Автореферат и диссертация по медицине (14.00.06) на тему:Изменение кислородного режима организма при хронической ишемической болезни сердца, осложненной недостаточностью кровообращения у больных пожилого возраста

РГ6 од

• І 1'Г.П \ і ¡1^

‘‘ МІНІСТЕРСТВО ОХЕРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАІБИ УКРАЇНСЬКИЙ НАУМЗВО-ДОСЛІДШШ ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ . ім. Н.Д.СТРА1ЕСКА

На правах рукопису

ЗОРЯ АШ ВАЛОТВДВНА

ЗІШИ ЮСНЕВОГО РЕХШУ ОРГАНІЗМУ ПРИ ХРОНІЧНІЙ ІШЕМІЧНІЙ ХВОРОБІ СЕРЦЯ, ф.УСКЛАДНЕНА НВДрСТАТНІСП) КРОВООБІГУ У ХВОРИХ . ’, ПОХИЛОГО ВІКУ

14.00.06 - Кардіологія

АВТ0РЕФ2РАТ дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук

Київ - 1993

/

Робота виконана у Твршпіаьсмоіог медячвощг інституті імені акад. ІЯ. ГЬрбачевського '

Науковий керівних: «лен-кор. ІЮ Україна, шея-кор. ЛН України, член-кор. Росівсьісої академії медичних наук,

. керівної відділення клінічної фізіології • патолог і! вцгтріиніх органів Українського ВДІ геронтології ПОЗ Україна, доктор мед. яаук,

• професор Кдркушю О.В.

Офіційні опоненти: доктор мед» наук, професор С.В.ЯновськяВ кандидат мед. наук, доцент В.В.ГЬаака

Прогідна установа - УхраінсммЯ дервавші медичній університет

-Захист дисертації відбудеться 993 р.

о __ годині на засіданні спеціаііааважі ради Д 01.22.01 по спеціальності 14.00.06 - "КцмімогіА* цря Ужриінсмоцу ВДХ мтммвгії іи» »»««- М.Д.Сишси С88ЙД; м. Київ« _

«ух. Етюдного Ополчення. 5). '

З двсертмхіе» можна ознаЯоиятисв у бібліотеці У краї»-смаго НДІ кардіології. :

Автореферат розіслала '¿¡^ Д933 р.

. ВчегаЛ секрету» спеціалізованої Ради,

кандидат медичних наук І.ВЛаяияовсвка

Актуальність геми. Ішемічна хвороба серця (ІХС) е однією з центральних проблем геріатричної кардіології. Багаточисельні статистичні дані свідчать, що ІХС займав чільне місце як причина смертності та інвалідності людей старших вікових груп (О.В.Кор-нушко.Є.Г.Калиновська, Д.Ф.Чеботарьов, 1993; Ksjanakia j.G. ,

1989). ІХС у людей похилого віку слід розцінювати як прояв системного атеросклеротичного процесу (О.В.Хоркушко, IS86). Функціональні та органічні зміни в серцевому м"язі та судинній системі, які з"явпяються при старінні, поглиблюються при патології (А.Г.Шихаліева, Т.М.Міі?ербва, 1989). Тому у хворих похилого віку з хронічною формою ІХС (ХІХС) спостерігається значне зниження скоротливої здатності міокарду (Д.Ф.Чеботарьов, В.В.Фролькіс,

О.В.Коркушко та ін., 1990). Більш ні* у 80 % випадків ХІХС у лю-

похилого віку ускладнюється порушенням кровообігу (В.А.Орлов, Є.Г.Калиновська, Н.Д.Чеботарьоз, Н.П.Ритвинський, Л.А.Ектова,

1990). Враховуючи розповсюдасеність захворювань серцево-судинної

системи у похилому віці, своєрідність та атиповість їх проходження, складності діагностики та лікування (Earvoaen a.J. , 1989), став реальною актуальність проблеми діагностики та лікування недостатності кровообігу (НК) при ХІХС у похилому віці (О.В.Коркушко, Д.А.Белий, М.Н.Береяницький та ін., 1990; Murray I., Da-•vttt 3,G. • 1990). Не мена актуальним напрямком у вивченні НК у хворих ХІХС е виявлення доклінічних ознак її розвитку з метою здійснення диференційованого патогенетичного лікування (В.І.Дени-сю*. 1991). ' •

У літературі викладені повідомлення про значення порушень системної гемодкнаміки в патогенезі НК при ХІХС у хворих похилого віку (Г.Х.Хайдарова, Б.Р.Рустамов, В.Б.Шатило, І.Н.Гидзинська,

2 ■ . • ' 1969; Д.Ф.Чеботарьов, В.В.Зролькіс, О.В.Коркушко та ін., 1990). Разок з тин, це недостатньо вивчена роль ланок кровообігу (центрального, регіонарного, мікроадфкуляторного) у взаємозв'язках з кисневим режимом організму в патогенезі НК при Х1ХС. Цей иотяириа напрямок у вивченні НК при ХІХС до останнього часу не розроблено (Б.Ю.Нарєєв, 1991). Хоч і ісцус великий інтерес до проблеми кисневої недостатності, дані про кисневий режим організму хворих ХІХС обмежені. Ця проблема знайшла своє часткове висвітлення при обстеженні осіб молодого та середнього віху, В той же час у літературі є лише поодинокі роботи (О.В.Коркушко, Л.А.Іванов, Б.Р-Ко-вальчук, 1987), які вивчають взаємозв'язки гемодинаміки та кисневого режиму організму у лвдей похилого та старчеського віку в умовах легенево-серцевої недостатності.

На сьогодні в літературі відсутні повідомлення про кисневий режим, його взаємозв'язок з гемодинаміко» при ХІХС з НК у лвдей нОмтнСГС »Хку • V Д аС , Ппт&плл иуи BjaCJiUJв'язок між ступенем гіпоксії та тяхкісто НК заливається і надалі відкритим (Л.І.Твкало-ва, О.Н.Пітейнгард, 1984). На даний час недостатньо патогенетично обгрунтовано і розроблено лікування осіб старшого віку,, що хворі на ХІХС з початкової) стадією НК. Враховуючи вікові зміни фармахо-динаміки та фармакоккнетики лікарських препаратів, стас актуальним вивчення впливу немедикахентозпої терапії на організм людини похилого віку (О.В.Коркушко, К.Г.Саркісов, А.Д.Ус, І983;Екаіпі М., 1987). У цьому відношенні на особливу увагу заслуговує застосування сульфідних ванн при ХІХС у початковій стадії серцевої декомпенсації (Е.І.Сорокіна, 1989). Однак це питання содо хворих похилого віку вивчено недостатньо.

Мета дослідження. Вивчити стан скорочувальної функції міокарда, взасмозв”язок показників центральної, периферичної гемоди-ші:ікн і кисневого режиму організму при старінні та у хворих на

ШС похилого віку з недостатні сто кровообігу.

Завдання дослідження.

1. Вивчити особливості гемодинаміки та кисневого режиму організму при старінні.

2. Вивчити особливості гемодинаміки та кисневого режиму організму у хворих на ХІХС, що належать ло осіб похилого віку і мають різний ступінь тяжкості НК.

3. Визначити взаємозв'язок показників гемодинаміки і кисневого режиму тканин в оцінці ступеня тяжкості НН.

4. Вивчити вплив комплексної терапії (сірководневі ванни,

антагоністи кальцію та геріатричні засоби - полівітаміни) на ге-из динаміку та кисневий режим організму в умовах НК при ХІХС у похилому віці. '

Наукова новизна. Вперла в осіб похилого віку при ХІХС, що ускладнена НК, прогадено комплексе дослідження стану скорочувальної здатності міокарда, параметрів центральної гемодинаміки та кисневого’ режиму-організму. Показано, що вікові зміни функціонального стану серцево-судинної системи сприяють швидкому розвитку декомпенсації при ХІХС у хворих похилого віку. Вже на ранній стадії НК у таких хворих виявлено, поряд з пониженням скорочувальної здатності міокарда, напруженість функціонування серце-.во-судинної системи. Встановлено, що для хворих на ХІХС з НК похилого віку перев&тсто характерний гіпокинетичний тип кровообігу.

Показано, що У хворих на ХІХС при НК розвиваються гіпоксач-ні зрушення, які мають місце ззе на ранній стадії захворювання. Встановлено, що при наростанні тяжкості НК у людей похилого віку, які хворі ХІХС, поряд з посиленням явищ циркуляторног гіпоксії, збільшується значимість тканинної гіпоксії. Відбувається активі-звдія процесу перекислого окислення ліпідів (ПОЛ) і зниження активності антиоксидантної системи (А0С>, що ускладнює виявлені

зміни кисневого режиму у даної категорії хворих.

Враховуючи, що вже на ранніх етапах НК у хворих на ХІХС Похилого віку має місце тканинна гіпоксія, що наростає по мірі прогресування хвороби, доказана необхідність включення в комплекс терапевтичних заходів препаратів, що покращують метаболізм, активізують окисні ферментні системи. Еперає вивчено і показано особливість впливу, на гемодинаміку і кисневий режим організму сірководневих ванн у хворих на ХІХС у початковій стадії НК, Цо 6 особами похилого віку. Доведена ефективність комплексної терайії (сірководневі ванни у поедьлні з кордгфеиом та ундевітом) на початковому етапі НК при лікуванні осіб похглого ЕІку, що Хворі на ХІХС.

Практичне цінність роботи. Доведено, що в патогенезі початкової стадії і НК ПА пра ХІХС у людей похилого віку чільне місце зайкапть зміни скорочувальної функції і/.: о:; ар да, що приводять до змін системної гсмоднкг-к.іпи. У зв"пзку з їим, £;о в патогенезі гіпоксії при Ш в осіб похилого віїту, цо хворі ХІХС,. поряд'-з цярчу-ляторними ({акторами, значна роль належить Пригніченая йрэцайу їКа» нинного дихання, доведеш застосування в комплексі лікувздгнкзе заходів стимуляторі с енергетичного обміну, в тому числі Тіоліві'їа-мінних комплексів. Результати тхх.г.оіссної’о еиї.чйкня показників

001, стану ¿ОС, НЕпруги ккста в тканинах показали необхідність • призначзн.-ік ллор;:« ХІХС з НК, сз є ссобе&и ґ.охчло'го віху, прейа*-рзтІЕ антиоксидантного лахкгту рхя покрашам Ткйнйяиогь метаболізму, активізації ДОС. гидг^ге.гня іяїенсийюсгі бімгигчкйх процесів.

Доведено, ао призначеній сірковйдпевих ванн ка початковій Сї дії ІЇ?С иве позитивний впліТе ка систему геколинамікк та кисневий реккл оггалізк'у у хворих ХІХС похилого вічу. Показано, ідо веедея-кя в комплексну терапію-, 'поряд з сірководневими ваннами, перифє-

ричних вазодилятаторів (а{ггагоністів кальцію), стимуляторів тканинного дихання (полівітамінів) сприяв, значному підвищенні) ефективності лікування. ■

Впровадження результат і н дослідження в практику. Матеріали дослідження впроваджені з роботу кардіологічних відділень лікарень м. Тернополя, м. Луцька, м. Хмельницький, в обласній фізіотерапевтичній лікарні м. Микуликці Тернопільської області, а діагностичному центрі м. ЛьвоЕа.

Розроблено "Спосіб відбору осіб похилого віку, ідо страждають серцевою недостатністю" (позитивне рісення Державного комітету СТО3 по справа;/, винахідів і відкриттів про видачу авторського свідоцтва по заявці 4502024/14 (ІС2Є84) від 27.05.91 р.). По матеріалах дослідження одержано два посвідчення на раціоналізаторську пропозиція: "Спосіб комплексної терапії ранньої стадії не-доста^носіі кровообігу" за 3 56 від 24.05.91 р., "Спосіб реєстрації апексвардіограмч" за Xі 57 від 24.05.91 р.

Апробація дисертації відбулася 26 травня 1993 р. ка спільному засіданні кафедр терапії Тернопільського медичного інституту їм. акад. І.Я.Горбачевського.

Матеріали дослідження були заслухані 15.12.92 р. на засіданні ради кліпі’,кого відділу Українського ВДІ геронтології.

Основні този дисертації повідомлені на І з"їзді геронтологів і геріатріз УРСР {Дніпропетровськ, І9Ш), обласних наукових конференціях Тернопільського медінституту (Тернопіль, 1985, 1991, 1992), обласній науково-практичній конференції невропатологів та психіатдіз (Тернопіль, 1969), Всесоюзному симпозиумі з експериментального пспуку та клінічного використання геріатричних засобів (Київ, 1990), на науково-практичній конференції по реабілітації хворий етапного віку з захворюваннями серцево-судинної, нервової систем та опорно-рухового апарату (Київ, 1993).

Публікації. По матеріалам дисертації опубліковано 8 наукових робіт. .

Основні тези дисертації, шо виносяться на захист.

1. У людей похилого віку при Ш погіршення кисневого постачан-

ня тканин знаходиться у взаємозв'язку з гемодинамічними порушен-шши. . .

2. З прогресуванням Ш у людей похилого віку збільшуєтеся наявність тканинно? гіпоксії, що визначає призначення препаратів, які покращуоть інтенсивність обміну в тканинах.

3. Курсовий прийом сірководневих ванн на початковій стадії НК у людей похилого віку, що хворі ХІХС, сприяє покращенню показників центральної гемодинаміки, доставки кисни тканинам.

4. Комплексна терапія сірководневими ваннами в.поєднанні з

антагоністами кальціп /кардафеноц/ та полівітамінами /ундевіточ/ благотворно впливає на основні ланки патогенезу початкової стадії КК у хворих ХІХС, що є особами похилого віку: поряд з покращенням показників системної гемодинаміхв, кращає доставка і використання хиснр тканинами, капілярно-тканинний обмін, нормалізується киснево-основний стан крові, окислесальні процеси в тканинах. . '

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду література, клінічної характеристики хворих і методів обстеження, чотирьох розділів з результатами власних досліджень, закінчення, висновків, практичних рекомендацій, списку літерату--ря і додатку. Матеріал;: дисертації викладені ка 190 сторінках машинопису, ілюстровані 2-1 таблицями і 12 калинками. Вібліогра-фічний вказівник вкдэтас 266 дзерел, із них 187 вітчизняних і 79 іноземних авторів.

ЗМІСТ даСЕРТАЦІЇ

• ч

Матеріал і методи дослідження. Нами обйтежено-118 хворих ХІХС з НК І-ПА стадії у віці 60-77 років, в роботу включено матеріали про 87 хворих. Контролем послужили дані про 20 чоловік поталого віку, визнаних практично здоровими. Для вивчення особливостей гемодинаміки та кисневого режиму при старінні обстежено 20 здорових осіб у віці 20-29 років. У групу обстежених не входили особи з ендокринною патологією, порушеннями обміну речовин, ожирінням, анемією, хронічними захворюваннями легень, гіпертонічною хворобою. Групування хворих проводйли з урахуванням ступеня вираженості НК, Стадії недостатності кровообігу визначали на основі загальноприйнятої класифікації М.Д.Стражеско та

В.Х.Василенко /1935/. Початкова стадія НК визначалась з використанням критеріїв, рекомендованих Н.М.Іфхарлямовим /1978/.

Згідно рекомендацій Н.М.Цухарлямова І стадію НК розподіляли на ' два періоди А і 'Б. 1

Обстежені люди похилого віку, що хворі ХІХС, були розподілені на три групи: першу групу склали 20 хворих ХІХС з НК ІА стадії, другу - 47 хворих ХІХС з НК ІБ стадії, третю - 20 хворих XtXC з Ш ПА стадією. :

Хворі, як! спостерігалися, буди піддані поглибленому клі-ніко-інструментально-лабораторному обстеженню.

Параметри центральної гемодинаміки визначали за допомогою тетраголярної грудної реографії по методиці Kubich.efc at all, /1966/ у модифікації В.Т.Пушкаря /1977/. Запис кривої здійснювали за допомогою вітчизняного реоплетизмографа РПГ-2-02 на шастиканальному електрокардіографі 6НЕК-4 /виробництво Німеччина/ при швидкості руху паперу 50 мм/с. Скорочувальну здатність міокарда вивчали за допомогою апекскардіографії /Н.А.Єлізарова

і співавт.» 1963/, використовуючи п"єзоелектричний перетворю-

вач та диференціюючий посилювач /раціоналізаторська пропозицій 9 57, 1931/. Напругу кисню у підшкірно-Кировій кдітчатці передпліччя визначали полярографічним методом за допомогою відкритого платинового електрода при функціональних пробах а інгаляцією кисню і з перетисканням судин кінцівок за методикою О.В. Корку ш-ко та Л.А. Іванова /1969/. Запис полярограм здійснювався на ікн-

дярографіЬ? -7е /виробництво Чехословаччина/. Кислотно-обнов*-t *

ний стан і.газорий складі, артер і авізованої капілярної та йеноз*-ної крові із ліктевої вени пнадізували на біологічному мікроана*-лізаторі OP 210/3 /виробництво Угорщина/. Для оцінки дефйцйту нисню в організмі на спирографі "1!єтатест-2" записували дозова-^ > не кисневе навантаження за методом Uhleabruck /І930/» Інтен*-сибність перекисного окислення ліпідів крові оціньвали за вмістом діенових коньюгатів, малоновогодіальдєгіда /Placet , 1968/, рівнем перекисутЕорення /Stоі:в et Dormancy , IS7I/ з використанням спектрофотометрії. Активність антиоксидантної системи визначали за рівнем ферменту супероксиддисмутази /С.Чеварі та спів*-авт., 1985/. . .

Отримані дані оброблялись на ££.’.! типу ІЕ'.РС,. використовуючи пакет прикладних програм СІАТАН. Результати досліджень були про^ аналізовані за методом статистичного аналізу з обчислення« середньої арифметичної величини /М/ 5а її похибки /и /,• критерій достовірності /t / і ступеня вірогідності /Р/ по Стьюденгу.

Крім того, обчислювався коефіцієнт кореляції /і* / пік Якісними характеристиками.

' результати досліджень. Результати проведегіи* Досліджень показують, що при старінні в силу вікігвнх морфофункціональних змін спостерігається зниження скорочувальної здатності міокарде, зниження серцевого викиду, підвищення периферичного судинного опору, розвиток вікової гіпоксії /табл. І» 2/»

. • Таблиця І

Показники гемодинаміки у двох вікових групах /М^в /

Показники : Група молодих : /20-29 років/ -Трупа людей похилого віку : /60-74 роки/

АТ, мм рт.ст.

Систолічне 124,45+2,10 131,05*2,97

Діастолічне . 77,75+1,68 78,05+1,81

УІ, мл/м2 ■ 49,16+2,90 . 37,19+1,75 Р<0,01

СІ, л/(хв.м^) з.ієйо.із 2,51+0,07 Р-=0,00І

ППОС, ум. од. 30,ІЕкІ,50 40,93+2,05 ?*^0,С01

КДГ лш,. мм рт. ст. 8,43+0,39 І0,77±0,26 °<0,00І

ОШВ, мл/с 304,23*17,30 222,10*7,30 Р<0,001

7СР • с І,82±0,52 1,09+0,03

ФВ, % ^ 73,03+2,46 66,31+2,46 Р<0,01

ЦД, ум. од. * 82,82+3,18 86,56+3,70

Примітка: позначення в тексті.

Проведені дослідження людей похилого- віку, хворих на ХІХС з НК ІЧІА стадії /друга і третя групи/ виявили зміни централь-, нрї г єно динаміки-, вд полягали а прогресуючому зниженні, в міру вираження ступеня тяжкості НН, ударного викиду крові, звільненні питомого периферичного опору судгн /ППОС/. По даних апекскар-діографії В обстежених хворих визначалось достовірне погіршення

показників скорочувальної здатності міокарда -» знижувалася ивид-. ^ ' кість циркулярного скорочення волокон міокарда Ас? /, зменпу-

■ валаоя фракція викиду лівим шлуночком /ФВ/, Порушення скорочу-ваності міокарда паралельно погіршенню НК у людей похилого віку, чо хворі на ХІХС, також підтверджувалося достовірними змінами даних тетраполярног грудної реографії - зменшувалась <5в"мщ швидкість викиду /ОИВ/, знижувався ударний /УІ/ та серцевий /СІ/ індекси, підвищувався кінцевий діастолічний тиск у лівому шлуночку /КДГлт/.

Проведені дослідження дозволили виявити, що в’міру прогре-

Динаміка напруги кисню в підшкірно-жировій клітковині при функціональних .іробах у двох вікових групах /Ц$п /

Показники, що вивчаються :Група молоди :/20-29 років ;х:Група людей похилого і/:віку /60-74 роки/

Р02 в підшкірно-жировій клітковині, мм рт.ст. . 42,'9*0,60 <6,36*1,77

Проба з інгапяціев кисни: Латентний- період від початку інгаляції Др с/ 13,70+0,6? 12,59*2,40 *

Час досягнення половини рівня максимального приросту Р0£ А1/2, с/ 95,25*3,43 . 251,4*18,0 Р<0,01

Величина приросту РО% за • перщу хвилину інгаляції Ар мм рт.ст./ 19,41*0.93 15,63*2,23

Величина приросту Р0£ за другу хвилину інгаляції ^2» *** рт.ст./ 38,63*2,00 26,48*4,80 • Р<0,05

Час, на протязі якого в тканинах тримається максимальне значення РО^ після припинення інгаляції 0<> Д2, с/ 14,04*0,92 19,26*2,43 Р<0,05

Компресійна проба: Латентний період зниження Р0<з з * ^ 5,83*0,57 15,76*2,67 Р<0,00]

Величина зниження РОо за перщу хвили-чу Дд, с/ 10,38*0,77 12,13*1,94 Р<0,01

Величина зниження РОр за другу хвилину с/ 34,42*1,69 19,73*3,16 . Р-43.00

Латентний період пост-ішемічної гіперемії /Ь4. с/ 6,44*0,58 15,70+2,33 Р^О.ОО

сування ступеня тязкості'НК серед осіб похилого віку, що хворі на ХІХС, збільшується кількість осіб з гіпокинетичиим типом кровообігу. Так серед обстежуваних з НК ІА стадії з гіпокинетич- ' ним типом кровообігу було виявлено 35 % хворих, серед обстежуваних з НК ІБ стадії - 85 %. У хворих ХІХС з НК ПА стадії похилого віку спостерігався в основному гіпокинетичний тип кровообігу. Таким чином, отримані дані про зміни показників центральної гемодинаміки і скорочувальної здатності міокарда свідчать про синдром гіподинамії міокарда, який характерний для осіб похилого віку, що хворі ХІХС з НК. На ранніх етапах серцевої декомпенсації, у стадії НК ІА./перва група хворих похилого віку, що страждають від ХІХС/ було виявлено достовірне збільиення при зростанні У! та СІ. Це свідчило про включення на цій стадії захворювання і достатньо ефективному функціонувати механізму франка-Огарлінга. Хоч рівень зростання УІ не відповідав величи-ні*зниження ППСС /відповідно 13,39 % та 6,32 %/ у порівнянні з контрольною групою,'що вмазує на наявність вазоконстрикції у. хворих ХІХС похилого віку навіть на доклінічній стадії НК. Збільшення ІШОС, виявлене ехє на початковому етапі захворювання у осіб похилого віку, що хворі ХІХС, достовірно прогресувало по мірі розвитку тяжкості НІС, що негативно вплинуло на роботу серця.

Прр неекономність роботи серця свідчило зростання у цієї категорії хворих подвійного добутку /ПД/ - показника, що відбиває споживання кисню міокардом - при прогресуванні НК, не дивлячись на те, що СІ падає. Тому енергетичні витрати міокарда, особливо при НК ПА стадії, непропорційно більші /табл. З/.

Відзначено, що лівошлункова недостатність у хворих ХІХС-похилого віку приводить також до порушення легеневого газообміну, про що свідчить розвиток артеріальної гіпоксії /табл. 4/.

В обстежених хворих нами було виявлено прогресуюче зниження в

Показники гемодинаміки у хворих ХІХС похилого віку з недостатність кровообігу /К+з /

Показники :Контрольна : : група . : Хворі ХІХС з: НК ІА ст. -: Хворі XÍXC з: НК ІБ ст. : Хворі ХІХС з НК ПА ст.

АТ, нм.рт.ст.

Систолічне 131,85*2,97 129,10+3,21 141,70*1,50 142,57+1,93

Діастол ічне 78,05+1,81 79,45+2,09 82,59+0,62 64,90+1,30

УІ, tm/tfi 37,'19*1,75 42,17+2,30 31,97+1,40 25,57+1,66

Р<0,05 Р< 0,001

СІ, л/ 2,51+0,07 2,78*0,17 2,10*0,83 2,00+0,11

Р<0,001 Р<0,001

ЩДЛЕ, MÍ.Í рт. ст. 10,77+0,26 11,24+0,23 12,41+0,20 15,10*0,50

Р 0,05 РСО.ОІ Р< 0,001

*СР• с . 1,03+0,03 1,39*0,05 0,97+0,03 0,68*0,03

P <0,001 . Р<0,001

С’Е, % 66,21+2,46 53,66*1,81 59,8&+І,06 49,09+1,69

Р<0,05 рсо.Бої '

ШОС, у*.од. 40,93*2,05 38,24+2,20 51,69+2,19 54,16+4,01

P<0,001 р<0,001

ОД, ук.од. 85,59+3,70 86,16^3,41 116,89+1,43 127,91+1,93

Р<0,001 р<0,01

Прииіткв: р - лрстопіркість відмінностей з контрольная групою здорових. ■

міру вираженосгг сгуг.очл тжкості НК напруги кисню в артеріалі-йованій капілярній красі /РаО^/. • '

Артеріальна гіпоксія та розлад гемодинаміки обумовили порушення кисневого постачання ткані;:!. Зменшення рівня РО£ У підшкірній клітчатці пр^ прогресуванні серцевої декомпенсації у хворих ХІХС с показником наявності гіпоксії тканин./табл. 5/. РС>2 тканин - інтегральний показник, що відображує на тканинному рівні ефективність функціонування фізіологічних систем, ‘які забезпечують як доставку, так і утилізацію кисню тканинами. Тому були розглянуті показники, які були одержані методом полярограм

ІЗ

Газовий склад крові і кислотно-основний стан хворих ХІХС у похилому.віці з недостатністю кровообігу /М±а /

:Контрольна:ХворіХІХС :ХворіХІХС ;Хворі ХІХС Показники . ГруПа :з НК ІА ст:з НК ІБ ст.:з НК ПА ст.

РаОр, ум рт.ст. 73,52^1,90 73,65^0,76 65,25+0,97 62,І0±І,5І

Р<0,001 Р<0,001

Рв02, мм рт.ст. 24,09+0,79 31,20+1,79 34,91+1,00 34,00+1,29

Р<0,01 Р<0,001 Р<0,01

АВР. w рт.ст. 51,00^1,30 4I,00±0,67 30.0-UI.C5 28,60±І,І7

Р<0,001 Р 0,001 Р<0,001

pH венозної крові 7,37+0,01 7,340+0,003 7,320+0,003 7,31+0,05

~ р<о7оі р<0,001

Кисневий борг

/проба Улєнбрука/,32-^*60 84*4.40 78,24±2.Є8 106.86+4. 48 ш Р<0,01 Р<0,001 РСО.СОІ

Примітка: пояснення позначень у тексті. Р - достовірність відмінностей з контрольної» групою здорових.

<9 ,

фії прн ^ункціонпльних пробах - інгаляція 100 % зволоженого

киснп і компресія досл і даваної галузі, що дозволило проаналі-

зувати характер виявлених гіпоксичних зрупень.

Як показали наді дослідження /табл. 2/, з міру прогресування НК у лвдей похилого віку, цо хворі ХІХС, погірщусться ка-пглярнотканинна диіузія кксійо.. Про це свідчить ріст латентного періоду підвищення РО2 У тканинах при інгаляції кисни, а також при реактивній гіперемії, знижується інтенсивність темпів приросту /t 1/2/ та його величини ^i*h£/* Погіршення цих показників свідчить про наявність циркуляторного компоненту кисневої недостатності у лвдей похилого віку, що хворість ХІХС з НК.

Прогресуюче погіршення кисневого постачання тканин призвело в обстежуваних хворих до пригнічення тканинного дихання та розвитку тканинної гіпоксії. На це вказує /табл. 5/ збільшення латентного періоду зниження POg за час перетисну /Ід/, яке спо-

Напруга кисню в підшкірно-жировій клітчатці при функціональних пробах у хворих похилого віку ХІХС в різних стадіях НК /Ц+ш /

Показники, що ¿Контрольна: Хвор іХІХС з: Хвор і ХІХС з: Хвор і ХІХС з

вивчаються______: група :НК ІА ст. ' :НК ІБ ст. :НК ПА ст.

Йдакірн^иро- 46.3^1,77 63.50+2,04 60,67+1,05 38,40+1,59 вій клітковині Р<С0,00І Р<0,001 Р«сО,ООІ

1 Проба з інгаляцією: .

віГпочатіг"6!^-12'59^»40 30,50+5,41 33,35+4,66 39,80+4,60 ляції /bj/c/ Р<0,01 Р<0,01 РС0.00І

Час досягнення

половини рівня •

приростуЬР0Г° 151,4*18,0 155,20+12,21 161,28+8,52 173,55+16,03 /X 1/2, с/ 2 Величине приросту РОо за гтерку ’ .

хш^.інгалл- Х5,63+2,23 I3.90t3.50 13,33+2,05 4,4§+0,99

мм рт.ст./ Р<0,001

Величина приросту за другу ■ ...

ціГТь |НГаЛЯ" 26,48+4,80 34,21+7,00 35,68+4,85 12,98+2,83

им рт.сігі/ Р<0,05 •

Проба з перетисненням судин кінцівок:

Латентний період

зниження РО, • - •

А3, с/ г 15,76+2,33 19,95*2,57 26,іііЗ,59 42,і5і7,В0

РС0.05 РС0.00І

Величина зшясен- •

yL^,3B ПЄрЩУ 12,13+1,94 9,51*1,78 8,36+0,82 6,11+0,98

J™ Z рт.ст./ ' Р<0.05

Величина знижен- •

хви^Пу33 тіУ 21,00+2,19 20,57+3,50 18,42+1,97 13,53+0,9:

им рт.ст./ РС0,05

Латентний період

гіпєпє-іі41501' 15,70+2,33 19,72+3,40 21,66+3,68 34,10+3,Ы

/І^'с? '. РСО.ООІ

Примітка: Р - достовірність відмінностей з контрольною групою здорових. •

стерігшись з людей йохилого віку, що хворі ХІХС, вже на дзклінічній стадії НК і довшало в міру вираженості НК. Особливої уваги заслуговує зменшення рівня POg аа перву h 3/ і Другу А хвилини ішемічної проби, коли потреба використання кисню клітинами ще- мадообмекека рівнем FOg У тканинах. Дані параметри: знижувались у обстежуваних хворих з прогресуючим ступенем тяжкості КК. У зв'язку з тим, 40 останні два показники чітко відбивають інтенсивність тканинного дихання /О.В.Коркувко, Л.А.Іванов, 1980/, зроблений висновок про порувення тканинного дихання а міру прогресування серцевої недостатності у яццей похилого віку, що хворі ХІХС, е цілком обгрунтованим. . '

Про порувення споживання кисню тканккаки свідчила також виявлена на доклінічній стадії НК венозна гіпероксія /табл. З/, що посилювалась в міру прогресування серцевої декомпенсації. Порушення споживання кисню тканинами кіз на доклінічній стадії НК у лвдей похилого віку, що страждають ХІХС, при збереженні достатнього рівня транспортування кисню тканинам сприяло росту POg в лідакірно-жирочій клітковині а дільниці передпліччя у даної категорії хворих /табл. 5/, що створювало видимість благополуччя. У той Х£ час пке на цій стадії виразно видно ріст величини кисневого боргу за Уленбруком /табл. А/, про що сказано нижче. . . . ‘

Таким чином, для НК при ХІХС у похилому віці характерним є розвиток гіпоксії, яка має складний характер і зклячае сяє-менти циркуляторні та тканинні. У цьо*у процесі особливу значимість набуває тканинна гіпоксія, прояви якої прогресують в міру погіршення гемодингміки. Тому у хворих похилого віку ХІХС з КК найбільші коефіцієнти кореляції між параметрами, які характеризують серцевий викид, та показниками, що відображають інтенсивність тканинного дихання, еиявлєні па більш пізній стадії за-

хворввання при НК ПА стадії. Так на даій стадії НК у хворих похилого віку, що страждають від ХІХС, коефіцієнт кореляції міх величиною ударного викиду крові і рівнем зниження РС^ у тканинах за дві хвилини перетискання дорівнює 0,51.

Невідповідність доставки кисню тканинам рівно окислювальних процесів привело до накопичення недоокислених продуктів в організмі досліджуваної групи хворих /ХІХС з НК, табл. 4/. На-громадкення недоокислених продуктів в організмі хворих ХІХС з НК похилого віку проявилося через ріст дефіциту кисню, що визначається за методом Уленбрука і являє собою різницю- поглинання кисню при гіпероксичиій пробі та при диханні атмосферним г.овіт^ рям /у контрольній групі -/32,18+2,60/ мя; при НК ІА ст. -/74,84*4,40/ мл; при НК І Б ст. - /78,24+2,88/ мл; при НК ПА от-Д06,6с+4,4а/ мл/. Наявність в організмі хвори? ХІХС з НК стар-* щрг& віку недоокислених продуктів підтверджувалось зниженням pH крові /у контрольній групі - 7,37+0,008; при НК ІА ст. 7,34± 0,03; пря НК ІБ ст. ■* 7,320+0,003; при НК ПА с*. 7,ЗІі0,05/.

Таким чином, у хворих ХІХС. похилого віку діагностувався метаболічний! ацидоз, який прогресувед в міру вираженості ступеня тяжкості НК.

Одне із завдань дослідження полягало в; тому, щоб знайти ШЛЯХИ І корекції виявлених порушень у хворих ХІХС похилого віку. Особливої увцги заслуговує використання немедакаменто зних методів впливу,' зокрема застосування сірководневих ванн, бо, вихо-: дячи з літературних д^них, вони впливають на периферія судинного русла, покращують роботу Седця за. рахунок венозного притоку до міокарда і посилення внутріклітинного .окислювального метаболізму в органах і тканинах, зокрема в міокадді /б,СлСорокіна, 1989/. . ‘

Важливість вивчення, вгашеу сірководневих вадн на систему;

кровообігу та кисневий режим у осіб похилого віку обумовлена ще й тим, що даний вид процедур може знайти у цієї категорії хворих широке застосування у зв’язну з частою в цьому віці патологією опорно-рухомого апарату, ураженнями периферичної нервової системи. Однак сірководневі ванни не знайшли широкого застосування в клінічній практиці в зв"язку з тим, що переважна біль-вість хворих у цьому віці мають ХІХС, що в багатьох випадках спонукає бути обережним при призначенні описаного виду лікуЕання хворим похилого ві:<у. Треба додати, що на території Тернопільської області^ функціонують природні сірководневі джерела, але не розроблені рекомендації для практичної охорони здоровая -призначення курсу бальнеотерапії хворим похилого віку- Саме такі обставини визначили важливість цього напрямку досліджень. З цією метою хворим похилого віку ХІХС з НК ІБ стадії призначались сіршводневі ванни в концентрації 50 мг/д. Одна група хсорих похилого віку в кількості 27 чоловік одержувала сірководневі ванни як монстералів. Другій групі сірководневі ванни призначались у поєднанні з вживанням полівітамінів /ундевіт/ та антагоністів кальцію /кордафен/. ' *

Було встановлено, що курсове лікування сірководневими ваннами осіб похилого ріку, ¡ті хворіють ХІХС з НК ІБ стадії, сприяє підвищенню рівня скорочувальної діяльності міокарда, як*:' вив-чаласЯ-.ТГдр /Р<0,00і/, ФВ /р<0,0СІ/. Це відСийо'&ь такс?. на підвищенні величини УІ /Р<С0,05/, СІ /Р<0,05/, При зростанні ОШВ /табл. 5/. Покращення насосної функції міокарда під впливом бальнеотерапії сприяло зниженню в обстежуваних хворих КДГлш /Р<0,00і/. Отримані дані про покращення скорочувальної здатності міокарда і відповідно показників центральної гемодинаміки після курсової бальнеотерапії ствердили клінічне покращення стану хворих - зменшилась ядуха, серцебиття, підвищилась тола- • рантність до фізичного навантаження. Спостережене, після провв-

дєного лікування, покращення насосної функції міокарда супровод-яувалось зниженням у хворих похилого віку ЕПОС 3(52,71+

' 3,08)ум.од. до(4б,93+2,94)ум.од., хоч відповідності мі* підвищенням УІ та'зниженням ППОС досягнуто не було. Так курсовий прийом сірководневих ванн сприяв підвищенні) в обстежуваних хворих УІ на 16,73 %, тоді як ППОС знизилось дише на 10,96 % у порівнянні з вихідними даними. ’ -

Курсовий прийом сірководневих ванн особами похилого віку, що хворі ХІХС з НК ІБ стадії, сприяв покращенню транспортування кисню до.тої галузі, що досліджувалася /середня третина передпліччя/. Про це свідчить зниження латентного періоду підвищення Р02У тканинах /Р<0,05/"при інгадяаії кисне та реактивній гіперемії /Р<0,001/, підвищення інтенсивності темпу приросту кисне у тканинах /РСО.ООІ/ та його рівня за перщу хвилину інгадя» ції кисню /Р<г0,05/. Недивлячись на покращення доставки кисне тканинам курсовий прийом сірководневих ванн виявив незначний вплив на інтенсивність тканинного дихання у лгцей похилого віч IV» ЩО хворість на ХІХС. Цей факт знайдов своє підтвердження у відсутності достовірних динамічних змін показників, що характер риаують поглинання кисни тканинами при полярографічному дослід-, женні. . .

Під впливом бальнеотерапії деіцр зменшивсщ вміст нвда.окЕа-= леких продуктів, про що свідчить зменшення величини кисневого боргу /проба Уленбрука/ з 88,60 мл до 84,20 ця, деяке збілів шення рН венозної крові з 7,32 До 7,33. •

Таким чином, сірководневі ванни, впливаючи на г^модинаміку осіб похилого віку, що хворіють ХІХС з НК ІБ стадії, покращили доставку киснв тканинам, однак на інтенсивність тканинного дихання мали незначний вплив. Проведена пробд Уленбрука свідчать про наявність недоокнелени* продуктів і збереження у хворих по-

• л 13

хклого віку ХІХС з НК ІБ стадії гіпоксії тканин після курсового прийому сульфідних ванн. Виявлені обставиш визначили необхідність включення поряд з сірководневий! ваннами стимуляторів тканинного дихання, геріатричних засобів — полівітамінного комплексу ундевіт. Полівітаміни призначались по 2 Драже 3 рази їй день. У зв"язку з тим, що при НК у хворих ХІХС у похилому віці мають місце порушення на мікроциркуляторному рівні, що відіграє значну роль у розвитку тканинної гіпоксії, до того ж сірководневі ванни не дали чіткого вазодялятугчого ефекту, як це було показану нами, в.комплексну терапію був. включений також периферичний вазодилятатор -кордафен. Препарат призначали по ЗО мг на добу. : ■

' - Після застосування комплексної терапії у хворих стараого

віку, що страждають ХІХС у початковій стадії НК, значно покращились сігорочувальна функція міокарда та показники центральної гемо динаміки. Проведене лікування сприяло покраде»» циркулярного скорочення волокон міокарда /Р<0,05/, підвищенню фракції викиду лівим шунбчгом /Р-сО,ООІ/, пр відбилось на збільшенні .

УІ /Р<О,0ШД СІ /Р<0,05/. Покращення насосної функції міокарда після* комплексної терапії призвело до зниження у обстежуваних хворих.перенавантаження. На це вкадуе .’достовірне зниження КДГлш /Р<0,001/ у‘порівнянні з вихідними даними /табл. б/, йслюченнн в комплексну терапію антагоністів кальція для хворих похилого віку, «до страждають ХІХС з НК ІБ.стадії, вплинуло на наявну вазоконстрикцію, що повністю не буяв усунута при моноте-рапії сульфідними ваннами. Після даної терплії у хворих досліджуваної групи зменшилось постнавзигаження на міокард. При цьому підвищення УІ /на 23,46 %/ відповідало аниеянв ППОС /на 22,22 %/ у порівнянні з вихідними даними. Отже, комплексна терапія сприяє покращшго гемодянаміки у яадей поталого віку, що

хворість ХІХС в початковій стадії НК, зниженнв перед-» і пасгна-вантаження, що зменшує напруженість роботи серця, сприяє більш економічному функціонуванню серцево-судинної системи. На це вка-г

• ауе також зменшення у обстежуваних хворих величини подвійного добутку /Р<0,001/ у порівнянні з вихідними даними /табл, 6/ після проведеного лікування.

. Таблиця 6

Динаміка показникі” геодинаміки під впливом,курсового прийоцу сірководневих ванн та комплексної терапії у хворих ХІХС з НК ГБ стадії /Н£з / похилого віку

Показники : Монотерапія . : Комплексна терапія.

Вихідні дані • :Дані після : : лікування: йіхідмі дані :Данї після : лікування

AT, мм рт.ст. • ' ■

Систолічне 135,51+5,28 133,11+1,65- 144,05*2,09 126,30+6,46

• . , Р<0,05

Діастолічне 82,50+0,62 •8І,25±0,90 85,1д±1,1б 72,35^0,95

ш/іР- *> ,Р<3),0І

УІ, 30,84±І,70 36,00+1,88 33,50±?.,5§ 41,36*3,53

л/(хв-м^) . Р<0,05 p^soioi

СІ, 2,05+0,10 2,40+0,11 2,I8|Q,I4 2,61+0,15

P<Q,05 Р<0,05.

ВДГлш, 12,25+0,26 10,80+0,?4 Ig,§6*0,5* 10,00+0,42

мм : рт.ст. Р<0,001 РСО.'ООІ

ТС? » С • І,00±0,05 І»46±0,09 0,92+0,07 1,53+0,08

Р<0,001 Р<0,001

SB, % ■ 60,27*1,48 75,30+1,70 58,36^1,93 79,37+2,37

Р<0,001 Р<0,001

ЕПОС, ум.од. 52,71+3,08 46,93^2,94 50,зцд,зд 39,13+2,91

Р<0,001

да, ум.од. ЦІ,80+4,29 100,34+1,70 II8,06+2,5Q ?І,І2±І,86

, мл/с. PCQ.Q5 P«C0,QQI

ОШВ 2ІО,494ІОЛ0 236,04^,52 202,34^12.3?, 236,^13,25

Примітка: позначення у тексті, Р - достовірність відоінт ' ностей з вихідними даними.

Комплексна терапія покращила у хворих ХІХС в похилому віці : з Ш початкової стадії капілярио-тканинну дифузію кисню, сприяла підвищенню швидкості доставки кисню до ділянки передпліччя.

Про Це свідчить зменшення латентного періоду підвищення РО2 при інгаляції кисню та реактивної гіперемії /Р<0,001/, підвищення інтенсивності темпу приросту кисню в тканинах /Р^О.ООІ/. Після Проведеного лікування спостерігалось достовірне зменшення вира-женоСЯ гіпоксемії /Р<0,001/, збільшення артеріо-венозної різниці /АБР/ по кисне /Р'СО.ООІ/, що свідчило про нормалізацію процесів доставки та утилізації кисню тканинами в обстежуваних .хйорик /табл. 7/. Вплив комплексної терапії на інтенсивність тканинного дихання у хворих похилого віку з ХІХС при НК підтвердився Також Зменшенням латентного періоду зниження РО^ за час перетискання /Р<Ю,05/, підвищенням рівня зниження РСЦ за пе’рщу, другу эйилшга перетискання /Р<ГО,05/ при полярографічному досдідасіші'з використанням Проби з перетаскатися /тапл. 6Л

У хворих похилого віку під впливом комплексної терапії зменшився метаболічний ацидоз, про 40 свідчить збільшення pH венозної крові з/7,33*0,03 до V,25+0,04. Як результат зменшення суб-метаболітіь, ць накопичились в умовах гіпоксії, знизилась величина кисневого боргу /проба Уленбрука/ з/82,1в+7,б8/ыл до /49,9^6,36/*«. Проведена терапія знизила активність показників йерекийного окислення ліпідів /ПОЛД сприяла включенню антиоксидантної системи /АОС/. Про це свідчать зниження в сироватці крові обстежуваних хворих після курсу гоїЯїлєксної терапії вмісту малонового діальдегіду З /2,440^0,003/ мкмоль/л до /2,16+

0,Іб/ мкмоль/л, діенових кон"вгатів з /19,29^0,76/ мкмоль/л до /15,29+5,21/ мкмоль/л, зниження здатності тканини до перекисут-Ьорень з /29,І0*0,27МмоЛь/я До /24,84+0,06/ мкмоль/л, ріст рівня фермента супероксиддисмутози з /11,29+0,15/ % до /11,79+

Зміни Р0£ У підшкірно-жировій клітковині при функціональних пробах у хворих похилого віку а ХІХС при НК ІБ стадії Після курсового прийому сірководневих ванн та після комплексної терапії /Ц±и/

: Мототерапія : Комплексне лікування

Показники : вихідні : Після : йіхідні : Після

: дані лікування : дані :лікування

РОо у підшкір-но°жировій

КЛІТКОВИНІ»

59,40*3.65 64,63*2,08 69,16*4,17 55,79*1,64

мм рт.ст.“ • . Р<0,01

Проба з інгаляцією кисню:

Латентний пе- '

ст0інгадя£°іїаГ~ 40,5і±7,77 30,37*5,66 27,14*3,27 20,05*2,76

/ьх, сГ Р<0,05

Час досягнення • • ■

175,07*12,25 114,36*6,22 141,1*10,84 100,60*5,68 02Л 1/2, с/ . • .р<0,001 ■ Р<0,001

Величина при-. " . . :

росту РОо за »

імададії 10,48*2,85 22.94t5.50 17,17*2,94 12,87*2,72

АІР ми рт.ст./ • Р<0,05 ' ‘

Величина при- .. ' '• . • '• . .

росту РОо за • ,•

™£я£!ї ‘ .26,І§*5,79 57,15^15,20 49,5^01 32,16*5,30

/¿2» ш рт.ст./ - .

: . ■ .. : Компресійна проба:

28,57*6,17 20,11*2.47 23.9^,58 11,47*2,04

Р02 /Ь3, с/ Р<0,001

Величина зни- •

= ™8л?а в.ІЄЬІ.ЗЗ ІҐ,М±І,33- 9.40*1,34 14,12*1,іг

/Ь5, мм рт.ст./ . Р<0,05

Величина зни- . ' •

ження Р0о за

другу хв&л. .23,83+5,03 26,6^*2.^? 20»3^*2,7£ 23',СД*2..61

ММ рт.ст./ Р*Ї(1,05

Латентний.пе- , '

мічної гіпере- 27,29+6,15 . 9,92*2*53 15.,27*1,32. 8,17+1,Г8

мії Д4, с/ ._______________________________________Р<0,001 . Р<а7сюі

Примітка: Р — достовірність відмінностей 3, вихідними дднмт*

0,20/ %. Отже, комплексна терапія лвдей дохилого віку, яр хворі ХІХС з початковою стадією НК, сприяла покращенню доставки кисп> тканинам, підвищенню інтенсивності тканинного дихання. Зниження показників проміжної окисдвввності, показників ПОЗ та активізація АОС після проведеного лікування свідчили про наявність відповідності між доставиш і споживанням кисню тканинами, відсутність гіпоксії тканин. _

Таким чином, включення в комплексне лінування початкової стадії КК у людей похиіого вії?, цо хворі ХІХС, поряд з сірководневими ваннами, антагоністів кальція та стимуляторів окислювальних процесів - поіхвітаиіиюго комплексу /ундевіт/ чітко підвищує ефективність терапії. Все це дає підставу на більш вирок® використання сірководневих ванн у геріатричній практиці.

^ ' шоюши .

І. Ори старінні у людей похилого віку відбуваться виражені аміни в геодинаміці, цо характеризуються зниженням сторочу-вальної'функції міокарда, змінами показників центральної геио-динамікв, які проявляються зниженням ударірго та Серцевого викиду крові,, збільшенням загального периферичного опору судин.

• 2. При старінні, поряд із змінами гемо динаміки, має місце

трушений кисневого реждау - розвиток гіпоксії.. ‘

3. Вікові зміни ^серцево-судинної системи у лгдей похилого віку обумовлюють швидкий зрив адаптаційних можливостей та легкість розвитку декомпенсації при ХІХС. Точу серцева недостатність у хворих ка ХІХС в похилому віці характеризується низьким серцевим влг.вдом, гіпохянєтітчням типом кровообігу.

. 4. Паралельно розладам центральної гемодинаміки у хворих

ХІХС в похкдоцу віці при недостатності кровообігу погіршується доставка і споживання кисню тканинами, щ> веде до гіпоксії, яка має досить складний характер, включаючи елементи циркуляторної

і тканевої гіпоксії. .

5. У лвдей похилого віцу, що хворість ХІХС з ЯК, вже на ранніх етапах, а особлива при прогресуванні захворювання, спо-* стерігаеться зничне погіршення обмінних процесів, про що свідчить накопичення в організмі недоокислених продуктів.

6. Курсове лікування сірководневими ваннами початкової стадії недостатності кровообігу у хечрях ХІХС похилого віку сприяє в більиості випадків клінічному покращенню, ’підвищенню' скорочувальної здатності міокарда та показників центральної ге-модинаміки, а також покращенню кисневого постачання тканин. Ра-г зом з тим, сірководневі ванни у даної категорії хворих в незначній мірі знижують наявну вазоконстрикціс, слабо впливають

на інтенсивність їкаиинного дихання, а тому повністю не усува-.

» . ■ сть гіпоксію тканин. '

• 7. Вклсчешш в комплексну терапію, поряд з сірководневими ваннами, периферичнях^вазодилятаторів /антагоністів кальцію/, стимуляторів тканинного дихання /полівітамінів/ сприяє значному підвищенню ефективності лікування. Це вкрадається в більшій частоті клінічного покращення, у відсутності побічних явищ, з більш чіткій позитивній диндміді показників функціонального стану серцево-судинної системи та більш економічному функціонуванні міокарда, покращенні як доставки, так і утилізації киоі:г тканинами, в усуненні ацидотичних зрушень, зниженні показників перакксного окислення ліпідів, стимуляції механізмів антиоксидантного захисту. •

. ПРАКТИЧНІ РЕКОіЩЩЦи . І. Враховуючи, що в патогенезі гіпокоії при недосяжності кровообігу у людей похилого віку, що хворі ХІХС, зча^иа роль належить порушеннп утилізації кионю ткавднамя, необхідно для активізації процесу тканинного дихання в кешпдекс лікувальник

заходів включати йолівітаміни.

2. У зв”язку з тим, що при недостатності кровообігу у людей Похилого віку, що хворість ЙС, спостерігається активізація процесу ігерекисного окислення йітіідів та пригнічення антиоксидантної системи, що ускладнює тяжкість захворювання, визнача-еться необхідність включення в комплекс терапевтичних заходів препаратів антиоксидантного захисту - полівітамінів.

3. Експрес-діагностикоп порушень кисневого обміну та критерієм ефективності терапевтичних заходів при недостатності кровообіїу у лсд єй похилого віку, тцо хворіють ІХС, є визначення Величини дефіциту кисню в організмі за методом Uhlenbrack /1930/.

4. СірксЕодкеві ванни з успіхом метнуть бути застосовані при необхідності для людей похилого віку, що хворіють ХІХС з початковою стадією КК» З vsrea попередження можливих побічних реакцій 'Призначення сіркоьвдкївих вакн даній гатегорії хворих необхідно їіроводтіти ка фоні щгийоцу антагоністів кальцію та тголіві-

■ *кеа)!інів. '

СЙСОК РСБЇГ, ф СПШГчОБШІ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ - - * •

\ І. Коііглек<ріая терапия т;ердечной недостаточности при кае. мйческоіі болезни сердца у больнах поталого возраста // Тезисы и рефераты докладов. 1 сьегд геронтологов и гвут-татров Укртмге-ТОй ССР. - .ДііепропетроЕСк, І9В8. - С. 91. - СЛівавт. Зоря Л.В.

2. Вплив надякштасої ваги «а гкороглиїу сустцтю кіокарду ■'ги кйсікїЬ'ий баланс s ссіб похтасто .зіку // їьси доповідей нзу-коїсі хемферекціі. йоїі методи діагности™, лікування і профілактики. - Тернопіль, 1909. - С. 58-59.

3. Особливості ішснесог-o забезпечення орг-енізї^у в осіб похилого віку з надлкякоЕою вагою // Тези доповідей обласної науково-практичної конференції. Нове'в діагностиці, лікуьаіні та профілактиці нервово-психічних розладів. - Тернопіль, 1989. -

C. 24-25. - Співавт. Домаяін Є. В. '

4. Антиоксидантная терапия при ИБС У пожилых больных // Тезисы и рефераты докладов Всесоюзного симпозиума. Терапевтиче-стае средства: экспериментальный поиск и клиническое испольэова-ние. - Киев, 1990. - С. 76-77. - Співавт. Швед II. І.

5. Волив бальнеотерапії на гемодинаміку та кисневий режим

тканин у хворих похилого віку з ішемічною хворобою серця // Тези доповідей обласної науково! конференції. Нові методи діагностики, лінування і профілактики серцево-судинних захворювань. -Тернопіль, 1991. - С. 56-57. - Співавт. Онисько Д.П., Добатск К.ф Гаврилишин Г.Є. .

6. Вплив ундевіту на стан перекисного окислення ліпідів при серцевій недостатності у хворих похилого вічу на ІХС // Тези доповідей наукової конференції. Антиоксиданти і сорбенти в медицині. -«Тернопіль,’ 1992. - C. 2S-29. - Співавт. Ванат 1.11., Саба-дишии P.O. •

. * , •

7. янтиоксвдантні та гемодинамічні ефекти капотену у хворих

з гіпертонічною хворобою і недостатністю кровообігу // Тези доповідей наукової -.конференції. Антиоксиданти і сорбенти в медицині. - Тернопіль, 1992. - С. 39-41. - Співавт. Сабадишин P.O., Варна 0.11. ' . 1

" 8. Особливості призначення сірководневих ванн при ІХС з недостатністю кровообігу у хворих похилого віку // Тези доповідей науково-практичної конференції. Реабілітація хворих отарного віку з захворюваннями серцево-судинної, нервової систем та опорчо-рухового апарату. - Київ, 1993. - С. 49. - Співаат. Сабадишин P.O., Дьячан Л.П., Самогальська 0.6.