Автореферат диссертации по медицине на тему Лекарственные растения в комплексной терапии больных псориазом
л* ~
"П1С7ЕРС7В0 ОХСРСЯЙ 330P0J'!? •
"'ТЗШЫТ' ДО1А?Й1!И ШТОЯ ШВЯШЕТ IÄSHI АКАЧ'ША О.О.РОГ?40,"ЛП1?
Рз грззат рчксплсэ
ГЕЗЪ Боркс RHiaftíoaii
ЛТКЙРСЬКТ РОСШИ в шшшхигс ХЗОРП НА ПСОРТАЗ.
14-00-t 1 • íkíphí та îphd?î4eï хвсрс^г
а г
о р е ? е р ч т
лясертачп яа здобдття вченого каягидата к?тниг
/ / , / Kris - 19?3
,7 ! ï , у / ; i
*-'/ / / У / J -у
Робота вяконана на кафвдр1 шрнн та венеричн-ш творо? Вшяцького явлвчкого (яститдтз ¡«•Н.,Ы1ирого5а.
На^коркк кер1ЕНяк - доктор яедячиут к?ук, про>есор ЬН. Ляиенко.
ин1 опзнвнти! лектор ведших назк>
про?есо? Г.1.Лс??ко8ськ*5.
Кандидат кедкчнкт у.гчу, В.С.Ягодка.
Пров^ы орган)]:Кн1всъкий ¡нстктзт
здогкояалення л 1 к а р1 г, ка?едра ЯтотерапП. зав«ка|>.доктор яедхчш иадк» професор Г*К.Еоктенкс• Укратнськки яадхово-досл'.^нуи ¡истипт деряэтс/сг! 1 ; векеродегп, директор.
доктор ябдвчни на^к, пр0?ес0р ы.мззрое.
Запет дисертацн в^бздвпея !997 р.
о 13 годи! 30 ходня на запшня! Сгец 1 ад!зовако 1 рзлн К.С??.02
пр» ?кр31йс1к1>Ид д5р188к0яэ ивдиянокц *ЗК1ЕерСИТВТ1 1 к?к 1
акздев]ка О-О-Богошьця-
3 д»сертац1вя вина озмайояитксь в ^блотец! Чкра!исъкого дврвавяого ■ недвчного ?1шгрситетз |нвнн1 акадБЯШ О.О.Рсгскслыдя /Кж1в| взд. Зоолог1чна,5/.
Автореферат резкдгт ".5 " р.
Вчвяня сскрвтар Спгц^ал1зоваяо1 ради канлдат яедячвкх ка^к,
доченг М.П.Кияг^о
3 АГ АЛЕНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальнасть проблеми. ücopia3 взноситься по групи-най-б1льш розпо^сюджених дерматоз1в люцини. Це хромчне рецидивуюче захворювання есього оргашзму, провеши симптомом якого е ура-кення пиарного похриву. Властиве ncopiaey лущения стало приводом для його пругоу назЕи - лускатий лишай. Псорхаз складае Bin Ю по 15/? bcíx пшрних захворювань /Скригшш Ю.К., 1979; Мглшиллейсон A.JI., Поздняков О.Л., 1980/, а серед хворих дерматозами Д1тей - Г9-22г /Студницин A.A. и соавт., 1969/. Деяк1 евтори BÍaMÍ4?J0i'b тендешцю зростання KinbKOCTi хворих на псо-pia3 /Мордовцев В.Н., 1987 та im/. ücopia3 не завжди гпддаеть-ся л1куванню, гнколи його nepeöir ускладнюеться еритродерм1ёю, пустулхзащею, тяжким сражениям cyryiotíÍB, що обуыовлюе значну втрату ДН1В працездатносг1. У деяких хворих спостер1гаеться псор1этичне уракення Hirris, яке моке бути тривалил час единим симптомом дерматозу /Ееклаков Н.Д., 1975/.
Ви~ченко етиолог:т i патогенезу ncopiasy " yj'.owy cíítí приц1лязтъся -елика уггга, тому шо sin знакг причини та i:exa-шзму розвитку з?хгорспгння залеяяг- FHÍip прагильно? тактики ллч'узання. Але, не звякаючи на чиеленш доелш;;ення, етиолог1Я та патогенез ncopia3y залишгються не тисв!тлениг.и /Задоро.тнгн Б.А., 19БЗ; До::::ан.ки;; С.И., 1953; Глухенький Б.Т., 1984; Шарапова Г.Я., Коротки;! Н.Г. , Молоденко?. U.H., 19&9/.
П^орхаз - зпХЕорювйння беггточиннот природи з учп-тз гене-тичних i великоз к1л:>кост1 -.ерепогизних nir.H-- Дбр?ги::о.~ Ш.1. и ■ соазт., 1989; ЫежшлаеГг.он А.Л., 1990/. В рхзнх часи були за-пропоноаан1: нейрогенна, BipycHa, обмгнна, ендокринна, хнлекц1Й-но-алерг1чна, ензимна, спадкоемна та imii концепцп виникнення та розвитку псорхазу, як1 не розкривають сут! цього дерматозу
/Никольский П.В., 1930; Цераидие Г.С., 1950; Кричевский A.M., 1951; Ухин А.2., 1952 ; Потоцкий И.И., 1973; Гребенников В.А., Борисенко К.К., 1987/. В патогенез! ncopia3y суттеве М1сце зай-мають: в^дхилення Ферментного, HiniuHoro, piiime бокового i вуг-леводного обмш1в, зм1ни гормонального фону, ионерально! коораи-Haqiï, зрушення в 1ыунноыу статуй хворих /Корсун B.S., 1975; Моиински П., Легець Ч., 1986; Ыаишллексон A.JI., IS90/.
До цього часу залииаегься проблепгтичним оздоровления х?о-рих на ncopia3 i попересженнк рецидив is дерматозу. Практична дерматологи не мае в свозму розпорядкенш достаг-ньо ефектинних npenapaTis i cnocoöis, hkî б забезпечили санащю пацхентгз та значно попогдали ремхгпо. 3 грахуганням ,"актор1в, як! обуко^лю-
------ ют'<-раз'иток эетсорюэення та Кого загострення з порушенням гокео-
С1азуч в pi3Hi ча 'и було запропожгано бггато медикаментin i метод i в зегал:>нот та MÎcqeBOï Tepaniï: седатиЕН1, niporeHHi, гор-шнал hi препарата, з1ташни, адатогени та багато irniMX /Кашог-ная Л.Д., 1982; Беляев Г.И., 1984; Кулага В.В. и соавт., 1966;. Исаева и соавт., 1989; Самсонов В.А., ОлисоваМ.О., 1991/. Великою популяршстю користуються 'pi3H4Hi та Kypoprai засоби /Сухарев В.И., 1929; Козаков В.И., 1951; Скляров В.И., I960; Коляден-ко В.Г. и соавт, 1983; Потекаев U.C., 1990; Довжангкий С.И. и соавт., 1992/.
Все б1льшого визнання набувае з оздоровлешп хворих на pis-Hi дерматози, в тому числх i на ncopia3, нетрапищйна (Мтотера-П1Я. Але публ1кащй про позитивн! результата Ц впровадження за-• мало /Чуралинов П., 1979; Таденко Л.Д., 1980; Ягодка B.C., 1991; Крь-лов A.A., Марченко В.А., IS9I; Васильчук Е.В., 1991/. В до-ступних джерелах Л1тератури ми не знайшли шв1ромлень про ви-користання лхкарських рослин в комбшащт з' антиоксидантами та'-
ультра* юлетозии опроишеннлм в Л1ку"^£нн1 псорхазу I про'хлак-тицх Гюго реищитв.
Мета до_ел1д?:еннп. Розробити схеиу перманентного л1кувгння та поперец^ення загосрен.^ п:ор1азу лхкарсышки ро:лина.'м, анти-оксипантам 1 ультра'долетоьим опромхненням э Ерахузадштм ко-ливань показниив енцотоксикозу, хмуннореактивного статусу хворих 1 активностх ^ерментхв.
Для; досягнення .натченр? мета необх 1Дно. виконати тэкх до-слхшкення:
I. Вигчити ступшь ендото ксикозу, 1мундай статус х эктив-шсть деяких ,гермент1в юптин кров1 хворих на псор1аз до 1 пхс-ля комплексного лхкувшкя з впроведженням зборхв лхкар ;ьких рослин. 2. Провести анал13 частота та вар1ащй поеднання псор1-азу з другими аермагозаш I соматичними захворюзаннями для коор-динащ? складу композиц1й лхкарських рослин 1 вяедетй ?х в ком-бхноване й1кування хворих. 3. Розробити показания 1 протипона-зання до призначення хворим на псор£аз г:1т0терапху. 4. Визнаод-ти терапезтичну еТ-ектившст^ кошлекено? терапп з зрахувенням динашки знишення псорхатичного Еисилу I коригуючого и впливу на показники гоиеостазу, одержаш при допомоз1 кл1Шко-лабора-торних тестхв. 5. Дослиити катамнез хворих, близьк1 £ вхддале-й результата комплексного л1кузання 1з застосузанняы ко!.:б1-нащй лхкарських рослин. Скласти зб1р ¿з "хтосирогини для перманентно? терапхг к перход рекхохг псориазу з меток поперепусен-ш Г:ого зггостренъ,
Нгу:-:о"а но'изна наш' працх полягаз г тому, по зперие для оздоровления ххорих на лгорхаз х попередг.ення зегострею дерматозу застосогуталасэ комплексна терапхя лхггарг киш роолинлчя - поепнгши з гнтиоксиЕг-нтакя тя уд-,тра* «лето "им опром!нення!.:.
При розробщ схеии л1куЕання провопилось ретельне клшхко-лабо-раторне обстеження хворих з гизначенням показникхв ендогенно! штокшкацп, хмуннореактигного та аааптацыно-компенсаторного стану 1 активной (Т.-еркешчз юптин кровь £>хтотерашя проводилась тривалий час I в пер1од рем1сп, вигандок чого строк безсимптомного дереб1гу псорхазу збглыдився в 4,3 рази. Выявлено корелятивний зв'язок показник1в вмхсту середнхх шлекулярних пептид1в, активное^ шелопероксидази, сунцинатдег1дрогенаэи I к1лькост1 Т- га В-л1м?оцит1В в кровь
Стутпнь достовхрност1 наукових положена, висноекхв, рвко-мендащй, викладених в дисергацп, пхптвершкуетося результатами проведених кропхтких юпшчних обстежень 252 хворих на псо-р1аз та 50 зцорових волонтерхв контрольно! групи, 760 б10Х1М1ч-них, 780 1муннолог1чних, 620 цитох1М1чних доолднень, математич-но-стагистичною обробкою одержаного ци^рогзого матерхалу.
Драктачне значения робота.. Завдяки застосуванню ново? схеми л1кувення хворих на псоргаз з широким використанням немеди-каментозних засоб1В, обмежено вживання Х1М10предарат1в, скороче-но термш стацхонарного Л1курання в сереиньому на 3-5 шив, у б1льшост1 хворих подовжен: ремхиу з 9 до 40 мхсящв. Викори-стання збор1в лхкарсъких рослин для л:ку-рння псор1азу щлко;/ со ступне. 1х ггокна застосрг>уяати три-алий час без зшн показ-никхз гокео стазу 1 негативного :плиг-у на загальний стан здоро?я х?орих, чим забезгочует.-оя мм працези?тш;т^.
Впрозрдугення я практику. Розроблена схелга перманентного' Л1куання хворих на псор1ез В1дзара\м зборхз .Чтосировини в' комплекс з ашиокеиданташ, ультра"-холетозш опромшенняы,
НГНН8Ш 13 ОВСЯНОЮ ПОЛОВОЮ /солом»:/, ЧИСТОТЧЛОЫ 1 ЧИСТ0Т1Л0--о;: 2"" мгззю Елро~апкена г юйнхчну практику В1нниц.кого та
^лтошрс.-кого обласних шкхрно-зенерологччни'х аиспсн.ерЬ, шкурного Е1да1лення В1нниц^кот г.уэло'юч лхкарих. Видаш посв1пчен-ня на 4 рацпропозицп. Результата до:л:щжен:> I Л1кування хпорих на псор1эз Л1карськими роелинаш використогуються в начальному процесх на ка";еир1 дерматовенерологи В1нницысого медичного хн-ституту.
Апт:обрд1я р.оботи.. Основнх положения дизертахщ попов 1паГ-лися I обговорювалися на обла-'них неуково-практичних кон'ерен-щях дерматогенеролог 1в /м.^Китомир, 1989; м.В1нниця, 1990; м. ХарК1в, 1990/, Республп<ансыай кон'еренцп дерматовенеролог 1в, курорталог1в, с 1310терапевт!в /м.Лъв1з, 1991/.
ДублДкрд!?.. Гол9-"Н1 матерхали нгуког.их досл1джен> зикла-деш в 7-и друкозгних лрацях.
На захист виносяться так! положения :
I. РЬзроблена та гпробована схема перманентного л1кування з1я-вареми збор1в лгкарських рослин р1зного складу, в зелекност: вхц --'тадх! псор1эзу, клхшчних прогахз, наягноотх супутшх за-хпоровень I загального стану здоров'я лещента.
2. Позити^.ний е-'ект запропоновеного способу 'Мтотерепп хзорих на п^орхаз показаний результатами цоелш;ен-. ендогеннот хнгок:икащ?, х?.унно* регкпгноогх, ектигно,?х -лелоперокси-аази, ауки^натпегхдрогенсзи клхтин х^зо"? 1 та адсптацгЛно-коц-пев:идГ:них процесс г орггшзгл, покезники ямх нор.\:глхзу:-'?-лиеь кали тенаенцхи со норкелхгецхт.
3. Широке гпрогедгённ? з практичну дерматолог ко методу Л1кугання пгорхазу лхкррсъкими ро линага значно о'^езгуз вги-зання х1мюпрепера?1Я для ^анэщт хвори к.
С"РУ.К/УР.э. та об er г. дисер/тацп.. Ди ;ертац1я виклгдена на 140 • CTopimax машинописного тек:ту i гкладаеться Í3 встулу, огляду лгтератури, власних доелтжень /5 глаз/, закшчення i еисногкхв. В роботх вмщена 21 теблиця. Б1бл:юграг1чний вказ1вник включае 281 джерело лхтератури /235 - вхтчизняних та 46 - ¿нозёмних/.
J3_M Í С Т _ Т И í
Матер:, ели .i кегоди. дослшкень. Нами об'-тежено 252 хворих на ncopia3 /151 - чол021чо! статх, 101 - жхночо¥/ в стац1онэр-них умовах, а такок 50 зиорових волонтерхв /контроле/. Bík па- i Ijíshtíb bin одного но 80-и pOKÍB. Найбглып численна серед об-стежених була група хзорих bíkom bía 20-и до 50-и pokíb /64?/, активно" працездатних---80f3. Ерогресгуюча стад1я дерматозу дiаг-ностоэана у 162 oci6, стащонарна - у 72, регресуюча - у 18. Перш1 ознаки ncopiaey у 24^ пащентав винйкли до п'ягтнадцяти-Л1тн;-ого ^ihy, у 39? - по 19 рокхв. Амплитуда довгогривалост1 захворюзгння ко лизалась в широких межах: sin дек1лькох тажнхв . до 30 poKÍ3 i бхл-ие, але пересажала кгл^кхсть хворих, hkí страж-дали псор1азом бз:л..ше 5 poKÍB. Серед наших пащенив працхвни-kíb сгльськаго господарства i мешканщв села нал1чувалось 142 особи, пращкншйз прошслогост^ та кител1В шета - ПО.
Немала питома :-ага - заг.ал.шй охцнцх шепан.ерног' роботи припадав на три? елхсть peiiicir хронхчного дерматозу, яка у об-
сте^ених хзорих nopiíHi^sna С,5- 0,07 мхсяця. У хгорих во-
на була не бхл^ше 6 мккщв, i тальки у í>f! - понад 2 роот. Три-
BanicTj peidciií i частота рецидивíb дерматозу у багатьох пащзн-
tíb знаходились в рел-ятивнхй залезкностх вхд донточесност1 зах:о-
рюзеннк та розглру ург:кення шк1ри: при багаторгеному ncopie3i i
великих гогнидрх патологÍ4Horo процесу загострення виникали що- ■
р1чно, а у чималого вдела хгорих по декхлька раз 15 на рпс. Ко-роткочасне клхнхчне Еидуханнг чи значне по?:раааннк вшлчалось-частше у хворих, ята зловживели алкоголем, Еиконугали тяжку Нзичну робо,ту в р1лъництз1, саяхвшцт"!, буд1вництв1, контак-тували з рхзниш х1м1чниш, кеханхчними та б1ологхчними подраз-никами, заПмались напруженою розумовою працею з негати''ним впли-вом психоемоц1йного характеру. У 167 /66#/ пащентхз загострен-ня дерматозу наступало восени та ззимку, у 38/15?/ - нгвесн: та г;л1тку, у 47 /19$/ - без зг'язку 1з сезоном.
У в с IX хгорих уракення шири було розповсюдженим. Незва-жаючи на мономор-.хзм висипних елемент1в, псорхрз у обстежених пац1ент1в характеризувався р1зномаштшстю: у 75# п1егностував-ся звичайний псор1аз, у 11% - штертригхнозний, у - еритро-дерьпчний, у - артропатичний, у ЭЙ - ексудативно-пустульоз-ний. Ди*узн1 джерела з ургженням 605?- I б1лыае пнирноу поверхш спостерхгались у 38£ пащентхв, великI нумулярнх бляшки з ура-женням 40-К^- у 26^, дисекпнованх краилепыибш папули : не-чи слеши ди*узш елементи з ураженням Ю-30~ - у 31е? х;орих. У 5Г? обстежених мзли м1сце патолог 1чш змхни ногтьогих пластинок, у 16?? - птри полоней та п1до1&.
У резул.та'Л ана'.шестичного та клхнхко-лабораторкого дослш-•гення у пгщзнтдз виг?лен1 супутнх зах-ор:-:эрння: серцего-су-диннх - у ЗЗ"', шлунко-о-кишков! - у , бронхо-легене"1 - у 17 Г, енлокрикшх залоз - у 5нрцшрна ."аса тхла - у 30Г', центрально? та пери'ёрхПно.» нер-ово* систеш - у 2&", пкири - у 35^ /перегягло кхкоэи/. У 44** х"0рих г.изнр.чрлгс:> лЬ.гоааено-пртхя, у 14 - су^-ебрилхтет, у К5? - г1пертенз1я, у б'' - гхпо-тенз!Г. До 1 пх лг лхкусгння х ори;.! на псорхез лреепеш за-
- ь -
ггл-Hi анал1зи кровх та ce4i, вивчалиг^: вм1ст цукру, Hininis, 6mipyöiHy в сировапц KpoEi, кхлокчсяь Т- i В-л1ы"оцит1в, цир-кулюючих ¿мунних комплекс1в, ИэТЛ, концентрацхя середнхх моле- >
кулярних пептидхв, актаан1сть гаелопероксидази та сукцина!гдег1- j
i
дрогенази в титанах кроэх.
!
На пхдставх даних л1тератури, hki виразно ствердкують 6io-ЛОГ1чШЙ ШДХ1Д в CTEOpeHHI Л1К1В 13 продуктхв живо? природи,
близьких або нав1ть хдентичних по св'огй Х1М1чшй оргашэацп I
i
до структур людсъкого оргашзыу, Еизчення Лармакологйчних власти-rj _востей численних л1карських рослин ми склали три BapiaHTM ф1то- i композиц1й /Галич О.Н., Ьатула Ы.И., IS89; Пашинський В.Г., I 1989/. При створенш зборхв" праховувались результата кл1шко-лабораторних цослхджень хворих на ncopia3. !
На першому еташ ^iroiepanii застосовувались вхпкари збо- , ру лхкарських рослин, яким притаманнх седативш, протизалальнх, антиалерг1чн1,"сечог1ш1, жозчогхнш, нормал1зуюч1 г^ункцхю трав-ног системи, сгимулгат дхялэнхсть кори наднирник13, регулюкт патологично прискорешй mito3 кератоцитхв eninepMicy псорхатич-ного ейсилу.
Склад гЧтокомпозицп f."- I: бузина чорна - 2 столов1 ложки, вэлер1ана л1карська - 3, дев'ясил високий - 2, мелхоа лисарська - 2, ы'яте перцева - 2, календула лшгрсъкэ - 2, пусгирник 0ЕИ-чайний - 4, OKpin пахучи" - I, Чалка триколхрна - 4, хвощ по-льоеик - 4, череда трирозцгльна - 3, чистот1л Ееликий - 2.
Тривалхсть прийому pinsapy збору л1карських рослин 1-2 1.!1сяц1 з нэступною Перервою 1-2 такш. Пот1м в аибулаторних умо-вах признача?ся Bin^ap збору !" 2 л1карсько? сировини, яка по-лхпшувала стан речогин i .прияла шпвиценнго репараттгно-еште-
Л13ужчих процесхз, а тэкож ^1пноглюггла гм'гтзро-гаглигI 'ункц1у орггшз 1 систе?.< хворого на шор1аз. 361р береза бхла /брун га/ - 2 :"голо"1 локки, зг1роб1П цхрчасшй - 4, кропюа д_удо?,:на - 4, подорожник - 2, полинь Г1рка - I, сушеницг болот-на - 3, вахта трилиста - 4, хрощ польогий - 2, черепа трирозгпль-на - 4.
Шсля опш-лг:ОМ1Сячного л1кувоння вхдяараш збору 2 та перерви 1-2 ттш хвор1 зжизали вгявари Зхтокомпозигц* г 3, яка складалася 13 рослин перевалом зэгальнотошзуючого гплизу, пщ-рюцуючих захисн1 Туницу шири та покреауючих метабол1чш про-цеси. Збхр 3 : аур болотяний - 4 столоз1 ложки, золототисяч-ник ззичайний - 6, пижма звичайна - 2, спориш пташний - 3, подорожник "великий - I, череда грирозахльна. - 2, шалгей лхкарсь- . кий - 3, бгла береза /брун>ки/ - 3, дев'я;ил зисокий - 4.
Таким чином, кожний 13 тр>ох зборхв л1кяр;:ьких рослин по своему складу в1др1знялис:; один вш другого, що забазпечило ^ги-конгння ни ют обуко^леного гзармакотерапе-ти^ного завдання: 1-й -реебхлхтгцхя хзорого, 2-й - закрепления посягнутого результату лхкузання першим збором, 3-й поперепження рецидиялр. Заздяки особливост1 терапевтичноу -Мтозбори монна нэззати: регб1Л1-тащиний, закршлкючий та протирещдивний,
ЕНдвари -"ЧгокомпозицьЧ готузалися так: п1:ля старенного перемшурення подр1бнених рослин брали одну стологу ложку су-мш! I заливали дго"а стаканеш холодно? сиро у дгерел* нот годи з емалъо-анп"; посудшп; зялишали на 12 годин п;си кп:нетн1й температур!. Шелл двенгпцятигоцинного стояния посудину 1з заготовкою ставили на вогонь 1 тримали до кшиння, яке продовжура-ло-ь 1-2 хвилини. Зш.чели з рогню, дал! через 1-1,5 гопини про-
щдг.ували i рекомендували еипичи в1двар на протяз1 дня е 3-4 прийоми зе 15-30 хвилин перед тй;ею.
Одночасно пащзнтам проводило:;, бальнеолхкуваннг: тепл1 Еанни з Bin*epoM вхзсянот полови /чи солом/ - I кг полови /чи подранено? солош/ нэсипали в емалъовану каетрулю, заливали 3-5 л води та кип'ятили на малому ьогш про тягом 30-40 хвилин. ÜOTÍM siдвар 1-2 години в:шстоювався, П1сля чого Гюго прощдл'у-вали i виливали у вашу. До^а?ляли 50-60 л тепло? вопи, температуре яко? 4(Р-42° С. Тривалкть деребування у згнн1 12-20 хгилин. Ваннаш з bíbckhhm BinBapoM л1кувалис. через день. На 'курс x3opi отримузяли 15-20 процедур. Всього - 2-3 курси. ' Перерва míjk курсами про доржучелась 2-3 тижш. KpiM bíbchhhx, призначались через дею ванни i3 вшвару чистотхлу,"" для приготу--вання яко! брали 100 г трази чисто viñy, заливали водою в емальо-зашй 2-3-nÍTpo3iü наструлх, кип'ятили 2-3 х^илини на невеликому BorHÍ, настоювали I годину, прощпжували i вилизали у зан-Н У-
Для визначення еу,ективност1 лiкусания ncopia3y л1карськи-ми рослинами по розроблешй нами схем i XBopi були розп1лен1 на 3 групи: 1-а /100 ociö/ - огримали сНтотерапхю всередину i зоеншнъо у гигляд1 бальнеопроцедур; 2-э /TD2/ - KpiM í'itote-panií i ванн, одержала антиоксиданти /bit.A i Е, чи аев1т/,еле-утерокок в загальноприйнятих дозах, ультра'холетове опром!нен-ня зонсльно /3-4 бходози/, ванни Í3 Binsspii sir :яно" положи тс. чистотхлу i 2f чисто?1логу мазь; 3-я -/50; контроль/ - ли;ува-лись трапицхйниш заообаш: антигхстамхнкиш препаратами, nipx-доксаль-ос-атом; аскорб1новом, нхкотиновою, -"ол1евою кислотами; б ^стимуляторами, адаптогенчш, УЗ-опром1неннгм; салхщловою та борнов 'мазями; кремом Унни, водники процедурам /без л1карських рослин/. Груш по складу хгорих були хдентичш.
Разок з там хворш радили о^мегдти ч шбогому ргцхон1-. ву-глезоди /особливо рау1Н0"РН1/, т;1принн1 жри, гйклкчити попрез-кпсчу страну, Зб1Л.;п1ити КШ>К1СТЬ В.»Я?ПННК ОПОЧ1П, -*рукт1в, !'0-лочно-кислих продукт1в, розширити рухову Д1яльн1сгь, займатися ¡Чзичною культурою без перевантэжень.
Деяким хворим на еритропершчнип, пустульозний та артропа-тичний псор1аз 1з великими Д1лянками уракення ипари при в1дсут-ност1 прогипоКазань перед ф1тотерашею проводилось експургатор-не Л1кування.
До початку курсу комплексно? теряшу у хворих на псор1аз р.иявлен1 зн?чш зм1ни 1мунного статусу, як1 пи-ля лпсування нормзл1зузались або пали тендекцот до_ нор1.:ал13ац1У /табл.1/.
Динамка деяких показникхв хмуитету у хпорих на пеорхяз до I П1сля л хкув ення Таблиця 1
Покязники ! , J---, ДОД.ез
! /здоровх/ ■ .
! а = 20 ! Ао Л1к. !
я-
I
Р !1Исля л1к.!
4
Р1
I
б ! 7
34,2±1,3 36,1±1,1 >0,05 35,1±0,06 >0,05 >0,05
2,02±0,06 1,76^0,03 <0,05 1,86±0,04 >0,05 >0,05
54,7±1,3 40,4±1,5 <0,01 48.^1,6 ¿0,01 <0,05
1,1±0,03 0,71±0,04 <0,01 0,11^,04 <0,05 <0,01
1С,64),£ 1С,1±С,7 >0,05 20,6-0,5 >0,05 >0,05
0,4^0 СЗ 0 ,34- 0,06>С,05 0,36±0,0 I >0,05 >0,05
34,£±1,1 £3,6±0,£ <0,С01 2С,440,7 <0,01 ¿0,01
О ,71±0,06 0,4.2.-0,03 <0,01 0,55±0,02 <0,05 <0,001
20 ,£±1,2 16,С'±0,6 <0,05 1С,3±0,9 <0,05 >0,05
Л1мг'0щти^
ю Ч
Т-ЛШ'ОЦИГИ-
ГО9/л В-ЛПГОЦИТИ"'
Т-хелпери"*
ю'/л
Т-'.упресори1"
Ю-/л . О ,42±0,05 0,31±0,01 <0,05 0,36±0,01 <0,05 >0,05
ТуДр. 1,91-0,07 1,45±0,05<0,01 1,68±0,03 <0,05 -¿0,05
25,5±&,8 40,5±1,4 <0,ОБ130;5±0,5 <0,001 <0,001
0,52±0,07 0 ,71^0 ,02 <0,05 0,57±0,03 <0,05 >0,05
X'
О-лж'оцит. Г Ю£/л
Р
- к -
4 ! 5 ! 6 Г 7
FBTJi ^ 74,6^2,1 29,3±-1,4 <0,001 67,6±2,8 -<0,001 >0,05 ЦШ 53,5±I,8 76,7± 2,1 <0,001 58,3±2,2 ¿0,01 >0,05
Р - посюбipHicTb рхзнищ резул:,тат1в до льчування з контроле!;;
Pj- достоеiphictb pi3HH4i результат шелл лЬ;узання з результатами до л1куваннл;
до сто:: ipHicTb рхзницх результата ni'-лп лхкуваннк з контролем,
Як счдчат'э пр;гедещ з табл.1 ErHi, у хгорих на псорхсз до лхкуганн- кхлынс?. Т-л1М*оциг1в була на 35е-' меншою, шя у здорогих Еолонтер1в /контроль/. Достов1рно понижений кгл' Kicmu; показ-ник T-xennepio i T-cynpecopiB. Bmict В-л1мгоцит1в не Еидрхзнявся sin контрольних ци"р. Показник ГБХД був на 223? нижчий, а показ-ник Д1К на 33? еищий контролю. - Значш зрушення 1мунного статусу спостер1галися у хзорих на тгкк1 *орш ncopia3y /табл.2/
Таблиця 2
Груш | ! Т-л1итоцити ? IB-HiM^oipra ?> !!Число лам5!. IOyii обстежен-j п. —•—■---——————--■--—-——
_НГ __JjO Л1К. InfcjFTniK^ ДО^ л1к. ! ШЛЛЯ лтк!_!_ ДО Д1К. !ШЗР дп
icopia"8 44 43'5±--6 48,7-1,2 19,3±0,9 21,3*0,8 1,74*0,08 1,9240,06 Звичей- 28 47 ,6-1,9 54,3±I,7 В,7±1,1 20,4±1,2 1,8620,13 I^I^DJi
НИ Ii
Äffi" 6 32,5±2,I 45,3+3,2 Т7,б±1,4 I9,8±I,5 1,72*0,16 1,84*0, IE
Г Ilil) ошь
4 3l,5±2,4 45,8*2,1 IS,2±2,6 25,I±2,I 1,41*0,09 1,52^0, I£
MX ЧЛИ
тачниП0" 3 27,4±4,5 48,5±3,4 2Г,3±3,7 I9,7±2,6 1,92*0,07 1,54*0,09
но—пусту-" 4 29,1-2,6 44,6±6,2 I8,7±I,9 20,7±2,4 I,63±I/4' I,97±I,4 льозний
/здоров!/20 54,7±I,3 I9,6±0,9 2,02*0,08
Показники табл. 2 характеризует;^;:.1: наазгичаГною р13номгнхтнх-стю: кы-кисть Т-лй:'-оциг1з до комплексно? lepanir у хворих на
¿нгертригшозний ncopia3 гизначалэся зкениеною на 32е", еритро-перм1чний - на 34?, артропатичнил - на 42*?, ексудатигно-пусту-льозний - на 32?, в nopiEHnHHÍ з к1льк1стю у хворих на з'ичай-ний ncopia3.
Але Енасл1пок запрог.апкеннч лтотерапп по роаробленхи наш cxej.ii n.iicr Т-л1М/оцит1в в Kpoai х-орих на тяжк1 Торш niopia3y зб1льшивсг на 39?, 56?, 77г', 53?, В1дпоз1дно, а гйсля Tepaniy бех л1кгрз^шх рослин - на 41?, 30?, 37?, 17?, в по-р1знякй з показникаыи по лгкування. Ргзниця siporiflHa /Р< 0,0^1 KinbKÍCTb В-л1и*оцит1в по-TOBÍpHO не вгдхилялась bíh контрольных ци'Тр, тому детальней ангипз одеряанйх результат^ посл11шень не провопивсь.
Ili с ля Л1кування показник 1БТ1 у об'.тежених хворих зб1льшив-ся на 94^, ЦШ - знизився на 22?, а в rpyni па1цент1в, я ним заменена 'Мтотерашл - на 161? i на 34?, згяпо'чдно.
В патогенез i псориазу непостатньо висв1тлена роль енпоген-ноу штоксикацп, яка е наопдком порушення метабол1чних проце-cíb. В opraHÍ3MÍ накопичуаться наплишки пром1жних та ^нцевих сполук, негативно впливаючих на яиттево зажлигл ^ункцп pÍ3HHX систем та opraHis. До Л1кування у хворих на ncopias в кров i г.и-явили пiпвиüIeшй в 2,5 рази /0,627^3,023/ emíct cepepHix молеку-лярних пептид1В, в пор:знянш з контролем/0,248^0,012 ул.од./.
Ui результата счдчать про наявшеть енпо токсикозу. при ncopia3Í. П1сля лiкyвaБня в CTaniy peificij з rpyni хворих проведена *íto-тератя, показник f mí с ту СИЛ дор1ЕНовав 0,327±0,018, в контрольна rpyni пащвнйн, hkí не лшу--алися рослиннини зборами - 0,476 -0,021, шо на 46^ (?1л^ше показника перш* груш. Слад ¿>ini:i-тити, до pÍ2eH-> Bi.ii-ту СМИ знгхопизся в прпш: залегло с? i ria
ткккост! клшхчних прояз1" дерматозу: у хворих на еритродерм1ч-ний та артропатиодий псорхаз до Л1купания в1н в 3,6 х 3 рази /0,886^0,042; 0,763^0,021/ перевипува?. контрольш ци*ри. 1Нс-ля курсу комплексноу терапп еы1сг С1Л не нормал1зу?ався, але достовхрно знизився до 0,593+-0,032; 0,546^0,028 /Р<0,01/. ;
ПроЕхдне ыхсце ? розвигку х^оробли'их процес1в займдють по-рушення "ерментети^ког акти-ност1, якх знияукть Ь.унний статус органхзму. По катал1тичн1й зпатност1 м1елопероксидази та сукци-натдегчдрогенази ионна поб1чно М1ркузати про стан захисних та эдаптагцйш-кошенсаторних можливостей пвщента. 3 метою визна-чення е^ектавност1 л1тотергп1¥ в оздоровлешп хворих на псорхаз ми провели, до.слхйкення активное^ ЫПО 1 ОД в клхтинех кров1. Ао л1кув.ання нормальна тапшвищена акти.сн1сть ?ерментхв спосте-рхталась, в1дщв1дно, у. 76Й, 18/, Ъ% пещентхв; п1сля комплекс-нох.,терапй з використанням збор1в Л1карських роолйн - у 23^, 70^, без задроваднення фхтоеировини - у ¿^ы ^ д0_
р1внгння одержаних даних показало, шо пхсля -^тотерапп к1льк1-сть хворих з нормальниш показнинами актиЕност1 *ермент1В була значно б твою - /70^/, Н1ж шсля терапп без лшарсэких рос-лин /45®-/.
Отже, Еиконат е динашщ посл1Дження ¿мунного статусу ендо-генного токсикозу, активност1 ^ерментхв в юптинах крова у хворих нэ псорхаз, як1 л1ку=.ались по розроблен1Й наш схемх з використанням л1карських рослин, I прщентхв, як1 не отримували тотерашт, та детальний аналхз одержаних резул'-тятхв давть шп-стави сггерпжузрти, що пхсля "хтотерЕПП ниясленх со Л1кугг,.ння глдхилення норм; покезник1_ до :л1дг.уваккх *.ункцг"; орган1зму нормалхзугелись у бхл'шого числа хг-орих, нпс шсля зегальноприП-
нятого трапицШюго л1кування. "-Устрноглена та кок суттезя р1зни-цг Тгкост1 результатхз дзома методам Л1ку5адая. Комплексною терап1сю з "икористенням композиц!й лгкареьких ро-лин досягнуто рем1С1'' у 92? хворих проти 80? з контрол-ш"; груш.
Вшдалеш наг.лшки " 1тотереп1у простекен1 у 186 пащент1г, отрикагших 6-14 протирецшшг-них курсив Е^свбреки зСорхз л1кар-съких релин 3 уморах акбулатор!!. РемпЛу не менше 6-и рок1- спо терЬпелися у 14 /1е./ пацхснтхв, 5 рок1з - у 16 /97/, 2 рок1В - у 50 /27?/, Г року - у 41 /22?/, 4 мгепцз - у 16/9?/, В середн'-ому трив?л1оть рем1С1¥ дор1зн1вала 40,6±0,05 М1С 1 з 4,3 рази була повгочаеншою, нхк у хзорих, як! не одержали перманентное терашг вйзареми (МтокомпозищГ;.
Результата проведених дослшкену 1 ух обмгркуваннн даить мокливгеть сказати, шо перманентна терапхя лшарськиш рослина- ■ ми в комплекс! з антиоксидантами, УК), подними процедурами хго-рих на п"ор1аз га поперешкення загострень дерматозу в амбулаторг них умо-ах сприяли екороченню перюду регресу г.исипу, л1жко-дшв та знячному подовженню решг!у.
Е И С Н О В К И . ,
I. 3 ~рахуванням ^ориаколог1чних властиг,остей .Мтосирови-ни розроблена схема комплексного Л1кування хвори х на псор1аз з •шкористанням збор1з Л1карсъких рослин в трьох вариантах. Зб1р I реаб!Л1тац1йний: бузина чорна /2 столое1 ложга^ валер1ана Л1к?рська /ЗД. дев'ясил високий /2/, мел1са Л1карська /2/, м'я-та перцева /2/, календула Л1карська /2/, пустирник звичаПний /4/, окр1П пахучий /Г/, свалка трикол1рна /4/, х'-ощ польовий ДЛ череда трироздтна /3/, чистот!л великий /2/. Зб1р " 2 за;;р1п-
люючий: бруньки береэи 6inoí /2/, звгробхй продхрявлений /4/, кропива дводомна /4/, подорожник /2/, полинь ripKa /I/, сушени-ця болотяна /3/, вахта трилиста /4/. 36ip J"c 3 протирецидивний: alp болотяний /4/, бруньки береэи бхло! /3/, дев"ясил високий /4/, золототисячник звичайний /6/, пижма звичайна /2/, подорожник великий /I/, спориш пташиний /3/, череда трироздьльна /2/, шавлхя Л1карська /3/.
2. Кл1н1н0-анамнестичними дослхдквннями виявлено, що nepmi ознаки псоргазу у 39fo naqicHTÍB виникли у Biqi до 19 рок1В, сут-теве збхлыпення випадкхв захворювання псоргазом в 1936-1990 p.p. /40$/ в nopiBHHHHi з I981-1985 p.p. /25%/.
3. У наших хворих дерматоз характеризувався розповсюдженг-стю i рхзн0ман1тн1ст0.кл1н1чних прояв1в: звичайний ncopia3 - у 75%, хнтергригхнозний - у 11%, еритродерьйчний - у Ъ%, артропа-тичний - у А%, ексудативно-пустульозний - у 5% naqieHTÍB.
4. Влконан1 загальноклхнхчнх анал1зи кровг та ce4i, а та-кож доол1дження Т- i В-л1М(|оцит1в, РБТЛ, Ц1К, ступени ендогенно! 1нтоксикац11, активности НПО i СДГ в клхтинах Kpoei i виявлеш вхдхилення показник1в ввд норми сввдчать про псорхаз, як систем-не захворювання Í3 порушеннями функцхй р1зних органгв i систем
з перевагою патологгчних процесхв в mKÍpi.
5. 3 метою вкзначення е(?ективност1 cbiTOrepanií доглянут1 XBopi були розд1лен1 на три хдентичнкх по склада' групи: 1-а /100 oci6/ - одержувала вгдвари лхкарських рослш,водн1 процеду-ри; 2-а /102/ - ввдвари лгкарських рослин.антиоксиданти /bit.А, Б/, елеутерокок, УШО зонально, 2% чистотьлову мазь, Еанни з вад-варами bíbchhoi полови чи соломи, чистотыу; 3-я /50/ - широко застосовуван1 традицтинг засоби без лшарських рослин.
б. На осногх одержаних показиппв пинам1чних до.лхджень 1мун1тету, енпо гон сикозу, •"ерментати~нои акти_ност1 в клхчинах кро~1, а такой кл1н1чного переб1гу дерматозу установлено, що най-б1л' ш результатк-.ним було лхку^ання х-орих другот групи, у перерасти К1локост1 .котрих нормал1зу^а"ся ешст Т-л1ьг*оцитхз, серед-н1х молекулярних пептид:^, активност1 Ш) 1 СДГ, ЕБТЛ, Ц1К. Кр1м ТОГО, ЯК1СШ ПОКРЗНШСИ ТерэПХТ 5 пруГ1Й ГруПХ буЛИ КргЩХ, Н1Ж г периий I з треть; групгх. Кл1н1чне -ипужакня та покрадання в1п?.п-чглос^ у 86^ >порих Г-4 групи, у ЧТг - 2-!, та у оО'1 - 3-». Трива-лхстч '.'тащонарного лхку-ання 26,1±0,С4; 26,6±£>,05? 31,5±Э,0б добй, В1ПП05ШНО /Р<0,05/.
7. Засюсогяня протирециди^нз Чтотерашя /збхр " 3/ 186 хво-рих на псор1аз в вхцсутностх клш1чних ознак дерматозу 8-14 кур.ами сприяла поповженню рем1С1* до 40,6±Э,05 м1ЯЦ1в, проти 9,5±Э,07 у прщентхз, як1 не одержувзли Л1кгрських рослин.
8. Запропоно-яний спосхб комплексного л1кугання псор1азу з використанням Чтосирспини 'Чз1олог1чний, не гикликае усклапнень, добре переносит ,ся хзорими.
ПРШШЧБ1 БЕ1ЮМЩЩ11
1. В кошленсг реаб1Л1тащйних заход1в хзорих на псорхаз пропонуеться використовупати для внутршнъого вживания за швго-дини перец прийомом ум вхпвари збору л1карських рослин Г I в поеднанн1 з В1Т.А, Е ни аевхтом, елеутерококом, УХ> зонально, 21. чисто йлозою маззю, водними ваннами з в1двяраш вхвсяно» положи /солот/, чисто тхлу.
2. Для закрхплення о держаного результату гид комплексное терапп з "икористаннгм збору г I примшяти 'Чтокомпозицно 2
в амбулатории х умов ах на протяз1 1-2 мхсящв, а гпсля 1-2 тиж-Hi^ перерви застоеову^ати протирециди^ний 36ip >? 3 /всього 814 Kypci? з I-2-тикневою перерсою mïk курсами/.
3. JliKapC'jKÏ рослини пля гигото~лення 'чтококпозицгп /ро:линну сировину/-необхшно купувати в аптеках.
4. При 1"амост1Г:н1Й загопвл1 рослинно» сиро ниш слхд дотри му-ати с ъ пегних умоа та праткл збирання, консерващу та *х збер1г.ання.
5. Приготугання :ùttrppia сбору лйкарських рослин i його вкивання зц1йсню5ати по шструьщях та рекомендациях Ларыацевтг;
1 6; В ïiépion peMiciy nia час застосування протирециди-ноу • ^iTOTeprni1' "нзобххцно про:оайги~х^орим на n:opia3 ктпшко-ла-бора торне ■ об теження пicля кйжного курсу.
По tewi дисертащу опублпюван! tskî npaqi :
1. Ультрафиолетовое облучения и отвари лекер :твеннгх растений в кошлек ной терапии больньх псориазом Дез.покл.меж-терр.кон^.перматол.и курортол., пос~ящ.£0-летию ка-'едрк дерма-тол. ЛДНГШ и 175-летию курорта Немирова/.-г.Лъво" - 128?.-
с. 23-25.
2. Изменение активности пируватдегидрогеназь' при псориазе поп воздействием фитотерапии /Аннотир.прогр.обл.науч.-практ. конг\ Хзр конской обл."Актуальнге вопроса прогил.и леч.в дерма-то -венерол.на соврем.этапе"/. -Харл;ов-15^0.-с.33-34.
3. Колебания каталитической способности сукцинатдегидроге-нгзк н лим'оцитах кроги при истинной екземе под влиянием зкс-пургаторного лечения. Там же. С.34-35.
4. Фитотерапия больнгх псориазом //Вестн. дерматол.-Kl I. --.«•Il-С. 80-84.
5. Колебания активности миалопероксидазг. г лейкоцитах крови больнкх псориазом под влиянием Фитотерапии /Аннот.прогр.
обл.науч. -практич. ко н\ Харьковской обл. /.-Хар. ков. 1. -С.4Ь.
6. Колебания показателей содержания среинемолекулгрних пептипое в ггсоротке крови при псориазе под влиянием комплексной терапии с включением лекарственкт-х растении /тез. докл. IX объединенной науч.мешисо-техн.кон"./ Винница, 1991, с.67-Ь8.
7. Вмхст середньомолекулярних пептипхв /С*.И/ ^ кров! при псорхаз1 /Тез .допо".6-го з'^зду п.ермзто:енеролог1" Укрпини/. Хгрн!- - 1С9Г:, с.42.