.бЪ); з п1сляопера-Uii'HtÖD парал1т11'птс13 кишповою непрох!ди!стю (36ir - 61,54%).

Полсгшуе задачу та обставина, що вс1 перерахован! п!сляопе-рац!йн! ускладнення вимагаить релапаротом!£. ; . Б1льш складна задача стоХть перед х!рургом При диференц!йн!й . д1агностиц1 блискавично! форми п!сляоперац!йного перитон3.ту, при якому зб1г симптом!в складае: 69,57% з септичним шоком; и 70,59% з кард1огенним шоком; в 70% з геморагичним шоком 1 лише в 58,7% з в'яломинучою формой перитон1ту. В'яломинучий п!сляоперац!йний перитон!т сл1ддиференцювати з гострою формою п!сляоперац!йного перитон!ту (зб!г симптом1в складае 73,61%); з повноо п1сляопероц1йноюевентрац1ев<зб1г - 68,29%); з дскомпенсоваяос 1 парал!тичнов стад!ямк п!сля-операц1йной кишково! непрохЛдност! (зб!г - 61,54%). Л1кування п1сляоперад1йного перитон!ту - складний . комплекс патогенетично обгрунтованих I доповнюючих один одного эЦрур-г1чних та консервагияних заход!в. Основними компонентами цього комплексу е релапаротомхя, дез!нтокс!кац!йнел1куван-' ня; адекватна корекц!я порушень гомеостазу, л!кування роз-лад1в гемодинам!ки та порушень функцЦ печ!нки й нирок, бо-ротьба з парал!тичною кьлкововнепрох!дн!стью.Нами проведений анал!з (28 хворих) випадк!в неспромбжност! «в!в поро*н!х орган1в чи б1д!од1гестивних анастомоз1в, атакож випадк!в . непом!чених порушень ст!;:ок галлки, шлунка, чи жовчних про-' " ток!в (6 хворих). Ц! ситуацП, за правило, ставлять х!р1Трга ; у досить скрутне 'становище перед вибором - намагатися ;радикально ушити дефект, зробити рвзекц!» органу, »ш все,в оме-. житиеь широким в!дкрихимдренуванням череаноХ порожннни.Наш анал!з виявляе що у випадках . неспроможност! шв19 порожн!х орган!в (гастроентероанастомозу, товсто- . чи тонко-кишкових сполучень) широк! дренування черевиох порожиинй практично неминуче веде до загибал! хворого. Так, з 16 ,хворих, яким було зроблено таку операц1ю, ..»агинуло 15 хворих. Лише у од- ;

ного хэорого при неспроможност! шв1в товсто! кишки вдалося домогтись формувания каловой фз.стули. Винятком е неспро-можн!сть К1*льт1 дванадцятиперстно! кишки п3.сля резекцл.! нглунка. Тут, за допомогою великого сальника, ст3.нки шлунку та печд.нкового кутка товсто! кишки нерхдко вдаеться вл.дме-жувати п!дп1ченковий прост1р в!д 1нш1х во.дд1л1в черевно! порожнини 1 шляхом активно! асп1рац1! домогтися л1кв1дацл.х процесу (5 хворих). Под1бна тактика виправдана й при пору-шеннях позапечо.нковйх жончних проход1в з т1ею р1зницею, що тут часто рятуе кр1зпечхнковий дренаж. Якщо не вдаеться екстраперитон1зувати дефект анастомозу, ст1нки шлунку чи кишки, виявлена резекд!я органу. Накладання високих ф!стул на тонку кишку недоречно.

При неспроможност! гастроанастомозу нами розроблено 1 вико-ристано в кл1н1ц! у о^.юго хворого вархант операц1! з накла-данням нового сполучення м!ж дефектом в анастомоз! (попередньо зс!каючи його в3.нц!) 1 петлею тонко! (худо!) кишки з браунавсышм сполученням. Нами проведена кл1н1чна оц1нка трьох основних метод1в декомпрес1! кишечника: трансназальна тотальна з.нтубац1я тонко! кишки (65 хворих); 1нту-бацхя кр1зь гастростому (4 хворих) 1 ретроградна 1нту§ац1я через цекостому (12 хворих). У двох випадках, коли не-обх!дн1сть тонкокишечно!, фХстулг була викликана оперативною г.'ктуатЦею, наприклад, при небезпец! накладання м1жкишечного анастомозу було доречно використати ф!стулу для дренування кишечника кр!зьентеростомоз.

Запропонован!, розроблен! й упроваджен! а кл!н1чну практику два методи 1нтубац1! тонко! кишки, як! дозволяють на вд.дм1ну в!д Енщеподаних пасивних методхв декомлрес1! активно спорож-»тати отв1р кишечника в!д вм1сту та газ!а 1 сан1рувати його. В одному випадку дренуеться не вся тонка кишка, а !! прокси-

дальний в!дцл.л (1нтроназально) й дистальний (кр1зь м!кроце-состому) з подальшим крапельно-проточним промиванням у ретроградному напрямку. У другому випадку робиться тотальна , 1нтубац1я тонко! кишки, за. двахотв!рним зондом. Метод прой-аов апробац!в у 11-ти хворих. У 16-ти хворих прим!нили метод запрограмованих релапаротом!й, у 2-х хворих ' - лапаростом1я. йайважливашог особлив1стю лхкування пл.сляоперац1йного пери-гон1ту е те, що, як правило, виникасть 1нш1 супров1дн! перп-гон!ту ускладнення. В наших спостерекеннях нагноення ран :постер!гались у 62-х хворих, евентрацхя - у 8-ми, спаечна рання кишкова непрохл.дн1сть - у 2-х хворих; тромбоз мезен-гер1альних судин - у 1-го хворого; п!сляоперац!йна пневмон!я - у 26-ти; ДВС-синдром - у 5-ти хворих; кишечна фЛстула - у В-ми; жовчна ф1стула - у 4-х; внутрЛшньочеревна кровоточа -у 2-х. У багатьох хворих спостерДгалось одразу дек1лька ускладнень, як! значно впливають на подальшу х1рург1чну тактику 1 нер1дко визначають траг!чний к!нець. 5 156 хворих померло 32, що складае 20%. Висвовки. :

Важливим аспектом проблеют п1сляоперац!йнОго перитон!ту е його рання д1агностика, методика яко! базуеться на ураху-ванн! патолог1чних зругзнь на протяз! п!сляоперац!йного пер1оду. .

¿.Синдром Хнтоксикацх! в ранньому по.сляоперац1йному пер1од1. при нормальному його прот1каян1 зааади вадображений. Ступ1нь його знаходиться в прям!й залежностл. вд.д тякко! операцх1, каявност! або в!дсутност1 перитониту, або гостро! непрох1д-ност! кишок.

1. В ранньому п!сляоперац1йному пер1од! завжди мае м!сцз ак-тивац1я процес!в перекисного .ок!слення л!п1д1п (ПОЛ). Це ви-ражено накопиченням в плазма. кров1 1 мембран! еритроцит1в

метабэл!т!в ПОЛ-д!енових коньвгат!в 1 д!енових кетон!в, щс знаходиться у прям1й залежност! в1д тяжко 1 операцИ 1 грае важливу рель а патогенез! деструктивних процес!в ! розвитк^ синдрому ендогенно! !нтоксикац!1.

Вивчення продуктов перекислого окисления ПОЛ, лейкоцитарного !ндексу !нтоксикац!1 ЛИИ ! середньомолекулярн!х ол!го-пептид!в СМ, е !нформативним методом вивчення ендогенно! !нтоксикац!!, як при нормальному прот!канн! п!сляоперац1йно-го пер!оду, так'! при п1сляоперац1йному перитон!т!.

П!д вплквом я!кування хворого в п1сляоперац!йному пер!од! синдром ДнтоксикацН при в1дсутност! усгяаднень, прогресивно знижуеться, досягаючи м1н!муму до третьо!, четверто! доби п1сля операцИ. Це виражено в нормал1зац!! кл1н!чних ! лабо-раторних покажчик!в !нтоксикац!1.

ё,. Комплексна оц!нкс» симптом!в ! ознак1в п!сляоперац1йного перитон1ту найб!льш повно зд!йснветься при допомоз1 експерт-но! комп'втерно! системн, яка дозволяе провести раннв д!агностику п!сляоперац1йногс перитон!ту, а також диферен-ц!йну д!агностиху любо! з його форм з хншими п!сляоперац1й-ними ускладненнчми.

Реллпаротом!я при лд.сляоперац1йному перитон!т1 у б!льшост! випадк!в ускладнветься супроводженняк п1сляопера-цгйними ускладненнями, такими ш нагноення ран, евентрац1я, рання спаечна непрох!дн!сть, кишечна ф1стула, п!сляоперац1й-на пневмон!я, впливаючимн на тактичну програму Мкування. ПРАКГТЧНХ РЕКОМЕЙИАШ1:

А. Головний натиск у диагностиц! п!сляоперац!йного пери-тон!ту сл1д робити на визначенн! патолог1чних в!дхилень у нормальному п!сляоперацлйному пер1од!.

2,- При гострому п!сляоперац!йному перитон1т! сл1д вид!лити три кл1н!чн! вар!антч:

1 - перфоративний перитон1т;

2 - перитон1т внасл1док прориву у черевну порожнину

нед1агностичних гнд.йник1в; - 3 - перитон1т, зв'язаний з непом!тним п1д час операцН

пошкодженням статевих орган1в. 3.. При в'ялоиу прот1канн1 перитон!ау сл1д видд.лити три го-ловнл. вар1анти прот1кання хвороби:

1) в'яле прот!кання перитон1ту у хворих, перен1сших ше-рац!1 малого 1 середнього об'ему, п!д час яких пери-тон1.ту не було;

2) в'яле прот1кання перитон!ту у хворих, перен1сших опе-рац!Л великого об'ему, п!д час яких перитон!ту також не було;

. 3) в'яле прот3.кання перитон!ту у хворих, оперованих на

фон;, перитон1ту. 4.. Внвчення покажчик!в перек1сного окисления лип!д1а ЛИИ 1 середн1х молекул е 1нформативним методом д1агностики ендо-геннох 1нтоксикацх.х 1 в поеднанн! и кл1п1чними покакчиками дозволяе п!двищити ефе::тивн!сть ранньох д!агностики гисляо-перацз.йного перитонллгу. ■'■..•■.

Упровадження в клхнхчяу практику експертно! компьютерно! системи дозволяе незалезшо в!д , квал1ф!кад11 х!рурга 1 вилу-часчи суб'ектив1зм, своечасно•д1агностувати п1с ляоперац1йний перитон!т 1 провести його диференца.йну д!агностику з другими п!сляоперац1.лними ускладненнями.

Найб1лыа оптимальним методом декомпрес!х кишечника при п!с ляоперац!. иному перитон!т! е тотальна 1нту6а.ц1я тонко! кишки двупросвз.тнии зондом. Введения р!дини через внутр1шн1й зонд в терм!нальний в1дд!л кишечника п!двишуе ефективн1сть декомпресП, сприяе зникеннв 1нтоксикац11 х створое реальн! персдумови для ентеральнох ксрекцИ гемостазу.

список иллрууо ванта

1. А.Г.вролов, Хайдар Вехбя. РелапаротомХя при п!сляопера-ц1йному перятоя1т!.// Ги1йно-септичя1 ускладнення а нев1дгладя1й х1рург!1. Эб1рка праць яауково-практячяо! конференции х1рург1в Укра1яя, Харьк1в, 12-14 кв!тня 1995р.,-Харк1в, 1995.- с.54-56.

2. Ф.М.1льченко, С.И.Роровськнй, Хайдар Вехбя. П1сляопера-ц1йн! ускладнення ' з боку рая при зацемлвних гриж&х живота.

V Т«ж жег е."263-265:' 3 . В.В.Ееброаськлй, Хайдар Вехби. Д1 агностика рапн!х п!сляо-перац!йаяхусхладнень в х1рургП гепатопоякреатодуодеяально! эонн.//. Нов! технолог!! в х!рург1чн1й гепатолог!!.: Матер1а-. ля > конферети! ,х1рург!в-гвпатоло1'1в, Санкт-Петербург, 14-Гдб;: лигам 1995р. 1995.- с.37й^371.

г 4. Кайяар Ейхбя, С.Н.Э^^ 1 д!агностика

п1слясперац1йного пери?ои1ту.- С1мфероаоль, 1955.- с.2- Деп.

» ¿ТОВ У3^1як М147-У1С.95.

Хайдар Вехбя. Вяхорястання \хонп;&тедао£ .орогрш<й;.''ц1ив6сти1а1 п1сляоперац1йкЕх усклад-Яевь; в' учбово^ процвс1 э "курсу "загалкчо! х1рург!1.: 381рка праць реслуЗл1кансько! равчалько-йетодично! науково! кон фа-. рспцИ :заэ!лузач1в м^да загальио! х!рург11 «едичпих вуз1а УхраХкп,; Чв£»п1вц1, . 25-26 травня 1995р.- Черя1ац1, 1995.

6. В. В. Жебропський , Ф. Н. Гльченко , Хайдар Бехбя. Пристосузая-яя УЗД для д!агностикя ускладнень з боку раяя при гряхах хя-

/.»<««1'•.''Твйв' ;1995-

7. В.В.Жебровсьгай, Хайдар Вехбя. Проблема су-часяо31 гвги1опластякя. // ПрсЛлемя, досягяеяпя 1 перспектявя роэвитку , дико-б1олог1 -гаих наук 1 практично! охорояя здоров'я. (До 50-р1чяиц1. Перемоги радянського пароду в ВВВ).-м.С1Мферополь, 1995.- с.209-214.

Аттотжтптгс,

Вехби Х.В. Повышение эффективности ранней диагностики послеоперационного перитонита с помощь© экспертной компьютерно* системы.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 - хирургия. Харьковски* государственный медицинский университет. Харьков. 1995. Защищается семь научных работ, которые содержат результат* исследований по клинике, диагностике я лечение послеоперационного перитонита, а также результату создания и примененш в практике экспертной компьютерной диагностической системы. Установлено, что помимо клиничестах симптомов, изучение продуктов перекисного окисления лигидов, лейкоцитарного индекс« интоксикации и среднемолекулярных олигопептидов является информативным методе м диагностики эндогенной интоксикацш как при нормальном течении послеоперационного периода, так * при послеоперационном перитоните. Количественная оценке симптомов и признаков послеоперационного перитонита наиболее точно осуществляется с помощью экспертной компьютерной, системы, которая также позволяет проводить диференцироваину1 диагностику любой из форм послеоперационного перитонита с другими послеоперационными осложнениями.

Vehbi tf.V. Computer diagnostic system, as the tool for making the early giagnostic of postoperative peritonits more effective.*

The thesis is submitted for Candidate of Medical Science of speciality 14.01.03 - Surgery. Kharkov State Medical University. Kharkov. 1995l.

The results of the research in clinic, diagnostic and threatjnant of postoperative peritonits and coirputer expert diagnostic system development are submitted. It was established that peroxide oxidation of lipids, leucocutar intoxication index and medium-sized oligopeptides level . investigation is the method of diagnostic value both normal course of the

postoperative: period and in postoperative peritonitis. The quantative evaluation of syirptoms and signs of postoperative peritonits . is precise, when computer expert system is used. The system also provides the differentiation in between peritonits and outher types of postoperative complications.

Xjiumcb i cnosa; nicjujonepaqijiHHii nepnTOHiT, excnepTHa <cohh ' dtupha chctfema.