Автореферат и диссертация по медицине (14.01.10) на тему:Клинико-лабораторная характеристика кардиальных и метаболических расстройств и особенности вегетативного статуса у доношенных новорожденных, перенесших асфиксию

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВШІЙ медичнім університет

Па правах рукопису

ДЕРГАЧОВА Зоя Миколаївна

КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА КАРДІАЛЬНИХ І МЕТАБОЛІЧНИХ РОЗЛАДІВ І ОСОБЛИВОСТІ ВЕГЕТАТИВНОГО СТАТУСУ У ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ,

ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ АСФІКСІЮ

14.01.10 — Педіатрія

Автореферат дісертації на здобуття паукового ступеня кандидата медичних паук

ХАРКІВ - 1996 р.

Дісертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому медичному університеті ім. М. Горького.

Науковий керівник — доктор медичних наук, професор Дорофєєва Галіна Діомідівна.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Кожем’яка Анатолій Іванович; доктор медичних наук, професор Ліхачова Аза Сергіївна.

Провідна організація — Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, м. Київ.

Захист відбудеться ... 1996 р. на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 02.38.02 у Харківському державному медичному університеті (310022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського’ державного медичного університету (310022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий «,

»

1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук

Л. І. ОВЧАРЕНКО

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. В структурі перинатальної смертності одне з перших місць посідає асфіксія, під впливом якої у дітей виникають глибокі метаболічні, функціональні та органічні порушення. Тому удосконалення терапії асфіксії є найважливішою проблемою неонатології (Шабалов Н.П., Цибулькін Е.К., 1993). Ризик виникнення важких постгіпоксичних розладів викликає необхідність удосконалення терапії цих станів на основі корекції метаболічних порушень перекисиого окислення ліпідів і антиоксидантного захисту, що розвиваються (Софронова Л.Н., Дубініна Є.Є., Петрова З.А., 1986; Вельтищев Ю.Є., Дементьєва Г.М., 1988; Луцик Г.В., Мусаєва А.Т., 1992). Провідне місце в процесі адаптації новонароджених до умов внутрішньо утробного життя посідає стан серцево-судинної системи та її вегетативна адаптація (Осколкова М.К., 1988; Menegetti Е., 1988; Naeye R.L., 1989). Функціональний стан серцево-судинної системи залежить від багатьох факторів, в тому числі метаболічних процесів - кислотно-основного стану і рівню перекисного окислення ліпідів (Ломако Л.Т., 1981; Смішна М.П., 1989; Scott Н., 1993). Але ця проблема вивчена недостатньо. В той же час корекція цих порушень дозволяє ефективно проводити лікування постгіпоксичних розладів.

МЕТА РОБОТИ. Вивчення особливостей вегетативної адаптації серцево-судинної системи, кислотно-основного стану, перекисного окислення ліпідів, системи антиоксидантного захисту у доношених дітей з асфіксією з метою удосконалення методів діагностики і обгрунтування методів раціонального лікування.

ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Вивчити особливості вегетативної адаптації серцево-судинної системи у новонароджених з різним ступенем важкості асфіксії.

2. Оцінити вираженість порушень кислотно-основного стану (КОС) при різних ступенях асфіксії.

З

3. Вивчити особливості стану системи переписного окислення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантного захисту (АОЗ) у новонароджених, які перенесли різні ступені асфіксії.

4. Розробити показання для застосування антиоксидантних препаратів, виходячи з ступеня порушення в системі перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту.

5. Оцінити ефективність занесення в терапевтичний комплекс у дітей, які перенесли асфіксію, антиоксидантів за даними клініко-лабораторних показників.

НАУКОВА НОВИЗНА. Встановлено взаємозв'язок між порушеннями вегетативної адаптації серцево-судинної системи і змінами в перекисному окисленні ліпідів і системи антиоксидантного захисту у новонароджених, які перенесли асфіксію, що поглиблює знання про патогенез постгіпоксичних розладів. Вивчено вплив раннього призначення (з першої доби) антиоксиданту — а - токоферолу (вітаміну Є) на динаміку показників вегетативного стану серцево-судинної системи, перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту у новонароджених в ранній неонатальний період.

Розроблено схему раннього застосування вітаміну Є у дітей з асфіксією різного ступеня важкості.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Показано зв'язок порушень кислотно-основного стану, перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту і вегетативної адаптації серцево-судинної системи у новонароджених з асфіксією. Націй основі розроблено схему застосування вітаміну Є при лікуванні асфіксії різного ступеня важкості, визначено показання до його застосування.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ, ВИНЕСЕНІ НА ЗАХИСТ

1. Асфіксія частіше розвивається у хлопчиків, а також у дітей, які народилися від вагітності, що проходила із загрозою переривання і гестозом II половини.

2. Асфіксія новонароджених характеризується порушенням вегетативної регуляції серцевим ритмом з перевагою

гуморального каналу регуляції при високому ступені напруги регуляторних механізмів і централізації керування.

3. При асфіксії розвиваються порушення кислотно-основного стану, які супроводжуються ацидозом, гіпоксією, гіперкапнією, виснаженням лужних резервів і дефіцітом основ, що не нормалізуються у дітей з важкою асфіксією до 57 дня життя.

4. Асфіксія призводить до активації процесів перекисного окислення ліпідів і системи антиоксидантного захисту, але на фоні гестозів II половини та загрози переривання вагітності при вираженій активації перекисного окислення ліпідів зазначається пригнічення антиоксидантного захисту. *

5. Застосування вітаміну Є при асфіксії сприяє нормалізації клінічних, метаболічних показників і вегетативного статусу, більш гладкому перебігу раннього неонатального періоду.

РЕАЛІЗАЦІЯ РОБОТИ

Практичні рекомендації запроваджено у пологовому відділенні Залізничної лікарні м. Донецька, дитячих поліклініках міської дитячої клінічної лікарні № 1.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ І ПУБЛІКАЦІЇ

Апробацію роботи проведено на міжкафедральній нараді співробітників кафедр дитячих хвороб № 1,2, а також кафедри неонатології факультету удосконалення лікарів Донецького державного медичного університету. Матеріали дисертаційної роботи викладено на обласній науковій конференції молодих вчених та спеціалістів (Донецьк, 1990), засіданні Донецького обласного товариства дитячих лікарів (Донецьк, 1993). За темою дисертації опубліковано 6 робіт.

ОБСЯГ І СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертацію викладено на 179 сторінках машинописного тексту. Вона складається із вступу, огляду літератури, 5 глав, які відображають матеріали власних спостережень, заключної частини, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури (202 бібліографічних джерела). Роботу ілюстровано

Деякі показники КОС, ПОЛ, АОЗ та вегетативного статусу у новонароджених, що перенесли асфіксію.

Показ- ники 1 доба 3 доба 5 доба .

Легка асфіксія Важка асфіксія Р Легка асфіксія Важка асфіксія Р Легка асфіксія Важка асфіксія Р

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

pH 7,152*0,092 6,952*0,135 0,02 7,319*0,073 7,258*0,055 0,001 7,400*0,005 7,324*0,012 0,001

рСО, 36,305*1,716 43,428*2,625 0,001 31,273*2,837 33,218*4,258 0,8 34,528*2,405 35,425*2,501 0,8

0, 38,678*3,853 24,527*7,654 0,001 70,565*1,854 48,573*2,728 0,001 84,358*1,794 74,356*1,763 0,001

БВ 12,296*1,515 9,035*2,845 0,001 13,458*1,345 12,593*0,645 0,5 14,376*1,256 13,145*0,798 0,001

ВВ 30,086*2,143 24,643*2,743 0,001 32,724*1,654 28,654*1,483 0,001 34,358*1,324 31,528*2,543 0,001

дк 2,95*0,25 5,75*0,32 0,001 3,76*0,29 5,59*0,32 0,001 2,55*0,20 4,75*0,61 0,001

ПРЕ 12,35*1,075 17,97*0,75 0,001 22,64*1,75 32,82*1,45 0,001 13,45*1,44 19,525*0,84 0,001

каталаза 30,22*0,45 46,55*0,56 ' 0,001 42,15*0,61 52,175*0,485 0,001 15,96*0,58 34,17*0,356 0,001

Мо 0,52*0,01 0,46*0,01 0,001 0,40*0,01 0,30*0,01 0,001 0,45*0,01 0,44*0,01 0,5

ВЛР 16,025*1,641 19,762*1,845 0,2 20,833*1,373 27,773*1,762 0,002 17,094*1,521 17,482*1,517 1

И.Н. 200,0*2,564 213,241*2,411 0,001 206,77*13,083 371,805*14,326 0,001 153,247*4,982 180,506*5,699 0,001

38 таблицями, 2 малюнками, 2 графіками і 4 виписками з історій захворювання новонароджених, за якими спостерігали.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ДИСЕРТАНТА

Автором самостійно було зібрано клінічний матеріал, особисто проведено клінічне обстеження і визначення вегетативного статусу новонароджених. Автор оволодів основними методиками, що були потрібні для виконання роботи.

Дослідження кислотно-основного стану, перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту проводились за участю автора. Роботу над дисертацією, положеннями, та висновками виконано самостійно. Статистична обробка, систематизація та узагальнення виконані також самостійно.

ЗМІСТ РОБОТИ

ОБСЯГ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Для вирішення поставлених завдань проведено обстеження 162 доношених зрілих новонароджених в перші 5-7 днів життя. З них 112 новонароджених, які перенесли асфіксію (58 - легку і 54 - важку), і 50 здорових доношених новонароджених контрольної групи. Важкість асфіксії визначалася за загальноприйнятою методикою з урахуванням показників шкали Апгар. Усім дітям основної групи проводилося загал ьнопрійняте клініко-лабораторне обстеження. Клінічне обстеження проводилося за загальноприйнятою методикою з детальним вивченням даних сімейного, акушерсько-гінекологічного анамнезу матері з оцінкою факторів ризику виникнення патології вагітності і пологів, враховувався стан здоров'я старших дітей. В умовах пологового відділення в динаміці визначався рівень артеріального тиску, частота серцевих скорочень, вивчались дані електрокардіографії (ЕКГ). Усім дітям проводилася кардіоінтервалографія (КІГ), за даними якої робили висновки про вегетативний статус серцево-судинної системи новонародженого. Для оцінки характеру важкості метаболічних порушень визначали рівень кисню, вуглекислого газу, буферів крові на апараті мікро-Аструп з використанням номограм

Динаміка деяких показників КОС, ПОЛ, АОЗ і вегетативного статусу у дітей з асфіксією на фоні терапії з включенням вітаміну Є.

Покаа* никн 3 доба Здоба

Легка асфіксія Важка асфіксія Легка асфіксія * Важка асфіксія

Не отримували віт. Є Отримували віт. Є Р Не отримували віт. Є Отриму* вали віт. С Р Не отримували віт. Є Отримували віт. Є Р Не отримували віт. Є Отримували віт. Є Р

1 2 3 4 5 в 7 8 9 10 11 12 13

pH 7,296*0,01 7,319*0,01 0,2 7,203*0,001 7.313*0,001 0,001 7,4*0,005 7.4*0.01 1 7,312*0,01 7,396*0,01 0,001

рСО, 32,674*1,965 31.273*1,837 0.6 37.213*2,225 31,275*1,733 0,05 34,568*1,435 34,968*2,504 0,9 35.425*2,501 34,528*2,405 0,3

О, 59,569*1,763 71,854*1,483 0,4 46.854*2,053 52,273*1,573 0,05 83,643*1,763 ^5,963*1,534 0.4 72.163*1,353 76.653*1,794 0,1

БВ 13,268*1,645 16,634*1,345 0.3 12,075*0,326 13.05*0,564 0,2 13,439*1,506 15,673*1,256 0,3 13.045*1.363 14.376*1,726 0,6

ВВ 31,654*1,483 34,635*1.654 0,2 27,433*0,654 30,654*1,561 0,1 33.526*0,992 35,923*1,324 0.2 29,963*1,456 34,085*1,234 0,05

дк 3,36*0,19 3.47*0,25 ол 6,07*0,05 «,95*0,025 0,001 2,67*0,1 2.35*0.1 0,1 5,49*0,34 4,15*0,02 0,001

ПРЕ 23,45*1,49 20,46*1,25 0.1 33.023*1,35 30.45*0,44 0,3 14,97*0,76 12,44*1,45 0,1 19.97*0.043 15.65*0.05 0,001

к«г(лт 42,15*0,61 42.09*0.47 1 49.324*0,75 53,675*0.43 0.001 15,93*0,76 14,96*0,35 0,4 32,65*0,35 34,367*0,63 0,01

Мо 3,40*0,01 0.46*0.01 0,001 0,30*0,01 10.40*0,01 0,001 0.45*0,01 0,45*0,01 1 0,43*0.01 3,45*0,01 0,2

ВЛР 19,025*1.641 21.675*1.473 0.3 28,762*1,345 122,645*1,373 0.01 17,047*1,46 17,94*1,125 0,7 18,965*1.521 16,095*0,517 0,1

И.Н. 219,083*4.289 193,77*9.63? 0.02 334.805*10,906 236,033*9,544 0,001 156,411*5,699 153,724*3.263 0,7 192,506*16,905 160,247*2,982 0,001

Зіггаарда-Андерсена. Про характер змін в системі перекислого окислення ліпідів робили висновки за рівнем дієнових кон’югатів (ДК) і малонового діальдегіду (МДА), які визна* чалися спектрофотометрично. Про рівень вільних перекисів робили висновки за показником перекисної резистентності еритроцитів (ПРЕ), який визначали за стійкістю еритроцитів до індукованого перекисного гемолізу. Про стан системи антиоксидантного захисту (АОЗ) робили висновки за активністю каталази, яка визначалась манганометричним методом, і рівнем а -токоферолу (вітаміну Є). Статистична обробка результатів дослідження проводилася за загальноприйнятим методом середніх величин з оцінкою вірогідності відхилень за критерієм Стьюдента (Белицька Є.А., 1972).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Серед дітей з асфіксією, за якими спостерігали, переважали хлопчики - 71 дитина (63,39 ± 4,5 %, р = 0,001). Важка асфіксія також частіше зазначалася у хлопчиків (56,34 ± £?,89 %, р *■» 0,02), а в групі дітей з легкою асфіксією переважали дівчатка (65,85 ± 7,4 %, р *■ 0,02). Маса тіла корелювала з важкістю асфіксії. Так, у дітей з масою тіла від 3110 до 3700 г переважала легка асфіксія. Важка асфіксія частіше зустрічалася у дітей з масою тіла менш ніж 3100 і більш ніж 3700 г. На частоту і важкість асфіксії мали вплив багато факторів: вік матері за 25 років, наявність попередніх абортів, стан здоров’я матері до вагітності, особливості перебігу вагітності і пологів. Найчастіше важка асфіксія розвивалася у ново роджених, які народилися від вагітності, що проходила з гесгозом П половини (76,92 ± 8,26 %, р = 0,001) та загрозою переривання вагітності (66,67 ± 15,71 %, р=0,001), а також при наявності слабкості пологової діяльності, пологостимуляції (60,72 ± 9,23 %, р ** 0,001), застосуванні акушерських посібників (100 %). Клінічні прояви залежали від її тривалості та важкості. Однак першої доби у більшості дітей були в’ялість, гіподинамія, знижений м’язовий тонус, ціаноз, задишка, судорожна готовність, судороги і тремор. У дітей, які народилися в легкій асфіксії, першої доби обмежений ціаноз спостерігався у 56,0 ± 6,5 %, в’ялість, гіподинамія у

82,21 ± 5,02%. У всіх дітей з важкою асфіксією першої доби зазначався розлитий ціаноз, пастозність, набряклість, гіподинамія, гіпорефлексія (100 %). Третьої доби у дітей з легкою асфіксією стан помітно поліпшувався. Однак у 32,76 ± 6,16 % дітей зазначався ще обмежений ціаноз, у 62,07 ± 6,37 % - в’ялість, гіподінамія, а у 37,93 ± 6,37 % помірно виражене збудження, болючий крик. У дітей, що перенесли важку асфіксію, зазначалися симптоми ураження центральної нервової системи • тремор, судорожна готовність (90,74 ± 3,94 %), зригування, патологічні рефлекси. П’ятої доби стан дітей, які перенесли легку асфіксію, приходив до норми, а після важкої асфіксії у 87 % дітей в’ялість змінювалася збудженням, неспокоєм, підвищеним м’язовим тонусом, частота дихальних розладів знижувалася на 68,5 %. Межі серця у всіх дітей були в межах вікової норми. У 51,72 % дітей після легкої асфіксії першої-третьої доби тони серця були помірно приглушені, ау 12,06 % підсилені. Після важкої асфіксії тони серця першої-п’ятої доби були глухі або приглушені у всіх дітей. У 10,5 % дітей з важкою асфіксією вислуховувався систолічний шум, у 22,5 % зазначалася тахікардія, а у 20,6 % -брадикардія. Кров’яний тиск у дітей після легкої асфіксії коливався від 75\50 до 80\55 мм рт.ст. Після важкої асфіксії першої-третьої доби показники кров’яного тиску у 49,5 % дітей були знижені до 60\40 - 65\45 мм рт.ст. До 5 дня кров’яний тиск стабілізувався у всіх дітей на нормальних показниках. У 51,85 % дітей з важкою асфіксією б доби печінка була збільшена на 1-3 см. У всіх дітей з асфіксією першої доби зазначалися порушення кислотно-основного стану у вигляді ацидозу, гіперкапнії, гіпоксії, виснаження лужних резервів і дефіциту основ. Однак у новонароджених, які перенесли важку асфіксію, ступінь порушень кислотно-основного стану був більш важким. Так, рівень 02 першої доби після важкої асфіксії був на 36,5%, а рівень ВВ на 18,1 % нижчим, ніж у дітей після легкої асфіксії. Темпи нормалізації порушень КОС при важкій асфіксії значно відставали від темпів при легкій асфіксії. Так, 5 доби у дітей, які перенесли легку асфіксію, відбувалася нормалізація рН крові, вмісту С02, і

значно зменшувався дефіцит основ. У дітей з важкою асфіксією 5 доби нормалізувалися тільки показники вмісту вуглекислого газу, але рівні кисню і буферів залишалися зниженими. Важкі метаболічні порушення розвивалися у новонароджених, що мали внутрішньоутробну гіпоксію, пов’язану з гестозами II половини вагітності і загрозою ЇЇ переривання. Так, після загрози переривання рівень рС02 був першої доби на 10 % вищим, р02 на 9,25 % нижчим ніж без загрози переривання. Після гестозів II половини рС02 був першої доби на 11 % вищим, а р02 на б % нижчим, ніж у новонароджених з такою ж важкістю асфіксії, але які народилися від вагітності без гестозів II половини. У новонароджених хлопчиків ступінь метаболічних порушеньбув більшим, ніж у дівчаток. Так, 5 доби рН у хлопчиків був 7,323 ± 0,001, у дівчаток 7,331 ± 0,001 (р = 0,001), а дефіцит основ у хлопчиків був на 28,7 % вираженішим, ніж у дівчаток. Порушення КОС, які виникли внаслідок асфіксії, сполучалися з активацією перекисного окислення ліпідів і ферментів системи антиоксидантного захисту. При асфіксії підвищувались рівні дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду, каталази. Значнішими ці зрушення були після важкої асфіксії. Так, п’ятої доби після легкої асфіксії МДА був 11,2 ± 1,5, а після важкої - 20,6 ± 2,7 (р == 0,001). Після гестозів II половини та загрози переривання вагітності активація перекисного окислення ліпідів була більш значною. Так, після гестозів II половини МДА першої доби був на 82 % вищим, ніж у дітей без гестозів. Нормалізація в системі ПОЛ наступала в різні строки, які залежали від важкості асфіксії і характеру факторів, що призвели до неї. Але повної нормалізації показників ПОЛ до 5-6 доби ні при легкій, ні при важкій асфіксії не відбувалося. Ступінь порушень в системі ПОЛ і АОЗ у новонароджених хлопчиків був вищим, ніж у дівчаток. А нижчі показники ПОЛ і швидкі темпи їх нормалізації у дівчаток пов’язані з більш вираженою активізацією реакцій в системі антиоксидантного захисту. Найбільший ступінь порушення ПОЛ був у дітей, які народилися після гестозів II половини і загрози переривання вагітності. У новонароджених

дітей, які перенесли хронічну гіпоксію внаслідок гестозів і загрози переривання вагітності, система антиоксидантного захисту була пригнічена при вираженій активації перекисного окислення ліпідів.

Так, якщо у дітей з важкою асфіксією без гестозів каталаза першої доби була 46,84 ± 0,18, то після гестозів II половини -14,76 ± 0,75 (р ■* 0,001). Вирівнювання показників антиоксидантного захисту у дітей, які народилися від вагітності із загрозою зриву і гестозом II половини відбувалося до 5 дня життя. Метаболічні зрушення, викликані асфіксією, сполучалися з порушеннями вегетативної адаптації серцево-судинної системи. У дітей, що перенесли асфіксію, зазначалося підвищення впливу симпатичного відділу вегетативної нервової системи, високий ступінь централізації процесів керування і напруги регуляторних механізмів. Нормалізація показників КІГ до 5 дня життя наступала у дітей, які перенесли легку асфіксію. А у дітей з важкою асфіксією нормалізація показників КІГ до 5 дня життя не наступала, зберігалася гіперсимпатикотонія, централізація процесів керування при посиленні процесів авторегуляції серцевим ритмом. Всі наявні порушення вегетативної адаптації серцево-судинної системи сприяли підтриманню ішемії і повільному відновленню енергетичного забезпечення міокарду. Значнішими розлади вегетативного статусу були у хлопчиків, у новонароджених, які народилися після гестозів II половини та загрози переривання вагітності. Раннє призначення вітаміну Є в комплексі терапії асфіксії призводило до більш врівноваженого перебігу періоду ранньої адаптації. У дітей з важкою асфіксією, в лікуванні яких використовувався вітамін Є, швидше зникали важкі клінічні прояви: судороги, ціаноз, дихальні розлади та ін., що сполучалося з тенденцією до нормалізації показників КОС, ПОЛ, вираженішою активацією АОЗ, перевагою гуморального канала регуляції серцевим ритмом при зниженні ступеня напруги регуляторних механізмів. Причому, найефективнішим було призначення вітаміну Є дітям з важкою асфіксією, які народилися після гестозів II половини та загрози переривання вагітності. Так, у тих, хто отримав вітамін Є, 5 доби дієнові

кон’югати були 5,15 ± 0,1, каталаза була 36,72 ± 0,25, а у тих, хто не отримав вітамін Є, дієнові кон’югати були 6,55 ± 0,2 (р = 0,001), каталаза - 29,95 ± 0,48 (р « 0,001). У новонароджених цієї групи на фоні терапії з включенням вітаміну Є рівень порушень КОС, ПОЛ і вегетативного статусу був меншим, ферменти антиоксидантного захисту активізувалися значно швидше, ніж у дітей, що Його не отримували. Вітамін Є давали всередину. Побічних проявів при дачі вітаміну Є не було у жодної дитини. Таким чином, впливаючи на одну з ланок антиоксидантного розладу, шляхом раннього включення в комплекс терапії антиксиданту -вітаміну Є, можна опосередковано впливати на вегетативну адаптацію серцево-судинної системи, нормалізацію метаболічних процесів, що дозволяють поліпшити прогноз у новонароджених, які перенесли асфіксію.

ВИСНОВКИ

1. Порушення кислотно-основного стану при легкій асфіксії значно зменшувалися до 5 дня життя: зникав ацидоз, гіперкапнія, зменшувався дефіцит основ.

2. Після важкої асфіксії ацидоз, гіпоксія, виснаження лужних резервів, дефіцит основ до 5 доби зберігались.

3. Рівні кисню та буферів до 5 дня не нормалізувалися навіть при легкій асфіксії.

4. Асфіксія новонароджених супроводжувалась активацією процесів перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту, яка була більш виражена при важкій асфіксії.

5. У дітей, що народилися від вагітності, яка проходила з гестозом II половини та загрозою переривання, при вираженій активації перекисного окислення ліпідів зазначалось пригнічення антиоксидантного захисту.

6. Повної нормалізації показників перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту до 5 доби при асфіксії не відбувалось. При легкій асфіксії до 5 доби нормалізується тільки рівень вітаміну Є, а рівні дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду, перекисного гемолізу еритроцитів до 5 дня життя не нормалізуються. Після важкої асфіксії нормалізація відбувається повільніше.

7. При асфіксії новонароджених зазначалось порушення вегетативної регуляції серцевим ритмом з перевагою гуморального каналу регуляції при високому ступені напруги регуляторних механізмів і централізації керування. До 5 дня прі легкій асфіксії показники вегетативного статусу наближаються до нормальних, а після важкої залишаються незмінними.

8. Раннє застосування вітаміну Є при асфіксії сприяє рівнішому перебігу раннього неонатального періоду з вираженою тенденцією до нормалізції кислотно-основного стану, перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту і показників вегетативної регуляції сердцевим ритмом.

ПРАКТІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У новонароджених, які перенесли асфіксію, доцільно проводити вивчення порушень вегетативної адаптації серцево-судинної системи, які супроводжуються змінами співвідношення гуморального, симпатичного і парасимпатичного каналів регуляції при високому ступені Централізації процесів керування і напрузі регуляторних механизмів.

2. Для оцінки метаболічного статусу новонароджених з асфіксією пропонується вивчати не тільки кислотно-основний стан, а і стан системи перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту.

3. При лікуванні новонароджених з асфіксією, які народилися від вагітності, що проходила із загрозою переривання та

гестозами II половини, треба враховувати, що у цих дітей при активації системи переписного окислення ліпідів зазначається пригнічення системи антиоксидантного захисту. .. .

4. Давання вітаміну Є з 1 дня життя дітям, які перенесли асфіксію, протягом всього раннього неонатального періоду, надає нормалізуючої дії на клініку, вегетативну адаптацію серцево-судинної системи, кислотно-основний стан, перекисне окислення ліпідів, антиоксидантний захист. ’

5. При легкій асфіксії ефективним є застосування вітаміну Є всередину дозою 5 мг/кг протягом 2-3 тижнів.

6. При тяжкій асфіксії ефективним є застосування вітаміну Є в перші 5 днів життя всередину дозою 5-10 мг/кг добово протягом 1-1,5 місяців.

7. Особливо показаним є застосування вітаміну Є дітям, які народилися після гестозів II половини і загрози переривання вагітності. Цим дітям вітамін Є з першого дня дається дозою 10 мг/кг добово протягом 5-7 днів, потім дозою 5-10 мг/кг добово протягом 1-2 місяців.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вегетативная адаптация сердечно-сосудистой системы у новорожденных, перенесших асфиксию // Актуальні проблеми експериментальної та клінічної медицини. Актуальні проблеми терапіі. Республіканська збірка наукових праць. -Донецьк, 1994. - С.19-21.

2. Влияние некоторых факторов на нарушения перекисного окисления липидов у новорожденных с тяжелой асфиксией // Юбилейный сборник научных трудов, посвященный 10-летию кафедры детских болезней педиатрического факультета ЗГМУ. - Запорожье, 1995. - С. 16-17.

3. Состояние сердечно-сосудистой системы у новорожденных, перенесших асфиксию // Тезисы докладов областной научной конференции молодых ученых. - Донецк, 1990. - С. 152-153.

4. Состояние перекисного окисления липидов у новорожденных, перенесших асфиксию // Тезисы докладов научной конференции молодых ученых и специалистов. - Донецк, 1990. • С. 202-203.

5. Вегетативная адаптация сердечно-сосудистой системы у новорожденных // Тезисы докладов Международной научнопрактической конференции «Клинические и морфологические критерии перинатальной патологии*. - Донецк, 1994. - С.16-17.

6. О вегетативном статусе новорожденных первых дней жизни // Тезисы докладов юбилейной конференции, посвященной 75-летию проф. Л.Г.Завгороднего. - Донецк, 1994. -С.202-203.

АННОТАЦИЯ

Дергачева Зоя Николаевна.

Клинико-лабораторная характеристика кардиальных и метаболических расстройств и особенности вегетативного статуса у доношенных новорожденных, перенесших асфиксию.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия.

Харьковский государственный медицинский университет.

Харьков, 1996. Защищается диссертация, в которой изучены кардиальные и метаболические расстройства и вегетативный статус у доношенных новорожденных с асфиксией для обоснования включения в терапию антиоксиданта—а -токоферола (витамина Е). Установлено, что асфиксия чаще развивается у детей, родившихся от беременности, протекавшей с угрозой прерывания и гестозом II половины. Асфиксия характеризуется расстройствами вегетативной регуляции, активацией процессов перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты. Но на фоне гестозов П половины и угрозы прерывания беременности при выраженной активации перекисного окисления липидов отмечается угнетение антиоксид антной защиты.

Применение витамина Еспосхзбствует нормализации кли нических, метаболических показателей и вегетативного статуса, более гладкому течению раннего неонатального периода. Практические рекомендации внедрены в родильном отделении Дорожной больницы города Донецка, детских поликлиниках городской детской клинической больницы № 1.

Ключові слова: асфіксія новонароджених, вегетативний статус, перекисне окислення ліпідів, антиоксидантний зах ист, лікування.

ANNOTATION

Dergachova, Zoya Nikolayevna

Clinical and laboratory characteristics of cardial and metabolic disorders and peculiarities of the vegetative status in mature newborns with asphyxia. .

The dissertation is a manuscript.

14.01.10 - Pediatrics

Kharkov State Medical University

Kharkov, 1996

Cardial and metabolic disorders and the vegetative status in mature newborns with asphyxia were studied, so as to substantiate the use of an antioxidant, a- tocopherol (vitamin E), as part of therapy.

Asphyxia is stated to develop more frequently in infants born of pregnancy under the risk of interruption and gestoses of the second half. Asphyxia is characterized by disorders in the vegetative regulation and the activation of lipide peroxide oxidation and antioxidant protection. However, against the background of gestoses of the second half of pregnancy and the risk of interruption, along with a marked activation of lipide peroxide oxidation, an inhibition of the antioxidant protection is observed.

The use of vitamin E contributes to the normalization of clinical and metabolic indices and the vegetative status and more smooth course of the early neonatal period.

Practical recommendations were introduced into the maternity department of Donetsk Railway Hospital and outpatient units of Donetsk Children’s Clinical Hospital №1.