Автореферат и диссертация по медицине (14.01.21) на тему:Клинико-патогенетическое обоснование дифференцированной фармакотерапии генерализованного пародонтита

MIHICTEPCTBO ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРА1НИ НАЦЮНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНИВЕРСИТЕТ !ГВ ОД ¡меж О.О.Богомольця

1 1 НОЙ 19SB

На правах рукопису

УДК 616.314.17 - 008.1 - 088 - 092:615.03

БШОКЛИЦЬКА ГАЛИНА ФЕДОР!ВНА

КЛ1Н1КО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДИФЕРЕНЦ1Й0ВАН01 ФАРМАКОТЕРАПИ ГЕНЕРАЛ130ВАН0Г0 ПАРОДОНТИТУ

(юпшко-лабораторьи досл!дження)

14.01.21 - Стоматолопя

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

КиТв - 1996

Дисертащею е рукопис

Робота виконана в Одеському науково-дослщному ¡нституп стоматологи.

Науков1 консультанта:

Академк, засл. дтч науки Укра1ни, лауреат Державно! премп УкраТни, доктор медичних наук, професор М.Ф. Данилевський

доктор медичних наук, професор О.М.Воскресенський

доктор медичних наук, с.н.с. В.О.Пахомова

Офщтж опоненти:

доктор медичних наук, професор Н.А.Колесова академк, доктор медичних наук, професор б.В.Ковальов доктор медичних наук, професор Т.Д.Заболотний

Пров)дна оргажзацт - КиТвський державний ¡нститут удосконалення лкар1в.

Захист дисертацП' вщбудеться "_"_1996 р.

о_годин1 на засщанн1 спец1ал1зованоТ ради

Д.01.21.07 Нацюнального медичного уншерситету ¡мен1 О.О.Богомольця за адресою: 252057, м.КиТв-57, вул.Зоолопчна, 1.

3 дисертащею можна ознайомитись в б1блютец1 ужверситету (м.КиТв, вул.Зоолопчна, 1).

Автореферат розюлано "_"_1996 р.

Вчений секретар спекал¡зованоУ ради,

доктор медичних наук А.В.Борисенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальжсть проблеми. У структур! стоматолопчних захворювань хвороби пародонта посщають одне ¡з провщних мюць i через зумовлен1 ними соц1ально-економ1чн1 втрати належать до числа найбтьш актуальних проблем стоматологи. Це пов'язано з масовютю розповсюдження захворювань серед населения, як нашей краТни (Н.Ф.Данилевский, Г.Н.Вишняк, А.М.Политун, 1981; В.С.Иванов, 1989; Э.Э.Керимов, 1990 та ¡н.), так i бшьшост1 KpaÏH евггу (E.Honolka et al., 1988; G. J. Linden et al., 1990; R.Mengel et al., 1993 та ¡н.), важкими наслщками, що призводять до руйнування зубо-щелепного апарату та змЫ у загальнм статуа хворого.

Питаниям етиологн та патогенезу генерагпзованого пародонтиту присвячено значну юльюсть дослщжень, однак i доЫ не з'ясовано нимало ctopih його виникнення й розвитку, лише 4îtko склапись уявлення про багатофакторнгсть пускових механ1змю, яю лежать в основ! його розвитку.

Це, передуам, мгкрооргаызми зубно! бляшки та пародонтально! кишен1 (А.И.Грудянов та ¡н., 1992; А.С. 3иборов,1993; G.M. Newcomb, С. К. Nixon, 1989; M.F. J. Maiden et al., 1989; P.D.Marsh, 1989, 1991 та ¡н.), нервово-троф1чн! розлади (Г.И. Сирота таЧн., 1989; Е.С. Яворская та ¡н.,1990; Л.М.Тарасенко,1991; R.E.Ballieux, 1991 та ¡н.), порушення в мкроциркуляторим pyoni пародонту (Н.Ф.Данилевский, 1968, 1977, 1989; Н.А.Жижина, А.А.Прохончуков, 1981; Н.А.Колесова, 1983; А.М.Политун, 1983; Я.И.Горенштейн та ¡н.,1989; С.С. Ризник та ¡н., 1994 та ¡н.), змжа активное^ pi3Hnx ферментних систем (Н.Ф.Данилевский, Л.А.Хоменко, 1972; Н.Ф.Данилевский та ¡н., 1979; Р.Д. Барабаш, 1981; Л.А.Хоменко, 1980, 1984; I.B. Lamster et al., 1986; J.M. Wilton et al., 1989; D.A.Chambers et al., 1991 та iH. ), гормональна дисфункц1я (И.О.Новик, 1964; С.З. Авдышева та ¡н., 1992; Э.Э. Керимов, 1991; Ю.М. Максимовский та ¡н., 1991; H. Pylander et al., 1987; Е. R. Young, 1989 та ¡н.), а також таю екстремальт чинники, як стрес, ппоюнез!я, ппокс1я (Г.В.Амелькина, 1987; Т.А.Петрушанко, 1992; Ю.И.Силенко та ¡н., 1994 ; Л.М.Тарасенко та ¡н., 1995; I.Fridovich, 1979; J. M.Wilton, 1991; S.Ohshima et al., 1991 та ¡н.).

В працях втизняних та ¡ноземних дослщниюв значне мюце выводиться ¡мунолог1чним механ1змам розвитку генерал1зованого пародонтиту (И.С.Мащенко, 1980,1990; A.M. Заверная та ¡н., 1985; Т.Г.Робустова та ¡н., 1990; R.J.Yenco et al., 1990; K.Tolo et al., 1991; J.M.Wilton et al., 1992 та ¡н.), a також показана роль втьнорадикального окисления (ВРО) (О.Н.Воскресенский та ¡н., 1970,1991; В.Н.Бобырев, 1990; А.В.Борисенко та ¡н., 1991; Т.М.Дунязина, 1993, 1994; Т.М. El Attar et al., 1986; Y.Shapira et al., 1991 та iH.). Переважну бшьиисть цих дослщжень здйснено у хворих ¡з розвинутим пародонтитом, в той час як ¡снують лише поодиною та суперечлив1 вщомост1 про стан процеЫв ВРО та ¡муно-регуляторних систем на початку його прояви (Е.В.Ревенко, 1989; R.C.Page, 1986; S. Goodman et al., 1987 та ¡и.). Наявнють у запальному

осередку пародонту ¡мунолопчно компетентних юнтин (Э.С.Халитова, 1989; Т.Г. Робустова та ¡н., 1990; L.J. Cianciola et al.,1977; S.Syrjanen et al., 1984 та ¡н.) вказуе на участь ¡мунноТ системи у деструктивних процесах не лише у м'яких тканинах, але й у мЫерал1зованих. При чому засвщчено запежнють продукци остеокласт-активуючого фактору фп-огемаглютинин-актив1зованими л1мфоцитами вщ ц-АМФ (Н.А.Федоров, 1979; G.6. Лейбур, 1985). Тому при захворюваннях пародонту важливе значения мае доел¡дження ¡нщ1аторних ферменте двох циклазних систем (ц-АМФ та ц-ГМФ), яю не вивчено й доЫ.

Працями останнЬс роюв (В.А.Пахомова, 1992) засвщчено важливу роль у розвитку спонтанно! атрофн kIctkoboi тканини альвеолярних в'щростюв у щур1в компенсованого метабол'|чного ацидозу, при якому, за даними автора, посилення процеав глюконеогенезу та зменшення утворения кислих метаболтв у miKoniai та цикл; трикарбонових кислот у тканинах ясен, юстках щелеп, привушних слинних залозах, ротовм рщиы, KpoBi, ne4iHUj, стегнових i тазових юстках е проявом компенсаторних метаболтних реакцм, спрямованих на збереження рН.

1з даних лиератури вщомо, що виражей порушення метабол1зму KicTKOBOi та сполучно] тканини, яю призводять до деструкцн та втрати альвеолярного вщростку у хворих на генералиований пародонтит в 1078% (Ю.А.Федоров, 1970; Ю.А. Федоров та ¡н„ 1981, 1987 та ¡н.) супроводжуються розвитком пперестезм твердих тканин зуб ¡в (ГТТЗ), що значно ускладнюе його nepe6ir. Вивченню фосфорно-калы-уевого о б Mi ну у хворих на генералкзований пародонтит ¡з супровщною ГТТЗ присвячено досить значну кшьюсть дослщжень (Ю.А.Федоров та ¡н., 1981, 1987; Г.Н. Варава та ¡н., 1981; M.R.Urist et al., 1984; D.H. Pashley, 1986 та ¡н.), проте залежнють цих змж вщ тяжкое^ клЫнних проявш пперестезм у хворих на пародонтит i доЫ не з'ясована. В поодиноких працях ставиться питания

про роль ¡OHiB у виникненн1 ГТТЗ (В.И.Гусельников, 1975), KOTpi за

BMicTOM у обвапнованих тканинах поещають трете мюце пюля кальц!ю та фосфату ( W. Neuman, M.Neuman, 1958; A.White et al., 1978 та ¡н.). Отриман'| b'iдомоет'! про порушення процесш м'1нерал1зацм при пперестезм твердих тканин, яка супроводжуе пародонтит, лягли в основу застосування для його л'1кування препарате кальцию, фтору, хлористого стронцю та ¡нших елемента (В.В.Миронова та ¡и., 1978; Л.В.Грищина та ж., 1981; Ю.А.Федоров та ¡н., 1981, 1987; S.Mincoff et al., 1987 В.А. Smith et al., 1988 та ¡н.), KOTpi не завжди призводять до досягнення високого терапевтичного ефекту.

В останн! роки продовжуеться пошук нових патогенетично спрямованих методш л1кування пародонтиту. Зокрема, обгрунтовано використання при експериментальному пародонтитп нового препарату -намацит, який складаеться з комплексу макро- та мжроелеметчв з цитратом натрю (В.А.Пахомова, 1992). Його здатнють посилювати анабол1чн1 процеси в opraHi3Mi тварин (Н.Ф.Шевцова та ¡н., 1980; М.Ф.

Гулый, 1978, 1981, 1983), а також гидвищувати регенерацию юстковоТ тканини пщ час травми (Т.Т.Таран та ¡н., 1977, 1979; М.Ф. Гулый, 1983) припускають можливють його використання при вщповдних показниках у хворих пародонтитом. Окр!м цього, викликають ¡нтерес препарати магн1ю, що вщомий як активатор мшерал1зацй, катал1зуючий гл1кол1з, цикл трикарбонових кислот та багато ¡нших процеЫв (Б.С. Касавина, В.П. Торбенко, 1979; Ю.И.Москалев, 1985; A.White et al., 1978; F.J. Alvares-leffmans et al., 1987 та i'h.).

Таким чином, незважаючи на значну кшьюсть багатогранних досл1джень ¡з питань вивчення патогенезу генерал1зованого пародонтиту, багато його складових, котр1 багато в чому визначають його виникнення, характер nepe6iry та наслщок, виявилися найменш вивченими.

Вщсутнють пролонгованих стабтьних результата при застосувант ¡снуючих методв терапм генерал1зованого пародонтиту переконуе в необхщност! нових п!дход1в до його л1кування.

Мета даного дослщження - оптим1зувати дгагностику та розробити методи диференцмованоТ фармакотерапн запальних захворювань пародонту на пщстав1 вивчення молекупярних та метабол1чних ланок 7х патогенезу на етат доюшичноТ, початковоУ та розвинуто! стадм з урахуванням в1ку, пори року та характеру ключного nepe6iry, пошук можливих кл1нко-бюх1м1чних sapiamiB nepe6iry генерал1зованого пародонтиту.

Для досягнення щ'еТ мети було поставлено таю завдання:

1. Вияв бюрегуляторних речовин, з нестачею яких пов"язан1 початков! молекулярн1 мехажзми патогенезу запальних захворювань пародонту в рядах регулятор1в перекисного окисления, вуглецевого обмшу та системи гаруват-лактат.

2. Дослщження показниюв вмьнорадикального окисления, антиоксидантноТ системи, мжерального обмЫу, р1вня гуморального та юитинного ¡мун1тету, а також показник!в регуляцм кислотно-лужного гомеостазу у хворих на генералкзований пародонтит, як1 розр1зняються характером nepe6iry та ступенем тяжкосл патологи, з урахуванням Тх в1ку й сезонного фактору.

3.Розробка медичноТ ¡нформац1йно-д1агностичноУ комп"ютерноТ системи роэпюнавання захворювань пародонту для збереження та обробки ¡нформацн про стан тканин пародонту i сполучених регуляторних систем для прогнозування переб!гу й д1агностики основних клш1чних форм розвитку генералюованого пародонтиту та супроводжуючих Тх метабол|Чних порушень у тканинах ротово! порожниии - вияв юшко-бюх1м1чних BapiaHTiB nepe6iry генерал!зованого пародонтиту.

4. Створення на основ1 одержаних даних метод1в диференщйованоТ за клИко-бюх1ммним варюнтом nepe6iry фармакотерапи генерал1зованого пародонтиту, пошук шлях1в, сприяючих нормашзацП процеав мЫералкзацн твердих тканин пародонту.

Дана робота виконана в рамках держбюджетних науково-дослщних роб1т Одеського НД1 стоматологи:

1)."Вивчення мехажзму розвитку пародонтиту й оцжка ефективносл застосування методв л1кування"( № ГР 01.87.0 052288

Инв. № 029.10034032).

2)."Вивчити роль бюрегулятор1в у генез1 порушень метаболизму при захворюваннях пародонту й розробити методи Тх корекцп" (№ ГР. 01.90.0 011536 Инв.№ 029и000050).

3)."Розробка медикотехнолопчних стандарта I науково-економ1чне обгрунтування функцюнування ркзних структур системи стоматолопчно! допомоги населенню"( N° ГР 01. 93И 0358814

Инв. № 022961) 000052).

Наукова новизна, теоретична цшжсть роботи. Встановлено вплив вку та пори року на ¡нтенсивнють та розповсюдження патолопчного процесу в тканинах пародонту, показано спостережуван1 при цьому зм1ни показниюв вжьнорадикального окисления, антиоксидантно! системи, вуглецевого обмжу та ¡мунтету.

На основ1 комплексу юинмних, бюх|'м1чних та ¡мунолопчних дослщжень у 10% соматично здорових оаб 18-29 рсшв вперше виявлено стан передхвороби та встановлен1 критерп його визначення.

Встановлено, що прогресування розвитку пародонтиту пов"язано з1 зниженням коефщиенту активносп ферментш двох циклазних систем (аденшатциклаза/гуаншатциклаза) ротовоТ рщини, котр1 зараховано до числа бюрегуляторш, баланс яких впливае на розвиток патологи пародонту.

Вперше вивчена у динамщ'| розвитку патолопчного процесу в пародонт! (¡нтактний - передхвороба - пнгЫт - пародонтит) активнють фермент1в обмшу глутамшово! кислоти (ГЛДГ, у-ГТП, КК) у ротовм та ясеней рщинах засвщчила, що з порушенням 7х балансу пов"язан1 як первинн1 пусков1 механкзми, так \ прогресування генералгаованого пародонтиту. Виявлено ранше невщомий индуктор перекисних механизма патогенезу генералюованого пародонтиту - пщвищення ршня вшьного зал1за ротовоТ рщини.

Визначено чотири основних клНчних форми генерашзованого пародонтиту та властив! кожнм ¡з них типи метаболнних порушень у тканинах ротовоТ порожнини - клж1ко-бюх1м1чн1 вар1анти розвитку захворювання:1) Перекисний (Пр) клтко-бюх!М1чний вариант - загострення переб1гу пародонтиту з вираженим запальним компонентом як переважно наслщок посилення ВРО; 2) ГИруватний (Пв) кл'ж1ко-бюх'1М1чний вар1ант -хрожчний переб1г пародонтиту з переважанням деструктивних процесш у к'ютковм тканин1 як наслщок превалюючих порушень балансу системи гпруват-лактат в сторону накопичення у тканинах п1рувата; 3) Лактатний (Лак) клЫко-бюх|'мичний варшнт - юиннна картина з рухливютю клшнних симптом1в, вщображуючих перехщ у фазу загострення, розвиваеться при накопиченн1 у тканинах лактату; 4) Змшаний (Змш.) клЫ1ко-бюх1м1чний

BapiaHT - загострений nepe6ir пародонтиту з однаковою ¡нтенсивнютю ураження м"яких та твердих тканин пародонту проходить на фон1 поеднуваних вщхилень у систем! п1руват-лактат та активацп ВРО.

Засвщчено можливють видшення юш!чноТ форми генералюованого пародонтиту ¡з синдромом пперестезп твердих тканин зуб1в у самостмний BapiaHT розвитку захворювання з вираженими порушеннями обмту Са, Р та Мд в ясеннм рщиж та бюптал зуба. Mix ступенем тяжкоCTi пародонтиту та пперестезп, реакц!ею твердих тканин на температурн! та xiMiHHi подразники, порогом електрозбудливосл та показником втрати юстковоТ тканини встановлено тюний кореляцмний зв'язок.

Подано патогенетичне обгрунтування принципе диференцмованоТ терапм пародонтиту, розроблено методи комплексного л1кування ¡з замщувальним поповненням бюрегулятор!в новими фармаколопчними препаратами р1зних клаав у залежност! вщ особливостей кл!ннних прояв1в пародонтиту i пов"язаних ¡з ними 6ioxiMi4Hnx порушень гомеостазу тканин pOTOBOi порожнини, BiKy хворих та пори року.

Ефективнють нових метода л1кування пародонтиту пщтверджена даними кл1н!чних досл1джень ¡з використанням об'ективних клМчних показниюв та лабораторних метод1в. HoBi методи л1кування захищен! 2 авторськими свщоцтвами, 1 патентом, 1 прюритетною довщкою про винахщ (А.С. "Cnoci6 л!кування пародонтиту, ускладненого пперестезюю твердих тканин" (№ 1769885) та "Антиппоксичний 3aci6 при пародонтитГ № 1782600; Патент № 1782600 на винахщ "Антиппоксичний зас!б при пародонтит!", "Новий препарат-намацит для комплексного л1кування хворих пародонтитом" прюритетна довщка на заявку № 440148) та 2 заявками у Фармкомпет МОЗ УкраТни.

Теоретичн! висновки розкривають HOBi аспекти у патогенез! пародонтиту i становлять основу для розробки нових метод1в д!агностики та патогенетично-обгрунтованих метод1в профшактики та л1кування.

Практичне значения роботи. Для стоматолопчних установ II та II! piBHiB запропонована "Карта пародонтолопчного обстеження", у як!й дано юльюсну оцЫку кл!н!чних симптом!в, що характеризують вираження, розповсюдження та ¡нтенсивн!сть патолопчного процесу у тканинах пародонту, врахован! провщн! фактори ризику. Розроблена медична (нформацмно-дгагностична комп"ютерна система (М1ДКС) для введения, збереження та обробки ¡нформацн, використання яко'| пщвищить ефективн!сть диференц!йноУ д!агностики захворювань пародонту, забезпечить чпгкий анал13 захворюваност!, и прогнозування та планування заход!в первинноТ i вторинноТ профтактики.

У ротов!й та ясеннм рщинах виявлен! б!олог!чно актива речовини -маркери патологи, KOTpi дозволяють зд!йснгавати донозолог!чну д|'агностику, характеризують тяжюсть запально-деструктивного процесу в пародонл, дозволяють прогнозувати його розвиток, оцжювати ефективнють здйснювано'! фармакотерапп.

Розроблено показники для диференцмованого л1кування хворих на пародонтит залежно вщ виявленоТ клМчноТ форми захворювання.

Одержано дозвш Фармком'|тету СРСР(в'щ 27.11.1991 р.) та У крайни (вщ 25.03.1994 р.) на медичне застосування у стоматологи препарату -намацит, а також дозвш Фармкомгтету СРСР (вщ 01.11.1990 р.) на медичне застосування у стоматологи екстраюу кореня солодки.

Розроблено методи комплексного л1кування пародонтиту, основав на використанж нових препара^в: сульфата магжю, намациту, аеров'пу, кореня солодкового сухого (2а.с., патент \ прюритетна довщка на а.с.).

Запропоновано комплекс заходт для первинно'| профшактики захворювань пародонту та пперестезн твердих тканин зубю. Одержано техннн1 умови (2) на харчов1 концентрати та напоТ для профтактики пародонтиту.

Впровадження нових метод1в диферениуйовано! фармакотерапп генералюованого пародонтиту дозволяв досягти кл'жжо-рентгенолопчно! стабш1зацн процесу та скорочення строгав л1кування, досягти стмкоТ ремюи та зменшити кшьюсть рецидивш.

Основш положения дисертацм, що виносяться на захист.

1. В основ1 розвитку клжичних симптом1в запальних захворювань пародонту лежить дестабт|'зац1я мембран мп-охондрш у тканинах ротовоТ порожнини в результат розвитку синдрому пероксидаци, змжи активное^ ¡Н1Ц,1аториих фермент!в двох циклазних систем I обмжу глутамшовоТ кислоти, наступи! змжи балансу метаболтв системи п1руват-лактат \ циклу трикарбонових кислот у ротовм рщинк

2. Ступжь тяжкосл й характер переб1гу генерал1зованого пародонтиту корелюе з вираженням порушень процеЫв втьно-радикального окисления та балансу метаболтв системи труват-лактат, циклу трикарбонових кислот \ обмжу глутамжово! кислоти у ротовм та ясеннм р'щин'1, сезоним I в1ковим факторами.

3. Показники обмжу глутамжовоТ кислоти (ГЛДГ, у-ГТП, КК) е ¡ндикаторами триваючого стану патолопчного процесу в пародонт1, дозволяють прогнозувати його розвиток, а також ¡дентиф1кують групу ризику можливо! патологи серед здорових на момент обстеження людей, що дозволяв ¡х розглядати як маркери запальних захворювань пародонту.

4. Сукупнють клжмних та характерних для генерал¡зованого пародонтиту бгох1м1чних та ¡мунолопчних показниюв дозволяе видшити в окрему групу ризику оаб, що перебувають у стаж передхвороби.

5. Встановлеж юижчж форми розвитку генералюованого пародонтиту зумовлеы певними типами превалюючих метабол1чних порушень у ротовм порожниж що дозволяе видшити в переб1гов1 пародонтиту його провщж кгннжо-бюх1М1чн1 вар1анти.

6.Видшення варгантш переб1гу генерап1зованого пародонтиту е основою диференщйованого застосування у комплексному л1куванж генерал ¡зованого пародонтиту лкарських засобш, спрямованих на шдвищення р1вня антиоксидантного захисту, усуваючих порушення

вуглицевого, морального o6míh¡b i прояви локального метабол1чного ацидозу.

Впровадження наукових розробок у практику. Одержан! результати вттено у практику роботи ОдеськоУ обласноУ стоматолопчноУ пол1клшки, мюьких стоматолопчних пол1кл!н1к м.Одеси, стоматолопчноУ пол1клж1ки Нацюнального медичного умверситету. Положения роботи включено до навчального процесу профшьних кафедр Одеського медичного ун1верситету, Нацюнального медичного унюерситету, УкраУнськоУ медичноТ стоматолопчноУ академм, Львшського державного медичного ужверситету, 1вано-Франювсько| медичноТ академн.

Апробащя роботи. Ochobhí результати дослщжень допов¡дались ¡ обговорювались на VIII Всесоюзному з"Узд! стоматолопв (Волгоград, 1987), на I зНзд стоматолопв Молдови (Кишинев, 1988), на VII з'Узд! стоматолопв УкраУни (Львш, 1989), на II з'Узд стоматолопв Туркменистану (Ашхабад, 1991), на V з"Узд|' ф1з1отерапевт1в i курортолопв УкраУни (Одеса, 1991), на XIV з"Узд1 УкраТнського ф1зюлог!чного товариства ím. I.П.Павлова (КиТв, 1994), на I та II М1жнародних симпоз1умах з ¡мунологп (Цхалтубо, 1990, 1992), X науковм конференцп з ¡мунологи (Челяб'шськ, 1990); III та IV Всесоюзних конференщях "Клмчна в1там1нолопя" (Москва, 1991, 1992), науково-практичнм конференцП', присвячент 65-р1ччю ОНД1С (Одеса, 1993), на I нацюнальному з"Узд1 фамаколопв УкраУни (Полтава, 1995), VI KOHrpeci СФУЛТ (Одеса, 1996), ВсеукраУнськоУ конференцп л1кар1в-стоматолопв (Полтава, 1996).

Дисертацмну роботу апробовано на засщант ВченоУ ради Одеського НД1 стоматологи 24 кв'ггня 1996 року та на апробац|'йн1'й рад! "Стоматологш" Нац1онального медичного ун1верситету 18 вересня 1996 р.

Особистий внесок автора. Автором обгрунтовано напрям, сформульовано мету та завдання дослщження, розроблено програму виконання науково-дослщноУ роботи. Самостмно зд1йснено орган1зац1ю наукових досл1джень, виб1р методик дослщження, проведения клМчних та експериментальних досл1джень, анал1з одержаних даних, наукове обгрунтування отриманих результата i написания дисертацн.

B¡oxÍMÍ4H¡, ¡мунолопчн1, радгснзотопж досл^дження, статистична обробка одержаних даних ¡з використанням ново!' комп"ютерноУ математичноУ програми проведен! разом ¡3 сп1вробггниками вщповщних вщдинв ¡нституту при безпосереднм учасл автора.

Публкацн. За матер1алами дисертацП опублковано 43 наукових праць, у тому числ! 1 ¡нформацмне письмо, одержано 2 авторських свщоцтва на винаходи, 1 патент.

Обсяг i структура роботи. Дисертащйну роботу викладено на 390 CTopiHKax друкованого тексту. Праця складаеться ¡з вступу, огляду л!тератури, 7 роздш1в власних дослщжень, заключноУ частини, bhchobkíb, практичних рекомендац1й, покажчика лтератури та трьох додаткш. 1люстрована 42 таблицями та 31 малюнком. Додатки мютять 25 таблиць.

Покажчик л'иератури включав 590 джерел, у тому числ1 влчизняних (СРСР - СНД) - 340 та ¡ноземних - 250.

Змют роботи

Матер1ал i методи дослмджень. Проведено обстеження 1159 чоловк, серед яких практично здоров! донори Kpoßi та курсанти ПТУ (394 чол.) у вщ|' вщ 18 до 45 pokîb, а також пацюнти ОНД1С (765 чол.), об'ектом досл1дження в яких були тканини пародонту, ротова (РР) та ясенна (ЯР) рщини, змив ¡з POTOBOÏ порожнини та кров ¡з пальця (вени). Bei досл1дження здмснено навес™ (березень-травень) та в осЫньо-зимову (вересень - с'тень) пору року.

Юнжчш методи дослщження. Клмчне обстеження 1159 oci6 починали 3i збору анамнезу життя та розвитку захворювання. Стан тканин пародонту оцжювали за вираженютю кровотеч1 та гноевидтення, глибиною патолопчних зубо-ясенних кишень (ПЗЯК) та втратою кютковоТ тканини (ВKT), рухомютю зуб(в та пробою Шилера-Писарева, величиною ¡ндекав РМА та SPITN. Про стмюсть капшярщ ясен робили висновок на пщстав1 вакуумно'| проби В.1.Кулаженка (1960).Для пщеумково! оцжки стану тканин пародонту розраховували комб'жован'1 ¡ндекси: КП1 (комб'жований пародонтальний ¡ндекс), ДП1 (дюгностичний пародонтапьний ¡ндекс) та 1ПР (¡ндекс пародонтальних резервю) (Т.В.Никитина, 1982). Ппенмний стан POTOBOÏ порожнини оцжювали за ¡ндексами Грж-Вермшьона - (OHI-S), Турески, О" Л ¡pi ( Т.В.Никитина, А.Н.Балашов, 1980). Результати bcîx визначень оцжювапись шькюно i вносились до розроблено!' нами "Карти пародонтолопчного обстеження". Це дозволило максимально об'ектмвкзувати та стандартизувати даж клжнного огляду та п!дцати ïx у подальшому машиннм o6po6ui на ЕОМ.

Д1агностика та класифжац1я пперестези твердих тканин зубш зроблен1 вщповщно до рекомендацм Ю.А.Федорова (1970). Електропровщнють твердих тканин зубш вим1рювали у класичн!й точц1 та на д1лянц1 дефекта (Л.Р.Рубинов, 1976).

Дагностику захворювань пародонту здмснювали вщповщно до класифкацп захворювань пародонту М.Ф.Данилевського (1994).

EioxiMiMHi методи. Визначення метаболтв глкол1зу та циклу трикарбонових кислот (ЦТК): лактату, а-кетоглутарату, малату, оксапоацетату, ¡зоцитрату та трувату в ротово! рщини (РР) 698 та сироватц1 Kpoßi 110 обстежених здмснювали за методами, описаними в поЫбнику за редакцию H.V.Bergmeyer (1970). Показники обмжу глутамжово'|' кислоти: активнють глутаматдегщрогенази, у-глутамштранспептидази та креатжюнази визначали у РР 163 та ЯР 57 обстежених за методами E.Schmidt (1962), V.Kulhanek, D.Dimov (1973), I.Szasz (1976), у модифкаци Р.П.ПодорожноТ' та Т.1.ГенесиноТ.

OicpiM цього, у РР 732 обстежених визначали вмют малонового диальдегщу (МДА) (И.Д.Стальная, Т.Г.Гаришвили, 1977), сульфгщрильних та дисульфщних груп (И.В.Веревкина у сгивавт., 1977), активнють глутатюн-редуктази (Гл-редуктази) (Ф.Е. Путилина, 1982) та глутатган-пероксидази (Гл-пероксидази) (В.А.Пахомова та ¡нш., 1982). Ршень забезпечення головним лтщним антиоксидантом - а-токоферолом у 694 обстежених - оцЫювали за стмюстю мембран еритроцитю до перекисного гемол1зу (О.Н.Воскресенский та ¡н., 1982).

Вмют зал1за у РР 93 обстежених пюля осадження бшюв анал'1зували за методом W.T.Caraway (1963) у модиф'каци Р.П.Подорожно!' у cnißaBT. (1995).

Визначення у РР 46 обстежених активное^ аденшатциклази провадили на колот "Дауекс" 50 х 8 200/400 в Н+-форм1 за методом I.Krishna у епшавт. (1968), гуаншатциклази - на колонщ "Дауекс" 50 х 8.200/400 в С1-форм1 за методом М.А.Федорова (1979).

OKpiM цього, у poTOBiii та ясеннм рщинах було проведено визначення еластази за методом L.Vissez, E.K.BIout у модифкацн О.Г.ОглоблжоТ та ствавт. (1984) та концентрацм водорозчинного бшка (H.Lowry et al.,1951).

BMicT Ca, P, Mg вивчено у 6ionTaTi твердих тканин зуба та ясенноУ рщини 139 обстежених (А.Д.Семенов, 1977; М.Д.Лемперт, 1968).

1мунолопчш методи. 1мунограма KpoBi була вивчена у 210 обстежених з допомогою комплексу експрес-м1крометодш (К.А.Лебедев у епшавт., 1987). Оцтку мгсцевого ¡мунпету здйснювали на пщетав! вивчення MaTepianiB змив1в ¡з ротовоТ порожнини 174 обстежених за допомогою комплексу експрес-м1крометод1в (Т.Г.Робустова у епшавт., 1990). 1нтенсивн!сть ewirpaui) лейкоцита у ротову порожнину у 257 oci6 визначали методом послщовних полоскань М.О.Ясиновського у модифкацм 0.1.Сукманського у спюавт. (1980).

Схеми комплексного л!кувзння хворих на генсрал1зований пародонтит. На препарати, що використовуються у даному дослщженн1, було одержано дозвш Фармкогтптету СРСР на медичне застосування у стоматолопчнм практик: для екстракту кореня солодкового сухого вщ 1.11.1990р., для намациту вщ 28.11.1991р. та вщ 25.03.1994р. дозвш Фармкомггету УкраТни.

До комплексного л1кування хворих на пародонтит входила базисна терап1я та засоби загального впливу на орган1зм вщповщно до розроблених схем.

Ефективнють проведеноТ терапи оцжювали з допомогою клМчних та лабораторних показникгв, KOTpi було вивчено до i пгсля л!кування, через 1,3,6-8 та 10-12 Mic.

Для комплексного л1кування хворих на пародонтит ¡з супровщною пперестезюю твердих тканин 3y6iß регуляторами морального обмшу (Mg та Ca вмщуюч! препарати) було вдабрано 222 хворих: I ст. тяжкоCTi - 82 чол., 1-11 ст. - 97 чол., 11-111 ст. - 43 чол. Було використано 5-% розчин

MgSC>4 при введена двома шляхами (електрофорез,

датермоелектрофорез) ¡ в двох режимах (10 сеанав по 10 хв. i 5 ceaHciB по 6 хв.), тобто за чотирма схемами. Як препарат пор1внювання використано узвичаеы засоби - 10% розчин глкжонату кальцш та 10% р-н хлористого кальцю, що вводяться за стандартною методикою - 10 сеанЫв по 10 хв.

Для визначення показань до застосування намациту i його поеднання з "Аеров1том" було вадбрано 192 хворих на генералЬований пародонтит I та I-II ctynehi тяжкоctí i випробувано 3 схеми: l-a - включала пероральне застосуванння намациту та "AepoBiry". Мюцево - намацит у вигляд 5% водного р-ну для апл1кац1й; 2-а - мюцево намацит, перорально "Аеров!т"; 3-а - перорально й мюцево намацит. Л1кування вщбувалось восени та навесни

, Вивченння ktiíhíhhoV ефективност екстракту кореня солодкового сухого проведено у 206 хворих на пародонтит (I ст.тяжкост1 у 41 чол., I-II ст. тяжкост'1 у 96 чол.. 11-111 ст. тяжкост у 69 чол.) у pi3H¡ пори року - оЫнню-зимову та навесик 1-а схема л1кування включала пероральне застосування екстракту кореня солодки, 2-а - лише базисне л1кування.

Експериментальш досл1дження. У дослщах на 305 щурах лжи BiCTap 3-мюячного b¡Ky вивчено вплив ркзних режимш д1атермп,

електрофорезу та д1атермоелектрофорезу на обмж

глкозамиоглканщ i показникю мжерального обмшу - фосфору та кальцго в зубах та альвеолярних вщростках щурщ ¡з використанням радю1зотопних метод1в (Р.П.Подорожная, 1974; Н.Н.Великий, 1982).

Об'ектами дослщження слугували ясна, коронки та KopeHi р1зцщ ¡ молярш, юстка альвеолярних вщростав щелепи, стегнова юстка. Всього для дослщження взято 2100 зразюв тканин.

Збирання, збереження та обробка ¡нформацм здйснювались на персональна ЕОМ класу IBM PC AT 386. Програму кластерного анал1зу написано мовою CLIPPER. Результати роботи програми представлено в дисертацп у вигляд таблиць i графив (В.Н.Носов, 1990). Серед стандартних методш статистично! обробки одержаних дан их - Т-критерго Стьюдента (Л.С.Каминский, 1969) та парний критерм Вшкоксона (Е.В.Гублер, A.A. Генкин, 1969).

Результати власних дослщжень i i'x обговорення.

Систематизащя обстежених oc¡6 за об"ективними клжнними ознаками з використанням медичноТ ¡нформацмно-дагностичноТ комп'ютерноТ системи (М1ДКС), що базуеться на класифжацп М.Ф.Данилевського (1994), дозволила розподшити bcíx обстежених за 4 трупами: з ¡нтактним пародонтом (60 чол.), станом передхвороби (37 чол.),

катаральним пнпвпгом (61 чол.) та генерализованим пародонтитом р1зного ступеню тяжкост1 (374 чол.).

У 97 практично здорових донорш KpoBi bîkom 18-29 роюв пщ час огляду potoboï порожнини було виявлено nobhi зубн1 ряди й вщсутнють будь-яких скарг. Серед них будо видтено oci6 з ¡нтактним пародонтом, про що свщчили дан1 об'ективного клНчного обстеження та група ризику розвитку патологи, що в подалыиому ¡менуеться як "передхвороба". В oci6 uieï групи, видтено!' за сукупнютю загальних та мюцевих фактор!в, при об"ективному пародонтолопчному обстежены виявлено поодиною прояви кл!н!чних симптом'1в запалення. Поява незначно! кровотеч'| при зондуванн'| ясенноТ борозни на дтянц! 1-2 зуб1в з piBHOMipHHM зусиллям, що не перевищуе ф!зюлопчного подразнення (проба на кровотечу - 0,30±0,02), ¡ндекс РМА=0, проба Шилера-Писарева негативна, глибина ясенно! борозни - 0,85±0,05 мм. 1ндекс CPITN - 0,38±0,05. 1ндекс пародонтальних резервш - 100%. Рентгенолопчно деструктивних змЫ юстково!' тканини не виявлено. Серед мгсцевих фактор1в ризику в oci6 uieï групи виявлено попршення ппени ротово!' порожнини (¡ндекс Турески зрю до 1,58 ± 0,15, р <0,05, у nopiBHflHHÎ з особами з ¡нтактним пародонтом - 0,98± 0,08).

Встановлено, що ¡нтактний пародонт, стан "передхвороби", катарапьний riHriBÏT зустр!чаються переважно у молодому Biui (18-29 роюв) з однаковою частотнютю в обидв! пори року. Генерал ¡зований пародонтит pi3Horo ступеню тяжкое^ уражуе обидв! bi'kobî групи (18-29 роюв та 30-59 рок!в). При цьому у весняний перюд очевидною е тенденц|'я посилення запальних явищ у тканинах пародонту пор!вняно з ociHHÏM пергадом, як при пародонтит! I ст. тяжкост! (PMA - 2,27±0,05 i 1,76±0,16, р < 0,01; проба на кровотечу - 1,86±0,08 i 1,23±0,11, р< 0,05), так i при I-II ст. (РМА -2,86±0,09 ! 2,4810,07, р< 0,05; проба на кровотечу - 2,72±0,15 i 2,2510,11, р< 0,05).

3 bîkom у хворих на пародонтит спостертаеться збтьшення втрати KicTKOBOî тканини (з 1,8910,44 у хворих 18-29 роюв до 3,3010,32 у хворих 30-59 роюв, р<0,05) i прямопропорц!йне зростання ¡ндексу КП1 з тенденцию до зниження ДП1 в обидва сезони обстеження. M ¡ж ¡ндексом КП1 i стмкютю каптяр1в м!кроциркуляторного русла та ВКТ встановлено прямий кореляцмний зв"язок (г=0,48 та г=0,52). Зворотня кореляц!йна залежнють притаманна ¡ндексу ДП1 та 1ПР (г=-0,56, та г=-0,44), величина котрих знижуеться пропорщйно до наростання деструкцн юстковоТ' тканини альвеолярного вщростку.

У 36% випадюв при пародонтит! виявлено синдром пперестези твердих тканин зуб^в (ГТТЗ), переважно генерал!зована форма III ступеню. При цьому встановлено прямий зв'язок мок тяжюстю запального процесу в пародонт!, реакцюю твердих тканин на piaHi подразники та ВКТ (г=0,58), зворотня залежнють (r=0,47) Mix ВКТ та порогом електрозбудження, що визначаеться на дтянц! дефекту.

Анал1з 6ioxiMÎ4HHX даних, одержаних при обстеженш в оЫнньо-зимовий та весняний сезони oci6 з pi3HHM станом тканин пародонту двох

вкових труп (18-29 та 30-59 роюв), дозволив виявити циюичнють у зм!ненн! цих показниюв. При цьому навесы посилення процесщ ВРО в обстежених вком 18-29 роюв виявлено, починаючи з передхвороби, з подальшим наростанням цих явищ при катаральному пнпвт та генерал1зованому пародонтит!. Про це свщчило вдогщне збшьшення (р < 0,01) перекисного гемолгау еритроцитш (¡з 9,80± 0,88% при ¡нтактному пародонт! до 13,5±0,40% при передхвороб!, до 23,30±0,70% при пнгвт й до 35,56±4,60% при пародонв-ш), юнетика накопичення у РР МДА, р!вень якого зростав (р<0,001 -0,05) паралельно перекисному гемолизу еритроцит!в, також починаючи ¡з стану передхвороби до 4,25± 0,47мкмоль/л (р<0,01) при пародонтитК Серед глутатюнзалежних ферментш найбшьш !стотн1 зм!ни виявлено у хворих на пнпвп', у яких активнють Гл-редуктази знижувалась до 19,30±3,14 нмоль/хв/мл з 38,2215,01 нмоль/хв/мл при ¡нтактному пародонл, а активнють Гл-пероксидази тдвищувалась з 1,56±0,10 нмоль/хв/мл при ¡нтактному пародонл до 2,40± 0,10 нмоль/хв/мл/. У хворих на пародонтит, навпаки, -активнють Гл-редуктази значно зросла (до 92,06±9,00 нмоль/хв/мл пор!вняно до оаб з ¡нтактним пародонтом, р<0,001), активнють Гл-пероксидази ¡стотно не вщркзнялась вщ умовно! норми.

Восени збшьшення показниюв, характеризуючих ВРО I недостатнють ФАС в ос!б вком 18-29 роюв, виявлено лише при генералюованому пародонтит!. Однак, при цьому достов!рно вщр!зняючись вщ показниюв контролю й пнпвпу, величина перекисного гемол'кзу в 2 рази, а активнють Гл-редуктази в 1,7 рази нижча, жж у хворих того ж в^ку, обстежених навесы.

В оаб старшоТ вковоТ групи (30-59 роюв) при наявносп генерал1зованого пародонтиту посилення ПОЛ спостер!галось в обидв! пори року.

Очевидно, що посилення процес;,в ПОЛ при пародонтил, особливо виражене на фон: весняноТ недостатност! бюантиоксидантш, зумовлюе розвиток мюцевих прояв!в синдрому пероксидацн - ушкодження мембран \ ферментов. При цьому слщ зауважити, що першими (з вах субкл1тинних структур при синдром! пероксидацн ушкоджуються мггохондрп (О.Н.Воскресенский, А.П.Левицкий, 1970; И.Г.Шабалина та ¡н., 1995).

Сезонна та вкова спрямоважсть процеав ВРО та показниюв ФАС на початкових етапах виникнення й розвитку патологи у тканинах пародонту - пщ час передхвороби вивчена вперше нами. Кр!м цього, нами вперше виявлено пщвищення вмюту ( р < 0,001) небшкового зал!за у РР та зал1зозв"язуючо'| властивост! РР при катаральному пнпвт та пародонтит!, що вказуе на роль зал!за як фактору ¡ндукцп перекисних механ!зм!в патогенезу захворювань пародонту.

Вивчення обмжу глутамжовоТ кислота в ротов!й та ясенжй рщинах дозволило встановити прогресивне (р<0,05-0,01) зниження активное^ ГЛДГ у вковм груп! 18-29 роюв, починаючи з1 стадн передхвороби, до мМмальних величин при генератзованому пародонтит! в обидв! пори

року, що певно, вщображае спадання утил!зацй продукту реакци а-кетоглутарату в ЦТК через ушкодження (мембрани та ферменлв) м1тохондр1й. Це пщтверджуеться встановленими зворотжми кореляц!ями Mix piBHeM ПОЛ та активнютю ГЛДГ. Пщвищення активное^ у-ПГП (р<0,01-0,001) на стадн передхвороби в обидв! пори року та ще бшьше зростання п при пнпвт навесн1 та пародонтит! в обидва сезони вщображае тенденцию до пщвищення бюсинтезу глутатюну - центрально!' ланки ФАС. Синхронж змжи активност1 згаданних ферменлв (ГЛДГ, у -ГТП,) виявлеж нами i в ЯР з посиленням ступеню тяжкост! пародонтиту. Одержан! дан! дозволяють вважати, що щ ферменти е маркерами патологи, що розвиваеться.

Результати, одержан! нами при вивченж аденшатциклази та гуантатциклази у ротовм р!диж здорових та хворих на пародонтит людей, вщповщають ¡снуючим у лп-ератур! ( Г.И. Дорофеев та ¡н., 1978; H.A. Федоров, 1979) вщомостям про контрастж ефекти, викликан! цАМФ та цГМФ. Встановлене нами пщвищення активное^ гуантатциклази при пародонтит! I - II ст. майже вдв!ч1, пороняно з I ст., очевидно, ¡ндуковано продуктами ПОЛ. Пщвищення продукци цГМФ активуе цГМФ - залежну протеТнюназу, внаслщок чого може бути i дестабЫзащя мембран, в т!м числ1 л!зосомних, ¡з звшьненням агресивних л!тичних фермента. Спад активное^ аденшатциклази, прогресуючий в Mipy поважчання пародонтиту при I ст. в 1,5 рази ( р< 0,005), при I - II ст. - в 2 рази, можливо, перешкоджае стабш!зацп л1зосомних мембран, сприяючи цим самим звшьненню агресивних фермент!в.

Таким чином, дослщження забезпеченост! oci6 групи ризику, хворих на катаральний пнпв'гг i генералЬований пародонтит бюрегуляторами р1зних wiaciB з урахуванням BiKy та пори року пщтвердило теорю О.Н. Воскресенского (1986, 1987, 1991) та його послщовниюв (М.Я. Нидзельский, 1985; Л.М. Тарасенко, 1986; В.Н. Бобырев, 1990; Т.М. Дунязина, 1993 та ¡н.) про роль процес'щ в'шьно-радикального окисления у тканинах ротовоТ порожнини в патогенез! структурно-метабол!чних ланок розвитку пародонтиту.

Вивчена нами сезонна та в!кова спрямоважсть зм!нювання вм!сту метаболтв, що беруть участь у регуляци окисно-вщновлювальних процес!в у ротовж порожниж, показала, що редокс-стан у ротовм порожнин! хворих на пнпв!т навесн! та восени однаков!, з посиленням тяжкост! пародонтиту у bikobm rpyni 18-29 pokib у весняж м!сящ пом!чено поглиблення метабол1чних змж - накопичення лактату (збшьшення вм!сту в 4,4 рази, р < 0,001) ! зниження !ндекс!в llip /Лак ( в 4-5 раз1в) i Оа/Мал ( в 2-3 рази), що характерно для ацидотичного стану. Восени при пародонтит! встановлене ютотне пщвищення трьох показниюв вщношень окислених метаболтв до вщновлених (П!р/Мал - в 4 рази, П!р/Лак - в 2 рази, Оа/Мал - в 2 рази) на фон! цшком певного зростання ( р < 0,05) вмюту Ырувату й зниження (р< 0,01) малату.

Звертають на себе увагу змши в систем! гпруват-лактат. Спостереження восени за особами вком 18-29 роюв констатують, що, зростаючи в стан1 передхвороби у 1,5 рази, ¡ндекс П1р/Лак ще бтьше зростае при пародонтил I ступеню (в 3-4 рази), а також у хворих на пародонтит вком 30-59 роюв (у 3-4 рази). Навесн! характер зм'ш у систем! п1руват-лактат мае протилежну спрямованють. В оаб вком 18-29 роюв у м1ру прогресування захворювання спостер1галось зниження ¡ндексу П1р/Лак, починаючи з пнпвпу - в 2-3 рази, а дал] при пародонтит1 I ступеню тяжкост1 в 5 раз1в, при пародонтит! 1 и II ступеню тяжкост1 в 5-6 раз1в.

У старшей вковм грут у хворих на пародонтит цей ¡ндекс був знижений дещо менше, н1ж в оаб бшьш молодого в1ку, але також ¡стотно по вщношенню до контролю - 3 рази.

Спрямованють змм показниюв редокс - стану в тканинах пародонту у хворих на генерашзований пародонтит старшо! вково! групи (30-59 роюв) у р1зн1 пори року (весна, оань-зима) аналопчна до тих, що спостер1гаються у бтьш молодих людей (18-29 роюв).

В ц'шому, судячи з характеру змж метаболтв глкол1зу та циклу трикарбонових кислот, для генерал1зованого пародонтиту характерний р1чний цикл переб1гу. Розпочинаючись восени, пюля вщносного благополуччя у лггн1 мюяц1, захворювання прогресуе протягом зими \ у весняж мюяц1 в перюд спалах1в ВРО (1 ушкоджень мггохондрм) у тканинах ротово! порожнини спостер1гаються найбшьш значн1 вщхилення щодо р1вня метаболтв глкол1зу та ЦТК.

Нашими ¡мунолопчними дослщженнями засвщчено, що при загостреному переб1гу генералюованого пародонтиту спостергаеться в1дхилення ряду ¡мунололчних показниюв вщ р1вня загальноприйнятоТ норми, корелююче до ступеню тяжкостт пародонтиту, що вщповщае даним лиератури (В.В. Хазанова та ¡н., 1976; Т.П. Иванюшко та ¡н., 1985; И.В. Безрукова та ¡нш, 1987; Н. Окас1о е1 а!., 1984; ЕЬегзо1е е1 а1., 1987). При цьому становило ¡нтерес пщвищення числа Т - л1мфоцит1в у кров1, спостережуване як у стан1 передхвороби, так I у хворих на пародонтит, обстежених в перюд, що передував загостренню. Динамка спшвщношення юитинних елементш змиву - еппел1альн1 клиини: нейтрофши: л1мфоцити (Е:Н:Л), сп1ввщношення Лейк/Е корелюють до тяжкост1 дистроф1чно-запальних змж у пародонл, бо коли при ¡нтактному пародонт1 коефЦюнт Лейк/Е>1 виявлено в 30%, то пщ час передхвороби вж перевищуе одиницю в 44%, при пнпвт - у 54%, а при пародонтит! - у 62%. Посилення адгезивно! активное^ нейтрофшш змиву (Е-РУН/Д-РУН), виражене понижения адгезивно! спроможносл еппел1альних клггин (Д-РУЕ) I суттеве пщвищення Д-Фаг. нейтрофш1в також наростали паралельно з посиленням тяжкосл патолопчного процесу в пародонл.

Таким чином, у хворих на генерал¡зований пародонтит на р1зних стадях захворювання встановлено пщвищення ршня процесш ВРО -лтуув, порушення ¡мунно! системи, а також балансу метаболтв системи гпруват-

лактат, циклу трикарбонових кислот, обмжу глутамжово! кислоти та активное^ ¡ндикаторних фермента двох циклазних систем (аденшат - та гуаншатциклази), що виявлено вперше нами.

Сформован! 4 виршапьних правила (дискримжантних фукц1й) оптимально! класиф'1каци захворювань пародонту дозволили не лише провести диференцмну д1агностику з високим ступенем точность але й виявити серед ycix 29 ознак при розтзнаванж кожноТ' конкретно! нозолопчно! форми (генерал|'зований пародонтит, катаральний пнпви, передхвороба) найбтьш високий процент правильного розпЬнавання (99,48%) при aHani3i мМмальноТ кшькосп ознак для поеднання клМчних TecTiB ( PMA, ПЗЯК, ВКТ, кровотеча ясен) з бюхЫчними ( МДА, лактат, труват, Гл-пероксидаза, перекисний гемол1з еритроцилв).

В подальшому використання алгоритму захворювань пародонту дозволило видшити 0CH0BHi кл¡HinHi форми nepeôiry генерал1зованого пародонтиту i вщповщш до них типи метаболнних порушень у тканинах ротовоТ' порожнини, котр) опгсля було об'еднано в к_лтжо-бюх1мгчн1 BapiaHTH nepeâiry пародонтиту з умовним позначенням: перекисний (Пр), лактатний (Лак), труватний (Пв) i змшаний (Зм!ш).

Загострений nepeôir пародонтиту високо! ¡нтенсивносл розвивався на фож активацм ВРО й недостатносл ФАС - перекисний (Пр) клжжо-бюх1мнний BapiaHT nepeôiry генералкзованого пародонтиту. Юи'ычно виявлявся вираженими ознаками запалення (РМА=2,40±0,08) та кровотеч1 ясен (2,28+0,08), а також високим показником ВКТ (3,0±0,33). Патолоп'чний процес мав генерагнзований характер (КП 1=4,0+0,37) високоТ ¡нтенсивност1 (ДП1=0,48+0,03) з ураженням до 5-6 секстантш у ротовм порожнинк Роль м1кробного фактору пщтверджували високий ¡ндекс OHI -S (Грж-Вермшьону) i Турески, при значжй юлькосв зубного каменю (O'JTipi). Про пщвищену швщюсть утворення ПОЛ робили висновок, виходяч1 з накопичення МДА (>5,0 мкмоль/л) та збшьшення перекисного гемол)зу еритроцит1в (>14 %), вщображаючого дефщи а-токоферолу у штинних мембранах, а також ¡з функционально! напруги ферментативних ланок ФАС (активнють Гл-пероксидази >2,5 нмоль/хв/мл). В ц'шому перекисний ¡ндекс - П1 >175. Однак, у 62% випадюв вщношення Лак/nip > 4,25, що свщчить про накопичення лактату i сприяе розвитку метаболнного ацидозу.

У rpyni хворих з хрон1чним nepeôiroM пародонтиту, при якому на перше Micue виступали деструктивы процеси в юстковм тканини (ВКТ-3,1+0,19) з незначним вираженням запальних явищ у м'яких тканинах пародонту (РМА= 1,96+0,07, кровотеча - 1,67±0,07) процес розвивався на фож порушень балансу в систем! пЁруват-лактат у б!к накопичення шрувату - п1руватний (Пв) клж1ко-бюх1м1чний BapiaHT nepeôiry генералюованого пародонтиту. При цьому патолопчний процес у тканинах пародонту мав генералкзований характер (КП1=4,4±0,24) високо? ¡нтенсивност! (ДП1=0,40+0,06) з ураженням Bcix секстанов.

Накопичення гйрувату може свщчити про порушення системи лактат-пфувату i спад активное™ л1руват-депдрогеназного комплексу внаелдок зниження утил^ацм ацетил-КоА в реакцшх ЦТК. Можливо, накопичення п1рувату в юитиж призводить до посилення дистрофмних 3MÎH при генерал1зованому пародонти-ri й зумовлюе хрожчний nepeôir процесу.

Таким чином, lu зеуви в систем! п!руват-лактат - наслщок зниження ¡нтенсивност1 бюлопчного окисления i тканинного дихання через порушення функцм м1тохондр!Й процесами ВРО.

Впливом в1кового фактору на обмЫ трувату (Ю.М. Островский та ¡н., 1987) можна пояснити переважно хрожчний nepeôir пародонтиту у BiKOBin rpyni 30-59 роюв в обидва сезони обстеження (навесн'| - в 46%, ociHb-зима - в 57%). У вков1й rpyni 18-29 pokîb труватний тип виявлено дещо рщше (25% та 38%, вщповщно).

Юншчна картина з рухливими симптомами переходу xpoHi4Horo nepeôiry в загострений виявлена у хворих на пародонтит, у ротовм рщиж котрих порушення балансу в систем! труват-лактат в'щбувалося у 6îk накопичення лактату - лактатний (Лак) BapiaHT клМко-бюх^чних порушень. Характерно, що у цих хворих в оджм секстанл переважали симптоми хрон'|Чного процесу, а в ¡ншому спостер'1гались явища загострення з пщвищеним ¡ндексом РМА до 2,85+0,12, з посиленням кровотеч'| ясен до 2,45+0,08 та гноевидтенням ¡з ПЗЯК до 3,2±0,09. В середньому ¡ндекс РМА=2,55±0,09, проба на кровотечу - 2,01+0,14 на фож м1жмально вираженоТ деструкцп юстковоТ тканини (ВКТ=1,0+0,39). Процес мав обмежений характер (КП 1=1,9+0,42) невелико! ¡нтенсивност! (ДПN0,62+0,06) з переважаючою локажзац'ею на дтянц1 двох-трьох секстанов. Така юшка вказуе на наявжеть загостреного nepeôiry пародонтиту низькоТ' ¡нтенсивностК При цьому в'щношення в'щновлених метаболтв до окислених значно збшьшено - Лак/nip > 4,25. Показники ПОЛ i ФАС в межах умовноТ фЫолопчно! норми. Показник Лак/nip no6i4HO характеризуе епшвщношення вщновлених та окислених форм тридиннуклеотидш (Н.Р.Чаговец та ¡н., 1974). Його пщвищення евщчить про розвиток у тканинах лакто-ацидозу при порушеннях м!кроциркуляцн в судинному русл1 (Д.А.Мельничук, 1983, 1989; В.А.Пахомова, 1992; W.G.Longmore et al., 1974). Зниження редокс-стану через ушкодження м1тохондр1й у тканинах пародонту також призводить до накопичення лактату. Допустимо припустити, що змжи в систем! лактат-^руват, сприяюч1 пщвищенню фонду НАДН, створюють також компенсаторний процес, спрямований на в'щновлення активности ланки глутатюн-аскорбат-токоферол ФАС.

КлМчна форма, при який деструктивж та дистрофйнно-запальж явища проявлялись рщнозначно (РМА=2,10±0,06, ВКТ=2,20±0,20), була встановлена у хворих на пародонтит, у котрих виявлеж 6ioxiMi4Hi порушення неможливо було зарахувати до певного типу - змшаний (Змии.) кл1жко-бюх1м1чний BapiaHT nepeôiry пародонтиту. У цих хворих

патолопчний процес у тканинах пародонту мав генералюований характер (КП1=3,30+0,26) пом1рноТ ¡нтенсивност! (ДП1=0,52+0,03) з ураженням до 45 секстанов у ротовм порожним. В цшому клМчна картина е характерною для пародонтиту, що набув загостреного переб1гу.

Виявлеы суттев1 змжи показниюв загапьного й мюцевого ¡муытету ротовоТ порожнини, а також найбшьш помине пщвищення питомоТ активносп еластази у хворих на генерагпзований пародонтит, що набув загостреного переб1гу - перекисний (Пр) клмко-бюхЫчний вар1ант переб1гу захворювання - свщчить про наявнють у цих хворих вираженого запального процесу генерал1зованого характеру (А.К. Лебедев, И.Д. Понякина, 1990), що в цшому пщтверджуе результата клшко-бюхЫчного тип1зування \ доцшьнють комплексного анал1зу лабораторних даних при кожнм ¡з видшених клЫчних форм пародонтиту.

Ще один клж1ко-бгах1м1чний вар1ант переб1гу пародонтиту об"еднав хворих на генерал1зований пародонтит з порушеним мшерапьним обмжом. У них, поряд ¡з загостреним переб1гом генерал1зованого пародонтиту, було виявлено синдром пперестези твердих тканин зуб1в (ГТТЗ). За нашими даними, в!н супроводжуе генералЬованиий пародонтит у 36%. При цьому виявлено зворотню залежнють м1ж втратою юстковоТ тканини (ВКТ), що посилюеться з наростанням ступеню тяжкосл генералЬованого пародонтиту, I порогом електрозбудливос-п (ПЕЗ) на дшянц1 дефекту; пряма залежнють мЬк ВКТ та реакц1ею тканин зуб1в на мехажчж, терм1чж та х1м1чн1 подразники. Поява та збшьшення ВКТ у хворих на генерапизований пародонтит призводить до прогресивного зниження вмюту Са, Р I Мд як у бюпта"п зуба, так 1 в ясеннм рщин!. Дан1 дослщження проведено вперше нами. Вони пщтвердили думку ряду автор1в (Ю.А. Федоров, 1970,1987; НЫ-Шю!!, Н.НогШ, 1985; М. УоБЫуата е1 а1„ 1990) про роль мшерального обмжу в патогенез! ГТТЗ '| показали, що кр!м Са та Р у розвитков1 цього процесу неабияке значения Мд.

Аналй одержаних даних засвщчив, що серед двох вкових груп хворих на пародонтит (18-29 та 30-59 рок1в), обстежених в рЬж пори року (весна, оань-зима), було виявлено переважно хрожчний переб1г пародонтиту, або клМчна картина з рухливими симптомами переходу хрожчного переб1гу в загострений, котр1 розвиваються при порушена балансу в систем! п1руват-лактат.

В цшому, виявлеж клшко-бюх!м1чн1 варганти переб1гу пародонтиту створили передумови для диференцшованих клМчних випробувань препарате - бюрегуляторш ркзних клаав.

Для регуляцм мжерального обмшу у хворих на пародонтит нами

запропонована арчанокисла ешь Мд^+, котру вщповщно до наших експериментальних дослщжень, доцшьно вводити у тканини пародонту шляхом електро- або датермоелектрофорезу. Мюцеве пщвищення

концентраци Мд^+ при такому введенн! локально посилюе загальну мжеражзацю кюток ] зуб1в, завдяки пщвищенню бюсинтезу

глкозамшогтжанш, поряд з ефектом ¡нтенсиф!каци зв'язування ^2р та

45Са бшкового матриксу в зон! направленого введения катюна

Алробац!я чотирьох режим1в введения Мд2+ засвщчила, що найбшьш ефективними е електрофорез (10 сеансщ по 10 хв.) та д!атермоелектрофорез (5 сеанЫв по 6 хв.).

У проведених нами клУчних дослщженнях показано, що використання магню сульфату у хворих на пародонтит ГТТЗ-типу, поряд ¡з загальновщомими засобами, виявляло, як 1 п!д час експерименту,

найбшьш високий кл!н!чний ефект при введены Мд2+ шляхом електрофорезу в режим! 10 сеанс!в по 10 хв. та датермоелектрофорезу в режим! 5 сеансш по 6 хв. При цьому усунення скарг на б'шь вщ ммшних, механ!чних та тактильних подразниюв, понижения електрозбудливост! зуб!в на дшянц1 дефекту, наявнють протизапального чинника, очевидно,

пов'язан! з! зм!нами, що настають пщ впливом Мд2+ в моральному обм!н! зуб1в.

Проведен! нами клУчн! досл!дження трьох схем застосування намациту, як основи коригуючоТ терапм при порушенн! кл!тинного метабол!зму у хворих на генерал!зований пародонтит з порушенням балансу в систем! п!руват-лактат - лактатним (Лак) ! труватним (Пв) клжко-бюхЫчними вар!антами розвитку захворювання, дозволили виявити найбшьш високий терапевтичний ефект при поеднанн! перорального I м!сцевого застосування препарату. Саме при такому способ! застосування на фон! вираженого терапевтичного ефекту намацит справляе коригуючий вплив на сп!ввщношення окислених ! вщновлених метаболтв ! тюл!в та, вщповщно, нкотинамщних коферменлв ! редокс-стану в тканинах ротово! порожнини.

При цьому, навесн! у хворих з п!руватним кл1н!ко-бюх!м!чним вар!антом розвитку пародонтиту найбшьш виражений коригуючий метабол!чний ефект одержано при використанн! комбшацм намациту з "Аеровггом" на фон! мюцевоТ терапм намацитом; восени п!д час розвитку пародонтиту на фон1 накопичення у тканинах лактату (лактатний клмко-б!ох!м!чний вар!ант переб|'гу) достатньо перорального прийому ! м!сцевого л!кування лише намацитом.

КлУчне обстеження хворих на пародонтит, що з"явились на контрольний огляд через 6-8 мюяц!в п!сля проведеного курсу л!кування, показало наявн!сть ст!йкоТ рем!см серед хворих на пародонтит: з ш'руватним кл!н!ко-бюх!м!чним вар!антом розвитку захворювання теля 1-Т схеми л'|кування в 81%, п'юля 2-1 - в 47%, п'юля 3-1 - в 73%; а серед хворих ¡з лактатним кл!н!ко-бюх1м!чним вар!антом розвитку захворювання теля 3-1 схеми в 89%. Через 12 мюяцш пюля проведеного курсу л1кування за вищезазначеними схемами у хворих !з тими ж вар!антами розвитку захворювання рем!с!я була виявлена, вщповщно, в 81%, 66%, 76% та 75%.

Таким чином, очевидно, що залежно вщ часу звернення хворих I виявленоТ юпжчноТ форми розвитку пародонтиту, тактика л1кування повинна зм!нюватись.

Включения до комплексного л!кування хворих з порушеннями електрол!тного обмжу екстракту кореня солодкового засвщчило, що цей препарат, як при безпосередн!х, так \ вщдалених (10-12 мю.) результатах л1кування, сприяв настанню ст!йко7 ремгси у тканинах пародонту на фон1 нормал!зацн електрол1тного складу кров! та еритроцит1в 1 пщвищення здатносл гемоглобжу до зв"язування кисню. Збереження такого позитивного ефекту в строк вщ 1 до 10-12 мюящв вказуе на доцшьнють включения кореня солодки як антиппоксичного засобу, нормал1зуючого газотранспортну функцга еритроцтчв у хворих на пародонтит.

Таким чином, очевидною е доцтьнють диференщацп захворювань пародонту не лише за ступенем ключного вираження патологи, але й за зумовлюючими цей стан регуляторними порушеннями, осктьки це дозволяв максимально ¡ндивщуашзувати л1кування \ домагатися ще б!льш високоТ ефективностк

Проведене вщповщно до цих висновюв комплексне л!кування хворих на генерал|'зований пародонтит з диференцмованим застосуванням регулятор1в морального обм!ну (сульфат магн!ю, коржь солодки сухоТ), аитиоксидантю («Аеров1т»), регулятор1в порушень у систем! гпруват-лактат (намацит) засвщчило обгрунтовангсть ¡ндивщуального п!дходу у вибор! схеми л1кування та високу терапевтичну ефективнють 4-х нових препаратт при Тх цшеспрямованому застосуванн!.

Дат, одержан! в результат! проведених кл!н!чних, бгах!м!чних, ¡мунолопчних та експер!ментальних досл!джень, Тх анал!з та з!ставлення дозволяють зробити наступи! висновки.

Висновки

1. Характер переб!гу та ступ!нь тяжкост! генерал ¡зованого пародонтиту залежить вщ зм!ни у ротовм та ясенн!й рщинах р!вня процес!в вшьнорадикапьного окисления лтщв (ВРО), порушення балансу метаболтв системи п!руват-лактат, циклу трикарбонових кислот та обм!ну глутамжовоТ' кислоти. Вираження цих порушень залежить вщ пори року та в!ку обстежених.

2. Вивчена сезонна та в!кова динам!ка метабол!т!в, що беруть участь у регуляцм окисно-вщновлювальних процес!в у тканинах ротовоТ порожнини засвщчила, що у вщ! 18-29 та 30-59 роюв прояви локального метабол!чного ацидозу характерн! для хворих на генерал!зований пародонтит обох вкових груп ¡з посиленням цих явищ у весняний перюд року.

3. У пац!енлв 18-29 роюв р1вень ВРО Л1ПЩ1В ¡з розвитком захворювання (передхвороба, пнпв1т) прогресивно наростае лише у весняний перюд. У хворих на генерал1зований пародонтит 18-29 та 30-59 роюв посилення ВРО виявлено восени та навесик

4. Встановлене пщ час генерал1зованого пародонтиту гщвищення р1вня вшьного зал1за у ротовм рщиж розкривае новий фактор ¡ндукци перекисних механ!зм!в його патогенезу.

5. Серед соматично здорових донор1в кров1 18-29 роюв при повн!й вщсутност! ознак запалення тканин пародонту у 10% пщ час обстеження цшюност! дна ясенно! борозенки I зусиллям, що не перевищуе пор1г фЫолопчного подразнення, у дшянц! одного, рщше двох зуб!в э'являеться незначна кровотеча. У цих ос!б виявлено початков! ознаки посилення ВРО л1п'|д1в, недостатн'ють фЬ'юлопчно! антиоксидантноТ' системи (ФАС) ! порушення у систем! гаруват-лактат, циклу трикарбонових кислот та ¡мунограми кров'| й змиву з ротовоТ' порожнини, тобто ознаки, котр! законом1рно зростають ¡з розвитком генерал1зованого пародонтиту. Сукупнють цих кл!жчних, бюх1м1чних та ¡мунолопчних показниюв дозволяв видтити в окрему трупу ризику ос|б, що перебувають у стаж передхвороби.

6. Встановлене у пащенлв 18-29 роюв прогресивне зниження у ротовм рщиж активносл ГЛДГ ¡з синхронним пщвищенням активносл у-ГТП, що вперше з'являеться у стаж передхвороби, наростае вщ катарального пнгЫту до генерал!зованого пародонтиту в обидва сезони з аналопчними змтами активност'1 ГЛДГ, у-ГТП в ясенжй рщин! з посиленням тяжко ел генерал¡зованого пародонтиту, вказуе на участь цих ферменлв у пускових молекулярних механизмах патогенезу генералкзо-ваного пародонтиту. "Пений зв"язок м1ж ними та показниками перекисного окисления лодщ (ПОЛ) при виникненж й розвитку генерал1зованого пародонтиту розкривае один ¡з можливих компенсаторних шлях1в активаци ФАС ! дозволяв вважати ГЛДГ та у-ГТП маркерними ферментами генерал ¡зованого пародонтиту.

7. Встановлено, що ступжь тяжкосл генерал!зованого пародонтиту пов"язаний з прогресивним пщвищенням у ротовм рщин! хворих активносл гуажлатциклази й зменшенням активност! аденшатциклази. Така динамика активносл ферменлв двох циклазних систем обумовлюе послщовно спостережуван! порушення, пов"язан! з дестаб!л!зац1ею клпинних мембран 1 зв'шьненням агресивних ферменлв, зб'шьшенням мграцп лейкоцилв у ротову порожнину, посиленням фагоцитозу нейтрофтв, порушенням кровооб!гу й проникносл капшярш.

8. Виявлена залежнють м!ж вщхиленнями у систем! Т- та В-л!мфоцит!в, порушеннями з боку показниюв м!сцевого ¡мужтету (пщвищення коефщ!енту Лейк/Е, зниження адгезм та фагоцитарних властивостей нейтрофт!в ротовоТ порожнини) ! тяжкютю ураження тканин пародонту, сезонн!стю I в!ком хворих дозволяе рекомендувати

використання зазначених ¡мунолопчних тестю як прогностичних критернв nepe6iry захворювання.

9. Визначено чотири ochobhI юлннж форми генералкзованого пародонтиту й притаманм кожнм з них типи метабол!чних порушень у тканинах ротовоУ порожнини, що дозволило видшити головы клЫко-6ioxiMi4Hi вар1анти розвитку захворювання: 1). Загострення в nepe6iry пародонтиту з вираженим запальним компонентом спостеркаеться при активацм вшьно-радикального окисления - перекисний (Пр) клМко-бюх1мЫний вар1ант; 2). Хрожчний переб'г пародонтиту з переважанням деструктивних процесш у юстковт тканим виникае при порушены балансу в систем! труват-лактат в сторону накопичення у тканинах трувату -гаруватний (Пв) ioiiHiKO-6ioxiMi4HHH BapiaHT; 3). КлЫчна картина з рухомгстю KniHi4HHX симптомш, що вщображають перехщ у фазу загострення, розвиваеться при накопичены у тканинах лактату - лактатний (Лак) клшко-бюх^чний BapiaHT; 4). Загострений nepe6ir пародонтиту з однаковою ¡нтенсивнютю ураження м'яких i твердих тканин пародонту пролкае на фоы поеднуваних вщхилень у систем! п1руват-лактат та активаци втьнорадикального окисления (ВРО) - змшаний (Зм1ш.) клМко-бюхмнний BapiaHT.

10. Розр1знен! KniHHHi форми nepe6iry генерашзованого пародонтиту визначаються особливостями ¡мунолопчних порушень. Найбшьш виражем вщхилення з боку ¡мунолопчних показникш (зниження р!вня Е-РУК у перифермжй KpoBi, зниження адгези та фагоцитарних властивостей нейтрофшш ротовоТ порожнини) виявлено при загостреному nepe6iry пародонтиту, у хворих з вираженим запальним симптомокомплексом (перекисний юныко-бюх^'чний BapiaHT nepe6iry генерал!зованого пародонтиту). При хроычному nepe6iry пародонтиту, переход! вщ хромчного nepe6iry до загостреного (лактатний та труватний BapiaHTn) вщхилення з боку ¡мунолопчних показниюв мають бшьш помфний характер.

11. У хворих на генерал!зований пародонтит у Bini 18-29 та 30-59 роюв навесн! та в ociHHbo-зимовий перюд найбшьш часто д!агностуеться пародонтит ¡з хрожчним nepe6iroM (43%) або ж клНчна картина з рухомою симптоматикою переходу в фазу загострення, що супроводжуеться переважними порушеннями у систем! труват-лактат (^руватний i лактатний iaiiHiKO-6ioxiMi4Hi вар1анти), загострений nepe6ir высоко! та середньоТ ¡нтенсивносл (перекисний i змшаний MiiHiKO-6ioxiMi4Hi BapiaHTn nepe6iry) зустрнаються практично з однаковою частотнютю в 16-20%.

12. Встановлено, що у 36% хворих на генералюований пародонтит зустр!чаеться синдром пперестезм твердих тканин 3y6iB (ГТТЗ), для якого xapaKTepHi: генерал!зована форма ГТТЗ III ступеню тяжкосл з порушеннями обм!ну кальцто, фосфору, та магню, що визначаються в ясеннм рщиы та 6ionTaTi твердих тканин 3y6iB. При генералюованому пародонти-ri з синдромом ГТТЗ встановлено прямий зв"язок Mix тяжюстю дистроф1чно-запапьного процесу в пародонтК реакщею твердих тканин 3y6ie на pi3Hi

подразники та втратою юстковоТ тканини (ВКТ) i зворотня залежнють м1ж ВКТ та порогом електрозбудження на д'тянщ дефекту.

13. Обгрунтовано й розроблено диференцмован! схеми Л1кування хворих генерал!зованим пародонтитом залежно в!д превалюючоТ клУчноТ форми nepe6iry й супроводжуючого типу метабол'тних порушень у тканинах ротовоТ порожнини. Диференц!йоване використання у комплексному л!куванж генерал1зованого пародонтиту нових препаратш: намациту, aepoeiry, сульфату магнто, кореня солодки сприяе досягненню ст!йкоУ клУко-рентгенолопчноТ стабтЫци у бшьшост1 хворих, пщвищенню ефективностт Л1кування за рахунок попередження рецидив'т i зменження числа ускладнень запального характеру, що потверджуе висунуте положения про патогенетичн!' типи розвитку генерал!зованого пародонтиту.

14. Зд!йснен! нами досл1ждення подають нов1 дан! про патогенетичн! механЬми розвитку запальних захворювань пародонту, що дозволяв прогнозувати подальший розвиток процесу та своечасно проводити деференщйовану фармакотерапевтичну корекщю.

Практичж рекомендацп

1. Розроблена "Карта пародонтолопчного обстеження" дозволяв отримати ¡нформац'го про виражен'ють, розповсюдження та ¡нтенсивнють патолопчного процесу у тканинах пародонту, характеризуе стан зубних рядю i враховуе головы фактори ризику (спадковють, режим харчування, пподинамга, супроводжуючу патолопю, ппежчний р1вень, пору року та в!к обстежених). Карта рекомендуеться для стоматолопчних установ II та III piBHiB.

2. Розроблено медичну ¡нформацмно-дагностичну комп"ютерну систему (М1ДКС) для введения, збереження й обробки ¡нформацп про стан тканин пародонту й сполучених систем з допомогою електронно! технологи. If використання пщвищить ефективнють д1агностики захворювань пародонту, забезпечить ч'|ткий аналкз хвороби, и прогноз та планування заход1в первинноТ та вторично! профшактики. Рекомендуеться стоматолопчним установам II та III piBHiB.

3. При запровадженж в л1кувальних установах III р'щня сучасних методш дослщження для донозолопчноТ д!агностики захворюзань пародонту як над1йн1 6ioxiMi4Hi маркери рекомендуемо визначати у ротов1й рщиж активнють фермен"пв: ГЛДГ, у-ГТП. При зменшенж активное^ ГЛДГ до 2,6-2,8 мкмоль/хв/мл i пщвищенж активное™ у-ГТП до 11,0-11,4 мкмоль/хв/мл патента сл'щ взяти на диспансерний обл'ж у стан! передхвороби, як такого, що потребуе комплексу заход!в для первинноТ профшактики. Для визначення штенсивноот1 деструктивних процес!в при пародонтит! рекомендуемо визначати в ясенжй р1дин( питому активнють

еластази (показник ПАЕ), величина якоТ зростае прямопропорцмно ступеню тяжкоcTi пародонтиту.

4. У стоматолопчних установах I, II та III piBHiB диференцмну д1агностику захворювань пародонту рекомендуемо грунтувати на клМчних тестах, для яких при використаны М1ДКС виявлено високий процент правильного розтзнавання д1агнозу (87-99%): ¡ндекс РМА, CPITN, проба на кровотечу, глибина патолопчно! зубо-ясенноТ кишеы (ПЗЯК), втрата KicTKOBOi тканини (ВКТ).

5. Розроблено показники для л1кування хворих генеражзованим пародонтитом I I 13 - типу в залежност1 в!д ступеню тяжкосл пародонтиту та вираження пперестезм:

1). Електрофорез сульфату магнга у режим! 10 ceaHciB по 10 хв. призначаеться для л1кування хворих генерашзованим пародонтитом I та I-II ступеню тяжкосл з хроычним та загостреним nepeöiroM, при якому вираженють ГТТЗ визначаеться I, II, III ступенем тяжкосл, а ВКТ=2-6 6aniB.

2). Д1атермоелектрофорез сульфату магнш у режим! 5 сеанав по 6 хв. призначаеться для л1кування хворих генерашзованим пародонтитом I -II, II-III ступеню тяжкост1, ¡з загостреним nepeöiroM, при якому вираженють ГТТЗ визначаеться I, II, III ступенем тяжкост1, а ВКТ = 2-6 балш.

3). Електрофорез глюконату кальцто у режим! 10 сеанав по 10 хв. призначаеться для л'|кування хворих генерашзованим пародонтитом I ступеню тяжкост1 з хрожчним nepeöiroM, при якому вираженють ГТТЗ визначаеться I ступенем тяжкосл, а ВКТ=2 6ani.

4). Електрофорез хлористого кальц1ю у режим! 10 сеансш по 10 хв. призначаеться для лкування хворих генералЬованим пародонтитом I ступеню тяжкост1 з хрожчним nepeöiroM, при якому вираженють ГТТЗ визначаеться II ступенем тяжкосл, а ВКТ=2 - 4 6aniB.

6. Препарат намацит, який мае антиацидотичн1, анабол1чж та антиппоксичж чинники, призначаеться на Bcix стадах генералкзованого пародонтиту незалежно вщ в1ку хворих i пори року, як базова терап1я. При цьому навесы для пщвищення ефективносл л1кування доцшьним е курс комплексу бюантиоксидант1в - «Аеровгг», котрий потенцтое вплив намациту на редокс-стан у ротов1й порожниж.

7. При комплексному л1куванж хворих генералЬованим пародонтитом 1-11 ступеню тяжкост1, ¡з загостреним nepeöiroM, що проткае на фож серцево-судинних захворювань у весняно-л1тжй перюд, з метою нормалюацм порушень електролнного складу кров1 та еритроцит1в рекомендуеться пероральний прийом екстракту кореня солодки протягом 10 дн1в, ¡з добовою нормою 10 г порошку, котрий заливаютъ 200 мл окропу I випивають протягом дня.

8. Хворим ¡з загостреним переб1гом генерал ¡зованого пародонтиту I, 1-11 ступеню тяжкосл, що розвиваеться на фож превалюючоУ нестач1 антиоксидантно! системи 1 п1двищеному ршж ПОЛ, у склад засобш мюцевого л1кування доцшьно використовувати комбЫаци антиоксиданлв та есенцмних кислот у форм1 паст чи пов"язок, вмщуючих л1нетол, токоферолу ацетат, аскорбмову та глутамшову кислота.

9. Особам групи ризику розвитку пародонтиту рекомендуеться комплекс заход'щ для первинноТ' профилактики - збалансоване харчування, пщвищення р1вня руховоТ активное^, профеайна та особиста ппена ротовоТ порожнини та мюячж цикли курсового прийому втамЫно-мжерального комплексу «Глутамевгг» - по 1 драже протягом 30 джв в оЫннм та весняний пергоди року.

10. При лояв1 у хворих генерал1зованим пародонтитом початкових симптомю пщвищеноТ чутливосл зубш (бть вщ терм1чних подразниюв) рекомендуеться користуватись для чищення зубш поряд ¡з зубними пастами, що мютять кальцм, \ тими, що мютять магжй, типу «Старт», або ж додавати до складу зубних паст (1 чайна ложка на 1 тубу пасти типу «М"ятна» та «Дитяча») намацит, а також використовувати для перорального прийому харчову добавку, що мютить комплекс мжро- та макроелементш, наприклад, «Мр1я».

11. Для реабтггацм хворих на катаральний пнпвгг та генерал!зований пародонтит рекомендуеться аутомасаж ясен ¡з ф1топрепаратами (с(К подорожника, «Ротокан» або «Ромазулан»). Методика грунтуеться на використанж зубочистки з ватною турундою на тупому (зр'|заному) К1НЦ1, який сл'щ розм1щувати гид кутом 45° до ясен 1 робити 4-6 рухш ¡з вестибулярноТ та орально! поверхж кожного зуба, попередньо занурюючи турунду в один ¡з фитопрепарат^.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ

ДИСЕРТАЦМ

1. Эффективность различных режимов биактивной диатермии при лечении больных пародонтитом // Тез. докл. ХУ1 респ. научн. конф. молодых медиков Грузии. - Тбилиси, 1988. - С. 251-252.

2. Новый электроаппарат при лечении заболеваний пародонта // XII Всесоюзн. съезд стоматологов. - Волгоград, 1987. Тез. докл. - С. 10. (Соавторы: Г.Н.Варава, В.Б.Сукманский, Р.П.Подорожная, Т.И. Генесина, В.А. Чумаченко, В.Е. Кузьменко).

3. Клинико-экспериментальное обоснование оптимального режима биактивной диатермии при пародонтите // Труды ЦНИИС. - М., 1988. -

Т.19. - С.60-62. (Соавторы: Г.Н.Варава, В.Б.Сукманский, Р.П. Подорожная, Т.И. Генесина, В.А. Чумаченко, В.Е. Кузьменко).

4. Эффективность аутомассажа десен фитопрепаратами при реабилитации больных пародонтитом //Тез. докл. IX Респ. научн. конф. молодых медиков. - Полтава, 1988. - С.45-46. (Соавторы: А.А.Кузнецов).

5. Экспериментально-клиническое обоснование применения электрофореза магния сульфата в терапии пародонтита // Труды I съезда стоматологов МССР. - Кишинев, 1989. - С. 24. (Соавторы: Г.Н. Варава, Р.П. Подорожная, Т.И. Генесина).

6. Пути профилактики нарушения минерального обмена у больных пародонтитом // Материалы VII сьезда стоматологов УССР. - К., 1989. -С.24. (Соавторы: Г.Н. Варава, Т.И. Генесина, Р.П. Подорожная, А.В. Тоцкий, А.А. Кузнецов).

7. Эластаза ротовой жидкости, как критерий лечебно-профилактической эффективности физических методов воздействия на ткани пародонта // Материалы VII съезда стоматологов УССР. - К., 1989. - С. 16. (Соавторы: О.И. Скиба, В.Е.Кузьменко).

8. Методика аутомассажа десен при реабилитации больных воспалительными заболеваниями пародонта. Информ. письмо. - Одесса, 1989. - Зс. (Соавторы: Г.Н. Варава, М. Янота, О. Крейза, А.А. Кузнецов).

9. Иммуномодулирующее действие физиотерапевтических процедур в реабилитации больных пародонтитом // Реабилитация иммунной системы. Материалы II Международного симпозиума. - Цхалтубо, 1990. - С.264. (Соавторы: Л.И.Позднякова).

10. Proteinases, glycosidases and their inhibitors, adenylatecyclase and guanylatecyclase of saliva and inflamed gingiva // Constituent congress international society for phathophysiology. - Moscow, 1991. - P. 289-290. (Соавторы: Т.П.Вавилова, P.П.Подорожная, Т.И.Генесина, Ю.А. Петрович, Н.И. Ларионова.).

11. Метод лечения генерализованной гиперестезии твердых тканей зубов // Методики диагностики, лечения и профилактики основных стоматологических заболеваний. - К., 1990. - С. 52-53. (Соавторы: Г.Н. Варава, Р.П. Подорожная, Т.И. Генесина).

12. Изменение оксидазной активности нейтрофилов крови больных пародонтитом под влиянием гальванизации и диатермии // Тез. докл. X научн. конф. по иммунологии. - Челябинск, 1990. - С.14-15. (Соавторы: Л.И. Позднякова).

13. Лечение заболеваний твердых тканей зубов сопровождающихся гиперестезией // Тез. II съезда стоматологов Туркменистана. - Ашхабад, 1991. - С.81-82. (Соавторы: Р.П. Подорожная, Т.И. Генесина).

14. Коррекция нарушения обменных процессов в минерализованных тканях зубо-челюстной системы // Тез. докл. Респ. научн. конф. врачей-стоматологов, посвященной 70 - летию Полтавского медицинского

стоматол. института. - Полтава, 1991. - Т.1. - С. 23. (Соавторы: Р.П. Подорожная, Т.И. Генесина).

15. Использование диатермоэлектрофореза Мд^+ на этапе реабилитации больных с заболеваниями пародонта // Тез. докл. V съезда физиотерапевтов и курортологов УССР. - Одесса, 1991. - С.36. (Соавторы: Р.П. Подорожная, Т.И. Генесина).

16. К механизму влияния а - токоферола на стабилизацию мембран эритроцитов при начальной патологии в пародонте // Клиническая витаминология. Тез. Всесоюзной, конф. - М., 1991. - С.210-211. (Соавторы: И.И. Тарасенко).

17. Антигипоксическое средство для лечения пародонтита. Информ. листок. - Одесса, 1991. - 2с. (Соавторы: Л.В. Пешкова, О.Л. Орлова).

18. Аденилатциклаза и гуанилатциклаза в слюне здоровых людей и при пародонтите // Стоматология. - 1991. - № 4. - С.ЗО -33.(Соавторы: Ю.П. Петрович, Р.П. Подорожная, Т.И. Генесина).

19. Показатели ПОЛ и ФАС при начальной патологии в пародонте // Биоантиоксидант. Тез. IV Всесоюзной конф. - М., 1992. - С.38. (Соавторы: О.Н. Воскресенский).

20. Показатели, характеризующие выраженность гиперестезии твердых тканей зубов у больных пародонтитом // Стоматология. - 1992. - №1. - С. 29-31.

21. Экспериментальное обоснование применения витаминов в комплексном лечении стоматологических заболеваний // Вопросы мед.химии. - 1992. - Т. 38, №4. - С.57-61. (Соавторы: В.А.Пахомова, О.В. Деньга, О.П. Протункевич).

22. Способы лечения генерализованной гиперестезии твердых тканей зубов. Информ. листок. - Одесса, 1991. - Зс. (Соавторы: Р.П. Подорожная, Т.И. Генесина).

23. Антигипоксическое средство при пародонтите // Открытия, изобретения. - 1992. - № 71. - С. 21. (Соавторы: Л.В.Пешкова, О.Л. Орлова).

24. Биохимические исследования ротовой и десневой жидкостей у больных пародонтитом различной степени тяжести // Новые методы диагностики и результаты их внедрения в стоматол. практику: Труды ЦНИИС. - М., 1991. - С. 57-63.( Соавторы: В.А. Пахомова, О.И. Скиба, Е.Н. Панкова).

25. Immunological approach in the prenosological diagnostic of periodontal diseases //Abstracts 1 st International conference of immunorehabilitation. -Tskhaltubo, 1992. - P.59. (Соавторы: Л.И.Позднякова).

26. Исследование некоторых особенностей обмена глутаминовой кислоты при гингивите и пародонтите // Материалы научно-практической конф., посвящ. 65 - летию ОНИИС. - Одесса, 1993. - С. 95-98. (Соавторы: Р.П. Подорожная, Т.И. Генесина).

27. Комплекс средств для профилактики пародонтита и кариеса у детей 712 лет // Материалы научно-практической конф., посвящ. 65 - летию ЭНИИС. - Одесса, 1993. - С.242 - 245. (Соавторы: О.В.Деньга, ^АСедлецкая ).

28. Средство для интегральной профилактики пародонтита и кариеса // Материалы научно-практической конф., посвящ. 65 - летию ОНИИС. -Одесса, 1993. - С. 76-79. (Соавторы: К.Н. Косенко, В.А. Пахомова).

29. Новый препарат - намацит в комплексном лечении больных пародонтитом // Материалы научно-практической конф., посвящ. 65 -петию ОНИИС. - Одесса, 1993. - С.127-129. (Соавторы: В.А.Пахомова, Э.В.Деньга, Л.И.Гридина, Т.А.Палий).

30.Типирование ведущих биохимических механизмов воспалительных заболеваний пародонта, как основа их целенаправленной ^армакопрофилактики и фармакотерапии // Материалы научно-практической конф., посвящ. 65 - летию ОНИИС. - Одесса, 1993. - С. 3335. (Соавторы: О.Н. Воскресенский, О.В. Деньга, Л.И. Гридина, Л.И. Позднякова).

31. Активность глутаматдегидрогеназы, у-глутамилтранспептидазы и феатинкиназы в слизистой оболочке полости рта и слюне // Тез. докл. Эдесской областной конф., посвященной морфологии, физиологии и слинике пищеварения. Одесса, 15-16 ноября 1993. - Одесса, 1993. - С.68-70. (Соавторы: Р.П.Подорожная, Т.И.Генесина, В.А.Кошовская).

32. Патогенетическое обоснование применения нового препарата чамацита в комплексном лечении больных пародонтитом // Вюник стоматологи. - 1994. - №1. - С.3-5. (Соавторы: В.А. Пахомова).

33. ЗмЫа KLnbKocTi залкза в слиж людини // Тези доповщей XIV зЧзда /краТнського ф1зюлопчного товариства ¡м. I.П.Павлова. - К., 1994. - С. 170-171.( Ствавтори: Р.П.Подорожна, Т.1.Генес1на).

34. Cnociö л^ування пародонтиту з супутньою пперестез1ею твердих гканин зуб1в // Реестр медико-бюлопчних науково-техжчних нововведень. МОЗ УкраУни. РЦНМ. - К.,1994. - Вип. 4. - С. 37-38. [Сп1вавтори:Г.М.Варава, Р.П.Подорожна, Т.КГенеЫна, О.В.Тоцюй).

35. Cnociô докл1н1чцо'| Д1агностики пародонтиту // Реестр медико-51олопчних науково-техннних нововведень. МОЗ УкраТни. РЦНМ. - К., 1994. - Вип.4. - С.38-39. (Спшавтори:Р.П.Подорожна, T.I. Генесжа).

36. Лабораторний показник ¡нтенсивност1 деструктивних процеав при тародонтит1 // Реестр медико-бюлопчних науково-техничних нововведень. МОЗ УкраТни. РЦНМ. - К., 1994. - Вип.4. - С. 39-40. (Ствавтори: Э.1.Скиба).

37. Застосування намациту (карбостимул1ну) у комплексному л1куванн1 пародонтиту // Реестр медико-бюлопчних науково-технмних нововведень. МОЗ УкраТни. РЦНМ. - К. 1993. - Вип.З,- С.9-10. (Ствавтори: В.О. Пахомова, K.M. Косенко, О.В. Деньга).

38. Иммунологические показатели - как прогностические i диагностические тесты при воспалительных заболеваниях пародонта /, Вюник стоматологи. - 1995. - №1 (2). - С.1-4. (Соавторы: Л.И.Позднякова).

39. Железо ротовой жидкости при воспалении пародонта // BicHHi стоматологи. - 1995. - № 4,- С. 244-248. (Соавторы: Р. П. По дорожная Ю.А.Петрович, Т.И. Генесина).

40. Кл1нко-фармаколопчн1 дослщження намациту // I нацюнальний з'Т'з/ фармаколопв У крат и: Сучасни проблеми фармакологи. - К., 1995.

С.14.

41. Пародонтопротекторж ефекти бюрегуляторш перекисного окисленн? та мЫерального обм'шу // 1 нацюнальний з'Т'зд фармаколопв УкраТ'ни Сучасни проблеми фармакологи. - К., 1995. - С.167. (Ствавтори б.К.Ткаченко, Г.С.Башура, О.В.Деньга, В.С.1ванова, Ю.М.Бондар, М./* Нов!кова).

42. The new approach in the immunorehabilitation of the patients with generalized parodontics // International J. of immunorehabilitation. - 1996. -№2. - P.177. (Соавторы: Л.И. Позднякова).

43. Сезонная и возрастная направленность показателей обмена углеводов и системы пируват-лактат при катаральном гингивите и генерализованном пародонтите // Вюник стоматологи. - 1996. - № 3. -С.187-190.

44. Способ лечения пародонтита, осложненного гиперестезией твердых тканей зубов. А.С. №1769885 от 22.06.1992. Соавторы: Г.Н.Варава, Р.П.Подорожная, Т.И.Генесина, А.В.Тоцкий.

45. Антигипоксическое средство при пародонтите. Патент N21782600 от 13.10.1993. Соавторы: Л.В.Пешкова, О.Л.Орлова.

Summary. Beloklitskaya G. Clinico-pathogenic basis differential pharmacotherapy of general periodontitis . Dissertation for a Degree of Doctor of Medical Sciences, Kyiv, 1996.

In the given thesis has been stated that in the basis of clinical simptoms development inflammatory diseases of paradontium is the distabilization of mitohondrion membranes in the oral cavity tissues in connection with the development of peroxidation syndrome, activity changes of initiatory ferments' of two cyclazic systems and glutaminic acid, violation of metabolits system balance of pyruvate -lactat and tricarbonic acids.

Manifistahions of these disorders depend upon the year time and the ages of observed. There has been defined clinical forms of general periodontitis and inherent to each of them types of metabolitic changes in the oral cavity tissues. There has been developed and implored into practis diognostics methods as well as methods of complex treatment of periodontitis with consideration of clinico-biochemical variants of follow-up patients' ages and time of the year that allows to get stable clinicp-X-ray stabilization with 81 % of patients. There has been offered measures complex

of first prevention of inflammatory diseases of paradontium and hyperesthesia of teeth.

АННОТАЦИЯ. Белоклицкая Г.Ф. Клинико-патогене-тческое обоснование дифференцированной фармакотерапии генерализованного пародонтита.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.21 - стоматология, Национальный медицинский университет, Киев, 1996.

В представленной к защите диссертации установлено, что в основе развития клинических симптомов воспалительных заболеваний пародонта лежит дестабилизация мембран митохондрий в тканях ротовой полости в результате развития синдрома пероксидации, изменения активности инициаторных ферментов двух циклазных систем и обмена глутаминовой кислоты, нарушения баланса метаболитов системы пируват-лактат и цикла трикарбоновых кислот в ротовой жидкости. Выраженность этих нарушений зависит от времени года и возраста обследованных. Определены четыре основные клинические формы генерализованного пародонтита и присущие каждой из них типы метаболических нарушений в тканях ротовой полости. Разработаны и внедрены в практику методы диагностики и комплексного лечения пародонтита с учетом кпинико-биохимических вариантов течения, возраста больных и времени года, что позволяет добиться стойкой клинико- рентгенологической стабилизации у 81 % больных. Предложен комплекс мер по первичной профилактике воспалительных заболеваний пародонта и гиперестезии твердых тканей зубов.

ICniOMOBi слова: пародонт, riHriBiT, пародонтит, патогенез, втьно-радикальне окисления, метаболт гл1кол1зу, клггинний ¡мунггет, фармакотерашя.