Автореферат и диссертация по медицине (14.00.06) на тему:Факторы риска, гуморальные и клеточные нарушения в патогенезе гипертонической болезни у людей молодого возраста (клинико-эпидемиологическое исследование)

РГО од

ХАРК1ВСЬКИП МЕДИЧНИИ 1НСТИТУТ

- •'! ДПР 155';'

На правах рукопису

КОВАЛЬ Сергш Миколайовач

ФАКТОРИ РИЗИКУ, ГУМОРАЛЬН! I КЛ1ТИНН1 ПОРУШЕННЯ В ПАТ0ГЕНЕ31 Г1ПЕРЮН1ЧН0Т ХВОРОБИ У ОС/Б МОЛОДОГО ВШУ (ШК0-ЕП1ДЕМЮЛ0ШНЕ Д0СЛ1ДЖЕННЯ)

14.00.06 — Кардшлопя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття паукового ступеня доктора медичних наук

ХАРК1В 1994

( .¿с

Дисертацш оформлена у вигляд1 рукопису.

Робота виконана в шститут1 терапП АМН УкраТни.

Науковнй консультант: доктор медичних наук

Волков Володимир 1ванович

Офвдйш опоненти: доктор медичних наук, професор

Коваленко Володимнр Миколайовнч

доктор медичних наук, професор Ковальова Ольга МиколаГвна

доктор медичних наук, професор Опарш Анатолш Георпевич

Провщна оргашзащя: Украшський науково-дослщний шститут кард'юлоги ¡м. М. Д. Стражеска

Захист дисертаци вщбудеться « ^У» ¿С&СЯС/М 0 1330

на заЫданш спещал1зовано1 ради Д 088.23.01 при Харкшському медич-ному ¡нститут! (310022, м. Харюв, проспект Лешна, 4).

3 днсертащею можна ознайомитися в б1блттещ Харывського медич-ного шституту.

Автореферат розкланий «

199 Ч р.

Вчений секретар спещал130вано1 ради кандидат медичних наук

Овчаренко Л. I.

- 3 -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть проблеми. Гшертон^чна хвороба (ГХ) - це одие з найб!льш поширених серцево-судинних захворювань, яке займзе проводив Micue в структур! iHBcüiiflHocTi та смертност1 населения (BifliMCbiti I. та ствавт. ,1986; Токарь A.B., бна А М. , 1989; Bulpitt С. J. 1986).

ycnix боротьСи в ГХ лежить на шляху всеб1Чного вивчення етюдогм, патогенезу, розробки обгрунтованих метода лисування i ефегстивних способт профилактики даного захворввання.

Надзвичайно важливим для глибокого розушння патогенезу ГХ являеться подальше досл1Дл?ння складннх i багатогранних нейрогумо-ральних вазоактивних систем, особливо в початксшй стадн захворю-вання i при пограничной артериальной rinepToHii (ПАТ) (Бобров RA. та cniBaBT., 1983; Шхвацабая I. К,1987: Bianp А. Д. та сгивавт. ,1988; Julius S. ,1986).

Одтею э мзловпсв1Тлешга сторт патогенезу ГХ е ¡мунолопчт порушення. В л^тератлм останшх poKiв обговорюеться питания про роль ¿мути« порукень в роввнтку ряду експериментальних rinepreiiairt ( Morman R. A. Jr. et al. ,1985; Tuttle R. S. , Eoppana D. P. , 1990). Також e в1домост1 про налшнсть змш iMyimoï систем) при ГХ у людгаш: шдвш"?ннп п кров i piBiiiB 1муноглобул1шв, аутоантнт!Л до компонент! в судиннсн ст i игл, гладком" яаистих клшш, В1дкладання шуноглобулшв у ниркових артер!ях; в ряд1 досл1дкень впявляеться вэаемозв'язок мт ГХ та р]31юмантшми HLA-антигенамн (Шулутко Б. I. та сшвапт, ,1987; Kristensen В., 1934; Dzielak D. J. , 1990)

Разом з тим роль шунолопчнпк 3MiH у генез1 ГХ до пього часу недостатпьо вивчена.

Протягом останнього десятшиття в Л1тератур1 накопичен! дат, як! обгрунтовуеть кембранну концепция .патогенезу першшно! nnepToiiiî. У хйорих iia ГХ виявлэно ряд вмт »штгшшх мембран, ир ториакпчьсл ioimoî проникностi, актншгост! асоШйованих э мембраной ферм?нт)в, $isiiK.o-xiMi'nioro стану та структур» (Нлгаво-л)гид1Ш1 матриц! мембран (Постной Ю. В. .Орлов С. М, , 1987; Бригов А. М. та cniri-авт. , 1991; Lijnen P. et. al. , 1904; Ragone Е. et., ni. ,1993). ГТрото впракетпсть мембранных bmîh прп pi3fwx ствдях ГХ. при ШГ i ijnirro-

pax риэику ГХ у ociö молодого В1ку залишаеться нез'ясованою. НевирШеним е також питаиня Про первиншсть або вторинн1сть мембранних Порушень при ГХ.

Велика киюылсть досл1джень присвячена проблем^ Л1кування ГХ, розробщ ефективних метод!в i схем терали (Заноздра М. С., кришук A.A., 1983; Метелиця В. I. , Оганов Р. Г. ,1988; Ei rap В. П., 1992; Кри-жановська I. I. . та сшвавт. ,1992; Doyle Л. Е. ,1986). В осташИ роки увагу доел!дник1 в привернула трупа нових ппотензивиих препарат!в -1нг1б1тор1в анпотензин-перетворюючого ферменту (1АПФ) (Араб1д-зе Г. Г. та сшвавт. ,1990; Мала Л Т. та сшвавт., 1990; Глезер Г. А. та сшвавт., 1991). Такоя аначний ттерес являють иемедикаментоэн! методи лтування (Гапонюк П.Я та сшвавт. ,1987; Легконогов A.B. та сшвавт., 1988; Волков В. С. , Цикул1н А. е., 1989; I Ванов С. Г. та сшвавт. ,1990). Проте в зв'язку з появою все нових даних про патогенез ГХ залишаеться актуаяьним вдосконалення диференц1йоваиого л(кування цього захворювания.

Важливою проблемою е проф!лактика ГХ Особливе значения для ii вирШення мае концепщя про фактори ризику ГХ (В1Д1мськ1 1.та сшвавт. ,1986; Оганов Р. Г., Жуковський Г. С. ,1987). Вряд! досл!джень було проведено вирчення р1зномаштних програм профилактики ГХ та метод!в корекцП фактор1в риэику ( Бритов A.M., 1983; 1985; Дзяк Г. Ета сшвавт. ,1989; Трущинський 3. К. та сшвавт. ,1989; Kuller LH. et al. , 1980; Green M S. et al. ,1992).

Разом 3 тим питания первинно! профишктики ГХ: можливють та ефектившеть проф!лактики, найб1лып рацюналып шдходи та методи проф1лактики, вимагають подальшого вивчення.

■ В зв'язку з вищевикладеним, поглиблене досл^ження фактор!в ризику, гуморальних та кл!тинних аспегачв патогенезу ГХ, питань Л1кування та проф!лактики даного захворювання являе собою эначний наук'овий та практичний !нтерес.

Мета досл!дження: вивчення рол1 опнойних Факторiв ризику ГХ, рен1н-анпотензин-альдостероново!, калжрет- кимново! систем,ейко-эано!Д1в, ендогенних опЮ1дних пептид!в, натр1йуретичного гормону (НУГ), покаэниюв гуморального та клтпшого ¡муштету, м>кро-реолопчних влаотивостой еритрошлчв, показнш'^в юнтрпнемортно!

функц11 мембран дшфоципв и патогенеэ1 ГХ; дослыдгення впливу ме-днкаментозних та неыедикаментозних аитиппертенаиЕних метода л1ку-вання на стан гуморалышх i kjítjihhux фактор^; вивчення ефекти-вноси первишш1 профилактики ГХ у oci6 молодого вжу.

Завдання Д0СЛ1Джешш.

1. Вивчити рсзповсюдженшть ПАГ i основних факторгв ризику ГХ серед ос id молодого BiKy та оцшнтн ix вначишсть для розвнтку ГХ

2. Еивчити стан основних нейрогушралышх вазоактивних систем (рен1н-ангютенэин-альдостероново1, кал1 кре i íi-kíhíhoboí , ейкоэано1-Д1В, ендогенних опю1Дних пептидов, НУГ) при ГХ, ПАГ i осковних факторах ризику ГХ

3. Еивчити покаэники гуморального та клтшного 1мун1тету у хворих на ГХ, ПАГ i oci6 в основними факторами ризику ГХ

4. Досл1Дити момпвють участи ¡мунно! системи в генез1 експериментально! ппертензи т вивчити вплив ттерлейкшу - 2( IJI-2) (медштора ¡мунно! системи) на протыкания емоц1 опально i ппертенэп

у пзцкк1в.

Б. Вивчити пружно-пластичш та агрегац1йн1 властивост! epiiTpoiyiTiB; покаэники, шр характеризуюсь юнтранспортш гмпш мембран "лшфоцит:в при ГХ,. ПАГ та факторах ризику ГХ

6.0ц1нити вплив 1АП1 (каптоприлу i еналаприлу), ' комбтаци каптоприлу г ппот1азидом, мзгниотераш t та плазмаферезу на гуморальн1 i кл1thhHí патогене*иши фактори у хворих на ГХ

7. Еивчити можливють проведения та ефективнють первишкн профилактики ГХ серед ос1б молодого В1ку.

Hayitona новизна роботи.

В результат! досл1джння встановлен! частота ПАГ, основних' факторi в ризику ГХ та íx внесах в рсэвиток ГХ у ocíd молодого вжу. '

Показано, шр при ГХ у oci6 молодого В1ку виявляються значн! нейрогуморалыи поручения, hiíí. эаледать В1д стадп захворювання, стану гемодинамши j основних факторш ризику ГХ

Одержат в результат! Д0сЛ1Дження дан1 св!дчать про наявн!сть нейрогуморальних эшн у оснб а ПАГ. При поеднанш ПАГ а обтяженою спадковютю'го артер1альшй rinepTOHiS (АГ) i зайвою вагою пла (ЗВТ) виявляються певт особливост! стану нейрогушральних факто-

р1в-перш за все, шдЕшцення активност1 пресорних простагландишв (ПГ) б поршшнш э депресорними, шр .може сприяти прискореному розвитку ГХ

На шдстав! вивчення 1мунолог1чних показшшв обгрунтована можлиВ1Сть' видц1ення при ГХ патогенетичного Еар1анту захворювання,

ПРИ ЯКОМУ У ХВОРИХ ВИЯВЛЯШЬСЯ 1МуНОЯОГ!ЧН1 ВМ1НИ.

В результат! экспериментального Д0СЛ1Д«ення одержат дань як! вказують на участь 1нтерлейк!ново1 ланки ¡мунно! сиетеми в патогенез! первннно! АР.

При ГХ у хворих молодого в!ку ветановлеш прояви мембранного дефекту еритроциив 1 л1мфоцит!в. Мембрана порушення виявляються не т!льки на стади стаб1ЛЬН01 ГХ, але 1 на початков!й стадп эахво-рювання, а також у ос 16 молодого в^ку з ПАГ, переважно э обтяженою спадков!стю по АГ, цр може вказувати на первинн!сть мембранних эм1н в патогенез! ГХ

Встановлено, що шд впллвом 1АПФ: каптоприлу та еналаприлу, комбшовано: терапн каптоприлом 1 ппопааидом, магштотераш 1 та плазмафэрезу в^дбуваються суттев1 зм^ни р!зних патогенетично вагомих при ГХ систем: ренш-анпотензиновох, кал1кре1н-к1Шново!, простано-1Д1в, НУГ, а також М1крореолог!чних властивостей эритроцитов, яш опосередковують Ппотензивну дно цих антиппертензивних засоб1в.

Показана можливють гальмувашш росту розповсюдження ПАГ серед ос 16 молодого в1ку шляхом проведения заход1в в первинно! проф1лактики ГХ, направлених на корекцио ПАГ та основшх фактор1в риэику ГХ

Драктичне значения роботи.

■ Лрактичне значения дисертацп заключаться у встановленн1 критерпв, як1 доэволяють вже при ПАГ 1 на раншй стадП ГХ видишти хворих, щр магать ризик прогресування захворювання: хворих з обтяженою с!падков1стго по АГ, ЗВТ, з Шдвжценим вгдношенням р1вн1в в кров! пресорних ПГ до • депр'есорних, гшиенням пружно-пластичних властивостей еритрощшв 1 мембранного потенщалу лшфоцитав.

Описан! найб!льш значш нейрогуморальш змпш ( зшшення р!вшв в кров1 вазодепресорних 1 антиагрегацШшх иростано1Д1в 1 шдвищення р!вн!в простано1Д!в, як! володиоть вазопресорними 1 проагрегаци1нимн

властнвостямн) та iмунологiчнi поручения (шдвшцення pibhíb в кров! циркулюючих шунних комплекс ib (Ц1К), ¿муноглобули-пв Е i G, ауто-антит1Л. до л1попрогб1Д1В низько! гуетинл С ЛПНР)), кр молс/ть опосе-редковувати ранни! роэвиток судннннх уражнь, прискорення ате-росклеротичного процесу при ГХ i hkí необх^дно враховувати при до-Oípuí терапи.

Одержан» в робот i дат про вплив вивченпх медшгаментозних (кап-топрил, еналаприл, комбтащя каптоприлу та ппопазиду) i немеди-каментозннх ( магттотератя, плазмаферез) методов Л1кування на стан вазоактнвних дейрогуморалышх систем, 1мунолог1чних i клтшних факторов дэють можливють вдосконалюватн длферешийовану терапию ГХ

Показана доцоьшсть раннього вияву ПАТ та основних фактор!в рпзику ГХ i üx корекц! i з'метою перзннно! профилактики ГХ у ос i б молодого в i ку.

Положения. ш виносяться на g ахнет.

1. НаЛб1льш значуидми факторами для роз витку ГХ у oci6 молодого вису е ПЛГ, ЗВТ та обтялена спадков)сть по АГ.

2. Для початково! стади ГХ i ПАГ у ос1б молодого BiKy характерна аитпв1зац1Я нейрогуморальних вазоактлвних систем. Прогресування ГХ в1дбувагться на фон i знпяэння продукцн нейрогуморальних факторов з перевагою пресорнлх агентíb над депресоршши.

3. При ГХ мокливе вадлення вар1анту захворювання, для якого характер»! 1мунолопчн1 змиш: п!двищення в кров! piBHiB шуноглобулшв Е i В, Ц1К i 1Л-1, абсолютного'числа В-л1мфоцит1В, атиэння функционально! актнвностi Т-л1Мфоцит1в i поруиення ix рецепц! i До 1Л-2.

4. 1Л-2 впявляе вирадену i тривалу ппотензивну дш в' експерим9НТ1 у пацкшв з еыоцюнальною ппертегшега. '

5. У хворих на ГХ вгл в • початков irt стади захворювання встановлэш поруиення прузшо-пластичних i агрегац1йних властивостей еритроциив, попршення катюнтрапепортно! фулкцп мембран , лимфоцит i в.

6. У частини ос 16 молодого В1ку з ПАГ i обтяпэною спадковЮтп по АГ виявляеться в1дсутшсть компенсаторного шдвищэння pibhíb в кров i депресорних ПГЕ1, зшшзння властивост! еритроцит!в дефор-

муватися. ! вшмення мембранного потенцюпу лгмфоцзгпв.

7. Досягнення Ппотензивного ефекту в результат 1 застосування при ГХ 1АЛФ (каптоприлу та еналаприлу), комб1нацп каптоприлу в Ппот!азидом, магштотерапП i плаэмафереэу супроводжуеться в Щлому поэитивними зрушеннями нейрогуморадьних пресорних й депресорних фа-ктор1в. Використання плаэмафереэу поряд з•нейрогуморальними зм1нами призводитъ до полшшення клштних показнимв - пружно-пластичних властивостей еритроципв. Разом з тим при лшуванн! каптоприлом • в ряд! випадк1в виявляеться шдвшцення pibhib в кров1 Ц1К,' щр потребуе диференщйованого добору терапП.

8. Проведения проф!лактичних заход!в по Koperaji ï ПАТ i основних фактор!в ризику ГХ дозволяе загальмуватл picT поширення ПАТ серед ociб молодого в!ку.

Впровадження результатiв доел!дження в практику.

Результат досл1дження подан! в чотирьох методичних рекоМендац1ях.

Результати наукових розроСак демонструвалися на ВДНГ УСРС (1988, 1989), де були удостоен1 Дипломов III ступеня, i на ВДНГ СРСР (1986,1988), де були Б!дм!чен1 бронзовой медаллга та Дипломом IIJ ступеня. Результат роботи також були удостоен i Диплому III ступеня Президи Правл!ння Укра!нського наукового кардиолог1чного товариства (1985), Диплому II ступеня Хармвського наукового медичного товариства (1987).

Матер!али дисертацп використовувались в лекциях для Л1кар1В в 1нститут1 тералП АМН Украгни, в лекц!нх i практичннх заняттях на кафедрах внутриших хвороб Харк\вського медичного тституту.

• Результат досл1дження впроваджен! в роботу ллсувалышх заклад!в Харк!всько1, Сумсько!, Донецько!. Запор ¡зько!, Луганськш, ВПшицько! областей Укра! ни.

Апробйиця дисертащi в!дбулагя 25 червня 1993 року на зас1дашп Ечэно! ради 1нституту Tepaniï 'АМН Украпш. Дисерташя рекомендована до захисту.

OchobhI положения i результат роботи донов!дались i обговорювалисъ на Miжнароди i fi кон$еренцп э проф1лактично1 кардЮлогП (Москва, J985). IV В^рсотзному трдi r.ap,iiслог in ПАук

ва,1986), VIII а*1ЭД1 TepaneBTiB Грузii (Кутаю», 1983), II э" 1ЭД1 ка-рд1олог1в Узбешютану (Ташкент, 1988), респуСл1канськ1й науково-пра-ктичн1й конференцп "Немедикамент0зн1 мвтоди л!куваяня в юншц! внутршшх хвороб" (XapKiB,l93l), республ1канськШ науков!й конференцп "Роль ейкозано1Д!в в патогенез! " та терапП серцево-судинних вахворювань" (Харкав, 1991), IV конгресс cbitoeoi федерацп Укра1нських Л1карських товариств (XapKiB, 1992), XIII а'хзд! терапевпв Укра1ни (Тернотль, 1992), IV э'ОД1 кардюлопв Укра!ни (Днепропетровск, 1993), республ1канськ!й науково-практичшй конференцп "Актуалып проблеми юимчно! фармакологи. (Перспективи розвитку науки та викладання") (Шннйця, 1993), респуСЛ!канськ!й на-уков1й конференцп "Нояе в шшичя1й фармакологи та фармакотерап!! аахворювань внутриших оргшмв" (Харшв, 1993), обласних на--уково-практичних конференциях (1987,1989,1992).

Публ1каци. По T6Mi дисертацп опубликовано 40 роб!т, одержан! авторське св!доцтво, позитивне рнаення по ввявц1 на Einiaxiд 1 2 при-opirreTHi дов!дки по заявках йа винахода, видано 4 методичм реко-мендац! i.

Структура !_ обсяг дисертацп. Дисертащя складаеться !з вступу, огляду лиератури, 8 роздшв ' власних спостереяень, эаэериеняя, ВИСНОВК1В, практичяих рекомеидацт, списку Л1твратури, щр вклпчае 438 po6iT. Дисертащя- викладена на 359 стортках мапянопису та ¡л!ястропана 16 малинками i 31 таблицею.

SMICT РОБОТИ

Матер!али i_ метод» досл!дження.

3 метою виконання' завдань дано! роботи проведено 1Шн1чнэ та' ешдешолопчне дослтджэшя.

Климчне доел ¡дли mm було зд!йснено серед 306 хворих на ГХ (198 чоловiKin i 108 жигок) i 102 чолов!к з ПАГ (78 Ч0Л0В!К1В 1 24 ж!нки) ciirai гид 17 до 44 рок!в.

Ляп дтгностики J'X i ПАГ, виэначення стади ГХ Сула використана 1отг'иф)клЩп рюя (1978). У в!дпов!Дност! з Щеп класиф!каЦ!ЕВ I <;тл,п1я Г'( уг'тгшоя.ч<?на в 175 хворих, II стад!я - у 131 хворого.-

ТЬпнбппцо г.чпи'-те сбстежрння хворих на ГХ 1 .ПАГ'дозволило

- 10-

виключити в них симптоматичну АГ.

В кл1Н1чие оботеження було включене.127 практично здорових oci6 (94 Ч0Л0В1КИ i 33 ж1нки) bikom в»д 20 до 32 poKiB s факторами ризику ГХ: обтяжною епадков1СТЮ по AT, ЗВТ, падкирним вживаниям кухонно! сол1, курениям 1 Г1Перхолестеринем1ею.

Контрольну трупу складали 42 практично здорових чоловШ! без фагаоргв риаику ГХ (30 чолов1К1в i 12 жшок) bikom В1Д 19 до 38 P0K1B.

Е обсяг кл1Н1Чного обетеження увКНлли так1 методи: загально -клппчш методи, в тому числ! визначення йоказник!В лнпдного обм!ну; оц!нка стану центрально! i периферШног гемодинамики методом тетраполярноз груднох реографп га Cubicek W. (1970) в модиф!кацп Пушсаря Ю. Т. та ствавт. (1977); 0Ц1Нка внутрюерцево! к!нетики за допомогою ехокардюграф1 S в М-ре жим i на anapaTi "AL0KA SSD-280"(HnoHifl) за загальноприйнятою методикою.

Еивчення стану нейрогуморальних систем: актившсть решну плаз ми (АРЛ), • bmict в кров i анпотензину II (АН), ангштензин-перетворюючого ферменту (АПФ), альдостерону, ПГЕ1 i ШХЕЙ^, стабильного метаболиту простациюпну - 6-кето-ПШ^1 стаб^ль-ного метаболiту тромбоксану (Тх) А2 -ТхВ2, лейкотриешв (ЛТ) С4, В4 i С4/04/Е4,_/3-ендорфППв i лейцин-енкефал1Шв проводилось радю-iмунолог1чними методами; визначення активности каЛ1кре1ну i bmict кал!кре1ногену в кров! - спектрофогометричним методом üacxiHOi Т. С, i Кринсько! A.B. (1974); визначення концентрацП НУТ в кров1 -енаиматичним методом за ступеней 1нпб1рування стандартного препарату Na-, К-АТФази, одержаного э мозку пацюк1в (Wae Gregor G. , de Wardener Н. ,1987).

ОЩнка 1мунного статусу проводилась на п!дстав1 даних вивчення кл1тинного i гуморального 1мун1тету.

Стан шн тинного 1мун1тету вивчали наступними методами: визначення Т-,В-л1мфоцит1в за допомогою розеткоутворення; оцшм субпопуляц1й Т-л1мфоцит1в (Т-хелпер1в i T-cynpecop'ib) за допомогою набор1в моноклональних антипл ЛТ4 i Л18; реакция бласттрансформац! < Л1М$оцит1в (РВТЛ) з ф1тогемаглютишном (ФГА) за Чередеевим Л. Н. (1977) в модиф!кацп Скобельцино* 6. С. (1978); оцшка реакцн

лнмфоципв на реиомСНнантний Iл-2 людини (Льв1всьш!й НД1 гематологи та переливания кров!) в доз! 50 од/мл без додатку i при cyMicuowy додатку ФГА в субоптималыий доз! - 5 мкг/мл; 0Ц1Нка фагоцитарно! активност! нейтрофшв в кров! за Пэтровим Р. В. та сшвавт. (1984) i Кудрявицьким А. 1.(1985).

Вивчення стану гуморального ¡мунлету ' проводили шляхом виэначення вшсту в сироватт кров! ¿муноглобулпнв G,A,M К1лыс1сним штодом рад1ально1 iмунодифувi S в гел! по Mancini Q. та сП!вавт. (1965); piBiiiB Ц1К в кровi методом Haskova V.' та сшвавт. (1977); PIbhib в кров! шуноглсбулиив Е, аутоантипл до ЛГНГ та pibhîb 1Л-1 шуноферментним методом за допомогоп тест-систем.

В рамках вивчення ii.iyimoro статусу було проведено тшнзування xnopitx «а ГХ, ПАР ! практично ¡эдорових ос 16 по HLA-антигенах I нлзсу (10 антигенах локусу А, 18 антигенах лскусу В ! 5 антигенах локусу С) i II класу (8 антигенах локусу DR i 1 антигену локусу DQ) в стандартному'шкролнфцт'отоксичиому TecTi (Зарецька Ю. !£ , 1983) за допомогою антисироваток Санкт-Пэтербурського НД1 гематолог!ï ! переливания кров! та гематолог¡чпого паукового Центру (м. Москва).

Б обслг клшчного обсте.тяпня входила оцшкз шкрореолопчних характеристик ерптроцит!в:. внпчався покаэниг прукно-пластичпих пластивостей мэыбран- еритроцппв - влзстив^сть бритроципп деЗормуватисл по методу Осецького 0. I. (1992) за пвидк1стю (V) г.итианпя суспгшзИ еритроцппв через кашлярл Д1амэтром меппим за Д1аметр еритроцита (бмкм) за допомогою термопластичйого анал!затора гл!тинних сусл?из!й i систем! сканування температур; здШснювалась оцшю агрегат йшге властисостей еритроципв за показинком агрегац!! еритроциив по методу Ati;!HS3i I. R (1979) в модиф1кацП Маврова' I. I. та Каруни Б. I. (1985),

Проводилась оцшка ганцентрац!ï натр!ю i каяио в эритроцитах, плазм! кров! i добов1й сеч) методом полум'яно! фотометри (Петрухт О. Я , 1987).

В робот! випчались тага« показти»т, . я!» характеризуете юнтрапспортиу функцш мамбрап лш.'оципв _ перифер!йпо! itponi: виэначетт йеличини мембранного потетиалу л1фцит!в за допомогоп флуоресцентного потеши алчутлнвого зонду- 1-ан!Л1но'наФггал!н-7-сугьфо-

нат на спектрофлуориметр1 Hitachi (Ялошя) (Гуковська А. С. тасшв-

авт. ,1984); внзначення зм!ни (Д) мембранного потенщалу лимфоцит iß 2 +

шд впливом обробки Ca - юнофором А 23187 (Гуковська А.С. та ешв-авт. ,1984); в1м!рювання активное?! На- ,К-АТФази i Са-АТОази S л!мфоцитах (Seiler S. М. et al. ,1985).

Юшичне обетеження у 1Б1 хворого на ГХ i 34 хворих на ПАГ було проведено в динашщ медикаментозно! та немедикаментозно! терапи.

34 хворих на ПАГ i 35 хворих на ГХ I стади були обстежеш до i шеля MarHiTOTepanii без вастосування ппотенэивних препарапв. Для MarniTOTepaniI використовували апарат "Полюс-101", генеруючий зм1нне низькочастотне магнине поле. 1ндуктори-солено !ди апарату Наклада-лись на потилично-ворину зону хворого. 1нтенсившсть магнитного поля добиралась ¡ндив!дуально. Курс д1кування - 10-15 процедур, час процедури - 15-20 хвшшн.

У 64 хворих на ГХ II стади була проведена терап1я 1А1И: каптоприлом в доз! 50-100 мг/добу (34 хворих) ! еналаприлом в доз! 20-40 мг/добу (30 хворих). Л!кування 1АПФ було проведено у вигляд! конотерапи на протяз1 4-х - 8-ми тижЩв.

28 хворим ГХ II стади проведено обстеження в динашщ л!кування каптоприлом в доз1 100-150 мг/добу i ппот!азидом в доз! 25-100 мг/добу (2-4 рази на тиадень) на протяз! 4-6 тижн!в.

26 хворих на ГХ II стади рефрактерних до комб!новано1 антиппертенэивноз терапи трьома-чотирма препаратами з р!зними мехшизмами ди були обстежен! в динам^Щ вастосування плазмаферезу (2-4 сеанси). Плаэмаферез проводили за допомогою рефрижираторноi центрифуги К 26 Д (НДР) 1 пластикатних контейнер!в "Гемакон 500/300" э видаленням за один сеанс 700-1200 мл плазми i и замтцэнням ф13!олог1чним розчином з гепарином (до 15 тисяч одиниць).

3 метою вивчення рол1 iмунолог!чних показник!в в розвитку есенщально! АГ було проведено досл!дження впливу 1Л-2 на протiкання Ппертензи в експериыент!.

МатерЮаом для експериментального досл!дження ефекту 1Л 2 послужили нелшйн! бш пацкки pisHoi стаи 5-7 м1сячного BiKy вагою 200-260 г з викликаною емоцюнальною г!пертенз!БЮ i з нормаль ним ар~ терюшьним тиском (AT).

Модель емоцюнально! ппертенэм створювалась в умовах ."конфлютних ситуаций" шляхом щрденного (протягом одного мюяця) електровшрного подраэнення кхнщвок протягом 1 години електричним струмом напругою 10-100 В в 1мов1рноелому режим! э врахуванням 1ндив1дуально1 реактивносп тварин.

Реестрац!я сиетоличного AT виконувалась електроплетиэмограф!ч-ним способом а хвостово! артери пацюмв з використанням ртутного манометра, ¿ндикатора '4M 789" i резиново! оклюзивно: маншти.

Введения рекомб!нантного 1Л-2 людин! (Льв1вський НД1

гемзтологи та переливания кров'О зд^йснгавалось одноразово П1ДШК1рно

э

в зону задньо! кхнц1вкл тварини В доз! 5.10 од на 1 кг ваги ( обсяг iH'cKitn не перевишував 0.3 мл).

Систоличний AT рееструваЪся через 2 години шсля введения, препарату i щоденно на протяз: наступних трьох мюящв.

Ешдем1олог1чие досшдженнл було-проведено серед велико! групй студентов трьох ВУЗ!в м. Харкова - 4194 чолов1к висом в1д 16 до 29 рок!в (2603 чолов1К1в ! 1691 ж!нка) протягом Б-ти poiciB nppi'iHo.

В обсяг суц!льного ешдемюлог^чного досл!дження студент!в входило виявленяя АГ, ПАГ та факторов риэику ГХ обтязпено! спадковоси по 'АГ, ЗБТ, надм!рного вгтвання кухонно! сол1, хрон!чно-го HepEOBD-nciixi4Horo перэнапруяэння, аловгавання алкоголю, кур!ння, низько! ф!зично! актиййост! (1IIA), пперхолестеринеш i.

Виявлення АГ, ПАГ ! фактор1В ризйку ГХ проводили за критер!ямй В003 (197Э). та критер!ями, розробленими в Шжцентров!й Всесоюзшй кооперативн!й програм! по вивченню ешдемюлогп i проф'!лаютпот АГ та факторов риэику 1шеМ!чно1 хвороби серця серед молод! р!зних perioHiB СРСР (1983-1988) (координат йний центр - 1нститут" профоактичмо! кардюлогп ВКНЦ АМН СРСР), в рамках яко? ! проводилась ешдемЮлопчна частина дано! прац1.

Висновок про спадкову обтпженють у обстеленого робився у

випадку наявност! АГ у батыив; ЗВТ рееструвалась при величин!

2

¡ндексу Кетле > 25кг/м ; в групу надм!рно вживаючих кухонну С1ль вiдносили оп1б, як! В1ДМ1чалй при анкетуванн! звичку досолсвати вже приготовлену inу: про наявшсть хрошчного нервово-пси-хдчного перенапруженпя ( частих психоемоцюнальних травм, стресових

ситуац!й) судили ва даними анкетування! до ОС1О, зловживаючих алкоголем, в1дносшш обстежених, влшваючих алкоголь шрденно, абодек1лЬ-ка раз!в на тиядень; наявшсть куршня вгдшчали при викурюванш > 1 цигарки в день; НФА реестрували у випадках, якщр обстежений ваймався ф!эичною культурою чи спортом меяше 7 годин на тиждень; ппер-холестеримешею реестрували при ршн1 загалыгого холестерину в кров1 01льше 5. 73 ммоль/л.

Серед ос1б в АГ 1 ПАТ проводили повторив обстеження протягоы 1-3-Х М1СЯЦ1В ДЛЯ ОЦ1НКИ стаб1льноси шдвишэння АТ 1 для д1агностики вторинно! АГ ( при неоОх1дност!'в стацюнарних умовах),

У в 1дпов1дност1 0 одним 1з завдань еп1дем!олог1чного дбсл1дження -ощнкого ефективноси 1 молишвосп первинки проф1лак-тики ГХ, вс1 студенти були розд1лен! на дв! групи: групу втручання (2028 Ч0Л0В1К) 1 групу ПОР1ВНЯННЯ (21Е6 ЧОЛОВ1К). Б груш втручання силами науково-досл!дницько1 бригади проводились проф1лактичн1 заходи, направлен! на кореквдю фактор1в риэику ГХ зниження ЗВТ,' л1к-В1дащю надм)рного вживання кухонное сол!, курения, зловживання алкоголю, НФА за допомогою сан!тарн0-0св1тн!х заход1в, Шдвищення ф!зичноз активность психотерапевтичиого впливу. Зд1йснювалось також лжування хворих на ГХ 1 НАГ за допомогою немедикаментозних метод1в (психотерашя, л1кувальна физкультура, магн!тотерал1Я) 1 за показаниями - за допомогою гхпотензивних препарат¡в 1-го ступени медикаментозного Л1Кування'ГХ зпдно рекомендац!й ВООЗ (1978).

В груш пор*'вняння спещальний комплекс заходов не зд!йснювався, а одержан! дан1 про поширення АГ, ПАГ 1 фактор!В ризику ГХ лише передавались в оздоровч1 пункти в!дпов1Дних вуз1в.

• Математична обробка була проведена за допомогою сучасних методов статистичного анад1зу 1з застосуванням пакету статистичних програм ВМОР.

Результати еп1дем!одог1чяого вивчення фактор!в ризику ГХ Ешдемюлопчне досл1дження, проведене серед студешмв, виявило значну поширешсть ряду факторов риэику ГХ

" ОбТядена спадковють по АГ виявлялась у 18.6 % чолов1к}в 1 18.4% Я1НОК (р>0.05); ЗВТ - у 13.4 % чолов1К1Б 1 15.9 7. ж1нок (р<0. 05); кутиння - у 37.1 % ЧОЛОВ1К1В 1 2.3 7. Ж1 нок (р< 0. 05). До

деягал м»ри менше виявлялось надм!рне вживання кухонно! ссШ (7.7 X у чоловшв 1 6.0 % у жигак, р>0.05), хрон1Чне нервоЕ0-псих1Чне пе-ренапруження (9.0 % у чолов1К!в I 11. IX у Ж1Нок, р>0.05), Г1пер-холестеринекия (5.5 7. у чоловшв 1 7.0 I у жлюк, р>0. 05). Зловжи-вання алкоголем серед обстежених студент!в не було выявлено. Значно посиреною була Н2А - 49. 5 X серед чолов:к1в 1 73. 6 % серед ж1нок (р<0. 05).

Лервинна АГ при обстежешн була виявлена у 0. 9 7. чолов1к1в 1 0.2% ж1нок (р>0.05), ПАГ - у 11.9 X чоловшв 1 2.3 7. Ж1Нок (р<0.05). Симптоматична АГ д^агностована у 6 чолоВ1К!з (0.2 %) 1 4 жнюк (0.2 %), 1 Ц1 особи були виключен1 13 подалыюго аналгву.

Проведений двомзрний кореляцШшй : багатом:рний анал!з виявшш певний взаемозв'язок М1Ж Р1ВНЯ)Я1 АТ 1 факторами риэику ГХ.

В результат! двом1рного кореляц;йного анал!зу встановлена слабка, проте статистично Б1ропдна позитивна кореляц1я у чолов1клв: мдж систоллчлим АТ з одного боку 1 ¡ядексом Кетле (+0.22, р<0. 001), коефЩ1ентом атерогенност! (+0. 21,р<0.05), обтяженою спадковютю по АГ (+0.20, р<0. 001) - э другого боку,- у ланок - шж дгастоличнии АТ 1 1ндекеом Кетле (+0.18, р<0.01).

Числений регресивний . анализ дозволив установит неэалежний зв'ягок систоличного- АТ 13 наступними факторами ( в порядку зменоення сили зв'язку): у чоловгшв -куртня (процэт додаткового внеску -2.0 ?.), надм^рне вживання кухонно: СОЛ1 (1.7 X); у ж!нок -куртня (9.2 X), ¡ндекс Кетле (1.6 X); Д1 ас то личного АТ з тагам! факторами: у чолов1к1в'- шдекс Кетле (4.7 7.); у жпюк - индекс Кетле (9.6 7.), обтяжена спадкозюгь по АГ (3.0 %).

За даними п'ятнр!чного еп^демюлопчного досл!дження студенив-в груп! пор1вняння ( в як^й не проводились проф1лактичн1' заходи) Оула вивчена значим!сть окремих факторов ризику для розвитку нових в1:падк1в ГХ Для цього був проведений шаговий дискрим1нантний анал!э в двох п!дгрупах студент!в: а)студенти, у яких за роки спостережання ГХ не впннкло, Остуденти, у лглх за цей пер!од розшшулась ГХ

Результат» шагового дискришнантного анализу св1дчать про те, ир найб!льш' ¡стогне значения для розвитку ГХ у половин в мають ПАГ, ЗВТ а обтяжена спадков!сть по АГ, а у «1нок - ПАГ 1 обтяжена

спадкозють по АГ.

Стан гуморадьних кл1тинних показник1в при ГХ, ПАГ факторах ризику ГХ.

Результати вивчення кейрогуморальних систем регуляцп судинного ТОНУСУ СВ!ДЧИТЬ Про ix ЗНаЧНу ЗМ1НУ ПРИ ГХ В ОС16 молодого В1ку.

У хворих на ГХ I стадп В1дм1чаеться активащя ряду пресорних 1 депресорних систем. Перш за все виявляеться шдвищення таких пресорних факторов, як АРП до (3. 24+0. 36) нг/(мл. год) ((1.96+0.31) нг/(мл. год) - в практично здорових ос1б, р<0.05) 1 ПГФ 2^-(1.65+0.18) нмоль/л ((1.07+0.16) нмоль/л- в контрол!,р<0. 05). 3 фа-ктор1В, як! вслод!ють вазодилятаторними властивостями, статистично в 1 рог!дно при ГХ I стадп пЩвшуеться: активнють кал1кре1ну в кров! - до(83. 4+5.7)од/л ((56.6+8.2) од/л - вконтрол!, р<0.05) 1 Р1вень ПГЕ1 в кров! - (2.66+0.27) нмоль/л ((1.88+0.22) нмоль/л - в •контроле, р<0.05). В! рог 1 дно П1двищеними при ГХ I стадп також були Р1БН1 в кров1 наступних вааоактивних фактор1в: НУГ - (51+8) мкмоль/л (в контрол1 -(28+5) мкмоль/л, р<0. 01), лейцин-енкефал!ну-( 1.56+0.14) мкг/л (в контроле -(1.06+0.10) мкг/л, р<0.01) 1 А -ендорф1ну -(56.7+2.0) нг/мл ( в контрол1 -(29.3+6.2) нг/мл, р<0. 01).

При ГХ II стадп стан нейрогуморальних систем в!др>зняеться в^д такого при I стадп. У хеорих на ГХ II стадп у пор1Внянн! з .1 стад!ею в!дм1чаеться эниження АРП, активности калтре^ну, р^вшв ПГЕ1, £-ендорф!ну 1 лейцин-енкефал^ну в кров! до показник1в у практично здорових ' ос!б. Виявляеться эниження в кров1 р^вня метаболиу депресорного фактора простацшшну -6-кето-ПГФ1^ , який стае в!рог!дно нижче ((122.5+6.4) пг/мл, р<0.05), н!ж в контроле ((146.7+5.1) пг/мл), гшдвищення вм!сту метаболиу пресорного агента ТхА2 - ТхВ2 до (126.3+15.4) пг/МЛ ((76.4+12.9) пг/мл - в контрол!, р<0.05) 1 НУГ до (67+7) мкмоль/л ((28+5) мкмоль/л - в контрсш р<0.001). Вм1ст пресорного ПГФ?ыв кров1 хворих на ГХ II стадп аалишався в!ропдно шдвищеним в пор1внянн1 з контролем. Р1вн! ЛГ 1 АПФ в кров1 при ГХ в ц!лому не В1Др1знялися в!Д пока-8НИК1В в контроль

Проведений корелящйний анализ вивчених нейрогуморальних фактор!в у хворих на ГХ вказуе на зв'яэок ряду з них з показниками гемодинам!ки. Встановлеш позитивн! кореляц1йн! ав'язки м!ж эага-

льним nepKfiepiSHKM ёудпнним опором (SIICO) ' i ветчиною в;днош?ння JITC2¿ до ПГЕ1 (r=+0. 38,р<0.05); д1астол:1чннм АТ i ЕУГ (г-+0. 36, р<0. 05); ЗПОО i НУГ (г=+0. 40, р<0. 05). К~гативн1 кореляц:;"Ш1 эв'язки зиявлен! mí* ЗПСО i р»внем ПГЕ1 (г=-0. 32, р<0. 05); píbhsm НУГ i ударним об'емом серця (г—0.35, р<0.05); ЗПСО i р!внем б-кето-ПГ'И^ (г=-0. 33, р<0. 05).

Еиявлен! також кор?ляц1йН1 взаемоэв'явки mi» рядом нейрогуморальних фактора: mi л р»внем ПГЕ1 i НУГ (г=-0. 38,р<0. 05) ¡ mí« ТхЕ2 i б-кето-nreiji (г—0. 32,р<0. 05); míx bmíctom ТхВ2 i piehem ПГЕ1 (r=-0. 30, p<0. 05).

Ictothi bmihii нейрс-гуыоральних систем виявляються вже при ПАГ.

Ейлвлена активация у хворих на ПАГ ряду пресорних .i депресорних факторов, сшвставлена э такою у хворих на ГХ I стады.

Píbhí АРП ((3.38+0.34) нг/(мл. год)) .активнють кал1кра1ну ((98.6+4.3) од/л), piBHl ПГЕ1 ((2.94+0.32) нмоль/л), ПГФ2,* ((1. 70+0. 22 нмоль/л), ^-еидорф1Н1в ((47. 4+1. 6) нг/мл), лейцин-енке-фал!н1в((1.37+0.08) мкг/л) i НУГ С(46+6) мкмол!/л) в кров1 були в i pon дно вище, н!ж в контроль

Досл1дження стану. нейрогуморальних покаэник1в при ГХ i ПАГ в эалежносп В1д' наявност1 . фактор1в риэику ГХ показало, пр У 38- X хворих на ГХ I стад!-i i 28 % хворих на ПАГ э обтяженога спадковютю-по АГ не виявлялось тдвищення в кров i pibhíb депресорного ПГЕ1. В той ж? час у хворих на ПАГ i ГХ I стад!i 3 ЗВТ В1ДМ1чалась.тенденц1я до пiдвищення píbhíb в кров1 ПГФ2с< у пор1внянн1 з хворими без ЗЕТ. При цьому у хворих на ПАГ i ГХ I стади з поеднанням обтяжено: спад-KOBOCT1 по АГ i ЗВТ в1дм1чалось п1двищешш в!дношення ПГО^до ПГЕ1 'у nopiBHRHHi з хворими на ПАГ 1 ГХ I стади без обтяжено! спадковост1' по АГ i ЗВТ.

Анал1зуючи виявлет ЗМ1НИ перш ва все необх1дно зверпуги увагу на актнвацш нейрогуморальних систем на початков1й стади ГХ i при ПАГ. Це мояе В1д0бра;гати комленепторну стадно напруги m початку , захворювання. Перепд ГХ в II стад1го, розвиток захворюваннл ¡з стаб!льно високим АТ супроводжуеться змтою сп1вв1дношешга нейрогуморальних факторi в в б1к переважання пресорних агент i в, пр обумовлюе стабшэацио АТ.

Разом з тим, у частини ОС16 з ПАТ 1 ГХ I стады з наявтстю обтяжеио! спадкоЕосИ по АГ не В1ДШчаеться компенсаторного П1Д-. вищення равня в кров! депресорного ПГЕ1, щр може бути зв'язано з первинними порушеннями продукци Ц!е! субстанцп в нирках (Щулутко Б. I. ,1987) 1 може сприяти б1льш швидкому прогресуванню ГХ

Значно може прискорити прогресування ГХ також виявлене при ГХ I сгади у хворих 13 сполученям обтяжено! спадковосТ1 по АГ 1 ЗВТ шдвищення В1Дношення пресорних ПГФЗл до депресорних ПГЕ1.

Защкавлюють одержан! дан! про шдвшценя р!вня НУГ при ПАГ 1 ГХ I стади, яке може розглядатися як прояв компенсаторного механ1-зму, щр забезпечуе нормальний натр1йуреэ в початков!й стадп ГХ Проте, призводячи до порушення кл^тинного балансу катюшв у гладком' язистих кл^тинах, НУГ може включатися в мехашзми стаб1л:эац11 ГХ

НеобХ1Дно також В1ДМ1ТИТИ виявлене при ГХ Шдвищення в кров1 метабол1ту ТхА2 - потужного Еазоконстриктора, агрегащйного 1 проатерогенного фактора 1 зниження вмюту в кров! метаболиту простац!1КЛ1ну - вазодепресора, шр волод1е антиагрегащйними 1 антиатерогенними властивостями.

Описан! ЭМ1НИ в систем! простано1Д!в сприяють як прискореному розвитку атеросклерозу при ГХ, так 1 прогресуванню само! ГХ

В результат! вивчення ¡мунолопчних ЭМ1Н при ГХ встановлено, шр серед хворих на ГХ виявляеться эначна частина ос^б з шдвищеними показниками гуморального змуниету. Так, у 34 % хворих на ГХ вияв-лено Шдвищення р!вшв в кров! !муноглобул!н!в Е, у 28 % -!муноглобул!н!в в, у 18 % ! 10 % - !муноглобул!Н!в М ! А. При ГХ встановлено також шдвишэння р1вн1в в кров! Ц1К - в 28 7. випадк!в.

Проте в щлому у хворих на ГХ дослужен! показники гуморального 1муШтету (р!вШ IмуноглобулШв: Б -(16.72+1:15) г/л, А--(1.80+0.10) Г/Л, М - (1. 30+0.10) Г/л, Е,- (153+11) кО/л; р!вН1 ЦШ-"(62+5) од) не В!др1знядись СТЙТИСТИЧНО В^рОШДНО В!Д IX р^ВШВ у практично здорових ОС!б ( Р!ВН1 !муноглобул!Шв 0 - (13.84+0.95) г/л, А - (2.04+0.16) г/л, М -(1.12+0.09) г/л, Е -(128+14) кО/л, р!ВН1 Ц1К -(43+6) од).

Досл1Джен1 показники гуморального !мун!тету у хворих на ГХ також не в1др!энялись В1рог!дно в залежност! в!д стат!, В1ку, стад!!

i тривалосп захворювання, наявност1 основних фактора ризику ГХ

Разом а тим В1дм1чена достатньо виражена тенденщя до нарошування piBUiB Ц1К, 1муноглобул1н1в Q i Е у хворих на ГХ II стадн в nopiBHHHHi э хворими I стадн.

Вивчення взаемозв' явку ¡мунологiчних i неПрогуморалышх змш виявило позитнвну кореляц1Ю Mi« р1внями Ц1К i актившстю кал1кре!ну в кров i при ГХ I стадп (г =+ 0.38, р<0. 05).

Серед покаэшшв гуморального !муштету, вивчених при ГХ Сули аутоантит1ла до ЛПНГ, ЯК1 поряд s ¡ншишГ факторами можуть бути в¡дпов!дальними за прискорення розвитку атеросклерозу у хворих на ГХ Естановлено, шр ревень аутоантипл до ЛПНГ був niдвижений в 26 Z, хворих на ГХ, переважно II стадп. Виявлено також в!рог!дне шдвииэння аутоантит1л до ЛПНГ' ((73. 4+5.2). 10*3 г/л) у хворих на ГХ э г!перхолестеринеМ!ею в nopiBJWHHi з хворими з нормальними величинами загального холестерину в кров i ((58.2+S. 0). 1б*г/л, р<0.05).

При вивченн! показник1в клтшного ¡мутитету в!дм!чена тенденщя, проте не в1рог1дна до шдвищення при ГХ I— 11 стадп абсолютного i В1дносного числа лейкоципв, Т- i В-л1мфоцит1я, Т-хелпер1в i T-cynpecopiB (з деяким переваланням останках i тенденц!ею до ?шш?ння В1дноиення Т-хелпер!п до Т-супресор!в) в пор!внянн! а практично здоровими особами. Виявлено статистично в^роПДНе зб1лызення

в Ц1Л01лу по rpyni хворих на ГХ абсолютного числа 0-

д

- luiTira ((0. 65+0.Об). 10 /л, р < 0.05) в пор1вняни1 а контролем' ((0. 32+0.09). 1С$ л).

Разом з тим анал!з одержаннх даних св1дчить про неоднор!дн!сть хворих на ГХ по в1днотенню До показник!в шитинного 1муштету. Tait, шдвшцення К1ЛЬК0ст1 Т-Л1мфоцНТ1в при ГХ в1дм!чалось в 32 % ви--падк1в, в 58 % випадк!в абсолютне число Т-л1мфоцит!в аалипилось в межах норми i в 10 7. випйдюв шло мюце незначне ix энижэння.

ШлыистЬ В-л1мфоцит)в в абсолютно! бшшост! хворих на ГХ (83 7.) заливалась в межах норми, шдвишувалась - у 17 X хворих. При , дьому у 12 Г, хворих виявлено 2-х i 3-х кратне niдвищрння абсолютного числа В-Л1Мфо1Ц1Т1в.

Лчатмз 'субпопуляц!йного складу Т-л^мфоциПв св!дчить про в!дсу-TiiiOTb при ГХ шфажяггаго дисбалансу Т-хелпер1В i Т- супресор!в: кое-

■ф1Ц1£НТ .ix в!дношення знаходився при ГХ в межах норми - 1.3 -2.2.

Статистично значно! валежноста вкаэаних показник^в шптинного шуштету у хворих на ГХ В1Д стади, тривалост: захворювання, гемодинам1Чних 1 нейрогуморальних показшшв, фактор1в ризику ГХ не встановлено.

Еивчення функц10нальн01 активном! Т-Л1мфоцит1в за даними РВТЛ з ФГА при ГХ не дало можливоси встановити в1роПдних в1ДМ1нностей хндексу стимулящ! Т-лшфоцит!в у пор!внянн! з практично здоровшли особами. Проте у 30 % хворих на ГХ ¡ндекс стимуляцп Т-л1мфоднт1в був нижче нормального р1вня.

Виявлена також тенденция до эниження шдексу стимуляцн Т-Л1М$оцит1В у хворих на ГХ э шдвшценими р!внями Ц1К у пор!внянн! э хворими з нормальними р1внями Ц1К.

При вивченн1 фагоцитарно! активност1 нейтроф1Л1В кров1 при ГХ в1дм1чена тенденция до IX зниження 1, перш за все, до зниження бактерицидно! активном! нейтроф!Л1В 1 ¡ндексу завершеноси фагоцитозу у хворих на ГХ 1 особливо ГХ II стадп з шдвищеними р1внями Ц1К.

Проведене в пращ вивчення ¡нтерлейкшово! ланки ¡мунно! системи показало наступне. У 33 % хворих на ГХ в1дм1чалось шд-вищення р1вня в кров! 1Л-1, у 26 7. хворих його ревень був внижений ! в 41 % - в межах норми.,

Значна вар!аб!льн!сть показник!в 1Л-1 в кров! хворих на ГХ не дозволила виявити статистично варогЩно! залежност1 його р!вн1в в!д Стад!! 1 тривалост!' хвороби, активност1 нейрогуморальних систем, 1мунолог!чних показник!в та фактор!в ризику ГХ

Вивчення рол! 1Л-2 в патогенез! первинно! АГ було проведено в двох аспектах: експерименталыгому та юптчному.

Досл!дження впливу рекомб!нантного 1Л-2 на протыкания експериментально! емощонально! ппертензп у пацюк!в виявило виражену ! довготривалу антиг!пертензивну дно препарглту.

Спостереження показало, шр систоличний АТ • у г!пертензивних пацюк1в статистично в!рог1Дно понизившись вже через 2 години шсля введения 1Л-2, збер!гався на пониженому р!вН1 протягом двох шсяцав. В груп! нормотензивних пацюк!в введения 1Л-2 п!сля слабо виражених р!зноб!Чних Коливань АТ в перш! години шсля введения препарату

викликало в i рог ¡дне шдвищення AT э максимумом на 8-й доб1 з наступили зниженням до початкового р1вня.

Оценка 1нтерлейК1Н0В01 ланки ¡мунно! сиетеми, яка Сула проведена за даними реакцп лшфоцшчв периферийно: кров! на реком-С!нантний 1Л-2 людини (без додатку i при сушеному додатку ФГА) у хворих на ГХ, дала так! результат.

В Щлому по груп! хворих на ГХ ¡ндекси активацп л1мфоцит1в у в!дповхдь на застосування 1Л-2 статистично В1ропдно не в!др1знялись В!д контрольних показник!в.

У хворих на ГХ не Оуло выявлено зниження реакцп л1мфоцит!в на 1Л-2 без додатку ФГА, шр може св1дчить про В1дсутн1сть при ГХ . зниження м1тогенно1 • дм 1Л-2 ( в викорнстован!й в робот! доз!) на неактивован! л!мфоцити.

Реакц1я л!мфоцит!в на 1Л-2 при сум1сному додатку 1Л-2 i ФГА була у б1льшост1 хворих на ГХ в мэжах показнишв здорових ociö (76 X), у 14 % хворих - шдвищена i у 10 % хворих знижена.

При вивчеш 1мунолог1чних П0казник1в у хворих На ПАГ в1дм(чено П1ДВИЩЭННЯ piBHIB В KpÖBi 1муНОГЛОбуЛ1Н1В Е, S i Ц1К у 18 %, 15 I 1 7 7. випадак1в, р1вня 1Л-1 в 10 X аиладкгв; виявлено шдвищення абсолютно! к1лькост! Т-Л!мфодит1в ! О-шитин у 15 %, 8 7, 1 12 7. хворих на ПАГ В!ДПОВ!дно.

Виявлено також деяке зниження в!дпов1дност! л!мфоцит!В на 1Л-2 при сум!сному додатку 1Л-2 i ФГА у В 7. OCiß 3 ПАГ.

1мунолог!чН! показники у ociö э факторами ризику ГХ, але з нормальним AT, ■ майже не в!др!энялись в!д таких в контрольна rpyni практично здорових oci6. Проте сл1Д вказати на те, щр у частини. практично здорових ociö's г!перхолестеринем!ею виявлялось шдвицэння' в кров! plBitiB ¡муноглобулиив Е (в 14 %. випадк1в), аутоантипл до ЛПНГ (в 12 7. випадк!в) i piBHIB 1Л-1 (в 12 7.).

В рамках даного досл1дкйння було вивчено розпод1л у хворих на ГХ i ПАГ антигеш'в HLA-головного комплексу пстосум1сност1.

Дан! розпоД1лу антигешв HLA I i И клас1в-серед хворих на ГХ i практично здорових oci6 вказумть на асоц1йц1ю ГХ з антигенами HLA В12 i DR1. ' Частота виявлення цих антигешв у хворих на ГХ була статистично вiрогiдно шдвишена (В12-33.3 7., DR1 -.30.7 Z) у

nopiBHHHHi IB здоровими особами (B12 - 12.8 %, p<0. 05; DR1-16. 2 X, p<0. 05). Ееличини выносного ризику (RR) для вказаних антигенiв булл наступними: B12-RR=3.12; DR1-RR=2. 76; величинн етюлопчно! фракщ! -с5, ЯК1 характериэували стушнь асощацп антиген!в з ГХ, складали: для Е12 - 0,24; для DR1 - 0.25.

Разом з тим частота виявлення у хворих на ГХ антигешв A3, В16, В18 була статистично В1рог1дно меншою, шж у практично здорових

ОС! б.

Анал13 розпод1лу HLA-антигешв при ГХ в эалежност1 В1д фактор1в ризику ГХ, нейрогуморальних i !мунолог!Чних показник!в не показав

1СТ0ТНИХ В1ДМ!ННОСТеЙ.

Розпод!л НЬА-антигешв серед oci6 в ПАГ не в1др!внявся ¡стотно в1д практично здорових ОС!б.

Приведен! результата вивчення ¡мунного статусу св1дчать про наявшсть приблизно у третини хворих на ГХ молодого вшу, в тому ЧИСЛ1 в початков!й стадп, а також у частини ос!б . э ПАГ,

! МУНОЛОГ ! ЧНИХ SMiH.

Встановлене при ГХ шдвищення утворення шуноглобулпив Q ! Е, зб!льюення р!вн!в Ц1К в кров! може сприяти розвитку судинних уражень, в першу чергу в нирках, ! прогресуванню захворювання.

Вказан! !мунолопчн! зм!ни i виявлене у частини хворих на ГХ шдвищення piBHiB у KpoBi аутоантит!л до ЛЮТ, очевидно, в!д!грають вадллву роль в прискоренш розвитку атеросклерозу в хворих на ГХ молодого BiKy.

Шряд з дим у хворих на ГХ в^ичаоться ознаки активацп В-системи !мун1тету ( Шдвищення абсолютно! ¡{¡лькост1 В-л!мфоцит!в), а також зниження у частини хворих на ГХ функц!опальноi активностi Т-л!мфоцит!в 1 ix абсолютного числа.

Важливе значения для прогресування захворювання моде мати встановлене у 33 % хворих на ГХ шдвищення р1вня в кров! 1Л--1 в зв'яэку з його Втягненням в регуляц1ю судинного тонусу шляхом взаемод! i э потужними вазоактивними нейрогуморальними фактора)«!, а також в ав'язку з останн!ми даними про пряму ппертензивну д^ю 1Л-1 (Насонов Е. Л ,1987; Bataillard А. et al., 1993).

Особливий интерес викликають одержан! в робот1 експериментальш

- гз -

дат про тривалу антиппертенгчшну дло 1Л-2 у пацюглв з емоц1 опальною ппертенв1Ею, шр може Еказувати на роль поруиення продукц! i ¡Л-2 (потужного медиатора imvhhdi системи (Утетев B.C., 1989; Kolitz J. Е. et al. , 1985)) в патогенез! первянно! ппертензи.

В св!тл! цих даних необх^дно звернути увагу на хворих на ГХ !з эншгеною реакц1ею л!мфоцит!в на 1Л-2 при cywicHOMy додатку 1Л-2 ! ФГА, шр моде Еказувати на порушення у цих хворих рецепцп Т-лшфоцит1в до 1Л-2.

IcTOTHiiMii э наго! точки зору е такод дан! про взаемозв' язок ГХ з антигенам! (DR1 ! В12) головного комплексу ricTocyMicuocTi людини - центральною системою генетичного контролю !мунно! В1ДП0В1Д1. В!дм1чене при ГХ шдвицення частоти зустр!чност1 HLA - антигену В12, асощйованого за даними Л1тератури з активац!ею !мунокомплексних процесс в (Зарецька Ю. М. , Абрамов В. Ю. 1986; ДрашикГ. И , flisiit Г. М. , 1990), може мати певне значения в розвитку !мунних порушень цього виду у хворих на ГХ

Виявлепий взаемозв'язок НЦ\-антиген1в з ГХ можэ ташя мати значения для прогнозування роэвйтку ГХ

Таким чином, оде риал i даш про налвшсть !мунолопчяих зм!п у частлни хворих па ГХ, в тому числ! в початков1й стадп, а також в oci6 з ПА1' св!дчать про втягненнп !мунолог1чних порушень в патогенез ГХ

Для'оцшю! [штгаших порушень при ГХ, ПАГ i факторах ризику ГХ в робот! був винчений ряд фуикцюиалъних характеристик еритроциПв i Л!МфОЦИТ!В.

Були прсанал!зоваи1 покаэники, шр характеризують пружно-пластич-Hi та агрегац1ЙН1 властивост! ернтроципв.

В результата досл!дження встановлено статистично в!рог!дне зниження властивост! еритроципв до деформування у хворих на ГХ I i II стад!й в nopiBHHHHi з поназниками у пратаично здорових ос!б. Так, ппшдмсть (V) випкання суспензп еритроцит!в через штучн1 кашляри у практично здорових oci6 силадала (1.50+0.12) мм5/с, у хворих на ГХ I стадп - (1.18+0.11) мм3/с (р<0.05). У хворих на ГХ II стадп в1дм1чалось подальше зниження властивост! еритрощгПв Деформуватися-(V=(0. 84_+_0.13) мм3/с) - iмовiрно нижче, Н1ж в контрол! i при ГХ I

стад!к

У ос 16 а ПАГ в щлому по груш В1ропдних В1ДМ1НН0стей властивост1 еритроципв до деформування В1Д адорових ос¿6 не виявлено. Эниження властивосп еритроципв до деформування спостер1галось лише у 22 X ос 16 а ПАГ, у 63 % а яких була обтяжена спадков!сть по'АГ.

Статистично эначущих ЗМ1Н властивост! еритроцитыв деформувати-ся в залежност1 в1д наявност! 1нших фактор1 в ризику ГХ, а також выд тривалост! хвороби виявлено не було.

Вивчення показника агрегацп еритроципв дозволило виявити тенденц!» до його шдвищення вже при ПАГ - (7.8+0.9) бал1в ((6.1+0.2) бал1в - в контроле, р>0.05).

Показники агрегаци еритроципв у хворих на ГХ I стадп ((9.8+1.4) бал!в) 1 Пстадп ((14.6+1.8) бал!в) були выроггдно вищ! (р<0. 05), н !ж в контроль При цьому показник агрегацп еритроцшчв при ГХ II стадп був В1ропдно вищий, . Шж при I стадп. Встановлена статистично значуда залежн!сть даного показника у хворих на ГХ в1д типу гемодинамики; при ппомнетичному тип!' показник агрегаци еритроцит^в ((16.2+1.6) башв) був ¡стотно вищий такого при гшер-к!нетичному тиш (9.7+1.2) Оал!в, р<0.05).

Проведене паралельно д'осл!дження концентрацп натрш 1 калио в еритроцитах, плазм1 Кров! 1 !х екскрецп з сечою показало наступне. Встановлено в1ропдне шдвищення концентрацп натрш в еритроцитах у хворих на ГХ II стадп ((24.6+1.6) ммоль/Л, р<0.05) 1 тенденция до п шдвищення у хворих на ГХ I стадп в пор!внянш э контролем, ((18. 4+2. 0) ммолъ/л).

Концентрац!я Калио в еритроцитах, навпаки, мала тенденцш до зниження при ГХ I 1 II стадп в пор^внянш з контролем.

Внутр1еритроцитарний вм!ст катюшв при ■ ПАГ 1 концентращя катюнхв у плазм! кров!, при ПАГ ! ГХ в ц!лому не в!др!знялись В1д контролю.

Екскрец!я натр!ю а сечою Шдвишувалась при ПАГ г ГХ I стадп ! знижувалась при ГХ II стадп, особливо при рефрактершй до штшпертензивно! терапП форм!.

В дашй прац! були вивчеш показники, що характериаують стан

кат1онтранс портно к функц11 кл1тинних мембран л1мфоциТ1в перифер1йно! кров1.

Одержан^ дан1 св1дчать про статистично в!ропдне эниження мембранного потенц1влу л1мфоцит1в у хворих на ГХ I стадп ((1.59+0.11) од. флуоресценц11/1л1мфоцит, р<0.01) та II стадп ((1.24+0.13) од. флуоресценцН/1л1мфоцит, р<0.001) в пор!внянн1 э практично эдоровими особами ((1 97+р.08) од. флуоресценцп/1л!мфо-цит). Величина мембранного потенщалу л1мфоцит1в у хворих на ГХ II стадп була також в 1 рог 1 дно ниячою, Н1Ж у хворих I стадп.

При ПАГ величиям мембранного потенцюяу л1мфоцит!в В1рог1дяо не В1Др1знялись в!д практично здорових ос!б. Проте у 27 % ос!б з ПАГ в!дм1чалось эниження мембранного потенц1алу л1мфоцит1в пор^вняно э контролем.При цьому у 76 % ¡3 цих ос:б була обтяжена спадковють по АГ.

Вивчення зм!н (А) мембранного потенц!алу лшфощгпв перифер!йно1

За

кров! П1д впливом Са -юнофору А 23187 ( донатора ЮН1в Са), дозволило одержати так1 результати.

2 +

Додаток Са -юнофору до суспензп л1мфоцит1в здорових ос 16 викликав пперполяризацио клНин, 1 з зб1льшенням концентрацП активуючого агента величина пперполяризацп зростала. Так, додаток Са2* -юнофору до суспензп л1мфоцит1в в концентрациях: 0.2; 2.0; 5.0; 20.0 1 40.0 мкмоль/л супроводжувався змшами (Л) мембранного потенЩалу р1вними: +(9.5+3.3); .+(34.2+4.3);

+(59.8+14.5); +(340.7+63.0); +(540.4+36.7) в1дн. од. , в!дпов1дно.

2. +

У хворих на ГХ в ц1 лому по, грути П1д впливом Са -юнофору в концентрац!Ях: 2.0; 5.0; 20.0; 40.0 мкмоль/л эм!ни (Д) мембранного потенщалу лшфоциив ( +(2.9+1.6); +(5.7+1.8); +(66.0+9.2);, . +(175.8+24.1) В1дн. од., в1дпов1дно) були. статистично В1ропдно (р<0.01) нилчими тагая у практично здорових ос ¡6. В1ропдних в1дмпшостей даних показник1в залежно в1д стадп, тривалост! зах-ворювання, наявност! факторов ризику ГХ не виявлено. •

Зниження эмши (Д) мембранного потенц1алу л!мфоцит1в П1Д впливом Са2+-Юнофору в!дм1чалось у 78 7. . ос1б з ПАГ 1з знименими вих1дним1Г величинами мембранного потенщалу л!мфоцит1в.

Активнють Ма-,К-АТФази л1мфоцИПв - основного ферменту натрю-

вого насосу, не в i др снялась статистично в i pon дно у хворих на ГХ i ПАТ В1Д практично здорових ос»б.

Проте у 10 X нормотенэивних ос!б э обтяжною спадковютю по АГ i у 20 Г. OC16 э ЗВТ в1дм!чалось вниження активности tía-, К-АТОвэи л»мфоцит1В nopiBHHHO в -практично здоровими особами без обтяжело! спадковост» по АГ i ЗВТ.

Активность Са-АТОСази лхмфоципв була В1роПдно знижена (р<0. 06) при ГХ II стадп ((0.058+0.012) мкмоль Pi/хв'мг б»лку) ПОр1ВНЯНО в контролем ((0.090+0.006) ми,юль Pi/хв/мг Сижу). При ГХ I стадп i ПАТ активнють Са-АТ2ази статистично в1ропдно не В1др1энялась в1д контроля.

Miж рядом кл:тинних i гуморальних показник1в виявлялись иорелящйн1 зв'язки. Це перш за все нэгативш корелящйш зв'яэки М1ж властив1стю еритродит!в деформуватися i: р1внем НУТ в кров i, концентращею натрио в еритроцитах, показником агрегацп еритроциив; мембранним потенц1алом Л1 мфоцнт íb i р1внем НУГ в кров i; П03ИТИВН1 кореляцШП зв'яэки М1ж концентрацию натрш в еритроцитах i р1внем ПУТ в кров i, властивютю еритроципв деформуватися i мембранним потенщалом л1мфоцит1В. Але треба В1дм1тити, шр вказаш кореляшйш зв'язки були слабкими.

Таким чином, у хворих На ГХ молодого BiKy виявлялися виражем вм1ни мпсрореолопчних властивостей еритроцитю, порушення катюнтранспортно! функцп клиииних мембран еритроцит1в i

Л1Мф0ЦИТ1В.

ДеяК1 порушення ' фунгадюнування кл!тпн кров! виявляються при ПАГ, "переважно у ос i б в обтяженою спадковютю по АГ: зниження властивоот! еритроципв до- деформування, зниження мембранного потенщ'алу л1мфоцит1В i величшш його змпш (Д) тд впливом Ca2í -Юнофору. А вниження активное^ На-,К-АТ<Гази в лшфоцитах В1ДМ1чалось вже у частини нормотенэивних oci6 з обтпженою спадковютю по АГ i ЗВТ.

Таке передчасне проявления вказаних pmih може св^дчити про пег-виннють мембранних порушень в патогенез i ГХ.

Зниження мембранного потенщалу Л1мфоцит)В i активности Оа-АТФпзи Л1Мфоцитарних мембран у хворих на ГХ погоджуетъня г

описании! при первиншй АГ катшнтранспортними поручениями ряду гшгин (еритроцити, гладком'язист! юитшш судии, . тромбоцит, синаптосоми) (Постнов Ю. В. .Орлов С. М. , 1987; Holland S. et al., 1987) i мохе служити додатковим доказом системносг! мембранного дефекту при дан!й патологи.

Шрушення пружно-пластичних властивостей еритроципв з позиц!й мембранно! концепт ï розвитку первинно! АР може розглядатися як один !з npoHBiB 3MiH структурного стану плазматичних мембран, яким выводиться ведуча роль в розвитку катюнтранспортних порушень при ГХ.

Виявлене в дан!й робот! эниження пружно-пластичних властивостей еритроципв i шдвшяення ix агрегат flHOi здатност! можуть значно обтяжувати пропкання ГХ, сприяючи пог!ршеннп гемореологп та М! КрОЦИрКуЛЯЦ! I.

Вплив медикаментоэних немедикаментозних метод ¡в -лжування ГХ на гуморальн! та клтинш фактори

Застосування 1АПФ: каптоприлу (50-100 мг/добу) i еналаприлу (20-40 мг/добу) у хворих на ГХ И стад!! у вигляд! монотерапи призводило до BiporiflHoro зниження АТ.ЗПСО i не супроводжувалось рефлекторного тах1кард!ею. Повний г!потензивний ефект при л!куванн! каптоприлом був досягнений в 65 X випадюв, еналаприлом - в 53 X.

Нейрогуморальш зМ1ни, hkî в!дбувалися П1д впливом 1АПФ були

TaKi.

Л!кування каптоприлом викликало BiporiflHe зниження в KpoBi piBHiB All (з (25.5+3.0) ПГ/мл до (16.1+2.6) пг/мл, р<0.05), ПГФ2^ (з (1.82+0.28) нмоль/л до (1.09+0.24) нмоль/л,р<0.05), ТхВ2 (з (125.4+12.0) пг/мл до (94.1+10.3) пг/мл, р<0. 05), НУГ (з (60+4) мкмоль/л до (47+5) мкмоль/л, р<0.05) i niдпищення piеня б-кето-ПШ^ (з (115.3+8.6) пг/мл до (137.4+7.0) пг/мл, р<0. 05).

Л!кування хворих еналаприлом викликало в!рог!дне зниження piBHiB у кров i А II (з (24. 3,tZ. 2) пг/мл до (15.0+2.1) пг/мл,р<0. 05) i ПГФ2Л (з (1.73+0.34) нмоль/л до (1.46+0.36) нмоль/л, р<0.05). Л1кування- 1АПФ супроводжувалось зростанням АРП.

Застосування 1АПФ у обстежених хворих на ГХ не призводило до

погхршення л1Шдного обмшу.

У частини хворих на ГХ П1СЛЯ приймання 1АПФ, наоамперед каптоприлу, В1ДМ1чалиоь з>,ики покаенитв гуморального шуштету. Так, приймання каптоприлу супроводмувалось зниженням píbhíb у kpobi 1муноглобул1Н1В G (в -24 7. випадк1в), Е (в 2ñ'%) i Ц1К (в 21 %).

Разом з тим лхкування каптоприлом приЗЕОДпло також i до ШДВИЩеННЯ piEHiB 1МуН0ГЛ0буЛ1Н»В Q,E i Ц1К в 15 X, 17 Z- 1 12 X випадклв В1ДПОВ1ДКО.

Еивчення kom6íhob3Hoí ппотензивноз Tepariii каптоприлом (100-150 мг/добу) i гinoTiазидом (25-100 мг/добу 2-4 рази на тиждень) у хворих на ГХ II стади при неефективноеп монетеpani i каптоприлом дало так1 насл»дки. Повний ппотензивний ефект вкагано! терапп був В1дм1чений в 73 ?. випадюв i супроводжувався в^ропдним шдвшценням в кров: píbhíb ЙГЕ1 з (1.84+0.31) нмоль/л до (2.72+0.25) нмоль/л (р<0.05), активност» кал!кре1ну з (67.8+7.8) од/л до (92.7+9.2) од/л (р<0.05) i гниженням р!вня НУГ з (70+5) мкмоль/л до (Б7+4) мкмоль/л (р<0.05). Проте у 23 У. хворих в1ДМ1Чалось тдвищеннй в кров i piEHiB Ц1К.

Найб1льи чаете шдвищення píbhíb Д1К в кров i хворих на ГХ, jjki приймали каптоприл ( в 33S випадк!в), виявлено серед ос i б з наявшетю НЬА-антигешв В12' i DR3.

У хворих на ГХ 1 стад 13 i ПАГ було проведено вивчення можливост» застосування немедикаментозного методу Л1кування -магштотерашi (10-15 процедур). Повний ппотензивний ефект був досягнутий в Б4 7. хворих на ГХ I стади i в 71 7. хворих на ПАГ.

•Шд впливом магштотераш J в!дм1чалось в 1 рог ¡дне . зниження АРП В1Д (3.08+0. 62)нг/(мп. год) до (1. 82+0. 30)нг/(ыл. год) (р<0. 01) у oci6 з ПАГ; в1рог1дне зниження plBiilB в1д НУГ В1д (БЗ+З) мкмоль/л до (44+3)мкмоль/д(р<0.05) 1 тенденщя до ештжэння тригл»цер1д1в в Kpoai у хворих на ГХ I стад!!.

В груш хворих на ГХ II стадп рефрактерних до комб1новано| антиппертенэивноз терапп Сули проведет процедури плазмаферезу (2-4 сеанси). Шд впливом плазмаферезу в1дм1чалось в»ропдне .аниженнп систоличного 1 Д1астоличного AT та ЭГОО.

Поэитивш кл1н1ко-гемодинам1чн1 ефект и плазмаферезу

супроводжувались статистично в^рогчдним зниженням в тлому по труп! хворих piBHíB в kpobí: ПГФ2Л - з (1.60+0.23)нмоль/л до

(1.02+0.18) нмоль/л (р<0.05), ТхВ2 - э (138.4+9.2) Пг/мл до (108.0+11.7) пг/мл (р<0. 05), шдвищенням BMicTy в кров! б-кето-ПГФ^ - Biд (102.8+10.1) пг/мл до (132.5+11.2) пг/мл (р<0. 05), шропдним зниженням НУГ - з (76+5) мкмоль/л до (61+4) мкмоль/л (р<0. 05), а також загального холестерину i тригл1Цер!Д1в.

Застосування плазмаферезу призводило до шдвищення властивосп

з

еритрощтв до деформування - з (0.80+0.12) мм/с до (1.20+0.15) мМ/'с р<0.05). niд впливом плазмаферезу в1ДМ1Чалось також зниження показник!в гуморального !муштету: píbhíb 1муноглобулшв G (В1д (18.52+0.86) г/л до (12.60+1.34) г/л, р<0.05), !муноглобулШв M (в!д (1.40+0.13) г/л до (1.05+0.12) г/л, р<0. 05), 1муноглобул!Шв Е ( в!д (174+13) кО/л до (105+15) ко/л, р<0.01), Ц1К (в)д (62+6) од до (41+7) од, р<0.05).

Таким чином, в результат! Д0сЛ1Дження виявлен! гуморальн1 1 miiTUHHi змии!, ЯК1 проходять у хворих на ГХ i ПАГ П1Д впливом медикаментозних i немедикаментозних метод!в лжування, i в значшй Mipí можуть обумовлювати ïx шпотензивний ефект.

Разом з тим антишпертензивш препарати можуть виявляти негати-вний вплив на стан гуморальних фактор i в (Шдвищення шсля застосування каптоприлу pi вня в кров i Ц1К).

Одержан! дан! св!дчать про необх1дн1сть диференц!йо^аного застосування антиппертензивного л!кування, заснованого не т1льки на ощненш клшко-гемодинам^чних, даних, але i на врахуванн! стану нейрогуморальних, шптинних та 1мунолопчних показник!в. •

Результати первинно! проф!лактики ГХ серед ос!б молодого в!ку.

В результат! 4-х р1чного проведения комплексу заход!в з первиннок проф1лактики ГХ серед студент1в в груш втручання вдалося загальмувати picT поширення ПАГ.

Tait, поширення ПАГ в груш втручання при первинному обстеженш складало: у чоловшв - 16.1%, у яанск - 2.4%, при обстеженш через 4 роки -■ 15. 4 % у ч0л0в1к1в (р<0. 05) i 1. 9 % у ж!нок (р>0. 05). В груш лор!вняння поширення ПАГ за цей же перюд зб!льшилось

В1рог1дно у чоловшхв: В1Д 7. Б 7. до 12.5 7. (р<0. 05) 1 мало тенденцию до збьчьшення у ж^нок: В1Д 2. 2 7. до 2. 4 X (р>0. 05).

В грунт втручання за период спостереження також В1ДМ1чалось зншкення частоти кур1ння у чолов1к1в (а 33. 3 X до 24.3 %,р<0. 05) » НФА у чолов2к1в (з 48.0 7, до 35.9 Х,р<0. 05) 1 жШок ( з 75. О 7, до 68.0 7., р<0. 05) на В1ДМ1ну в1д групп пор1Вкяння, де поширеннють цих факторов ризику зС1лыдувалась.

Поетренють АГ 1 в груп1 втручання, 1 в груш пор^вняння в динамЩ1 спостереження в1 рог 1 дно не зтнилась.

Шляхом проведения проф!лактичних заходзв в груш втручання не вдалось знизити частоту нових Енпадглв АГ 1 ПАГ у пор^внянШ э групою студент1Е, в ЯК1Й Ц1 заходи не проводились.

Таким чином, в результат! проведения заход!в з первинно! проф1лактики ГХ можливе гальмування росту поширення ПАГ.

разом з тим в 1 рог 1 дно эниэити поишренють АГ 1 ПАГ, попередитн виникнення ноеих IX ъипадшв шляхом корекци 1 усунення факторов ризику ГХ, викликаних поведикою 1 середовищем, не вдаеться, пеЕно, через значку роль в розвитку ГХ генетично: схильность

В И С Н О В К И

1. В результат^ етдемюлопчного обстеження ос1б молодого " В1ку - 16-29 рок!В (студента) виявлена значна поширенють серед чо-Л0В1КЛВ ПАГ 1 ряду фактор1В ризику ГХ: обтяжено! спадковост! по АГ, ЗВГ.НФА 1 куршня, серед Ж1Н0К - тагах фактор1в ризику, як обтяшна спадковють по АГ, ЗВТ 1 НФА. Даш багатор1чного спостереження дозволили встановити, що найб!льшу значимость для розвитку нових випад-к!в ГХ у ЧОЛОВ1К1В молодого В1ку мають ПАГ, ЗВТ 1 обтяжена спадковють по АГ, у ж1нок - ПАГ а обтяжана спадковють по АГ.

2. У хворих на ГХ молодого В1ку в початков 1й стадп вахворювання виявляеться ютотна активащя ряду нейрогуморальних систем регуляцп судинного тонусу, як пресорних, так 1 депресорних (шдвишення в кров 1 АРП, активност! кал!кре!ну, р1вн1в ПГЕ1 1 12 а , НУГ,/Ь-ендорф1ну 1 лейцин-енкефшину). При ГХ И стад! 5 в:дм!чаеться ?мша сшвв!дношення нейрогуморальних факторов в б!к переважання активном 1 пресорних агентов, щр, певно, обумовлюе стабшзацло АТ

- 31 -

на нисоких показниках 1 прогресування захворювання.

Проте в'яе в початков!й стадп ГХ серед ос!б з обтяжною спадковютю по АГ 1 ЭВТ виявляються хвор! э шдвищенням в!дношення пресорних ПГ до депресорНих, шр моав викликати несприятливэ прот 1 кання хвороби.

3. При ГХ у ос1б молодого в!ку можливе вид1леиня пато-генетичного вар!анту захворювання, щр хараитеризуеться 1мунолопчнимл зм1нами, як! полягають в шдвищеши вм!сту в кров! р1вшв 1муиоглобул1н1в Е 1 О, Ц1К 1 1Л-1, внижгнШ функцюнально! активносТ1 1-Л1мчхзцйт1в ! поруиенн! IX рецепц!! до 1Л-2, Шдвйщегаи абсолютного числа В-Л1мфоцит!в. У хворих на ГХ з ппер-холестеринем1ею встановлене- шдвищення вм!сту в кров! аутоаитит!л до ЛПНГ. Биявлена такол асоц!ац!я ГХ з НЬА-антигенамм 0Я1 ! В12.

4. Дан! експериментального досл!дження св1дчать про виратену ! тривалу антиппертензивну дно мед1атора 1мунно1 системи-1Л-2 у пацгок!в з емоцюналыюго г1пертенз1ею, шр е додатковим доказом участ! !лунно} системи в патогенез 1 первинно! АГ.

5. При ГХ у. ос1б молодого в!ку в® в початков!й стад!! захворювання виявляються !стотш зм!ни мпсрореолоп'чних характеристик еритроцит!в у вигляд1 зниження хх властивост! деформуватися ! Шдвищення агрегац1йних властивостей, як1 мояуть призводити до пог!ршення стану гемодинамжи.

6. Одержат в робот1 дан1 св1дчать про наявн!сть при ГХ прояв1в

мембранного дефекту в л1мфоцйтах лерифер!йно1 кров!: виявлено

зшдаення величини мембранного . потенталу, активност! Са-АТФази

л1мфоцит!в у хворих на ГХ ! зпияення . зм!ни (Д ) мембранного

2+

потенц1ачу л!мфоцит!в у в!д1юв1дь на застосування Са - юнофору, .

7. ПАГ у ос!б молодого в 1 ку в щлому характеризуеться збалансованою активац!сю нейрогуморальних вазоактивних систем, шр, щлком 1мов1рно. мае компснсаторне значения. У хворих на ПАГ з обтялепою спадковютю по АГ ! ЗВТ виявляеться гпдвгадення сп!вв!дношення пресорних ! депресорних ПГ, шр може обумовити прискорення розвитку стаб!льно! ГХ Патогенетично вагомим в план! формуванчя ГХ може буги зниження властивост1 еритроцит!в де-фогмуватиоя, мембранного потенц!аду л!мфоцит!в I величини його змпш

(Д) П1 д впливом Сай- юнофору у хворих на ПАГ в обтяиеною спадко-В1стю по АГ, а також виявлене у частини ос1С а нормальним АТ, але'а обтяженою спадковютю по АГ 1 ЗВТ зниження актинносш ферменту натрового насосу - №-,К-АТ4ааи в лимфоцитах.

8. Застосування 1АПФ у хворих на ГХ II стадп у вигляд1 монотерапи супроводжуеться рядом поаитивних гуморалышх амш, як1 можуть опосередковувати !х ппотенэивну Д1». Л!кування каптоприлом призводить до вшшэння вм!сту в кров! вазопресорних фактор »в - А И, ПГ1й^ , зниження НУГ 1 метабол!ту вазопресорного ТхА2, шдвищення Р1вня метабол 1 ту вазодепресорного фактора простациклшу; ' лшування еналаприлом супроводауеться зниженням вмюту в кров! таких вазопресорних агент1В, як А II 1 ПГФ 2^ . При поеднанн! каптоприлу 1 ппот1азиду В1дм1чаеться посиления ппотензивного ефекту Гб1дыи виражене, шк при монотерапи каптоприлом, шдвищешш в кров! р!вн1В вазодепресорних показник1В - ПГЕ1, октивност1 кал!кре!ну 1 знишшя Р1вня НУГ. Але лжування каптоприлом.призводить в ряд1 випадк!в до шдвищення р1вшв Ц1К в кров1 хворих, вр вказуе на необхшпсть ди-ференщйованого шдходу до застосування 1АПФ при ГХ

9. Виявлена ефектившсть магштотерапп при ГХ I стадп 1 ПАГ у ос 16 молодого вту. Застосування магштотервпп призводить до нормал1зацП АТ у 54 % хворих На ГХ I стадп,у 71 % хворих на ПАГ 1 викликае вниження АРП 1 ршмв НУГ в кров!.

10. Використання у хворих на ГХ, рефрактерних До проведено! комб1новано! ппотензивно! терапН, плазмафереву доэволяе досягнути Ппотензивного ефекту'! супроводжуеться виршкашш внижешшм р1вн1в у кров!' вазопресорних простаношв, НУГ, шдвищенням вмюту в кров! метабол!ту вазодепресорного • фактора простациюнну, полтшенням пруюю-'пластичних властивостей еритроцит1в 1 зниженням р1вшв в кров1 загального холестерину, триглщер1д1в, Ц1К та !муноглобул!н1в.

11. В результат!. 5-р!чиого ешдем!олог!чного досл!дження встановлено, що проведения заход 1 в 8 первинно! проф1ластики ГХ, направлених на эиизгення АТ у ос!б з ПАГ 1 корекшю основних фактор1в ризику ГХ, дозволяв загальмувати р!ст иошнреностI ПАГ серед ос 16 молодого В1ку.

- 33 -ПРЛКТИЧН1 РЕК0МЕНДАЦ1!

1. Для добору оптимально! антиппертензивно! терапп хворих на ГХ, окр1м загальноприйнятйх метод 1 в ключного, функшопального 1 лабораторного обстеження, доЩльно використовувати методи ощнки стану основних депрееорних 1 пресорних нейрогуморалышх фактор1в, показник1в гуморального ¡мун1тету, методи вйзначення м1кро-реолопчних властивостей еритроцит1В.

2. Ефективними препаратами первого ступени медикаментозно! теранП ГХ у ос1б молодого В1ку е 1ЛПй каптоприл в доз1 50-100мг/добу 1 еналаприл - 20-40 мг/добу.

3. При стаб1льН1й ГХ 1 неефективност! комбиговано! антиппертензивно! терапп в комплекс Л1кування хворих доц1лЫю включати процедури плазмаферезу.

4. Для первинно! проф1лактики ГХ серед ос 16 молодого в1ку пеобх1дне ранне виявлення ПАГ 1 основних фактор1в ризику ГХ ' з наступним проведениям немедикаментовних заход1в з IX корекцП (саштарно-осв1тня робота, шдвищеннп р1вня ф!зично! активность Д1етичн1 рекомендащ!, психотерапевтичн1 заняття).

5. Методом вибору при лЖуванн! ос 16 молодого в1ку з ПАГ, у яких шдвищенний ЛТ не нормал1зувався п!д впливом заход1в з усунення фактор!в ризику ГХ, е магштотерашя.

- 34 -

ПЕРЕЛ1К Р0Б1Т, 0ПУБЛ1К0ВАНИХ 8А ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1. Первичная профилактика артериальной гипертонии среди студентов высших учебных заведении // Тев. докл. Меадународной конференции по профилактической кардиологии. - Мэсква. - 1985. - 0. 343. (Сшвавт.: Сомина Г., Ковалевская О. , Филатов. А., Мартыненко. А., Гавенко Е).

2. Распространенность некоторых факторов риска атеросклероза и ишемической Солеэни сердца среди студентов // Тез. докл. Международной конференции по профилактической кардиологии. - Москва. 1985. -С. 210. (Сшвавт.: Шамарин В. , Адибаев О. , Петроснн К , Лбайханова Ф., Ковалевская 0.).

3. Опыт проведения проспективного профилактического исследования артериальной гипертонии среди студентов вузов // Тез. докл. Всесоюзной научно-практической Конференции "Актуальные проблемы Медицинского обеспечения студентов и учащихся". - Алма-Ата -. 1985. -С. 210. (Сшвавт.: Малая Л. Т., Фомина К Г., Васильева А. А., .Фомина Г. П,, Ковалевская 0. С. , Чайковская Я К , йедосина Л С., Милосла^-ский Д К.).

4. Epidemiology and prevention of the major pisk faktors for coronary heart disease among university students In various regions of tho Soviet Union // CVD Epidemiology Newsletter, Council on Epidemiology, American Heart Assotiation - 1985, - If 38, p. 12-13 (Shamarin V., Adlbaev 0., Petrosyah K. , Abajkhano'-з F. , Kovalevskaya 0.).

'5. Диагностика и лечение пограничной артериальной гипертонии / / Методические рекомендации.,-1985.'-15сДСп1вавт.: Малая Л. Т., Лапшина JL А.', Волос В. Е.). . -

Б. Ранняя диагностика и фагаоры риска це^еброваскуллрных нарушений у сердечно-сосудистых Сольных //Методические рекокенда- . ции. -Харьков. -1985. -21с. (Сшвавт.: Волошин П. а .Малая Л Т. .Васильев Ю. М. , Волос Б. Е.).

7. Результаты первичной профилактики артериальной гипертония •среди студентов высших учебных заведений//Тез. докл. IV Всесоюзного

сгеэда кардиологов. -Москва. -1986. -С. 138-139. (Сшвавт.: Фомина Г. П. , Ковалевская 0. С. , Милославский Д. К., Мартыненко А. А. , Гавенко В. Л., Сариан В. Т.).

8. Эпидемиология и профилактика факторов риска ишемической болезни сердца среди студентов в г. г. Москве, Харькове, Алма-Ате и Ташкенте//Тез. докл. IV Всесоюзного стезда кардиологов. -Мзск-ва. -1586. -С. 75-76. (Сшвавт.: Шзмарин В. М., Петросян К. Ю., Виноградова И. В. , Тимофеева С. Г., Задоя Е А., Кузнецова Л. Ю. , Арипов Б. С. , Канпеисова А. А.),

9. Диспансеризация больных пограничной артериальной гипертонией среди студентов харьковских вузов // В ки.: Кардиологическая помощь в амбулаторно-поликлинических условиях. Сб. научн. трудов Харьковского медицинского института. -Харьков. -1986. -С. 23-26. (Сшвавт.: Фомина Г. П., Ковалевская О. С. (Милославский Д. К.).

10. Методы выявления эссенциальной артериальной гипертонии и факторов риска ее развития при массовых профилактических обследованиях лиц молодого возраста //Методические рекомендации. -Харьков. -1986. -С. 16 (CniBaBT.: Ковалевская О. С. , Фомина Г. П. , Марты-ненко А. А. , Гавенко ЕЛ.).

11. Проспективное популяциснное исследование факторов риска ишемической болезни сердца среди студентов вузов //В кн.: Первичная и вторичная профилактика артериальной гипертонии и ишемической болезни сердца. 'Сб. науч. трудов Харьковского медицинского института.-Харьков.-1987.-С. 78-81. (Сшвавт.: Фомина Г. П., Ковалевская 0. С., Милославский Д. К.).

12. Применение клинико-генетического метода в комплексном обследовании студентов с пограничной артериальной гипертензией //Тез. областной научно-практической конференции "Научно-технический прогресс в медицине и фундаментальные проблемы в биологии". -Харьков.-1987.-С. 109-110. (СШвавт.: Милославский Д. К).

13. Зпидг-миглогга и прг^нлпктика основных факторов pucita ишемической болезни сетдцч ер<\чи студентов в различных рвгионах1 СССР. Программа и п<?гт»№> ртудьтятн теслрдпваттч В raí.: Научные гспопн

охрани здоровья студентов. Сб. науч. трудов Университета дружбы народов.-Москва-198?.-С. 18-21. (Сшвавт.: Глазунов И. С., Шыарин В. Ы. Александров А. А., Малая Л. Т. и др.).

. 14. Первичная профилактика артериальной гипертонии среди студентов высших учебных заведений //Материалы VIII съезда терапевтов Грузии.-Кутаиси.-1988.-С. 720-721. (Сшвавт.: Малая Л. Т., Кожухов ЕД.).

16. Состояние микроциркуляции и реологии крови при .ранних стадиях артериальной гипертонии //Материалы VIII съезда терапевтов Грузии. -Кутаиси. -1088. -С. 340-341. (Сшвавт.: Фомина Г. П., Ковалевская О. С.).

16. Распространенность пограничной артериальной гипертонии среди студентов высших учебных заведений // Врачебное дело.-1988.'-N10. -С. 1-3. (Сшвавт.: Малая Л. Т.,(Сомина Г. П.. Ковалевская 0. С., Кожухов В. Д. , Волос Б. Е. , МикляеВ И. Kl ).

17. Изучение эпидемиологии и возможности профилактического воздействия на основные факторы риска ишемической болезни сердца среди студентов в различных регионах СССР. Программа и первые результаты Всесоюзного кооперативоного исследования //Cor et Vasa. ,Ed. ross. -1988-30(4). -Р. 2412-2417. (Сшвавт.: Глазунов И. С. ,Шамарин Е М., te-лая Л. Т., Саркисян Э. Э., Беки Е. А. И другие).

18. Опыт проведения проспективного эпидемиологического исследования по проблеме артериальной гипертонии среди студентов //Тез. докл. 11 с те? да кардиологов Узбекистана-Ташкент.-1988.-С. 148. (Сшвавт.-. Кожухов R Д. , Фомина Г. П. , Ковалевская О.С. .Милос-лавский Д. К.).

19. Опыт реализации программы по первичной профилшстике артериальной гипертонии и ишемической болезни сердца среди студентов //В кн.: Региональные особенности здоровья населения УССР и опыт реализации комплексной программы "Здоровье" в условиях ускор^шя научно-технического прогресса. -Киев. -1988. -С. 173-176. (СШпавт.: Зомина Г. П. . Ковалевская О. С. . Милоелавеглй Д. К. , Мартынрнко Л. Л. )

20. Харшстериетика ряда факторов риска и^мпч'^чг'й Сюл'-ппи

сердца среди студентов вузов //советское здравоохранение. -1989. -М1. -С. 51-53. (Сшвавт.: Фомина Г. П., Кожухов В. Д.).

21. Мероприятия по повышению физической активонсти в системе первичной профилактики артериальной гипертонии среди студентов //Тез. научно-практической конференции" Актуальные вопросы физического воспитания студентов в системе подготовки специалистов народного хозяйства". -Белгород. -1989. -С. 32. (Сшвавт.: Ковалевская О. С., Коваль а И., Шаповал А. М., Сариай В. Т., Балабанова Л. М., Дусенко Д. II).

22.Распространенность и возможность коррекции низкой физической активности среди студентов в аыбулаторно-гюликлитгаеских условиях //Тез. докл. республиканской научно-практической конференции "Роль физической культуры и спорта в формировании здорового образа жизни студенческой молодежи медицинских вузов, -г. Барнаул. -1989. -С. 107. (Сшвавт.: Фомина >1 г., Лабскир В. Ы. , ИЬповал А. 11, Дусенют Д. И., Сариан В. Т. , Балабанова Л. М., Ковалевская О. С.).

23. Информативность различных изменений ЭКГ ( по данным кодирования ЭКГ) при скринирупцем обследовании студентов вузов //Тез. областной научно-практической конференции "Научно-технические проблемы, современной терапии". -Харьков. -1989. -С. 75-77. (Сшвавт.: Ковалевская О. С., Фомина Г. П.).

24. Трехлетнее эпидемиологическое исследование по первичной профилактике артериальной гипертонии среди студентов //Тер. архив. -1990. -118. -С. 64-67. (сшвавт.: Малая Л. Т. , Кожухов В. Д., Фомина Г. II, Ковалевская 0. С., Коваль Н. И. , Мартыненко А. А. , Гавенко К Л,). .

25. Нормализующее действие простенона на нейрогуморальные механизмы регуляции артериального давления у больных с резистентной артериальной гипертонией // Тез. докл. республиканской научной конференции "Роль эйкозаноидов в патогенезе и терапии сердечно-сосудистых заболеваний". -Харьковский научно-исследовательский институт терппии. -Харьков. -1991. -С. 38-39. (Сшвавт. : Рейналов Ф. И , Яолос В, Е. , Ба^аджач В. Д. ).

Гб. ПкИоктирнпс.-ть лчярропутястугн при мягких формах гип°рточя-

■ заческой болезни //Тез. докл. республиканской научно-практической конференции "Немедикаментозные методы лечения в клинике внутренних болезней". -Харьков. -1991. -С. 39. (Сшвавт.: Масяяева Л. В., Тарна-КИН А. Г. ) .

27. Динамика нейрогуморальиих изменений У больных ранними стадиями гипертонической болезни под влиянием микроволновой терапии // Тез. докл. республиканской научно-практической конференции "Немедикаментозные методы лечения в клинике внутренних болезней". -Харьков. -1991. -С. 37. (СШвавт.: Ковалевская О. С., Самохина Л. 14 ).

28. Изменение гуморальных и клеточных показателей у больных рефрактерной формой гипертонической болезни под влиянием плазмафе-реза // Тез. докл. республиканской научно-практической конференции "Немедикаментозные методы лечения в клинике внутренних болезней". -Харьков. -1991. -С. 69. (Сшвавт.: Кириенко А. Н.).

29. Выявление и профилактика основных факторов риска ишемичес-кой болезни сердца и артериальной гипертеизки при массовых обследованиях студентов высших учебных заведений // Методические рекомендации. -Харьков.-1991.-23с. (Сшвавт.: Шамарин В. №. , Петросян К. 1о. , Задоя Е А., Мартыненко А. А., Гавенко В. Л. и др.).

30. Роль натрийуретического гормона в нейрогуморальнсй регуляции при гипертонической болезни //Врачебное дело. -1991. -N9. -С. 4445. (Сшвавт.: Бабаджан В. Д. , Зейналов Ф. Ы. , Масляева Л Е.).

31. Электрокардиографические данные по Миннесотскому коду студентов г. г. Караганды и Харькова //Здравоохранение Казахстана. -1992. -N6.-С. 19-21. (Сшвавт.: СейсемОеков Т. 3. , Умбеталина Н. С.,Ковалевская 0. С., Тайжанова Д К.).

32. Применение немедикаментозных методов в лечении мягких форм гипертонической болезни //Тез. докл. научно-практической конференции "Фундаментальные и прикладные аспекты нетрадиционной медицины". -Харьков. -1932. -С. 35. (Сшвавт.: Васильев Ю. М., Шсляева Л. В., Ковалевская 0. С., Милославский Д. К., Шкапо ЕЛ.).

33. Натрийуретический гормон и ренин-ангиотензиновая система у больных гипертонической болезнью //В га.: Актуальные проблемы сов-

ременной терапии". -Сб, науч. трудов Харьковского научно-исследовательского института терапии. -Харьков. -1992. -С. 99-102. (Сшвавт.: БаОаджан В. Д., Зейналсв Ф. 1.1, Самохина Л. М. , Шеремет 14 С.).

34. Нейро-гуморальш та шунолопчш эмши у хворих резистрщ-ною формою Г1перто1пчно1 хвороби в динампи використання плаз надрезу //В кн.: Нейрогуморальш та терапевтичш аспекти ппертошчно1 хвороби 1 коронарного атеросклерозу. Зб!рник наукових роб^т Хармвського медичнсго ¡нституту. -Харкав.-1992.-С. 11-13. (Сшвавт.: К1р1енко 0.11, Зейналов Ф. 11, Шуляк Л. 11).

35. Показатели гуморального иммунитета при гипертоничекой болезни у лиц молодого возраста //Врачебное дело. -1992. -112. -С. 23-30. (Сшвавт.: Щуляк Л. Н., Велозеров А. П.).

36. Ефектившсть 1нг1б1Тор!в ангютенгин-перестроюючого ферменту олшну при м'як!й та пом1рн1й артер^альшй ппертонп // Тез. доп. XIII зЧзду терапевт1в Укра1ни.-Терношль. -1992. -С. 54. (Сшвавт.: Лапшина Л. А., Б1льченко О. В., БожоВ. В. , Педан Н. В., М1 н 1 на 0.11).

37. Вплив плазмэферезу на нейрогуморальШ та ¡мунолопчш фак-тори у хворих на резистентну форму шпертошчно! хвороби // Тез. доп. XIII з' ¡зду терапевпв Украш!.-Терношль. -1992. -С. 75. (Сшвавт.: К1р1енко 0.11 , Басил'ев ЕМ., 1ванов Е. М..Дублин 0.11).

38. Iмунолсзг¡ЧН1 зм1ни при шпертошчшй хвороб! // Тез. доп. XIII з'¡зду терапевт в Укради.-Терношль. -1992. -С.78 (Сшвавт.:' Щуляк Л. 11 , Iванов Е. 11, Самох^на Л 11, Познахарева I. А.).

39. Вплив плагмаферезу на гуморальн1 та шптинш фактори хворих рефрактерною формою ппертошчнш хвороби //Тез. доп. IV конгре-. су св1тово1 федерацп Укра^нських л^карсьгасс товариств. -Харк1В. -1992. -С. 148. (Сшвавт.: KipiGHKoO.il, Басил'ев Ю.и.Вров-ксвич В. 11, Денисенко В. П.).

40. Влияние интерлейкина-2 на эмоциональную гипертензию в эксперименте //Бюллетень гэкспрриментэльной биологии и медицтш. -1992. -N8. - С. 187-189. (Оп 1 лавт.: Малая Л. Т. , Воробьева Т. М. , Гейко В. В. , Гар-

uam Т. И.).

41. Влияние активирующих агентов на мембранный потенциал лимфоцитов больных гипертонической болезнь» //Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 1993.- N2.- С. Ш-153. (Сшвавт.: Малая JL Т. .Бровкович а М. .Курило 11 Б.).

42. Внлив ол1в1ну на нейро-гуморальн) та шуши показники у хворих на ы'яку та noMipny артер!альну шпертензло // Тези доп. IV з'1зду карД10лопв Украиш. - Дтпропетроьеьк. - 1993. - С. 44. (CniBaBT.: Василь'ев ИМ. , Божко В.К . Шлест О. Ы.).

43. Гуморальные и клеточные показатели у больных гипертонической болезнью с коронарным атеросклерозом при лечении эналаприлом // В кн.: Актуадьш ироблеми кл1н!чно1 фармаколог i i. (Шрспективи розвитку науки i викладання) - I Украшська наукоьа конференцГя за участю Kpain СНД. - Вшниця. - 1993. - С. 167-169. ( Сшвавт.: Васильев Е Ц. . Божко Е Е , Шелест Ai Н.)

44. Гемодинамическш.' -изменения у больных умеренной и резистентной артериальной гипертонией при лечении эналаприла малеатом // Тез. докл. Республиканской научно-практической конференции "Новое в клиничешсой фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов" -Харьков. -19ЭЗ. -С. 135 (Сшвавт.: Васильев ИМ. .Божко RB.)

Авторськ1 сшдоцтва

1. Способ контроля эффективности лечения юношеской артериальной гипертензии //А. С. N1666952 -Б. И. 1991 -IJ29 (Сшвавт.: Мартыненко А. А., 2хэмина Г. П.).

2. Способ определения индивидуальной чувствительности к гипотензивным препаратам при лечении сердечно-сосудистой патологии // Положительное решение ШШГГО от £2.02.92 по заявке N492984 от 23.04.91 г.; решение патентной экспертизы НИШ1!© о выдаче патента Российской Федерации от 29.11.93г. (Сшвавт.: Бабаджан К Д. . Ост рошсий а В. , Васильев Ю. М.).

ПЕРЕЛ1К СКОРОЧЕНЬ

АРП - актившсть ренту плазми

А II - ангютензин II

А1№ - аннотензин-перетвориючий фермент

АР - артер1альна ппертон!я

АТ - артер1альний тиск

В003 - Всесвиня 0рган1зад1п Охорони Здоров'я •

ГХ - г1пертон1чна хвороба

ЗПСО - вагальний перифер1йиий судинний отр

ЗВТ - ёайва вага Т1ла

1АПФ - 1нг1б1тори аигютеизин-перетворшчого ферменту

1Л-1(2) - 1нтерлейк1н-I (2)'

ЛГ - лейкотриени

ЛПНГ - л1попроте1ди низько! густини

НУГ - натр!йуретичний гормон

НФА - низька ф1эичнз активнють

ПАТ - погранична артер1альна Ппертон1я

пг - простатландини

6-кето- ТГГФ1 (Л,- стаб1льний метабол!т простацтшну

РБТЛ - реак!11Я бласттрансформац11 лгмфоцит!в

ФГА - ф!тогемаглютин1н

Ц1К - циркуляжш 1мунн1 комплекси

ни' лейкоцитарн! антигени лвдини

ТхАЕ - тромбоксан А2

тхкг - отпбтлышй метабол¡т тромбоксачу АЯ

/0