Автореферат и диссертация по медицине (14.01.11) на тему:Клеточно-метаболические аспекты реализации факторов риска ишемической болезни сердца (Популяционное исследование)

х8рк1вський державний медичний ушверсигет

Ii Çc

—'j

<¿ на правах рукопису

zà «as ■ '

•О , ^

• : --Ъ

HlkOAEHKO СВГЕН ЯКОВИЧ

КЛГТИННО-МЕТАБОЛ1ЧН1 АСПЕКТИ РЕАЛЗЗАЩ! ФАКТОР1В РИЗИКУ 1ШЕМ1ЧНО* ХВОРОБИ СЕРЦЯ

(Популящйне досл1джепня)

14.01.11 - Кардюлогш

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобутгя наукового ступени доктора медичних наук

XAPKIB - 1996

Дисертащею е рукопис

Робота виконана в 1нсгитуп терали АМН Украши, м.Харгав

Науковий консультант - академж HAH, АМН Украши та

Росайсько!" АМН,

доктор медичних наук, професор МАЛА Любов Трохим1вна

- доктор медичних наук, професор ДЯДИК Олександр 1ванович доктор медичних наук, професор РАЧИНСЬКИЙ 1ван Данилович доктор медичних наук, професор КОВАЛЬОВА Ольга Миколашна

- Кихвський науково-досидний шсти-тут кардшлогц МОЗ Украши iM. академака М.Д. Стражеско

Захисг В1дбудеться " /Л> " _1996 р

в 13.30 годин на заадант спещомзовано! Вчено! ради Д 02.38.02 у Харгавському державному медичному уш-версите-ri (310022, м. Харюв, пр. Ленша, 4).

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютещ Харйвського державного медичного ун1верситету (310022, м. Харюв, пр. Ленша,4)

Автореферат роз1сланий " 19g6 р.

Оф1ц1йн1 опоненти

Пров1дна установа

Вчений секретар спещагизовано! Вчено! ради, кандидат медичних наук

Л.1. Овчаренко.

ЗАГЛДЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА ГОПОТИ

Актуальн1оть теми. Попередження серцёво-судинних захво-рюэань, внесок котрих у структуру смертноот1 ортаетьоя дом1-нуючим, баауеться на к.снцепц!I факторов риэику (Р.Г.Оганов, Л.В.Чазова, 1985; W.B.Kannel et al.,'1984; P.Puska et al., 1985). Частота IXC i смертност! в!д не'1 находяться у в!дпо-BiflHocTi з поширен1отю факторiв ривкку (1.6.Глазунов та irai., 1989; P.A.Sytkowski et al.1990; W.B.Kannel et al., 1993), котра коливавться в pisHitx популяц1ях в!д 42 до 67 X (В.В. Константинов, 1989; L. Siegrist, 1989;. 1.П. Смирнова, 1993; E.Vartlainen et al., 1994). Частота фактор1в риэику эалежить н!д укладу повсякденного жиггя, р!вня ocgiTii, доходу, ÎHTeHcuBHOcTi та характеру npaiù, м1кросоц1альних умов на виробництв! та в побуг!. . .

Неаваяаючи на те, що Сагатор1чн1 мульт1центров1 про-грами, спрямован! на проф!лактику серцево-судиних захво-рювань з впливом на основа! 'фактори ризику IXC у ряд! Kpa'iH дозволили знизити 1нцидент фатально! i нефаталы£Я ÏXC в ексriерiентачьнiй soHi у пор1внянн! а контрольного, не-M3S однозначно! трактовки ефективяост.. проф1лактичних эа-ход1в, шр обумовлено нелШйним вкладам сполучень факто-piB ризику в епадемкзогхчну ситуацш, природным вар1аб!ль-ностю "ix роаповйюдженост1 (Ф.Н. Кл1мов, 1989; J.M.Blondell, 1980; • S. Kuroshi, 1984; N.Sigfusson et al., J991) та pia-ними гйдходзми, целями i эавданнями досл!джень (A.,Menotti, L.Fardhi, 1985). , ,

Профилактика неможлива. без прогнозу еп!дем1ологич-hoï ситуаци, оЩнки вкладу та ил як i в реал!гаЦП екзо-генних i ендогенних фактор1в. 1снуюч1 модел! не оГгазбав-

г ■

jetii серьйоэних обмелень. На погдяд кер1вника етапон-Hoi : популяц1йно! програми "П1вн1чна Карел1я" (Ф1нлян-д!я) P. Puska (1994), майже загальноприйняте викориото-вування множинно! логистично! регресивно! функцП ноже

I

приводит« до неадекватно! овднки прогностичного значения факторiв ризику, що демонструе необх1дн1сть розробки адекватно! математично! . моделз., яка була б спроможна вста-новлювати взаемообумовлений 1х вплив на еп1дем1олог1чну си-туац1ю вд-дносно IXC у 4aoi.

Концепция патогенетично обгрунтовано! первинно! прр-фоактики передбачае розумхнкл механ1эм1В реал1ззц:П фак-TopiB ризику, встановлення критерИв мрн1торингу кл!тин-но-молеюулярних i мембранно-метабол1чних порушень. Недос-татньо роэкритг, обумовлен1 взаемодгею р1зн:к патоген-них фактор1в, порушення кл1тинних механ!зм1в адаптацП, що пов'язано з. р1зноман1тн1стю i оборотн1стю мембранно-ре-цепторно-гуморальннх здвнггв на докл!н!чному етаги атероге-незу.

У зв'язку а вищевикладеним, досладження етдемхо-логП IKC i i'i основних фактора в ризику -в залежност! в1д територ1альних i соц1ально-еконокичних умов, !х яюс-них i KiAbK.icHiix парэлетр1в, розробки адекватно! .моде-• л1 прогнозу, оц1нки вкладу, етапнсЯт i посл1довност1 реал1зац1! екзогенних i ендогенних факторхв i 1х корек-Hi'i ii нак1нець, розробка патогенетичних пхдхсуЦв до первинно! проф1лайтикн представляв • суттевий нзуковкй i пракипний iHTepec, в 'основою'-для проведения цього досл1д-' ження. "

. Досл1Дження проведено в 1нстигут1 Tepani'i АМН Укранш з

о

рамках бвропёйських програм ВСЮЗ: "Багзтофакторна профглак-тика шем1чно! хвсроби сердя" (1982-1988 p.p.) , 'Чнтегрова-на проф!лактика не1нфекЩйних захворювань - "CIHDI" (Countrywide integrated Horicommunicable disease 'intervention programme of the World Heath Organization) (з 1986 p.) (номеру держ.periCTpaiii'i 0005.86.0187.0 020251; 0004.86.0187.0 , 020253; IA 1004047; 0194U0035067). .

Мета досл1дження. ¡Значения еп1дем1олог1чн<Ы ситуащl i . ефектнвност! профыактичних заход!в у вгдношеннл. IXC i фак-xopiB ризику в pieHiix за соц!ам>но-еконстчииш! умоваш по-пуляц1ях; досл1дження дниаШки як1сиих i илыисннх парамет--pis фактор!в ризику i IXC з роэробкоо адекватно! еп1дем!оло-г1чнш умовал iMiiauiniioi модели дошпдлення' шптинно-моле-■ кулярних i ыем6раико^метабол1ч!И!х аопектхз peaiiaaqi'i фзкто-piB рпзику i встакозлення прпдатних для егпдем1олог1чяога McraiTopiHry критерИй г.рсцесу розвнтку i станосгегая IXC.

. Ззвдання досл1дкеннл: i. Бизчення псширеног.т! IXC, ок-ремих 11 форм, фактор1в pnstucy II вшшшевяя в opraiiiaoaaiiiix i неорганизован« pi3in;x по соц1алы:о-еко;:о!,!1чш!м i терита-р!альним умова-м популящях. ,

2. Вивчення прпродшгх тре::д1з ягдско-!адь!с1сш1х пара-MeipiB '^aiiTcpiB ркзику i IXC за дашми п'пт:ф1чиого спосте-реження.

3. Оценка д;;на\и!«: сснозкпх fiar-rrcpiB рпзику . внасл!док акт;ган!!х профьчактичпих -заход1в"у р!з,•!;;;: орган!г?ованих i ке-оргачгеованих контиагенгах.

4. Розробка моделГ прогнозно! оц1нки псшгс в!гадк1в IXC, окремнх П форм, смертяоот1 а!д серцево-судиших захвэ-рюзаиь в гаяежност! в1д проф!ло риз;г:у.

5. Бивчення порушень л!п1дного обм!ну, аокрема стану апол1попроте1нового спектру, простацикл!н-тромбоксанового

• балансу в процесс трансформацП р!вня популяц1йного ризику у BiAHoraeHHi IXC. 1

6. Досл1дження молекулярно! основи функц1онування аде-н1латциклазно'1 системи шляхом к1льк1сно-як1снси оц1нки ваае-мовiдносин рецепюр-aroHicT в адренерг!чному ланцюз1 регуля-Uii i формуванн! MexaHiBMiB антиоксидантного захисту в за-лежност1 в1д р i еня коронарного риаику.

7. 0ц1нка впливу реакц1й обмеженного протеол1зу у сис-теьй дроте1наза - cc-l-iHri6iTop проте!наз, лШдного, макро-i мжроелементного обм1ну, на реал1зац1ю психоемоц1 иного стресу,» залежност1 Bifl вираженост1 популяц1йного ризику.

8. Бивчення розповсюдженост1 IXC, apTepiaiiHoi rinepTO-Hi"i i порушень Л1п1дного i макро-м1кроелементного обм1ну, зрушення у систем! проте1наза - a-l-iHri6iTop проте1наз nifl вплнвом слабих електромагнгтних полйв край високих частот

• (КВЧ) (40-300 ГГц), моделюючих в популягдйних умовах трива-ло1 дi i ф1зйчного с.трес-фактору.

9. Досладження систем управл1ння шйтиною шляхом визна-чення комплексно! д1електрично^ проникливост1 суспензП на-тивних кл1тин при специф1чному i неспециф1чному вплив1 Gio-лог!чно активйих речовин в заяежност1 в1д популящйного ри-

■ зику у в1дношенн1 IXC.

■ Наукова новизна роботи: На основ! проспективного п'яти-рдчного досл1дженнЯ1 було- показано, в якому ступени дина.ака фактор1Е. ризику обумовлюв. 3MiHH частоти новнх. випадкав IXC," смертност!: Bifl IXC i серцево-судинних захворювань. встаной-^ лено вплив профалактичного втручання на ix структуру. . • Ровроблёна кореляцшна Дкатагцйна модель- прогнозно!

а

Б О .

оц!нки нових BiinaflKiB IXC, смертност! iiifl серцево-судинних захворювань, внеску кожного окремого фактору ризику у ризик IX виникнення.

У xofli популяцшного експерименту обгрунтован! гпдходи до дослхдяення.систем управлШш кл1тиною шляхом визначення комплексно! д1електрично! проникливост1 клгтини, 'i'i адрено-| регуляцП, про- та антиоксидантних механ1зм!в-, простацик-л!н-тромбоксанового балансу, лШдного обм1ну, м1кроелемент-них ' 'зрушень б залежност! в!д виразистсст! Популяц1йного ризику. В "збагачуючих" по в1дношенню до серцево-судинних захворювань умовах психоемоцншого i ф1зичного стресу встанов-лен1 молекулярно-iuiiTHHHi i ме.мбранно-метабол1чн1 змщення, адекватн!сть фуйкщонувачня стреС-л!м1туючих систем в проце-ci роэвитку i становления IXC на докл!н1чному eiani.

Практична значения роботи: В ход1 вкконання Демонстра-цпшо! популяц1йно1 программ стандартизования! егпдемшло-гiчними методами встановлена варгаб1льн1сть част^ти IXC,. ок-ремих П форм, факторгв ризику Н виникнення в piaunx попу-ляц1ях в залежност! в1д сощально-економ1чних умов. Встаноз-лен1 HKiCHo-KiJbKioHi параметри трещцв фактор1в ризику i IXC по даним п'ятир1чного спостереження, до дозволило оц!нити IX динатку в результат! активних проф!лактичних заход!в.

0триман1 MoniTopHi Kpmepii, якГ в!добраяають етапн!сть молекулярно-шптинних, мембранно-метаболхчнйх зрушень в залежност! В1Д р1вня поп'уляц!иного риэкку, як! npiwaiHi для оц1ню1 ефективност1 перзинно! проф1лактики.' Моделювьдня eni- • дем1олог!чно! ;. ситуацп у в!днош?нн1 серцево-судиншк хвороб дозволяв ■ здшсг^овати оц1н..у 1ндив1дуалыю1 iMOBipHocii нових випадкгв I смертност! В1д IXC.

Результата даного регионального досл!дження про пошире-Hicib i piBHi основних фактор1в ризик;' i окремих форм IXC в залежност1 вхд проф1лю ризику, спектрага>но-кореляц1йна модель оц1нки динатки i прогнозу еп1дем1олог1чно1 ситуацП, t 1 встановлен1 мон!торн1 кл 1тинно-гуморалькi критерП розвитку i становления патологичного процесу на доклШчному eTani придать для викориотання при форыуванн1 нац1онально! прог-раш боротьби з серцево-оудинними хворобами, включно IXC.

Положения, як1 винесен! на захист:

1. 1ндив1дуальна BiporiflHicTb нових випадк1в i смертности в1д IXC, серцево-судинних захворювань внаходиться у складн!й залежност1 в!д SMiH кожного окремого фактору ризи-ку, 1х-#инашки в результат! профТактичного впливу. Розроб-лена iMiiaqiiiHa модель дозволяв формувати п!дходи до уирав-Л1ння еп1дем!олог1чною ситуац1ею у вгдношенн! серцево-судинних захворювань серед населения.

2. Розпод1л за допомогою лог1Стично! модел1 cnocTepira-' БМИХ OCi6 ПО piBHX) ризику розвитку у них 1ХС дозволяв оц!ню-

вати роль 3MiH метабол1чних i молекулярно-шйтинних зрушень у реал1зацп р1зних ендогенних i екзогенних фактор1в. 1м1та-ц1Лне моделювання забегпёчув ^цекватний прогноз еп1дем1оло-г1чно1 ситуацп у. вхдношенн1 фактор1в ризику i IXC п!д вшш-вом проф1лакт'ичних заход!в. . *

3. Наявн1сть фактор1в ризику впливав на частоту нових в1шадк1в 1 cMepTHocii в!д IXC на протяз! п'ятн рокхв спосте- , реження: при гд.перхолестеринем:П к1льк1сть нових випадкгв 1.нфаркту. мюкарду у 4 рази б1льше, серед курц1в - у два ра-" зи, - при артер1альн1й rinepTOHi'i у. 1,7 рази <лльше, н1ж При

. П в!дсутност1. Наявн1сгь артерхально! гшертензп на пер-

винному скрин1нгу асетцяв в гпдвищенням' смертность в1д сер-цево-судишгах захворювань у 2,9 рази (у тому числ1 в1д 1н-•фаркту м!окарду -. у 2.7 рази), г1перхолестеринемП.- у п'ять раэ!в, гхподинами - у 1.4 рази, л

4. Проф1лактичнх заходи найбШш ефективнг 'по в!дношен-ню до виникнекня нових випадк1в инфаркту тскарду, частота яких рула на 17.5 7= . (смертельних на 33.3 5)'нижчою,. н1ж у гругп порхвняння. Найб1льи чутливими до активних превентив-

■ них 'заход1в виявилися фактсрп ризику, як низька ф!зична активн1сть, дап1 артерхальна г1пертон1я 1 куришп.

5. Зростання р1вня коронарного ризику супротодмуеться трансформаще» клхтиннод в1дпов1д1, змшами трансмембранно! сигнал!зац1!. Знилення гамплексно! д!електрично! проникли-вост1 кл1тпни при еплив1 б1олог1чно активних речовин е неб-лагоприЕмшш прогнсстичним псклэником.

6. При високому коронарному ригпку мае мхе'це пхдпищення адренергЧчного впливу на клхтпну експонеивдальне посилення захвату порадренаглну, г,о приводить до нарастания в1дношення норадрвнал1н/адреналхн, рнижешга торсткостх мембрани, пер>э-розподхлу г!дропереккс1в л1п1д!в з юйтшш у позагл Цинний прост1р, . цо 1пдви1дуб-захист в1д перебьчьшення иошкоджуючого Епливу лхпоперекис1в. По м^п зростангя р1вня. коронарного ризику вхдбуваеться гнчкення концйиращ! 6-кето-ПГФ1« 1 збичьиення. вЗдношення ТхВ2/6-кето-ПГФ1с(, яке, як 1 вш'.сшен-ня Иорацреиагйн/адренаяхн, може бути внкористано як один в монхторкнгових критерпв ощнгси ефективнсст! про5плактичннх рахсдхг. на популявдиному' р1вн!. . ■ "

7. Исихоемоцхйний ! ф1зичнт? стреси, ебагачугсчи. епхде-

м1олог1Чну ситуагцю по IXC i факторам ризику, мають в1дм!нн! MexaHisMH реал!эац1'1. Реакщя сиотеми проте1наза - й-1-iHri-OiTop проте!наз . на психоемоц!йний стрес у oci6 в висо-ким коронарним ризиком проявляеться активащею протеол1-зу за. рахунок пздвшцення активност! проте1наз, '■ а в умо-еэх xpoHi4Horo ф1зичного стресу, обумовленого КВЧ-впливом, -в результат! руйнування a-l-iHri6iTopa проте1наз.

Реал1зац1я практичних рекомендащй. Результата досл1д-жень вт!лен! у роботу л1кувальних заклад1в м.Киева, м.Харко-ва, XapKiBGbKQï, Сумсько!, Полтавсько!, Лугансько!, Донець-koï, .Микола!всько! областей Украши. Матер!али дисертацП використовувались ' у легацях на кусах стажування та шформа-цП в 1аститут! Tepaniï АМН Украши. _

Апробац1я роботи. OcHOBHi положения i результата роботи доповадались i обговорювались на М!жнародних конгресах СФУЛТ (XapKiB, 1992), по електрокард1ологП ( В1сбаден, 1988), по проф!лактицх кардхо-ваокулярних хвороб (Осло, 1993), V Все-;; союзному э'!эд! геронтолог^ i repiaTpis (ТбШс1, 1988), ■ з'!вдах терапевт:в Туркменсько! PCP (Ашхабад, 1986), з"1зд! rpysiï (KyTaici, 1988), Укра1ни (Терноп1ль, 1992), з'Дздах KâpflicmoriB Укра!ни (Днпфопетровськ, 1993), Бвларус1

о '

(Минск,1994), М1жнародних конференц1ях по проф1лактичн1й кардюлоП! (Москва, 1985, Вашингтон, *1989) по комп'ютерн1й медицин! (XapKiB, 1993), Всесоюзна науково-практичней конфе-ренцП (Гагри,. 1988), Е.сесоюзн1й HayKOBifi конференцП "Актуальные вопросы профилактики ' неинфекционных заболеваний (Москва,. 1990), Всесоюзному симпоз1ум! "Физиология и патоф1Н. ■гиологпя Ъердца и коронарного кровообращения" (Khïb, 1991),

о

9 О

обласних науково-практичних конферешцях' (1987, '1989, 1994, 1995).

Подано заявки на винаходи "Cnoci6 диферешцйног fliar-ностики стенокарди" (приор1тетна дов1дка- N 95063075 в1д 30.06.1995, cniBaBT. В.Г.Шахбазов, Л.Т.Мала, Т;В.Колупаева, В.В.Черкашна, ■ Я.В.Дикун), "Cnoci6 прогнозування шфаркта ' миокарду" (приор1тетна дов!дка N 95063074 вхд- 30.06.1995, сгпвавт; В.Г.Шахбазов, Л.Т.Мала, Т.В.Колупаева, В.В.Черкашина, Я.В.Дикун), "Cnoci6 ОЦ1ИК11 ризику розвику днфаркта Mio-карду" (npnopiTeTHa дов!дка N 95115013 В1Д 27.11.1995,cni-вавт. Л.М. CaMoxiHa), "Cnoci6 оцппш ризику розвитку ¡нфаркта миокарду." (приор1тетна дов1дка N 95115015 Bifl 27.11.1995, cniBaBT. JI.M.CaMoxiHa, С.А.Лазарева) та на корисну модель "Устрхй для змщнення Еелико'1 к1лькост1 електрод1в на перед-н1й поверхн1 т1ла лядини" (iipiiopiTema дов1дка N' 95П5016 в1д 27.11.1995, ciiisaBT. I.Г.Боровик, В.В.Стригунов).

■ За темою дисертацП опубл1ковано 40 . друкованих po6iT, методичя1 рекомендацП, слудбовий лист.

Конкретний особистин внеоок автора. Автором проведеЛ npocneKTHBiii досл1дкеюш оргшаэованиу та неорган¡зсваних популяцпгз застосуванням стандартних е:идем1олог1чних мето-д1в у рамках програм бвроВООЗ; розроблена спектрально-ксре- , ляцигаа модель' оиднки популявдйного коронарного ризику; встановлено юитинно-метабол1чн1. критерП етапносп! nocfli-flOBHOGTi його трансформацН. Автором розроблен1. принципи концепцП патогенетично обумовлено! первинно! проф1лактики

о

IXC i MOHi'Topnnry коронарного ризику в умовах популяци..

Об'ем та структура дисертацП. Ди'сертацпша робота.по-будовзнд эг]дно эагальноприйнятому плану i ■ складаеться з

вступу, огляду л1тератури, результата особистих доол1джень, заключения, висношйв i практичних рекомендац1й, б1бл1огра-ф1чного иказ1вника 198 в1тчизняних та 194 заруб1жНих науко-

ВИХ po6iT, _ ,

. Эагальний об'бм роботи становить 341 стор1нку машинописного тексту. Дисертац1я илюстрована 54 таблицями i 17 ма-люнками.

зьист роюта

Робота виконана зг1дно з планом науково-досл1дних робiT 1нституту тералН АМН Укра1ни (директор -акацемж HAH, АМН Укра1ни°та РАМН Л.Т.Мала) у рамках програм ВООЗ: "Багатофак-торна проф1лактика 1шем1чно1 хвороби сердя" та "1нтегрована проф1лактика не1нфекц!йних захворювань" - "CINDI" в терм1н 1983-1994 p.p.

Матер1ал i метода досладження

Кл1н1ко-еп1дем1олог1чна характеристика оботежених: дос-лгдження охоплювало групи населенна загальним об'емом 16188 чоловж, '. Еиючно проспективна i одномоментцг спостереження серед оргашзованих 1.неорган1зованих популяц1й дорослого i п1дл1Ткового населения, експериментальш. популяцпий досл!д-' ження в "ебагачених" у в!дношенн1 ризик-факторхв етдекаоло- . Пчкпх умовах. ■''"'•.

• OpraHisoBaHi контингента склали 6715 чоловж1в l жДнок у Biqi 20-59. poKiB: роб1тники та службовц! промислових пгдп-' ■ривмств: ЙО "Кристал ", Заводу п1д*емно-транспортного устат-• кування; проектних iHCTirayTiB ППРОСТАЛЬ, УКРГ ШРОТЯЖМАШ;

академ1чних 1нститутах IPE та 1ПМАШ HAH Укра!ни, а також .1572 п!дл1тк1в 12-13 рок1в, учн!в мЮьких мил, ця частина досл1дження проведена спШно з в1дд1лом патологП п1дл1тк1в Харьгавсвкого НД1 охоронн эдоров'я д1тей i- п1дл1тк1в iM. Н.К.Крупсько! .(директор ■ - професор МД1. Коренев, кергвник в1дд1лу - професор Г.М.Косткрина, в!дпов1дальшш виконавець - доктор медичних наук JI.O. Богмат). . . ■

До неорган1зовано1 популяцп ув1йшли 7901 чоловн:1в у • Biui' 40-59 poKiB, HKi прожкванть в одному з центральних ад-м1н1стративних районов MicTa.

Для анал1зу nomiipenocTi 1X0 i фактор1в риэику викорос-TaHi дан1 одномоментного обстеткення 1866 чоловж1В' i' 2146 äihok орган1зованих колектив1в 1 2071 чоловШв неоргашзевано! популяцп. Внвчення кл1тинно-метабол1чних показник1в в залежност1 .в1д piBiw коронарного риэику та в умовах психое-моц1иного та ф1зичного стресу проведено в дЬк1лькон .10 % репрезентативних виб1рках ВО "Кришталь", 1РЕНАНУ (особи обох статей 25-59 poKiB, загальний об'вм 674 чолов1к)., пси-холог1чне досл1дження проведено також серед 10 £ виб1рй1 школяр1в Московського району м.Харкова (п1дл!тки 14-16 poKiB, об'ем субпопуляцН. 778 чолов!к).

Обстеження i проведения проф1лактичних aaxofliB серед неорганisoBaHoi популяцП зд1йснювал0ся у спец1ально opraHi-зораному проф1лактичному в1дд1леши районно! пол1клШки N 2 клШчно! лiкapнi N 26 .'м.Харкова, ' а серед орган1зованого контингенту в умовах медичних пункт!в niflnpusMCTB силами досл!дницько1 бригади. 0

Методи досл1дження: ел1демюлог1чне доолхдження склада-лося 3i.e6opy паспортних даних та анамнезу, з використанням

стандартних опитувальншав В003 для выявления стенокардП навантаження, можливого инфаркту мгокарду, мозкового хнсуль-ту, звички до кур1ння, р1вня. ф!знчно1 активное^, наявност1 у батьк1в 1нфаркту мюкарду i мозкового 1нсульту (G.A.Rose . et al., 1982); ' дворазове вширювашя артер1ального тиску' (AT); pericipauii ЕКГ у спокою на полз.кард1ограф1 "MiHro-фон-7" ф!рми "Siemens-Elema" (ФРН) у 12 загальноприйнятих. вЛдведеннях в кодуваннам за М1ннесотським кодом. Стреоове навантаження здшснювали з викориотанням методу ' психоф1з1о-лог1чного тестування, реал1зованого ка IBM 486/DX. Визначення р1вня эагального холестерину, триглЩерид1в, «-холестерину ферментативними методами з викориотанням . авто-анал1з^уору "Корона" (ф!рми LKV, Швец1я) та ферментних Ha6opiB ф1рми ■ "Boehringer-Manheim" (Австр1я), концентра-цш anonpoTe'iHiB-Ai i В визначали 1муноферментним методом за допомогою комплексного обладнання для 1мунофер-ментного анал1зу "Флоу" (Великобритангя). АктивнЮть про-те!наз i d-1-iHriOiTopa проте1наэ визначали у сироват-Ц1 KpoBi ферментним методом (Л.М.Самох1на, O.O.flydiHiH, 1989), у. схеми досл1дження хворих було тэкож введено визнзчення у плазм1 кров!. р1вня стабгльних метабол1т1в простацикл1ну i. тромбоксану'-. Вг (6-кето-ПГФ1 i ТхВг, в1дпов1дно) рад1о1мунолог1чним методов за допоморою стандартних набор1в; визначення' адренорецепторного зв'язу-вання (А.Б. Бахмал1ев, 1989);. ;вм1сту катехоламШв кро-Bi, визначення »перекисно! резистентност! еритрощтв (Л. К. Бахова, 1990); вм1сту г!дроперекйс1в у плазMi креп в1 i • еритроцитах (Л. К. Бахова i сп1вав(т., 19Й0); ак-тивност! глутатЮнпероксидази . (А. Р.. Гаврилова, Н.Ф. Хма-; ■

13 -

pa, .1985), глутат1он-трансферази (Aic. Север1н, 1986), каталази, супероксидд1смутази (S.B. Макаренко, . 1988); визначення наявностз.. . в еритроцитах в1дновленого глу-тат!ону (Т.Ю. Щоголева, Л.К. Бахова, 1986). BmIct wi-fli, кальц!ю,' • ыагнш, цинку, л1т1ю, • натр1ю: 1 калгю у сироватц! KpoBi внаначали атомно-адсорбц!йниы методом.

' При вивчети механ!эм1в передач! сигналу, "до • юптини, як! впливащь на регулящю функцП рхзних систем ор-■г.шйэму, оудинного тонусу, атеросклеротичне • пошкодження судин як експериментальна модель використовано еритроцит.

Еп1дем1олог1чн1 д1агностичн1 крнтерП та об'еми проф!-лзктичного втручання в1диов1дали вимогам протоколу М1жнарод-ного кооперативного доолздкення "Багатофакторна проф1лактика IXC серед населения". В роботг анал1эувалшь "голбвн1 к1нце-Bi крапки'' в1дпов1дно программ "Myocardial infarction community Registers" (WHO, 1976). '"'

Математ15чиа абробка проводилась на ПК IBM 485/DX з ви-користанням метод1в Bapiauiräjo'i статистики за допомогсю стандартних пакет1в прикладных програм C0MI, Б!,ЮР, як1 включали дисперс1йний анал1з з прор'ахуЕання)/ середньо!,.медхани, моди, проЦентильний aiiajiia розпод1лення, корелягцйний ана-л!з, кореляцпший анаов.в опекою ваги та сили впл!ву.вив-чагмих фактор1в. Достов1ристь BMÖipKOBO'i р1зниц1 встановлю-.валася-зг1дно критерии Oimepa та Стьюдента.

РЕЗУЛЬТАТА Д0СЛ1ДДШБ

■ о

Егидемюлогччн! пакаанкки вквчен-1 в залежнаст! В1Д . со-цдальних. i виробничик умов. Серед орган1зованшс гсонт1шгент1в

а

переважаяй особи з середньою та вищрю ocbitow - в1дпов1дно 39.1 X i 49.7 X, особи а неповною серед"ьою i початковою ос-в1тою складали менш1сть. Серед кеорган1зо.вано1 популяцп чо-лов1к1в абсолютну 61льш1сть складали особи э ведою ocBiTora , "72 X,- частота пппих категорий осв!ти складала в!дпов1дно 16.9 X, 10.7 X -1 0.4 X.-. '

В1дзначено у в1дпов1дност1 з загальноирийнятою думкою . зростання частоти IXC э bikom. До 40 рокхв поширен1сть IXC серед орган1зованого контингенту не перевищувала 3.2 X, у 40-49 вона зростала б1льш, н1ж у 2.5 рази, у 50-59 poKiB у-2 рази.. Серед неорган1зовано! популяцп у Biui 40-49 рок!в частота.IXC була вйще, . н1ж серед чоловхк1в орган1зованих контингзгтв, i складала. 9.2 X (р<0.01), також зростаючи б1льш, н1ж у 2 рази в rpyni 50-59 poKiB.

Серед окремих форм IXC у чоловж1в i ж1нок переважала стенокард1я навантаження - 3.6 X i 4.1 X, у чоловж1в вхд-носно чаотше эустр!чався 1нфаркт м1окарда - 1.5 X проти 0.2 % (р<0.01). У ж1нок чаотше'була безбольова форма.IXC -3.1 X. проти 1.8 % (р<0.01), що частково пояснив деяку перевагу роз'повсюджен.ня IXC серед ж1нок. За "жорсткими" enifleMi-олог1чними критериями, до'яких^були в1днесен1 "1шем1чн1" ко'. ди 1-1 i 1-2 (крхм коду 1-2-8), синдром стенокардП напруги за суЕорими критер1ями анкети B003 (Ros§ G., Blackburn Н., ■ 1982) у поеднанн1 3i вм1нами шем1чного типу на ЕКГ," IXC в!дм1чена у чолов1к1в 4.1 X, а у ж1нок у 3.9 X випадк1в. 3 . в{ком у чолов1к1в i^iHOK частота ycix форм IXC. зростала; У BlKOBift rpyni 20-29 рок1в П розповсюдженшсть склала для*. "чолов1к1в 4 1 X, для ж1нок - 1.4 X, у. rpyni 50-59 pOKiB "-' .13.3 % i 15.7. X BiflnoBiflHo. 1нфаркт мюкарда не BiflMi43BCH у .

15 0

. BiKOBiii rpyni 20-29 рокгв, а у aihok i у rpyni SO-33 poKiB. Б1льш Hiw половица oci6 э IXC, 60.7 % 1нфаркта мюкзрду i

57.4 X стенокарди навантаження припадав на чоловж1в CTapi-ше 50 рок! в, в той час як 45.5 7. безбольово! -форми IXC вддз-начаеться у BiKOBifi rpyni 40-49 рок1в-i. тхлькй 39.4 Z - у rpyni 50-59 poKiB, що св1дчнть про б1лыа раннга появу "HiMiix"

' KLTini4Hitx форм IXC у чолааиив. У ж!нок зростанкя з в1ком стенокардП.навантаження в1Дпов1дае такому у чолов1к1в, але, • на в1дмну е1д осташих, половина безбольово! форми IXC -

48.5 % припадав на вжову трупу 50-59 poKiB.

0ск1льки Biipo6nii4i умови суттево в1др1знялись серед орган1зован1К популяц1Й, р!эниця у соц1ально-виробнич1й сфе-pi проявилася на еп1дем!олог!чнп1 ситуацп у вхдношэнн! сер-цево-судинних захворювань та ix голозних фактор1в ризику. Частота шфаркта м1окарду i стенокзрдП навантаження серед чоловж1В була найбШш високсго у ВО "Кркстал" -3 7. i 4.2 Z, серед ж1нок у дослгдних 1нститутах !нфаркт MioKapfla не мав м1сця, а стенокард1я навантаження була част!шою у проектному iHCTHTyTi УКРГШРОТЯШАШ - 6.5 1, безбольова фор' ма IXC серед чоловж1в упевнено частше ревструвалась у 1нс-титут1 1ПМАШ - 4.9 7., серед KiHOK i'i поширен1сть була вища в 1нститутах 1.1-1.9 % :роти 0.5-0.9 % на гпдпривмствах. .

Анатйз поширеност1 головних фак?ор1в ризику у залежнос-. Ti Bifl полу та в1ку виявив, щр. частота артер1ально! rinep-тензП a BiKOM у чоловШв зростала з 11.8 7. до 27.2 %, у

ж1нок - з 6.5 I до 25.9 7., п!сля 40 poKiB перних в!дм1ннос-

о

тей у залежное^ в1д стат1 не виивлено. В1дэначавться зво-ротна залежисть розповсюдженост1 кур1ння Bifl BiKy - б1лыпе, н!ж у 1,5 рази вона вища у молодпий в!ков1й rpyni у чолов1-

К1в 1 в 5.5 рази у тнок. Частота г1перхолестеринем:П, збит-)отво1 маси тгла та.низько! фхзично! актавност1 з.в1ком зрос-уала в Сносно б1лыие серёд ж1нок! Серед них частше В1дзна-чалася збиткова маса тгла, але лише для заводу ПТО ц1 стате-, в1 в1дм1нност1 мали в1рог!дний характер (р<0.01). Низька ф1-еична активн1сгь серед Ж1НОК зустрхчалась в1дносно частше ' (р<0.05) на ВО "Криишталь", ПТО, УКРГ1ПР0ТЯШАШ 1 1РЕ.

Анал1э наявноотх г1перхолестеринем1Л, гчпертриглщер!-демП 1 г1поальфачолестеринемП эд1йснено на виробничому п!дпривмств1 "Кришталь", проектному 1нститут1 УКРГ1ПР0ТЯЖ-МАШ, • досл1дному 1нституИ 1РЕ НАН Укршни. Виявлен1 непоС- • т1йн1 статев1 в1дм1нност1: г1перхолестеринем1я, за винятком УКРГШР0ТЯЖМАШ, част1ше зустр1чаеться серед линок - 28.7- . , 26.4 г1пертригЛ1Церидем1я, за винятком 1РЕ, серед чоло-вШв - 7.1-8.6 %, що можна пояснити эзоц1ац1ей г1пертрнгл1-церидемП 1 кур1ння. вдиноспрямованого впливу виробничих умов на Г1перхолестеринем1и 1 г1пертрлгл1церидем1ю не вияв-лено. Роэповсюджен1сть МпоальфахолестеринемП знижувалась з 13.9 X на ВО "Кришталь" до 1.9-3.9 % в 1нститутах, знаходя-чись у зворотньому зв'язку з 1нтелектуал0БМК1стю праць

Соц1ально-виробнич1"умову у певн1й М1р1 формують еп1де-мюлоПчну ситуан.ш у в1дношенн1 основних фактор1в ризику . серцево-судинних зачворювань. В1дм1нйЮть у поширёност! у стандартизованих за вжом трупах складали для артер1ально1 -Г1пертонП в1д. 17.3 7. до 27.3 % (р<0.01) для чоловж1в 1 в1д 11.,4 Ж до 21.7 % (р<0.01) Для ж1нок,-для "збитково! маси т1ла В1д 15.1. % до 35.4 % ' (р<0.01). 1 19.7 X ДО 36.4 7. <£<0.01),' для низьюз! ф1зично1 активност! в!д 4.Э 1 до 23.4. ^ (р<0.01). 1" В1д 11 % до аЗ.З 7. .(р<0.01). ■ ' •

17 ' о .

Наведен! дан1 св1дчать про значн1 коливання» у пошире-ност! основних факторгз риэику у межах единого perioHy.

Вивчаючи еп1дем1олог1чну ситуацию у в1дношенн1 фактор!в риэику IXC серед пхдлгтмв, встановлено, 1цо-середн!й ргвень эагалыюго холестерину у д1вчат дещо перевищував' його у юна-KiB. у Bcix' в1кових трупах. На;"[б1льш висок1 його значения вустр1чалися у Д1вчат.13 рок!в - (196.6+2.6) мг/дл та у юна-к!в 12 poitiB - (193.8+1.8) мг/дл.. 3 bIkom piBeim загального •холестерину знилувався: у дхьчат до 16 рок1в до (181.9+2.2) мг/дл, а у юнак1в до 15 - до (17S. 7+2.1) мг/дл. Середн1й pi-вень тригл1церид1в' у школяр1в не мав р1эниц1 м!ж д1вчатами i юнаками. Бальи BiicoKi його показники мали д!ти 12-р1чного BiKy - (80.9+1.9) мг/дл i (83.6+2.6) мг/дл в1дпав!дно, Bipo-

Пдно энижуючпсь до 16 poKiB - (72.7+1.7) мг/дл i (73.3+3.3)

*

мг/дл в1Дпов1дно (р<0.01). Контингент п1дл1тк1в з"дисл!поп-роте1дем1ями склав 27.8 7. досл1дкувано1 популяци (д1вчат -30.5 X, юнак1в - 25.3 %). Серед п1дл1тк1в"3 ди<3л1попроте1де-м1ями найб1льшу niTOMy вагу склали г1перхолестеринем!л (34.2 X) i Ппертригл1церидем1я (32.3 7.). Чзстота г!поальфа-холестерииеми i сполученних дисл1попротехдеми"! Сула приб-лизно однакова (14.3 % .1 14.5 7.). При вивченн! показник1в артер1ального тиску на первинному скрин1нгу видыено контингент ocid з п1двищеним АГ, який скл^в 8.0 7с п!дл1тк1в (д!в-чат -. 7.B-Z, юнакЛв - 8.3 7.). Вивчаючи ф1эичну-активн1сть п!дл1тк1в досл1джувано1 'популяц! 1 у 40.4 % встановлена rlno-динам1я. Найб1льш висок! "П показники мають д!вчатй старшо! BiKDBo'i групи i складавть 66.1 7. За даними. оплтузання д1-тей, як1 починали палити, було 15.4 % (»знак!в - 24.9 7., д!в-чат - 15.7 2). 3 bIkom частота врастала як.серед BHaKin, так

i серед д1вчаг- (з 21.2 % до 28.0 X у юнакхв 1 г О'.З % до 10.1 X у д1вчат). Учнiв, як1 курили регулярно, в популяци було 7.0 % (шагав - 12.5 X, д1вчат - 1.4.Х). 3 bIkom ix частота BiporiflHo .збШшувалаоь у юнак1в з 3.6 % до 19.9 X,

I

1 у д1вчат - 8 0.6 X до 1.9 X (р<0.01). Щ дан! св1дчать про джерела обтяження еп1дем1олог1чно'1 ситуацП вже в п1дл1тко-вих в1кових трупах i про достатньо тривалий в1ковий, перюд в моменту впливу неблагоприемних фактор1в до 1нциденту 'ix реа-■ л1зацП у вигляд1 нових випадк1в IXC, роблячи доц1льним дос-л1дження MexaHiSMiB i крапок прикладання деэадапгуючого впливу в умовах "збагаченого" стресогенними факторами контингенту.

Для0о1цнки особливостей проф1лю ризику, внеску фактор1в ризику в еп1дем1олог1чну ситуац1ю по в1дношенню,до IXC та П .окремих форм, сили асоц1ативних зв'язкгв м!ж самими факторами ризику, а також сили впливу фактор!в ризику на розвиток IXC була розроблепа !м1тац1йна багатом1рна модель.

Спектральна щ1льн!сть за множиною спостережень стац1о-нарного випадкового процесу е у нашому випадку показником внеску вивчаемих фактор1в в еп1дем!олог!чну ситуац1ю по в1д-ношенню захворюваност1 та смертност1 в1д IXC i iHinnx серце-во-судинних захворювань. Були одержан! к1льк!сн! виразники динатки розпод1лу i проф!лю фактор1в ризику . у 4aci. 1з дос' лвджених ■фактор1в ризику найменш резистентною до любого впливу, у т1ч.. проф1лактичного, б низька ф1зичнз активн1сть, однаково п!датлив!.».кур!ння i артер1альна rinepioHiH, rinep-холестеринеьая, бхльш резистентна збиткова мэза т!ла. »

Для Ьц1нки природньо! динам1ки середоих piBHiB i пбши-. рення фактор!в риаику i IXC встановлен1 тренди як1сних пара-

метричних 3MiH фактор1в ризику та трендп частот'nojnpeHocri факторов ризику. Динам1кз середн1х значень частот» IXC i фактор1в ризику являе собою арушення спектрально! плотност1 функцН S (w) по oci абсцис, a HKiCHi характеристики факто-piB ризику, приведен! до единого р1внл, язляють собою в1дхи-лення в1д piBHiB реал!зац1! процесу по oci ординат. .

Нами вивчена пор!вняЙьна ефектипШсть первйнко! i вто-ринно! проф!лактики серцево-судинних эахворювань в уновах ■ орган!зованого i неорга^зоваяого коитингенп'в. Первшша проф1лактика полягала у немедикаментозному i медикаментозному вплиеов! на осиовн! фактори ризику: Ертер1альну rinepTo-Hiio, кур1ння, порушення л!п1дного об).ану, низьку ф1зичну ак-THBHiCTb, збиткову ыасу т!ла. Термй! профалактичного втру-чання в орган iвопан ому контингент! склав три роки, для неор-гашзованого - п'ять рок!в з щор!чшг.1 обсгехенкям oci6, ягл пройшли первиншш скршшн*, '¿р дозволило oqiHims дпнамхку фактор1В ризику когортним методом. Оцпша ефектп_ност! прог-рамн проведена шшхом гапвставлення р!вней i • noaipeHocTi фактор1в ризику, захворвванням на тфгркг мюкарду i иазко-вим incyflbTOM, смертност! у rpyni профи-актики i пср!вняння. В1дгукя •запроаених в- opraHiaoBaniiV попуяяц!i становшш 74.7 Z, в неорганизован!» - 55.9 %. На заклпчяому скрирлнгу в opraHisoBaHiii i несрган!зованiи * популяц1ях в!дпов!дно . назначено, що у в1дноаеня1 статусу п1дв1п;епого AT позитивна динам1ка вщзначалася у 17.4 7. i 15.2 7. (р<0.1) обстежених, негативка - у 12.7 7. i 11.2 7. (р>0.1), псгатреШсть apTepi-

e

ально! rinepTOHii зменпшлась на 4.7 7. i 4 7., ср склало 22.2 7. i 21.4 Z (р>0.1). В обох попудчц!ях tppi'mo позитивна динам1ка переважала над негативною. Ефект профглакпг-то! ко-

рекцП був максимальним на 2-му роц1, коли поширен1сть статуса п!двищеного АХ в!дносно скрин1нгу знизилась на 31.9 X, до 5-го року проф1лакгичний ефект знижувався удв1чь У в1д-ношенн1 куршня зм!ни носили. 1нший характер: 13 зб1лыиенням , ' строку втручання процент ос1б ,з позитивною динамжою значно зб1льшувавоя у пор1внянн1 в негативною. Через три роки поши-рен1сть кур!ння серед чолов1к!в орган1вавано! популяцп вни-зилась на 10.5 X, серед неорган !вовашл - на 8.7 X за раку-кок переваги позитивно! динамжи (13.7 проти 3.2 1 10.9 про-ти 2.2 в1Дпов1дно) 1 склада 34.6 % 1 27.В %.. ЕфективнЛсть . профглактичних. м1р була максимальною на 3-й рж, коли поши-рен1сть кур1ння в1дносно скршингу знизилась на 18.1 X, збе-р1гаючи8ь практично на цьому р1вн1 до 5-го року. У груп1 по-р1вняння неорган1зовано! популяцП за цей. же иерюд к1ль-к1сть курц1в теж .знизилась, проте менш пом1тно, н1ж в груп1 активно! проф1лактики - на 6.3 X, що пов'зано 3 б1льшим в1-ком. Поширен1сть г1перхолестеринемП. була бхльш значною в ' орган1зован1й .популяцП 25.4 X у пор1внянн! з 15 X у неорга-н1зован1й популяцп (р<0.01), П динам1ка за спостереженнями не мала односпрямованого характеру: процент оо1б з негативною динамикою - 2.5 X, позитивною - 4.9 %.. Середн1й р1вень холестерину у сиррватц1 кров! знизився за три роки втручання з 221.2 до 216.3 мг %. Поширенхсть збитково! маси т1ла в ор-ган1зован1й 1 неорган1зован1й популяцгях шрр1чно вростала за рахунок всё б1льш значно! переваги негативно! динам!ки над позитивною 1 на ааАлючному обстежешй становила 22.8 % 1 14.5 % проти 17.9 X 1 14.1 % на.первинному скринхнэг. Серед-'. • н1й р1вень 1ндексу Кетле-1 маои т1ла залишалиоя стабильними. ■ Серед орган1зованого контингенту за весь першд спостережен-

21 о

ня гмгни Гндексу Кетле i вати-мапи позитивний характер, досягнувши до 3-го року 0.8 кг i 1.1 кг в1дпав1дна. У неорга-Hisoaaniñ популяци ui вмпш були ще менш вагомими - 0.6 кг i 1кг до п'ятого року, у rpyni пор1вняння - 0.3 кг i 1 кг. Позитивн! результата одержан! при корекц!! ниэько! ф! bjmho'í , aKTiiBHocTi. Починаючи а другого року, стала пом1тною сприят-| лива тенденщя - процент oci6, якд вели малорухомий cncci6 життя, знизився на 7.1 X у орган1зован1й i 5.5 7. у неоргащ-. зован!Й популяцП, на греты piK зрушення стали це помогшими - 15.5 i 13.5 7с BifinoBiflHO. Ефективнхсть профглактичних aaxofliB зростала в1д 2-го до 4-5-го' pokíb втручання, коли частота гпгодинам!! скоротилася на 28.5-29 7,. У rpyni nopiB-няння неорган1эовано! популяцП за п'ять pokíb поширен1сть ниэько! ф1эично1 активноотх зросла до 34.2 X.

На npoiHai ц'ятир1чного.пер1оду спостереження аа неорган i зованою популярен чолов1к1в, що склалк 33384 люд/pokíb, зареестровано 240 hdbkx випадгав 1нфаркту м1окарду, hkí склали 7.4 на 1000 люд/pokíb. 3 них у 87 випадк1в !нфаркт . м1окарда був фатальним, що склало 35.1 7. або 2.6 на 1000 люд/рок1в, а в 161" випадку - нефатальним, що склало 64.9 7. або 4.8 на 1000 люд/pokíb. Безперечним 1нфаркт м1окарда був у 1/14 випадках - 89.4 % або 5.4 на 1000 люд/рок1в, можливим - в 17 (10.6 7. або 1.1 на 1000 лщ/ptJKiB).

Естановлена в!рог1дно б1льш висока частйта нових випад-kíb инфаркту м1окарда серед oci6 з факторами ризику. При на-hbhoctí артер1ально1 г!пертон1! к!льк!сть нових випадтв íh- ■ фаркту м1окарда склали 10.7 прот-i б.'З у oci6 без цього фактору ризику.(р<0.05), y.ooid з г!перхблестеринем!<;п - .15.9 -проти 4 (р<0.05) в!дпов!д'но, але якщо при пхдвщети АТ го-

ловним чином зб1льшена к1льк1сть фатальних 1нфаркт1в' м1окар-да - 3.6 проти 1.3(р<0.05), . то при ггперхолестеринемП -нефатальних 1нфаркт1в м1окарда - 11.4 проти 3.2 (р<0.05). Серед курц!в частота 1нфаркгу мгокарда удв1ч1 вища, hím ce-, ' ред oci6, що не палить - 8.9 проти 4.7 (р<0.05). Збиткова маса т1ла i гiподинамíh не впливали суттвво на появу нових випадк1в 1нфаркту м1окарда. Значно частше рееструвались но-bí випадки 1нфаркту м1окарда серед oci6 з IXC на первинному обстежешп - 23.5 проти 5.4 на 1000 люд/pokíb за В1дсутн1стю IXC (р<0.01). В1дзначалося зростання частоти як нефатальних, так i фатальних 1нфаркт1в м1окарда - 16.2 проти 4.2 (р<0.05) i 7.3 проти 1.1 (р<0.05), в1дпов1дно. Також на виникнення нових ,вйпадк1в гнфаркту мюкарда суттввий вплив мала катего- V pin ocbíth. Серед oció з початковою ocbítob вилд к1льк1сть ноеих випадк1в Лнфаркту м1окарда - 10,6 проти 6.5 у ociG з середьою i 7.1 з вищою осв1тою (р<0.05). Ця ж эаконом1рн1сть .вбереглася для нефатальних 1нфаркт1в мДокарда, частота яких . • становила для oci6 з початковою Ъсв1тою 8.2, середньою - 4.9 1 вищою - 5.3 на 1000 люд/poKiB.

За пер1од спостереження в популяцп зареестровано 138 BtinaflKiB смерт1 в1д серцево-судинних захворювань, як1 були : найчаст1щою причиною смерт1, що склало 41.8 Z. загально! ■CMepTHOcTi або 4.1 на 1000 люд/poKiB. "На долю IXC припадало ' 123 випадки, що становило 89.1 7* в1д к1лькост1 смертей, поВ'язаних з серцево-судинними захворюваннями або 28.2 Z вд.д KLibKocTi ycix смертей.

. Смертн1сть В1Д серцево-судинних захворювань значно вища' . серед Тих4, у кого на скрюпнгу була вставовлена шемгЧна . хвороба сердця - 13;9 против 1.6 (р< <0.01). Серед цих oci6

також íctqtho вища вагальна смерипсть - 24;9 ироти 5.1 (р<0.001). На показники смертност! вшивали фактори риэику. Так, иаявн1сть артер!ально! гчпертензП за первинним скринингом асоц1ювалась si эроотанням смертноот1-В1Д серцево-су-дишшх захворювань у 2.9 рази: 6.1 проти 2.1 (р<-<0.05). При гшерхолестеринемП показники смертнооН в1д оерцево-судик-' них захворювань вииЦ у п'ять paaiB - 7.9 проти 1.6 (р<0.05). При Tiподинам!i поназнийи смертиаот1 bír серцево-судикких ■ захворювань в1др1знялись незначно-- 3.9 проти 2.9 (р>0.05), хоча вагальна смертн1сть в 1.7 рази була вкид, н!к у чолов1-kíb з достатньою фгэичною аютшпстю: 11.4 проти 6.7 (р<0.05). Kypiú Сабо Ti, що курили psuirae), умирають 4acii-ше, híx Ti, хто н1коли не палии: 9.1 проти 4.7 (р<0.05). У oci6 i3 эбитковоп масоя т1ла показники смертноси Bifl серце-по-судинних захворювань та загадь но! смертност i перенизывали у чoлoвiкiв з нормальною масою т1ла нег.евно: '6.0 проти 2.7 (р>0.05) та 11.4 проти 7,1 (р>0.05).

Частота виникнення нових внпадк1в iнфapктy мюкарда у результат! проведения проф1лактичних эаход1в була нижчсЯо (1.4 на 1000 люд/pokis), ni*' у груп! профилактики (8.0 проти 6.6, р<0:05). Зютавленнл показш1к1в CMepraooTi у групач проф!латики i nopiBHqHHü показало, що прси{йлактичн1 зоходи привели до.эниження показник!в смертност! в1д серцеао-судин-них захворювань у rpyni проф1лактики (3.6 проти 4-.5 на 1000 люд/рок1п у rpyni nopiBH'HHiia).

3 метою обробки первинних досл1дних даних було' побудо-вано кумуляту розпод1лу, яка демонотрув гнесок кожного0 в фактор1в риэику у можливгсть виникнення 1нфаркту мшсзрда за даними п'ятир1чного спостереження чоловгчо! популкцП (Мал.

1.). Ця модель дозволяв ouimmi внесок кожного фактору у Bi-poriflHicTb розвлтку головних "кхнцевих крапок" (Мал. 2.).

Вивчен1 показники, hki могли вплинути на риэик розвитку гостро! коронарно! недостатност!: BiK, кур1ння, р1вень AT, л1пШв, збиткова маоа т1ла, а також анамнестичн1 вкаэ1вки на перенесений iHtJapra киокарда, на наявнз.сть стенокардп напруги, на наявн1сть ¿нфаркту м1окарда у батьк1в. Для дос-л1дження статистичного взаемозв'язку був використаний метод кореляц1йно1 perpeoi'i.

Таблиця 1

Одержан! коефщ!енти кореляцшно! perpeoi'i .у чолов1к1в 40-54 pgKiB для ЧНС IXC (смертельн1 i несмертельн1 випадки)

N

nepeMiHHi |

t

I

-1

< o.oooiг -< 0.00011

< 0.01 | < 0.01 | < 0.02 |. < 0.06 |

1-4

1. Константа

г. аг

3.' . гхс-

Кур1ння

5. BiK

6. 1МБАТ

7. ' OoBira В. СН

9: ЕКГ

33.7.1 15.38 6.42 5.90 5.22 3.46 1.31 0.35 0.88

t. - критер1й кореляцП; при t - 1.98 р<0.05.

Наводимо р1вняння онднки ризику виникнення гострого ко-

- ?S О

0.714 ... — •

¡■ду С.5

0.313 П.1РЯ

0.063

IXC К ГХС ЛГ ЗМТ НФЛ

I_ Ш фушщш { ?, X ) [

Умоса! поэ((ачш: ЛГ- ертеришьна (Inctirofin; К-кур1мня; ГХС-(1псрхоЛ9стеринем1а; ЗиТТ-ьСитюзет vaca Tina; НФЛ-низыа ф^тма aiaHBHicTlï.

МрлЛ. Нага rJianTojiio ]:\rju:<.y IXC щодо nomix ппадг^ ini;>cpirry м1окарда (г|)афй фуикцН V, х)

Л

Мал.2. Спектрально фугпщ"я S(w) розпод!лу смертпост! в1д серцево-судтгапхзахворюваиъ за факторами рнэякуТХС

' ее .

ронарного еп1воду в найближч! Б рок1в.

■. РИЗИК - 4,4 * BIK + 3,4 а СТАЖ + 4,1 * CAT + 1.9 * ХС + +234 * IM + 257 * СН + 72 * 1МБАТ + 83 * ЕКГ,

>

' де РИЗИК - 1ндеко ризику гострого коронарного ешзоду; BIK- BiK обстеженого (у роках);

СТАЖ - стаж кур1нняобстежеиого (у роках; якщо обстежений Н1К0ЛИ не палив, то його стаж кур1ння дор1внюв 0); CAT - систоличний AT (мм рт. стовбця); ХС - Р1вень ХС в мг/дл; ' ■ ■

IM - 1нфаркт м!окарда: 1 - за його наявн1стю в анамне-

з1, 0 - при його BiflcyTHocTi; СН t>- стенокард!я навантаження: 1 - при П наявност1,

.0 - за П BiflcyrHicTra; 1МБАТ - 1нфаркт мюкарда у батьк1в: 1 - за його наяв-

н!стю, 0 - за його В1дсутн1стю. ЕКГ: 1 - наяыпсть imeMi4Hiix код1в, 0 - ix В1дсутн1сть.

На основ! цих даних к1льк1сн! показчики ризику'розпод1-ляються м!ж 695 i 2783 балами, ycix обстежених. за KiJibKicTO бал!в можна под!лити на 5- piBrfnx груп, до яких ув1йдуть по .

С/ •

20 X (кв1нтилей) Bcix ociö з даноЗ групп населения, кожна наступна - мае б1льш високий ризик'розвитку коронарно! ' хво-' роби. BiflpisaHi точки цих п'яти кв1нтилей наступн1: перша -695-980 бал!в,.друга - 980-1045 бал1в, третя - 1046-1205 ба-jiiB., четверта - 1206-1489 бал1в, 'п'ята - 1490-2383'бали., Ризик зростае не прямол1н1йно,. график носить 'S-образний харак-» :тбр - найСЯльш виражений.piOT в п'ят1й KEiHTjuii. Сама в nifi .. за п'ять рок1в виникло 56 % ycix нових випадюв Инфаркту Mi-

Е7

окарда • i рзптово! смертх i частота ix виникнення Суда у 8 pasiB вища, Н1Ж у nepiuin KBiHTimi, у 3 рази виша, Hi* у чет-BepTiii. Р1зниця у piBHi ризику м1ж пераюю i другою кв1нтиля-ми були незначннми. Таким чином, особи, як1 входили в nepmi дв1 KBiHTMi мали дуде ниэькяй, в трет» - ниэький, в четвер-ту - середнш i в п'яту - високий р1вень 1ндив1 дуального коронарного ризику. Можлив1сть под1лити обстежених за р1внем ризику гостро! KopoHapHO'i недостатньост1 дозволяв оц1нити тенденцИо зм1н метабол1чних i молекулярно-юитинних эрушень в peanisaiu'i pisHiix ендогених i екзогених фактор1в.

ДослЦйення мембранно~метабол1чних аспектгв peaniaaqi'i фактор1в ризику i встановлення придатних для . еп1демЮлог1ч-ного; MOHiTDpiHry критерПв продеру розвитку i становления. IXC було проведено в напрямку розкриття молекулярних основ функц!онування аден1латц1клазн01 системи, к1льк1сно-як1сно1 ouiHKii взаемов1дношень рецептор-aroHicT в адренерг1чн1й лан-Ui регуляцП, досл1дженто порушень у робот1 Са-транспортних б!лк!в у реал^зацН юитинного пошкодження, посл1довност1 формування MexaHiSMiB антиоксидантного эахисту у npoqeci трансформац1i р1вня ¡ндивгдуального коронарного ризику.

Для ощнки впливу ефектор1в адренерПчно! регуляцП че- • рез аден!латциклазну систему наш було викориотано П1дх1д, розроблений Л.Т.Малою та 1нш. (1986) до досл1дження лиганд-рецепторн;к вгаемозв'язгав на ksitvshax кров!, що доэволяе досл1дити на шатанному piBHi стан адренорецепцП у nopiB- ' нянн1 з показникамя функщонального стану мембрани кл1тини.

Дан1 про BMiHii показник1в адренорецепторного Захвату моноамШв (адреналин, норадренал1на), вм1сту г1дроперёки-сдв лШд1в та актиЕН1сть антиоксидантних фермент1в у. ерйт- ■

роцитах i плззм1 в умовах pieHoro рхвня хндлв^уального ри-' зику коронарно! катастрофи наведен! у таблиц! 2.

AHaiis цих даяих св!дчить, ¡до s uipy трансформзцН in-дивхдуального ризику'коронарно! катастроф» еуттево зьинюеть-ся характер■адренорецепторних взаемов!дносин у еритроцитах i в!дпов1дь шитини на посилення адренорегуляци ,висловлена як нел!н!йна тенденц1я активацП процесгв перекнсного окисления л1п1Д1в i SMiHa спрямованост! антиоксидантного эахиоту. ЕНд-буваеться П1двищення адренерг1чного впливу на еритроцит, що '.проявляемся в незначному п1двищенн! - в 1.4 рази - зв'язу-вання адренал1ну при переход! в1д дуде низького до низького р!вня !ндив!дуального коронарного риэику i пом1рному - в 2.6 рази вл;е при переход! до середнього р1вня в наступним деяким зниженням адренорецепцП при високому piBHi ризику коронарно! катастроф!!. Цей процес супроводжуеться значним експонен-ц1альним пооиленням захвату норадренал1ну у пор1внянн1 з духе низьким р!внем коронарного ризику в!дпов1дно в 1.9, 8.2 и ■ 9.1 pasiB. Сп1вв!дношення норадреналж/ адреналж р1зко ' зростае BiflnoBiflHO Bifl Q.36, 0.5 при дуже низькому i низько-. му до 1.1 i 1.6 при середньому i високому р!внях коронарного ризику. Враховуючи те, що досл1дження охоплювало виб1рку орган! зовано! - субпопуляц!! ос!б без клШчних прояв!в IXC або артер1адыю! rinepTOHi'i на момент обстеження, переважним уявляеться механизм норадренал1нового захиоту шйтини за ме-хашзмом впливу на стан мжров'язкост! мембран. Перерозпод1 л riflponeperaiOiB л1п!д1в э.еритроцита у позакл!тинний npocTip i п1двищення у зв'язку з цим зм!сту riflponepemiciB л1п1д1в у плазм1 обумоовлгоб захист в1д надм1рно шк!дливого впливу г!д-ponepeKHciB. л!п1д1в. Цей феномен сл!д розглядати як прояв

Таблица 2'

' Показники адренорегуляцП та функцюнальний стан еритроцит1в при р1зному р!вн1 коронарного рпзику

1 ' 1 1 1 Р1вень коронарного ризику 1

1 ГТ 1

1 показники 1 1

I |Дуже ниэький Ниэький Середшй | Високий 1

Г 1 п 1 1 М+т П М+т П М+гп | п М+ш | | 1

|Адренал1н, эр 24 1.9+0 2 18 2. 6+0.5* 15 5.1+0.6"13 3.9+0.9 |

|нмоль/л пл 24 2.4+0 2 18 2 9+0.9* 15 4.7+0.5 13 4.1+1.2 |

(Норадреналхн, эр. 24 0.7+0 2 18 1. 3+0.4 15 5.8+0.3*13 6.4+1.1-^1

|нмоль/л пл 24 4.3+0 2 18 4 9+0.9 . 15 6.6+0.5*13 7.5+0.9*1

|Гидроперекиси эр 21 6.7+1 0 16 9.Й+2.0* 13 5.8+0.9 12 11.7+1.3л|

|л1п1д1в, пл 21 9.4+0.5 16 17. 5+5.4* 13 25.4+6.0*12 29.4+4.1 |

|нмоль/мг б1лку

|Перекисна ре- \

| эистенттсть Ер,

\7. гемол1зу 21 5.2+0. 5 16 '8. 5+1.0 12 6.7+2.0 12 9.-6+0.9" |

|Глутат1он-

|трансфераза,

|мкмоль/мг.хв 21 3.7+0. 4 15 5. 4+0.9 12 4.3+0.7 12 6.1+0.7 |

IКаталаза ;" . |

|ммоль/мг.хв ' .21 I 1.8+0.2 15 3. 6+0.9 12 2.5+0.5 12 4.3+0.5 |

Приьитки:. р - пор1вняння з дуже низьким ризиком ' -* - р<0.05; " - р<0.01. •> компенсацП початкових прояв1в, в ц1й ситуацп кл1тинного

' I 30

пошкодження. Перевага норадранагпну у моноашнерг1чному за-СезпечгинЬюптини асощюеться э! зниженням М1кров'яакоот1, текучост! мембрани, шр су право джуе'ться зканою кадмиевого току до юптини (С.Н.Орлов,1992). При подальшому зростата р1еня риэлку вхданачаеться эыекшення жарсткаст! мембран,що гпдтверджувалося незначним зниженням ст1йкост1 до перекисхв ериарощтв серед ос1б з високим у пор1внянн1 з дуже низьким р1внем коронарного ризику - 3.6 прати 5.2 (р<0.01). Це явище моле бути пов'язане з1 зниженням холестерину 1 збыь-шенням зм1сту фосфол1п1д1в (Н.А.Мазур,1935),що природньо веде до б 1 ль ¡¡км уразливостх шитики до несприятливого впливу фактор1В, формуючих проф1ль коронарного ризику. Параледьно в1дм1чавться деяке гидвищення активност! антиокспдантних' феркегтв - глутаг1он-трансферази 1 каталази (р<0.05).

В експериментальних 1 кл1н1чшхх досл1дженнях осташах роклв виявлено взаемозв'язок М1ж станом л1п1дного обману 1 системою простажмддв. При Г1перл1попроте1деми в.насл1док пссилення перекисного окисления л1п1Д1В, коли мае м1сце пош-коджуюча д!я на судшшу ст1нку, в1дбувабться зниження прос-тацитпн-синтезуючо1 здатностг кл1тин ендотел1ю з наступним 1йдсиленням взаеиодп з судинною ст1нко!, ¡цо ровглядавться як один а пускових моментлв у раавитку атеросклерозу (Л. Т.Мала, М.А.Власенко, 1983). Атерогенн! л1прпроте1диЧн-г1бують утворення простацикл1н1в серед культур ендотел!аль-них клгтин (В. ¡.Волков та 1нш., 1993) 1 в судиннп! стШц, тод1 як Д1Я л1попроте1Д1в високо1 пцльност1 протилежна. В свою чергу зниження синтезу простацикл1ну на д1льницях ате-росклеротичного ураження артер!й може обуыовлювати Шдвшцену схильн1сть л,ромбоцит1в до агрегацП, що сприяе прогресуванню атеросклерозу (В.С.Реп1н, 1987).

У цьоыу зв'яеку нами були вивчен1 порушення лШдного обм1ну, зокрема, стан апол1попроте!нового спектру i проста-цикуйн-тромбоксаново! системп у р1зн! докл1н1чн1 етапи становления! розвитку IXC. 3míhh у piBHi загального холестерину, в залежност1 в1д вира^еност! 1ндив1дуальнбго коронарного ризику, не мали л1н1йно! заледност!, хоча р1эниця mí* трупами з низьким i високкм ризиком були 1стотними (р<0.01). 3MÍCT триглщерид1в у плазм1 кровi эростав is з01льшенням piBHH ризику, в1дзначалися достов1рн1 piamuú м1ж дуже низьким, низьким ризиком з одного боку, i середн1м, впсоким - з другого: (94.9+2.1) мг/дл i (97.4+3.9) мг/дл проти (110+2.7) мг/дл i (118+3.3) мг/дл (р<0.01). М1ж дуже низьким i низьким, а також середн!м i високим píbhhmh 1ндив1дуального коронарного ризику BiporiflHux р1зниць не выявлено, не виявлено pi3Hiíui i у 3MicTi ХС л1попроте1д1в високо! шДльност1. Шд-вшцення концентрацП anonpoTeiH В (р<0.01) в!дм1чалося в1д (104.7+6.4) за дуже низьким до (127.5+9.7) за высоким piBHeM 1ндив1дуального коронарного ризику, при чому виявлялась ста-тиотично biporiflna р1зниця mía першими двома kbíhtiuiíhmh. Анагизуючи результата апопроте1ну Ai, BiporíflHoi pisHimi у Bcix чотирьох трупах не виявлено,' хоча i в1дзначавться тен-денц1я його зниження в1д низького-. до високого ризику. В oqiHiú апол1попроте!нового спектру найб1льш 1нформативною б величина в1дношень апопроте1н В/апопроте1н Ai. При дуже низькому i низькому р1внях коронарного ризику вона була по-д1бною - (0.82+0.1) i (0.76+0.08) (р>0.1). При зроотанн! ризику коронарно! катаотрофи в1дм1чаеться п1двищення величина апопроте!н В/апопроте1н Ai. У трейй kbíhtiuií мае Micqe.тенденция до pismiqi з другою - (0.96+0.06) проти (0.76+0.08) (р<0,1), . а у'четверти! р1зниця з першими двома кв!нтил1ями

розпод1лу рхвня коронарного ризику набуЕапи BiporiflHoro значения (1.1-3+0.09) i (0.82+0.1), i'(0.76+0.08) (p<0.01). От-piwaHi дйН1 св!дчать про те, ыр текденщя до вруиень у систем! транспорту лнадхв в1дэначаеться при середньому ризику, а при впсокому коронарному риэику набувае статично вагомий характер. Бстановлено,' що SMiHa пспуляц!йного коронарного рнзику супроводшуетьоя зрушеннями . у л1п!дному обмгн! у спектр! arMinonpoTe'iHiE. При Еисокому piBHi коронарного ризику ебгльауегься вхдношення anonpoTeiH B/anonpoTein Ai, яке характериаув !нтенсивн1сть транспорту холестерин лшопроте-!дами в периферии! тканини та is тканин до печгнки.

Враховуючп тон факт,- що вже на paiiHix стад1ях ате-рогенеза виязлястьсп зниження у плазм! Kposi стаб1льного. метаболиту простацишлна б-кетс-ЦГ®!« (В.В. 6ф1мов, 1986), можна припустити наяви1сть заяежносП р1вня простацикл!-на в!д обтяженост! ' етдемюлоПчно! ситуацП у в1дношенн1 IXC . i фактор1в риэику 'i'i виникнення. Значного зниження зм1сту б-кето-ПГФцх в залежност! в1д коронарного рнзику, у nopiBHHHHi з тесною корелящею цього показника з ви-раженням ураження коронарних судин, впевнено доведено! у кл!н1чшк . дослгдженнях (А. I-Ладний,' 1986), не вхдм1чено. Проте, простежуеться не завжди' статистично iMOBipne зниження' концентрацИ б-кето-ПРФ!« в Mipy зростання рхвня коронарного, риэику. Так, якщо за дуже низьким коронарним ри-зиком значения цього показника становить (99.2+7.4) пг/мл, при низькому (93.8+5.6) пг/мл, то при середньому piBHi ризику вже проявлявться тенденц1я до р!зниць (зм1ст 6-кето-ПГФ1« становить (82.7+5.8) пг/мл;.' р<0.1 у nopiBHHHHi з дуже низь-ким коронаррим ризиком), який стае б1лыи хстотним до високо-го коронарного ризику - (76.1+8.2),пг/мл (р<0.01). Певного

п1двищешя стаб!льного метаболiту тромбоксана Az (ТхВг) 0 1Юг1ршенням. enifleMiojoriu;ioi ситуацП у в1дношенн1 IXC i П фактор!в ризику в!рог!дяо не в!дм!чалося. При дуле низькому эначенн! коронарного ризику зм!ст-ТхВг.становило (131.4+8.3) пг/мл, при низькому (139.8+9.6) пг/мл (р>0.1), при середнь-ому - (13S.6+7.3) пг/мл (р>0.1 у пор1внянн1 з попередн1ми р!внями ризику). При високому р!вн1 коронарного ризику кон-центрац1я ТхВг була самою високоя - (140.6+10.5) пг/мл, про-те р1эниця не мала в!рог1дного характеру (р>0.1 у nopiBimimi э попередн!мй трупами) (мал.3). Одержан! дан1 узгоджуються з фактом, шр 3MicT тромбоксана у початкових проявах атеросклерозу не в!др!зняеться в!д групи здорових ос!б. Наявнхсть хоч 1 непевного зростання ТхВг i певного зниження б-кето-ПГФц* за умов високого ризику дозволяв, ощнити стан простац!к-л1н-тромбоксаново! р1вноваги i на докл!н1чному етап1 розвит-ку серцево-судинно! патолог!! використати в1дношення

Ауже Ш1зыи1Й Низькнй Середнш Високий

i S3

1 1 J J > I > ~ 1 ^ - ^ ^ ^ » 1 II 1 1

«мыммк»

1 1 1 -i 1

20 40 60 80 100 120 140 160

6-кето-ПГФ1а (пг/мл)

Т1В2 (пг/мл)

Мал. 3. Пояазники простацпкл1н-тромбоксавово1 р1вповагн при рЬних р1внях коронарного ризику

ТхБо/б-кето-ПГФцх. Значения цього покавника эростало В1д ' (1.33+0.11) при ду.че нивькому-до (1.65+0.21) i (1.84+0.13) при середкьоыу i високсму ризику. Хоча для 1ндив1дуадьного прогнозу вхцношенкя ТхВг/б-кета-ПИН« моле не м&ти щнкост1, його поряд з ыа;епрпведеннми покаэниками доцхлыю використо-вуиатк як noHlropiHroBiui критерхй оц1нкн ефективност1 лрофх-лактг.чних заходхв на популяц1йному piBHi.

Зм1ни npoliijoo ризику IXC супроводжуються детермйювани-ми зрушешшми е структур! адренорецепториих взаемов1дноиень, .станом про- i антиокислюваних процесхв, у регулювашп потоку енергП до кл1тинн i шляххв П утилхзацп, включениям протекторно! рол1 ПГФ1« вже на paHHix доюин1чних стад1ях роз-витку IXC.

Досл1дж91Ю вплив психоемоцишого стресу на резкцп об-меженого нротеол!зу як ланку стрес-аалежно! системи в балаи-ci протешаза - альфа-1- inri6iTop npoieinaa в реалхзацп профилю ризику серцево-судинних. зачЕорювань.

Пор1вняння aKTHBHOCTi протехназ у трупах ociG з pisni:M Р1внем коронарного ризику до пс:всоемоц1иного навантаження дозволило BiAMiTHTii тенденции пригн1чення протеол1зу по Mipi зростання ризику. При цьому активн1сть ос-1-днт1б1тора протехназ до назантаження дек1лько. тдвшцена у ociO а низь-ким р1внем ризику у пор!внянн1 а рхвнем iHriOiTopa у груп! дузке низького ризику. Пхсля навантаження мае мхеце висока активхЦсть прате1наз у групх високого ризику у порхвняннх з р1внем npoieinaa у ociQ.a дуле низьким коронарним ризиком. Активн1сть с(-1- iHriOiTopa протехназ також мала тенденцш до п1двищення при п1двищеши р1вня ризику (табл.3). Вказанх эм!ни piBHi-B проте!наз, «-1-1нгхбхтора проте1наз, а також в1дношень aKTHBHOCTi проте1наз та ct-l-iHri6iTopa протехназ,

св1дчить про активацш протеолхзу п1д впливом поихоемовдйно-го стресу у осЮ з низьким 1, у меший м1р1, э високим р1в-нем ризику. Шд 'впливом психоемоцшного навантаження Е1дСу-ваеться П1двшцення виходу тканшших проте!наз у кров'яне русло 1 стимулювання синтезу а-1-1нгЮ1тора протешаз макрофагами леген1в.

Таблиця 3

Акткен3.сть прот01наз 1 а-1-1нг1б1тору проте1наз при разному коронарному ризику П1Д впливом психоемоц!Йного навантаження

1 | Ргвень ........ Активн1сть проте1наз, ..... . , Активн1сть альфа-1-1нг1-|

| ризику г/л г б1тору проте1наз, г/л г |

1 п - 39 1 ДО | П1СЛЯ 1 1 1 до | П1СЛЯ | 1 1

1 |Дуже

|низький 0.062+0.041 0.049+0.033 7.474+0.463 7.738+0.3231

1 Р >0.1 > 0.1 |

| Низький 0.048+0.026 0.121+0.007 7.808+0.672 7.796+0.2881

1 . р - <0.05 > 0.1 |

1 р' > 0.1 ' < 0.05, ' > 0.1 > 0.1 |

|Середн1.й 0.035+0.021 0.113+0.019 7.608+0.565 7.819+0.2361

1 Р < 0.01 > 0.1 |

1 Р' > 0.1 - ■ < 0.05 > 0.1 >0.1 1

|ВИСОКИЙ 0.018+0.019 0.104+0.036 7.408+0.472 7.905+0.102|

1 р < 0.01 > 0.1 |

1 р' 1 1 > 0.1- < 0.05 > 0.1 > 0.1- | 1

Прим1тки:1.р -ступ1нь в1рог1дност1 рхзниць ДО 1 п!сля впливу

2 .р'-ступ1нь. в1рог1дносП р1зниць у пор1внянн1 3

групою дуже низького ризику.'

I 36 , '

3 пхдвищенням риаику в!дбуваеться виснаження вкаэано! протесштичнсл системи у в1Дпов1дь на зовншке втручання. Наявн1сть" значно! активацп протесипау п!д впливом наванта-ження лише при низькому коронарному ригику, в свою чергу, може свхдчити про бХлыиу лаб1льн1сть протеолхткчно! системи саме в цхй груп1. В1дсутн1сть.в1рог1дних эм!н 1НГ1б1Ториого р1вня пхд впливом навантаження 1 по м1р1 зростання коронарного ризику дав основу вважати, що трипсин1нг1б1торна актиа-нгсть «-1-1нг1б1тора протехнаэ в сироватвд кров1 не мае сут-твво1 л1м1туючо'1 ди на активащю протеолхзу при п.сихоемо-щйному стрес1.

При диферекцшванн! обстежено! групи у залежност! в1д наявност1 порушень лШдного обм1ну знайдено !ншии характер ■ 3Mi.ii системи ироте1наза - л-1-1нг1б1тор протехназ у ос!б з дисл1п1дем1ЕЮ. Вже в г рун! ос1б з дуже низьким коронарним риэиком гад впливом психоемоцишого навангаження шдбуваеть-ся в1рог1дне п!двищення р1вня ос-1-1нг1б1тора протекав. При п1двщенн1 ризику до високого р1вня активн!сть протекав 1 а-1-!нг!б1тора проте1наз п!д впливом психоемоц1йного наван-таження практично не зм1нюеться. Це св1дчить про зншкення активност! системи протехназа - «-1-!нг!б1тор проте1наэ у ос!б з порушенными л1п!дного обм!ну. високого коронарного ризику у формуванн! в1дпов!дно! реакцП орган!зму на психоемо- . ц!йне иавантаження у пор!виянн1 з групою низького ризику.

Серед ос1б, як! працшть у сфер! КВЧ-впливу., який в1дт-ворюе. хрон1чний ф1зичний стрес, дослгдження активнодт1 про-' те!наз 1 а-1-1нг!б!тора проте!наз з урахуванням р!внл коро- :: парного ризику дало 'можлив1сть виявити в умовах КВЧ-впливу в!рог!дно бАльш низьку активн!сть <х-1-!нг!б!тора проте!наз у ос!б в високим ризиком у пор!внянн! з ак?ивн1ств !нг!б!тора

■ 37

при дуде низькому ризику. Активн1сть проте!наз- при цьому у ос!б з високим ривиком була п1двищена. Зниження рхвня а-1-1нг!б1тора проте1наз на фан1 п1двгацення активност1 про-тегназ при високому ризику св1дчить про активац!ю протеолгзу у дан1й груп1 ос1б п!д впливом КВЧ (табл.4).

Табливд 4

Активн1сть'проте1наэ 1 альфа-1-1нПб1тору проте1наз у ос!б з р1вним р1внем коронарного ризику п1д д1янням КВЧ-впливу

I Р1вень | Активн1сть проте1наз, |Активн1сть альфа-1-1нг1-| ризику | г/л г |б1тору проте1наз, г/л г

-г

I п - 43 | Контроль

КВЧ ■ |.Контроль | КВЧ

.Дуже

НИВЬКИЙЮ.010+0.003 0.011+0.00217.521+0.234 7.819+0.065

I

> 0.1

> 0.1

I

1 ВИСОКИЙЮ.006+0.002 0.018+0.016|7.660+0.267 7.205+0.137

р I > 0.1

р* | > 0.1 >0.1

>0.1 > 0.1 < 0.01

Прнттки: 1. р - ступ!нь в1рог1дност! р1зниць у пор!внянн1 з контролем;

2. р' .-'ступ1нь в1рОГ1ДНОСТ1 р1зниць у П0Р1ВНЯНН1 груп а рхзним р1внем ризику. <

. . Досшджено взаемозв'язок вм1сту деяких мжроелемент1в на »этапах реалхзацП коронарного ризику. . За анализом можли-

вого вгаемоев'яеку мхж ступенем вираленостх популяцхйного ри?кку у вхдношеши 1ХС 1 рхвнем елзкгролит1в (Ма, К), макро - (Са, 1 Ге) ! м1кроелемент1Е (1Л, 1п, Си) звертае на себе увагу Еизкачений вааЕмозв'язок (г- -0.51, р<0.01) м1д р!внем Са ГЦ I ступ1нем аирадюнсхзт! факторов ризику. • Дя еалежнхсть носить характер зворотнього зв'яэку, то, можливо, пов'язано з механизмом К/1л - транспорту 1 механгрыами мемб-рзннох проникл;1восг1 еритроцига. Звергав на себе увагу 1 ко-релацхйнпй зв'язок (г-0.57, р<0.01) мй. амшамп Ем1сту лонхв Са 1 Те у пор1вняних групах. Аналог1Ч1и зм1ни вмхсту Мг спостерхгапися у осхб з дочатковши проявлениями патологхч-ного процесу, останне, очевидно, обумовлено синерг1чною рол-лю М£ у вхдношеннх до Са в процесах трансмембранно! передач! ханши потокхв. I, нарештх, важливо в1дмхтити односпрямова-нхсть у гм1н1 вм1сту Са, концентрами якого знижувалась по м1рх' зростання ризику ! активностх протехназ сироватки кро-з1, пр, очевидно, пов'язано з.роллю мад! як каталхзатору ■ окпслювально-в!дновних процес1в, ягс1 сприяють зьинам конфор-мац!! ферменту ! його метабол1чно! активности (мал.4,5).

Вм1ст зал1за, щшку, марганцю 1 м1д! у плазм! кров! бу-ло вивчено серед ос1б а поручениям ладного обмхну. Досл!д-женням м1кроелементного складу, кров! у дано! категорП ос!б виявлено вхрог1дне аниження вм1сту эал1аа, марганцю, мхдЬ Найб!льш виражене аниження р!вня зал!аа у плазм! спостер1га-лось при II Б тип! дисл!пр6проте!дем1й ! гшоальфахолестери-\ . немП (у 3,3 рази), марганцю - при II Б тши ! г1поальфахо-лестеринем!! (у 4,7 рази),.' м1д! - при II Б тип! (у 2,5 рази), а при IV тип!'у сполучеши а гхпоальфахолестерянем!ею вмхст м1д1 £ув зб!льшений у 1,4 рази.

,, Вивчено вм1от кальщю ! мЩ в залежност!-. вхд. ,д!1

20 24 22 20 18 ■10 14

« , .j

-! UH

I

-

1

Iffi

IiL

í I ! ,s

'f-

Дуже ниэький Ннэький

СереднШ

Високий

Цинк й. Mi/.b И Зшизо

Мал. 4. Концетрац1я щиту, м!д!, зал1за, d суц!лыхШ кров1 (мг/л) а залежпосг! вй pinim коронарного рцзшсу

1.4 1.3 1.2 1.1 1

0.9 0.8

С 1

; 3

j у ' "j : j : i

j - ui--H.F • Л

I M ' i

. 1 .'I г<1 f j tí {

Дуже низький Низький Серсдшй Високий

Píbhí коронарного риэику

Магнш

Лтй

Мал. 5- КонцентрацЫ магнЬо, л1т!ю в суц1льн1й кров! (мг/л) В залежн')ст! в!д р!вня коропариого ризику

' ' .40

електромагн1.тного поля КВЧ. Ягацо у контролх аниження вмхсту кальц!ю вхдьичено у ос1б високого. ризику у порхвняннх а грудою дуде'низького коронарного ризику,'то в умовах КВЧ-впливу таке аниження виявлено вже у ос16 в риаьким риаиком. Це вка-аув на шжливхсть аниження отабхльност! б1лкхв пз.д впливом . (¡¡цзичного стресу або при наявностх високого ризику коронар-нох катастрофи. 3|.ини вм!сту мхд! при КВЧ-вплив1 також Мали тенденцш. до аниження у пор1внянн1 э контрольною групою. Емхст цинку у сироватц1 кров1 значно не аалежав . в!д . КВЧ-вшшву 1 р1вня хндивхдуального коронарного ризику. Пара-лелыю а цим в1дм!чено аниження вм1сту кальцхю у сироватц! кров! у ос1б а високим риаиком у пор!внянн1 з групою дуже низького коронарного ризику у контрол!, а п1д впливом КВЧ' вже у ос!б дуке низького риаику. 3 урахувшшям аналог 1чного характеру змш активност1 «-1-1иг1б1тора протешаа 1 вьисту мхд!' у сироваиЦ кровх при зростанн1 рхвня ризику можна припустит, Щб у осЮ а. високим ризкком Шд впливом КВЧ можлива • наявнхсть акумуляцП л-1-1нг101тора протед.наз у комплекс! з М1ддю на мембранах ендоплазматичного ретикулуму гепатоцит1в. У ос!б а г1перхолестеринемхег п1д д!янням КВЧ-впливу в!дм1-чена тенденцхя зниження рхвня протешаз х пхдвищення активу ностх . и-1-1нг1б1тора проте1наз, . що в Свечениям пригШчен-ня .протеол!ву в данпх системх.

Вперше в умовах популяцП для ¿нтегрованно! оцхнки мо-'лекулярио-кл!тшших врушень у ос1б а рханим ризиком. коронар-V . на! катастрофи ми використэли метод досл1дження (ЛЛ. Мала та !ни., 1987) у мШметровому д1апазон1 довжин хвиль систем управл1ння юйтиною в умовах неруйнуючого контролю. За тестов! ^пливи правили: 1) адренал1н (10~3М); 2) колх1-цин (Ю-4 М). Контролем був показник дхелектричнох проникли-

41 '

Bocii (E) суспенэП еритроцит!й без впливового■ агента. Ми одержали можлив1сть спостерггати за зм!нами конформацП 61л-кових структур, за зм!нами "ix водяного оточення Шд тиском спец1ф1чного впливу на структури аден1латц1клазно1 системй кл1тини. Тестуванкя in vitro дозволяв отримати "в1дпов1дь" мембрани еритроцита. •

, : Таблиця S.

SMiHH показника дхелектрично! проникливост! юйтини у в1дп0в!дь на добавку б1орегулятор!в у oci6 з р1зним ' р!внем коронарного ризику

1 — ■ ■ | Показник Р1вень коронарного 1 ризику |

I д1електрично'1 .

1 1 1

| .проникливост1 низький t середн1й | високий |

п—33 | п-15 1 п-12 |

1 (Е) . 'м+m |. г • М+т | М+т | ' 1

|1нтактна суспен-

| э!я еритроцтчв 17.8 + 0.1 17.8 +0.1 17.7 + 0.2 |

|Кл1тинна в1дпов1дь

|на адренал1н. 20.7 + 0.6 19.8 + 0.7 13.2 + 1.2 |

1 Р <0.01 ■ < 0.05 <0.01 |

|Кл1тинна в!дпов1дь

|на mnxi«HH 20.3 +0.6 19.5 +0.8 15.9 + 0.8 |

1 Р <0.01 • < 0.05 < 0.1 | ...■ 1

npHMiTKH: р - CTyniHb' BiporiflHOCTi Р13НИЦЬ У nopiBHHHHi' - з iKTaKTHiiMii ёритроцитами, . •

В результат дослхдження було виявленб, що особи з pis-ним ¡ндивддуальним р!внем кброндрного ризику давали кл!тинну

е1дпое!д1 на добавки вик.ористаних бхорегулятор1в хЦлеспрямо-вано. Так, у вкладках низького коронарного ризику включався весь мохан1ам трансыембраино! передач! сигналу: юптина (ерптроцит). активно реагувала на вплпв гормонхв, модулято- ' рдв, ¡х сполучень. Середня величина вдауку на добавку адреналину склала 2,5 7.. За'середн1м р1вкем х.ндпвх.дуального ризику вона була незначна, але, певно, нижче 1 склала 2 За ви-соким рхвнем 1нднЕ1дуального коронарного ризику шитинна в1д-повхдь на добавку адреналину мала спрямованхсть у б!к р!эь-кого зниж.енна покаэника д1електрпчно'1 проникливостх мембрани еритроцита 1 в середньому а-иадала -4,5 7= (р<0,01 у пор1в.нян-1п а низькш :1 середин! р1бнями коронарного ризику) (табл.5).

Наведен1 даях свхдчать про те, що трансфармацхя кл1тин-но'1 вхдповШ, прптаманна високому 1ндив1дуальному коронарному ризику, яка спостерхгасться за змх-ною ефекту, вказуе на факт поикодження. Ераховуючи ,кл1н1ко-б1офхзичнх оп1вставлен-нл та 1лтегральшш характер р1вня хндив1дуального ризику, б вс1 п1дстави в даному випадку вважати динатку видпов1д1 як . ' несприлтливу прогностичну ознаку. .

ВШИВКИ

\ •

1. Стандартизованими еп:хде1Л9Логхчними методами вста-новлеШ стохастичнн1 коливання поширено'ст1, р1вн1в фактор1в рианку 1 окремих форм 1ХС у р1зних групах населения в залеж-

\ ноет! в1д в!ка, статх,.виробничих та мжросоц1альних_ умов.

2. ВстаноЕлено, що аа ступенню резистентно;ст1 до профз,-лактичного впливу фактори ризику розташованх у наступнхй послхдовноот!: абиткова маса тх.ла, гхперхолестер1нем1я, ку-р1вня 1 АГ, пот!м найб1льш толерантна - г!под1нам1я.

3; Ефекпшпстъ первинно! i втйринно! проф!лактикн за- ■ лежала в1д соц!ально-економ1чних- умов. На промисловому Шдп-ркЕмств! вона була ефективншою щодо артер1ально1 г!перто-Híl, курпшя i г!перхолестеринемП; у. неорган1зован!й попу-ляц11, де переважали особи з 1нтелектуальними умовами прац1 i бШшимй доходами, х з привйду збитково! маси Ила i низь-KO'i ф1зично'1 активность

4. НаявнЮгЬ фактор1в риэику йуттево впливае на частоту, нових випадШв IXC. При пперхолестеринемИ кШйсть нових випадк!в !нфаркта м!окарду у 4 рази б1лыпе, н!ж при i'i вхд-сутност!, при kypiHHi у 2 рази, при артер1альн1й rinepTOHil у 1.7 раза. Такаж законом1рн1стЬ в!дм1чавться у вгдношенн! смертност! в1д серцево-судинних захворювань : при rinepxo-лестеринемП вона вища в 5 раз!в, при артер1альн1й гШерто-Hi'i у 2.9 рази, у тому числ! в1д 1нфаркта м1окарду у 2.7 рази, при г1подинамх1 у 1.4 рази.

5. 0ц1нка показник!в захворюваност! i смертност! у трупах профилактики i пор1вняння показала зниження частоти ви-никнення нових випадк!в 1нфаркта м!окарду -6.6 проти в.О (р<0.05); показник1в загально! смертност! - 9.1 проти 10.4 на 1000 люд/pokíb (р<0.1) i смертност! в1д серцево-судинних' захворювань - 3.6 проти 4.5 на 1000 люд/роив (р < 0.05).

6. Розроблена !м!тац1йна модель дозволяв овднювати !н-див1дуапьну в!рог1дн!сть нових випадк1в i смертност! в!д IXC, серцево-судинних захворювань в залежност! в1д ваги ок-ремого фактора ризику , встановити динам1ку !ндив!дуального ' та популяЩ иного' коронарного ризику у результат! прЬф1лак-тичного впливу, що дозволяв моделхзвати i формуватя п1дходи . до управлШм еп!дем!олог!чною ситуащею у в!дношенн!.серце-■

, \во-судинних захворювань серед населения.

7. Встановлено, що у в1дпов1дност1 13 вростанням р1вня коронарного ризику мае мюце амхна адренергтчного впливу на. юн. тину," зб1льшувться р1вень захвату адренаШну 1 норадрена-Л1ну, эмйлоеться С(пвв1дношення К0радренал1н/адренал1н. В1д-качавться зниження жорсткост1 мембрани, резистентности ши-тини до перекжив, Перерозпод1л- г1дроперикис1в л1п1д1в з юитини до позаюи тинного простору1 п1дв1щення активност! антиоксидантних фермент1в, що е проявою балансу компенсаторных реакц1й 1 дезадаптуючого впливу негативних факторгв.

8. В популяцпших умовач, на в!дм1ну в1д клдтчних, встановлено вадносно п1здн1 .зрушення у лзшдному обм1н1, у спектр1 апол!папратеппв. При високому р1вн1 коронарного ризику у пор1вняши з дуже низьким зб1лыиувться р1вень апо-В,-в1дношення апо-В/апо-Аь триглщерШв. ■

9. По1сазано зниження концентрацп б-кето-ПГйха 1 гадви-цения в1дношешш ТхВа/б-кето-ПГ®!« по м1р1 зростання р1вня коронарного.ризику. Цен показник може бути використовано як . мшиторииговий критерш ощнки ефективност1 проф1лактики на иопулящйному р1вн1.

10. Реакция балансу прате1наза/сс-1~П1Г1б1тор протекав, як лалкп стрес-л1м1туючо'1 с1стеми, на психоемоциший стрес у ос1б з високим коронарним ризиком м1ститься в активацп про-теол1зу. за рахунок п1двищення активност1 проте1наз, мае м1с-це гидвищення в1дношення проте1наза/а-1-1нг1б1тор проте1наз.

■При хрон1чному ф1зичному стрес1, обумовленому ' КВЧ-епливом, в1дбуваеться зниження.р1вня ос-1-1нг1б1тора проте1наз.

11. Встановлено взавмозв'язок м1ж р1внем Са 1 1Л 1 ступеней виразистост! фактор!в риаику (г- -0.51, р<0.03.), си-нергхчн1 зрушення концентраций Са 1 М^(г-0.57, р<0.01) , шр пов'язано з механизмами К/1Л-транспорту 1 мембраннси проник-

• .45

ливостЬ кд1тини, а також энижеНня концентрацП .Си i актив-HocTi протешаз, що, очевидно, пов'язано з роллю Mifli як ка-тал1затору окислювально-в!дновних npoueciB, . ,як! сприяють зм1нам конформаци ферменту, його ыегабол1чн1й актйвност1.

12. При зрсстанн1 коронарного риэику виявлена трансфор-мац1я клтшно! в1дпов1д1 на • додання б1олог1чно активних речовин, зм!на функц1онування аден!латциклазно! системи. Негативна динам1ка покаэника комплексно! д!електричко! проник-ливост1 кл1тини в неблагоприемною прогностичною ознакою.

ПРАКТИЧН1 ПРОПОЭИЦП

1. Для огцнки 1ндив1дуально1 в1рог1дност1 нових випад-KiB i смертност1 в1д IXC, визначення i'i тенденцП у результат! проф1лактичного впливу доц!льно використання спектрально- кореляиДйно! моДел1. • . •

2. При проведешп первинно! проф!лактики IXC, иеобХ1ДНо враховувати природню фонову динам!ку фактор1в ризику, ix ре-зистентнгсть до втручання, патогенетична особливост! впливу психоемощйного i ф1зичного CTpeoiB, як1 е вагомими зов-ншньосередовищними ризик-факторами.

3. При проведенн! профхлактичних эаход!в з факторов ризику найб!льш податливими е г1подинам!я, noTiM AT i куршня, резистентними - г!перхолестер1нем!я i особливо збиткова маса т!ла."'1Ц дан1 допоможуть прогнозувати масштаб тз ефектив-HicTb соцхально-еконсшчних зусиль, необх1дних для корекц!! конкретних фактор1в'ризику. '

4. У якост! зворотнього зв'язку в результат! оздоровчо-' го втручання доцгльно використовувати mohitophI критери, яга ассщюють з рхвнем популяцимого ризику у в!дношенн1

У .46

IXC, що В1добра*ують cxyniHb молекулярно-кд!тинних, мембран-но-метабол!чних эрушень - показники адренорецепцП, проокси-дантно! i антиоксвдантно! системи, лростащклДн-тромбсжсано-вого балансу, bmíhh комплексно! д!електрично! проникливост1 oixHHii у в1дпов1дь на добавки б!олог1чно активних речовин.

5. Результата дано'го достдження про поширенють i piB-hí фактор1в ризику i IXC в залежност! в!д соц1ально-виробни-чих умов, моделювання динашки i прогнозу еп1дем1олог1чно! ситуацп шляхом анализу спектрально! функцп тренд!в факто-■ piB ризику, можуть бути використан! при формуванн1 nporpavt по бороть б i з серцево-су^шшиыи захворюваннями.

скнсок осшвшас тошт, 01шшша!шх за тваю akceptauiï •

1. Значение динамики показателей злектрокардиотопограм-1.Щ 'в оценке течения острого инфаркта миокарда //Кардиология.- 1985. - Кб.- С.86-89.

2. Факторы, влишацне на участие населения в массовых профилактических осмотрах //Советская медицина.- 1936.- N9.-С.90-95 (соавт. Л.JÍ.Давыдове. Н.А.Водшшцкал, Л.В.Карою.), О.Н.Ковалева, П.Р.Орлов, Е.М.Сотникова),.

3. ' Распространенность фактором риска мимической Селезни. сердца среди мужчин неорганизованной популяции //Врачебное • дело. - 1988. - ИИ.- С.35-33 (соавт. Л.И.Давыдова, И.Д.Андреева, A.M.Богрий, ' Н.А.Водяницкая, Е.С.Даыбраускас,

\ . И.Л.Назаренко,. О.О.Рудинский).

4. Эффективность кооперативной миогофакторной- профилактики шемической болезни сердца //Кардиология. - 1990. - М4. - С.95-98 -(соавт.' C.B.Дамаркине, А.О.Еаубинене, Л.И,Чазова, 'Л.И.Давыдова и др.). " ■■.••'•■.

5.- Регистрация поздних желудочковых потенциалов при ; обследовании лиц с повышенным риском внезапной смерти: Обзор //Кардиология. - 1990. - n11. - С.106-108 (соавт. О.И.Шушля-пин, А.Н.Шелест),

6, Распространенность кашля как-предиктора и симптома хронического бронхита среди мужского населения Харькова //Клиническая медицина. - 1991. ,-, N4.- С.51-54 (соавт. Л.И.Давыдова, Э.М.Ходош).

. 7. Об. информативности эпидемиологических исследований при хронических неспецифических заболеваниях легких //Врачебное дело. - 1993.- N4.- С.69-73 (соавт. Э.М.Ходош).

8. Распространенность шемичёской болезни сердца и факторов риска ее возникновения в организованной популяции-крупного города //Врачебное дело.- 1994.- N9/12.- С.178-180.

9. Деяк1 аспекта фармакотерапП хворих на стенокард1ю '//JliiJi. - 1994. - N5/6. - С.42-47 (сп!вавт. В.О.Шаповалова,

В.П.К1донь, В.О.Заболотнии, КЗ.С.Рудик).

10. Healthy cities: Taking into account where we live and how we live; Kharkov. Cindi connection.- 1991.- Vol.1, N 2.- P.5 (соавт. Л.Т.Малая, Л.И.Давыдова, г.К.Костюрина, Л.Ф.Богмат, А.П.Акимов).

11. Нарушения ритма сердца проводимости в неорганизованной популяции мужчин 40-59 лет //Недостаточность кровообращения и нарушения ритма сердца: Сб. науч. тр.- X.: - ХМИ, 1986. - С.43-45 (соавт. Л-. И. Давыдова, H.A. Водяницкая, A.M. Богрий). "

12. Унификация диагностики ишемической болезни'сердца //Новое в диагностике и лечении заболеваний сердечнососудистой системы: Сб. науч. тр. /ХМИ.- X., 1989. - С.202-204 (со- : авт. Л.И.Давыдова).

13. К проблеме-ишемическая болезнь сердца и алкоголизма среди мужчин 40-59 лет (по данным проспективного исследования) //Актуальные проблемы кард. - X. , 1990. - С.74-76 (со-авт. Л.И.Давыдова, А.Б.Акимов, А.Б.Лебединский).

14. Низкая физическая активность как фактор риска ИБС // Атеросклероз. Профилактика и лечение: Сб. науч. тр. /ХМИ.

X. ,1991,- С.37-41 (соавг. Л.И.Давыдова, П.Г.Кравчук, З.С.Роханская).

15. Новые методы скрининга липидов крови: Обзор /'/'Новое в профилактике, диагностике и лечении основных заболеваний сердечно-сосудистой системы:. Сб. науч. тр. /УНШТ АМН.- X., 1993. - С.9-14 (соавт. Е.Г.Бенько, Н.А.Харченко). ,

16. Распространенность риск-факторов и предикторов сер-, дечно-сосудистых заболеваний в различных популяциях г.Харькова //Новое в профилактике, диагностике и лечении основных заболеваний сердечно-сосудистой системы: Сб. науч. тр. /УНИ-ЙТ АНН. - X., 1993. -•С.311-317.

17. Сакторы риска и ишемическан болезнь сердца в органи-' зеванной популяции г.Харькова //Новое в профилактике, диаг-. иостике и лечении основных заболеваний сердечно-сосудистой

система:. Сб. науч. тр. /У№ШТ АМН. - X., 1993. - С.318-321 (соавт. Л.Н.Гридасова).

.18. Эффективность первичной и вторичной' профилактики. сердечно-сосудистых заболеваний в различных популяциях г.Харькова //Клиническая фармакология и терапия:. Сб. научи. тр. /ХГМУ. - X., 1994. .- С..12-17. ...

19. Факторы риска сердечно-сосудистых заболеваний в популяции школьников некоторых регионов Украины //Охрана здоровья детей и подростков: Респ.мелвед.сбсрн.- К.: Здо^ ровье, 1994. - С.83-86 (соавт. Г.К.Костюрина, С.Р.Толмачева,

• • 49

Н.Э.Зайцев, И.Д.Савво, Л.И.Тверитникова, О..Н.Тимофеева, И.Л.Назаренко).

20. Адренорегуляция, прооксидантная и антиоксидантная системы у лиц с различным уровнем коронарного риска //Проб-

■ лемы и перспективы развития кардиологии: Сб. научн. тр. /Институт терапии АМНУ -X., 1996. - С.227-232 (соавт. Ю.М.Васильев, Л.Н.Гридасова, Л.А.Бартенева).

21. Состояние липидного транспорта и простациклин-тром-боксаяовой системы у лиц с . различным уровнем коронарного риска //Проблемы и перспективы развития кардиологии: Сб. научн. тр. /Институт, терапии АМНУ -. X., 1996. - С.75-80 (соавт. В.И.Волков, Л.Н.Гридэзова, А.И.Ладный).

22. Прогнозирование течения и исхода инфаркта миокарда по данным анализа биоэлектрической активности головного мозга и сердца //Мат. II съезд терапевтов ТССР, Ашхабад, 1986 г. - Ашхабад, 1986.- С.91-92 (соавт. М.С.Мендлин,. М.И.Кожин,

А.А.Рашид).

23. Возрастные аспекты сердечно-сосудистых заболеваний и факторов риска их возникновения (эпидемиологическое исследование) // Мат. V Всесоюзный съезд геронтологов и гериатров, Тбилиси, 22-25 ноября 1988 г.- Тбилиси, 1988.- Ч.1.- С.186-(соавт. Л.И.Давыдова, И.Д.Андреева, А.В.Акимов, Н.А.Водяниц-кая, Е.С.Дамбраускас); '

24. Ишемические коды ЭКГ в популяции мужчин 40-59 лет,

. их ассоциации с факторами риска ишемической болезни сердца (эпидемиологическое исследование) //'Мат. Y III съезда терапевтов Грузии, Кутаиси, 26-28 октября 1988 г. . - Тбилиси, 1988. - С.698-699 (соавт. Л.И. Давыдова). '-,.-'

25. Многофактсрная. профилактика инфаркта миокарда в не- . i организованной популяции мужчин г.Харькова.//Мат.Всесоюз.на-

, БО .

уч. практ.конф.| Гагры, 1938 г. - Гагры, 1988.-;С.88. (со-авт. Л.И.Давыдова., H.A.Есдяницкая).

26. Компьютерное моделирование течения и исходов инфаркта миокарда с использованием электрокар диографических данных //Мат. 15 Междунар, конгресс.по электрокардиол. ФРГ, Висбаден, 1988 г.- Висбаден, 1988.- с.54. . (соавт. Л.Т.Малая, Э.М.Ходош, М.С.Мендлин).

27. К оценке эффективности многофакторной профилактики ишемической болезни сердца //Мат.II Междунар. конф. по проф. кардиол., США.- Вашингтон, 1989 (соавт. Л.Т.Малая, Л.И.Давыдова, И.А.Водяницкая).

28. Показатели заболеваемости и смертности у мужчин, учавствоваЕШих и отказавшихся от профилактических мероприя-. тий, по данным пятилетнего наблюдения //Актуальные вопросы профилактики неинфекционных заболевании: Тез.докл. Всесоюзн. науч.конф., Москва,' 27-28 сентября 1990 г. - М., 1990.- С.37 (соавт. Н.А.Водяницкая).

29. Распространенность низкой физической активности и эффективность ее коррекции в не организованной мужской популяции г.Харькова //Там же.- С.144.

'30. Изменение содеркания микроэлементов (железа, цинка, марганца и меди) в крови на ранней.стадий развития коронарного атеросклероза //Физиология и патофизиология сердца и коронарного кровообращения: Тез. докл. III симпозиума стран -СНГ. - К., 1992. - С.86-88 (соазт. С.А.Лазарева, Н.А.Харчек-ко, Л.Н.Гридасова, И.Л.Назаренко).

31. Стан roTOBHOcTi до проведения Ъздороачих програч piamix к!л населений при переход! до страхово! медицини // IV . Конгреа CBiroBo'i ФодерацИ укра!нських лхкарських товарном: Теви доп., _ XapKis, .9-14 серпня .1992 р. - X., 1992. -

С.88-90. (сп1вавт. Л. I.Давидова,' П.Г.Крзвчун, В.В.Мацак).

32. Поширен1сть i взасмозв'язок з 1нтими фактора)«! ризи-ку imeMi4H0ï хвороби серця i apTepianbHo'i гчпертенэП в MicbKiü та с!льск1й популяц!ях // XIII з'1зд терапевг1в Ук-pa'iHii: Тези доп., ТерноШль, 7-9 жовтня 1992 р. - Терноп1ль, 1992. - С.26 (cniBaBT. M.М.Грунченко).

33. Применение компьютерного анализа в условиях скрининга для выявления предвестников атеросклероза //Компьютерная медицина - 93: Тез. докл. Первой междунар. конф. - X., 1993 (соавт. С.А.Лазарева, Н.И.Трикоза, Д.А.Романов).

34. ПоШирен1сть imeMi4Hoï хвороби серця, дисл1попро-те1демл.й та Чнших фактор1в ризику в умовах орган1зовано1 по-пуляцП //IV 3'1эд кард1олог1в УкраШп Тези доп., Дн1про-. петровськ, 15-17 вересня 1993 р.- К., 1993,- С.24.

35. Coronary Artery Dise ase Prevalence in men and women of the Kharkov //Abstracts. Congres of preventin of CVD.-Oslo, 1993 (соавт. Л.И.Давыдова, Е.Н.Степанова).

36. Предикторы атеросклероза у лиц с дислипопротеидемия-ми //Актуальные вопросы патогенеза, диагностика и лечения атеросклероза и ишемической болезни сердца: Тез. докл. респ. науч. конф., Харьков, 25-26 мая 1994 г. -X., 1994. - ■ С.129-130 (соавт. С.А.Лазарева, Н;И.Трикоэа, Л.Н.Гридасова,

.Е.Б.Леонова, Г. К.Костюрина, Л.Ф.Еогмат).

37. Эпидемиология ишемической болезни сердца, изменения липидного спектра крови при- воздействии слабых электромагнитных полей СВЧ //Актуальные вопросы кардиологии: Тез. докл. III Респ. съезда кард. Еелоруси совместно с Ассоциацией кардиологов СНГ: В 2-х частях.- Минск,1994.- Ч.1.- С.163.

38. Система протеиназа-альфаг1-ингибитор протеиназ.у лиц ;• , с различным уровнем коронарного риска при психоэмоциональной

нагрузке //Н -Конгресс кардиологов Центральной. Авии, Бишкек, 14-16 сентября 1995.- 1995. - С.34 (соавт. Л.М.Самохина, С. А. Лазарева, Л.Н.Гридасова).

39. Psychological predisposal to atherogenesis in patients with DLP //22nd Congress of the International Society of Internal Medicine: Advance Programm, Budapesht, Hungary, Augest 28 - September 2 1994. - 1994.- P.74 (соавт. С.А.Лазарева).'■'..

■ 40. Influence of ACE-Bloker Enalapril on the natriuretic hormone and some neuro-humoral factors in essential hypertension //3rd International Congress on Heart Failure -Mechanisms and Management Polexpo: Advance Program, Geneva, Switzerland, May 21-25 1995. - 1995. - X 229, P.И (соавт. О.И.Шушляпин, В.Д.Бабаджан, Л.А.Лапшина),

АННОТАЦИЯ

Николенко Е.Я. Клеточно-метаболические аспекты реализа-• ции факторов риска ишемической болезни сердца (Популяционное исследование).

Диссертация на соискание ученой степени доктора меди-, цинских наук по специальности 14.01-.11 - кардиология, Институт терапии АМН Украины, Харьков, 1995.

Работа является законченным научным исследованием, в результате которого изучена эпидемиология ИБС. и факторов риска ее возникновения в различных социально-производственных условиях, проведена оценка эффективности первичной и вторичной профилактики в проспективном исследовании организованной и .неорганизованной . популяций,- разработана спектрально-корреляционная модель оценки вклада факторов в веро-

ность возникновения новых случаев ИБС и смертности от нее, тановлены клеточно-метаболические критерии оценки развшия >ронарного риска, позволяющие осуществлять мониторинг и па-генетически обоснованную коррекцию факторов риска ИБС.

HuKOAeHKo EJî. Cellular-methabolic aspects of realiza-3n of risk factors of ischaemic heart disease (Population udy).

Dissertation for a scientific degree of Doctor of medi-il sciences on speciality 14.01.11 - cardiology, Institute F therapy of Academy of Medical Sciences of Ukraine, harkov, 1995.

The dissertation is a completed scientific research, ¡suited in investigation of epidemiology of ischaemic heart isease and its risk factors in various social and Ldustrial conditions, evaluation of efficiency of primary id secondary prevention in prospective research in rganized and non-organized populations. It was developed >ectral-correlation model for evaluation of contribution of le risk factors in probability of occurrence of new cases : ischaemic heart disease and cardiovascular mortality, here were established cellular-methabolic criteria of eva-lation of development of coronary risk, enabling to perform onitoring and pathogenetically reasonable correction of sk factors of of ischaemic heart disease.

KraoTOBi слова: шюшчна хвороба серця, фактори ризшс 'тинно-метаболхчш показники.

Annotation

ГПдп. до друку 16.02.96. Формат 60x84 1/16 Пашр друк. No 2 Умовно.-друк.арк.2. Облж.-вид. арю2. Тираж 100 прим. Зам. No 1743

AT Полйрафнна ф!рма "Пршгал" 310093, Харкав, Полтавський шлях, 115

Ротапринт ХЗМТ, 310012, Харкш, Полтавський шлях, 1