Автореферат и диссертация по медицине (14.00.01) на тему:Клинико-функциональная характеристика сократительной функции матки и состояние фето-плацентарного комплекса у рожениц с утомлением в родах

М1Н1СТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРА1НИ УКРАШСЬКИЙ НАУ КОВО-ДОСЛ1ДНИЙ 1НСТИТУТ ПЕД1АТР1.1, АКУШЕРСТВА 1 Г1НЕКОЛОГ11

На правах рукопису

МАЛЯР Василь АндрШович

УДК 618.4-08 чб 18.5+085-089.-888.12:612.766.1

КЛ1Н1К0-ФУНКЦ10НАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ■

СК0Р0ТЛИВ01 ФУНКЦ11 МАТКИ 1 СТАН ФЕТО-ПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ У РОД 1 ЛЬ 3 ВТОМОЮ В РОДАХ

14.00.01 - акушерство 1 г1неколог1я

Автореферат днсертацИ на эдобуття вченого ступеня доктора мепичннх наук

Ки1в - 1992

Роботу виконано в 1вано-Франк1всыеому державному медичному 1нститут1.

НАУКОВ1 КОНСУЛЬТ АНТИ: - доктор медичних наук,

професор О.Т.МИХАЙЛЕНКО

- доктор медичних наук, професор В.Г. Ф1Л1МОНОВ

ОФ1Ц1ЙН1 ОПОНЕНТИ: - академ1к АН Укра1ни,

професор В.1. ГРИ11ШНКО

- доктор медичних наук, професор В.Я. ГОЛОТА

- доктор медичних наук, професор А.З. ХАС1Н

ПРОВ 1 ДНА УСТАНОВА - КИ1ВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ

1НСТИТУТ ЗДОСКОНАЛЕННЯ Л1КАР.1В

Захист в1дбудеться в1>*{ * 2 року

на эас1данн1 спец1ал1эовано1 ради по захисту дисертад1й на здобуття вченого ступени доктора наук за спец1альностя-ми "Пед1атр1я, акушерство 1 г1неколог1я*,в Укра1нському науково-досл 1дному 1нститут1 пед1атр11, акушерства 1 г1неколог11 (252050, м. Ки1в, вул. Ману1льського,8).

3 дисертац1ею можна ознайомитися в 61бл1отеи1 Укра1нського НД1 пед1атр11, акушерства 1 г1некорогЦ,

Автореферат роэ1слано ' 992 р.

ВчениЙ секретер спец1ая1ровано1 ради кандидат медичних наук

Л.В. КВАШН1НА

РОССИЙСКАЯ

Г „ ..г- ..К'«, с

P;1'V»Vl.;--' ! "ЛЛ

Фатальна характеристика роботи

Актуальн1сть проблами. Народкення эдорово1 днтини - одна а стуальнкх проблей сучасного акушерства.

0дн1ео з частих причин пер1натальних втрат являеться утроб-I г1покс1я плода I асф1кс1я новонародженого /Б.М.ВенцковськиЙ сп1вавт., 12В1;Г.и.Савельева,19В4;Ь;.А.Чернуха I сп!вавт. ,1968; .1.Гриценко|М.А.Щерб1на>1990;Г.К.Ствпагас1всыса|1992; F>

iyburn , 1967 s В: Schneeweiss , 1987 ; I. M. Mona , 1990/,

Клвчовим моментом при цьому в зкиженн1 перинатально1 эах->рованост1 I смертност1 являеться рагулювання скоротливо1 itmbhoctI матки /О.Т.Михайленко,м.Я.Чарнега,1УбЬ;1.В.Дуда, И9;А.Г.Кодом1йцеаа I сп1вавг.,1990;Г.КХтепанк1вська,1990;

,М. Копп , 1990 ; т. Zalel , Z. Kate , 1990

Аномал 11 cKopoMHBol функцН маткн над ю р1зноман1тн1 I [льша частина з них приводить до патолог1чного прел!м1нарного зр1ода, спов1льненого розкриття вийки маткч, затяжного перв-[ру род1в, розвитку втоми у род1лл£ в родах I вюоскненню г1-эксН у плода /М.В.Славуцька I сп!вавт., 1984;К.К.Уст1нова, 366;К.К.Уст1нова I сп1вавт.,1969/.

Попередкення аномал1й родово1 д1яльност1, вкникапчих на эн1 втоми род1лл1, диктуеться необх1дн1стю удосконалення .та-IX I пооуком нових метод1в д1агносткки, проф1лажтики I л1ку-ання дано1 патологИ.

Пород э цим аахишаеться мало вивчеким питания про сладко-f схильн1сть до вяникнення порушень скоротлиьо1 д1яльност1 мни. Все ще збер1гаоться окрем! суперечност1 в оц1нц£ херах ару скоротливо1 функцН матки, стану фето- плацентарного ком-пек су у род1ль на фон! втоми, цо приводить до р1зно1 тактики здення род1в.

Залишавться мало вивченим питания кл1н1чного nepeölry эд1в, стану фето- плацентарного комплексу, характеру скорот-«во1 д1яльност1 I тонуса матки у родIль з втомоп в родах здостатньо ще роэроблен! прост1 об"ективн1 I суб"ективн1 кри-зрП для д!агностики втоми у род1лл1.

Вш:ористовуван1 методи терапП, при цьому, в основному ■зродяться до створення естрогенно-глюкозо~в1там1но-кальц1евого р->ну, изданию род1лл1 медикаментозного сну—в1дпочинку без виюш-чзння скоротливо1 д1яльност1 матки I, при недостатн1й родов1й л1яльност1, п1сля сну-в1дпочшжу призначення родостимуляцП /Н.Н.Растриг1н I сп1вавт., 1972; Г.А.Лукашевич, Б.А. Шувалова, 19В4; К.К. Уст1нова, 19Ь6 /.

Нер1дко вищ9згздан1 методи являються ыалоефективними, а в двяких випадках протипоказаними, так як в1домо, що слабХсть ро-иово1 д1яльност1, винюсаюча на фон1 п1двищеного базального тонусу, являвться протипоказанням для эастосування засоб1в, стлулюючнх магку / Н.С. С1дорова, Н.В; 0нопр1енко, 19В7 /.

0тряман1 за останне десятир1ччя нов1 техн1чн1 можливост!, иов1 дан1 про патоф1з1олог1чн1 механ1зми порушення скоротливо1 функцП матки, г1поксичних стан1в плода I новонарсдженого, сучасн кетоди 1х д1агностики. I л1хування, дозволяють э нових поэиц1й п!д1йти до вир1шення дано1 проблеми.

Ыета роботи - вивчити скоротлиру фукнц1ю матки I стан фето-плацентарного комплексу у род1ль з втомою I розробити на ц1й п1д-став! ефзктивн! методи проф1лактикк I корекцП аномал!й родово] д1яльиост1 на фон1 втоми з метоп зниження дано1 патологИ в родах, материнсько1 I перинатально1 смертност!.

Основн! завдання роботи;

1. Визначити в умовах кл1пГки опбливост1 переб1гу ваг1тност.' род1в, п1сляродового пе">1оду I пер1оду адаптацП новонаро; женого у ж1нок, э втомою в родах.

2. Вивчити спадкову схкльн1сть, спонтанну актквн1сть матки I б1оф1зичний проф1ль плода у ваг!тних ж1нок в к1нц1 Ш - го триместру з групи "п1двищеного ризику" по порушенню ско-ротливо1 д1яльност! матки.

3. Уточнити причини I законом1рност1 кл1н!чних I функц1ональ Них порушень психоф1з!олог1чного стану род1лл1 при втои в родах.

4. Досл1дити кл1н1ко-г1стерограф1чну I тонусометричну характеристику моторно! функц11 матки I II енергетичне забезпечен-ня у к1нок э втоыою в родах. (

5. Установити причини I закрном1рност1 порушекня скоротливо1 функцП матки в родах на основ1 вивчення II спонтанно! актив-

, ност1 I тонусу в динам1ц1 родового акту.

6. Виявити законом1рност1 метабол1чних реакц1й в систем1 "мати + пл1д" э метою патогенегичного обгрунтування едекватних способ1в проф1лактики гЬпоксП плода I асф1кс11 новонародже-них при аномал1ях родово1 д1яльност1 на фон1 втоми.

7. Визначитц б1оф1зичний стан -плода,! адаптац1йн1 механ1зми у новонароджених а ранньому неонатальному пер1од1 при втоы1

' ! родГлл! в родах.

8. Вивчити морфо-функцГональний стан фето-плацентарного комплексу, у род1ль груш пп1двищеного ризику" по розвитку аномал 1й родово1 д1яльност1-I втоми в родах.

9. Розробити комллексний метод регуляцП родово! д1яльност1 у род1ль з втомоо в родах.

10. Провести пор1вняльну оц1нку ефектиэност1 запропоноваяих нами р1зних-вар1ант1р корекцП порушень скоротливо1 активьост1 матки у род1ль в родах I вагГтних "групи ризику" з поруше-ною спонтанною активн1стю I тонусом матки в п1дготовчому пе-р1од1.

11. Влроввднти в практичну охорону эдоров"я розроблен1 I нр^ково-о(Згрунтован1 нами р1зн1 вар1анти регуляцП родово1 д1яльност! у род1ль з втомоо в родах.

Наукова новизна роботи. Новим являеться вияснення рол1 гз-нетичних фактор1в у виникненн1 феномену с1мейяого нагроыаджен-ня схильност1 до порушення скоротливо1 д1пльност1 матки в родах,, а також уточнения значения вегетативних I метабол1чних розлад1в в виникненн1 аномал1й родово1 д1ялышст1 на фон1 втоыи род1лл1.

,'. 3 робст1 отрг'ано нов1 дан1 про вза1:мозв',язок м1ж порушен-ням спонтанно! активност! I тонусу матки у ж1нок з висок!« 1ндек~ сом захворюианност1 в преаубералдь'оыу I пуберш./нсму в1ц1 1нфек-ц1йними захворюваниями, по руте! .;ям овар1*льно-ырнструельного циклу, вуглеяодного I жирового; обм1ну.

Вперже визначено стан..фе,Л"Плацентарного комплексу, особ-лив1сть переб1гу ваг1тност1•I ^орыування готовност1 до рпд1в у яХнок з нормальней I порушено« спонтанною акгивк!стю «атк». В-»~

значено типи порушень скоротяиво1 активност1 I тонусу матки у ж1нок э втомою в родах.

Всгановлення Ix в!дм1нностей виявилось прннцнлово новик п1дходом, що дозволяв визначити диференц1йованмй об"ем I характер проф1лактичних I л1кувальних звхсд1в.

Вперше в акушерськИ прахтиц1 встановлен1 прост1 об"ектив1 критерН по д1агностиц1 втоии род1лл1 в родах.

Перел1чен1 вице нов1 наухов1 дан1 дозволили розробити I науково обгрунтувати кл1н1ко-г1сте^ограф1чну класиф1кац1ю ти- • п1в порушень скоротливо1 д1яльност1 матки на фон1 втоми, cnocli л1кування дискоорциновано1 родово1 д1яльност1 /A.C. #1724263 в1д ö.12.1991 р./, спо61б л1кування слабост1 родово1 д1яльност на фон1 втоии род1лл1 /яоэитивне р1шення патентно1 експертиэи * 478570I/I4/70II4I8 в1д 28.12.1991 р.

Практична эначим!еть роботи. Розроблений I эапропонований для пряктично1 охорони эдоровия науково-ofгрунтований метод комплексно1 д1агностики порушень скоротливо1 д1яльност1 матки дозволив розробити кл1н1ко-г1стерограф1чну класиф1кац1ю вар1-ант1в аномал1й скоротливо1 д1яльноот1 матки з врахуванням стану фето-плацентарного комплексу, а також нам1тити орган!зац1й-н! форыи ведения ваг1тност1 I род1в у *1нок ип1двищеного ризи-ку" по розроблених генетичних, кл1н1чних, 1муногол1чних I аиа-мнестичних ознахах.

Запропонован1 суб"ективи1 I прост1 об"ективнх критерН д1агностики втоыи у род1лл1 в родах, яя1 можна визначити за до помогою сконструйованого нами рефлехсометра.

Науково-обгрунтований I запропонований метод издания меди каментозного сну-в1дпочинку оксибут1ратом натр1ю /ГОЩ/ на фо-н1 довготривалого токол1зу В^-адреномХветикоы партусистеном, який дозволяе п1двищити ефективн1сть корек'\11 аномал1й родово1 д1яльност1 на фон1 втоми в 5,2 раза.

Роэроблен! I эапропонован! способи л1кування деяких вар1а т"в слабост1 I дискоорциновано1 родовс1 д1яльност1 п1сля медикаментозного сну-в1дпочинк'г дозволили знизити перинатальну сме ртн1сть в 4,8 рази, травматизм плода в 8,5 раза, к1льк1сть one ративких втручань ь 5 раз, кровотеч в посл1довиому I ранньому п1сляродовому перХодах в 4,8 рази.

- б -

Положения, як! виносяться на захист.

-.1. В генез1 порушення скоротливо1 д1яльност1 матки в родах I розвиТку втоми род1лл1 в'1дпов1дне значения мае спадкова схиль--iIcTb до дано1 патологП, перенесен! в препуберантноыу I пубе-рантному пер1одах 1нфекц1йн1 захворювання, порушення овар1ально-денструального циклу, вуглеводного I жирового обмГну, 1мунолог1ч-т несуы1сн1сть кров1 матер1 I плода по систем1 ABO, патолог1я заг1тност1 I екстраген1тальн1 захворювання, а також авд професИ заг1тно1 I II в1к..

2. Використаний комплекс кл1н1чних функц1ональних, 6IoxI-Лчних, генетичних I 1мунолог1чних досл1джень дозволяв з нових 1озиц1й розглядати 1ыунолог1чний зв"язок ыатеринського орган1-зму з плодом I патогенез його утробного пошкодження в умовах юрушено1 скоротлив.о1 д1яльност1 ыатки на фон1 втсш род1лл1

з родах.

3. В д1агностиц1 порушень схоротливо1 функцП ыатки в ро-iax пров1дну роль грае досл1дкення в динам1ц1, починаючи з 1рел1м1нарного перГоду, г1стерограф1чних I тонусометричних ви-¿1рпвань, а також виявлення суб"вктивних I об"ективних крите-эИв втоми при допомоз1 рефлексоиетрП, а також виэначення летабол1чних механ1зм1в енергетичного забезпечення род1лл1.

4. Визначення функц1онального стану фето-плацентарного юмплексу при ваг1тност1 I родах за допомогою кавд1отокограф11, ультразвукового досл1дження, вивчення кислотно-лужно1 р1внова-

в кров1 1з шийки матки I гормонального балансу фето-штцен-гарного комплексу, сприяе ранньому виявленню порушень адаптац1й-1их механ1зм1в у плода I новонародженого до неутробного гаття.

5. Запропонована класиф1кац1я порушень скоротливо! акти-jhoctI ыатки в родах на фон1 втоми дозволяв диференц1йовано 11д1йти до корекц11 порушень спонтанно1 активност1 I тонусу ватки на фон1 втоми оод1лл1.

6. Застосування медикаментозного сну-ч1дпочинку з викорк-:танням окс1бут1рату натр1я /ГОМК/ на фон! довгогривалого токо-11зу В^-едреномЬютиком партусистзном, дозволяв п!двищити ефе-«тивнГсть л1кування аномал1й родово1 д1яльност! на фон1 втоми, |гсунути медикаментозну депрес1и серцево1 д1яльност1 у плода,

ja рахунок зниження к1лькост1 введених лШв.

7. Проведения стимул яцП ояс1тоцином на фон! В2~адренобло-

катора корданума при слабост! родово1 д1яльност1 п1сля сну-в1дпо-чинку дозволяе усунути феномен п1двищено1 активност1 I тах1систо-л1ю матки I, ткм самим, попередити небажаний ефект для плода.

8. Вккористання методу електрорелаксацП матки з метою корек-цИ дискоординовано! родово! д1яльностГ~на фон1 втоми п1двищуе ефек> тивн1сть л!кування, I не влливае в1д»емда на орган1эм матер1 I плода, знижуе к1льк1сть вв.едених медикамент.1в.

Впроваджекн? результат!в робота в практику.

Реэультати досл1джень вв1йшли в основу двох методиуних реко-мевдац!й: "Проф1лактика и лечение аномалий родовой деятельности", Киев, 1990 /в соавт. ЕЛ.Михайленко;л*,др./; "КлМка, проф1лакти-ка I л1куЕання аномал1й родово1 д1яльноет1 на фон! втоми род1лл1 в родах /1вано-Франк1вськ, 1992/.

По результатах робота видан1 три 1нформац1йн1 листа: "Роль наследственного полиморфизма по генам групп крови системы ABO в акушерской патологии, Киев, 1937,/ в соавт. И.Д. Лановой и др./} "Родовозбувдение, родоусиление с учетом суточных ритмов и применения Bg- адреноблокатора "корданум" в комплексном лечении слабости родовой деятельности на фоне утомления роженицы", Киев, 1990 /в соавт. Е.Т. Ыихайленко и др./; "Роль спадкового пол!морф1зму у виникненн1 порушень скоротливо! д1яльност1 матки I роэвитку втоми в родах", Ки1в, 1991 / в сп1вавт.' З.Ы. Кунарьова/.

На "Способ лечения дискоординированной родовой деятельности на фоне утомления" отриыано авторське св1доцтбо, а на "Способ лечения слабости родовой деятельности на фоне утомления" - лози-тивне рЪлення ка вкдачу патенту.

Роэроблен'Х л1кувально-проф1лактичн1.принццпи ведения ваг1тнс ст1 I род1в у ж1нок групи "висоного ризику" по порушенню скоротли во1 д1яльност1 матки I перинатально1 патологИ, а також запропоно-ван1 р1зн1 вар1анти корекцП скоротливо1 д1яльност1 матки у род1л! э втомою в родах впроваджено в ж1ночих консультац1ях I пологових будинках м.1вано-Франк1вськ, м.Ки1в, Льв1в, м.РХвне, м.Суии, и.Уг город, ы.Харк1в, м. Хмельницьк, в ж1ночих консультац1ях I пологов! будинках- районних л1карень м.Коломия, м. Снятии 1вано-Франк1вськ< m.P&xIb Закарпатсько1, м.Уиакь ЧеркаськоХ областей.

Матер1али результат1в досл1джень впроваджено в педпроцес i кафедрах акушерства I г!некологЛ В1нницького, 1вано-4?ранк1вськог Льь1вського, Одесвкого, Харк1вського мед1нститут1в, Ужгородсысого держун1верситету, В1нницького 1нституту удосконалення л1кар1в в м. Ямельницьк.

- В -

Апробац1я роботи. Матер1али дисертац1йно1 роботи допов1да-лись I обговорювались на У1 Республ1канськ1й науков1й конферен-ц11 ."Актуальные вопросы иммунотерапии" /Ворошиловград, I98d/, Пленум1 правл1ння Республ1канського наукового товариства акуше-р1в-г1неколог1в Укра1нсько1 PCP "Антенатальная охрана плода и пути снижения перинатальной смертности /Гернополь, I9d9/, II Всесовзн1й конференцИ по г1неколог11 д1тей I п1дл1тк!в /Москва, 1990/, Пленум1 Правл1ння республ1канськсго наукового товариства акушер1в-г1неколог1в УкраГнсько! PCP по питанию "Роль женской консультации в снижении гинекологической заболеваемости, материнской и перинатальной смертности" /Черкассы, 1990/, 1У Всесоюзному з"1зд1 спец1ал1ст1в по кл1н1чн1й I лабсраторн1й д1агно-стиц1 /1вано-Фракк1вськ, 1991/, IX зи1зд1 акушер-г1неколог1в Укра1ни,;/Дн1пропетровськ, 1991/, 1У Всесосзн1й школ1-сем1нар1 "Ультразвуковая диагностика в перинатологии /Владимир, 1991/, Укра1нському б1ох1м1чному з"1эд1 Ди1в, 1992/, обласшх науково-практичних конференц1ях акутер-г1неколог1в /1вано-$ранк1всък, 1987-1992/.

ДублТкацП. По матер1адам дисертацП опубл1ковано 24 роботи /14 саыост1йно/, в тому числ1 п"ять в журналах. На способи л!ку-вання аномал1й родово! д1яльност1 на фон1 втоми отримано автор-ське св1доцтво I позитивне р1шення на ьидачу патенту.

Структура дисертацП. ДисертацГв викладено на 362 стор1н-ках машинописного тексту. Бона склвдаеться з вступу, огладу п1-тератури, 9 розд1л1в власних спостережень I досл1джень з обговорениям одержаних результатГв, заключения, висновк1в, практич-них рекомеедац1й, списка л1тературних джерел. Роботу 1люстрова-но 4ô малюнками, 44 таблицями, 4 виписками з 1сторП хвороби. Показчик л1тератури м1стить 506 роб1т, серед них 357 в1тчизня-них та J49 заруб 1жних джерел.

ЗЫ1СТ РОБОТИ

Матер1ал I методи досл1дження. Для Ечр1шення поставлено! мети проведено кл1н1ко-статистичний анал1з 750 IcTopIfl род1в I карт новонароджених у практично здорових xIkok за п"ять рохХв

lio 1вано-Франк1вському пологовому будинку /1985-1969 p.p./. В ц! лях вивчення рол1 спадкових фактор1в у виникненн1 аноыалГй родо-во! д1яльност! I розвитку втоми в родах проведено кл!к!ко-генеа-лог1чне вивчення родов1дних у 404 пробанд1в I популяц1йно-стати~ стичне досл1дження 1159 пар "мати-новонароджений" в залежнос?1 в1д групового поеднання кров1 матер1 I плода по А I В антигенам системи ABO. -

Комплексне кл1н1ко-ф!з1олог1чне дослГдження прсведено у 411 ж1нок ochobhoI групи. 3 них у ПО ваг1тних в к1нц1 Ш-го триместру I у 301 ж1нки в родах, посл1довному I п1сляродовому neplo дах. Контрольну групу склали 50 ж1нок э нормальниы прйтХканням ваг1тност1, род1в I п1сляродового пер1оду.

В rpynl jkIhok "пХдвгаценого "ризику" проводилось математичне прогнозування аномал1й родовоГд1яльност1, яке зд1йснювалось при допомоз1 телетайпного зв"язку в1тчизняно1 м1н1-Ё0М в лабораторП медично1 електронХки I автоматизацП наукових досл1джень ВНДЦ пс охорон! здоров"я матер! I дитини м.Москви.

Шляхом просто! ровдомизацП ваг!тн1 I род1лл1, в эалежност] в1д поставлених завдакь, завжди розпрвдДлялись на репрезента-тивн1 групи /В.В^Двойрий, А.А.Клименков, 1985/.

У bcIx обстежених ж1нок збирався анамнез по спец1ально роз-робленим картам з врахуванням завдань досл1дження. Кл1н1чне об-стеження ж1нок зд1йснювалось по звгально прийнят1й .методиц1. Д1агностика втоми .основувалась на суб"ективних I об"ективних критер!ях, в число яких вв1йшли: в;1м1рювання просто1 умовно-ру-хоыо1 реакцП на св!тловий лсдражнювач, критично1 частота злитт! мигот1ння /КЧЗМ/ на зелене I червоне св1тло, 1ндекса м!жп1вкуль' но1 ассиметрП /Н.Н.Растриг1н I сп1вавт,,1972; С.Х.Горшков I сп1вавт., 1974; В.Г.Альперов I сп1вавт., 1988; Н.Д.0вчинн1ков, 1989/. Вда1рювання даних показник1в проводилось на рефлексоыетр нашо1 конструкцП.

Ф1зична працездатн1сть оц1нпвалась по 1ццексу Руфье Д.А.П рогова X сп1вавт.,1986/. 0ц1нка фуккц1онального стану вегетатив но1 нервово1 системи проводилась на ochobI вим1рювання кров"яно тисну, частоти пульсу, визначенкя вегетативного тонусу з допомо гою оц1ночнгос таблиць I по величин! вегетативного 1цдекса /В1/ Кердо /А.М.Вейн, 1981; М.Г.Гаэазян,1987/. Д1агностика фази компенсовано! ^ неДокомпенсовано! втоми проводилась по методиц!

Й.С.Капл1на/198Ь/. Скоротлква активн1сть матки рееструвалась з допомогою трьохканального динамоутерографа на тензометричних датчиках конструкцП ВВД1АГ /А.З.Хао1н, 1976/ I з допсмогою фатального мон1тора BMT-9I4I /НХмеччина/. Для об робки механог1сте-рограм /ЫГГ/ эастосовув&яи ян1сний I к1льк1сний анал1з.

Математична оц1нка MIT проводилась методом А.З.Хас1на /1971/, шляхом визначення величшш ефективност1 /£/ скоротливо1 д1яльност1 матки, виражено1 в умовних одинкцгас. Кр1м того, на фетальному мон1тор1 ВНТ /Н1меччина/ з допомогоп комп"втера рееструвалась частота перейм I 1х 1нтенсивн1сть. 1нтенсивн1сть од-но1 перейми визначали шляхом д1лення 1нтенсивност1 перейм за 10 хв на к1льк1сть перейм I виражали в кПа. Ыаткова активн1сть визировалась в олександр1йських одиницях /О.о./.

Тонус матки вимХрввався в умовних одиницях /ум.од./ з до-помогоо тонусометра конструкцП ВВД1АГ /А.З.Хас1н I сп1вавт., 1977/. Для оц1нки ар1лост1 шийки матки використовувалась шкала А.П.Голубева /1972/, а також метод цзрв1корезистометрП /А.З. Хас1н, 1978/. Досл1дження плацвкти I стану утробного плоду проводилось з допомогои ультразвукового досл1дження, Серцева. д!яль-ностЬ X актограма плода досл1джувались з допомогою кард1отокогра-ф11 на прикяад1 ВМГ 9141 /Н1ыеччкна/. Стан новонароджених оцХкпвав-ся по шкал1 Апгар.

Стеро1дн1 гормони /естриол, естрад1ол, прогестерон, кортизон/ I плацентарний лактоген опрцд1ляли рад1о1мунним методом з дсгсо-могою стаццартних набор1в. BmIct в кров1 п1ровиноградно! I молоч-но1 кислот визначався по загальн1й метащиц1. Кислотно-основной . стан кров1 довл1джувався на апарат! "Щкроаструп" AME. /Дая1я/ э використанням в1дпов1дних номограм.

ЫорфологХчне досл1дження препараг1в плаценти проводилось п1-сля Пстолог1чно1 об робки I фарбування прапарат1в гематоксилХном I еозином.

В"1 результати кл1н!чних I ф1з1олог1чних досл1дкень в1дпра~ цьован1 метеном математично1 статистики. Проведена статист^чна обробка матер1алу на ы1кро-^0М /ьлектрсн1ка B3-3V, використовую-чи прикладн1 програми /А.Н.Цвзтко I сп1вавт., 1984; Ю.1,1ванов, О.Н.Погорелюк,1990/ I крйтерПв достов1рност1 Огыодента /В.К. Кузнецов, 1978/. В1дм1нн1сть показник1в розцГнввалась як досто-в!рн! Р ¿.0,05, тобто достов!рн!сть р!зниць б!лыде Зй?.

Результата досл!джень I 1х обговорення. У в]дпов1дност1 з метою досл1дження I для виявлення причин, як1 приводять до вто-V ми I значения фактору втоми в акушерськ1й I перинатальн1й патолог! I, були використан1 1стор11 род1в 750 практично здорових ж1нок I карт новонароджених. Весь вйвчаючий матер1ал був розби-тий на 3 репрезентативн1 групи. Першу трупу склало 146 ж1нок з первинною елаб1стю родово1 д1яльност1 без втоми в родах, другу-150 ж1нок, в якик первинна слаб1сть родово1 д1яльност1 виникла на фон1 втоми ж1нок в родах /основно1 групи/ I в третю вв1йтли ' ж1нки з норыальним лрот1канням родового акта - 454 /контрольна трупа/.

Найб1льше число обсл1дуваних склали ж1нки у в1ц1 20-30 ро-к1в. При цьому сл1д п1дкреслитиГ"що слаб1сть родово1 д1яльност1 чаот1ше зустр1чалась в ыолодих первородящих в 2,5 рази. Кл1н1ч-ний 1нтерес представляе трупа ж1нок, як1 навчаються. йкщо сла-бХсть родово1 д1яльност1 без втоми в них склала 6,2%, то втома в родах - 13,Ж, тобто схильн1сть до втоми виросла майже в 2 рази. Сл1д в1дм1тити, що слаб1сть родово1 д1яльност1 I втома. в родах част1ше'всього розвиваеться у первородящих.

При вивченн1 анамнестичних в1домостей у ж1нок з втомою в ; родах вияснилось, що 1нфекц1йн1 захворювання в дитячому а1ц1 перенесли 30,6% ж1нок,при слабост! родово! д1яльност1-22,6$ I при нормальному прот1канн1 родового акту - 14%. Запальними за-хворюваннями ж1кочих статевих орган1в в ыинулому хвор1ли в1д-пов1дно 11,3%, А,Ь%, 1,8% ж1нок. При вивчекн1 менструального циклу виявлено, що при втом! в родах болюч1 менструацП зустр1-чались у 1В% ж1нок, що значно перевищуе дан! при слабост1 родо-во1 д1яльност1 - 3,456.

Кр1м цього, в трупу можливих причин, сприяючих роэвитку у ж1нок втоми в родах сл1д в1днести тривалий прелМнарний пер1од I перенесен1 в минулому запальн1 захворювання ж1яочих статевих орган1в.

Про репродуктивну функц1ю ж1нок /1х було 750/ ш можемо суди-ти на основ1 сл1дуючих даних: аборти /самов1льн1 I артиф1ц1аль-н1/ у ж1нок з втомою були у без втоми - у 17%. Шдвищене число аборт1в в труп! з нормальним прот1канняы род1в вииикло за рахунок зб1лыпекня артиф1ц1альних.

Аяал1з чартоти ускладнень при ваг!тност1 показав, що токси-кози першо! половини при атом! ж1кки в родах эустр1чались де-

к1лька р1дше /14,73 + 2,8^6/ пор1вняно з ж1нками без втоми /20?51 + 3,34/ I нормальними родами. 0перац1я накладання акушер-ських щипц1в при слабост1.родово1 д1яльност1 склада 4,2$ ви-падк1в, в той час, як при втом1 ж1нки в родах щипц1 накладались в 2 рази ¡/1дше - у 2$ род1ль. Частота акушерських щипц1в по кл1-н1ц1 за цей пер1од склала 0,9-1,8$. 0перац1я кесарського розтину також при слабост! родово1 д1яльност1 проводилась част1ше - в 4,6$ випадк1в, к1ж при втом1 ж1нки в родах - 2$. По кл1н1ц1 за цей пер1од частота кесарського розтину була 4,1-7,4$. Показаниям до кесарського розтину була 1нертн1сть матки в родах, яка настала незважаючи на проведену терапХю.

ПорГвняльний анал1з ускладнень в посл1довному I ранньому п1-слародовому пер1одах при слабостГ родово1 д1яльност1 I втом1 род1лл1 в родах показав, що на першому м!сц1 по частотГ ускладнень при слабост! родово1 д1яльност1 сто1ть г1потон1чна крово-теча /15,13 + 2,98%/. Бона перевищуе частоту при втом! ж1нки в родах приблизно в 1,5 рази /9,31 ± 2,37%, Р Л 0,001/.

На другому м1сц1 по частот1 сто1ть затримка плацента I II частин. Найб1льший процент цього ускладнення приходився на этому ж1нки в родах /14,01 + 2,83$/, перевтцуючи под1бне при слабост! родово1 д1яльност1 в 2 рази /7,51 + 2,18$, Р ¿. 0,001/. Дан1 "показники по 1вано-Франк1вському кл1н1чному пологовому бу-динку в1дпов1дно за даний пер1од склали 2,1-2,6/5.

Значна частота ускладнень в пос.л1довному I ранньому п1сля-родовому пер1одах обумовила високу частоту внутр1шньоматкових втручйнь. Так, при слабост1 родово1 д1яльност1 частота 1х склала 4,8$, а при втом! б родах - 6$. По кл1н1ц1 ц1 показники за даний пер1од були 4,0 - 4,3$.

Ступ1нь патолог1чно1 крововтрати б1льие 0,5$ в1д маси т1ла род1лл1 ми поставили в залеан1сть в1д тривалост1 п1сляродового пер1оду. У род1ль з слаб1стю родово1 д1яльност1 I втомою в родах при тривалост1 посл1довного пер1оду до 5 хв патолог1чна крововтрата була наименшою I в1дпов1дно склала 16,6$ та 13,4$.

При подовженн! п!сляродового пер!оду до 30 . в I б1льше пато-лог1чна крововтрата при слабост1 родово1 д1яльност1 зрсатала до 36,6$, а при втом1 в родах - до 62$.

Затяжний переб1г род1в, оперативна родорозр1шення, п1дви-¡цена крововтрата в посл1довному I п1сляродовому пер1одах в1дби-лися I на прот1канн1 п!сляродового пер!оду. Ускладнений переб!г

його у жХнок при слабост1 -родово1 д1яльност1 I втош в родах пркблизно буа одинаковим , I коливався в1д 30,6% до 31,3% про- , ти 11,2% в контрол1. В 1х число ув1йшш: субфебрильна температура, одно- I двократнв п1дввдення температури, п1сляродов1 ви-раэки, резорбцШна лихоманка, суб1нволоц1я матки, розходаення iubíb. До тяжких п1сляродових захворовань 1нфекц1 Иного характеру ми а1днесли ендометрити, параметрити, п1елити, маетдаи I тромбо-флеб1ти тазових вен; процента 1х при слабост1 родово! д1яльност1 1 втом! в родах склали 8,0-8,9%, значно перевершують так! ж в -контрольнХй груп! - 1,5% /Р ¿ 0,001/. ,

Результат род1в для плоду ми оцХнювали по частот1 перенесено го стану утробно! гХпоксП, по частотI народаених в асф1кс11 дХтей, нарушению процесХв адаста^И I захворюванням в ранньому неонатальноыу пер!од1. Стан плоду в nepsnl хвилини життя пХсля народаення оцХнювали по шкал1 Апгар. .

Загрожуючу утробну асф1кс1ю плода э эагально1 к1лькост! народжених новонародаених //50/, перенесло 72 /9,6%/. 3 них 32 . /4,3%/ народились в асфХксИ. Част1ше новонароджен! в асф1кс11 народжуваяись у ж1нок при слабост! родово1 д1яльност1 X рХдше ' при btomI в родах /10,31 + 2,51% проти 8,62 + 2,28%, Р г. 0,С5/. 3 оцХнкоо по шкал! Апгар нижче 4-х бал1в вХдпов1дно народилось 2,1% д1тей I 0,6%. 3 оцХнкою tí бел1в I вище - 61,6% I 57,3%.

41з1олог1чна втрата маси у новонародаених в середньому склада для хлоячикХв 6,3%, в для д1вч'аток - 6,1%. НайбХльший ф!з1оло-гХчниЙ спад маси спостерХгавея у новонародаених при btomI ж1нки в родах X слабост! родово1 д1яльност1 в пор1внянн1 з нормальним лротХканням родового акту X в1дповХдно складав 8,5 + 1,3% X й.,3 ¿ 1,4%, у дХвчаток - 7,3 ± 1,3% I 7,8 + 1,5%. При нормальному прот!канн1 родового акту ф!з1олог1чниЙ спад маси новонародже-ного склав для хлопчик1в 5,7 + 0,8% X для д1вчаток 4,7 + 0,2%. Шдаовлення маси т1ла у д1тей до моменту вилиски з стац1онару яри btomI I слабост1 родово! д1яльност1 не в1дбулося в!дпов1дно у 11,8 + I.45Í 1 10,9 ± 1,7% /Pj ¿. 0,С5, Р2 L 0,05/. Це перв-б1льшувало таке ж число при нормальному прот1канню родового акту /3,9 + 0,2%/.

ФХз1ологХчна «овтуха новонародаених значно вище X ранХше по часГ з"являлась у тих дхтеЯ, котрХ народились вХд,матер! з сла-бХстю родово1 д!яльност1 I втомою в родах X рХдае - при нормальному протХканн! родового акту.

3 1нших ускладнень пер1оцу новонародженостI заслуговують уваги так1 ускладнення, як синдром дихальних розладХг? X евдНа-лопатН, як1 достов1рно частХше зустрГчаються при слабое?! родо-во! д1яльност1 I btowí в родах /Р^ ¿L 0,Ой, P.¿ ^ 0,06/. Так! ускладнення, як петех1озна висипка, токсична еритема, вродлек! I спадков! захворювання зустрГчаються майже з одинаково» частотой у всХх групах новонароджених.

Наявн1 в л1тератур! дан1 св1дчать про сХмейну схилыис ib до патологН скоротливо! д1яльност1 матки /А. А.ПередерМ, Í97Í, 1974; А.А.ПередерХй X сп1вавт.,197о/. 3 ц1ллю уточнения цього положения наш методом кл1н1ко-генеалог1чного анал1зу обстечено 204 родХлл! з слабХстп родово! д1яльност1 X втоною в родах /основна група/. 3 них у 5Х /25,55?/ зустрХлася дана патологХя повторно. При перехресному опитуванн! пробандХв /в основное I та IX ступени спор!дненост1/, були отриыан1 вХдомостХ про менс?руальн1 функцХ1, перебХг вагХтностГ X род1в, а також про г1неколог!ч-ну I загальну захворюванХсть. В контрольну групу увХйшло ¡¿00 пробандХв з нормальним перебХгом вагХтност1 I ¿од!в. del обстеие-нХ ж1нки були практично здоровими.

Зсього в обох групах зХбрано вХдокост! у I93-S родичХв в Ш-1У локолХннях /з них у близьких - 93d, 1нишх - 18440/. КрХм того, методом популяцХйно-статистичкого анал1зу вивчена частота слабостХ родовоХ дХяльностХ у XI59 пар "мати-новонароджений" в залежноет! в1д Хх групового поеднання по А та ñ антигенам систе-ми ABQ.

У бсЗ /32,7%j ж1нок основно! групи слабХсть родово1 дХяльностХ поеднувалась з втомою род1лл1. Зважаючи на втому, у 36 Jb'¿,4%J родХллям надавався медикаментозний сон-в!длочинок з по-сл1дуючим родопосиленням. tí решта 32 /47,1%/, п1сля сну-в1дпочи-нку розвивалась нормальна родова дХяльн1сть I родопосилення не знадобилось.

Представляе Хнтерес встановлення частоти ризику вшикнення слабост1 родовоХ д1яльност! X втоми в родах в с1м"ях пробанда, у родичок з 1-м ступеней спор1дненост1 I спГвставленнкм II з по-тиренилм в популяцН. Для зр1Еняння нами взята панмХксХя лзпуля-ц1Х ж1нок 1вало-Франк1вськоХ облает!, дэ слабХсть родово! д1нль-ностХ за останнХ 5 рок1в зустр1чалась в межах XI - 13,3a-, лри середньому локазнику 12,2$.

Таблиця I.

Пор1вняння ризику роэвитку слабост1 родовоI дХяльност! I втоми в родах у матер1в I сестер пробанд1в основно! 1 контрольно! груп в порХвнякн! з популяцХею

Категор1я обстежуваних

|К1льк1сть рО-1 дХль з слаб!-« |ств родово! | |ДХяльност1/%/5

«

Т—""

¡йХдносний I ризик

i xx I_

Популяц!я:

- родХялХ э слабХстю родово X д1яльност!

Батьки пробанд1в:

- матер1 основно! групи

- катер! контрольно! груш С1бси пробандХв:

- сестря основно1 групи

- сестри контрольно! групи

12,2 - -

24.3 3,24 82/355 1У/535 1,82 0,24

39,1 11,4 122/463 36/;34 2,94 0,86

ПримХтка. Л* - число род1ль в групХ, п - число род1ль в груп1 з слаб!стю родово1 д!яльност1 з« - цей покаэник Еизначаеться як в1дношення %% ро-д!ль з слаб1стк> родово1 д!яльност1 в дан1й груп1 до . %% родХль з даною патологХею в популяцИ.

Дан1 таблиц! 1.показують, що можливий ризик виншшення слабост1 родово1 д1яльност1 у родичок 1-го ступеня спор!днено-ст! в основн1й груп1 значно вищий, нХя в популяцИ.

Вивчення частоти слабостХ родово1 д1яльност! у матер1в I сестер пробацда при нормальному прот1канн! род1в I слабостХ родово1 д1яльност1 у матер!в на фон! втоми в родах зустрХчаеться майже у в раз1в част1ше /гЗ.ОЗЙ/ порХвняно з контрольною групою /3,2-$/; У сестер кайже в 3 рази чает1ше /31,49$/, нХж в контрол1 /II,45/. У матер1в 1 сестер, разом взятих, слаб1сть родово1 д!яльност! зустр!чаеться в 5 раз1в част!ше /25,3¡6/ проти контроля /4,9%Л Шдтвердженням цього.служить вивчення с1мей пробанд1в, у коарих в1дм1чалась дана патолог!я родового акту у родичок I та И ступеня спор1дненост!. У 3,9% пробанд1в слабХсть родово! д1яльност! зустр1чалась в 3-х поколХннях, причому част1ше у бабц1, матер! ! пробанда. Така частота слабо-ст1 родово1 д1яльност1 в цих с1м"ях говорить на користь дом!-нантного типу спадковост! дано1 патолог!I.

У 46,6% пробанд1в слаб1сть роДово1 д1яльност1 виявлена в двох покол1ння£, причому част1ше зустр1чалась у катерI I пробавда. Б 23 с!мпях патолог!я, яка вивчалась, эустрХчалась у

ыатер1, сестер пробандв I пробанда. Значно рХдае вона зустр1ча-лась у матер1, сестри матер1 I пробанда; у матер!, сестри мате-рХ, сестрк пробанда I пробанда; у сестри матер1 I пробанда. При цьому сл!д в!дм!тити, ио п1двишення частоти патологП спосте-р1галось значно частЛже у родичок пробанда з 1-ов ступХкню спо-р1дненосг1. НайбХлыпим ризиком для родХллХ являеться наявнХсть у сХбса слабоет! родово! д1яльност1 при однояйцев1й дв!йн1. й цьому випадку ризик розвитку слабост1 родово! д1яльност1 зро-стае в 15 раз.

У 24$ пробавд1в слабХсть родово1 д1яльност1 ни пояснили, в основному, впливом зовн1шньосередовищних факторХв, до яких в1днесли п1зн1 токсикози, переношення, 1зосенсиб1лХзац1в по А та й антигенам I ряд 1ших ускладаень вагХтносгХ. Оеред род.ичок пробанда спадкову патолог1ю виявити не вдалося.

У 25,5$ пробанд1в нам не вдалося всгановити ет1олог!чний фактор слабост1 родово1 д!яльност1, вони снлали групу з неясною родлю ет1олог1чного фактора.

Особливий 1нтерес представлять родХл-Л, у яких слаб1сть родово1 д1яльност1 розвилася повторно. Зг1дно наших досл!дкень, дана група род1ль складае приблизно 25$ в1д загального числа родХв з слабХстю родовоХ д!яльносг1.. Сл1д вГдм1тити зб1лыпек-ня частоти повторно1 слабост1 родовоХ дХяльност! в с 1м"язе про-банд1в I та П ступеня спор!дненост1. У ц!еХ групи род1ль дана патолог1я виявлена повторно в трьох локол1ннях у 2,4$ сХмей пробанд1в. У 7,8$ с1мей пробанд1в слабХсть родовоХ дХяльностХ повторно зустр1чалась в двох покол1ннях. У 14,7$ риладк1а вона-спостерХгалась повторно тХльки у одного пробанда. Сл1д в1дм1ти~ ти, ио частота повторноХ патологХ1 лорушення скоротливо1 дХяльност! матки збХльшуеться у пробандХв з порушенням оварХально-менструального циклу майже в а,5 рази по зрХвнянно з род1ллями, у котрих не було його порушення. 11ологи з повторной сдаб1стю родових сил, при яких зедучу роль ми в1дводяли генетичниы факторам, вХцр1знялись ватаХстю протХкання: нер1дко у дано! групи рс-дХль винюсла п1д час род1в 1нерш1еть " матки , коли ро-достимулююча терап1я, коТра застосовувалась в родах, не приводила до бажаних результатов, В б1льшостХ випадк1в роди супрояоджу-вались несвоечасним вХдходженням навколопл1дних вод, дистоц1ео шийки матки. Дана група родIль в1др1знялась високос частотою оперативного родорозрХшення I пврХнат&льков смертиХств. 0лзрац1я

кесарського розтину проведена у 17,655 випадн1в, що в 2,8 раз1в ви^е частота ц!е1 операц11 в популяцП - 6,7^. Перинатальна смертн1сть склала 19,65а, що на 5,9% вище середньопопуляц1йно1 /12,1%/. Сл1д в1дм1тити, що в с1м"ях пробацц1в э спадковою схильн1стю до слабост1 родово1 д1яльност1 б1льш частХше зустр1-чаються лорушення овар!ально-менструально1 I ¡»продуктивно! функцП. У пробацд1в основно1 групп дисфункц1я я1чник1в в1дм1-иена у 63,6?. При цьоиу в таких же з повторною слабХстю родо-во! д1яльност1 процент дисфункцП я1чних1в був самим високим I в!дпов1дно склав 70,5%. В той же час при нормальному прот!яанн1 родового акту дисфункц1я я1чник1в у пробанд1в зустрХчалась в 2 - 2,5 рази рХдше I склала 30,7%. ЕХлыда того, ветановлено, що у жХнок. у котрих в пуберантному пер!од1 було п1знв становления «енархе, Хзольовано або в поеднанн! з Iнашли вХдхиленняыи менстру-ально1 функцП в 2,5 рази частише у 1х матер1в I родичок I та Д ступеня спор1дненост1 зустрХчаеться лорушення овар!ально-мен-струальао1 та репродуктивно! функцП.

При анал1з1 родов1дних, виявилось, що у 3,4$ пробацд1в, особливо серед ос1б з повторною слаб1стю родово1 д1яльност1, дисфункц1я я1чник!в зустр1чалась в трьох покол1ннях, бабц1, матер!, сестер матер1, сестер пробанда 1 пробанда. У 56,4/6 про-банд1в дисфункц1я я1чник1в зустр1чалась в двох покол1ннях, при-чому частиш1 - у матер1 I пробанда с1мей 45,9%, матер1 сестри I пробанда - 33,352 I р1дше у пробанда I 1х сестер 20,8%. Як бачимо, п1двицена частота вивчаемо1 патологП спостер1галась, в основному, у ос1б 1-го ступеня спор1дненост1. Це, очевидно, зв"язано з ймов1рн1стю успадкування патолог1чних ген1в б1льи значно по зр!внянн1 з роДичкамк П-го та Ш-го ступеня спо-р!дненост1, що узгоджуеться з в1домостями л1тератури /А.А.Пе-редер1й, 1971, 1974; А.А.Передер1й I сп1вавт., 1976/.

Анал1з родов1дних показав, що у ж1нок з с1мейним накопи-ченням ген1в, як1 мають в1дношення до порушення скоротливо1 д1яльност! матки достов1рно част1ше зустр!чаеться порушення репродуктивно1 функцП, особливо невиношення ваг1тност1 I без-пл!ддя. В цьому план1 особливо покаэовий анал1з родов1дних пробанд1в, народжених передчасно. У 90% пробацд1в в1дм!чалось гр/бе лорушення менструального циклу, у 25% безпл1ддя б1льше 6 рок!в. В кожи*?! з них в анамнез! було самов!льне преривання

ваг1тност1. У близьких родичок я1нок ц1е1 груш частота дисфунк-ц1Х я1чник1в, саыов1льке переривання ваг1тност1, безпл1ддя I парйнатально1 смертностГ лорХвняно з групоп ж1нок, ях1 наро-дилися в строк, зб1льшена в 2 рази, порГвкяно э контролем -в 3 рази. Б1лын част1ше зустр1чаються також в данХй груп1 ожирХння, цукровий дХабет. Про спадковий характер ожир1ння свХдчить його поеднання з таким загально прийнятим генетич-ним захворюванням, як цукровий д1абет /Е.В.Давиденкова, 1.С.Л1-берман, Х988/. По нашим даним, серед родичок пробанда при сла-бост1 родово1 д1яльностХ I втоМ! в родах д1абет зустр1чався в 10,936. При цьому част1ше зустр1чався серед родич1в 1-го етупеня спор1дненостХ по зр1вняннх> э Хншши родичами /вадповХдно 13,7 + + 1,5456 проти 7,3 + 1,4236, Р 0,05/.

Б1льше того, згХдно наших досл1джень, виявлено наростання серед родичок 1-го ступени спор1днекост1 в груп1 ж1нок з слабХстп родово1 дХяльностХ I втомоо в родах гормонозалежних пухлин.

Кр1м того, нашХ дан! свХдчать про взаемозв"кзок м1ж гру-повим поеднанням кровХ матер1 X плода по систеы1 Ш) X схиль-н1стю до порушення скоротливо1 д1яльнсстХ матки, яка виязлена в 31,4% спостерекень. Част1ше воно аустр1чалось у про5анд1в при 0/1/ груп1 кровХ. В структур1 слабост! родовоХ д1яльност1 I втоми род1лл1 в родах в 1,5 раза част1шв слаб1сть родово1 д1яльност1 в1дм1чена при несум1сностХ по А та В антигенам I для ыатер1 I для плода - 12,3 + 3,6% проти одногрупного поеднання 5,78 + 0,9$ /Р 0,05/.*"

На основ1 вищевикладеяого можиа вваяати, що порушення скоротливоХ активност1 матки в родах в б1льшостХ, очевидно, опрвд1ляеться механ1змом 1н1ц1ац11 спонтанних скорочень м!о~ метр1я ч п1дготовчоиу пер1од1, який обумовлений, як генетич-но, так X сзредовищними факторами. Тому, одним з основних иляхХ? пэпередження порушення скоротливоХ д1яльност1 иггхи в родах I розбятку втоми являеться своечасний прогноз I ефеатив-на профхлактика порушень спонтанио! активност1 матки в прел1-м1нарному пер1од1. В зв"язку а дам мч вир1изили значите спонтан-ну активн1сть I тонус матки, а також стан фетс«лац?нтарно1 системи у 102 ваг1тних в пХдготовчому лер!од1, з котрик на основ! прогностичних ознвк з допомогов м1и1-£011 у 76 /74,¡3£/

з Г|йов1рн1стю в!д 56$ до 97$ була прогноэована слаб1сть родово1 ц1яльност1 - основна група. У 26 /25,5$/ ймов1рн1сть ризику слабост! родово! д1яльност! була нижче 56$ - контрольна група.

Спонтанна ачтивн1сть I тонус матки вивчен1 у 51 ваг1тно1 основко! та 20 хонтрольно1 групи. По кл!н1чн1й вираженост1 п1дготовчого пер1оду ж1нки були розбит1 на три репреэентативн1 л1дгруг.и. Досл1дження показали, цо чим б1льше виражений кл!и1ч-но п1дготовчий r.eplo®, тим пов1льн1ииЙ темп "дозр1вання" або в1дсутня готовн!стЬ шийки матки до род1в.

Яри пор1ьнянн1 спонтанно1 активност1 I тонусу матки у жХ-нок ochobhoI групи з контрольною було встановлено, цо фонтанна активн1сть I тонус матки у ж1нок а "дозр1ваючою" шийкою матки не в!др1зняеться в1д нормального прот1кання п!дготовчого nepl-оду. В той же час, у жХнок з " недозрХлою" шийкою матки в1дм1че-но эбХльшення частоти високоампл1тудних скорочень при одночас-ному зниженн1 частоти низькоамплIтудних, а також нарушения феномена "тройного |;исх1дного град1ента". Базальний тонус при цьому у 76,5$ випадк1в був п1двищеник.

При пор1внянн! даних кл!н!чкого переб1гу п1дготовчого nepl-оду з актограмов I кард1отокограмою плоду були в1дм1чен! IctothI зм1ни в б1оф1зичних показниках серцеро7 дХяльност1 I рухово1 активност1, цо свХдчить про розвиток в цкх умовах дистрессиадрому у плода. В!дм1чалось достов1рне эбХльшення загально! I середньоХ ампл1туди вс1х рух1в, к1льк1сть групових рухХв. Наростала Хн-тенсивнХсть X загальна тривалГсть всХх pyxis у плода. На кар-д1отохограмах в1дм!чались: зменшення числа акцелерац1й, зни-ження !х ампл1туди, зменшення Хх загально1 та середньо1 три-валостХ, появи децелерац1й, эбХльшення б1льш н1ж в 2 рази Хх тривалостХ, зменшення 1ндекса в1дношения тривалостХ ахцзлерац1й до тривалост1 децелерац1й.

При пор1внянн1 б1оф1зичних двних з структурою плаценти I гормональним балансом фето-плацентарного комплексу було встановлено розвиток хрон1чно1 фето-плацентарно! недостатност1 у ж1нок з кл1н!чно .вираженим п1дготовчим пер1одом. По нашим дан им, у 88$ випадк1в в плацент1 в1зуал1зувалось беэл1ч зливаючих ехо-позитивних зон, др1бних та великих включень п1двицено1 ахустичноХ В)1льност1 /кальциноз/, що св1дчить про 3 ступ1нь зр1лост1 плаценти; поб1чно ^казуючи на розвиток фето-плацентарно! недостат-ностХ. Про це також св1дчать дан! функц!онального досл!дження

функцП плаценти по гормональному проф1лю, а також проведен1 морфолог1чн1 та морфометричн1 дослГдження плацент п1сля род1в.

По даних наших дослХджень в1дм!чено достов1рне зниження плацентарного лактогену на 1956, естр1ола на 45%, естрад1ола на 18% по зр1вняннг э контролем, що св1дчить про фето-плацентарну недостатн1сть /Г.М.Савельева I сп1вавт., 1991/:

Проведене морфолог1чне досл1дження п!сля род1в в дан1й груп1 плацент встановило у 50% випадк1в зменшення пло!д1 судин-ного русла. При цьому в1дм1чено эб1льшення числа безсудинних ворсин в1дпов1дно до 44,7 ♦ 2,1% проти контрольно1 групи -

32,0 + 1,6% /Р 0,05/. Кр1м того, виявлен! озкаки передчас-Ного стар1ння I регресИ струхтурних елемент1в у виглед1 з1дкла-дання ф1брино1ду в м1жворсинковому простор!, кальциноза, фХбро-за ворсинок; звуження просв1ту судин виявлено у 36,7$ випадк1в проти 18,4% в контрол1. Це дав нам п!дставу вважати, що в роз-витку хрон1чно1 фето-плацентарно1 недостатност1 у жТнок з кл1-н1чно вираженим прел1м1нарниы пер1одом ведуче значения ыье пору-иення спонтанно1 активност1 I тонуса матки, як1 т!сно пов"язан1 з самозбуджуючою системою в »Лгаевих кл1тинах-пейсмекерах.

Наш1 спостереження показують, що тривал1 больов1 в1дчуття, як1 виншсаить у ж1нок при кл1н1чно-вираженому прел1м1нарному пер1од1, можуть викликати психосоматичну втому.

Показники загального стану у 97 ж1нск з втоаою в родах характеризувались виразною кл1н1кою втоми: скарги на загальну втомлен1сть, потребу у в1дпочинку, страх перед родами; у род1ль в1дм1чалась п1двищена зб1длив1сть або • психоемоц1онаяьна пригнХ-чен1сть, плаксив1сть, неадекватна реакц1я на перейми /табл.2/, що сп1впадае з ведомостями лХтератури /Н.Н.Растриг1н, I спХвавт., 1972; А.1А.Абубак1рова, 1980; К.К.Уст1кова, 1986/.

Кр1м цього, показник втоми по тесту САН на 2,4 бали ви-щий, н1ж ь контрольнХй труп! I був т1сно зь"язаний з емоцХйшш станом род!лл1 I часом полви втоми з моменту початку род1в.

По даних рефлексометрХ! у всХх род!ль час просто1 зорово-моторно1 реакпИ був пХдЕИщеннЙ I вХдпов1дав 28,4 + 1,3 с. проти 21,3 + 1,5 с. при нормальному прот1канн1 рсдовг>Го акту. Знжитсь також критична частота мигвтХнь на диференцхйований подраанввач /зелене I червоне св1тло/, яка була нижче 0,3 Гц, що, як св1д-чать дан! л1тератури, явлреться достовГрнии об'&кгнгнт крите-р!ем втоми /А.С.Солодков, 1362; Н,Д.0вч1нн1кйв, Е.Н.Овчн/«1-

нова, 1987; В.Г.Алексеров I сп1вавт., 1988/.

Таблица 2.

1юказники втоми' I ф1зично1 працездатност1 у кХнок перед сном-вХдпочинком при втом1 в родах I нормальному прот1канн1 родового акту /11 + м/

Показники

Ыормальн1 ) Ётома в роди } родах

1. Суб"ектквний стан.эниження по 7-ми бальнТ.Ч икал! /бали/

2. Латентний п-д просто! зорово-моторно! реакц11 на св1тло /с/

3. Критична частота злиття ыиготхнь

- зелене св1тло /Гц/

- червоне св1тло /Гц/ - —

4. Р1зннцд КЧСМ мТж зеленим I чер-воним свГтлом /Гц/

5. Гедекс м!яскульово1 асиметрП

7латерал1эацП/ по КЧСЫ на зелене св1тло /од./

6. Частота серцевих скорочень /по даним кардХотокографП/:

- до початку перейми /уд./хв/

- на висот1 перейми /уд./хв/

- ^ерез 1^хв. п1сля перейми

7. працездатност1

8. Артер1альний тиск: /мм рт.ст./

- систол1чний -д1астол!чний

- пульсовий

9. Величина вегетативного 1ццексу /по оцХночним таблицам/:

- симп.в1дд1лу в.н.с./бали/

- парасимп.в1дд1лу в.н.с./бали/ 10. Вегетативний 1цдекс Кердо /В1/

/од./

6,61 1,2 3,1 + 1,1 X

21,3 + 38,6 Т 1,5 0,7 28,4 + Зб|7 + 1,8 * 0,5

38,2 + 0,4 36,5 + 0,7

0,4 + 0,06 0,2 + 0,03*-

0,52 + 0,07 0,27 + о', 04 *

79,4 + 87,3 + 2,3 2,5 95,2 + 101,3+ 2,5 *

80,0 ± 1,9 98,5 + 2,7 к

4,67 + 2,-ах 9,5 + 1,84 к

116,2+ 76,Д + 40,8 + 6,3 1,7 4,6 128.5+ 81,2 + 47,3 + 3,4 * 2,7 я 0,'7 *

+46,1+ -41,5+ 2,8 3,1 +54,9+ -32,3+ 2,3 к Х,9 3

11,7 + 2,9 19,1 + 3,4 к

Прим1тка. к - Р ¿.0,05 в пор1вняннХ э нормальниыи-родами.

В1дпов1дно при розвитку втоми епостер1гався також п1дви-щений артерХальний тиск, при цьому яккх-небудь вказХвок на наяв-н1сть г!пертон1чно1 хвороби або п1энього токсикозу ваг1тних в акемнеэ1 не було. В1дбувалося зб1льшення частот« серцевих' скоро-чень, особливо п1д час перейми, а також спостер1галось пов1льне 1х в1дновлення в пер1од паузи пор1вняно з нормальним перебХгом родового акту.

Анал1з симптом!в, характеризующее вегетативний тонус сер-цево-судинно1 системи /АТ.ЧСС/ вказуе на зрушеннл даних покаэни-к1в в сторону п1двищення тонуса симпатичного в!дд1лу вегетативно! нервово1 системи. Шдтверцженням також являеться достов!рне зб1льшення у род1ль з втоыою вегетативного 1ндекса симпатичного в1дд1лу вегетативно1 нервово1 системи /Р 0,05/.

Кр1м того, в1дм1чено зниження ф1зично1 працездатност1, яке визначаеться з допомогою поб1чного показнкка /1ндекса Руфье/, який значио ран1ше прямих показник1в вказуе на розвиток ф1зич-но! напруги I виникнення втоми /Л.В.Абольян, 1УВЗ/. При цьому сл1д в1дм1тити, що розвиток фази некомпенсовано1 втоми спостер1-гаеться значно част1ше у род1ль з низькими показникаыи ф!зичного стану I знижено1 ф1зично1 працездатност1. В дан!й rpynl ж!нок також значно ран1ше'виникла втома з моменту початку родово1 д1яльност1 /табл. 3/.

Стан скоротливо1 д1яльност1 I тонус матки у родЬгь з втоыою в родах характеризовались зб1льшенням частота дискоовди-нованих маточних цикл1в, появов комплекс1в дискоорщинованих скорочень, порущенням реципрокност1 нижнього сегменту, появов тах1систол11 /бГльше 6 скорочень &а 10 хв,/, виникненняи гХперто-нуса нижнього сегменту, дистоц1ею шийки матки.

При анал1з1 динам1ки як1сних I к1льк!сних показник1в спон-танно1 активност! матки на фон! психоматично! втоми род1лл! fy-ло встановлено, що у б1льшост1 ж1нок з слаб1стю родово! д1яль-hoctI на фон1 втоми достов!рно знижувалась 1нтенсивн1сть "чистих" перейм I матвова активн1сть в друг1й фаз1 1-го нер1оду род!в. Так, 1нтенсивн1сть "чистих" перейм I ыаткова активн1сть при слабост1 родово! д1яльност1 на фон1 пскхосоматично! втоми ро-д1лл! в родах в1дпов!дно склала 3,6 + 0,4 кПа, 826,6 + 1В,6 О.о. проти Ь,1 + 0,5 к11а, 2764,0 + 17,1 О.о. при нормальному прот!кэчн1 родового акту /Pj А 0,001} Pg 0,001/.

У 69,23ь родГль з слаб!стп родово1 д!яльност1 на фон1 втоми була д1агностована т.з. Иг1пердинам1чна форма" слабост1 родово! д1яльност1, котра характеризувалась пХдвищеноп ак:ивн1-сти "чистих" перейм I г1перреактивн1сто нижнього сегменту на фон1 п1двищеного базального тонуса матки. Кр1ы того, нами ело-стер1галась також у деяких род!ль з1 слаб!сто тахисистол!я 1 слаб!сть на фон! эниженого тонуса м"язевнх структур матнл.

Таблица 3.

Р1вень взаемозв"кэку компенсовано1 I некомпенсовано! втоми з ф!зичним станом род!лл! /%%/

_Фази втоыи_

компенсована неаомпенсована

Т

абс.ч. ' %% абс.ч. | %%

2 > 3.

!. 0ц1нка родГлею ступеня втоми в балах:

- легка /I бал/ 13

- середня /2 оали/ 42

- сильна /3 бали/ I

- дуже сильна /4 бали/

2. Поява в]дчуття втоми з моменту початку род1в:

- б годин

- 7- 10 годик 19

- б1льше 1Ь-ти годин 37

3. Тривал1сть втоми з моменту появи до представления сну-вхдпочикку:

- по 2-х годин 19 -3-4 години 22

- б1лыпе 4-х годин 15

4. 0ц1нка працездатност1 по величнн1 1ндекса Руф"е:

- до 10 42 -10-15 12

- вище 15 2

5. Р1вень ф1зичного стану

род1лл1: ■

- низький 5

- иижче середнього 38

- середн1й 1£

- високий

6. Всього 56

23,3

33,9 66,1

33,9 39 3 26,8

75 21,4 3,6

8,9 58 а 32,2

2 21 19

3 27 12

г

9 31

5 14 23

29 II 2

100 42

4,6 50,0 45,2

7.1 64,3 28,6

4,8 21,4 73 ,Ь

11,9 33,3 54^8

69,0 26*2 4,8

100

При дискоординован1й родов1й д1яльност1 на фон1 втоми спосте-р1галось 1нше сп1вв1дношення вказаних як1сних I к1льк1сних показ-ник1в скоротливо1 активност! I тонуса матки. Так, в динам1ц1 родового акту на фон! дискоовдинованкх маточних циклIв I комплекс1в дискоординованих скорочень, зареестровано достов1рне наростання активност1 матки, зб1льшення магочно! активност1, зниження трива-лост1 маточного циклу, переважання ефективност! скорочень матки в област1 т1ла по зр1внянню з дном I нижн1м сегментом, де ефектив-н1сть маточних скорочень була в1дпов1дно: в област1 т1ла 13,5 ♦ 1,1 ум.од. проти дна матки I нижнього сегменту, де вона була

10,3 ♦ 1,5 ум.од., 9,0 + 0,3 ум.од.

Кл1н1ко-ф1з1олог1чна оц1нка к1льк1сних I якГсних покаэни-н!в характеристики скоротливо1 активност! I тонуса матки, стану нижнього сегменту I шийки матки дозволило нам видХлити три основн1 форми порушення скоротливо1 д1яльност1 матки, як1 спо-стер1гались при психосоматичн1й втомГ род1лл1: патолог1чний прел1м1нарний пер1од, слаб!сть родово1 д1яльност1, дискоордино-вану родову д1яльн1сть, як1 можуть також мати дек1лька вар1ан-т1в кл1нХко-г1стерограф1чного переб1гу.

Виходячи з даних кл1н1ко-г1стерограф1чного I тонусометри-чного досл1дження, нами розроблена кл1н1ко-г1стерограф1чна кла-сиф1кац1я аномаЛй спонтанно1 активност1 матки на фон! втоми ро-д1лл1, яка дозволяе лГкара акушеру-г1некологу б1льш диференц1йова-но п1дх'одити до корекцП аиомал!й родово1 д1яльност1 в родах I порушень спонтанно1 активност1 I тонуса матки в пХдготовчому пер!од1.

1Сл1н1ко-г1стерогра(Ячна класиДз1кац1я порушень спонтанно! активност! I тонуса матки на фон! втоми:

1. Патолог1чний прем1л1нарний пер1од з вар1антом: а/дискоординац11; б/ тахисистолП; в/ г1пертонуса нижнього

сегмента.

2. Слаб1сть родово1 д1яльност1: а/г1пердинаы1чна; б/ г1подинам'1чна; в/ тах1систол1чна.

3. Дискоординац1я родово1 дХяльностХ з вар1антом: а/дискоординац11; б/ г1пертонуса нижнього сегменту;

в/ циркуляторно! дистоцП; г/ корчових перейм.

По даним дослГдкення спонтанно1 активност1 I тонуса матки у 98 ж1нок-з наявн1стю втоми, нами в1дм1чений патолог1чний пре-лХмХнарний перХод у 16 /16,3%/, слаб1сть родово1 д!яльност1 д1агностована у 39 /39,8%/, дискоординована родова д1яльн1сть в1дм1чена у 43 /43,8$/ з рХзниыи вар1антами протХкання.

Досл1дження показали, що надання медикаментозного сну-в1д-починку з допомогою базисного методу нормал1зувало родову д1яль~ н1сть у 12,3% випадк1в, частота дискоординованс~ родово1 дХяльностХ знизилась на 31,6%. Але пуи цьому спостерХгаетъ^д зб1ль-шення частота слабост1 родово1 д1яльност1 на що, очевидно,

можна пояснити встановленим нами фактом, при запис1 г1стеро-граы в одних I тих самих ж1нок, про можливий перех1д одного ва-р!анту порушення скоротливо! активност! в другий п!д ьплиьом ме-

дикаментозно1 тералП при наданн1 род1ллям медикаментозного сну-в1дпочинку.

Досл1дження в динам1ц1 нормального переб1гу родового акту вм!сту продуят1в енергетичного обмГну вуглеводГв, молочно1 I п1ровиноградно1 кислот в венози1й кров1 род1лл1 показало, що в динамХц! родового акту в1дбуваеться 1х наростання. При цьому максимум 1х в1дм1чено в к1нц1 11-го пер1оду род1в - в момент народження плода; до цього ж часу в кров1 род1ль виявлено "надлишковий лактат", що сп1впадае з даними 1нпшх досл1джень /В.Н.МанжуловСоКИЙ, 197В; Н. Зс1т»1г1ег еЪ аХ 1990/. Хоч

результата наших досл1джень в основному сп1впадають з вюцевка-заними авторами, проте при цьому нами виявлен1 деяк1 особливо-ст1. Головна з них заключаеться в" тому, що згХдно одержаних нами даних при нормальному прот1канн! родового акту недлишок лактату у венознШ кров! род1лл1 з"являеться уже через 9-10 годин в!д початку род1в /к1нець 1-го пер1оду род1в/. Тим часом, показ-ники рО^ венозно! кров1 род1лл1 до цього часу знаходились в межах нормальних величин. Виходячи з цього, можна вважати, що зб1льшення вм1сту кислих продукт1в в орган1зм1 род1лл1 вже через 9-10 годин з моменту род1в при нормальному лрот!канн1 ро-д1в, по вс1й ймов1рност1,пов"язано з 1нтенсиф1кац1ев процес1в анаеробного розщеплення вут:евод1в в орган1зм1 род1лл1 I над-лишковим накопиченням при цьому нецоокислених продукт1в обм1-ну - малочно1 та п1ровиноградно1 кислот, пк1 зм1нюогь кислотно-лужну р!вновагу венозно! кров! род!лл1 в сторону розвитку метабол! чного аццдоза./Г.К.Степанк1вська I сп1вавт., 1976; к. о. 1964/.

Б1льш того, зг1дно одержаних дан их, можна стверджувати, що р!вень метабол1зма в пуповинн1й вен1 плода, народжеиого п!сля ф1э1олог1чних род1в, т1сно коредое з 1нтенсивн1ств метабол!ч-них зм1н в матц1. Досл1дження покаэник!в метабол!чного вугле-водного обм1ну I ЩР показали, що у род1ль з аномал1ями родово1 д!яльност1 на фон! втоми в фаз! компенсовано1 втоми при слабост1 родовр1 д1яльност1 метабол1чний ацидоз являвться компенсованим, в тойч час, як дискоорцинована родова д1яльн1сть в ц1й фаз1 втом» метабол!чний аццдоэ носить декомпенсовакий характер. Особливо р1зко в1н наростае у род1ль з дискоорцнноваиов родовой д1яль-н1стю в некомпзнсован1й фаз1 втоми до часу медикаментозного сну-в1дпочинку. Ыайб1льш 1стотн1 зм1ни при цьому в!дбувавться в матц!.

Одержан1 дан1 свГдчать про те, що до часу надання род1лл1 медикаментозного сну-в1дпочйнку у венозн1й кров1 появи г1пок~ сем11 немае, в той час, як в'матц1 иае м!сце виражена г1покс!я, особливо при дискоординован1й родов1й д1яльнойт1 в фаз! неком-пенсовано1 втоми. Зг1дно наших даних, порушення енергетичного обм1ну в матц1 иожуть наступати в деяких ж1нок нав1ть через 9-10 годин в1д початку род!в, а при дискоординован1й родов1й д!яльност1 на фон1 некомпенсовано1 втоми не у вс1х род1ль в1д-буваеться норыал1эац1я енергетичного обм1ну в процес! сну-в1дпочинку. Це дае нам п1дставу рахувати доц1льним виключення перейм п1д час медикаментозного сну-в1дпочинку в цих род!ль з ц1ллю в1дновлення порушеного метабол1зма в матц1 I понращення скоротливо! II функцП. Доц1льн1сть проведения даних м1ропри-емств у таких род1ль обумовлена I 1ншим, не мент важн1шиы,моментом. В маткою-плацентарно-плодовому ксмплекс1, як показали досл1дження багатьох автор1в, 1снують tchkI рефлекторн1 взаемозв^язки м1ж станом гемодинам1ки плода, кровооб1гом в матково-плацентарному русл1 I ступеней м"язевого тонуса матки, виконувчи транспортно-троф1чну функц1ю в адаптац1йно-захисному комплекс1 /В.Г.ФШмонов, 1975; Д.С.Полубенцев I сп1вавт., 1991; Ю.1.Савченко, 1991; w. cross <?t аг. 19иУ/. Тому природньо, що скорочення матки, як1 продовжупться I п1д час медикаментозного сну-в1дпочиниу, будуть вести до посилення метабол1чного ацидоза в матц1 I супроводжуватись посиленням його в орган1зм1 плода, I навпаки, покращення окислшчих про-цес1в в матц1 п1д час медикаментозного сну-в1дпочинку буде супроводжуватись покращенням утробного стану плода,

Зг1дно даних кард1отокограф11, у 72 /62,2^/ род1ль при аномал1ях родово1 д1яльност1, в1дм1чен1 ознаки утробного стра-ждання плоду. Рееструеться сикусовий ритм, на када1отокограм1 в1дм1чаються децелерацИ, э"являються dip I, dip II. Частота децелерац1й склала 0,25 + 0,053 проти 0,027 + 0,01 в контрол1 /Р ¿-0,05/. 1х тривал1сть була в1дпов1дно 112 + 32,4с проти 4 4,56 * 1,В7с /Р ¿~ 0,001/. Тривал1сть синусо1дального ритма в основн1й rpynl була 3»47 + 1,53 хв. проти 1.23 + 0,42 хв в контрол! /Р 0,05/. 0ц1нка новонароджених по шкал1 Апгар при цьому була на 2-3 бали нижче контрольно1 групи. Б1льше того, встановлеио, що найб1лыа тяж«1 зм1ни з боку серцево-судинно1 сис-теми у плода в1дбувалися у род1ль з дискоорцинованоп родовой д1яльн1ств на фон1 втомя. Б1лыве того, зг1дно проведение нами

досл1джень встановлено, що надання медикаментозного сну-в1дпо-чинку при аномал1ях родово1 д1яльност1 на фон1 втоми /баз1сний метод/ без виключення родово1 д1яльност1 не приводить до повно-го в1дновлення енергетивного ъбм1ну I кислотно-лужно1 р1вковаги, що вказуе на недостатн1сть проводимо1 терапН I необх1дн1сть роз-робки б1льш ефективних метод1в корекцП порушёнь скоротливо1 д1-яльност1 I тонуса матки при btomI род1лл1 в родах.

Визначено, що В-адренорецепторний 1нг1б1руючий механизм грае ключову роль в регуляцП скоротлизо1 д1яльност1 матки /В.1. Дирк1н,1985; с. Ра»Scheid ,1984/. Тому, з метой виключення скоротливо1 активност1 матки п1д час медикаментозного сну-в1д-починку, нами був вибраний &з-адреном1метик партусистен, який застосовувався в доз1 0,5 мг, розведений в 300 мл 5% розчину глюкози I вводиться внутрГвенно капельно /5-0 кап/хв/ або з допо-могою апарату "Ал1наыат" в доз1 1,5-2,0 мкг/хв на фон1 антагонГс-та кальц1я /2,0 мл 0,25% розчину ф1нопт1на внутр1венно/,який вводиться разом э партусистеноы. В якостГ приыедикацП використо-вувався атроп1н /I мл 1% розчину/.

3 метою нормал1зацП сироватко-б1ох1м1чних показник1в енер-гетичкого обм1ну вибрано нами рибоксин, який зг1дно в1домостей л1тератури, волод1е антиг1поксич«эю I антиг1поксантною д1еа' /1.П. Зелд1, 1979; Г.Л.Бел1ч, А.А.Нисельов,1980/.

В якост1 снотворного використана натр1ева с1ль гама-оксима-сляно1 кислоти-оксибутират натр1я /ГОМК/-речовина, близька по сво1й будов1 до природного мед1атора гальм1вних процес1в в головному мозку.який мае також нормал1зуючу д1ю на енергетичний обм1н I м1кроциркуляц1ю матково-плацентарного комплекса /Н.М.йе-дермесер,Г.Г.Цервадэе,1975; Н.Н.Растриг1н,1978; Г.К.Степанк1в-" ська,1987; М.Д.Машковський,1988/. Оксибутират натр1я застосовувався в доз1 10-15 мл 20$ розчину/2,0 -2,5г речовини/, розведе-ного в 10 мл 20% розчину глюкози. Вказану дозу оксибутирата натр1я вводили пов1льно на протяз1 8-10 хв.

ЯкГсний I к1льк1сний анал1з токограм у 20 род1ль показав, що эапропонований нами спос1б лIкрайня аномал1й родово1 д1яль-hoctI на фон1 втоми з наданням медикаментозного сну-в1дпочинку оксибутиратом натр1я на фон1 тривалого токол1за значно перевищуе базисний мето/ Про це св1дчить частота нормал1зац11 родово1 д1яльност1 п!сля сну-в1дпочинку, яка наступае- у 55% випадк1в про-ти 12,5% при эастосуванн! базисного методу. Перейми набували

регулярний характер I в середньому складали 2-3 на протяз1 10 хв. Середня частота 1х була 2,1 + 0,01 за 10-ти хвилинний маточний цикл, 1нтенсивн1сть э1дпов1дно склала 8,5 + 0,26 кПа, маточна активн1сть була в межах 128,5 + 14,21г0.о., що в1дпо-в1дае показникам при нормальному прот1канн1 родового акту.

Р1вень накопичення продукт1в енергетичного обм!ну - лак-тата I п1рувата, а також хислотно-лужна р1вновага у ж1нок, у котрих медикаментозний сон-а1дпочинок надавався на фон1 трива-лого токолТзу, був достов1рно нижчий, н1ж при базисному метод1 /Р ¿. 0,05/ I наближався до нормального прот1кання родового акту.

Пор1вняльний анал1з к1льк1сних I як1сних показник1в кардХо-токограми I актограми у плод1в в динам1ц1 медикаментозного сну-в1дпочинку на фон1 тривалого токол1зу показав, що за рахунок зниження дози наркотичних препарат1в не спостер1гаеться у плода медикаментозно1 депресП, яка характерна для базисного методу. Б1лыпе того, виключення родово1 д1яльност1 веде до б1льш ранньо-го в1дновлення енергетичного обм1ну I кислотно-лужно1 р1вноваги в систем1 "мати-пл1д", на що вказують б!оф1зичн1 показники стану плода, як1 наближаються до' таких же у плод1в при нормальному прот1канн1 родового акту. В1дбувалося зб1льшення ампл1туди сер-цевих скорочень у плода на 7,4 уд.хв, знижувалось число децеле-рац1й до 1,19 + 0,25 уд./хв, яке наближалось до частота при нормальному прот1канн1 родового акту /1,26 + 0,21 уд./хв/, зб1ль-шилась частота пов1льних социлляц1й на 1,72 уд./хв.

Кр1м того, як показали наш1 досл1дження, стан новонарод-жених в першу хвилину п1сля народження був на 1-2 бали вищий, н1ж у д1тей в1д матер1в при використанн1 базисного методу медикаментозного сну-в1дпочинку. До того ж, зг1дно наших досл1джень встановлено, що у новонароджених в1д матер1в з тривалим токол1зом п1д час медикаментозного сну-в1дпочинку пер1од адаптацП у новонароджених прот1кав б1льш гладко.

Наш1 результати уэгоджуються з даними л1тератури, як1 вказують на покращення матково-плацентарного кровооб!гу п1д впли-вом В2-»дреном1метика. партусистена /В.В.Абрамченко I сп1вавт., 1986, 1987; Г.К.Степанх1вська, 1987,Н.Е.Яроцький,1988/.

Запропонований нами метод хоч I дозволяе нормалГзувати родову д1яльн1сть у ЪЬ% випадк1в проти 12,5% при базисному способ!, однак у 4£$мпадк1в аномалII родово! д1яльност! продов-

жуються I п1сля сну-в1дпоч»шку. Серед них найб1льш часто зу-стр1чаеться слабГсть родовоГ д1яльност1 I дискоординована ро-дова д1яльн1сть. Тому питания про л1кування дано1 пагологП являеться актуальним..

Для лХкування слабост! родово1 д1яльност] найб1льш широке поширення одержав окситоцин /Н.С.Бакшеев, Р.С.Орлов,1976; К.Т.Михайленко, 1978/. По наших даних, примХнення окситоцину. у 40 род1ль э ц1ллю родопосилення через 10 хв в1д його початку, викликало 1стотне зб1льшення ефективност! скорочення матки у вс1х II в1дд1лах по зр1внянню з вих1дними дашми./'уабл. 4./, причому "феномен нисх1дного тройного град1ента" збер1гаеться. Тонус матки при цьому в перш1 10 хв родопосилення р1зко наро-став, що приводило до розвитку т.з. "феномена п1двищено1 актив-ност1 матки", який нами слостер1гався у 82,Ыо випадк1в. При цьому ч1тко просл1дковувалося утробне страждання плоду - пад1ння базального ритму до 80 уд/хв, появи и -образно1 брад1кард11, зб1-льшення числа децелерац1й, поязи <ЛрН, що поб1чно вказуе на пору-шення матково-плацентарного кровотоку I розвитку утробно1 г1пок-с!1 плода. В 45$ випадк1в у род1ль при родопосиленн1 розвилися тех1систол1чн1 спонтанн1 скорочення матки" /б1льше б скорочень за 10 хв/, як1 у 67,випвдк1в приводили до утробно1 г1покс11 плоду.

Таблиця 4.

Динам1ка к1льк1сного анал1зу г1стерограы I тонусометрН в^одах^при родопосиленн1 окситоцином

Перший пер1од род1в

Показники скоротливо! д!яльност1 матки

Фоновий |Ч-з Ю хв Ч-з 60 хв{В1дкриття запис в1д почат-! в1д почат-шийки мат-|ку родопо- ку родопо!ки на I силення I силення |6-10 см

Ефективн1сть дна матки „ „

/Е, ум.од./ 2,3+0,76 6,8+0,Ы* 22,12+1,03* 25,04+1,24*,

Ёфективн1сть т1ла матки „ „ г.

/С ум.од./ 0,64+0,17 3,5+0,35 11,3+0,60* ".»4+0,«*

Е'фективн1сть нижиього „ „ „.

сегменту/ь,ум.од. / 0,30+0,10 0,69+0,10* 7,71+0,35* 3-12+0,17*

Тонус матки „ „

ум.од. 7,4 +0,2 3,1 +0,7* 7,5 + 0,4* 7,1+ 0,4

ПримИца. к - Р А» 0,05 в пор1внянн1 з фоновим записом.

Вивчення фонових г1стерограм у 16 род1ль, у котрих при родопосиленн1 виникла птах1систол1я" показало-, що середня частота перейм п1сля медикаментозного сну-в1дпочинку склала 5,5 + 0,21 перейм за 10 хв.при середн1й 1х 1нтенсивност1 3,4+ 0,12 к!1а. тонус матки був п1двищеним I в середньому складав 13,6+0,11 уиод.

В той же час у тих ж1нок, у нотрих прим!нене родопосилення не приводило до розвитку "тах1систол11", середня частота перейм була достов1рно нижча I склад ала 2,5 + 0,17 перейм за 10 хв /Р £~ 0,05/. 1нтенсивн1 сть перейм Ictotho не зм1нювалась /в1д-пов1дно 4,7+ 0,18 кПа проти 3,6 + 0,11 кЛа, Р Л 0,05/. Тонус матки був п1двищеним, хоч р!зниця статистично не достов1рна /Р Л. 0,05/. Доза окситоц1ну, використованого для родопосилення була в межах 4,0-5,0 од. Тривал1сть введения препарату у первородящих складала 7 год 35 хв + 21 хв., у повторнородящих -5 год. 4 хв + 0,18 хв., а тривал1сть родового акту - 19 год 26 хв + 29 хв та 9 год 56 хв + 18 хв в1дпов1дно.

Тривал1сть род1в, як показали наш1 досл1дження, багато залежала в1д вих!дного стану шийки матки I числа род1в в анамнез!. Тривал1сть ррд1в'у ж1нок з "дозр1лою" шийкою матки досто-в1рно коротша, н1ж у ж1нок, як1 поступили з "неп^готовленоп" шийкою матки /Р L. 0,01/. Бона також коротша у повторнородящих по зр1внянню з лершородящими ж1нками /Р ¿.0,01/.

• Bel ж1нки при родопосиленн! окситоцином в1дм1чали болюч1сть перейм. Призначення род1ллям спазмол1тик1в /но-шпа, баралг1н, гал1дор/, наркотик1в /промедол/, анальгетик1в /анальг1н/ I закису азоту у б1льшост1 а них /87,5#/ не давали достатнього ефекту /оц1нка проводилась по Н.Н.Растриг1ну, Б.В.Шнайдеру, 1978/.

Народилось всього 40 д1тей. 3 них 33 /82,5$/ новонароджених народились в задов1льному стан!, оц1нка по шкал1 Апгар 8-9 бал1в, 6 /15,0/ - в легк1й ступен1 асф1кс11 /6-7 бал1в/, I /2,Ъ%/ - в тяжк1й /4 бали/, В 3-х новонароджених спостер1галось порушення мозкового кровооб!гу I—II ст. котре до 7-го дня пе-р1оду новонародженост1 пройшло I д1ти були виписан1 додому .. в звдов1льному стан1. Bel 40 новонароджених виписан1 додому в за-дов1льному стан1. Наса д1тей при народженн! коливалась в1д 2850,0 до 4100,0 г I складала в середньому 3294,0+ 121,7г /у первородящих 3243 +135,Or; у повторнородящих - 3455,0 + 3455,0+ 138,3 г/.

У 7,5$ род1ль в зв"язху з 1нерц1ео матки в родах I загро-зоп утробно1 г1покс11 плода роди зак1нчклись операцГею кесарського, розтину. Ручне в1дд1лення I вццалекня посл1ду проведено в 5-ти jkIkok: у 3-х э зв"язку з кровотечею /450,0; 500,0 ; 650,0 мл/, в III-му пер1од1 род1в, а 2-х зипадках проведено: в зв"язку з дефектом плаценти, ручне обсл1дування ctIhok матки. Крововтрата в родах коливалась в1д 200,0 до 650,0 мл I в середньому склада 309,0 + 14,3 мд.

В 5-ти xIhok на 5-й день п1сляродового перГоду виявилась неспромо*н1сть г'Лв на ш1йц1, а а 3-х - на промелите . У 2-х род!ль з трир<шш безводним пер!одом /б1льше 10 год/ п1сляродо-вий пер1од ускладнився евдометритом. Тому рсзробка нових, б1льш ефективних метсдХв л1куваннл слабост1 родово1 д1кльност1 на фон! втоми п1сля сну-в1дпочинку являеться актуальною.

3 усп1хом, в даний час, з ц1ллю активац11 саонтанно1 актив-hoctI матки, використовуються неселективн1В| 2-аДреноблокато-ри, самост1йно або в поеднанн1 з окситоцином.'Теоретично I практично 1х прим1нення обгрунтовано, по-перше, тим, цо в м1ометрИ лядини в!дкрит1 Bj та В^-адренорецептори /В.Г.Шаляп1на X сд1в-авт., 1968/. По-друге, експериментально доказано, що введения окситоцина на фонХ неселективного В-адреноблокатора /обзидана/ усувае /тах1систол1чнийн I тон1чний ефект, який викликаеться окситоцином, що сприятливо в1дбиваеться на утробному стан1 плода I прискоренн1 род1в /В.С.Артамонов I сп1вавт., 1988/.

Неселективн1 В-адреноблокатори, ях в1домо, блокупчи Bg-алренорецептори судин матки, можуть порушити матково-плацентар-ний крсЕ0сб1г за рахунок периферичного спазму суцин /А.Г.Коло-мийцева I спХвавт., Х988/. Тому Хх прим1нення не заведи доцХльне. В даному випадку б1льш перспективним являеться використання селективних Bj-адреноблокаторХв, зокрема, кодданума, котрий не " викликее спазму периферичних судин X волод1е меншими побХчними д1ями /Б.Я. Зот1с, В.Б.Бр1н, 1983; Е_Д.Ден1с, 1983/.

На ochobI проведеких кл1н1ко-г1стерограф1чних дослХджень I р1домостей дХтератури, нами був апропоновакий новий спосХб л1кувакня слабост1 родовоГ д1кльност1, який дозволив усунутя "тах1систол1ю'" I г1пертонус матхи - спос1б захищено патентом /лоз. р!и. пат. експ. » 473570i/I4/0II4ie в!д 28.12.1991р./.

Спос1б зд1йснюеться сл1ду*>чим чином. Проводиться пункц!я л1к-тьово1 вени. Встановлюеться,капельница для одномоментного введения л1карських препарат1в в,чутр1венно I, починаючи з 8-10 кал/хв вводить корданум в доз1 4,0-5,0 мг, розведений в 2Ü0 мл 5% розчину глюкози на протяз1 30-60 хв; при недостатньому ефек-т1 продовжують родопосилення 2,0-2,5 ОД окситоцина на 300 мл Ь% розчину'глюкози.

Спос1б був використаний нами при л1куванн1 51 род1лл! п1сля медикаментозного сну-в1дпочинку при слабост1 родово1 д1-яльност1, яка розвивалась на фон! втоми. Контрольну групу скла-ло 40 ж1нок, у котрих родопосилення л1сля медикаментозного сну-в1дпочинку при данГй патологП проводилось окситоцином. Bel ро-д1лл1, як1 спостер1гались, були у в!ц! 19-30 рок1в. Середн1й в1к склав 21,8 + 0,36 року. Первородящих було 33 /64,7%/, повторнородящих - 18 /35,3%/. У 10-ти /1,9%/ род1ль до початку родо-збудження було зареестровано несвоечасне в1дходження навколо-пл!дних вод. У 31 /60,8%/ род!лл! була проведена комплекса п1д~ готовка до родопосилення по эагальнолрийнятМ методиц1. В yclx род1ль перед проведениям родостимуляцП проводили проф1лактику утробно1 асф1кс11 плода шляхом внутр1венного введения 5% розчину аскорб1ново1 кислоти з 20 мл 401 розчину глюкози, 2 мл 2$, розчину сЛгетину, кокарбоксилази 50-100 мг. В родах широко вико-ристовували спазмол1тичн1 засоби: розчин но-шпи по 2,0 мл внут-р1м"язево або внутр1венно, баралг1н 2,5 мл внутр1м"язево.

Кл1н1ко-г1стерограф1чн1 досл1дження 51 род1лл1 ochobhoI групи показали, що порушення скоротливо1 активност! матки харак-теризувались зниженням частоти I тривалост1 перейм, зкенаенням 1х 1нтенсивност1 I зниженням маточно1 активност1 /табл. 5/. При цьому у 19 /37,3%/ родIль дано1 групи слаб1сть родово1 д1яльно-ст! була на фон! нормотонуса матки /8-10 ум.од./, у 21 /41,2%/ спостер1гався г1пертонус матки /12-13 ум.од./, у II /21,5%/ -г1потонус /5-6 ум.од./.

По даних нашого досл1дження, у 19 /37,3%/ родопосилення виявилось ефективним при введенн1 одного корданума. У 31 /60,6%/ в эв"яэку з недостатн1м ефектом в1д родопосилення кодаанумоы, воно було продовжене окситоцином /2,0 - 2,5 ОД/ на фон1 корданума. Ефект при цьому був досягнутий у 30 род1ль. У I /1,9%/ ж1нок, в-зв"язку э в1дсутн1стп ефекту в1д родопосилення / 1нертн1стю матки в родах у род1лл1/, роди були зак1нчен1 операц1ео ке-сарського розтину.

Таблиця 5.

Фонова скоротлкв1сть д1яльност1 матки у род1ль п1сля медикаментозного сну-вХдпочинку при слабосг1 родово1 д!ялькост1 на фон! втоми I нормальному протХканн! родового акту /М + м/

¡Частота11нтенсив{Тривал1-1 Маточна Кл1н1чна трупа перейм за!н1сть {сть пе- 1активн1сть . род1ль | Ю хв (перейм |рейы с. 1/ол.од./

Нормальне прот1кання 4,0+ 0,05 5,6+0,ь9 123,1+7,31 106,23+1,25 родового акту /в1дкр. - - - -

шиики матки 3-4 см/, п « 40

Слаб1сть родовоГ д1- 3.23 + 4,1 + 104.1 + 95,8 + яльност! на фон1 в томи 0,24 * 0,125? 8,42 * 1,31 * п1сля медикаментозного сну-в1дпочинку /в1дкр. шиики матки 3-4 см/, п * 51

Прим1тка. х - Р ¿. 0,05 по зр1внянн1 з нормальним прот1канням родового акту.

Тривал1сть род1в у ж1нок з слаб1стю родово1 д1яльност1 на фон1 втоми склала 18 год 36 хв +42 хв у первородящих I II год 14 хв + 56 хв у повторнородящих ж1нок. Затяжн1 роди б1льше 18-ти годин були у 21 /41,2%/ род1лл1 /в1д 18 год до 20 год у II, в1д 20 до 24 год - у 9, бХлыпе 24 год - у I/. У 50 род1ль роди зак1н-чились через природн1 родов1 шляхи, у I, в зв"язку з ст1йкою сла-б1стю родових сил,проведена операц1я кесарського розтину. Народилась 51 жива дитина. 0ц1нка новонароджених по шкал1 Апгар була у 46 /90,2%/ - 8-9 бал1в, 4-х /5,8%/ в1дм1чена легка ступ1нь ас-ф1кс11 /6-7 бал1в/, у I /1,8%/ - ткжка ступ1нь асф1кс11 /4 бали/, зв"язан1 з тугим обвиттям пуповини кругом ши1.

3 г1поксично-травматичним ураженням дана дитина була переведена в дитячу л1карню. Решта 50 д1тей вшшсан1 д од ому в задов1ль ному стан1. Маса д1тей склала в серодкьому 3310,0 + 53 г„

В родах, I в ранньоку п1сляродовому пер1одах були сл!дуюч1 ускладнення I оперативн1 ьтручання: розриви проыежени I ст. у 3-х, розриви шийки матки I ст.у 4-х, а II - у 2-х ж1нок; перинео-том1я проведена у 2-х, егЛз1отом1я - у 4-х род1ль в зв"язку з загрсзою розрива промежини. Ручне входження в порожнину матки у 2-х ж1нок /дефект плаценти, щ1льне прикр1плення плаценти/, Кро-•всзтрата у 46 /92,0%/ була ф1з1олог1чнов, у 5 /8%/ - межовоо /300-450 ил/. Середня величина крововтрати склала 182,8+8,56 мл.

В п1сляродовому пер1од1 у i ж!нки виникла неспроможн1сть шв1в на промежин1.

Пор1вняння основних результат1в, одержаних нами при сти-муляцП матки окситоцином на фон! корданума, з результатами дос-л1джень при стимуляцП матки з допомогою внутр1венного капельного введения окситоцина у ж1нок з слаб1стю родових сил на фон1 втоми п1сля медикаментозного сну-в1дпочинку ыають сво1 переваги, про як1 стэ1дчать дан1 таблиц! 6.

' Одним з фрагмент1в роботи являеться розд1л, який присвя-чений розробц1 I оц1нц1 способу електрорелаксацП з метою ко-рекцП дискоординовано1 родово.1 д1яльност1 у род1ль на фон1 втоми в родах. В цих ц1лях нами ролроблений епос1б електрорелаксацП матки, який захищений авторським св1доцтвом /А.В.№1724263 в1д 8.12.1991р./ Суть методу електровшшву /електрорелаксацП/ по-лягае у вплив1 на протяз! 30-40 хв зм1нним Хмпулсним струмом частотою 1500-2000Гц, модульованниим по ампл1туд! синусо1дальною напругою з часткою 50-100 Гц I середньо-випрямленим значениям вих1дного струму 2-3 мА при тривалост1 впливу 1-2 хв з 1нтерва-лами м1ж подачами 1мпульс1в 1-2 хв. В якост1 джерела струму еи-користовувався апарат сер1йного виробництва "Утеростим". ьлектро-релаксац1я застосовувалась у Ы род1лл1 у в1ц1 18-32 роки при дискоорцинован1й родов1й д1яльност! до 1 п1сля медикаментозного сну-в1диочинку. 3 них у 30 род1ль до медикаментозного сну-в1д-починку, у 21 - и1сля сну.

Терм1н ваг1тност1 у вс1х поступивших п1д наше спостережен-ня був 38-41 тилдень. У вс1х род1ль було головне передлягання плода. Первородящих було 37/72,5%/род1ль,повторнородящих -14/27,5^ У в1ц1 до 20-ти рок1в було 9 /17,6%/ род1ль, 21-25 рок1в - 38 /74,5?/ I стэрш1 30-ти рок1в -4/7,9%/ род1ль. Обтяжений акушер-ський I г1неколог1чний анамнез був у 42/82,7%/. Порушення ова-р1ально-ыенструапьного циклу зареестровано у 9/17,6%/ род1ль, запальн1 захворювання матки I прццатк1в - у 8 /15,7%/,ероз1я шийки матки виявлена у 7 /13,7%/ род!ль. 3 анамнезу також було встановлено, що у 5 /35,7%/ з 14 повторнородящих ж1нок у 1/7,1%/ з них роди зак1нчились операц1ею накладання акушерських щипц!в. Ьаг1тн1сть у 13 /25,5%/ э 51 род1лл1 прот1кала без усклзднень. В решти ускладнилась: загроэою переривання ваг1тност1 -14 /27,7%/, токсикозами I-oI половини ваг!тност! -4 /7,8%/,

Таблиця 6.

Основн1 результата стимуляцИ рацово1 д1яльност1 окситоци ям на фон! корданууа /М + м/

йайийнуваннЕ

Нэа1д!ш1 !т.м.а;

Методи стшуляцП 1 Лан1 ^ о роз

{абс.ч.! %% . } абс.ч.I %% ¡абс.ч. I %% ¡абс.ч.!

] дан! I Дан! Iикситоция на

¡Старост1на ¡А.З.Лас1иа !фон! ковданума

абс.ч.!

К1выс1сть кХнок Оовнай результат /позиий I частковий ефект/ В1дсутк1сть ефекту Ппертокуе уаткм в 1-иу пер1од1 род!в:

- пера! 10-20 хв

- п1с«*я 10-20 хэ Т»х1састол1я латки Акуаеоськ! щипц! Вакуум-ексгракц1я плода Кееарсъккй розтин Ручний вх!д в порожнину

латяи

Середня величина крововтра1: 11атолог1чна хрововтрата 1нгранатальна смерть плеща

Перинатальна су°ртн1сть Асф!яс!я новонароджених Тривад1сть рад1в -у першародяцих

-у повторнородящих

Шсляродовий ендоыетрит

40 100 105 100 100 100 4о 100 51 100

37 3 92,5 96 91,4 9 8,6 92 8 92,0 8,0 44 4 91,67 0,33 50 1 98,0 2,0

33 3 18 3 82,5 7,5 45 7,5 I 0,95 II ю7б 17 1б|2 4 3,8 4 20 2 4^3 21 7 8,0 I 2~0в I 1 : . & « 2^0

5 12,5 309,0+14,Змл 3 ~ 7,5 19 18,05 317,5+22,9мл 22~ 20,95 7 7,6 363,2+15,6мл 6 6,0 4 8,33 171,87+6,97мл 182,8+85,6мл

7 17,5 В с 19,5го^21,5хэ

8год19,5хв +2охв

г о,5

3 2,8 5 5,0 7 6,6 6 6,0 17 16,9 3 3,0 ередньому по 24год31хв 22год4ъхв +43,3хв + 49хв

8 7,6

3,0

4 8,33 4 труп! 15год42хв ЮгодЗбх? +4охв +42хв

Игод4хв +ЬЪхв

I 2,08 ~ -

7,8

токсикозами II половини ваг1тност1 - у 5 анем1еп ва-

г!тних у 9 /17,6%/ ГРЧ - 5 /9,8%/, п1елонефритом - I /2,0£/ род1лл1. Несвоечясне Ыдасдтення навколопл1дмих вод було у 23 /45,155/ з 51 род1лл1. Тривал1сть безводного прим1жку п1сля медикаментозного сну-в1дпочинку до початку електровпливу /елект-рорелаксацП/ в середньому склала 4-5 год.

Дискоординована родиса д1яльн1сть була л1дтверджена як кл1н1чно,, так I 1нст4рументально. По даних кп1н1чного досл1д-ження перейми характеризувались п1дв'вд?ною 1х болюч!стю, поручениям частоти I ритму, на фон! неадекватного п1двищення (5а-зального тонуса матки. Перейми були частями, за 10 хв спостер1-галось 4-5' перейм, нерегулярними, тривал1сть 1х склала 20-90 с. /при оприд1ленч1 методом пальпацН/. При цьому складалось вражен-ня, що перейма дуже сильна, рсд1лл1 поводили себе нэспокГ.йно, кричали,метались,швидк1сть розкриття шийки матки 1 просування плода по родовому каналу було спов1льненим.

Крив1, як1 рееструвались на г1стерограмах мали р1зн1 форми: дв1йн1, тр1йн1 маточн1 цикли з р1зними 1нтервалами wis перейма-ми I р1эною 1х 1нтенсиви1стю. Виникало порушення ашгл1тудно-часових показник1в скоротливо1 функцП матки: довжина "систоли" в1дпов1дала 43,9 + 0,36 с, довжина "д1астоли" - 79,3 + 0,25 е., 1нтенсивн1сть перейми - 7,о + 1,3 кПа. МЫ циклами високо1 1н-тенсивност1 були низькоампл1тудн1 маточн1 скорочення. Р1зн1 ком-плекси дискоордиаацП част1шэ спостер!гались в тих випадках, коли мав м1сце г1пертонус нижнього сегменту матки або дистоц!я шийки матки. В1дм1чалось порушення феномену "Тр1йного нксх1дно-го груд1енту".

Як показали кл1н!ко-1нструментальн1 досл1дження ступеня зр1лост1 шийки матки: у 32 /63,7%/ нами кл1н1чно I 1нструмен-тально оприд1лювалась "зр!ла" шийка матки /9-12 бал1в; 160-240 0ц( у 19 /37,3^/ родХль -инеп1дготовлена" шийка матки. В дан1й гру-п1 род1ль проводилось створення прискореного гормонального фона, який сприяв дозр1ванню шийки матки, Щсля створення горыональао-ного фона у 12 /63,2$/ з 19 родIль кл1н1чно I 1нструыентально визначалась "зр1ла" шийка матки, у 7 /36,а%/ шийка матки залиша-jfacb "неп1дготовленою". Шсля створення глюкозо-в1там1но-каль-ц1ево-горыонального фону I проведения проф1лактики утробно1 ас— ф1кс11 плода проводилась електрорелаксац1я матки у вшцевказано-му режим!. Тривал1сть сеансу електровпливу була 30-40 хв /в се-

редньому 34,1 + b,6 хв/. У 22 /73,3$/ род1ль з 30 в перой 2030 хв в1д початку електрорелаксацИ noplr больового чуття у род!лл1 на перейму п1двищився, перейми почали носити регулярний характер. Частота перейм стала 3-4 за 10 хв., тривалХсть 1х скла-ла 60-90 с. /при опрзд1ленн1 методом пальпацИ/. Базальнии тонус rip.i цьому знизився до норыальних величин. У 3-х /10$/ род1ль нормал1зац1я родово1 д1яльност1 настала через 40'хв. п1сля проведено! електрорелаксацИ матки. У 4-х /13,3$/ род1ль електро-релаксац1я матки не дала бажаного ефекту.

При цьому сл!д в1дм1тити, цо в процес1 проведения I п1сля зак1нчення електровпливу на матку не в1дм1чено негативних по-б1чних вплив1в даного методу на мат1р I пл1д. Навпаки, у род1ль, у котрих при дискоодаинован1й родов1й д1яльност1 спостер!галось рад зы1и з боку серцезо1 д1яльност1 плода, при II нормал1зац11 п1слч електрорелаксацИ в!дбувалася нормал1зац1я серцево1 д1-яльносг1 плода /табл. 7/. 3 приведение даних видно, що електро-вплив на матку, нормал1зуючи родову д1яльн1сть, веде до покра-щення утробного стану плода. Так, частота серцевих скорочень у плода склала п!сля електрорелаксацИ I3b,d + 2,26 /Р Z. 0,01/уд/хв, ампл1туда пов1льних осциляц!й склала 24,0 + 0,56 / PZ- 0,01/ уд/хв, частота осцилляц1й - 39,0 + 0,21 / P¿ 0,05/ уд/хв, к!льк!сть децелерац1й - 0,9 + 0,11 /Р/.0,001/. В к1льк1снорухов1й активнос-т1 плода !стотних зм1н не було /Р ^0,05/.

В1д 51 род1лл1, у котрих була застосована електрорелаксац1я матки, народилася 51 жива доношена дитина. 0ц1нка по шкал1 Апгар Ь-9 бал1в була у 43 /64,3$ новонароджених. В легкому ступен1 асф!кс11 /7 бал1в/ народилося В /15,7$/ д1тей. Maca новонароджених була в середньому 34В6 + 112 г. Середня тривал1еть род1в склала у первородящих 18 год 24 хв + 55 хв. у повторнородящих -tí год 45 хв + 27 хв. Крововтрата в родах у 46 kIhok була ф!з!о-лог1чною у 5-ти-межовою. Середня крововтрата склала 197,6+36,0мл. 11атолог!чно1 крововтрата не спостер1галось. У 5-ти ж!нок в родах були розриви шийки матки 1-2 ступеня, у 2 - розриви проыйжина I ступеня. Розс1чення вальварного к1льця /еп1б1отом1я,пер!не-отом1я/ в зв"язку з загрозою розриву промежини проведено у ü-ми род1ль. Исляродовий пер1од у вс1х 49 род1ль переб1гав без ускладнень. У I в пуерперальному лер1од1 виник ендометрит, у I мало ¡Лсцд розходження шв!в на промежин!.

шодиця /.

Стан плоду в процес1 корекцП дискоординовано! родово! д1яльност1 при втомГп1сля медикаментозного сну-з1дпочинху з допомогоа методу адектроредаксацП матки /й ± и/

| ЧСС 1 АШ '.Частота !К1льк1сгь|к1дьк1сть ¡К1дьк1сть КлШина група !ГО./хв. !уд./хв. |осциляц1й{актера-,дещлера-

род1дь _I I ♦ _I |да./хв. ;уд!/хв. (

Нормальна протХкання родового • *

акту п1сдя сну-вХдпочинку

7а. 14/ ^ . 139,1+1,7 24,5+0,71 4,01+0,17 2,1^,12 1,18+0,18 3,18+0,21,

Дискоовдинована родова д1- . " 8

яльнХсть пХсдя сну-вХдпочинку: I

- до електрорелпксацП матки /п • 20/ 132,1+2,3 17,3+ 0,76 2,1+ 0,16 2,01+0,10 2,5+0,15 5,0+0,65

^лект^елаксацП 24>0+0,56* 3,9+0,21х 2,0ь+0,1 ■ 0,9+0,11* 4,3+0,51

- п1сля е.лект; матки

ПркмХтка. л -

Р ¿.0,05 в пор1внянн! з фоновим записом I нормальним протХканням родового акту пХсля медикаментозного сну-вХдпочинку.

Таким чином, поэитизний ефект електрорелаксацП матки до-сягнутий у 44 /66,3%/ з 51 обстежених: повний ефект у 39 /76,5%/ частковий у 6 /II,7%/, в1дсутн1сть ефекту у I /2%/ род1ль.

Найб1льший ефект мае даний метод при "зр1л1й" шийцГ матки. У випадку "неп1дготовлено1" шийки матки даний метод-може бути з ycnlxoM використаний в комплекс1 з прискореним гормональним методом п1дготовки шийки матки до род1в. Лротипоказаннями до прим1нення його являються: 1едив1дуалъна непереносим1сть елек-. тровпливу I електротравма в анамнез1. Враховуючи високу ефек-тивн1сть, можлив1сть 1ндив1дуального дозування електровпливу, в1дсутн1сть негативного впливу на орган1зм матер1, плода I но-вонародженого, метод електрорелаксацП матки з ц1ллю л1кування дискоординовано1 родово1 д1яльност1 матки мокна рекоыецдувати до прим1нення в акушерськ1й практид1.

3 допомогою лог1ко-обчислювального алгоритму у 74,5% з ймов1рн1стю 56-99% прогнозована патолог1я скоротливо1 д1яль-hoctI матки. Тому в дан1й rpynï ж1нок була почата комплексна п1дготовка до род1в, схема яко1 викладена в сп1льних методре-комендахДях э О.Т.Михайденко I 1ншими авторами /1990/. У 50 з 76 ж1нок з ц1ллю покращення метабол1чних I адаптац1йних меха-н1зм1в орган1зму ваг1тних з кл1н1чно вираженим п1дготовчим пе-р1одом, нами додатково в комплексн1й схем! п1дготовки призна- • чався рибоксин I п1рацетам по I табл. 2 рази на день На протяз1 5-6 дн1в. Зг1дно в1домостей л1тератури, вищевказан1 препарати волод1ють вираженов антиг1поксичною I антиг1поксантнов д1ею. /В.А.Зуев I сп1вавт., 1979; М.Г.Айралетян, А.Я.Мехедова,1988; 1988; М.Д.машковський, I9b8; Е.С.Топузов I сп1вавт. ,1988/.

Кр1м цього, нами з ц1ллю корекцП спонтанно1 активност1 I тонуса матки у 25 ваг1тних при даскоодаинацИ иатоиних цикл!в використано розроблений нами спос1б електрорелаксацП матки при даному вид1 порушення спонтанно1 активност1 матки /рац.пропозиц1 № 41/2007/.

Bel обстежуван1 були у в1ц1 18-35 рок1в, мали правильну будову т1ла, з них первородящих старших 30-ти рок1в було 6. Сере, н!й в1к склав 25,7+ 0,42 роки. Серед досл1джених ж1нок, як1 вперше заваг! н1ли було 63 /82,9%/, ж1нок, як1 заваг1тн1ли повторно- 13 /17,1%/. Запальн! захворювання перенесли в минулому 12 /15,9%/. Порушення овар1альио-менструального циклу в1дм1чено у I9/25J/. Самов1льн1 I артиф1ц1альн1 аборти нами зареестрован]

у 14 /18,W ж1нок. Анал1з ускладнень п1д час ваг1тност1 показав, що токсикози nepmol по.ловини ваг1тност! зустр1чались у 15 /19,7%/, п1зн1 гестози - у 18./23,'?%/, загроза переривання ваг1т-hoctI - у 9 /11,8%/, лереношення - у 4-х /5,2%/, п1ел1т ваг1т-них - у 2 /2,6%/.

Результата досл1ддення показали, со з 42 род1ль э кл1н1ч-но вираженим прел1м1нарним пер1одом, у котрих в схем1 компле-kchoI п1дготовки вживались рибоксин, п1рацетам I проводилась електрорелаксад1я матки, позитивний кл1н1чний ефект досягнуто у 35 /83,3%/, був суш1вним у 5 /II,9%/, негативним - у 2 /4,6%/. Bel 42 ваг1тн1 народили в строк доношених д1тей.

При сп1встазленн1 клМчного прот1кання род1в у 40 род1ль в анамнез1 у котрих спостер1гався виражений кл1н1чно прел1м1на-рний пер1од I комплексна п1дготовка до род1в не проводилась, аномалП родово1 д1яльност1 в1дм1чен1 у 42,5% проти 15,7% у ж1-нок, котрим проводилась комплексна п1дготовка до род1в I у 11,3%, котрим в схем1 комплексно1 п1дготовки прим1нявся рибоксин, п1рацетам I проводилась електрорелаксац1я матки.

Частота асф1кс11 У новонароджених була в1дпов1дна 11,5%; 6,3% та 3,4%. Qulreca новонароджених по шкал1 Ангар була також на 2-3 бали виде.

Проведено комплексне досл1дження дозволяе стверджувати, що вид1лення серед ваг1тних "груп п1двиыеного ризику" з допомогою матёматичного прогнозування на ШЛ по розвитку аномал1й родово1 д1яльност1, а також своечасно почата комплексна дородова п1дго-товка з включениям в схему рибоксина, п1рацетама I застосування електрорелаксацП дозволяе п1двишити ефективн1сть I сприяе зни-женню числа аноыал1й родово1 д1яльност1 I 1нших вид1в акуиер-сько1 I перинатально1 патологП.

ВИСНОЗКИ

1. Патолог1ю скоротливо1 д1яльност1 матки в п1дготовчому пер!од1 I в родах, котра ноже вести до психосоматично1 втоми у ж1нок, сл1д ь1дносити до мультифакторно1 патологП, обумовлено1, з одн!е1 сторони, пол1генною спадковою схильн1стю, а з друго1 -патолог1ею ваг1тност1 I перенесеними зехворюваннями.

2. Имов1рн1сть виникнення патологП скоротливо1 д1яльност! матки у пробанда значно наростае, якщо слаб1сть родово! д1яль-

ност1 спостер1галась у близьких родичок /р1дна сестра, мати, бабод/ I складае в середньому 29,7$. Особливо вона зб1льшуеться у с1бс1в монозиготних 6лизнюк1е /майже в 15 раз!в/, а також у пробанд1в, у котрих вже зусгр1чадась дана патолог1я, частота аноиалХй родово1 д1яльност1 складае близько 51,5$.

3. Порушення споитанно1 активност1 катки, як1 виникають у ваг1тних *1нок групи ип1двиаеного ризику" п1д час ваг1тност1 I в п1дготовчоцу пер1од1 ведуть до недостатнхтГ матково-плацента-рного I плодово-плацентарного кррвооб!гу, що сприяе роэвитку на цьому фон1 фего-плацентарно1 недостатност1 I диС*£ес-синдрому

у плода.

4. 0дн1ес з найб1льш частХиих аноыалИ родово1 д1яльност1, яка приводить до втоми род!лл1 в родах, являеться дискоординова-на родова д1яльн!сть, котра зустр1чаеться в 43,8$ випадк1в. Сла-б1сть родово1 д1яльност1 при цьому зареестроэана у 39,8$, кл1-н1чно виражений прел1м1нарний пер1од - у 16,3$.

5. Вшшкаачв. 1нтракатальна г1покс!я з тривалим разладом гемоциркуляцИ на фон1 порушення спонтанно! активност! I тонуса матки, приводить до зм1ни гомеостазу /кислотно-основного I газового/ в сиетем1 "иати + пл1д". При цьоцу вм!ст недоокислених про-дукт1в обм1ну вуглевод!в /лактата I п1рувата/ як в матц1, так' I

у всьому орган1эм1 жТнки в процес1 родового акту залетать, в основному, в1д форми I ступеня порушення скоротливо1 функцИ матки. *

6. При аномал1ях родово1 д1яльиост1 на фон1 втоми 1снуе прямий кореляцТйний взаемозв"язок м1ж локазниками лактата I кис-лотно-лужно1 р1вноваги в кров1 з матки I з пуловини новонародае-ного, шо св1дчить про пряму валкшХсть м1ж процесами метабол1зму у матер1 1 плода. В той же час м1ж локазниками лактата 1 КЛР веноз-но1 кров1 род1лл1 1 кров! новонародженого зразу п1сля народжен-ня, кореляц1йно1 залежност! не встановлено I тому дан1 показники не можуть в1дбивати стан метабол!зму у плода.

7. Декомпенсований метабол1чний ацидоз, який виникае в тканинах матки при аномал1ях родово1 д1яльност1 в родах, може вияв-лятися у ж!нок уже через 10-12 год в!д початку родово1 д1яльно-ст1 I може служити прогностичним критер1ем для надання род1лл1 медикаментозного сну-в1дпочинку. Накопичення недоокислених продукт!? енергетичного обм1ну I зи1на КЛР в орган1зм1 матер1 при цйому негативно в1дбиваеться як на б!оф1эичноыу стан1 плода в родах, так I на адалтац1йних можливостях новонародженого в перш1 години життя.

8. Медикаментозний сон-в!дпочинок при аномал1ях родово1 д1яльност1 /цискоординованя; г1перк1нетична I тах1систол1чна форма II слабост1/ I при кл1й1чно вираженому прел1м1нарному пер1од1 доц1льно надавати оксибутиратом патр1я /Г01®/ на фсн1 електрорелаксацП матки або на фон1 трчвалого токол1зу з допомогою В^ - эдреном1метика партусистена.

9. Використання електрорелаксацП матки або тривалого то-кол1зу з ц1ллю зм1нй функцП матки в сторону II ослабления або виключення при аномал1ях родово1 д1яльност1 I кл1н1чно виражено-МУ прел1м1нарному пер1од1 на фон1 втоми до сну або п1д т*ас медикаментозного ену-вХдпочинку, сл1д рахувати основним фактором, який сприяе полегшенн» викокання транспортно-троф1чно1 функцП в рег1онарн1й систем1 "мати + пл1д", який зн1мае додаткову нагрузку з плода I матково-ллацентарного кровооб1гу I, тим. самим, явля-егься тимчасовою м1рою захисту утробного плода.

10. Встановлено, що найб!льш доц1льда при тах1систол1чн1й. I г1перк1нетичн1й формах слабост1 родово1 д!яльност1 з ц1ллю родопосилення п1сля медикаментозного сну-в1дпочинку прим1няти комб1нац1к> корданума I окситоцина, побднання котрих поряд з ви~ раженим стимулюйчим ефект'ом на скоротливу активн1сть матки зни-жуе поб1чну д1ю окситоцина, покращуе наолХдок род1в для матер1 I плода.

11. Запролонований спос1б л1кування дискоординовано1 родо-во1 д1яльност1 на фон1 втоми з допомогою електрорелаксацП матки приводить до швидко1 Т ст1йко1 ндрмал1зац11 скорртливо! функцП I тонуса матки у 04,2$ I не сприяе негативному впливу на ор-ган1зм матер! I плода;

12. Використання в комплексн1й п1дготовц1 ваг1тних груп "пХдвищеного ризику", виявлено! при додамоз1 математичного прогнозу на м1н1-Е0М, рибоксина, п1рацетама, а також примГнення при кл1н1чно вираженому лрелМнарному пер1од1 електрорелаксацП матки дозволяв локрашити як1сн1 показники к1нця род1в для мате-р1 I новонародженого I тим самим скоротити тривал1сть перебуван-ня ж1нки з дитиною в стац1онар1.

1РАКШЧН1 РЕК0ЩДЩ11

В проф1лахтиц1 роэйитку порушення скоротливо1 д!яльност1 матки про в I дна роль належить к1ноч1й к'онсудьтацП.

1. При лервинному зверкенк! заг1тно1 в ж1ночу консультад1о на основ1 кл1н1ко-генеалог1чного анал1зу I математичного прогнозу з допомогою ы1н!-Е0М встановлюегься ймов1рн1сть спадково1 схиль-ност1, фактори I ступ1нь ризику виникнення патологИ скоротливо! д1яльност1 матки.

2. Кл1н1ко-генеалог1чний аналХз проводиться традиц1йним методом. Шляхом опитування ж1нки стараються вияеити лрупу ваг1тних,у котрих по перш1й-друг1й л1нП спор1дненост1 спостер1гаються вира-жен! ендокринопатП /п1зне становления менструального циклу, його нерегулярн1сть, болш1сть, значн1 або ы1зерн1 крововтрати/,порушення репродуктивно1 функцП /безплГдця, невиношуван1сть/,ф1бро-м1оми матки, конституц1онально-екзогенне ожир1ння, д1абет.

3. В груду "п1двииеного ризику" сл!д вид!лити ваг1тних,у яких в близьких родичок 1-го ступекя спор1дненост1 /р1дна сестра,мати, бабця/ I самого пробанда спостер1галксь аномалИ родово1 д1яльно-ст1, поц1енток з частими 1нфекц1йно-алерг1чними захворюваннями в диткнств1 I зр1лому в!ц1, п1зн1м I ранн1м наступлениям менархе4 поручениям ыенструально! функцП, загальним I ген1тальним 1нфанти-л1змои, порушенням генеративно1 функцП, наяэн1стю абортов в анамнез!, запальними захЕорвваннями ж1ночих'статевих орган1в,порушенням вуглеводного I жирового обм1ну, ускладненим переб1гом поперед-н!х род!в УаномалИ родово! д!яльност1/, ускладненим переб1гом дано1 вагГгност! /загроэа лереривання ваг!тност1, токсикоаи I !н./, а також первородящих у в1ц1 до 19 I старших 30-тй рок1в, ваПтних

з в1дсутн!стю готоеноот1 орган1зму до родХв /незр1ла шийка матки, порушена спонтанна активн!сть матки/.

4. Ваг1тним, як1 вХдносяться до групи пп1двищеього ризику" у в1дношенн1 ыожливого розвитку в них аномал 1й родово1 д1яльност1

в родах, починаючи з 36 нед1ль призначаються препарати, як1 стиму-далть окислювально-в1дновн! процеси I локращують кровообХг, а та-кок пХдвицуоть енергетичний лотенц1 л орган1зму за рахунок синтезу I прииввдиеного об1гу АТ$/рибоксин по 0,2 г.З рази на день I п!рацетам по 0,4 г.2 рази на день/. За 10 дн1в до родТв в орга-н1эм1 матер1 створпеться загалькоприйняткй еотрвгенн»нкальц1ево->^г1козо-в!т£«1нний фон в врахуванням б!оритм1в I функцП фето-

плацентрано! система; признкчаеться глотат1он по 0,1 г 3 рази на день, л1нетол по 20 мл 3 рази на день п1сля 1ди, п1ридоксин по 0,1 мл 55? розчину шутр1м"язево щоденно, Л1посоль по I столо-в1й ложц1 3 рази на день, гелар1н 3000-5000 ОД на 2-й, 5-й, 7-й, 9*й день п1дготовки.

5.. При порушенн1 спонтанно1 активност1 матки в пТдготовчоыу пер1од1 у внглед1 дискоординованих скорочень I г1перактивкост1 нижнього сегменту застосозуеться елекгрорелаксацТя матки на протяз1 35-45 хв. Курс складаеться з 1-3 процедур. К1льн1сть курс!в залежить в1д ефекту I пХдбираеться 1ндив1дуально. Електро-релаксац1я матки здХЙснюеться на апарат1 сер1йного виробництва ЗУЗ-8-1 "Утеростим" в резким! "релаксац1я" таким чином; на черевну ст1нку в проенц1йн1й зон1 нижнього сегменту матки I кршсового в1дд1лу поперека накладаоться електроди в фланельових прокладках, змочен1 водою. Сила струму п1дбирае?ься по в1дчут7ях пац1ентки /як правило 2-3 кА/. Релаксац1я проводиться 1мпульсним струмом в д!алазон1 1500-2000 Гц, шдульовалим по ашл!туд1 синусо!дальною напругою з частотою в 50-100 Гц, при подач1 електричних стимулХв на протяз1 1-2 хв'1 1нтервалом м1ж впливами 1-2 хв на протяз1 30-40 хв. Контрбль ефективност1 про в еде но I терапП сл1д зд!йснити з допомогою одноканального динадаутерографа ДУ-1 I тонусометра, як1.дозволяють об"ективно оц1нити характер скоротливо1 д!яльност1 матки.

6. Медикаментозний сон-в1дпочинок надаеться род1лл1 при психосоматичн1й втом1 в родах шляхом внутр1венного введения 1015 мл 20% розчину натр1я оясибутирата /ГОЖ/ на фон! електро-релаксацП матки /при кл1н1чно вираженоцу прел1м1нарному пер1о-д1 /або на фон1 тривалого токол!зу В]--адреном1метика-партусис-тена'А ампулу /0,5 мг/ препарату розводять в 400 мд 5% розчину глюкози I вводить внутр1венно капелью з швидк1стю 2,0 - 2,5 мкг/хв^ при дискоординованИ родов1й д!яльност1, г!перк1нетичн1й I тах1систол1чн1й формах слабост1 родово1 д1яльност1.

7. 3 ц1ллю бЬлып швидкого в1дновлення енергетичного обм1ну ■ I усунення можливого кард1отоксичного ефекту партусистека.три-валий токол1з матки 'доц1льно зд1йснювати на фон1 поедааного введения партусистена з препаратами-алтагон!стами кальц1ю /ф!ноп~ тин 0,25%-2,0 мл/, антиг1локсично1 I антиг1поксантно1 д11 /рибоксин 10,0 мл *, в1там1н Е-1,0 мл внутр1м"язево/, а також

на фон! створеного прискореного гормонального фона - 20000 ОД

фолл1кул1на на еф1р1 Бнутр1м"язево. Проф1лактика утробно1 г1-поксП плода при цьому проводиться шляхом внутр1венного введения 2,0 мл I% розчину ригётину на 20 ил 4С$ розчину глвкози.

8. Родопосилення п1сля медикаментозного сну-в1дпочинку при слабост1 родово1 д1яльност1 найб1льш доц1льно прододити.-окси-тоцином на фон1 корданума. 1 ампулу для внутр1венного введения /5,0 мг/ корданума. розводять в 200 мл 5% розчину глюкозй

I вводить капельно з швидк1стю 6-7 капель на хвклину на протя-з1 30 хв; при недостатньому ефект1 продовдують родопосилення 2,5 ОД окситоцина на 500 мл Ь% розчину глюкозй'. 3 ц!ллю про-ф1лактики утробно1 г1локс11 плода I його медикаментозного за-хисту за 15-20 хв перед родопосиленням внутр1венно вводить 10,0 мл рибоксина I 10 мг седуксена, а також 2,0 ил сигетина на 4С% розчин1 глюкозй.

9. Корекц1ю скоротливо1 д1яльност1.матки п1сля медикаментозного сну-в1дпочннку при дискоординован1Й родов1й д1яльност1 найб1льш доцХльно проЕодити з допоыогов електрорелаксацП матки у вищезгаденоцу режим1.

■ 10. "Для вияснення ступени метаболХчних зрушень в м1ометрП в процес1 родового акту,при аномал1ях родово1 д!яльност1.на фон1 втоми.рекомендуеться в. якост1 об"екта дослХдаення брати кров з шийки матки, при дослГдженнх яко! можна поб1чно судити. про 1нтенсивн1сть метабол1зму X стан.; плода.

II. У родХль з втомою в родах сл1д складати 1ндив1дуаль-ну партограму род1в з врахуванням психоемоцХйного стану жХнки /втоми/, яка визначаеться на основ! суб"ективних I об"ектиа-них критерПв втоми, мон1торного контроля за характером родо-во1 д1яльност1 I стану плода з пкльним 1ндив1дуальнвд пХдбором метода корекцП порушення скоротливо1 д1яльност1 I тонуса матки I з врахуванням прогнозу к!нця род1в для матер! I плода.

Специф1чним протипоказанням для проведения електрорелаксацН матки являеться 1ндив1дуальна непереносимХсть електро-впливу, а в1дносним сл1д рахув°ти електротравму в анамнезI. Для застосування партусистена протипоказаннями являються ¡нукровий д1абет, глаукома, эахворювання серця, порушення серцевого ритцу у ма: р! I плода.

, СШСОК ОПУШКОВАШ POBIT ГО ТШ ДЙСЕРЩИ '

I. Зв"язок м1ж суы1сн1стю Kpodl ыатер1 I плода за системою ABO I частотою акушерсьло1 латологН //Пед1атр.,акуш.I г1нек. -- I98I.-W5. -С.57-58 /сп1вавг., В.А.Лоза, 1.Д.ЛановиЙ, . T.I. ГолГневич, 1.0. Гения/. а

-2. Игла ^цля катетеризации пупочной вены у новорожденных //Способы и устройства диагностики и лечения в акушерстве и гинекологии. - М., 1984. - С. 92-93.

3. Юшнико-гинекологическое и популяционно-статисгическое иссдедов&ие генеративной функции у женщин с невынашиванием беременности //Мате)?. II сьезда акуш.-гинекол. Грузии, - Тбилиси, 1985. - T.II. - С. 5-6. /соавт. И.Д. Лановой, Е.Л. Кутянир, З.Н. Кунарева, Л.Г. Савицкая/. ' ■ .

4. Визначення пронинливост! плаценти при АВ0-неСуы1сност1 кров! ыатер1 1 плода //Пед1атр.,акуп. I г1нек.- 1986. - №5. -С.' 57-58. ;; i \ У--""

,5. Роль наследственных факторов в невынашивании и перенашивании беременности //Вопр.охр.матер.и детства, - 1986. - №4. -С. 55-57/соавт. Е.Л., Кужнир, И.А. Генык, Л.С. Савицкая, З.Н. Кунарева/.

6. Показатели неспецифической иммуноре'зистентности в системе "мать-плод" в родах и пуэрперальном периоде при утомлении роженицы У/Акт.пробл.иммунотерапии: Тез.докл. У1 Республиканской научн.конф. - К. - Ворошиловград. - 1988. - С. II8-II9.

7. Сравнительная оценка еффективности родоусиления, а также состояние плода на фоне утомления роженицы с применением охсито-цина, корданума и их сочетание //Антенатальная охрана плода и пути снижения перинатальной смертности: Тез.докл.Пленума правл. научн.обш.акушер.-гинек. Украинской ССР. - К., 1989. - С. 82-83 /соавт. И.Д. Лановой, Н.11. Дринь, Т.Н. Дринь/. ;

8. Кард1отокограф1чна оц1нка резервних можливостей системи "мати-пл1д" при btomI род1лл1 в родах //Тез.обл.наук.-практ. , конф. 1вано-Франк1вськ, 1989. - С. 76-77 /сп1вавт. 1.Д.Лановий, В.О. Лоза/. .

9. 0ц1нка стану плода методом яард1отокограф11 прч btomI -род1лл1 в родах //Пед1атр. ,акуш. I г1нек. - 1990. - №4-0.46-47.

10. Разработка предпосылок к медико-генетическому консультирования девочек с наследственной отягошенностьп становления менструальной и репродуктивной функции //Тез.докл. II Всесоюзн. конф. по гинекологии детей и подростков. - М., 1990. - СЛОВ.

11. Способ лечения дискоординированной родовой деятельности на фоне утомления /А.С. Х> 1724263 в1д 8.12.1991 р./.

12. Порушення скоротливо1 д1яльност1 матки при втом1 род1л-л! в родах //П1д1атр.,акут.I г!нек.- 1991. - »4,- С. 58-59.

13. Содержание электролитов и глюкозы в крови у беременных женоин с координированными и некоординированными сокращениями матки //Тез.докл. 4 Всесоюзн.сьезда специалистов по клин, лабораторной диагностике. - М., 1991. - С.117.

14. Содержание молочной и пировиноградаой кислот в крови рожениц при слабости родовой деятельности //Геа.глкл. I/ Все-союзн. съезда специалистов по клин.лаб.диагностике. - М., 1991. - (5.120-121 /соавт. Ю.и1. Матияш/.

15. Роль женской консультации в выявлении беременных женщин с наследственным предрасположением к развитию нарушений сократительной деятельности матки //Тез.докл. IX съезда акуш.-гинек.УССР.-К.. 1991. - С. 14-15 /соавт. И.Д. Лановой, З.Н. Ку-нарева/.

16. Значение комплексного ультразвукового исследования в выборе оптимальной акушерской тактики при аномалиях родовой деятельности на фоне утешения роженицы /Ультразвуковая диагностика в яеринатологии: Тез.докл. 1У всесоюэ.школы-семинара.-Владимир, 3-5 октября 1991. - М., 1991. - С.17.

17. Клинкко-статистический анализ течения беременности, родов, послеродового периода,.периода новорожденное™ при слабости родовой деятельности на фоне утомления г 1991, . № 1-3. -разд. X. - цубл. 333. - 19 с.

13. Характеристика нарушений сократительной функции матки и их коррекция при слабости родовой деятельности на фоне утомления женщины в родах //ДОС.-1991 №1-3.-разд.X. цубл.334 в с.

19. Способ лечения родовой деятельности на фоне утомления роженицы /пол.реш. на выд.патента *47857й1/14/011418 от 15.07.1991/ /соавт. Н.М. Дринь, Т.Н. Дринь/.

20. Некоторые показатели КЛР л энергетического обмена у рожениц при нормальной иократительной деятельности матки и ее нарушениях на 5оне утомления //Деп. во ВНИИШ, Д-22006. - М., 1991. - 4я.

• 1 21. До питенмя енергетичного обм!ну I нислотно-лужно1 р1в-иоваги при аномад1ях родово1 д1яльност1 на фон1 втоми род1лл1// Тез.докл.Укр.б1ох1и.з"1зду. - К., 1992. - С. II. - С. 169,

/соавт.Ю.М. 1&тияш/.

22. Возможности и перспективы прогнозирования нарушения сократительной деятельности матки в родах с использованием телетайпной связи з ЭВМ /соавт.- В.б. Кузин - ¿уколись депонирована в НПО "Совзмединформ". - У., 1992. - 2 л/.

23. Роль наследственных факторов в клиническом полиморфизме нарушения сократительной деятельности матки /рукопись де-понир. в НПО "Совзмединформ". - М., 1992. - 3 л/.

24. К вопросу изучения двигательной активности плода при нормальной спонтанной активности матки и ее нарушениях в конце беременности //Акуш. и гинек. - 1992. - № 2. - С. 26-27.

РЛЩ0НАЛ13АТ0РСШ ПРОПОЗПЦИ

25. Способ лечения слабости родовой деятельности на фоне утомления роженицы. - Рац.предл. № 18/1924 от 27.04.1989, вид. Ивано-Франковским мединститутом /соавт. Н.М.Дринь, Т.Н. Дринь/.

26. Способ определения площади плаценты. - Рац.предл.

# 41/2008 от 25.12.90. Шд. Ивано-Франковским мединститутом.

27. Способ лечения дискоординированной родовой деятельности на фоне утомления роденицы в родах, - Рац.предл. № 41/2007 от 25.12.90. - Щцано Ивано-Франковским мединститутом.