Автореферат и диссертация по медицине (14.03.07) на тему:Фармакологическое изучение гепатозащитного действия супероксидисмутазы

г 5 од

í. t¡in)

1нститут фармаколог!! та токсикологи амн украТни

На правах рукопису

ДЕРИМЕДВ1ДЬ Людмила Впалпвна

УДК 615.24.224:615.355

ФАРМАКОЛОГ1ЧНЕ.ВИВЧЕННЯ ГЕПАТОЗАХИСТНО*' ДП СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗИ

14.03.07 - Фармаколопя

АВТОРЕФЕРАТ

днсертаци на здобуггя наукового ступеня кандидата меднчних наук

КнТв 1995

Дисертац1ею е рукопис

Робота виконана в Укра1неьк1й фармацеатичнХй академи на кафедр 1 фармакологи

Науковий кер1вник: доктор медичних. наук, професор, Заслуженна д!яч вищо! школи Укра1ни, член-корес-пондент АН технолоПчно! кЮернетики С.М.ДР0Г0В03

Науковий доктор медичних наук, професор

консультант« В. I. СТАР ШОВ

0ф1ЩЯн1 опоненти:

Доктор медичних наук, професор,- лауреат Державно! премП Украйи Н.О.ГОРЧАКОВА;

Доктор медичних наук, професор, Н.В.ХАРЧЕНКО

Провша орган!зац1я: Державина науковий центр лхкарських засоС1в

Захист В1дбудеться " ~'У ". ¿V<л. 1995 р. на зас!данн1 спец1ал1зовано! вчено! ради Д.01.44.01 при 1нсти-тут1 фармакологи та токсикологи АМН Укра1ни (252057, ы.Ки1в, вул. Ежена Пот'е, 14).

3 дисертац1ею можна ознайомитися у (НСлЮтец! 1нституту фармакологи та токсикологи АМН УкраХни

Автореферат розЮланий " && н ' 1/)с/:1'1'-х 1995 р.

Вчений секретар ■ спец1ал'1зовано! ради Д.01.44.01 доктор медичних наук

ПЛ.СЕРЕДА

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АктуальнЮть проблема. Хворобй орган1в гепатобШарно! сис-теми заЯмають одне з пров!дних м.1сць серед захворюванност! та смертности населения (А.Ф.Блюгер, А.Н.Новицкий, 1991). Це обумовлено, з одного боку ггог1ршенням "екологДчного стану (безконтрольне застосування ■ пестицщцв, радаацойне опрош-нення, викид у атмосферу та вода продуктов Х1м1чного вироб-ництва), з другого - д!ею 1нфекцШшх та ендотоксичних фак-тор1в (А.С.Логинов, 1991). Знешкоджуюч! токсичн! сполуки ен-догенного та екзогенного походження, печ!нка (при. порушенн! адаптаЩйних можливостей) включаеться у патологХчний процес, який проявляемся синдромом цитолхзу, холестазу, мезенх1-мально-клхтинного залалення (Б.И.Шулутко, 1994).

АналХз сучасного стану проблема свХдчить, що незважаючи на р!зноман1тн1сть ет!олог1чних факторов, одним з чинник1в пошкодження е активаЩя процесу в1льно-радикального окисления (ВРО) (М.В.Биленко, 1989).

В ф!з1олог1чних умовах процес ВРО знаходиться п!д контролем антиоксидантно! системи. Однак, при виникненн! патоло-Г1ЧН0Г0. стану внаслХдок прямо! ХнактивацН активних центргв фермент!в-антиокисник1в (СОД, кзталази, глутатхан-редуктази та 1Н.) процес ВРО лриймае каскадний характер (В.Н.Бобырев, В.Ф.Почерняевэ, 1994).

Порушення 1нтшлш структур гепатощглв внаслШж п!д-силення ВРО, супроводжуеться вщЦленням ОЮлоПчно активних речовин (кал!д1н1в, катепс:Шв та хн.), якх, впливаючи на метабол1зм по принципу зворотного зв'язку, приводить до п!д-силення деструктивних процес!в у гепатоцитях (А.Ф.Ячгагер,

• _ 4 .

1992). . ' ,

Базуючись на знанн! цих npouaciB, результатом наукового пошуку з'явилось утворения нового класу npenapatiB - гепато-протектор1в (есенц1але, карс1л, с!л!бор та !н.), як! вшшва-ючи на метаболХтн! процеси в печ1нков1й тканин1, захищають II в1д пошкодження. В той кэ час, сучасн1 гвпатопротвкторй та антиоксиданти, як! е сполуками екзогенного походаення, мояуть Шдсилювати "мета6ол1чний прес!нги на печ1нку, що мохе викликати гальмування адаптац!йних процвс!в (Ю.И.ГуОский, 1988). У свов чергу, надм!рне гальмування процес!в ВРО мохе • поПршувати саногенэтичн! реакцИ 1 привести до хронхзацП , процесу (В.С.Кожевников, 1991).'

Таким чином, досить актуальним е пошук засоб!в, котрх поеднували <3 у соб! антиоксиданти! та гепатозахистн! власти-вост! та виступали у рол! коректору метабол!тних процес!в.

На наш погляд, найб!льш доц!льним з цього боку, е за-стосування фермента-антиоксиданта супероксиддисмутази (СОД) (М.В.Бшшнко, 1989; Б.П.Шаронов, И.В.Чурилова, 1990), котра, д1ючи на початкових стад!ях ВРО, гальмуе цей процес !, та-шш чином, змэньшуе токсичний вплив активних форм кисню на гепатоцити.

Матою нашого дослхдження стало експеримэнтальне вивчен-ня проф1лактично1 та л!кувально! дП людсько! Cu-Zn супероксиддисмутази, а такой з'ясування II ефективност1 у порХвнян-Hi з iHmnMii гепатопротекторами на р1зних моделях пошкодження печШси.

Завдання досл1дквшм

I. Вивчити вплив екзогенно! СОД на функцЮналыиЯ стан

гепатоцит1в 1 на деяк! ланки патогенезу пошкодження пачХнки (в!льнорадихальний, 1мунокомплексний, цитолхтичний та 1н.).

2. 0ц1нити вгошв СОД на ендогенну антиоксидантну систему (ендогенну СОД, каталазу, пероксидазу, систему глутатЮ-ну).

3. Провести пор1вняльний анал!з ефективност! СОД з 1н-шими препаратами, яка використовуються у терапП хвороб пе-ч1нки.

Результата проведених досл1даень дали можливЮть обг-рунтувати сл!дуюч1 основн! тези, як! ми виносимо до захисту:

I. Екзогенна людська СОД виявляе виракену антиоксидант-ну та антицитол!тичну д!ю при гепат!тах, викликаних застосу-ванням тетрацшШну, тетрахлорметану (СС14), а також ком01-наЩями СС14 та етанолу,- СС14, еганолу та фенобарб1талу.

2.. Механ1зм гепатозахистно! дН СОД при експерименталь-Н1Я патологи печШхи оОумовлениЯ галъмуванням процес1в л 1-попероксидацП, потенцгаванням eфeктiв ендогенних антиокисних систем,' захистом в!д окисления система цитохрому С, стабШ-зац!ею фосфол!п1дного шару мембран. Застосування СОД покра-щуе енергетичн! процеси у м!тохондрхях гепатоцит!в,*зменьшуе рхвень ЮН1В Са2+, покращу^ процес коныогацН ксенобЮтик1в.

3. 1мунокорегуючий вплив СОД пов'язаний 1з зниженням рхвню циркулюючих 1мунних комплекс1в (Ц1К) 1 комплементу, зниженням активности фагоцитозу, пЛдсиленням Е-розеткоутво-рення (Е-РОК).

4. СОД перевищуе с!л!бор та в1там1н Е по можливост1 усувати структурно-функцхональн! та метэболачна пошкодження, викликан! гепатотропними отрутами.

Наукова нов!зна та теоретична ц1нн1сть.досл!дження.

Нами вперше доказана гепатозахистна дХя екзогенно! люд-сько! СОД на р!зних моделях пошкодження печшш. На основ! б1ох1м1чних, 1мунолог1чних та г!столог1чних методхв дослХд-кення були встановлен1 деяк1 1нтимн1 механ1зми корегуючого впливу СОД на пошкодон! гепатоцити.

Нами був проведений порХвняльний аналХз гапатозахисног активност1 супероксиддисмутази, сШбору та токоферолу ацетату при експериментальнШ патологи печ!нки, а також були встановлеш деяк1 показания до застосування екзогенно! СОД.

Практична Щнн1сть та реал!зац1я результат!в робота.

На даний час завершена I фаза кл!н1чних випробувань препарату супероксиддисмутази "Ерюод" (Р1шення ПрезидП ФК Рос11 в1д "_24_" червня 1993 р., протокол Л 12).

Отркман! у робот! данн! про гепатозахистну активнЮть СОД дозволять розширити арсенал в1тчизняних гепатозахистних засоб!в.

До ФК МОЗ Укра!ни надаються матер1али по гепатозахист-н1й ди СОД з метою, отримання дозволу на проведения II фази клШчних випробувань.

Результати проведенних досл!джень впроваджено в пэдаго-г!чну д1яльн1сть на кафедрах мед1ко-С1олог1чного проф!лю Ук-ра!нсько! фармацевтично! академИ.

Апробац1я роботи. Результата робота доповхдались та об-говорювались на науково-практичнХй конференцИ "Лекарственные средства Украины: синтез, научные исследования, произво-

ь

дство, реализация" .(Харк1в, 1992), республ!канськ1й науково-практичн!й конференцИ "Перспективы создания синтетических

гепатопротекторов в Украине" (ХаркХв, 1993), науково-практи-чн1й конференцп "Современные проблемы фармации" (Харк1в,

1993), I Конгрес! св1тово! федерацП украУнських фармсцеь-тичних товариств (Льв^в, 1994), республИсанськ1й науксво-практичн1й конференцп "Сучэсн! проблем фармацП" (Харкав,

1994), науково-практичнШ конференци "Новое в диагностике и лечении заболеваний органов пищеварения" (Харкав, 1994).

Публ1кац11. Матер1али дисертацН вщэбражен! у 14 тезах доповхдей, I 1нформац1йному лист!, 4 статтях, зв!т! про НДР у <ЕК МОЗ РосИ та ФК МОЗ Украйи.

Обсяг та структура дисертацП. ДисертаЩйна робота вик-ладена на 199 сторонках машинописного тексту, включаючи 30 таблиць, 8 малхикХв, 3 схеми, 14 фотографХй та складаеться 1з вступу, огляду л!тератури, 3 глав власних дослшень, оС-говорення результаПв, висновкхв, списка цитовано! л1Терату-ри 1з 307 найменувань.

Особисгий внесок у розробку наукових результат!в. Доля особистого внеску у розробку та проведения наукових досл1д-кень становить 90%. СОД вид1лили та. люб'язно надали для проведения фармаколог1чних досл!дкень сп1вроб1тники Санкт-Пе-тербурзькогс НД1 "Росбиопром" ' кандидат хШчша наук |Б.п.Шаронов! та кандидат хамхчних наук 1.В.ЧурЗлова. Фармаколог 1чне дослхднення СОД, а тзкож статистична обробка результатов проведена самостхйно. Науковкй крр1вшж, профосор С.М.Дроговоз надала допомогу пгд час оформления дисертацП та подготовки II до захисту.

МАТЕРШИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ

. Як об■ ект досл!даення ми використовували Cu-Zn СОД, ви-д!лену з еритроцитХв людаши в "Росбиопром" (м.Санкт-Петербург).

Cu-Zn СОД - л!оф1льно висушений порошок, б1ло-блакитно-го кольору, без запаху та смаку, добре розчиняеться у вод!, спирт!, хлороформ 1. АктивнЮть вивчаемо! СОД дор!внювалась 3300-3500 ОД/мг б!лку (за методою в!даовлвння цитохрому С).

Досл1ди проводились на 910 щурах, 820 минах та 18 мор-ських св!нках. .

На першому етап! досл1д1в вивчали гостру токсичн!сть СОД за методом Т.В.Пастушенка та сп1вавт. (1985), а також встановлювали EUgg СОД.

На другому етап! вивчен! антиоксидантна та антицитол!-тична активн!сть екзогенно! СОД на модел! гостро! тетрахлор-метаново! дЮтрофИ печ!нки у щур!в та М1шей (С.М.Дроговоз, С.И.Сальникова', В.В.Слышков, 1994). При дьому оц!нювали ви-кивання тварин, р!вень мглонового д!альдег!ду (МДА) у гомо-генат! печижи за методом 1.Д.Сталъно! та Т.Г.Гар!шв!л! (I977),aKTHBHicTb трансам!наз: алан1нам!нотрансферази (АлАТ) та аспартатам1нотрансферази (АсАТ) по S.Reitman, S.Frankel (1957). Поглинально-видХльну функц1ю печ!нки вивчали методом бромсульфалеihoboï проби (В.Н.Тугаринова, В.Е.Миклашевский, 1967), детоксикуючу - методом гексеналового сну (С.М.Дроговоз. С.И.Сальникова, 1994).

Поглиблене вивчення гепатозахистно! дИ СОД проводили на моделях гострого пошкодаення печенки cci^, тетрациклЛном, гостро! тотально! та субтотально! iuieMiï пе^нки (С.М.Дрого-

воз, С.И.Сальникова, В.В.Слышков, 1994).

Серед хрон!чних моделей пошкодаення використовували 2-х mi-сячний сс14-гепат1т, 1,5-м1сячний гепат1т, внасл1док поед-нання cci^ та етанолу, а такок комбХнований (СС14, етанол, фенобарбитал) гепатит.

СОД використовували у дозах, рхвних ЕД50 (0,020 мг/кг -за антиоксидантнога д^ею; 0,065 мг/кг - за антицитолХтичною д!ею).Препаратами пор1вняння слукили clnlOop (ВД30 25 мг/кг) та токоферолу ацетат (ЕШ50 50 мг/кг).

При bcíx моделях пошкодаення висновки про стан печ1нки

робили по активност! у сироватц! кров! маркер!в цитол1зу ге-

патоцит1В АлАТ i АсАТ; про активн!сть процес!в ВРО - за р1в-

' нем МДА та дгенових коньюгат!в (ДК) у гомогенатах печйяш. У

зв'язку з тим, що головним мЮцем дН'гепатотропних токсинХв

е ендоплазматичний рет^кулум (ЕПР) та м!кросоми, у MiKpoco-

мальнд.й фракцН гепатоцитХв, котру одержували .за методом

1.1.Карузино1 та АЛ.Арчакова (1977), визначали к!льк1сть

Г1Дроперекис1в лШШв (ГПЛ) за. методом H.Onkawa et al.

(1979). При розрахунках використовували молярний коефИЦент

к _т _т

ТБК-забарвленного продукту 1,56хЮ°Н см . *

При вивченн! аскорбатзалежного перекисного окисления лйтШв (ПОЛ) визначали bmíct аскорбиновой . кхслоти за A.Birch, H.Ray (1933). 1нтенсивн1сть НАДФ.Н- та аскорбатза-лежного ПОЛ оцхнювали за методом H.Onkawa et al. (1979).

У зв'язку з тим, що процеси ВРО даскоорданують тканкнне дихання, ми вивчали стан основних комгтоненпв дихального ланцюгу ихтохондраЯ: цитохрому С (П.Джорджеску, М.Пэупеску, 1980), цитохром-С-оксидази (В.С.Кривтенкова, 1977) та НАД

(Г.А.Кочетов, 1971).

•Вивчення активност! антиоксидантних фермент1в (СОД, ка-талази, пероксидази, глутат!он-редуктази) у м!кросомальн1Я фракцН гепатоцит!в проводили за методом P.J.Rasel, L.A.Kaplan, 1987).

Визначення фосфол1п!дного спектру мембран проводили методом тонкошарово! хроматограф!! на с!л1когел! "Silofol" за методом Фл1делая та сп!вавт. (1987).

Енергоза0езпеченн1сть гепатоцит!в оц!нювали по в!дно-шеншо АТФ/АДФ у м!тохондр1ях гепатоцит!в та р!вню гл!когену у гомогенат1 дач1нки (Кемп, Китц, 1978).

На думку багатьох автор1в (М.В.Биленко, 1989; C.P.Peng, M.L.Murphy, I986), надм!рне накопления !он!в Ca2+ у м!тохон-др!ях веде до пог!ршення Ix енергетично! функцН. Вм!ст !он!в Са2+, а такон !он!в Сис+ (одного з компонент!в СОД) визначали згХдно методу A.J.Rasel et al. (1988).

1мунолоп'чн! показники пошкодаення (активнЮть фагоцитозу, к!льк!сть Е-РОК, ЦШ та комплементу) вивчали за 0.Б.М1-рсиниченко (1989).-

Вм!ст загального б!лку, загальних л1п!д1в, лукно! фос-фатази, ам1нотрансфераз та с!човини назначали зг1дно !нст-рукц!й ДО набор!в "Bio-la-test" та "Labsystem".

Г!столог!чн! досл!дження печ!нки проводили методом електронно! м!кроскопИ.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЕНЬ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ

Анал!з результат1в досл1д!в по моделюванню гострих та хрон1чних пошкоджень печХнки, а також ïx пор1вняння з данни-

ми л1тератури (А.Ф.Блюгер, 1991; А.С.Логинов, 1989; Б.И.Шу-лутко, 1994) показав, що, незважаючи на р1зноман1тн1сть етх-ологхчних фактор1в, на субкл1тинному р1вн1 з'являються одно-типов! ЗМ1НИ, як1 проявляються роз'еднанням процес1в тканин-ного дихання 1 окислювального фосфорилювання, порушенням .>н-п1д-лШдних взаемовадносин з 1.н1ц1ац1«1и г^нерацП' в1льних радикала (Ю.й.Губский, 1959; М.В.Биленко, 1989; В.Н.БоОы-рев, В.Ф.Почерняева, 1994).-

На моделях х1м1чного ураження пвч1нки (ссх^, етанолом, тетрациклином), а також ёкспериментальн!й 1ием11 органу Суло встановлено, що. одн!ею з провщшх причин порушення молеку-лярних механ!зм!в функцюнування б1ох1м1чних систем гепато-цит1в е активацля (ЗЮх1м1чних систем окисления. Це проявля-еться зростанням р1вню- ДК, МДА, г1дроперекис1в лшд1в. Так, в досл1дах по експвриментальному.вивченню метабол1чних продев при гостр!й тотальнАй 1шемХ1 шчхнки вм1ст МДА вир!с у 4,0 рази у пор1внянн1 з не1шем1зованники тваринами, при су<5-тотальн1й - у 3,4рази, при гострому СС14-гепатит1 у 1,7 рази. Швидк1сть утворення ВДА у реагаЦях, як! катал!эуються Ре2* та аскорбхновою кислотою пХдвшдувалось у 1,5, рази, а при стимуляци ПОЛ вШтовленим НАДФ.Н - у 1,7 рази (табл.1).

Прирост продуктов В1льно-радикальюго окисления знахо-диться у тХсному кореляцШному зв'язку (г > 0,8) з р!внем активност1 маркер1в цитолатичного процесу - АлАт та АсАТ, що свхдчить про спХльнЛсть патолоПчних процесхв.

Поряд з активац!ею процес!в цитолизу та ВРО при модельной патологи печ±нки мае мЮце достовХрнэ (р < 0,05) зни-кення вмХсту та активност1 компонентХв антиокисних систем.

.' ' Таблиця I

Змхни р!внв продуктХв л!попероксидац!1 у мхкросомах печИпш при гострому (001^ + втанол) гепатит! п!д впливом гепатозахистних засоС1в (Ы + т)

иоказник 1нтактн! ■ СС14 СОД + С!Л!бор

тварини СС14 СС14

Л ±±

Пдродарекиси 0,92+0,11 1,4±0,12 1,0+0,1 1,1340,1 Л!п!д!В, нмоль/мг ОШу

ГчЩА, нмоль/мг а шу/10 ХВ:

- аскорбатзалежне 6,8 +0,8 ПОЛ

- НШ.П-залекне 4,4 ±0,9 ПОЛ _

р < 0,05 - у пор1внянн1 з 1нтактними тваринами < 0,05 - у пор1внянн1 з нел!кованими тваринами

Динам!ка змХн антиокисних систем при тетрацикл¿новому гепатит! зображена на мал. I.

При цьому в1дзначено, що на початкових стад!ях пошкод-ження активн!сть антиоксидантного компартменту компенсаторно зб!льшуеться (мал. I), а при зрив1 компенсаторних можливос-тей - зменьшуеться, що п!дтверджуеться ! даними л!тератури (М.В.Биленко, 1989).

Активац!я процес1в в!льно-радикально! дэструкцП гепа-тоцит!в супроводжуеться.суттевими порушеннями у фосфол!п!д-ному спектр! мембран гепатоцит!в.

Вивчення мембранотрфшого вшшву гепатотоксин!в, а та-кок экспериментальной 1шемП печ!нки показало зб!днення м!к-росомально! фракцп гепатоцитхв основными структурниш фос-

9,9+0,72* 7,6+0,4 6,0+0,7** 7,6+1,1 5,8+0,8** 6,1+0,9

Активность на 3 добу дослхду, мккат/л

Актив-

HiCTb

на 6 добу досл!ду, мккат/л -

Мал,

■й ~

23,6

рЦ 1б.з

0,73

10,5 Ь

К ...... )-■■

6,0

2,6 ||:;| 3,12 ^^^

-3"

Г Г "

Г

!■,« 8,7

IUf.9 9,6

11,2

I-2-3~

Шш щш 1, ¿,

2,8

2,2

0,75

1 -

2 -3 -

, I. Динам1ка зм!н антиокисних систем гепатоцитХв

при тетрацикл1новому гепатит!-активнЮть каталази г

активнЮть СОД

активн1сть глутатюн-рэдуктази 1нтактн1 тварини нелШэван! тварини тварини, л1кованХ СОД

фол!п!даш. Так, при тотэльн1Д !дэмП спостерхгаеться змень-шення piBrao фосфотШлетаноламШу на 30%, фосфатШлхолХну на 35,355. При цьому Шдвшцення д!ацет!лювання фосфотШлета-ноламХну у дегергентну л1зоформу (на 31,355) викликае додат-кове пошкодкэння мембранних структур гепатоцитхв.

2+ .

Наш помлчений зв'язок м!ж пхдвкщенням рлвню Са i де-градаидею мембранних фосфол1п!д1в м1кросомально! фракцП ге-патоцит!в, що п1дтверджу§ться даними Н.П.Скакун, Н.Ю.Баган

I

(1989), М.В.Бшшнко (1989) та !Н.

ПрирЮт р!вню Са2+ супроводаувався у наших досл!дах знижзнням рхвню Си2+ у м!тохондр!альн1й фракцН гепатоцит1в. Це позначаеться на зникенн! активност! цитохрому С, цито-хром-С-оксидази 1 СОД у печ1нц1, шс! е м1дьвмЮними б!лками. Ц! зм1ни негативно впливають 1 на процеси тканинного дихан-ня у печ1нд1. Зм1ни р1вню компонент1в електроннотранспортно-го ланцюгу м!тохондр!й та ЕПР приведен! в таблиц! 2.

Активац!я ВРО також призводить до достов!рного (р<0,01) зниження енергозабезпеченност! гепатоцит!в, про що св!дчать данн! електронно! м!кроскоп!1, зменьшення р1внк> гл!когену у печ!нков1й тканин!, а також зниження ко«ф1Щенту Пастеру-Миргофа (АТФ/АДФ) у м1тохондр!ях гепатоцитхв у 2,6 рази.

• У зв'язку з тим, що ковчосекреторна функЩя печ!нки пов'язана з актившстю к+-На+-АТФази, то зниження ковчоутво-рення при !нтоксикац1ях СС14, тетрациклИюм та !ншими гегга-тотропними отрутами е очевидною. Так, при гострому СС14-ге-патит! шв51дк!сть видХлення ковч1 змоньшилась на 47Я, при тетрацшШновому ураженн! печ!нки на 3356.

Паралельно з цим зменыяуеться холато- та холестер!нсин-тетична функция печ!нки. Ца обумовлено тим, що активн! метаболии СС14, тетрациклину, етанолу та активованн! ними перекиси лШЩв пригн!чують м1кросомальну систему г1дроксилю-вання ксеноб1отик!в на мембранах ЕПР (А.Ф.Блюгер, А.Я.Майоре, 1991). Порушення ентерогепатично! циркуляци поряд з!

змхнаш трансформацИ холестерину приводить до формування

«

холестазу. Це Щдтвердкуеться зростанням р!вню. ЛФ у 1,2-1,4 рази при гострхй патологи печ!нки.

Таблиця 2

Змёни рёвню компонентов електроннотранспортного ланцюгу мётохондрёй та ендоплазматичного ретёкулума при гострёй тотальнёй ёшемёё печёнки п1д впливом СОД

Умови Цитохром С, цитохром-с- НАД,

дослёду нмоль/мг оксидаза, нмоль/мг

б ёлку ммоль цитохрому С б ёлку

мг бёлку год

Умовно оперо-ванё тварини

Гостра ёшемёя печёнки, 30 хв

Гостра ёшемёя печ!нки, 60 хв

Гостра 30-хви-линна ёшемёя печёнки + СОД

Гостра 60-хви-лшна ёшемёя печёнки + СОД

21,4 ± 0,72 35,0 ± 0,82* 10,0 + 0,54* 30,2 ± 2,4

*2 *

21,4 ± 1,2

148,7 + 9,71 200,1 ± 7,9* 72,14 ± 6,14* 211,6 ± 11,0**

142,4 1 9,5

84,6 ± 6,0 112,9 ± 5,47* 160,5 + 9,34* 104,1 + 3,6

104,1 ± 3,6

*р 5 0,05 - достоверно за вёдношенням до умовнооперо-ванних.тварин

**

р < 0,05 - достоверно за вёдношенням до тварин з 30-хвилинною ёшемёею

* * *

р < 0,05 - достоверно за вёдношенням до тварш з 60-хвилшною ёшемёею

Застосування при гострёй патолог И екзогенно! людсько! супероксиддисмутази при всёх вищеозначенлх моделях пошкод-ження печёнки привело до зниження рёвню ДК (у 3,1-2,3 рази), МДА (у 2,7-2,3 рази) ё ГШ1 (у 2,6-2,2 рази). Введения СОД сприяло пёдвищенню рёЕНЮ вёдновлешюго гдутатёону, ендоген-ноГ СОД, нормалёзувало рёвень каталази ё пероксидази (мал.

I). Щ зм1ни обумовлен1 тим, що СОД катал1зуе дисмутац!ю ви-сокореакд!йноздатних супероксидних анХон-радикал1в у меньш реакцШно спромокений перекис водню, який утЗлхзуеться каталазою та пероксидазою. Зменьшення 1нтенсивност1 процес1в ВРО приводить до зниження активност! цитолХтичних процес!в, що проявляеться зменьшенням активност! АлАТ та АсАТ.

Поряд з цим, при введенн! СОД спостерхгаеться нормал!-заЩя стану монооксигеназно! системи, що корелюе (г > 0,87) з гальмуванням процес!в ВРО.

Як в1домо, будь-яке пошкодження печХнки супроводауеться в1дпов1дною реакЩею 1мунно1 системи opгaнiзмy (Н.П.Скакун, И.Ю.Высоцкий, 1982; И.Н.Алексеева, Т.М.Брызгана и др.,1991). Нами вивчався тривалий (майже 2 тижн1) вплив тетрациклХну на показники неспецифхчно! резистентноста, а також активное^ кл!тинного та гуморального -ШунХтету.

Встановлено, що п!д впливом тетрацикл1ну значно п!дви-щуеться к!льк1сть дуркулюючих ¿мунних комплекс!в (ЦШ) - як низькомолек'улярних, так 1 високомолекулярних (табл. !з), як! активують комплемент. При цьому, фактором, сприяючим зрос-танню ЦШ в збХльшення пошкодження екзо- та ендоантиген!в 1 зменьшення 1х катаболХзму у купферовських клХтинах печ!нки внасл1док гепатиту. Зростання загального комплементу (на 105,6$) у даному випадку обумовлене його активац!ею циркулю-ючими комплексами по класичному шляху (У.Пол, 1987).

Пригн1чення тетрациклАяом фагоцитозу, очевидно, обумов-лено його блокадою ферментативних оксипротекторних систем, що приводить' до саморуйнування полХморфоядерних нейтроф1л!в 1 макрофаПв в!д сво!х актквних форм кисню.

Таблиця 3

Вплив супероксиддасмутази на деяк! показники неспециф1чноГ рвзистентност! та специф!чно! 1мунорвактивност1 при тетрацикп1новому уражекн! печ1нки (М ± га)

Показник 1нтактн! НэлХкован! Тварини,

тварини тварини л!кован1 СОД

Загальний комплемент, Ум.гем ЕВ

42,6 ± 2,1 87,7 + 9,2

47,9 ± 3,7

АктивнЮть фагоцитозу, £

- 30 хв 72,4 + 1,5 33,1 + 0,8*

- 90 ХВ 69,8 ± 0,7 34,3 ± 1,7*

26,8 + 1,2 20,6 + 2,2**

23,8 ± 0,57*

Е-РОК, абс.число 29,0 ± 0,64 18,4 + 0,55

Циркулюючх !мун! комплекси: низькомолеку-

лярн1, ОД 0,054+ 0,004 0,25 + 0,016* 0,15 + 0,009* - високомолеку-

лярнх, ОД 0,04 + 0,004 0,20 + 0,016* 0,13 + 0,006

р < 0,05 - достоверно по вхдношенню до ¿нтактних тварин

** _

р < 0,05 - достов1рно по в1дношеншо до шл1ковашгз; тварин

Застосування тетрациклину привело до пршЖ-егоя юх1-тинного !мун!твту. Зменыпення к!лькост! Е-РОК, шр вишпиго п!д впливом тетрацшиИну, обумовлено пригЕ!ченеям. прол!фзра-тивних процес1в в 1мунокомпетентн1й тканин!.

Введения тваринам з л!кувально-проф:1пг!ЮТТчнога метой ек-

зогенно! СОД привело до зниження загального комплементу та вдркулюючих 1мунних комплексхв, п!двищ!ло активнЮть Е-РОК (табл. 3) за рахунок зниження цитотоксичного впливу Og. У той же час, при застосуваннх СОД спостер!гаеться зниження активностх фагоцитозу. Це обумовлено дисмутаЩею СОД о^ (1, як насл1док, зменьшенням цитотоксично! дН нейтроф!л1в) та стаб!л1зацхею мембранних структур гепатоцитХв, що перешкод-жуе перш1й та другхй стадхям фагоцитозу. KpiM того, СОД п!д-вищуе рХвень цАМФ у макрофагах, що 1нг1б1руе м1грац!ю цих КЛ1ТИН (С.Д.Дуглас, П.Г.Куи, 1983; У.Пол, 1987).

Найб1лыи поширенними серед пошкоджень печ!нки е хрон1ч-Hi ураження. Вивчення гепатозахистно! дн СОД проводили в умовах xpoHi4Hoï експериментальнох патологи печхнки р!зного генезу.

При вибор! моделхв пожодження звертали увагу на адек-ватнЮть зм1н, що виникають в орган1зм1 тварин тим, що в!д-.Оуваються у людани. Так, двумХсячний хрон!чний тетрахлорме-тановий гепатхт дорХвнюе жировому стеатозу у лхздини (А.Ф.Блюгер и соавт., 1986). Поеднане застосування CCl^ з етанолом приводило до раннього фЮрозування печхнки по типу алкогольного цирозу (Н.Д.Мансурова и др., 1976).

Медикаментозний гепатит викликали .тривалим застосуван-ням фенобарб!талу, етанолу i тетрахлорметану (А.С.Логинов и соавт., 1987, 1991 ; А.Н.Олейнда, 1991).

Як показали результата, отриманх нами у Йослхдах, при хрон!чному cci^-гепатитх, як 1,.при гострому, пров!дну роль Биграють хнтенсифхкац1я вх.лънорадикалышх процесхв у гепато-цитах, про що свхдчить прирют рхвню МДА i ДК майже у 2,5

рази, та зниження вмёсту вёдновленого глутатёону у 2,1 рази. Поряд з високим р!внем продуктов ВРО мае мёсце гёпертрансфе-раземёя (АлАТ i АсАТ), яка свёдчить про активнёсть цитолё-тичних процес!в (А.С.Логинов, 199Г). Застосування СС14 на' протязё 2-х мёсяцёв негативно впливало на бёлоксинтетичну (знихення загального бёлку у 1,5 рази), глёкогенсинтетичну (зменьшення р!вню гл1когену у 1,7 рази) та детоксикуючу (збёльшення часу гексеналового сну у 2,1 рази) функцП печёнки. Всё. цё змёни негативно впливаготь на новчосекреторну, холато- та холестерёнсинтетичну функцё! печёнки, що погоджу-еться 3 даними D.S.Jaoobs et al. (1980), Б.И.Шулутко (1994).

Застосування СОД при цёй моделё пошкоднення привело до зниження ВДА у печёнцё у 1,6 рази, рёвню вмёсту АлАТ у сиро-ватцё кровё в 1,6 рази, АсАт у 1,4 рази.

Зниження активностё процесёв ВРО пёд впливом СОД коре-люв зё зростанням рёвню вёдновленого глутатёону (у 1,7 рази), що свёдчить про захист екзогенною СОД ендогенних анти-окисних систем. При застосуваннё СОД у тварин з 2-х мёсячним гепатитом спостерёгалось зменьшення часу гексеналового сну, збёльшення рёвню глёкогену, покращення бёлкового обмёну. Все це сутгроводаувалось зменьшенням летальностё тварин на 40$.

При поеднальному застосуваннё cci^ з етанолом спостерё-гаеться потенцювання ïx гепатотоксичностё - збёльшуеться ле-тальнёсть тварян, пригнёчуеться жовчовёддёлення (на 25$), активуються цитолётичнё (рёвнё АлАТ ё АсАт зросли у 2,7 та 2,7 рази вёдповёдно) та вёльно-радикальнё процеси (вмёст МДА вирёс у 1,7 рази), що пёдтверджуеться даними А.Н.Олейник и соавт. (IS94), А.Ф.Блюгер и соавт. (1992), А.С.Логинов

(1989).

Л1кувально-проф1лактична д!я СОД в умовах ц1е! патологи проявлялась знииенням активност! процес!в ПОЛ 1 цитол!-зу, нормал1зац1ею жовчосекреторно! 1 гл1когенсинтетично! функцШ печ1нки. Вивчення впливу СОД на стан л!п1дного та белкового обм1ну при ц1я моделх пошкодкення показало 1х покращення.

Максимальну ступ!нь пошкодкення ми спостерХгали в умовах тривалого впливу СС14, етанолу та фенобарбХталу. Отрима-Н1 нами результата погоджуються з даними автор!в (Я.Мусил, 1985; Т.С.Сахарова, 1987), як! вказують на с!нерг!зм 1х токсичного впливу. Так, швидкЮть секрецП жовч1 зменьшилась у 2,2 рази, активн1сть процессе ПОЛ I цитолХзу зросла майже у 3 рази, значно поПршились обм1нн1 процеси.

Л1кувальний вплив екзогенно! СОД в умовах Ще1 патолога! печШки проявився зниженням р1вню ПОЛ, трансам!наз кро-в1. Б1льш значно, чим у тварин контролю спостер1галась нор-мал!заЩя функцЮнального стану печ1нки: зменьшення тривало-ст! гексеналового сну, прискорення ретенцП бромсульфалену, нормал1зац!я холерезу. При цьому спостер!галось збХльшення пулу вхдновленого глутатЛону ' на 54,5%, що св!дчить про покращення функцЮнування антиокисних систем.

Проведений нами анал13 гепатозахистно! дН СОД при хро-нхчндй патологи печ!нки, показав, що при лакуванн! хронач-них пошкоджень гепатоцитхв кращх результата ^иникають при застосуваннх СОД у доз! 0,065 мг/кг, а при застосуванШ И з лд.кувально-профд.лактичною метою - у доза 0,020 мг/кг, що обновлено б1ох1м1чними особливостями формуьяння патолог 1'ч-

ного процесу.

ПорХ'енялький зналХз гепатозахистно! дИ референс-препа-рату - сХлХбору показав, що при всХх моделях пошкодаення в1н поступаеться супероксиддисмутаз1 за впливом на процеси ВРО та цитолХзу. Результата досл!д1в свхдчать, що п!д впливом с!л1бору нормалХзацХя енергетичного стану гепатоцитХв, стану антиокисних систем, фосфолШХдного шару мембран гепатоцит!в вШуваеться значно поаХльнХше, н1ж при застосуванн1 СОД. У той же час за вшшвом на л1п!дний та б!лковий обм!н 1х ефек-ти майже однаковх, однак за даними електронно! мХкроскопП застосування СОД приводить до б!льш значного збзльшення кХлькост! рХбосом. П1д впливом СОД спостер1гаеться нормал1-зацХя стану ендоплазматичного ретХкулума (ЕПР), зменьшуеться л1зХс зовнИпнХх оболонок мембран мл.тохондр!й га ядерно! мем-брани. У той же час при застосуваннХ сХлХбору зберхгаеться вакуол1заЩя ЕПР, часткова деструкЩя йога мембран, оболонок м1тохондрЛй, нуклеарно! мембрани.

СХлхбору притаманна слаба ковчогонна активнЮть, а при застосуваннХ СОД ивидк1сть секрецИ жовч! наближуеться до нормальних величин, що, на наш погляд, е бХльш ф1з!олог1ч-ш.

[

Кр1м того, слХд зазначити, ио СОД виявляе свою гепато-захистну дХю у дозах, у 1000 разгв менышп, н1ж сЗл1бор.

Таким чином, завдякн сво!м антиоксидантним 1 антицито-л1тичним властивостям, лидська супероксиддисмутаза може служите основою для створення нового лХкарськсго засобу для профилактики та лХкування хвороб печ1нки.

22 ВИСНОВКИ

1. Екзогенна людська Си-йп супероксиддисмутаза (СОД: виявляе гепатозахвстну активШсть при гострих та хрон1чню эксперимент альшх пошкодкеннях печ1нки.

2. Механ1зм гепатозахистно! д11 супероксиддисмутази пр: експериментальн!й патологи печлнки пов'язаний з гальмуван ням процес!в в!льно-радикально1 деструкцЦ 1 потенцювання антиокисних можливостей орган!зму.

3. Механ1зм Хмунокорегуючо! дп судароксидцисмутаз обумовлений зниженням р!вню 0^, 1, як наслХдок, зменьшення активностХ фагоцитозу, р!вню циркулюших 1муних комплекс!в загального комплементу.

4. Гепатозахистний ефект супероксиддисмутази залежи в!д дози. При л!куванн1 хронХчних уражень печхлки кращ: ефект супероксиддисмутази спостерхгаеться "при використанз II у доз! 0,065 мг/кг, а при застосуванн! II з л1кувальа профьлактячною та проф1лактичною метою - у доз! 0,020 иг/к

5. Супероксиддисмутаза переважае рефвренс-препара (сШОор та в!там!н Е) за мояливЛстю л!кв1дац!1 структурн функц!ональних (за даними електронно! м1кроскоп!1) та мет СОЛ1ЧНИХ порушень, викликаних гепатотропними отрутами ! д у значно меньших дозах, н!ж в1дом! гепатопротектори.

ПЕРЕЛШ НАУКОВИХ ПРАЦЬ, 0ПУЕЛ1К0ВАНИХ ПО ТЕМ1 ДИСЕРТАШ'

I. Дроговоз С.М., Слышков В.В., Сарбаш Т.О., Сальню ва С.И., Деримедведь Л.В., Шаронов Б.П. Супероксиддиемут<-- эффективный гепатопротектор //Экспериментальная и клини*

екая фармакология. -1993. - А 4 - С.51-52.

2. Дроговоз С.М., Даримодв1дь Л.В. Експериментальне о<3-грунтування доЩльност! використання супероксидаисмутази при пошкодзкэннях печ!нки //Л1ки. — 1995. - * I. - С.66-59.

3. Дроговоз С.М., Деримедведь Л.В. Изучение влияния экзогенной супероксиддисмутазы на течение модельной патологии печени //Вестник научных исследований (Международный научный журнал). - 1995. - И 3.

4. Дроговоз С.М., Деримедв1дь Л.В., Стефанов О.В. Л1по-сомальний зас1б "Л1ол1в" в альтернативному вибор1 гепатопро-тектору при експериментальн!й патолог11 печ1нки //Л1ки. -1995. - * 4. - С.89-91..

5. Дроговоз С.М., Слышков В.В., Деримедведь Л.В., Шаронов Б.П. Возможности использования супероксиддисмутазы в медицинской практике. (Информационный листок).- Харьков, 1992.

6. Деримедведь Л.В., Бригада Н.В., Слышков В.В. О гепа-тозащитных свойствах супероксиддисмутазы //Тез.докл. науч.-практ. конф. "Лекарственные средства Украины: синтез, научные исследования,' производство, реализация.- Харьков, 1992.-С.198.

7. Слыаков В.В., Дроговоз С.М., Деримедведь Л.В., Шаронов Б.П., Бригида Н.В. Экспериментальное обоснование применения СОД при частичной гепатэктомии //Тез.докл. науч.-прак. конф."Лекарственные средства Украины: синтез, научные исследования, производство, реализация. - Харьков, 1992. - С.238.

8. Антоненко О.Н., Якименко И.М., Деримедведь Л.В. Ге-патозащитная активность супероксиддисмутазы при хроническом гепатите //Аннот.прогр. студ. научн. конф. - Харьков, УкрФА,

1993. - С.7.

9. Деримедведь Л.В. Сравнительная характеристика показателей желчегонной активности тиотриазолина и пролонгированной формы СОД в условиях модельного поражения печени //Тез. докл. республ. науч.-практ. конф. "Перспективы создания синтетических гепатопротекторов в Украине". - Харьков, 1993. - С.22-23.

10. Деримедведь Л.В. Целесообразность применения экзогенной супероксиддисмутазы при алкогольных поражениях печени //Тез. докл. науч.-практ. конф. "Современные проблемы фармации". - Харьков, 1993. - С.123.

11. Деримедв1дь Л.В. Вплив екзогенно! супероксиддисму-тази на НАД-залежне ПОЛ при модельнХй 3.шем3.1 печ1нки //Тези I конгресу Свгтово! федерацП Укра1нських товариств. -ЛЬВ1В, 1994. - С.414-415.

12. Ходовицька 1.М., Деримедв1дь Л.В. Вплив ендогенно! 'СОД на НАД- та аскорбатзалежне ПОЛ //Тези допов. студ. наук. КОНф. - Харк1в, УкрФА, 1994. - С.ЭЗ.

13. Деримедведь Л.В., Черепак Л.М., Хайдер К. Вивчення протизапальних якостей екзогенно! СОД //Тези допов. наук.-прак. конф."Сучасн! проблеми фармацП".- Харк1в,1994.-С.246.

14. Деримедв1дь Л.В., Деримедв1дь В.Д. 1ммунокоррегую-чий вшшв СОД в умовах тетрациклзлового гепаИту у щур!в //Тези допов. наук.-практ. конф. "Сучасн1 проблеми фарма-ЦН". - Харк1в, 1994. - С.254-255. •

15. Дроговоз С.М., Дериведмхдь Л.В'., Риженко 1.М., Чо-репак Л.М., Зайченко Г.В.. Перспективи застосування суперок-сидцлсмутази в гастроентерологП //Тези допов. наук.-практ.

конф. "Новое в диагностике и лечении заболеваний органов пищеварения". - XapKiB, 1994. - С.150.

16. Гол1кова I.A., Деримедв1дь Л.В. Пор1вняльний ана-л!з гепатозахистно! д11 супероксиддисмутази i с!л1бору за даними электронно! м1кроскоп11 //Анот. прогр. студ. наук, конф. - Харк1в, УкрФА, 1995. - С.20.

17. Дроговоз С.М., Деримедв1дь Л.В., Хайдер К. Про до-ЩльнЮть комб!нац1й антиоксвдантХв СОД та глюкозам1ну в те-panil захворювань печЛнки //Сб. научн. тр. Харьк. гос. мед. ун-та. - Харьков, 1995. - С.98-101.

18. Деримедв1дь Л.В., Черепак Л.М., Невзоров Б.П. Вплив сШбору та перспективного гепатопротектору СОД на мХтохонд-pil гепатоцит!в //Тези доп. першого нацЮнального зЧзду фармаколог!в УкраХни "Сучасни проблеми фармаколог!!", 27-29 вересня 1995 р., м. Полтава. - С.53.

19. Дроговоз С.М., Черепак Л.М., Деримедв!дь Л.В. Особ-ливост! протизапально! дИ СОД при модельних ураженнях суг-лоб!в //Тези доп. першого нацЮнального зЧзду фармакологiB УкраНш "Сучасни проблеми фармакологи", 27-29 вересня 1995 р., м. Полтава. - С.58.

АННОТАЦИЯ

Деримэдведь Л.В. Фармакологическое изучение гепатозапдатных свойств супероксиддисмутази; ;

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.07 - фармакология, в виде рукописи, институт фармакологии и токсикологии АМН Укрзиш, Киев, 1935.

Работа посвящена изучению гепзгозащитного действия эк зогенной человеческой (Cu-Zn) супероксаддисмутазы (СОД) на течение острой и хронической экспериментальной патологии печени. Установлено, что применение СОД существенно улучшает течение патологического процесса. Основным механизмом гепа-тозащитного действия экзогенной СОД является снижение активности процессов свободно-радикального окисления и, как следствие, мембранозащитный, антитоксический, иммунокорригирую-щий эффекты.

В работе отражены условия рационального применения СОД в зависимости от характера и степени тяжести заболевания.

Супероксидцисмутаза рекомендована в качестве гепатоза-щитного средства для фармакокоррекции заболеваний печени. Ключовё слова: супероксидцисмутаза, гепатозахистн! засоби.

SUMMARY

Derimedved L.V. The Pharmaoologioal Study of Hepatoproteo-tive Properties of The Superoxide Dismutase Thesis for presenting a Master of Soienoe degree on speciality 14.03.07 - pharmacology, in a form of manusoript, Institute of Pharmacology and Toxicology of AK2 of Ukraine, Kiev, 1995-

The work is devoted to studing of hepatoproteotive action of exogenous human (Cu-Zn) superoxide dismutase (SOD) on the course of aoute and ohronical experimental pathologj of liver. Its determined that the usage of SOD essentiallj improves the course of pathological process. The basic meohanism of hepatoproteotive action of exogenous SOD is the

lowering of activity of processes of free-radical oiMiii,-. .and, as sequence - the membraneprotective, ant i fci.ci .m". , irrariunooorr'^ct effects.

The conditions of rational usage of SOD in the dependence of character and degree of disease is reflected in the work.

The superoxide dismutase Is recommended as hepatopre-teotive remedy for the pharmacocorrection Of livsr disease. Key words: superoxide dismutase, hepatoproteotive remedies.

nirajvicano no npyxy 20.11.95, формат £0^24 IЛ 6, nantp для ооямко-гувальних anapaTÏB, ару к oicetHUft, ротапринт оЕ ХОУС, пам. 1366, тирах 100 штппнигпв, м. Харк1в-ЗЮ0С2, вул. Маршала Баранова, 28