Автореферат и диссертация по медицине (14.01.01) на тему:Комплексная реабилитация женщин с невынашиванием беременности в зависимости от этиопатогенетического фактора

Р Г Б ОД

Нії ;ір')гм.г рукогсгсу

2 5 НОЯ Ш5 *

УДО ВІЧжижо Ольга Анатоліївна Комплексна реабілггаїїш жшок

3 нешшошуттням Еаптаесті в залежності

від 0?ю1жтог©ш11мош фактору

14.01,01 — Аі$шсрсхво І гінекологія

Аж©|ігферііт дисертації на здобугш вченого ступеня

кшдщаіа штшштк наук

Харків — 1996

На правах рукопису

УД О ВІЧЕ її Ж О Ольга Анатоліїв п а

Комплексна реабшгащя жінок '

з яевпношушганям вагітності в залежності

від етіоштогенегичпого фактору

14,01,01 — Дзфдсрство і гінекологія

Автореферат дисертації на здобутої вченого ступеня ЖЛВДВДЛТА МЕДІИІІЇЖ МАЖ

Харків —■ 1996

Дисертація е рукопис.

Робота, виконана в Хардвежомгу державному медичному університеті ш кафедрі акушерства і гіяе-зхжош № 2.

НАУКОВИЙ ЖЕРІВІЖК -- академік УАННП,

заслуженші дія^і науки і техніки України, доктор медвяних наук, професор ЕОГДАШЕІШ Мшшла І^итро-тч«

ОФ1ДІШЄ ОПОНЕНТИ Ї

— доктор меднчшш. наук, професор ГРИЩЕНКО Ольга Валеітшишш,

■— доктор медичних наук, професор ЩЕРБИШ Микола Олександрович.

ПРОВІДНА УСТАНОВА — інстшуг педіатрії, акушерства і пшеолоіії АЛІН України (м. Кшв).

Захист дисертації відбудеться*' ” сМЛ&ІГО

— 19.96 р. о 13.30 годині на засіданні ске-щшішшшш вішої ради Д 02.38,04 в Харківському державному медвяному університеті (310022 м, Харків, пр. Леніна, 4),

З джссртавіеш можна озшйоаіишся в бібліотеді Харківського державного медичного університету (310022 м. Харків, нрЛешна, 4).

Автореферат розісттш “ ” X 1996 р.

Вчений секретар спеціаяазованої вченої ради кандидат медичних наук,

доцент ' . М.ЖКИСШЩМ

з

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АЇСітЛЬШСЇЬ ТЕМИ.

Актуальність проблеми нешшошувзішя взгшшсті шш-пяєися ц стабільно високою частотою: від 10 до 30% (В.І. Бо-дягаяа, 1982; А.Ї. Яюбіпшва, В.і Алілова, 1983; Т.В.Червакова і сшвакг., 1984; В.В. Щер&кова, 1935; В.І. Грищенка, 1988; В.М. Сидельнизгова, Б.М. Демідога, 1989; Г.Ж. СтегоїгкшжБка і стгіі5дат.£ 1994 та ін,).

До 15 % тїх взгішсетей тпіяуехьсгс втзщнем в першім триместрі (ІІ.Бен?дікгов і ствавт., 1988), серед них, майже чверть вигощїан припадає па звичайне нешнозцух-зішя (БЖВенцшжсзшй і спіззвт., 1954), а в 13,7% ишадов егаодю-гія мимовільних абортів залишається невідомою (МаШеї еі аі., 1983). В загальній сирукщА жтттпуттт зяздио нереваждать рещюіфктті вграт р&пшаю періоду 12 тгавдт гестацй (ВИ. Серо® і сгававт,, 1989; Ю.І. Барзжне®, 1991; К..В. Шиаі&т і сітжг., !995). Пря цьому повторні внгадігі внклшшоть посилення иейроендої^шй'їзіА. порушень і подальше погіршеїшяс ге-нерахшшої фуикхщ жінки (В.І. Всдазпш, ,Ш'2; ИХГудакша. 1982; В.М. Сздел&жкова і співает., 1991; О. ОІшвЬехІат, 1982 та її?.). У 50.3% шнек, язеі. лікувалися з приводу загрозливого вн-ющіш, кінець ватиості для плоду є и^даготариемнтт (Г.М. Саішшзз, 1987; В.НХояота і сшмвг., 1989).

Прнчиип иеіпвдощугашш вагітності дуедть численні та рйнадтш’.пі, знаходяться на епіку медичних і соцшямю-серщвліттіх факторів ризику (СІ. Окшц»??з5 199!}, що забруднює діагностику І їерапію. Механізм мішавшшшо шпагат, недошшчнсь на численні теорії етології і патогенезу, до цього часу залишається не зовсім виразніш, -вивчення його має першорядне значеним для вішетешін. лікретшої тзігшки (В.М.Смдельгош>в і снівазг., 1991). В цьому розумінні ітодшїйшо доєвдшііія актуальне та своєчасна

МЕТА Й ЗДДАЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Мета роботи —■ уточнити патогенетичні мехашзшї та за-кокшгіршкда, що вшнзлаютв спонтанне витання плідного яйцяг з матки в першому тршестрі гестації при деяких різнорідних етіологічних формах жштошувзтж яттосп. На основ! досліджень розробити універсальний тактико-терапевтичний алгоритм ведення жінок з нешкотуамнші кнітнопі з уряху-

залиш етоішотенеішкого фактору та кяіничзюі стадії захворювання, що направлені на поліпшення кінця ваїшіосгі дай матері та плоду. В зв’язку з дим були поставлені raid задачі:

1. Дослідній гармоїшіьішй етаїус відносне а клшичиаю егадеею нещшошування у влііпшх ззкак з передбачу ваі? ям mmtssitmm {генітальний шфзішшізм), інфекційним (хронічні зшташозальш лродесл Бяуірііяіік сшешх оргтїізь екстрагеніишьшш (щонічні захворювання псічЬіки та гшрок) ггнезо» захш|>іОійзю;а, а із кок — спшігашзши >щдаш невиразної етіології.

2. Визначній діагнасіїроіу та лрогаастн’огу шфорш-тккніог ospsivM шртфмакшят. методик («одша- і уродиш-хрш, сгаїеюш храмаишу) і деяких іішшх показників (кільхисяяй і шгіещЕй скяад *^крофяорн шшх шляхів) ддя одІнки гяжкосгі пїйзлогічнаго етану, ефективності лікування, та визначення доцілшот подальшої пролонгації гесгалд.

3. На основі юрмтшльинх і трогормокальних досліджень установиш найбільш інформативні крніерй для прогнозування кінця вагітності.

4. Бшшгск сшк btttrmmznai регуляції репрод^тагииюі функції у жінок з н&шшоїиувашиш вагітності рішої егіачот та частість, яка зустрічається, синдромів ssvcismmiol дистонії і яси-хоемоціояалійоїо нанружеяна.

і. На ослові зтроБедешис досліедель розробити ушпор-сальний, патогенетично обгрунтований, етапний тактико-терапевтичний алшрити комплексної реабілітації ланок з яєки-кешуванням &аишоехі У першому ірикгсгрі з урахувагавш еясюпатаїенети'шого фактору,

6. Ущкягадитв в яракхику охорони здоров’я результати роЗота, що сприяють лшолшенню медичної доиомош жінкам -л нїгіггіношуяанням шотаюсті.

ТЕОРЕТИЧНА ЦІННІСТЬ РОБОТИ.

В рлоуяьтзїі приведених кошшжснкх штат-яабораїирних і іямрудіемальних дослдашь розро&зеяз кш-ідеіщія універсальних гтогеакягїгчннх загономіриасгсзг ї.її? моінльноот бикидкя різноманітної гжологй в першому триместрі г«тшщ, здо дозволила обгрунтувати поехахшнй універеадшо-діференщйований 'шсшко-терапевтачиий аяроппм медичної допомоги жінкам, з урахуванням етопазогенжгіяош фгіл’ор) невшюшуьакня, далішауючщй кінець вагітності

Оцінена інформагавшега окремих гормональній показників, визначені додаткові критерії кліничної стадй мимовільного вішідия і лрогншувашія кінця загтгаш.

Науково обгрунтована ефективність злстосуваїтя локальної ’іеревностіночної дтк.щресїї з сукупності невідкладних і реабілітащіігят. гатодіи в окремих формах мтговізшюто шшщшк в першому тримесірі іесузда,

ЇІРАК'ШЧНЕ ЗНАЧЕННЯ* РОБОТИ, НАУКОВА НОВИЗНІ

Розроблений комплекс ноетагапгх універсально-днферен-цШоватїх лікугалшо-р^шшшіпіїх ззхадіз при явякиоюуинкі аиітносхі в першому триместрі сприяє ЗІШЖСШШ КІЛЬКОСТІ рсії родукишінх жгрзт і збільшенню бшшзпрнемініх каодідкій шт-носхі для тщ?і її штоду.

Запропоновані додаткові критерії клшізиоі стадії мимовільного впкндня і прапюзувзппя югізності дозволяєш. удоешка-люїши лікарську тактику веденая жшок з даною «аголоіією. РІВЕНЬ РЕАЛІЗАЦІЇ,, ВТІРОЕАЯЖЕННЯ НАУКОВИХ

РОЗРОБОК.

Практичною реалізацією вшданашк дослургжнь є шр.>-щшлтя & в практику роботи гінешдотного і екарзшйгзль-ного вщделеїїа Хзркз^свшІ ктттаї лікарні, 1-го «олокжого буднику и, Харкова, внєшяоїйшюс відділень ЦРЛ Хзркшсьхої

сблаші

Основні іюложєііш дисержаца кшарпстовуго'ГЮї £ щзок-' денні учбового процесу т кафедрі ззддаереіва і гінекології М 2 Хоркілськоро державного медичного університету.

АВРОВЩІЯ РОБОТИ»

Результати доеліщжет ,гяглуїову»ютсяї не конференції молодих учених і фахівці» Харківе&хот меднчяого інституту (1994), засідати Харківського обласною науетво-мегготшт -то* взрисіва з.яуїнеців-гйктчогів (19?5), ойчзскій аауеою-нрагаі»шій кшіферешгії (Харків, 1994).

ШБЛІМЩ.

Основні положена® дисертації опублшовані в 6 наукоізш: роботах, перелік ршаянй на кіпці автореферату.

ОБСЯГ І СТРУКТУРА ДЇЇСЕГТЛЩі. _

Дисертаційна робота виконала на 165 сторінках маїші-нодруковзкого хету, ілюстрована 20 таблицями А 8 малюїпсши, сісладзеїься з вступу, осаду літератури, опису матеріалів і ме-

ходів дртЬш&тт. 4-х ршдшв особиста* доетіджеш, обюво-ретша огрю.ш»іх результатів, висновків, прачсгатагих рекомендацій ха списку використаної лт$ахури, акай гаспта 247 доа?-

жгаїсжпс і найбільш •вдшчетк сгіояотіптя пріганн лерерішзіпйг

вагомості _ . .

В переважній більшості шішдзав пацієнтки аули шйбільш отзшздьиош ратртдукгавного віку: від 18 до 35 років, Ь загальної юяькосгі обстеження; жінох, робітників про-шгсдоетіх хшщркємств було 21 <17,5%), робшгакш сільського господарства ~ 51 (42,5), службовпдв — 25 (20,83%), студенток І учнів,— 18 (15,0%), домоготаадотог 5 Можпшсть

небнаїопрнємиого гшшву факторів щзошкяового вироставша втгярдена у 12 (10.0%).

Шдапїцеиа с\тоиііЬіО”разумой@ та фйіршо-стоїттяе навантаження в дашпгсїгі впяшшо у 36 (24») серед 150 жінок. Причому, у половшій серед них — 14 (33,88%) мала місце гнто-шшія ташалій.

В сірукіурі зшсворюг-зноеті иетшншрезгігадаш були дитячі інфекіда, завалювальні аіхБсрююніш сечостотфого й шлул-госо - ілштка кого тракту.

Меизрхе у переважної більшості обстеженнх лацієїпок уожаоЕИлосй у віці 12-13 років. У шліентш: з гіпогаазіао геніталій (38) мата місце більш хшніше етаноклеїшл шгнзрке: и 14 років — 9 (23,68%); 15 років — 16 (42,11%); 16 років — <1 (М,53?5) і регулярного гкпсірряького ітклу в середньому т 2,6 років ± 8 міс. в иорттай з дои&ашг ШІІІІл ГВ}Ті.

Більшість жінок. 136 (90,67%) із 150 (100%) мали регу-жфіпій ілеївщгушшшій двслг трішадіст 21-35 днів і ірадшшш кровотечі 3-6 днів,

Найбільше вагітностей на 1 жінку спостерігалося в 1-А (4,1) і особливо 1-Б підгрупі (4,3), а найменшо в підгрупі лінок з гівонлазіею геніталій (1,2), у контролі — 3,5. У жінок, які страждали хронічним запаленням внутрішній; геніталій найбільша кшьзасть негучних жющтв (2,8), що у 2 рят трешхщгс котршштй показник (1,5) і у 2-4 рази тказтши в останніх підірупях. '

Половина (50,2%) взгішостсй у язціеікок з гшогошіє» статевих оргшів завершилася мимовільним викиднем у ранніх строках, що в 3 рази частіше ніж в інших підгрупах і в 15 разів в порівнянні з контрольною ЇІйфрОКХ Лите 9*вжгіхностей (в переліку на 100 зародків) у жінок цієї підгрупи розвивалися до і'-року пологів. -

Всім 2аінкам проведені загально юшгішіі, морфомет-шгчіїі, мщюбіодошяі, геветічіо, гормональні дослідження. Застссслзла улмрасоноірафіа. При необЬадиссхі тіщііткіі кои-сультуезянся лікаряші-фахівщіші: шієтшшм, імуттогсш,

тсіроешеролотлі та ін.

Антропометрія нрокгдеаа у 120 жінок; основної групи і ЗО

— контрольної За долодажш морфотраш* І>гсош'і, Оошійс (Тетер Б., 396Е) виділшш 6 основїшх жіночих морфотшав.

Установлено певну <р(0,001) перевагу аехшмною і шфзн-тіттаїо морфохкпу у жінок з гіпоплазією геніталій в порівнянні З ІНШИМИ тащешкодн Й КОЩрОХСМ.

Дш Ьііеріфятацп результатів кількісного сядаздношеная в мікробних асоціаціях нами вярожщжугайаея два метода: пер-ишй — шша о-гукш-ш раежу (за Мвіібшшш В.В. і снікакг,, 1987} і ярушй — тяащапш кіаьїзоеи колоіюуп;орк> »опих одиниць (КОЕ) в і ми змиву (М.О. Біргер, 1982). ЇІіюгодаося ЩірШЇПШ ШїЄТйї ІГуЖїурк п5ущпш і його щешнфжацш

(Методи йахзерктапчиахо доеліфшшга в кяіішшй шк^біолош. Методи1!, рексш. МОЗ СРСР, 1983).

Функції® ттгглзжа- гшофізарш-тчтт&зї сисі&ті дахшщжуваля шляшм радіовіуїдалогЬшою анашу за допомогою стандартних наборів (КГГів) вітчизняного та зарубіжного виробництва,

Первинний шшаз іщттпиттт профілі» пщкпти: нрощриш за. допомоіою шкздш одішзі еізрагено-аіщзоі'енового балансу у жінок, розробленої С,А Шардішш і снівавт., 1991.

Дгш ттітйгті рівнів пролаїсшиу, естрадіоігу й естеріоду в сироватці крові ішш юшдеясгсгздеався сщщщхїшііі ісоищчт-ішй набір фірми Сеа-Ігі-Богіп (Франція- Бельгія).

Ддаг дослідження нрагестроїіу в сиро»жщі кроиі застосожу-вашся вігчмзїшїі стандартні набори “КІТ Зїі-ирошггсїизи*’. Підрахунок радіоакишнош проб вироблявся за допомогою лішільїпхка “Бета-Iй.

Всі результати визнавання гормонів вішазкені в міжнародній; одшшцях виміру за системою Сї. '

Параяеяшд з рздіоімунаяоішшім досйіджжюшм гормони: застосовувалися більш прості й загадьігодосіушіі парагорма-нальні методики — визначення статевого хроматину (за методом Сандерсона) і підрахунок кнріогапшоїданого індексу.

Для вивчення вегетативної реіулицц у жінок, які під наглядом, ші використовував И-: схему діапіостішї синдрому вегетативної дистонії за А.М. Вейлом і слшакг. (1959); дослідження всгетзтішюто тонусу за допомогою стандартизованої таблиці, розбробленої у ящдіяі патології бєлжпшбіюї нершвої система при бувшому 1-му Московському медичному інституті, а. ншгі — зхадеміх (1980); біоелеиричну активність головного мозку ре-гісгрували за допомогою ел»їстроенцел»графу фірми “Медикор” у етаїздартшк могю і біполярній! віддшашях за Міжнародшно системою; днаяЬ ситуацій, що травмують асшшото, .з'ясовували «іерез ашзяугатгя: з наступною співбесідою. .

Всім таціеншш па період обсхеашгаш і п дліпз*газі яро-водилась ультразвукова ехолокація вкррішш. гені^ліп на апа-раїі “ТсхЬіЬг” з УЗ-лерсіворзозансм часкшгіеот 3,5 Мщ. ■

Оірнмаїгі в перебіг/ обстежень дані підлягали статкспРі-ній обробці з шщіпуззшіям кршрііо Фшера-Огаоденїа. Для стики стушстпчнош зв'язку лпі викорзїставз’вялн хад&ляиптті метод,

Сташсиїчка обробка резуішіаш дссдщжегаш проведена на го^нхшальному комп’ютері ШМ РС АТ (модель 386) за допомогою щзоїрзнното пазету “Еіаі^гарії4 (яерсія 2.1) фірми “БшвйеаІ Сііарпіс Соїроіаііои” (США).

.РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ.

Гормональному обегезшшіо шдігагалк 60 зжїок основної труті, та поділена по 15 пацшнгок т 4 клінічні иідіруїш та 15 здорових вагітних жінок в схожі строки гаггзид від б до 12 тижнів.

4бй| шцрешхн: гтт А (II) іруткгсу жяежзшгга крові, 24%

— В (Ш), 30% — АВ (VI). Всі зшті наші Вії {+) реакцію хзраяі.

Отримані первинні анамнестичні дані за шзаїлою С.А. Шзрдіяз. і співаю, установили наявність фелотииової дстермено-взності язрмоназдаюто дисбалансу оршііз»г^ жінок до наставання ішшййюї вагітності а оскотій групі, де гормональний профіль дише 74,67% иащеяток відповідали нормі (гормональна рівновага). В той чає як в контролі він був переважаючим — 93,3%. Підвищення питомої ваш гормонального дисбалансу а основній ірупі обумовлено перєважаюшш впливом жінок з гіпоплазією геніталій, де більш ніж в половині вігаадаав дізшостувшпісь різні стулені дкегормонозу (47,36% — дисгормоноз І ступеня і 10,53%

— дпещрмоноз II сіупеля). У 36 (94,7%) пацієнток з гіпоплазією

iQQ-

У.

100*

З ознаками загрозливого бнкндіш

З ознаками ночжтаз-вого викидня

±'•19

//< ' /

л.\|

к ч

V

!\М й

|,у^ І * * f \(

-32., ^ -ПГ'Ш 19 +19 П5 І52

'Р$ ‘ ' '

йй

У / / »/

'/Iх

"5 нд

“36 \'

1

\ 4

ш \

V \-

\ ч \

ч V

Wlf&r

%

V/V

У//

І//

-І0

\ \

-68

р

і

Млл. 1,- Динаміка показників гормонів у жінок з нешша-шувзнням вагтюсті різної етіології (схематично).

дисбаланс мав ііггоесірогенні риси. 25% вагітних жінок з пато-логійш іепатобіяіарної системи були кашш ознаки гормонального дисбалансу гтересірогенної сгірямовзлості.

Пола зжгезансяо взд фонової иаашогії у жінок з китіянтга снттптт невшюшувзння вагітності в строках 8-

12 х5ЕЖ5гів спостерігалися схожі гормональні зрушення (мал. 1). Поява спонтанної скорочувальної активності матки та прогресу вання зшрозн переривання енітноса відбувалося, в паяну чергу, за рахунок дисбалансу естрогенних компонентів. Пусканим моментом напевно є зниження рівня естріолу і відносне чк абсолюте неревжкешііт шраціолу. Скута дисбалансу естрогенів корелює зі ступенем тяжкості клінічних проявів НВ, У здорових жінок коефіцієнт есградіоііу/еетріолу складає 0,5-0,б. При кере-змилуванні 0,8 виникає симптоматика загрозливого викидня, а ігри перевищуванні 2,0 —• початково, ідо може використовуваній? для хзаеяфікзііи, вроглшуішшя наслідку та кошрол® за ефекпшгіспо лікувальних заходів. Зниженій вмісту лрогестону відбувається у всіх зш^рх, але воно виявилося трохи пізніше і певно повторно,

Рівень прохакпшу був зіпіжїїпій у всіх іруяах жінок, що спостерігалися, з симптомами яеюшоїцуваїшя вагітності. Змішї його рівня в більшій втірі відповідали дятмщ крегестероїїу.

У здорова, вжшш жінок у строках гаяацй 8-12 яшиш (контрольна трупа — 30) в 1.00% гшшдків віїголшкй “тапаген-ннй” иш мазка. КаріолЬшсшпопіЙ індекс (Ш) бу» у межах г»д 8,2 до 14,2% І скла» у середньому — 11,15 ± 3,0, т.б» не перевищи» 15%. Сші*ій£й хромате (СХ) шшшгго середній консольний показник рівний 34,1 ± 1,15. Вирахувана ішжі бідпощціість КІ/СХ у середньому рівнялося 0,32. Рівні сехсошіів відповідали фізіологічним нормам і строку гестаїщ.

Псревжзя>иіім серед жінок ж із загрозливим, так і з початковім викиднем був ііпересірошший варіант мазка. — 48 (64,86%) із 74 (100%) і 32 (69,56%) із 46 відповідно.

У пащеиток з поаташвим викиднем діагностована більша лкгоаїд вага гтоестрошшого мазка — 30,43% проти 21,62% у жінок із затрежшшш викиднем, в переважній бітакості спостережень (в обох випадках) мала дистрофічний характер — 12 (75,0%) Із 16 (100%) і 12 (85,71%) із 14 (100%) відповідно.

У пацієнток з гіпоплазіє» геніталій з основному зустрічаєтеся днеірофкюгй мазок, яюіії свідчить про зшгжену

гаїщешращю в організмі вагітної як прогестерону, так І естре іекіе.. '

Середні показники КІ у жінок із заірозлиюш викидне; склади 28,3 + 4,6% крота 11,15 ± 3,0% у контролі, т,б. мзйж

2.5 рази яереяшщші рівень Кї у здорових взппшх жінок в ака логічні сзроки гссіації, СХ у цих пацієнток в середньому скла

24.5 і 3,4% проти 34,1 + 1,15% у коиіролі, що в обох вшіадка: відповідало лрийшшш фізіологічним значгннам (20-50%).

■- У ЖІНОК 3 КЯІЩ1ЧПШ0 СИШПОШТИКОЗО ішчажовош викид ш сдостерігавея більш: високий КІ, середній нокадаик яхо» складав 55Д ± 5,6%, що у 5 разів перевищило конірольниі рішень І £ 2 рази ЖІ при заірозлнвозйу ктздаі У іщцеіжж ще груші спостерігалося відхілення показників СХ від фЬіоложчяіе значень в сторону зішжеїшя. Середяе значення СХ ешли 15,і ± 2,35%, що у 2 рази ішзяе аналогічних контрольних значені

шт-

Нами додатково вираховувався коефіцієнт КІ/СХ. I-жікок коїпрольної групи він був у межах 0,3-0,4 (у середньому

0,32), У гаикшіж із 'зацюзттіи лтпцщш його значення трохи иереьшцували 1,0 (у середньому 1Д5). Серед їтдіємох (10), у яких був м-шїзчєшгй. гесхагенний (порішаний) хіт їііхшжіїо мазка, але були кяінічш явища загрозливого викидня, ці відношення були — 0,63.

ІІрн початковому викидні %як найбільші ноагшшки КІ/СХ (у середньому 3,53) як за. рахунок: кодаяшют їщвщцєя-ня КІг так і в рйзулї.тзгі зниження СХ. Кайбія&ш високим де відношення було у жінок з гі перестрогеншш ашом мазка — 6,04. При цьому шли міеде жсокі зшченвя КІ — 67,1 ± 6Д% і мінімальні показники СХ — 11Д ±2,2%. Між названими яохаз-яішши у яшгок з початковим шшщвш визначений високий сїуцін» жоршної корсляципюї залежності (кал. 2).

На основі проїчщеннх досліджень КІ та СХ у жінок установлені деаш критерій юшшігої езздії шшойілшоіо штщіія у І зримесгрі вагішосхі '

Кріштріямм загрозливого викидня можуть бузи: збільшення 'КІ до 20-30% поза заясашіетю від тилу шльнодихо-логічною зшкг ка фат яшшжвішх, але фізіологічних значений статевото ірошіину. При дьому коефіцієнт КІ/СХ’ табяшшетьсй до 1,0.

— ЗагрсжштаЙ мїшоеітьшій викидень

І'Т/ЛА -• ІІочавіпнііся wniosvmmii ттдтъ

IJJlM

_ Si — !Мящтпы№ група жшок

~J

Оснсвна груда жінок

би і

HQ

'50

го

о

- f

га

і і • і - /11 \ і / / / / ^

1

щ *

$? ■'///■,

///// //'/.

1 §

І /// / 3

ц /А/ /' / / 5

5 1 17 /// І

І <0 * t f і і і 3

І І

Р ?а і ш si *

І і *1

/Л-

Ш,

iy//

і////-і////»/ / / / I///Z

I////.

'////

/ / / /'///.

//A

' Iff ; f f/ /

' till w

! > r t

If

i\

jl

Мал. 2, Дшшпка середніх шкалникй (М ± ш)' КІ і. СХ у жінок з аїямовільшім шшщяем в.залезвйосгі від клЬгічног стадії тгорюваїшя (сірок геегації 8-12 ткпів).

Кршрі'ілш почаззсошго вшзщш ножу» служига: ьпс<мо. значення КІ — від 40% і більше, зниження рівня сгаз®воп> хроматину нижче меас фЬіологічної норми (менше- 20%), косфіціеш' КІ/СХ більше 2,0. Пря ідааму найчастіше зугаріяаетьсй гдагре-строгєшшй і ДИСТрофІЧННЙ типи мазків.

Прогноз вагітності, як лршшпо, неблагапріємкий, якщо ярохшш 3-5 днів яі^гшїши з) ярл д^сзрифкншу вші мазка — КІ утримується, ш ріпні 55% і більше/й СХ мшшш 15® (КІ/СХ)

3,5-4,4; б) яри зшергстрогйшюму -иші мазка — КІ — 70% і білше, & СХ мйшє 10% (КІ/СХ 7,0); в) яри міірацц їшерєсяро-теннохо тішу мазка до дистрофічного; г) прк міграції кольподзї-ттоїічнлх їсридарйв тшрозлцсого штаїдіш до іфнтердв почзтко-2010 переривання вагітності

Із 8 жжох з ішешнмя хіфакіеряшосанії вагітність иере-ршшлась у есїх (.108$), нєдшиія?шсз> не терахшо, що проводилася, з мдаочеяшм токолштііх засобів.

Прогноз ішігеаегі, як промило блішшіриемшій, яри КІ — 40% і меїшгс, СЖ — ІШ і більше (КІ/СХ (2.5). кеші відбувається тршашщя кажшшж лок&зшшв ігрохшш 5-7 лікувальних днів. Ь 52 (200%) жінок з названими характеристиками у 51 пацієнток явища шшокшьшго викццня були лігекдоваж й шшїіісіь иршгашірувала, серед них 45 (88,23%) доносили ізагіїтасхь до строку пологів, а у 6 шия переривалась в бія&ш. тзніхтіії період.

Нами проведений регроспетаплиш аналіз нсіширавмую-чік ситуацій у ірупах шж, що були під. сиосі*рвж»нюш. У 90,0% тацієихок контрольної і 94,2% основної трун установлена наеттегь сіресогешца факторів. Харшзєртшн даг# жінок' обох груп буж конфлікти лобуховога і виробничого характеру* вясо-КНЙ ЯрСЩеНТ ЖІНОК, ЯКІ шсулуля ПреЗДЯКЗІЇ до свого ехоиомшго-го становища <63,3 і 70,0% відповідно). Спеціфічшш постійніш стресогенним фактором для надієзгеж з НВ було відчуші влас-каш занепаду в зв’язку з шиередикно 6ззіщїщісїю ш нетутеяим' досвідом попередніх, кагіїїіостей, на що мсазувзли 53,3% респондентах основної іруші.

В середньому на кожну із 94,2% жінок осїїокноі т$?т\ припадало 3,15 погдаань «аіісфавмуитх еїнуацій. що на порядок вище, ш б контролі — 2,0.

Дослідження зегекзхшшсго ганусу жінок основної труші з СВД установлено виражене іщт&хжзшш сттзтшесьхога ком-

попещу порушень вегетативної реактивності. До того ж, зі збільшенням числа “невдалих’* вагітностей в анамнезі, “перекос" в ашіштїчну сторону ставав більш виразніш і переважаючим.

Для отримання більш повної інформації про стазі нервової реіулвдії у жінох, які спостерігаться, нами проводився елсхтрсевдсфалоіряфічнті контроль (ЕБГ) сталу неспецифічних систем головного мозку. У жінок з СВД переважаїочзвш буди десшкроніюкигі. криві чи ншвквдмпляудомй альфа-рнтм. Реакція на розумове тваїшженш у жінок з наявністю альфа-активності була задовільною, у всіх інших випадках — зниженою, що указувало на дезшгеїрацш кодкшо-мезод!енщіфаяьні відношення.

Проведене дослідження установило, що тривалі психо-травмуючі сшуацй соціально-економічного та побутовою характеру, що обновлюють негативне стресотетіс середовище, особливості «руїаури особистості І ЦНС в поєднанні (чи без) з досвідом попередніх “невдалих” вагітностей, що формують відчута самззапетду, слриякт> етгашшешао хронічного психсемоціо-пашнато неретаируаспшя жінок, і нарешті, стщрому гкгетатив-ної дистонії з вираженого ерплреішою спрямованістю. В результаті формується иатолоіі'оіа футзфошл&яа система раїулщщ з вшасочшнїш ЦНС, вегетативної нервової системи, евдокріїшсї та статевої систем. Це відбивається на нейро-ендокршшоьіу забезпеченні вагітності й тїрк наявності інших сприятливих: факторів може сігршшї її передчасному яерернвзиню.

Такгико-терапевпршнй алгоритм у відношенні 120 жінок, іиа сіїосте|)ітїоіьс.я, основної груш складався нами на основі результатів проведених досліджень.

Основним безперечним принципом лікувальної ЇСОИЦЄІЩЙ був такий: у період яагггооси. медикаментозна дія повніша звестися до мінімуму. Велике зцатвгтш приділилося нами широкому залученню у склад лікувальних схем пшедигамешшшія методів терапії Для невідкладної допомога на першому етапі патогенетично виправдане, застосування однотипної схеми, з наступним доповненням її в процесі обстеження етзогічшжи ззеойдші.

Вихідішм пунктом дім проведення лікування еаужяла юшгічяа стадія штси&Шіоїо «іикиди*»:, а такше вішдшій гормональний фон організму.

При гаюгормоналшому фоні застосовували в мйгімалв-них дозах естрогени, прогестерон і хвркягічинй гонадотропнії за

3-х днешкио схемою: 1-й день — мифофолш (12 мг), 2-й деш

— прогестерон (5 мг) і на третій день — хоріогошн (500 МЕ) щодня протягом 12-ти днів з наступнім поступовим “відходом’ від гормональних препаратів проишзм деох пиаш. шляхом вве-дешш через день (за &ішгопрнємяот динаміки). В разі штдаотс ііпересірохеішого фону (абсолютна гтефєстрадіолемщ иевідкладна л'ікукш&ва. схема була ша; в перші 9 днів прогесхе-роя призначали по 10 мг щодня, а хоріогшіїн по 500 МЕ через ; дні В разі позитивної динаміки протягом наступних 14 днів до33 нроіесйгрону змеяшуЕшні щме і вщцшш 1 раз ш 3 дай, і хоріогоніи по 500 МЕ раз на тиждень, теля чого переходоив тільки на моновведешш хоііогоніну по 500 МЕ 1 раз на -тадедц (2-Зтажш). ’

Із іорьютльюіі засобів лікування загрозливою тхядю

їш вщдаьалн перевагу турнналу, безпека якого для матері й гшо ду установлена їяшічшшм й ажперїшежашіими дскщд&шня-шї. Туряіті пршзшчажи шжї за іргщшяйяою схемою.

В загальній схемі невідісладної терапії невішошувашщ заетнасті, окрім наведеного, застосувалися традиційні заходи суворий постільний режим; іфизн&чвшш сг&гшвшвс засобів переважно рослинного походження; забезпечення оллшальїш: умог. для 5иуірішн£оутробяаго розвішу ПЛОДУ, ШЛЯХОМ ЗНЯТІ! скорочень махки та нщтттглі окешенацЗ крові (шшожпші мтаміни В, С, Б, куразтшл та ін.).

Пацієнткам з хропішюю ташлохіею печінки, хрошічшші занашокш&шши зжеоркшаншми тнхалій в схему нєа^кяадші заходів нами широко включалася інфузійна крапельна терапія яка спрямована на тюаютта уаишшщ надлишку еетротенів, також загальну деадксішщію оршшму. З ідею метою заегосову їшїосє жрапййьне введення гемодезу (400 ш), реололшшгаш (400 шї) щоденно протягом 3-х днів, а далі через день (на кур 6-8 доз). В цей же період для раашнаца ферментних снстез організму призначали 5% р-н унаіолу по 5,0 шуїріншьом’язав щоденно, Ка 10.

Шраяелшо з невідкладною тераїжкк за необжщяістк проводилося дообстежвшш вагшшх жінок і приєднувалися егія пиіоа нстігші й снмшозіштнчні засоби з урахукшшш гс терзпеї гачнот й акушерського статусу (патологія щявюї та ін.).

Показником дяж проведення лікувалшо-лрофіяахтчаиі санаційних заходів у пацієнток: з кеблагоприемшш типа:

міхробіоцшгозу спшжнл шляхів являлося: знаходження високого сяупегао бактеріального ураження піхви під 10 Е9 КДЕ/шг і більше; висшшня нря щому Ъ нкви мазків (в кнгокульїурі чи асоїраціях) ~ зачогастого і епідермального стафілококів, ірибів Сатїійг, ляогеїтою страягококу, кишкової палнчки, протею, ентерококу, клоиридій, анаеробної флори; низький рівень £ясіювзніія лекз’обгкхерШ ~ менше 10 Е4 КДЕ/шг, рЙ піхвовою виділення б і більше; клінічно вираженій кольпіт, а також ошя ■ желнй яевіїзюшушштм (за тгпгоч шріоашгішїку) акушерський анамнез.

За каяэннгга погдзтнов црогодилн санацік? піхви з включенням певної лосщдешяосп фііохераїт, ттсішг з зкалалт “Левсснн”, “Левомеколь”, 2% масляним розчином хлорофіліпху

т ін.

З меток? підвищення нсетіщге|кчвгас захисник сил та Імунологічної ИІМОСІІ ОрШШХїу нами зшяосовуваші Г^еіОД СХИМ?-ляжії імунокпшгетеїшпіх органів — тимусу, шхшвнх і гашжкх л»п}шзгчтзж вузлів променем низькоенергеигшого гелій-неоясшга лазеру ЛГ-72.

В цей же період го-иієзшпї як яесяеіщфічттй адашзтск отримували запропонований шмв кяскеіхо-вїтаміаїзгжшїй коктейль (аскорбінову кислоту 200 мг, віхашн В1 — 2 мг, иікхт слова хнелоха — 32 мг, глюкоза 2500 мг, ншаяті — 600 мг. кокар-бокенльзз -- 50 >гг, йітміл Є — 10 мг, сскузяп — 10 ш).

Шага закінчення загального курсу тоишгшош лікування проводили контрольні паратормоншшгі дослідження (КІ і СХ) УЗІ та кількісну оццп«у зарзагеноєпі піші,

ЛжувзлЕйо--ргабшж5дйоїі заходи взденхкш з нежклашу-ваіпіш гагіхпасхі на фоні гіпоплазії іешхзяій ми прашдиза но такій схемі.

Перший етап був стаямтя і являв собою невідкладну терапію, спрямовану ш карездао дашзрмоиаду і шшйрушшш нейязгопркєшшх клінічних проявів останньога гормональні препарата за схемо» гшогорконального сталу, ікфузй земодезу і реополіглюїзну, а також зщзя&лстрнйзтхі патогенетичні і сіши-хомаїичні засоби, У даній групі жінок практично паралельно з невщкладішіш зщш застосувала нєірщдаїїійшій засіб — че-решостшну декомпресію.

Процедура здійснювалася таким чшюм. Попередньо дш попередження можливого збудження штки внугрішньом’язово

вводили 10 мл 25% р-ну сульфату магнію (аа ЗО хвжган до процедури). ДєКШШреСІЙНу КЗМСру СТЗЕІЇЯИ ІІй НИЖНЮ *ШСЩНу ПЄ-ревної стінки і зз допомогою вакуум-насосу утворювали в ній нтїішшй тиск в безперервному режимі, поступово нарощуючи його до 0,15-0,20 жт/см2. Егаїшівдія протягом перших 3-х днів послідовно збідащувадзся від 5 до 13 хвилин і далі залишалася незмінною 10 днів, після чат в зворотному напрямку зменшувалася до 5 хшипш, закінчуючи давшій кур;.\ Кількість процедур у цшму режимі складає — '5.

Ефективність засїоеувашш в кошшекшаму лікуьаиш локального негативного тиску (ЛНТ) підтверджена гормональними дослідеаеннялш, результат яких представлені на та&гшщ М? 1.

Підтвердженням ефективності рЗІШ'іОІ'О кпроЕздгшшя: ДКТ у юшшшізл лікувальних заходів сяузгшг показник проценту терапевтичних невдач, що склав для трупи ханок (25), шаш проводилося ЛНТ — 8%, що практично у 3 рази шшч& йнавдіу у пащентох (26), до яких ЛНТ іш нріістоссвувалвсй — 23%.

Шціенткгш цієї труни назначали киснево -вЬішішшії коктейль, в складі якого збіжшувшш логіст вітаміну Є до 50 му. Паралельно ПРОВОДИВСЯ 10 денний курс тШ»рефяазХОТ£$ЙШІ Після йош здаінчення пацієнтки проходили додатковий 10 денний .курс ЛНТ за иашож? методикою і шш контрольної ультря-соноірзфй вшшераянса із стаціатру шд яшзвдд жіночої кок-сулшщй.

У жінок, г яродссі дтобехежеина яких на утшвгті можливим усшювят лередбачуїшшй текез невиношування вагішості, наші застосовувався такшко-тераневпїчний алгоритм, розроблений дш пацієнток з тіоюшією геніталій і огтеззшй

5НЩЄ,

Результати шмшеюш лікування 120 жінок. відповідно розробленого наші поетапного таютіко-теравевхичіїою алгоріп-му і окремі підсумки штноєтей зіруповані на таблиці 2.

Порішішгьюгії аналіз результатів яікутюш жінок з ІШ показав, що кінець вагітності багато в чому визначається тяжкістю юшгіявиж проявів захворювання, а також заждіть від лжувштно-реабілтіційнаї такшкн. Після проведеного комплексного лікування і реабілітації за ззпракоио&шозо нами ди~ фершдіііованоао методикою у пацієнток із загрозливіш внкнд-нем у 3 рази знижений процент терапевтичних невдач цього лікування, у 2 рази кількість рецидивів НВ, у 3 рззк процент

Таблиця: № 1. - Радюшуиатоіічж тгокязинки вмісту гормонів у сироватці крові у жінок а ознаками неташошуватш етгітиосгі на фоні гіпошшй внутрішніх геніталій до і після лікування З ВИКОрНСШШШ Іб-Ш ДРОЩЇЩ} локального негативною тиску (ЛШ) і без них (строк хестадії 8-12 тижнів).

І Груїіїї

| . ЖІНОК

| &оіпрал&-і на, п ~ ЗО

ГЬ ззстосу-

ІВЗЗШЯМ

ЛНТ:

і (а~23)

| — до ліку тпня і — після

І їЇІЛх'У ?С?Х

Без засШ' сушиш ЛНТ: (в~2і>)

— до ліку-і -вашій.

ГврШШШШІ ГОК331Ш531 (мїлоль/л)' М ± ш

ПІСЛЯ

лікуванню

Р

ГІрогсше* | йгхрдціол уан ■

Ееттлоя

&гт

ГЙтома і

Ітгат і лікарсь * ккх нев

| да«, то і

г

Таблиця № 2. — Кінець шгігааш у пацієнток, які тримали курс лік\тш№ИО-ре^ілшдійі»іх заходів за нашою методикою в порІБндаші з ірадицшнсда (сірок геегації 6-12 тижнів).

Г 1 Групи жінок Нинішні рсшевш чпі зшщачі 1&СІГ РеДЦДНВ | Репроду н НВ до І кишіі 28 хиж. | мрати тегаації і через І&щщт и до 28 НІЖ 1 гестгщї Кіімаст Кізшіиь ь яе- бла-рздчасн голрием тк по- ] лих ЛОХІВ | кізщш І ШГІШОС'Х і

й5с ОЙС І%) Гй5с Ш вбе (%)

Контрольна ії-'ЗО — ? ~ ~ - 1 (3,3) 29(56,7)! !

ІШжжгнг за нашою методикою, 11=120 ' — ІЗ 3;и- роаздшт ви- їшднєж п~?4 — 3 ЕОЧЛ1КО- вим вихиднем ! і І ( І 3 (4*0) ? (9,4) 3 (4,0) 5 (6,7) 63(85,1) | | 5(19,5) 6 (13,0) б (13,0) 14(30,4) 16(36,9)

Лікування традиційним методом, я—379 — із заг розливим 25Н-ющнем п-256 — з почашз-вїш ввдшдаем іі=12ї | і : ЗХ(12Д) 48(18,7) 29(11,3) 52(20,3) 144(56,2) 40(32,5) 52(42,2) 2В(22}7) 45(34,?) 12(9,7)

тагігностей, що завершився викиднями до 28 тижнів гесшщ, і в

3,5 рази кількість передчасних пологів у порівнянні з традиційною лікувальною схемою.

В результаті йигорясіувінш нашої методист благо-приешній хінець вагішосгі для матері й плоду склав 85,1% і З6,9% в разі загрозлншга Й почагшйоїо викидня відповідно, що в 1,5 (56,2%) і З,Я (9,7) перевищує ан&тоягані яоказяякя при застосуванні традиційного лікування. 8 контрольній групі здорових злнох благолрнємно завертишся вшіпгість у 96,7%.

висновки.

1. ІІаютенєяічнїш яервиганш механізмом виникнення сішйгкшиої сшрочувадьної зхшвиосхі матки й вигнання з неї ллщаого яйця в першому триметрі вахігносіі е дисбаязяс окре мнх есгрогелшгх з’єднань — абсолютна шї відносна естрюлолз недостатність, і відносна чи абсолютна ііперестрадюлемія, в залежності від впхщпото гормонального статусу (гіію зді гіперс-строгазц),

2. Ступінь дксбашису естроген» карвяюс зі стулене*! тяжкості юпючпш проявів нешшошування ШИІГІЮСГІ. У здоро вже жінок коефіцієнт есірадюлу/естріол складає 0,5-0,б. За при-ввдцеяшш ~ 0,8 внннкзе симптоматика загрозливого зикидіід, а за претпцеюші 2,9 — ло’дакшото глющия, що могаз викорис гануватися для класифікації, прогадаувагош кінця і контрольно за ефективністю лікувальних заходів’ ■

3. Прогестеронслз недостатність тилова для яевииошу-мігая вагітності в першому триместрі, вона проявляється ніз більш тіізіші єїйіїзх і певно иотаорда.

4. Показник каріопііснотичнога індексу більш лабілвігай, а статевого хроматину більш стійкий, вони Езаємозв’яжші (кореляційні залежність — 0,75) і чутливі до естрогенного впливу, переважно до еетрадіолу. Тх сумісне визначення побічно відбиває ступінь естрогенного дасбаланеу і тяжкість патологічного щхщосу.

5. ГІарагорйоїіальїшми кршеріами заіроздивого шдащня в першому трдадеегрі є: збільшення. КТ до 20-36% поза залежністю від таку шльшдшшогічного мазка на фолі знижшік, але фізіологішшх значенням статевого хршізтшту. ІІри цьому коефіцієнт КІ/СХ яаблилжггься до 1,0.

Кргтеріяші початкового викидня мокугь бути: високі значення КІ — від 40% і більше, зниження рівня статешго хро-

митну нижче меж фізіологічної норми (менше 20%), коефіцієнт КІ/СХ більше 2,0. Цри цьому ііайчасііше зустрічається гішре-страгєнкяй і дистрофічний типи мазків.

6. Динамічне визначення СХ і КГ з урахуішнїям кршеріЬ заірозлгаюго лочататт ттщм е доддадаим тестом прогнозування кікдв вагітності:

Прогноз вагітності, зве правило небяшшриешшії: якщо протягом 3-5 днів лікування: а) за дшлрофічшш типом мазка — Й утворюється. на рівні 55% і більше, а СХ менше 15% (КІ/СХ)

3,5-4,0; 6) зз гіяереезрогенюш типом мазка — КЕ — 70% і більше, а СХ менше 10% (КІ/СХ) 7,0); в) за міграцією гіпере-іп-роген'лот гтту мазка да детрофічною; г) за міграцією тяь~ поцитологічних іфи'щшв заіромишю викидня до >;ритерш но-‘ШГКОШШ переривання МШЙООІ .

Прогноз вагітності, як правило блаюприємнин, яри КІ — 40% і менше, СХ — 25% і більше (КІ/СХ (2,5), коли відбувається нормштащія названих показників лрешшг 5-ти лікукгл&шія: днів, що свідчить про адеквашіста і ефекошіість терапії

7. Тривалі психоїравмуючі снтуацЗ соціально-екопешчноїо та побутового харазжру, що обумовлюють нсгз -тивне стресогєнне середовище, особливості структури особистості

і ЦНС б поєднанні (чи без) з досвідом попередніх “невдалих5'"' кттноетей, які формували відчутая самозанедаду, сприяють ви-шшпотш ж}жнічкого пашоемоіцоїттиот перенапруження жінок і, остаточно, синдрому вегетативної дистонії з вираженою ерготроішою слршсго&кіс'по в 71,6% випадках. Де небла™ хшріешіо юдомваеиеа на иейро-ендожршшому згйезнечеша вагітності і при наявності інших спрівшашіх фатщпв (чи самостійно) може сприяти її передчасному верерлвашш.

8. Застосування докальїшї череішоаітої декомпресії за нашою методико» в комплексі лікувальник заходів при і кожна-іпуванні вагігаосгі в першому триместрі патогенетично внщш-даиа — кеде до більш появою і раннього щгщоїшення гормонального дисбалансу, поліпшує ефективність терапії і знижує у З рази процент репродуктивних шрзт.

9. Впровадившій у практику розробленого нами етапного унжрс^тното-диферезщійозаііоіо таютшг-терапевтнчного алгоритму медичної допомоги жінкам з невнношуванням вагітності у першому триместрі дозволяє зберігати вагітність у 85,1% і 36,9%

вітсщюв прп заірозліімму і розпочатому мимовільному шшщні

ВІДПОВІДНО.

ПРМПЇЧШ РЕШМЖЄДЛЩІ.

1. Вагшінх жінок з гіпоплазією геніталій, які шпгт- в анамнезі захщттнш лтіїти і жавчатчшдних шляхів, хро-зтчні інфекції внутрішніх статевих органів, синдроми нсихое-моціанального яжрухєтп і еєгєт;шшюї дасшня, необхідна вкяктта в ірупу жщттттго ризику за яейро- ендокринним порушенням ^продуктивної функції і ігаюнц&льшш розвитком мтайііоіпуїшиій вагітності

2. Г1і»і ж&іуяашй ироф>дгкш‘Щ!і,ї і лізсуетлишл заході» хінкзи з невниошуванням іагагносгі, особлива з ясвюриями викиднями, необхідна психологічна падтримка із залучуванням фзжіщія дляг иітггоклнкя «пливу “нзв’квлитго”' відчута само-занепаду жінки і шслщків синдрому ксятемощйниго напруження.

>. При новниозпуваїті ватносгі з метою проведенім диференційованої терапії і підвіщеяпг її ефекшвиот необхідний, облік в?шлкоп> гормонального спщгу органі їм?, хзрш для різних. фопоздх захворзоваш» — шфе^ючувамш егкшяЬтпх

їТрірПИІ.

4. Дяк більш об’єкптюї дамки яро клінічну стадію і •газжіт лпшовітьисго вігоцрш в .пертому триместрі гсстацїї, стуїшії» дгятгоішояозу, здеквааснісз* ’обсягу і характеру герані?, ідо проводилася, прогнозування кінця вагіїносгі рехомсщукїш.,я парахормоиальш. засоби — сукупне визначення КІ та СХ і а іитерпріїт^гія,

5. В схему невідкладних злжагеш нри різних фориак неш-ношувагаш ватності. а першому триместрі рекомеядуетьеіі включення засобів інфузійної крапельної терапії, спрямованої на яесяяешш утзгазащї надміру естрогенів, а також загальну де-гокеиканія» оріяиЬиу — введення .тмедму {400 ?.«л), рао-яолігліокіну (-І00 мя) щоденно лротсм 3-х днів, а надалі через день і.на курс 6-8 доз) і циклу процедур локальної погонної декомпресії за нашою методикою, що поліпшує ефективність терплії, яка проводиться.

6. Розроблений нами комплекс єтииїх універсально-дифереиційоваинх лікуіально-ре^ілігаїцЛшгс заходів яра ршшх формах левшюіаування вагітності в першому триместрі є більш ефективним в порівнявші з хрздві$&ига.ї вікування».!, сиріше

зшїзжкшо кількості репродукошшх втрат, редіедшш: захворювання і збільшенню блшщрйшинх їшіціг. взгігаостей для матері та ллоду.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛШОВШИХ З ЇЕММ ДИСЕРТАЦІЇ

1» *Цродіе№яшс иежоторнж рупаашх. методик дшг про-шозцровшгая зісяода утрожш&щет aSojraa у зхмщші в порвем тртюстр© беремеяноші5’, // Сборшж шушмк. зрудов “Акіуальїшс проблеми ш№ерітур&ія. — Харьков, 1996г. — схор. 120-122.

2* “Денисі иоказгаїки обміну речкшш у жінок з антена-штюю заглбеляю яяоду та нєшшшя)05сшіідш вашмсехі”. Сшвавх. М,Г.£авдашкіи, С.В.Ацдрссв. //Акзуштп проблеми сучасної медицини. — Харків, 1995р. — сюр. 21-23.

3. “Оотбеииасш тє'їєиия бершшішети у кесогермшто-легшеє с зігирагеншзяьноїі їшодопієй”. Скжшгор МХБащаеган гз рдд авторів. // Соїртж тез. “Акгуйвьігі ятаа-іш їінєііояоііі даїей та яідаатав”.— Одеса. — 1395р. — crop. 3122.

4. “Система коррекщш яолозото нодоразг.ишй у жси-щіш”. Сішш’. М.Г.Богдащкш. // Аоуадоше аспект даашо-спші, орашовцші лечеЗнога яроцесса. — Харьков, 1995г, — 140-142 схор.

5. “Кожпягжсаш реабндтацн/х жемщнн с пвтвшішшшн-

ем беремвяноеш”.-- Спікшг. М.Г.Бовд8шкін. // Ощтмк туш грудов. “Весятк прталем созремеїшоіі мтящіш*— Хармшв, І99бг. — 2 сюр. .

6. “ІІримеяеняе- нргжшіцеяцшї ® нрофкзшспіхе зцкщцен-ншс пороков разга-тш мультафшоюргшвдшю юиеза”. Стааяхор О.Я.Гречазііяа, // “Йнформадкшшое письмо”. — Кмев, 1989г. —

2 схор. - УДД 575-191; 616-007; 2-053.

ЛІШОТЛЦШГ

О .А. Удовиченко. Комплексная: реабмлшацші жшщщї с нешішшшш*іеді берамемшете в завіїсїшосш от зшоїшагше-тт&ежот фактора,

Ддісссртадия на шискаїше науздюй шсдсіш каїщіщаха медицинскик наук гю етециалзшоеш 14.01.01 — ахушїфеш? н

шнеюояогаяг. ХярвкавсхіЕЙ пгсу,іярсганнпиЛ мйдіщшісішй университет, г.Хзръхш5, 1995 г. Рукопись. ^ .

Проведено комплексное кждашо-лабораторное обследование женин'*! С НЄВШЇЗНШКНШЄМ беременности Е первом ТрІЇ меетре, с лре^годгопшшшо тюгшиьтп; (гншталышй ккфзи-тмлнзм), инфекционным (зфошіческнс воспалительные процессы внутренних пологих срганод), зз&граїшітяз&кш (хротічистія забожжзгош печеня н ЖВП) іенезом самопришшяьнош вшт-грзша, а так же — спонтанными абортами неясной этнологии,

Утоадеїш сбзш70 ігзтазстіетячгсішг мешошт л ж®)на-иеряагтк, Еозшшюветш спонтанной соїфхтгеишой акзга-яосш тиш в первом зримесхре гесшщн, ояределящие изгаа-іше гагодного яйца, при некоторых разнородных зтнолопрю-.иіх формя-д тштпптзхит бершвтісстп.

Разработан уїпггсрсаяишЛ т^зжо-тераїтегоРісский алто-рдам ведення женщин с исшашнвгвшшем беременности с учетом зхяохшшепсхнчесБою фактора и клинической стадии заболева-зшя, снособствуюлцгіі сгагжшто числа реяродузтюннх потерь, рециднвп® заболевайте н уяеличяншо блзтпряятнш. нсходсэ бершенноета ддя махч-ри и шщца.

ANKQIKnOft

O.A.tJdom’hin'ico, Complex. idiabiltatiotj of the women .^>o«ts»eous atoitioa t>X prcgBaacy skpeMicg oa &d s&bp-aicjjeoetlc Escioz.

IS© theses as» ptsmated fox a <!egj«e of tiie Caed&M of fee-Medical Sclsaccs oa the speciality 14.01.01 — obstetrics aad gynecolygy. Khadsov slate Medical University. SDmttosv, 1996 yeas,

Mgfi!2S£Ifpt

Clinical and laboratory of the womea w&Ji

spoMaHeoss abmiioa of pregwaosy .as Hie 1-st teai was conducted, presumably by genital (genital ijifentilisin), infcctional (cliranicni genital inflammation piocesses), extogemtal {chtojoacsl hepatic «leseases, and gattrk) geticsis of sponteaioas miscarriage (focfys) aM also by fee spoatenioiss abortion of the uancleat aetiology.

Some-general psthogcBetiail siedumsm sad appropriateness spoutenemis abortions of the sadden contoclicnal irteros activity appsaracce in the 1-st tern at gesfatica which dofme* the foetus egg

removal at sotm lufcxogeukms acdolojpeal forms of spoflleaiois abortion were specified,

Uiuveisal fecti.cs and therapeutic algorithm of observation and esuiiiaation of women whh speateuio® aboiUo» of piegiiaacy taking into account acdDpalhogcnstical factor and dkacal stage of Hie descase which reduces flic icpiodoclire lassis, descass relapses and. iaoliiees good reselts of the pregnancy for Mother and bsby weie elaborated.

ЕШШОВІ СЛОВА: заїшйгть, иттгютушпш, vsm-шкег, лікування, реабштацш.

Надруковано у іїидтштажу йщцш ХДМУ

Піди. до друку 27.06.96 Формат 60x341. 16, 2,0

ум.-друк, арк., Фіз. друк. арк. Тираж ЮСІ,