Автореферат и диссертация по медицине (14.01.22) на тему:Особенности профилактики кариеса зубов у детей с учетом современных факторов риска

о „ „ „

о львівський державний медичним

' .л У ніверситет ім.данил а галицького

їЛ іл

ЛУЧИНСЬКИИ МИХАЙЛО АНТОНОВИЧ

УДК 616.314 - 002 + 613.954/. 955 + 616-084

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФІЛАКТИКИ КАРІЄСУ ЗУБІВ У ДІТЕЙ З ВРАХУВАННЯМ СУЧАСНИХ ЧИННИКІВ РИЗИКУ

14.01.22 - “Стоматологія”

Автореферат

дисертації на здобутгя наукового ступеня кандидата медичних наук

Львів-1999

Дисертацією є рукопис

Робота викоїщка в Івано-Франківській державній медичній академі Міністерства охорони здоров’я України

Нлукошііі керівішк:

Офіційні опоненти:

Провідна установа:

доктор медичних наук, професор Казакова Рнмма Вікторівна, завідувач кафедри дитячої стоматології, Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України

доктор медичних наук, професор С мол ар Ніна Іванівна,

завідувач кафедри стоматології дитячого віку, Львівський державшій медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України

доктор медичних наук, професор Дичко Євген Нгагяфорович, завідувач кафедри дитячої стоматології Дніпропетровська державка медична академія МОЗ України

Українська медична стоматологічна академій МОЗ України, кафедра дитячої стоматології, м.Полтава

Захист дисертації відбудеться “ %-Ч ” 1999 р.

/Ь годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.01

Львівському дерясавному медичному університеті ім. Данила Галицької (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомишся у бібліотеці Львівської державного медичного університету ім.Данила Галицького (79000, мЛьві вул. Січових стрільців, 6).

Автореферат розісланий и

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

___1999 роїсу

Чукліа С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Карієс зубів у дітей є однією з проблем, над якою наполегливо працюють вчені в зв’язку з його високою поширеністю і негативним впливом на стан здоров’я підростаючого покоління. В той же час увага, яка приділяєтеся стоматологічним хворобам, вивченню чинників, що сприяють їх виникненню, залежить від рівня соціально-економічного розвитку країни і рівня поведінкових реакцій суспільства, спрямованих на здоровий спосіб житія.

В попередні роки в Україні розроблялось багато різнорівневих профілактичних заходів щодо карієсу зубів, які грунтувались переважно на масовому застосуванні фтор-сполук у відповідних біогеохімічних провінціях, врахуванні рівнів та груп загальносоматичного здоров’я і якості гігієнічних навичок, окремих медико-соціальних чинників, створенні медичних технологій відповідно до отриманих результатів [Горзов І.П., 1991, Косенко К.Н., 1993, Удовицька О.В., 1994, Казакова Р.В., Кольцова

Н.І., 1998].

Впровадження таких заходів відіграло свою позитивну роль. Однак швидкі зміни у соціально-економічному середовищі, зокрема у медичному обслуговуванні і ресурсному забезпеченні, значно знизили їх реальний вплив, особливо масовий.

В зв’язку з цим постало питання про розробку нових або корекцію вже діючих технологій профілактики карієсу зубів серед дітей, які б грунтувалися на сучасному рівіп інформації про його виникнення, зв’язку із сьогоднішніми чинниками рнзкяу в конкретних регіонах, запропонували б новітні технології, клінічні, організаційні критерії і моделі.

Актуальність теми. Актуальність проблеми профілактики карієсу зубів у дітей на протязі багатьох десятиріч залишається незмінною в силу впливу цього захворювання на загальний рівень здоров’я, психо-емоційні збитки, які воно наносить хворим через страждання і естетичні дефекти, найбільшої питомої ваги в колі стоматологічних недуг [Кузьмина З.М., 1995, Апимский А.В., 1997, Авраамова О.Г., Леонтьев В.К., 1998, Леус П.А., 1998, Хоменко Л.О., 1998].

Літературні джерела [Чижевский И.В., 1994, Смоляр Н.І., 1997, Хоменко Л.О., 1998] частково відображають вплив комплексу змінених сьогоднішніми умовами проживання медико-соціальних чинників, їх місце і роль в загальній структурі чинників ризику стоматологічних захворювань, і відповідно карієсу, в Україні. Не є виключенням і Прикарпаття, зокрема Івано-Франківщина, де динамічні зміни довкілля приводять до випереджаючих прогнозовані темпи негативних тенденцій у розвитку і перебігу захворювання [Косенко К.Н., 1994, Казакова Р.В., 1995], а

специфіка регіону формує різні адаптивні типи і характеристики реагуванні [Козакова Р.В., 1996].

Тому розробка названих питань необхідна для здійснення ефективний заходів профілактики карієсу зубів серед дітей, що визначало актуальність мету цього дослідження

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами Дисертаційна робота є фрагментом комплексної НДР кафедри дитячо стоматології Івано-Франківської медичної академії “Вивчити поширеністг стоматологічних захворювань дитячого населення Прикарпаття. Розробити впровадити методичні рекомендації по профілактиці і лікуванні основниз стоматологічних захворювань” (№ ВН „01.21.008.94), яка є фрагментоі галузевої науково-технічної програми РН 69.21.01.34.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження - підвищиті ефективність профілактики карієсу зубів на основі вивчення характеристик! його розвитку в умовах сучасних чинників ризику.

Завдання дослідження: ’

1. Вивчити особливості перебігу карієсу зубів у дітей, які проживают в рівнинній зоні Прикарпаття.

2. Проаналізувати сучасні чинники ризику карієсу зубів у дітей згрупувати їх за ступенем впливу.

3. Розробити клінічні і мєдико-сощальні критерії оцінки та прогноз; розвитку і перебігу карієсу зубів у дітей.

4. Обтрушувати і впровадити дифереаційоваш за рівнем ризику захед; профілактики при карієсі зубів у дітей.

5. Оцінити ефективнісгь запропонованих і впроваджених комплексни заходів профілактики.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідженії полягає в тому, що в роботі вперше:

-запропоновано і впроваджено комп’ютерний інформаїцйни навчально-конгролюючий блок-модуль, який поєднує медичний педагогічний шляхи реалізації;

-отримана характеристика стану структурно-функціональне резистентності емалі зубів у дітей Прикарпаття, одержана методо] електронної мікроскопії до і після впровадження скореговани профілактичних заходів; .

-розроблена доступна для практичної охорони здоров’я методик визначення вмісту аскорбінової кислоти у ротовій рідш (раціоналізаторська пропозиція К°5/2371 від 25.02.1999р.), яка корелює рівнем її вмісту у сироватці крові; _

-дана характеристика особливостей ураження окремих груп зубів

з

юверхонь, як покажчик рівня резистентності до виникнення карієсу в /мовах Західного регіону України;

-визначені і оцінені за рівнем інтенсивності впливу сучасні комплекси >изик-чинників розвитку карієсу зубів у дітей при різних ступенях іктивності захворювання;

-обгрунтовані і апробовані заходи профілактики карієсу зубів, з фахуванням сучасних ризик-чинників, підтверджені зниженням показників юширеності та інтенсивності захворювання, а також структурно-функціональної резистентності емалі зубів та іншими ознаками.

Практичне значення одержаних результатів. Проведено визначення (начимості та моделювання комплексу чинників внутрішнього і завколишнього середовища, сфери їх впливу, що послужило основою для зозробки шкали оцінки цих чинників і підгрунтям для диференціації заходів трофілактики.

Запропоновано методику визначення вітаміну С в змішаній слині, адаптовану як масовий прогностичний тест визначення стану резистентності зрганізму, а також використання капи для проведення профілактичних ггроцедур (раціоналізаторська пропозиція №4/2370 від 25.02.1999р.).

Використано комп’ютерні та ігрові медико-педагогічні технології гігієнічного навчати і виховання, які формують якісно новий рівень знань і навичок у дітей.

Впровадження результатів дослідження в практику. Методика зизначешія вітаміну С н ротовій рідині, капа для проведення профілактичних процедур, шкала визначення чинників ризику і модель профілактики впроваджені в практику дитячих стоматологічних поліклінік м.м.Івано-Франківська, Чернівців, стоматологічних відділень центральних районних лікарень Івано-Франківської області. Результати досліджень використовуються в лікувальному і навчальному процесах кафедр дитячої стоматології та соціальної медицини і організації охорони здоров’я Івано-Франківської державної медичної академії при вивченні розділів профілактики основних стоматологічних захворювань, що підтверджується актами та іншими документами про впровадження.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно розробив програми спостереження, дослідження і розробки матеріалу, опрацював попад 500 джерел літератури, проаналізував і науково інтерпретував отримані результати досліджень, сформулював висновки і пропозиції. Разом із співробітниками Івано-Франківської медичної академії запропонував методику вивчення вмісту вітаміну С в ротовій рідині (вніс суттєві зміни в запропоновану методику) і капу для проведення профілактичних процедур (автор і основний впроваджувач ідеї). Особисто брав участь у проведенні

медичних оглядів і профілактичних заходів у дітей, контролі й оцінці їх ефективності (біішне 90% загального обсягу). Самостійно провів соціологічне дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені на ХУІІ обласній науковій конференції молодих вчених-медиків (м.Івано-Франківськ,1992 ), республіканській науково-практичній конференції “Актуальні питання стоматології дитячого віку і ортодонтїї“ («.Полтава, 1994р.), науково-методи'шій конференції “Проблеми підготовки медичних та фармацевтичних кадрів в Україні “ (м.Полтава, 1998р.), Харківській обласній науково-практичній конференції стоматологів “Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии“ (м.Харків, 1998р.), засіданнях обласного товариства стоматологів (м.Івано-Франківськ, 1994, 1998р.), обласному семінарі дитячих лікарів-стоматологів (м.Івано-Франківськ, 1998р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 12 наукових робіт, з яких 4 статті - в наукових журналах, 2 роботи - у збірниках наукових праць, 6-у вигляді тез наукових доповідей.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, 6 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 272 сторінках машинопису. Ілюстрації і таблиці займають 74 сторінки (57 таблиць та 27 малюнків), додатки 26 сторінок (9 додатків), список використаних джерел - 45 сторінок (457 джерела). '

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріал і мегом дослідження. Для досягнення поставленої мети і виконання завдань роботи нами був вивчений стан твердих тканин зубів у 5292 хлопчиків і дівчаток 6, 9,12 і 15-річного віку, що постійно проживали у рівнинній зоні Івано-Франківської області. Аналіз динаміки змін забезпечувався щорічними (квітень-травень) цільовими медичними оглядами 1162 школярів. Крім того, показники карієсу зубів у 4130 дітей мЛвано-Франківська оцінювались на основі викоішовання даних з санаційних карт (облікова форма № 267) шкільних кабінетів. Глибина дослідження сягала 5 років (1994-1998рр.).

Поширеність ризик-чинників паралельно з оцінкою стану твердих тканин зубів у 470 дітей 12-річного віку - мешканців м.Івано-Франківська проводилась із застосуванням методу опитування їх матерів за спеціально розробленою нами “Картою вивчення способу життя дитині”. В карті обліковано 72 чинника ризику при 218 варіантах відповідей.

З метою підтвердження правильності розподілу груп ризику, визначення особливостей та змісту профілактичних заходів, оцінки ефективності їх впровадження проведено клініко-організаційіш£

жсперименг. При цьому 206 іпкопярів 7-річного віку (оціночна група для шнників ризику) і 450 дітей 5-річного (206 - контрольна, 244 - дослідна рупи) розподілили за ступенем впливу (високий, середній, низький) шнників ризику середовища, оцінених у балах за розробленою нами цкалою. Діти дослідної групи паралельно з санацією порожнини рота та їгієнічним навчанням (з допомогою використання запропонованого нами нформаційного навчально-когаролюючого блок-модулю), приймали тротивокаріозні засоби, а у дітей контрольної групи, крім санації юрожнини рота і гігієнічного навчання, спеціальної профілактики не іроводилось. Оцінка змін стану твердих тканин зубів проводилася щороку а протязі 1995-1998рр..

Досягнення поставлених завдань здійснювалось поетапно з інкористаїшям епідеміологічного, соціологічного, статистичного методів, лоделювання і прогнозувати, дослідження стану твердих тканин зубів у цтей в динаміці.

Вивчення ураженості зубів у обстежених проводилось на основі юзрахунку показників поширеності (%) та інтенсивності (КІШ, КПВ+кп) сарієсу зубів за загальновизнаними методиками і оціночними критеріями 30 03 (1980, 1993).

Гігієнічний стан порожнини рота вивчали з допомогою індекса І>едорова-Володкіної (1971).

Терміни прорізування постійних зубів визначали, враховуючи початок, пнець і темпи прорізува?:/"!. Початком гфарізуЕзння вважали стан, коли у >% дітей зуби перфорувати ясігаяшго-небудь частиною коронки, а кінцем -ірорізування зубів у 95% пацієнтів.

Рівень резистентності зубів оцінювали шляхом обліку уражень певних [>ункціонально-орієтованнх груп зубів по Недосеко В.Б. (1987).

Мінералізуючу функцію змішаної слини досліджували за методом їеусаП.А.(1977) в модифікації Є.Н.Дичко і Є.В.Шлштевської (1988).

Стан мікрорельєфу поверхні емалі (відбитки вестибулярної поверхні і іришийкової ділянки 11,21 зубів 40 проб) і змін дентину (сколи 14, 24 ;убів - 10 зубів, видалених за ортодонтичними показниками) вивчали іетодом електронної мікроскопії.

Вивчення взаємозв’язку чинників ризику з інтенсивністю карієсу зубів даконувалось з застосуванням методів кореляційного аналізу, визначеній юрмованих інтенсивних показників (за Є.І.Шиганом, 1986), порядкового ■іісця за значимістю, логі ко-математичіюго моделювання і прогнозування.

Фактичне харчування та забезпеченість вітамінами вивчались юзрахушсовим методом - шляхом аналізу добового раціону дітей, іизначеного з допомогою харчового щодеішика і 40 меню-розкладок, за

таблицями хімічного складу харчових речовин (Покровський А.А., 1976), а також дослідження вмісту вітаміну С в змішаній слині (авторський метод). Об’єктивізація даних про умови шкільного навчання і харчування робилась на основі матеріалів обласної СЄС (звіти за 1992-1994рр.).

Ефективність впроваджених заходів профілактики оцінювали шляхом визначення змін у поширеності та інтенсивності карієсу постійних зубів, редукції його приросту і значенні гігієнічного індексу. Для обгрунтування перерозподілу дітей на групи ризику визначали структурно-функціональну резистентність емалі (тест емалевої резистентності - ТЕР) за методом Окушко В.Р. у модифікації Косаревої Л.Ц1983), рівень забезпеченості організму дітей аскорбіновою кислотою (вміст у змішаній слині, авторський метод), характеристику мікрорельєфу емалі..

Статистична обробка матеріалів дисертації проводилась на персональній ЕОМ з використанням пакету стандартних програм “Статистика”. При цьому розраховувалися відносні і середні величини, проводилась оцінка достовірності їх та різниці між ними, аналіз динамічних рядів. У роботі використано метод графічних зображень, зроблених з допомогою програми “Excel”.

Результати досліджень. П’ятирічний моніторинг (1994-1998р.р.) показав, що на початку спостереження, у дітей обох статей рівнинної зони, поширеність карієсу зубів в цілому складала 92,21+1,45%, інтенсивність -3,38±0,44. У дівчат ці показники були вищими в 1,1 рази, ніж у хлопчиків. В цей час відмічались тзшоз: гіхові збільшення інтенсивності патологічного процесу. Таї:, у дітей 6 років індекс ІСГІВ дорівнював 0,85, у 9 років -2,86±0,35, у 12 років - 4,26±0,62, а у 15 років -6,04±0,30. Оцінка ураженості зубів карієсом, проведена у дітей 6 і 9 років в динаміці, виявила, що через рік індекс КПВ у них дорівнює 2,20±0,21 і 3,83+0,49 відповідно, а через f років - 4,71±0,36 і 5,72+0,22. Тобто, з 6 до 7 років відбувається активне накопичення індексу: абсолютний приріст КПВ складає 1,35. У наступи роки і в інших вікових групах приріст КПВ не перевищує меж 0,49-0,97.

Аналіз особливостей формування і перебігу карієсу зубів, проведений у дітей м. Івано-Франківська, показав, що поширеність карієсу у ню характеризується стабільністю Одночасно з цим, має місце статистичш достовірний приріст інтенсивності карієсу в цілій групі спостереження з 1998 році (на23,55%, 0,57 за індексом КПВ) порівняно із 1994 поком (р‘ 0,01). *

Середній (за всі роки) рівень поширеності карієсу зубів складаї 94,33±0,52%, при інтенсивності (за івдексом кп+КПВ) - 4,89±0,09, з івдексом КПВ-2,84±0,08. Кількість дітей з інтактною порожниною рот не перевищувала 5,67±0,52 %.

Аналізуючи перебіг карієсу на протязі 1994-1998рр. за ступенями його активності бачимо зменшення питомої ваги дітей з І ступенем активності карієсу зубів з 70,50% у 1994 р. до 50,77% у 1998р. з відповідним збільшенням частки осіб, що мають II (з 21,28 до 32,96%) і ІП (з 8,22 до 15,27%) ступені активності захворювання. Такі процеси відбуваються в усіх вікових групах, але найбільший темп приросту ступеня активності хвороби у 1998 році характерний для 6-річних (134,54%) та 9-річних дітей (86,81%). В меншій мірі збільшення активності карієсу реєструється у 12 і 15 років (відповідно 50,08 та 47,96%). Тобто в цій групі спостереження також відбувається накопичення більш важких форм до 9 і після 12 років.

Розгляд впливу на поширеність та інтенсивність карієсу зубів гігієни порожнини рота, оціненої за індексом Федорова-Володкіної, показав, що в 1994р. гігієнічний івдекс у дітей оцінювався як «поганий» (3,17±0,03). На протязі періоду спостереження він дещо покращився, перейшовши в градацію "незадовільний”, а в деяких вікових групах (15 років) -"задовільний" (2,00+0,03). Аналізуючи таку незначну позитивну динаміку гігієнічного індексу, можна зазначити, що традиційні форми гігієнічного виховання, враховуючи зниження масовості їх проведення, не досягають мети. Це вимагає розробки і впровадження нових комплексних технологій з використанням сучасних засобів інформації і навчання.

В зв’язку з цим нами запропоновано комп'ютерний інформаційно-оіщючний блок-модуль, який передбачає блоки інформаційного забезпечення, навчальну і ксггтроліокз'їу тестові програми та методи клінічного контролю за якістю засвоєння знань і навичок.

Вивчення мікрокрксталізації змішаної слини у дітей, які проживають на території рівнинної зони при різних ступенях важкості каріозного процесу показали, що текстури, які утворилися у більшості випадків належать до другого типу. Цей тип мікрокристалізації переважає у різних вікових групах дітей (44,93-53,24%) незалежно від їх віку, за винятком 6-річних малюків, в слині яких домінують кристали III типу (52,50%).

Якщо типологічною характеристикою рівнинної зони є домінування в ротовій рідині мікрокристалів П типу (45,61 - 47,51%), то при наявності карієсу, по мірі активізації захворювання збільшується питома вага мікрокристалів третього типу. Виключення складають 6-річні школярі, в яких уже при І ступені активності карієсу відсоток дітей з кристалами III типу є найбільший (41,08%). Із збільшенням віку цей показник зменшується до 16,04% у 9 років, 9,38 - у 12 років, лишаючись таким же до 15 років.

Характерним для дітей м. Івано-Франківська є те, що у 6-річних дітей третій тип мікрокристалів зустрічається в 1,1 рази частіше на фоні зниження сприятливого І типу (22,53%), ніж в цілому по зоні. Це свідчить про більш

високу недосконалість мінералізуючого потенціалу змішаної слини. Перевагу мікрокристалів ПІ типу в ротовій рідині при І ступені активності карієсу (у межах 57,15%) слід розцінювати як несприятливий прогностичний тест.

Оцінка резистентності зубів до карієсу в різних вікових групах за ураженістю окремих груп зубів і поверхонь свідчить, що у дітей рівнинної зони в цілому, а особливо в м. Івано-Франківську, відмічаються низький і дуже низький рівні резистентності зубів до карієсу. Доказом тому є значне ураження різців, молярів і премолярів на верхній щелепі вже в 9-річному

____віці та практично всіх груп зубів у 12 років. При цьому процес локалізується

переважно на жувальних поверхнях (54,62%), але також уражуються апроксимальні (32,37%), вестибулярні (6,36%) і оральні (6,65%) поверхні в віковій групі 12-річних дітей.

Наступним свідченням низької резистентності організму загалом і зубів до карієсу у міських дітей є пізніше, ніж у зоні в цілому, прорізування постійних зубів. Так, у дітей м.Івано-Франківська центральний різець прорізується у хлопчиків в 7 років, у дівчаток - у 6 років Юмісящв (проти зональних відповідно 6 років 3 місяці та 6 років 1 місяць), перший премоляр

- 9 років 11 місяців та 9 років 7 місяців (проти 8 років 6 місяців та 8 років З місяці), другий моляр - у 11 років 9 місяців у хлопчиків ill років 4 місяці у дівчаток (проти 10 років 5 місяців та 10 років 3 місяці по зоні).

Співставляючи терміни прорізування зубів і вікові особливості розі:шку і приросту карієсу, бачило, що ураження зубів відбувається ще до повного їх прорізування (КПВ у 6 років дорівнює 0.85±0,32).

Вивчення субмікроскопічної будови емалі та дентину схильних до карієсу зубів виявило наявність ділянок із виразно зміненою орієнтацією емалевих призм. Одночасно має місце деяка трансформація їх форми та дезорієнтація кристалічних структур у вигляді "риб'ячої луски". Крім цього, зустрічаються ділянки із деструктивним характером видозмін, глибокими дефектами і втратою кристалічної будови емалі.

Результати власних спостережень виявили ряд феноменів, які з одного боку, підтверджують прогностичні оцінки, виконані у попередніх дослідженнях переважно з позиції оцінки екологічних чинників (Казанова Р.В., 1996) для даної частини популяції, з другого - свідчать про їх випередження і специфічність розвитку і перебігу захворювання у дітей рівнинної зони, що має суттєве значення для визначення особливостей профілактики з врахуванням зміни чинників навколишнього і внутрішнього середовища.

Характерним для таких дітей є не тільки висока інтенсивність карієсу у 6 років (5,75±0,78 за індексом КПВ+кп), але й випереджуючий приріст

інтенсивності карієсу постійних зубів у віковій групі 9 років (2,01 проти

0,49). У 12-річних дітей інтенсивність карієсу приростає, але дещо в меншій мірі (0,37 проти 0,28). До 15 років, порівняно з прогнозованим, відбувається інтенсифікація каріозного процесу ще на 0,86 каріозного зуба (проти 0,69). Це можна трактувати як свідчення подальшого зниження резистентності організму дітей внаслідок перерозподілу суттєво впливаючих чинників ризику, що потребує їх детального вивчення і врахування при проведенні профілактичних заходів. Оскільки найбільш інтенсивні зміни настають, за нашими даними, за 4 роки моніторингу, то і корекцію заходів та аналіз перерозподілу чинників має робитися за такий період.

Аналіз отриманого матеріалу показав його строкатість і появу неочікуваних ефектів навіть у межах однієї вікової групи, що визначило потребу у вивченні факторів і розподілі контингенту спостереження за ознакою рівня впливу їх комбінацій (легкий, середній, високий), як основи для корекції заходів профілактики карієсу зубів.

Всі вивчені ознаки буди розподілені на групи: внутрішні (з боку матері і дитини) чинники-ризику демінершіізації твердих тканин зубів та соціальні в їх градаціях (медико-декографічігі, похазники соціально-економічного благополуччя, умови побуту і навчання дітей).

Розуміючи те, що названі групи чинників в тій чи іншій комбінації зустрічаються в усіх регіонах, під сучасними розуміли такі, що, вагомо домінували у хворих на карієс зубів дітей, порівняно із здоровими, у період моніторингу, тобто їх персрсслсхйя, а гідггосідгю і сфери впливу.

Співставлений нормованих інтенсивних показників (НІП), розрахованих для внутрішніх і медико-соціальннх чинників (рис.1) виявило найбільшу ймовірність ризику карієсу при токсикозах її половини вагітності, наявності хронічних захворювань у матері, поганій самооцінці здоров’я, в першу чергу при наявності хронічних захворювань у дитини (6,25-5,41).

Ймовірність ризику розвитку карієсу при впливі медико-соці альних чинників за НІП коливається у межах 5,41-1,3 од., що скоріше свідчить про “включаючий механізм таких факторів по відношенню до внутрішніх.

На основі відбору значущих чинників було побудовано 5 кореляційно-регресійних моделей із розрахунком коефіцієнтів множинної регресії (КМ), які коливались у маках 0,90-0,99.

Найбільш вагомими у комплексі впливових під час антенатального періоду чинників були: токсикози І (тут і надалі в моделях наводиться коефіцієнт регресії-0,98) та II половини вагітності (2,16), наявність загрози викидня (1,53), прийом ліків під час вагітності (0,53).

Назва чинника -Внутрішні------------------Соціально-медичні

□ 1 02 @3

05 В6 17 18 @9 ШО @11012 В313 Ш4 @15016

Рис. 1 Поширеність чинників ризику розвитку карієсу у дітей обох статей (за НІП)

1. Токсикоз П половшій вагітності

2. Наявність хронічних захворювань у вагітної

3. Наявність хронічних захворювань у нитики

8. Погана самооцінка рівня здоров'я

9. Нерегулярна чистка зубів

10. Вагітна у віці більше 30 років

11. Біль, як причина звертання до стоштолога

4. Прорізування перших молочних зубів 12. Початок чищвтя зубів після 5 років

після 10 місяців 13. Погані житлові умови

5. Група крові В(Ш) 14. Надмірне вживання солодощів

6. Загроза викидня - (більше ЗОгї

7. Приіїсм .ліків вагітною 15. Погані матеріальні умови

16. Недсггркмаиня режиму дня Із внутрішніх, з боку дитини, чільне місце належало наступним ризик-факторам: поширеність і кратність загальносоматичних захворювань (1,78). пізнє (після 10 місяців) прорізування перших молочних зубів (1,06), масг тіла при народженні дитини менше 2 500 г (0,40). По суті все це явище одного порядку, які свідчать про низький рівень реактивності організм} дитини та її незрілість.

У колі соціальних факторів впливу на інтенсивність карієсу зубії суттєве значення мали багатодітна сім’я (44,47), погані житлові умові (13,22), невірно організовані режим дня і харчування дитини (1,43).

З типових карієсогенних чинників високим впливом визначадисі вжившим більш, як ЗО г цукру на добу (2,23), біль, як причина звертань д< стоматолога (2,19), вживання солодощів між прийомами їжі (0,62), чищенії! зубів 1 раз на день (0,59).

Під час шкільного навчання на дітей додатково впливаюті нераціональне незбадансоване харчування (дефіцит тваринного білю складає 60%, дефіцит вітаміну С - 11,6%), наявність залишкової кількості

отрутохімікатів (у межах 0,38-8.71% проб) у продуктах харчування.

Виявлені особливості поширеності чинників ризику у хворих на карієс 12-річних дітей послужили підгрунтям для розробки індивідуальної шкали оцінки чинників ризику захворювання та їх розподілу на ступені (легкий, середній, високий). Результати спостереження за дітьми 7 років (оціночна група) дозволили встановити прогностичну цінність даної шкали, яка може бути використана для експрес-прогнозування ступеня активності протікашгя карієсу зубів у дітей раннього віку з подальшими доповненнями чинниками загального і місцевого характеру після прорізування постійних зубів. Отримані особливості полягають у тому, що при всіх ступенях впливу чинників ризику має місце тенденція до збільшення як поширеності, так і інтенсивності карієсу зубів, однак диференціація приросту, а відповідно активності карієсу, залежить від рівня впливу комплексу чинників ризику. Дуже показовими є темпи зменшення частки осіб, віднесених до прогнозованого першого ступеїпо активності карієсу зубів. При середньому рівні ризику у цієї групи дітей темпи зменшення питомої ваги цих хворих вдвічі більшими (у 1,75 рази), ніж при легкому і майже у 16 разів більшими, ніж при високому. Відповідно до цього збільшуються середньорічні темпи приросту другого (у 1,75 та 15,84 рази) і третього (у 2,06 та 7,38 разів) ступенів активності карієсу.

Результати спостереження за школярами цієї групи показали, що для дітей з рівнинної зони Прикарпаття, особливо для проживаючих в містах, навіть при відсутності карїгеу зубіз на фоні легкого ступеня впливу чинниками ризику не може бу гя використаний підхід "нічого не змінювати" або "мінімальні заходи".

Ступінь впливу чинників ризику вносить розбіжності у активність перебігу карієсу зубів. Це приводить до більш раннього (у 7 років проти очікуваного в 9 років) переходу легких форм у більш важкі по мірі збільшення рівня ризику і вимагає відповідної диференціації заходів профілактики.

Особливості профілактики карієсу зубів у дітей в сучасних умовах полягають у тому, що в зв'язку із більш швидкими термінами накопичення негативних змін у показниках, порівняно із прогнозованими у попередніх досліджеїшях (1987-1994), аналіз епідеміологічної ситуації для корекції профілактичних заходів потрібно робити щочотнри роки, а не щоп'ять, як рекомендує ВООЗ.

Ранні терміни ураження зубів карієсом потребують і зсуву термінів початку профілактики (не пізніше, ніж у 4 роки 9 місяців у хлопчиків та 4 роки 11 місяців у дівчаток, за термінами прорізувати перших постійних зубів). Враховуючи наявність феномену випередження приросту карієсу від

типового вікового інтервалу, слід перенести й час найбільш активних заходів з 8 на 6 років, з наступним контролем і застосуванням середників відповідно до часу прорізування та ураження зубів і поверхонь.

Крім того зміни у соціально-економічних факторах вимагають перенесення акцентів з масових соціально-медичних захода на сімейний та індивідуальний рівень. Реальною на сьогодні є сприяння профілактиці карієсу зубів шляхом впровадження навчально-контролюючих модулів, які передбачають участь дітей, батьків та педагогічного персоналу і сполучають медичний і педагогічний підхід. В зв’язку з чим всі запропоновані нами заходи було поділено на дві частини: соціальні і методи підвищення резистентності емалі.

Різнорівневі соціальні заходи, переважно для формування суспільної думки і поведінки, що сприяють здоров'ю, передбачались для засобії масової інформації, для організованих дитячих колективів (інформащйно-оціночний комп’ютерний блок-модуль), сім’ї, індивідууму і лікувально-профілактичних установ. Для підвищення резистентності емалі пропонуються місцеві (ремінералізуюча терапія, герметизація фісур) і загальні середники (спільні дня всіх груп та диференційовані в залежності від інтенсивності впливу чинників ризику -високий, середній, легкий) І різних сполученнях, об’ємах і термінах. Враховуючи низьку забезпеченісті дітей вітамінами, недостатністю мікроелементів (особливо фтору і йоду) забруднення продуктів і навколишнього середовища шкідливим» речоы лагли в комплекс загальних середників включалк полівітаміни : мінералами і етеросорбеїгт. Дизадапговаиість популяції свідчить пр< низьку реактивність дітей, тому їм потрібно застосовувати імуномодуляторі в залежності від належності до групи ризику.

Обсяг, зміст і частота профілактичних процедур у дітей з груїп спостереження визначались в залежності від прогнозованого ступені активності карієсу. Дітям всіх груп проводили санацію порожнини рота навчали правилам догляду за порожниною рота (використовуючі запропонований нами інформаційний навчально-контролюючий блок модуль), проводили контрольовану чистку зубів, рекомендували чиститі зуби фторвмісними зубними пастами «Колгейт» і «Бленд-а-мед-ЬІешІі» давали рекомендації по раціональному харчуванню. Крім того, дітям : першої групи два рази в рік призначали полівітаміни з мінералам] ("Мульти-табс" фірми ТеггоБап") на протязі місяця по 1 драже два рази і день. Комплекс загальних середників для дітей з прогнозованим середнім високим ступенями активності карієсу включав полівітаміни з мінералам] (Мульти-табс по 1 драже два рази в день), адсорбента (Белосорб-П по 0,35х: рази в день) і імуномодулятори (Іммунал по 15 капель два рази в день), ял

іризначали місячними курсами. Дітям з прогнозованим середнім ступенем іктивності карієсу зубів ці середі гики використовували 2 рази на рік, а з іажким - 3 рази на рік. Крім того, при прорізуванні постійних зубів даний гомплекс доповнювався використанням місцевих заходів. Дітям з ірогнозованим легким ступенем активності карієсу герметизували фісури іубів, а з середнім і високим, крім герметизації, проводили аплікації >емрозчинів (3% розчин ремодешу на протязі 3 днів з наступним іастосуванням 0,2% розчину фториду натрію ще 2 дні), використовуючи іапропоновану нами капу, три і п’ять разів на рік відповідно.

Підсумки 4 річного впровадження профілактичного комплекс}' гвідчать про його ефективність. Так, в недиференційованій, за ірогнозованим ступенем активності карієсу зубів, групі дітей поширенісь сарієсу склала 28,10±2,91%, що майже в 2 рази нижче, ніж в контрольній рупі. Редукція приросту інтенсивності карієсу (по івдексу КПВ) склала >5%, причому в 7-річному віці цей показник був дещо вищий (77%). При іорівнятгі інтенсивності ураження слід відмітити значне (у 4 рази) інижєняя іцдексу КПВ (з 0,97±0,09 до 0,22±0,04) у дітей 7 років, який до 8-мчного віку зростає вдвоє і становить 0,52±0,06 каріозного зуба, але все ж гаки майже в 3 рази нижчий від показників контрольної груші.

Впровадженій комплексу профілактичних заходів дозволило юкращити стан гігієни порожнини рота у дітей дослідної групи. Так, у іітей основної групи, після дворічного гігієнічного навчання гігієнічний ндекс став 1,62 бали, а у дітей, ісонтрольтюї групи - 3,22 (р<0,05).

При аналізі струетурно-фуїкщіональної резистентності емалі, дазначеної з допомогою ТЕР, звертає на себе увагу підвищення іезистенгності зубів у дітей з різним прогнозованим ступенем активності татологічного процесу. Тест емалевої резистентності, через 4 роки троведення профілактичних процедур, в загальній групі спостереження іорівшовав 2,28 балів, проти 3,48 у дітей того ж віку контрольної групи.

У результаті застосування ендогенних і екзогенних лікувально-трофілактичних заходів підвищилась і загальна резистентність організму, про що говорить зменшення на 5,43% первинної та на 7,69% інфекційної іахворюваності в основній групі, а також підвищення рівня аскорбінової шслоти в ротовій рідині. Так, якщо у дітей основної групи рівень вітаміну С з слині дорівнював 0,03-0,04мг/л, визначений на початку дослідження, то після проведення профілактичното комплексу концентрація його в ротовій рідині досягла 0,06-0,08 мг/л. У дітей контрольної груші концентрація цього зітаміну не зазнала значних змін (0,02-0,04мг/л).

Підтвердженням ефективності проведеного комплексу є дослідження мікрорельєфу емалі після проведеного курсу. Рельєф досліджуваної нами

емалі за умов проведення ремінералізуючої терапії видався більш гладким, рівним. На поверхні емалі зустрічали поодинокі кристалічні структурі: повноцінної форми. У призматичних ділянках емаль, здебільшого, містиш випини у вигляді дуг.

Таким чином, запропонована методика групування контингентів зі ступенем впливу сучасних чинників середовища і прогнозування за ним* рівня активності карієсу для впровадження диференційована профілактичних заходів у дітей і напрямків їх корекції виявиласі ефективною і досяжною для застосування..

________ ВИСНОВКИ

1. У дисертації обгрунтовані особливості профілактики карієсу зубів 5 дітей Прикарпаття, які полягають у використанні ефективної схемі диференціації заходів в залежності від рівня і перерозподілу питомої вал впливу сучасних чинників середовища.

2. Поширеність карієсу зубів у дітей рівнинної зони склад; 92,21±1,45%, інтенсивність, оцінена за ііщексом КПВ - 3,38±0,44 Особливості перебігу захворювання полягають у випередженн прогнозованих темпів приросту інтенсивності патологічного процесу (ні 22,70 —24,87%), зростанні питомої ваги захворювати II (на 30,3%) та III (н; 55,6%) ступенів активності. Каріозні ураження локалізуються н; фронтальній групі зубів і їх поверхонь, що свідчать про низький (32,2%) дуже низький (5,6%) рівень резистентності. Найбільший приріс інтенсивності відбувається з 7 до 8 років (1,35).

3. В колі груп соціальних чинників ризику найбільш демонстративній впливом (р у межах 0,6-0,9) відзначаються фактори сощально-економічног» благополуччя (низький рівень добробуту і задоволеності якістю життя) якості і лікувального спрямування стоматологічної допомоги, дещо меншин

- житлово-побутові умови (рівень забезпеченості житлом менше 6м2) на члена сім’ї, відсутність теплового комфорту). Суттєве значення дл розвитку і інтенсивності перебігу карієсу зубів у дітей мають медико демографічні чинники: молодий (18-20 років) і старший (після ЗО років) ві батьків при народженні дитини, багатодітна і неповна сім’я (поширеніст чинників ризику :2,78-33,1%).

4. Серед внутрішніх чинників, які сприяють (р<0,05) підвищені» поширеності та інтенсивність карієсу зубів у дітей в сучасних умова демонстративно проявляються поширеність загальносоматични захворювань у матері і дитини, токсикоз і вживання ліків під час вагітносгг загроза викидня, наявність захворювань пародонту і множинного карієсу батьків (поширеність факторів у межах 23,08+0,15 - 69,5710,96%).

5. Клінічними ознаками підвищеної схильності до карієсу зубів у діте

лід вважати зміну субмікроскопічної будови емалі з утворенням ристалічних структур типу "риб'ячої луски", низький вміст аскорбінової ислоти в ротовій рідині (0,03-0,04мг/л) нарівні з несприятливими [рогностичними характеристиками слини (перевага мікрокристалів Ш типу 60,0 - 87,5%) при і ступені активності карієсу), та порушення терміну грорізування перших молочних і постійних зубів (ранні чи пізні), що причиняє підвищення ступеню активності карієсу зубів до 50,0±2,50%.

6. Медико-організанійними прогностичними критеріями виникнення ;арієсу зубів слід вважати визначені за шкалою орієнгговочної оцінки рівні навантаження" чинниками ризику (легкий (до 5 балів), середній (6-10 >алів), високий (більше 10 балів)), які визначають активність процесу, імовірну редукцію карієсу, комплекс і обсяг профілактичних заходів,

7. Захода профілактики карієсу зубів у дітей рівнинної зони потрібно щференціювати в залежності від прогнозованого ступеня активності тротікання процесу. В комплекс профілактичних процедур повинні входити ;оціальні заходи і методи підвищення резистентності емалі, які включають .іісцеві (гігієна порожнини рота, герметизація фісур з попередньою ремінералізуючою терапією) і загальні (полівітаміни з мінералами, адсорбента, імуномодулятори).Дітям з прогнозованим І ступенем активності <арієсу зубів місцеву ремінералізуючу терапію потрібно проводити 2 рази та рік, другим - 3 і з третім - 5 разів на рік. Загальні середники потрібно призначати 2 рази на рік місячними курсами при І і II ступенях активності і > рази при НІ ступені.

8. Впровадження дкфгреігційованої за рівнем ризику карієспрофілактичних заходів дозволяє знизити у групі спостереження поширеність карієсу зубів (майже у 2 рази), досягти редукції до 65,4811,68%, підвищити рівень резистентності емалі (ТЕР 2,28 проти 3,48) га насиченість організму аскорбіновою кислотою (з 0,03-0,04 до 0,06-0,08 мг/л). При цьому відбувається покращення рельєфу емалі, особливо в ділянках з ерозованою поверхнею, що свідчить про ефективність проведених заходів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Казакова Р.В., Лучинський М.А., Білищук М.В., Березовський Ю.Й., Годованець Л.В. Залежність темпів приросту карієсу постійних зубів від термінів прорізування //Новини стоматології,- 1996,-№2-3,- С.67.

2. Казакова Р.В., Березовський Ю.Й., Лучинський М.А., Кіндрат А.В., Білищук М.В. Перспективы использования микроядерного теста в профилактике кариеса зубов //Вісник стоматології.- 1997.- №2.- С.23І-233.

3. Лучинський М. А Ситуаційний аналіз захворюваності карієсом зубів у дітей м.Івано-Франківська //Галицький лікарський вісник,- 1998,- Т.5, Лг«4.-

С.51-52.

4. Лучинський М.А. Вплив внутрішніх факторів ризику на виникнення карієсу у дітей//Новини стоматологи,- 1999.- №1(18).- С.72-73:

5. Казакова Р.В., Кіндрат- Г.В., Луганський М.А. Інтенсивність карієсу зубів у дітей, які проживають у різних районах м.Івано-Франківськг //Актуальні питання стоматології дитячого віку і ортодонгії: Матеріалі' доповідей республіканської наукової конференції,- Полтава, 1993.-С.21-22.

6. Казакова Р.В., Лучинський М.А., Березовський Ю.Й., Кіндрат Г.В Карієс зубів і облік мікроядер в букальних клітинах слизової оболонкі порожнини рота //Актуальні питання морфології: тези доповідей ] національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів ті топографоанатомів України.- Івано-Франківськ, 1994,- С.74.

7. Казакова Р.В., Гевкалюк Н.О., Лучинський М.А., Воляк М.Н. Білищук М.В. Визначення оцінки ефективності санітарно-просвітницько: роботи у викладанні профілактики стоматологічних захворюваш //Проблеми підготовки медичних та фармацевтичних кадрів в Україні Матеріали доповідей науково-методичної конференції.- Київ-Полтава,1998.-С.235-236.

8. Лучинський М.А., Казакова Р.В., Білищук М.В., Гевкалюк Н.О Рівень санітарної культури дітей Івано-Франківської області //Актуальн проблеми стоматології. Нові методики та технології: Матеріали науково практичної конференції.- Львів: Галдеігт, 1998,- С.9І-92.

9. Казакова Р.В., Лучинський М.А., Воляк М.Н., Білнщутс М.В Соціально-гігієнічна характеристика медіганої активності батыш //Актуальні проблеми стоматології. Нові методики та технології: Матеріалі науково-практичної конференції.- Львів: Гаддент, 1998,- С.63.

10.Кольцова Н.І., Казакова Р.В., Лучинський М.А., Білищук М.В Профілактика стоматологічних захворювань у дітей за програмою ВСЮ; “Здорові міста” //Актуальні проблеми стоматології. Нові методики ті технології: Матеріали науково-практичної конференції.- Львів: Галдент 1998.-С.71.

11.Казакова Р.В., Лучинский М.А., Бипьпцук Н.В., Годованець Л.В.

Воляк Н.Н., Билоус И.В. Кариес зубов у детей, проживающих в различны? климатогеографических зонах Ивано-Франковской области //Современна: стоматология и челюстно-лицевая хирургия: Сборник тезисов

Республиканской конференции.- К.: РгіпіХргезз, 1998,- С.47-48.

12.Кольцова Н.І., Казакова Р.В., Лучинський М.А., Білищук М.В. Воляк М.Н. Соціальна профілактика стоматологічних захворювань у дітей і сучасних умовах //Вопросы экспериментальной и клиническоі стоматологии: Сб. науч. тр,- Вып.1,- Харьков, 1998,- С.160-161.

АНОТАЦІЯ

Лучинський М.А.Особливості профілактики карієсу зубів у дітей з [рахуванням сучасних чинників ризику. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за ;пеціальністю 14. 01. 22 - стоматология.- Львівський державний медичний Університет ім. Данила Галицького, Львів, 1999.

Дисертація присвячена питанням наукового обгрунтування, вибору і >собливостей медико-ор гаггізаці йн их техіюлогій профілактики карієсу зубів г дітей (на моделі рівнинного типу Прикарпаття). Виявлені феномени їипередження прогнозованих в попередні роки рівнів поширеності та нтенсивності карієсу зубів, атипічність часу приросту інтенсивності, а 'акож прискоренім переходу компенсованих форм в суб- і декомпенсовані. іміни, підтверджені комплексом субмікроскопічних особливостей будови їмалі і дентину зубів, характером текстури мікрокристалів змішаної слини, граженпям постійних зубів уже в період їх прорізування, врахуванням іизначених груп і поверхонь зубів, іншими характеристиками місцевої і іагальної реактивності організму. Визначається диференціація змін в ;алежності від ступеня навантаження чинниками ризику (легка, середня, іисока), що дає можливість прогнозувати і змінювати по них активність іротікання карієсу, а відповідно термінів, об’єму і комплексу ірофілактичних заходів, внесення відповідних змін в діючі програми.

Ключові слова: діти, карієс, профілактика, фактори ризику, медико-фганізащичі технології.

АННОТАЦИЯ

Лучинский М.А. Особенности профилактики кариеса зубов у детей с •четом современных факторов риска. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских щук по специальности 14. 01. 22 - стоматология.- Львовский -

■осударственный медицинский университет им.Данила Галищсого, Львов, 999.

Диссертация посвящена особенностям профилактики кариеса зубов у

і,етей равнинного адаптивного типа с низким уровнем кариес- и общей ;езистентности организма в современных условиях Западного региона Украины.

Установлено, что по сравнению с исследованием 1987-1994 г.г. на кяюве которого разрабатывалась действующая до корекции долгосрочная фо/рамма профилактики, имеют место конкретные феномены и >собенности развития кариеса зубов у детей равнинного адаптивного типа Сарактерным для детей является не только высокая интенсивность кариеса і 6 лет (5,75±0,78 по индексу КПВ+кп), но и опережающий ожидаемый

прирост интенсивности кариеса постоянных зубов к 9 годам (2,01 против 0,49). В меньшей степени этот процесс отмечается у 12 и 15-летних детей (0,37 против 0,28 и 0,86 против 0,69 соответственно). Распространенность кариеса возрастает по сравнению с прогнозируемой через 5 лет наблюдения на 8,2%. Годовой абсолютный прирост интенсивности кариеса зубов у детей 9 и 12 лет свидетельствует о том, что у них каждый год поражается практически 1 зуб (0,92).

Анализ динамики гигиенического индекса Федорова-Володкиной позволил установить его незначительную положительную динамику, что свидетельствует о конкретной исчерпанности традиционных методов гигиенического воспитания и обуславливает потребность разработки новых технологий с использованием современных средств информации и обучения.

Оценка резистентности зубов к кариесу у детей разных возрастных групп по пораженности отдельных зубов и поверхностей, текстуре микроКристалов сметаной слюны свидетельствует о том, что низкий и очень низкий ее уровни отмечаются у детей равнинной зоны в целом, особенно на территориях с высоким уровнем антропогенного загрязнения (г.Ивано-Франковск). Подтверждение этому служит значительное поражение резцов, моляров и премоляров на верхней челюсти уже в девятилетием возрасте и практически всех групп зубов у двенадцатилетних детей. Что касается поверхностей, то чаще всего у детей 12 лет патологический процесс локализуется на окгаозионных поверхностях (69,63%), но весомо поражаются апроксимаяыше (19,37%), вестибулярные и оральные (11,0%).

У детей города Ивано-Франковска выявлены более позднее, чем в целом по равнинной зоне, прорезывание постоянных зубов: центральны® резец у мальчиков - 7 лет, девочек - 6 лет 10 мес. (против 6 лет 3 глее и 6 леэ 1 мес), первый премоляр -9 лет 11 мес и 9 лет 7 мес (против 8 лет 6 мес и £ лет 3 мес), второй моляр- в 11 лет 9 мес у мальчиков и 11 лет 4 мес у девочек (против 10 лет 5 мес и 10 лет 3 мес). Свидетельством низкогс уровня резистентности этого контингента служит также низкое содержание аскорбиновой кислоты в ротовой жидкости (0,01 мг/л), пораженность зубот кариесом еще до полного их прорезывания.

Получены определенные диагностические и прогностические критерш развития кариеса зубов. Неблагоприятными прогностическими признакам! являются опережающие темпы прироста интенсивности т распространенности патологического процеса, преобладали! микрокристаллов III типа при 1 степени активности кариеса (в граница! 57,15%), субмикроскопичное строение эмали и дентина с участками с чети

вмененной ориентацией эмалевых призм, дезориентацией и рансформацней кристаллических структур в виде <фибьей чешуи», 1ЫСОкий уровень нагрузки факторами риска.

В работе развивается учение о риске (стимулирующие) и минус-риске лимитирующие) факторов внешней среды, которые сгруппированы на шутреннее и социальные (медико-демографические, условия быта, условия >бучения и питания). Выявлено, что среди факторов, кроме общепринятых ггатистической значимостью обладали: стоматологические заболевания у юдигелей, поздние сроки прорезывания молочных зубов. Существенное [начение имеют медико-демографические факторы: молодой (18-20 лет) и ггарше (после 30 лет) возраст родителей при рождении ребенка, многодетная и неполная семья, что влияет на исполнение медицинской функции семьи.

В комплексе рассчитаных в математических моделях коэфициентов гаиболее значимыми были те, которые свидетельствовали о незрелости и шзкой резистентности организма ребенка, проблеме внутриутробного развития, а также о низком качестве жизни в градациях, адаптированных к ггоматологии.

Предложенная медико-организационная технология коррекции

холгосрочной программы профилактики кариеса зубов у детей, основанная та прогнозировании активности течения кариеса по уровню

«щивадуальной оценки нагрузки новыми факторами риска, эффективно шробкрсаата к южпз'тзсгкх условиях. Использован лечебно-

трофклактический комплекс включая «Мульти-табс», «Беяосорб-П», <Иммунал» на фоне местных препаратез (10% раствор глюконата кальция, 1% раствор натрия фторида, герметизация фиссур зубов). Объем и цштельность курсов профилактики определялись степенью риска развития шриеса зубов. Основные результаты работы нашли применение в лечёбно-трофилактических и образовательных учреждениях западного региона Украины.

Ключевые слова: дети, кариес, профилактика, факторы риска, медико-эрганизационные технологии.

SUMMARY

Luchynsky М.А. Peculiarities in Teeth Caries Prophylaxis in Children, Taking into Account Modem Risk Factors.- Manuscript

A dissertation to obtain the scientific degree of the Candidate of science ^medicine) in speciality 14.01.22 — Stomatology.- Lviv State Medical University ifter Danylo Haiytsky, Lviv, 1999.

The thesis deals with scientific substantiation, choice and peculiarities of medical and organizational technologies in prophylaxis of teeth caries in children

(on the model of flat Precarpathian type). Phenomena of outstripping tl prognosticated in the previous years levels of the incidence and intensity of tl teeth caries, atypicality in intensity growth as well as acceleration “overflowing” of the compensated forms into sub- and decompensated ones we revealed. The changes were substantiated by a complex of submicroscop peculiarities in the structure of the teeth enamel and dentine, the oharacter of tl mixed sputum microcrystals texture, the impairment of the secondary teeth as their eruption terms taking into account the determined groups and surfaces of tl teeth other characteristics of the local and general organism reactivity. Vi determined the differentiation of changes depending on the degree of loadii with risk factors (light, middle, high), the latter giving the possibility to chan| and prognosticate, on their basis, the caries course and correspondingly, the term volume and complex of prophylactic changes, introducing the appropria changes into the functioning programs.

Key Words: children, caries, prophylaxis, risk factors, medical ai organizational technologies.