Автореферат и диссертация по медицине (14.00.01) на тему:Беременность, роды и функциональное состояние системы мать - плацента - плод у женщин экологически неблагоприятного Черновицкого региона Украины

ць 0,4

, В М1Т

ИНСТИТУТ ПЕД1АТР1Т, АКУШЕРСТВА I Г1НЕК0Л0ГМ АКАДЕМ 1Т АДЕДИЧНИХ НАУК УКРАТНИ

Ваг|тн"ють, пологи та функщональний стан системи мати-плацента-гшд у ж!нок еколог'нно несприятливого Чершвецького рег'юну Укра'Гни

На правах рукопису.

КРАВЧЕНКО Олена ВкторЬна.

УДК 618,2:618,36:618,29 + 618,4/477,85

14.00.01 — Акушерство I пнеколопя

Автореферат дисертацм на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

ки1В-199Г»

Робота викокана в Чершвецькому державном/ м&дичному ¡нституи

HayKOBi консультанти:

Член-кореспондент АМН УкраТни, професор О. Т. Михайленко. До;<тор медичних наук, професор В. М. Круцяк.

ОфЩ|йн|' опоненти:

Член-кореспондент АМН УкраТни, професор Г. К. Степашивська. Доктор медичних наук, професор В. М. Беседш. Доктор медичних наук М. Г. Проданчук.

Провщна установа:

КиТвський державний ¡нститут удосконалення jiiKapio.

Захист дисертаци в1дбудеться « »_ ____ 19Э5року

на засЩанж спец1ал1зованоТ ради по захисту дисертацы t:a здобуття наукового ступеня доктора наук по спефальносг! «Пед:атр1я», «Акушерство i пнеколопя» (Д 088.08.01) при iHcnnyri nefliaTpi'i, акушерства i пнекологн АМН УкраТни. (252052, м. Ки'Гв, вул. Манутьського, 8).

3 дисертац:ею можна озкайомитись у б;блютеф 1иститу".'у пед!атрп, акушерства i пнекологп АМН УкраТни.

Автореферат розкланий « » 1995 р.

Вчений сскратар спец1ал1зованоТ вченоТ ради, кандидат медичних наук ^ N

Л. В. Квашнжа.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть проблемп. 1ндустр1ал1защя виробництва, зпровадження б1льш штенсивних метод1в ведения сигьського -осподарства, зб1лыцення автотранспорту, використання нових джерел enepril - створило серйозну еколопчну небезпеку, яка яадзвичайно ускладнилась теля Чорнобильсько! катастрофи. Для Чершвецького periony ця проблема ще й TicHo пов'язана з 'xiMinnoio хворобою", яка виникла в Micxi в 1988 рощ.

Охорона здоров'я ваптно! та II плода на сучасному еташ эозвитку сусшльства е прюритетиим напрямком в загальшй троблем! збереження здоров'я населения. Саме тому 10сл1дження впливу еколопчно пнидливих чинник1в на ор--ашзм жшки та потомство, розробка 3aco6iB по зниженню тошкоджуючо! д1Т несприятливих фактор1в е актуальною со-{¡альною та медичною проблемою.

Сьогодт достатньо повно вивчений зв'язок профес1йних нкщливостей 3i станом репродуктивно! системи у жшок -эобтшць текстильно!, бавовняно-прядильно!, машинобуд1вноТ, ciMi4H0l промисловост1 (Мурзахматов М.А.и соавт., 1987; Ба-тезин Л.З., 1988; Васильева I.O. та сшвавт., 1992; Яковлева 2.Б. та сшвавт., 1992; Лунга И.Н., 1993; Lindbohm M.L. et il., 1983).

6 такоэк дан! про негативний вплив р1зних речовин [свинцю, ртут1,. оргатчних розчинник1в та in.) на nepe6ir jariTHocTi, полопв та стан новонародженого (Ламентова Т.Г. и :оавт., 1989; Петров Б.А., 1989; Демин В.Ф. и соавт., 1994; Mistra V. et al., 1983).

Встановлено також канцерогенний вплив на пл1д ряду ciMi4Hiix та ф1зичних фактор1в (Хомминке К. и соавт., 1985, 1альгоз В.И. и соавт., 1987; Демченко В.П., 1989; Balogh Т. it al., 1982).

Детально почалось вивчення рол1 шшзуючо! pafliauil на зозвиток ускладнень ваг1тност1 та патологи плода (Коваленко Y.H., 1990; Алексахин P.M., 1993; Ромакенко A.M., 1993; Зоорег G.Tr., Cooper 1.В., 1986; Report UNCLEAR, 1986; Sender et al., 1988).

Особливу увагу в дослщжениях звериено на вплив фар-таколопчних препарат1в на оргашзм Marepi та дитини.

В той же час Д1я сукупност1 еколопчно ппадливих фак-opiB (xiMi4H«x та рад1ащшшх) вивчалась недостатньо i потре-¡уе проведения б1льш глпбоких досльчхсень, особливо в Чер-

швецькому реГшт, де створилась ситуащя еколого-ге-неративного дисонансу. Немае також в сучасшй литератур! да-них про комплексш гтешчш, генетичш, клиико-статистичт, морфолопчш досл!дження, якi дозволили б розкривати ме-хашзми несприятливо! д!1 х!гпчних сполук та малих доз рад!ацп, не розроблен! також дшсш засоби прогнозування та профшактики ускладнень репродуктивно! функцп ж1нки в умо-вах екозабруднення.

Мета та завдання досл1дження. Мета нашого дослщження - створення комплексно!, патогенетично обГрунтовано! системи прогнозування та проф!лактнки несприятливого вплнву еко-лопчних фактор!в (х!м1чних та рад!ац!йних) па ваг!тну жшку, спрямовано! на попередження гестацшних ускладнень, перинатально! захворюваност! та смертность

Для досягнення вищевказано! мети були поставлен! слщукт завдання:

1. Проанал!зувати стан еколоНчного середовища в Чср-швецькому регион! ! скласти гтешчну характеристику умов мешкання ваптних.

2. Провести генетико-епщемюлопчш досладження в рег!он!. Вивчити мутагенш та тератогент ефекти в умовах дн екошк!дливих фактор1в.

3. Визначити особливост! репродуктивно! функц!! у жшок реГ1ону та здоров'я 1х немовлят.

4. З'ясувати патогенез розвитку порушень в систем! мати -плацента - пл1д в умовах комбшовано! ди х1м1чних чин-ник1в та малих доз рад!ацп.

5. Виявити зв'язок м1ж дхею несприятливих еколопчних фактор1В на орган!зм ж!ики та змшами компснсаторно-пристосувалышх механ!зм!в фето-плацснтарно! системи.

6. Розробити методи клппко-математичного прогнозування акушерсько! патологи, визначити задач! поетапно! дис-пансеризац1! ваптних, розробити ! впровадити заходи проф!лактики гестацшних ускладнень та ускладнень в пологах, оцшитн !х ефектив1псть.

Наукова новизна Д0СЛ1Дження:

• вперше на основ! комплексного обстеження вагтшх вста-новлеш особливост! зм!и функцюналыюго стану системи мати - плацента -пл!д в умовах несприятливо! д1! еколопчних фактор!в Черн!вецького рег!ону;

• вперше вивчеш змши ¡мунного, гормонального гомеостазу ваптних в умовах х1м1чного 1 рад1ацшного забруднения (Чершвецький регшн);

• вперше дослщжет особливостч генетико-ешдемюлопчних змш в популяцп в умовах ди еколопчно-шюдливих фак-тор1в ризику;

• вперше розкригч патогенетичт аспекти розвитку фето-плацеятарно! иедостатиос-и в умовах д!Т еколопчно инадливих факторзв;

• вперше розроблеш математичш модел1 прогнозування ге-сташйних ускладнень в залежное^ В1Д сукупност1 еко-лопчиих забрудник1в, а також вщ кожного окремого екошк1дливого чинника;

• вперше обгрунтоваш науков1 шдстави днспансеризацп ваптних в умовах eкoлoгiчнo несприятливого Чер-швецького регюну;

• вперше науково обгрунтований рацшнальний виб1р тер-мшу розродження при еколопчно шдукованш фето-плацентаршй недостатносп;

• вперше розроблений та впроваджений в практику комплекс оргашзацшних та л1кувально-проф1лактичннх за-соб1в, спрямований на корекщю порушень в систем! мати - плацента - пл1д у жшок, як! мешкають в екошюдливих умовах Чершвецького регюну.

Практична значнм1сть роботи:

• апробована методика прогнозування ускладнень гестацш-ного першду у жшок, як! мешкають в еколопчно несприятливих умовах (Черн1вецький регион);

• впроваджена комплексна система оргашзацшних та л1ку-валыю-профьтактичних засоб1В по попередженню несприятливого впливу еколопчних фактор!в на репро-дуктивну функцйо жшки та потомство;

• впровадження рекомендашй привело до зниження ускладнень ваптност!, полопв, перинатально! захворюваност1 та смертность

Впровадження результат^ досл!д:кення в практику.

О сноси! положения, розроблеш в процес1 досл1дження, впро-ваджет в роботу пологових будишив N 1 та N 2 м1ста Чершвш, Централышх районних лжарень м. Сторожинець, м.Новоселиця, м.Кщмань, м.Глибока, м.Заставна, а також ви-користовуються в робот! перинатального центру м.Львова, по-логового будинку N 2 м.Слмферополь, обласного клппчного по-

логового будинку мЛвано-Франшвськ, пологового будинк} м.Терношль.

Розроблений метод л1кування хротчно! плацентарно! не достатност! (шформащйний лист, затверджений ПК "Акушерство та гшеколопя" в!д 20.05.94, протокол N 3) впро-ваджений в рододопом!жних установах ЧершвецькоТ, Тер-ношльськоТ, 1вано-Франк1всько1, Льв1вськоТ областей, КримськоТ. Автономно! республ1ки.

Матер!али дисертацп впроваджеш в учбовий процес кафедрами акушерства та гшекологн Льв!вського, Терношльсько-го, 1вано-Франк1вського медичних шститу^в.

Декларащя конкретного особистого внеску днсертанта в розробку наукових результата, що виносяться на захист:

1. Несприятлив! eкoлoгiчнi фактори (х1м1чн1 та рад1ацшш) негативно впливають на переб1Г гестацшного пертду та полопв, призводять до зростання частоты ускладнень ваптност! та полопв.

2. Зростання вроджених вад розвитку в регшт обумовленс мутагенною та тератогенного д!ею х1м1чних та рад!ацш-них фактор!в.

3. Розвиток порушень в систем! мати - плацента - пл1д, пов'язаний з1 змшами гормонального, 1мунного гомео-стазу, зсувами в систем! перекисного окисления лш!д!в, первинним враженням плаценти х!м!чними та рад!ацшни-ми чинниками.

4. Виб1р термшу розродження при еколопчно шдукованш фето-плацентарнш недостност! залежить в!д стану ком-пенсаторно-пристосувальних мехашзм1в фето-плацентар-но1 системи.

5. Впровадження розроблено! системи оргашзацшних та л!кувально-проф!лактичних засоб1в дозволяе знизити частоту ускладнень ваптност!, полопв, перинатальну за-хворювашсть I смертшсть в умовах еколоНчного забруд-нення.

Апробащя роботи. Основ1п положения дисертацп були представлен! 1 обговорен! на М!жнароднш науковш конфе-ренц!1 "Навколишне середовище ! здоров'я" (Чсршвц1, 1993), М!жнародному симпозиум! "Медико-еколопчн! проблеми охо-рони здоров'я в УкраТн!" (Чершвщ, 1994), Республжанськш науковш конференцп "Актуальн! нитання екогенстики та ¡му-нологи" (Полтава, 1994), пернпй науково-практичнш конфе-ренц!Г акушер!в-г!неколог!в Галичини з проблем "Невиношу-

вання BariTHOCTi" (JlbBiB, 1992), науково-практичнш конфе-ренци акушер1в-гшеколопв Украпш "Функцюнальш методи дослиження в aicyiuepcTBi т^ гшекологп" (Донецьк, 1994), регюнальшй науково-практичшй конференцп, присвяченш 50-pi44io Чершвецького державного медичного шстнтуту "Сучасш проблем» i досягнення в xipypril i сум1;кннх галузях медицини" (HepniBui, 1994).

Дисерташйна робота апробоваиа на сшльному зас4данш кафедри акушерства i гшекологп N 1 I N 2, анатоми людшш Чершвецького медичного шституту, НД1 медико-еколопчних проблем МОЗ Украши, паукового товариства акушер1в-гшеко-лопв облает^

Публшацп. По результатах досл1дження, викладених в дисертащйнш робот!, опубл1ковано 20 наукових poöiT.

Об'ем та структура роботи. Днсерташю викладеио на 352 CTopiiiKax машинописного тексту. Робота складаеться з вступу, огляду л1тератури, опису метод1в досл1дження, 4 глав (14 роздЬ-пв) власних дослшжень, обговорення результат досл!дження, висновк1в, практичних рекомендашй та списка лгеератури. Текст днсертаци м1стить 58 таблиць та 36 ма-люнюв. Список л1тератури нал1чуе 452 л1тературних джерела, в тому числ1 161 ¡ноземне.

3MICT РОБОТИ

Матершлп та методи досл1Д5кення. Для вир!шення поставлена задач, нами проведене впвчення особливостей репродук-тивиоГ функцп у 768 жшок забрудненого Черн1вецького регюку i 400 - контрольно! зони, де еколопчт умови мешкання не в1др1зняються В1Д норматнвних (за даними CEC та пдромету). Формування груп обстежених проводилось з врахуванням од-норщиосп в1кового складу ваптних, 'ix сощально! зайнятост1, ваго-зростових показншив. 3 числа обстежених як Чер-швецькоГ, так i контрольно! зони були виключеш жшки, як1 працювали на пщприемствах з нпйдливими умовами, страждалн важною егсстрагеттальною патолопего. Дослщження проводились в дияам1Ш BariTHOCTi, пологах, венчалась функцюнальна морфолопя плацента (118 випадтав), ст*ш новонародженнх в ранньиму неонатальному nepiofli.

KpiM загалыюго клшпго-лабораторного обстеження, проведено визначеннл бюф1зичного профьио плода за A.Vintzileos et al. (1983).

Гормоьалышй проф5ль плаценти хзрактеризували за допо-могою даних концентрацп плацентарного лактогену, естршлу,

прогестерону, HKi визначали в сироватщ Kporii радю!муно-лопчним методом (реактивы ф1рми CIS - Франщя). Функщю фето-плацентарного комплексу у BariTHiix ощнювалн з враху-ванням 4 тишв гормональиих реакщй: нормалышн, напружен-ня, HecTiÜKOCTi, виснаження (Вктушко С.А., 1986).

Ощнка pißiui BMicTy продуюпв перекисного окисления лш1д!в в KpoBi проведена по малоновому диальдепду. Концент-ращя малонового диальдепду визначена в реакцн з Tio6ap6iTy-ровою кислотою (Андреева Л.И., Кожемякин Л.А., Кишкун H.A., 1988).

Характер 3MiH клттного та гуморального ¡муштету вив-чали на тдстав1 визначення piBHfl Т- та В-л1мфоцит1в, iMy-ноглобул!шв А, М, G, фагоцитарно! активност! моноцит!в, KOMnoneiiTiB системи комплементу.

Л!мфоцитн кров! вид!ляли методом осадження в односту-пеневому ф!кол-верограф!новому градиент! за Воуш А. (1968). Шлысють Т-л!мфоцит1в визначали класлчним методом спонтанного розеткоутворення з еритроцнтами барана (Е-РУК) за Jondal М. з cniBaBT. (1972). Визначення теофШн-резистентних Т-л!мфоцит!в (ТФР) проводили за методом Limatibus S. (1978). ТеофШн-чутлив! кл!тини (ТФЧ) обчислювали як р1зницю ТФР кл1тин i загального числа Е-РУК у контроль

Фагоцитарну актившсть (ФА) макрофаг!в i фагоцитарне число визначали по Чернушенко Е.Ф. i Когосовой Л.С. (1978). PiBeiib !муноглобул!н1в А, М, G у сироватц! кров1 визначали методом рад!ально! ¡мунодифузп за Mancini G. з cniBaBT. (1965). BMicT В-л!мфоц11т1в оц!нювали методом комплементарного розеткоутворення (ЕАС-РУК) за Чередеевим А.Н. (1976). Функцюнальну актившсть Cj-Cs компоненте системи комплементу визначали методом гемол^тичного титрувапня (Вавилова Л.М., Козлов Л.В., Голосова Т.В.,1984).

Для визначення оргашшх антит1л до плаценти ми зупини-ли CBiii виб1р на реакцп пасивно! гемаглютинац!! по Бойдену (Польнер A.A., 1965).

Функц!ональну морфолопю плаценти вивчали за дономо-гою комплекса сучасних методичних 3aco6iB, в ochobi яких ле-жить "Стандартизовании метод морфометри плаценти людини", запропонований Миловановим А.П. та Брусиловським A.I. (1986). MaKpociconi4Hi дослщження проводили на нативннх плацентах - плаценту зважували, вим!рювалн !! товщину^ пло-щу, об'ем, площинно-товщинний шдекс (ПТ1 = S/H). Нами рееструвались також органш характеристики плаценти, як!

мають значения при анал1з1 патологи: тип прнкршлення пупо-вини до плодово! поверхн1 плаценти, тип розгалуження круп-них судии В1Д пуповини, вкраженнггь кордошв котиледошв, юлыисть кальциф{кат1в i т.д.

Проводили також ricTOCTepioMerpiro, яка дала можлив1сть встановити питомий об'ем в плацентах pi3HHX морфолопчних структур. Зг1дно рекомендацш Задорожно! Т.Д. (1985), Мило-ванова А.П., Брусиловського A.I. (1986) та inni. ми включили в дослщжеиня метод шдрахування ворсинок з pi3HHMH морфо-метричннми ознаками. Був визначеннй: высоток термшальних ворсинок з д1аметром мепше 90 мкм; вщсоток ворсинок з на-hbhíctio "синщталышх вузлишз", синщто-кашлярних мембран; кьчыисть ворсинок, що М1стять 3 i б1льше судин.

Електронно-мшроскотчш дослдакення проведен! на 20 плацентах, фжсашя матер1ала 1% пар^формальдепдом. Ультратоню 3pi3» виготовляли на ультрзмшротоьп 2KB-I1 (Швец1я). Перегляд 3pi3ÍB, BHÓip та фотографування noTpióintx Д1ЛЯН01С проводили в електронному MiKpocKoni ЕВМ-100АК.

За допомогою тест-системи, запропоновано! M.Sala (1986), проведено стерюметричне дослшження синцит;отрофобласту, був визначеннй об'ем в процентах зовшшшх г-пкроворсинок та м1тохондр1й.

Для визначення xímíhhhx забрудник!в (Zn, Fe, Ni, Pb, Mg, Cd) у пробах плаценти був внкористаний атомно-адсорбцшпий метод (Дмитриев М.Т., Грановский Э.И., 1986), виг-ирювання концентрацп оргашчних речовин (ацетону, етанолу, етилаиета-ту, бутилацетату, толуолу, ксилолу, формальдепду) проводили методом газоршшно! хроматограф!! на xpoмaтoгpaфi "Цвет-500" з полум'яно-тшзашйним детектором.

Bmíct рад1онукл1Д1В в плацентах визначали - Cs137 - гама-

пп

спектрометричним методом, Sr - радюх1м1чним.

Стан новонароджених оцпповався нами за клппчними да-îiHMïi зразу теля народжешш (по шкал1 Apgar), а також по по-казниках ф!зичного розвитку. В ранкьому неонатальному nepioAi внвчався высоток втрати маси тъта, число дшв втрати, число дм i и тдновлення первшшо! ваги, захпорюватсть новонароджених.

Для oniiiKii генотоксичност1 забруднення оточуючого сере-довища ми вивчнли частоту та спектр аберашй хромосом у ем-ópioniB та плод1в Чертвецысо! та контрольно! популяцш (по методнш Созанського O.A. и соавт., 1990). Дослщницький материал отримано при артифпийних абортах (6-12 тижшв) у

практично здорових жшок (34 дослщження). Частота та спектр аберацш хромосом дослшжували на 100 метафазних пластинках вщ кожного ембршну, як! в!дпов1дали певним вимогам (Бактон К., Эванс Г., 1975). TepaToreimi ефекти в умовах flil еко-лопчно шкщливих фактор)в внв»:ен! на модел! kIctkobo! систе-мп ембрющв та плод1в. ПстолоНчне досл1дження проведене 280 KicTOK та Ix хрягщв в1д 48 абортус!в ЧерШвецько! та контрольно! зони.

Проведен! генетико-еп1дем1олопчш досл!дження, включали в себе анал1з репродуктивних втрат за перюд 1989-1993 poKiB, визначена перинатальна смертн1сть i II складов! частини, к1льк1сть самов1льних aöopTiB, питома вага вроджених вад ро-звитку (ВВР) в репродуктивних втратах.

Частота зустр!чаемост1 вроджено! патолог!! вивчена на основ! розробок 1010 icTopift полопв, icTopifl хвороби, iCTOpifi розвитку новонароджених.

Пг1ешчна характеристика стану навколишнього середови-ща в Черн!вецькому perioHi складена на основ! анал!зу, уза-гальнення даних саштарно-еп!дем!чно!, Ндрометеослужби облает! за перюд з 1989 по 1992 роки та результапв дослщжень, проведених в лабораторм ф!зико-х!м!чних метод!в НД1 медико-еколог!чних проблем МОЗ Украши.

Анал!з забруднення атмосферного пов!тря р!зними xiMi4HHMH елементами проводився методом протон-шдуковано! рентгешвсько! eMictöHo! спектроскоп!! (Reuter W.V. et al., 1975), методом рентген!всько! флуоресцентно! спектроскоп!! (Lodge I.P., 1988). Концентращя пол!ароматичних вуглеводшв в noBiTpi дослщжувалась методом газово! хроматографн, вм!ст орган1чних забрудниюв - хромато-мас-спектрометричним методом (Pygsalo Н. et al., 1987).

Концентращя пилу визначалась грав!метричним методом, дюксиду cipKH та оксиду азоту - фотоколориметричним (Соловьева Т.В., Хрусталева В.А., 1974).

PiBeub сумарного забруднення пов!тря х!м!чними сполука-ми визначався за загальновизнаним показником Р, в основу якого покладений коеф!щент комбшовано! дм, що представляв собою кор!нь квадратний з суми квадрат!в кратностей нереви-щення гранично дозволено! концентраци (ГДК).

Вих!дними даними для оцшки стану забруднення rpyirrio були результати досл!джеНня метал!в (атомно-адсорбц!йним методом), радюнуклшв (гама-спектрометричним та радюх!м!ч-ним методом), пестицид!в (хроматограф!чним методом). Штра-

ти в продукцп рослиншщтва визначали методом ¡онометрЛ за допомогою 1онометра ЕВ-74.

При проведенш досл1дгигшя якост! питно! води визнача-лись 11 органолептичт властивост1 та х1м!чний склад. Анал!з отриманих данях проведений шдпов1Дно ппешчним вимогам i контролю якост1 питно! води (1984), ДОСТом, затвердженим в 1984 рощ.

Отримаш даш клипчних та лабораторних дослижень були статистично оброблеш за допомогою параметричних критерпв Ст'юдента i Oimepa та непараметричного критер1я У1лкоксона.

Математичне моделгавання гестацшних ускладнень в залежное™ В1Д р1вня забрудненост1 навколишнього середовища проведене за допомогою метода наименших квадрат1в (Фильчаков П.Ф., 1970). Обробка бьчыиосп статистпчних да-них проведена за допомогою двох створен.и:: нами шформацш-но-статистичних систем. Системи були розроблеш за допомогою мов програмування високого р1вня СУБД Clipper 5.01 та Clipper Tools II з написаниям окремих модул!в на Assembler та CL

Результат досл^жешш та 1х обгопореиня. Проведений в perioiii, еколого-ппешчиий MoniTopinr показав, що на оргашзм людинн i, зокрема ваптну жшку, д1е шлий комплекс нега-тизних фактор1в оточуючого середовища.

В першу чергу це xiMi4Hi чшшики, концентращя яких в атмосферному noBiTpi перевищуе ГДК (коефщ1енти перевищен-ня ГДК (К2) для S02, СО, N02, NO коливались в;д 0.1 до 1.07).

Зб1льшення р1вня N02, S02, NO в пов1Тряному басенш Чершвщв пов'язано, в основному, з джерелами антропогенного походження.

На протяз1 остаитх 3 poiciB залишаються з атмосфер! ви-сокими концентрацп фенолу та формальдепду (К2 - змшювався в1д 0.12 до 1.45), важких метал1в та пилу (AI, Si, Mn, Hg, Pb, Ni - К2=0.32-1.79).

Викликае тривогу незадов^льна яюсть питно! води, тдви-щсиия в Н1Й концентрацп Pb до 0.06-0.08 мг/л (в cTapiii част л ni »пета).

Кезважаючи на покращення якост1 рослшших продук^в за 2 останш роки, все ж в них знаходлться залишков1 К1лькост1 пестицид1в (0.03%) та HiTpaxiB (з 5% проб). При досл1джешп метал1в в грунтах встановлено в 14 з 131 квадрату М1ста пере-внщення концентрацп Zn чи Мп на 102 - 486.9% в1д ГДК.

Анал1з вм1сту радюнуклшв в грунтах тако'ж не дае нам можливосп виключити ix дш на оргашзм людини (в 10 квадратах виявлено шдвищення р1вня радюактивного забруднення). Тому, характеризую™ сколопчну ситуащю в perioni, як несприятливу, ми пщкреслюемо, в першу чергу, роль xiMi4Hnx забрудииздв, однак враховуемо i значения хрошчних радш-нукл1дних вплив1в.

Ми впевнеш, i в цьому повшстю зпдш з думкою Серова В.Н. и соавт. (1990), що при проведенш клпйчних досл1джень, необх1дно вивчати пошкоджуючу Д1ю на репродуктивну систему комплексу шк1дливих речовин, а не вид1ляти основний фактор.

Враховуючи можливу непередбачешсть комбшованого впливу р1зномаштних фактор1в, ми ирийшли до висновку, що при оцшш р1вня еконавантажения оточуючого середовища, б!льш дошльно opieHTyBaTHCH на показник Штегрального забруднення (Р), а також на рекомендован! концентрацп (для cyMiuii речовин), а не ГДК, як1 розроблеш, виходячи з 1зольо-вано! дП окремих чишшшв.

3 нашо! точки зору, надзвичайно важливим е питания впливу екошюдливих фактор!в perioHy (xiMi4Hnx та pafliauiü-них) на paHHi етапи ембр1огенезу.

Кл1тини ембрюну в1др1зняються б1льшою чутливкггю до мутагенних чинник1в, шж л1мфоцити дорослого, стан Ix мета-фазних хромосом дае можлив1сть безпосередньо оцшити дш фактор1в оточуючого середовища на оргашзм, що розвиваеться та спадковий матер1ал.

Анал1з р1вня хромосомних аберацш показав, що к1льк1сть аберантних метафазних пластин у ембрюшв та плод1в в perioHi достов1рно перевищуе даш контрольно! популяцп (7.0±0.57%; 3.78±0.5%), Р<0.05, причому зб1льшеним е як показник хромосомних (2.15±0.32%; 0.64±0.12%), так i хроматидних пошкод-жень (5.0±0.48%; 3.14±0.46%), Р < 0.05.

Що стосуеться специф1чносп вражень, то 61лышсть ав-TopiB (Седова К.С., 1989; Пилииская М.А. и соавт., 1992, Ба-риляк I.P. та сшвавт., 1993; Bender М.А., Preston R.I., 1988; Stefan A., Oestreicher U., 1989 та iHiui) одностайно роблять висновок, що pafliauifiHi впливи приводять до шдвищення час-тоти аберацш хромосомного типу, що спостер!гаеться i в нашо-му випадку, але зростання аберацш хроматидного типу е б1льш вираженим, i на думку Scheid W. et al. (1988), домшуючим для xiMi4HO навантажеиих територш.

Аиал13 структур« хромосомних аберацШ в залежиост1 вщ стат! ембрюшв та плод1в показав, що метафазш пластинки з хроматидиими пошкод женил VII дектлькох хромосом част1ше вцашчалисъ при карютиш ¿5ХУ. В Чершвецькому реПош зшпчаеться тахоп: суттеоа р1зшщя в частот! метафазних плас-тнн з К1лыхевигш хромосомами у ембрюшв чолов!чоТ стат! (46,Х\Г - 8 випадк1Б; 46,XX - 2 випадки), що е найбьгсьш об'ектнвннм рагиащйно- шдуковашш цитогенетичним маркером (Бочков Н.П., 1993).

Отже, мутаншш змши, як1 вшшкаготь у ембрюшв та плодов в Чйртаецькому реггот злачно перевищують середньо-гсоггуляцшш показшиси 1 св^дчать як про х1м1чш, так ! рад1а-Ц1ЙШ впливи.

Саме чутлпв1сть ембршнальшгх кл1тнн, як нам здаеться, повинна бути критерием при перегляд; ГДК шюдлнвнх речовнн, враховуючи Гх впсокий генетпчний ризик.

Особливо слщ вии-птити тератогенш ефекти в умовах д!Т еколопчно несприятливих фактор1в, як1 внвчет б репош на модел1 юстково! системп зародка людини.

Р1вень виражених остеопоротичних змш п трубчастих хастках ембрюшв 6-12 тияиив складае 18.7=3.9% в ¡^мвнянт з контролышми даними 4.0±1.9% (Р<0.05).

Предостеопоротичщ ознаки також частшю зустр1чаються в Чершвецыш$ популяца - 53.1±5.0%; 13.2±3.4% - в контрол1 (Р<0.05).

Битыц значш порушеция були зафпссоват у великих трубчастих катках (47.2±8.3%; 8.5±4.7%) (Р<0.05). Виражеш остеопоротичт змши (розишрення к1СТково-мозкових обшир1в з явищами зниження галькост! остеобласпв, збьтьшення к1лькост1 остеощтв) в малнх трубчастих клетках були в двох дослщже-них трупах приблизно однаковими. Хоча лредостеопоротнчш змши у ембрюшв Чертвецъкого регюну спостер1гались майже в 13 раз1в част1ше.

Що стосуеться виражених хондропатш (дезоргашзащя в стовпорому видШ хряща, посилення карюшкиозу в хондроци-тах, 1!ер13110М1рний розподм в хряий РАЗ-познтивних речовин), то во:ги тахож характерш в б!льшому ступеш для забрудненоТ зош! - 21.8±4.2% (5.1±2.2% - контрольна трупа) (Р<0.05). В малих та великих трубчастих истка:; щ змши виражеш майже однаково (в протилежшеть ознакам остеопорозу). В контрольному регют суттеза патолопя в хрящах великих трубчастих к1сток майже не вхдр1зняеться шд показник1в малих трубчастих

KicTOK (8.5±4.7%; 3.1±2.1%) (P>0.05). Для предхондропатич-них зм1н в досл1джених нопулящях характеры! аналопчш тен-денци.

На сьогодш пемае едино! теори, яка би пояснювала це явище, а ¡снуюш nooflunoKi ппстези суперечлив!. В одному ви-падку остеопороз розглядаеться як наслщок первинного пору-шення метабол!зму кальцт (Kleere-Koper М., Nelson Dorothy А., 1988). За ппотезою шших aBTopio в ochobi остеопорозу ле-жить порушеиия npoueciB прол!ферацп та днференц!ац!1 KicTOK, як! приймають участь в осифшаци. Бнркун А.Н. (1989), Tassbender H.J. (1987) вважають, що остеопороз в центральна! д!лянщ KicTKH характерный для дм переважно xiMi4HHX терато-reniß, про що говорять i отрнмаш нами дан!. Причому змен-шення KUbKOCTi остеобласт1в, яке спостер!гаеться при riCTO-лопчному досл^жеши KiCTOK eMÖpioitiB Чершвецького periony, може евщчити не т1льки про порушення прол!ферац!! в 6iK И пригн!чення, а й про посилення процес!в осиф1кацй (Zimmerman В., 1992). Опосередковано це п1дтверджуеться i активац!ею кар!оп!кнозу в хондроцитах.

Отже, порушения npouecin нормального остеогенезу у см-6pioHiB та плод!» Чершвецького periony вказуе на генетично обумовлену нестаб1льн:сть, що вииикла в умовах комбшовано! дП xiMi4Hiix та рад1онукл1дних чинник1в навколишнього сере-довища.

Анал1з репродуктивних втрат, частоти та спектру вродже-них аномалШ розвитку дав нам можлив!сть висв!тити питания характеру та динамки тератогешшх ефект1в в популяци.

Сумарно, за рахунок хромосомних, геномних та генних мутацШ вибупаеться б!льш як 50% спонтанних aöopTiß (Бочков Н.П., Чеботарев А.Н., 1989; Бочков Н.П., Лазюк Г.И., 1991; Hook Е.В., 1990; Simpson C.L., 1990).

Генстнчн! фактори роблять суттевий внесок i в пернна-тальну омертветь, питома вага ix складае 30% Bifl загального числа втрат (Бочков Н.П., Катосова Л.Д., Сапачева В.А., 1991).

Безперечно, що з снадково обумовлейих вроджених вад розвитку в перннаталыйй смертност! не менш як половина взноситься до вперше виникших мутацш (Чеботарей Л.Н. и соавт., 1986; Бочков Н.П., Лазюк Г.И., 1991; Катосова Л.Д. и соавт., 1991).

Результат нашого обстеження показали, що перинатальна смертн!сть в perioHi на протяз! останн!х рок1в дещо знизилась

(18.4%о. - 11.3%о), але все одно перевищуе показннки контрольно! зони (5.9%о - 4.3%») л 2-3 рази.

Зростае також кшыисть сроджених сад розвнтку в структур! перинатально! смертность як в динашш, так 1 в пор1в-нянш з контрольними данями. Так, в 1989 рощ смерть кожпо! 9 дитини перинатального вжу була пов'язана з аномалгями ро-звитку, а в 1993 рощ вже майже кожна 4 дитина гине вщ вад.

Домшугачики серед причин загибел1 немовлят були мно-жинш вади, в останньому рощ (1993 р.) зросла роль аномалш серцево-судинно! системи.

Високим в реПош залишаеться \ показник мертвонароджу-ваност! на протяз1 останшх 5 рок1в (10.7%о - 5.2%о), в контроле - 3.9%о - 2.9%о; р1вень самов1лышх аборпв (11.6% - 10.8%) в пopiвняннi з контрольними дапимн 5.о% - 6.2/о. Особливу ува-гу привертають викидш в рант термши гестаци. Аборти в 5-6 тижшв ваптност1, в етюлоги яких визначалышми е хромосомш аномал!!, зустр1чаються в Чертвцях майже в 2 рази частпне, викидш до 8 тижшв гестацп також переважають в забруднешй зон! (30.6±1.7%; 23.6±0.6%), Р < 0.05. На аналопчних закономерностях зосереджуе увагу 1 Антипенко 6.М. та ствавт. (1992) вшюсно мкт Запор1жжя та Мар1уполя.

Що стосуеться загально!'частота розповсюдженост1 ирод-жених вад розвитку, то сл1д в1дм1тити П зростання за 3 остаиш роки з 21.23 до 26.95 (на 1000 род1в). Шдповщний показник "чисто!" зони в середньому складав 11.5. В структур! вад переважають аномала к1стково-м'язево! (14.42 на 1000 новонароджених, в контрол1 - 5.89), серцево-судинио! систем (2.85 на 1000 новонароджених, в контрол! - 0.47), також збьчьшеною е ¡альюсть множинних вад (в!дпов1дно 1.42; 0.47), розщеплень губи та пщнебшня (0.99; 0.47), мають тендешшо до зростання гшоспадп (0.44; 0.23 на 1000 новонароджених), хромосомна патолопя (зокрема, хвороба Дауна - 0.77; 0.47).

Отже, в регюш спостерааеться збьтъшення домшантних вад розвитку, як1 е найб1льш чутливнмн до негативно! змши навколишнього середовища (Дубинин И.П., 1990), множинних вад, де концеитруються нов1 мутаца, В1зуальних форм, мута-цшна компонента яких також досить рнсока - 20% (Николаева И.В. и соавт., 1989; Тихопон М.В. и еоавт., 1989).

Отже, тдзищения частота хромосомних аберацш, пору-шення процес1В остеогенезу у ембртшв та плод1в, зростання р1вня вродженнх вад розвитку та репродуктивних втрат, об'ед-наних спадковою компонентою свщчать про негативну дш ком-

плексу х1м1чних та рад1ацшних забрудишив в •• дослшженому Чершвецькому perioHi.

Анал1з гестацшних ускладнень також показав, що в еко-лопчно несприятливих уловах патолопя BariTHOCTi i полопв зустр1чаеться значно част1ше.

Сл1д BiflMiTimi, що у ваптних забруднено! зони в 54.1% мали Miene множпнш ускладнення BariTHOCTi, переважно поед-нувались гестозн з aHeMieio, анемп з фето-плацентарною недо-статн1стю (ФПН). В контролыий же rpyni нножинш ускладнення у ваптних становили лише 10.3%.

У жшок Чершвецького perioiiy в1дм1чаеться в nopiBimuHi з "чистою" територ1ею достов1рне збшьшення частоти гестоз1в (39.3±2.0%; 8.25±1.37%), Р<0.05, анем*й (46.0±2.0%; 9.75±1.48%), Р<0.05, загрози перернвання BariTHOCTi (16.111.5%; 7.7±1.3%), Р < 0.05.

Особливу увагу привертае той факт, що в екошюдливих умовах значно частнпе зустр1чаеться ФПН у BariTinix, як1 не страждають екстрагештальною та важкою акушерською пато-лопею. Це, як стверджують ряд aBTopiB (Айламазян Э.К., 1990; Федорова М.В. и соавт., 1990), евщчить про значну роль екзогенних причин - несприятливих фактор1в зовшшнього се-редовища - в розвитку патологи фето-плацентарно! системи.

Необхшю в!дзначити також, що аномалп прикршлення плаценти зустр1чались в rpyni жшок Чершвецького periony в 2.5 раз1в частше, шж в контроле

Що стосуеться ускладненого nepeöiry полопв, то вш мав Micue у 78.2±1.7% род1ль Чершвецького perioHy i 50.5±3.1% род5ль контрольно! групп (Р<0.05).

Високу частоту иесвоечасного в^дходження вод у жшок забруднено! зони (38.2±2.0%; 18.0±3.6%; Р<0.05), на нашу думку, можна пояснити як структурною неповноцшшетю обо-лонок, так i Ix шфжуванням, що зумовлено {мунолопчними порушеннями шд час BariTHOCTi.

Аномалп пологово! д1яльност1 особливо часто (23.8±1.7%) спостер1галнсь також у rpyni жшок Чершвецько! популяцп. Дей показник 64льш як в 3 рази перевищував контрольний (6.25±3.1%), Р<0.05.

Зростання кровотеч (9.6±1.2%; 1.75±0.6%; Р<0.05) в III та ранньому шеляродовому пертдах в основному в1дбувалось за рахунок зб^ьшення патолопчного прикршлення плацеИти та iioro дефект!в. Формування перераховано! вище патологи ¡де,

як правило, на раншх етапах розпитку пл!дного яйця 1 е озна-кога первинно! плацентарио! »едостатносп, етшпатогенез яко! пон'язаний, на нашу думку (вргховуючп критерп шдбору досл1дхсуваних), з еколопчно нгспрпятливими умовами меш-канпя.

Ршекь родопого травматизму практично з однаковою частотою зустргчався, як п контрол!, так I в основшй груш (Р>0.05).

В тсляпологовому перюд1 шфекцшт ускладнення спо-стер1гались в 5 раз1в част!ше у пород!ль забрудненоТ ?онн, шж в контрольнш груш (Р<0.05). Така законом1ршсть в розвитку септичио! патологи обумовлепа ¡муиолопчними та гормональ-ннми змшами у ваптних еколопчно иесприятлизого реГ1ону, що, напевне, приводить до б1льшо! ткробно! враженост1 П1Д час ваптност! ! особливо в пологах.

У 2.4±0.6% породить Чершвецько! популяцп зустр!чалась агалакт1я. 37.0±1.9% жшок регюну булп впмушеш до трьох м!сяц!в переводитн д1тей на штучне та змшшне вигодовування в зв'язку з ппогалакпею. В контрольна! груш частота ппога-лакт1Й склала 14.2±0.9% (Р<0.05).

Перинатальна смертшсть в забрудненому регшш складала 17.8±1.9%0, 4.8±0.56%„ - в койтрол1 (Р<0.05). Структура пе-ринаталышх втрат мае також суттеву р^зницю в обстежених трупах.

Так, в еколопчно несприятливШ зон! антенатальна смертшсть становила 36.2%, 1нтранатальна - 19.3%, постна-тальна - 44.5%. В контрол! ми спостер1гали т!льки ме'ртвона-роджувашсть.

Захворювашсть д!тей раннього неонатального вису була в Чершвецькш популяцп 32.7±2.5%, в контрольнш - 12.8±3.6% (Р<0.05).

Оснопною патолопею неонатального першду гшотроф1я. Частота II складае 18.6±2.3% в загалыпй Чершвецькш популяцп, в контрольн!й груш 5.2±3.5% (Р<0.05).

Що стосуеться таких захворювапь як родова травма, синдром лихалышх розлад!в, то частота 1х у новонароджених Черш.-ецько! популяц!! також в 2-3 рази вихца, шж в контрол! (Р<0.05).

Гостр! ресшраторш ¡нфекц!! у новонароджених в!д матер1в Чершвецького регюну зустргчались в 1.3 рази част1ше в пор1в-нянги з контроль ни ми показниками (Р<0.05).

Розповсюджешсть вродженнх пневмошй в- дослшжешй rpyni характеризувалась такими самими тенденщями.

Порушения гормонально! функцп плаценти, як1 оцшюють-ся по 3Mini р1вня ироду кую чих гормошк, лежать в ocHosi патогенезу pi3H0fianiTHnx акухлерських ускладкень, в тому числ1 i екозалежлих (Хохлова И.Д., 1985; Никофоровский Н.К. п со-авт., 1991).

Як видно з отрнманих даних, вже в II триместр1 BariTiiocTi вщьйчасться достов1рна р1зииця показнимв гормонально! функцп ФПК у жшок еколопчно несприятливого та контрольного perioniB. Так, pißeHb плацентарного лактогену в Чер-швецькш rpyni в 1.6 раз1В нижче, шж в контрольшй (Р<0.05). Суттево зменшуеться i концентращя естрюлу (76.1±6.2 нМоль/л; 41.1±4.9 пМоль/л) (Р<0.05). BMiCT же прогестерону в сироватщ KpoBi BariTHiix обох груп був приблизно однако-вим (102.U9.2 нМоль/л; 104.2±8.6 яМоль/л) (Р>0.05).

В третьому TpnnecTpi ваптносп спостер^аеться ще б1льш значив зменшення концентращГ естршлу (в 1.8 рази), плацентарного лактогену (в 1.5 рази) (Р<0.05). Достов1рно зменшуеться i piBCHb прогестерону по вщнощешш до контролю (138.2 ± 18.6 нМоль/л; 198.4 ± 11.6 нМоль/л) (Р<0.05).

В Чершвецысш популяцп вщм1чаеться i достов^рне зменшення масн д1тей при народженш. Так, в1дсоток иовонародже-них вагою 3500-3999 г в контрол1 складав 48.9±2.8%, у жшок в Чершвецькш rpyni - 32.4i2.3% (Р<0.05), протилежна зако-HOMipnicTb характерна для ваги 2500-2999 г, в контрольшй rpyni вона спостер1галась в 15.1 ±1.6% в еколопчно неспрнят-лнвому perioHi в 24.5±2.1% (Р<0.05).

Немовлята шд MaTepiB, HKi мешкають в еколопчно несприятлнвих умовах, оцшювались по шкал1 Apgar в 7-10 6ал4в лише в 62.5±3.1% випадк1в. Колена третя дитина nie! групп була народжена в асфпасн II ступеня важкост!, 4.1±1.6% новонароджених мали ощнку 4 i менше 6ал1в.В контрольшй rpyni дггей, яких народили в асфжсп III ступеня ми не спо-стер1гали, i лише 7.5±1.3% немовлят мали оцпшу по шкал1 Apgar - 5-6 бал1в (Р<0.05).

Патолопчна втрата ваги 4acTime зустр!чалась у новонароджених забруднено! зони i була в 2.7 рази б1льшою в nopiß-нянш з контролем - 7.0±1.6% (Р<0.05).

Вивчеш тшш гормонально! адаптацп ФПК в умовах змшеного гомеостазу MaTepi також показали, що нормалып пристосувально-компенсаторш мехатзми розвиваються у

жшок, я.к.1 зазнали да х1м1чнкзс та рад!ашйннх фактор1в, т!льки в 24.3±6.2% випадхив, в коктрол! ней показник становить 57.6±9.6% (Р<0.05) (табл.1). Частпяе в дослтженому регют зустр^чаються 1 патолспчш псакци, зокрема, виснаження (Р<0.05).

Таблпця 1

Характеристика горпопалыгп" рсапцШ адаптаци О ПК (23 - 10 тнпшв) у ™к:ст: еколопчпо аабрудиспого Чершзецысого репону

Групп обстежених Тип готзтшгзлыю! фушеци (%)

НсрмаЛЬШ!!! Напру:"с:п?л Ыест11;1:сст1 Виснлжешш

Заптш еколопчно не-сприятливого репс:гу п = 52 24.3+6.2* 31.2+5.8 22.3+5.6 28.2±6.6*

Контрольна група п = 26 57.6+9.6 23.0+3.2 15.3+7.0 3.8+3.7

Прпмтса: * - Р < 0.05 в пор^шянт а контролем

На нашу думку, 1 рашй прояви порушень гормонопроду-гсуючоТ функца плацента 1 и ваяиа форма свичать про яра-ження плацентарно! системи на раншх етапах свого розвитку.

Особливий штерес представляв дссл1дження змш тишв гормонально! адаптаци в залежност! гид тергпну ваптностк Таге, в основшй груш в 35-36 тпз:апв нормальнтш тип реакцп ФПК зустрн:аеться чаепше в 1.7 рази, шж в 39-40 тижшв (Р<0.05).

Що стосуеться реакцп напруження, то зона в 35-36 тижтв у жшок еколопчно забрудненого регюну д!агностована в 26.9 + 6.1%, а в кшц1 ваптност! в 31.2+5.8% (Р>0.05). Аналопчт тенденцп спостерпались ! у в!дношенш реакщ! нестппсост!. В 35-36 тижшв вона венчалась в 17.3 + 5.2%, в 3940 - в 22.3±5.6% (Р>0.05). Особливо внражен! змши ми вщзначилн при ощнц! реакцп виснаження. В б1лыц рант тер-мнш ваптност! (35-36 тижтв) вона заф!ксована в 2 рази р^ше, шж на 39-40 тпжш (Р<0.05). Це, безперечно, св1дчить

про зросташш крайнп: npoaßiB еколопчно шдуковано! ФПН саме в останшй м^сяць BariTHocTi.

При вивчешп змш патолопчних TuniE гормонально! адап-тацп в залежносп в!д тершпу BarirnocTi у жшок контрольно! групп ми не знайшли ß0CT0Bipii0l pi3Himi в отриманнх даних, що характернзуе функщоыальну активы1сть ФПК дано! групи обстежених, як повпоцшну, стабЬльну, адаптацшно спроможню.

Оцшка внутршньоутробного стану плода за допомогою бшф1зичного профиио (БФП) також показала, що при дн еко-лоНчно шкщливих чннншйв воиа залишаеться значно нижчою в пор1внянш з "чистим" регюном (5.1=fc0.8 бал.; 11.1±0.6 бал.), Р<0.05. Особливо чутливими до змш гомеостазу MaTepi е ди-хальна та рухова актившсть плода, порушення спостер1гаються i серцево-судннно! снстеми, зокрема, при проведенш нестресо-иого тесту, на що вказують i iuuii автори (Сидорова И.С., Макаров И.О., Яковская H.H., 1991).

Зсуви гормонально! функцп плацентарно! системи т1сним чин ом пов'язаш 3i станом плода (Михайленко О.Т., Чернега М.Л., 1988), нами це теж визначено при сшвставлент тишв гормонально! адаптацп та даних БФП плода. При змшах адап-тацшних реакцш, яю залишаються компенсованнми - показни-ки БФП характеризуються, як нормальШ чи задов1льш. При зниженш piBHH гхристосувальних можливостей ФПК (тип реакцш нестшкост], виснаження) - показники стану плода роз-цшювались як cyMiiiBHi i патолопчнь

Результатк нашого досл1дження доводять, що комплексне використання показник1в гормонально! адаптацп та БФП плода в динамщ1 BariTHocTi значно розширюе д1агностичш можливост1 щодо внзначення внутр1шньоутробного стану плода.

В генез1 порушень епдокринно! функцп плаценти, по-перше, сл1д враховувати первинне враження плацентарно! тка-нини xiMi4HHMH та радюнуюндними чинниками.

Анал1з отриманнх результат!в показав, що в плацентах жшок еколопчно неспрнятливого Чершвецького periony вдапчаеться бьльш виражене накопичення радюнуклшв в пор1внянш з незабрудненою зоною. Навантаження плацент вхдбуваеться в основному за рахунок i30Tony Cs , який в доз! вищш за 1 Бк/кг д1агностований в 47.5, в "чистш" 30iii ^в TaKiii концентраци Bin не зареестрований зовс1м. Р1вень Sr вищий за 0.05 Бк/кг зуСтр1чаеться в плацентах основной групи в 57.1% випадк1в, в контрольна! rpyni тьлыш в 25%.

Якщо nopiBHionaTit середш pinni радшнуклШв в обох трупах, то можна эщмтго? збьчыиення концентрацп Sr у жшок забрудненого periony бКтынз як в 2 рази (0.58±0.0192 Бк/кг; 0.23±0.043 Бк/кг),"Р<0.0^', Cs137 - в десятая раз1в (4.99±1.31 Бк/кг; 0.13-+0.053 Бк/кг), Р<0.05.

Анал1з дослихсення xiMiMHiix чинншив навколишнього се-редовища в плацент! показав, що дocтoвipнo збьтьшеними в плацентах жшок еколопчно несприятлизо! зони були концентрацп Fe (S5.3S±7.51 иг/кг), Ni (18.04±4.9 мг/кг), РЬ (1.01±0.24 мг/кг) в nopiBimimi з контролем, вщповщно (21.57±4.8; G.15+2.07; 0.2110.22 мг/кг), Р<0.05. Серед ор-гашчних чинншав перепажалк pioiii етилацетату (0.028±0.009; 0.004±0.001 мг/кг), бутнлацетату (0.35+0.31; 0.19±0.12 мг/кг) та формальдепду (57.75±11.07; 24.81+6.31 мг/кг) (Р < 0.05). iHiiii оргашчш речовинн (ацетон, ксилол, толуол, фенол) в плацентах обох груп метились прнблизно в однаковш

ТОЛЬКОСТ!.

Основними мтенями для впливу х1м!чних та особливо рад!ащйних чиннигйв е клтшш мембрани, змши в яких харак-теризуються посилениям окисно-в1дновних рег.ктпй, шдвищеи-ням швидкост! зародження в1лытих радикал!в.

3 цього приводу особлйвий интерес представляло впвчення р1вня МДА в динамщ1 гестацшного перюду та полопв. Кон-центращя його тд час aariTHOCTi достов!рно вище як в II (13.4+0.3; 11.89±0.59 мМоль/л), так i в III триместр! (15.8+0.6; 13.0±0.81 мМоль/л) в пор1внянш з контрольною групою (Р<0.05).

"Родовий стрес", за нашими даними, не прнзводнть до подальшо! активаци ПОЛ в пологах (16.6±1.2 мМоль/л; 16.29±1.82 мМоль/л), Р>0.05, що, напевно, пов'язано з шдвищенням активности антиоксидантно! систсми в пологах. У новонароджених В1Д жшок, як! зазнали дн xiMi4Hiix та рад1а-циших чинникгв, концетрашя малонового диальдепду до-cTOBipHO перевищуе аналопчш даш контрольно! зони (14.8±0.6 мМо ль/л; 12.57Ю.7 мМоль/л), Р<0.05. 1Дей ефект пояснюеть-ся, на нашу думку, тим, що здоров! новонароджеш здатш легко долатн насл1дки родового пронесу, немовлята в'1д матер1в з еколопчно ¡ндукованою ФПН дещо прше компенсуготь пору-шення, пов'язат з тдсиленням перекисного окисления лппд1в.

Необхщно в!дзиачити, що М1ж piBiteM малонового диальдепду та показниками BMicTy рад1онукл!Д1В в плацент! icnye

досить висока позитивна функщональна залежшсть к = 0.55 (Р < 0.02). Показнпк ступеня близысост1 perpecii м1ж концетра-uieio малонового диальдепду та оргашчних чинншпв дор1внюе 0.45 (Р < 0.05), важкими металами (Fe, Ni, Pb) - 0.36 (Р <

0.05).

Отже, шдвищения pisiia продукт1в перекисного окисления лппд1в в кров1 вагггних обумовлене, па нашу думку, нега-тивним впливом на оргашзм жшкп рад1ацшннх та xiMiHHiix фактор1в навколишнього середовища, що, з свого боку, иесприятлпво позыачаеться на активност! мембранозв'язуючих фермент1в, викликае хромосомн1 абераци, порушуе структуру «¡тохоыдрш, рибосом, ендоплазматичного ретикулуму, акти-ci3ye ¡мунолопчт змпш (Цебржинский О.И., 1994).

Вивчсния показниюв ¡мунного статусу в умовах еко-забрудненост1 показало, що ¡снуючий в HopMi транзиторний ча-стковий ¡муиодефщит п1д час BariTiiocTi в умовах д!5 еконега-тивних 4niiHuiciB зиачио поглиблюеться. Страждае як гумораль-на, так i клтшна ланка ¿муштету.

Особлив1 змши шд час ваптносп характерт для IgG, який мае блокукт властивост! по в^дношенню до антигешв нлаценти. PiBeiib його знижуеться в динам1щ гестацшного перюду i достов1рно В1др1зняеться вщ контрольних даних (11.63±0.44 мг/мл; 15.68±0.86 мг/мл), Р<0.05. IgA також був нижним в пор1вняиш з ноказниками "чисто!" зони (1.25±0.28 мг/мл; 2.26±0.2 мг/мл), Р<0.05.

Вже в II триместр! BariTiiocTi достов^рш зрушення були характерш для BMicTy Т-л1мфодит1в, зокрема Т-чутливих клтш з супресорною функщею. Суттево нижним став piBeiib i В-л1мфоштв в III триместр! ваптност!.

Широкий д1алазон коливань 61льшост1 показнишв ¿мунно! системи, напевно, вщображае неодноршшй характер ¡мунопа-толопчних реакцш в ,залеяшост1 в1д дп р2зних екоипидливих фактор1В. В зв'язку з цим шдрахунок середшх даних в ряд! иипадюв був нешформативним. Для пор!вняльно! характеристики результат!в досладження деяких параметр!в ¡муштету ми провели i як1сну ощнку отриманих показыншв.

Hicicui 3MiHii р1вня ¡муноглобулпйв в III триместр] BariTiiocTi в основшй rpyni виглядали слщуючим чином: кон-цетращя IgG була нормальною в 20% випадк!в, зниженою (б1льш як на 30%) в 76.2%, зб^льшеною в 3.8%, у жшок контрольно! групп нормальний р1вень IgG спостер1гався в 83.1%,

був зб1льшеним чи змепшенпм (на 30%) в1дпов1дно в 10.1% та 6.8% випадгав (Р<0.05).

1дА у ваптних Чершвецького реПоиу був нижчим В1Д се-редшх показннюв в 68.9%, збЬльшеннм в 10.2%, нормальним в 21.9% випадшв. В контрольному досл1д:хенш у 72.4% жшок р1вень 1дА колнвався в середтх межах (Р<0.05).

Вм?ст ^М у ж1нок основно! групп зпижувався (понад 30%) в 53.2%, зростав в 4.3%, буз нормальним в 42.5% ви-падшв. Приблнзно так1 ж зсуви Сули характерш 1 для контрольного досл1дження - вцшовщко 44.3%; 8.4%; 47.3% (Р>0.05).

При дослиженш ¡муиоглобулппв в пуповиший кров1 нами встаноплеш низыа концетрацп 1дА та 1дМ, причому р1вень ^А практично не в1др1знявся в коктролыин та основнш трупах (табл.2). Концетрашя 1дО у новонароджених при ф1зю-лопчному переб!гу ваптнсст1 висока 1 може бути сшвставлена з вщповшшю в материнсьшй сироватць Як в1домо, значний вм1ст в пуповиший кров1 зшграе важливу роль в ¡мунному захшт новонародженого, в зп'язку з тим, що основна шлъюсть антит1л (70 - 80%) представлена саме цим класом глобулппв. Зннження р1вня в сирозатш кров1 ваптних еколопчно

несприятливого регшну супроводжуеться зменшенням його кoнцeтpaцiI 1 в пуповиншй кровЬ внаслщок чого послаблюеться !муштет новонародженого 1, з^дповшю, порушуються процеси його адаптацп.

При анал1з! показнишв клтшного 1муштету у д1тей Чер-швецько! групп в^ичаеться зниження як загального р1вня Т-л1мфощтв, так I теофШн-резистентних клтш. Прнгшчення ¡мунного статусу при народженш, безперечно, обумовлюе ! змиш процес1в становления протшнфекщйного захисту у не-мовлят.

1мунолопчш порушення у ваптних шдтверджувалнсь та-кож змшами фагоцитарно! активносп монощтв (табл.3). Фа-гоцитарний шдекс в Чершвецькому реГюш був патолопчно змшеним в 76.6%, причому р1вень його коливався в1д 2% до 100%, тобто резервш можливост1 клтши практично були ви-черпаш. Фагоцитарне число також було чи край низьким (1-3 од.), чи значно шдвшценнм (20 - 40 од.), ¡нод1 моноцити були, шби "нафаршироваш" стафьчококамп.

Як при зниженш, так 1 при р1зкому шдвшценш фагоцитарно! активное™ макрофаги неспроможш як1сно виконувати свою фушецш поглинання та знешкодження м1крооргашзм1в.

Таблиия2

Показникн клтпшого тв гуморального 1иуштету у новонародженик еколог!чно несприятлипого Чершвсцького та контрольного репошв •

Групп обстеженнх Т- л!мфоцити % Т-чутл.з супрес.ф-щею, % Т-рез. з хелп.ф-ц!ею, % В- л!мфоцитн % 18 А, мг/мл 18 М, мг/мл 18 0, мг/мл

Новонароджеш Чершвецышго репону п = 50 20.4±1.9* 7.6±1.3 12.2±1.0* 7.3±0.6* 0.7±0.15 0.6±0.07 9.1±0.4*

Новонароджен! контрольного регшну п = 28 29.72±2.1 10.97±1.1 18.1+1.3 _ ... 10.1+0.9 0.7±0.12 0.79+0.13 12.8±0.31

Примака: * - Р < 0.05 в пор1шшнн1 з контролем.

Таблнця 3

Характер i частота змш фагоцитарно! активности mohoiuitib у ваптиих та но вонародженнх еколоНчно исспрнятлипого Чери!всць:сого periony (%)

Групп обстежепих Ф1 ФЧ

Норма Зменшення на 30% i б1лыне Зб1льшення на 30% i 61льше Норма Зменшення на 30% i б!льше Збшьшення на 30% i больше

BariTHi Черш-вецького periony (III триместр) п = 50 24.01G.0* 66.0+6.6* 10.0+4.2 14.0+4.9* 68.0±6.6* 18.0±5.4

BariTHi контрольного periony (III триместр) п = 42 61.9+7.49 19.0±6.05 19.0±6.05 52.3+7.7 21.4±6.32 26.1+6.7

Новонароджен! Чершсецького репону п = 50 6.0±3.35* 86.0±4.9* 8.0±3.8 60 +3.35* 90.0i4.24* 4.0+2.7*

ПоБОиароджеш контрольного periony п = 28 64.2±9.0 17.8+7.2 17.8±7.2 57.1±9.35 21.4±7.75 21.4+7.75

Прдаптка: * - Р < 0.05 в пор1вняшп з вщпошдним контролем.

Як св!дчать результата обстсження, показники функшо-нальЕо! активное™ С,-С3 КСК у новонароджених регюну, були достоверно нижчими в пор1в11Яша з показннками неиовлят, як1 народились вщ матер!В "чисто!" зони (Р<0.05) (табл.4).

У ваптних забруднено! територ!! також вц^пчаеться знн-хсення показжпав С^ С3, С3 в пор1Внянш з аналопчними дани-ми контрольно! групп (Р < 0.05).

Прн активное™ компоненте комплементу 3 ум.од. ! нижче у заптних Чершвецышго резону в 65% внпадк!в спостерааеть-ся несприятлнЕий переб!г адаптаца новонароджених.

В умовах да ипидлпвих чпнншив оточуючого середовища змшюеться структура плацентарно! тканинн до такого ступеня, що вона стае аутоантпгеш;о:а ! впкликае процеси аутосенси-б!л!зацп. Цей мехатзм да тдтверджуеться виявленням у ваптних Черн!вецького региону аглютинуючпх антит!л до плаценты в 50% в!шадк1в в порпшяшп з контролем 20% (Р<0.05), що сшвпадае ! з даними Лицевой О.И. (1990).

На фо!а впщевказаиих змш гомеостазу та внасл!док пер-винного вражеиня трофобласту х1м1чш1ми та рад!ацп"ишми чнн-ннками в плацент! вщбувагаться значш морфофункщональш порушекня.

В залежност! с!д стану компенсаторно-прлстосуьальних реакц!й !х можна подшпти на 2 групп ! охарактернзувгли як шволю-тивно-компенсоваш та деструктпвн!-суб- ! декоыпенсоваш. В першому випадку, як правило, иароджувались д!ти з кормаль-ними антропсметричнимы дашши (I трупа), в другому - з озна-камк пнотрофп (II груна).

Проведен! нами дослщження показали, що в плацентах жшэк, як! мешкають в еколспчно-неспрпятливш зош, вщм!ча-ються порушення пристосувальних мехашзм1в на органному, ткашшиоку, клтшноыу та субкл!типному р!внях.

При анал!з1 адаптацшних процес!в, як! вщбуваються на органному р!вш, ми зробпли слщугоч! апсновкн: в забезпечеша функца плода цршшае участь одна ! та ж к!льк1сть плацентарно! ткашши, .кеззажаючи кг еколопчш умови в яких знахо-днться ваптна, це тдтверджуеться однаковим показнкком (0.14; 0.13) стввщношепня маси плаценти до маси плода у жшок разных реГютв.

Морфолог1я ж компенсаторних реакцш проявляеться в тенденца до зб!льшення плода плаценти (228.9±6.4 см2; 214+6.1 см2), Р>0.05, иотоншенн! а (1.7±0.06 см - I гр.; 1.72+0.04 см - II гр.; 2.08+0.03 см - контроль), ?<0.05, що, на

Таблица 4

Показтшкп фушсцшпально! активности компонентна снстемн комплементу (Cj-C5KCK) у заптпнх та ix иоиоиарод:::еинх п сколопчно неспрпятлнсому Чершвецькоиу та контрольному perionax (ум.од.)

Групп обстежених 1мунолопчш показники

С, с2 С3 с4 с3

BariTHi Чершвецького periony (III триместр) п = 32 2.91+0.6* 3.71+0.64 2.93±0.18е 3.11+0.3 3.42±0.15*

BariTiii контрольного periony (III триместр) п = 30 4.210.21 3.6+0.24 3.62+0.23 4.1±0.42 4.2±0.34

Новонароджеш Чершвецького periony и = 32 2.4+0.5* 1.6±0.30'* 1.9±0.3* 1.9+0.42 1.96±0.42

Новонароджеш контрольного periony п = 22 3.9+0.2 з.о±ол 3.1±0.26 2.Б6+0.32 2.42+0.34

Примпка: 4 - Р < 0.05 п 1гор1внянш з контролем.

нашу думку, складае умови для швидкого кровооб1гу в плацен-тарнш система У жшок Чершвецького регюну, як! народили д1тей без ознак ппотрофП, така перебудова б1льш виражена та бьльш сприятлива, шж в груш з ппотроф1ею плода (б = 180.1+5.6 см2; 214.4±6.1 см2 - в контролО, Р<0.05.

Характерно I те, що в плацентах зб!льшуеться пчтомий об'ем шфаркт1в. Причому вш найб1льший при затримщ ьнутр1шньоутробного розвитку плода (3.74 ± 1.63%; 0.12 ± 0.08%), Р<0.05, на що вказуе також Тимошенко Л.В. та сшвавт. (1992).

Спостер1гаеться i текденшя до збшьшення частоти ано-мальних форм плаценти, зокрема плацент двудольових та ото-чених ободком або валиком. Ш ознакн характерш для первнн-но1 плацентарно! кедостатност1, про що св1дчать також Федорова М.В., Калашникова Е.П. (1986). Наявшсть високо! к1лькост1 раншх пошкоджгнь плаценти шдтвердясуеться I знач-ним ргвнем вроджених вад розвитку в рейст, часд .»ми ано-мал1ямк прикршлення плаценти, високими показкьками са-мов1льних абор^в в першоку триместр! ваптностк .

Принципово важлнв1 змиш знайдеш в плацентах при хрошчшй ФПН з гшотроф!ею плода в динамШ ваптность 31 зростанням термшу гестаци наростають деструктпвш змшн в плацент (питомий об'ем шфаркпв - 6.28±1.72%; 0.54+0.23%; Р<0.05), а також посклюються дистроф1чш змши у вигляд1 61льш маснвкнх вщкладень солей кальцпо на материнсыай по-верхш (кальщшоз). Найб1льш сприятливий стан у плацентах спостер1гаеться в 36-37 тижшв. Важливо також 1 те, що з тер-мшом вагтюст! теля 37 ткжшв ие збшыцуеться об'ем плаценти та не посклюються органш адаптивш реакцп. Потреби ж плоду в цей час продовжують зростати.

На ткаиинному р1вш компенсаторно-пристосувальш ре-акцП полягалп, в основному, в тепденцп до посилення васку-ляризаци ворсинок хорюну, зб1льшенш шлькост1 синцитю-кашлярних мембран, термшальних ворсинок, ворсинок з сшх-щтальшши вузликами (табл.5). Достов1рно зменшеними щ показиики були у випадку народження ппотроф^чних Д1теи, що характеризуе фактично стан виснаження морфофункщоналышх адаптащйпих можливостей плацентарно! системи.

Пстостерюметрнчш дослщження встановнли також зро-стання об'ему м1жворсинчатого ф1брино!ду, бшыц виражене при гшотрофп плода (7.5±0.40%; 5.5+0.36%), Р<0.05. На нашу

Таблиця 5

Пстометрнчш параметры плацент у жшок еколоНчио несприятлнвого Чершвсцького periony

(М±й)

Показники Контроль Чершвенькин репой

I група II група

Термшальш ворсинки, % б4.5±1.0 69.6±1.1* 60.5±1.3*

Ворсинки з синцитюкатлярни-ми мембранами, % 48.5±2.2 63.1±2.5* 44.5±4.0

Ворсинки з Ki.TbKicTio судин > 3 % 22.1±0.7 29.2±0.б 10.4±0.8*

Ворсинок з синщтальними вузликами, % 49.0+1.8 60.4+2.2* 50.4+3.3

npHMiTKa: символ * означав в1ропдшсть вщмш на piuui Р < 0.05 в пор1внянн1 з контрольною групою.

думку, вщкладання ф1брино!ду лопчно розцшювати як захис-ний фактор - насл1док дп на плацентарну тканину шшдливих екзогешшх речовин, комплексе антиген - ант!тло. Однак, це приводить i до злипання ворсинок, що, в свою черту, порушуе матково-плацентарний кровооб!Г.

В плацентах жшок Чершсецького periOHy об'ем судинного русла був р1зним, значно меншим у вииадках гшотрофи плода (8.2±0.42%; 11.2±0.49% - в контролО, Р<0.05, там же в1дм1ча-лось зб1льшення стромального компоненту (36.2±0.75%; 20.2+0.63% - в контролО, Р<0.05, що св^дчить про наявшсть крупних ворсин в плацентах та порушення процешв дозр1вання плацентарно! тканини (Shah R.K. et al., 1985).

При високих иоказниках васкуляризацп ворсинок (що в1дм1чаеться в I rpyni - 19.9±0.65%) нав1ть при ди еколопчно шюдливих 4niniHKiB забезиечуеться певнин piBeub адаптацшних реакцш, що снрияе народженню нормотроф1чних д1тей. На значения васкуляризацп для адаптащйних процес!в вказують Kaufmann Р., et al. (1985), Mayhew Т.М. et al., (1986) та inmi.

Зб!льшення noßepxni покровного епггелш за рахунок сим-пластичних вузлик1в та виростюв П1дбуваеться в основному в

груш зкшок еколопчно забруднекого реПону (5.96±0.38%; в контрол! - 3.51±0.29%; Р<0.05). Хоча юлькшть симпластичннх вузлшив в плацентах I при гшотрофп плоду достатня (5.4+0.35%), однак вони з дистрофгчними змшами ядер, що ставить шд сумшв 1х функцшнальну повноцшшсть (Mayhew Т.М., 1986).

Вважаючи, що при гшотрофп плода, ФПН виражена в значному ступеш, особливий штерес представляе вивчення функцшнально! морфологи плацента в динамщ1 ваптностк

При пор1внянш ийж собою середшх значень показниюв пстометрп плацент вщ лсшок, як1 народили ппотроф1чних д1тей в 40 тижшв I 37 - достов1рно1 розб1жност1 нами не знан-дено. Однак 1снуе суттева р!зниця у вщхилешн окремих показ-шиав в1д середньостатистичних даних.

В плацентах при термшових пологах (40 тижшв) в!дм1чаеться, з одного боку, р1зке зниження компенсаторно-пристосувалышх реакцш, з другого, 1х надм^рне пЦашцення, яке, на нашу думку, передуе виснаженню адаптацшних ме-хашзм^в плацентарно! системи, що, в свою чергу, приводить до зростаная перинатально! патологи I смертность

Таким чином, як 1 гормональш типи реакцш фето-плацентарного комплексу, так 1 результати пстолопчних об-стежень плацент свщчать про б!льш компенсовакий стан фето-плацентарно! системи в 37 тижшв.

Ультраструктурне дослщження плацент в1д жшок Чер-швецького региону, як1 народили нормотроф!чних дпгей, показало, що пристосувальш процеси в них ¿дуть, в основному, по двом напрямкам: по-перше - збьтьшуеться площа !х обмшно! поверхш (зростае число мшроворсинок: 17.1 ± 0.8%; 7.7 ± 0.6%), Р<0.05, по-друге - шдвшцуеться функцшнальна ак-тнвшсть мшроструктур плацентарного бар'еру (зростае к1льк1сть м1тохондрш (4.4±0.3%; 3.3±0.4% - в контроле Р<0.05), рибосом, пшоцитозних пухирщв, цитоилазматичних внростюв синцитютрофобласту, ор1ентованих до базалыю! мембрани).

Функцшнальна морфолопя плаценти при еколопчно шду-кованш ФПН та затримщ внутр!шньоутробного розвитку плода характеризуеться шволготнвно-дистроф1чними змшами м1кро-структури: потовщенням та розрнхленкям базально! та субендо-тел1алыю! мембран, вакуол1зашею м1тохондрш, розпадом ендо-плазматичного ретпкулуму, руйнуванням оболонки ядра, тощо. Причому щ змши також досягають свого максимального ступе-

ня вираженосп в 40 тижшв ваптност!, тод1 як при достроково-ну розроджешп (37 тижопв) вщьпчаеться ще певний резерв адаптацшних можливостей фето-плацентарно! спстемн.

На подстав! проведених досл1джеиь мп розробнли програ-му прогнозування найб!льш поширенпх ускладнень ваптност! та полопв в залежност! в!д дп сукупност! екошюдливих факторов та кожного забрудншса окремо.

Функцюнальна залежн!сть побудозана для 7 ускладнень ваг1тиост1 (у, - у7) в1дносно 19 ппидливих х!м!чних та рад1а-ЦШНИХ Ч!ШНИК1в (X] - х19), як1 м1стяться в надлншковнх кон-центрацолх в атмосферному пооптр!, грунтах та питии! вод1 Чершвецького регюну.

По-перше, ускладнення вагтюст! проаналозоваш виносно сукупност! д1ючих забрудпнк1в оточугочого середовнща. Для

I»

ВС1Х ц побудована лИшша залежн1сгь у«]Га(х(> подраховаш

ы

коефошенти а), ... а19. У вс1х випадках похнбка апроксимаци була екв1валентна величин! Д = Ю'3, це св!дчнть, що побудо-ваш залел<ност1 е адекватннмн результатам спостережеиь.

При анал131 залежност! ускладнень вагшюст! вод кожного з шкщливих чинник!в нами всгановлено, що для гестоз!в ваптност! виявлена висока достоворна лшШна апрокснмашя з концентрацоею в повпгр1 фенолу, СО, Сг, Мп, N1, РЬ; Бе та РЬ в иитной вод! (иохибка стуиеня близькост1 регресП - ПСБР = 0.7 - 1.0).

Для анемоо ваготних така залежн1сть спостерогаеться з р!внем 502, СО, як!стю питно! води, забруднениям груотв рад!онукл!дами (ПСБР = 0.71 - 0.90).

1ндукц1я фетоплацентарно! недостатност1 в рег!он! . в основному пов'язана з неспрпятливого д!его на вагону Ж)2, §Оа, СО, N0 та !нш. (ПСБР ■ 0.51 - 0.94).

Майже в 50% випадк!п при загрозо перернвання ваптност! »1дзначаеться пнсока футсц!ональна залежиость зод фактор!в навколиишього серсдовища.

Загальна колы^сть ускладненнх полог1в також т1сно пов'язана з концентрацоею в попотро пилу, ЫОд, формальдегоду, бен-зап!рсну, Сг, Ре, N1, з вмостом метал!в та радюнуклШп в грунтах (ПСБР - 0.72 - 0.94).

Для нелЬпйних залежностей показиик ступеня близькост! регресИ майже завжди високий (0.7 - 0.9). Наближення ПСБР до "1" св!дчить про адекватний виб!р функцп апроксимацп.

Таким чином, побудова математичних моделей дала мож-дцвхть п!1Д1лити патолагпо, яка бьпыи чутлива до негативннх змш еколопчно! ситуаци, вщ»лити фактори навколишнього се-редокища, Д1Я яких особливо шкщлива для ваптно! та плода (К02. формальдепд, бензашрен, Сг, №, радюнуклщи впли-ванзть на розвнток чотирьох I больше ускладнень гестацшного пер1оду та полопв).

У випадках низько! похибки апроксимацп з високою ¡лрспдшстю можна прогиозувати як загальний р1ст патологи в репош, так 1 окрем1 II форма, а поряд з цим планувати засоби по проф1лактнщ ускладнень та лшуванню, зосереджувати увагу на оснозннх оргашзацшних ланках надання допомоги ваптним та породшлям.

Результат досл1д;:сення ппевнили нас, що враховувати пльки загальшшрийнят1 фактори ризнку (сошальш, бшлопчш та шш.) сьогодш недостатньо, так як 1снуе т1сна залежшсть акушерсько! патологи ыд еколопчних фактор1в. При ндшпду-альному прогиозуванш, навпъ де визначена низька чи середня група ризику, необхшю, беручи до у ваги х1м1чно-рад1ацише навантаження резону, проводити коректировку прогнозу.

Використання математичного моделювання та прогнозу-вання дозволило сформувати методолопчш принччпн диспан-серизаци вагтшх в умовах дН шкйсливих чшшшив навколиш-пього середовшда, розробити комплекс лшувально-профшактцчннх засоб1в з врахусанням конкретно! еколопчно! ситуаци.

Основш принципы диспансеризаци вкдючають в себе вив-чеиня даних еколопчного мошторшгу м1сцевост1, сшвставлення !х з показншсами загального здоров'я населения, проведения профогляд1в, ошнку стану репродуктивно! функци, планування ватное™ з обов'йзковим медико-генетичшш консультуванням, проведения проф1лактично-оздоровчнх заход!в з метою пщго-тсвхсн до ваптност1. Розроблека медикамецтозна терашя поед-нуе р5зш засоби, яким прнтаманна дезштоксикацшна, 1муноко-регуюча, антиокспдантпа, актывуюча метабол1чш процеси д1я.

Обстеженкя вагтшх та дпнам1чне спостереження в геста-цшному пер10Д1 проводилось за розробленнми нами планами з врахуванням пайб1льш ношкренпх ускладнень ваптност! в регшш. Ефективтсть, простота, доступшсть були покладеш в основу розробки 1 лпсувально-профьтактичних засоб^в. Особлива увага була придшена проф!лактищ розвитку акушерсько!

патолога, так як л1кування вже внкликаних захворювань проводиться по загальноприйиятии в практична! медицин! схемам.

Беручи до уваги, що ускладнення BariTiiocTi (анема, гесто-зи, тощо) мають сшльш етшпатогенетичш коршня, а також часто зустр1чаються у одшеТ i Tie! ж BariTHoI, схеми медика-ментозно! терапа були складеш з врахуванням впливу на Bei можлив1 ланки порушеного гомеостазу, охоплюючи ¡муноко-рекщю, нормал1зашю метабол1чних зсув!в, антиоксидантш 3MiHII, тощо.

I курс модикаментозноТ Tepanil проводили в 14-18 тижшв BariTHOCTi; Bin включав в себе застосування:

1) ентеросорбенпв - Увесорб (0.25 х Зр. на добу);

2) антиоксидант1в - токоферол ацетат 10%-й розчин (20 крапель х 2р. в день), в1тамш С (0.2 х 2р. на добу), кверцетш (0.02 х 3 р. в день), лтостоб1л, солкосер^л (2.0 в/м 1р. в день), лшоеиа кислота (0.025 х Зр. в день);

3) гепатопротектор1В - корсил, есенщале (1 капсула х Зр. в день);

4) активатор!В метабол1зму - Гендев1т, Ундев1т (1 драже х Зр. в день), шкотинам1д (0.1 х 4р. в день), киснево-рослинш коктейл1;

5) 1мунокоректор1в - нуклеГнат натрш (0.1 х Зр. в день), сплешн (1.0 в/м 1р. в день).

II i III курс медикаментозно! терапа проводили в1дпов1дно в 22-26, 30-34 тижш BariTiiocTi. До вже описаних 3aco6iB додавалась позасудинна магштно-лазерна терашя - на проекцш венних судии д1ють агфрачервоним безперевним випромшюван-ням довжиною хвил1 810 нм, густиною потужносп 15-20 мВт/см2 через магшт з потужшстю магштних пол1в 30-35 мТ. Сеанси л1кування проводять до 10-12 хвнлин щоденно на курс 5-6 процедур.

Тривалкть ентеросорбца - 7-10 дшв, медикаментозно! терапа - 20-25 дшв. Препарати шдбиралнсь шдив!дуально, призначались 4-5 найменувань одночасно.

Оздоровления ваптних проводили в амбулаторних умовах, в умовах денного стащонару, в саиатор1ях-проф!лактор1ях за м1сцем роботи.

Враховуючи широку розповсюджешсть зал1зодеф1Цитних aneMifi в perioni, ми рекомендували паралельно з курсами проф1лактично! Tepanil застосовувати антианем1чш медикамеи-T03ni засоби (аскофер по 1т. х 4р. в день) - 3 курен по 20-30

дшв в 16-20, 24-28, 34-38 тижшв вагтюсп з вщповщним лабораториям контролем.

Одночасно були вщпрацьоваш схеми рацшнального ведения полопв.

При порушенш компенсаторннх можливостей плода проводили дострокове розроджеиня (в 37-38 тижшв). У випадку де-компенсацн перевагу надавали абдомшальному родорозр1шен-ню.

В якоеп контролю за проведекими проф!лактичними засовами нами вивчено функцшнальний стан снстеми мати - плацента - пл1д у жшок регюну, як1 знаходились шд дисиансерним наглядом 1 отримали 3 курен фармакотерапп.

У ваптних шеля проведения лжування р1вень нормального типу реакцп гормонально! адаптацп фето-плацентарного комплексу зб1льшився б1льш як в 2 рази (47.5±7.8%; 21.1±5.6%), Р<0.05, дещо змсишилась к1льк1сть напружених, нестжких тишв реакцш, в 2.6 рази знизились реакци вп-иаження (10.0±4.7%; 26.9+6.1%), Р<0.05.

Значно змшилась оцшпа БФП плода по А-У^гИеоэ, вона стала дор!внювати 9.0±0.81 бал. в пор!вняшп з групою жшок, де тератя не призначалась - 5.1±0.8 бал. (Р<0.05).

Шдтвердженнями позитивно! рол! зазиачено! терапи було 1 зниження в дослщжешй трут числа д^тей, народжених в асф!ксп (17.7±2.1%; 33.2+2.35%), Р<0.05.

Впроваджена терашя була ефективною 1 гцодо Д11 на 1мун-ну систему ваптно! та новонародженого, на переб1г ваптност!, полог!в та раннього неонатального перюду.

Р1вень Т-л1мфоцит1В достов1рно зб1льшнвся у жшок рейо-ну (40.1±1.9%; 32.5+3.2%), Р<0.05, зменшився також дефшит В-л1мфощтв (13.4 + 1.1%;, 10.3+1.0%), Р<0.05, та ДО в кров! матер! (12.1±0.4 мг/мл; 10.2±:0.3 кг/мл), Р<0.05, та пупо-винн!й кров! новонародженого (10.9+0.4 мг/мл; 9.1±0.4 мг/мл), Р<0.05. П!двищилась фагоцитарна актившеть, пози-тивш зм!ни вщбулись ! в систем! комплементу.

Особливо сл1д в!дзначнти деяку нормал^защю окисно-в!дновних процес!в, про що евщчить зменшення р!вня малонового диальдепду (14.2+0.5 мМоль/л; 15.8±0.6 мМоль/л), Р<0.05. Застосування л!куБально-проф!лактичних засоб!в в диспансершй груп! жшок рег!ону сприяло змепшенню р^вня п1зн!х гестоз!в (з 39.3+2.0% до 21.6+2.27%, Р<0.05), анемш ваптних (з 46.0±2.0% до 24.5±2.38%, Р<0.05), еколопчно шдуковано! ФПН (з 34.2+1.9% до 22.1±2.29%, Р<0.05), ано-

малш родово! д1ялыюст1 (з 23.8+1.75% до 15.6+2.0%, Р<0.05), загально! юлькос-п патолоНчних полопв (з 78.2+1.7% до 60.7±2.7%, Р<0.05).

Стали меншими також тсляпологов! запальт ускладнення (к1льк!сть метроендометрит1в становить 3.4±1.0% в пор1внян1и з 6.1±1.3%), Р<0.05, знизилась захворювашсть новонародже-них, особливо по таких нозологчях, як внутр1шньоматкова Г1П0КС1Я та асф'1кс1я (39.8±2.7%0; 71.4±2.25%о), Р<0.05, врод-жена пиевмошя, гостр! респ!раторн! шфекцп (до "0" внпадюв з 3.3±0.9%о).

Перинатальна смертность зменшилась в регшш внаслиок впровадження оргашзац!Йно-проф!лактичних засоб1в з 17.8±1.9%о до 11.9+1.7%,, Р<0.05. Зм'шилась 1 структура нери-натальних втрат, особливо це стосуеться антенатально! загнбел1 дггей, яка знизилась майже в 2 рази, штранатальна смертность також стала зустр!чатись на 36% р1дше.

Таким чином, отримаш в Чершвецькому регшш результа-ти, виявили загальн! законолирност! неспрнятлнво! сум1сн0! л¡1 х!м1чних та рад!ашшшх фактор!в, що дозволяе впроваджувати заиропонований комплекс орган!зац!йних та л^кувально-проф!лактичних засоб1в на ¡нших еконавантаженнх тернтор1ЯХ.

Ми рахуемо, що для усшшного внр!шення проблеми про-ф!лактики порушень репродуктивно! системи в умовах "еколого-генеративного днсонансу" необх1Дно проводити ком-плексш науков! досл!дження з единим методолопчним тдхо-дом, охоплюючи ппешчш, патоф!з!олог!чт, генетнчн!, експе-риментальн! аспектн з розробкою над!йних систем прогнозу-вання та профыактики.

Але усшшне вир!шення проблеми екологи люднни, в першу чергу, повинно бути пов'язане з державними програмами охоронн навколишнього середовища.

висновки

1. Встановлено, що ж!нки Чершвецького рейону зазна-ють впливу комплексу х1М1чних чинник!в (БОг, ИОх, важкнх метал!в, формальдепду, бснз(а)шреиу, оргатчних сполук всох клас1В нсбсзпеки) та тривало! д¡Т малих доз рад!ац!!.

2. На фош дн еколопчно-шюдливих фактор1В в регюн! зросла розповсюджешсть иродженнх вад розвитку до 26.95 (в коигрол! 11.5 на 1000), зб1льшилась !х пнтома вага в репро-дуктивних втратах, високим залншасться р'1вень самов'1Льних

абэртчв в 5-6 тижшв в етюлога яких е визначальними хромосома! аномала.

3. В умовах поеднаио! дп х^ьичннх та рад1ацШних чнп-ннк1е спостер!гаеться зростання р1вня хромосомних аберацш у ембрюшв та нлод1В регшну, причому збшьшуеться показник як хроматидних, так ! хромосомних пошкоджень.

4. У ембрюшв та плод!в еколопчно забрудненого реПо-ну спостер1гаеться порушення нормального остеогенезу в 4 рази час!чше, н1ж в контроле остеопоротичш змаш зустр1чаються в 18.7% (в контрол1 - 4.0%), хондропата в 21.8% (в коитрол! -5.1%).

5. В умовах "еколого-генеративного дксонансу" вшм!-чаеться достов1рне зростання частоти патолопчного перебегу вагггносп 1 полопв в пор1вняша з контролем, а саме: анемш (46.0 ± 2.0%), гестоз1В (ЗЭ.З ± 2.0%), невиношування (16.1 ± 1.5%), аномалш пологово! д1яльност1 (23.8 ± 1.75%), тсляпо-логових запалышх ускладнень, зокрема метроендоме'.^иту (5.2 ± 0.91%).

6. У 34,2% ваптних Чершвецького регшну виявлена еколопчно шдукована ФПН, спостсрааеться висока перинатальна смертшсть (17.8 ± 1.9%о), захворювашсть в ранньому неонатальному перюд! (32.7 ± 2.5%о).

7. Шюдлив! Х1м!чш та рад1ац!йш фактори присутш в плацентарнш тканин! ! викликають в нш шволютивно-ди-строф1Ч1и зшни.

8. На фон! несприятливоГ д11 х!м!чних та рад!ацшних чшшик1в проявляеться порушенням функцшнального стану си-стеми матн - плацента - пл!д, насл!дком чого е зростання пато-лопчних тигав гормоналышх реакций адаптаца фето-плацентарного комплексу, зниження параметр!в БФП плода.

9. У жшок еколог!чно неспрнятливого Чершвецького рег!ону вшпчаеться порушення функцшнально! морфолог!! плаценти на органному, тканинному, кл!тинному та субклтш-иому р!внях.

10. Клийко-морфолопчш досл!дження п!дтверджують стад!шйсть розвитку патолога фето-плацентарно! системи в умовах еколопчного каваитаження. Причому компенсаторно-пристосувальш реакцп були найб!льш виражет на 36-37 тижт ваг!тност!, тод1 як в юнщ гестац!йного першду (40 тижшв) !х можна характернзуватк як суб- 1 декомпенсован!.

11. В патогенез! пошкоджень репродуктивно! функц!! жшочого орггн!зму в умовах да еколопчно шк!дливих фактор!в

суттеву роль вщ1грають порушення ендокринноГ, ¡мунноо си-стеми, зсувн в перекисному окисленш лшодов, . аутосенси-бШзагия оргашшми антитолами.

12. Впровадження методу клшоко-математичного прогно-зування, систем» оргатзацшних та лшувально-проф!лак-тичних засобов привело до покращеиня ¡мунного, гормонального гомеосгазу матер'о, до зниження перинатально! смертност1 на 37%, частоте гсстащйних ускладнень майже в 2 рази.

ПРАКТИЧШ РЕКСМЕНДАЦП

1. При проведенш еколого-гтеопчного мошторпггу з зв'язку з характером акушерсько! патологи больш дощльно ороентуватися на ¡нтегральний показннк забруднення, а також на рекомендован! концентрацо! (для сумонп речовнн), а не ГДК, Я1и розроблеш, виходячи з ¡зольовано! д1'1 окремнх фак-тор1в.

2. При розробщ гранично допустнмих коощентрацш, особливо для х1м1чннх сполук, необходооо враховуючн !х по-теооцойнин генетнчний ризик, контролюючи мутагенез саме у ембрютв люднни.

3. Генетичний мошторшг на забруднених тернтор1ях повинен проводились комплексно, як в динам1щ, так 1 в пор1в-няшп з шшими популяшями.

4. Програма оцшки генетичних наслодюв забруднення оточуючого середовища повинна включати вивчення штенсив-ност1 мутацшного процесу в регшш, його зв'язку з р1внем забруднення, змошо репродуктивного здоров'я в залежност1 в1д мутагенно! та тератогенно! д!1.

5. Планування ваптнос™ здпоснговато! шсля проведения комплексу л1кувально-оздоровчих засобов на протяз1 3-6 м1сяцов з врахуванням медико-генетичного обстеження.

6. Проводите днспансерний нагляд та поглиблене обстеження ваптних при ф1зюлопчному перебогу ваптооос™ та ге-стацшоооох ускладоюннях з врахуванням розроблених нами про-грам.

7. При визначеноп груп периооатального ро!зику у ваптних екологочно несприятливих регооопв необходно проводит корек-тиропку нрогоюзу акушерських ускладнень з урахуваниям до! шкодливих факторов, в1доюойдооо до заотропооюваоюго методу.

8. 3 метою нрофолактнкн порушень в систем! мати -плацео!та - пл1д в умовах еколопчного забрудненооя, проводити

медикаментозну терашю певними курсами в 14-18, 22-26, 30-34 тижш ваптносп, яка включае застосування ентеросорбент1в, ¡мунокоректор1в, гспатопротектор1в, антиоксидант1в, актива-тор1в метабол1зму, магштно-лазерно! терапп.

9. Використовувати, як б!лыи повноцшннй критер1й оцшки внутр!шньоутробного стану плода, комплексне визна-чення титв гормонально! реакци адаптацп фето-плацентариого комплексу та БФП плода.

10. При еколопчко шдукованш ФПН оптимальним тср-мшом розродження сл^д визначати 36-37 тижшв ваптност!, при суб- 1 декомпенсованих станах перевагу надавати кесарському розтину. .

11. Паралельно з курсами проф1лактично! терапп в еко-лопчно забруднених зонах дошлыю застосовувати антианем1чш медикаментоз!п засоби - три курси по 20-30 дн1в в 16-20, 24-28, 34-38 тижшв ваптностп

СПИСОК РОБ1Т, ОПУБЛ1КОВАНИХ ПО ТЕМ1 ДИСЕРТАЦП

1.Перинаталып ускладнення та еколопя // Хист. -Чершвщ, 1993. - N 1. - С.15-16. (Сшвавтор В.М.Круцяк).

2.До питания вибору термшу родорозртення при еко-лопчно шдукованш ХФПН // Пед1атр!я, акушерство 1 гшеко-лопя. - 1994. - N 6. - С.42-43.

3.Ультраструктурш особлнвост1 будоБИ плацент при дп еколопчно-нлидливпх (х1м1чно-рад1ашйких) факторгв // Пед!атр1я, акушерство 1 гшеколопя. - 1995. - N 1. - С.41-42

4. Гормональна адапташя фето-плацентариого комплексу при дп еколопчно-шк1дливих фактор1в { в залежност1 вщ термшу ваг!тиост1 //Пед1атр!я, акушерство 1 гшеколопя. - 1995. -N1,- С.40-41.

5,Особливост1 функцтнально! морфологи плаценти в уко-вах еколопчного дисонансу // Пед1атр!я, акушерство 1 гшеколопя. - 1995. - N 2. - С.57-58. (Сшвавтори: 1.С.Давиденко, Й.Й .Наконечннй, Л.I.Власик).

6.Частота та спектр ВВР а структур! реиродуктивпих втрат еколопчно несприятлпвого Чершвецького регшну // Пед>атр1я, акушерство 1 гшеколопя. - 1995. - N 2. - С.48-49.

7.0ргашзашя лпсувально-проф1лактнчноТ допомоги ваптним в умовах еколопчно несприятливого Чершвецького

регюну по зниженнго материнсько! смертност! в1д маткових кровотеч // Шляхи зниження материнсько! смертносн вщ маткових кровотеч: Пленум првлшня паукового товариства аку-шер1в-гшеколог!в Украши. (Тези доповшей). - Вшниця, 1993. -С.51-52.

8.Пстолог1я кюток у ембрюшв в1д жшок Чершвецько! облает! // Нявколишне середовище 1 здоров'я: тези допов1дей М1жнародно! науково! конференцп. - 'Тершвщ, 1993. - С.24. (Сшвавтори: 1.С.Давиденко, В.Т.Сшченко, К.В.Хала!м).

9.Особливост1 лшування ФПН в умовах еколопчно несприятливого Чершвецького регюну // Сучасш ироблемн 1 досягнення в х1рургп I сум1жних галузях медицнни: Матер1али регюнально! науково-практично! конференцп, присвячено! 50-р1ччю Чершвецького державного меднчного шетитуту. Чершвщ, 1994. - С.104.

10.МорфолоГ1Чш особливост1 порушень остеогенезу у ембрюшв в умовах еколопчно несприятливого Чершвецького регюну // Вчеш Буковпни - народшй охоро!й здоров'я: Ма-тер1али конференцп, присвячено! 50-р1ччю Чершвецького державного медичного шетитуту. - Чершвщ, 1994. - С. 142. (Сшавтори: В.М.Круцяк, I.С.Давиденко, Л.М.Буланова).

11 .Особливосп переб1гу ваптносп та полопв в умовах еколопчного дисонансу // Вчеш Буковини - народшй охорош здоров'я: Матер1али конференцп, присвячено! 50-р1ччю Чершвецького державного медичного шетитуту. - Чершвщ, 1994. -С.133.

12.0соблнвост1 змши рухово! активное™ плода при пла-центаршй недостатнос™, зумовлено! д1ею еколопчно шшдливих фактор1в // Функцюнальш методи дослщження в акушерств1 та гшекологп: Науково-практична конференщя акушер1в-гшеколопв Украши (тези допов^ей). - Донецьк, 1994. - С.109-110.

13.Еколопчно шдукована фето-плацентарна недостатшсть - як фактор ризнку внникнення шзнього гестозу // Шляхи зннження материнсько! та перинатально! смертное™ при шзшх гестозах ваптних: тези пленуму праплпшя акушер1В-гшеколопв Укра!ни. - Полтава, 1994. - С.57-58.

Н.Особливосп ¡мунноТ системн у ваптних жшотс та !х но-вонародженнх в умовах еколопчно несприятливого Чершвецького регюну Украши // Актуальш питания екогенетики та 1мунологп: тези науково-ирактично! конференцп. - Полтава, 1994. - С.70-71.

15.Розвиток акушерсько-гшеколопчно! служби у Швючшй Букопии! //Вчеш Буковини - народнш oxoponi здоров'я: Ма-тср^али конференцп, присвячено! 50-р1ччю Чершвецького державного медичного шституту. - 4epiiiBHi, 1994. - С.26-28 (Ствавтор Р.М.Шцович).

16.Еколопчш аспекти порушень остеогенезу у ембрюшв // Медико-еколопчш проблеми охорони здоров'я в Украпп: ма-тергали м1жнародного симпоз1уму. - Чершвщ, 1994. - С.79.

17.Analysis of humane reproductivity reduction in ecologically unhealthy region of Chernivtsy, Ukraine // Medical Ecological problems of Health protection in Ukraine. Chernivtsy, 1994. - P.78-79.

18.Ecologically induced chronic feto-placental deficiency as a factor of high risk infections complications in labour // Medical Ecological problems of Health protection in Ukraine. -Chernivtsy, 1994. - P.80.

19.Frequency, spectrum and place of congenital developmental defects in the structure of perinatal losses under conditions of Chernivtsy region //Medical Ecological problems of Health protection in Ukraine. - Chernivtsy, 1994. - P.81.

20.Peculiarities of morphologic changes in placenta at chronic feto-placental deficiency depending on the period of delivery //Medical Ecological problems of Health protection in Ukraine. - Chernivtsy, 1994. - P.81-82.

Аннотация. Кравченко E.B. Беременность, роды и функциональное состояние системы мать - плацента - плод у женщин экологически неблагоприятного Черновицкого региона Украины. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.00.01 - акушерство к гинекология. Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины. Киев. 1995. Проведен эколого-гигиеническни мониторинг в Черновицком регионе Украины. Изучены мутагенные и тератогенные эффекты у эмбрионов и плодов в условиях действия химических и радиационных факторов. Комплексно исследовано функциональное состояние системы мать -плацента - плод у женщин, проживающих в данных условиях. Выявлены нарушения гормональной адаптации фето-плацентарного комплекса, сдвиги имунного гомеостаза у беременных и новорожденных, изменения в системе перекненого окисления липндов, нарушения функциональной морфологии

плаценты на фоне накопления в ней химических и радиоактивных веществ. Была разработана система прогнозирования осложнений беременности и родов в зависимости от экологически неблагоприятных факторов внешней среды. Предложена программа диспансерного наблюдения за беременными, внедрен комплекс профилактической медикаментозной терапии, включающий зчтеросорбенты, антиоксиданты, гепатопротекторы, активаторы метаболизма, имунокорректоры, магнитно-лазерную терапию. В результате применения организационных и лечебно-профилактических мероприятий улучшились показатели имун-ного, гормонального гомеостаза матери, функционирование системы мать - плацента - плод, что способствовало снижению частоты гестацнонных осложнений, перинатальной смертности.

Summary. Kravchenko E.V. "Pregnancy, childbirth and fetoplacental functioning observed in cases in the ecology-affected Chernovtsy Region, Ukraine". Manuscript. A Dissertation for the Degree of Doctor of Medicine in Institute of the Academy of Medical Sciences of Ukraine. Kiev. 1995.

The ecological and sanitary conditions in Chernovtsy Region, Ukraine, were monitored. Teratogenic and mutagenic effects on embryos and fetuses, produced by chemical and influences were studied. A comprehensive study of fetoplacental functioning features involving women residing in the ecologically unhealthy region of Chernovtsy was carried out.

The investigation revealed disorders in the hormonal adaptation of the fetoplacental elements, immune homeostasis shifts in lying-in women and newlyborns, changes in the peroxide oxidation of lipides, morphologic disorders in the placenta as a result of accumulation in it of chemical and radioactive agents.

A set of measures was worked out for prognosis of pregnancy and childbirth complications according to unhealthy ecological conditions. An inpatient observation programme was proposed for pregnant women, a course of preventive and medicamentous therapy was introduced which includes the use of enteroabsorbents, antioxidants, activators of metabolism, hematoprotcctors, immu-nocorrectors and magnetic and laser treatment.

The organizational, therapeutic and preventive measures have improved the immune and hormonal features of a mother's homeostasis, as well as the fetoplacental unity's functioning

which has led to fewer cases of pregnancy complications and a lower perinatal mortality rate.

Клюноп! слова: ваптшсть, пологи, система мати - плацента - пл!Д, новонароджений, шк!длив1 еколопчш фактори, гене-тико-ешдемтлопчш особливост1 популяцн, гормоналышй o6Min, ¡мунний статус, перекисне окисления лш^в, морфо-функцшнальш зншв плаценти, математичне прогнозування, проф!лактика.