Автореферат диссертации по медицине на тему Нейроэндокринный и иммунологический статус детей раннего возраста с тимогелией (клинико-экспериментальное исследование)
1НСТИТУТ пш№>\1 АКУШЕРСТВА I Г1НЕКОЛОГ1Т АКАДЁМП^МрИЧНИХ НАУК УКРА1НИ
на л{швах /щкописц
ТКАЧЕНКО Юлш Петрович
НЕЙРОЕНДОКРИННИЙ ТА 1МУН-НИЙ СТАТУС Д1ТЕЙ РАННЬОГО
В1КУ 3 ТИМОМЕГАЛ1СЮ
(клммко - екст^имепталът ЪослОфвнпя)
14.00.09 - ПЕД1АТРШ
Автореферат
дисертаци на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук
КИ1В - 1994
/ У-
Г У / I.
Дисерташя в рукопио. Робота виконана в Зепор18ькоку медичноцу тституп
0Ф1ЩЙН1 оповевти:
1. Джтор медичних наук, професор Orr Валентина Дшггр1вна
2. Доктор медичних наук, професор Ласица Ольга 1ларюв1вяа
3. Доктор медичних наук, член-кореспондент AUH Укра1ни, професор
Чернуоенко Катерина Федорова
Цров1дяа орган i ваш я: Одеський медичний ун1вереитет 1м. К. I. Пирогова
Загас» Ыдбудеться " 1994 року, о
13 годин 1 ва 8ас1давв1 спещал1аованно1 Ради ДО. 08.08.01 при Вмвському 1нститут1 пед!втр1 J. акушерства i пне колош АШУкранш (252052 КИ11-52, вуд. Ману1льеьного, 8).
3 дисертаШею модна ознакомится в öiftiioTeui Ки1всько-го 1ястигуту пед1атри. .акушерства i г!некологн.
Автореферат ровюланий " 1994 р.
Вчени^ секретер cnemaxi-вовано! ради, кандидат
медичних наук Л-R Квашина
Актуальнють тени. йгэвзяиочи на певш досягнення в про-ф!лакткц1 та Л1куваши захворюваиь opraniB дихання, 1нфгк-ц1й!!их та паразитарних хвороб, войн пос1дають одн! з перших нюнь в струга1 ypi дитяч01 смертност! (Сшиенко Ю. П., 1993; Березший ЕЕ , Сулима О. Г. , ГулШ Л В.. 1993). Несприятливий nepeöir mei патолог i i останШм часом пов'язують а наявшстю у хворих д1тей pisHHX 1ыунодеф4шггних сган!в. як1 виникають внасл!док патолог i чно1 ди факторов вовнипнього середовиша на opraHiSM на р1аних етапая розвитку (Аню1мова RH ,1985; Братина RK. ,1987, Bauer R. ,1986; Cairns L. ,1966; Cesar Ramas J. M.,1989;). Як правило при цих 1мунодефищтних станах В1д-буваються морфо-функцюнальн1 зм!ни в центральному орган! 1мун1тету - загрудишпй залоэ1 (Зайратьянц О.В. ,1986;Матков-ская Т. Е , 1988; Claman Н. N., 1987). Яга© зменшення тимусу ви-значаеться певним св1доцтвом i мунодеф! щггного стану, то бюлопчна суть тимомегалп дос1 не з'ясована (Тяжкая А. Е , 1992).
Шршэпричиною особливо1 уваги до вивчення етюлоги, патогенезу тимомегалп у Д1тей був тюний зв'яэок цього явил» з несприятлиоим nepeöirow у них в i рус них i бактерюяьних аа-хворювань (Полянская Ф.И., 1993; Ногаш A.C. с соавт., 1987; Дегтярева С. И., 1988; Дадамбаев Е. Т. с соавт., 1989; Mata I., 1989). Було встановлено, щр Д1ти, як1 мали тимомегалш у раннъомув1Щ, в1др1знались велико» схильшстго до алерпч-них, ауто1мунних, онкологiчних захворювань i нав!ть раннього виникнення атеросклерозу (Куэьменко Л Г. , 1986; Краснов M.R , 1988; Алексеев К. А., Воронцов И. М., 1988; Ласица О. И., Сидель-ников ЕМ., 1991; Ахтомова Л.А. с соавт., 1993). Наявн1сть эб1льшення загрудишю! эалоэи у немовлят в1дносять до фагсго-piB ризику у роввитку раптово5 смерп дитини (Ходорчук H.A. с соавт., 1988; Ефимова А. А. с соавт., 1990), хоча це визна-еться далеко не ва1ма клшцистами (Альтхофф Хельмут, 1983; Ягртл М. , 1990; Otto Н. , 1984).
1&татьма дос.идникачи показано, вр Д1тям э тикюмегал!ею властив1 особливi стани í муино i i нейроендокринно! систем (Бондаренко Г. Г. с соавт., 1989; Савинкова Н.Е. с соавт., 1989; Кузьме и ко Л. Г.. Зайратьянц О. В. ,1991; Lack Е. Е. ,1981), якг одн1 вчеш визнаоть за патолог 1чн1 (Ивановская Т.Е., Т. Е., Катасонова И, 1986; Мешкова Р. Я. , Исаева С. А..
Васьковская Е Г., 1989; Карзов НЕ с соавт.. 1990). а !ши в!дносять до перехших utz нормою та патолог 1 ею (Усов И.Е, 1983; Вавьтвдев КХЕ , 1984). Дое! icnye думка про те, що збишшення загрудишо! залоэи у дней перших трьох pokíb гагття е ф1аюлопчит станом (Буимелева JLEL с соавт. ,1985).
При так!й розб!жкост1 погляд!в на суть тимомегали практично всJ ДОСЛ1ДЮШИ споогер!гали у Д1тей ís ебюшшеном за-грудннною аалоэою оэнаки тотального обо ларшадыгого !муно-дефщитного стану (Галинская Г. Е , 19S5; Дадамбаев Е, Г., 1986; Дгашспншвили ЕА с соавт., 1987; Тарханов A. R, 1988), а Ивановская Т.Е. (1985) на основ! даних патологоанатом! чних досл!дгень аапропонувала в!днесги тимомегалю в са-Kíocritey форму первиняого тунодеф1цитного стану некласиф!-кованого типу - кяас 17, форма А.
Практично вс! досл!диики визнакгь, щр у д!тей ie зб!ль-шеною загрудинною залоэою мае м!сце б!льш чи менш явна над-киркова недоотатнють, а в останн! роки накопичено немало знань про патогенегичну роль в розвитку тиыоиегал!i эшн в функцюнуванш íhehx ендокринних залоз (Садовский K.1L, Аронов Е В., 1982; Ливанов Ы. И., Мустафаева Ш. С., 1985; Никольский ЕС. с соавт., 1988; Тяжкая А.В., 1991). Проте,щд!сно-го уявлення про стая ендокршшо! системи у Д1тей з тимоые-raiieo скласти неюяливо, бо комплексного вивчення особлнво-стей д1ялькост1 аденоппоф1эу. ешф1зу, надниркових, поставил-но1, шдтлукково! та загрудинно! валоэ до цього часу не проводилось. **Б1лою плямою" проблема можна виэначити стан обману циклi чних нукдеогщив i проотагландин i в, який у д!тей в тимомегал1ею не вивчався.
Феномен тиюмегаап ыайб1льш пильно досл!дмгно у д!тей грудного í ранвьогс в1ку. проведен! поодинок! досл!давння 1мунолог!чного i гормонального стану у новонароджвннх ib вбхлывеною аагрудшшою занозою. Проблема тимомегали bobcím не вивчалась у недоношених новонародже них.
Бз днвлячись на те, та роэкрито багато причин та меха-hí8míb формування тимомегали (Волошин Н. А., Яхница А.Г., 1982; Зайратьякц О. В., 1966; Ыатковская Т. В., 1988) до цього часу не вивчен1 особливост! функц! онування 1мушю1 та нейро-ендокринно! систем при да 5 котого ь патогенетичних факто-piB. В кя!н!чних працях недостатнъо висв!тлен1 эм!ни нейро-ендокринного i 1мунолог!чного стану у д^тей э ткмомегал!ею,
яка вииикада внасл1догс д! 1 на гшд чутар1дних анткген1в. А ця проблем в наш час набувае особливого значения, бо зшни екологП, характеру харчування, умов киття, розповсюдженяя бевошшто!жих перекстувчих 1н$екщй, ко-rpi споетер1гаються в останш роки, вп.тивають на еволющйио закрiплену непроникли-в1сть гоиценти для антигенов вовшшнього середовгсз. та мате-ринського оргашзму (Трунова А. А. , Швалкк А П., 1989: Edel-man Р. , 1984; Berdel D. , 1981). Еа сучасному erani зросла молсливють трансплацектарного проникнення не тiлькн патоген-них в 1 рус них та б актера алиях збудшшв, але й опортунютич-но! флори, 1ек1лливлх виробнячих та л1карських речовин.
Систематизац1я етюлопчних та патогенегичних мехашзьйв эростання загрудшно1 залози дозволить шдши до створення кл1н1чно! класиф1каци тимомегал!1, в HKift передбачалоея б встановлення форш, стувеню s6i льшэння органу та основних клшчних синдроьмв. Влровзджння тако! класифисаци б роботу л1кар1в - пед!атр1в забезпечило б диференщйний п1дх!д до оц1кки гимомэгалп у газики дитини i сггркяло б 1ндив1дуал1-эацн в проведенш терапевтичних эаход1в, як в зв'язку з беэпосереднш зб^лъшанням тимусу, так 1 при Л1куваннг piamtx хвороб у Д1гей 13 зб1льшзною загрудинною залозою.
Mgfa-1 задач! досл!джеяня
Розробити терапевтичзи шдходи до реабштадп новона-родлЕних i дней раявього В1ку з тимоыегал!ею на ochobi ви-вчення лагогенетичних механ1вы!в и формуваяня.
Виходячи s мети робота, поставлен1 так! ось задач1:
1. Вивчити частоту тимомегалп у до попе них, кедоношених новонароджйних 1 д1тей раяяього в1ку s pisfnam патолопчни-ми станами. Уточнити рентгенолопчн! критерн д1агностики ступени эбиыоення вагрудинно! аалоаи у дтй р1зних biko-еих груп.
2. Вйаначзтти ochobhi фактора рнзжу виникнення тимомэ-галп.
3. Доел! дити i ыунолог 1 чний статус у д!тей s груп, як1 перебували шд наг лядом.
4. Вивчити гормональний статус новонародаеяих i дней раннього BiKy, грунт уючись на виз начеши вшету в плаэм1 кров1 ropmohiß аденог!поф1зу (АКГГ, ТТГ. СТГ. ЛГ. «СГ.про-лактину). enifisy (мелктшну), кори иаднирок Скортизолу,
кортнкостерону, адьдостерону, прогестерону, тестостерону), щитовидно! (Т-3, Т-4), п 1 дшлунково 1 (1нсулшу, С-пептиду» глюкагону), эагрудинно! («¿И-тимозину) залоз.
5. Вивчити выют в плазм! кров1 дней 13 аб!лыпеною загрудинною валовою цшшчних нуклеотвдцв (цАМ£, цГМ5) 1 простатлащциив (ПГ-Р-2-оС 6-кето-ПР-Р-1-сД.
6. Досл1 дити на основ! кореляшйного анал!зу особливос-Т1 внутр!шньосисгемних 1 шжсиетемних взаемовв'язк!в у фун-кцюнуванн1 ендогсринних I 1мукних органов у д1тей з тимоме-гал!ею.
7. Вивчити в експеримент! вшив чуж»р1дних антиген1в, якд дють на плд у внутришьоутробному период! роэвитку, на функщонування ендокринно! 1 1мунно1 систем. Вишукати шляхи корекцп ендокринних 1 1ыуншх порушень.щр виникаюгь.
8. На основа клшчних 1 екслерименталышх дсхшджень. обгрунтувати патогенетичн1 ыехан1зми формування вторинно! тиыомегади у новонародиених I д!тёй перших трьох ромв життя. Розробити клшчну клаоиф1кацгю тимомегали у д!тей ранньго В1ку.
9. Теоретично 1 експерименгально обгрунтувати терапев-тичн! П1ДК0ДИ до реаб1л1таци д!тей ранкього В1ку з тимоме-гал1еа
ОсновШ результата досл)джень 1 1х наукова новизна
Виерше проведено досл1дження 1мунолог1чного 1 гормонального статусу у доношених, недоношених новонароджених 1 д!тей перших трьох рок1в яиття з тимомегал1е)а Бстановлено, що у б1лыпоет1 доношених новонародлених 1 дней раннього в1ку тимомегал!я являе собою патолопчний стан, характерним компонентом якого е каявають 1мунолог1чного дефщиту, який поглиблюеться при програддентному переб1гу тимомегали.
Вперше показано, що наявнють эбЧлыпення эагрудиняо5 залози у недоношених новонароджених св1дчить на користь 1х в1даов1дност1 гесташйному В1ку, в1дсутнос-Г1 передутого пологам страждання плоду. Бстановлено. да нейроендокринн1 1 1мунн1 характеристики недоношених в тимомегалюю близьк! до показник!в здорових доношених новонародмгних, а адаптащйн! ыохшвосп виац Н1ж у недоношених бег зб1лыпеная валови.
Вперше показано, щр вшст одного з ключових гормон!в
затрудняло! залози -о^-1-тимоэияу в плазм! кров1 д!тей э тимомегал!ею. вначно перевишуе р!вн! контрольно! групи, шр е компенсаторною реакшек центрального органу !муштету на 4 мунодеф1цитний стан.
В КЛ1НЩ1 1 експеримент! одержано докази взаемозалеж-ност! в функщонуванн! ендокрияного апарату вагрудинксц I шдшлунково1 залез, по заключаеться в синхронному шдвищен-н! синтезу !нсул1ну ! чэСг 1 -тимозину.
Встановлено, щэ при тимомегал!5 у д!тей раннього в1ку спостер!гаеться три типи дисфункций наднирок: при першому, виявляетьея ниэький р1вень в плазм! кров1 гормошв, синтез яких контролюеться АКТГ (коргизол, кортикостерон, тестостерон) 1 найб!льш виражений альдостерошзы; при другому тип! на фон! нормаль них концентраций кортиэолу ! альдостерону визяачаеться шдвижений р!вень кортикостерону ! знгекення вм^сту тестостерону; третхй тип характеризуеться шдвищеяим вмютом в кров! коргизолу. альдостерону ! в!?совими р!внями кортикостерону 1 тестостерону.
Вперше встановлено зякяетт вм!сгу в плазм! кров1 д!тей з тимомегал!ею цАМЗ ! тдвищення цП®, да являе собою !н-тегративне в!добралення ендакринша дисфункщй ! ¡мунних порушень, властивих циы хворим.
Вперше у Д1тей з тимомегал!ею встановлена гшерпродук-ц!я ПГ-Г-2-^ 1 б-кето-ДГ-Р-1-«£
Експериментадьними досд!дженнями шдтверджена етюдо-пчна роль чужор^дних антиген!в, дизчих на плзд у внутр!ш-ньоутробному перюд! роз витку, в виникненн! тимомегал! I П!сля" народження. Вперше встановлено, да антигенна д!я на пл!д приводить не ильки до морфо-функцюнальних зы!н л!м-фо$дних орган 1 в, аде й порущуе природа! гормональн! в!дно-сини у тварин. Вперше експериментально доведена можливють корекци ¡мунолопчних та горшнальних поруиень.як! виника-вть у в!дпов!дь на передчасну ангигенну дно, препаратами тимусу.
Теоретично обгрунтована ! розроблена принципово нова кл1н1ко-ф!з!олог!чна класиф!кац1я тимомегал!1, яка дозволяв визначити сгушнь, форму, переб!г 1 ОСНОВЫ 1 кл!н!чк! синд-роми.
Практична тгшсть робот В результат! виконазнвс дос-Л1даень одеряан! Kosi дан! про особливост i нейроекдокршшо-го i 1мунного статусу у д^тей раннього вшу а тишмогшиею, iso дозволило суттево розшириги уявлення про патоф1э4олопч-Hi механi8 мл розвитку цього стану.
Естановлеио, ер тидамегал1я у ôijuzaari випадюв являе собою кл!н1чне вшбиття патолопчних стан!в,як1 розвнваеть-ся у ковонародкеюк i д!тей раннього BiKy у в!дпов1дь на д1ю неспршшшвих факторов говаишього середовища i характеризуешься поручениями в смстеы1 1мун1тету.
Показано, щз ткьгашгалт у ковонароджених i Д1тей раннього вхку коже бути обновлена нейроендокришшми дисфунк-Шями, пов' язаними з перинатальними поекоджшняш головного шаку.
Теоретично обгрунтована южлнвють розвитку висказазшш функционально! акгивност1 ткретоцкаго апарату шдшдунково! занози у Д1тей з тшэмегал1еа
Покаашю, шр тимоыегажш у кедоношних ковонародгсених виображае îx морфо-функцюнальну вцдаов1дн1сть каленк&рно-му строку гестацп i е добрим прогностичиим критер1ем здоров' я.
Розроблена кдшчна класиф1кац1Я тимомегалп, яка дозволяв iндивiдуалt зувати л!кування д1тей в залеяност! в!д основного патогенетичного uexaaisuy зб1лыаення тимусу.
Обгрунговаиа дощльшсть використання у Д1тей з тимоме-rasieio, яка обновлена внутрiшьоутроСиою антигенном Д1ею, препарату загрудишю! залози - тишл1ну, я кий не ильки сприяе зменшеншо posMipiB зб1льшс!шога тимусу, a i норшл!-зуе 1мунний i ендокршший статус.
Наявнють тикоыегали у недоноюшо! дитини не потребуе включения в комплекс тералп препарата, як! володють ти-шл1Тично» д1еп.
Дубл1кацП 1 реаанзащя роботи
Ш «атер1алш дксертаци опубликовано 46 роб1т. Основ-Hi пололиння дисерггашйно! роботи пов1домлен1 на вас!даннях наукового товариства дитачих Л1кар1в и.Запор1лаа (1989, 1991, 1992, 1993, 1994), ка 7-8 з'1здах дитячих aiKapiB Укради (XapxiB, 1982; Теркошль.. 1987), на науково-практичному Uiянародному симпозиум! "Экстренная хирургическая
' ч
гастроэнтерология'ЧЗапор 1 таи. 1989), на Шжнародному симпозиум! "Реабилитация иммунной системы" (ДхалтуСо, 1990), на науково-практичн 1 й гсонферешш "Актуальные вопросы использования лабораторных животных в медико-биологических исследованиях" (Чершвш. 1992); на Укра5нськ1й науково-практична конференци "Теоретические и клинические вопросы детской кардиологии" (Харк1в, 1993). на Мигаарогшй науково-практичшй конференци "Дыхательные расстройства, нарушения кровообращения и другие актуальные вопросы неонатологии" (Харк1в, 1993).
Теоретичн! положения дисертецп викладаюгься на кафедрах пед!атрп медичних институт!в ш. Дояецька, Запор 1 дает, Луганська, Запор1эького 1нституту удосконалення Л1кар1в, на бюлопчних факультетах Залор1зького та Дн 1 пропетровського державши ув1верситет!в.
На основ! даних дисертащйно! роботи видано два знфор-маЩйних листа "Застосування ректальних супозиторпв в заменяй ¡мунотерагш у д!тей", "Застосуваяяя тималгну в ком-пл1ксн1й терапи новонврэдмених 18 вб1льиеню загрудинною еалозою". Ыатер1али роботи були вккюристая! в 1нфорыац1йно-методичноиу пос!бнику для Л1кар1в-пед1атр1в 1 пров1зор!в "Дитяч1 ректальм Л1карсым форми" (Эалорими, 1993). Ре-эультати доели джэнь (пропознцп) впроваджен! в практику В1дд1лень для яовонародакних 1 Д!тей раннього в1ку в облас-иих дитячих Л1карнях ш. Втниш, Дэнецька. Запор1жкя, Луганська, Одееи. Сум, Херсона, Черкас, а гакож мюьких дитячих л1карень ш. Бердянська. В1льютська, Запор нвкя. Мед1то-поля, Сяавянська (Дзяедако! области).
Об'ем 1 структура работи Дксертавдя викдадена на 324 стор!нках машинописного тексту, 1люстрована 44 таблицами, 13 шлшками I сквадаЕТь-ся 18 вступу, 11 глав, виеновмв 1 б!блюграф1чного списку -Л1тератури, до вюючае 301 в!тчиэняне 1 191 эакордонне дже-рело.
ОСНОВН! ПОЛОМ5ШЯ. ЯК1 ВИНОСЯТЬСЯ на 88ХИСТ Гишмегаия у дней раякього В1ку - розповсцджаний ге-терегениий, патолог1чяий стая, я кий в1дображав нейроендо-
кришн 1 1мунн1 вы! ни в орган 13Ы1 дитини, як! виникалгь внагшдок ди поикоджуючих фактор!в на ПЛ1Д в пренатадьноыу 1 транатальному перюдах розвитку.
У б1льшост! доноиених новскароджеяиж 1 дней ракпього в!ку з тимэкегал!ев спостер1гаеться ¡ыунодефЩйтний е?ан,ир являе собою основу для формувакня у них алерпчно! патологи.
Ендокринний проф!ль дней з тююыегал!ею неоднор1днкй. В1н Фориусться в валежност! в!д основши причини, пр тягне за собою каскад 1муногормональиих эм!н.
Ткмомегаля у кедоношених новонароджених, на В1дм1ну В1Д дней 1нших груп?е клшчним свиоцтвом того, щэ 1ШД у внутришьоут робкому перюд! розвитку не шдлягав эначному попкодяуючому впливу 1 щр стан його шунно! 1 нейроендо-криннох систем по свош функцюнальннм молоивостям в1дпов1-дае гестащйному В1ку новонародженого. Эабезпеченнють не-доношених 8 тимомегал1ев глтокортикоцздими 1 тиреоццшми гормонами ыдпов1дае показ пикам здорових доношених новонароджених, у них менш глибок! прояви 1мунодефщитного стану, характерного передчасно народлюним Д1тям.
При 801дьоевн1 вагрудинда! залоги у дней спостер1га-еться компенсаторне наростання в плазм! кров! вшсту одного в ключових гормонов тимусу -«¿--1-тиыозину, синтез я кого прямо пов'нзаний а соматотропною акгивнютю аденог1поф1эу 1 1нсул!нсинтетичнор фунгацеп шдшлунково1 залози. У д1тей э тишмегашею виявлена висока функц!я шсуларного апарату п1дшунково1 залози, щр нар!вн! 8 и схилыпстю до форыу-вання. ауто!хунних стамв, дозволило теоретично обгрун-тувати моаишысть розвитку у цього контингенту хворих ендо-кркнно! недостатност! п1двлунково! залози.
Препарат вагрудинно! залози - тималш - забезпечуе зменшення розм1р!в аб1лывенного тииусу 1 здатний вивювдю-вати порушений передчасною (внутрютьоутробною) антигекною д1ею на пл!д гормональний статус.
Йеоднор1дн1сть причин виникнення тишмегалп, р4знома-нин1с?ь К51н1чних вар1ант1в переб1гу, обумовлених нейроен-докринними 1 1кунояог1чними дисфушщями, потребуе !ндйв1-дуааьного подходу прйвир!оенн1 питания про тактику л!ку-вання д!тей !а аб!львкиоо аагруданною валовою. В кожному
випадку веобх1дно визначити Форму тимэмегал 11. п стушнь, ochobhí кл1н1чн1 прояви i переб!г. Це доэволить 1ндив!дуа-л!эувати Л1кування i реабштацш дней а тимомегал1 ею.
06'екти 1 методи дослдаань
На протяз! 1983-1992 рр. шд нашим спостеретенням энахо-дклось 5462 диткни,. серед яких доновених новонародлюних в!-ком в!д 7 до 30 дн!в було 2373, недоношених новонароджеяих тогож ыку - 930 i Д1тей в!д 1 ы!сяця -до 8-х pokib - 2159. Bol Д1ти внаходклись на л!куванн! в обдасн1й дитяч!й Л1карн1 в зв'язку з р t гннми патолог i чн ими ставами.
Лии, як! шдлягали спешальним досл!дя»нням щунолопч-ного та екдокринного статус1в,в1дбирадись окремо. В ц! групи включались д!ти, як! не мади ознак штоксикацп, на протяз! семи попередшх д!б не одержувалк внутришьовеняих введень, гормональнкх препарат i в i ix кашчнний стая отнювався задов! льнкм. Наявнють або в!дсутн!сть тимомегалп у них була шдтверддена рентгенолог i чно.
Головню* методом всгаяовлення вбшаеявя загрудинно! за-лози був рентгенолопчний - рентгенограф!я орган1в грудно! кл1тини.
Be i д1ти тдлягали всеб!чному клшчному обстеженню, ím проводили загальн0!шн!чн1 даборатори досл!дження. Б!ох!м!ч-ний контроль передбачаа визначенвя в плазм1 кров i вмюту ка-л1ю, натрио, кальцш, загального б!лку i його фракщй, Oiíi-руб!ну, АсАТ, АлАТ, церулоплазм1ну,сб1-антитрипс1ну. С-реактивного б1лку. глюкози. Б1льш1сть Д1тей шдлягали ультразвуковому скануваяно головного мозку, а при наявност! пока-зань - рентгенографп шйного В1ДД1лу хребта, ЕХО-енцефало-графп.Вс! Д1ги були оглянут 1 невропатологом.
Bmíct горшн!в в плазм! кров! д!тей визначався рад!о!му-нологог 1 чним методом з викорисганням комершйних д!агностич-них наборiв в1ТЧИЭтакого та закордонного виробництва.
а«ст мелатон1ну вивчався в викорисганням набору " Plasma nelatonln RIA - 1-125" ф1рын DRJ (ФРН). Отнка функцп rino-фхзарно-надкирково! системи проводилась по концентрат i в плазм! кров1 АКТГ (наб!р " АСТНН - ИГ ф\р\т International -CIS Франтя), кортиэолу, тестостерону, прогестерону, (набо-ри: "Стеров - К-125-Г. "Стерон - T-125-I", "Стерон - П-125
-I", !нституту 6toopraHi4Hoi xiMii АН БРСР), кортикостерону (наб1р - "РИН -В-З-Н", СРСР), альдостерону (наб!р - "Aldosterone radioimmunoassay KIT, ф!рми International - CIS, 1гал1Я).
Зуккцюнедьяий стан тирео1дно! системи вивчено на баз! досл1давЕШЯ вмету в плазм! Д!гей ТТГ (наб!р "R1A - mat TSH" ф!рми БУК - San^ec Diagnostica, ФРН), Т-3, Т-4 та тироксин-зв'язуючого глобулшу (набори "РИа-Т-З-ПГ-125-Г, "РИО-Т-4-ПГ-125-1", "РИО-ТСГ-ПГ-125-I", виробниотва шетитуту бloop-ган1Чио! xiMii АН БРСР).
Ендокринна функция шдшлунково! залози ощнювалась по P1SKK3 в плазм! шаулшу (Hafiip - "РИО-ИНО-ПГ-125-1" 1нстнту-ту 6i00praHi4H0i XiMii АН БРСР), С-петиду ( Hafiip - "RIA-mat-C-Peptide, ф!рыи BSD, Франт я), глюкагону (наб1р - "Glucagon KIT", ф1рми Sarono, 1тал1я).
Вшст соматотропного (СТГ), фол!кулостимулюючого (ФСГ), летенiay»4oro (ЛГ) гормонiв i пролактину визначали за допо-могою в ютов i дню набор!в ф!рми "International - CIS" (Франтя).
Р1вень гормону загрудинно! залози -^¿-1-тимозину дскшд-жено в лаборатори iмуяобi отехнодог 11 хнетитуту кровозамЮ-них 1 гормоиальннх препарат 1 в (Мэсква).
Bmict в плазм1 кров! цишичних нуклеотид1в (цАЫФ 1 цГШ) визначали а допомогою набор!в "Cyclyc AM? (125-1) RIA KIT" i "Cyclyc (М> (125-1) RIA KIT" ( Чехословатчина).
К1дьк1сть ПГ- F-2-^.в плазм1 визначали, використовуючи наб!р, вигочовлений !нститутом Угорсько! Академ!i Наук, а б-кето-ПГ-F-l-^l- ф!рмой "Saragen" (США).
Вм!ст Л130ЦИМУ в плазм! вкзначався нефиометричним методом.
Стая фагоцитоэу (фагоцитарний 1ндекс, фагоиитарке число, показник завершения фагоцитозу) вивчався а використанням в рол! субстрату вбитоI кудьтури стафдлококу. Наб!р реакти-в!в для досл1дяення виготовлений кооперативом "Реакоиплекс" (м. Чита). Тест в1дновлекня н!тросияього тетразолш вивчали з допомогою набор!в реактив1в, виготовлених тим самим кооперативом.
'1унюиональний стан нейтрофшв периферично! кров1 ощ-нювали на основ! даних цетох1ы!яного визначення активност1
шелопероксидазн i дузшо! фоефагази. Ml елопероксидааа визна-чалася методом Грехема-Кноля (P.II Нарциссов, 1964), а лужна фосфатаза -, методом азосполук по Berka Т., Goldberg А. (19б2).Ем!ст в плазм1 кров! 1муноглобул1н1в А, М, Б визнача-вся методом рад^ально! 1мунодифузИ в arapi по Manchini et al. (1965) 8 використанням антисироваток до !ыуноглобулгн!в людини виробнинтва Горьк!вського ESI ешдемюлогн та mîkpo-бюлоги. Емют загального 1иуноглобул1ну Е визначали радю-1муняим методом (на51р"1ег Е PR IST" ф!рш"РЬааеЬее",1Еве1ия). Р1веяь циркулкжчих 1муннтс комплегаив досл!джували методом прецшптацп в лсшетиленг^Цкол!.
К1льк1сть Е-РУК (спонтанне розеткоутворення) l ЕАС- РУК (1мунне розеткоутворення) вивчали по методу Jondal M., Kolm Y. .Vidzell H. (1972) в модиф1кацп Pand Y.T. M. .Baguley D.M.. Wilson J.D. (1974). Про функцюнальний стан л1мфоцит1в роби-ли висвовок по даням цитох1м!чного досл1длення активиост1 кисло! фосфатази, сукцинатдепдрогенаэи, ^¿-глтерофоофатде-пдрогенази. Активнюгь КФл визначалн методом азосполук. а СДГ 1 о^-ГФДГ - методом Р. П. Нарциссова (19S2).
В робот! проведено досл1дження вм!сту в плазм1 кров! Д1-тейвб1-фетопроте$ну (Haöip "ИРМА-АШ-125- 1,виробництва дос-Л1дного шдприемотва АН Уэ PCP "Радиопрепарат") ! К-б!лк!в, як! виз начали в реакц! 5 гальмування гемаглюгинаци. Кроляча анти-В-сироватка виготовлялась в даборааори 1мунох!мп НЛ1 етдемюлоги i мшробюлоги im. ЕФ. Гамалеи (м.Мэсква).
В експеримбнт! було доол!длено 88 битх nypiB видам 7. 14,30 i 45 д!б, ix тимуси, та кров. Для одержання експери-ментально! тимоиегалп викорисгана модель Волошина Е A. i Яхницы А. Г. (1982), як чуюор!дний антиген вводили препарат 1муноглобул1н!в людини. Тимал1н екеперимента&ьним тваринаы вводили п1дшк1рно, поденно. починаючи s другого дня лиття тварини - п'ять pasiB у добов!й доз1 0,2 мг/кг.
Ми виражаемо глибоку вдячшеть эа допомогу при виконан-Ht експерименту зав!дутому ЩЩ Запор1зького мед1нституту професору И А. Волошину та зав!дуючому кафедрой оперативно! xipyprii i топограф1чко! анатомп професору M.R Карзову.
Виэначеняя вм!сту гормонов в плазиi кров! доел!дних тва-рин проводили, використовуючи перед! 4eHi вше комерцШп д!агноотичн! набори.
Статистична обробка матер!алу проведена на персоналы; !й ЕОМ "Правец-16" з вккористааням програм, запропокованих в дов1днкку "Бейсик для статистиков" (Тешат Смит Да., 1989)..
Реаудьтати дослджень та ix обговорення.
Збиашення posuipiB загрудинно1 залози було встановлено наш у 42,92 доношених новонароджених, у 32,2% недоношених новонародиених i у 29,9% Д1тей раннього в1ку. Найчастше еб!льшення эагрудинно 5 залози у доношених новонароджзних i Д1тей раннього В1ку спостердалось у хлопчик!в (63,1% i 68%). У недоношених новонароджених статевих В1дм1н не знай-дено. На протяз! 4 рокш слостережеиня в!дм!чено зростання частота тимомегалп у доношених новонароджених на 9,3%.
Нами 8апропоновано оцшювати розшри тимусу по чотирьох ступенях. У доношених новонароджених 1 - стушнь тимомегал! 1 встановлювався тод!, коли кардю-тимко-торакальний !ндекс (КГТ-!ндекс) дор1внював BiA 0,29 до 0,33; 2 - при КГТ-индексу в1д 0,34 до 0.36; 3 - в1д 0,37 до 0,41, а при КГТ-!ндексу б1льше 0,41-4 стушнь. У недоношених новонароджених про 1 ступшь зб1льшення св1дчив КГТ-1ндекс В1Д 0,28 до 0,32; при 2 ступен! В1Н екладав в!д 0,33 до 0,36 i 3 стушнь Д!агно-стувавоя коли КГТ~!ндекс був б!льте 0,36. Ыеж1 коливань КП-1ндексу при р1эних ступенях тимомегадп у дней раннього B1-ку були так1: 1 стушнь - в!д 0,3 до 0,32; 2 стушнь - мд 0,33 до 0,36; 3 стушнь - в!д 0,36 до 0,46 i 4 стушнь -б1льше 0,45. Дая того, шрб об' ектизувати данш КТТ-1ндексу у випадках, коли рентгенограф!я була зроблена у фаз! видиху або максимального вдиху, ми роарахували поправочний коефЩ1-ент, який склав 0,95 (: або х) для д!тей boix bikobhx труп.
Анал!э анаынестячних дай их дней з тимомегал!ею показав, ¡но б!льш!сть !з met зазнали неспркятлявих умов на р!эних етапах антенатального. 1ктранатального та постнатального розвитку. В!льш як у половши (55,5%) доношених новонароджених матер! страадали патолог 1 ею ваг!тност1, причому гестоз спостер1гався у 42,8% xihok, в той час, як серед Д1тей без тимомегадп, зазначення патологи вапткост! мало ыюце пльки в 21,9% виаадк! в.
Патолог!я BariTHocTi - геотоз, у мазер!в Д1тей раннього aiKy, була в анамнезI 50,7% ж!шк, 14,2% хвор!ди Шд час ва-
птяост1 на гостр! !нфекц!йн! захворшання 1 23.52 ограждали хрон1чннми захворпваннями сечоЕИВ1дно!, бШарно! або других систем:
Значне м1сце в анамнез! дней з тиюмегал!ев мала пато-лопя полог. Асф1кс1ю в пологах перенесли 63,22 новонародавг-них з тишмегал1ею, да втрич1 чвятиве н!л в груш д!тей !э звичайниш розмлрами органу. Вгускладнений переб!г ваг!?-ност1 та полог!в в основн1й груш доносе них новонароджених спостер1гався ильки у 22,32 жшок.
У 21,32 новонародиених в тимомегал!ею ми встановили внутр1шньоутробне !нф!кування. Серед д!тей раннього В1ку, на основ1 ретроспективного анал!зу, про передчасне !нф!ку-вакня можно було говорити у 6,62 випадк!в.
Водночас з б1льтоо частотою алтигенши дп в плодному перюд1 розвитку Д1ти э тишмегалюз част иве шдлягали впли-ву чумэр^дкик антиген1в в перш! м!сящ постнатапьного зшття, насашеред, в зв'язку э решим включениям в !х харчування кгучних молочних сум!шей. Ц! несприятлга! фактори молливо були причинами знюяэння резиетеитносп д!тей з тимомегал ¡ею, б!льи!сть з яких (85,02) перенесли якюь захворввання на протяз! первого року киття, причому 26,32 3 них хвор!ли у пер!од! новонародженосп.
Серед багатьох фзктор!в, як1 могли привести до формуван-ня ткмомегали, ш вид!лили перинатальну патолопю ЦЕКЗ. Вста-новлено, ио серед д!тей з тимомегал!е», хвор! з перинатальною патолог! ей ЩЮ с клали 86,72, а серед не мавшкх збишвення тимусу - 53,62 (Р4 0.01). Д1тяы основно! групи були харагсгерн! б!льп тяик! Форш патолог!!, серед них у 9,12 вже в пер!од! новоаародженост1 д!агностувався г 1 хроаефамт-гiпертенз 1 йний синдром. В ранньому в!ц! цей синдром спостер1гався у 35.62 д!тей з тийоыегал!ею.
Досить часто у доношених новонародигних з тимомегал1ею зустр!чались аношд!! розвитку (11.12 Д!тей), в груп! пор!в-няння вони д1агностувадись у 6,32, серед юишчних особли-востей переб1гу пер!оду новонародяеност! у Д1тей !в зб!льше-ною загрудинною задозоп в!дм!чено велику частоту Д1аре1 (18,12). причому т1льки в 27.72 новонароджених основно! групи з розладада стулу вдапося провести бсктерюлопчну роз-етфровку патологи. В подальшоиу у д!тей з не всгановленою
причиною Д1аре! форыувалась харчова алерпя.
Схидьнють щтей э тимомегал1сю до Д1аре1 в1дм1чена нами 1 в ранньому В!ц1, вона ресструвалась у 38,5% Д!тей оо-ковно! групи. Також як у новонародженнх,в б1льшост! випадк1в не вдалося зв'язати розвиток цього синдрому з ¿нфекшев.
У Д1тей раннього вхку, як1 потрапляли на л!кування в зв'язку з захворюваннями дихально! системи при наявност1 тиыомегали дооить часто спосгер1гався бронхообструктивний синдром (48,7%). В груш пор1вняння бронхообструкщя була бгльш як вдв!Ч1 р1дше (19,2%).
Серед недоношених новонароджених з тимомегашею 61 ль-аисть Д1тей (79,0%) були немовлята в першим та другим ступеней недоноленост!. В груп! дней !з зб!льшеною загрудинною залозою р1дше д1агкостувалася родова травма головного мозку ( 3,ОХ 1 7,8% в1дпов1дно ), ателектази леген1в ( 67,4% 1 35,3%), КЛ1Н1ЧН1 прояви пкевмопат1й (18,4% 1 26,3%).
Вивчення !мунолог!чного статусу показало, го у доношених гювонароджених 1 дней перших трьох ромв гкиття хз эб!льше-ною загрудинною залозою спостер1галися !мунодефщитн1 стани р1зкого ступено прояву. Даш про !мунолог!чн! досл1дяення подан1 в таблит 1.
Доношен! новонародженх з тимомегал!ет в!др1знялись В1Д д1тей групи пор1вняшш тим, що в них в периферичн1й кров! швидше зросгала к!льк!сть л1мфоципв (4,97 * 0,09 х 10'9/л, проти 4,17 ^ 0,05 х 10'9/л; Р<0,01), В1дносно нейтрофшв. При цьому, загальна кглькють лнифощпчв сдрошлошх до Е 1 ЕЛС розетко/творения не п!двинувадась, тобто була такою » як в груп! дхтей 13 звичайними рсзм^рами органу (Е-РУК - 2,44 0,17 х 10• 9/Л; 2,43 * 0,15 X 10-9/Л; ЕАС-РУК - 0,38 ^ 0,04 X 10-9/я; 0,44 ^ 0,08 х 10-9/л),го сы дчило про компенсаторний характер виникаючого д!мфоцитозу. В перюд! иовонародженоси у щтей обох груп синтез 1ц А, М не в1др1знявея, бо забезпе-чешпсть актин ламп цих клее! в була близькою, зате р!вень 1е 3 в плазм! кров1 д!тей з тимомегеицею Оув вначно нижчим (5,98 ± 0,13 гм/мл проти 8,16 0,3 мг/мл; Р«0,01). Одночас-яо при тимомегали спостер!галось б!льш як п'ятикратне п!д-вишення в плазм! кров! вмюту Н Е. Швонароджен! Д1ти з ти-момега-изю мали меяш активн1 в функциональному план! кейт-рефьти, бо покаэник МБТ - тесту .в основой груп! був досто-
Таблица I
ДАШ 1МУНОЛОПЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ДОИОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ. КЕДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ I ДГТЕП РАННЬОГО В1КУ
Доношсм нчющроджен! HeAeffouKiii HoBowpoMvHi Д)ТИ paHHwfo «tky
s тяыомегг- 6*1 тккомега- » гммоиега- 6íí Txtwwn- я тняоыегг- 6м ÏTJMOWrJ-
Л1С10 ЛИ Jticio ли ямп JttT
n X*Sx Q X * S* fl X * Si a X*Sx n X*Si n X *s«
Лейкоцит* 10/д 389 10.4*0.34 100 9.8*0.27 167 10.7*0.2" 206 «.1*0.21 (50 8.5*0.12 208 8.4*0.19
НсЙТ1>оф1ЛИ % 389 4I,I*,2* 100 46.2*0.52 187 37.0*0.7- 206 40,8*1.5 450 38.7*0.7 206 40,7*0,91
10/д .189 4,3*0,08* 100 4,56*0,06 187 3,96*0.1 • M6 3.48*0.2 450 3.3*0.07 208 3.44*0,07
Л|*фОКНТИ % 389 17.5 »0.6- 100 42.3*0.51 187 47.7*<U 208 50.1*1,32 450 49,3*0.7' 208 46,4*0.9«
10?л JS9 4.9*0.09' loo 4,17*0.05 187 5,12*0.1 • 206 3.86*0.2 450 4.2*0.1* 208 3.93*0.08
Е■РУК % 31 55.6*2.57 16 58.3*2.3 9 53.7*3,6* 11 34.6*4.69 43 43.8*2.8 30 53.1*2.0'
10/л 31 2.44*0.17 16 2.43*0.15 9 2.8*0,14* II 1.34*0.27 43 1.7*0.1* 30 2.03*0.13
ЕАС■РУК % 31 7,23*0.59' 1« 10.6*0.71 » 9.4*0,3' 11 6.11*0.43 40 15,0*1.1 30 21.2*0.89
10/д 31 0.38*0.04 16 0.44*0.08 9 ) 16*0.07 II 0,37*0.0$ 40 0.6*0.02 30 0.84*0.12
lg А иг/ ил 214 0,14*0.01 25 0.12*0.02 58 Ш*0.02 68 0,16*0.« 211 0.4*0,02 206 0.55*0.04
Iß M нг/нл 229 0.53*0.02 25 0.51*0.05 59 0.48*0,03 72 0,48*0,04 211 0.8*0.03' 206 1,26*0.06
lg G мг/кл 114 5,98*0.13 25 ' 8.16*0.3 58 5.32*0,2 Ti 5,1 *0.22 211 5.5*0.1' 206 7.91*0,15
1е С МО/кя 16 3.35*1.19' 5 0.6*1.03 25 1.93*1.2 4 0,71*0.5 54 12,3*1.2' 31 4.89*1.35
фч % 47 63.1*2.0 18 65.3*1,0 14 51.7*3.0 IS 58.3*2.9 37 19,7*0.7' 16 43.1*1.5
<м 47 2,04 *0.l- IS 2.35*0,1 14 1.8*0.1' 15 2.13*0.1 37 1.8*0,02 16 1.82*0.02
пзф у. 47 43.1*2.9 ia 47.2*1.« 1« 50.1*4,5 15 44.0*3.3 37 52.9*2,5 16 57,3*1.8
nst % 31 12.1*1.73 16 18.7*1,1 9 41.3*6.3' II 25.8*5.5 38 23.5*1.8 зо 26.2*2.97
Л|]ОЦНМ икг/кл 54 5.94*0.06 10 6.1*0.27 II 5.68*0.1 : 9 5.31*0.14 ев 6,0*0.07 10 6.1*0,27
u1x . X 29 55*0.6* 10 3.8*0.4 16 4,8*0.47 10 4.0*0.3 37 7,0*0,62 и 6.85*0,32
bipho нижчкм. hi» в группi nopiBFimiKH ( 12,09 * 1,7% проти 18.7 1.1Х; Р<0,01 ). 1мунолог5чна ситуашя в rpyni новона-роджйних io зб1лыпеною загрудинною занозою в циому була прва.шх серед дней, як1 не warn тимомегали, бо вм!ст ЩК в плазы! KpoBi немовлят основно! групи був видам (5,5 0,6% проти 3,8 - 0.4%; Р<0.05).
У дней раннього В1ку 13 аб!льшеною загрудинною залозою, також як i у новонароджених, спостер!гався в1дносний л1мфо-цитоэ ( 4,2 ■>• 0,09 X 10'9/л проти 3.9 * 0,08 X 10-9/л; Р<0,05). який забезпечував компенсаций к1лькост1 Е-РУК та БАС-РУК в кров! дней э тиыомегашею, бо в!дносна к!льк1сть tim 1 других популяшй л1кфоцшчв в них була зниженою (при тимомегали: Е-РУК - 43,8 - 2,82, ЕАС-РУК - 15,0 * 1.08%; без тимомегали: Е-РУК - 53,15 ■>■" 2,02%, ЕАС-РУК - 21,2 * 0.89%; Р<0,05). Забезпеченнють дней ochobhoi групи 1муно-глобул!нами трьох основних клас!в була меншю, шж weuikkib э групи пор1вняння: А - на 24%. !g М - на 35% i Ig G на ЗОХ, в шлому на 31%. Bmict Ig Е в плазм! кров! дней !з зб!лывеною загрудинною залозою був б!льш високим (12,3 - 1,2 МОД проти 4.8 1,3 МОД; PiO.Ol), що могло означати не Т!ль-ки сенскб! л!зац1ю, але й компенсаторну реакшю сиотеми 1мун1тету на юнуючий у Д1тей з тимомегал!ею 1мунодеф!цит. Активами фагоцитозу, яку ми спостер!гали у дней ochobhoi групи(ФЧ дор!внювало 49.7 * 0,7% проти 41.3 * 1,5%; Р$0,01), також, з наш! точки зору,являла собою комненсаторну реакц1ю в зв'язку з дефщитом в гуюрадьшй i кл!тинн!й ланках шу-ниету. Проте, незважаючи на пщвикення к!лькост! нзйтроф!-л1в. спроможних до фагоцитозу, ix поглинна та перстравлююча функцп у дней а тимомегал!е» не зросгали, а нав!гь проявляли схильн 1сть до выешаення. Особливо явно це южна було в!дзначитн, анал!зуючи покаэники активност! лужнох фосфатази нейтрофшв. яка у дней 1з 8б!льиеною загрудинною залозою складала 41.0 ■» 2,7 умов. од., (в контрольна rpyni - 51,0 * 3,1 умов. од.. Р<0.05).
Дитох1м!чними методами показана i функц!ональна недос-татнюгь л!мфоцит!в у д!тей а тимомегал1ею. У них спостерь галось статистично достов1рне эниження активност! кисло1 фосфатази (39.0 - 2,6% проти 47,0 - 2.7Х;Р«0.05) i сукцинат-депдрогенази ( 6,2 * 0.3 гр. форм, проти 7,1 * 0,3 гр.
форм.; Р«0,05) в лимфоцитах периферично! кров1.
Враховуючи во 1 дат, молиа аробити висновок, ио !муноде-ф1цитний стан у дней раннього в!ку пов'яэаний 8 порушенням функцп !мунокомпетентних ¡шгин, а не о б1льп значними тратами !нуноглобул!Шв.
Недоношен! новонародовн! 1з зб1льяенос загрудинноо еа-дозою мали б1льш досконал! показнкки, ЯК1 характер!эуюгь 1МУН1Тег, шк Д1?и у яких тимус рентгенолог !чно не визначав-ся. Якдо у бш>тосп не доношених яовокародяених були зниже-ними: загальяа ю лью ста лейкоцит! а (8,09 * 0,2 х 10-9/л), вдаоений 1 загальний вмюг Е-РУВ (34,6 4,692; 1,34 * 0,27 X 10 9/л), ЕАС-РУК. (6,11 * 0.43%; 0,37 * 0,08 X 10-9/л) р!вень 1г А (0,167 >■ 0,28 мг/ыд), Ц (0,48 * 0.03 мг/мл),
В (5,1 * 0,2 мг/мл), покавники ФЧ (58,3 2,9%), то при наявкост! тимомегал!! нами вкзначено т!льки зникення аабез-печенност! гмуногдсбул 1 нами осноених клас^в. Рлльюсть лейцит! в в периферичн!й кров! у недоношених зэ зб!льеено» за-грудияною залозою дор1внювала покааникам доношених новонароджених контрольно! групи ( 10,7 •«■ 0,23 х 10 9/л ), як 1 вм!ст основких популяц! й лшфоцит!в ( Е-РУК - 53,7 * 3,6%; 2,82 ^ 0.14 Х 10 9/л; ЕАС - РУК - 9,4 0,82; 0,46 * 0,07 x 10 9/л). Кргм того, у недоношених з тимомегал! ев спостер!га-лось найб!льше з ус!г груп п!двшаення кнькост! нейтрофг-Л1Б, як! булн спромоягпдаи в!дновдс©ати штростай тетразол!й (41,3 * 6,32).
Ернймаючи до уваги те, да фувкц!я !муняо! систеыи зале-жить в1д стану нейроендокринних оргашв.нами вивчено вм!ст в плазмх кров! Д!тей р1зних в1кавих груп гормошв центральних та перифгричних ендокргагних залоз. Дан! цих досл^джень приведен! у таблиц 1 2.
Вивчення вм!сту в плазм! кров! гормонхв, як! утворюе аденог!поф!з, показало, пр Д1ти а тимомегал!ею ! без не! портному забезпечен! шел. гормонами. У доношених новонароджених 13 зб!дыаеною загрудинноы залозою аденог!поф13 синтезуе б!льиу К!ЛЬК!СГЬ ТГГ (11.9 * 2,1 мМО/л проти 6,81 1,85 МйО/л; Р$0,05 ) I СГГ (7,43 * 0,68 яг/ми проти 5,12 * 0,84 нг/кл; Р*0.05), Визначено. да зростання вмюту одних гормон!в (ГТГ ! СГГ) тягне за., собою аадежне зниження концентраций других (АКТГ, продзкгину. ЛГ. ФСГ), ер математично в!дбилося
Таблица 2
BMICr ГОРМОН» В ПЛАЗМ1 KPOBI ДОНОШЕНИХ НОВОКАРОДЖЕНИХ, НЕДОНОШЕН!« К080НАР0ДЖЕКНХ ТА Д1ТЕЙ РАННЬОГО BIKV
Доношен)' новоаэроджгж Недоношен! иовонарод- Дйи ранкього В|'ку
жеш
s тимомега- без THMOUC- з тиммега- без тнмоме- э тимомега- без тимоме
люс галл aie» галй лгею гали
п X* Sx л X*Sx Л X * Sx п X * Sx п X * Sx л X * Sx
АКТГпг/ил 10 42.1*5.6 12 44.9*6.0 37 49.6*2,8* 4 77*1!
СТГ нг/нл 46 7,4*0,6* 8 5,1*0.8 10 10.2*1.8* 10 5.3*0,7 21 4,1-0,7* 4 2.2*0,5
ГТГ ыМЕ/д 39 11.9*2,1* 15 6.8*1.8 14 3,9*0,8* 16 2,2*0.2 44 5.8*0,7* 10 2.4 «0.2
ФСГ мМЕ/д IS 1.08*0.8 9 2,7*0,8 13 5.4*0.8 4 5.2*2.8
ЛГ мМЕ/л 9 24.4*3,4 7 31.4*6.4 20 7,1*1.2 5 10,7*1.9
ПРЛ иМЕ/л II 1720*143 7 2319*288 25 686*83
ME пг/ил 16 83.8*14* II 40.4*5,7 9 137*22 5 147*16
КЗ нмоль/л 116 323*21* 9 395*29 37 430*44* 16 247*24 126 464*24* И 535-18
КС ии«ль/л 12 7,3*0,7* e 13.7*2,5 19 3,5*2,1 4 8.8*2,9
АС пг/мд 12 426*78* 14 785*121 8 414*70 9 332*46 41 348*40* 4 246*5,2
ТС мысль/л 21 3,9*0.7* 13 2.3*0,4 10 2,8*0,4* 16 3,9*0,3 €2 3,5*0,5* 4 7.3*1.1
ПС наюдь/ л 44 17,6*2,3* 16 10.1*1.1 13 17,4*5,0 13 17.9*2,7 39 2,4*0,3* 4 0,2*0,1
Т-3 нмоль/л 82 2.2*0,1 12 2,0*0,2 12 3.6*0,3* 9 2,0*0,5 81 2,1*0.1 10 2,2*0,1
Т4 вдоль/л 70 158*9* 11 126*U 16 105*17* 20 98,7*9,0 56 138*10* 10 106*9
ТЗГ иг/л 30 30,2*1,6 12 34,0*1,4 8 24,5*13" 10 34,6*2,2 18 32.4*2,4 9 42.4*9.4
a-1-T нг/ кд 25 9,1*0,8* 6 4.7*0,7 30 6,4*0,9' 4 2,4*0,5
IPI кОД/л 38 13,4* 12 17 14,8*1,8 11 11.7*2,0* 13 18.2*2,4 45 13,5*1,1 15 16,8*3.2
СП кг/ил 75 3,í*0,l* IG 1.5*0,2 И 3.8*0.6* 15 1,7*0,2 65 3,5*0.2* 12 1.8*0,3
ГЛ ет/ял 18 142*14 12 151*23 5 113*13 » 147*16 7 114*17
nT-F-2-a пг/мл 6 936*101' 7 499*69 4 433*145 13 452*50 16 Í329*225
б-хето-ПГ-F-l-a
пг/ил 6 558*79* 6 84*11 14 794*81
яАМФ шш/л 44 10,3*1.1* 9 20,9*1,0 18 4,5*0,8* 9 2.2*0,5 во 15,7*0.9* 6 20,6*0,8
иГМФ ннадь/л 11 11.1*0,9* 12 7,5*1,2 17 13.3*1,8 28 23,1*3,0* 3 14,5*1,8
у нульовому показнhiv суми иормованлх в1дхилень. Адаптащйи! зм!ни в функцюнувант еденоппсфшу могли бути насликом виооко! мелатон1нсинтетично! акт ивноет1 ел!ф1зу, яка спосте-р!галась у дней э тимоыегаипеп (88,8 14,0 пг/мл проти 40,45 * 5,77 пг/мг; Р<0,01).
У дней раннього В1ку при наявност! зб1льпення тимусу ! без не! pisHHtm в зобезпечейност! гормонами аденоппоф1эу була б! лып глибшою нш у навонароджених. 1м були в ластив i не т!льки шдвииення ТТГ ( 5,89 0,75 мМО/л проти 2,4 * 0,21 мМО/л; P-iO.Ol ), СТГ ( 4.1 * 0.76 мг/мл проти 2,2 * 0,58 мг/мл; Pi0,05 ) але й статистично достов!рне пад1ння концентрат 1 АКТГ ( 49,61 * 2,8 пг/мл проти 77,9 * 11.5 пг/мл; Р4.0.05). у дней перших трьох poKiB життя з тимомегал1ев, на BiflMiHy В1д новонародяених, спостер$галась тенденщя до эни-ження ЛГ ( 7,12 * 1,28 мМО/мл проти 10,78 •»■1.97 мЮ/мл: Bi-0.1).
При иаявкосп тимоыегалп у недонопених новонародлвних ми спостерхгали биьш значку ix забезпеченн1сть ТТГ (3,99 0.8 мМО/л проти 2,26 * 0.2 мЫО/л; Р«0.01), СТГ (10,23 * 1.8 нг/мл проти 5,38 * 0,72 нг/мл; Р40.01). Р1вень мелатон1ну у них був одндаовим (137,5 22,2 пг/мл 1 147,2 * 16,3 пг/мл). але значно вищим, Hi ж у доношених новонароджених обох груп.
Кореляц1йний анал1з дозволив нам одержати дан! на ко-ристь прямо! дп СТГ на зростання posMipiB тимусу. КоефЩ1~ ент парно! коре ля iu i (г) miж концентрат сю СТГ i показником КГТ-!ндексу склав у доноиених новонароджених +0,38, да шд-тверджуе погляди Goft В. L. et al. (1987); Kelley К. У. (1989) про здатнють СТГ викликати г!перплаэ!» тимусу. Шдвииення синтезу СТГ у Д1тей з тимомегаипею лопчно зв'язати з компенсаторною реаедего органюму у в!дпов!дь на !мунодеф!цит, обумовлений еидокринною дисфункшею эагрудинно! залози. Не-достатн1й синтез будь-якого з гормошв тимусу, по законам обернених зв'язк1в, приводить до компенсаторного зростання утвореккя СТГ. йнасд!док цього вШуваеться пперплаз1Я еп!тел!ю тимусу, синтезуеться (Нльша к1льк1сть тимозин!в, ао забеапечуе Mirpauin попередник1в Т-л!мфоципв у тимус i ви-х!д на периферш достатнын к1лькос?! Т-л1мФоцит!в. Встано-вдено, що б!льшим концентрациям СТГ у дней з т-имомегатею в!дпов!дала б!льш к!льк!сть Е- i ЕАС - РУК ( г - + 0.45 i
+ 0,53, в1дпов1дко),
Для ошнки ендокриино! функцп загрудинно! эалози ыи скористалися вивченням вмюту в плазм1 кров! «¿-1-тимозину. До цього часу гормональну актчвнють загрудинно! залози у д!тей з тишмегап! ею вивчали на ochobI виэначення активностч ткмгчного сироваткового фактору t одностайно схюядись на користь зниження його ендокриино! функци (Тяжкая А.Е с со-авт., 1983; Пушко И с соавт., 1985). Наш було встановле-но, ер у д!тей а тимомегал1ею концентрат я cZ-1-тимозину в плазм! б!льше як вдв!Ч1 перевишувала показники контрольно! групи i складала 7,6 - 0,6 нг/мл проти 3,8 - 0,5 нг/мл (Р< 0,01). Найб!льш висок! piBiti о£-1-тимозину. спостер!гались у новонароджених з тимомегал1ею - 9,1 - 0,8 нг/мл;(без тимоме-гали - 4,7 - 0,7 нг/мл; Р$0,01). Спираючись на л!тературн! дан! про низьку концентрации в плазм! кров! Д1тей 1а зб!ль-шеною загрудинкою валовою тим^чкого сироваткового фактору i результата наших цосл!длень, иояна зробити висновок про те, щр д!тям з тимомегал!ею властиве не вагальне зниження ендо-кринно! функци загрудинно! валоэи, а и дисфункщя. При на-явност 1 тимомегалп «¡¿-1-тимозин найб1льш ефекгивно синтезу-еться у д!тей з 1 ступеней эбиыаення органу, а його най-ыенш1 концентрацн спостер^аються при 4 ступен! (г -- 0,58). Про компенсаторний характер тдвищення o^-1-тимозину св1дчив факт кореляц1Йно! залежност! м!ж р!внем гормону i к1лькостю л1мфоцит!в в периферичн!й кров1 (г - + 0,32).
Анашз особливоогей переб!гу р!зних эахворювань у Д1тей показав, то так! клшчн! синдрома як бронхообструкщя, д!а-рея та харчова алерпя част!ше виникала у малш!в la зниже-ним вмютои в плазм! otl-тимоэину.
При вквченн1проблема тимомегали особливо уважно bci роки вивчався стан си отеки г!потадамус-аденог1поф1з-кора над-нирок. (Шеозяев U. А., 1981; Вурбанов Т. Г. с соавт.. 1984; Ме>-dar-Zasic W., et all. , 1986). Б!льш1сть автор!в вказували на центральну айо периферичну недостатшсть систеыи у д!тей is зб!льшеною загрудинною залозою (Гусейнов II Г., 1983; Ласица О. И., Сидельников Е U., 1991; Кузьменко Л. Г., Зайратьянц О.Е, 1991). .
В результаи проведения нами досл!джень було встановле-но, ш у б!львоет! доношених новонароджених основно! групк
спостер!гагалась дисфункшя кори наднирок, яка характеризу-валась зниженням синтезу кортизоду, кортикостерону i альдостерону при ni двияркн! продукт í тестостерону. Р!вень АКГГ в плазм! кров i д!тей пор1внюваних груд був практично одна-ковим. Ewíct кортизолу в плазм! кров! у новонароджених д!-тей в!дображав не ильки його синтез, але й стен метабол!эму гормону, бо концентрата його знаходилась в прям!й кореля-ЩЙН1Й залеяност! в р1внем б!л!руб!ну (г - + 0.49) i актив-HícTd трансам!наз (г - + 0,24 для АсАТ i +0.13 для АдАТ). Р!вень АКТГ був низьким у новонароджених як! перенесли родо-ву травму ШЮ (г - - 0,5) i зазнали ангигенно! ди в шадно-му перюд! розвитку (г - - 0,73).
В забезпеченност! новонароджаних основно! групи кортизо-лом спостер!гались значн! 1ндив!дуальн! коливання. У 56% pi-вень гормону був нижче bíkoboj норми, у 24,12 - в!дпов1дав показникам контрольно! групи í у 19,92 - був шдвищэним. Гормональний проф1ль д!тей з низьким bmíctom кортизолу в!д-р1знявся низьким р!внем кортикостерону ! близько! до нормативно! концентрат ею альдостерону. Це дозволило нам припустили, до клубочкова зона наднирок у новонароджених з тимомега-íiera кралю sóepirae cboí фуюшоналы» ыогшвоси, Hlx пуч-кова. В шй груш д!тей, не дивлячись на низьк! концентрат í кортизолу, не спостер!галось шдвишення рхвня АКТГ, да св!д-чило на користь змипаного (центрального i периферичного) характеру глюкокортико!дно! недостатност!.
Висок! концентрат i кортизолу у дней з тимомегал!ею, з наш! думки, були пов'язая! не з шдвищенням синтеэу гормону, аз поручениями його утил1заци. бо в них одночасово спостер!гався виеокий bmíct в плазы! iмунореактивного 1нсу-л!ну при низьких р!внях С-пептиду. Загальнозвютно, то р1вень обох гормэн!в в плазм! кров! найб!льш залежить В1д функшо-нального стану печ!нки, а саме у Д1тей з високим bmíctom КЗ i 1PI в imasmi виявлена значн! píbhí б!л!руб1ну (г - + 0,49-, í г - +'0,42, В1ДПОВ1ДНО).
У д!тей раннього в!ку i3 зб!льшеною загрудинною занозою вц!лому спостер!галося зникення вм!сту в плазм! кортизолу (464,8 * 24,2 гроти 535,1 * 18,2 нмоль/л; Р«0,05), тестостерону (4,3 * 0,7 проти 7,3 * 1,1 нмоль/л; Р«0,09), та П!дви-«зння альдостерону (348,2 * 40,3 проти 246,3 * 5,2 пг/мл; B¿
0.01).На В1ям1ну В1д новонароджених ми знайпши в них статис-тично постовiрне зниження в плазvi кров! АКГГ. Цей факт отав СВ1ДОЦТВОМ б!дьшо1 рол! центрально! недостатност! ппоф!зар-но-надннрково! системи в генеа! ппокортицизму, я тому б!ль-шють доел!дник1в в 1 дводили основне значения в формуванн! тимомегади S (Гусейнов Ш. Г., 1981; Сальник Б. JQ., Серебров ЕВ, Суханова Г. А.. 198?; Barr I.S. et all.. 1984). Цзо центральккй генеа порушень в функтонуванн! наднирок св!дчи-ло також 8ниження р!ввю тестостерону. Як i серед новонароджених, в груш Д!тей раннього ыку в тимомегалюэ зустр!чались ыалши & иизькиы (50,72), нормальним (20,0%) 1 тдвияеним (S9,SX) BMiCTOM в плазм! кров! кортизолу. Одержан! дан! СВ1ДЧИЛИ про те, шо ппокортицизм був не единим патогенетич-ним мехая!вмом вростання тимусу, гобто, шдтверджували гете-рогеннють тимомегалн.
На фон! найб!льи низьких концеиграц!й пдрокортизону у д!тей 1в зб!льиеким тимусом спостер!галось шдвищення концентрат i АКГГ (65,4 * 7,0 пг/мл) та альдостерону (450,3 * 65,0 пг/ил).Ц1 дан! дозволили вважати, щр не у bcix д!тей is 8б!льшено» загрудианою залозою сдостер^гаеться централький ппокортицизм.у частили а них страадали безпосередньо корти-8олсинтезуоч1 струкгури наднирок. Центральна иедостатнють г 1 поф!зарно-ваднирковоI системи спостер1галась у д!тей, як! мали патологxd ЦВЗ, пов* язану 8 периматальними причинами, часпие всього при вшшкненн1 г 1 пертенв!йно-гiдроцефального синдрому.
В груш д!тей 8 в!ковим bmictom в плазм! кортизолу спо-стер!галось значне бюоення тестостерону (1,03 * 0.2 нмоль/л). нормал!вац1я р1вня альдостерону (260,1 * 17,2 пг/мл) 1 геаденц!я до зроетання кортикостерону (19,04 * 3,6 нмоль/л).
Цри кокцентрац!ях кортиволу, перевишуючих нормалък! piB-Н1 гормону, встаговлено найменший р!вень АКГГ (43,8 * 6,4 пг/мл). зроетання концентрат I альдостерону (428,1 * 123,9 пг/мл) та тестостерону (5,28 * 1,38 нмоль/л).
Недоношен! новонароджен! э тимоиегал!еи, на в!дм1йу В1д доношеяих новонароджених i Д1тей раннього в!ку is зб^льшеною загрудиниоо валозоо, були краше аабезпечен! кортизолом. Вмюг цього гормону У передчасю народжених д!тей ochobhoi групи був практично такимок, як у доношених яовонароджених
без тимомегалп (430,1 44,8 нмоль/л). У недоношених без зб!льшення загрудинно! залози спостер!галась закономерна п-покортизолем1я (247,1 ■»■ 24,6 нмоль/л), В обох трупах недоношених вгдм^чена низька забезпечен!сть альдостероном (в основной груп! - 414,8 * 70,8 пг/мл; в груш пор!вняння -332,1 * 46,2 пг/мл). Вм!ет тестостерону в плазьи кров! у недоношених новонароджених з тиюмегал!ею не в1др1знявся в!д показ ник¡в одержаних у доношених новонароджених контрольно! групи (2,84 А 0,4 нмоль/л), але був нкжчим,н1ж у недоноиених бее зб1льшення тимусу (3,97 0,3 нмоль/л; Р^0,06). Одержан! дан! дозволили зробити висновок про те, щр ппокортивдзм (глюкокортико!дна недостатнють) не грав ведучо! рол! серед причин зростання розм1р!в тимусу у недоношених новонароджених.
У недоношених з тимомегалюга дисфункшя кори наднирок щгзала швидше, Н1ж у доношених новонароджених !з зб1льше-ним органом. Нав1ть при збережеши тимомегалп у Д1тей, як! народились недоношеними, концентрат 1 кортизолу, альдосте-рону 1 тестостерону в плазм! вже в перюд! раннього дитинст-ва в!дпов!дали нормативним.
фи вивченн! функцюнування Г!поф!зарно-тирео1дно1 сис-теми ми встаяовили у доношених новонароджених з тимомегал1ею картину еутирео!дного ппотиреозу - стану, при якому нор-мальне забезпечення д!тей периферичними гормонами було мож-ливе пльки при значному центральному стимул!. Тобто, у новонароджених основно! групи при вмют! Т-3 в плазм! (2,2 *■ 0,1 вмоль/л ) такому ж як в груп1 пор!вняння ( 2,06 * 0,26 нмоль/л), спостердалось значне пдаидення р1вня ТТГ (11,9 2.1 м Ш/л; 6,81 •»■ 1685 м Ш/л, в!ДП0в1ДН0; Е<0,05). Вм1ст Т-4 при наявност! тимомегалп у новонародякних був вищим (158,5 * 9,6 нмэль/л),н!ж в контрольна груп! (126,9 *■ 11,9 нмоль/л; В60.01).
Загальна картина функш овального стану ппоф1зарно-ти-рео!дно! системи у дней раннього в!ку нагадувала таку як у доношених новонародлкних. В тй груш для забезпечення ф!зю-лог1чних конце ктрац!й периферичних гормон!в в!дбувалось значне зб1льшення утворення ТТГ (5,89 * 0,76 мЫО/л проти 2,24 а 0,21 мШ/л; Р40.01). При. цьому вм!ст Г-3 в ллаэм! в обох трупах був близьким (2,19 * 0,15 ммоль/л у д1тей з ти-
момегалаев 1 2,22 А 0,17 «моль/л - бев 8б!лызення тимусу),а Т-4 - дек!лька видим в осяовшй груш (138,2 <«• 10.1 ммоль/л 1 106,9 * 9,2 ЫШДЬ/Л, В1ДП0В1ДН0; Р4.0.05).
Эабеэпеченшсть недонопених новонароджених основно! гру-пи гормонами щитовидно! валоэи була в шарю, .шж у Д!тей не мавших 8б1лывеного тимус у. Вм!ст трийодтирон1ну в плазм! не-доношених 8 тиыоиегал1ею був кавт бШшим ник у доночюних новонароджених контрольно! групи 1 скдадав 3,69 * 0,3? ммоль/л (й$.0.05). Це дозволило нам говорит« про в^дсутнють у достроково народжених дней з тимомегалюо транзитороного гшотиреозу. властивого иедовощеним д!тям. йгдоношен! д!ти 13 8б1лывеним тимусом, «а в!дм!ну в!д д1тей !нших основних груп, адекватно реагували на шдвишрння концентраций ТТГ - у них спостер1Галось зростання синтезу Т-3 за рахуиок в!дное-ного эменшення продукт 1 тироксину.
Даш коредяц!йного анал!эу дозволили встановити, щр у доношених новонароджених 8 тимомегал!еп гшоф!зарно-тирео!д-на система эбер!гае мозышвють функщонувати зпдно закону обернених зв'йзк!в. У ник високим концентрациям ТТГ в!дпов1-дади низьк1 р1вш Т-3 (г - - 0,56) ! Т-4 (г - - 0,41). У д!зей раннього взку га фон! эб!дывено5 вагрудинно! залоги, Ш эв'явкк розривадись. щр св!дчило про неодаор!дн!сть фувк-цювальних поруиень в Ц1й груп! обстежеиих. У частини з них могла бути патолог!я центрально! ланки системи, а у частини - периферично1.
1ндив!дуальний внал1в забеэпеченвост1 периферичними горюнами дктовидно! залоги доношених новонароджених з тимоме-гал!ею показав, аз У 39,02 8 них викрито деф!циг трийодтиро-Шну 1 у 87,2Х - тироксину, в!ков! р1вн1 гормон!в будш В!Д-ПОВ1ДВО У 20,72 ! 31,42, у останк1Х 40.32 та 41.42 спосте-р!галоаь шдвищэння концентрац1й Т-3 1 Т-4. У дгтей раннього в!ку в тимомегал!ею недостатяють Т-3 энайдена у воловини обстежених (50,6%) 1 у гретини (37,52) в1дм!чено зниження Р1ВНЯ Т-4. К!льк!сть Д1тей 8 високим, нормальным вм1ст0м Т-3 серед малнклв перших трьох рок!в життя складапа 32,12 ! 17.32, В1ДПОВ1ДНО. У 44,0% д!тей ще! групи спостер!гались переввдуюч! норму концентрат! Т-4. Приведет даш ов^дчать про те, шо у Д!тей раннього в!ку при наявност! тимомегал!I порушення в функш онуванп тирео!дно"1 системи найб!льш гли-
Сок!, причому у б 1 ль пост 1 а них епостер!галася недостатн!сть гормон!в.
Серед обстежених недонопюних новонародженмх 13 збигыое-ною загрудинною залозою дефтита Т-3 не було знайдено Я1 у одн161 дитини, а энижений р1вень Т-4 викрито у чверт! немэв-лят.
Встановлено.п» 1муноглобул!ноутворення у Д1тей вс!х труп залежало в1д забезпеченност! тиреоЮтики гормонами. При низь-ккх концентрациях Т-3 1 Т-4 у новонароджених синтез 1« М йшов упов1льнено, а вмют 1г в швидко знижався, внратаннють лисI муноглобул1нем п поглиблювалась. особливо, за рахунок зростання конценграцп реаг!н1в. Звернуто увагу на те. по у доношених новонароджених на фон! знилення вмюту у плазм! Т-3 1 Т-4 спостер!галось шдвищення концентрат 1 «¿~1-тимо-зину (г - - 0,76 I г — 0,29, в1дпов!дио). Шрушення 1муно-глобулигаутворення у доношених новонароджених 1 д!тей ран-нього в1ку в тимоыегал1ею спостер1галось як при наявност! зниження.так 1 при П1двишенн1 концентратй гормэн!в щитовидно! занози в плаэм!. Найб!льш значний !мунодеф!цит був у Д1-тей раннього в1ку з низькими р1внями Т-3, а так як к1льк1сть них д!тей складала б1льте половини осяоэно! групи, встанов-лену г1по!муноглобул1нем!ю А, М. О, можно вважати за законо-м!рн!сть. В групу д1тей, у яких при наявност! тимомегали сл1д чекати зниження р!вня тирео1дних гормон1в 1. звичайно, 1мунодеф!цит, треба вкшчати магаок1в з дистроф!ями, як! мают ь прояви г!дроцефально-г!пертенз1йного синдрому, значн!® розм1ри тимусу,а також тих, в яких зб!льшення органу тривало довгий час.
Досл!дження ендокринно! функцп п!дшлунково1 залози дозволило нам встановити, пр у д!тей з тимомегал!ею в ус!х трупах 1нсул1ноутворення було б!льш Иггенсивниы, Н1ж у малш!в без зб1льшення тимусу. Про це св!дчили аначн! р!вн! С-пепти-ду, який синтезуеться в екв!молярних к1лькостях 8 1нсул!ном. Вмют 1Р1 в плазм! кров! доношених новонародаюних та д1тей раннього в!ку був однаковим, невалежно В!д розм!р!в загру-динно! залози (13,4 * 1.27 Юд/мл ! 13,6 ■«■ 1,18 Шд/мя, в!д-по81дно). При цьому концентрат я С-пептиду при наявност! ти-момегалп у новонароджених складала 3.88 0,1 нг/мл, а у ранньому в!Ц1 3,87 а о.б мг/мл. В контрольних трупах р!вень
цього гормону був 1,52 л 0,26 кг/мл,у новонародавзиих(Р<0.01) 1 1,74 0,28 кг/ил, у Д1тей перших трьох рошв життя (К 0,01). Ш дан! могли бути св1дченням пшищзного споживання шсул!ну р1зними органами у Д1тей а тимомегал!е» - воображениям особлив их адапгад1йних ендокринних ам1Я, спрямованих на амектенкя проявлень 1кукодефтиту, властивому Д1тям !а вб1лыпеноп загрудинноп залозою. Одночасове зростання синтезу !нсул!ну та СТГ могло аабезпечувати компенсаторне П1двипення утворення <^-1-тимозину, р1вень якого знаходився в прям!й залежное? 1 В1д концентрат I С-пептиду (г - + 0,55).
У недоноиених новонароджених 13 зб!льшеною загрудинною залозов вмют 1нсул!ну в плазм! кров! був дек!лька нижчим (11,7 ^ 2,0 Юд/мл),н1ж у Д!тей групи пор1вняння (18,2 * 2,1 ыОД/мл; Р<0.05),а синтез гормону,виходячи а р!вня С-пептиду. йшов б!лыа 1нтеноивно (3,8 * 0,6 нг/мл. 1,7 * 0,3 нг/мл; Р< 0,01).Цг дан! показали, во у дтй.народжених передчасяо.але мае них зб!льпеиня тимусу, споживання 1нсулшу також, як 1 у 111ШИХ малюк1в, ир складали осяовш групи, йшло б1льш активно. При цьому.на В1дм1ну в1д 1ншх д!тей 1э зб!льшеним тимусом, у недоношених в!дм1чен1 прям! корелятйн! 8м!ни м>ж р1внем С-пептиду та Ы (г - +0.48), 1« А (г - +0,66) та I* <3 (г -+0,48). Ней факт мояна зв'язати в високоо забегав чешистю Д1-тей з тимомегал!е» соматотропним гормоном.
Дан», одержан! при доел!джен! еидокринко! функцп шд-илунково! валози, дозволили нам прияустити, да эмши в ен-докринному статус!, як!°спостер!галися у д!тей з тимомега-л!сю,потребукггь для шдтримки гомеостаэу п1двииено1 к1лькос-Т1 !нсул!ну 1 тому можуть стати причиною 61ДЬШ швидкого вис-наження механ!зм!в 1нсул!ноутворення. Прискоренню процесу формування недостатност! остр1вкового апарату шдшлунково! эалози може сприяти схильшсть д!тей !з зб!льшенням тимусу до ауто1мунних процес1в.
Особливост! гормонального статусу Д!тей з тимомегашею найшли свое бюх!м!чне воображения у показниках вмюту в плазмг кров! цикл1чних нуклеотид!в 1 простагландин!в. У до-ношеннх новонароджених основно! групи спостер!галось значне знияешш р1вня цАМФ в плазм! кров! (10,3*1,1 нюль/л проти 20,9*1,07 нмодь/д,Р<0,01) 1 пхдвишэння цШ6 (11,1*0,9 нмоль/л проти 7,5-4,5 нмоль/л, Р<0,01). Знияенкя р!вн!в цАМФ 1 шдви-
иення концеитрад1й цГЫФ спостер1гапося при наявносп тимоме-галп 1 у Д1тей раняього в!ку,у яких ця дисощвшя була бигьш вираленою, 6о в1дношення цАМ& до ц1Ш будо б1льш Н1ж вдв1Ч! меншим. HiJic в контрольна rpyni (0,93-0,2 проти 2,1-0,2, Р< 0,05). У доношених новонароджених зсгановлеш прямий зв'язок м1ж вмютоы в плазм! кров1 Т-3 та ЦАМ& (г - +0,78), а у Д1тей раннього в!ку на р1вень цього вторинного месенлеру в плазм! чинила пряму дно забезпеченнють кортиэолом (г - +0,21), про-лактином (г - +0.46) та тестостероном (г - +0,44). У недоношених новонароджених обох труп вмют цАМФ в плазм! був зако-ном1рно нижчим, Шж у доношених новонароджених, М!ж тим, pi-вень вторинного поеередника у д!тей !з збгльшеною загрудинною залозою був достов!рно видам (4,58 - 0,8 нмоль/л) ,н!ж у rpyni порiвняння (2,2-0,5 нмоль/л, Р<0,05),
Недостатяюгь глюкокортикоШв У дней з тимомегал!ею могла стати причиною компенсаторного шдвишення синтезу прос-тагландину-Р-2-ь4 я кий е ендогенним стимулятором кори надни-рок (Morita I. , et al. ,1979). У доношених новонароджених основно! групи БН1ст IF-F-2-об складав 936,6-101,3 пг/мл, а в rpyni пор!вняння - 499,4-69.5 пг/мл (Рс0,05). Р1вень nr-F-2-od в плазм1 д!тей раннього в!ку з тимомегал1ео також був висогам i складав 1329,0-225,9 пг/мл. Цей простатландии, д¿ючи на юп-тини через активащю гуанозинциклази, забезпечував зростан-ня Р2вня цГМФ. Одночасово у доношених новонароджених 13 збгль-шеною загрудинною занозою спостер!галось niдвищення вмюту в плазм! 6-кето-простагландину-F-1 -Л, - ctiftroго метабол!ту простацикл!ну-и-2 (558,3-79,6 пг/мл проти 84,6-11,5 пг/мл, Р<0,01). У д!тей раннього BiKy а тимзмегалют р1вень б-кето-nr-F-1-об був втт, н!ж у новонароджених ochobhoi групи (794,6-81,5 пг/мл). Враховуючи отриманл дан!, прдо обм!ну вторинних i третинних посередник!в у д!тей з тимомегал!ею, можна з'ясувати IX схидьнють до бронхообструкц! 1, д!аре!,ар-тер!ально! ппотензи, г!дролаб!льностк Всазат синдроми яв-ляють собою кл1Hiчне В!дображення дисфункщ! в нейроендок-ринн!й систем! д!тей 13 зб!льшеною загрудинною залозою.
У недоношених новонароджених обох груп вмют nr-F-2-об в плазм! кров! був однаковим (433,0-145,2 пг/мл та 452,3-50,2 пг/мл), майже таким,як у доношених новонароджених без тимоме-гал! I. Шззька забезпеченнють недоношених без тимомегалн пор-
тизолоы не супроводхувалась аростанкям р!вня ПГ-Г-г-^ да, напевно, моле бути вв'язаним а незршстю !х регуляшйних систем.
Бейроендокринн! взаснов 1 дносини у дней в тимомегалюо В1др1анядись В1Д таких у дней контрольних труп 1 являли собою компенсаторш реакци, спрямоваш на шдтримку гомеостазу ' оргашвиу дитини. на яку дцяли несприятлив! фактори в антенатальному, ттранатальному або ранньому постнатапьному периодах роэвитку. До таких несприятливих факторов, яш вели до виникнення тимомегалП, ми на баз! власких даних В1днесли пе-ринатадьн} поякоджешш ДНО з посл1дуючим фэрмуванням пдро-дефалыю- г тертенз 1 йного синдрому 1 передчасну (внутрхшньоут-робну) антигенну дно.
На основ1 кореляц!йного анализу встановлено, по у доноше-ких новонароджених пдроцефально-ппертенз^йний синдром суп-роводжувався зниженням концентраций в плазм1 АКТГ (г - -0,5), СТГ (г —0,48), пролакгину (г —0,56), що було воображениям гостроти патолог¡чного процссу в ЦНС. Штабол1ЧН1 порушен-кя, набряк ткашш головного мозку призодили до змениення синтезу 1 транспорту Б1ДП0В1Дних рил2эIнг-гормон1в. Та ж патоло-гдчш ыехан1зми порушували д!ю фактор1в, регулюючих функцш еп1ф!зу, шр приводило до пперпродукш 5 мелатон!ну (г -+0,39), та зв'язаного э цим зростання р!вня ЛГГ (г - +0,35) 1 £СГ (г - +0,33), як1 збхдьпупть прол!феративну акгивнгсть л1мфо-1дних КД1ТИН, тобто можуть стимулювати р1ст тимусу. Виходячи в отриманих даних, иохна зробити внснов'ок, до тимомегал^я у новонароджениж в пдроцефально-г1пертенз1йним синдромом вини-кае в зв'яэку з центральною тотальною недостаткастю наднирко-вих залоз га прямою Д1ею гонадотропш1в.
У дней раннього в:ку при наявност! пдроцефальво-ппер-тенз1 йного синдрому спостер!галось знюязнкя вмюту в . плазм 1 АКТГ (г - -0.27). ТТГ (г - -0,37) та шдвищення рдвня СТГ (г -+0,24).У них дней нами встановлено найб^льш значку не-Д0сгатв1сть кортизолу (г - -0,55) 1 тестостерону (г - -0,28). Патогенетичн1 механ!эми эб!льшення загрудинно! залози у них ев' язан! з найб1льш глибокими поруиенкями синтезу гормсн1Б, як1 стимулюють эбишшення тимусу (СТГ) або Ьолодиоть тимоли-тичною Д1ею (КЗ, ТС). Причини вказаних розладдв горконоутво-рення обумовлеш шдвишенням д^кворного тиску у третьому иду-
ночку. Внсока забезпечешистъ д!тей з пдроцефально-ппертен-з i йшш синдромом ольдостеропом (г - +0.38) сприяс затяжному nepc6iry патологímiihx npouecic у ШС, бо гальмувшшя HaTpi-ypii яаляе собою (¡актор затримки зворотного розвитку процес1в набряку мозкових структур.
Виходячн з патогенезу тимомегалП. яка виникас в насл!док перннатальних пошгеодяенъ Ш1С,мохливо теоретично обгрунтувати найб!льш доц»льн! терапевтнчн! шдходи, як1 б сприяли в!днов-лешш нормальних нейроендокринних виносин. В периу чергу показано проведения депдрагашйно! терапп та призначення препарат la, пол^пшуючих ыетабол!чш процеси в ЦЮ. У д1тей раннього В1ку при наявност! тимомегалп на фон1 пдроцефаль-но-гтертенз!йного синдрому, ззв'язку э пперальдостерон13-мом, виникаЕ потреба в приз кече нн i верошп1рону.
Другим визнапим фактором, який сприяе виникнекню тимоме-галп, s антигенна Д1я на пл!д (Волошин RA.. Яхница А.Г., 1982; Сырцов R К.. 1986; Карэов M.R, 1991). Доношен! новона-роджен! з тишмегал) ею. як! зазнали Д11 чутор!дних антигешв вкутршшьоутроб!Ю,в1др1знялись б!ЛЬШ низькими Р1ВНЯМИ в плаз-Mi пролактину (г —0,78), люгешзуючого (г - -0,35) i фол!-кулостимулюючого (г - -0.34) ropmoíiíb. Б1лып значн1 píbhi ме-латон1ну (г - +0,25) приводили до законом1рного зниження синтезу гонадотропппв. Найб!лъш суттева р1зниия в ендокршшому статус! новонароджених з тимомегал1бП,• яка внникла п!д д!ею чужор!дного антигенного стимулювання, полягола в тому, да ш Д1ти крате за пших, склавшх основну трупу, були забезггечен1 кортизолом (г - +0,28). У них не спострер!галось абсолютнсЯ недостатноот1 глвкокортико!Д!в.
У недоноиених новонароджених i3 аб1 дыне ною загрудинною залозою, зазнавших передчасно! антигенно! ди, знайдеио б!льш низький bmíct в плазм! СТГ (г - -0,57),мелатон!ну (г- -0,28), ИГ (г - -0,24), Т-3 (г - -0,23), Т-4 (г --0,44), КЗ (г --0,33), ПГ (г - -0,39), тобто в Ц1й груп! не було якюних зм!н а ендокринному статус1,а лит спостер!галось пом!рне эни-женкя вмюту тих гормонов, к!льк!сть яких перевищувала bíkobí показники.
У д!тей раннього в!ку кореляшйний anania не дозволив ви-явити зп'язки mík фактом внутриотьоутробно! антигенно! дп
та емiсток в плазмj гормон 1в. У Д1тей в те! групк зм1нк в ендокринному статус!. як1 виникаоть шд sien передчасно! ан-тигекно1 стимуляци, скасовувалнсь в результат! багатогранних пристосовнкх реакц!й в процес! постнатального роз витку.
Для крашрго розкриття патогенетичиих ыехан1зм!в 8б1лыаея-ня загрудинно! залози у в!дпов!дь на передчасну антигенку Д1ю, ии провели експериментальне дослхдаення. Шд вшивом внутришьоутровного введения 18-добовим плодам œypiB чужор1д-ного антигену, у народжених тварин вростала маса загрудинно! эалози' - вияикала тимомегал!я. Б1лыпа в!дносна маса тимусу у експериментальких тварин спостер1галась наш на 7, 14, 30 та 45 добу життя.
Внутршньоутробна антигенна д1я впливала на популяшйний склад л1мфоцит1в кров! щур!в. Так, у 7-добових щурят, шдлег-лих передчасному антигенному стимулюванню, в кров! було в 1,7 рази б1льше л!ыфоцит!в,адатних до спонтанного розеткоутворек-ня з еритродатами барану, i в 1,5 рази менше кл1тин, утвормо-чих розетки в реакц!1 !иунного розеткоутворення. Т1льки на 14 добу у ютактннх тварин в склад! кров! к!льк!сть л!мфоцит!в. адатних до спонтанного розеткоутворення наближалась до показ-ник1в 7-добових. як! зазнали антигенного стиыуюваннях, дурят. BMicT л!мфоцит!в, проявляючих активность в реакцн 1мунного розеткоутворення, воставався видом в 1,47 рази. Вподальшому, у ютактвих тварин спостер!галось аниюекня к1лькост! л1мфэци-т1в, здатних до спонтанного розеткоутворення i прирост piBKa кл!тин, утворюючих 1мунн! розетки.
Тварини, Шдлегл! передчасному антигенному стимулюванню, народжувались 31 "збудженою" !иунноо системою. Наступа1 ан-тигенк! стимули, обумовлея! факторами позаутробного юнузан-кя, у експериментальних тварин основно! групи приводили до з1псуття 1мунно1 в!длов1д1 - до його затримки. Так на 30 доб! життя у них не було законом! рного зниження к1лькост1 л1мфоци-т!в, адатних до спонтанного розеткоутворення. 1, пр особливо важливо, не эростала к!льк!сть кл1гин. як! угворююгь iuyHHi розетки.
Вивчення гормонального статусу щурят показало, щр на 7 до бу ж1ття тварини ochobhoi групи мали шдвищгя! р!вн! глзоко-кортико1Д1В в авазм1. Враховуючи передчасну антигенну дио,п1д-вищгкня концентраци гормотв в.плаан! кров1 дослхдних тварин на 7 добу зяиття, можка пояснити б!лып шзньо» реактею на
дно антиген!в зовшииього середовиша пюлл народження. На ко-ристь нефгзюдопчност! Шдвицення р!внн глшокортикошв у плазм1 7-добових шурят основно! групи св!Д"чить ивидке падения концентратI гормошв, в пор!внянн! з ¡нтактними тва-ринами, у яких на 14 добу життя вмют гормон!в не т!ль-ки не знилувався, а шдвишувався б!льш, як вдв!ч1. На фон» окомпроментовано! передчасною ангигеяною д!ею ¡мунно! системи эвичайш антигена стимули приводили до виснаження функщональних мокливосгей Г!потвламо-г1поф1эарно-наднирково1 системи, воображениям чого було падшня канцентрацп АНТГ у щур!в, шддеглих антигешпй д11 на 14-добу життя.
Внутришньоутробна антигенна Д1Я приводила до передчасного включения ^муняо! системи, шо ставало причиною зростання роз-м1р!в тимусу. В ф1з юлог 1чннх умовах зростання тимусу спосте-р!гадось до 14 доби життя тварин, коли вгдносна маса органу ставала такою ж, як у 7-добових щурят, тдлеглкх передчаен!Й антигенной дп. Подальше зростання маси тимусу у тварин основно! групи було обумовлено виникаючою глюкокортико!дною недостаткютю. При цьому, у ккх спостер1галось зменшення ен-докринно5 функци зогрудинно! залози - вм!ст об-1-тимозину в плазм! був втрич! мешшм, н!д у штактних шур!в.
Веручи до уваги концетцю Н. А. Волошина (1930) про циюич-шсть функцюнування ендокринного апарату загрудинно! залози, модна зробити висновок про те.шр у 14-добових експерименталъ-иих тзарин фаза активного секретування эмнюводася фазою р<*-зорбШ5, при ярий на фон! зниження синтезу тимозину п 1 дбуь^-еться прол!ферашя Т-л1мфоцитгв в тимуса У ^нтоктних тварин в цей час спостер!галась тальки фаза активного секретування. В сбидз1 фази в!дбуваеться зростання розм!р1в загрудинно! залози. В перюд активного утворення тимозину - за раэсунок зба-гачення органу попередникаш Т-л!мфошгпв, а у фаз! резорбцп
- в результат! прол^фераци. В ф!з!олопчних умовах шд д!ею глюкокортико1д!в л!мфоцити з тимусу м!грують на периферЛо
- розм^ри залози зменшуоться. У експерименталышх тварин в результат! глюкокортико!дно! недостатност! эаконам1рного зменшення органу не спостерогасться.
У людияи процес формування тимомегалл в результат! з*ут-рилньоутробного антигенного стимулювания набагато складна щуй:
- по-перше, в зв'язку з тим, що антигенна д1я на <ша не
бувае одноразовою;
- по-друге, у лвдини внасл!док доотатньо! зр!лост! г!по~ таламо-ппофгзарно-наднирково! системи нейроендокринн! механики адалтацп включиться в патолопчний процес ше до на-родгяення;
- по-трете. п!дозра аба факт на вкутришьоутробне 1нф1ку-■ ванна дитиви потребуешь проведения медикаментозное терапи
новонародиенному, до вначно зшнюе х!д становления !мунно! систеш.
Бззважаючи на це, встановлено, ю в патогенез! тимомега-лп Д1тей первого мхсядя звиття, як1 зазнали передчасно! анти-генно! дп, недостатн 1 сгь глюкокортикошв не грала ведучо! ром. В цих випадках тимомегад!я виникала внасл!док амуяно! реакци.тому розм1ри загрудинко! залози зб^яьшувалися до роз-м1рхв,шо В1ДП0В1Далк перюму або другому ступени. Бззвичай-нють ше! хмунно! реакцп воображалась в синтез! шуногло-0ул1Н1в. В щй груш энайден! б!льш вначн1 концектраци в плазм! Ы (г - +0,32) 1 Е (г - +0,31). Суттево! р!зниц1 в вабевпеченаоста 1е А 1 1е Б, в пор1вюиш з !ншими детьми аз зб!дьшеною загрудиннаю еалозов, нами не встановлено. Одержат дан! св1дчили про бхльиу схильмсгь д!тей 8 внтуришьоутроб-юш хиф1куваншм до сешиб!Л1зацп, внаслцдок компенсаторно! продукци Е В кд1н1чяих умовах шдтвержено.ш Енутршшо-утробна антигенна стиыудяшя приводить до зменшення синтезу о^-1-тимозину ив першоку М1СЯЦ! життя дитини.
Результати експершенту та клшчн! спостереження п!д-твердили те, що тишыегалхя може винккнути в.зв'язку з внут-ршшьоутробною антигенною д!ею 1 пр при цьому виникае !муно-дефадатний отан. Кр1м того, вже в период! новонародженоси у цих Д1тей форыувався особливий ендокринний статус, при якому спостер!галося Шдвиаенкя мелатон1н-синтетично! функцп еш-ф!зу (г—(0,25), значке вникания концентрат I пролактину в плазм! кровх (г —0,78) та дисфункшя кори наднирок, при якхй на фон! г! поаль достерои I зиу (г —0,34) вы ют кортизолу в плазм! в!дпов!дав в!ков1й норм!. В подальшму у Д1тей, зазнавших передчаоно! антигенно! да I вхдреагувавшкх на це зб!лыаенням загрудинно! еалози, в1шикав гшокортнцизм. Патогенез зшгаення функщоналыга! активности наднирок у немовлят Ше! групи був дек^лька шшим, шк у других д!тей основ но!
групп. Яжр у б 1 ль пост! дгтеа з тимонэгшиею глзококортико!дна недостатнють каднкрск визначалась з пер!0Д1 ковокародкен-ност!, то у шдлеглих передчасисму антигенному стимулу значения ФункцП наднирок виникало поступово.як результат виснажен-ня резервннх можливостей г1потапамо-г!поф!заряо-наднирково1 системи на протяэ! периих м!сяц!в изгггя.
Приведен! дан1 показують необх^нють пошук!в терапевтич-них заход1в, як! б дозволили эапоб1гти виникненкю гормональ-них дисфункц!й та ¡муталопчних порушень у новонароджених,зазнавших д!1 чузюр1дних антиген1в у вяутр!шньоутробному пер!-ОД1 розвитку. 3 щею метою ми энову використапи експеримен-тальну модель тимомегалп. Народжениы тваринам, як! одержали на 18 день внутришьоутробного розвитку ш'екцш антигену, на протяэ! б перших ДН1В життя шдшкгрно вводили тимал!н В ДОЗ! 0,2 мг/кг мае и т!ла. Встановдено, го п!д д!ею тимал!ну у 7-добових ) 14-добових шуряг маса эагрудинно! залози ставала такою ж, як у ¡нтактних тварин.тобто тимомегал!я не рееструва-лась. Використання тимал!ну у експериментальних иур!в приводило до нормал1заци вмюту в плазм! гормон!в наднирок (гляко-кортико!ди, тестостерон, альдостерсн). Зашсна терашя тима-лпюм обумовлювала зкииекня синтезу о£-1-тимоэину 1, тобто, забезпечувала прискорення надходження "фази спокою" ендокрин-ного аларату загрудинно! залози, як!й в!дпов!дае найб1льш !н-тексивний перюд антиплоутворення ? ход! 1мунолопчно1 реак-цн у в! дпов!дь на антигенну дно. Процес синтезу антит1л пот-ребуе шдвищених концентрата гормон!в, приймаючих участь синтез! б1лку. 3 цими процесами ймов!рно зв'язане шдвищення вм!сту в плазм! тестостерону ! тирео1дних гормок!в у шур!в, як1 отримували 1Н"бкцп тимал1ну.
Експериментальн1 дан! показали, пр використання тимал!ну сприяе прискорекню поновлюючих процес!в у эагрудинн!й залоз!, порушених у. зв'язку з передчасною антигенном д!ею на орга-н!зм та забезпечуе проф1лактику виснаження г1поталамо-г I тюф! -зарно-над'нирково! системи. Тагам чином, одержано теоретичне ! експериментальне обгрунтувания дот ль ноет! використання тга.'л-л!ну у новонароджених,як1 зазнали передчасно1 антигенно1 д:ь
Здатнють тималту впливати на розм!ри эагрудинно! залози, викрита нами в процес! експеримету, являе собою обгрунтувания для використання препарату у новонароджених ! дгтей
КлМчна класиф!кац!я тимомегал!! у д!тей
Таблиця 3.
Форма Ступ1нь Основа кл1н1чн! проявления
1.Первиина (конституи!она-льна).Л!мфатико-г1поплас-тична аномал1я конст1туц!Т 2.Вторкнна (симптоматична) 1) Обумовлена перинатальни-мй По'шкодженнямн ЦНС а) Ипоксичка б) травматична 2) Обумовлена вплнвом на пл1д чужор1дник антиге-н!в а) ¡нфекц1йних б) не1нфехи!йних 3) Обумовлена р!дк!сними причинами (ендокринопа1 т!Т, ауто!мунн1 эахворю-вання) • 3.Ф!з1олог'|Чна тимомегал!я иедоношених новонароджених 1 КТТЧндекс: для иедоноше-них новонароджених-0,28-0,32;для доношених-0,29-0,33; для д!тей раннього в1ку - 0,3 - 0,32. 2 КТТ-Ыдекс в!дпов!дно до-р1внк>«: 0,33-0,35; 0,34 • 0,36; 0,33 - 0,35. 3 КТТ-1ндекс в1дпов!дно до-р!внюе: 0,36-0,37; 0,37 -0,42: 0,36 - 0,45. 4 КТТ-1ндекс в1дпов1дко до-р!внюв: б!льш н!ж 0,37; 0,41; 0,45. 1. Синдром ¡мунодеф!циту. 2. Синдром Нпокортицизму. 3. Синдром Нпотиреоэу. 4. Синдром п'пертиреоэу. 5. Синдром здавлювания э рес-шраторннми ! (або) кард!-оциркуляторними розладами. 6. Без кл!н!чних проявлена
Пере<Нг
1. Минута. 2. Ст!йка.
раннього в1ку у вштадках, коли потр1бно забезпечити швидке зменшення органу.
В процес! виконання експериментально1 частинк роботи ми питвердили нашу ппотезу про функцюкальний зв'язок шдшлун-ково! 1 загрудинно! залоз. Встановлено прямий кореляшйний зв'язок м!ж р1внем<=6-1-тимозину та С-пептиду в плазм! кров! тварин. Екзогенний тимал!Н, пряскоршчи процеси, як1 в1дбува-кггься у эагрудшшй залоз! внасл!док антигенно! д! 1, .скорочуе перIод активного синтезування тимозшив. Шд впливом тимал!ну знитаеться пперфункшя ендокринного апарату шдшлунково1 залоги, в зв'язку з цим зменшуеться можливють в искажения ш-сул1 иоутворення.
Грунтуючись на Л1тературних,наших ¡шшчних 1 експеримен-тальних даних, ми створили кл1н!чну класиф!като тимомегалп, в як1й воображена гетерогеннють цього явшца.яке супроводжу-еться неоднор!дними нейроендокринними та !мунолопчними зм1-нами (таблиця 3).
Висновки
1. Тимомегал!я у доношених новояародзкених 1 Д1тей раннього в!ку представ ляе собой розповспДленний, гетерогенний. патолог!чний стан. Серед новонародаених з р1зною патолог!ею зб!льшення загрудитки занози эустр!чаеться в 42,9% спосте-режень, причому в осташп роки спостер1гаеться зб!лыиення ¡1 частоти в середньому на 2,3% шор1чно. Серед д!тей раннього в!ку тимомегал1я визначаегься в 29,9% спостережень. ,
2. В етюлогп тимомегал! I у доношених новонароджених I Д1тей раннього В1ку ведуча роль належигь перинатальним пош-кодженням головного мозку 1 внутр1шньоутробнIй антигенн!й дп на пл!д.
3. КЛ1Н1ЧН1 синдроми тимомегалп характеризуються великою р!зноман1.тн!стю: !мунодеф!цитний стан, ппокортицизм, ппотиреоз, ппертиреоз, синдром здавлювання орган 1 в сере-дост1ння з розвитком рестраторних ! циркуляторних роздали. Синдром 1мунодеф!циту е обов'язковим для цих хворих.
4. Патогенетичн! механ!зми тимомегалп, яка виникае в результат! перинатальних пошкоджень головного мозку, пов'я-зан! з формуванням особливо! форми длоп1ту!таризму. У доно-ношених новонароджених збиьшення тимусу обумовлено патоло-
Пчною недостатвютю гшофдзарно-наднирково! системи, а в ранньоыу в!Ш, кр!м .того, пперсоматотрошнемдею.
5. Донотэким новснародженкы в тимомегал!ею характерна висока медатон 1 нсинтетична функшя еп!ф!зу. Р!вень мелатон!-ну особливо шдвищуеться у д!тей, як! перенесли перинаталь-Н1 пощгаэдюзнкя головного мозку.
6. йгдивлячись на нормальш р!вн! !нсул!иу. в плазм! д!тей 1э 8б1лыленням затрудшно! залози встановлевл висок» концентрат 1 С-пептиду, пр св1дчить про бииьш 1нтенсивне 1исуд1Ноутворення при тимомегалн. Цей факт е основою для теоретичного обгрунтування мохливост! передчасного висна-яення ендокринного аларату шдшлунково! залози при тривало-МУ збереиенн! тиыомегадп.
?. У дней з тимомегал1бю спостер1гаеться компенсаторне шдвящеиия в плазм! кров! р!вню одного 1з ключових гормон!в аагрудшно! залози - «¿-1-тишзину, тобто не зниження 1н-креторно! функци, а !! дисфункц!я.
8. У Д!гей в тишмегал!ею на фон! зростання в плазм! кров! цП». ЛГ-Р-2-х»£ I 6-кето-ПГ-Г-1-о<С знижуеться р1вень цАМ5>, да являе собою !нтегратквне в;дображенгня гормональких дисфункц1й та 1мукних поруиень.
9. У недоношених новонародяених зб!льшення тимусу зуст-р!чаеться в 32,22 спостереяень. На В1дм1ну в!д доношених, у недоношених д!тей э тимомегал1ею спостердгаеться висока за-безпеченнють глюкокергико1дними 1 тирео!дними гормонами (на р!вн! здорових доношених новонароджених), - В1дсутн!сть зниження к!лькост! Е-РУК ! ЕАС-РУК у венознхй кров!. Наяв-н!сть рентгенпозитивного тимусу у недоношених новонародже-них е св!дощ"вом IX в!ДПОВ1ДНОСТ1 календарному гестац!йному в!ку ! здатност! до адекватно! 1мунно! в^дповШ- Тимомега-Л1ю у недоношеного сдхд вважаги позитивним симптомом для вихивання ! здоров*я. Бэдоношен1 новонароджен! з тимомега-л!ею не потребуюсь замюно! терапи препаратами глшокор-тико1Д1в 1 щитовидно! залози в процес1 виходжування.
10. Доведено в екеперимент!, пр антигённий вплив на пл1д, являючи собою е-полог!чний фактор тиыомегадп, приводить до порушень в ендокринному статус! 1 до формування !мунодеф!Цитного стану.
11. Встановлен! особлпвост! в дмунному 1 ендокринному
статус! д!тей 13 зб1лызенням загруд-пшо! залози. яке обумов-лене Р13Н0Ь'ЛН1ТНИМИ причинами, дозволили розробити принци-пово нову класиф!кацш тимомегалп у д!тей раннього вису. яка передбачас вшилення трьох клшчних форм: первинну (конституцюнальну), вторинну (симптоматичну) I ф1з!олопч-ну тимомегал!» недонопених новонародвених. В групу вторин-них тимомегал!й з!днесен( форми. пов'язан! з перинатальними понкодженнями головного мозку 1 внутр1шньоутробною антигенном Д1екх Обгрунтовано вшилення чотирьох ступ6н!в зб!ль-шення органу 1 п'яти найб!льш характерних кл!н!чних симптомов. Впровадження клаеиф1кацп дозволяв 1ндив1дуал1зувати пшходи при вибор! тактики терапп.
12. Препарат загрудинно! залози - тималш - здатний зменшувати розм(рн зб1льсеного тимусу 1 ус^еннв ендокрин-них дисфункщй при тимомегалп, яка визиваеться пренаталь-ною антигекною Д1еп
ПРАКТИЧН1 РЕКОЫЕШШШ
1. Зб!льшення загрудинно! залози у доношеного новонарод-женого 1 дитини раннього В1ку - досить !нформативний симптом, який моле свичити про наявнють 1Мунодеф!вдтного стану та дисфункцш нейроендокринно! с истоми. В цьому зв'язку пед!атру нале .тать визначити форму тимомегалп, 11 ступень I основний КЛ!Н1ЧНИЙ синдром.
2. Л1ти з тимомегал1ею повинн1 л!куватися П1д яагляьям педиатра та дитячого невропатолога. В план обстеження Д1тей 13 зб!льшеною загрудинною залозою необх1дно включати нейросоно-графш, ехо-енцефалограф!и, лабораторя! методи ошнки стану ¿мук1тету 1 ендокринно) системи.
3. При тимомегалп, обумовлен1й перинатальною патолог!ею 1ШС, патогенетично дошльна терашя, спрямована на в1дновлен-ня нормального функшонування г1поталамо-г!поф!зарно1 системи. Вадливе значения в профиактиц! !мунодеф!цитних статв мае рання терашя будь-яких пошкоджень ГШС, обумовлених перинатальними причинами.
4. В зв'язку з пперальдостерон!змом у д!тей раннього 31-ку при тимомегалп, яка зв'язана з г1дроцефально-г!пертенз!й-ним синдромом перинатального походження в комплексну тератю
дощльно вкдючагн веро широк.
Б. Ери маюмггааи, яка виникла ввасшдок передчаоно! антигенио! ди, необх!дно призначеаяя тималту. Внутришьоут-робае 1вф1кування шюду являв собою показания до вастосування препарату. Тривалють лакування - не меньше п'яти д!б у доэ1 0.2 иг/кг ывси типа.
' 6. Ваявшсть тимэшгал!I у недоношено! дитини являе собою добрий прогностичнкй симптом, щ д!ти не потребуюгь saMicHOi тералli глюкокортикоiдами, препаратами листовидно! аалози i тимамном. При необхютосяч дроведеяня im !ыунотерап!1 показано використання Т1льки препарат!в 1ыуноглобулхн!в.
7. Дни ранього В1ку в тамоыегал!ею повинна спостер!гати-ся як схильн1 до вшккнешш патологи, яка ав'язана в функш-ональниы виснаяенням анкреторного аларату падилунково! залови. 3 ix д!ети веобх1дно максимально виключати раф!нован1 вуглеводи та тваринщ хири.
в. При эначних ревыipax вагруданно! аалози показано прив-начення дням ih' екц!й тимал!ну. Використання глскокортикс!-д!в мохе бути оправдании пльки при неефегсгивносп тимамну або s щлях диференщйно! д! агностики тимомегалп i пухлин вагрудинно1 вавош (гамом). '
С1ШЖ ДРУЙОВАШХ Р0Б1Т Ш 1Ш даОЕРТАДП
1. Ткачена с ш.П. Sua чвнив исследования сывороточных иимуно-г-лоВумииов в дифференциально* диагнозе вронхооеструитивного синдрома у детей раннего возраста//II I Рвспублкханскав научная конференция молодых ученых- мвминоб по актуальным вопросам хардиологж, иммунологии, седая н ыеотлояноя хирургии: Тез. докл.- Черновцы , 1981.-С.293.
2. Сафронова о.Н.. Тначенко К. П., Гривенно в. и. Иммунологическая и цитохимическая - характеристика здоровых дет&я раннего возраста//Седьмая республикански» съезд детских врачей Украинская СОР: Тез,докл.. -Харьков, 19BZ. -С*293.
3. Сафронова о.Н. .ткаченно X. П., Реэннченко в. г. Энаииатнчес-кий статус нвитрофилов периферической крови при sponxooß-структивыом синдроме воспалительного и аллергического генв-за у детей раннего возраста //Фагоцитов и иммунитет: Тез. докл. Всес. симпозиума, посвял. ЮС-летюв создания И.И.Нечткоаьк фагоцитарной теории иммунитета ■ -Посква, J9B3. -С. 199-200.
4. Сафронова о.Н.. Тначенко to.П. .Киреев с.С.ВиФФеренвмальныя подход к бронхооеструнпеаноку синдрому у детей раннего возраста и неотложная помощь при чей // Здравоохранение. -1SB3. -N4. -С. 47-SO.
5. Сарроиова О.Н., Ткачеюю ».П. Взаимосвязь активности Фер-
ií-r
кантон лимроцитоа с содержанием основных классом иммуноглобулинов сыворотки ировч у детей при аллергических и инфвкии-онних заболеваниях органов дихання//Иммунологи.я н аллергия. -Был. 10. -1934. -С. 30-33.
6. Тначенно а.П. , Резниченко 1С. Г. . Сапа И. 10. Особенности гор- . мочальной регуляции рецепторного аппарата легких при бронхиальной астме у Raren //Тезисы областной научно-практической конференции наркологов "Влскуляризаиия и ненрогуморлльнзя регуляция паренхиматозных, трубчатнх органов и р с italic трунтио -nue операции на них". -Днепропетровск, 1536. -С.-59-60.
7. Тначенно Ю. П. .Неделька Т. И. Роль тнмомегалии в формировании бронхиальной астмы у детой //Восьмой съезд детских врачей Украинская ССР: Тез. докл. - Тернополь, 1997.-С. 167.
3. Тначенно М. П. , Хрнпунова О. В., Каманина Я. Д. Нардио-тими-ноторанальныя индекс (КТТ-индекс1 в диагностика тимомегалии у новорожденных летен //Тезисы докладов областной объединенной научно-прантичесной конференции рационализаторов и изобретателей мед.институтов и леч. учреждения г. Запорожья. -Запорожье, 19S9.-C.101.
9. Тначенно 10. П. . Воронин И. Я. Рентгенодиагностика тимомега— лип у детей первого гада жизни //VIII съезд рентгенологов и радиологов УССР:Тез. докл.-Киев,1989.-С.65-67.
10. Ткаченко Ю.П. , Воловин Р. Я., Ял prion Н.э. О возмояных механизмах диареи у дстеп с тнмонсгалчвп / / Экстренная хирургическая гастроэнтерология: Материалы советско-польского научно- практического симпозиума городов- лобратипов Запорояье-Ероцлав. -Запорожье, 19в9. -С. 79.
11. Иарзов M.R. , Волошин H.H., Тначенно !â.П. Внутриутробное проникновение антигенов - фактор морфогенеза органов иммунной системы //Медимо-техническое обеспечение учебного и научного процесса в морфологии: Тез. доил, области.научи,конференции. -Харьков, 1ВВ9. -С. 100-101.
12. Яхница Я.Г., Волотш Н.П., Тначенно ю.П. Развитие тнмо-мсгалии после внутриутробного введения антигена. Men. в УнрНИИНТИ 15.01.90. N ЗО-УН 90.
13. Тначенно Ю.П. , В ¡лая В. I. Про мсхаШ зни роэвитку тимомегал il у новонародяених з патолог leía центральноi нерв о во i системи //в з' ¡зд невропатологie, псих turpi е та наркологов Унра\нська1 PCP: Тезн допов!дей. -Харыав, 1990. -С. 73-74 .
14. Карзов Ii. В. , Волошин И. Я. . Тначенно Ю.П. Гормональных статус новорожденных с тимемогзлиой и пути его норрпнции // Реабилитация иммунной системы.-ЦхалтуВо, 1990.-С.216.
Тначенно М.П. Илиннно-эксперимантальное обоснованна применения тималина при тииомвга-тии у детей // Серия: новости спортивной и мадкцинскап антропологии:Ежеквартальный научно-информационный- сборник.-Москва, 1991.-С. 55.
¡6. Тначенно ю.П. Содержание яль<ра-<ретопротеинз и показателей иммунологической реактивности у детей раннего возрасты с
тимоыегалией //Серия: новости спортивной и медицинской антропологии' Ежеквартальный научно-информационный сборник. -Москва, 1991. -С. 55-56.
17. Ткаченко Ю.П. Особенности функционирования коры нампочеч-ников у детей раннего возраста с тимоыегалией //Актуальные вопросы теоретической и клинической медицины: Tes.докл. конференции, посвяшенной 70-летию института.-Полтава, 1991 - С 294-235.
I
1В. Рвэниченко Ю.Г., Ткаченко Ю.П. Применение витаминов для иммунологической коррекции //Актуальные вопросы теоретической и клиниче с кой медицины: Тез. докл. конференции, посвященной 70-летию института.-Полтава, 1991. -С.242-243.
19. Волошин Я.А. , Ткаченко Ю.П. Топография и частота встречаемости эпителиальных канальцев в вилочковой железе в первую немелю постнатальной жизни //Морфолог!«Hi та кл!н1чн1 аспект.и л!мФолог11.-Ки£в, 1992. -С. 19-20.
20. Ткаченко Ю.Л. Особенности эндокринной функции вилочковой железы у детей с тимоыегалией //Морфолог! чн! та кл!н1чн1 ас-пекти л!мфолог!И .-Хи1в, 1992.-С. 81-82.
21. Ткаченко Ю.П. Функциональные расстройства гипофизарно-надпочечниковой системы новорожденных крыс с экспериментальной тимоыегалией и их коррекция //Ma те pi али науково-практич-Hoi кон/реретщх i "Актуальн1сть питания використання лабораторных тварин в медико-61олог1чних дослхлхеннях". - 4epniBui, 1992.-Т.1.- С.123-124.
22. Реаниченко V.U., Реэниченко Ю.Г., Ткаченко Ю.П. Гипофи-аарно-надпочечниковая система при беременности, осложненной фетоплацентарной недостаточностью //Здравоохранение Казахстана. -1992. -N12. -С. 26-27.
23. Voloähin N.A., Karaov M. V., Tiacbenio Ju.P. Thymalin uae In thymotnegalia therapy //Abstracts 1st International conference on iomunoi-ehabi libation : Rehabilitation of immune system.- Takhaltubo, 1992.-P. 71.
24.Волошин H.A., Харвов Ы.В. , Ткаченко Ю.П. Применение им-ыуноыодуляторов в лечении тиыомегалии //Биохимия стресса и пути повышения эффективности лечения заболеваний стрессорной природы. -Запорожье, 1992. -С. 67-68.
25. Ткаченко В.П. О патогенетических механизмах тиыомегалии у новорожденных, индуцированной . антигенным воздействием на плод //Биохимия стресса и пути повышения эффективности лечения заболеваний стрессорной природы.-Запорожье,'1992.-С. 109110.
26. Ткаченко Ю.П. Перинатальна патолог1я центральноi нерво-BO'i снстеми - одна з причин тимомегал1' нсвонароджених //IV конгрес CBiOMoi Федерацii укра! нських л!карсышх тов&риств: Тези допов!дей. -Яарк1в, 1992. -С. 231.
27. Ткаченко Ю.П. О функции аденогипофиэа у новорожденных с ■гнмомегалией //Наукова естафета ювЛляра: Тези докл. -Полтава. 1992. -С. 87-89.
28. Тхаченко Ю.П. О влиянии гипофизарно-тиреоидной системы на иммунитет новорожденных и детей раннего возраста с тиыо— иегалией УУДеп. в НПО "Сокзмединформ" N я 22536. -27. 05.92.
29. Ткачен ко Ю.П. Гимомеголия новорожденных и детеЯ раннего возраста по данным рентгенологического исследования (распространенность , возрастные особенности топографии вилочковой железы.связь с патологическими процессами)УУДеп.в Укр.ИНТЭИ. -03.07.92. -Ы996-УК. 92.
30. Тхаченко Ю.П. Значение определения альфа-1-тимозина в плазме крови.для оценки эндокринной Функции вилочковой железы у детей с тимомегалией //Цеп. в НПО "СоюэыединФорм" N3-22373.-3.04.92.
31. Тхаченко Ю.П. Влияние особенностей функционирования ги-пофизарно-надпочечниховой системы на иммунитет новорожденных с тимомегалией УУ Деп. в НПО "Союзмединформ" .-N Д 22299.17.03.92.
32. Ткаченко Ю.П. Особенности иммунологического и эндокринного статуса у детей раннего возраста с тимомегалией УУРукопись деп. в ПГТБ Ухраины 11.05. 93.-W 675-eR 93.
33. Тхаченко Ю.П. , Каменщик A.B., Резниченко Ю.Г. Особливос-т1 уражень серия при антена тальнону 1нф1хуванн1 УУ4 s "i зд хард1олог!в Ухра i Hit : Тези допов1дей.-Си! в, 1993.-С. 101.
34. Ткаченко Ю.П. Оценка внутрисекреторной функции вилочковой железы у детей с тимомегалией на основании изучения содержания в плазме oO-1-тимозина //Педиатрия.-1993.-N3.-С. 2122.
35. Ткаченко Ю.П. Стан функцИ намнирхових эалоэ у недоноше-них новонароджених з тимомегал!*ю УУПАГ. -1993. -Ы1. -С. 23-24.
36. Ткаченко Ю.П. Функция гипофизарно-тиреоидной системы у новорожденных и детей раннего возраста с тимомегалией
/УЗдравоохранение Беларуси. -1993. -N3. -С. 22-27.
37. Ткаченко Ю.П. Значение особенностей течения беременное- "" ти и ролов в возникновении тимомегалии у новорожденныхУУЮби-лейный сборник тезисов докладов научно-практической конференции акушеров-гинекологов, посвященной 60-летию основания кафедры акушерства и гинекологии N1 Донецкого Государственного медицинского института им. А.И. Горького.-Донецк, 1993.-С.145.
38. Волошин H.A., Карзов N.B. Ткаченко Ю.П. Морфологическое обоснование рационального забора линфоидных органов в секционном материале /УТезисы докладов научно-практической конференции рационализаторов и изобретателей Запорожского института усовершенствования врачей ..-Запорожье, 1993. -С. 9-10.
39. Ткаченко Ю.П., Карзов N.B., Волошин Н.А, О Механизмах развития Фиброэластоза эндокарда у детей УУТезиси докладов Украинской научно-практической конференции.-Харьков, 1993.-С.154-155. . i
40. Каменхих А.В., Ткаченко Ю.П. Особенности гомеостаэа у детей раннего возраста с врожденным генер&лизовонлыы токсопла-s.vo3ow //'Физиология и патология перекисного окисления липи-дов, гемостаза и иммуногенеза.-Полтава, 1993. -С.87-88.
41. Ткаченко Ю.П. Клиническая классификация тимомегалии у детей раннего возраста //Актуальные вопросы педиатрии: Юбилейный сборник трудов, посвявснный 60-летию кафедры детских болезней £он№. -Донецк, 1993. -С. 30-31.
42. Ткаченко Ю.П. , Карзов Ы.В., Волошин H.A. Метод коррекции морфо-функциональных изменений при тимоиегалии, обусловленной внутриутробной антигенной стимуляцией //Актуальные вопросы педиатрии.-Донецк, 1993.-С.32.
43. Ткаченко Ю.П. Особенности энлокринного статуса новорожденных с тимомегалией, индуцированной антигенным воздействием на плод//Актуальные вопросы педиатрии.-Донецк, 1993.-С. 33.
44. Тка ченко Ю.П. Влияние особенностей гормонального статуса недоношенных новорожденных с тимомегалией на терапию и исход
' пмевмопатий //bis. те риалы международной научно-практической конференции "Дыхательные расстройства, нарушения кровообращения и другие актуальные вопросы неонатологии. - Харьков, 1993.-С. 26-27.
45. Ткаченко Ю.П. ,Волошин H.A., Карзов М.В. Особенности и^ы-мунологиче с кого статуса недоношенных новорожденных с тимоме-галией // Экология Донбасса - Луганск, 1993.- С. 143 - 144.
46. Ткаченко Ю.П. Содержание циклических нуклвотидов и некоторых проствноидов в плазме крови детей раннего возраста о тиыоме галчей //Сборник научных трудов по проблеме акушерства, гинекологии и педиатрии.-Запорожье, 1994.-С. 142-146.
с п и с а я скоро ч б и ь
ПКТГ - аяренонортинотропния гормон
НлПТ - аламнаншотранарераза
ЙС - альлостсрои
ЯсЯТ - аспаркамам i нотраисФераза
oC-1-T оС- г - тимозин
ri>. форм. - гранул Фсрмазану
ГА - глюиагон
Е - РУК - В - роовтноутворююи КЛ1ТИНИ ( Л1ИФОПИТИ >
ERC-рук - еяс - розагпооутворгахгт hai тугни ( лхифоцити >
Ig - iMyuor/tosy/iiHH
IPX - знунор&антипния lчсулш
КЗ - кортизол
КС - нортикосттрои
HTT-iHBBKC - иардio-TUMiко-торакальпия 1нденс У1Г - лютая 1зуючип гормон
НЕ - пела теши
UST-тест - тест втнавлення Штросиыього тетразолио
нейтроФ1лами nr-F-2-U. - простаглаилин F~2~oC
б-иато-ПГ-F-l -»С - б - него - лростагландин - F-i-
П3<? - полазнин завершаносп Фагоцитозу
ПРУ! - проугантии
ПС - прогестерон
СП -С - пептид
СТГ - сонато гропюм гормон
Т-Э - ТРИЙОДТИРОН1Н
Т-4 - тироксин
ТС - тестостерон
Т1ЧГ - ТИрОКСННЗВ'язуючкя глобулiH
ТТГ " - тиреотропния гормон
ум. од. - уиовних одиннць
Ф1 - фаговитарния шдекс
ФСГ - фОЛ1 кулостимулюочии гормон
ФЧ - рагоцитарне число
цйМФ - 1ШКЛ1 чниЯ аденозинноиофосфат
цгпф - цимл1 чния гуанознннонофосфат
ЦТ К - цирнуЛКЮЧ1 tмунм номплвкси
t - знак статист!mot дсстошрност! в!дм1нноствй
поиазияка з даиими групп пор!вняння