Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Нейро-циркуляторная астения и беременность (прогнозированиеЮ профилактика и лечение осложнений беременности и родов)

1НСТИТУТ ПЕД1АТР1Г, АКУШЕРСТВА I ПНЕКОЛОГИ АКАДЕМН МЕДИЧНИХ НАУК УКРАКНИ

На правах рукопису

ПОДОЛЬСЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ

НЕЙРО-ЦИРКУЛЯТОРНА АСТЕН1Я I ВАГ1ТН1СТЬ

(ПРОГНОЗУВАННЯ, ПРОФШАКТИКА I Л1КУВАННЯ УСКЛАДНЕНЬ ВАГ1ТНОСТ1 I ПОЛОГ1В)

14.01.01. — Акушерство í Ннеколопя

АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на здобуття наукового ступени доктора медич:шх наук

КиТв 1996

Дисертащя е рукопнсом.

Робота внконана в 1нстнтут1 псд1атрц, акушсрства I гшсколол! АМН УкраТин.

Пауков! консультанта:

доктор медичнпх наук, професор Дашкевич Валентина Свдоюиивиа доктор медичнпх наук, професор Гутман Лена БориЫвиа доктор меднчннх наук, професор Тараховськин Марк Лазаревич

Офщшш опонеити:

доктор медичнпх наук, професор, член кореспондент АМН УкраТни Степанковська Галина Костянтншвна,

доктор медичнпх наук, професор, член кореспондент АМН Укра1ни Тимошенко Лсошд Васильевич,

доктор медичнпх наук, професор Сшшцький Валентин Миколайович

Пров!дна оргашзашя: Харювський Державний медичннй ушверентет МОЗ УкраТни

па зааданш Спсщал13озаноТ вчсноТ ради (Д 50.14.01.) по захисту дисер-тацш на здобуття наукового ступеня доктора наук за спещальностями «Пед1атр1я» 1 «Акушерство 1 пнеколопя» при 1нституп педоатрп, акушерства 1 гшеколоГн АМН УкраТни (252050, м. Кн1в, вул. МануТльсько-го, 8).

3 дисертащею можна ознайомитись в б1блютещ 1нституту пед!атрп, акушсрства та пнеколопТ АМН УкраТни.

Захист дисертацп вибудеться

Автореферат

Вчений секретар Спец1ал1зовано1 вчсноТ ради, кандидат медичнпх наук

Л. В. Квашнша

ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОЕОТИ

Актуалыиоть пройдсии. Екстратиталыи захворювання у *;нок аалшдавться однгею з осцовних причин тякких усг-ладиеаь ва-riTHocri i полопв, материнсысш та перинатально» эахворюванност! i смертности ( Л.Б.Гутман,1986; В.6.Дашкевич,1986; Б.М.ВвНЦКОВО-кий,1989; Г.К.Степашсоцська, 1994; Л.В.Тимошенко, 1995; В.I. Гри-щенко,199Б; Q.N.Burrow,1988; J.C.Vance ) .

В остоши роки спостер1гаатьсч аначнв зб1дыдения частотг функцшнальних захворювань серцеео-судитшо! систем» у ваптних, зокрема, нейро-циркуляторно}' асгенп, що пов"яаано а наукоро-тех-н!чним прогресом, урбан1защею, абтшенням р!вня психо-емоц1иного напруяення, несприятливою еколопчною ситуащею та рядом irarox факторов.

Дат ливратури (А.С.Бергман, 1903; Е.Б.Задоро*ная,1990; Fava G.А.,1994) св1дчагь про те, щр при нейро-циркуля%'ор[ий затени часто спостер!гаються гестози, анемая, передчасн: пологи, роздали скоротливо! д1яльност1 матки, порушення стану плода i новона-родденого, аб1льюуютьсц покааники перинатально'! захворюванносп i Ch^PTHOCTi.

Тому актуальним е подальше вивчення uis'i патологи, раз-робка ефективних методгв профиактики та терапп ускладнень aariT-

HDCTi i ПОДОГ18.

Неаваяаючи на значне поиирення нейро-циркуляторно'1 затени серед ваг1тних та наявн1сть робгт, присвячених дан!й проблем!, до тепершнюго'часу багато вавдивих питань аалишаються невирше-ними. Не визначена роль психо-емоц;йного стресу у виникнеши ускладнень та вплив його реал1ауючих i лхмгтуючих факторов на nepeSir BariTHocTi, полог is' i розвиток плода, що маз принцилове значения

- г -

для роэробки цолеспрямованих ааходгв профилактики та терали.

Не внвчен! тако« особливост! змон вегетативно! нервово! сцстеми,!! симпатично! та парасимпатично! ладон при розних вариантах перебогу захворювання у ваНтних. 1^требують подальшого вив-чення причини та механозми роэвитку перинатально! патологи, соц;-ально 1 медико-боолопчно фактори, що !х обумошилоть.

Не гнайтли водобраяення в лотературо особдивост! перебг-гу ваготносто, пологп та розвитку плода 1 нояонародженого в ва-лежносто вод форми нейро-циркуляторно! астено!, а тага* стану роз-них функцооналозних систем орган1зму ваготно! та фето-плацентарного комплексу.

Особливе значения дл роэробки ефективних л!кувальио-про-фолактичких заходов мае виэначеиня груп ризику та прогноэуваиня мояливих ускладнень 1 перинатально! патологи у кояно! вагино! з неиро-циркуляторною астеноер. В той ¡пэ час нами не зпайдено роЩг, яко були б присвячен! цим питаниям.

Враховуючи велику частоту розних ускладнень та перинатально! патолог;!, а тако* значне вростаиня колькосто випадков ненро-циркуляторноо астено! серед ваготних, питания прогноэування конкретних ускладнень набуваютъ особливого значения, бо надають иодливость свовчасно провести цолеспрямовано ефектиши локуваль-но-лрофолактично заходи.

На сучасному ровно науки розробка матемапгших моделей та патогенетично обгрунтованих алгоритмов прогнозування моле бути эдиюнена лише на подстав!, по-перще, поглиблепого вивчення факторов, щр аумовлюють розвиток неГфо-циркуляторно! астено!, стану психочно! адацтацо! ваг!тно! та особливостей материнсько-плодових взаемоводносин, а по-друге, використашш сучасних математичиих,

кобернитичних методов та комп"»терно'о техники ( А.П.МОНЦвр, 1991; С.М.Макеев, 1993; М.Л.Тараховський, 1994).

Дотепер не оснув поеталних патогенетично обумовлених до-кувзльно-профолактичних заходов, спрямованих на вменивши частот» ускладнень ваготносто 1 пологов та перинатально» патологи. Все виде аазначене обумовило мету та завдання дослщсення.

роботи. Зниаити частоту ускладнень ваготносто 1 пологов, перинатально'! патологи I смертности при нейро-цирку лятор-ной астени на основ1 роэробки методов прогнозування цих усклад-нень та впровадження патогенетшно обгрунтованих докувздьно-профо-лактичних заходов.

Завдання досщоджриия.

1. Вивчиги особливост! перебегу ваготносто г подогов, стану плода та новонародяених при роаннх формах нейро-циркулятор-нсн астени.

г. Вивчити функцоональну активность ровних ланок вегетативно! нервово} системи 1 стан судииного тонусу в сповставленно а характером нейро-гуморадьних механозмов його регулювання.

3. Дослодити вплив психо-емоцоиного стресу на стан вагот-них а нейро-циркуляторною астеновю, "¿х плодов та новонарод*ених.

4. 3"ясувати роль порушень стрес-реадозуючих о стрес-ло-мотуючих систем в патогенез! ускладнень нейро-цк?куляторно'о астени у ваготних.

5. Визначити стан фето-плацентарного комплексу а ураху-ванням форм» I перебогу нейро-циркуляторноо астени.

6. Розробити метматично модело та алгоритм» прогнозування на основ! клоноко-параюпночних дослодлень .

7. Розробити 1 впровадити в практику комплекс диференцо-

йованнх орган1эац;йних та патогенетнчно обгрунтованих л!куваль-но-проф;лактичшх эаходав при нейро-циркуляторнгй астени у ваггт-них.

Изукова ношяна робеть Вперше проведено диферентйований анализ перебггу ваптносп, подог!в та перинатально! патологП. Додано, щр частота i характер ускладнень заверить вхд форми та перебггу захворрвання.

Доведено, щр стул1ш> порушень психолог г чно'1 адаптаци, стан р!зних фушайональних систем та нейро-гуморальних механ!ам1В IX регуляцп, суттево вшшвае на перебгг нейро-циркуляторно! затени.

Вперше на П1дстав1 к: мплексних доол^ддень, проведение в динамш вагшюсп, визначена роль психо-емоцгйного отресу, змИ1 стану стрес-реалазуючнх 1 стрес-лгм^уючих систем та фуиюЦональ-во1 активности р^эннх ланок вегетативно! нервово! систем» в пато-генезг ускладнень у ж!кок з нейро-циркудяторнаю астенгею.

3 урахуванням внявленях змгн ргзних функщональних систем та ргвня психологгчшп адаптаци вперше розробленг математичнг модели ускладнень ваггтностг I полагав. Визнзченз дгагностична та прогкоатична цгшпеть ряду адамнестичннх, кдпичних, лаборатории* та 1нструментальннх ознак.

Науково обгрунтована г розробдена система поетапних дгку-вачьио-проф;лактичних ааходгв, ир враховуе стущнь псцх1чно'1 адаптаци, вариант» перебггу нейро-цнркулчтарио'1 астени 1 морфо-функ-щоналышй стан фето-плацентарного комплексу.

Практично значения. Створенг алгоритми прогнозування най-бгльш частих ускладнень ваптносп при ненро-циркуляторнгй астени (загрози переривання ваптност!, передчасних пологгв, утробко! Г1-поксн плода, тзлього гестозу, порушень родово! дгяльност! та

- Б - .

кровотеч; гид чао подоггв).

Запропонована диференц;йована схема комплексно'! Tepaniï для ваг;тних в rinepTQHiHHCB, ппотон;чнср та кард!адаков формами нейро-циркуляторно'! астени, яка спрямована на кореодю метабол;ч-иих поруиеда, психолог ;чно'1 адаптацп.нормЕШзащ» тонусу вегетативно'! нервово'1 системи та стану фето-пдацентарнсн системи.

lia ззгаог подашь с: а оснсщн» положения.

1. Нейро-цлркуляторна астец1я у ваг;тних супроводхубться значнода KiibKicTP ускладнень,частота i тя*к;сть яких залехнть в;д форми та перебегу захворювання, р;вня психо-емоцгонадиного дистре-су та ступеня психологично! адаптаци.

2. В патогенез; акушерських та перилатаадних ускдадненъ значка роль належить зрушенням в систем; стрес-реад;аурчих та стрес-л;м1туючих ланок адаптацп вагпних.

3. Створен! математичн; модел; та алгоритмы прогнозування дозеолярть a 95-Q7Z достов;рн;спо передбачити виникнення основних ускладнень ваг;тност; (загрози переривання вагпност;, передчасних пологов, утробно'1 гinoicciï плода, п;знього гестозу, патологичного стану родово'! д;яльносп та кровотеч; п;д чао полог;в).

4. Розроблена система патогенетнчно обгрунтованих л;ку-вально-проф;лзктичних заход;в , спрямованих на иормалгзащр функ-цп вегетативно'! нервово'1 системи, судинн-го тонусу, порушень психологично'! адаптаци та фето-плацентарного комплексу, сприяв зни-женню чаототи ускладнень та перинатадано'1 патологи при нейро-цир-куляторн;й астени.

Впровадионня в практику• Основн; принцип« диспансерного нагляду за ваг;тними а нейро-циркуляторнор аотен:ею, проф;лактики та лхкування ускладнень при цгй патолог! ï впровадкен; в практику роботи рододопомгжних эаклад;в м. Клева, Дн;пропетровсько'1, Донець-

- б -

ко!, Черкасько!, В1нницьк01, ЖитомирськоТ, Одесько! та XapKiBcj>Ko'i областей.

Матергади дисертащ! в!добра*ен! в !нформахЦйному листi "Комплексна немедикаментозна терапгя ваптних а ненро-циркулятор-ною астенгБю" (1995) та включен! в цикл леший KypciB гвформацп i стаяування "Екстрагенгтальна патология i BariTHicTb" при гнститут! педгатри, акушерства i г!неколог!! АМН УкраТни.

Дпробгцця днсертацгь >4зтер!али дисертацП допов!дались на 2-му Всесв!тньому конгрес! Л1кар;в "Здоров"я дитнни 2000" в и.Ванкуверх, Канада ( 1995 pits), представлен! на Мш\а.радн1й нау-ково-практичн!н конференц!! "KuiHtmii та морфолог!чнi крлтери перинатально! патолог!! ( Дон1.цьк,1994 pin), И М!*нарадцому симпо-з!ум! " Проблеми клШчиа! генетики ! пренатодыю! д!агностики (Харкав, 1994 р!к), Пленумах правд!ння паукового товариства акуше-ргв-пнеколопв УкраТни ( Полтава 1994, Ganopiw; 1995), науко-во-практичиих конференциях акушер!в-т!некодог!в УкраТни ( КиТв, 1992), науков»! конференц!! акушер!в-г!неколог!в Foci'i ( Енгельс, 1995).

ПублпищП. По тем! диоертацП опубд!новано 28 робгт. .

Обсяг i структура дпwpx.mil- Дисертац!я складаеться в вступу, огляду л1тератури, опису матг'р!шии i методТв даслгдяенпя, п"яти роздШв илзсних дскупдяень, обговорення результате, вис-HOBKiB, практичних рексмендац1й, списка л!тератури.

Дисертац!я внкладена на 450 сторонках машннопису. Робота глюстроваиа 57 таблицами, 29 малюнками, 5 фотозн1мками. Шбл1огра-ф!я мостить 669 д*ерел.

Д'.'!шар,щ1я 1»)[|и;к."пюго одобнстого вноску дпсертдитд у ропробку н.чучоттх ^'lyJif'T.'iTin.

1. Оианачена мета, завдаиня i напрякки роботи.

2. Здойснено клоноко-статистичний знзлоз перебогу ваготносто , пологов та перинатально} патологи при нейро-циркуляторной астено'о (806 осторой пологов аз 1989-1993 р).

3. Проведено клоночне спостере*ення 200 ваготних з ней-ро-циркуляторнор астеноер о 100 эдорових ваготних контрольно) гру-пи. Виконана основнз частинз б!охомочних, онструменталыш, ендок-ринодогочних тз генетичних досдодаень.

4. Сумосно а математиками роэроблено матемапгчно модедо 1 алгоритми прогнозування.

5. Науково обгрунтована тз розроблена система локувзль-но-профодактичних заходов для ваготних в нейро-циркудяторнср астеноер а подзльшою оцонкор ефективносто ¿1 застосування.

6. Проведено аналоэ отриманих результатов та ох мзтемз-тична обробка, роэроблено практично рекомендацо'о.

влзац дослодусчня.

Цдтер1али та иетоди досдцдуення. Для вироиення поставле-них аавдань проведено кдоноко-статистичшш анадов чаототи о струк-тури ускладнень ваготносто о пологов, стану плода о новонарод*ено-го у 806 *онок з ненро-циркуляторнсю астеноер, яко внаходидись на локуваши в воддоленно для ваготних з вахворрваннями серцево-су-динно1 системи 1ПАГ АМН Укрз'они.

Комплексна клоноко-парзкдоночне обстеяення проведено у 300 ваготних, в тому число - 200 а нейро-циркуляторно» астеноер, о 100 - адорових, що склали контрольну групу. Дослод*ення проводили в динамоцо ваготносто з урахувзнням 'Го термону, форми тз перебогу нейро-циркуляторно'о астено'о.

Для вивчення отриманих покаэников нами булз складена спэ-цоальна карта,. яка стала основор входного документу для створення

комл"ютерно1 бдзи даних. Кр1м вагальних клШко-дабораторних обс-те*екь ваггтних жхнок, проводилось досл1дкення стану ргзних органе г систем та фето-плацентарного комплексу.

Вплив психо-емоцшшх стресогенних факторов на организм ваптнкх а нейро-циркуляторною астещер визначався ва допомого» специально] шкали, аапропоновано] амерккаиським вченим Л.Р1дером (1992), яка представляв собою опитувальник 1 е методом експрес-дг-атностики. Ревень стресу при цьому може бути визначений як у окре-мо! людини, так ; у р!зних труп в балах.

Ступхнь адалтацП орган;ему жанок з нейро-циркуляторною астенгшо до психогенних факторов стресу вивчали шляхом визначення показнитв стрес-реал1эуючих стрео-лгмгтуючих систем, як1 оц1-нювали за вмгстом в кров: еагшю! серотонгну (флюорсметричним методом), кортизолу ( рад101мунолог1чним методом) та екскреци з сечею я1нки 17-КС ( за методом Крехово], 1980).

Вивчали тага* показники перекисного окисления лШд1в в еритроцитах кров! - вм;ст ггдроперекисгв лгпшв ( ГПЛ), щр визна-чали за методикою Л. А. Романовен I ЬД.Стадьно] (1977), малонового диальдеггду ( ВДА) за методикою -ЬБЬокз (1971) вгдновленого глюта-т;ону ( ВГ) за методикою Е1шап (1959), активность супероксиддиому-таэи ( неферментативним методом за Ргхео!, 1975).

Оценку вегетативного гомеоотазу проводили за допомогою икали вегетативних симптомхв О.М.Вейиа, що дозволяв сивиачити пэ-ревавднкя симпатично* або параоимпатично? ланки, а такол комп"ютерно1 кардштервалографн. При анал1з! кардго^нтервалог-рам враховувалн так! показники: диапазон коливань значень кардг-о!нтервал!в (х), значения кард101лтервалу, що эустрхчаеться наи-биьш часто (Мо) , число кардхощишв, до в1дпов1дають значению моди (АМс) , вегетативний показник ритму (ВПР), пвдекс напруги та

- 9 -

показник вегетативно'! реактивности СВР) -

Про функцюнальний стан парасимпатичного в!ДД1ЛУ вегетативно! первого")' системи судили тако* за вмятом ацетилхол;нестера-эи в сироватщ кров; ваггтних та в еритроцитах ( по В.С.Асот1ан;, 1969).

Периферкчну гемодинам;ку верхн;х та ндачих кгнц!вок пив-чади за допомогою реовазограф;Ь Визначали показники: реограф;чний ;ндекс ( Р1), др в;добра*аз сиотод;чний приток , величину кровона-повнення К1НЦ1вок (АЧП), гавидкгсть роэповсрддення пудьсово! хвил; на д;лятп "серцэ-к;нц;вки" интервал Ц-а) .тривалгсть катакротич-но"1 фази реограф;чно'1 хвил; (р), ивидк;сть наповнення великих ар-тер;й ( V тах) та вшощення амшитуди д!астод;чно! ; систод1чно':1 хвил; ( Д/А).

Морфо-функцгонадан! особливосп щитовидно! залоги досл!д-дували за допомогою ультразвукового скануваиня на апарат; "А1ока -260" та визначення вм;сту в кров; гормон;в г;поф;зарно-тирео;дио'1 системи: тиреотроп;ну (за допомогою теспв Ф1рми " МаШпкгосЗ Р^авлозЦс", Ншеччина), тироксину та трийодтиротну ( за допомо-гсю набору теспв ;нституту б1оорган1чно'1 х;мп АН Б;лорус;).

Роль спадкових фактор;в у вшшкненн1 нейро-циркуляторно'! астени у ваптних визначади за допомогою дерматогл1ф;чши показ-шшв - загального гребневого рахунку, пальцевою малюнка та його эм;и, долонного малюнка, кута аЬй, наявност; додаткового трирад1у-са ; мономорфного пальцевого малюнка (за методикою Т.Д.Гладково}, 1966) та генетичних маркергв ( труп кров; ).

Стан фето-плацентарного комплексу ощнювали за допомогою: - визначення вм^су в крова ватшл гормонхв: естр^олу, естрадюлу, прогестерону та плацентарного лактогену ( рад1о;муно-лог;чним методом), екскреци естргола з сечей ( за методикою С.Д.

ByjiisHHo, 1973) та анадгву кольпоцитограм ( Л.В.Тимошенко, 1981)¡

- досл!дження ультразвукового бхофгзкчного проф!лв плода ( на апарат; Aloka - Е80);

- спостередення за серцевор доядьностю плода та тонусом матки ( на аларатах "Biomedica" i Somicaid FW -7 Fetal Monitor) i визначения реактивност! плода методом боорезонансно! воброакустич-но; стимуляцП на апарат; БРС-2М по методицо А.И.Потапова (1994);

- морфометричного та г1столопчного досл!даення плаценти.

Стан новонароддених оц1нювали за шкалор Апгар , покаанн-

чкачи фозичного розвитку та nepeöiry раннього неонатального nepio-ДУ-

Bei отрнмано результат« дослоджень оброблен! методами ма-тематично! статистики, прийнятими в медицин! (В.Р.Урбах, 1963; Ка-МИНСЬКИЙ Л.С. 1964; Р.Шторм, 1970) .

В робот; такс»? використан! методи мзтематичного моделя-вання за допомогор багатоморного кореляцшюго та регрессного аналозов ( и.Г.Веиецкий, 197Q).

За сп<эц1адыюю програмою вираховувались коефцЦенти pis-няннч perpecó!.

Переворка якссто створено! модел1 проводилась аа допомо-гою коеф;ц;ента мневдшио! кередяци ( RM).

Гезулбтчтп доордл^сн» та 'ix обгоращлшя. Проведений нами К1цн1ко-статистичний аналоз 806 осторой полог!в яонок з нейро-цир-куляторною астен;ею показав велику частоту водхилень вод ф1з;оло-гочного перебогу ваптносто i пологов ( таблиця 1). Отриман; нами дан! сводчать про те, що 1сцуе чоткз эздеяность mi« к1льк;стю ускладнень ваготност! i пологов та формор i перебогом нейро-циркуляторно! астено!.

Tai-:, частота гестозов при г1пертон0чн0й форм1 нейро-цир-

Таблица 1

ЧАСТОТА УСКЛАДНЕНЬ ВАГ1ТН0СТ1 У Ж1Н0К 3 НЕЙРО-ПИРКУЛЯТОРНШ ACTEH1Q0 (НЦА) В ЗАЛШ0СТ1 В1Д ФЭШЙ ЗАХВОРЮВАННЯ.

Група вапт- 1Чисдо1 Гестози |Загроза пе-!Мдаов1ЛЬН1 Шередчасн! |Утробна г1-

них IwíhokI-----------------------!реривання I викиднх |подоги 1поксхя пдо-

I II половина! И половина |ваг1тност1 I I 1да

|а5с I X |абс I X I абс| Z ! абс| Z 1абс I Z |абс I Z

II Здоров! I 100 ! I 8,0 +| I 7,0+ I I 6,0 il - I - I I 2,0 +1 I 4,0 +

I 118 1 2,71 I 7 I 2,55 I 6 I 2,37 | | I 2 I 1,4 I 4 I 1,86

_|--------------------------------------------------------------------------------------------

213 ггперхон!ч-1 224 I 86 133,39+1 79 |35,27+| 114150,89+1 81 |Зб,16+| 73 132,16+1 69 130,80+

Iнок. Формою I I 13,25 I 13,19 I I 3,34 I I 3,2 I I 3,2 I 13,08

1НДА 1—2[ I I *** I I ааа I I ААА I I *** I I *** I I ***

I 2-3| I i *** j I *ЧпЧ I J *** I I Ar** I I *** I I ***

I 2-41 'II II *** I I *** I I *** I I *** I I

313 rinOTOHÍ4H-| 344 I 67 119.48+1 42 112,21+1 89 125,87+1 47 113,65+1 34 19,88 +| 57 116,57+

iHOfo формор I I 12,14 I 11,77 I 12,36 I 11,85 I 11,61 I 12,01

1HQA 1-31 I I *** II II *** I I AAA I I AAA I I AAA

-I--------------------------------------------------------------------------------------------

13 кардгалъ- I 238 I 57 |23,95+| 46 119,33+| 75 131,51+1 38 115,97+1 31 113,03+1 65 127,31+

4Iиою формою I I 12,77 I |2,56 I 13,01 I 12,37 I |2,18 I 12,89 *"

1ЩА 1-41 I I *** j I AAA 1 I *** I I AAA I j AAA j | AAA

i 3-41 II 11*11 I I II II**

* - flocTOBipHicTb plsHHUi Ml* показник^ми в трупах:

* - P< 0,05; ** - P< 0,01;

- P < 0,001

куляторнсп астеиП май*е втричх бгльиз, нх* при гхпотонгчнхй форм! г вдв1чх, нх* при кзрдхздьнхй формх. У яхнок з гхпертонхчнор фор-мор захворрвання вначно частхше аустрхчзеться невиноиування (36,16 + 3,207. проти 13,66 + 1,85% при гхпотс.1хчнхй форм1 тз 15,89 + 3,34% при кардхалыпй формх, Р< 0,01) та загроза переривання вз-гхтностх, (Р< 0,001). Утробна г1покс!я плода при цьому аахворювзн-н1 скдадае в середнюму 24,89%.

У *1нок, що м-чли лепят ступхнь захворювзннп, перебхг вз-гхтностх 1 пологхв май*е не вхдрхзнябться вхд такого у вдорових вагхтних. 3 наростанням тя*костх взхворювання збШшувться кхль-кхсть ускладнень та перинатально! патологи.

Пологи у эшюк з кейго-циркудяторнор астенгер часто роз-почннаготься а цесвоечасного вхдход*ення навколоплодових род, суп-роводяурться патодог!чним перебхгом родовох дхяльностх 1 гхпокс1ею плодд, шр часто потребуе оперативних втручань та б однхбр з причин пхдвиденох крововтрати пхд час полог!в ( таблиця 2).

Ускладнений перебхг ваг1тностх 1 пологхв створрб переду-мови для патологхчного щсляподогового периоду. Частота пхсдяполо-гових гнхйно-запальних ускладнень, за давши клхнхко-статистичиого аналхзу, отановить 21,12 + 3,67. проти 6,0 + 2,37% у вдорових, Р< 0,001). Нзнчастхше у пород;ль з нейро-цнркуляторнод астенхер зуст-рхчавться субхнволюцхя матки, г!погалактхч, роаходяення швхв тз ецдометрит.

Дин, матерх яких хворхрть на нейро-циркуляторну астенхю часто народдауються в порутоеному стад! : значно частхше, их* у здо-рових ваг1тних, зустрхчабться асфхксхя новокародаеного першого та другого ступеня 46,90 + 1,73% проти 8,0+2,37% у вдорових, (Р< 0,01). У таких немовлят перход ранньо'1 постнатально} адаптзцхх протхкае з внраяеними розладами системи дихання, кровообхгу та

ТаСдадая 2

ЧАСТОТА УСКЛАДНЕНЬ ч ПОЛОГАХ У SIHOK 3 НЕЙРО-ЩРКУЛЯТОРНОЮ ACTEHIEJO (НЦА) в ЗАЛБШ0СТ1 В1Д ФОРШ ЗАХВОПСВАННЯ.

1 Трупа ваг1т- !Число! Ускзадненвя пологiв !

! инл iftinutv ! ! !Несвоечасне!Слабк1сть !Швидк1 та ! ! ! !в1дход*енна!родово1 !стр1мки по 1 ! ! !навколопл1д!д1яльност1 !доги ! ! ! !ннх вод ! ! ! Утробна ri-l ПО№1Я ! плода ! Оперативна втручання Щдвидена 1 (фововтраха! 1 !

i ! |а5с ! 7. !абс ! X ! абс! X | абс 1 7. ! абс! Z абс! I 1

¡1! Здоров! ! I j ! 100 1 9 I ! 9,0+ ! ! 2,85 1 5 1 5,0+ 1 6 ! 2,15 I ! 6,0+ I ! 2,37 ! 4 ! 4,0+ 1 ! 1,95 I 7 ! 7,0+ ! 2,55 10 !10,0+ ! 13,00 I

!2¡3 г1пертон!ч-! ! !ною формою ! I !НЦА 1-2! ! 1 2-3! ! ! 2-4! 224 !106 1 i i ! !47,22+I !3,34 "1 ! *** I 1 *** 1 j A i 42 118,75+1 78 12,61 ! ! *** ! ! * ! 1 1 134,82+1 13,18 | ! *** ! 53 123,66+! !2,04 J j *** | 111149,55+ 13,34 I A** | *** ! * 71 131,70+! 13,11 ! ! *** | j *** j j *** j

!3!3 ггпотогичя-! ! !ною формою ! ! !НЦА 1-3! 344 ! 94 1 i 127,33+! !2,4D ! ! *** ! 89 !25,87+I 25 12,36 I ! *** | 17,27+ ! 11,40 I ! I 43 ! 12,50+! 11,78 1 | Mr ! 97 128,20+ 12,43 | *** 75 _____ 121,80+1 12,23 ! | *** |

! !3 кардхада- ! !4!ною формою ! ! !НЦА 1-4! ! ! 3-4! 1 1 238 ! 85 1 ■ i 1 135,71+1 !ЗД1 I *** | ! * I 61 125,63+1 45 (2,83 I j *** j 1 ! !18,91+! !2,54 1 | AAA j 44 ! 18,49+1 12,52 ! 1 I 90 (37,82+ 13,14 ! ibM ! * 43 118,07+1 12,49 I ! * 1 1 1 1

* - Достоваркгсть рАзнадг Mi* покзгщцсами в трупах: А - Р< 0,05;

** - р< 0,01;

*** - Р < 0,001

- 14 -

аминами невродоггчного статусу.

Проведений нами аналгз виявив залевдпсть мгж формою 1 перебегом нейро-циркуляторно] астенП та частотою ускладнею ваг!т-HocTi 1 подогiB, вр обумовидо необхгдг;сть пощуку факторгв, як! надають найбгдьшого впдиву на nepe6ir захворювання.

S ц!бю метою нами буди роэробденг спецгалыи анкети, що включали 165 показнитв, як1 характеризуют?) чатири групи факторгв, а саме: соцгад&нг моменти, психо-емоцгйнии стан ваггтно», функщо-нальнг зм!ни ргзних opraHiB i систем та генетичн! фактори.

Досицдження ргвня психо-емоц;иного напруження, визначено-го за шкалою Л.Piдера, показали його вплив на стан органгзму ва-гттних jsïhok при нейро-циркуляторн!й астенП. В половши випадкгв мав м!сце середнгй та високий piBem> стресу, в той час як серед здорових вагших цей показник скдадав лише 10,0%, (р< 0,01).

Коредявдйний анализ mî» показниками, гар характеризуют» стрес, частотою ргзних ускладненъ BariTitocTi г пoлoгiв, порушенням стану плода та новонарод*еного показав пений зв"язок мгж ними. Зокрема, при середньому ргвнг психо-емоцгйного стресу коефгцгент кореляцп при гестозах становить г - + 0,8; при анеми г - + О,В; при утробнгй rinoKci'i плода г - + 0,7; при загрозг передчасних по-допв г - + 0,8.

При високому piBHi стресу спостерггаеся ще бгдьи пении кореляцгйний зв"язок мгж перерахованими ускладненнями.

3 метою визначення mcwiiiboï родг стресу в генез1 уекдад-нень ми додатково вивчиди стан стрес-реал1зуючих та стрес-д1мгтую-чих систем органгзму.

В!домо, що на дгю стресогенних фaктopiв однге» в перших реагуе ггпотала)4о-г1поф!зарно-цаднирникова система. Так, вмгет стрес-реал1зуючого гормону - кортизолу в кров1 ваггтних з ней-

- 1Б - .

ро-циркуля торною астен1бю був ни*чий,н;ж у эдорових ваНтних (таб-лиця 3).

При г;потон;чн;й та кард;адьн1Й формах протягом ваг;тнос-Ti визначаеться змениення екокрецп 17-КС э сечер, що вказув на аниження андрогенного впливу та Функци коркового пару наднирни-

KÍB.

В той ж час у них хворих спостер;гався п;двшцэний ревень серотонгну в кров!. Найб;лъга високим в;н бур при тяжкому ступэн; у ваггтних з г;пертон;чно» формою захворювання ( 3,07 + 0,12 мкмоль/д в паршгй половик; i 3,13 + 0,10 мкмодь/д в друг;й подови-н; BariTHocTi, проти 1,23 + 0,12 мкМоль/д та 1,64 + 0,11 мкМоль/л у вдорових ваг;тних, Р < 0,05), ( таблиця 3). Наведен; дан; св;д-чать про активащю системи антистресорного захисту у обстеяених ваг;тних у в;дпов;дь на д;ю стресорних фактор;в.

Змгни вегетативно'; регудяци, як; супроводжуються аДре-нерг;чним впливом через систему д;под;ау 1 фосфол!пол;зу, приаво-дять до активацп процес;в перекисного окисления л;п;д!в (ПОЛ) в организм; ваг;тних з нейро-циркуляторною астенхею. Bwe в пери1й половин; ваг;тност1 у обстехених *;нок в;дбувавться актив;зац;я (ПОД), при чому при rtnepTOHi4HiH форм! захворювання ;нтенсиф;ка-ц;я вгдбуваеться за рахунок гидроперекисей л;пшв (ГПЛ), ( в;дпо-в;дно 3,80 + 0,62 мкМолъ/мл.ер. ; 0,97 + 0,02 мкМоль/мл.ер у здо-рових ваг;тних, р < 0,001). При г;потонгчн;й та кард;альн1й формах нейро-циркуляторно; астени зб;льшубтьсч ГПЛ до 1,25 + 0,60 МкМоль/МЛ.ер., ДК - до 24,97 + 0,60 ум.од./мл.ер. та МДА - 88,39 + 1,32 мкМодь/мл.ер.

В друг;й половин; ваптност; значна активац!я ПОЛ в;дбу-ваеться при вс1х формах захворввання i залечить в;д ступени тяя-кост;.

Таблица 3.

ВМ1СТ КОРТИЗОЛУ (нМоль/л) I СЕР0Т0Н1НУ (мкМоль/Добу) В КРОВ1 ТА ЕКСКРШЯ IV-КС (мкМодь/добу) У ВАГ1ТНИХ 3 Р13НИМИ СОРМАМЙ НЕЯРО-ЦЙРКУЛЯГОРНО! АСТЕНН (НЦА)

IТрупа ва- I

1Г1ТНИХ I-

Корхизол

Серотон1н

II половила III половина II половина I II половина

■I-

17-КС

I половина III половина

Здоров! 1890,2+ 30,211230,1+ 32,411,23 + 0,12 11,64 + 0,11

I-

13 пперто- 1727,5+ 43,411118,5+ 36,612,78 + 0,10 13,01 + 0,12

|н!чно» I ** I *** I *** | -

Iформою НПА1 ! I I

31,1 + 1,5 I 32,6 + 1,9 21,8 + 1,22 I 24,75 + 2,1

13 Г1ПОТО- 1756,7+ 41,311025,0+ 38,212,32 + 0,10 I 2,21 + 0,11

¡нгчною I * I *** | *** | м (формою НЦА1 I ! I

I-----------------------------------1------------1-----------

13 кардхадь1764,8+ 39,811112,7+ 31,712,54 + 0,14 ! 2,32 + 0,10 |ною формою! * I ** | *** | !НИА I I 1 I

18,4 + 0,891 22,2 + 2,1

15,1 + 1,1 I 16,6 + 1,5

ААА )

* Достовхрн!сть р1зниц1 а показпиками у здорових ваг!тних:

* - при Р< 0,05;

** - при Р< 0,01;

*** - при Р < 0,001

- 17 -

В той ^е чес в органхвмх вагхтних в нейро-циркудяторнов астеноер активубться система антиоксидаятного захисту (A0G), щр проявляемся збхльиенням активностх ферментативних систем, як; аа-хищавть органи та тканини рхд надмхрного переокислення. Так, пхд-вивденз активность глютатхон-редуктази призводнть до эменшення вм1сту в кровi у вагхтних а нейро-циркудяторною астенхер вхдновле-ного глютатхону, щр хнактивув перекиси дхпхдхв. Найбхдьша активность глртатхон-редуктази мае мхсце в першхй половши вагхтностх у хворих в ппотонхчнор формор захворрвання (0,60 + 0,006 мкЫодь НАДН мг бхдку/хв проти 0,49 + 0,06 мкМодь НАДН мг бхдку/хв у вдорових вагхтних, Р < 0,05).

Значке абхдьшення хншого ферменту антиоксидантнох системи аахисту - глвтатхон-2-трансферази (ГБТ) мае мхсце в органхамх вагхтних з ипертонхчнор формор нейро-циркуляторнох астенп (19,71 + 0,79 мкМодь ХЭДБ мг бхлку/Ю хв проти 6,21 + 0,3 мкМоль ХДНБ мг бхдку /10 хв у эдорових вагхтних, Р< 0,05).

Вианзчення функцховального стану щитовидно'! задози показало, ир у 37,2 + 4,2% вагхтних з нейро-циркулятсрнор астенхер эб^льиенх "ii роамхри. В структур! вадоэи виявлдаться вогииад тире-офхбрсзу ( 33,7 + 3,4%), вуаликовх (16,3 + 2,4%) та кхстоэнх амхни (18,5 + 2,6%). Найчастхше вони мають мхсце при тяякому ступенх та гхпертонхчнхй формх захворрвання. Це до деякох кхри можна розцх-црвати як компенсаторну реакцхю внасдхдок пхдвищення функцп щитовидно'* вадоаи, про що свхдчить вмхна вмхсту гормонхв в кровх. Про-тягом вагхтностх аростае рхвень в кровх тиреотропхну (а 1,4 + 0,23 мед/д в першхй подовинх вагхтностх до 1,60 + 0,20 мед/л перед пологами, у здорових вагхтних вхдповхдно 0,6 + Q,05 мед/л i 1,03 + 0,08 мед/л, Р< 0,05), який пхдвищуе активность щитовидно'! залози, що виражабться в збхльшеннх рхвня трийодтиронхну ( 195,6 + 7,1 6/с/4

- 18 -

нмодь/д) i тироксину ( 3,0 + 0,51 нмода/).

Досшдяення вегетативного гомеоотаэу, ир проведено за до-помогов икали вегетативних ознак А.М.Вейна, показало перева*ання симпатичного вщцАду вегетативно! нервово! системи у 73,0% обсте-женкх ваг1тннх. У 237. ж1нок спостерхгадась ваготон!я. Лише у 4% хворих на нейро-циркуляторну астен!ю обид вi г!лки вегетативно! нервово! системи були вр1вяова»ень Стан ейтонП був характерним для ваг!тних з легким ступеней захворювання та в фаз! peMici!.

За даннми комп"ютерно! кардгогнтервалографп вле в термт-н! 21-30 ти*н! ваг1тност1 у хворих з г1пертон!чно» формою захворювання в1дбуваяться значн! bmíhjí вегетативно! реактивности органгэ-ма, як! проявляться пгдвищьиням активност! симпатичного в;дд!лу вегетативно! нервово! системи ( AMO - 30,4 + 8,78 вхдн.од.) При цьому переважае гуморальний шлях реал!заци впливу (Мо - 0,721 + 0,034 в1ДН.од.), до в певн!Й м!р! Мо*е бути пояснено посиденим функщоцуванням адренерггчно! системи.

Про активацш парасшшатичного в!дд!ду вегетативно! нервово! систем« у обет еде них ваптних евхдчить тако* збглыиення в друпй половши ваг;тност! вм!сту ацетилхогин-естерази в еритроци-тах хворих. При кардгальнгй форм! захворювання цей показннк стано-ВИТЬ 255,92 + 8,23 мкМ0ЛЬ/нл/Г0Д проти 170,4 + 8,66 М1№дь/мл/Год у здорових вагхтних, (F' < 0,001).

При иереваадни! симпатичного вадддлу вегетативно! нервово! системи частше споотер1гаються гестози (г - + 0,6), утробна г!покс!я та ггпотрофгя плода ( в!дповхдно г - + 0,7 i г - + 0,8), ивидк; пологи ( г - + 0,5) та асфхко!я ковонародаених середнього ступеня тяхкост1 ( г - + 0,6).

Hsí'ipo-цнркуляторна астения у взгшшх супроводкуеться зм!нами периферийного кровооб!гу, особливо при пперто1йчн!к форм!

аахворювання. У таких хворих вхе в першхй половин! ваНтносп тд-вшцувться onip судин, про до св!дчить подовжения часу розповсюд-«ення пульсово! хвил; на д!лянц! серце-передшиччя ( интервал Q-a Эб1ЛЬШУ6ТЬСЯ до 0,212 + 0,004 с проти 0,170 + 0,002 с у эдорових BariTHiix, Р < 0,001); зменшубться пшидкгсть кровонаповнення веди-ких судин (V тах становить 0,903 + 0,061 ОЦ/с проти 1,219 + 0,077 ОМ/с у эдорових BariTHiix, Р < 0,01), аменшуеться систод!чний прилив кровi ( PI доргвнюе 0,889 + 0,017 проти 1,02 + 0,046 у вдоро-вих, Р < 0,01).

Значне зменшення !нтенсивност! кровотоку в верхних kíh-Ц1вкзх спостер!гавться i у ваг!тних з г1потон1чнор та кардгальнов формами захворювання в пор;вкянн1 в здоровими ваг;тними ( АЧП вгд-повшю 0,87 + 0,01, 0,700 + 0,212 i 1,58 + 0,11; (Р < 0,05). Ще б1ЛЬШ cyTTSBÍ ЭМ1НИ периферично! гемодинамики i судинного тонусу Bepxnix kíhiUbok спостер;гаються в друпй половин! ваг;.ноет!.

На peorpami шшйх kíhiUbok у хворих з нейро-циркулятор-ною астенией в перш!й половин; ваг!тност; вадбувазться подовяення катакротично! фаэи реографгчно') хвил!, що св!дчить про сповиьне-ний венозний в;дток. Так, у хворих з г!пертон1чнор формою захворювання цей покаэник отановить 0,692 + 0,002 с, а г1потон!чною -0,700 + 0,005 с, в кард!альною - 0,751 + 0,005 с, проти 0,610 + 0,014 о у эдорових ваг!тних ( Р< 0,001).

Досл!ддення генетично; схильносп до слабкост! судинного тонусу показали, що к!льк1сть пробандгв в нейро-циркуляторною ао-тенгвю, родич! яких хворшть на píbh! захворювання судин, пов"яза-них а порушенням судинного тонусу, эначно перевгадують цей пс.саьник у эдорових ваптних i становить в!дпов1ДНо 47,3 + 1,3 Z i 12,0 + 4,27. ( Р< 0,05).

При анал!з! дерматогл!ф!чних ознак у ойстехених ваптних

Г

виявлено, щр при гхпертонхчтй i гхпотонхчтй формах нейро-цирку -дяторно! астенП абхлыпення кута atd больше 50° мо*на розцхнювати як одну is стигм ембргогенеэу. Змхни вхзерунку на пальцях рук у вагхтних цих груп характеризувться наягн1стю завитк1в бШи як на шести пальцях водночас в мономорфним пальцевим малюнком. При кар-дхальнхй формх захворюваиня назван! ознакн буди ни*чими.

Розподхд генотипу системи ABO у вагirних з нейро-циркуля-торнор астенхею эберхгав выноску рхвновагу. Дещр п^вгодений pi-вень насдхдування третьо! групи за генотипом В вхдмхчабться У вагатних в rinepTCHi4Hop та гхпотонхчною формами аахворювання.

При нейро-циркуляторнхй астенН у вагхтних виявленх вира-*eiii вмхни гормонально'! функшд фето-плацентарного комплексу. По-чинаючи з 20 tiwúb вагхтностх при bcíx формах вахворювання вхдбу-вавться сповхльнення темпов приросту вмхсту плацентарного лактоге-ну в кровь Найбхлыпе знияеккя вмхсту плацентарного лактогену спостерхгавться у вагхтних в гхпертонхчною формою захворювання в tepmihi 31-35 twwxb вагхтностх i складае 45,77. вхд показника у здорових вагхтних.

Враховуючи те, що плаценгарний лактоген регулюв вуглевод-ний, лхпхдний обм!ни i вхдповхдае за синтез бхлка в органхзмх плода, значне змещення вмхсту даого гормону в пеший Mipi обумовлюе розвиток гхпотрофх} плода у вагхтних в нейро-цир1?уляторнсдо астенх-бю.

Визначення вмхсту прогестерона в кровi обстежених показало, що в длнатцх вагхтностх при вохх формах нейро-циркуляторнох астенп вхдбуваеться зндаення fiara рхвнч. ПогАриення бхосинтезу прогестерону у хворих жхнок сприяб зростанню скоротливо! эдатност! м"яз!в матки i зменшемго тонусу хотмхко-цервхкадьного вхддхлу, ло-гхрвению матково-плацентарного кровообхгу та поотачання кисщо пло-

ду. Нз нашу душу» саме цен механ!зм вшграе суттеву роль у роэ-витку аагрози перериваннп ваг!тностх, Нпоксх! плода та эатримки його розвитку у ваптних э даною патологхею.

Вм!ст еотрогеннх гормсшв в кров! вагхтних а нейро-цирку-ляторною астен!вр аначно меиший, нхж у здоровпх ватгтнда. Особливо низький р!вень естр1олу спсстерхгзеться у вагчтних з г!пертон!чиои та кардхальною формами аахворюеання в термхн! вагхтностх 31-35 тидн!в ( В!ДП0В1ДН0 68,02% 1 62,29% по в!днсиенню до покзаннна у здорових вагхтних в цьому терм!н!).

П!сля 30 тижн1в ваггтност! у вагхтних з ус1ма формами захворрвання гменшувться татлд добова е|сскрецхя естрхолу э сечей ( Р< 0,05).

Проведений анал!а кольпспштограм у ваНтних з нейро-цлр-куляториою астегцвю показав, що у б-'льшостх з них пххвовх мазки не в!дпов!ддать термхну ваг!тност1; виявлнються патологхчнх тшш маа-к1в - естрогениий, атрсфхчннй 1 регреснвшш. У вагхтних а пперто-ночиоп формою аахворювання естрогениий тип мазка був у 53,96%,регресивиий - у 18,25%. При гхпотошчнхй форм! захворювання даи1 типи п!хвових маз|Цв виявлен! вхдповхдно у 35,71% 1 16,66%, а при кар-д!алыий форм! захворювання - у 37,30% та у 17,46%.

Ультразвуков! спостереження за станом плода у вагхтних а нейро-цнркуляторною астенхею вичвнли значиу к!льк1сть ускладнень. Пи? визначених ультразвукового б!оф!зичиого профхлю плода найбхльга достовхрними ультразвуковими критер!ями змхии стану плода були 61-пар1етальний розм!р гол1вки ( ЕПР), середнгй дхаметр «рудио! кл1т-ки (СДГК), середнхй дхаметр животика (СДЗК) та сн!вв!дношення них показник!в. Пхсля 24 тижихв вагхтност! вхдбувасться вхдставання показникхв СДГК 1 СДЗЦ . В термхи! ваг!тност1 32 ти*нх у плода роз-вивавться асиметрична гхпотрофхя, дхагностичпнми кр!тер!пми яко! о

шдвщення гндексгв ЭДР/СДГК I БПР/сдо ( В1ДП0В1ДН0 1,04 ; 1,02).

В термШ 36 тиэнав у хворих г нейро-циркуляторною асте-н!б» спостерггаеться вмещаення ес1х основних ехограф;чних покаани-к1е, щр медиа розц1н»ватн ян переход асиметрично} ппотрофи в симетричну, яка в пропюстично б«ыя вагровдиво» формою аадримга роэвитку плода.

Отриманг дан! показали, що у 47,6% обстеяених в даому термш ватносп ощнка фетального беофевичного профилю скдадада 8 - Ю балгв 1 роэцидавалась як задовальиа. У 27,86% цей показник становить 6-7 бал!в 1 е ознакою фето-пдацентарно! недостатносп. Стан хрон;чно! фето-пдацентарно'1 недостатносп дгагностувався у 24,6% , при даому оаднка феталъного бтофгзичного профш була Б 1 менше балгв.

Сл1д зазначнти, що у б1дьшосп ватних а нейро-циркуляторною астенией (64,26%) в терм!Н1 16-24 тши пхд час ультразвукового дослдаення деагностуються симптоми загрози перериваиня ватносп. Ранньою оанакою цього ускладнення в зменшення пе-редньо-заднього розмгру лоролшшн матки 1 пшщений тонус мюмет-ргю. Частше виявлявться локальшш гХпертонус мгомэтрш, а в оире-мих випадках декелька вогншд шдвищеного тонусу в мгометри 1 в м1сц1 плацентацп.

Як вIдомо, стан утробного плода характеризуе кшк1сть та тривал!сть рукав плода. У хворик в пперюнгчцои формою нейро-цир-куляторно') астетё вгдбувазться достоверно зменшення цих покаэни-к1в ( в1дпов1дно на 36,5% 1 17,3% по вгднощенлю до таких у эдоро-вих ).

При проведенк! ультрзэвуково! плацентаграфП у вс1х вагинах дгагностувалися р1эн1 амгни в структур! плаценти. У хворих бс1х груп мае м!сце передчасне виэревання плаценти, при якому вгд-

(«чаяться зм!ни в хор!алыпй пластинц!, стронх та базалыпй пластинц!. р 44,4% шпздков в плодов1й частил! плаценти виявлявться ехонегативн! кругляст!, або неправильно! формл д!лянии, шр являють собор ровширен! венозн1 лакуни.

При г1пертон!чн!й форм! нейро-циркуляторно! астени в 11,1% д!агностуються субамн!отичн! мсти плаценти та кости плацен-тарних перетинок, а у 3,17% хворих - гемангчоми плаценти, що роз-тащовуються на плодов!й поверхн! та вип"ячуються в порожнину амн!-ону. Виявле(и ем! ни обуновлкють роэвиток локальних тромбозов та порушень кровооби'у.

При г!сголог!чному дослдаенн! плаценти У хворих на ней-ро-циркуляторну астен!о виявлен! морфолог!чн! зм!ни р!зиих структур неспециф!чного характеру. Загальним для вгЛх форм захворюваиня в кэдвн!сть озиа^ гострого иорушеиня кровооб!гу та структур, ¡до характеризуют неврШсть плацентарного бар"еру. Сл!д зазначити, ир найбгльи внрачен! ампш в фето-плацеитарн!н систем! виявляються у хрорцх з г!перто]пчнор формою аахворювання.

Висока частота ускладнень ваг1тност! ! полог!в, порушення стану плода ! новонароджеиого у *!нок а нейро-циркуляториор асте-н1вр потребують не т!льки своечасноо д1а(гн0стнки, але ! ефективно! профиактики, основною умовою яко! в визначения ступени ризнку ! прогноаування виннкнення ускладнення.

Эд!йснене нами прогноаування бзэувтьсп на випчеши бэ-гатьох факторов розробки математштих моделей найб!льш поширених та тяжких ускладнень при ц!й патолог!5, а самэ: аагроаи перернван-ня ваПтиост!, гестову, утробно! г!поксП плода, порушень скорот-ливо} д!ялыгосп матки та тдщпценоо крововтрати.

¡нформащвю для мвтематичного аналгау були дан! анпмнепу, по|?лзцики клонмю-лабораторнпх та онструменталмшх обстедоиь, хп-

рактеристика перебегу ваг;тносп г долог;в та результат« досд;д-#ення стану плода- Використания методу багатофакторного клШ-ко-математичного анализу дозволило виявити вэаамоэв"яэак та взаз-моэадевдцсть потниками I факторами, щр обумовдать роавиток нейро-циркуляторно'! астен; 1.

За допомогов строрених математичних моделей, ир вводнлися в ЕОМ ,реал;зувалнся алгоритми прогиозування осцовних ускяаднень. Нами роэроблено 6 таких моделей при р;ьлкх формах та перебегу нейро-циркуляторно'1 ас-эни. Для ;люстраци приводимо результат« математичного моделювання одного з ускладнень - аагрози перериван-ня ваг;тносп.

Прогиозування було адгйснено на п;дстав; поглибленого вивчення 165 покаэшшв, що характернаують соц;альн1 та медико-б;-олог;чн1 фактора, як1 аумоелдать розвиток нейро-циркуляторно'1 ао-тен!), стану психологачно; адаптацн ваптно'!', р;аннх функадональ-них систем матер; ; плода та особливостей материнсько-плодових вааемов;дносин.

Для прогиозування эагроэи переривання ваптност; найб;льщ хнфармативнш! виявшшся так; кл;н;чн; симптоми, як амгни артер;-адьного тиску, загальна слабость, запаморочення , сощальн; фак-тори та р;вень психо-емоцшюго напрукення. На малюнку 1 дана д;-аграма, яка б граф;чним воображениям коеф;ц;ента еластичност; для кохцо! ознаки, який е критер;ем ;нформативносп параметр;в вираже-ний в процентах.

В ндан;й частин; малюнка представлена формула математич-но; модел! загрози переривання ваг;тностх ( Г ) у ж;нок з Нперто-н1чною формою нейро-циркуляторно; астени. При Р > 1,553 прогнозу-ють эагрозу переривання ваггтнасп у »гнок з г1пертон1чнор формой нейро--ццр;е,'л>!горда; астенП. При Р < 1,553 таку мсщлив;сть в;дки-

■100%

-50%

-0-----

! > !■»

■

I > | >

п.V1 :'

I I > ¡(> !;

50%

'х,

х,

. ды х4

100% —>

!

ч. - ■ *

дГ," х,.

X,, X, X

( У I

Мал. 1 Дтграмп еластичносгп для фактор1в, що мають найбтьше прогностичне значения при виникненж загрози персривання ваптиост! у ж!нок з г1пертои1чною формою нейро-циркулпторно! астенН.

УтвШтэнанеииа-

Х| - загостреиня нейро-циркуляторноТ астенм, пон'язане з соц1альними факторами; Д"з - погашения стану, пов'яэане з психо-емоц1йним напруженням; Хг - бол! в серц!; X, - част! головн! бол1; х>' попереков! бол|; х, - запаморочення; x^ • загострення захворюпання в II I Ш триместрах ваг!тност1; х> - зниження артер!ального тиску; д-? -погашения загального самогючуття, слабость; Хи> • Шдвищення артериального тиску.

Формула мятсматично! модол! зпгроэи персривання вог1тност1 - Р:

? = 1,012 + 0,27 „г, + 0,27 х, + 0,299 х, + 0,329 д-4 + (-0,388) д-, + (-0,06) Хб + (-0,034) д, + (-0,642) л-, + (-0,223) д, + 0,12.x:,,,

дають.

Ефектшшсть прогноаувадня ускладнень при нейро-циркуляторнхй астенп у вагхтних склада 95 - 97%.

На пхдстзвх отриманих реаультатхв досдхдденъ нами був роароблений патогенетично обгрунтортний комплекс лхкувально-профх-дактичних ваходхв, нацхлений на пхдвгоцення психологхчно'х адаптацн вагхтних, нормадхзац1ю тонусу вегетативно'! нервово'х системи та аменщення впливу стресорних факторхв на рхаих системи органхэму матерх i фето-плацентарного комплексу.

Запропонованх лхкувалх>нх заходи включали: психотерапию (сугеотивна психотерапхя, поихологхчне роавантз*ення , аутогенне тренування та психотерапевтичний впдив муэики); дхкувальне харчу-вання ( спецхально розробленх дхети а урахуванням форми вахворювання) ; хндивхдуальнх рухов! реяими та диференцхйованх комплексу ЛФК ( в аалекностх вхд ступеня тяякостх, фази та форми захворюван-ня); аеро-фхто-йонотерапхю Цнгаляци ефхрними маслами лхкарських рослинI а тако* фхтоабор "Аромотерапхя Криму", запропонований нау-ково-дослхднов лабораторхею Никитського ботанхчного саду а розроб-леними нами вархантами для хворих на гхпертон1чну, гхпотонхчну або кардхальну форму нейро-цирокуляторно'х астенхх ( див."Практичнх ре-комендацн")- При загостреннх аахворювання в комплекс лхкувальних ваходхв додавали медикаментознх аасоби: при гхпертонхчнхй формх -клофелхн, при гхпотонхчнхй формх - етимхзол, при низький антиокси-дантнхй активностх - ct-токоферола ацетат. Використовували бхореао-нансну стимуляцхю утробного плода ( ва методикою А.И.Потапова, 1994).

Вивчення ефективностх запропонованого комплексу лхкувашщ проведене у 120 вагхтних а нейро-циркуляторною астенхбр, роаподх-лених методом рандомхзацп на двх групи, 60 вагхтних з цхбю пато-

логхвю отримували аапропонований комплекс л!кувальних заходов (основна трупа) г 60 вагхтних ( трупа пор1вняння), щр отримували традицхйне медикаментозне лткуванкя - седативнх та гчпотензивнт засоби ( бромгди, валер1ану, папаверина г1дрохлор1д).

В*е з перших сеанств психотерапх! та аутогенного трену-вання у бхльиосп вагхтних ( 71,66 + 6,82%) ах всхма формами ней-ро-циркуляторио! астенх! вхдмхчадось покращення загального самопо-чуття. У 50,0 + 6,45% хворих а гхпертонхчною формою захворювання х у 60,0 + 0,32% а гхлотонхчнов формою нормэлхаувався артерхальний тиск, а у 70,0 + 5,91% ваг1тних а кардхальною формою зникли болх в облает! серця. На п"яту добу застосування комплексно! терапи у 75,0 + 5,59% вагхтних спостерхгалась стхйка нормалхвацхя показникхв артер1ального тиск/. Значив покрацення самопочуття 1 настрои в!дмхчали 93,аз + 3,22% вагхтних а -ейро-циркуляторною астенхега.

Проведене лхкуваннч спрняе аниденню рхвня психо-емощйно-го напрудення: у 91,7 + 3,56% вагхтних основнох групи ревструвався ниаький рхвень стресу. У вагхтних групп порхвняння рхвень пси-хо-емоцхйного напрудення змхнивався значно мение ( ливэ у 65,0 + 2,31% ревструвався низывдй його рхвень, Р< 0,01).

Шсля проведеного лхкування у ваг!тних основно! групи значно покрадувався стан вегетативного гомеостаау. У бхльиостх хворих ( 51,66 + 2,12%) ревструвалась ейтонхя.

На кардхохнтервалограмх у вагхтних, щр отримували комп-лексну терапхю, заревстровано зменшення дхапазаиу коливань значень кардхохнтервалхв (з 0,672 + 0,042 до 0,4322 + до 0,041, Р< 0,001), показника моди ( а 0,709 + 0,027 до 0,502 + 0,029, Р< 0,001), що свхдчнть про иормалхзацхю спхввхдноиення симпатично! та парасимпа-тично! ланок вегетативно! первого! спстеми. Нормалхзацхя вегетативного гомеостазу обумовлюв клхнхчне покращення стану вагхтних а

нейро-циркудяюрною астец1ею.

В динам!ц! д;кування у раггтних, щр отримувади кампдексну тервд;», покрзд/еться стаи перифернчио! гемодинамики, про ир св!д-чить вни»ецнч опору судин, вменшення часу розповсюд*ення пудьсово! хвид1 ( а 0,279 + 0,003 о до 0,192 ^ 0,007 о, Р< 0,001) та вбель-щення систод1чного придиву кров! ( э 0,552 + 0,027 до 0,872 ± 0,031. р< 0,001), в той *е чао як у хворих групи поргвняння стан периферийноI гемодинамики май*а не зм1 шиться.

Комплексна терапия позитивно впливае на стан фето-плацен-тарного комплексу. Щсля проведеного д;кування в кров! ваптиих достоверно аб!льшуБТ1>ся вм1ст прогестерону г плацентарного дакто-гену та р!вень естрходу 1 естрадеоду.

В результат; проведеного д!кування значив покращення нао-тупидо у 76,7 + Б,45Х хворих основно! групи та у 18,3 + 4,9% -ж1нок групи портвняння.

Комплексна тератя позитивно впдиваз на переб1г ваптноо-п 1 подог!в. Гестоаи у ваптних основно! групи виникди в 8,3 + 3,6% випадк!в, загроза переривання ваг!тноот1 - в 6,7 + 3,2% та утробна ггпоксея - в 3,3 + 2,3%, щр достов!рно в!др1анявться в!д показник1в у ваптних групи пор1вняння ( Р< 0,01).

Кращим був тако* стан новонародяешрс у щнок, що отриму-вади п!д час ваптност! розроблен/ терапию. Та)?, в основн!й груп1 в оц;нко|о по Апгар 8-10 бал!в народилося 85,0 1 4.6Х д!тей. в той чао як в труп! поревняння лише 48,3 + 6,5% ( р< 0,001).

Висока ефэктивн1сть комплексно! терапи ваптних а ней-ро-циркудяторною астеи!е>з дозволяв рекомендувати !! для широкого впроваддення в практику роботи рододопомшшх ааклад!в Укра!ни.

- 29 -ВНИКШИ

1. При ненро-циркуляторн!и астенП ваггиисть та пологи супроводдуються значною к1льк1спэ ускладнень, порушенням стану утробного плода та новонародженого, частота 1 виравдцсть я ¡'.их виз-начавтьсп формою, ступеней тя*ге>ст1 та фазою захворювання. Най-бгльгаа частота ускладнень спостер1гавться при г!пертонгчн1й форм!, тяжкому перебегу езхворсвання, в стади його аагострення.

2. В патогенезу ускладнень ваптност!, подоггв, перинатально* патологи та аагострення захворювання при нейро-циркуля-торнхй астенП суттвва роль належить психо-емоц!иному дистресу, порушенню психологично! адаптаци та стану стрес-реалхзуючих та стрес-л1мйуючих систем, про щр свхдчать эмхни р!вня в кров1 кор-тизолу та серотонхну I зниження еь-жреци з сечею 17-кетостерог-д1в.

Виявлена пряма кореляцХйна залежиасть високо? псноти зв"язку мхж рхвнем психологично'! адаптаци, частотою ускладнень ваптностг ( г- + 0,7) та загостренням нэйро-циркуляторно} астенП ( г- + 0,8).

3. Одним з важливих факторов, щр сприяв роэвитку ускладнень при иейро-цнркулятори!Й астенП, б эруцення в систем! ПОЛ/АОЗ, як! характеризуются активащвю процесгв вгльнорадикаль-ного окисления лШдгв ( падвшдення вмхсту в еритроцитах Г1ДРопе-рекисей лШд!в, дивнових кон"югат г малонового диальдегхду) при вхдносному амешенн! потенциалу антиоксидзнтного захисту.

4. Иепро-циркуляторна астенхя характериаувться амхною ак-тивностх рхзних ланок вегетативно'! нервово} системи, переважанням симпатичного або парасимпат!1ЧНого ¿1 в^ддхлу, що обумовлюв эмш] судинного тонуса i в одн;в» а важливих причин порушення периферии-

ного кровооб;гу ( эбшшення периферичного опору судии та часу раапавс»д*ешш пудьсовоё xbwú вгд серця до кгнцгвок, амешаешш систолiчного притоку та швидкосп наповнення судии кров"»).

Б. У вагтих э нейро-циркуляторною аотенгвр в;дм;чавться п;двищення активност; г;поф;эарно-.лрео;дно; системи, яка проявляемся п;двнзденням в кров i ргвня гормокгв - тиреотроп;ну, тироксину та трийодтирон1ну.

6. фено- i генотшйчними маркерами моадивост; виникнення у ваптних нейро-циркуляторно; затени е спадково обумовлен; пору-шення судинного тонуса, показннки дерматогл;ф;ки та групи кров; системи ABO.

7. При не йро-циркуляторн i й астеии у ваггтних розвива-вться фето-плацентар..а недостатн;сть, ( про що св;дчить знияення в кров; вм;сту естр;олу, естрад;олу, плацентарного лактогену, прогестерону та морфо-функц;ональн; зм;ни плаценти), яка призводить до пог;риення стану утробного плода ; обумовлюв висок; показники перинатально'; захворюваноот; i смертность

8. Використання розроблених на основ; анал;зу соц;альних та мед;ко-б1олог;чш« факторцз математичних моделей та алгорнтм;в прогноаування дозволяв в 35-37% випадках передбачити розвиток най-б;льи частих при нейро-даркуляюртй астенп ускладнень ( загроаи переривання ватност; , передчасних пологп;знього гестоау, утробно; г;поко;; плода поруиення родово; д;яльност;, кровотеч;) i свовчасно провести ц;леспрямован; л;кувально-проф;лактичн; заходи.

В. Включения в комплексна терап;ю ваг;тних а нейро-циркуляторною астен;ею аасобгв, спрямованих на зменшення р;вня психо-моц;йного диотресу, нормал;эащю метабол;чних эрущеиь, функцП вегетативно; нервово; системи та судинного тонуса, сприяв зшиенгао

чзстоти ускладнень вагпностх, пологхв, перинатально! патологи та смертность

10. Влоока ефективн1сть системи патогенетично обгрунтова-иих диференцайораних эаходгв в залежност! в!д форми нейро-циркуля-торно'1 астенП та ргвня психологично! адаптацП дозволяв рекомен-дувати V! для пшрокого впровадяення в практику.

ПТт№Ш1 РШНЕИДАЩ! •

1. Хвор! на нейро-цкркуляторну астен!ю потребурть диспансерного нагляду пад час вагатносп I мають бути взнесен! в трупу високого рививу акугаерсько'! та перинатально! патолог!!.

2. Я!игл з нейро- цнп^уляторцою асте!пею падлягають комплексному обстслсшш, яке, кр!м традиц!иного, повинно вклрчзти виз-начення психологичного стану ланки га рхвня психо-емоц!йного стре-су, характеристик вегетативного гомеостазу, виявлення вогшщ хро-н!чио1 анфекцП.

3. |(ритер!ями, що вкзэують на можлив!сть загостреиня ней-ро-циркуляторцо1 астенп пад час ваг!тност!, в :

- середин"! ! високий равеиь психо-емоцайиого стрясу, визначений за допомогор шкали Л.Радерз;

- эниження В1исту в крова кортизолу (до 749,6 нМоль/л в першай половина вагатпоста та 1085,4 нМоль/д - в другай ) та екс-крецП 17-КС в сечею (до 18,4 мкМоль/добу в перихй половина ваг!т-носта а 21,2 мкМоль/добу - в другай ) ! падвищення равня серотона-ну в крова ( до 2,5 мкМоль/л);

- эманн вегетативного гомеостазу, виэначеного за допомогор икали ознак А.М.Веина та комп"втерно! кардаоантервалогрэфП,

- зб!льи9ння розмар!в щитовидно! залози та падвищокня р!вня в крова гормонав гапофаз-тиреошкн системи (тнреотроп!ну,

трийодтиронону та тироксину), пачинаши а 18 тихшов ваготносто;

- активащя процесов волыюрадикального переписного окисления лопдав, про ир сводчить вбодьшення вмхсту р еритроцитах гидроперекисей лоподов (> 1,25 мкМоль/мл ер. ), диенових кон"югат ( > 16,24 ум.од./мл ед.), малонового диадьдегоду ( >71,19 мкМодь/мл ер).

4 . Для сробчасно! доагнсютики порушень стану утробного плода у ватних в цейро-циркуляторлою астеноею слод:

- в динамоцо ваготносто вианачати ультраавуковий боофо-аичний профиль плода;

- при кард1отокограф1чному обсте*енно використовувати функщональну пробу - боореаонансну стимуляцою плода;

- вианачати вмоот основних гормонов фето-плацентарного комплексу о екскрецн естрооду з сечею.

5. Для прогноаування ускладнень раготност! о пологов, стану утробного плода у ваготних а нейро-циркуляторною астеное» модна використовувати роэробдет наш алгоритм«:

р1- (- 0,299) + 0,603 XI + 0,336 Хг + 0,419 Хз + 0,348 Х4 + ( - 0,296) Х5 + (" 0,076) ха + (0,112) Х7 + (-0,090) хв + (- 0,030) хд + (- 0,112) хю;

Г2- 3,823 + (-0,442) х9 + (-0,397) х4 + (-0,212) хю + (-0,183) х5 + (- 0,516) XI + (- 0,263) х2 + 0,077 х7 + 0,339 ха + (-0,244) хз + 0,422 ха ;

Рз- 3,261 + (-1,733) х5 + (-1,187) хе + (-1,669) х2 + 1,124 х3 + 0,148 хю + 1,703 хд + (-0,350) х0 + 0,775 XI + 0,167 Х7 + (- 0,127) Х4. .

де Р1 - формула алгоритма прогнозування утробно] Спокон плода V ваптних а кард сальною формою нейро-циркуляторно] астенп;

Гъ - формула алгоритма прогнозування п1знього гестозу у ваг1тних а нейро-циркуляторнор астению за кардгальним типом;

Рз - формула алгоритма прогнозування порушень скорот-лиео1 дяльностг матки в пологах у щнок а 1сард}альною формою нейро-циркуляторно] астенп.

- загостреиня захворювання, викликзде психо-емо-цшшм стресом; кг - попереков1 бол!, кровомазання; хз - бол1 в серци Х4 - зшиення артергального тиску; Х5 - головнг болг; ха -поггрвэшт стану, пов"язаие в соцгальиими факторами; Х7 - загост-реннп эахворювання в першому триместрё (1), в другому (2), в третьому (3); хв - поприення эагального самопочуття, слабость; хд - п1дЕ!Щ<зния артергального тиску; хю - запачорочення.

При Р1 > 0,81Б нрогнозуБться утробна ппоксгя плода у ваптних з кардгальнор формою нейро-ниркулягорно} астенп, при Рг < 0,815 таку молдивгсть вгдкидавть.

У випадках, ноля ?г > 2,404 прогноэувться пгзнш гестоэ у ваптних а кард!альнсю формою нейро-циркуляторио] астенп, при Ра < 2,404 таку мояливгсть вгдкидають.

В разг, якщо Рз > 2,112 прогнозуБться поруиення сютротли-.130] дгяльиостг матки в пологах у яйгок з прд1альнсю формою ней-ро-циркуляторно] астенп, при Рз < 2,112 тадсу мо*ишв1сть в!дкида-ють.

6. Для лгкуваиня ваптних з нейро-циркуляторною астенгвю до!цлмю проводити психотерапш (психологгчне роэвантаяення, ауто-генне трепу ванна та психотерэдевт)гптй вплив музнки) та викорнсто-вувати в ззледиост! взд форми захворювзшш фгтоэборп ( по БО мл водного роэчину три рази на добу протягом 3-4 тюти в 3-4 рази П1Д

чзо вагхтностх).

Головними компонентами фхтозборхв е чабрець, м"ятэ подь-ова, мелхса лхкарська, беасмертник однолхтнхй, бархатцх дрхбноц-вхтковх, котовник, роза та лаванда справдня.

При гхпертонхчнхй форм! аа ворювання до базового фхтозбору слхд додавати нагхдтки аптечнх, хмхль авичайний та пустирник п"ятилопасний в олхввхдношеннх 1:1:1).

При гхпотонхчнхй форм! - ахр авичахний, заманиху високу, лимонник китаиський ( в опхввхдноиеннх 1:1:1).

При кархдальнхй форм! захворювання додатково призначаеть-ся глхд украхнський, морква поохвна та лхкарська валерхана ( в спхввхдноиеннх 1:1:1).

При аагоотреинх захворювання в комплекс дхкувальних эахо-дхв слхд включати: при гхпертонхчнхй форм! - клофедхн ( 0,075 мг 2-3 рази протчгом суток), при гхпотонхчнхй формх - етимхзод (0,1 х 3 рази в день).

СПИСОК РОЛИ ПО ТЕЩ ДИШТАЦИ.

1. Оцхнка стану утробного плода у вагхтних з захворюваи-нями серцево-судинно! системи за дшхтии кардхохнтервалографп // Педхатрхя, акуиерство х гхнекологхя.- 1986.- N 1.- С.37-39 (Спх-вавт. Л.Б.Гутман, С.М.Янюта, Ю.В.Мельник).

2. Особливостх перекисного окисления лхпхдхв у эдорових вагхтних з пороками серця // Педхатрхя, акушерство х гхнекологхя.-1991. - н 6. - с. 36-38 ( Спхвавт. В.е.даикевич, Г.О. Мокрик, Н.Г.Ксаверчук).

3. Нэйро-циркуляторна аотепхя х вагхтнхоть // Педхат -рхя, акушерство х гхнекологхя. - 1994. - N 5. - С.49-53. ( Спх-

1звт- М.С. Фархат, I.А.Журавель).

4. Нейросонографш, як метод дослздлення морфо-функцео-[ального стану структур головного мозку у новоиародяених в1д мате->гв з нейро-циркулпторноп астенгер // Укра'пгський науково-медичний юлодшшй журнал.- 1994. - N 2-3. - С. 81-02. (Сп1вавт. I.А.Журавль, А.А.Шверковець).

5. Ультразвукове доелгджеиня плацеити у ваптних з ней->о-циркуляторют дстен1ви / Ехографгя в перинзтологп, гинекологи ?а пед!зтрг». II Щоргчний эбгрник науюзвих ирзць украшсько! асо-ЦацП лёкаргв ультразвуковой диагностики в перинатологП та п-1екологП. - Кривий Р1г, 1994. - С.123-124 ( Сп1вавт. Л.е.Тумано-щ, Т.А.Вериленко, С.О.Пал).

6. Значения ультразвукового дослхддення в д1агностш.и по-зупеиь стану I розните/ плода у вагшшх э нейро-цнркуляторнои ас-гетш / Ехограф1я в перлиатологЛ, г!неколог1! та педхатрП. И 1орпний збхрник наукових праць украТнсько} асоцгацн Л1кар1в уль-гразвуюэво} д1агностики в перннатологП та г;не|юлогП. - Кргаий Нг, 1994. - 0.123-124 ( Сп1вавт. Л.Б.Туманова, С.О.Пап, Т.А.Вери-иенко).

7. Диагностика фето-плацентарно! недостатносп за допомо-^оп виэначення ультразвукового феталыгого б1оф;эичного профилю у эагшшх э неГфо-циркуляторною астенхвю /' Проблем« клинической генетики и прекатальной диагностики. II Международный симпозиум. -<арьков,1994.- С.26.

8. Переписке окисления Л1П1Д1Е У ваптних з иейро-цпрку-ияторною астенхсв //Актуалыи питання акушерства 1 гйшколог!».-КИ1Н, - 1995.- С. 149-150.

9. Влияние психо-емоцнонального стресса у беременных о кейро-циркуляторнои астенией на внутриутробное состояние плода //

Питания перинатологн. Матерхади наукодих розрабок. - 0деса,1995.-С. 81-83.

10. Застосування ультразвукового досдхдження при дхагнос-тицх утробного хнфекування плода у вагхтних а нейро-циркудяторнор астенхвр // Ехографхя в перинзтол^гхх, гхнекологх'х та педхатрхь III Щорхчний збjpHHK наукових праць украхнськох асощаци лхкзрхв ультразвуковой дхагностики в перинаталоги та гхнекологхь - Кри-вий Рхг, 1995. - с. 130-131 ( Спхвавт. М.Г!.фархат, с.о.Пап)

U. Особливостх фето-гдацентарного комплексу у вагхтних в нейро-циркудяторнор астенхб» / Ехографхя в перинатологп, гхнеко-логii та педхатрхь III Щорхчний абхрник наукових праць укра1ись-Ko'j асоцхацн лхкархв ультраавуково! дхагностики в перинаталогП та гхнекодогхь - Кривий Рхг,1995.- С. 127-129 ( Спхвавт.Н. ЬСопко)

12. Тактика ведения вагхтностх i пологхв при нейро-цирку-дяторнхй астенх'х // Екстрагенхтадьна патодогхя х вагхтнхсть.-Ктв: Технхка, 1996.- С. 39-44.

13. Комплексная дородовая подготовка беременных с ней-ро-циркуляторно» астенией / Екстрагенхтадьна патодогхя i вагхт-НХСТЬ.- KliiВ:Техника, 1936.- С. 103-105.

14. Комплексна немедикаментозна терапхя вагхтних з ней-ро-циркуляторною астенхею // Екстрагеихтальна патодогхя i вагхт-НХсть.- Ктв: Технхка, 1996. - С. 101-103.

15. Особенности течения послеродовых воспалительных заболеваний при экстрагенитзльной патологии У беременных // Четвертый сьеэд акушеров-гинекологов Белорусской ССР.- Минск,1985.- С. 101 (соавт. А.А.Закревский, К.Г.Апресова).

16. Значение расстройств функционального состояния печени у новорожденных с нарушением мозгового кровообращения // Съезд акушеров-гинекологов Молдавии. - Кишенев, 1993. - С.62-63 (Соавт.

- 37 -

Л.Г.Мартыненко, Т.К.Знаменская, А.А.Закревский).

17. Состояние ранней постнатальной адаптации новорожденных у беременных, подвергшихся радиационному воздействии // Чернобыль и здоровье людей. - Киев, 1993. - Ч. I.- С.116. ( Соавт. A.A. Ззкревский, Л.И.Никулина, Л.Г.Мартыненко).

13. Реовазограф!я, як метод дсхуцдхення стану периферич-ного кровообхгу у вагхтних о цейро-циркуляторною астенхер / функциональна метод» досл1дження в акуиерств! 1 Ннекологх!. Науко-во-практична конференция акушэрхв-гшеколопв Украиш. - Донецьк,

1994. - С.165.

19. Досипдження вегетативного гомеостазу вагхтних а ней-ро-циркуляторнор астенией за допсмогсю комп"втерно! кардшхнтерва-лографп / Функц!ональн1 методи дослхдження в акуиерствх г гхнеко-логп. Науково-практична конференция акуиер!в-гхиеколог!в Украиш.

- Донецьк, 1994. - С. 166 ( Спхвавт. Л.е. Туманова, С.К.Кульчиць-кий.Т.А.Верхденко).

20. Особливостх перебхгу гестоза у вагхтних з нейро-цир-куляторною астеихею // Шляхи зниження материнсысо! та перинатально! смертное! при ni3Hix гестозах вагхтних. Пленум правлшш аку-шер!в-г!некологхв Украшь- Полтава, 1994. - С.32. (Спхвавт. Л.Б. Гутман, В.е.Дагакевич).

21. Перинатальная охрана плода у беременны)'- с нейро-циркулярной астенией// Клинические и морфологические критерии перинатальной патологии. Международная научно-практическая конференция. - Донецк, 1994. - С.76.

22. функц!ональннй стан щитовидно! эалози у ваг!тних а не про- циркуля торною астещвю // Диагностика та лхкування захворр-вань щитовидно! залоги. Науково-практична конференщя. - Харкхв,

1995.- С. 27-28 (Спхвавт. Н-М-Белигава).

- 38 -

23. Змхни стаду щитовидно! эалоаи у вагхтних в нейро-цир-куляторнор астенхер та !х вплив на фето- плацентарний комплекс // Дхагностика та лхкування аахворюваш. щитовидно! залоаи. Науко-во-практична конференцхя.- Харвхв, 1995. - с. 12.

24. Частота i структура ихсляподогових гнхйно-эапальних аахворювань у хворих а нейро-циркуляторною астенхер // Гнхйно-аа-палыг процесц в сучаснхй акушерсько-гхнекологхчнхй практицх. Пленум правлишя акушерхв-гхнекологхв Укра! и. - 1995. - С. 106.

25. Стан утре "inoro плода та новонарод«ених у матерхв а нейро-циркуляторною астенхер, що прояивають на контрольованих те-рхторхях Укра'ши // Чорнобидь х здоров"« дхтей. - Ки!в, 1995.Ч. Ш. - С. 53.

26. Стан хмунхтету у вагхтних а нейро-циркуляторною астенхер // Актуальные проблемы экологической и клинической иммунологии. - Луганск, 1995. - с.136-137 ( Спхвавт. М.с.Фархат).

27. Математическое прогнозирование нарушений сократительной деятельности матки у беременных с нейро-циркуляторной астенией // Нарушение сократительной деятельности матки во время беременности и в родах. Вопросы организации специализированной помощи. -Энгельо, 1995. - С.37.

28.The role of Stress in pregnant women with neuro-cxrculatory astheny upon the development of fetal and пен born dystress// Child Health 2000. - 2-d World Congress Vancouver, Canada, 1995 - p.242.

Подольский В.В. Нейро-циркуляторнад астения и беременность ( прогнозирование, профилактика и лечение осложнений беременности и родов).

Дисертация на соискание ученой степени доктора медицине-

ких наук по специальности - 14.0J.01. - акушерство и гинекология. Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины, Киев, 1996 г. Рукопись.

Диссертация посвящена наиболее часто встречающейся зкс-трагенитальной патологии - нейро-циркуляторной астении у беременных. На основе изучения клинического течения заболевания, выявленных осложнений беременности и родов, предложен и внедрен комплекс лечебно- профплакт1Г!еских мероприятий для беременных с нейро-циркулярной астенией, позволяющий значительно снизить перинатальную заболеваемость и смертность. Разработаны методы математического прогнозирования наиболее частых осложнений.

Ключевые слова: прогнозирование, профилактика, лечение, нейро-циркуляторная астения.

Podolsky V.V. Neuro-circulatory astheny and pregnancy (prognosis, prophylaxis and treatment of complicated pregnancy and labour).

Thesis for competition of academic degree of Doctor of Medical Science on the speciality 14.01.01 - Obstetrics and Gynecology, Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of Academy of Medical Sciences of the Ukraine, Kiev, 1996.

This work is devoted to study the nost common problem of extragenital pathology - neurocirculatory astheny in pregnancy.

This research studied the clinical fetures of the diseases and complications in pregnancy and labour.

We have proposed a treatment and prophylactic complex for pregnant women with neuro-circulatory astheny that approved the dimenation of perinatal diseases and mortality.

We have proposed prognostio mathematical methods for nost

complicated problem.

Key *ords: prognosis, prophylaxis, treatment, neuro-oirculatory astheny.

П1дп. до друку /Я OS. $6. Формат 60xS4'/,6- ПаЯ'Р друк. ЛЬ i . Друк офсетний. Уиовн. друк. арк. 2. iО Умовн. фарбо-в^б.й^-" Обл1к.-вид. арк. ¿¿) Тираж 40Р . Зам. № 6'fO?4.

Ф1рма <В1ПОЛ». 252151, КнУв, вул. Волинська, 00.