Автореферат и диссертация по медицине (14.03.05) на тему:Нарушение адаптации к гипероксии при отравлении грибами типа бледная поганка

МОЗ УКРА1НИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

Р Г Б ОД

- I -Л; ^ На правах рукопису

Воробйов Костянтин Петрович

ПОРУШЕННЯ АДАПТАЦП ДО Г1ПЕРОКСП ПРИ ОТРУ6НН1 ГРИБАМИ ТИПУ БЛ1ДЛ ПОГАНКА

14.03.05 - патолопчна (|лзюлопя

Автореферат

дисертацп на здобуття вченого ступеню кандидата медичних наук

Одеса - 1996

Робота виконана в

Одеському державному медичному ужверситет! та Лугансьюй обласжй юинньмй лкары

Науков1 кер'шники:

- доктор медичних наук, професор Петро Миколайович Чуев

- засл. д1яч науки \ техн'|ки Укра1ни доктор медичних наук, професор Руслан Федорович Макульюн

Офщ1йн'| опоненти

- доктор медичних наук, професор Анатолий 1ванович Гоженко

- доктор медичних наук, професор В1тал1й Володим1рович Кононенко

Провщна установа

- ¡нститут очних хвороб I тканинно! терапм ¡м. В.П.Фтатова АМН УкраУни

Захист дисертацм вщбудеться 21.06 1996 року о 11 -00 годин| на зас'|данн'| спец'|ал'|зовано1 ради Д05.04.02 при Одеському державному медичному унюерситеп (270100, Одеса, Валковський пров., 2]

3 дисертацюю можна ознайомитмся в бйлютец1 Одеського державного медичного унюерситета

Автореферат розюланий 12.05.1996

Вчений секретар спец'|ал1зовано1 вчено'1 ради доктор медичних наук

Л.С.Годлевський

Загальна характеристика роботи.

Актуальнють теми.

Використання ппербарично)' оксигенацп (ГБО) при екзогенжй ¡нтоксикацм е патогенетично обумовленою терашею (С.Н.Ефуни, 1986; М.С.Гнатюк ¡з сшвавт., 1994; А.И.Андриенко, 1995; Н.Л.Банщик, Т.С.Госманова, 1995). Досвщ застосування ГБО при отруеннях грибами, як окремому випадку екзогеноТ ¡нтоксикацм (И.Д.Тимчук с соавт., 1983; ДО.Варзтов ¡з сшвавт., 1995; В.И.Ковалев, Н.С.Ковалева, 1995), дозволяе визнати високу ефективнють цього методу в комплексна ¡нтенсивжй терапм. Ця ефективнють виявляеться в: посиленж детоксика^йних процеав завдяки активацп енергоугворювання \ д1яльност1 фермен"пв (А.Н.Леонов, 1989; В.И.Козыро, 1995; И.М.Тиртишжков ¡з сшвавт., 1995); значному ш'двищенж генетично-необумовленого шляху детоксикацГ/ чужерщних речовин завдяки активацмвтьнорадикальними формами кисню цитохрому Р-450 [Вакийэ АД, 1983; Б.В.Петровский с соавт., 1987); мембронотропно!дпппербаричного кисню (С.Н.Ефуни, 1986; А.И.Лукаш, 1995).

Адже при тривал1й ппероксм, або застосуванш високих режим1в ГБО, кисень проявляв стресорнуд1ю \ призводить до зриву адаптацшних мехажзмю з переходом стресорноУ реакциу фазу виснаження (Е.Б.Петухов с соавт. 1994; В.И.Кулешов, 1995). У шжф ця ситуацт позначаеться як токсична Д1Я кисню.

Фах1вщ, при отруенж грибами, зд1йснюють виб|р режим1в ппероксм, використовуючи загальноклУчж показники. Однак, для вибору оптимальних доз ГБО необхщно об'ективно контролювати стан адаптацмдо ппероксмпщ час ГБО (В.И.Кулешов, 1994; В.В.Щукинский, 1994).

3 ц1ею метою, для оцшки ефективноет ГБО найбшьш часто використовуеться показник частоти серцевих скорочувань (ЧСС) (С.Н.Ефуни, 1987, С. 73; В.И.Чернов с соавт., 1994; З.И.Коломиец с соавт., 1995). Це обумовлено моботьжстю серцево-судинно1 системи, при захисп оргажзму вщ патололчно!'ппероксм (Б.В.Петровский, 1987). Надзвичайно високу ц'шшсть являе математичний анал1з ритму серця (МАРС), що використовуеться для оцшки адаптацп при екстремальних станах (С.З.Клецкин, 1982; М.В.Бояркин, 1994; ААПанин с соавт., 1995).

Досв'щ використання МАРС при ГБО показуе його високу д!агностичну цшнють i привтей перед ¡ншими засобами (Ю.Ф.Юрышев с соавт., 1989; В.Н.Кулешов с соавт., 1989; А.И.Селивра с соавт., 1994). Найбтьш актуально використання МАРС при важких станах, коли на фож зниження реактивное^ частше виникають токсичж ефекти ГБО (Б.М.Лившиц, М.В.Ромасенко, 1994; Н.А.Иванова с соавт., 1995]. Проте, невиршеннють методолопчних i техннних проблем, вщсутжсть засоб[в МАРС для оц1нки стану регуляторних систем оргажзму nifl нас ГБО в реальному naci, обмежежсть засоб1в математично! обробки серцевого ритму та складна технологт обстеження не дозвляють використовувати ¡снуюч1 розробки i вимагають подальшого 1х удосконалення.

Мета i завдання наукового достижения.

Метою наукового досл'щження е виявлення ранн'|х ознак токсично!'ди кисню при важких формах отруення грибами з порушенням мехажзмш адаптацп до пперокси. Для здобутку зазначено! мети в робот'1 були поставлен! таю завдання:

1.Вивчити процес адаптацп до пперокси п(д час гтербарично! оксигенацП' при тяжких формах отруення грибами за допомогою МАРС на ochob'i сучасно! обчислювально! техшки.

2.Установити максимальну терапевтичну дозу гтербарично! оксигенацп при тяжких формах отруення грибами на пщстав1 показникш МАРС.

3.Виявити д1агностично-значущ! показники МАРС, що вщображають порушення адаптацп'до пперокси при тяжких формах отруення грибами.

Наукова новизна.

1.Вперше, на пщстав1 об'ективних даних показано порушення адаптацп до rinepoKcii при тяжких формах отруення грибами.

2.Встановлена максимальна терапевтична доза rinepoKcii при тяжких формах отруення грибами.

З.Вперше отримаж дат про стан адаптацп до rinepoKcii при тяжких формах отруення грибами на пщстав1 поршняння та вивчення кореляц1йних

взаемовщносин динамки змш 20 вщомих показниюв МАРС пщ мае сеанав ГБО.

Теоретична шннють дослщження.

1 .Встановлена токсична д1я терапевтичних режимпв ппербарично! оксигенацн при тяжких формах отруення грибами.

2.3найдеж критерм оцшки токсично! д¡У кисню пщ час ГБО при тяжких формах отруення грибами.

3.Розроблена нова д^агностична технология можторного дослщження адаптацм до пперокм'

Практична шннють роботи.

1.Показана необхщжсть використання коротких експози^й ¡зопресп при тяжких формах отруення грибами.

2.Показана можливють визначати ранж ознаки токсично!' дм ппероксм I- ¡ндивщуально пщбирати дозу ГБО при тяжких формах отруення грибами.

3.Визначеш найбтьш значн! д!агностичн1 критериоцшитоксичних ефекпв ГБО при тяжких формах отруення грибами.

4.Впроваджена та прийнята до виробництва нова дтгностична технолопя оцшки ефективност1 ГБО з використанням сучасно! обчислювально!техжки.

Основы положения, що висовуються на захист.

1.Пщ час ¡нтенсивно!терапи тяжких отруень грибами при ГБО порушуеться адаптац|я до ппероксм.

2.Для вибору правильно! дози ГБО при тяжких формах отруення грибами необхщно проводи™ можторний контроль в реальному масштаб'! часу, з метою своечасного визначення моменту наступу токсичних ефекта ппербаричного кисню.

З.Показники МАРС адекватно вщображають стан адаптацм до ппероксн, дозволяють д1агностувати провюники киснево! ¡нтоксикац1У, забезпечити оптимальне ¡ндивщуальне дозування ГБО.

Р1вень реал1зацм I впровадження наукових розробок.

По тем] дисертаци нами розроблена "Можторна система для ¡нтенсивно!терашп ппербарично! оксигенацм" 1 одержаний сертифкат якост1 на програмний продукт (засщання експертно! ком1смз ¡нформатики МОЗУкраинивщ 01.07.95).

Розроблена можторна система прийнята до виробництва головною укра!нською оргажзащею по техжчному забезпеченню ппербаричноТоксигенацн. Проведен! дослщження використовувалися в нац!ональн1й розробц дагностичного комплексу для ГБО.

Апробаьия та публкашя результа^в роботи.

Основн1 положения дисертацп заслуханр, розглянуп та обговорен! на: засщанж московського товариства анестезюлопв секцм ппербарично! оксигенацм (Москва, 15 вересня 1991); науково-практичжй конференцм "Актуальж проблеми клшнно! медицини Донбасу" (Донецьк, 1993); II науково-практичжй конференцм з невщкладно!допомоги (Одеса, 18-21 червня 1994); I УкраТнсьюй науково-практичжй конференцм експериментального ) шжчного використання баротерапГГ (Джпропетровськ, 1995); I щор1чному сем!нар1 тдвищення квалфкацм л)кар'|в 1 жженер'ш ГБО (Одеса, 21-23 вересня 1995); 31-му щор1чному сем1нар| пщвищення квал1ф|кацЛ' анестезюлог1в I реажматолопв (Петрозаводськ, 14-16 жовтня 1995); ВсероЫйсь^й конференцм" Проблеми гипербарической медицини и физиологии" (Санкт-Петербург, 17-18 жовтня 1995).

Основж аспекти дисертафйного дослщження викладен1 в 7 публкащях I опиЫ застосування "Можторна система для ¡нтенсивно! терапмта ппербарично! оксигенацм".

Декларацт особистого внеску в розробку наукових результат1в.

Програмний продукт - "Можторна система для ¡нтенсивно! терапм I ппербарично!'оксигенацм" розроблений I виконаний самосл'йно.

При опрацюванж алгоритмш обробки серцевого ритму засобами

автокореляфйного 1 спектрального аналЫв використовувалась консультативна допомога ст. викладача кафедри юбернетики Сх1дно-УкраУнського ушверситету Кийко А. М.

Обстеження хворих пщ час сеанш ГБО виконан! самост1йно.

Обробка результат обстеження 1 оформления робота виконаж самост1йно.

Дисертац1я викладена на 128 стор1нках машинопису, складаеться ¡з вступу, огляду Л1тератури, опису матер1ал1в, засобш дослщження 1 методологи анал1зу одержаних даних, трьох роздмв результата дослщження, заключения висновюв, списку лтератури ¡з 146 назвами наукових ро&т.

Матер|"ал I методи дослщження.

3 метою виконання завдань, постановлених перед науковим дослщженням, вивчена динамка адаптацмних реащй орган!зму у вщповщь на пперошю по показникам, наданим МАРС, яю отримаш безпосередньо в процеЫ 112 окремих сеансш ГБО у 18 випадках при тяжких формах отруення грибами. Для анал)зу було вщШрано 1591 обстежень по 128 кардюжтервалш кожне, котр1 склали генеральну вийрку дослщження.

Хвор1 прибули до стац!онару на 2-3 добу пюля споживання в харч отруйних гриб(в з кл!н1ко-6|ох!м!чними ознаками отруення. Лжування засобом ГБО виконували щодня притиску 0,2КПа в комплекс! ¡нтенсивноТ терапн. Тривал!сть ¡зопресси (20-30 хв.) пщбиралася на пщстав1 огляду

ЗМ1СТ РОБОТИ.

Кардиоинтервапогранма г 832: нилсек «

хворого в процес) сеансу ГБО, скарг, вихщних даних МАРС. Курс л1кування продовжувався 1-10 сеанЫв. Смертшсть в груп!, що обстежувалися, склала 27,8%.

L 95 частота 1/мин 78 .

Маяюнок 1. Зразок карсшнтервалограми

Поряд з шничними, вивчали 20 показниюв, яю склали основж похщж масив1в кард1о!нтервал1в: статистики, варифйноУ

пульсометр», автокореля^йного \

спектрального анал1з(В кардюштервалограми.

Кардюжтервалограма (мал.1) являе граф!к почергового вщображення тривалост1 кард!о1нтервал1В I дозволяе в!зуально, на етат отримання первиннопнформацм прогнозувати порушення регуляцп

Стандарты! показники статистики (М.Б.Славин, 1989; Г.Ф.Лакин, 1990], що до масива кардюжтервалш включали:

М1 -середне значения тривалост кард!о!нтервал!в у виб|рц|, яке вщповщае зворотньому миттевому значению ЧСС I найбшьш широко використовуеться для оцжки ефективнос"п ГБО.

Гистограмма ,,^атистика „„

,400 шаг=БО нилсек. 1500, ДСС -,§6

х-,- R-R средн. 701

J НОДА(нлсек) 707

Ймплнт.МОДы<% > 59

Инд.напряжения 311

йссиметрия О.13

Эксцесс -0.2Э

Соедн.кв.откл. 27

Малюнок 2. Зразок пстограми розподшення каршонтервал!в i даннх статистик!-

dR_R - вар1ац!йний розмах вибфки кардюжтервалш i Sq -середне квадратичне вщхилення характеризують вар1абельнють серцевого ритму по якому найчаспше оцжюють напругу регуляцй

As-коефщ1ент асиметри i Ex - коефщ'гант ексцесу характеризують nepexiflHí стани при змшах регуляцГ!

Показники варшцмнотульсометрнобчислювались за методикою Р.М.Баевського (1984):М0 -Мода i AMO -амшитуда Моди як похщн! пстограми розподшення (мал.2) кардюжтервалш використовуються для обчислювання IH индекса напруги регуляторних систем, який часпше звуть Индексом Баевського". IH найбшьш широко використовуеться дослщниками при застосуванж МАРС для оцжки адаптацй при ГБО (Б.М.Лившиц, М.В.Ромасенко, 1994; НАИванова с соавт., 1995) i, на думку дослщниш, график акф вщбивае стан адаптации их реащй до кисня. »»-цо Додатково обчислювались: ОКБ - коефщшнт зворотньо! BapiauiY (Л.А.Мудрова, 1988); НСР -fo = 25 налружежсть серцевого ритму (М.ЕЛившиц, 1987). L|i

Малюнок з. показники на думку автор!в мають привте! над IH у Зразок графка томуж шжчному значена.

автокорелящйного анал!зу.

Показники автокореляц1йного анал1зу мають бтьш високе д1агностичне значения, вщображаючи стан напрут регуляц(( (АДВоскресенский, М.Д.Вентцель, 1965; Г.А.Никулина, 1974).

Нами обчислювались похщж графика автокорелящйно)' функцм (мал.З):К1 - знамения коефщгёнта кореляцм при першому зм1щенж вщповщае ступеню напруги регуяяц!йних реакций. При високих значениях К1 (до 1,0) кажуть про значну напругу регуляцм при збереженш адаптафйних можливовостей. Показники РО- номер змщення при якому коефирнт кореляцм досягае або менш нуля I РОЗ - номер зм1щення при

Малюнок 4.3разок графа.ка спектрального

якому коефщ1ент кореляцм досягае або менш 0,3 при бтьших значениях вказують про напруження регуляцм (С.З.Клецкин, 1982; Р.М.Баевский с соавт., 1984).

Спектральний анал(з кардюжтервалограми математично найбшьш складний, але дозволяе отримати показники, ям вщбивають деяю складн! процеси стану адаптацм (Р.М.Баевский с соавт., 1984; Н.И.Моисеева, 1987; Х.К.Алиева, 1981; АМВейн и др., 1987).

За даними графка спектрального анализу кардЫнтервалограми (мал. 4) обчислювались:

Б_МВ2 - максимальна потужнють спектру в д1апазож 31-60 сек \ 5т_МВ2 -середня потужшсть спектру в д(апазон< 31-60 сек, яю вщбивають процеси довгочасно!'адаптацн;

3_МВ1 - максимальна потужжсть спектру в д1апазон! 11 -30 сек I БМ_МВ1 -середня потужжсть спектру в дшпазож 11 -30 сек вщображае активацш пщкоркових структур мозку;

Вщносно цих показникш мають бути дан! про ¡х кореляц^ний зв'язок

Грач»ик спектра кардиоинтевалограммы

Ю

анал1зу кардхохнтервалограми

3i станом ппоталамо-ппоф^-адреналово! системи (А.В.Карпенко, 1976; О.Н.Гирина, В.Б.Шатило, 1995)

S_Д-максимальна потужн1сть спектру в fliana30Hi 3-10 сек i SM_Д-середня потужжсть спектру в дшазош 3-10 сек вщбивають стан р1вноваги симпатикус-вагус. Збшьшення цього показника у тяжких хворих пов'язу&гься з полтшенням ix стану (Ю.В.Белецкий, 1976, 1981; Б.М.Цукерман, 1980; АКЛабуцкий с соавт., 1981).

1Циндекс централ1зацГ|'як вщношення S_MB2/SJB вщображае перевагу центральних механ!зм1в адаптацм над перефер1йними (Р.М.Баевский с соавт., 1984; АДРифтин, 1989).

Методично МАРС реал'шваний на Ьаз\ ЕОМ IBM -АТ286 у вигляд! апаратно-програмного комплексу: "Можторна система для жтенсивноУ терапмта ппербаричноУоксигенацГГ Розроблеж алгоритми i програма пройшли експертизу в комюй з ¡нформатики МЗ УкраТни i мають сертиф!кат

ЯКОС"П.

3 метою визначення найбшьш критичних nepiofliB впливу ГБО протягом сеансу кожне обстеження подшено на етапи: 1-й етап до сеансу ГБО; 2-3-й етапи вщповщно на 5-й i 10-й хв. компресп; 4-11-й етапи вщповщно на кожжй 5-й хв. ¡зопреси; 12-13-й етапи вщповщно на 5-й i 10-й хв. декомпресм; 14-й етап п!сля сеансу ГБО.

Загальна шьюсть показниюв генеральноУвиборки, яю пщлягли р1зноманггжй математичжй обробф склала 31820. Цими матемаичними методами були:обчислювання середжх, ¡х помилки та BiporiflHicTb р1зниц'| cepeflHix на етапах сеанЫв ГБО; обчислювання кореляц1йноУ матриц! взаемовщносин ycix показниюв один до ¡ншого (180 коефщюнтш кореляцЩ, окремо у кожному ¡з 18 випадюв, з урахуванням BiporiflHocii коефщентш кореляцп. PiBeHb дов1рчоУ iM0BipH0CTi обчислювався за допомогою табличних показниюв критер1я Ст'юдента.

Анал1з вар1абельност! первинних показниюв МАРС.

3 метою визначення пор1вняноУ дюгностичноУ цжност1 показниюв МАРС та однорщност групи дослщжених перед початком лкування вивчеж первинн1 показники.

Пстограми розподшу первинних показникш МАРС генерально'У

l0-, 5

ЕШ

1 г 3 4 5 ft И1

гП-г-i ГЬП-Лп ГЬ-, г-- JOb

1 2 Э 4 5 в СИЛ

i а э л s в но

1 2 Э 4 S В ДНО

л

* а а а в в FO

Ю. 5

о.

IO

5

о

Гк П г-ГТт~П~1

г-у-п

1 Z3 4S

газ

[к

mu

i 2 э -ч 5 б i г э л s s i г з -ч s е i гз 15 в KI (ц № ЕХ

— —

-л гт-1 —п—i п "1 n I-. 1 п гп

m-n

i г з и 5 ft i г a •< s в i г э * 5 в izarse i г s 4 5 a

SJffl2 Xxjnz S_KB1 Sn_XBi s_*

r-,

s o

гт-П-i

Lk

m

1 Z 3 4 S Б

а a э -4 s в ИН

12 3 4 5 Б HCP

ís э -4 s e OKB

12 3 4 5 5 ИЦ

Рисунок 5. Пстограми розподту первинних показншш МАРС в межах

варщйних розмах1в кожного, пояснения: по oci ординат вщбига юльк1сть спостережень в кожному ¡з В д1апазон|'в; 1 -дЬпазон мммальних значень; G дапазон максимальных значень пвень кожного стовлця вщбивае кшькеть спостережень.

виборки (мал.5) показують спрямованють порушень р!вня напруги регуляцн у дослщжених та д!апазон коливань цих порушень.

Середня М1 склала 650 (т=66, р<0,05) млсек. При вар1ац1йному розмахов1382 млсек ¡ р1вном1рн1й ricTorpaMÍ розподту, показник зазначае на неоднорщнють групи, що обстежуеться по р!вню гомеостазу серцево-судинно!системи.

На вщмжу вщ М1 розпод1л показниюв dR_R, AMO, Sq, показниюв спектрального анал1зу i ¡ндешв [IH, ОКБ, НПР) мае неравномфний характер з бтышстю значень в д1апазож, що вщбивае напругу регуляторних MexaHÍ3M¡b: dR_R -10 випадш в flianasoHÍ 16 -72млсек, при середнм HopMi 90 -200 млсек (Г.А.Никулина, 1974; С.З.Клецкин, 1982); AMO - 9 випадш в fliana30Hi 83-100% при середшй норм! 42-55% (Г.А.Никулина, 1974; С.З.Клецкин, 1982); Sq - 10 випадш в д1апазот 3-20 млсек, вщповщае виражежй напруз1 регуляторних MexaH¡3míb при середжй HopMi 21 -62млсек (С.З.Клецкин, 1985; В.С.Корчинський, 1995); IH -12 випадюв в дшпазож 5620-4690, при HopMi 23-900 (Р.М.Баевский, с соавт., 1984;

С.З.Клецкин, 1985].

Таким чином, показникМ1, аналогом якого в клшщ! е ЧСС, зазначае про неоднорщжсть групи, що обстежуеться по р1вню гомеостазування серцево-судинно1 системи, \ навпаки по бшьшосп ¡нших даних МАРС вщображена однорщнють групи що вщбито змщенням розподтення даних спостережень в д1апазон максимально! напруги регуляци. Тай дан1 показують привтеУпоказнимв МАРС над ЧСС, юмущо тяжю отруення грибами мають в'щносно однакову кл!н"1чну картину 1 супроводжуються порушенням реактивности

1201мп:етс

15 16 17 18 205<ВО .16(АяТ)

Г205(ВЙ 16<АяТ)

15 16 17 18 205ш) .1б(АлТ)

8 6~ 10 11 12"

Мэлюнок 6. 1нд1в1дуэльнэ вэр1эбельнз.сть деяких покэзншив МАРС у пор1внянш. з 61ох1ю.чниш покэзниками.

прии!ткэ: перший стовпець -значения пока аник э до початку п1кування

другий стовпаць -розн1р покэаника на 7-9 добу захворювання усередегй стовпц1в позкзчей: Енутр1ши ц1н1я-61д1руб1к(ихиода) аовн1шш1-зпан1нова трэксзи1нааа(нкнош>) петапьн! еипэдки аззнзчен! чорнюм н1ткэии

Ошнка ¡нд1вщуально! реактивности за даними пор1вняльного анал1зу бюх"|м1чних показниюв та похщних МАРС

3 метою визначення взаемовщносин дослщжених показникш та дшгностично! цтносте статичного обстеження за методикою МАРС використаж граф1ки(мал.6), яю пор!вняно вщбивають найбтьш важлив1 клУко-бюхМчж (смертжсть.бторубш, АлАТ)! показники МАРС (М1, Бя и (Н). Вивчен! дан! при початку л!кування та на 7-9 доб! захворювання.

Анал1з ц1е!жформаципоказуе кореляцга летальних випадюв та найбшьших показниюв б!лгрубина I АпАТ

Взаемовщносини мЬк похщними МАРС та бюх|'м1чними показниками вказують на ¡ндшщальн! вщмтосп та не характеризуются лийними зв'язками. В дослщженж114 при значних йохЫчних порушеннях показники МАРС знаходяться у межах фзюлопчно!норми. В дослщженнях 6 116 значне напруження регуляцп за показниками МАРС не викликало летальних випадюв, тод'| як при значно менцлй напруженосл регуляцм (випадки 2,7,9,12)хвор1 загинули.

Наведен! дан1 з одного боку вказують на шдовщуальну варабельжсть реактивное^ за показниками МАРС при тяжких формах отруень грибами, а з ¡ншого - статичне обстеження мае незначну дгагностичну цжшсть.

Анал1з джамики похщних МАРС на етапах сеансив ГБО.

Середж кожного показника МАРС глобально!вибфки на етапах сеанав ГБО обчислеж та показаш графнно в динам1ц1 (мал. 6.116.2). По ос'| ординат вказаж значения середжх! помилка середнього (р<0,05), по ос'| абсцис - етапи сеансу ГБО. 9-11 етапи сеансу ГБО не вщбип' зважаючи на нев!рогщн!сть середжх через недостатню кшьюсть спостережень (п= 18, 10,3 вщповщно) Вщмжжсть середжх значень показниюв вказано в нижжй частин! кожного графика для в1ропдност1 вщмжност! при: р< 0,001 - трьома строками; при р< 0,01- двома строками; при р< 0,05 - оджею стршкою. Статистично невфогщж вщмжност! середин не позначен!.

Змжи М1 на етапах ГБО показують збшьшення середньо! тривалост'| ¡нтервалш ¡з максимумом на 7 етат сеансу ГБО (15 хв. ¡зопресм). Подалыш зменшення \ збшьшення М1 статистично невфогщж. Загальна д1я сеансу ГБО характеризуеться в|'рогщним зменшенням ЧСС

вщповщним зростанням М1 з 739 до 808млсек nicra ИБО. Показник МО мае аналопчж змжи при висоюй лУйжй кореляцп'МО-М1(г=0,97 при р<0,001]. Статистичний анал1з М1 i МО на 7-8 етапах сеансу ГБО з урахуванням помилки середжх: М1-[852(55)-828(83)]; М0-[853(55)-837(84)) не дозволяе вважати одержан! змши в1ропдними.

Даж про змжи показниш М1 ¡ МО узгоджуються з ¡ншими дослщженнями, що до визначення позитивного впливу ГБО на регуляцто (С.Н.Ефуни, 1986; С.А.Гуляр, 1995). Змжи адаптацидо rinepoKcií по цим показникам не дозволяе вфопдно виявити paHHi ознаки токсично)' дн кисню. Ураховуючи, що М1 вщповщае ЧСС, показнику, який широко використовуеться в клжМ, треба вщзначити його низьке дтгностичне значения для оцжки адаптаци до rinepoKcií при тяжких формах отруення грибами.

Графой dR_R та Sq при кореляци 0.93 (р<0,001) показують достов!рно (р<0,001) сприятлив1 збтьшення показниюв до 8 етапу з наступним зворотним зменшенням. Змжи показника AMO маютъ ЗБоротжй напрям, значну негативну лмйну кореля^ю ¡з Sq{0.77) dR_R(0,69) (р<0,001) але помилка середнього не дозволяе використовувати AMO для fl0ct0bíph0í0u¡hkh 3míh процесш регупяцм. Д1агностична значнють dR_R i Sq в оцжц1 регуляцм пщтверджуеться результатами ¡нших дослщжень (Г.А.Никулина, 1974; С.З.Клецкин, 1982; В.Ф.Юрышев ссоавт., 1989). Власж дослщження динам'|ки dR_R i Sq дозволяють зазначити ¡x BiporiflHicTb у визначенж токсично)' ди кисню. По даним цих показниюв знайдена максимальна терапевтична доза ГБО, яка вщповщае тривалос^ ¡зопресн 20-25 хвл. при тисков! кисню 0,2КПа

Змжи As i Ex мають нелмйний характер, при висоюй статистичжй BiporiflHocTi p¡3HH!4¡ середна на 7 i 8 етапах (р<0,001 )та значш кореляцмж взаемовщносини (+0,85, р<0,001).

Коефщ1енти Ex i As вщбивають нестацтнарж процеси (Р.М.Баевский с соавт., 1984) i характеризують nepexiflHi стани адаптаци. Чимал! однонаправленж змжи цих показниюв на 8 еташ' вщбивають "пльки порушення стацюнарност адаптаци, а не ií кшыасне висловлення, що вщповщае ix математичним трактуванням (М.Б.Славин, 1989; Г.Ф.Лакин, 1990). Тому доцтьно використувати As ¡ Ex сптьно з ¡ншими показниками регуляцГ).

и1 __шиищя

12315678

мо

РО

К1

Й5

¡["974,41 млсек

121314

г*!®"

12345678

ШУУУУУ1

л

246.7 млсек

121314

Г 1.7£ с5. .-

121314

12345678

Мал. 7.1. Змша середшх показншив МАРС на етапах сеанса ГБО

Р1веиь дсдарчсм ¡мсшрносп: для кордотв середтх при р<0,005; {Иропдтсть р!знищ сусщшх середшх вщповдалыю:

в р<0,001; *=* р<0,01; ♦-». р<0,05

Динамка показниш автокореляфйного анал1зу РЗ 1 К1 характеризуемся пщвищенням на 2-му еташ сеансу з наступним зменшенням показниюв до 7 етапу \ зворотним збтьшенням на 8 еташ. Динамка РО показуе ту саму спрямованжсть вектору змт без збшьшення показника на 2 еташ. Ц1 показники мають незначну кореляцто з ¡ншими [менш жж 0,5, за винятком Р3-1Ц(0,77)), що зазначае особисте мюце автокореляцмного анал1зу.

Дослщники вказують на високе дюгностичне значения автокореляц1йного анал1зу в оцшц1 адаптацаци [А.Д.Воскресенский, МДВентцель, 1965; ГАНикулина, 1974; С.З.Клецкин, 1982; Р.М.Баевский с соавт., 1984). Отримаж дан! автокореляц^ного анал!зу показують поряд з несприятливим порушенням адаптаци мок 20-25 хвл. ¡зопреси додатков1 ознаки порушення адаптаци на 2 етат сеанЫв ГБО, я и не визначаются попереджми показниками. Ц1 порушення можна пояснити стресорною д<ею переходу до замкнутого простору поряд з високою чуттевютю означених показниюв до змж регуляци. Дослщження динамки РЗ IК1 дозволяють зазначити ¡х бшьшу, жж попередж показники, д1агностичну значнють I в1ропджсть у визначенж токсично!ди кисню. Знайдена максимальна терапевтична доза ГБО, яка вщповщае тривалост1 ¡зопреси 20-25 хвл. при тисков! кисню 0,2КПа

Змжи потужностей дихальних хвиль Бт_Д \ Э_Д характеризуются поступовим сприятливим зростанням значень до максимуму до 7 етапу сеансу ГБО, при цьому зростання Б_Д ¡де понад лмйно. На 8 етат визначаеться зменшення обох показниюв.

Збшьшення потужностей дихальних хвиль характеризуе зменшення стресорних процеав, що п'щтверджуеться в нашому дослщженж поряд з попереджми показниками. Треба вщзначити найбшьш високу в!рогщжсть показника 5т_Д поряд з усма ¡ншими попереднш показниками МАРС, що до ознак несприятливих змж адаптаци пщ час ГБО. Максимальна терапевтична доза ГБО по даним показниюв потужностей дихальних хвиль вщповщае ¡зопреси 20-25 хвл. при тиску кисня 0,2КПа

Середж значения 5т_МВ1 \ 3_МВ1 в процеЫ сеансу ГБО змжюються нелмйно. Обидва показники мають три шки на протяз! етап1в обстеження; перший на 2-3 етапах; другий на 7-8 етапах; трет1й на 13 етапь Збшьшення амплпуди повшьних хвиль першого порядку в зазначеж

им _ШУУУУ|П

12345678

_ _ШУУУУ1

ь

12345678

гЬ

ин ЛШЦШ

12345678

гЭг|_

окв

ЛЯ

Ш1

Л

12345678

18.61 чсл.ед.

ж$-1а ХнИ11 Щ«М^ТЗ

121314

12345678

121314

Гюаа.45 чсл.ед.

121314

•З-Г5!

12345678

Я

42.40 чсл.ед.

иц

121314

^ А

УI

12 3 4

ШУ1

7 8

101

9.76 чел.ей

121314

Г 547

121314

121314

Ма л. 7.2. Змша середнк показникш МАРС на етапах сеанса ГБО

Р1вень дешрчен1м(шрностк для кордошв середшх при р<0,005; В1ропдшсть р1знищ сусщшх середшх вщпешдально:

в I ^ р<0.001; ** р<0,01; . р<0,05

перюди поясняеться високою чутливютю наданого показника до адаптац1йних перебудов оргажзму. Важливо вщзначити висок! кореляфйн) зв'язки м1ж повшьними хвилями та гормонами ппоф!з-адреналово! системи (А.В.Карпенко, 1976; О.Н.Гирина, В.Б.Шатило, 1995). На пщстав! цього можна пояснити законом|'рност|' адаптац|'йних змк перший пк вщповщае емоц1йному стресу, зв'язаному з переходом до замкнутого простору; другий вщповщае порушенню оптимальное^ адаптацм, що пов'язано з початковими проявами токсично! дм кисню; трет1й пк вщповщае вщносжй ппоксм(С.К.Сарсания, 1966) на фож, що передуе пперокемпритривалому перебуванн! в барокамер!.

Отримаж дан! зазначають пщвишену чутлив!сть цих показниюв що до зм!н адаптацм п!д час ГБО. Так! зм!ни вказують на найбтьш ранн! ознаки токсично! дм г!пероксйм1Ж 15! 20хвл. ¡зопреси при тисков! кисню 0,2КПа.

Динам!ка середн!х показниюв, що вщбивають потужн!сть повшьних хвиль другого порядку Бт_МВ2! 3_МВ2 носить нечеткий характер, що пов'язано з особливостями методики, яка не дозволяе вфогщно обстежити Ф хвил! (Бабак А.Ф., и др., 1989; А.Д.Рифтин, 1989). Бшыиу цжжеть мае вщносне з!ставлення потужност! хвиль (Н.И.Сапова, 1981; Ю.В.Белецкий, 1976,1981; Б.М.Цукерман, 1980; А.К.Лабуцкий с соавт., 1981) яке зазначено як 1Ц. Показник 1Ц мае статистично в!рогщу тенденц'ио до зменшення до 7-го етапу ГБО до 2,04(0,14), з наступним зворотним зростанням на 8 еташ сеансу ГБО (2,29(0,25)), що поряд з ¡ншими показниками вщбивае початков! ознаки токсично! дн кисню на 20-25 хвл. ¡зопреси ГБО.

Динамжа змж 1Н, НСР показуе односпрямован! тренди показниюв з високим.фактично л!жйним кореляцмним взаемозв'язком (0,96 при р<0,001), що вказуе на !х д!агностичну повторюванн!сть один одному. Показник ОКВ мае ту-ж спрямованжсть. Нормован! зм!ни 1Н, НСР! ОКВ в межах кожного спостереження показують к д!агностичну щентичн!ть (мал.8). Коеф!ц'|ент кореляцн 1Н, ОКВ, НСР ¡з Бя знаходиться в межах 0,780,85 (р<0,001), що дозволяе з усп!хом використовувати останн!й для оц!нки регупяцмпоряд ¡з 1Н.

Отриман! дан! зазначають в!ропдн!сть показниюв 1Н! НСР у визначеж токсично! дм кисню. Знайдена максимальна терапевтична доза ГБО, яка

вщповщае тривалосл ¡зопроес» 20-25 хвл. при тисков! 0,2КПа.

Малюнок 8. Пор1Вняна динамжа вдаосних показшшв в д!апазонах

варицшних розмах1в шд час 9 сеансов ГБО. позначення: Бк - час в хвилинах; Р -тиск кисня в барокамер! шпп показники зазначеш в текся Таким чином, на пщстав1 проведених дослщжень можливо зробити деяю узагальнення.

При тяжких отруеннях грибами характер адаптацМних реащй за даними МАРС, отриманими при статичному обстежеж, вщршяеться значною вар1абельжстю. Ц1 показники, на вщмжу вщ показника частоти серцевих скорочувань, вщбивають змжи адаптацм при статичному та джамжному обстеженнк Адаптац1йж реакцмдо ппероксГУза показниками МАРСхарактеризуються сприятливими змжами регуляципротягом сеанав ГБО до 20 хвилин ¡зопресм при тисков! кисню 0,2КПа з подальшими зворотжми змжами показниюв МАРС, що вщбивають напругу регуляторних мехажзм!в внаслщок токсично! д» кисню.

Виконаж математичж пор1вняння динамжи бтьшосл вщомих показниюв МАРС та Ух кореяяц1йних взаемовщносин дозволяють пропонувати для використання найбжьш ¡нформативж та показують д1агностичну повторюваннгсть ¡нших.

Граф|чна динамка вщносних показниюв адаптацГУ до кисню за даними МАРС мае прившеУнад вивченням абсолютних значень, тому що дозволяе простежити незначж коливання адэптацпу межах ¡ндивщуальноУ реактивност1 оргажзму.

висновки.

1. При тяжких формах отруення грибами ¡снуе порушення процеав адаптацм до ппероксм, що корелюють з фазовими переходами регуляци синусового вузла, котрий об'ективно вщображае таю адаптацмш змш.

2.Фазов1 переходи адаптацппри тяжких формах отруення грибами пщ час ГБО характеризуются найбтьш сприятливими зммами в промЬкку М1Ж15120хвилинами ¡зопресн притиску0,2КПа.

3 .П орушення адапта^йних реакфй внаслщок токсично! дм кисню при тяжких формах отруення грибами пщ час ГБО вщбуваеться м1ж 20125 хвилинами ¡зопресн при тиску 0,2 КПа \ визначаеться зворотжми зммами показниюв, що вщбивають напругу регуляторних мехашзм1в.

4.Найбтьш в|рогщж критерп адаптацмних ЗМ1Н при тяжких формах отруення грибами шд час ГБО виявляються по показникам кардЫнтервалограми, засобами МАРС, в першу чергу за даними автокореляфйного (К1) \ спектрального (Б_Д) анал1з1в кард1о1нтервалограми, а також за даними вар!абельност1 серцевого ритму (Бц. ИН);

5.1нтегральж показники: ¡ндекс напруги (1Н) та коефщ1ент напруги ритму серця (КНР), при тяжких формах отруення грибами мають дтгностичну швторюважсть, яка пщтверджуеться математичними 1 графиними взаемовщносинами.

6.Розроблеж програми забеспечують впровадження ново! д|агностично! технологи на ¡снуючм обчислювальжй технщ! медичних заклад1В, реал1зують можливост ц1е!техжки, дозволяють без ¡стотних витрат забезпечити широке застосування провщного наукового засобу оцжш адаптацп до ппероксм.

7.Можторна система забезпечуе оптимальне дозування ГБО вщповщно до ¡ндивщуально! реактивное^, дозволяе попередити початок токсично! дн кисню \ провести ретроспективний анал1з одержано! ¡нформацмз метою визначення подальшо! тактики лкування.

Список наукових робпг, що опублкованп за темою ди се рта ци.

1 .Сертиф!кат pkoctí на програмний вир!б:_пМон1торна система для ¡нтенсивно! терапп та ппербаричноУ оксигенацГГ_МОЗ Укра'йи,-1995.07.01

2.ГБ0 и ГС в комплексной терапии печеночной недостаточности/ /Тез. докладов II! съезда анестезиологов.: Рига -1983 - С.430 (соавт. Беликов Ю.Н.)

З.Опыт использования анализа сердечного ритма, как критерия эффективности гипербарической оксигенации //Тез. конф. посвященной 65-летию больницы Калинина.: Донецк._1993._С. 289-290

4.Апаратно-програмний комплекс динамнного контролю стану хворого п!д час проведения сеанЫв ГБО //Тез. докл. II Украшсько! науково-практично|'конференцнзневщкладно|допомоги:Одеса._1994._С. 27

5.Bn6ip методу монторинга стану хворих nifl час баротерапп//Мат. 1Укра|'нсько1науково-практично1- конференций мЬкнародною участю.: Днтропетровськ._1995._С. 24.

6.Показники математичного анал!зу серцевого ритму у тяжких хворих п!д час ппербарично!'оксигенаци. //Мат. I УкрашськоУнауково-практично?конференц! з м!жнародною участю.: Дн!пропетровськ._ 1995._ С.25.

7.Мон!торна система для баротерапп//Мат. I Украисьшнауково-практично! конференци з м!жнародною участю.: Днтропетровськ._ 1995._ С.117 (соавт. Аринштейн В.Н., Кравченко С,К, Чуев П.Н.)

8.Мониторная система на базе персонального комьютера//Мат. н.-практ. конф.Итоги медицинской науки.:Луганск,_1995._С. 110-111.

Э.Выбор метода мониторинга больных при экстремальных состояниях//Мат.н.-практ. конф. Итоги медицинской науки.: Луганск,_ 1995. С. 111-112

Annotation.

Vorobyov K.P. Wrong adaptation to hyperoxygenation by poisoning of mushrooms such us pale toadstool.

The dissertation (manuscript) on submitted of a scientific degree of the Candidate in Medical Sciences on speciality of 14.03.05 patophysiology, MSU, MH of Ukraine, Odesa, 1996.

8 scientific works and 1 certificate of quality on program a product are protected. These works contain new datum about toxical effect therapeutycal dosage of hyperbaryc oxygenation (r50). It concerns a sick with hard forms poisonous by mushrooms. Laws of change of the adaptation to hyperoxygenation during the session of GBO are revealed on the basis of new diagnostics technology. Mathematical derivate of heart rate variability by special program for computer at monitors regime are used for investigation the adaptation to hyperoxygenation. The criterion of earliest wrong adaptation to hyperoxygenation at a sick, poisoned by mushrooms are revealed on the basis of exploration. Practical recommendations for empiric and individual selection of the dosage of GBO are suggested.

Аннотация.

Воробьев К.П. Нарушение адаптации к гипероксии при отравлении грибами типа бледная поганка.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.05 патологическая физиология, ГМУ МЗ Украины, Одесса, 1996.

Защищается 8 научных работ и 1 сертификат качества на программный продукт. Эта работа содержат новые данные о токсическом эффекте терапевтических доз гипербарической оксигенации (GBO) у больных с тяжелыми формами отравлений ядовитыми грибами. С помощью новой диагностической технологии показаны закономерности изменения адаптации к гипероксии на этапах сеанса ГБО. Для исследования адаптации к гипероксии использовали математические производные вариабельности сердечного ритма по специальной компьютерной программе в режиме монитора. На основании исследований, выявлены критерии раннего нарушения адаптации к гипероксии у больных тяжелыми отравлениями грибами. Предложены практические рекомендации для эмпирического и индивидуального подбора дозы ГБО.

Клюнов'1 слова:

ппербарична оксигенацю, адаптац!я, серцевий ритм, отруення грибами.