Автореферат и диссертация по медицине (14.03.07) на тему:Экспериментальное обоснование применения глюкозамина при травматических повреждениях роговицы

1НСШ1УТ ФАРМАКОЛОГ 11 ТА ТОКС1КОЛОГ11 АМН УКРА1НИ

На правах рукопису УЛК: 617. 713 -001.4-085:547.455.623.233.1:612-ШЗ. 1

МАНСУР Марван

ЕКСПЕРПМЕНТАЛЬНЕ ОБПУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ГЛЮКОЗАМГНУ ПРИ ТРАВМАТИЧНИХ ПОШКОДЖЕННЯХ РОПВКИ

14.03.07. -фармаколог1я

Автореферат

дисертацП на здобутгя наукового ступени кандидата медичних наук

Ки1в 1996

Дисертац1ею е рукопис

Робота виконана в Укра!нськ1й фармацевтами1й академН на кафедр! кл!н!чно! ФармацП, а також у Харк1вському 1нститут1 удоскона-лення л!юар!в на кафедр1 офтальмолог!!

Науков! кер1вники:доктор медичн,ш наук, професор, д1йсний член Ныо-Иорксыа'1 АН I .А. ЗУПАНЕЦЬ:

доктор ыедичних наук. продесор. Академ!.; ¡А Укра1ни П. А. ЧЕЗД1ТК0

0Ф1ц1йн! опонента:

Доктор медичних наук Б.М.Клебанов

Доктор медичних наук, професор, лауреагг Державно! прем11 Укра!ни Н.О. Горчакова

Пров1дна орган1зац!я: Державний науковий центр л!карськмх засо61в

Захист в1дбудеться "_"_1996 р. на зас1данн1 спец1ал1-

зовано! вчено! ради Д. 01.44.01 при 1нститут1 фармакологи та токсиколог!I АМН Укра!ни С252057. м.Ки1в, вул.Ежена Пот'6,143

3 дисертац!ею можно ознайомитися у библ1отец1 1нстатуту Фармаколог! I та токсикологи АМН УкраХни.

Автореферат роэ!слан "_"_1996 р.

Вчений секретар

спец1ал1зовано! вчено! ради Д. 01.44.01 доктор медичних наук

П. I. Середа

ЗАГАЛЪНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Аитуальн1(ггь теми. Досл1дженняш останн1х рок1в виявлено, що травматизм рогово'1 оболонки ока зайыае одне э перших м1сць не лише серед захворювань ока, апе я у структур! загального травматизму С Я. С. Голацька,. 1988: А.Ф.Нед1лка та сп!авт., 1987).

Незважаши на те, що площа роговоХ оболонки складае лише 6,4% вс1е1 плоиЦ очного яблука ледини СI. В. Морхат, 1973), розпов-евдження II захворювань та травм досягае 17-25% серед ус1х пору-шень органа зору СА.А.Каспаров та сп!авт., 1982). Пояснюеться це там, що роПвка як сама зовн1шня оболонка очного яблука зазнае впливу ФХзичних, механ!чних та х!м1чних фактор1в зовн1шнього се-редовища СВ. I.Морозов та сп1вавт.,1982), що нер1дко супроводжуюгь-ся бактео1альною 1нфекц1ею.

Нав1ть незначн! зм1ни в оптичн1й зон! рог1вки п1сля перенесено! травми викликають зниження гостроти зору, часто приводять до обыеження, або в ц1лому втрати працездатност1.

У той же час арсенал антиФлог1стик1в, вживаеыих в офтальмо-лог1чн1й практиц! для л1кування запальних захворювань роПвки, вельми обмежений.

Частота запальних травматичних захворювань рог!вки, трива-ла 1х теча обумовлюють актуалыисть 1 велике соц1апьне значения створення нових 1 пол1пшення вже в1доммк протизапальних препарате, удосконалення метод1в 1х застосування СI.А.Зупанець та сп1вавт., 1993: В.М. Кузнецова, 1987; А.Ф. Лещ1нський та сп1вавт. 1976: А. С. Саратиков 1 сп1вавт., 1983).

Використовування найб1льш асгивних протизапальних препарат1в - глюкокортакостеро1д1в не завжди виправдано та обгрунтовано з-за

3

значних об!чних д1й.

Отже, актуальним завданням пошуку нових протизапальних за-соб1в е створення препарат!в бажано ыетабол!тного типу, як1 б ыа-ли м1н!мальн1 об!чн! ефекти.

У зв'язку з циы нашу увагу привернув ам1ноцукор глюкозаы1н, СГА), маючий протизапальн! властивост1, який е метабол1том орган! зму лвдини.

У тепер1шн!й час "Глюкозам!ну г1дрохлорид" проходить другу фазу к_п1н1чних випробувань в якост1 коректора метабол!зму з'едну-вапьно! тканини.

Мртпш IIIрТ рпбртц е експер1ментальне вивчення кератопротек-торно1 дП глюкозам!на г1дрохлориду та обгрунтування його вико-ристання у кл!н1чн1й практик!.

Заради П реал1зац!1 були поставлен! так1 зашшня!

1.Розробити стандартну модель травматичного карат1ту.

2.Досл!дити вплив глюкозаы!ну г!дрохлориду на переб1г глибокого та поверхневого екзогених кератит!в 1 швидк1сть регенерацИ по-верхневого еп1тел!ю.

3.Вивчити вплив глюкозам!ну на динам1ку ключових фермент!в рог!вки.

4.3д1йснити пор!вняльне вивчення впливу глисозаы1ну г!дрохлориду ! стандартного НПЗЗ - флурб!профену на переб1г та насл!дкм травматичного кератиту.

Наукпка новина 1 тяпрятичнв значймня роботи полягае у тому, що вперше виявлена ефективн1сть глюкозам1ну г1дрохлориду за умо-вою м!сцевого застосування п!д час травматичних керат!т1в. Доведено, що глккозам!н мае протизапальну, регенераторну активн1сть, добре переноситься, не чинить м!сцеводрат1вливого впливу.

ГЪактичнр яначення: для л1кування травматичних кератит1в пропонуеться новий ориПнальний препарат глюкозам1ну г1дрохлорид, запропонован та опублХкован метод досл1дження ендогенного глисо-замшу. ¡до в!дображено в 1нФормац1 Иному лист1. Кр1м того тема ди-сертацП е фрагментом теми МОЗ Укра1ни N 21-12 "Вивчення рол! глюкозамшу в молекулярних механ!змах запалення та розробка кри-терПв створення на його основ1 ефектавних протизалальних за-соб!в" N держ реестрац!! и АО 1002852Р.

Матер1али дисертац11 впроваджен1 до учбового процесу на кафедр! офтальмолог!! Харк!всысого 1нституту удосконалення л!кар!в.

на VIII м1жнародн1й конференцП офтальмолог1в СОдеса , 1993), на I Укра1нськ!й науков1й конференцП за учаспо кра!н СНД, СВ1нниця, 1993).

тезах допов1дей, 1 1нформац1йному лист!.

Оснпвн! пп.ппжрння лигертап! Т. шг> ймнпнятъря лп яахисту:

1.Глисозам!ну г1дрохлорид виявляе значний протизапальний ефект на моделях поверхневого та глибокого екзогенного травматичних кератит! в.

2. Глюкозам! ну г!дрохлорид мае значну регенераторну д!ю на еп!тел1й рогово! оболонки ока.

3. Одним з мехашзм!в л!кувально! д11 глюкозам1ну на модел1 екзогенного кератиту е нормал1зац!я актианост1 фермент!в лактат-деПдрогенази та глюкозо-6-фосфатдег1дрогенази в еп1тел11 та стромх рогово! оболонки ока.

4. Глисозам!ну г!дрохлорид виявляе б1лыя значну протизапальну д!ю н!ж стандартами препарат пор!вняння - флурб!проФен.

Матер!али робота докладен! та обговорен!:

Матер!али дисертацП в1дображен! в 1 етаттЬ 2

5.Фармаколог1чний препарат г\пюкозаи1ну г1дрохрорид пролонуеться до пошренного вивчення з метою його використання при л1куванн1 екзогенних кератит1в.

Обояг тя гтрук-гут пиррртап1 у. Дисертац1я виоадена на 116 стор!нках друкованого тексту та складаеться з вступу, огляду л!тератури, 4 розд1л!в власних досл1дженьг обговорення результате, висновк1в, списку л1тератури з 339 джерел. ДисертаШя тстать 7 таблиць, 13 малюнк!в.

Пппбмгтгш ииргпк- я рпзрпбку няукпйым ррэультат! й- Доля осо-бистого внеску в розробку та проведения наукових досл1джень скла-дае 90%. Г1стох1м1чн1 досл1дження виконан1 сп1лъно з науковия-ми-х1м1каш Укра1нсько1 фармацевтично1 академП. Поглиблен! дос-л1дження та статистична обробка результат1в досл1джень виконан1 самостШно. Науков1 кер1вники проф. I. А. Зупанець 1 проф. П. А. Беэ-д1тко сприяли оформлению дисертацП та п!дготовц1 II дозахис-ту.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕГОДИ Д0СЛ1ДЖЕННЯ

Робота виконана на кролях вагою 2,5-3 кг. Об'ектом дое-л1дження була роговична тканина отримана п1сля автаназИ тварин за методом пов1тряно! ембол11. Вивчали кератопротекторну д1ю роз-ч<лну глюкозам!ну гидрохлориду у пор1внянн1 1з стандаргним НПЗЗ -флурб1профеном Сочн1 кралл1 "Окуфлюр" ф1рми "АПегеап").

Враховуючи певне значения глюкозам1ногл1кан1в для роПвки, наш було эд1 пенено фармаколог1чне вивчення глюкозам1на г!дрохлориду як репаранту.

Вплив гл«жозам1ну на репаративну регенерац1ю переднього еп1тел!ю рогово! оболонки вивчали за методом Б. Л.Родз1ховського 1

6

сп!вавт., 1979.

Метод1ка в!дтворення глибокого екзогенного травматичного кератиту удосконалена автором 1 е сл!дуючою :

ГИсля Ф1ксац11 кроля у стойл!, в око 1нстилювали 0,5% роз-чин д1ка!ну. Для 1ммоб1л1зац1! очного яблука, сухожилля верхньо-го прямого м'яза брали п!нцетом через кон'кмстиву. Пот1и трепаном ФН III з р1зальною коронкою в бим у центр! рог1вки робили глибоку трепанац!ю рогово! оболонхи на 2/3 II товщини. Дал1 за до-помогою шпателя 1 круглого ножа робили розшарування рог1вки у мехах трепанац!йного к!льця п1д контролем флюоресце!на та викидали роговичний оаптик.

ЕФективн1сть зд!йсншанного л!кування рахували за такими по-казниками:

- строки розсмоктування 1нф1льтрат1в рог1вки, а також II еп!тел1зац1я:

- частота та характер ускладнень;

- наявн1сть ознак запалень кон'юнктави та радужно! оболонки.

ГИд час огляду очей використовували звичайн! кл!н1чн1 мето-ди досл1дження Сбокове осв!тлення, огляд у проходжуванному св!тл1, б1ом1кроскоп1ю, офарблювання рог1вки 1% розчиноы флюорес-це!ну). Виконували фотореестрац!ю до початку л1кування 1 на 1, 3, 5. 7 добу л!кування.

Для повноти характер1стаки репаративних процес!в та морфо-лоПчник зм!н у тканинах ока п!д впливом запровадженного л1куван-ня проводили г!столог1чн1, г1стох1м1чн1 та б1ох1м!чн1 досл1дження.

Енуклейован1 оч1, одержан! п1сля автаназП тварин методом пов!тряно! ембол11, ф1ксували 10% нейтралъним формал!ном, пот1м заливали у цело!дин 1 готували зр!зи завтовшки 10-12 мкы. Зр1зи

офарблшвали гематокс1л1ном та еоз1ном.

Пстох1м1чно у тканин! рог!вки досл1джувалися фермента лак-татдег!дрогеназа СЛДГЗ, гликозо-6-фосфатдег1дрогеназа СГ-6-ФДГ). Активн1сть ЛДГ виявляли за методом Гесс, Скарпелл! 1 П!рс С1962), а Г-6-ФДГ за методом Нахласа з сп!вавт. С19623.

В еп1тел11 1 стром! розтинених диск1в рог1вки, б!ох1м!чно визначали активн1сть лактатдег1дрогенази СЛДГЗ за Непуе1а1 (19703 глюкозо-6-фосфатдег!дрогенази СГ-6-ФДГЗ за КогпЬегй, Ногескег С19553 й в1дбивапи мкмоль/хв /г волого! тканини. Еп1тел1й роПвки одерживали з!скоблшчи за 5юе1£ег С19603. За норму приймали ак-тивн1сть Ферментов у 1нтактних тварин.

0кр1м того, механ1зми репаративно! й кератопротекторно! д11 глккозаы1ну вивчали на моделях л1н1йного проникашого поранения рог1в1си та поверхневого поранення рог1вки у наш1й модШкацП.

Статистичну обробку результат1в зд1йснювали за загальновжи-ваними методиками вар1ац1йно! статистики С0.ЛМ1нцер та сп1вавт., 19823. Статистично значимими вважали дан1 з р1внем в1рог1дност1 р < 0,05.

РЕЗУЛЬТАТУ! ДОШДЖЕНЬ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Перша сер1я досл1джень була запровадаена на 23 кролях породи шиншила С 46 очейЗ. Л1д кйсцевою анестез!ею тваринам з1скоблк>-вався еп1тел!й з ус1е* поверхн1 рог1вки. Досл1дження зд1йсншали через 3, 5, 12, 24, 36, 48, 72 години. Тваринам 1-о1 (контрольной групп 1нстилювали ф1зиолог1чний розчин, 2-о1 Сдос-л1дно!3 -1,5% розчин ГА, 3-й - препарат пор1вняння флурб1профен Сочн1 крапл1 "Окуфлюр" ф1рии"А11егЁап"), 4-ий- 0,32 розчин пред-н1золону. Ус! препарата 1нстилювалися 3 рази на день протягом 3

8

д1б, починаш1 з третьо1 години дееп1тел!зац!1.

У друг1й серп досл1джень С37 крол!к1в породи Шиншла, 74 ока) у перифер1чн1й частин1 роПвки робили проникаете л1н1йне ураження довжиною 5 мм. У 1- й (контрольн!й) груп1 тварин протягом 4 дн1в використовували 0,32 розчин левом1цетина, пот!м Ф1з1о-лог!чний розч!н. У 2- й труп! - ГА, у 3- й -Флурб1проФен. Препарата 1нстилюровали, починая з друго1 години п1сля операцП 3 рази на добу протягоы 7 д1б. В перш! дв1 доби ГА 1 Флурб1проФен Вводили в сполучен1 з левом!цетином. Через 7 д1б тварини виводи-лися з експерименту.

У трет!й сер!! досл!джень С6 кролик1в, 12 очей) впроваджува-ласъ ненаскр1зна трепанац1я тканини оптично! зони рог1вки на гли-бину 2 мм д1аметром 5 мм. Режим введения препарат!в був таким, як 1 У друПй сер11 спроб.

У перш1й серП досл1джень у тварин контрольно! групи повна рееп1тел1зац1я рог!вки наставала найчаст1ше через 48 годин. При цьому про тягом перших 24 годин в!дзначалася пом!рно вираже на за-пальна реакц1я у вигляд! набряку 1 г1перем!1 кон'юнктави. У тварин, як! одержали ГА, Флуб1профен та предн1золон, запальна реак-ц1я практично була в!дсутня, 1стотно1 р!зниц! у д!1 препарат1в не виявлено. В той же садай час, в1дзначено, що Флурб1проФен не впливав на швидк!сть рееп!тел1зац!1, предн!золон затримував II на 6-8 годин, а п1д впливом !нстиляц!й ГА повна сееп1тел1зац!я рог!вки наставала на 8-12 годин швидше Ср< 0,05).

У друг1й 1 трет!й сер!! досл1джень в1дзначен аналог!чний вплив препарат!в на виражен!сть запально! реакц!! та швидк!сть повно! рееп1тел1зац11 рог1вки Стаблиця 1).

За даними св1тлово1 к1кроскоп1! та морфометрП на сьому до-

бу п1сля л1н1йно! травии рог!вки у контрольна груп1 визначався широкий раневий канал, покрытий еп1тел1еы. Ч1тка пошарна диферен-ц1ровка кл1тин еп!тел1я була в1дсутня, можно було лише вид1лити шар плоских кл1тин, розташованих на поверхн1. Новоутворенний еп1тел1альний шар був значно товще, н1х еп1тел1й, зам1нений у ц!лостности на д1лянках вдапен1 в1д зони дефекту С Таблица 2). Безпосередньо б!ля кра!в рани еп1тел1й був тонк1шим. заб1льше витрачав д1ференц1ровку 1 поз1ц1йно-спецДФичне , розташування кл1тин, або був представлений одношаровою структурою. В окре мин препаратах виявлявся базальний шар, але цил1ндричн! кл1тини були розташован! на значн1й в1дстан1 один в1д одного. Раневий канал був заповнен кл!тинами Ф1бропластичного ряду 1 макрофагами. Майке у чверт1 препарагг1в виявлялися остр1вц1 Ф1брину. Кл1тини роз-ташовувались в р1зних напрямках, у тому числ1 1 перпендикулярно Сдовга в1сь кл1тин01О по в1дношенню до шар1в колагенових волокон й кератоц1там непошкоджено! частини рог!вки. Десцеметова мембрана I ендотел1й безпосередньо у зон1 дефекту, були в1дсутн1, але на периферП сбер!гали будову, що характерна для 1нтактно1 рог1вки.

Отже, на 7 добу п1сля проникаючого поранення рог!вки в контрольна труп! тварин в1дзначався ледь виявлен1й репаративний процес, який характер1зуеться низькою диференц!ровкою кл1тин раневого каналу I новоутворенного еп1тельного шару, наявн1стю Ф1бринозних мае.

В труп! тварин, отримавших 1нстиляц11 флурб!профену, м!крос-коп1чно виявлялась слабковиражена стимуляц1я репаративного проце-су в пор1внянн1 з контролем. Раневий канал широчиною наближував-ся до контрольного, зона раневого каналу була виповнена новоство-реним еп1тел1еы з слабковмявленою диференц1ровкою кл1тин.

10

Щльн1сть кл1тин v зон1 дефекту була эначно нижче контролю, юитини. деб!льше розташовувалися вздовж колагенових волокон. Десцеметова мембрана та ендотел1й у зон! дефекту були в1дсутн1, у чимал1й к1лькост! випадк!в у ц1е! частини роПвки виявлялися на-копичення кл1тин лХмфо-Пстоцистарно! природи.

Визначною особлив1стю течП репаративного процесу в rpyni тварин, що отримували ГА, з'являлась повна еп1тел1зац!я раневого каналу, значне зменшэння у ньому иЦльност! кл1тин. Новостворений еп!тел1альний шар був незначно товст1шиы у пор1внянн1 з прилегли-ии д1льницями. У ньому виявлялася диференц1ровка кл1тин з форыу-ванням характер»их шар1в С плоек!, ипичковат1 1 базальн1 цил1ндричн! кл1тини). В зон1 раневого каналу кл1тини завб1льш розташовувалися паралельно шарам колагенових волокон, Формуючих строму роПвки на ц1ей дАльниц1. Як 1 у попередн1х трупах, ендо-тел!альна мембрана була в1дсутая, але поблизу зони дефекту в!дзначено формування ендотел1ю.

Взагал! результата г1стоморфолог!чного 1 морфометричдаго анал1зу дозволили ошнити вплив ГА на репаративний процес у POriBUi як позитивней.

Метою другого етапу досл!джень з'явилося вивчення ыожливих механ1зы1в стимулюючого впливу ГА на репаративн1 процеси в

poriBui.

Досл1дження виконан1 на 37 кроликах породи Шиншла С 74 ока) иаеою 2,5 - 3,0 кг. Використана експериментальна модель л1н1йного проникаючого поранения рог1вки. Тваринам 1 С контрольно!) групи починаючи з друго! години п1сля операцИ 1нстил>овали левом!цетин 3 рази на добу протягом 4 дн1в, а пот1м -Ф1з1ологичний розчин, тваринам II Сдосл1дно13 групи у тому же pell

*шм1 вводили ГА, 111 групп - препарат пор1внення флурб1профэн (очн1 крапл1 "Окуфлюр" Ф1рми "Allergan")

Таблиия 1

Швидк1стъ повно! рееп1тал1зац!1 поранень рог1вки п!д впливом г\шокозам1ну Пдрохлориду, &лурб1профену, предн!золону у крол!в

Сер1я Група К1льк1сть Завершения

спроб тварин очей рееп1тал!зац11

с у годинах.)

I - поверхне Контроль 10 49,2 ± 2,3

ве поранення глжозам1ну

г1дро«лорид 12 39,0 ± 1,6-

флурб1проФен 12 47,0 ± 2,9*

предн!золон 12 55,6 ± 1,9*

И - л1н1йне Контроль 20 30.0 ±1,4

проникаюче глюкозам1ну

поранення г1дрохлорид 34 23,3 ± 1,2*

флурб1профен 20 29,4 ± 1,4*

111 - непро- Контроль 4 66,6 ±4.0

никаюче по- глюкозаы1ну

ранення Г1ДРОХЛОРИД 4 54,0 ± 4,0*

флурб!профен 4 63,0 ±3.5

* р < 0,05 у пор!внянн1 з контрольною групою тварин.

Таблиця 2

Морфометричний анал!з еп!тел1алъного шару роПвки при експериментальному проникаючому поранены! у крол!в п!д впливом л!кування

Група Товщина еп!тел!ю Сык) К!льк!сть ряд!в в шарах еп!тел!ю

зона дефекту до лериферП до центру зона дефекту до периферП до центру

1нтактн1 роПвки - 30,1 ± 2,8 22,3 ± 2,9 - 3,9 ± 0,7 2,8 ± 0,3

Контроль 57,5 ±7.1 36,3 ±3.6 32.8 ± 5.8 3.5 ± 0,3 2,5 ± 0,4 2,0 ± 0,7

Флурб1профен 48,6 ±3,4 34,0 ± 3.6 29,5 ± 5,5 5,0 ± 0,5* 3,1 ± 0,3 2,1 ± 0,2

Глюкозам1ну г!дрохлорид 44,8 ±1,9 28,7 ± 2.4" 18,4 ± 1,0- 4,8 ±0.1* 3,5 ± 0,2- 2,5 ± 0,2

" р < 0.05 у пор1внянн! з контрольною грулою тварин

На сьому добу методом пов!тряно! еыбол11 тварини виводилися з досл1ду.

Шсля звичайно! г1етолог1чно"1 обробки зр1зи енуклейованих очник яблук м!стили у цело!дин й фарбували гематоксил1ном та за Ван Пзон. Для анал1зу макромолекул матриксу рог1вки - гл1ко-зам!ногл!кан1в С ГАГ) 1 колагену були зд!снен1 г1стох1м!чн! та то-нооптичн1 реакцП з толу'1Диновим син1м й п1кросир1усом червоним, як1 -дозволяють за величиною рефракцП, визначаемо! у поляризова-ному св1тл1, робити висновок щодо ор1ентовно! упорядженост1 цих макромолекул у матрикс! рог!вки. Одержан! циФров! дан! про розм1р рефракцП, вим1ряно! на трьох д1льницях С зона дефекту, прилягаюч1 та в!ддален! в!д зони дефекту д1льниц!) по 5 точках на юожн!й д1льниц!, були оброблени статистично. По обгрунтуванню результате г!столог!чного ! г1стох1м1чного анал1зу зд1йснена бальна оц1нка стану раневого дефекту, де сума середн1х показ-ник!в дозволила робити висновки про спеццф!ку д!1 препарату: 0-9 бал! в - слабковиражена д1я, 9 -14 бал!в - середнъовиражена д!я, 14 -20 бал1в - виражена репаративна ! керагопротек-

торна д!я С таблиця 4) Офтальмолог!чне обетеження тварин протягом 7 д!б п1сля ек-спешментального проникаючого поранения виявило, то п1д впливом 1нстиляц!й ГА зменьшуеться виражен1сть запально! реакц!! з боку тканин ока, прискорюеться рееп!тел1зац1я дефекту. Пстоморфо-лог1чне вивчення препарат1в п!дтверджуе позитивний вплив ГА на процеси репарацП: у пор!внянн1 з контрольною групою тварин трап-лялось звуження раневого каналу, його ц1лкова рееп!тел1зац1я, ди-Ференц1ац1я кл!тин новоствореного еп1тел!ю. в1дсутн1сть остр1вц1в

14

ф!брину та зыеншення щ1льност1 кл!тин ф!бропластичного ряду у раневому канал!. В труп! тварин. то отримували препарат пор1вняння, за данный ПстоморфологП репаративний процес був менш виявлешш.

Важливим об' ективнш показником течИ репаративного пронесу в рог!вц! е стан кл1тин макромолекул и1жсп1тинно1 речовини - ко-лагену i ГАГ.

В npouecl вивчення г1стопрепарат1в очей контрольно! групи у поляризованому св1тл1 п!сля специФ1чного офарблення на колаген виявлена ц!лкова !зотроп1я зонм раневого каналу, що св1дчить про в!дсутн!сть ор!ентац1йного упорядкування колагенових волокон. Пучки колагенових волокон поблизу зони дефекту буди розпушен! й частково фрагментован1, деяк! з них мали зм!ну контура. Ml ж волокнами у велик1й к1лькоста визначалися деструктивн1 тр1щини й щ!лини, заповнен1 детр1там. Ф!бр1логенез пом!ж пучками колагенових волокон, як1 прилягають до зони дефекту, практично не був виявлений. В д!лянкак строим рог1вки, в!ддаленних в1д зони дефекту, ч1тко виявлялися шари колагенових волокон, м1ж якими розташо-вувалися Фибробласти. ГАГ у зон1 раневого каналу та в новоутворе-ному еп!тел11 виявлялися у сл1дов1й к1лысост1, в зон1, лрмлегл1й до раневого каналу, метахромаз!я ГАГ була р1зко знижена Стаблиця 3).

Таким ч1ном, на сьому добу п1сля проникаючого поранения рог1вки в контрольн1й груп! виявляеться репаративний процес, як1й можна охарактеризувати як слабковиражений Стаблиця 4): низька ди-ференц!ац!я кл!тин раневого каналу, слабковиражений ф1бр1логенез колагенових волокон 1 с!нтез ГАГ.

В rpynl тварин» отршувавшх 1нстиляц11 флурб1лрофену, в поляризованому св!тл! колагенов! волокна в зон! дефекту виявлялисъ

у вигляд! хаотично розташваних одиничних тонких Ф1брил, поблиэу зони - одиночних тонких новоутворених волокон. Вм1ст ГАГ в зон1 дефекту в1дпов1дав такому ж в контрольна груп1, поблизу зони дефекту був дек1лька вище, н1ж в контрол!.

Таким ч1ном, репаративний процес в рог1вц1 п1д впливом препарату флурбГпрофен можно оц!нити як середньовиражений.

Вивчення стану колагену в рог1вш тварин, отримувавших 1нстиляц11 глюкозам1ну г1дрохлориду, виявило в зон1 дефекту пучки колагенових волокон, розташованних паралельно основному маси-ву шар1в колагенових волокон строми рог1вки, що заходять у прост1р ы1ж пучками строми. Новоутворен! пучки колагенових волокон в!др!знялись в1д попередн1х б1лыа тонкими волок1нцями, що входять до 1х складу 1 выявлялись в поляр1зованому св1тл1 за сла-бо-зеленим св1т!нняы, попередн1 - за ярко-червоним. Тр1щин та щ1лин м1ж колагеновими волокнами строим рог1вки не виявлено. Ме-тахромаз!я ГАГ в зон1 дефекту була зб1лыиена. ГАГ в!дносно р1вном1рно розташовувались м!ж пучками колагенових волокон строми 1 в новоутвореному еп!тел!альному шар1. В глибоких шарах рог1вки збер1гався знижений склад ГАГ.

Результати г1стоморфолог1чного й г1стох!м1чного вивчення дозволять оц1нити вплив ГА на репаративний процес в рог1вц1 як выражений.

Проведен1 досл1ди доводять, що ГА значно стимулюе б!осинтез ГАГ в кератоцитах, до того ж на в1дм1ну в1д раневого каналу очей контрольно! групп, маяже в 2 рази зб1лыауеться метахромаз1я ГАГ на д1лянках, прилеглих до зони дефекту, 1 б1лъш н1ж в 1,5 рази -безпосередньо в раневому канал1. При л!куванн1 препаратом пор1вняння флурб1профеном стимулювання с1нтеза ГАГ практично не

16

виявлено.

Характерною особлив1ста макромолекулярно! арх1 тестон Пси раневого каналу рог!вки п1д впливом л1кування ГА виявилось ор!енто-ване розташування макромолекул тропоколагену 1 ¡солагену, що пов-торкеало напрямок колагенових пучк1в м1жкл1тинно! речовини основного масиву рог1вки, що вельми вежливо для збереження II оптично! Функц11. Мае м!сце також виявлена стимуляц1я ф1бр1логенезу, що таюож ыоже бути пов'язано 1з зб1льшенням ГАГ. В1дода. ¡цо пров!-зорним матриксом для руху 1 тимчасово! адгезП еп1тел!я до строил служить Ф!бронектин СЮ.Б. Белоусов та сп1вавт.. 1987}. Шлком 1мов!рно. то ГА, який входить структурною единицею в макромолекулу Ф!бронектину, також волод1е зд1бн1стю позитивно влливати на цей процес, що п1дтаерджуюггь наш1 експериментальн! дан!.

Таблиця 3

Рефракц1я глюкозам!ногликан!в у р!зних д1лянках рог1вки п1д час екпериментального проникаючого поранения у крол!в

Група тварин Величина рефраки!I глюкозам!ногликан!в у нм

раневий канал еп1тел!й над раневим каналом строма рог!вки поблизу раневого каналу

Контроль 2,7 ± 0,03 0,5 ± 0,02 2,4 ± 0,4

Флурб1проФен 2,9 ± 0,5 0,6 ± 0,02 3,3 ¿0,4

Глнжозам1ну г!дрохлорид 4.8 ± 0,5* 0,9 ± 0.03* 4,5 ± 0,5*

" р < 0,05 у пор!внянн1 з контрольною групою тварин

Таблица 4

Репаративний та кератопротекторний вялив глисозам1ну г!дрохлорвду в балах при ексиериментальноыу проникаючому пошсодженню РОГ1В!СИ у крол!в

Вивчаем1 параыетри Група

контроль флурб!проФен глюкозам1н

Стан еп1тел!ального. шару Зона дефекту 2,3 ± 0,02 2,8 ± 0,03- 3,6 ± 0,02«

1,3 ± 0,02 2,3 ± 0,02- 3,8 ± 0,01«

Матрикс роПвки в зон1 дефекту 1,1 ± 0,02 1,5 ± 0,05- 3,7 ± 0,01«

Зона поблизу дефекту 2,1 ± 0,02 3.1 ± 0,03- 3,9 ± 0,01«

Стан ендотел1ю 1,2 ± 0,02 1,3 ± 0,02- 1,6 ± 0,05"

Сумарний показник 7,9 ± 0,05 11,7 ± 0,1- 16,6 ± 0,04"

• - р < 0,05 у пор1внянн1 з контролем « - р < 0,05 у пор1внянн1 з препаратом Флурб!проФен

Досл1дження, запроваджен! на модел1 глибокого екзогеного кератиту з метою вивчення наявност1 марюерних йермент!в - лактат-дег1дрогенази та глюкозо-6-фосфатази в еп!тел11 1 стром1 роПвки св!дчать про виявлений норыал1зуючий вплив глюкозам!ну на 1х активн1сть, що п!дтвердило получен1 ран1ше результата.

Таким чином, дослЛджання проведен! нами на р1зних моделях травматичных пошкоджень рог!вки св!дчать про значн! кератопротек-торн! та репараггивн! властивост! глисозам!ну г!дрохлориду.

висновки

1.Розроблена стандартна модель травматичного кератиту, яка дозво-ляе адекватно оц1нювати кератопротекторну д1ю ФармаколоПчних препарат!в.

2. Глюкозам!ну Пдрохлорид виявляе виразн1 репаративн1 властивост1 на моделях глибокого 1 поверхневого екзогеного кератит1в, значно прискорюючи регенерац1ю поверхневого еп!тел1ю - на 21 2 при по-верхневому пошкоджен!, на 23%, при л1н1йному лроникакному, на 19% при непроникакному пошкоджен! рог1вки.

3. Глккозам1ну г1дрохлорид справляе виразний нормал1зугний вплив на динам1ку ключових Фермент1 в рог1вки ЛДГ та Г-6-ФДГ на модел1 екзогенного травматичного кераггиту, призводить до нормал1зацП

1х вм1сту на 5 добу на в1ды1ну в1д контрольно! групи тварин, та тварин л1кованих флурб1профеном, де активн1сть фермент1в не досягала р1вня 1нтактних тварин нав1ть на 7 добу експери менту.

4. У пор1внянн1 1з стандартним НПЗЗ - флурб1профеном гл»созам1ну г1дрохлорид справляе б!лъш ефективния вплив на теч!ю та насл1дки травматичного кератиту, прискорюючи процеси регенерацП 1 зменьшуючи к1льк1сть постгравматичних ускладнень на 40% в пор1внянн1 з контрольною групою тварин, та на 12% пор1вняно з трупов тварин, то л1кувались флурб!про Феном.

5.Враховуши, що нормал!зац1я б1ох!м1чних процес!в у рогов1й тканин! настае на дв1 доби п1зн1ше в1зуального одужання, л1кування екзогеного кератиту глюкозам1ном налехить продовк/вати ще протя-гом 2-3 д!б п!сля кл!ничного одужування.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ЩО ОПУБЛ1КОВАН1 ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

1.Мансур Марван, Зупанец I.A., Безд1тюо Н.В. Експериментальне об-грунтування застосування нового в1тчизняного протизапапьного препарату "Глю1сам1н" при пошкодженняк рог1вки //Актуальн1 проблемы патологи судинного тракту ока при його захворюваннях 1 пошкодженняк: Тез.доп. VIII М1жнародно1 конф. офтальмолог1в Одеса-Ге-нуя.-Одеса, 1993.-С. 67.

2.Мансур Марван, Безд1Тко П.А., Зупанец I.A., Безд1тко Н.В. Екпе-рименталъна оц1нка ефективности препарату "Глюкам1н" при пошкод-женнях рог1вки //Актуальн1 проблеми кл1нично! фармакологи СПер-спективи розвитку науки та викладання): Тез.доп. I Укра1нсысо1 науково! конф. за участю кра1н СНД.-В1нниця, 1993.-С.60-61.

3.Мансур Марван. Вплив глюкозам1ну г1дрохлориду на маркерн1 фермента рогово! оболонки ока при глибокому екзогеному травматичному кератит! //В1сник фармац11.-1996. - N 1-2.

4.Зупанец И.А.. Иансур Марван, Прописнова В.В.и др. Метод опре -деления эндогенного fí-ацетилглюкозамина в биологическом материале //Информац. лист. -Вып. 2 "Фармация". - К., 1996. - 3 с.

АННОТАЦИЯ

Мансур Марван. Экспериментальное обоснование применения глк>-козаыина при травматических повреждениях роговицы. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.07 - фармакология, в виде рукописи. Институт фармакологии и токсикологии АМН Украины, Киев, 1996.

Работа посвящена изучению глюкозамина гидрохлорида при травматических повреждениях роговицы: поверхностном и глубоком экзогенном кератитах. Установлено, что изученный препарат существенно улучшает течение патологических процессов по сравнению со стандартным противовоспалительным препаратом - флурбипрофеном.' Основным механизмом действия препарата является репаративное и кератопротекторное действие. Глюкозамина гидрохлорид предложен к использованию в офтальмологической практике.

Ключевые слова: глюкозаыин, кератиты.

SUMMARY

Mansur Marvan. Experimental Background of Glucosamine Using at Traumatic Damages of Cornea. Thes is for presenting a Master of Science degree on speciality 14.03.07 - pharmocology, in a form of manuscript, Institute of Pharmocology and Toxicology, Kiev. 1996.

The uork Is devoted to studying of glucosamine hydrochloride at traumatic damages of cornea: superficial and deep exogenous keratitis. It's determined that the studied drug improve the course of pathological processes greatly in comparison uith the standart NSAID - flurbiprofenum. The basic mechanism of the drug action is reparative and ceratoprotective effects. Glucosamine hydrochloride is offered to usage in ophtalmologlc practice.

Key words: glucosamine, keratitis.

21