Автореферат и диссертация по медицине (14.01.11) на тему:Клинические особенности семейной и несемейной форм артериальной гипертензии

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

п8 од

-4 ОКТ 1393 ГОРБЕНКО НАТАЛІЯ ІВАНІВНА

УДК: 616.12-008.331.1-053.82-02:575.1

КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СІМЕЙНОЇ ТА НЕСІМЕЙНОЇ ФОРМ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ

14.01.11 - Кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ХАРКІВ 1999

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України

Науковий керівник доктор медичних наук

БЕРЕЗНЯКОВ Ігор Геннадійович Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри терапії

Офіційні опоненти доктор медичних наук, професор

КОВАЛЬОВА Ольга Миколаївна

Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб

кандидат медичних наук, доцент ШУСТ ВАЛЬ Микола Федорович

Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри кардіології та функціональної діагностики

Провідна установа: Інститут кардіології ім. академіка М. Д.Стражеска

АМН України, м. Київ, відділення артеріальних гіпертензій

Захист відбудеться « 1999 р. о____годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.600.04 при Харківському державному медичному університеті за адресою: 310022, м. Харків, проспект Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного медичного університету (Харків, проспект Леніна, 4).

Автореферат розісланий « 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат медичних наук, доцент

Овчаренко Л.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми

Результати великомасштабних популяційних досліджень свідчать, що хвороби серцево-судинної системи займають провійне місце в структурі загальної захворюваності населення, а гіпертонічна хвороба (ГХ) є найбільш розповсюдженим серцево-судинним захворюванням. Поширення артеріальної гіпертензії (АГ) сягає 25-30% дорослого населення [Давидова Л.І., 1997; Сіренко Ю.М., 1997; Kannel W.B., 1991].

АГ є головним фактором ризику мозкових інсультів, ішемічної хвороби серця та смертності від серцево-судинних захворювань, причому ризик серцево-судинних ускладнень росте з підвищенням рівня артеріального тиску (AT) [МалаЛ.Т., 1994; Свіщенко Є.П., 1998; Коваль С.М., 1998]. Поширення та небезпека АГ вказують на необхідність подальшого різностороннього вивчення патогенетичних механізмів цього захворювання.

ГХ — це певна нозологічна форма, головною відмітною ознакою якої, нарівні з іншими проявами, служить первинне підвищення AT [Ковальова О.М., 1997]. ГХ формується внаслідок складної взаємодії різноманітних генетичних та середовищних факторів, які обумовлюють дисфункцію багатоланкової системи кровообігу, пропульсивної діяльності серця, тонусу судин і т.п.[Гогін Є.Є., 1990; Baumann R., 1977].

Вивчення стану органів та систем організму в умовах відносного фізичного та психічного спокою не дозволяє судити про їх функціонування під час виконання того чи іншого виду діяльності. Соціально-психологічні фактори формують клінічний фон, на якому відбувається становлення та розвиток ГХ [Айвазян Т.А., 1996; Березняков І.Г., 1991]. Формування ГХ нерідко починається в молодому віці, в період юнацької дезадаптації, коли закладаються основи характеру людини, її звичаї, формуються режим життя, відношення до оточуючих. Психологічні особливості закладаються та проявляються в умовах мікросоціального середовища (сім’ї).

АГ належить до захворювань з спадковою схильністю, це мультифакторне захворювання, як правило, з полігенним типом успадкування [Ковальова О.М., 1989; Бубнов Ю.І., 1993; Арабідзе Г.Г., 1993]. Важливим фактором формування хвороби є наявність

або відсутність сімейного поширення АГ [Березняков І.Г., 1992] Виникненню захворювання сприяють певні фактори навколиш нього середовища, такі, як психоемоційні перевантаження, над мірна вага тіла, підвищене вживання кухонної солі, недостатні фізична активність, куріння та інші [Шхвацабая І.К., 1986].

Незважаючи на успіхи в діагностиці та лікуванні ГХ, багате питань формування та еволюції цього захворювання залишають« невирішеними. ГХ нерідко починається в молодому віці, в зв’язку з чим велику увагу привертає вивчення патогенетичних особливостей АГ у осіб молодого віку на різних етапах становлення ті розвитку ГХ: у осіб з нормальним АТ, пограничною артеріальнок гіпертензією (ПАГ) та ГХ. Безперечно, інформативним є вивчення гемодинаміки та морфометричних показників міокарда в умовах, коли супутні хвороби, як правило, відсутні. Проведення досліджень з використанням навантажуючих проб дозволяє роздивитись функціонування систем регулювання АТ в їх взаємозв’язку на рівні цілого організму, а не окремих органів та систем.

Виділення сімейних форм АГ дозволяє з’ясувати значення спадкового фактору на всіх етапах еволюції ГХ. Психологічне дослідження дає можливість вивчити динаміку психологічних особливостей з осіб молодого віку з АГ на ранніх етапах становлення захворювання, а також у їх батьків, оцінити вплив факторів спадковості, сімейного. середовища та зовнішніх діянь на виникнення захворювання.

Зв’язок роботи з науковими програмами

Дисертаційна робота виконана у рамках науково-дослідно' роботи №019811002286, яка виконується за планами наукової роботи Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Мета і задачі дослідження

Мета дослідження: оцінити вплив факторів спадковості, сімейного середовища та зовнішніх діянь на виникнення АГ на підстав: вивчення морфометричних показників міокарда та стану гемодинаміки, деяких психологічних особливостей у молодих людей НЕ різних етапах еволюції захворювання та їх батьків.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступи: задачі:

1.Вивчити клінічну картину ПАГ та ГХ у осіб молодого віку пс даним об’єктивного, лабораторного та інструментального дослідження.

з

2.Визначити морфофункціональні характеристики міокарда та стан гемодинаміки у осіб молодого віку з АГ з урахуванням обтя-женої спадковості (ОС) в умовах відносного фізичного та психічного спокою, а також при стимулюючих діяннях (фізичне навантаження).

3.Вивчити деякі психологічні особливості осіб молодого віку з АГ та їх батьків.

4.На підставі отриманих результатів виділити характерні клінічні особливості сімейної та несімейної форм АГ.

5.Розробити пропозиції щодо немедикаментозної корекції АТ та виявлених відхилень.

Наукова новизна одержаних результатів

Наукова новизна полягає в тому, що проведено поглиблене вивчення клінічних особливостей сімейної та несімейної форм АГ на етапах еволюції захворювання.

Нові наукові положення, розвинені в дисертації, заключаються в слідуючому:

1. Підвищення АТ у осіб молодого віку закономірно супроводжується зростанням загального периферійного опору судин. У хворих з сформованим захворюванням установлено достовірне збільшення індексу маси міокарда лівого шлуночка, прогресуюче зниження толерантності до фізичного навантаження та погіршення фізичного стану пацієнтів.

2. У хворих ГХ з ОС по цьому захворюванню на висоті фізичного навантаження достовірно підвищується діастолічний АТ, в той час як у хворих ГХ без чітких ознак на сімейне поширення захворювання встановлено підвищення частоти серцевих скорочень.

3. Проведені дослідження психологічних особливостей осіб молодого віку з АГ та їх батьків дозволили оцінити вплив мікросоці-ального середовища (сім’ї) та спадкових факторів на формування ГХ у осіб молодого віку. У хворих з необтяженим сімейним анамнезом виявлені підвищення інтенсивності тривоги та компенсації, високий рівень нейротизма, зниження ступеня соціальної адаптації. Особливістю хворих сімейною АГ є нахил до інтровертиро-ваності, зареєстрований як у молодих хворих, так і у їх батьків.

4. Отримані дані дозволили заключити, що АГ виникає в результаті складної взаємодії факторів спадковості, сімейного середовища та зовнішніх умов, причому патофізіологічні механізми

формування захворювання суттєво відрізняються в залежності від наявності або відсутності ОС по ГХ.

Практичне значення одержаних результатів

1. Регулярне (не рідше 2 раз в рік) профілактичне вимірювання АТ за місцем навчання або праці залишається головним методом раннього виявлення АГ у молодих людей, особливо при відсутності будь-яких скарг з їхнього боку.

, 2. У всіх молодих людей з підвищеним АТ пропонується прове-

дення проби з фізичним навантаженням (велоергометри'). При зниженні толерантності до фізичного навантаження, задовільному або поганому фізичному стані обстежених, доцільно назначати заняття фізичною культурою для немедикаментозної корекції АТ, перед усім, пацієнтам без чітких указань на ГХ в сімейному анамнезі.

3. Психологічне тестування за допомогою методик Г. Айзенка, М. Люшера, С. Розенцвейга доцільно проводити у всіх молодих пацієнтів з підвищеним АТ та їх батьків. Виявлення підвищеного рівня нейротизму, тривоги, нездатності адекватно адаптуватись до умов оточуючого середовища є підставою для застосування психотерапевтичних заходів, навчання хворих методам релаксації та аутотренінгу.

Результати досліджень впроваджені в лікувальний процес кардіологічного відділення МСЧ №7 ХТЗ, міської поліклініки №12 ТМО Орджонікідзевського району м. Харкова; терапевтичного відділення Устинівської ЦРЛ Кіровоградської області; відділення артеріальних гіпертензій Кіровоградського обласного кардіологічного диспансеру, в наслідок чого, поліпшилась діагностика захворювання, скоротились строки перебування хворих в стаціонарі.

Особистий внесок здобувача

Внесок автора в отримані результати полягає у виборі об’єму і методів дослідження, в постановці мети та формулюванні завдань, в підборі тематичних хворих, проведенні їх всебічного обстеження. Автор самостійно проводила функціональне обстеження хворих, що включало велоергометрію, психологічне тестування, та брала участь при ультразвуковому обстеженні. Встановила значення змін морфофункціональних показників міокарду та ге-модинаміки, психологічних особливостей у осіб молодого віку з АГ та їх батьків. Вивчила вплив мікросоціального середовища (сім’ї) та спадкових факторів на формування ГХ у осіб молодого віку.

Проаналізувала і узагальнила результати досліджень, підготувала наукові матеріали до друку.

Апробація дисертації

Основні положення дисертації доповідались на науковій конференції «Артеріальна гіпертонія і інфаркт міокарда» (Харків,

1997 р.), IV науково—практичній конференції «Ліки—людині» (Москва, 1997 р.), V науково—практичній конференції « Ліки—людині» (Каунас, 1997 р.), VI Міжнародному симпозіумі по вивченню артеріальної гіпертензії в суспільстві (Женева, 1998 р.), науковій конференції «Артеріальна гіпертензія і інфаркт міокарда» (Харків,

1998 р.), XIV з’їзді терапевтів України (Київ, 1998 р.), IX Євро-пійська конференція по артеріальній гіпертонії (Мілан, 1999).

Публікації

За матеріалами дисертації опубліковано 12 друкованих робіт (З — в центральних виданнях, 9 - в збірниках наукових праць), з них 5 без співавторів.

Структура та обсяг дисертації

Робота викладена на 135 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 10 таблицями та 10 малюнками (що складає 10 сторінок), складається зі вступу, 5 розділів, які вміщують огляд літератури та результати власних спостережень, заключения, висновків, практичних рекомендацій і списку 186 використаних джерел (що складає 20 сторінок).

ЗМІСТ РОБОТИ

Характеристика методології, методів та об’єкту дослідження

Для виконання поставлених завдань були використані наступні методи досліджень: ехокардіографічне визначення морфометрич-них показників міокарда та стан гемодинаміки за допомогою апарата ультразвукових досліджень виробництва фірми «Siemens» (за методикою Н.М. Мухарлямова, 1987 р.). Проба з фізичним навантаженням проводилася на велоергометрі ВЕ-02 до досягнення субмаксимальної частоти серцевих скорочень. Реакцію серцево-судинної системи на фізичне навантаження вивчали за методикою Б.П. Преварського. Навантаження проводилося по безупинній зростаючій триступінчастій схемі з тривалістю ступенів 3 хвилини в по-

ложенні сидячи при швидкості руху педалей 60 оборотів у хвилину. Психологічне дослідження за методиками Г. Айзенка, М. Лю-шера і С. Розенцвейга проведено роздільно у осіб з ОС по ГХ та у людей без указань на це захворювання в сімейному анамнезі.

Обробка результатів досліджень проводилась методами математичної статистики за допомогою пакетів прикладних програм Microsoft Excel, Windows 95.

В умовах спеціалізованого кардіологічного відділення МСЧ № 7 ХТЗ обстежено 106 молодих хворих АГ і контрольна група 25 здорових молодих людей з нормальним AT, 111 батьків молодих хворих АГ та 25 батьків здорових молодих людей — контрольна група. За результатами клініко-інструментального обстеження хворі були розділені на такі групи:

I група — 25 здорових молодих людей

(контрольна група);

II група — 29 осіб з ПАГ без указань на ГХ в сімейному

анамнезі;

III група — 29 осіб з ПАГ та ОС по ГХ;

IV група — 23 хворих ГХ І і II стадії, в яких відсутні

указания на це захворювання в сімейному

анамнезі;

V група — 25 хворих ГХ І і II стадії з ОС;

VI група — 25 батьків здорових молодих людей

з нормальним AT;

VII група — 29 батьків обстежених II групи ;

VIII група — ЗО батьків обстежених III групи;

IX група — 23 батьків обстежених IV групи;

X група — 29 батьків обстежених V групи.

Результати дослідження та їх обговорення

При порівняльній клінічній характеристиці обстежених груп виявлена відсутність скарг у 37,9% осіб із ПАГ без ОС, 17,2% осіб із ПАГ з ОС, 13,0% хворих ГХ без ОС і 8,0% хворих ГХ з ОС. Таким чином, відсутність скарг у певного числа пацієнтів з АГ свідчить про необхідність раннього виявлення таких осіб, контролю за AT і, у випадку потреби, призначення гіпотензивних препаратів. Отже, при відсутності будь-яких скарг у хворих ГХ, регулярний профілактичний вимір AT служить простим і надійним методом раннього виявлення осіб з АГ.

Ехокардіографічні ознаки гіпертрофії лівого шлуночка (індекс маси міокарда лівого шлуночка більше 116 г/м2) зареєстровані в 25,0% осіб із ПАГ без ОС, 56,25% осіб із ПАГ з ОС 66,7% хворих ГХ без ОС, 45% хворих ГХ з ОС і були відсутні в контрольній групі. Товщина міжшлуночкової перегородки в діастолу у обох групах хворих ГХ вірогідно перевищувала таку в контролі. Товщина задньої стінки лівого шлуночка в діастолу в обох групах хворих ГХ також перевершувала аналогічні параметри в здорових людей, про що свідчать дані, приведені в таблиці 1.

Таблиця 1 - Результати зхокардіографічного дослідження в осіб молодого віку з артеріальною гіпертензією

Показники ТМШПд, см/м2 ТЗСд, см/м2 ММЛШ, г/м2 СІ, л/хв/м2 ЗПОС, дші/см5с

І.Контрольна група 0,47 ±0,01 0,46±0,01 107,85±4,47 3,69±0,09 948,04± 19,05

г.Особи з ПАГ 5ез ОС 0,48±0, 02 0,47±0,02 108,21±4,56 3,61±0,14 1229,83***± 47,18

3.Особи з ПАГ з ОС 0,51±0,02 0,50±0,02 112,87±4,68 3,74±0,28 1281,85***± 81,79

4.Хворі ГХ без ОС 0,56*±0,03 0,56***±0,02 128,67**±5,23 3,60±0,19 1287,70***± 58,38

з.Хворі ГХ з ОС 0,53**±0,02 0,53**±0,02 121,59*±4,89 3,56±0,18 1325,66**± 80,20

Примітка:

ТМШПд — товщина міжшлуночкової перегородки в діастолу,

ТЗСд — товщина задньої стінки лівого шлуночка в діастолу,

ММЛШ — маса міокарда лівого шлуночка,

СІ - серцевий індекс, ЗПОС - загальний периферичний опір судин, * — р<0,05; ** — р<0,01; *** — р<0,001[за критерієм — г] в порівнянні з контрольною групою.

При кореляційному аналізі зв’язку індексу маси міокарда лівого шлуночка з середніми величинами систолічного і діастолічного АГ і частоти серцевих скорочень за час спостереження в групах обстежених виявлені наступні закономірності. Індекс маси міокарда лівого шлуночка корелював із середньою частотою серцевих вкорочень у людей із підвищеним АТ без ОС (г=0,569 в осіб із ПАГ 5ез ОС і г=0,320 у хворих ГХ без ОС), чого не спостерігалося в контролі й в осіб із підвищеним АТ і ОС. Отримані дані дозволяють припускати, що механізми формування гіпертрофії лівого

шлуночка розрізняються в обстежених з сімейною і несімейною гіпертензією.

Таким чином, ще до розвитку ГХ ехокардіографічні ознаки гіпертрофії лівого шлуночка частіше виявляються в осіб із ПАГ з ОС, чим в осіб з ПАГ без указівок не сімейне поширення ГХ. Однак, збільшення маси міокарда лівого шлуночка зареєстроване нами тільки при зформованій ГХ, незалежно від присутності або відсутності ОС.

Величина серцевого індексу (табл.1) у всіх досліджуваних групах не відрізнялася від такої у контролі. Однак, гіпокінетичний тип кровообігу набагато частіше зустрічається в осіб із ПАГ з ОС, на відміну від людей без указівок на поширення ГХ у сімейному анамнезі. Так, в осіб з ПАГ з ОС він зареєстрований у 25,0%, у той час, як в осіб без ОС у 6,25% і не був виявлений у жодного обстеженого контрольної групи. Це може свідчити про підвищену гемо-динамічу неоднорідність в осіб із ПАГ з ОС і дозволяє припускати різну гемодинамічу основу початкового підвищення АТ в залежності від наявності або відсутності ОС.

На етапі зформованої ГХ частота гіпокінетичного типу кровообігу в осіб із ОС спадкоємністю і без такої вирівнюється і коливається в межах 20-25%. У той же час, величина серцевого індексу не відрізняється від такої у контролі. Гемодинамічною основою підвищення АТ в хворих ГХ, вірогідно, є переважне підвищення судинного тонусу. У молодому віці для хворих ГХ характерне переваження еукінетичного типу кровообігу.

Під час проведення проби з фізичним навантаженням деякі пацієнти з ПАГ і ГХ з ОС скаржились на погіршення самопочуття. Частота серцевих скорочень на висоті навантаження в хворих ГХ без ОС — (178+5) ударів у хвилину була вірогідно вище контрольної групи — (156± 8) ударів у хвилину, чого не спостерігалося в хворих ГХ з ОС.

У хворих ГХ з ОС у період максимального навантаження діас-толічний АТ (87±4) мм. рт. ст. вірогідно перевищував показники у всіх групах обстежених.

Збільшення інотропного резерву серця виявлено в осіб з ПАГ без ОС — (58,50+2,06) ударів у хвилину і хворих ГХ без ОС — (61,36±2,79) ударів у хвилину в порівнянні з контрольною групою

- (49,23±3,39) ударів у хвилину, в обох випадках р<0,05.

Показники аеробної працездатності (таблиця 2) в обох групах хворих ГХ вірогідно знижені в порівнянні з контрольною групою.

Величина середнього споживання кисню на 1 кг маси тіла в осіб з ПАГ відповідає IV групі фізичного стану “добре”, у хворих ГХ - III групі фізичного стану “задовільне”, в той час як у конт-

Таблиця 2 — Показники аеробної працездатності

у осіб молодого віку з артеріальною гіпертензією

Показники К-ть хворих Максимальне споживання кисню, л/хв Споживання кисню на 1кг, мл/хв/кг Кисневий пульс, мл

І.Коитрольна група 13 4,28±0,35 53,95±4,68 29,44±3,74

2.0соби з ПАГ без ОС 10 3,95±0,45 49,02±5,21 26,83±4,48

3.Особи з ПАГ з ОС 10 3,49±0,29 49,26±4,28 22,70±2,62

4.Хворі ГХ без ОС 11 3,31*±0,13 39,02**±1,30 18,88*±1,16

5.Хворі ГХ з ОС 15 3,33*±0,14 41,04 *±2,70 19,75*±1,37

Примітка: * — р<0,05;

** — р<0,01 [за критерієм — і] в порівнянні з контрольною групою.

рольній групі - V групі “відмінне”.

Встановлено позитивний кореляційний зв’язок між індексом маси міокарда лівого шлуночка і хронотропним резервом серця в осіб із ПАГ без ОС (г=0,536) і хворих ГХ без ОС (г=0,450). На відзнаку від цього, в групах осіб із підвищеним АТ і ОС індекс маси міокарда лівого шлуночка корелював із інотропним резервом серця: (г=0,688) у осіб з ПАГ й ОС і (г= 0,521) у хворих ГХ з ОС.

Таким чином, результати велоергометричного дослідження свідчать про зниження толерантності до фізичного навантаження в молодих людей з АГ, в першу чергу, у хворих ГХ. Реакція серцево-судинної системи на фізичне навантаження в хворих ГХ розрізняється в залежності від наявності або відсутності ОС. Так, у хворих ГХ без ОС на висоті навантаження переважно збільшується частота серцевих скорочень, а у хворих ГХ з ОС - діастолічний АТ. Виявлені особливості спонукають до розробки диференційованих підходів до профілактики і медикаментозної корекції АГ.

При дослідженні психологічних особливостей (таблиця 3) ус-

Таблиця 3 — Психологічні особливості осіб молодого віку з артеріальною гіпертензією (методики Г. Айзенка і М. Люшера)

Показники К-ть хворих Методика Айзенка Методика Люшера

Шкала "Е", бали Шкала "Н",балі ІТ, бали К, бали

І.Контрольна група 25 12,25±0,62 10,79±0,66 1,63±0,29 1,38±0,31

2.0соби з ПАГ без ОС 29 12,46±0,39 12,:54±0,59 2,75**±0,20 1,89+0,31

З.Особи з ПАГ зОС 29 13,14±0,53 16,25***±0,56 3,07***±0,17 1,93±0,21

4.Хворі ГХ без ОС 23 13,86 ±0,60 15,55***±0,65 3.27***±0,36 2,59*±0,43

5.Хворі ГХ з ОС 25 9,83*±0,63 12,46±0,65 2,00±0,32 0,42*±0,14

Примітка: шкала «Е» — шкала «інтроверсія - екстраверсія», шкала «Н» — шкала «нейротизм» (методика Айзенка);

ІТ — інтенсивність тривоги, К — компенсація (методика Люшера); *— р<0,05; ** — р<0,01; *** — р<0,001[за критерієм — І] в порівнянні з контрольною групою.

тановлено підвищення рівня нейротизма в осіб із ПАГ з ОС і молодих хворих ГХ без ОС у порівнянні з контрольною групою.

Підвищення рівня нейротизма виявлено також у групі батьків осіб із ПАГ з ОС (таблиця 4) і в батьків хворих ГХ з ОС у порівнянні з контрольною групою батьків із нормальним АТ.

У молодих хворих ГХ з ОС установлено зсув показників шкали “інтроверсія-зкстраверсія” в бік інтроверсії в порівнянні з контролем. Аналогічні зміни виявлені в групі їх батьків у порівнянні з контрольною групою батьків (табл. 3,4). Отримані дані дозволяють припускати участь генетичних чинників у формуванні схильності до інтровертированості в молодих хворих ГХ з ОС.

Достовірне підвищення інтенсивності тривоги виявлено у осіб з ПАГ з ОС і без такої, а також у хворих ГХ без ОС у порівнянні з контролем. Виявлено підвищення показника компенсації в хворих ГХ без ОС у порівнянні з контролем. У групі батьків хворих ГХ з ОС установлено підвищення показників інтенсивності тривоги і компенсації в порівнянні з контрольною групою батьків.

Достовірне зниження “ступеня соціальної адаптації” у порівнянні з контрольною групою — (55,40±3,64)% — встановлено у

Таблиця 4 - Психологічні особливості батьків молодих хворих артеріальною гіпертензією (методики Г. Айзенка і М. Люшера)

Показники К-ть хворих Методика Айзенка Методика Люшера

Шкала "Е", бали Шкала "Н", бали ІТ, бали К, бали

.Батьки молодих іюдеГі контрольної рупії 25 11,83+0,72 13,63+0,68 2,67+0,29 2,0010,26

.Батьки осіб з ПАГ ез ОС 29 11,46+0,79 14,14+0,44 3,14+0,23 2, И ±0,25

.Батьки осіб з ПАГ ОС ЗО 10,38±0,41 15,28*±0,32 2,86±0,23 1,90±0,22

.Батьки хворих ГХ ез ОС 23 11,82+0,70 15,05+0,72 2,91±0,33 2,00±0,36

. Батьки хворих ГХ ОС 29 9,11*±0,81 18,04* **±0,65 3,57*±0,28 3,18**±0,31

Примітка: шкала «Е» — шкала «інтроверсія — екстраверсія», шкала «Н» — шкала «нейротизм» (методика Айзенка);

ІТ — інтенсивність тривоги,

К — компенсація (методика Люшера);

* — р<0,05; ** — р<0,01; *** — р<0,001[за критерієм — І] в порівнянні з контрольною групою.

:ворих ГХ без ОС - (41,85±4,43)% (р<0,05), що може свідчити іро зниження активного пристосування індивіда до умов соц-ального середовища. У той же час, “ступінь соціальної адаптації” г всіх інших групах молодих людей з АГ і в батьків усіх груп не ¡ідрізнялися від таких у контрольних групах обстежених із нор-іальними величинами АТ.

При кореляційному аналізі позитивний зв’язок встановле-гий між показниками компенсації і ступенем соціальної адап-ації в осіб із ПАГ без ОС спадкоємності (г=0,395) і хворих ГХ без )С (г=0,411). Отримані дані документують значення зовнішніх іпливів у формуванні несімейної АГ.

Результаті! психологічних досліджень свідчать про можливу часть генетичних чинників у формуванні схильності до інтроверти-юваності в молодих хворих ГХ з ОС. У молодих хворих ГХ без ОС иникнення захворювання багато в чому визначається впливом [авколишнього середовища і нездатністю пацієнтів адекватно до

нього адаптуватися. Виявлені порушення не дають підстав говорити про специфічний “гіпертензивний” тип особистості, однак спадкування психологічно неправильних зразків поведінки, підвищені тривога і нейротизм формують характерний клінічний фон

і багато в чому визначають шляхи розвитку захворювання.

Таким чином, АГ в осіб з ОС і без такої формується в різних вихідних умовах і механізми її виникнення також різні. При цьому розходження обумовлені не етапом еволюції АГ, а наявністю або відсутністю ОС. Виходячи з вищевикладеного, доцільно виділення двох типів ГХ: сімейної і несімейної.

Сімейна ГХ характеризується наявністю ОС; ранньою появою ознак гіпертрофії лівого шлуночка, гемодинамічною неоднорідністю під час формування; зниженням толерантності до фізичного навантаження, підвищенням діастолічного АТ на висоті навантаження; схильністю до інтровертированості.

Для несімейної ГХ характерні відсутність указівок на ГХ в сімейному анамнезі, більш пізнє формування гіпертрофії лівого шлуночка; переважне збільшення частоти серцевих скорочень у відповідь на фізичне навантаження; підвищення рівня нейротизма і тривоги; зниження “ступеня соціальної адаптації”.

Виділення і клініко-патофізиологічна характеристика двох типів ГХ може бути пеірспективним напрямком до подальшого удосконалення профілактичних і лікувальних заходів при цьому захворюванні.

ВИСНОВКИ

1 У людей із підвищеним артеріальним тиском збільшення загального периферичного опору судин зареєстровано як серед осіб з пограничною артеріальною гіпертензією, так і хворих гіпертонічною хворобою, а збільшення індексу маси міокарда лівого шлуночка - тільки в хворих із захворюванням, що сформувалося.

2 За даними велоергометри, у ході еволюції артеріальної гіпертензії, на етапах пограничної артеріальної гіпертензії і гіпертонічної хвороби, установлене прогресуюче зниження толерантності до фізичного навантаження і погіршення фізичного стана пацієнтів.

3 Відмінними рисами реакції серцево-судинної системи на дозоване фізичне навантаження в хворих гіпертонічною хворобою

з обтяженою спадковістю по цьому захворюванню є збільшення

діастолічного артеріального тиску на висоті навантаження, а в хворих гіпертонічною хворобою без чітких указівок на це захворювання в сімейному анамнезі - збільшення частоти серцевих скорочень і підвищення інотропного резерву серця.

4 Високий рівень нейротизма, підвищення інтенсивності тривоги і компенсації, зниження “ступеня соціальної адаптації” у молодих хворих гіпертонічною хворобою без чітких указівок на це захворювання в сімейному анамнезі підтверджують значення зовнішніх чинників у генезі артеріальної гіпертензії.

5 Схильність до інтровертированості в молодих хворих гіпертонічною хворобою з обтяженою спадковістю по цьому захворюванню й у їхніх батьків свідчить, що спадкування психологічно неправильних зразків поведінки грає певну роль у формуванні артеріальної гіпертензії.

6 Артеріальна гіпертензія виникає в результаті складної взаємодії чинників спадковості, сімейного середовища і зовнішніх обставин, причому патофізиологічні механізми формування захворювання істотно розрізняються в залежності від наявності або відсутності обтяженої спадковості по гіпертонічній хворобі.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1 Для раннього виявлення артеріальної гіпертензії, у молодих людей, які ні на що не скаржуться, доцільно регулярне, не рідше

2 разів у рік, профілактичне вимірювання артеріального тиску по місцю навчання або роботи.

2 У осіб із підвищеним артеріальним тиском у комплекс інструментальних досліджень доцільно включати пробу з дозованим фізичним навантаженням (велоергометрія) і оцінювати фізичний стан пацієнтів по величині споживання кисню на 1 кг ваги тіла. При зниженні толерантності до фізичного навантаження, задовільному або поганому фізичному стані обстежених, рекомендується призначати заняття фізичною культурою для немедикаментозної корекції артеріального тиску, насамперед, пацієнтам без чітких указівок на гіпертонічну хворобу в сімейному анамнезі.

3 У хворих гіпертонічною хворобою та їх батьків доцільно проводити психологічне тестування, використовуючи методики, що не вимагають значних витрат часу, наприклад, тести Г. Айзенка, М. Люшера, С. Розенцвейга. Виявлення підвищеного рівня нейро-

тизма, тривоги, нездатності адекватно адаптуватися до умов навколишнього середовища є підставою для застосування психотерапевтичних методів впливу, навчання хворих методам релаксації, аутотренінгу, що буде сприяти підвищенню ефективності профілактичних і лікувальних заходів.

Перелік робіт, опублікованих за темою дисертації

1 Горбенко Н.И. Общая физическая работоспособность и толерантность к физической нагрузке у молодых больных с артериальной гипертензией //Український кардіологічний журнал. —

1998 - №2 - С.46-47.

2 Горбенко Н.И. Гипертрофия левого желудочка у лиц молодого возраста с артериальной гипертензией // Провизор. — 1998. — № 22. - С.38.

3 Горбенко Н.И. , Березняков И.Г. Особенности личности членов семьи больных гипертонической болезнью // Провизор. — 1999. --№ 13.-С.51.

4 Горбенко Н.И., Березняков И.Г. Психологические особенности больных гипертонической болезнью: влияние факторов наследственности и семейной среды // Матеріали XIV з’їзду терапевтів України. —Київ, 1998. — С.120-121.

5 Горбенко Н.И. Об особенностях личности больных гипертонической болезнью. Артериальная гипертония и инфаркт миокарда (под ред. д.м.н. И.Г. Березнякова). — Харьков: Константа, 1997. - С.15-16.

6 Горбенко Н.И. Гипертрофия левого желудочка при артериальной гипертонии: механизмы формирования и подходы к лечению /Лекарства — человеку // Международный сборник научных трудов IV научно-практической конференции по созданию и апробации новых лекарственных средств. — Москва, 1997. — С. 167-169.

7 Горбенко Н.И. Особенности личности членов семей больных гипертонической болезнью и методы их фармакологической коррекции /Лекарства — человеку // Международный сборник научных трудов V научно-практической конференции по созданию и апробации новых лекарственных средств. — Каунас, 1997. — С.148-150.

8 Березняков И.Г., Горбенко Н.И., Поддубный А.В. Толерантность к физической нагрузке у молодых больных артериальной гипертензией и перспективы её фармакологической коррекции / Лекарства — человеку. // Международный сборник научных трудов V научно-практической конференции по созданию и апробации новых лекарственных средств. — Каунас, 1997. — С. 130—132.

9. Горбенко Н. И., Золотухина Г. П. Проба с физической нагрузкой у молодых больных артериальной гипертензией. Артериальная гипертензия и инфаркт миокарда (под ред. д.м.н. И. Г. Бе-резнякова). — Харьков: Константа, 1998. — С. 15-16.

10. Bereznyakov I.G., Gorbenko N.I., Poddubny A.Y., Kartvelishvili A.Y., Pavlenko A.A., Selivanov V.F. Haemodynamic changes in hypertensive adolescents and young adults in response to stimulating influences on part of genetic factors //6 th International Symposium on Hypertension in the Community: Screening, Investigation and Therapy.

— Geneva, Switzerland, February 8—11, 1998. — P. 105.

11. Bereznyakov I.G., Akhmedov T.I., Gorbenko N.I., Poddubny A.V., Zhidko M.Ye. Psychological features of hypertensives: the influence of hereditary and environmental factors //6 th International Symposium on Hypertension in the Community: Screening, Investigation and Therapy.

— Geneva, Switzerland, February 8—11, 1998. — P.106.

12. Bereznyakov I.G., Gorbenko N.I., Pavlenko A.A., Kartvelishvili A.Y., Selivanov V.F. Some facture of family essential hypertension // J.Hypertens. 1999; 17: Supl.3, Abst. S. 213

АНОТАЦІЯ

Горбенко Н.І. Клінічні особливості сімейної та несімейної форм артеріальної гіпертензії - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - Кардіологія. - Харківський державний медичний університет, Харків, 1999.

Дисертація присвячена вивченню клінічних особливостей сімейної і несімейної форм артеріальної гіпертензії на різних етапах еволюції захворювання. Вивчено морфометричні показники міокарда, стан гемодинаміки, деякі психологічні особливості в молодих людей з артеріальною гіпертензією та їх батьків. Встановлено, що підвищення артеріального тиску в осіб молодого віку закономірно супроводжується збільшенням загального периферичного опору судин. Показано, що в хворих із захворюванням, що сформувалося, збільшується індекс маси міокарда лівого шлуночка, відзначається прогресуюче зниження толерантності до фізичного навантаження і погіршення фізичного стана пацієнтів. Дослідження психологічних особливостей осіб молодого віку з артеріальною гіпертензією та їх батьків показали, що в хворих із несімейною формою артеріальної гіпертензії відзначається підвищення інтенсивності тривоги і компенсації, високий рівень нейротизма, зниження ступеня соціальної адаптації. Особливістю хворих сімейною гіпертензією є схильність до інтровертированості, зареєстрована як у молодих хворих, так і в їхніх батьків. Показано, що артеріальна гіпертензія виникає в результаті складної взаємодії чинників спадковості, сімейного середовища і зовнішніх обставин, причому патофізиологічні механізми формування захворювання істотно розрізняються в залежності від наявності або відсутності сімейного поширення гіпертонічної хвороби в анамнезі.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, молодий вік, стан гемодинаміки, функціональна проба, психологічні особливості.

АННОТАЦИЯ

Горбенко Н.И. Клинические особенности семейной и несемейной форм артериальной гипертензии — Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата меди-хинских наук по специальности 14.01.11 - Кардиология,— Харь-совский государственный медицинский университет, Харьков, 1999.

Диссертация посвящена изучению клинических особенностей :емейной и несемейной форм артериальной гипертензии на раз-гых этапах эволюции заболевания. Изучены морфометрические юказатели миокарда, состояние гемодинамики, некоторые психологические особенности у молодых людей с артериальной ги-тертензией и их родителей. Установлено, что повышение артери-шьного давления у лиц молодого возраста закономерно сопро-¡ождается увеличением общего периферического сопротивления :осудов. Показано, что у больных со сформировавшимся заболе-¡анием увеличивается индекс массы миокарда левого желудочка, угмечается прогрессирующее снижение толерантности к физической нагрузке и ухудшение физического состояния пациентов. Ре-1кции сердечно-сосудистой системы у больных гипертонической юлезныо различаются в зависимости от наличия или отсутствия тягощенной наследственности. У больных гипертонической бо-[езнью без отягощенной наследственности на высоте нагрузки [реимущественно увеличивается частота сердечных сокращений, . у больных гипертонической болезнью с отягощенной наслед-твенностью—диастолическое артериальное давление. Исследова-[ия психологических особенностей лиц молодого возраста с арте-•иальной гипертензией и их родителей показали, что у молодых-юльных с несемейной формой артериальной гипертензии отме-ается повышение интенсивности тревоги и компенсации, высо-:ий уровень нейротизма, снижение степени социальной адапта-[ии. Особенностью больных семейной гипертензией является на-лонность к интровертированности, зарегистрированная как у галодых больных, так и у их родителей, что позволяет предпола-ать участие генетических факторов в формировании этой на-лонности. Показано, что артериальная гипертензия возникает в езультате сложного взаимодействия факторов наследственнос-

и, семейной среды и внешних обстоятельств, причём патофизи-

ологические механизмы формирования заболевания существенно различаются в зависимости от наличия или отсутствия семейного распространения гипертонической болезни. Установлено, что для семейной артериальной гипертензии характерны наличие отягощенной наследственности, раннее появление признаков гипертрофии левого желудочка, гемодинамическая неоднородность, снижение толерантности к физической нагрузке, повышение диастолического артериального давления на высоте нагрузки, наклонность к интровертированности, а для несемейной артериальной гипертензии—отсутствие указаний на гипертоническую болезнь в семейном анамнезе, более позднее формирование гипертрофии левого желудочка, преимущественное увеличение частоты сердечных сокращений в ответ на физическую нагрузку, повышение уровня нейротизма и тревоги, снижение степени социальной адаптации. Показано, что выделение и клинико—патофизиологическая характеристика двух типов артериальной гипертензии открывает перспективы в совершенствовании профилактических и лечебных мероприятий при гипертонической болезни.

Ключевые слова: артериальная гипертензия, молодой возраст, состояние гемодинамики, функциональная проба, психологические особенности.

ANNOTATION

Gorbenko N.I. Clinical features of familial and non-familial forms of arterial hypertension. Manuscript.

Dissertation for academic degree of Candidate of Science (Medicine) in speciality 14.01.11 — Cardiology. Kharkiv State Medical University Kharkiv, 1999.

The dissertation is devoted to the investigation of clinical features of familial and non-familial forms of essential hypertension at different stages of the disease evolution. The morphological myocardial indices, hemodynamical status, some psychological peculiarities in young hypertensives and their parents have been studied. It is established that blood pressure rise in young hypertensives is normally accompanied with general peripheric vascular resistance rise. It is demonstrated that in patients with the developed disease the myocardial mass index rises. It is registered the progressive reduction of tolerance to physical load and deterioration of physical state of the patients. Study of psychological peculiarities of young hypertensives and their parents showed that patients with non-familial form of essential hypertension have raised anxiety and compensation intensity, high level of neurotism, social adaptation degree reduction. Young patients and their parents with familial hypertension possess specific inclination to introversion. It is demonstrated that essential hypertension develops as a result of complex interaction of hereditary factors, familial and external environment. Pathophysiological mechanisms of the disease development essentially differ depending on presence or absence of familial propagation of essential hypertension in family history.

Key words: essential hypertension, young age, hemodynamical status, functional trials, psychological peculiarities.

Пішісано до друку 2.07.99. Формат 60x84V]6. Папір офсетний. Друк різографія. Умови. друк.арк.-1,0. Наклад 100 прим. Зам. 14/99

Видавництво «Медицина і...»

Харків-183, а/ж 11173. http://mediciae.itLnet.ua,

E-mail: medicine@onlme.k3iarkov.ua