Автореферат и диссертация по медицине (14.00.12) на тему:Клинико-функциональное обоснование реабилитационных двигательных режимов и принципов их построения у тренированных и нетренированныхлиц после острых респираторных заболеваний

Дшпропетровська державна медична акаделпя

На правах рукопису

Г1

и 1 1

м ь 1О 'Л'

о

Пешкова Ольга Володимир1вна

Юшпко-функцюнальне обгрунтувашш реабШтацшних рухових режим1в 1 принципов IX побудови у тренованих 1 нетренованих ос1б шсля гострих ресшраторних захворювань

14.0 <Р4Х- Лжувальна ф1зкультура та спортивна медицина

Автореферат дисертаци на здобуття вченого ступени кандидата медичних наук

Дншропетровськ - 1996

Дисертац1ею е рукопис ДисертацХя виконана в Харьк1вскому деркавному 1нст1туте ф!зично1 культур1, м. Харк1в НаукоЕИй кер1внмц: доктор медичних наук, професор

В.М, Максимова 0ф1ц1йн1 опоненти: доктор мвдичних наук, професор В.В. Абрамов

доктор мвдичних наук, професор Г.В. Полеся

ПровХдна орган1зац1я: Укра1нський державний медичний

университет 1м. академ1ка

0.0.Богомольца

Захист вЛдбудеться "_"_1996 р.

СЮ

о 13 годин1 на зас1данн1 спец1ал1зовано1 вчвио1 ради Д 03. 02. 01 при Дн1пропвтровськ1й державно1 медичний академП ( 320005, вул. Севастопольська» 17, корп. 4 )

3 дисертац1ев можна озиайомитись у б1бл1отэц1 Дн1пропетроваько1 державно! медично1 академП ( 320044, вул. Дзержинського, 9 )

Автореферат роз!сланий _" _ 1996 р.

Вчвний свкретар спец1ал1зовано1 вчено1 ради, к. м. н., доцент

В.В. Васильченко

ЗАГАДЪНА ШМТЬРИСТйКА РОБОТЫ.

Актуальн!сть теми. Незважаочи на досягнення сучасно1 медицини, гостр! респ1раторн! захворювання (ГРЗ) складавть о!ля 20% ус!е! ре-гстровано1 захворюваност! та понад 75% усХх випадк!в !нфекц1йних захворпвань ^.И.КарпухХн, 1986). До ресгиратсрних захворввань ехиль-«I I спортсмэни (М.М.Алябьева, 1934; А.А.Бееед!на та 1нш.9 1987;

Б.Хрущев та 1нш.» 198В; А.Л.Пешкова, 1990), у яких вони складають [,3-28в0/б залежно в!д спортивно! спец1ал1зац!1 (В.А.Лввандо, 1986). [ у спортменХв» I у кетренованих оа1б нвдооц!нка насл!дк!в ГРЗ та 1начення комплексно! реао!л!тац!1» спроби перенести захворввання 'на ногах" приводить до розвитку важкХх ускладнень з боку серцево-:удинно1, дихально! та нервево! систем«, внасл!док розвитку з1рус-!м!х та токсикозу (Г.И.Карпух!к, 1986; Е.К.Тринус та 1нш.9 1966).

Гсстрий пер!од респ!раторних захворввань у нетрснованих ос16, ¡писаний в лХтвратур! в доста*н1й м!р!, чого на ыожна сказати про лортсмен!в. його знания необх!дне для правильного п!дбору засоб!в юдикаментезно! I немедикаментозно! терапП, а в пер!одз реконва-есцвнции - для проведения в!дпсв1дних реаб!л!тацХйких заход!э, а акож рухових режим!з.

А.А.Бос<зд!на I А.Г.Сухарев (1987) в!др!зняють у нетренованих с!б пер!оди "кл!н1чного" та "б!олог!чного" сдужування, що мають во! функц!ональн! характеристики. У спортсмен!в, враховувчи спе-!ф!ку !х д!яльност1, становись актуальность видХлення та вивчення собливогс етапу реаб1л!тацП, зв'язанного з переходом в умови тре-увального процессу й поступового досягнення преморб!дного р!вня ункц!овального стану органХзму. Враховувчи недостатки вивченнХсть ього етапу, названого нами "утягувально-тренувальним", так само, к ! перших двох ("кл!н1чного" та "б!олог1чного") у спортсменов,' »оретичну значущ!сть I практичну важлив!сть знания симптоматологП

та посыорбХдно! динам!ки порушених функцХй органХзыу I фХэичноХ працездатност1» с доцХлышы I актуальшш всеб!чне вивчвкня зм1с* комплексно! реаб!лХтац1Х й особливоствй рухових реаиы!в у тренов них I нетренованих ос1б у пвр1од! рвконвалвсцвнц11 п1сля ГРЗ.

РуховХ рекими при ГРЗ рекомендован! радом авторХв (Е.П.Попе 1979; М.М,Аляб»ева8 19845 А.А.БвседХна та 1нв., 1987), були роз^ лен1 в основному для нетрвноваких дХтей I дХдлеткХв ? X не можуп бути беаумовно перенесенХ на реаб1л1тацХв дорослих реконвалесцв! тХв X тим бХлше спортсмен1в.

. В основу побудови реабХлХтацХйних рухових ражим1в повиннХ С покладенХ певн! мегодмчн! принцип» з Хх вимогами. Але в.доступы] ~~ нам л1тератур1 (С.М.Хванов, Х968; В.Н.Мошков та 1нш., 1970; А.А, седХна та 1нш., Х987; В.А.ЕпХфанов та Хнш., 1990; АЛ.Журавльов* Н.Д.Граевська, Х993) немае чХтко1 систематХзацХХ I кл1н1ко-функ] опального обгрунтування Хх, стоеовно до ГРЗ. ВХдсутн1 в л1терат; аХдомостХ про еиыог*, висуненХ нсохним мвтодкчниы принципом до р б1л!?ац1йшис рухових режим!в при ГРЗ.

Виходячи э того що застосування рХзюсс реабХлХтацХйних впл а також активних рухових режим!вв повинно зд1йснюватися п1д ре? шш ХндивХдуальним контролем, е актуальниыи пошуки функцХональн критерХХв ефективностХ аастосованих реаб!л!*ацХйннх заходХв у п клХиХчноцу пврХодХ ГРЗ у тренованих и нетренованих осХб.

Мета дослХдаення. Дати клХнХко-функцХональне обгрунтування принцип!в фХаичноХ та спортивно! рвабХлХтацХХ тренованих X нет£ ваша осХб пХсля ГРЗ X розробити рацХональнХ рухов! режими в пе Хх вХдиовлюочаго лХкування.

Завдання дослХдкення. X. Обгрунтувати зм1ст рухових режим] для реконвалесцентХв з рХзним ступенем тренованост1 п1сля ГРЗ г хуванням вимог методичних принцип!в Хх побудови.

2. Вивчити стан кард1оресп1раторно! системи у ф1зкчно тренова-них X нетренованих реконвалесцентХв п!сля ГРЗ.

3. Вияснити стан центрально! нервовоХ системи та нервсго-м'язо-вого апарату у ф1зично тренованих I нвтренованих реконвалесцентХв пХсля ГРЗ.

4. 0ц1нити загальну фХзичну ярацездатнХсть I авробну продук-тибнХсть у тренованих X нетренованих осХб у перХод реконвалесцен-цХ1 пХсля ГРЗ.

5. Вивчити динамХку корфологХчного складу кровХ у тренованих X нетренованих реконвалесцентХв пХсля ГРЗ.

6. Розрсбити клХнХко-функцХональнХ критер1Х ефективностХ фХзич-ноХ реабХлХтацХХ спортсмен!з, що перенесли ГРЗ.

паукова новизна. Бперие систематизозан1 методичнХ принципн кн! повиннХ бути локладненХ в основу псбудсш X здХйснення фХзичноХ реабХлХтацХХ дорослих реконвалесцентХв пХсля ГРЗ, СформульованХ вимоги кожногу принципу. Дане кл1нхко-функцХональне обгрунтування ефектив-ностХ двоетапного п1дходу до здХйскення фХзичноХ реабХлХтацХХ у спортсменХв, що перенесли ГРЗ у середньоваякХй I важкХй формах. Перший етап - загальний у тренованих I нетренованих реконвалесцентХв X завершуеться Хх клХнХчкмм одужуванням. Проведена доелХдхення дало змогу прийти до виснозку» що у спортсмен!н мае мХсце такск специфХчний утягувально-тренувальний етап реабХлХтацХХ.

Виявлено, що клХнХко-функцХональыини критерХяки ефективностХ застосованих засобХв реабХлХтацХХ в перХод1 р8конвалесценцХ1 е позитивна динамХка рухово-невролсгХчних X кардХорвспХраторних показ-никХв, що завершуеться досягненням преморб1дних рХвн1в, характер-них для здорових тренованих и нетренованих ооХб.

Геретичне X практичне значения роботи. Проведен! клХн1ко-функ-цХснальнХ дослХдження ефективностХ застосування реабХлХтацХйних ру-хових програм, псбудованих на основХ кХнезококбХнаторики X дихально]

мХоредаксацХХ, а хакад комплексу кзтодичних принцип!в з Хх вимогам при здХйсненн! курсу реаб1л!тац11 реконвалесцентХе, дашь у.ожлкз1с спецХалХстам з спортивно! медицины I ф1зично! реаб!л!тацП пол1пши «и л!кареько-педагог!чний контроль за впливоы на органХзм рухових режимХв та 1нших засобХв реаб1л!тац!! п1сля ГРЗ. Практична значенн цього дослХдження полагав також у тому, що розроблен1 рацХональн! рухов! режим* для ос!<> рХзного р1вня треновакостХ. Воно озбро!?ь спец!ал!с?Хв знаниям кових метсдичнХх пХдходХв до дХагностшш ефев тивнсст! засобХв ф1зичноХ реабХлХтацХХ при респХраторних захвора-ваннях з урахузанням рХвня тренованостХ, стат! та вХку реконвалесцентХ в.

Положения, що виносяться на захиет. I. Рухово-невролсгХчними кригер1яь:5.. ефективноотХ X правильного облХку застосэвування реабХ-лХтацХйних рухових режим!в X покладених е основу Хх побудови принцип! в в: вХдновлення у тренованих X нетренованих осХб преморбХдни; рХвнХв точност! та координовакостХ рух1в; вХдновлення до преморбХ, ного рХвня кхнезокомбХнаторних ыожливостей; лХкзХдацХя пХдвищвноХ стоклюваност! й ознак астенХзацИ центральноI нврвоЕоХ системи; нормалХзацХя показникХв треворографХХ те реакцХометлХХ.

2. КардХореспХраторними критерХями ефективност! I правильное т! застосованих рухових режюав I покладнених в Хх основу принцип пХсля ГРЗ е: п1двищення до преморбХдних р1внХв ЯЕД X IX компонент (РО вдиху, РО видхху X ДО), лХквХдацХя рестриктивних змХн у лет X обструкгивннх - у бронхах; пХдвищзння до преморбХдного рХвня Щ пнезмотахометричних показникХв; нормал1зац1я иастоти серцевих скс рочвнь X артерХального тиску у спокоХ; нормалХзацХя МГ-показник. вХдновлення показникХв фХзичноХ працездатностХ (Р^т^) I функц. ональних проб Штанге та Генч! до преморбХдного рХвня; вхдновленн адекватно! реакц!Х органХзыу реконвалесцент!в на дозован! фХзичн

навантаження.

РеалХзацХя i впроваджения .наукових розробок. НауковХ рсзробки реалХзованХ через методичн! рекомендацХХ "Методические принципы построения реабилитационных двигательных режимов у реконвалесцентов, перенесших ОРШ в тяжелой форме" ( М1н1стерство з1 справ молод1 I спорту УкраХки, ХаркХвский державний Хнститут ф1зично1 культури. -ХаркХв, 1992. - 20 с.) та в Хнформац1йнсму лист1 "Методичн! принци-пи побудови рзабХл1тац1йних рухових режимХв у реконыалесцент1з» що перенесли ГРВ1 у важк1й форм!" ( МОЗ УкраХни, УЦНМХ. - КиХв, 1995. -Вип. X. - 2 с.)• ДХ джерела ХнформацХХ зпровадженХ в роботу КиХвсь-кого державного ценру спортивно! медицини, ОЛФД Харкова, Донецька, Полтави I а МСЧ заводу "Протон" и. Харкова.

АпробацХя роботи. ОсновнХ положения роботи доповХдались на ХХУ (ввХлейнХй) ВсесавзнХй конфзренцХХ з спортивко1 медицини (КиХв, Х99Х У Всесоизн1й науково-практичнХй конференцХ! ''Проблеми формування особистостХ та професХйноХ готовности спецХал1ст1в середЙХ та вищоХ квалХфХкацХХ зассбаш ф1зичноХ культури X спорту" (КХровоград, 199!) ВсесоазноХ науково-практичноХ конференцХХ "Медична реабХлХтацХя при хронхчних захворяваннях дХтей X дХтей-1нзал1дХв" (Саратов, 1991), X МХянароднХй науково-практичнХй конференцХ! "ТрадицХйь*. X нетрадй-ц1йнх кетоди оздоровления д!хей" (Дубна, 1992), Обласних науково-практичних коиференцХях з лХкувалькоХ ф1зкультури X спортивно! медицини (ХаркХв, Х992, Х993), ПершХй cecIX ОлХмпХйскоХ АкадемХХ ХкраХи* для молодих вчених., присвяченХй Х00-р1ччо сучасного 0лХмп1йського руху (ХарькХв, Х994 ).

ПублХкацХХ результатХв наукових дослХджень.По тем! дисертацХХ опублХковано Х2 наукових праць.

Структура та обсяг ДисертацХйноХ роботи. ДисертацХя складавть-ся з вступу, огляду л1тератури, чотирьох роздХлХв особистих досл1д-жвнъь заключения, висновкХз, практичных рекомендацХй, додаткХЕ. Спи-

сок л!тератури вклвчаз 259 в1тчизняних I 119 заруб!жних джерел. Робота Хласгрована 42 таблицами9 27 рисунками.

Конкретний особистий внесок у розробку результат1в» що виносят ся на захист* полягае в вивченн1 стану кард1оресп!раторно1, нерво-во1 системи, ыорфологичного стану кроЕ1 та загально1 ф1зично! пра-здатност! I аеробно! продуктивност! у тренованих и нетренованих ре-конвалесцент1в п1сля ГРЗ. Ссобистс обгрунтован! рухсви резкими, сис-тематизован1 методичн! принципи 1х побудови, сформульован! вимоги принцип!Е{ розроблен! кл1н!ко-функц1ональн1 критерП ефективност! фХзично! реаб!л1тац11 спортсменов п!сля ГРЗ.

Контингент 1 методи досд!дження. Досл!даення проводились на 5ьг1 Хгрк1вського Обласного л!карсько-ф!зкультурного диспансеру ! кафедри спортивно! медицини та ф!зично! реаб1л1тац11 Харк1зського державного Хкституту ф1зичнс! культури. Обстежено £46 реконвалос-цвнт!в п!сля ГРЗ 1 246 здорових ос!б р1зного ступеня тренованост! чоловхчо! та ж1кочо! стат! у ьхц1 в!д 18 до 60 рок!в ( Таблиця I).

Таблиця 1.

Контингент обстежених.

!

^ ! ВХкое! групи

К!льк!сть чолов!к

Рекоиналесценти__! Здоров! особи

! ! Ч ! Ж !Усього ! Ч ! Ж !Усьэгс

1. 18-20 рек!в 32 43 75 48 45 93

2. 2!-30 рок!в 56 37 35 46 23 60

3. 31-40 рок!в !3 13 26 13 17 30

4. 41-30 рок!в 12 10 22 12 12 24

5. 51-60 рок!в 12 16 23 13 17 30

Усього: 127 119 246 132 114 246

I. Тренован! 90 76 166 93 68 1о!

2. Нетренован! 37 43 80 39 46 85

Усього: 127 119 246 132 114 246

Для одеркання еихХдного кл!н1ко-функц1онального фону I йоге динамхки у хворих зикористовувались загальноприйнят! методи д!аг-

юстики: збХр анамнезу, огляд, пальпацХя, перкусХя, аускультацХя, шХнХчний анал1з кров!. ХнструментальнГ методи: ЕКГ, артерХалька то-юметрХя8 спХрометрХя, спХрографХя, пневмотахометр1я> велоергометрХя анематометр^я, треморографХя, реакц1ометрХя та динамометр1я.

Для оцанки стану центральноХ нервовоХ системи у хворих прово-*ився неврологХчний огляд X визначалися сухожильн1 рефлекси. Для зивчення явищ пост!нфекц1йно1 астенХХ нервовоХ системи эастосовува-кися треморографХя та реакцХометрХя. Сила- м*язХв визначалася за до-юмогоя динамометр!!. Вивчення психоемоц1Гшсго стану рекснвалесцен-гХв X здорових осХб здХйснювалося за допомогою розроблено1 карти. Визначалися три типи психоемоцХйного фону: знижений, оптимаяьний, надмХрний. 3 метою вивчення координац1йно1, а такой збврегальнсХ, аналХзувчоХ та вХдтворшчоХ функцИ центрально! нервовоХ системи нами були розроблен! X застоеован! три групи рухових завдань:

1. Завдання для виконання X засвосння р1зних за коордХнацХМноо складнХств стрибкХв з нХсця X з розбХгу на точн1сть приземления з урахуваниям швидкостХ X мХцностХ Хх запам'ятування.

2. Завдання що до эасвоення та виконання комплексХв загально-розвиваючих вправ Хз збХлывеннях 1х кХлькХсного складу з урахуван-ням об'емХв швидкостХ та мХцностХ 1х запам'ятування.

3. Завдання пошуковоХ спрямованностХ, побудованХ X розроблен1 нами з урахуванням положень комбХнаторики (Н.Я.ВХленк1н, 1969) - га-луз1 математики, що займааться питаниями про те, ск1лькХ рХзних комбХнацХй, пХдлеглих тим чи Хншим умовам мояна скласти з заданих об'ект1в.

Вивчення показникХв кров! проводилося за допомогой звичайного клХнХчного аналХзу кров1 з дослХдженням динамХки кХлькХстХ еритро-цит1в, гемоглобХну, лейкоцитХв, величини ШОЕ, змХни лейкоцитарноХ формули.

ДинамХка показник1в фХзичноХ працездатностХ та аеробноХ про-

активное*! орган1зму тренованта I нетренованих реконвалесцент1в зивчалася за допомогоо субмаксимального велоергометричного тесту Причому, у нетренованюс ре ко вале сцент! в величина потуж-<ост1 первого навантаження екяадала 1/2 в1д величин« тренованих зс1б» а у в1кових трупах 41-50 I 51-60 рок1в - 1/4. Абсолютна I зХдносза величина максимального споживання киенп (МСК) визначалася за формулами Карпмана.

Для систематизацП загальних I специф1чних принцип1в побудови реаб!л!тац!йних рухових режим1в I формулавання !х вимог, а таклж зри побудов1 самих рухових режим!в застосовувалися педагог!чн! ме-годи. Кр!м того, проводився програмувальний опит реконвалеецент1в з метою виязлення суб'ективних симптом!в переб1гу гострого ! пост-¡сл1н!чного пер1од!в ГРЗ.

Одержан! дан1 опрацьован! методом вар!ац1йно1 статистики з збчисленням величины М, помилки середньо! арифметично1, середньо-го квадратичного в!дхилення, Т-критер1я Ст'юдента, величини р. При статистичн1й сбробц! даних зовн1шнього дихання застосувався кореля-цХйний анал1з за способом момент!в 1' обчисланням коеф!ц!енту ранго-во! кореляц!1 (Г.Ф.Лакин, 1968). При розрахунку величин, одержаних при проведенн! к!незокомб!наторних тест!в застосовувалась 1ндекса-ц1я з вираженням к1нцевого результату у в!дсотних величинах або в!дсотках. Обробка даних проведена на персональнХй ЕШ - "Електро-н!ка БЗ-18М".

ОСШШХ РЕЗУЛЬХАТИ ДЙСЁРЛЩ11.

При проведенн1 досл!даень нами виявлено, що найб1льш часто хворюоть ГЮ (3-4 раза на р1к) особй з малоруховим образом життя. ^стота ГРЗ на р!к (до 2-х раз) вХдзначааться у спортсмен1в високо1 квал1ф1кац11 (¡¿С I МСМК), що пов'язано з додатковим впливом на организм 1нтенсивних ! об'емних ф1зичних навантажень, а також стресо-вих ситуац!й, пов'язаних з! змогальною д!яльн!стя, спробами продов-

жувати тренування на фон! FP3. Р1дше хвор1ить ф1зкультурники I cnoj тсени 1-Ш спортивних розрядХв. Найб!льш важко хвор1ють особи старших в!коэих труп (41 р1к I старше) внасл1док велино1 к1льк!ст1 су-путних хронХчних захворивань 1 зниження 1мун1тету, пов'язаннсго з процесами стар1ння. Серед спортсмен1в част1ше схйльн! до ГРЗ пред-ставники водних (24,8%) I зимових (18,5%) вид!в спорту, у яких ча-ст1ше розвивавться ускладнення у вигляд! ларинг!т1в, пнезмон1й, отит1в та iHui.

0соблив1ст» протХкання ГРЗ у спортсменХв е на вХдмХни в!д не-тренованих ос!б, те що захворявання протХкае з обмеженям обкомом 1 меншои вираженнХсто ознак бакгерХально-вХрусноХ ХнтоксХкацХХ; р] ше вХдмХчаеться (в 10 разХв) геморагХчний синдром. У гострому nepJ од! у спортсмен!з як у нетренованих ос1б в!дм!чавться зираженн т; х1кард1я з фазноо зм!нон> I! брад!кард!ess, в!дм1чарться п1двищення с1стол1чного I д1астол!чного тиску. Зм1ни на ЖГ у спортсменХв ви ражен! в мени1й м!р1, н!ж у нетренованих ос1б. При середньовай:к1й I важк!й формах захворявання вони эустр1чаються в 39 I Л-И%% яилпд к1в, в1дпов!дно у зигляд! зниження вольтажа зубц1в PIT, комплек су QRS , явищ дистрофИ м1окарда I I П ступеня. Дан1 сп1рсграф!ч-ного I пнезмотахометричного досл!дкення в гострому пер1од! респ!-раторних захворивань св!дчать про наявн1сть у спортсмен!в-реконвг лесцент!в чолов1чо! стат! порушень функц!! зввн!шнього дихання пе реважно за обструхтивним типом (зниження величини ЦЦВЯ, об'емних швидкостей вдиху I видиху), а у ос!б ж!ночо1 стат! - за змХшаним типом, але з перевагоо обструятивних порушень. Менше у спортсмен^ знижуеться ст!йк1сть до г!покс11. У нетренованих ое!б змХни у го; трому пер1од! част!ше протХкали за рестриктивним типом Iз зменше: ням легеневих об*ем!в та емнотей, об'сму форсуваного вдиху; р!зк знижувалася ст1йк1сть до гХпоксИ, значно пХдвищувалася потреба з кисн! внасл!док налолегливо! роботи дихально! мусмулатури, пов

зано! з бХльш частХшим дюсаиням, н1а у спортсменХв.

П1д впдивом вХрусемИ у тренованих I нетренованих ос1б вХдбу-валося порушення функцП адрвовоХ системи, в тому склад1 I центрально! нервово1 системи, викликаючи явища астенИ. Однак, симпоми ас-тен1зац!1 нервово! системи у спортсмен1в були виражен1 ыенше, н1ж у нетренованих ос1б I вХдмХиалися при наявност! в анамнез! явищ перетренування, перевтомлення, спробах перенести ГРЗ "на ногах". Зниження сили м*яз!в, шввдкостХ рухово! рвакцИ на свХтловий сигнал I порушення точностХ рухХз у спортсмен1в вХдмХчались при сере-дньоважк1й I важкХй формах захворювання.

У картин! перифер1чно1 кров! т1льк1 при важкХй неускладненХй форм! ГРЗ у спортсменХв в!дм1чалися зм!ни у вигляд! лейкоцитарного зсуву у бХк зрХлих форм, пом!рний лХмфо- та моноцитоз при нормаль-нХй кХльк1стХ' лейкоцит1в. При наявност! ускладнень у тренованих I нетренованих ос!б в!дм1чалася схожа картина кл1н!чного аналХзу кров1, характерна для запальних процес1в.

Такин чином, у спортсменХв у гостроыу пер!од1 респ1раторних захворввань розвиваеться синдром деоптимХзац1Х параметрХв д!яль-ностХ вс1х систем органХзму та загальво1 працездатностХ, що е одним 1з проявХв гХпоадаптацП органХзму. ДХ явища продовжують збер!-гатися на першому етап! реаб!л!тац11 у постклХн!чному перХод! ГРЗ. X хоча вони виражен! в менш1й мХрХ, нХж у нетренованих ос!б, однак ведуть до порушень економХзацИ д1яльностХ оргакХзыу у споко! I пХсля фХзичного навантаження I вимагаать найшвидшого усунення.

Для проведения реабХлХтацХ! пХсля ГРЗ у тренованих X нетренованих ос1б ми вважаемо доц1льним увесь перХод реконвалесценцИ эозд1лити на етапи "клХн!чного" I "ЩологХчного" одужування, як ;е зробили А.А.Бесед1на I А.Г.Сухарев (ХУБ7) для школяр1а. Однак, 'раховуючи, що пХсля ГРЗ у спортсменХв, кр1м вХдновлвння здсроз'я, 11кзХдац!1 порушень функцХй I пХдвиа^ення опХрност! орган!зму щодо

повторних захзорввань (як у нетренованих ос1б) у посткл1н!чноыу пвр1од1 необх1дко вир1шувати задач! зХдновлення загально! I спец1-ально! працездатност!, високо! витривалост! великих об*ем!в I 1н-нетсизност1 тренувальних навантажень ми авалаеко необх1дним розд!-лити пер1од посткл!н!чно! реаб!л1тац1! у тренсвани1х ос1б на сздо-ровчо-нормал1зувчий (7-10 дн!в) I з тягу в ально-трену Еальний (14—£1 день). На першому етап! (оздоровчо-нормал!зуючому) вирЬпувалиея задач! аХдновлення здоров*я 1 загально! працездатност1 до р1вня здоровых нетренованих ос!б. 3 ц1ею метой широко використовувалися комб!наторна ходьба I комб!наторний дозований пов1льний б!г та !х поеднання, робота на велотренажерах, загальнозмХцншч! та загально-рсзвиваюч! вправи, дихальна г!шастика з м1 орзлаксац!его I елемен-тами аугетренХнгу, рухов! завдання на точн1сть I ксординац!п руххо. Рухоа! программ на цьому етап! були у спортсглен1з-реконвалесцент1в схож! з програмами нетренованих реконвалесцент1в I в1др!знялись сбсягсм та !нтенсивн$ств навантажень, к1льк1ств повторень 1 частотой вплив1в.( Таблиця 2 ).

Таблиц 2.

Рац1ональна частота вплив!в засобХв реаб!л1тац1! на органХзм рекснвалесцент!в у посткл!н!чному пер!од! ГРЗ.

№ ! Засоби

! реаб!л1тац!1

1. Ж*

2. ФХаХспрцедури

3. Пдропроцедури

4. Масаж

5. Загартовувчм процедури

6. 3>1тотерап!я

?Рац!ональна частота вплив!в(к1льк!сть разII

! Напротяз! дня ¡Загальна к!льк1сть

! _!за пер!од л!кування

!тренован!!нетренован!! тренован!! нетреноваи!

а 1 2

1

2 3

I I I

1

2 3

56

14 23 10-12

14-28 2В

28 14 14 10-12

14-28 28

КрХм того застосовувалися фХто- I фХтонцХдотерапХя, адалтогени (елеутерокок), комшшкси вХтамХнХв, масаж, загартовуючи гХдропроце-дури} ф1з1отерап1я.

На другому етап! (Втягувально-тренувальному) рваб1д1та.ц11 спортсменХ-реконвалесценти виконували руховХ програми» що включали спец1альн1, основнХ та 1м1тацХйн! вправи, характерн1 для кожного виду спорту з1 зростаючими навантаженнями до рХвня звичайного трену-вання. ТреноЕан! реконвалесцентй продовжали виконувати завдання первого етапу, поступово скорочуючи 1х за рахунок зб1льшення специ-ф1чних для конкретного виду спорту впрас. Нетренован! реконвалесцентй на другому етап! продовжали виконання рухових програм першого етапу, аде з продовжуючим збХльшенням дозувань зпраз п1д контролем реакц11 пульсу I артерХального тиску. На другому етапХ продолжу ва-лася комплексн1сть впливу вищаперерахованими засобами реабХл1тацХХ на органХзм реконвалесцентХв. Заняття ШК I тренування проводилнся на свЬкому повХтрХ, в каб1нетах ЛФК, в домашн1х умовах, спортивних залах.

В основу псбудови реабХлХтацХйних рухових програм були покдаде-н1 систематизованХ нами загальнХ та спецйрХчнХ методичнХ принципи побудови реабХл1тацХйних рухових режим!в, сформульованХ Хх еимоги.

Для контролю за ефективн1ста застосованих рухових режим!в у зв'язку з Хншими засобами реабХл!?ац1Х напочатку X в к1нц1 отэл!в реабХлХтацХХ проводилося комплексно сбстеження реконвалесцентХв. Для контролю одержан! результата зрХвнявалися з даними эдорових ос1б вХдповХдноХ стат1, вХку X треноЕаностХ. Кр1м того проводилося пор1зняння швидкостХ протХкання вХдновлення функцХй органХзму пХд впливом реабХлХтацХйних дХй X без них. ЕфективнХсть оцХшгаалась за даними постклХнХчноХ динамХки показник!в кард1ореспХраторно1, центрально! нервовоХ еистеми X нервого-м»язового апарату, зеличини фХзичноХ працездатностХ та аеробноХ продуктивнсст!. ПХд впливом

реабХл!тац!йних д1й виникало прискорення в1дновлення функцХй орга-и1зму. ( Таблиця 3 ).

Таблиця 3.

Бплив застосованих засобХЕ реабХлХтацП на терм!ни вХдновлення порушених функцХй орган1зму ( з днях )•

7 Хреновая! ! Нетренован! ! реконвалесценти_I реконвалесценти

Порушен1 функцП ш1д впливом!В8з впливу Ш1д зпливом!Без впливу орган!зму ! рухових реним!в ! рухозих режим!в

X. Серцвво-судинна система 9-Х! 14-16 ХЗ-Х5 ХЗ-2Х

2. Дихальна система Х2-Х4 17-19 Х6-Х8 2Х-25

3. Нервова система 9-11 ХЗ-Х4 Х7-Х9 24-26

4. ФХзична працез-датнХсть Х0-Х2 Х4-Х6 16-17 23-25

На першему етап! реаб1л!тац11 у спортсмен1з-реконвалесцент!з збер!галися порушення функц!^ автоматизм у виглядХ синусовоХ арит-м1! (38,6$), синусовоХ тах1кард!1 (6,8ЭД, м!грац!1 вод1я ритму (9,09%). На другому етал1 в ц1й груп! реконвалесцентХв виникало обновления синусового ритму в 81,8£$ випадк1в, що перевищувало в два рази показник уздорогих спортсмен!У нетрекованих реконвалесцен-т1з на першому етап! реаб1л1тац!Х поруиення ритму в!дм!чалиея в 40% випадкХв, а на другому етап! смнусовий ритм в!дновився в 72% випадк!в (у здоровкх нетренованих ос!б - 50%). Порушення функцП збудливост1 у спортсмек!Е-реконвалесцент!в не з1дм!чалося вже на першому етал1 реаб1л1тац!1. У нетренованих рвконвалесцентов процент зустр!чання шлунково! екстрасистолИ з 16$ на першому етап! реаб1-л1тацП знизився до 3%. Порушення функцХХ провХдност! серця (непов-на блокада право! нХжки пучка Пса) у спортсмен1в зменшилися з <5% на першому етап1 до 13,64% - на другому (у здорових спортсмен!в -12,33%). У нетренованих реконвалесцент1з явшце атрХо-Еентрикуляр-но! блокади на другому етап! поен1ств л!кв!дувалося при збереженн! зорушень проаХдностХ по правХй (8%) X лХзХй (4%) нХжкам пучка ГХса.

Явища дистрофХХ ы1окарда у тренованих реконвалесцент1в зуст-р1чалося на першому втап1 реаб1л!тац11 в 45% випадк1в, на другому ■ в 13,64% (у здорових спортсмен1в - 16,44%). У нетренованих рекон-ваелсцентХв ознаки осередково! та дифузно! г1покс11 м!окарда в!д-мХчались у сО% випадкХв на першоцу етап1, на другому - в 32% (у здорових нетвекованих ос1б - 25%). Явища перввантаження правого передсердя у нетренованих реконаадесцект1в (4%) на другому ехал! реаб!лХтац11 повнХстю зникали.

На пераому еталХ реаб1л!тац11 у тренованих рвконванесцектГэ ЧСС у спокоХ достовХрио переаии^'сала величину здорових спортсмен!« з поено» нормал!зац!ею на другому етап!. Величина AT у ц!й труп! реконаалесцент!в нсрмал!зувалася на периоду етап! реабХлХтацП. У нетренозаних реконвалесцентсв величина ЧСС у споко! не в1др!знялас в!д величини здорових нетренованих ос1б на першому етап! реаб!л!та ц!1, а величина AT була досторХрно нижче, нХж у здорових нетренованих ос!б. При виЕченн1 реакц!! серцево-судинно1 системи на дозо-ване ф1зичне навантаження у тренованих реконвалесцент1в на песетам} етап! реаб1я1тацП вХдмХчалаея наявн1сть у 38,46% випадк1в, а у не тренованих реконвалвсцент1в - у 41,3% Еипадк1з дистонХчних реакц!f На другому етап! реаб!л1тац!1 у тренованих реконвалесцентХв процеь зустрХчност! цього типу реакц11 склав 3,6% (у здорових спортсмен!! 4,78%), у нетренованих - 8,75% (у здорових нетренованих ос!б - 8,é

Таким чином, на першоцу етап! реаб!л1тац1Х вХдбувалося в!дно! лення функц11 серцево-судинно1 системи у спортсмен!в-реконвалесце! т1е до рХвня здорових нетренованих ос1б, а на другому - до р1вня здорових спортсмен!в. У нетренованих реконвалесцентлБ на другому етап1 всХ показники серцево-судинно! системи вХдповХдали р1вню величин здорових нетренованих осХб при збереженн! спов!льнено1 дина-мХки ЧСС ! Aï у в!дновлввальному перХодХ пХсля фХзичного навантаження.

На першому етап! реаб1лХтац11 у спортсменХв-реконвалесцентХв чолов!к!в) про довжували зберХгатись явища обструктивних порушень ихально! систеш, була зникена стХйкХсть до гХпоксП, в1дм1чалася 1дви!ценна потреба в kIchI. На другому етап! ц! порушення були л1к-1дованХ > а величина ШЕЛ. була у них достоверно зищоз, н!ж у'здоро-!их спортсмен!в. У спортсменок-реконвалесценток на першому етап1 ;еаб1л1тац!1 явища порушень функцП зовн!шнього дихання носили зм1-¡аний характер, зберегалася зниженою ст1йк1сть до гХпокеП I гХпер-сапнП, в!дм!чалося зниження величини вХдношення Ф&ЕК до НЖЕЯ та ?МДВД до ШДШ1. На другому етап! яви:ца абструктивних зм!н були л1-св!дозан! поен!ста, а рестриктивн! змХни зберХгалися б!льщ тринало.

У нетренованих чолозХкХз-роконва.тэсцентХв на першому етап1 ро-1б!л1тац!1 збер!галися рестриктивн! зм1ки дихально! системи з еле-лентами обструкц!!, в1дм1чалося зниження ст1йк!ст! до г!покс!1 I ?1перкапнП, потреба в к!сн! залишалася п1двищенои, була знижена зеличина вХдношення ФКЕЛ. до НШД. На другому етап1 реаб!л1тац!1 збер!галися обструктивн! порушення у вигляд1 достов!рного зниження величини МДВЙ, ¡пведкост! вдиху, часу г1поксичних спроб, що були каслХдком наявност! в анамнез! у 65% обстежених дано! групи хро-ничного бронх1ту з астматичним компонентом 1 без нього. У нетренованих ж1нок-реконвалесценток зберХгалися на першому етап! реаб1л1-тац11 порушення функцХХ зовнХшнього дихання зм!шаного характеру з перевагоэ рестриктиЕНих порушень, в1дм!чалася знижена ст!йя1сть до rinoKcIi, п!двищена абсолютна та в1дностна потреба в kIchI, зниження эеличинл вХдногзення SSM до ШЕИ. На другому етап! реаб!л!та^ ц11 явица дихально1 недостатньост! лХквхдувались, адалтац1я орга-н1зму до rinoKcIi зберегалася дек!лька зниженов, вХдмХчалсся зниження пневмотахометричних показник1в.

КореляцХйний анализ показал, що п1д впливом ГРЗ виникало порушення чозитивних кореляц!Яюк зо'лзаЕп -¿л величиною ЖЕЛ X II

компонентами I величинами г1поксичних спроб; МДВД I частотой I глибиноо дихання в спроб! МДЗД.; ХОД ! ЧД 1 ДО, яке зберХгалося на першому етап1 реаб!л!тац!1 у тренованих реконвалесцент1в. П1д вп-ливом реаб1л!тац!йних д1й в1дм1чалося посилення кореляц1них зв'яз-к1в цих показник!б.

Шд час аналХзу результат!в, одержаних при проведенн1 розроб-лених нами трьох труп рухових зандань з1дм1чалоея, що на першому етап! реаб1л1тац!1 явища пост1нфекц1йно! астенП у тренованих I нэтренсваних ос1б, що виявлялося у достов1рному зб!льшенн1 к1льк1( т1 спроб, витрачених на виконання стрибкового I комб!наторного трен!нг-тест!в, б!льшу к!льк!сть помилок при !х виконанн1, а тако; зниження з1дбиваачо1 I вХдтЕоршчс! фулкцЦ центрально! нервсво! системи в пор1внянн1 з1 здоровими особам. На другому етап! реаб1-л!тац!1 ц! явища були л!кв!дован1. Показники к!незокомб1каторних тест1в у тренованих реконвалесцент1Е на першому етап! реабХлХтац! досягали р!вня здорових нетренованих с-с!б, на другому - р!вня здо рових спортсмен!в. У иетренованих реконвалесцент1в ще й на другому етап! в1дм!чалося деяке зниження !ндексу кокб!наторних можли-востей в пор!внянн! з! здоровими нетренованими особами.

Про наявн!сть ознак пост!нфекц1йно1 астенИ у тренованих ре-ксНЕалесцеит1а св1дчило зниження величин кистево! динамометрП, зб!льшення часу рухово1 рвакц!! на св!тловий сигнал, збХяьшення а:-ш;:отуди I нерХшом!рн1сть ссциляц1й на треморограмах, котр1 нор мал1зувалися до величин здорових спортсмен!в на другому етап1 реа б1л!тацП. У нетренованих реконвалесцент1в зниження цих показник1 носили б!льш виражений характер на першому етапу* а на другому во ни досягали величин здорових нетренованих сс!б.

У процес1 занять ЛФК у реконвалесцент!в в1дбувалося збХльшеь ня проценту ос!б з оптимальним психоемоцХйним фоном до р!вня здое вих сс!б ( тренован! - до 74%, нетренован! - до 69%),

Ыдновлення загально! ф!зично! працездатностХ у тренованих ре -энвалесцентХз вХдбувалоея на першому етап! реабХлХтацХ!, а аероб эй продуктивное! - на другому. У нетренованих реконвалесцент1й [дновлення неличини РУГС^^ I МСК вХдбуналося на другому етап! ре-51л!тацХ1 до рХвня здорових нетренованих осХб.

ДинамХка показник1в периферХчно! кров1 не, була покаво-йов, так и вже на першому етап! реаб1л!тацХ1 у треноэаних I нетренованих еконвалесцент1в кХлькХсть формених елементХв, гемоглсб1ну I Еели-ина ШОЕ не виходили за меж! загальноприйнятих норм.

Таким чином, проведен! дослХдження в гострому X посткл1н!чно-у пер1одах респХраторних захворювань показуять, цо эастосован! наи реабХл!тац!йн1 рухов! рзжкми, побудован1 з урахуванням комплек-у методичних принцип!в, е ефектнвними X дозволявть прискорити троки зХдновлення порушених функцХй организму у середньому на дин тиждвнь.

ПХДСУМКОЗХ ВИСНОБКИ:

1. У гострому перХодХ респ1раторних захворльань, що протХкань у аередньозажк1й X важк!й формах, розвиваеться синдром деопти-йзацИ ! денормал!зац!Х параметрХв дХяльност! кардХоресп!раторно1, [ервово1 системи I ф!зично1 працездатност!, як насл!док вХрусного токсикозу та вХрусемХХ. Його особливХстз у спортсменХв е обмежений >бсяг порушень I менша ступ1нь вираженост! ознак бактерХально-вХ-зуснох Хнтоксикац!!.

2. Незалежно эХд складност! захзоровання, вХку I стат! рекон-залесцентХв Хз самого початку I до кХнця пер1оду одужання у спорт-зменХв збврХгавться бХлыд висск1, нХж у нетренованих реконвалес-дентХз, функцХональнХ можливост! кардХореспХраторно! (на 10-15%), системи, б1льп висок1 рХвн! ф1зично! працездатност! (на 14%), точ-иост1 I координованост1 рухХв (на Х5%), б1льш висок! кХнезокомбХ-чаторн! можливост! ( на 12%).

3. В1дм1чалося зниження обсягу комб1наторннх можливостей вищих вХддХлХв цнс, поеднане зпог1ршенням показникХв функц11 кард1оресп1-раторно! системи на етап! кл!н1чного одужання та в1дновлення Хх на етап! б!олог1чного одужання незалежно в!д р1вня тренованост!.

4. В1дновлення до преморб!дного р1вня р1зних парамвтр!в д1-яльност1 серцево-судино!, дихально1 I центрально! нерБОвс! системи в пер1од! реконвалееценцХ! в!дбуваеться асинхронно:серцево-судинно! та нерзово! системи - швидче, дихально1 системи, ф1зичноХ працез-датностХ та аеробно1 продуктивное! - пов!льн1ше. Причому, у спорт-смен1в в!дновлення функц!й ус1х систем орган1зму в!дбувалося на 445 - 1,0 дн!з швидше (при р<0,05), нХк у нетренованих ос1б. Ц! особливости в!дновлення необх1дно враховувати п!д час лХкареьксго контролю за функц!ональним станом органХзму реконвалесцент!в р1з-ного ступеня тренованост!.

5. ВХдновлшча динам1ка морфолог!чного складу кров! не була показовоа для оц1нк! ефективност! заотосованих засобХв реабХл1та-ц!!, так як уже в пер!од! кл1н!чного одужання вс! параметри клХиХч-ного анал!зу кров! не виходили за меж! загальноприйнятих норм, ха-рактерних для здорово! людини.

6. Методика ф!зично! й спортивно! реаб1л1тацХХ п!сля ГРЗ повинна опиратися на комплекс взасмозв*язаних загальних I спец1ф1ч-них принципХв з !х вимогами. До загальних принципХв вХдносяться: поступовХсть пХдвищення фХзичних навантажень, складностХ рухових завдань, вправ X Хх комплексХв; рХзноманХтнХсть X варХатХвнХеть рухових завдань I вфав; регулярнХсть занять ШК I виконання рухових завдань; доступнХсть рухових завдань, фХзичних навантажень X вдрав; системний п1дхХд до побудови реабХлХтацХйних рухових режи-мХв; ХндХвХдуальний п1дх!д до реконвалесцент1в; адзкватнХсть засо-бХв ДФК завданням реабХлХтацХХ X особливостям кл!нХко-функц1ональ-ких ситуацХй, ¡до винькаияь пХд час виконання рухових завдань;спс-

лучения загальних I мХсцевих аплив1в засобами ЛФК на орг&нХзм реконзалесцент1в; кооекцП реаб1 л1 тац1«ного руховогс оешичу в про-цес! йог-о реалХэацХХ; доиХдьнХсть заетосозаннх рухових заздань, ф!зичних назянтагг.ень, «прав I 1х комплекс!в. До спецХфхчних при-нципХз С для спортсмен!в ) зХдносяться: напразлен1сть втягувально-тренузального рекиму на «ХдноЕлення преморбХдного рХзня спортивно! працоздатностХ; споотинно-зидона ! спортивно-кэаллфХкацХйна дифе-рвнц1ацХя вправ; спткмХзацХя к!льк1сних си!э?!дноаень м!н засовами загально! I спещальнгЛ подготовки.

7. НайбХлыаоэ ефе^тиэнХ^тп з лХкзХдацИ ознак постХкфекцХйкс! нетенХХ вхцрХзняяться зассби к1незояо1*б1наторики у »игчяд! зизна-чених розмХшвнь, перестановок i спояучзнь фХзичних впрвл у ксуллек-с! з дкхальися :и\'.нас*ги:-:с;1, аутотренингом I елементани мХопегакс^-цЛ.

8. КлХн1ко-функцХокальними критерХямк ефектизност! фХзн'шо! оеабХлХтацХ! пТсля ГРЗ е: зХдно^лення преморбХдних dIehI:-: точтюотХ i координозансстХ pyxis, кХнезскомбХнатриих иожливостей нервеr.oi системи; уеунення п1д2чи;енс1 ггтемлюганозт! й озкэк астеиХзацП нервово! систем»; нормалХзгщХя показникХв треморогчфП I реакцХо-метрИ; п1дЕИ2|ення до преморбХдних оХенХе геякчкн НЕЙ X XI компс-яент1в, ьЩЗй X пневмотахеяетричния показнчкХв, чесу затримкп дихен-

на здиху I виджсу; л!кз1дац1я пестрнктизних перуиень s легенях l обструктивних - у бронхах; кор»«ал1эац1я ЧСС I AT в cnoxol, вХд-■юзлення показникХв ЕКГ, величин загально! фХзично! праг:ездатнос-г! та аеробно! продуктивност1, полна адекватно! реакцП органХзму оеконвалвсцентХв на дозован! ф!зи'гн1 навантаження. арактичн! рекомендацП,

I. Урахозуячи 2 не оку частоту ГРЗ у спортсмен! з, цо стра.7.дакть :рон!чними захэерзваннями вврхнХх дмхальш'х шлях!в, рекомендусть-

ся почивали проведения реабХл1гац1йнтгх заход1в ( у тому склад! Ц рухоеих режим!в } з перших диХз закХнчення пер1оду лихоманки: на 3-4 дань - присередньозагжоцу переб1з1 та 5-6 день - при вежащ переб!з!. Зг!дно цього вккористовунати рацХснальну к!льк!сть нп.г в1в напротяз1 дня: эандття ЛЙК - 2 рази,- масаж ~ 1 раз» гХдзоярс цедури - 2 рази» ф1з1отврап1я - Í паз, фХтотэралХя - 3 рази.

2. При проЕеденн! занять Л'М у пссткл1н1чному перХодХ ГРЗ i обхХдно використовуэати у нетренованих рехонвалесцент!в два пери гарХант-и псзтупового епупХкчатого збХльаеиня фХзичного навантаде ия ( I зз.о1янт - посднання днХз прибавок сб»см>? э днями нсиба'зо) Хнтенгивноот! наеантаяень; П варXант - погднання дн1з прибавок ■ ой'зну. так I днтенсивнсстХ н&вантажень, з днями зупинки динамХ« у трековшш: оеконзакесциитХв дсцХдьно використовугати третХй вг цнт I безперорзн! прибавки об*ему та ХнтенсивиостХ нарантакень, с,.туп*нчит1с.ть в1дсутня ).

3. Золехнз зХд ступени вакксстХ ГРЗ рено1«еащ?гтЬ'!я визначе! продсэкошйстъ еталХв раабХл1тац!) у спортс^нХз: легкий перебХ ; ! втйг — '¿—rnhís- Л ST&H — 4—ñ дч---3 ). cgpg.[ihbc:í?£s'ki'íí ueüoól

• i етпп - 6-9 дн!г, П этап - 7-10 дн!г ), вал;ккй перебХг ( I о 10-11 диХв, П етап - .14-15 дкхг }. По з&кХкчзннй другого этапу абХдХт.чцХх спортсмена дспускааться до тренуччих назантадекь у л ному обз;-:э1 I з премоебХднов ХнтекзиЕнХотгз.

4. Критериями переходу в!д периого «талу реаб1л1тацХХ до д того у спортсмен1э е: пульс у споко! - 12-Х4 за 10", АТ у споко Ü0-XI3/63-7Í мм рт.от., пульеовий твен - 4!-43 мм рт,ст.8 час новленнк лХсля фХзвчнсго нагантаження - 6-7 хвилика величина ЗббО-ЗУОО мл (у чолоеХкДэ) i 2350-2500 ш ( у нсХнок), частота л хання - 20-21 за хви^ину С у чслозХкХв) I 22-23 (у -¿£юк), проС Штанге - 70-80" íy ч.) I 5B-ÓS" (у г..), проба Генч! - 38-45"

1 31-37" (у ж.)» величина шуканого комб1наторного Хндексу - 43,47% (у ч.) I ЗУ,15% (. у к.), величина Р^'С^ф 900-1046 кгм/хв (у ч.) 1 770-825 кгм/хв (у ж.}. Перех!д в!д другого етапу реаб1л!тацП до гшвного обсягу навантажань в1дбувасться при слХдуючих показниках: пульс у опоко! - 10—1I за Ю", АТ - 112-120/68-73 ммрт.ст., пуль-совий тиск - -13-50 мм рт.ст., час вХдновлення - 5,2-5,6 хвилин, ЖЫ - 4100-4230 мл ( у ч.) I 2900-31о0 мл ( у ж.)» частота диханкя-14-16 за хвилину с уч.) 1 18-20 у ж.), проба Штанге - 30-97" С у ч.) 1 74-87" ( у ж.), проба £нч! - 44-51" ( у ч.) I 43-50" ( у ж.)* величина комбинаторного шуканого Хндексу - 82,6% ( у ч.) I 78,28% ( у ж.), величина Р'^'С^эд - 1050-1136 кгм/хв ( у ч.) I 823-850 кгм/хе 1 у к.)

5. Для усунвння сю«птом1й астен1зац11 орган!зыу рекснвалес-¡дент1з п1сля ГРЗ рексыендуеться вкдочати в реаб1л!тац!йн1 рухов! режима як протиас«ген!чний зас1б рухову д!яльн1сть комбХнаторно! налравленост! ( комб!наторну ходьбу 1 61г, комб!натсрн! комплекси загальнорозвива»чих вправ ).

6. При проведени1 л!карсько-педагсг!чного контролЕ5 за особами, ¡до перенесли ГРЗ рекомендустьея використовувати рсзроблен! нами схеми протокол!в ! програмованих карт.

СПИСОК, 011УБЙИК0ВАНМХ ШКОШХ, ПРАЦЬ.

1. Методические принципы и их требования н построению и применении реабилитационных режимов у рвконвалесцентоа,перенесших ОРВИ/, Сб.научн.трудов ХаГШ£ за 1992 г.-Харьков,!У92.-С.75-80 ( соавт.

В.П. Пекков ).

2. методические принципы построения реабилитационных двигател: ных режимов у реконвалесцентов,перенсших ОРВИ в тяжелой форме./ Метод.реком.-Харьков,1992.-20 с. ( соавт. В.И. Пешков ).

3. Клинико-функциснальиая оценка результатов физической реа&и

литации спортсменов-реконвалесцентов,перенесших РВИ различной тяжести

//il Межрегнон.н.-п.ксшф.,посвДОО-летда Олимпийского движения.-Харько в, 1994.-С.23-24.

4. Функциональное состояние организма спортсмена-реконвале! цента, перенесшего GP3, в условиях реабилитационного двигательн го режима.//Со.н.-метод.работ.-Харьков:ХаГЙФК, 1994.-С.273.

5. Характеристика пер!оду реконвалееценцП у спортсмен!в, перенесли ГРВ!.//Матер1али ! cecll Олхмп!йско! Акадвм11 Укра!ни Харк1 в :Ха,Ц1ФК,1994. -С. 270-273.

6. Ыетодичн! принципи побудови реабIлiтац!йних рухових реж м!в у реконвалесцентХв, що перенесли IPBi у наукiк форм!.//1нф. лист.-КиХь: ¿'ЦНМ! МОЗ ¿'кра1ни,1995.-2 с.

7. Функциональные критерии эффективности комоинаторной дви тельной деятельности при острых респираторных заболеваниях íü?3 спортсменов.//Сб.н.-метод.раоот.-Харьков,1995.-С.Í43-X54.

8. Особенности физической реабилитации спорсменов.//Сб.н.-тод.paoот.-Харьков,i995,-С.285-288.

9. Функциональное состояние организма спортсмена-реконвал« цента, перенешего ОРЗ, в условиях реабилитационного двигательнс режима.//Тез.докл. ХХУ Íюбилейной)Всесошн. конф.по спорт. мед. -Мое Ba,1991.-C.i70-i71.

10. Контроль и оценка готовности выпускника физкультурного за в творческой деятельности с помощью кинезокомбинаторных тес! Тез.докл.У Всесоюзн.н.-п.конф.-Кировоград,199!.-С.50. Í еоант, В.II. Пешков ).

11. Методические принципы построения реабилитационных двиг; тельных режимов у детей в периоде реконвалесценции после разли ных заболеваний//Тез. Всесошн. н. -п. конф . -Саратов, 1991. -С. 63. (соавт. В.П. Пешков }.

12. Клинико-функциональное обоснование принципов построени реабилитационных оздоровительных двигательных режимов у детей, ренесшиа респираторные заболевания//Тез.н.-п.конф.-Дубна,1992

Пешкова Q.B. Клинико-функцион&льное обоснование реабилитационных двигательных режимов и принципов их построения у тренированных и нетренированных лиц после острых респираторных заболеваний.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.23 - "Лечебная физкультура и спортивная медицина", Днепропетровская государственная медицинская академия, Днепропетровск, 1996.

Защищается 12 печатных работ, содержащих исследования о влиянии разработанных реабилитационных двигательных режимов на скорость протекания периода рвконвалесценции после респираторных заболеваний у тренированных и нетренированных лиц.

Установлено, что двигательно-неврологическими и кардиорвепиратор ными критериями эффективности примененных реабилитационных воздействий после респираторных заболеваний является: восстановление премор-бидных уровней точности и координированности движений, кинезокомбииа-торных возможностей, устранение признаков астеннзации нервной системы, нормализация показателей треморографии и реакциометрии; нормализация пульса и артериального давления в покое, ЭКГ-показателей, восстановление величины общей физической работоспособности, адекватной реакции организма на физическув нагрузку; восстановление премороидных уровней величин объемов, емкостей и вентиляции легких, устранение рестриктивнкх изменений в легких и оботруктивных - в бронхах.

Клвчевыэ слова: гостр1 респ1раторн! захворввання, пер1од ренсн-в&лвеценцП, етапи реаб1л!тац11, рухови режими.

O.U.Peshkova. The clinical and functional basis of rehabili-tational aotor regiaes and principles of their building for trained and untrained people after acute respiratory diseases.

The dissertation in search of scientific degree of candidate of nedical sciences on speciality 14.01.23 - curative physical training and sports aedicine. Dnepropetrovsk sedical academy. Dnepropetrovsk, 1996.

I 12 scientific papers are defended. They contain the investigati-

ons of the influence of elaborated rehabilitational motor regiaes on the rate of proceeding of the reconvalescent period after acute respiratory diseases.

The aotor-neurological and cardio-respiratory criteria of effectiveness of applying rehabilitational Motor activities have been indicated. The results of this work Hill help the. specialists of the curative physical training and sports aedicine build aotor activity for reconvalescents after acute respiratory diseases depending on training level, sex and age.