Автореферат и диссертация по медицине (14.01.22) на тему:Особенности клиники, профилактики и лечения кариеса и гингивита у детей с диффузным эутиреоидным зобом

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ^ ім. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

<\/

ВІДЕНКО Наталія Василівна

УДК 616.314+616.311.23-002:616.441 -008.63/.64

ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКИ, ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ КАРІЄСУ І ГІНГІВІТУ У ДІТЕЙ З ДИФУЗНИМ ЕУТИРЕОЩНИМ ВОЛОМ

14.01,22 - стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ -1997

Дисертацією с рукопис

Робота виконана в Національному медичному університеті їм. О.О. Богомольця

НАУКОВИЙ доктор медичних наук, професор

КЕРІВНИК: ХОМЕНКО ЛАРИСА ОЛЕКСАНДРІВНА,

зав. кафедрою дитячої терапевтичної стоматології з курсом профілактики стоматологічних захворювань Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця

ОФІЦІЙНІ доктор медичних наук, професор

ОПОНЕНТИ: ХАРЬКОВ ЛЕОНІД ВІКТОРОВИЧ,

зав. кафедрою дитячої хірургічної стоматології Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця

ПРОВІДНА

ОРГАНІЗАЦІЯ:

кандидат медичних наук, доцент ЗАВЄРНА АЛЛА МИХАЙЛІВНА, доцент кафедри терапевтичної стоматології з курсом дитячої стоматології Київської медичної академії післядипломної освіти

Одеський науково-дослідний інститут стоматології МОЗ України, відділ дитячої стоматології та ортодонтії, м. Одеса

Захист дисертації відбудеться

.1997 р. о________________________год.

хв. на засіданні спеціалізованої Ради 26.003.03 при Національному медичном; університеті ім. О.О.Богомольця за адресою: 252057, м. Київ-51

вул. Зоологічна, б. 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національноп медичного університету (252057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, б. 1).

Автореферат розісланий “ ///” <^с*с&с>г?а фд1997 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради, д.м.н., професор

А.В. Борисенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Численними дослідженнями доведене беззаперечне існування впливу багатьох захворювань на стан тканин порожнини рота та розвиток основних стоматологічних хвороб (Рибаков А.І. і співавт., 1984; Жорова Т.Н., 1989; Рибаков А.І., 1993; Заболотний Т.Д. і співавт., 1996; Alvares J.O. et а!.. 1989; Wilton J.M.A. ct al., 1989; Matsson L., 1993; Clarke N.G., 1995; GrindeQord M. et al., 1996). Особливо виразно такий зв'язок виявляється у дітей, де стан зубів, ясен та слизової оболонки порожнини рота значною мірою віддзеркалює особливості розвитку дитини, рівень її загального здоров’я та стан багатьох внутрішніх органів, зокрема ендокринної системи.

Відомо, що переважна більшість хвороб ендокринних залоз, в тому числі щитовидної, супроводжується змінами стоматологічного статусу у дітей (Удовицька Є.В., 1975; Беляков Ю.О., 1983; Mombelli A. et al., 1989;

Sooriyamoorthy М. et al., 1989; Nakagawa S. et al., 1994). Водночас останніми роками відзначається зростання частоти таких хвороб серед дітей і підлітків (Коренев Н.М. і співавт., 1995), що можна пояснити надзвичайною вразливістю ендокринної системи, особливо щитовидної залози, при несприятливій екологічній ситуації, що склалась на Україні (Сиваченко Т.Н. і співавт., 1993).

Істотно зростає кількість дітей з еутиреоїдннм збільшенням щитовидної залози (Лисенкова Л.А і співавт., 1992; Авраменко О.І. і співавт., 1994; Пішак В.П. і співавт., 1994; Поліщук Є.М. і співавт., 1994), досягаючи в деяких регіонах України 51,5 % (Олейник В.Л., 1992). Цей стан найчастіше можна спостерігати в пубертатний період, прн недостатності йоду та порушенні співвідношення інших мікроелементів у навколишньому середовищі, а також при впливі ряду інших несприятливих чинників довкілля (Касаткіна Е.П. і співавт., 1985; Олейник В.А. і співавт., 1992; Гербільськин Л.В., 1994; Кравченко В.І. і співавт., 1994; Поберська В.А. і співавт., 1995).

Рядом авторів еутиреоїдне збільшення щитовидної залози Іа і 16 ступенів не вважається за хворобу і розглядається як варіант норми (Олєйник В.А. і співавт., 1992). Проте багато дослідників не можуть з цим цілком погодитись, вказуючи на те, що навіть в пубертатному періоді далеко не у всіх дітей спостерігається збільшення щитовидної залози; відзначалась також висока захворюваність різних органів та систем у дітей з її гіперплазією (Алексеева А.П. і співавт., 1982; Зельцер М.Є. і співавт., 1983; Касаткіна Е.П., 1988; Філіпова Н.В., 1992; Лук’янова О.М., 1995; Поберська В.А. і співавт., 1995; Уланова Л.М. і співавт., 1995): Такі дані можуть свідчити про те, що еутиреоїдне збільшення щитовидної залози є проявом певної неспроможності адаптаційних можливостей організму дитини, а, отже, є підставою для більш пильної уваги до таких дітей як з боку ендокринологів, так і :пецїалістів з інших дитячих хвороб.

Проте існуючі дослідження стоматологічного статусу при еутиреоїдних змінах щитовидної залози стосуються переважно лише ендемічного вола (Коритний Д.Л. і співавт., 1971; Негаметзянов Г.М. і співавт., 1980; Керімов Е.Е., 1989), не з’ясовані механізми та особливості виникнення і перебігу основних стоматологічних захворювань у дітей з еугиреоїдним збільшенням щитовидної залози. Саме це ускладнює розробку ефективних методів стоматологічної профілактики у даного контингенту дітей.

Численні дослідження довели важливе значення стану системного та місцевого (порожнини рота) імунітету в патогенезі карієсу зубів і гінігвіту (Іванов B.C. і співавт., 1987; Кочетова Л.І., 1989; Овруцький Г.Д. і співавт., 1991; Хазанова В.В., 1995; Мащенко І.С. і співавт., 1996; Pecovic D.D. et al., 1988; Newman

H.N. et al., 1992; Seymour GJ. et al., 1993; Hall E.R. et a!., 1994; Heumader E. et al., 1995). Зважаючи на залежність різних ланок імунітету від стану функціонування щитовидної залози, можна припустити, що саме їх зміни можуть бути сполучним чинником між станом твердих тканин зубів та пародонту і змінами залози. Проте такі дані стосовно еутиреоїдних станів щитовидної залози у дітей практично відсутні.

Одним з можливих механізмів зв’язку між стоматологічним статусом і змінами у щитовидній залозі може бути стан обміну кальцію та фосфору - основних елементів хімічної структури твердих тканин зубів. Проте даних про стан цього виду обміну при еутиреоідному збільшенні щитовидної залози 1-11 ступенів у дітей в літературі нами не виявлено.

Вивчення особливостей розвитку та перебігу карієсу і гінгівіту у дітей з еугиреоїдним збільшенням щитовидної залози повинно дозволити розробити певні критерії для прогнозування цих процесів у залежності від наявних даних ендокринологічного, біохімічного, імунологічного обстеження, а також розробити ефективну систему профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку основних стоматологічних хвороб у даній групі дітей.

Наведені міркування стали підставою для обрання теми даного дослідження.

Дисертація виконана в плані основних наукових напрямків кафедри, згідно з планом МОЗ України, реєстраційний №0197006126.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є вивчення особливостей перебігу карієсу зубів, гінгівіту та обгрунтування вибору методів їх профілактики і лікування у дітей з еугиреоїдним збільшенням щитовидної залози Іа, 16 і II ступенів. Для досягнення цієї мети поставлені такі завдання:

1. Вивчити розповсюдженість та інтенсивність карієсу зубів і гінгівіту у дітей віком від 4 до 15 років з дифузним еугиреоїдним волом Іа, 16 і II ступенів.

2. Дослідити особливості клінічного перебігу карієсу зубів і гінгівіту в залежності від віку, статі обстежених дітей та ступеня збільшення щитовидної залози і оцінити гігієнічний стан порожнини рота у дітей з еутиреоїдним збільшенням

з

щитовидної залози.

3. Вивчити вміст кальцію та неорганічного фосфату в сироватці крові у дітей з карієсом зубів і гінгвітом при еутиреоі'дному збільшенні щитовидної залози.

4. Дослідити стан системного імунітету у дітей з карієсом зубів та гінгівітом при еутиреоїдному збільшенні щитовидної залози.

5. Вивчити зміни місцевого імунітету порожнини рота у зв’язку з характером ураження карієсом зубів та гінгівітом у дітей при еутиреоїдному збільшенні щитовидної залози.

6. Визначити прогностичні коефіцієнти досліджених ознак стосовно захворюваності на карієс зубів і гінгівіт та характеру їх перебігу у дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози, і на їх основі побудувати математичну модель залежності цих захворювань від досліджених ознак.

7. Розробити комплекс профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвиткові карієсу зубів і гінгівіту у дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози та оцінити його ефективність; обгрунтувати рекомендації щодо лікування карієсу і гінгівіту у даного контингенту дітей.

Основні положення дисертації, які виносяться на захист:

- поширеність та інтенсивність карієсу зубів і гінгівіту, а також особливості їх клінічного перебігу у дітей з дифузним еутиреоїдним волом Іа, 16 і II ступенів;

■ - зміни вмісту кальцію і неорганічного фосфату в сироватці крові при карієсі зубів та гінгівіті у дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози;

- зміни стану системного та місцевого імунітету порожнини рота при карієсі зубів і гінгівіті у дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози;

- математична модель залежності розвитку карієсу зубів і гінгівіту у дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози від ряду клінічних та лабораторних показників;

- рекомендації щодо профілактики і лікування карієсу зубів та гінгівіту у дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози.

Наукова новизна досліджень. Вперше в Україні за допомогою клінічного, біохімічного та імунологічного методів дослідження вивчений зв’язок між розповсюдженістю, особливостями клінічного перебігу карієсу зубів і гінгівіту у дітей та наявністю і ступенем еутиреоїдного збільшення щитовидної залози. Доведена висока поширеність та інтенснвність карієсу зубів і гінгівіту у дітей з дифузним еутиреоїдним волом 1-І! ступенів.

Вперше досліджений вміст кальцію і неорганічного фосфату в сироватці крові у дітей з різною інтенсивністю та перебігом карієсу зубів і гінгівіту при еутиреоїдному збільшенні щитовидної залози і встановлена залежність між цими показниками. Виявлений взаємозв’язок між вмістом кальцію в сироватці крові та показниками системного і секреторного імунітету. Показано, що порушення кальцій-фосфорного обміну можуть бути одним із чинників, які призводять до

інтенсивної захворюваності на карієс зубів при згаданому стані щитовидної залози.

Вивчений стан системного імунітету у дітей з різними рівнями інтенсивності карієсу зубів та гінгівіту і різним характером їх перебігу при еутиреоїдному збільшенні щитовидної залози.

Вперше досліджений стан місцевого імунітету порожнини рота у дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози і його зв'язок із захворюваністю на карієс зубів та гінгівіт і характером їх перебігу. Показано, що зниження показників місцевого імунітету порожнини рота при даному стані щитовидної залози може бути однією з причин високого рівня захворюваності на карієс зубів та гінгівіт.

Побудована математична модель залежності розвитку карієсу та гінгівіту у дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози від досліджених ознак на основі визначення прогностичних коефіцієнтів кожної з цих ознак.

Вперше запропонований комплекс профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку карієсу та гінгівіту у дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози.

Практичне значення роботи та впровадження її результатів у практику.

Отримані результати досліджень про особливості захворюваності та перебігу карієсу зубів і гінгівіту у дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози та обгрунтування методів їх профілактики запроваджено до процесу викладання на кафедрі дитячої терапевтичної стоматології і профілактики стоматологічних захворювань студентам стоматологічного факультету Національного медичного університету ім. 0.0.Богомольця. Фрагменти роботи увійшли до відповідного розділу учбового посібника "Стоматологічна профілактика у дітей” (Хоменко Л.О. і співавт., 1993).

Запропонована математична модель залежності ураження карієсом та гінгівітом у дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози від клінічних, біохімічних та імунологічних ознак і спосіб профілактики карієсу зубів і гінгівіту у даного контингенту дітей впроваджено у стоматологічній поліклініці НМУ, відділенні дитячої ендокринології Всеукраїнського диспансеру радіаційного нагляду за населенням, у дитячій поліклініці Ватугінського району м. Києва, у дитячій стоматологічній поліклініці Радянського району м. Києва.

Особистий внесок автора. Автором особисто проаналізована наукова література з обраної проблеми, здійснені клінічні дослідження, статистична обробка і аналіз отриманих даних, розробка математичної моделі розвитку карієсу та гінгівіту, наукове обгрунтування результатів і написання дисертації. Дисертантом проводився комплекс профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку карієсу та гінгівіту у досліджуваній групі дітей, оцінка його ефективності протягом двох років, лікування карієсу та гінгівіту і оцінка його ефективності. Клінічні, біохімічні та імунологічні дослідження проведені разом зі співробітниками відділення ендокринології дитячого віку Наукового центру радіаційної медицини

АМН України, а також лабораторій науково-дослідного лабораторного центру НМУ, НДІ ендокринології та обміну речовин, НДІ оториноларингології, НДІ урології' та нефрології за безпосередньою участю автора.

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених “Клінічна та експериментальна фармакологія. Нові методи і матеріали” (м. Київ, 1992 р.), міжнародній конференції “Медичні наслідки чорнобильської аварії" (м. Київ, 1992), науковій конференції, присвяченій 30-річчю стоматологічного факультету та 70-річчю Заслуженого працівника вищої школи України професора Г. І.Сироти (м. Дніпропетровськ, 1993), Всеукраїнській конференції з питань профілактики стоматологічних захворювань дітей (м. Київ, 1995), Всеукраїнській науково-практичній конференції лікарів-стоматологів “Основні стоматологічні захворювання, їх профілактика та лікування” (м. Полтава, 1996), міжнародній науковій конференції “Сучасні проблеми стоматології” (м. Львів, 1996), дитячій секції наукового товариства стоматологів (м. Київ, 1994).

Дисертація апробована на засіданні кафедри дитячої терапевтичної стоматології і профілактики стоматологічних захворювань та на засіданні міжкафедральної ради по проблемі “Стоматологія” Національного медичного університету.

Публікації. Основні результати досліджень опубліковані у 13 роботах, в тому числі у 7 статтях у вітчизняних та зарубіжних журналах.

Обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, 7 розділів особистих досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить 150 сторінок машннопнсного тексту. Робота ілюстрована 28 таблицями та 19 малюнками. Список літератури містить 199 вітчизняних та 114 іноземних джерел (на 20 сторінках).

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Подані в роботі результати отримані прн обстеженні 444 дітей віком від 4 до 15 років. 290 дітей знаходились на обстеженні у відділенні ендокринології дитячого віку Інституту клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України з приводу дифузного еутиреоїдного вола (ДЕВ) Іа, 16 і II ступенів. 38 дітей є мешканцями міста Славутич, у яких встановлено ДЕВ Іа і 16 ступенів. До контрольної групи увійшли 66 дітей міста Славутич і 50 дітей - мешканців міста Києва, практично здорових, з відсутніми змінами щитовидної залози.

Діагноз дифузного еутиреоїдного вола встановлювався спеціалістамп-ендокринологами на підставі даних анамнезу і результатів клінічних та лабораторних досліджень, включаючи пальпацію щитовидної залози, її ультразвукове дослідження (ехографію) та визначення радіоімунологічннмн методами вмісту в крові гормонів щитовидної залози і тиреотропного гормону

гіпофіза. З метою дослідження особливостей кальцій-фосфорного обміну у певної кількості обстежених радіоімунологічним методом визначався вміст паратгормону в крові.

Визначення ступеня збільшення щитовидної залози здійснювалось згідно з рекомендаціями ВООЗ (1981). Визначення вмісту тиреоїдних і тиреотропного гормонів в крові у всіх дітей підтвердило їх еугиреоїдний стан.

Всі обстежені діти були поділені на 4 групи: до першої групи були віднесені такі, що мають ДЕВ Іа ступеня, до другої - ДЕВ 16 ступеня, до третьої - ДЕВ II ступеня, до четвертої - діти з незміненою щитовидною залозою.

Для характеристики каріозного процесу використовувались показники розповсюдженості та інтенсивності карієсу (ВООЗ, 1962). Аналізувалась також структура показників інтенсивності за їх складовими елементами.

Для реєстрації стану тканин пародонту використовувались індекси РМА -папілярно-маргінально-альвеолярний (Parma, 1960; Massler, 1967), GI - індекс гінгівіту (Loe Н., Silness J., 1963). При встановленні діагнозу застосовувалась класифікація хвороб пародонту, представлена М.Ф. Данилевським (1994).

Гігієнічний стан порожнини рота визначався за допомогою індексів Федорова

- Володкіної (1970), Green - Vermillion (1964) і Silness-Loe (1976) (Пахомов Г.М., 1982).

Для визначення вмісту імуноглобулінів сироватки крові та слини використовувалась реакція простої радіальної імунодифузії в гелі (Mancini G. et аі., 1965). Концентрація сироваткових імуноглобулінів класів G, А, М визначалась за допомогою монослецифічних сироваток проти сироваткових імуноглобулінів людини виробництва Московського НДІ епідеміології та мікробіології ім. М.Ф.Гамалеї, секреторного імуноглобуліну А - з використанням сухої діагностичної моноспецифічної сироватки проти секреторного IgA людини виробництва НДІ епідеміології та мікробіології ім. І.М.Мечникова. За різницею визначеного вмісту загального та секреторного імуноглобуліну А визначалась кількість вільного секреторного компонента.

Активність лізоциму визначалась нефелометричним методом за здатністю слини розщеплювати полісахариди клітинної оболонки Micrococcus lysodeicticus. Зміна замутненості суспензії Micrococcus lysodeicticus реєструвалась після інкубації її зі слиною протягом 30 хвилин при 37°С. Активність ферменту виражалась у міліграмах кристалічного лізоциму на міліграм білка. Вміст білка в слині визначався за методом Lowry і співавт. (1951).

Визначення вмісту кальцію в сироватці крові здійснювалось методом флуорометричного титрування на приладі Coming 940 (Великобританія). Неорганічний фосфор в сироватці крові визначався за відновленням фосфорно-молібденової кислоти (Колб В.Т. і співавт., 1976).

Клінічне обстеження дітей проводилось автором спільно зі співробітниками відділення ендокринології дитячого віку (зав. - к. м. п. Боярська О.Я.) Інституту клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України

(директор - акад. Романенко А.Є.); дослідження по вивченню вмісту імуноглобулінів сироватки крові та слини - спільно зі співробітниками лабораторії гастроімунології (зав. - д. б. н. Бичкова Н.Г.) науково-дослідного лабораторного центру (керівник -проф. Яценко В.П.) Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (ректор - акад. Гончарук Є. Г.), по вивченню активності лізоциму слини - спільно зі співробітниками Центру клінічної ензимології (зав. - д. б. н. Веремеенко К.М.) науково-дослідного інституту оториноларинголога АМН України (директор -акад. Заболотний Д.І.), по вивченню вмісту кальцію та фосфору - спільно зі співробітниками лабораторії відділу сечокам'яної хвороби (зав. к. б. н. Желтовська Н.І.) Українського науково-дослідного інституту урології та нефрології (директор - акад. Возіанов А.Ф.), по вивченню вмісту гормонів у крові -спільно зі співробітниками лабораторії функціональної діагностики (зав. - член-кор. АМН України Епштейн Є.В.) науково-дослідного інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренко АМН України (директор - член-кор. АМН України Тронько Н.Д.). *

Отримані цифрові дані оброблялись варіаційно-статистичним методом з визначенням критерію Стьюдента на основі рекомендацій Г. Корна і співавт. (1984), А.Ф. Серенка і співавт. (19 84), О.А. Гусака і співавт. (1991), О.П. Мінцера і співавт. (199 і).

Результати досліджень. Результати проведеного дослідження свідчать про високий рівень ураження твердих тканин зубів і тканин пародоіпу у дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози. Серед дітей, що перебували на обстеженні в м. Києві, розповсгодженість карієсу становила 95,86 ± 1,17 %. інтенсивність - 5,56 ± 0,19 (проти 93,10 ± 3,58 %, р>0,05, і 3,24 ± 0,21, р<0,01, в контрольній групі).

Виявлений зв’язок між розповсюдженістю та інтенсивністю карієсу зубів у дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози і ступенем її гіперплазії. Найнижчими ці показники були у дітей з ДЕВ Іа ступеня - 95,97 ± 2,33 % і 4,10 ± 0,24; у дітей з ДЕВ 16 ступеня вони зростали і становили відповідно 96,63 ± 1,35 % (р>0,05) і 5,51 ± 0,23 (р<0,01). Максимальними поширеність та інтенсивність карієсу виявились у дітей з ДЕВ 11 ступеня - 100 % (р<0,05) і 8,32 ± 0,54 (р<0,01).

Привертав до себе увагу переважно гострий (у 52,25 % випадків) перебіг карієсу зубів при ДЕВ II ступеня, на відміну від контрольної групи ( 30,00 % випадків, р<0,0і). У цих дітей високою була також частота ускладненого карієсу (38,76 % проти 28,00 % в контролі, р<0,05). Карієс характеризувався здебільшого декомпенсованим перебігом, ураженням не лише карієссприйнятливих, а й карієсрезнстентних зон (жувальні горби, гладкі поверхні зубів).

* Автор широ вдячний співробітникам вищезгаданих закладів за допомогу в проведенні досліджень.

Розповсюдженість гінгівіту серед дітей зі збільшеною щитовидною залозою також дещо перевищувала таку в контрольній групі і становила відповідно 41,03 + 2,89 % і 34,00 ± 6,70 % (р>0,05).

Поширеність гінгівіту досягала найбільших значень (65,85 %) у дітей з ДЕВ II ступеня. Вона перевищувала такий показник в контрольній групі (34,48 + 10,37 %, р<0,05) та при Іа (21,13 ± 4,84 %, р<0,01) і 16 (43,26 ± 3,7! %, р<0,05) ступенях ДЕВ. В групі дітей з ДЕВ II ступеня більших, ніж при Іа та 16 ступенях значень набували також пародонтальні індекси, проте достовірно збільшувався лише індекс РМА (до 68,04 ± 3,23 %). У дітей із запаленням ясен переважав катаральний гінгівіт (79,83 %), у 20,17% обстежених було діагностовано гіпертрофічний гінгівіт (здебільшого його гранулюючу форму).

Виявлена певна залежність показників захворюваності на карієс та гінгівіт від віку і статі обстежених дітей. Максимальною інтенсивність карієсу була у дітей 14 (6,88 ± 0,59) та 8 (6,03 ± 0,57) років, мінімальною - 11 років (4,43 ± 0,37). Інтенсивність карієсу у хлопчиків і у дівчаток відрізнялась незначно. Так, розповсюдженість карієсу серед дітей зі збільшеною щитовидною залозою була дещо вищою у дівчаток (97,50 ± 1,10%), ніж у хлопчиків (95,56 ± 2,17 %, р>0,05), так само, як і інтенсивність (5,75 ± 0,23 і 5,14 ± 0,33, р>0,05). Найбільша розповсюдженість гінгівіту (54,21 %) відзначалась серед дітей 13-15 років.

Привертав до себс увагу незадовільний стан гігієни порожнини рога у обстежених дітей. Значення гігієнічних індексів були вищими, ніж в контрольній групі дітей (так, значення індексу Сгсеп-УегтіІІіоп у контрольній та основній групах становили відповідно 1,68 ± 0,04 і 1,95 ± 0,04, р<0,0і). Виявлені вищі, ніж в контрольний групі дітей, значення компонента індексу Огсеп-УєгтіНіоп, що позначає площу зубного каменю. Спостерігалась пряма залежність між ураженістю карієсом зубів та гінгівітом і показниками гігієнічних індексів, а також невелике їх підвищення зі зростанням ступеня збільшення щитовидної залози.

Аналіз результатів визначення вмісту кальцію і неорганічного фосфату в сироватці крові у дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози виявив, що у 29,85 % випадків рівень кальцію відрізнявся від нормальних значень: у 10,45 % випадків він був нижчим, у 19,40 % - вищим за значення у здорових дітей. У 58,21 % обстежених дітей був знижений вміст у крові неорганічного фосфату. Показник відношення вмісту кальцію до вмісту фосфору в крові лише у 11,19 % дітей знаходився в межах визначеної для здорових дітей норми (1,9-2,0).

Наші спостереження свідчать, що розповсюдженість та інтенсивність карієсу у дітей з ДЕВ і зниженим (100 % і 6,43 ± 0,64) та підвищеним (100 % і 6,46 ± 0,56) рівнями кальцію в крові перевищують відповідні показники у дітей з нормальними його значеннями (96,81 %, р>0,05, і 5,02 ±0,31, р<0,05). У дітей з вищим або нижчим рівнями кальцію в крові спостерігалась найвища частота переважно гострого перебігу карієсу (відповідно у 57,69 % і 71,43 % випадків проти 38,30 % у дітей з

нормальним вмістом кальцію) та його ускладнень (у 65,39 % і 57,14 % випадків проти 32,98 %). Саме в цих групах дітей вищого, ніж у обстежених з нормальним рівнем кальцію, була поширеність вогнищевої демінералізації емалі, а також частота початкового карієсу та гіпоплазії емалі зубів, які формуються після народження. Це може свідчити про вплив на формування твердих тканин зубів певних чинників саме в постнатальному періоді.

Подібна тенденція до зростання показників ураженості карієсом спостерігалась також у дітей зі зниженим вмістом неорганічного фосфату в сироватці крові, проте їх зміни в цих випадках були менш достовірними, ніж при змінах вмісту кальцію; виразнішими вони були в групі дітей з ДЕВ її ступеня.

Виявлене невелике зростання частоти гінгівіту у обстежених дітей зі зниженим та підвищеним вмістом кальцію в сироватці крові порівняно з дітьми з його рівнем в межах нормальних значень у здорових. Мали місце також вищі значення гігієнічних індексів при низькому рівні вмісту кальцію в крові та збільшення кількості зубного каменю при високому.

Дослідження стану системного (гуморального і клітинного) імунітету у дітей з еугиреоїдним збільшенням щитовидної залози І-І1 ступенів свідчить про наявність у них вторинної Т-клітинної імунної недостатності. Виявлено тенденцію до зменшення абсолютної кількості Т-, В-, О-лімфоцитів та Еа-РУК у дітей з множинним карієсом, Т-, О-лімфоцитів, Еа-РУК і фагоцитарної активності нейтрофілів за значенням фагоцитарного числа у дітей з гінгвітом, а також по мірі зростання ступеня збільшенння щитовидної залози.

Вміст кальцію в крові в межах нормальних значень супроводжується покращенням показників клітинного імунітету і деяких неспецифічних чинників захисту (фагоцитарного числа, вмісту сироваткового імуноглобуліну А).

Нами встановлене зниження секреторного імунітету порожнини рота у обстежених дітей, що проявляється зменшенням вмісту секреторного ]%А в ротовій рідині до 0,321 ± 0,008 г/л порівняно з 1,140 ± 0,010 г/л в контрольній групі (р<0,01). Вищі показники вмісту бі§А відзначаються у дітей без каріозних уражень (0,433 ± 0,057 г/л) та з одиничними ураженими зубами (0,345 ± 0,009 г/л). При множинному каріозному ураженні (з інтенсивністю, вищою за 6) цей показник є нижчим і становить 0,260 ± 0,006 г/л. Звертає на себе увагу також високий вміст вільного секреторного компонента (0,102 ± 0,006 г/л) при множинному карієсі, що може свідчити про можливе порушення процесу його приєднання до молекули !§А (мал. І).

При наявності гінгівіту також спостерігається низький рівень ї^А в ротовій рідині порівняно з дітьми зі здоровим пародонтом (0,274 ± 0,007 г/л проти

0,355 ±0,010 г/л, р<0.01), проте ця різниця менш виразна, ніж при карієсі.

■,-------— ■, ■

3_4 5_6 7_8

Інтенсивність карієсу зубів

9 і бльше

Малюнок 1. Вміст секреторного імуноглобуліну А О^А) та секреторного компонента (БС) в ротовій рідині у дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози та різною інтенсивністю карієсу.

Зі зменшенням рівня б^А зростає значення індексів гігієни, що свідчить про посилення впливу на зуби та ясна таких чинників, як зубна бляшка і зубний камінь.

Привертає до себе увагу також зростання (до 0,324 ± 0,004 г/л) вмісту я^А в ротовій рідині дітей з нормальним вмістом кальцію в сироватці крові порівняно з обстеженими зі зниженим (0,290 ± 0,006 г/л, р<0,05) і підвищеним (0,300 ± 0,012 г/л, р>0,05) його рівнем.

Вміст лізоциму в слині у обстежених дітей перебуває в межах нормальних показників, проте спостерігається його більш низький рівень при високих (більших за 6) значеннях інтенсивності карієсу (5,98 ± 0,45 мкг/мг білка), порівняно з 12,68 ± 2,68 мкг/мг білка при інтактних зубах (р<0,0і). Низький вміст лізоциму визначається також у дітей з гінгівітом (6,65 ± 0,43 мкг/мг білка) порівняно з дітьми без уражень пародонту (11,45 ± 0,55 мкг/мг білка, р<0,01).

Слід зазначити наявність зв’язку між вмістом ї^А та лізоциму в ротовій рідині і ступенем збільшення щитовидної залози (табл. 1). Нижчий вміст 5^А (0,263 ± 0,009 г/л) та лізоциму (6,65 ± 0,86 мкг/мг білка) і вищий рівень секреторного компонента (0,116 ± 0,005 г/л) спостерігались у дітей з ДЕВ II ступеня.

Таблиця І

Вміст секреторного імуноглобуліну А ($^А), секреторного компонента (БС) та лізоциму в ротовій рідині дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози в

Групи обстежених ЬІїА, 5С, Лізоцим,

г/л г/л мкг/мг білка

Діти з ДЕВ Іа ступеня 0.378 ± 0.018 0.058 ± 0.005 10.80+1.38

(п=44)

Діти з ДЕВ 16 ступеня 0.310 ± 0.007, 0.093 ± 0.004, 9.52 ± 0.59,

(п=106) Р<0.01 Р<0.01 Р>0.05

Діти з ДЕВ II ступеня 0.263 ± 0.009, 0.116 ±0.005, 6.65 ± 0.86,

(п=35) Р<0.01 Р<0.01 Р<0.05

Примітка. Показники достовірності подано відносно попереднього значення досліджуваного показника.

Наведені результати дозволяють певного мірою з’ясувати можливі причини високої захворюваності на карієс зубів та гінгівіт дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози. Перша з них - порушення нормального рівня і співвідношення кальцію та неорганічного фосфату в сироватці крові даного контингенту дітей. Зміни цього рівня - як в бік підвищення, так і в бік зниження вмісту кальцію -супроводжуються зростанням інтенсивності карієсу. Це означає, що порушення обміну кальцію в будь-якій формі відбиваються на стійкості структури твердих тканин зубів щодо діі карієсогенних чинників. Причинами порушень фосфорно-кальцієвого обміну у дітей з ДЕВ може бути не безпосередній вплив на нього зміненої щитовидної залози та її гормонів (в досліджених випадках вміст гормонів щитовидної, паращитовидних залоз і гіпофіза перебував в межах нормальних значень здорових дітей), а зміни функціонування інших органів та систем, що беруть участь в обміні фосфору і кальцію.

Другий чинник, що сприяє розвитку карієсу та гінгівіту у даного контингенту дітей, - зниження секреторного імунітету порожнини рота. Таке зниження, можливо, певного мірою пов’язане з порушенням рівня кальцію в крові у даного контингенту дітей, а також може бути, як і саме збільшення щитовидної залози, проявом загального пригнічення адаптаційних можливостей дитячого організму під впливом несприятливих чинників навколишнього середовища. Наведені ознаки є, таким чином, підставою віднесення дитини до групи ризику, зокрема стосовно основних стоматологічних захворювань.

Для розвитку гінгівіту у дітей зі збільшеного щитовидного залозою певне значення може мати також зниження фагоцитарної активності нейгрофільшіх лейкоцитів периферичної крові.

На підставі отриманих даних для своєчасного виявлення і проведення доцільної профілактики основних стоматологічних захворювань у досліджуваного контингенту дітей була розроблена прогностична математична модель залежності їх розвитку від певних клінічних, біохімічних та імунологічних показників. Створені таблиці прогностичних коефіцієнтів для кожного значення цих показників, що дозволяють за їх сумою виявити наявність ризику розвитку карієсу та гінгівіту і найбільш вірогідний їх перебіг та інтенсивність. Отримані дані дозволяють визначити характер і кратність проведення профілактичних заходів.

Запропонований метод профілактики карієсу зубів та гінгівіту у дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози містить такі заходи:

- постійний контроль з боку педіатра та спеціаліста з дитячої ендокринології за станом загального здоров’я та щитовидної залози;

- корекція дієти, спрямована на профілактику карієсу зубів і гінгівіту;

- навчання правильному доглядові за порожниною рота з призначенням більш ефективних для кожного випадку засобів та методів гігієни;

- регулярне проведення професійної гігієни порожнини рота;

- герметизація фісур молярів та премолярів;

- ремінералізуюча терапія твердих тканин зубів;

- аерозольні інгаляції або полоскання порожнини рота 0,1 % розчином діуцифону з метою корекції секреторного імунітету порожнини рота.

Для дослідження ефективності запропонованого методу було проведене довготривале спостереження у трьох групах дітей: до першої увійшли ЗО дітей, які були навчені правильному догляду за порожниною рота без застосування іиших профілактичних заходів, до другої - ЗО дітей, яким проводився запропонований комплекс профілактичних заходів без застосування аерозольних інгаляцій або полоскань порожнини рота розчином діуцифону, до третьої - ЗО дітей, які отримали повний комплекс профілактичних заходів.

Ефективність запропонованого комплексу профілактичних заходів оцінювалась через 24 місяці за показником редукції приросту карієсу у другій та третій групах відносно першої, різницею між початковою і кінцевою поширеністю гінгівіту, а також за вмістом секреторного імуноглобуліну А та лізоциму в ротовій рідині. .

Результати проведеного дослідження свідчать про ефективність запропонованого комплексу профілактичних заходів відносно карієсу зубів та гінгівіту (табл. 2). Показник редукції приросту карієсу у другій групі обстежених становив 38,49 %, а в третій досягав 59,71 %. Вищим (76,47 %) цей показник був серед дітей третьої групи з ДЕВ Іа ступеня, що підтверджує необхідність своєчасного виявлення цього стану і проведення комплексу профілактичних заходів. Виразними також були результати застосування запропонованого профілактичного комплексу відносно гінгівіту: у дітей з ДЕВ 1а ступеня, що приймали повний комплекс профілактичних заходів, за два роки не виявлено розвитку нових випадків гінгівіту.

Таблиця 2

Ефективність профілактики карієсу зубів та гінгівіту у дітей з еутиреощним

збільшенням щитовидної залози 1-11 ступеня_______ ___

Ступінь збіль- шення щито- видної залози Перша група (п=30) Друга група (п=30) Третя група (п=30)

Приріст карієсу Приріст поши- реності гінгівіту (%%) Приріст карієсу Редук- ція приросту карієсу (%%) Приріст пошире- ності гінгівіту (%%) Приріст карієсу Редукція приросту карієсу (%%) Приріст пошире- ності гінгівіту (%%)

1а 1.21 14.29 1.20 45.70 0 0.52 76.47 0

16 3.01 16.67 2.10 30.23 0 1.31 56.48 0

II 3.62 20.00 2.61 27.90 20.00 1.98 45.30 0

в цілому 2.78 16.67 1.71 38.49 3.33 1.12 59.71 0

Вивчення динаміки показників секреторного імунітету порожнини рота в процесі застосування запропонованого профілактичного комплексу показало, що у дітей після проведення повного комплексу профілактичних заходів середній вміст

секреторного імуноглобуліну А в ротовій рідині підвищився з 0,321 ± 0,008 г/л до

0,482 ± 0,008 г/л (р<0,01). Вміст у слині лізоциму змінився менш істотно - з 9,21 ± 0,50 мкг/мг білка до 10,24 ± 0,47 мкг/мг білка (р>0,05). Вірогідно, саме зростання секреторного імунітету порожнини рота с однією з важливих причин ефективності запропонованого комплексу профілактики.

Вибір методу лікування карієсу та гінгівіту у дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози залежав від характеру перебігу та ступеня тяжкості захворювання і проводився на тлі застосування згаданих профілактичних заходів і необхідного лікування у педіатра або ендокринолога.

ВИСНОВКИ

1. Епідеміологічне стоматологічне обстеження дітей з дифузним еутнреоїдннм волом Іа, 16 і II ступенів виявило у них високу розповсюдженість (96,90 ± 1,02 %) та інтенсивність (5,56 ± 0,19) карієсу зубів і значну поширеність гінгівіту (41,03 ± 2,89 %). Інтенсивність карієсу достовірно перевищувала таку у здорових дітей (3,32 ± 0,20, р<0,01).

2. Розповсюдженість та інтенсивність карієсу зубів, характер його перебігу, поширеність і вираженість проявів гінгівіту відрізняються у обстежених дітей різного віку та з різними ступенями збільшення щитовидної залози. Найбільш несприятливий перебіг карієсу зубів і гінгівіту спостерігається у дітей з дифузним еутиреоїдним волом II ступеня. Вищі значення розповсюдженості (100 %) та інтенсивності (8,32 ± 0,54) карієсу, частоти його переважно гострого перебігу (80,49 % ± 6,19 %) і розвитку ускладнень (70,73 ±7,11 %), поширеності гінгівіту (65,85 ± 7,41 %) та його тяжкості згідно з індексом РМА (68,04 ± 3,23 %) були виявлені саме у дітей з ДЕВ II ступеня.

3. У 29,75 % дітей з еутнреоїдним збільшенням щитовидної залози Іа, 16 і II ступенів виявлені відмінні від нормальних (у здорових) значення рівня кальцію в сироватці крові. У таких дітей розповсюдженість та інтенсивність карієсу найвищі і становлять відповідно при зниженому рівні кальцію 100 % та 6,43 ± 0,64, при підвищеному -100% і 6,46 ± 0,56.

4. У 58,21 % дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози Іа, 16 і II ступенів виявлене зниження рівня неорганічного фосфату в сироватці крові. У таких дітей інтенсивність карієсу вища, ніж при нормальних його значеннях, і становить 5,62 ± 0,35. Ця тенденція найвиразніша в групі дітей з ДЕВ II ступеня.

5. У дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози виявлено вторинну Т-клітинну імунну недостатність, а також корелятивний взаємозв’язок між вмістом популяцій Т-, В- і О-лімфоцитів, субпопуляції активних Т-лімфоцитів (Еа-РУК) і ступенем збільшення щитовидної залози, інтенсивністю карієсу зубів та наявністю хвороб пародонту. Виявлена тенденція до зниження фагоцитарної активності нейтрофілів за значенням фагоцитарного числа у дітей з гінгвітом і по мірі

зростання ступеня збільшенння щитовидної залози.

6. У дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози виявлене істотне зниження вмісту секреторного в ротовій рідині (0,321 ± 0,008 г/л порівняно з 1,140 ± 0,010 г/л в контролі, р<0,01), що є найбільш вираженим у дітей з дифузним еутиреоїдним волом II ступеня та зміненими рівнями кальцію в сироватці крові. Зниження вмісту та зростання рівня секреторного компонента в слині супроводжуються зростанням інтенсивності карієсу та розвитком гінгівіту.

7. Вміст лізоциму в слині дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози становить 9,21 ± 0,50 мкг/мг білка, перебуваючи таким чином в межах нормальних значень. Його рівень обернено корелює з інтенсивністю карієсу та зі ступенем збільшення щитовидної залози; він нижчий (6,65 ± 0,43 мкг/мг білка) при наявності гінгівіту. Мінімальне значення вмісту лізоциму (5,91 ± 0,95 мкг/мг білка) визначається у дітей з ДЕВII ступеня та множинним карієсом.

8. Створена математична модель залежності розвитку карієсу зубів та гінгівіту у дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози 1а, 16 і II ступенів від ряду клінічних, біохімічних та імунологічних показників, що включає до себе ієрархічні ряди факторів ризику розвитку різних форм та ступенів тяжкості цих захворювань у даного контингенту дітей.

9. Розроблено комплекс профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку карієсу зубів та гінгівіту у дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози. Висока ефективність запропонованого методу доведена клінічними спостереженнями протягом 24 місяців: показник редукції приросту карієсу при його застосуванні становив 59,71 %. Обгрунтовані рекомендації щодо лікування карієсу та гінгівіту у даного контингенту дітей.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою профілактики карієсу зубів та гінгівіту у дітей з дифузним еутиреоїдним волом Іа, 16 і II ступенів необхідно застосовувати комплекс заходів, до якого входять: постійний контроль з боку педіатра і спеціаліста з дитячої ендокринології за станом загального здоров’я та щитовидної залози, корекція дієти, спрямована на профілактику карієсу зубів і гінгівіту, навчання правильному доглядові за порожниною рота з призначенням найбільш ефективних для кожного випадку засобів та методів гігієни, регулярне проведення професійної гігієни порожнини рота, герметизація фісур молярів та премолярів, ремінералізуюча терапія твердих тканин зубів, аерозольні інгаляції, полоскання порожнини рота

0,1 % розчином діуцифону з метою корекції секреторного імунітету порожнини рота.

2. Для пломбування каріозних порожнин в тимчасових зубах, а також як підкладковий матеріал під постійні пломби в тимчасових зубах у дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози Іа, 16 і II ступенів доцільно застосовувати склоіономерні цементи з метою кращої фіксації матеріалу та

карієсстатичного ефекту.

3. З метою прогнозування можливості розвитку карієсу і гінгівіту, характеру їх перебігу та інтенсивності у дітей з дифузним еугиреоїдним волом Іа, 16 і II ступенів повинна застосовуватись прогностична математична модель залежності розвитку карієсу і гінгівіту у цих дітей від клінічних, біохімічних та імунологічних показників. Отримані результати мають використовуватись для визначення характеру і кратності застосування профілактичних заходів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті:

1. Состояние твердых тканей зубов у детей с гиперплазией щитовидной железы // Стоматология: Респуб. межвед. сб. - Вып. 27. - Киев, 1992. - С. 100-103. (Спільно з Л.О. Хоменко).

2. 2тіапу \у зіапіе игеЬіепіа сіхіесі тіевгк^асусЬ па зкагопусИ їегепасЬ икгаіпу ро каїазиоПе \у СгагпоЬуІи // Ргге§1асі БЮтаІоІо^і \vieku гог^'о^^о. - 1993. - N 3.

- С. 8-13. (Спільно з Хоменко Л., Антонишиним Б., Голубєвою І., Остапко О.).

3. Стоматологічний статус дитячого населення, що проживає в умовах дії малих доз радіації Н Вісник стоматології. - 1995. - №3. - С. 223-227. (Спільно з Хоменко Л.О., Неспрядько В.П., Кононович О.Ф., Василенко ГЛ.).

4. Оценка состояния полости рта у детей г. Славутича и Народнчского района по данным обследования 1993-1994 гг. II Актуальные проблемы сохранения здоровья персонала ПО "Чернобыльская атомная электростанция” и населения прилегающих к ЧАЭС территорий. - Киев, 1995. - С. 30-34. (Спільно з Неспрядько В.П., Хоменко Л.О., Василенко Г.І., Антонишиним Б.В.).

5. Математична модель прогнозування розвитку карієсу і гінгівіту у дітей з еутиреоїдним збільшенням щитоподібної залози И Вісник стоматології. - 1997. - №3.

. С.447-449.

6. Стан зубів та пародонту у дітей, які мешкають на радіаційно забруднених територіях України // Вісник стоматології. - 1997. - №3. - С.473-475. (Спільно з Хоменко Л.О., Шаповаловою Г.І.).

7. Особливості ураження карієсом зубів у дітей з еутиреощною гіперплазією щитовидної залози // Новини стоматології. - 1997. - №3(12). - С.5-9. (Спільно з Хоменко Л.О.).

Тези та матеріали доповідей конференцій:

8. Поражение кариесом зубов у детей с эутиреондной гиперплазией щитовидной железы // Клиническая и экспериментальная фармакология. Новые методы и материалы: Тез. докл. международной научной конференции студентов и молодых ученых. - Киев, 1992. - С. 48-49.

9. Карієс зубів і вміст секреторного імуноглобуліну А у слині дітей з еутиреоідною гіперплазією щитовидної залози // Актуальні проблеми сучасної стоматології та загальної медицини: Тези доп. наукової конференції, присвяченої 30-річчю стоматологічного факультету та 70-річчю Заслуженого працівника вищої школи України професора Г.І.Сироти. - Дніпропетровськ, 1993. - С. 11-13.

10. Stomatological status of children exposed to the Chernobyl accident // Medical consequences of the Chernobyl accident: Proceedings of the Koliska foundation. - 1993.

- № 1. - P. 21. (Спільно з Хоменко Л.).

11. Комплексна система профілактики стоматологічних захворювань у дітей України II Основні стоматологічні захворювання, їх профілактика та лікування: Матеріали доп. Всеукраїнської науково-практичної конференції лікарів-стоматологів. - Полтава, 1996. - С. 98. (Спільно з Хоменко JI.O. і Василенко Г.І.).

12. Стан порожнини рота у дітей та підлітків Полтавської області та м. Київ // Сучасні проблеми стоматології: Матеріали доп. Міжнародної наукової конференції. -Львів, 1996. -С. 16-17. (Спільноз Василенко Г.І.).

13. Comparison of dental, periodontal and oral mucosa status in children from various regions of the Ukraine // Fogarty international center environmental research forum. - Lviv, 1997. - P. 24-25. (Спільно з Хоменко Л.О., Політун A.M., Шматко В.I., Шаповаловою Г.І.).

Анотація. Віденко Н.В. Особливості клініки, профілактики та лікування карієсу і гінгівіту у дітей з дифузним еутиреоїдним волом. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Національний медичний університет ім. акад. О.О.Богомольця, Київ, 1997.

Дисертацію присвячено питанню захворюваності на карієс зубів і гінгівіт дітей з еутиреоїдним збільшенням щитовидної залози І (Іа, 16) і II ступенів. В дисертації представлені дані про розповсюдженість, інтенсивність та особливості перебігу карієсу і гінгівіту у даного контингенту дітей. Виявлені відхилення від нормального вмісту кальцію та неорганічного фосфору в крові, зміни системного і секреторного імунітету порожнини рота у дітей з карієсом та гінгівітом на тлі еутиреоїдного збільшення щитовидної залози. Створена математична модель прогнозування розвитку та ступеня тяжкості карієсу і гінгівіту в залежності від клінічних, біохімічних та імунологічних показників у дітей зі збільшеною щитовидною залозою. Розроблено комплекс профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку карієсу зубів і гінгівіту у даного контингенту дітей.

Ключові слова: карієс зубів, гінгівіт, еутиреоїдне воло, кальцій крові, фосфор крові, секреторний імунітет, стоматологічна профілактика.

Аннотация. Биденко Н.В. Особенности клиники, профилактики и лечения кариеса и гингивита у детей с диффузным эутиреоидным зобом, - Рукопись.

Диссертация на сонскание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Национальний медицинский университет им. акад. А.А.Богомольца, Киев, 1997.

Диссертация посвящена вопросу заболеваемости кариесом зубов и гингивитом детей с эутиреоидным увеличением щитовидной железы 1 (1а, 16) и И степеней. В диссертации представлены данные о распространенности, интенсивности и особенностях течения карнеса и гингивита у данного контингента детей. Выявлены отклонения от нормального содержания кальция и неорганического фосфора в крови, изменения системного и секреторного иммунитета полости рта у детей с кариесом и гингивитом на фоне эутиреоидного увеличения щитовидной железы. Создана математическая модель прогнозирования развитая и степени тяжести кариеса и гингивита в зависимости от клинических, биохимических и иммунологических показателей у детей с увеличенной щитовидной железой. Разработан комплекс профилактических мероприятий, направленных на предупреждение развития кариеса к гингивита у данного контингента детей.

Ключевые слова: кариес зубов, гингивит, эутиреоидный зоб, кальций крови, фосфор крови, секреторный иммунитет, стоматологическая профилактика.

Summary. Bidenko N.V. Peculiarities of clinic, prophylaxis and the treatment of dental caries and gingivitis in children with diffuse euthyroid goiter. - Manuscript.

Thesis for a candidate’s degree, speciality 14.01.22 - stomatology. - The National Medical University, Kyiv, 1997.

The dissertation is devoted to the problem of dental caries and gingivitis in children with euthyroid goiter degree I (la, lb) and II. The information about caries and gingivitis prevalence, intensity, and peculiarities in these children is presented in this dissertation. The deviations from normal calcium and phosphorus content in blood, and system and secretory immunity changes in children with dental caries, gingivitis and euthyroid hyperplasia were detected. The mathematical model which forecasts the dependence of development and degree of caries and gingivitis on clinical, biochemical, and immulogical indicators was created. The caries and gingivitis prophylactic system for such groups of children was proposed.

Key words: dental caries, gingivitis, euthyroid goiter, calcium in blood, phosphorus in blood, secretory immunity, stomatological prophylaxis.