Автореферат и диссертация по медицине (14.01.11) на тему:Динамика взаимоотношений перекисного окисления липидов, антиоксидантной системы, показателей липидного обмена и коррекции при стационарном и амбулаторном лечении больных гипертонической болезнью

МНСШРСТШ ОХОРОШЗДОГОВ'Я УКРА1НИ КРИМСЬКИИ ДЕРЖАЩИЙ МЕДИЧНИЙ УНВЕРСИГЕТ

1м. сл. гюрпевсъкого

/ #

На правах рукогшсу

Сахалтусв Андрей Дмитрович

уда: 616.12-009 [577.121.7+577.115]:577.161.3-08

ДИНАМПСА юлемовщносин ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕНИЯ Л1ГПДЩ АШ1ЮКСЗЗДЛНгаоТ СИСТИМИ, ПОКАЗНИКШ ЛШЩНОГО ОБМ1НУ ТА МОЖЛИШСГЬ Ьс КОРЕКЦЙ ПРИ СГДЦЮНАРНОМУ ТА АМБУЛАТОРНОМУ ЛПСУВАНШХВОРИХ НА ППЕРТОН1ЧНУ ХВОРОБУ

14.01.11 - кфдолопя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертшдг на здобутгя паукового спупеня кандидата медичних наук

Омферополь - 2000

?

0

Дисертащею е рукопис.

Работа вшсонана в Кримському державному медичному ушверситегп шеш С.1. Георпевського Мшстерства охорони здоров'я Украши.

Науковнй кер!вник:

доктор медичних наук, професор, Заслужений лжар Украши Кузнецов Мнкола Степанович, Кримський державний медичний ушверситег ¡меш С.1 Георпсвського МОЗ Украши, завщуючий кафедри гостталыкн тералн №2

Офицйш овонентн:

доктор медичних наук, професор Швець Нахалш 1ваншна, Кишська медична акадекпя шслядипломного навчання ¡меш П.Л. Шупика Мшстерства охорони здоров'я Украши, завщуючий кафедри терапщ

доктор медичних наук, професор Хомазюк Тетяна Апастаспвна, Д1пяр0пгтрс2ська державна медична акадешя МОЗ Украши, завщуючий кафедри Гфопедевтики внутршннх хвороб та тералй штершв.

Провшш установа: Украгнський НД1 кардюлогп ¡мет М.Д. Стражеска АМН Украши, Киш

Захисг В1дбудеться « У/ » с/2/-^^_2000 р. на засщанш

спещашзованог вченог ради К52.600.01 Кримського державного медичного ушверситету ¿меш СЛ. Георпевського а/У год. (333006, м. Симферополь, бул. Лешна 5/7).

3 дисертащею можна ознайомитися у б1бл10тещ Кримського державного медичного утверситету ¡м. С.1. Георпевського (333006, м.С1мферополь, бульвар Ленша, 5/7)

Автореферат роз1сланий « ^\ 999 р.

Вчений секрегар спещал1зованог вченог ради доктор медичних наук, професор

О.Ф.Мазурець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальшсть теин. Лшування ппертошчног хвороби (ГХ) е одшею з самих аетуальних проблем сучасног охорони здоров'я, що пояснюсться и широкою розповсюджешспо серед населения розвинутих краги, а тахож знатною юлыастто смертельних насладив та тяжких ускладнень, що призводягь до тнмчасово! та стшког втрати працездатносп [ Макаревич Т.Ю. та ствавт.,1997; Сшрнова I.H. та ствавт.,1997; Burt V. et al.,1995; Zehender M. et al., 1995 ]. Суттеву роль вщгравае факт несприятливого впливу цього захворювання на розвиток атеросклерозу та ныешчног хвороби серця [КвашаЕ.А та ствавт., 1994; Поляков А.Б., Прокопова Т.Н., 1998; Collons R- et al., 1994]. Незважаючи на значш усшхи у створенш сучасних ппотензивних препарата та розробщ р1зних схем ïx застосування, батато питань профилактики та лжування залишастъся вщкритими: так, складною задачею е зниження в амбулаторних умовах частота та вираженння загострень ГХ [ Оренко Ю.М., 1997; Myers M.Y.,1995; Staessen J.A. et al., 1991], корекци лшдних порушень y KpoBi, що виявляються у частей хворих на ГХ [Бобров В.О. та ствавт., 1994; Оганов Р.Г., 1990]. Все це зумовлюе необхщнстъ продовження пошуюв бшып ращональних шдходав до лшування таких хворих з врахуванням сучасних даних про еполопю та патогенез захворювання.

Одним 13 значних кроюв у цьому напрямку е визнання важливо! рол1 у виникненш та пщгримщ первиннсп aprepianbHOï гшертенза системного спадково-детерюнованого дефекту юитинних мембран [Полйцук А.П.,1998; Посгнов Ю.В., Орлов С.Н.Д987; Swales I.D., 1990]. Важливою патогенегичною ланкою ГХ виявшшся порушення балансу перекисного окисления лнпдов (ПОЛ), антиоксвданшох системи (АОС) та лгадного обмшу, яга вшгравають важливу роль у функцшнувант мембранних структур организму [ Кузнецов Н.С. та стваат., 1995; Ярема Н.И., Рудык Б.И.,1991; Сюрин А. А. та ствавт.,1991]. У рящ po6iT виявлеш прооксидантш зсуви в мембранах клтш та плаз Mi кровг у хворих на ГХ в перюд ппертошчног кризи, при ппертрофи мюкарда [Бобров В.А., Поливода С.Н.,1994; Кулагин Ю.И., 1997 та ствавт.; Шаповалова С.А., 1998], а тахож нормал1зуючий вплив на щ процеси антиоксидантног Tepaniï [ Жебель В.М.,1995; Нескоромный ВН., 1992 ]. 3 шшого боку, встановлеш щшьш взаемозв'язки мЬк акгиваидею ПОЛ та вираженням проатерогенних змш у KpOBi при деяких патолопчних станах, в тому чист у хворих на ГХ [Плющ Г.И., Воронков Г.С.,1998; Witztum J.L., 1994]. Показана можлшнсть сприятливого впливу антиоксиданга на лтадний спектр Kposi при дислнпдем1ях [ Косухин А.Б.,1989; Dujovne С.А. et al., 1994 ].

Однак, як i ранше мало вивченими залишаються питания взаемоввдносин

цих систем у динамки гшертошчног кризи та шелякризовий перюд, особлив< на фош засгосування антиоксидантног тер ахи I. У штератур1 недостахны дослщжеш питания корекцп клшшно-мембранних та плазматични: порушещ,, що вияшшоться у хворих на ГХ, при тривалому амбулаторном] лжуванш з використанням антиоксида!шв, зокрема а-токоферолу . 3 поодиноких роботах, зш харакгеризують ефекгившсть гх багагом1сячноп призначення хворим на ГХ [ Брюховецкий А.Г. та сшвавт., 1986; Васильа А.В. та сгпвавт., 1994; Нескоромный В.Н., 1992 ], не проводилоа динашчного спосгереження за станом ПОЛ, АО С та штдними показ ¡шкале кровь Суперечпивими е такохс даш про ефекгившсть тривалог терапц : включениям а-токоферолу щодо корекцп шшдних порушень у плазм1 кров [Жебель В.М.,1995; Малая Я.Т., Жмуро А.В.,1996; Бобырева Л.Е. та ствавт. 1989]. Не достджешш е питания про вплив такого лжування на частоту тг виражекня ппертошчних криз, працевтрати, ктшчний переби захворювання.

Вирипення цих питань у хворих на ГХ мае не ттльки важливе теорегичн« значения, але й дуже актуально в плаш обгрунтування ефехтивносг медикаменгозних засоб1в якування та профшакгики ускладнекь цьогс захворювання.

Зв'язок робота з иауковнмв програмамн, планами, темами. Темг дисертаци е фрагментом плановог мшкафедральнсг науковог теми Кримського державного медичного университету т. СЛ. Георпевського М02 Украши:«Нов1 заходи до диагностики 1 лкування серцево-судинния захворювань та ишдром1в шем1чного : некоронарогенного генезу» ( шифр теми 1.129., номер державно! реестраца 0197Ш16039 ). Мета робота: дата патоф^зиолопчне обгрунтування доцшьносп використання в коштекенш терапп хворих на ппертошчну хворобу у стацюпарних та амбулаторних умовах аягиоксидаету а-токоферолу ацетату, ощнити клшчну ефекгившегъ та вплив антиоксидантног тератг на динамку взаемовцщосин перекисного окисления лнпдав, антиоксидантног системи та лшадних показ ниюн кров1.

Осповта гасдаапя дослщжеиия: 1. В;шчпти функщональний стан перекисного окисления лшщв, антиоксидатисг системи, липдних показншав у мембранах 1 плазм! кров1 у хворих на ппертошчну хворобу II стада в перюд ппертошчног кризи та шелякризовий перюд. 2. Оцшити юшпчну ефекгившсть та вялив на перекисне окисления яшвдв, аншоксидаятну систему, лгадш показники мембран та плазми кров1 засгосування а-токоферолу ацетату (ТА) хворими на ппертошчну хворобу в пер1од ппертошчног кризи та шелякризовий перюд. 3. Вивчиги юшнчну ефекгившсть тривалого засгосування а-токоферолу ацетату хворими на

гшертошчну хворобу в амбулаторних умовах. 4. Провести пор1вняльне достдасеиня стану перекисного окисления лшдав, антиоксидангаи сисгеми в кттшпшх мембранах та плазм! кров1 при повториих ппертотчних кризах у хворих на гшертошчну хворобу, що тривалий час приймали а-токоферолу ацетат в амбулаторних умовах. 5. Вивчиги динамику основних лшздних показниюв плаз ми Kpofii у хворих на гшертошчну хворобу при тривалому амбулаторному застосуванш а-токоферолу ацетату.

Наукова попипа. В результат! комплексного KnÍHÍKo-6ioxÍMÍ4Horo обстсження хворих на ГХ у динамки гшертоючно! кризи та шслякризовий перюд огримаш hobí дат про особливосп взаемовадносин ПОЛ, АОС, показниюв лиддного обм1ну при р1зних Bapiairrax л1кування. Встановлена клнпчна ефекгившсть та норматзуючий вплив на стан ПОЛ, АОС i bmíct загальних лщццв (ЗЛ) клтшних мембран та плазми kpobí викорисгання ТА у лкувант хворих на ГХ в перюд гшертотчжн кризи та гаслякризовий перюд. Показано, що застосування у комплексному л псу ванн i хворих на ГХ ТА в амбулаторних умовах протягом 12 мicяцiв дозволяе знизиги працевтрати у зв'язку з ГХ, а також зменшити ктшчне вираження та прооксидантш зсуви в мембранах кштан та плаз mí kpobí при повториих ппертотчних кризах. Встановлена мозюпшсгь корекцп дислшщемш з гадвищеним piBHeM загального холестерину (ЗХ), холестерину лтопротевдв низьког щшьносп (ХС ЛПНЩ) та шдексу атерогенносп ( ÍA ) у хворих на ГХ при тривалому застосуванш в терапй антиоксиданту ТА. Практичке значения i впроваджения результатов дослцжеппя. Проведет дослщження дозволили дати пaтoфiзиoлoriчнe обгрунтування дощльносп застосування в комплекснш терали хворих на ГХ як у стацюнар1, так i в амбулаторних умовах антиоксидангног Tepanii. Доведена кштчна ефектившсгь та позигивний вплив на прооксидантш зсуви й лппдш порушення у мембранах клггин та плазм1 кров1 застосування у л1куванш хворих на ГХ II стада в перюд ппертошчног кризи та гаслякризовий перюд антиоксиданту ТА. Огримаш результата дають шдставу рекомендувати ТА у склада комплексно! Tepanii хворих на ГХ, особливо nauieirria з супутньою пперлш1дем1ао, для тривалого призначення в амбулаторних умовах.

На засадах проведении дослвджень був розроблений 3aci6 корекцп. в амбулаторних умовах даслшопротегдемш у хворих на ГХ за допомогою ТА, а також 3aci6 лшування з використанням ТА синдрому вщмши у курцш тютюну з ГХ (позитивш ршення на радюнашзаторсью пропозицй №2292 вщ 26.04.99. та №2233 в!д 04.05.98., що видаш Кримським державним медичгшм университетом ím. C.I. Георпевського). Практичш рекомендацп дисертацшно! робота впроваджеш в клппчну практику лисувальних установ м. Симферополя ( 7-я шська юшична лисарня i шшюпшка, Вдадльницька юшнчна лшарня на сганцй Омферополь).

Адробашя роботн. Ochodhí материала дисертацшних досшджснь докладаяися на Республжансьшй науково-пракгачнш конференций 'Толь загально-практикуючого лжаря в розв'язанш проблем профшакгики нешфекцшних захворюзань" (Хармв, 19-20 листопада 1997 р.), а також на XIV з'адд терапевта Украши ( Киш, 22-25 вересня 1998 р.). Публисашь За темою дисертацй опублковано б наукових праць, 2 з них - у наукових журналах, 2 - в зйрниках наукових po6ÍT, 2 - в тезах i Maxepiaaax наукових конференцш та симпсшутав. Сукугапсть матер1ашв, що mí статься в публшацшс, вщобрахсае основш положения та висновки дисертацй. Обсяг i структура робота. Дисертащя викладсна на 145 сторшках мапшнопису та складасться з в ступу, чотирьох роздали, висновшв, практичних рехомендацш i списку викорисганог Л1тератури. Илюстрована 24 таблицами та 8 мнлюнками. Список викорисганог лггерахури mi стать 289 джерещ, з них 166 кирилицею, 123 латиницею.

Кошгретпнй особиетнй виесок в розробку дауковнх результатов, як! ввввдиься ая давст. Представлеш в no6ori науков! матер1али та фактичш даш е самостшним внеском автора в розроблену проблему. Автор проводив Bifl6ip тематичних хворих та приймав участь в íx обстеженш i лжуваннь Обробка юшичних, клшжо-шструментальних, лабораторних та 6íoxímí4hhx досзпджень проведена автором особисто. Запропоноваш i впроваджеш в практику мегоди лшування е особистами розробками автора

3MICT РОБОТИ

Методики дослтогеиия. Досшдним материалом у po6ori стали плазма кров! та мембраны ершроципв хворих на ГХ i здорових, hkí отримувалися за методом Т.О. Сербшово! Про стан процеав ПОЛ судили за кшьюстю tx первинних í вторинних продукпв. Первинний продукт - дашов! кон'югаги (ДК) - визначали за методикою 3. Плацер та ствазт. у модифжащх В.В. Гаврилова i М.М. Мншсорудног. Вторинний продухсг ПОЛ - малоновий даальдепд (МДА) - визначали за методом Н. Ohkawa. та ствазт., при цьому залишковий гемоглобш у мембранах еритроцяпв видаляли за методом С. С. Winterboum та спшавт. Показником píbhs ПОЛ стала величина експший в розрахунку на 1 мг шпщв; кшыастъ остапшх визначали за KLZollner i N. Kirsch у модифжацй Ю.А. Баришкопа. та. сшваэт. Про функцюнадьанй piseHb антиоксидаяпкй. сисгеми судили з величини ангаокисшовальног акхшшосл (АОА) лшшв, яку дост'джували у кумольнш модещ за методом А.Н. Кудрша та сгававт. та виражали у хвшшнах затримки окисления кумолу.

Концеятрацйо ЗХ у плаз mí визначали за мело дом Rllka. Вшст холестерину лшопротеодв високог нцльносп (ХС ЛПВЩ) дослдасували у супернатанп теля осаджгння лтопротеадв низьког та дуже низько!

щшыюсп в присутносп ioma марганця. Концентрauiio триглщеридав (ТГ) у плазш xpoBi визначали за L. A. Carlson . 1ндекс атерогенносп розраховувапи за формулою: IA = (ЗХ-ХС ЛПВЩ) /ХС ЛПВЩ . Bmict ХС ЛПНЩ розраховувапи за формулою S. Friedwald : ХС ЛПНЩ=ЗХ-ХС ЛПВЩ-(ТГ/2Д.). За верхню межу норми ЗХ у плазш кров! приймали величину 6,72 ммоль/л, ТГ - 2,23 ммоль/л.

Враховувалися також pi4m статисгичш показники: 1) юльюсть випадюв тимчасовся. непрацездагаосп (ТН) на людину; 2) юльюсть дтв ТН на людашу; 3) середня тривагисть одного випадку ТН; 4) юльюсть повторних надходжень у сгацюнар з приводу ГХ на людину.

Статистична обробка результата включала тдрахунок середнього арифмегичного значения кожного з показниюв (М), середнього квадратичного вщхилення (о). Оцшка в!ропдносп результата передбачала визначення середньо! помилки середньог арифмегичног (ш), Biporizmocri вщмшностей середшх величин за t-KpurepieM Ст'юдента. Для виявлення мщносп та напрямку зв'язку мЬк показниками визначали коефпнент коредяцп Гху. Yci розрахунки проводили за програмою «Statgraph». Клшячна характеристика зворю. В процеа робота було обстежено 192 хворих на ГХ II стада! (за класифшацию ВООЗ,1993) у В1ц1 в1д 42 до 69 роюв. Верифшащя даагнозу проводилася з викорисганням двохетапжЛ сисгеми обсгеження хворих на артер1альш ппертензи (Чазов С.И., 1982). Спосгережеиня починалося в crayioHapi, куда XBopi поступали у зв'язку з ппертошчною 1физою. Bci пащенти були розподцхет на 5 клшчних груп, яю були з1сгавлеш за вшовим, стагевим складом, тривашстю захворювання та репрезентативними. 1-у групу склали 47 чолстак, яю i на стацюнарному, i на амбулаторному етапах отримували тшьки традицшну ппотензивну терапш (антагошсти кальцпо, бета-блокатори, симпагаштики, т:азидш сечогшш). У II-у групу увшиш 36 хворих на ГХ, яю приймали на фош ппотензивних препарат ТА в доз! 300 мг на добу всередину -пльки у cranioHapi протягом 10-14-и дав, а в амбулаторних умов ах припиняли його приймання . XBopi III-l групи (41 чоловш.) на фош традищйних ппотензивних препаратш у craoioHapi також отримували ТА в доз1 300 мг на добу, а поттм в амбулаторних умовах продовжували викорисгаиня цього антиоксиданту в доз1 30 мг на добу протягом 3-6 мгсящв, теля чого приймання ТА за риними обегавинами притшнялося. Така тдгримуюча доза ТА приймалася з врахуванням середньодобовог потреби людини у вггампй Е, якадор1внюе 20-30 мг на добу (Шатершпсов Е.А, 1979). FV-y групу склали 30 хворих на ГХ, яю приймали ТА i в crauioHapi протягом 10-14-и дшв, i в амбулаторних умовах протягом 12 мгсящв у дозах ввдювщно 300 мг на добу та 100 мг на добу. Нареогп, в V-y групу увшиш 38 хворих на ГХ, яга i в crauionapi, i в амбулаторних умовах отримували такий самий обсяг

лкування, як 1 хвор! Ш-г групи, однак тривашспъ приймання ТА склада 12 шсящв.

Для досапдження динамки основних лшшшх показникш кров1 ссред хворих, як! спостер1галися протягом 12 мсящв в стащонарних та амбулаториях умовах, були визначеш дай юшпчш групи, з1етавлеш за вковим та статевим складом : з щдвшценим ршнем ЗХ та (або) ТГ (32 чоловки) 1 з нормальним вмкггом у плазма цкх показ низав (36 чаловк) .

При розподаленш хворих за статевою належшспо у век групах визначалася тенденцш до дежог перегаги жшок над чоловками. Слад зазначити, що у век пахцаптв, яга обстежувалися, були вщеутш жодш ознахи Ш1ем1чног хвороби серця I серцевог недостатносп, а супутш захворювання харакгеризувапися фазою реши!

Дослщження бюх1м1чних показникш проводили у 1-2-у, на 10-14-у добу в сгацюнар1, дал1 на 30-35-у добу вщ початку гшертошчног кризи в умовах полклшики. Вивчання середнк показншав енстошчного артериального тиску (АТ} та дцаеголачного АТ, скарг, що предъявляли хвор!, цроводшш через б та 12 мкяцщ вщ початку спостереження у мжкризовий перюд. Кр1м цього, при кожному надходженш хворих у сгацюнар з приводу гшертошчног кризи протягом 12-мюячного периоду спостереження враховувалися максимаяыи ршш сисгатчного та даасгожчного АТ, тривашеть стацюнэрного лкування та веяичини показншав ПОЛ 1АОС.

РЕЗУЛЬТАТ!! ДОСШДЖЕНЪ ТА IX ОБГОВОРЕШЗЯ.

1. Стан ПОЛ, АОА лшщв, лппдних показншав у мембранах еритрошшв 1 плазма кров! у хворих на ГХ при р1зних вар1антах л!куваиня в перюд гшертошчног кризи та гаслякризовим перюд.

Вивчекня в диналощ ршней лшопероксидацн та анпюксидантного захисту в мембранах 1 плазш кроах в перюд ппертошчно1 кризи та раннш шелякрлзовий перюд показало, що змши показникш ПОЛ { АОС в1дбуваються переважно шд час загосгрення захворювання, причому на показ кики, що вивчалисж, суггсво вшшвае використання в цей перюд на фош гшотензивних засобш ТА (Мал. 1). У хворих на ГХ при звичайному лкувашп в перюд гшертошчног кризи макекмальне накопичення ДК1 МДА в мембранах еритроцитш спостерц-алося у перил дш гшертошчног кризи ; до инця перебування в стащонар1 вщбувалося значне зниження р1вня цих показншав, яке, однак, не призводило до нормалпашг (р<0,001); нарепгп, до 30-35-го днш в амбулаториях умовах вони наближалися до конгролышх значень (р>0,1). Застосування хворими П-ГУ-г груп додагковог шгшокси-дангног терапп призводило до бшьш швидког ( до 10-14-го дшв вщ початку кризи ) нормашзахцг ПОЛ у мембранах. Подовження хворими приймання ТА

PineHb ДК y ME (в ум. од./мг лйпдов)

0,5

1-й етап 2-й етап 3-й етап

Pincnb МДА у ME (в ум. од./мг лшгдш)

1-й етап 2-й етап 3-й етап

PiEBHb АОА Jiinlídn (в гв.)

ЕГЗП група i 1Щ група СИЗIV група —«—I група

Рис. 1 Динамка р!вня ДК, МДА i АОА лшЩв у МБ при pi3irnx Bapiamax лшузання хворих на ГХ в перюд гшертошчнси; кризи та гаслякризовий перюд

в амбулаторных умовах сприяло бшыпш сгабшдосп показниюв, що доьшджувалисж. В змшах АОА лшццв еритроцигарних мембран спостерцалася протияежна тенденщя: на фош звичайно1 ппотензивног тер ала в перюд кризи вщбувалося значне пригшчення АОС у перш дш кризи з подалыпим тдвищенням ршня цього показника, яке, однак, не призводило до цшковог нормал1зацп до 30-35-го дтв спостереження (р<0,02). У пащоптв, яю викорисговували з першого дня ТА, АОА лшдав мембран наближалася до контрольних значень вже до кшця лжування в стащонар1 (р>0,1), причому показник був бшып сгабшьним в тих трупах хворих, яю в амбулаторных умовах продовжували приймання антиоксиданту.

Показники ПОЛ 1 АОС у плaзмi кров! в перюд кризи також зазнавали сутгевих змш, однак мешп виражених та вщстрочених за часом у поргвнянш з мембранними процесами (Мал. 2). Результата дослдасень свщчили про можлив1сть бшып швидког корекцй ПОЛ щц впливом внгиоксидантно! терапп. Вщмшносп в oбcязi та тривалоот терапп, що проводилася, суггево не вщбилися на динашщ АОА лшццв плаз ми.

Характер ЗМ1К показшшв та дат кореяяцшного анатзу свщчили про протилежну спрямовашсть змш у склад! продукт лтопероксидацп. та р1вш антиоксидантного захисту як у мембранах, так 1 в плазм! кров!, а тахож про те, що порушення балансу перекисних процеов та антиоксидантного захисту у хворих на ПХ вщбуваються переважно на клтшно-мембранному ршш, причому змши стану ПОЛ 1 АОС у мембранах, очевидно, е вторинними у пор1вшшш з такими в плазш кровь

В перин дш кризи у вах хворих в!дбувалося значне зменшення ршня ЗЛ у мембранах (Мал.З), при подальших досдадженнях у хворих, ям не отримували антиоксидангну тератю, ней показник залшпався суггево зниженим у пор1внянш з кошролем (р<0,001), у той час як в групах хворих, яю викорисговували ТА, ЗЛ наближапися до нормальних значень вже до 1014-и дшв в« початку спостереження. У плазш кров! змши ЗЛ були вшстроченими за часом 1 мали цшшй характер: у вах групах хворих реесгрувалося значне тдвшцення р1вня ЗЛ до 10-14-и дшв спостереження, при цьому застосуванкя аягиаксидантн01 терапп в цей пер!од помшго не вщбштося на динампв показника.

Проведений кореляцшний анал!з взаемовщносин ПОЛ, АОС 1 ЗЛ показав, що на модифжацио мембранних та плазматичних лшшв переважно впливають змши ПОЛ, яю вадбуваютъся у мембранах. Незважаючи на значний вплив, який мае засгосування ТА на динамку перекисних процеав, антиоксидантного захисту та р!вш ЗЛ, характер вданачених нами при звичайному лкуванш кореляцшних зв'язюв ¿статно не змшювався.

0,25 ОД 0,15 0,1 0,05 - -О

-в— ШШ1

контроль

1-й етап 2-й стан 1-й етап

Ршепь ДК у ПК ( в ум. од.1 мг лт|дш )

0,4 0,3

оа

ОД -Ь 0

1-й етап 2-Я етап 3-й етап

Ртеиь МДА у ПК (в ум. од./ мг лклдш)

1-й етап 2-й етап 3-й етап

Ртеиь АОА лппдга ПК ( в хв.)

ЕЗЗП група I 1Ш група I 1ГУ група груяа

Мал. 2 Динамка р1вня ДК, МДА 1 АОА лшадв ПК при р1зних варгантах Л1кувшшя хворих на ГХ в период гшертошчнсп кризи та тслякризовий перюд

1-й eran 2-й eran 3-й eran

Piuem» ЗЛ y ME ( в кг / мл )

1-й етап 2-й етая 3-й eran

Pinejib ЗЛ у ПК ( в мг/ мл)

S3 И груса ОШ група E3IV rpyas група

Мал.З Динамка pÍBffií ЗЛ у ME i ПК при рпних Bapiairrax лкування хворих на ГХ в перюд гшертошчног. кризи та тслякризовий пер1од

Щпвтцення piBiiia ЗХ та TT" у хворих на ГХ при звичайнш гшотензивнш Tepamî реесгрувалося нами преважно у тслякризовий перюд. Наш дослвдхення всгановили можливкть запобц-анаа шднесення ршня ЗХ i ТГ у тслякризовий перюд при ранньому призначенш ТА хворим на ГХ, починаючи з перших дав кризи, що, наймов1рнше, е настдхом аягиокси-дантног да цього впгамшу у вцщошенш перекисног модифкацп днцщв та лшопротецав Kpoei (Hoffman R.M.,Garewal H.S.,1995; Liembarski S, Panchenco-Kresovska,1994).

Оцшка юйшчног ефективносп лкування хворих на ПС у перюд криза показала, що при додатковому призначенш ТА вщбувалося скорочення середшх тершшв перебування хворих у craijioHapi ( на 1,0 - 1,9 днш ) i

зменьшення галькосп скарг, що висловлювали хворг Кр1м того, контроль за ршнями систо1пчного та доастохичного АТ в трупах хворих, що засгосовували антиоксидант, налриюнщ стацюнарного периоду спостереження був бш>ш ефекгивним у пор^внянш з хворимл, яга отримунаяи "ильки гшотензивш препарат Тага результата, певно, пояснюються бшып ратхпою сгабшзагаею перекисних процеав у перюд крши та превентивним захисгом в!д переокислення лшиних структур мембран 1 плазми крот у шжкризощш перюд.

2. Вивчення ефекгивносп тривалого застосування ТА у хворих на ГХ в

амбулаториях умовах.

Оцшка клшчног ефекгивносп призначення ТА хворим на ГХ в амбулаторних умовах показала, що у 1У-й таУ-й трупах хворих, яю отрнмували антиоксидант протягом 12 мгсящв ( 300 мг на добу в стацюнари 100 1 30 мг на добу в амбулаторних умовах ), у пор1внянш з 1-ю та И-ю трупами, в жшх xвopi в амбулаторних умовах не засгосовуваш анткоксидаюту терашю, ¡стотно скоротилася середня кшыисть випадгав та середня юльюсгь дшв ТН на одну людшту (р<0,001), а також середня тривал1сть одного випадку ТН на людину (р<0,001). Таким чином, найменш працевтрати були в тих трупах хворих, яю засгосовували антиоксидант безперервно протягом усього перюду спостереження. На кшыастъ повторних надходжень до стацюнару у зв'язку з ГХ аягиоксидангна тералш суттево не вштивала.

Юишчне спостереження за хворими показало, що у мжкризовий перюд р!вень сисголгшого АТ був в^ропдно бшьш низьким через 6 та 12 м1сяшв в тих трупах хворих, яю використовували в амбулаторних умовах у комплексному л!куванш ТА (р<0,001). Kpiм того, яри тривалому засгосуваши антиоксидашу б амбулаторних угрозах у хворих зменшувалася кшыасть скарг на головний бшь , запаморочення, в!дчуття шуму в голову болю а дшьнищ серия.

При повторит ппертошчнш криз1, яка вимагала гостташзаша до стацюнару, у групах хворих, що тривало засгосовували у лнсуванш ТА в амбулаторних умовах у дозах 30 та 100 мг на добу, ресструваяися набагато штага цифри максимального сиспшчного АТ (р<0,02; р<0,001 ) та спостертгалося зменшення триЕалосп стяшонарного лшування у пор1внянш з першим доопдженням ( р<0,02; р<0,05). При вивчанет в цей перюд ем!сту основних показтшв ПОЛ i АОС, нами виявлено, що позторна ппертоголна криза супроводжувалася ¿стотна мекшою у норшшгт з першим досладженням ахгавагйею ПОЛ у мембранах еригрощшв у хворих, яга засгосовували в амбулаторних умовах ТА (р<0,02 - 0,05 ); кр1М того, при використанш антиоксидангу в дои 100 мг на добу сяосгер!галося значно

менше (р2<0,05) пригтчешгя АОА лшццв мембран (таол. 1). Таким чином, амбушшрна тератя з включениям ТА позитивно вшивала не ттьки на змеишення кшькосп працевтрат у зв'яжу з ГХ також сприяга

покрагценню кгдшчного перебяу захворкжання гад час повторно! rinepT0í¿4H0ü кризи. Враховуючи можшшсть суттевого вшшву шпиоксидагокл терапй. на стабшзащю прооксвдатних 3cyBÍB та превентивного захисту вад переокислшня лшщних структур, можливо припустит, що саме з цим пов'язаш позитивт змши в ктлчному nepeöiry захворгавання ( Брюховецкий А Г. та апвавт., 1986; Кулагин Ю.И, 1997; Нзсхоромньзй ВНД992 ).

3. Вивчення динамши основних лшщних показниыв пшзми кровг при pÍ3HHX вариантах лшування хворих на ГХ

В гасяякризовий перюд ппфлтщеаоя з пщвищашм ршкем ЗХ та (або) ТГ виявжиа у 28,1 % обстежених хворих на ГБ.При досзддженш динамки р1вня осяовних лшщних показяиюв кров! у перед «тостережсння зз хворими на ГХ, яш одерживали pisHy за триватстю та дозою терашо ТА, нами отримаш результат, яга дозволякль говоргаи про позипшний вплив тривалого пршначення иього ашиоксидашу на лшцщий спектр кров!, причому ппалтщем1чний ефекг зажжнв нд pisita вихщног лшщемп, а також вщ тривашсп лриймашга та використаних добових доз ТА Так, при засгосувант в амбулагорних умовах ТА в доз! 30 мг на добу протягом 12 мгсящв у хворих з гшерлшщсмею 1шприкщщ спостережеяня энижшня ршня ЗХ у nopiBHHHHÍ з вихщкими значениями скпагаэ вщповщно 9,8 % (р<0,05 ), ТГ - 13,2 % (р>0,1), Ж ЛПНЩ- 14,5 % (р<0,05), IA - 19,2 % (р<0,001), пщрищення р1вня Ж ЛПВЩ - 7,6 % (рХЗД), що свщчиш про виразний ашиакрогенний ефеакт лшування. Вкорисгання хворими на ГХ з плерлшще&аею ТА в доз1 100 мг на добу пршвеш через 12 шсящв вщ початку шосгережеяня до зниження р1вня ЗХ у порпвнянт з вихздаими значениями на 12,1 % (р0,02), ТГ - на 14,3 % (р>0,1), Ж ЛПНЩ- на 14,4 % (р<0,01), IA - на 22,0 % (р<0,001), pißstb Ж ЛПЕЩпщнявся на 7,4 % (р>0Д). Слщ хпдаресшти, що продовжеиня приймання атиокшдашу понад 6 míchhíb супроводжувадася у хворих на ГХ з гшерлшщэдао пщсилеяням аншагерогеших зкон у шшш KpoBi, а викорисгання добовсй дози 100 мг пршвепо до доолька бшып вираясших аткзтерогоших змш ЗХ, ТГ, Ж ЛПНЩу nopiBHíiHm з дозою 30 мг на добу.

Y хворих на ГХ без ппфлшщемй триваж приймання ТА супроводжувапося мапп вираженими змшами в лшщному aiocipi говзми: через 12 мкжвв на фот засгосування ТА в до® 30 мг ва добу вддбувалося знижеяня у nopiBHHHHÍ з вихщним pisHeM ЗХна 6,1 % (р>0,1), ТГ - m 11,3 %

Таблица 1

ПЬказники ДК, МДАЛ ДОАливдш у ME в початковий перюд гшертшпчиоС криж приршшх Bapiairrsx шкувашга хворих

наГХ (М±ш)...........................................................................

Ü N П ; Ж H ; i Ш Ш H П ПРП ЦОКЯЗНИХИ

/ Mf тшдт А1ДА, ум. од / мг лотки АОА лхгвдш ( в хв.)

i Ii î-Â eran i ; П 2-й етап 1-й cían V 1-й «-ал: ф: 2-й eran

0,295 ± 0,019 0,288 ±0,015 0,397 ± 0,020 0,389 ± 0,024 15,0 ± 1,3 14,9± 1,1

pl <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001

P2 — >0,1 — >0,1 — >0,1

0,301 ± 0,016 0,294 ±0,013 0,402 ± 0,019 0,412 ± 0,027 15,1 ± 0,8 13,8 ±0,9

pl <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001

p2 — >0,1 — ' >0.1 ... >0,1

0,305 ± 0,017 0,303 ±0,016 0,412 ±0,021 0,405 ± 0,020 14,5 ±0,8 14,7 ± 1,2

III груш Pl <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001

i Í : : : : : : : : : : : : : : : : : : : : : : ; : i : : i i ■ i p2 — >0,1 — >0,1 ... >0,1

p3 >0,1 >0,1 >0.1 >0,1 >0,1 >0,1

0,294 ± 0,017 0,241 ±0,019 0,418 ±0,024 0,358 ±0,021 14,9 ± 1,1 18,3 ± 1,2

IV rjyfta pl <0,001 <0,02 <0,001 <0,001 <0,001 <0,02

P2 — <0,02 — <0,05 — <0,05

p3 >0,1 <0,05 >0,1 <0,05 >0,1 <0,01

p4 >0,1 <0,02 >0,1 >0,1 >0,1 <0,05

0,298 ± 0,014 0,250 ±0,018 0,415 ± 0,020 0,362 ± 0,018 15,7 ± 1,0 17,9 ± 1,3

У tpyia Pl <0,001 <0,01 <0,001 <0,001 <0,001 <0,02

p2 — <0,05 — <0,05 ... >0,1

p3 >0,1 <0,05 >од <0,05 >0,1 >0,1

p4 >0,1 <0,05 XU >0,1 >0,1 >0,1

p5 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1

Котгрсшьаа грудгй 0.182 ±0,012 0.271 ± 0,016 23,5 ±1.5

Примткн: 1. pi - BÍporia¡HÍWb вщмотгостей з псжазнихами здорошк; 2. р2 - шропдопоть шдмшностей э показшками 1-го етапу в групц 3. оЗ - шропдгасп. вдашностей з похязшгкаип II-Ï грушш на даному етага; 4. р4 - в1ролдшегь шдмшноотей з показнкгами Ш-1 групи на даному еталц 5. р5 - шропдгисп. тдмшкосгеи з иокаяппсаыи IV-X групи на даному ciará.

(р>ОД), ХС ЛПНЩ - на 7,5 % (р>0,1), 1А - 9,0 % (р>0,1), шдвищення ршшг ХС ЛПВЩ - на 5,4 % (р>ОД). При викорисганш хворими на ГХ без пперлппдемй ангиоксиданту в доз1 100 мг на добу зниження р!вня ЗХ у поршнянш з вговдшши значениями склало через 12 мгсящв спосгереження 3,6 % (р>0,1), ТГ - 10,4 % (р>0,1), ХС ЛПНЩ - 6,3 % (р>0,1), 1А - 6,0 % (р>0,1), шдвищення р1вня ХС ЛПВЕЦ - 7,9 % (р>0,1). Продовження хворими щй груш приймання ТА в амбулаторних умовах понад 6 мкящв супроводжувалося подальшим зниженням вм1сту ЗХ ТГ, ХС ЛПНЩ; подальше зростання р[вня ХС ЛПВЩ спосгергалося пльки при викорисганш ТА у добовш доз1100 мг. Таким чином, пор1вняльне вивчення динамиш лшщних показнигав плазми кров! у хворих на ГХ з р1зним ВИХ1ДНИМ р!внем лшдеми показало, що тривале засгосування ними ТА спричиняло у хворих з пперлшщем1ею у пор1внянш з хворими без пперлшдеми бшып суттеве зменьшення р1вня ЗХ, ХС ЛПНЩ та 1А; В1ДМ1НН0СП у динамш ТГ та ХС ЛПВЩ не були ктогними. Вщзначеш змши в липдном спектр! плазми е, напевне, наслццсом превентивного захисту ТА, як антиоксиданту, вщ переокислепня лнщцв та лтпопротецив кров1, насамперед ТГ, ХС ЛПНЩ 1 ХС ЛПВЩ (Белоусов С.С. та сшвавт., Нойтап 11.М.,Саге\уа1 Н.8.,1995; 1летЬш1а Б, РапсИепсо-Кгезоузка, 1994; OzerN.IC.eial., 1993).

Щдсумовуючи результата проведених досл1джень, стад зазначити, що включения антиоксиданту ТА до комплексно! тералп хворих на ГХ в перюд кризи суттЕво вплинуло на швидюсть ввдновлення прооксидангних змш та р!вш ЗЛ переважно у мембранах еритроципв, а в тслякризовий перюд - на стабшьшслъ р'тт ПОЛ 1 АОС у мембранах та запобггання гшерлшщешчних зсув1в. Кр1м того, нами був виявлений ппол1гадем1чшо1 ефект ххролонгованого призначення ТА, найбшып виражений у пащетпв з гшерлпвдемгао при викорисганш в добовш доз! 100 мг, атакож можлшпсггь значного зменшення при цьому працевтрах, кшькосп та виражешш повторних гшертошчних криз та покращення клшичного переб!гу захворювання, що мае важливе пракгачне значения.

висновки

1. У хворих на ппертошчну хворобу II стада! в перюд ппертошчно! кризи спосгерц-аються фазов! змши активацп перекисного окисления лнддш на фош притачення ангиокислювальног активносп тподв як у мембранах, так 1 в плазм1 кров1, зменшення кшькосп загальних лгад1в у мембранах та шдвищення вмкпу загальних лшвдв плазми кров1.

2. Активац!я перекисного окисления лшдав в клггинних мембранах хворих на ппертошчну хворобу П стада! в перюд ппертошчног кризи е раншою та визначаючою р1вень шпопсроксидадп в плазм! кров1, а також модифпсацш загальних лшшв мембран I плазми кровх.

3. В тслякризовий перюд у хворих на ппертошчну хворобу II стада, жа отримували традицшну гшотеюлвну тератю, на фош тдвшцення функщоналыкп ахпшносп аншоксидаттан сисгеми в мембранах 1 плазм! кров1 вщбувасться норматзащя показшпав перекисного окисления лшщв; р1вш загальннх лшщв мембран та плазми мають лише тенденццо до поступового вшговлення; при цьому спостер1гасться гадвищення р1вня загального холестерину та триглщерщиз в плазш.

4. Застосування у комплехснш терапй хворих на ппертошчну хворобу П стад11 аятиоксидашу а-токоферолу ацетату в доз1 300 мг на добу з першого дня ппертотчно£ кризи в стащонар1 а даш в амбулаторних умовах в дозах 30-100 мг на добу сприяе зщювленшо балансу М1Ж перекисним окислениям лшщв та р1внем антиоксиданпют захисгу, номамзацн в книгу загальних лшццвмембранзплазми кров1 до 10-14-го дня Л1куваяня, атакожзапобцае розвитку пперлш1демп в шслякризовому перюда.

5. Амбулалгорне засгосування хворимн на ппертошчну хворобу II стадо а-токоферолу ацетату протягом 12 мгсящв в дозах 30 I 100 мг на добу дозволяе покрадшти клшчний перебн- захворювання та скоротити працевтрати.

6. При розвкгку повторних гшертошчних криз у хворих на ппертошчну хворобу II стадй пролонгована амбулаторна терашя з включениям а-токоферолу ацеггату зменшуе дисбаланс мЬк перекисним окислениям лшдт та р1внем ангаоксидантного захисту в мембранах, сприяе покращеиню КЛШ1ЧНОГО перебцу криз та скороченню тepмiнiв перебування хворих у стащонарь

7. Застосування у комплексны! терапп хворих на ппертошчну хворобу сх-токоферолу ацетату в дозах 30 4 100 мг на добу протягом 12-мгсячного перюду зменшуе р1вш загального холестерину, холестерину лшопротещв низьког щшшосп в плазм кров1 та щдехс атерогенносп перевалено у хворих з гшерл1тде.\аею.

ПРАКТИЧЕН РЕКОМЕНДАЦП

1. Для контроля р1вня ангаоксидантного захисту та ощнки вираження проатерогенних змш в кров! у хворих на ппертошчну хворобу II стада! переважно в раннш талякризоиий перюд рекомендуегься контроль за р1внем антиокислювалыюг вкпганосп лшщв в мембранах еритрошгпв та основшгаи лнпдними показниками плазми кров! ^внем загального холестерину, триглщерздоз, холестерину лшопротещв низьког щшьносп, холестерину лшопротейвв высоко! гщльносп, шдексом атерогенносп).

2. Хворим на ппертотчну хворобу II стадо з першого дня розвитку ппертошчяог кризи як у стацюнар!, так 1 в амбулаторних умовах рекомендуеться призначення на фош традищйног ппотензивног терапп антиоксидату а-токоферолу ацетату в доз: 300 мг на добу всередину протягом 10 - 14-и дшв з дальним прийманням в доз! 30 на добу всередину.

3. 3 метою покращення ктшчного перебпу захворювання, скорочення прадевтрат та кшькосп повторних госшташзащй у зв'язку з ппертошчною хворобою, а також зменшення при розвигку повторних ппертошчних 1физ гх вираження хворим рекомендустъся тривале (до 12 мкяцш ) призначення а-токоферолу ацетату в амбулаторних умовах в доз130 мг на добу всередину.

4. Хворим на ппертошчну хворобу з пперлшщемхею для корекци лшщшх показниыв кров1 рекомендуегься тривале (до 12 юсящв) призначення о-токоферолу ацетату в доз! 100 мг на добу всередину.

СПИСОК ПРАЦЬ, ЩО ОИУШПКОВАШ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП:

\. Сахалтуев А.Д., Кузнецов Н.С., Нескоромный В.Н. Эффективность амбулаторного применения альфа-токоферола у пациентов с гипертонической болезнью // Укр. кардаол. журн.- 1998,- № 9.- С. 49 - 52.

2. Сахалтуев А.Д., Кузнецов Н.С., Нескоромный В.Н. Влияние длительной терапии а-токоферолом на липидные показатели крови больных гипертонической болезнью с гиперлипидемией // Пробл. старения и долголегия.-1998, Т.7.- №1,- С. 43 - 45.

3. Кузнецов М.С., Сахалтуев А.Д., Нескоромний В.М., EMipanieBa З.Р. Засгосування антиоксиданпв у лисуванш синдрому в^дмши у курщв тютюну з ппертошчною хворобою // Проблемы, достижения и перспективы развитая медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. мед. ин-та им. С.И. Георгиевского, 1997,-Т.133,ч.1.-С. 18-23.

4. Кузнецов Н.С., Сахалтуев А.Д., Нескоромный В.Н., Савчук A.B., Смуглов Е.П. Длительное применение альфа-токоферола в комплексной терапии больных гипертонической и ишемической болезнью сердца с гиперлипидемией // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым, мед. ин-таим. С.И. Георгиевского, 1998.- Т.134, ч.П,- С. 151-157.

5. Кузнецов М.С., Сахалтуев А.Д., Виборова В.А, Кадирматова З.А Ефектившсть тривалого амбулаторного засгосування альфа-токоферолу у комплексному лкувант хворих на ппертошчну хворобу // XIV з'гзд терапевта Украши: Тези доповщей.- Кдав, 1998.- 52-53.

6. Сахалтуев А.Д., Кузнецов Н.С. Влияние длительного амбулаторного приёма альфа-токоферола на липидные показатели крови у больных гипертонической болезнью с гиперлипидемией // Матер1али наукових праць республисансько! науково-практичног конференцй «Роль загальнопракгикуючого лекаря у розв'язанш проблем профшактики нешфекцшних захворювань.- Харгав, 1997. - С. 118 - 119.

АНОТАЦШ

Сахалтуез А. Д. Динамка взаемовцдаосин перекисного окисления лшшв, аятиоксндантног системи, показниюв л1гпднаго обмшу та можлив1стъ и корекци при стацюнарному та амбулаторному лшуванш хворих на ппертошчну хворобу,- Рукопис.

Дисертащя на здобуггя наукового ступени кандидата медичних наук за спещальшспо 14.01.11.-кард!олопя.- Кримський державний медичний университет ¡меш С.1. Георпевського МОЗ Украхни, Симферополь, 2000 р.

Дисертащя присвячена вивчешпо в перюд гшертошчно! кризи та тслякризовий перюд динамоси взаемовщносин первтших та вториннх продукпв перекосного окисления ттдт (даенових кон'югатгв, малонового доальдегаду), антиокислювальног ахпязносп лтщв, загалыпк лшдав у мембранах еритротшв 1 плазм! кров1, атакож основних лтцших показниюв плазми у 192 хворих на ппертошчну хворобу (ГХ) II стада! при традищйнш гцготензшзшй терапн ( пазидш доуретики, бета-блохатори, кальщсв! блокатори, симпатолгшки ) та при комплексному лнсуванш з включениям а-токоферолу ацетату (ТА). Було показано, що переважно у початковий перюд гшертошчно1 кризи видбувасться значна активацк перекисного окисления лппдш на фон! пригачення антиокислюаальног активносп лтщв у ювтинних мембранах та плазма кровь, причому змши р1вня лшопероксидащг в мембранах е визначаючими що до проксидантних зсувш в плазмг та модифцсацй мембранних та плазмових л1шдш.

Автором встановлено, що викоркстання ТА в доз1 300 мг на добу всередину з иершого дня ппертошчног кризи протягом 10-14-и дшв сприяло бЬтып скорщпй корматзацй перекисних процеав, ангиокислювальш! активносп лшшв та р1вня загальних лтщв в мембранах та плазм1 крорл, а продовження в амбулаторндъх умовах приймання шггиоксидаягу залобшало прооксидаатяим зсувам в мембранах 1 розвигку пперлгшдеш! в тслякризовий перюд. Приймання ТА протягом 12 ьпсяцгв у дозах 30 -100 мг на добу сприяло скорочешсо прзцевтрат, зменшешпо термшв повторно! госттал1заци у зв'язку з ГХ та покращешпо юпшчного перебцу захворювання. При використант хворими додатховог шшюксидшшюг тераш! характер кор&яяцштх зв'язюв, втдзначегогх при традюцйному лпсуванш, сутгево не змнповався. Повторю гшертошчт кризи у патента, яга тривало приймали антиокездацт, суттроводжувалися мешпими прсоксидантними зеувами у мембранах еритрощгпв 1 менш виражентга клнпчними озн ахами.

В шелякризовому перюда пперлшщемга з шдвшцетш р1внем загального холестерину 1 (або) триглщеридов вшшлена у 28,1 % пащезтв, що обсгежувалися. Автором покззано, що пролонговане приймання ТА у дозах 30 1 100 мг на добу на фот традицнших ппотензивних препарапв у хворих на ГХ призводить до аетиатерогенних зеувт у лтдному спектр 1 кровг Найбшьш выражений ефекг був отриманий у хворих на ГХ з пперлнпдемзею, яга застосовували у лжуванш ТА протягом 12 мюящв в

добовш дсш 100 мг (зниження у пор1внянш з вюидними значениями р1вня загального холестерину на 12,1 %, триглщеридов - на 14,3 %, холестергшу лшопротеадов низьког щшьносп - на 14,4 %, шдексу атерогенносп - на 22,0 %, пщвшцення р1вня холестерину лшопротещв високо^ щшьносп на 7,4 %). Важливим е практично цшсова вщсугшсгь поб!чних ефекпв вщ терапи, що використовувалася. Отримаш результата дозволяютъ рекомендувати ранне призначення ТА у склад! ппотензивног терапп з першого дня розвитку гшертошчно! кризи, а також для тривалого лкування в амбулаторних умов ах, насамперед у хворих на ГХ у поеднаяш з пперлшщем1€ю.

Юпочов1 слова: ппертошчна хвороба, перекисне окисления лиидов, лшди, альфа-токоферол, лшування.

АШЮТАЦИЯ

Сахалтуев А.Д. Динамика взаимоотношений перекисного окисления липидов, антиоксидангной системы, показателей липидного обмена и возможность их коррекции при стационарном и амбулаторном лечении больных гипертонической болезнью,- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11.- кардиология. - Крымский государственный медицинский университет имени С.И. Георгиевского МЗ Украины, Симферополь, 2000 г.

Диссертация посвящена изучению взаимоотношений перекисного окисления липидов, антиоксидангной защиты и липидных показателей в эритроцитарных мембранах и плазме крови у 192 больных гипертонической болезнью II стадии в динамике гипертонического криза и послекризовый период при традиционной гипотензивной терапии ( тиазидные диуретики, бета-блокаторы, кальциевые блокаторы, симпатолитики) и комплексном лечении с применением о-токоферола ацетата (ТА). Установлено, что использование этого антиоксиданта в период гипертонического криза в дозе 300 мг в сутки и в послекризовый период в дозах 30 иЮО мг в сутки приводит к более ранней нормализации перекисного окисления липидов, антиокислэтельной активности и уровня общих липидов в клеточных мембранах и плазме , а также предотвращает развитие гиперлипидемии в послекризовый период. Длительное применение ТА в суточных дозах 30 -100 мг приводит к сокращению трудопотерь в связи с ГБ, уменьшает клинические проявления и прооксидантные изменения при повторных кризах. Кроме того, такое лечение позволяет коррелировать проатерогенные сдвиги в липидном спектре плазмы крови у больных ГБ с гиперлипидемией.

Ключевые слова: гапертоническая болезнь, перекисное окисление липидов, липиды, альфа-токоферол, лечение.

SUMMARY

Sakhaiiuev A.D. Dynamics of lipid peroxidation, antioxidaiive system and lipid parameters interrelations and possibility of their correction during the in-hospital and out-hospital treatment of patients with essential hypertension.- Manuscript.

Thesis for a candidate's degree of medical sciences by speciality 14.01.11,-cardiology.- The Crimean State Medical University named after S.I. Georgievsky, (Ministry of Health Care of Ukraine), Simferopol, 2000.

The dissertation is devoted to the study of lipid peroxidation, antioxidaiive defence and lipid indexes interrelations in erythrocyte membranes and blood plasma in 192 patients with essential hypertension (EH) of stage II in dynamic of hypertensive crisis and postcrisis period during the traditional hypotensive therapy (thiazides, beta-blockers, calcium-blockers, sympatholytics) and complex treatment with alpha-tccopherol acetatis (TA). It was reveiled, that the use of the antioxidant in the period of crisis 300 mg daily and 30-100 mg daily after crisis promotes the earlier normalization of lipid peroxidation, antioxidaiive activity and total lipids levels in cell membranes and plasma, and prevents development of hyperlipidemia in postcrisis period. Prolonged application of TA 30-100 mg daily leads to the reduction of working losses because of the EH, relieves clinical signes and deminishes oxidative changes in repeated crises. Moreover, such treatment makes possible to correct atherogenic changes in lipid plasma spectium in EH patients with hyperlipidemia

Key words: essential hypertension, lipid peroxidation, lipids, alpha-tocopherol, treatment.

Синеок умозипх скорочеиь:

AT - ap'fepiaJibHHii тиск

AOA - антнокислювальна акгившсть

AOC - шгшсксидаятна система

ГХ - гшертошчна хвороба

ДК - д!Снот кон'югзти

3JI - загальт лнади

ЗХ - загалъний холестерин

LA - шдекс атерогенносп

МДА - малоновий даальдепд

ME - мембрзни ершровдтв

ПК - плазма i-cponi

ТА -а-токоферола ацетат

ТГ - триглщериди

ТН - тимчасова непрацездатгаегъ

ХС ЛПВЩ - холестерин лшопротеодв внсоког щшьностг ХС ЛПНЩ - холестерин лтолротешв низьког иильносп