Автореферат и диссертация по медицине (14.00.06) на тему:Комплексное лечение больных гипертонической болезнью второй стадии с применением внутривенного лазерного облучения крови

АВТОРЕФЕРАТ
Комплексное лечение больных гипертонической болезнью второй стадии с применением внутривенного лазерного облучения крови - тема автореферата по медицине
Шлёнский, Борис Анатольевич Запорожье 1997 г.
Ученая степень
кандидата медицинских наук
ВАК РФ
14.00.06
 
 

Автореферат диссертации по медицине на тему Комплексное лечение больных гипертонической болезнью второй стадии с применением внутривенного лазерного облучения крови

со

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ь- 'ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ ДРУГОЇ СТАДІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ВНУТРІШНЬОВЕННОГО ЛАЗЕРНОГО ОПРОМІНЕННЯ КРОВІ

(14.01.11 - кардіологія)

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

На правах рукопису

Шльонський Борис Анатолійович

Запоріжжя - 1997

Дисертацією е рукопис

Робота виконана на кафедрі кардіології Запорізького державного інституту удосконалення лікарів.

НАУКОВІ КЕРІВНИКИ:

1. Заслужений діяч науки та техніки Украіни,

доктор медичних наук, професор СЕЛІВОНЕНКО ВАСИЛЬ ГУРИНОВИЧ .

2. Доктор медичних наук ШАЛЬМІН ОЛЕКСАНДР САМІЙЛОВИЧ

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:

1. Доктор медичних наук, професор

ПОЛІВОДА СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ . . . . . ,

2. Доктор медичних науьг, професор .

ФУШТЕЙ ІВАН МИХАЙЛОВИЧ _ ,

ПРОВІДНА УСТАНОВА - Український науково-дослідний інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска МОЗ Украіни, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться 1997 р.

на засіданні спеціалізованої ради Д 08.01.01. при Запорізькому

державному медичному університеті (330035, м. Запоріжжя,

просп. Маяковського, 26).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького державного медичного університету (330035, м. Запоріжжя, просп. Маяковського, 26). •

Автореферат розісланий "/ґ " 1997 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професор

М.А. ВОЛОШИН

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ АКТУАЛЬНІСТЬ ТА СТУПІНЬ ДОСЛІДЖЕНОСТІ ТЕМАТИКИ ДИСЕРТАЦІЇ В останні роки увага вчених як у нашій країні, так і за кордоном спрямована на вивчення проблеми гіпертонічної хвороби, як одного з найбільш поширених серцево-судинних захворювань. Незважаючи на значні успіхи у вивченні етіології, патогенезу та вдосконалення діагностики артеріальних гіпертензій (Візір А.Д. таспівавт., 1991,1992; Постнов И.Ю. та співавт., 1990; Гогін Е.Е.,1991; Візір В.А., 1994; Brenner В.М., La-ragh J.H., 1989), а також іх лікування - велика кількість хворих страждає від 'іх ускладнень. При так званому "природному перебігу" захворювання біля 70X. займають серцеві ускладнення, біля 20% - складають випадки порушення мозкового кровообігу, 77с - ниркові ускладнення (Шхвацабая І.К., Юреньов А.П., 1988).

За допомогою сучасних гіпотензивних засобів, з різним механізмом дії, можливо досягти значного зниження артеріального тиску. Проте велика їх кількість має побічну дію, томі' продовжується пошук засобів та методів профілактики, лікування, реабілітації при цьому поширеному захворюванні.

Лікувальне застосування факторів навколишнього середовища має деякі переваги завдяки фізіологічності по відношенню до хворого (Улащук B.C., 1989). Одним з таких є внутрішньовенне лазерне опромінення крові (ВЛОК). В останнє десятиріччя інтенсивно вивчаються та розроблюються методики лазеротерапії, однак до кінця не з'ясовано механізм дії, а також не відпрацьоване застосування при деяких захворюваннях, в тому числі внутрішньовенне лазерне опромінення крові у хворих на гіпертонічну хворобу. Не вивчений вплив ВЛОК на стан серцевої діяльності, перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи у хворих на гіпертонічну хворобу.

МЕТА І ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ-підвищення ефективності лікування хворих гіпертонічною хворобою на основі вивчення позитивного впливу ВЛОК при комплексній терапії на клінічну картину захворювання, параметри центральної гемодинаміки, фазову структуру роботи лівого шлуночка та показники переписного окислення ліпідів (ЇЇОЛ) і антиоксидантноі системи (АОС).

Залежно від мети праці були поставлені наступні завдання:

1. Вивчити вплив комплексного лікування з використанням внутрішньовенного лазерного опромінення крові на показники центральної гемодинаміки та фазову структуру роботи лівого шлуночка серця у хворих на гіпертонічну хворобу другої стадії.

2. Визначити вплив комплексного лікування хворих гіпертонічною хворобою другої стадії із застосуванням внутрішньовенного лазерного опромінення крові на показники ПОЛ, антиоксидантноі системи та рівень кортизолу у крові.

3. З'ясувати кореляційну залежність деяких показників кардіогемодинаміки з показниками ПОЛ та антиоксидантноі системи у процесі комплексного лікування із застосуванням внутрішньовенного лазерного опромінення крові у хворих на гіпертонічну хворобу другої стадії.

4. Відпрацювати оптимальну методику внутрішньовенноі лазерної терапії при комплексному лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу другої стадії.

' ТЕОРЕТИЧНА ЦІННІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

Теоретичне значення проведених досліджень полягає в тому, що їх результати вперше дають уяву про характер змін центральної, внутрішньосерцевої гемодинаміки, а також показників ПОЛ та АОС при проведенні комплесного лікування хворих на гіпертонічну хворобу другої стадії із застосуванням ВЛОК. Ці резуль-

тати науково обгрунтовують доцільність застосування ВЛОК при лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу другої стадії.

ПРАКТИЧНА ЦІННІСТЬ РОБОТИ На підставі одержаних даних розроблено та впроваджено в клінічну практику застосування ВЛОК у складі комплексної терапії хворих на гіпертонічну хворобу другої стадії, яке дозволяє отримати більш виразний гіпотензивний ефект, досягнути регресії головних клінічних симптомів гіпертонічної хвороби, поліпшити стан центральної, внутрішньосерцевоі гемодинаміки, а також знизити активність процесів ПОЛ. Включення ВЛОК до складу комплексної терапії найбільш показано при підвищенні активності процесів ПОЛ. Застосування ВЛОК у хворих на гіпертонічну хворобу другої стадії не викликає побічних явищ, практично не має протипоказань, технічно нескладне і може широко використовуватись у лікувально-профілактичних закладах.

НАУКОВА НОВИЗНА ДОСЛІДЖЕННЯ Вперше вивчено вплив ВЛОК при комплексному лікуванні на параметри центральної гемодинаміки, серцевої діяльності та показники ПОЛ і антиоксидантної системи у хворих на гіпертонічну хворобу другої стадії.

Доведено, що у хворих на гіпертонічну хворобу другої стадії, при залученні до комплексної терапіі ВЛОК, спостерігається позитивна динаміка клінічних даних та більш виразний гіпотензивний ефект.

Показано, що при гіпертонічній хворобі другої стадії спостерігається інтенсифікація ПОЛ, яка не компенсується активізацією ферментативної ланки антиоксидантної системи. Включення до комплексної терапії ВЛОК сприяє зниженню ПОЛ.

Виявлений кореляційний зв’язок між деякими параметрами центральної гемодинаміки, серцевої діяльності та показниками

ПОЛ, антиоксидантної системи у хворих на гіпертонічну хворобу другої стадії.

РЕАЛІЗАЦІЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ НАУКОВИХ РОЗРОБОК Результати досліджень впровадженні у терапевтичну практику кардіологічних відділень Запорізької обласної клінічної лікарні та дев'ятої клінічної лікарні міста Запоріжжя, а також у Запорізьких обласних диспансерах (кардіологічному та ендокринологічному) .

Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах кардіології Запорізького державного інституту удосконалення лікарів та внутрішніх хвороб N1 Запорізького державного медичного університету.

За матеріалами дисертації оформлено 3 раціоналізаторські пропозиції "Модифікована голка для внутрішньовенної лазерної терапії" (N1438 від 16.11.92 p., у співавт. із Е.С. Торбіним), "Методика розрахунку показників гемодинаміки" (N1456 від

16.07.93) та "Метод застосування внутрішньовенного лазерного опромінення крові при лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу другої стадії" (N1566 від 10.04.96).

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ ТА ПУБЛІКАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ Основні положення дисертації викладені та обговорені на: спільному засіданні кафедр кардіології, терапії 1 та терапії 2 Запорізького державного інституту удосконалення лікарів, Науково-практичній конференції раціоналізаторів та винахідників Запорізького державного інституту удосконалення лікарів (Запоріжжя, 1992), 54-й - 56-й підсумкових наукових конференціях Запорізького державного інституту удосконалення лікарів (1993-1995 p.), міжінститутській конференції молодих вчених та спеціалістів - медиків з найважливіших питань наукової та практичної медицини (Запоріжжя,1993), засіданні Запорізького

обласного товариства кардіологів (1993), Міжнародній конференції "Застосування лазерів у біології та медицині (Лазер-мед-95)" (Київ, 1995).

Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах кардіології Запорізького державного інституту удосконалення лікарів та внутрішніх хвороб N1 Запорізького державного медичного університету.

За матеріалами дисертації видано 7 наукових праць, зареєстровано з раціональні пропозиції.

ОБСЯГ ТА СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертація викладена на 174 аркушах машинописного тексту. Вона складається зі вступу, 5 глав, заключения, висновків (7), практичних рекомендацій, списка застосованих скорочень та бібліографічного покажчика, який вміщує 295 літературних джерел (241 вітчизняне, 54 іноземних). Робота ілюстрована 43 таблицями та 3 малюнками.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ

1. Внутрішньовенне лазерне опромінення крові за розробленою методикою має позитивний вплив на центральну та периферичну гемодинаміку, а також на фазову структуру роботи лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу другої стадії.

2. Внутрішньовенне лазерне опромінення крові позитивно впливає на показники ПОЛ та антиоксидантної системи крові у хворих на гіпертонічну хворобу другої стадії.

3. У комплексному лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу може застосовуватись внутрішньовенне лазерне опромінення крові разом з медикаментозною терапією, не викликаючи побічного впливу.

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ОБСЯГ РОБОТИ ДИСЕРТАНТА

Автором особисто сформульовані мета та завдання даного

дослідження, проведено аналіз наукової літератури з проблеми, виконано інформаційний пошук. Автор особисто проводив обстеження та лікування всіх хворих. Збір даних, первинна обробка матеріалу, аналіз статистичноі обробки результатів, написання огляду літератури, розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків і практичні рекомендаціі виконані та сформульовані самостійно.

ЗМІСТ РОБОТИ

МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЕДМЕТА І ОБ’ЕКТА

Обстежені 89 хворих були поділені на 2 групи. До першої увійшло 50 осіб, яким крім медикаментозної терапії проводили

БЛОК. Своєрідною контрольною групою стали 39 хворих, які вжи-

вали тільки медикаментозні препарати в загальноприйнятих дозах. Групи були репрезентативні за віком, статтю та характером медикаментозної терапії.

БЛОК проводили низькоенергетичним гелій-неоновим лазерним апаратом ЛГ-75-1 безперервного режиму роботи, з довжиною хвилі випромінювання 0.63 Мкм, потужністю на кінці світловоду 1.5 мВт, яке контролювали серійним пристроєм ІМС-23. Світловод вводили до кубітальної вени на глибину 1см через модифіковану голку (рац. проп. N1438 від 16.11.92). На курс 5 процедур,

тривалістю кожної до ЗО хвилин ( рац. проп. N 1566 від

10.04.96 р.).

Для оцінки стану серцево-судинної системи вимірювали ряд вихідних показників, при ехокардіоскопії на апараті ЭКС-02 (на початку та в кінці лікування), з яких розраховували центральну гемодинаміку (Мухарлямов Н.М., Беленков Ю.П., 1981) та фазову структуру роботи лівого шлуночка серця ( Шхвацабая І.К., Юреньов А.П., 1981). Розрахунки проводили на ПЕОМ (ІВМ РС АТ) із застосуванням створеної нами програми (рац. проп. N1456 від

26.05.93).

Оцінку гіпертрофії лівого шлуночка серця проводили за критеріями Socolov, lyon (при ЕКГ) та за товщиною міжшлуночко-воі перегородки і задньої стінки лівого шлуночка (при ехо-кардіоскопії).

Стан ПОЛ (на початку та в кінці лікування) оцінювали за кількістю гідроперекисів, дієнових кон’югат ( Гаврилов В.В., 1983) та малонового діальдегіду (Андреева Я.І. і співавт., 1985).

Антиоксидантну систему вивчали на початку та в кінці лікування за рівнем вітамінів А та Е у плазмі за методом J.N. Thompson (1973) у модифікації Р.Г. Черняускене , (1989), та

червонокрівцях - (Балажеєвич Н.В. , 1987), вітаміну С плазми -за методом Тілльманса, сульфгідрільних груп плазми і червонокрівців (Фоломєєв В.Ф., 1981), церулоплазміну за методом

Ревіка у модифікації С.В.Бестужева та В.Г.Колба, активність каталази ( Королюк М.А. та співавт., 1983), пероксидази (Попов Т., Нейковська Л. , 1971).

Рівень кортизолу крові вивчали, застосовуючи радіоімуно-логічний метод та набір стандартних реактивів ІБХ АН Бсларусі. Вимірювання радіоактивності проводили гамма-лічильником виробництва фірми КВ (Швеція).

Статистичну обробку та кореляційний аналіз проводили на ПЕОМ (IBM PC AT), застосовуючи методи варіаційноі статистики та критерій Стьюдента (Мінцер О.П. і співавт. ,1982; Лаврова І.Г., 1984; Шіган О.Н., 1987).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Артеріальний тиск контролювали у процесі лікування до та після кожноі процедури. Виражене суб'єктивне покращення стану хворого співпадало зі зниженням та нормалізацією артеріального

тиску. При порівнянні як суб'єктивних, так і даних динаміки зниження артеріального тиску в обох групах хворих виявлено, що гіпотензивний ефект та більш сприятливий перебіг захворювання спостерігається серед тих, хто отримав крім медикаментозної терапії внутрішньовенне лазерне опромінення крові.

Вплив БЛОК на центральну гемодинаміку та фазову . структуру роботи лівого шлуночка

До лікування в обох групах хворих виявлено достовірне підвищення систолічного (р<0.001), діастолічного (р<0.001), пульсового (р<0.001) та середньодинамічного (р<0.001) артеріального тиску, а також кінцевого діастолічного розміру та об'єму лівого шлуночка (р<0.001), фракції спорожнення лівого передсердя (р<0.001), загального та питомого судинного опору (р<0.001), маси міокарда та індексу маси міокарда лівого шлуночка (р<0.001), механічної та загальної систоли (р<0.05), потужності серцевих скорочень (р<0.01), внутрішньодіастолічного показника (р<0.02), витрати енергії на переміщення 1 л хвилинного об’єму крові (р<0.001), тривалості періоду вигнання (р<0.001) та систоли лівого передсердя (р<0.05). Деякі параметри не відрізнялись від здорових осіб- ударний об'єм та індекс, хвилинний об’єм крові (ХОК), серцевий індекс, показник розтяжності стінки лівого шлуночка у систолу передсердя, ступінь вкорочення передньо-заднього розміру лівого шлуночка, швидкість скорочення циркулярних волокон та індекс напруження міокарда, коефіцієнт Блюмбергера, внутрішньосистолічний показник, тривалість діастоли, періоду напруження та наповнення, фази ізометричного розслаблення, фази швидкого та повільного наповнення.

. Ці дані свідчать про значний внесок ряду показників центральної гемодинаміки та серцевої діяльності у адаптаційно-ком-

пенсаційні механізми , а також про зниження функціональних можливостей компенсаторної гіпертрофіі лівого шлуночка хворих на гіпертонічну хворобу.

Після лікування досліджувані показники набули ряду змін, як в порівнянні з вихідними даними, так і між групами.

В групі хворих на гіпертонічну хворобу другої стадії, де застосовували БЛОК, достовірно знизилися систолічний, діас-толічний, пульсовий та середньодинамічний артеріальний тиск (р<0.001), загальний та питомий периферичний судинний опір (р<0.001), витрати енергіі на переміщення 1 л ХОК (р<0.001), тривалість періоду напруження (р<0.02). Достовірно підвищилася тривалість періоду наповнення (р<0.001) внаслідок подовження фази повільного наповнення (р<0.001), а також мала місце тенденція до підвищення кінцевого діастолічного розміру та об’єму лівого шлуночка (р>0.05). Поряд з цим не спостерігали суттєвих змін таких досліджуваних показників центральної гемодинаміки, серцевоі діяльності та фазовоі структури роботи лівого шлуночка як ударний об’єм та індекс, хвилинний об’єм крові, систолічний об’єм та індекс, кінцевий систолічний об’єм та розмір лівого шлуночка, фракція викиду, фракція спорожнення лівого передсердя, ступінь вкорочення передньо-заднього розміру лівого шлуночка, "шлуночкова" А хвиля, швидкість скорочення циркулярних волокон міокарда, маса та індекс маси міокарда лівого шлуночка, загальна та механічна систола, індекс напруження міокарда, механічний коефіцієнт Блюмбергера, внутрішньосис-толічний та діастолічний показники, об'ємна швидкість вигнання крові, потужність лівого шлуночка, період наповнення та вигнання, фаза ізометричного розслаблення та швидкого наповнення, систола лівого передсердя.

В групі, де застосовували тільки медикаментозну терапію,

спостерігалось зниження систолічного, діастолічного та серед® одинамічного артеріального тиску (р<0.001), витрат енергіі на переміщення 1 л ХОК (р<0.05), а також підвищення періоду наповнення (р<0.001) внаслідок підвищення фази повільного наповнення (р<0.00!) та виявлено тенденцію до підвищення періоду вигнання (р>0.05).

При порівнянні змін параметрів центральної гемодинаміки та фазовоі структури роботи лівого шлуночка між обома групами хворих відмічено, що більш значні зміни у процесі лікування спостерігались у хворих, які отримували внутрішньовенне лазерне опромінення крові. Про це свідчить зниження середніх величин загального та питомого периферичного судинного опору (р<0.05), зменшення тривалості періоду напруження лівого шлуночка (р<0.02), які достовірно не змінювались у групі хворих, де застосовували тільки медикаментозну терапію. А також більш виразне зниження, у порівнянні між групами, систолічного (в середньому на 4%) та діастолічного (в середньому на 3%) артеріального тиску.

Вплив БЛОК на показники ПОЛ та антиоксидантної системи крові

Показники ПОЛ та антиоксидантної системи досліджували на 2-3 день перебування в стаціонарі (до початку БЛОК) та після курсового лікування.

До лікування в обох групах хворих виявлено достовірне підвищення у плазмі крові вмісту гідроперекисів ліпідів (р<0.001), малонового діальдегіду плазми та червонокрівців (р<0.001) і зниження дієнових кон’югат (р<0.001). Також виявлено достовірне зменшення вмісту сульфгідрільних груп у плазмі та червонокрівцях (р<0.05), підвищення церулоплазміну (р<0.02, р<0.001) та тенденцію до підвищення активності пероксидази

(р>0.1) при нормальній активності каталази. Спостерігалось підвищення в крові вітамінів А - у плазмі та червонокрівцях (р<0.001), С - у плазмі (р<0.01, р<0.02) та зниження вітаміну Е плазми крові (р<0.05), а також тенденція до підвищення рівня кортизолу (р>0.1), вітаміну Е у червонокрівцях.

Підвищення вмісту малонового діальдегіду в плазмі, червонокрівцях та гідроперекисів ліпідів у крові засвідчували про підвищення активності ПОЛ у хворих на гіпертонічну хворобу другої стадії. Поряд з цим зменшення вмісту сульфгідрільних груп плазми та червонокрівців, вітаміну Е плазми та підвищення церулоплазміну вказували на зниження активності антиоксидантної системи крові.

Після лікування досліджувані показники набули ряду змін, як в порівнянні з вихідними данними, так і між обстежуваними групами.

В групі хворих, де крім медикаментозної терапії застосовували, БЛОК достовірно знизився рівень загальних ліпідів плазми (р<0.001) та гідроперекисів ліпідів (р<0.001). Вміст малонового діальдегіду плазми та червонокрівців, а також рівень дієнових кон'югат істотно не змінювався. При порівнянні показників ПОЛ після лікування з аналогічними показниками здорових осіб виявлено достовірне зниження вмісту загальних ліпідів у плазмі (р<0.05) та дієнових кон'югат (р<0.001), а рівень гідроперекисів ліпідів, малонового діальдегіду плазми та червонокрівців суттєво не відрізнявся від показників здорових осіб, тобто нормалізувався. Виявлена також тенденція до зниження кортизолу крові (р>0.01). В той же час рівень вітаміну А плазми та червонокрівців (р<0.05), вітаміну С плазми (р<0.05) істотно не змінювались і в порівнянні з показниками у здорових осіб залишались підвищеними.

- 12 -

В групі хворих, де застосовували тільки медикаментозну терапію, виявлено достовірне зниження рівня гідроперекисів ліпідів (р<0.05) та тенденцію до зниження малонового діальдегіду плазми крові (р>0.05). Вміст малонового діальдегіду у червонокрівцях та дієнових кон’югат крові істотно не змінювався. В порівнянні з аналогічними показниками здорових осіб залишався достовірно підвищеним рівень гідроперекисів ліпідів плазми (р<0.02) та зниженим рівень дієнових кон'югат (р<0.001), а також мала місце тенденція до підвищення малонового діальдегіду плазми та червонокрівців (р>0.05). При порівнянні показників антиоксидантної системи з аналогічними показниками здорових осіб залишається достовірним зниження рівня сульфгідрільних груп (р<0.001 пл.,р<0.02 ер.), каталази (р<0.001) та підвищення церулоплазміну крові (р<0.001). Також залишався достовірно підвищеним рівень вітаміну А плазми та червонокрівців (р<0.001), вітаміну С плазми (р<0.05). Вміст вітаміну Е плазми та червонокрівців не відрізнялась від аналогічних показників здорових осіб (р>0.6). Рівень кортизолу мав незначну тенденцію до підвищення (р<0.2).

Таким чином, після проведеного комплексного лікування хворих на гіпертонічну хворобу із застосуванням БЛОК нормалізувався вміст гідроперекисів крові, малонового діальдегіду у червонокрівцях. А в групі хворих, що отримували тільки медикаментозну терапію, відмічена лише нормалізація пероксидази у червонокрівцях, вітаміну С плазми . Отже, включення до комплексної терапії хворих на гіпертонічну хворобу другої стадії внутрішньовенного лазерного опромінення крові сприяс більш вираженому зниженню процесів перекисого окислення ліпідів і не впливає не рівень кортизолу.

- 13 -

Взаємозв’язок деяких показників кардіогемодинаміки з показниками ПОЛ та антиоксидантної системи З метою виявлення залежності зміни деяких показників центральної гемодинаміки та серцевоі діяльності від стану ПОЛ і антиоксидантної системи у обстежуваних хворих проведено кореляційний аналіз між систолічним, діастолічним, пульсовим та середнім артеріальним тиском, загальним периферичним судинним опором, витратою енергії на переміщення 1 л ХОК, фракцією викиду, швидкістю скорочення циркулярних волокон міокарда, періодами напруження та вигнання, фазою швидкого наповнення, кінцевим діастолічним розміром та об'ємом лівого шлуночка з одого боку та вмістом у крові гідроперекисів ліпідів, малонового діальдегіду, дієнових коньюгат, церулоплазміну, сульфгідрільних груп, вітаміну С, кортизолу та активності пе-роксидази, каталази іншого.

До лікування в обох групах хворих кореляційний зв’язок між вищезгаданими показниками відрізнявся і в основному він був слабкий або помірний. Привертає увагу високий ступінь кореляційного зв'язку між загальним периферичним судинним опором і вмістом вітаміну С в червонокрівцях, а також між діастолічним артеріальним тиском і вмістом сульфгідрільних груп червонокрівців, між середнім артеріальним тиском та вмістом дієнових кон’югат плазми, між фракцією викиду та вмістом малонового діальдегіду і дієнових кон'югат плазми.

Після лікування характер кореляційних зв'язків змінився. В групі хворих, яким застосовували тільки медикаментозну терапію, з'явився переконливий ступінь кореляційного зв'язку між витратою енергіі на переміщення 1 л ХОК та вмістом сульфгідрільних груп червонокрівців, між фракцією викиду та вмістом малонового діальдегіду червонокрівців. В групі хворих,

яким крім медикаментозноі терапії застосовували БЛОК, з’явився переконливий ступінь кореляційного зв’язку між загальним периферичним судинним опором та рівнем дієнових кон’югат плазми, фракцією викиду та рівнем дієнових коньюгат плазми. Характерно, що в цій групі кореляційний зв’язок між вмістом дієнових кон’югат плазми та загальним периферичним судинним опором був прямий, а з фракцією викиду - зворотній. В цій групі привертає на себе увагу те, що виражений ступінь прямого кореляційного зв’язку між дієновими кон’югатами у плазмі крові та періодом наповнення, фазою швидкого наповнення після лікування зникає. Проте з’явився виражений кореляційний зв’язок між вмістом малонового діальдегіду червонокрівців та фазою швидкого наповнення, а також виражений зворотній зв'язок між середніми величинами кортизолу плазми крові та періодом вигнання, кінцевим діастолічним розміром і об'смом лівого шлуночка.

Привертає до себе увагу те, що в обох групах досліджуваних хворих виявлені прямі, середньої сили кореляційні зв'язки між систолічним, діастолічним, середнім артеріальним тиском та гідроперекисами ліпідів, фракцією викиду та малоновим діаль-дегідом плазми, діастолічним артеріальним тиском та БН-гр. червонокрівців, загальним периферичним судинним опором та вітаміном Е червонокрівців, питомим периферичним судинним опором та вітаміном Е червонокрівців. Після лікування в обох групах ці зв'язки стали слабкоі сили. Це може свідчити про підвищення активності перекисного окислення ліпідів (зокрема гідроперекисів ліпідів) та антиоксидантноі системи (зокрема вітамину Е і БН-гр. еритроцитів) при підвищенні артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу другої стадії.

Одержані дані відображають багатофакторність і складність

взаємозв'язків між центральною гемодинамікою, серцевою діяльністю та ПОЛ і антиоксидантною системою, а також характеризує порушення метаболізму і іх зміни при лікуванні. Медикаментозна терапія, особливо із застосуванням БЛОК, сприяє налагодженню адаптаційно-компенсаційних механізмів при гіпертонічній хворобі другої стадії.

ВИСНОВКИ

1. При гіпертонічній хворобі другої стадії збільшується кінцевий систолічний, діастолічний розмір та об’єм лівого шлуночка, фракція спорожнення лівого передсердя, загальний та питомий судинний опір, маса міокарда та індекс маси міокарда лівого шлуночка, механічна та загальна систола, потужність серцевих скорочень, внутрішньосистолічний показник, витрата енергії на переміщення 1 л хвилинного об’єму крові, тривалість періоду вигнання та систоли лівого передсердя, а також зменшується фракція викиду, що відображає зниження функціональних можливостей компенсаторної гіпертрофії лівого шлуночка.

2. Застосування медикаментозноі терапії сприяло зниженню систолічного артеріального тиску (CAT) /в середньому на 9%/, діастолічного артеріального тиску (ДАТ) /в середньому на 9%/, пульсового артеріального тиску (ПАТ) /в середньому на 9%/, а також зменшення витрат на переміщення 1 л ХОК /в середньому на 9%/.

3. Включення до комплексної терапії хворих на гіпертонічну хворобу другої стадії ВЛОК викликає більш виразне зниження артеріального тиску (CAT в середньому на 13%, ДАТ в середньому на 12%, ПАТ в середньому на 13%), загального та питомого судинного опору (в середньому на 23% та 24% ), витрат енергіі на переміщення 1 л ХОК (в середньому на 13%) і змен-

шення тривалості періоду напруження лівого шлуночка (в середньому на 28%).

. 4. При гіпертонічній хворобі другої стадії достовірно підвищується рівень у плазмі крові гідроперекисів ліпідів (в середньому на 84%), малонового діальдегіду плазми та червонокрівців (в середньому на 30% і 28%), церулоплазміну (в се -редньому на 70%), вітаміну А у плазмі та червонокрівцях (в середньому на 60% та 82%), вітаміну С у плазмі (в середньому на 32%) при зниженні рівня дієнових кон’югат (в середньому на 72%), сульфгідрільних груп у плазмі та червонокрівцях (в середньому на 10% та 18%).

5. Застосування медикаментозної терапії та БЛОК у хворих на гіпертонічну хворобу другої стадії сприяє більш виразному зниженню вмісту загальних ліпідів (в середньому на 17% ) та гідроперекисів (в середньому на 18%) у крові порівняно з групою яка отримувала тільки медикаментозне лікування. Рівень дієнових кон’югат, церулоплазміну, вміст вітамінів А,С,Е у крові та активність каталази вірогідно не змінювались.

6. Підвищення артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу другої стадії супроводжується посиленням кореляційних зв’язків між CAT, ДАТ, ПАТ та гідроперекисами ліпідів, фракцією викиду та малоновим діальдегідом плазми, загальним та питомим периферичним судинним опором та вітаміном Е червонокрівців. Застосування медикаментозної терапії, особливо у комплексі з БЛОК, сприяє послабленню цих зв'язків, тобто нормалізує порушені адаптаційно-компенсаційні механізми регуляції артеріального тиску.

7. Включення до комплексної терапії хворих на гіпертонічну хворобу другої стадії БЛОК спричинює підвищення гіпотензивного ефекту, більш виразну позитивну динаміку клінічної

картини та сприяє скороченню перебування у стаціонарі, що дозволяє рекомендувати БЛОК для комплексного лікування гіпертонічної хвороби другої стадії.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Розроблена методика БЛОК у хворих на гіпертонічну хворобу. Як джерело лазерного випромінювання можна застосовувати гелій-неоновий лазерний апарат ЛГ-75-1. Потужність випромінювання на кінці світловоду 1.5 мВт. Світловод вводиться до кубітально'і вени (до глибини 1.0-1.5 см) через модифіковану голку, тривалість процедури - ЗО хвилин, на курс 5-6 процедур.

Подана методика може застосовуватись у сполученні з традиційною медикаментозною терапією, не викликаючи побічних ефектів і підвищуючи ефективність та якість лікування, що підтверджується більш виразним гіпотензивним ефектом, редукцією клінічної картини і нормалізацією процесів перокси-дації.

Більш виражений ефект у хворих з початково підвищеним рівнем ПОЛ.

СПИСОК РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Иглы для внутривенной лазерной терапии // Тезисы докладов научно-практической конференции рационализаторов и изобретателей Запорожского института усовершенствования врачей. 24-25 декабря 1992.- Запорожье, 1993.- С.55 (співавт. Торбин Е.С.).

2. Влияние ВЛВ на ПОЛ и антиоксидантную систему у больных

гипертонической болезнью // Тезисы докладов 55-й итоговой научной конференции Запорожского государственного института усовершенствования врачей 22 и 24 ноября 1993. - Запорожье,

1995.- С.134.

3. Влияние гипотензивной терапии на артериальное давление

и некоторые показатели насосной функции левого желудочка у больных гипертонической болезнью // Тезисы докладов 55-й итоговой научной конференции Запорожского государственного института усовершенствования врачей. 22 и 24 ноября 1993. - Запо-

рожье,. 1995,- С.135.

4. Влияние внутривенного лазерного облучения крови на пе-рекисное окисление липидов и антиоксидантную систему крови у больных гипертонической болезнью второй стадии // Тезисы докладов международной конференции "Применение лазеров в биологии и медицине, Лазермед-95".- Киев, 1995.- С.172.

5. К вопросу о применении внутривенной гелий-неоновой ла-

зеротерапии при лечении гипертонической болевни второй стадии // Тезисы докладов 56-й итоговой научной конференции Запорожского государственного института усовершенствования врачей. 28 и 30 ноября 1995. - Запорожье, 1995.- С.94 (спгвавт. Сел1во-

ненко В.Г.).

6. Состояние перекисного окисления липидов, антиоксидант-

ной системы и некоторых показателей гемодинамики у больных гипертонической болезнью второй и третьей стадии с начальными признаками снижения сократительной функции левого желудочка // Тезисы докладов 56-й итоговой научной конференции Запорожского государственного института усовершенствования врачей. 28 и 30 ноября 1995. - Запорожье, 1995.- С.95 (сшвавт. Сел1вонен-

ко В.Г.).

7. Состояние ПОЛ, антиоксидантной системы и некоторых по-

казателей гемодинамики у больных с начальными признаками снижения сократительной функции левого желудочка // Актуальные вопросы медицины и биологии.- Вып.7, Ч.1.- Днепропетровск,

- 19 -

1996.- С.54 (сп1вавг. Сел1воненко В.Г.).

АНОТАЦШ

Шлёнский Б.А. Комплексное лечение больных гипертонической болезнью второй стадии с применением внутривенного лазерного облучения крови. Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. Запорожский государственный медицинский университет. Запорожье, 1997.

Защищается рукопись, которая содержит результаты исследования комплексного лечения больных гипертонической болезнью второй стадии с применением внутривенного лазерного облучения крови. Установлено, что включение внутривенного лазерного облучения крови повышает эффективность и качество медикаментозной терапии у больных гипертонической болезнью второй стадии и сопровождается нормализацией процессов пероксидации, гемодина-мических параметров, а также более выраженным гипотензивным эффектом.

SUMMARY

Shlensky В.A. Comlex treatment of the second stag e hepertension patients using intravenous blood irradiation. Dissertation submitted for a Candidate of Medical Sciences Degree. Speciality 14.01.11- cardiology. Zaporozhye State Medical University. Zaporozhye. 1997.

A thesis which contains the results of the investigation of the complex treatment of the second stage hepertension patients using intravenous lazer blood irradiation is being defended. It has been established that intravenous 1агег blood irradiation increases the effectiveness and quality of the drug therapy in second stage hepertension patients and is

accompanied by normalization of peroxydation processes, hemodynamic parameters and also by marked hypotensive effect.

Ключові слова: гіпертонічна хвороба, внутрішньовенне ла-

зерне опромінення крові, лікування, перекисне окислення ліпідів, антиоксидантна система, гемодинаміка.