Автореферат и диссертация по медицине (14.00.05) на тему:Эффективность рефлексотерапии у горняков при артериальной гипертензии с начальными проявлениями недостаточности кровоснабжения мозга

- 3 у л

IW1HICTEPCTB0 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАШИ ЛУГАНСЬКИЙ МЕДИЧНИИ 1НСТИТУТ

МЕЧЕТНИЙ Юрш Миколайович

ефективн1стб рефлексотерапп

при артер1альн1й г1пертензп 3 початковими проявлениями недостатност1 кровопостачання мозку

14.00.05 —BHyTpiuiHi хвороби 14.00.13 — HepBOßi хвороби

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ь"Л >

На правах рукопису

у г1рник1в

Луганськ — 1993

/

Робота виконана в Луганському медичному ¡нститут1 Мппстерства охорони здоров'я Украши.

Науков1 кер1вники

— доктор медичних наук, проф. 6. М. Панченко

доктор медичних наук Ю. М. Колчин

Офщппп опоненти

— доктор медичних наук, проф. Б. Ю. Добрш

доктор медичних наук, проф. В. Д. Деменко

Прсшдна установа — КиТвський державнип ме-

дичний ушверситет ¡м. ака-демжа А. А. Богомольця.

Захист вибудеться «_» ___ 1993 року

о __ годин! на зааданш спещал1зовано1 ради

К 088.25.01 при Луганському медичному ¡нституп МОЗ Украши (348045, м. Луганськ, кв. 50-р1ччя оборони Луганська, 1. Телефон: 54-85-58).

3 дисерташею можна ознаиомитися в б1блютсш Лугансь-кого медичного ¡нституту.

Автореферат розкланий «__»___ 1993 року.

Вчений секретар спещал1зовано1 ради доцент

В. К. КАЗИМИРКО

ЗАГАЛЬКА ХАРАКТЕРИСТИКА РСБОТИ

Актуальнтсть проблеми оумовлгаетьоя посишм останням розповсюдження серцевс -судиннкх захворювань, я: : поciдають перше ьйсце в cbîTi серед причин летальност! (B003, I9SE).

£п1демгологгчн1 дослгдження показали, що найпоширешшо» причиною судинноТ naTonoriï б атеросклероз, гшертошчна хвороба i нейроциркуляторьа дистошя, ям виявляют. в останш роки тенденщю äj зростання i "омолодаення" (Г.А.Акплов i cnîb-езт., 1990; GA.CiMo^i, F.R.Pu'îese , 1968).

Яревентивний непрям ангхалогП дигауе проведения масових с^сл*дувань населения i вид:слення "загрозливих™ контингент!в з наступили ïx оздоровлениям (И.С. Заноздра, A.A. Крищук, 1987; A.Î. Бараненко, 1938; Б.Ю. До^рхн i спхвавт., 1990; Б.А. Алмазов, 1990; 1.Ф. Пефиев i спхвавт., 1991). Тому важливога е дхагностика доюпнхчних i початкових форм серцево-судинно! патолог!Ï.в прогнозувант несприятливих грул робгтникхв, яи зне-одяться в умовах, що розглядаються як додатковх фактори ризику.

Шахтарх глибсхих в^гхльних шахт Донбасу часто працшоть в умовах пхдвшцено! температури i вологосй повхтря, ehcckoï запиленост1, пэдвищених рхвнях щуцу, Bi6paqiï, в1дсутност1 справкнього освоения, часто в стиснено^ простор: гри эму-шеноьу стат ила (В.¡vi. Ei лучина, 1965; ji.T. бловська i слхв-авт., 1986; В.Г. Д^йнега, 1967; С.1. Шелигхн, 1989; В.л. Вхт-рхщак, 1989; H.H. ДаЕИдоЕа 1 спхваЕ--., 1990).

Описанх орнаки умов пращ в забоях з г..ибоким зал:. :аннш вугхльних шархв негативно впливаить ка здоров'я шахтаргв, знижують onip оргашзму, п1ДЕ:ацують стушнь ризику у Е1днс-шенн1 вииикнення рхзкоманхтних захворюЕань Еку!р!шн1х opraHiE, в тому числ1 серцево-судиккИх i ангхоцеребратьких (A.î. KÎEa, 1965; К.Ф. 1з"еров, 1967; В.Г. Дейкега, 1967; Î.Q. ¡¿алча i cniEaET., 1966; G.B. Ко;ке;.1!якгн, 1990"; C.B. СзлезкьоЕа, IS9G; î.i. Пефтхев i спхваЕт., 1991).

Разом з цим в дс^.хупН1Г: нам Е1тчлз;ш^1?. i заг^/бпг.нг Л Л1тератур1 зустр1 чад ться лише поццккскх дсслхдг'.&ккя .:о рсз-рсб-д й ЕлроЕад'екко первинно! i нтсркнко! лрслла:

судинних розладхв у шахгархв.

В останн! роки пхдвищився inrepec до нешдихаменъозних кзтод1в Л1кування i профхлактики нейроцирнуляторно! дисхон!!, гшертошчнс" хвороби та атеросклерозу. Де зуыовлено п!д-вищенош алерлзац-зга населения, розбитком фарыакорезистентно!, дплрсько! залежност! i деяких ^.гороних ефектхв при тривалоьдг в&ивагаи медикаментозьих препаратов (H.H. Богданов. В.Г'. Бок-ша, IPS6; id.С. Заниздра, A.A. Крхщук» 1987; ji.T iiäasan, 1988; S.B. ишель i спхвавт., 1988; В.Б, 1ванов, 1.Г. MiaaaoB, 1938; S.A. Мачарет i сп1вавт. IS89; A.C. Кадиков i апвавт.» I9S0).

Вагливе шсце серед цих ысгод1 з займае реф,чексотерад!я.

Дощльнтсть П застос^вання для Л1кування i проф1лак-чгаш серцево-судиннкх захворювань» зокрема, нейроциркулятор-но1 дистснП (НЦД), riiiepT0Hi4H0i хвороби й атеросклерозу вхдзкячакться багатьма авторами (6.J1. шче^ет i спхвавт., 1-82-1989; В.Д. Труфанова i спхвавт., I965J Г. лувсан, 1936, 1990; 5.г. портнов, 1987; g.Sioica, 1988; № Messe LectcL, 1989

i 1НШ1).

lue Tuto лрацх з'явыась розробка ефективних метидхв не-кгдикаментизниго лхкування й проф1ла;ктики захворгзань серце-ви-су, инни! системи у Г1рникхв глибок» х вугхльнмх iiiaxs.

савданнями досл!д:кення о:

1. Вивчення розповкодаеностх серцево-судинно* патолог11 i судутнхх захворювань внутрхшшх оргашв у шахтар1в глибо-ких вуг!льних шахт.

2. Вив-.зння стану ш кроциркулящ I у шахтар5.л, ям хво-рхвть КЦЦ, лочатковов артергальною гхпертенчхею, початковим атеросклерозом.

3.' Вивчення мазко во i гемодинамх ш у цих хворих.

4. Вивчення ефекм.зностх гслкоуколювання, 1фалкового насажу, Д1Iлнплхкатором Кузнецова при НЦД, артер1альн1й -гхпертензii, атеросклероз! з початковими проявами недостач— ноетт кровопостачання ыозку OiiJHKM).

Ьаукова новизна робота

Одержан! hobi дан! про поширення i характер судкннсТ питологН у шахтар!в глибоких вуг:гльних шахг

Установлений позитивней вплив рефяексатерапхI н_ стан мх кроциркулящ2 1 ыозково! гемодиналхки при серцево-судик"их захвсркз~ашях у шахтархв.,

практична значущхсгь

Запропснованх практичнх метода ефективно! немедикаментозно! профшактики сзвитку серцево-судинних захвор. -вань у шахтархв глибошх вугхльних шахт.

Бперше розробленх матоди немедикаментозного лхкуглрч ШШН...' (голкоукояпванням, точковим масажем, д}-~> 1лл1катором Кузнзцова). Показана можливхсть неспецифхчно!, к задежно! вгд первинного судинного з~хворювання профхлактик:" ИЛш. Розробленх метод; профглакти^, вклгга ,-чи тх, як! можуть бути здхйснеш самими хворими з почагковитч ознаками серцззо-рудинних захворювань.

Застосування цих метод! в в практ-ичну охорону здоров ®я дозволить скоротгти захворззваннхсть х хворобливхсть серед шахтархв глибоких зугхльних шахт.

Основн! положения прац!, винесенх го захисту

1. Шахтар! глибоких в>Лльних шахт входять в трупу ризину розвитку серцево-судинних захворювань.

2. Запропснована схема галиву на анулунктурнх точки ефективна для' профхлактики х лгкування шахтархв глибоких вуг1льних шахт, що страядають нейроцирнуляторноа дистонхса, початковики стад!яш иртер1ально! гхпертензИ I церебрального атеросклерозу з ЛЛШЛ.

с. Результата лхкування при артерхальшй гшертензх" вищ, йн при атеросклероз1, але. ниячх, нхя при НЦД. При всхх захворшваннях найе^ектиБН1шим е метод голкотер-жг.

4. Кавчання хворих мег~дащ точкозого масажу дозволяя проводили лхкування ППИШ I профилактику серцево-судинних катастроф.

Впровзджбння результат!в правд в практику

Одеркан! результата вировадженг в практику лхкуваль-них установ Лугансько!. Донецько!, Хар.авськс!, Ростовсысо! областей. Видаи методичш рекомендащ! "Валив виь'бничого

середоЕща на церебральну гемодинашку у робхтнигав машно-бу;;гиних пхдприемств", Луганск., 1990 , 21 с. Видам два 1Нформащйш листи "Профилактика I лхкування початкових проявхв недс-та'.-носи 1фовопостачання головного мозну у шахтархв глибоых вугхльних ша..т", Ки1в, 1992 та "Рефлексо-терагня початкових проявлень недостатност! кровопостачаннь головного мозку у шахт.рхв глибоких вуг1льних шахт", Ки1в, 19¿2. Одержан: пс-.вхдчення на п'ять рац! оншпзаторських про-поьлщй.

Одержан! даН1 впровадаем в навчальний процес на кафедрах внутрхишх хвороб, нервових хвороб, нетрадищ&лх ыетодхв Л1кування I юп.лчно! фармаколог!I, курС1 профпа-тологИ, курсх нейрохгрург1I ¿уганського, Донецького I Харивського ме^чких 1нститукв, а також в Харкхвському хкстктутх вдосконалення лхкар1в.

Апробация працт

..¿атерхали дисертацхйно! прац1 1 окрем1 роздхли пов1Доклен1 I обго^реш на засщаннях обласноХ науково-практично! конференщХ по нел1карсыай (61- I ушлатеральшй) терапП б нарколиГ11, псих1атр11 1 неврологН (Донецьк,1966), на У1И з'Хздг невропатологхв, лсих1атр1в I нарколоНв УкраХни (Харкхв, 1990), на облезгай конференщ! каукоЕого товариства невропатологхв (Дугалськ, 1390, 1991, 1992), на обласнхй кок^еренитХ наукового товарис.вапрсфпатологхв (Луганськ, 1991, 1992^, на апробацх йнх й Редх аильного замдання кафэдр внутр17мхх хвороб, нервових хвороб, нетоадищйних методов лхкування I юпнхчноХ фармакологI, курса нейроххрургП (1993).

Огруктура I обсяг дисертащХ

Дисертащя складаеться з Еступу, огляду лНератури, результат в особистах дослхдаень, заклгачкоХ частики, виснов-1«в, ■'рактичнк.: рекомендаций. Загальний обсяг працх - 170 стсрхнок ыашшодруку - ьцстить 22 таблиц!, 5 рисунЛв. Список лхтератури включая 359 джерел, з них укра^еьких I Сг;Д - 292, зарубхкких - 'ЬУ.

Дубл1кащ1. Ьа те\у дисертацхХ олубл1К&Еано 13 друко-ваккх праць, в тоьу числх од^а моногргЛхя, видгно 2 хкформа-ЦХЙКИХ льсти.

Драия виконувалась у В1ДП0Е1ДН0СТ1 з основним планом науково-дослгдних праць ШДи) луганського медичного 1нституту i 0 Грагментом --змплексно! ВДП "Досупдження ознак церебрально! гемодинашки у робхтшкхв глибоких вуггльних шахт Донбасу i розробка гяропривмств по профхлактицх i корегувангео Ii пору-сень" ( I? держ. реестр-GI90.oü'I3S9 ).

З..ДСТ РСБСТИ

--.атертзли i метода дослтдлсення

Для вирхшення поставлених завдань шдданс дет&чьноцу юпнхчкому досл1джекко в j \ЮЕах клхшки npoieciw. :х х :ороб Луганського меда, шого 1нсти"~гту 26С х..рник1в глубоких в,1Гг1ль-них шах1?, ЯК1 страждають пневысфгброзом, .невг>:окошозг?.т, хронходыли бронх iTaivii, bi бращ йнло хворобою або ладравленими для уточнения дхагнозу. Eci вони були чслов1чог стаи у В1Ц1 В1Д 30 до .40 рок'в хз стаяем пращ в умоьах нагр1Еаючого к1крокл1кату 7-12 ромв, по профепт! проххдники, г!рннки очисного забоя, електрослюсарЗ:, крепил ьки"'и.

Г.-ибина шахт, в яких : рацовали обслхдуванх шахтарт, була вхд ^uü дг 1200 м, а температура повхтря в них 25-32°С.

Нрпд П1ДЕИщено1 температуря на робочих мгсцях, ушей пращ обслхдуЕанкх шахтар1в характеризувачись паявшей) пхдви-цено! бслогост1, локально! В1бращ1, шдвичеко! залилеь^стх, хнтексиЕНОго пуму, не."1Д1Э перевицуючих ¿1ДУ, психоемоцхйких навантаяень.

С5сл1дуЕана контрольна трупа ripHUKiв (5G чслов1к) того к Ехку х тих ке профеий, що й робхтники основно! групп, ккх зайнятх на поверхневих горизонтах, де знаходилиеь yei вказан1 виде шк1дливост1, за яинятком нагрхва-очого микроклимату.

1з загально! к!лькост1 обслхдуЕаних робхтникхв закворю-вання внутрхшнхх органхв i опорно-рухового апарату Еиявяещ у 249 хворих (-5,8 проц.). Найчастхше дхагкозованх пневыо-kohioc., хронхчний брокх1Т, В1брац1йна хвороба, хрон1Чний гастрит, хронхчннй холесрсто-панкреатат, остеохондроз рхзно-ыаштних в1дд1Л1в хреб а.

Захворэвання серцево-судинно! систеш: НДД, i ceiii чна хвороба серця, *Чпе;-тсн1чна хвороба, атеросклероз, ангходистс-

н1чний синдром вхбращйно! хвороби дхагнозовано у 211 хворих (81,^ проц.). В тому чишп ШШКМ оуло у 140 хворих (53,8 проц.). В контрольшй грулх Ш1Ши були виявлещ у 32,4 проц. дослхд-

я8них (таблиц i).

Таблица I

Структура Зсчхворювань внутрхпгах органхв у Шах1ар1В глибоких вугхльнкх шахт

Виявлена патологхя ] вшадк?вЬ I Г1Р°Цент

Всього обсл!дувано ■ 260 100,0

Шахтар! з преыорбтдними станами II

оргашв дихання 4,2

Пневмоконхоз 168 64,2

Хрошчний бронх!т 156 60

Вхбращйна хвороба 78 30,0

Захворювання шлунково-кишкового тракту 59 22,6

в тему чишЛ:

хрошчний гастрит 26 ■ 10,0

хронхчнкй холецистопанкреатит 18 7,2

виразкова хвороба 3. 1,2

хншх 12 4,6

Захворювання сэрцево-судинно! системи 211 81,2

в тому числ! з ..ДПНКМ 140 53,8

1нша соматичиа патологхя II 6,5

Остеохондроз 147 56,5

Иатологхя пер"фер1йно5 нервово! системи ■ 94 " ' 36,2 .

У 86 проц. випадкхв егдзначалась сукупшсть двох х б1льше захворювгнь внутр1шшх органхв, опорно-рухового апарату I нервово! систем". У хворих серцево-судинними захвстюваннями з И^НМ супроводжуючх захворювання внутрхш'х органхв виявлещ е 100 проц. вигцдмв (таблиця 2).

б

Таблица 2

Структура супутньо! патолог!" при еерцево-судиних захворэваннях э ознакаш ШШКы у иахтархв глибоких шах?

Серцево-судинш эахьорэвання з Ш1НЖ

!всього !бронхо-!кгльк1сгь!-легензвг ¡хворгсс 1захворю-! 1вання

I

_-1

!пневмо-!хрон!ч ! !кон!оз !бронх!т!

!в!бра-!захво-.щйна !рювг I-

ХЕ0В0-1НЯ б а * !Щ?

!

!остео-

! ! !

абс/лроц! абс/прсц! чбс/пра| абс ! абс ! проц 1 абс псю:

42 т7 12 Г. 4 II

100 40 28 14 9 26

19 Хб II б 12

100 43 36 25 13 27

54 28 14 8 5 15

100 51 26 15 9 27

140 64 42 35 15 38

100 45 30 25 II 27

Нейроциркуляторна дистотя

Ночаткова артер!-альна гхпертензи-

Лочатковий атеросклероз

Всього

При обслхдуванн! шамтар!р, крты загальноюпшчних методов, залровадаували б!ом!кроскоп!ю бульбарно! кон'тстиви, реоенцефалоцпф!п, електроенцофалограф!»-

Еиечэкня мпфохиркудящ! методом б!ом!кроекоп!" бульбарно! кон'юнктиви проводили за допомогся фотощалево! лаши 1411-2. Прк цьо^ визначали скручен!сть судин, кер!ЕН0М1рн!сть 1х налхбруг появи аневризм, змхн кап1ляр!ву лзривасцулярне набрякання, липощоз, гсморраг!я, уповхльнення кроЕ току, вчутрхсуданну аггрегащю ерит? циив, ретроградний або 1нвер-сирований кровот!к, стаз кровоток.

Кыькгску оцхнву поруиень }•' крогемодинащки провод» "м по методу С.А. Оелезньова I спхвавт* (1965) з вирахувакням кон'внкхнвачьних хндексхв сур-'нтх С1СЗ>у периЕ&скуляршх (1ПЗ) ! Енутрхсудинних (1ВЗ) зм!н, а <?ркоя загалького кон'вн-кгивального хндексу (31и).

• Реоенцефалографхю зд1йснювали на' 4-канальному реограф!. Для рр«!страцг! е.:.тор. ^товувагзя 6-качальний елегирокар/чогрвф.

Застосовуналис') лобно- i потилично-сосцевидщ накладки електрод!в з обох боив одночасно.

Електроенцефалографхю проводили на 8-канальноцу алект-роенцефалогриф*.

Bei досаидження проводили вранщ, л геля швгодинно! едаптащ1 хворого в станх сидячи.

Результата дослхдження. Анализ симптоматики серцево-судинних захворювань в оехб з .LüííKi дозволив еидхлити слх-дуючи причини недсстатностх мозкового кроЕйобхгу: у перпйй rpyni - нейроциркуляторна дистомя по гшертогачноцу типу i зм1шаноцу типу j 42, в друг1й rpyni - початкова етгдоя артер1ально1 rinepTerail у 44, в третай rpyni хворих - початкова стадхя атеросклерозу церебральних судин у 54 чолов1К.

lio даним кон'юнктивально! б! оыхгооскопх 1 у вехх хворих ЫЦД, артер1альнсю Нпертензхею i атеросклерозом з ознаками ILfilKLl були вхдг начет рхзноман1тш порушення у вег: вхддхлах щкроциркулярного русла.

1. Судини - '' виглядх спастичного стану артерхол i венул iE зникемям артерхально-венозного коефхщенту, зниженням кхлькостх функцх .нуючих кап i л яр i в з виникненням аваскуляршх зон, HepÍBH0MipH0CTi Kaai6py вигнутоси венул, кашляр1в i поодиноких артерхол, поодиноких аневризм!в вен;-т.

2. Внутрхсудгчщ - у виглад уповоьнення, а в ряд1 ви-nafKiB зупинки i зворотнього "ровотоку, внутрисудинно! аггре-гащ! еритрощтхв у венучах i кашлярах.

3. оовнхсудинш - у еигляд1 перивасиулярного набрякання, пгодиноких геморрагхй, липохдозу.

Таблиця 3

аоругення м^опркулящ I в залежное^

В1Д основного судинного захворювання

Ii деке 1 НЦД !артер1альн. ¡початковий 1 контрольна ! !ппертенз1я ¡атероскле- ' трупа

! ! !рсз 1

ÍC3 5,9 10,0 8,7 4,5

1:3 1.9 3,57 4,2 1.5

1ЕЗ 2 ,и 3,8 С ) t- 2,0

ьк! 10,5 17,45 16,29 7.Ü

Максимально поручения мхкроцирнуляхд I е!дзначали-ь у хворих початковою артергальноо Г1лертенз1ею - ЗК1 був р!вний 17,45 при початковоьу атеросклероз! ЗК! дорхвнавав 16,29, а при нейроциркуляторшй дистошТ - 10,5. В контрольна групх ЗК1 був ргвний 7,0.

Порушення I пфоитр^лящК :отэел1рували з виразщсто клг'хчних сиштом1в (тао'лиця 4).

Хаблиця 4

Частота хлхш .них сиштотв з эалежностг вхд основного захворюваы.я

Симптоми

а Ц Д

г <32

!

Гшертощя п-44

. Атеросклероз I п-54

38 23

18 22 32 31

Головшй бхль Головонруацння Зниження пам'ятх Втома

Шум у вухах Порушення сну Б1пь в серщ Послабления фотореакщ! зхниць 3

Парез бачьлня 12

Недостатшсть акту конвергенщ 1 5

Змхни сухож. рефлекс! в 7 Рефшекси оральн.автомат.6 Тремор рук,в!к,голоей 4 Статокоординат.поруше: .II Вазомоторна лабхльнхсть26 Акрохцаноз х акрогхпо-теретя 6

Сух1сть,в'ял1сть пшри 5

'число 1проц. [число ' проц. !число ! прог(.

63'Л 42'. 5 85;2 ?2-;з 46,3

90.0 54,7

52.2

43.1 51,1 76,1

75.3

6,0 28,0

1Т,0 Ь,0 10,0 7,0 25,0 62,0

19,0 12,0

42 26

24 36 36

36

37

4 14

10 22

3

5

13

25

4 3

95,6 59,0 54,5 61,8 Ы,8 61,8 64,0

8,0 32,0

22,0 49,0 7,0 10,0 28,0 57,0

8,0 3,0

34 23 47 39

25 31 38

12

19

П

26 7

13

20 17

15

14

•5в:о 70,0

22,0 35,4

22,0 48,3 13,0 23,0 28,0 32,0

27,0 26,0

Ощнка реограм зд1йсно_алась по якхсним I кхльк!сним поназникам. У досл1джених робинии в спостерхгались зм1ни вер-Х1в'я РЕГ-хвилг-.то! по типу "пла'.о" або р1дше "аркообразною", що час~о спхвиадало 13 зменшенням виразносэт катакроти ! зменшенням виразност1 дикротичнс. о зубцях показувало на пхдЕИщен-ня тонусу церебрачьних судин. Найчаст: зе щ рч1ни спостер1 гаг-лис^ в ос!б з початковими проявами артерхально! г*-тертенз!!.

В осхб з рхзноманхтними прояваыи цереброваскулярно! паззлогх! був р1зномащтний сту^лнь гпдвищення тонуса цере-бральних судан i зменшення ступени íx кровонаповнення. iipir*-чому, в oci6 з н.'йроциркуляторною дистонхею вона була наймен-шою, зростаяа в oci6 з артерх ад-ною rinep^eraiea i була най-бхльшою у робхтшкхв з проява;и церебрального атеросклерозу.

На електроенцефалограмах в обскидуваних робхтштав виз«ачались перевешо функщональнх i умовно-патолог1чн1 змп.л, ski можуть бутй поясн^нх тими зм!намь церебрально! гемодинашки, якх шявленх за допомогою реоенцефалографхI i бульбарноГ 6ioMi':pocKoniI.

Таким чином, дета~ьщ клШчш i функщональш дослхд-кення дозволили виявити у шахтар:в, якх зайнятх на роботах у глибоких вугхльых шахтах, прояви неповнощнност1 ыозкового кровообхгу. Основними причинами неповнощнноси мозкового кровооб1гу у po6iTHHKÍB вугыьних шахт в 30 проц. вчпадкхв була нейроциркуляторна дистошя, в 31,4 проц. - лочаткова стад1я гхпертошчно! хвороби, в 36,6 проц. - початковий це-ребральний атеросклероз.

Игдбхр точок голкотерадН i точкового масажу зд1йсню-вався виходячи з того, ¡до в основт MexaHÍ3MÍB розвитку liilHKxVl лежить порушення нейродинамхчних процесхв, корково-щдкорко-вих взаемовхдносин, дисфункщя неспещфхчних структур головного мозку, ретикулярно! формацИ, лхдклркових вегетативних центр1в (гипоталамуса, вегетативних ядер стержня мозку).

Ka основ! цього в рецептуру точок впливу вмикали точки • шийно-воротниковоГ зони V/B20,VIO,VII, TI4, TI6, вплив на ЯК1 ви кликав реакщю судин, в тому ЧИСЛ1 й головного мозку,точки ягл проек'уються на судинно-нервовий пучок ши! i каротидний синус: F-9, Е1и. Нарештх, в рецепт вмикали точки загально! Д1 I (¡/£5, TR6, F2, С7, G3I0, Е36), вплив на як! надае кр!м загаль-но-укр1плкгачого, ще й нормалхзуюче Д1яння на рхзкоыашты вгд-дхли судинного русла (Г. Лувсан, 1986; 6. .'¿ачерет i cniBaET., 1990).

1з метод?в рефлексотераш! застосовували сл!дуюч1: ^слкоукпювання, точковий масачс, вплив хшнкатором Кузнецова.

Bn6ip точок для голкоуколювання (шдгрупа А) проЕО-дився 1ндив1дуальн0 з урахуванням лраЕил аиупунктурио! Д1 агностики i терагп! i дублювався апарьлним методом по ые-тодиц1 S.H. Ианченка (т9&9).

При дх! на точки голковим хплхкатором Кузнецова (".хдгр;ла В) його накладали одночасно на bcí вяазеш точки на 30 хвилин. Дхп на точки проводили щодня на протязх 10 днхв.

Точковий масаж wiifirpyna С) виконувався ^ першх три сеанси лхкарем, а останн! cím, шсяя В1дповхдного навчання, самими хворими пхд наглядом лхкгря.

Контрольна трупа ripHiiKÍ в, якх хворшть 11Цд, артер!-апьною гхпертензхею або атеросклерозом в кхлькостх 50 чоло-вхк, приймала звичайне медикаментозне лхкувакня (судинорозши-рююче, седативне, протисклеротичнх засоби, в1там1Нотералхю) без peámeKcoiepanil. Другу контрольну групу склали 50 шахта-piB без ознак серцево-судинних захворовань.

В результат проведеного л5:кування у всхх трьох пхд-групах виявлено достов1рне покращення по всхм досшджуваним параметрам.

Ефзктивмсть гхнуЕа-ля залежала вхд основного захворю-вакня (таблиця 5) i В1Д застосованого методу рефлексотерапг! (таблица б).

Таблица 5

Динамка клхшчних симптомхв в залежностт вх/. основного судинного захЕорювання

Сиштош

i -1--1-

¡щД Тхпертонхя Атеросклероз ! п-42 ! п-44 ! д-о4

!до Л1!п1СЛя!до л1!пхсля!до лх-Ипеля !куЕан1л!куБ!куван!л1куЕ?' упан.!лткув.

Голоений бхль Головскру;х1ння Зни;г,ення пам'ятг В тома

%м у вухах Лорушення сну Бхль в серщ послабления ботореакц. зхниць

Парез бачення Недо°.татн1Сть акту конЕергенц1I Зм1ни сухо:к.рефлексге

36 15 42 17 54 16

23 4 25 II 23 r-í /

23 12 24 о 47 21

18 2 35 II оЗ lo

22 7 Зс 12 25 II

32 4 Ct'-j II 31 1С

Ох 13 ói 14 СО 14

3 0 4 Я 12

12 I 14 6 и /

5 и г г 4 Ii /

7 2 22 о t.' j ? т

Рефлекси орального автоматизму б

Тремор рук, вгй, голови 4 ~ ат о ко ординаторн.порушення II Вазомоторна лаихльнхсть 26 Акроцианоз I а-роги этермхя 8 Сух1гть, оялгсть шгари 5

Середня ефектившс. .>

0 3 С 7 3

0 5 О 13 5

0 13 3 20 10

4 25 4 17 7

2 4 0 15 6

2 3 I 14 8

,&хроц. 71лроц. 60,Ьпроц.

Таблиця 6

Ефективнхсть лхкування в проц. в залежност' вхд основного захворювання х ^астосованого методу рефлексотералх!

групи ! Огновщ

I захворювання

1 1РТ ! 1плхкат1.р ! Точечний 1 ' Дузыцова ! масаж

I Кейроциркуляторна

дистон1я

Л Артер1альн"я

гхлертензхя

Ш Атеросклероз

Середня ефектившсть

67 81,3 "7,3

81,5 61,3 68,5

73,5- 56,5 55,5

80,6 66,4 67,1

Кращх результата виявились у груги хворих ШЩ. Быыпа №¿0,05) ефективнхсть при лхкуваннг методом голкоуколювання.

Виражена позитивна динамхка в!дзначена у функщйноцу стан: мхкроцири/ляторного русла.

1Йд впливом рефлексотерапхI норм&Л1зува*ся артерхо-венозний коефхщент, зникли а^тер1овеноз"х анастамози, пери-?аскулярне'набрякання 1 геморагН, збхлышлась кхльгасть функц!онуючих калхлярхв, е:дзначалось достовхрне зниження ОН! в поргвкяннг э контрольною групсго (Р/0,05).

Яс1фав1сть позитиених ЗМ1Н М1кроциркуляторного русла також залежала вхд основного захворювання I Б1Д застосованего метощ" л!кування (табл. 7 х табл. 8).

Таблиця 7

Динашка змгн гякроциркулящ! в залежноси в1д осноеного захворювання

1нде"с ! ШД ! г!перточ1Я ! атеросклероз

! до .шсяя ! до 1 лхкув.¡лхкуван! лхьуваи- .ГиСЛЯ !Д0 !П1СЛЯ |л1куван. !лхкуван. 1лх1^ван.

с :а: :в: Ж 5,9 I s 2,6 ТО 5 1,У 0 95 14 4 28 10,0 3,57 3,8 17,,5 4,3 1,59 2,9 8,84 ь,7 4,6 4.2 2,03 3.3 2,04 16,29 8,86

Таблиця 8

Динашка змхн М1кроциркуляц1Х в залежноси втд застосованного методу рефлексотерапгï

Ыетод рефлексотераш ! ÎCÎ ! LU ! ÎBÎ ! 0KÎ

1!до !П1Сля!до !П1сля!до !шеля до !тоц

1Л1К. 1л1к. ¡лис. !Л1К. !л1К. !лхк. 1Л1К. ]Л1К.

Гол лоуколю вання 6,24 3,3 3,3 1,12 3,41 1,П 14,95 5,53

1шпкатор Кузнецова 8,18 3,7 3,2 1,44 3,20 1,29 14,58 6-53

КралкоЕИй касаж 6,20 3,8 3,2 1,42 3,17 1,42 14,37 fi,64

Контроль 4,5 I, 5. 2, ,0 ?,0

Нормалхзащя стану мхкроциркуляцгï виявилась кргце в хво-рих ЬДД, бхльш ефектиЕною у вкладках застосуяання голкорефлек-coTepaniï.

ЕЕГ - досл1дження у хворих першо! групи, коли осноеним захворюванням було ЬЦД, виявили високх кошенс-...тсрнх можли-boctï мозкових судин. У вхдлое1ДЬ на проЕеде:.э лхиування кьхь-KicHî показники перестали достсЕхрно В1др1зняг/.ся ехд показ-никхв здорових дослхджуваних. Такий se результат 6-а зареч-стрований i птл гчкснанш функщокальних проб, лсзитинна дл-каг.хка по даким РЬГ е цЫ rpynî склала £о г.роц. i су-тизо к<э В1дрхзняпась в глдгрупах А, В i С.

ЛоказоЕх якгенх зк!ни 2ЪГ - кривсГ i у , кслл

ссьсенк.ч захЕорэЕанкя!-: з'явилась лсчатксЕа _____гг-

пертензхя.

Так, шд впливом проведеного лхкування в гндгруш А тривалхсть висх1Дно! частини криво! знизилась на 0,04 сек. ео фронто-мастохдсльних вхдгалуженнях I на 0,02 сек. - в с лцпито-ыастс'.дальних вхдгалуж^ннях. В п1дгрупах В I С, в середкъому, вона снизилась на 0,02 сек. в обох вхдгалуженнях (Р/^,05). Иоказник В1дшшення тр^валостх анакротк до доажи-ни вехе! хбил! також эыхнився.

Р шдгрупах А, В, I С В1н знизився, в серьдньому, на 3 проц. Незалегчо В1д методу, яким проводилась терапхя, суттяво ЕИросла ампитуда РЕГ-хвилх, П прирхст склав, в се-гедньому, 0,03 Ом во фронто-мастохдал. ¡-их вхдгалукеннях ! 0,01 Ом - в окот пито-мастох дат ьних вгдгалуженнях (Р/0,05). Динам:ка дхкротичного хндексу во фронто-мастоодальних В1дга-чуженнях, в сепедньоцу, скляла 10 проц., в окщп..то-1,:асто1-дальниу - 12 проц. У виладках застосувешня ишхкатора ]Кузнз-цоьс х точкового масажу дхкротичний хндекс у в1ДД0Б1Дних вхдгалу;. зннях зменшився, в середньому, на 9 проц. г II проц. (Р£0,05). Також значно знизився ;дастоличний хндекс: во фронто-масто1дальних В1Д1 алуженнях в шдгрупах А, В х С вщ-повхдно на 13 проц., 11,5 проц. I 11,5 проц., в ок:.'.пито-мас-тохдадь 1х вхдгалуженнях - 17,5 проц.,.л7 проц. х 14 проц. На 9-10 проц. регресуьав коефхщект асиметрН.

Значно покрасились показники пхеля проведения функщо-надьних проб. Гак, змхни РЬГ при гшервентилящ I проявились адекватною реакщео у 86 хворих (до лхкування у 17 хворих)

ихсля П1 тведения штронгицериново! проби нор..;ал1зацхя параметр:в настала у 76 проц. хворих через 1-Т,5 хвилини (до лхкування цей показник дс^ХЕКоваь 47 проц.).

иозитивнх зм1ни РЕГ-криво! одержат х у виладках, копи Ш1ЫШ розвинулись на фонх ■»ючаткового атеросклерозу церебраль-них судин. Так, пхд виливом проведеного лхкування, в Л1дгруп1 А тривЕлтсть гисх!дно1 частини криво! знизилась на 0,03 сек., во г['ронто-,\:асто1дальш;х вхдгалуженнях : на С ,12 сек. - в скцхпитч-мастохдалънпх В1дгалукеннях. В шдгрупах Б I С, в середньому, вона знизилась на 0,12 сек. в обох- вхдгалуження.

йоказник вхдхилення тривалостх анакроти до довжини Bciel хвкл! такояс зм1нився. В пхдГ'рупах А, В i С вхн зменшвся, в середньому, ка 2 лроц. незыежно вхд мз оду, яким проводилась терапия. Суттяво зросла ампл1г.уда FET-хвилх, ii прир{ст скяав, в середньоцу, 0,02 Ом во фронто-мчстох;,альних вхдгалуженнях i 0,1 Ом - в окщпито-мастох-дальних вхдгалуженнях (Р ¿10,05).

Динамхка дхкротии-юго 1ндексу во фронто-м; зтохдальних в! дгалуженнях, в середньому, склада 8 проц., в окцхпито-мастохдальних - 10 пр^ц.

У вападках застосування 1шпкатора Кузшцовь. i точ-кового масачсу дхкротичний хндекс у вхдпов1дних вхдгалуженнях зменшвся в середньог^у, на 9 проц. i 10 проц. (Р 0,05). Також значно знизився дхастоличний 1ндекс: во фронто-мастох-дальких вхдгалуженнях в пхдгрупах А, В i С в1дпов1дно на 9 проц., 7 проц. i 7 проц., в окщпито-масто1дальних вхдгалуженнях - на 9 проц., 8 проц. i 7 проц. ila 8-10 проц. регресував коеф1цхент асиметрх!.

В результат* застосування функщональних навантадань знш.деш позитивна змхни рзактивностх EEl'. йри ортостатичшй npoöi В1дзначались адекватш реакщ! у 76 проц. хворих, хнертга - у II проц., перекручен - лише у 13 проц. хворих. До лпсування щ показники складали в1длов:дно по 54 ппоц., 26 проц.х 20 проц. При гшервентилящ 1 вхдзначалась реакщя пом1рного типу i.4 зменшенняы крсЕОналовнення мозку у 4о проц. хворих, перекрученого i iнервного ти^у - у 54 проц. До лг-кування щ хр1фри складали в1длов1дно 28 проц. : 72 проц. Властив1 для'Д11НКЫ змхни PET зростали при поворотах голови, але частота появи цих 3mih знизилась з 84 проц. до 36 проц. випадгав. Шсля вкивання нхтрог..лцерику нормалгзащя Р£Г-хвилх наступала у 26 проц. хворлх через 1-1,5 хвилини, у 29 проц. хворих - через 1,5-3 хвилини, у 17 проц. - через 5-6 хеилин. У випадках, яй супровод-куБались ознака..^ ве-нозно! недоста'-'ксс.л, нормалхзащя ЙГ-хвилх у 20 прсц. випадк1в була неловкою.

В перил й груш показники ЕЕГ наблкзились пхсля лхкування до таких в контрольна груш.

Липе в II проц. хворих залишились порушенкя актив-ност1, яга лсладають в 5 про", вшадйв кизько-ампл1тудну, перев^кно ьзидку активахсть, в 30 проц. випадив - гшер-слнхронну активность. Зниження реактивностх пхсчя проведения функщогглъних проб з В1днриттям I за!фиття... очей, фото ф оно стимул ящ ею вщзначалось в II проц. випадгав.

Наибами суттева позитивна динамхка ЕЕГ в5:дзначалаеь в другхй груш хворих. У випадках, коли це захвошванкя розвинулось на фон1 початково! арт.ртально! рг-^ое г-патологхчних ЕЕГ-ознак склав 49 проц. Кхль-гасть випадгав низькопмшптудно!, переваано пов1льно1 активное« снизилась з проц. до 7 проц. вк-адхяв, низь-кош, иитудно!, переваяжо ивидко! активное« - з 22 проц. до 10 проц. випадгав, гхперсинхронно! активное« - з 18 проц. до 9 лроц. випадгав. Умоено патолог1чш змНш ВЕГ-с наки пхсля функщоналы-г,''х кг.чантаже..ь епостерггались хлсля Л1-кування лише в 14 проц. випадив.

Ьормалхзащя ЕЕГ-цриво! шсля лхкування у хворих трет.о! групи В1дбулася " 33 проц. чшадгав. Л1сля курсу рефлексотерал11 ильки у 8 проц. випадгав хз 18 проц. до лхкування в1дзначалась низькоамплхтудна, перевакно позЪхьна активность, в 10 проц. хз 19 проц. збер:ггалась переватао □видка активн1сть. Всього в б проц. випадгав була виявл^на гхперсикхро: ла актившсть (до лхкування в 20 проц.).

Кхльысть випадгав зниження реактивностх КЕГ-криво! шсля функщональних проб ¿алишил&сь ."ише в 20 проц. випадгав.-

Таким чином, запр г.оноваш Hai.ii кетоди немедикаментозно! профхлактики х тераш! шШК.1 високсефективнх х мо-куть бути запропоноваш для Еикористання при лхкуваннх тИК,1 иезалелсно в£д основного захворювакня. ¿¿тедика само-профллактики за допомогса точкового насажу з успххом

мо:«е застосовуватись особами, яга зайнята на роботах, ЗЕ'язси-'.х з л хд пленим ризиком захЕорювання серцево-судин-пс: с::стг%21,' зокрема, иахтар«-31 глибокас вуИльних шах1:.

В Л С 2-1 и 3 К И

1. Умови пращ в глибоких вугхльн'Ч шахтах Дсн.^асу сприяють Еисокому розповсюдаенню судинко! ПаТОЛ^г!!, яка складае 81,2 проц. в структур! захвормвань внутр1шн1х орган! в у шахтархв, в тоъу числ! початк' за артер1альна г£-пертенз!я - 16,9 проц., початкс^ий гтеросклерсз - 20,7 проц., нейроциркуляторна дистстя (1ЩД) - 15,1 проц. Се^цево-судин-ш захворювання у гхрнигав сполучади^ся з патологхеа броахо-легеньоЕоХ системи (пь 1емокон!ози - 45 проц., хрошчнх б^ок-xi.ni - 30 пгоцО, захЕорвваннямшлункоЕО-кишкового тракту -

(II проц.).

2. Виявлемсть порушень м!крогемсдинашки при судин-н!й патологН у гхрничих робочих залелсить е!д характера захворювання: при артер!альн1й ипертенз!! загальний кон'юнк-тивальш'й 1ндекс р1вняяться 17,45, при початковоку атеросклероз! - 16,29, при нейроциркуляторщй дистоих* - 10,5.

3. початков! проявления недостатност1 кровопостачання мозку (¿ШНШл) виявлеш у 66,3 проц. гхрнимв з судиннсю па-толо^хею. У 23,8 проц. з нчх оула лочаткова артер1альна гшертенз!я, у 25,6 проц. - атеросклероз, у 19,9 проц. -нейроциркуляторна дистошя.

4. ЕфектиБНхеть рефлексотерапх I при ЩЦ складае

81,5 проц., при початков!й артерхальгай гшертенз!! - 71 проц., при початковог^у атеросклероз! - 60,5 проц. Ефектившсть голко-уколювання при судинн!й патспогх! з ^¡НКМ скяадап 60,6 проц., точков.го масажу - 67,1 проц., дх! хш1!каторс:л КузняцоЕа -66,4 проц.

5. ВпрОЕаджекнк в клхшчну практику немедикаментозных метод!в лхкуЕання х профглактики судинних захЕсгг,гань з:.;ен-луг, ризик катастроф серцево-еудишсI систем;, „ни-кус захво-зюЕан!сть щею патолсгтев серед шахтар!Е глубоких пуггльнпх пахт Донбасу, ь середкьску, на 10 лроц., зменауп тр;..зл!сть пкуЕання хЕориу. в "-тацхокар! на 3,2 1,1 ксйхс-днте.

орактичн! рекомендацхí

1. Для лгзування початковоУ артерхально! гхпертензИ, початкового атеросклерозу i нейроциркуляторно! дистонх! (НЦД) по rinepTOHÍuHObry типу з почат».овкми проявлениями недостатнос-ТХ "ров.обмхну мозку (íÜIHKhí) доцтльно Еикористовувати голкоуко-ловання, точковий масак, дта !шпкатором х^узнецох - в точки

VB20, /10, 1/Ц, л14, TI6, ЕЮ, Е9, ¿£5, ТЕ6,FS, 07,6710, Е36.

2. В уловах стащонару доцхльно проводить голкоуколю-вання, Еибираичи на кожен сеанс три або чотири з гщеперелх-чених точок в1дпов1дно з правилами акупунктурно! Tepanií.

3. В уловах шахтних п^нкив охорони здороЕ'я, сана-тор18в-проф1лактор1ев р "комендуеться проводити д1ю точнобим ыасажем або i.'jiii-caTopoM Ку^нзцова с.уоязу на вех згаданх тсчш, щодня по 30 хвилин на про^язх 10 дшв.

4. Для профхлактики захворювань серцево-судинно! сие-теми, лгкування початково! артерхачьно! rinepieraiT, иочатко-вого атеросклерозу, .:ЩД з iltMQ рекомендуешься навчання шах-TapiB глибоких вуггльних шахт методищ точкового самомасажу.

Список po6ít опублткованих по т mí дисертацхТ

1. Состояние церебральной гемодинамики и немедикаментозные методы коррекции ее нарушений у рабочих глубоких угольных

'шахт^В сб.: Нелекарственная (би~ и унилатеральная) терапия в наркологии, психиатрии и неврологии. Тез.докл.обл.наукочо-практичн.конф,- Луганськ, 1968.- с.115-117 (у ешьавт.).

2. Использование магнитотерапии при начальных проявлениях недостаточности кровоснабже1^я мозга/'' 3 сб.: Нелекарственная (би- и унилатеральнал) терапия в наркологии, психиатрии

и неврологии. Тез.докл.обл.науково-лрактичн.конф. - луганськ, 1&>Ь. - с.18-(у сд1вавт.).

3. Рефлексо-та магнттопрофхлактика цереброваскулярно! па-тологт! у робочих глибоких вугхльних шахту В зб.: УШ з'1зд невропатолог:в, психхатрхв i наркологхв У1фа1ни. Тез.докл., чЛ. - Харктв, 199о. - с.151 (у сшвавт.).

4. Цереброваскулярнне расстройства у рабочих промыпшенн: х предприятий при комбинированном воздействии пут и нагревающего "икроклимата/ В сб.: Неврология и психиатрия.- Ки!в, 1990. - с.127 (у сп1вавт.).

5. Влияние промышленных загрязьений на состояние организма человека/ В сб.: Влияние факторе; внешней среды на реактивность организма. Тез.докл.межрегхсн.конф.- Ки1в, 19%.-о.ЗС-37 (у оивавт.).

6. Влияние производственны., факторов на сосудистую реактивность рабочих промышленных предприятий/В сб.: Влияние факторов внешней среды на реактивность организма. Тез.докл.медре-Г1он.конф. - Ки1в, 1990. - с.43-4о.

7. Влияние производственной ^реды на церебральную гемодк. .а-шду у рабочих машиностроительные предприятий. йзтод.ре_:оменд.~ Нуганськ, 1990. - 21с. (у сшвавт.).

3. Рефлексотерапия при заболеваниях нервной системы сосудистого генеза,- Ки1в, "Здоров'я", 1991.- еЛ20 (у сшвавт.).

9. Значение исследований церебральной гемодинамики для оценки функционального состояния рабочих глубоких шахт/

В сб.: Труд» экология и здоровье шахтеров,- Донецьк, 1991.-с. 195-196.

10. Использование магнитотерап^и для коррекции сосудистой реактивности при цереброваскулярной патологии / В сб..: -Акту^ альные проблемы современной эндокринологии и химий гормонов-, £арюв, 1991,- с.121 чу сшвавт.).

11. О возможности связи иглоукалывания с нейрогуморальны>.&1 системами адаптации/ В сб.: Актуальные вопросы -соврем'енной эндоринологии и химии гормонов. - Харкхв, 1991.'- с.137-.

[2. Изменение микрогемс,;инамики при рефлексойерапиг сердечнососудистых заболеваний / В с б : Актуальные 'проблемы клинической иммунологии, аллергологии и генетики: матёрхали УЛ межрегионально! науково" конф. - Ки!е '¿уганськч, 19Ш.- с. 58-5° (у спхяавт.).

[3. Структура заболеваний внутренних оррайой "сопутствующих ;ердечно-сосудкстой патологии у шах тер : глубо ких угольных аахт /В сб.: Актуальные проблемы нлини^/збйой'иммунологии, илёргологии и генетики: матер:али УЦ меирёггональноI науко-зо! : энф. - КиГь-Жу^анськ, 1993.- с' 53-60 1 (у' сл. Еавт.).