Автореферат и диссертация по фармакологии (15.00.02) на тему:Фармакогностическое изучение представителей семейства крыжовнивые, бересклетовые, норичниковые и разработка на их основе лекарственных средств

M

\ * m. ^

YKPAÏHCbKA ФАРМАЦЕВТИЧНА АКАДЕМЫ

КИСЛИЧЕНКО BiKTopiH CepriÏBHa

УДК 615.322:582.717

ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ПРЕДСТАВНИК1В РОДИНИ АГРУСОВ1, БРУСЛИНШ, РАННИКОВ1 I РОЗРОБКА НА IX OCHOBIЛЖАРСЬКИХ ЗАСОБЮ

15.00.02 - фармацевтична xímíh та фармакогноз1я

Автореферат дисертаци' на здобуггя наукового ступеня доктора фармацевтичних наук

Харюв-1999

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана на кафедр! фармакогнози Украшсько! фармацевтично! академй, Мшстерство охорони здоров'я Укра1ни.

Науковий консультант: доктор фармадевтичних наук, професор

КОВАЛЬОВ Володимир Миколайович

Укрш'нсъка фармацевтична акаде.шя, завгдувач кафедри фармакогнози

Офщшш опоненти: доктор фармадевтичних наук, професор СЕРБ1Н Анатолш Гаврилович

Укра'шсъка фармацевтична академш, зав1дувач кафедри медично; боташки

доктор фармадевтичних наук, професор ПЕТЮН1Н Геннадш Павлович

Харшвська медична академш тслядипломноИ освтги, зав1дувач кафедри клШчно! бюхши та судово-медично1 токсикологи

доктор фармадевтичних наук П1ДПРУЖНИКОВ Юр1й Васильевич

Державный науковий цент лжарсъких засоб1в, зав1дувач лаборатори анштичпоХ хши

Провщна установа: Кш'вська медична академш шслядипломно! освгеи

ш. П.Л.Шупика МОЗ Укра'ши, кафедра фармацевтично! х1ми та фармакогнози

Захист вщбудеться 1999 року о годит

на засаданш спещал1зовано! вчено! рада Д 64.605.01 при Украшсысш фармацевтичнш академй" за адресою: 310002, м. Харюв, вул.Пушкшська, 53.

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блштещ Украшсько! фармацевтично! академй (310168, м. Харюв, вул.Блюхера,4). Автореферат розюланий

"Ж" СбА/г/гЯ 1999 Р.

Вчений секретар слещ'ал1зовано1 вчено! ради

Т.С.Гриценко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть теми. Значения i важливе мюце лшарських рослин у фармацевтичнш практищ зберйжться, а в ocTaHHi роки ctpiMKo зросли у зв'язку з багатьма безперечними перевагами: xiMi4Ha природа бшьшосп лшв рослинного походження максимально наближена до оргашзму людини, вони не вшшикають серйозних поб1чних дм, менш токсичш, маюхь досить широкий спектр фармаколопчно! активности, можуть використовуватися на протяз1 тривалого часу. Актуальною проблемою фармацевтично1 науки е пошук та вивчення нових вщцв рослин вггчизняно'1 флори, що зарекомендували себе у народит медицин!, а також створення на ix основ! нових лшарських 3aco6iB, оргашзащя промислового виробництва з застосуванням комплексно! переробки сировини та розробки необхино! нормативно-техшчно1 документацп (НТД).

Найбшып повне використання рослин та наявшсть достатньо! сировинно! бази пояснюе inTepec до вивчення сшьськогосподарсысих культур.

У зв'язку з цим у якосп об'екпв дослщження нами були вибраш традишшн плодово-япдш культури: представники род1в Агрус (Grossularia Mill.) та Смородина (Ribes L.), як! належать до родини Arpycoßi (Grossulariaceae); здавна культивована в Украпп рослина, що дос1 застосовувалася у якост1 джерела кардютошчних глiкoзидiв, наперстянка шерстиста (Digitalis lanata Ehrh.) родини Ранников1 (Scrophulariaceae), а також ран1ш BiflOMi як гутоноси, джерела д1гггалюопод1бних гакозщцв i декоративш чагарники - 7 вщпв бруслин родини Бруслинщ (Celastraceae).

L[i рослини 6araTi на BMicT pi3HHX клаав бюлопчно активних речовин (БАР), але вивчалися вони недостатньо або безсистемно. 3 ляературних даних вщомо, що вищeзraдaнi рослини широко застосовуються в науковш i народшй медицин!.

Мають Miciie вщомоеп, що полюахаридш комплекси широко застосовуються у медичнш практищ у якосп противиразкових, пом'якшувальних, протизапальних, муколггичних, м'яких проносних, обволжаючих препарата, а також як цитотоксичш, контрацептивю, антиалерпчю, гшоглжем1чш, 1муномодулююч1, гшохолестери-HeMi4iii засоби.

Вилучення БАР з рослин родин Arpycooi, Бруслинт та PaimHKOBi, що мають достатню сировинну базу, та вивчення i'x Х1М1Чного складу та фармаколопчио! дн i отримання з них нових лшарських засоб1в стали пщставою для нашого дослцркення. Встановлення полкахаридного i мшроелементного (ME) складу р1зних вщпв сировини та продукпв харчування, використання окремих ME обгрунтували в cboIx працях ВЛ.Вернадський, А.П.Виноградов i В.В.Ковальсысий. В Tenepinimft час ця проблема набула особливо!. гостроти в умовах еколопчно! небезпеки, а при екстраполюванш на лшарськ! рослини, мае розвиток по кшькох напрямках. По перше, ix вивчають як джерело еколопчно незабрудненоТ фтосировини та флопрепараш; по друге, - для встановлення взаемозв'язку м1ж есенщальними елементами i ф1зюлопчно активними речовинами, що е важливим для корегування захворювань, пов'язаних з порушенням мшерального обм1ну.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацшна робота виконана у в1дпов1дносп до плану науково-дослщних робп: Украшсько! фармацевтично! академи (шифр теми ВН 10.06.0037.91, номер державно! реестрацп 0198У007008).

Мета та задач1 дослщження. Метою дано! роботи - видшепня та вивчення БАР у деяких представшшв родин Агрусов1, Бруслинт, Ранников1, розробка на !х основ1 нових лжарських засоб1в р!зно! фармаколопчно! дй' з урахуванням комплексно! переробки сировини.

Для досягнення ще! мети виршувалися таю задач!:

- проведения попереднього ф1тох1\«чного анашу вегетативних оргатв представшшв родин Агрусов1, Бруслинт та Ранников! на вмкт окремих труп БАР, видшення 1 встановлення структури бюлопчно активних комплеюлв та визначення IX кшьгасного вмюту;

- вивчення фармаколопчно1 активносп видшених комплешв БАР з листя смородини чорно!, бруслини бородавчасто! 1 наперстянки шерстисто!;

- визначення елементного складу в доелдакуваних видах сировини та бюлопчно активних субстанщях I встановлення залежност! сезонного накопичення МЕ у ряд1 фшзсировина - фармаколопчна субстанщя - лжарська форма;

- здшенити морфолого-анатсшчний та хемосистематичний анал1з дослщжуваних родин;

- розробка комплексно! технологи одержання лкарських засоб!в 1 визначення фармаколопчно! до: 70% настойки з листя смородини чорно! та субстанцн глюкор1б1ну; з листя наперстянки шерстисто! (з1 шроту теля одержання "Лантозиду") полюахаридного комплексу;

- створення аналпично! нормативно! документаци (АНД) на сировину та лжарсью засоби.

Наукова новизна одержаних результате. Вперше проведено комплексне ф;тох1м!чне вивчення БАР вегетативних органов представниюв родини Агрусо/и род1в Агрус (5 сорпв), Смородина (20 сорт) та !х гибриду - йошти; 7 вщцв бруслин, а також вегетативних та генеративних орган!в наперстянки шерстисто!. Виявлена наявшеть в них амшокислот, вуглевод]'в, лшвдв, фосфолшшв, стеришв, кардюстерощв, фенольних сполук (простих фeнoлiв та !х глшозщпв, оксикоричних кислот, флавонощв, кумарищв, дубьчьних речовин), хлорофшв, оргашчних кислот, макро- та мжроелеменпв (МЕ).

3 дослщжених об'екпв в шдив1дуальн0му стат видшено \ встановлено структуру понад 110 речовин: 4 - простих фешшв; 7 - похщних бензойно!кислота; б -похщних корично! та хшно! кислота; 7 - кумаришв; 22 - флавонощи; 2 - катехши, 1-фосфолшвд; 2 - хлорофши, 1 - стерин, б - кардюстеро!дав, 7 - жирних та 5 -оргашчних кислот, 21 - амшокислоту, 28 макро- та мшроелеменпв.

Вперше видьтеш з рослин родини Агрусов1 - 12 речовин, з родини Бруслинт -10, з наперстянки шерстисто! - 7.

Вперше проведено пор1вняльне морфолого-анатешчне та хемотаксожшчне вивчення представниюв родин Агрусов1 та Бруслинш.

Розроблена технолопя комплексно! переробки листя смородини чорно!, яка складаеться з послщовного одержання 70% настойки ппоазотем1чно! дн та полюахаридно-полшептидного сумарного препарату 'Tлюкopiбiн" у вигляд! таблеток та гранул протиалерпчно! дп.

На споиб одержання комплексу полшахарщнв протиалерпчно! ди та лшарсышй препарат "Глюкор1бш", який вмщуе вказаний комплекс, виданий патент Украши № 24032 вщ 31.08.98 р., а також ршення вiд 18.03.98 р. про видачу патенту Украши по заявщ № 96052064 (заявлено 27.05.96) на "Зас1б для пригшчення рух1вно! активное« сперматозоццв", основу якого складае глюкор1бщ; на споЫб отримання серцевих глшозщцв видано авторське евщоцтво СРСР №1469611 вщ 18.12.86 р.

Вивчеш ф1зико-х1м1чт 1 технологтчш властивосп субстанцп глюкор1бшу. Розроблено оптимальний склад 1 технолопя таблеток глюкор1бшу 0,1г. Дослдаена стаб1льшсть субстанцп та таблеток глюкор1бшу у процеа збер1гання.

Вперше визначено кшьюсний вмют жирно! о ли у вегетативних органах смородини чорно!, п жирнокислотний склад; вмют амшо- 1 оргашчних кислот, вушевод1Б, простих фенол1в, кумаришв, флавонощв, МЕ як у дослшкуваних видах рослинно! сировини, так 1 лжарських засобах, а також карденолцдв у представниюв родин Бруслинш.

Практичне значения одержаних результат. Запропонована технолопчна схема комплексно! переробки листя смородини чорно! з метою створення нових лжарських препарапв гшоазотем1чно!, сечогшно!, репаративно! та протиалерпчно! Д11; а також переробки шроту - вщход1в июля отримання з листя наперстянки шерстисто! кардютошчного препарату Лантозид з метою економ1чного використання фп-осировини та одержання полкахаридного комплексу, що мае 1муномодулюючу дно.

Розроблеш та впроваджеш в умовах ВАТ "Фармацевтична ф1рма "Здоров'я" проекта пускових регламент на одержання субстанцп глюкор1бшу 1 таблеток глюкор1бшу 0,1 г, а також технолопчш шетрукцп на гранули для дтей, полшахаридний комплекс з1 шроту листя наперстянки шерстисто! "Лантоглюин" та полюахаридний комплекс з листя бруслини бородавчасто!.

Результата доелдакень використаш в проект! ТФС на "Листя смородини чорно!", "70% Настойку листя смородини чорно!", "Глюкор1бш", "Таблетки глюкор1б1ну 0,1 г", "Гранули глюкор1бшу для д1тей".

Особистий внесок здобувача. Дисертацшна робота являе собою самостшну завершену наукову працю.

Дисертанту належить виршальна роль у визначенш мети дослщження, шгишв и реагпзацГ!, плануванш та використанш експерименту, його обробщ, штерпретаци та узагальненш одержаних результат, формуванш основних положень та висновюв, що захшцаються. Кр1м того, проведений анашз лггературних даних сучасного стану

застосування протиалергшних 3aco6iB у терапп апергопатолопй, вивчений хгмгчтй склад (з вилученням речовин в шдивщуальному сташ) i морфолого-анатом1чт особливост! будови представниюв родин ArpycoBi та Бруслинш з встановленням додаткових (х1м1чних та анатоипчних) ознак род1в та д1агностичних мжроскотчних характеристик ново! лжарсько! рослинно! сировини - листя смородини чорно! та листя бруслини бородавчасто!; визначений кшыпсний BMicT основних груп БАР у вивчених рослинах; розроблена комплексна технология отримання ф!зюлопчно активних комплексов з листя смородини чорно!, з листя бруслини бородавчасто!, з шроту листя та корешв наперстянки шерстисто! (теля одержання "Лантозиду"); проведений м1кроелементний анаш та розроблет ochobhI теоретичш положения сгосовно вм1сту макро- i мжроелеменп'в в дослщженш лiкapcькiй pocлиннiй сировини; розроблет лжарсью форми - таблетки глюкоргбшу 0,1 г, гранули глюкор1б1ну для Д1тей; 70% настойка з листя смородини чорно!.

Розроблет та впроваджеш у промислове виробництво новий протиалерпчний препарат - таблетки raioKopioiny ОД г; методики контролю якост!, ТФС на лжарську рослинну сировину "Листя смородини чорно!" та лжарсью засоби - субстантю глюкор!б1ну, "Таблетки nnoKopiomy 0,1 г", "70 % Настойку листя смородини чорно!", "Гранули nnoKopioiny для дпгей", nycKOBi регламента на субстанцш глюкоргбшу та таблетки глюкорШшу 0,1 г.

Апробавдя результата дисертацп. Основш положения робота викладеш i обговорен! на науково-практичнш конференци "Актуальные вопросы фармацевтической науки" (Курск, 1991), на IV KoHrpeci cßiTOBo! федерацп украшських лжарських товариств (Льв1в, 1992), на Росшськш науковш конференци "Создание лекарственных средств" (Москва - С.Купавна, 1992), на Украшськш конференци "Народная и нетрадиционная медицина и пути ее развития" (Полтава, 1993), на науково-практичшй конференци "Современные проблемы фармации" (Харьков, 1993), на I KoHrpeci Свггово! Федераци Украшських товариств (Льв1в, 1994), на науково-практичнш конференци "Досягнення сучасно! фармацн в медичну практику" (Харюв, 1996), на IV Мгжнародшй конференци з медично! ботатки (Ки!в, 1997), на IV PocificLKOMy нацюнальномц KoHrpeci "Человек и лекарство" (Москва, 1997), на лпжнароднш конференци "Teopia i практика створення лжарських препаратов" (Харив, 1998), на науковш ceci! В1ддшення xiMi! HAH Украши "HayKOBi основи розробки лжарських препарапв" (Харив, 1998).

Публжацй". За матер1алами дисертацп опублжовано 1 монографпо, 2 патента Украши, 1 авторське евщоцтво СРСР, 31 статгю, з яких 9 монооабних; 4 - у зб1рках статей наукових праць, 10 тез доповщей, 2 звгга про НДР.

Обсяг та структура дисертацп. Дисертацшна робота викладена на 320 сторш-ках машинопису, шюстрована 36 малюнками, 47 таблицями i складаеться з вступу, огляду лп:ератури, 4 роздшв власних дослщжень, загальних висновюв та списку використаних джерел, що м1стить 420 найменувань, з них 91 шоземних.

ОСНОВНИЙ 3MICT РОБОТИ

Об'ектами наших дослщжень були бруньки, листя, кора гшок, кора KopeHiB смородини чорно! (20 сорпв), смородини червоно! (3 сорти), смородини б!ло!, смородини альпшсько!, агрусу вщхиленого (5 сорпв), йошти (пбриду агрусу вдаиленого i смородини орно'О, що вдаосяться до родини ArpycoBi i яю були 3i6paHi в pi3Hi роки на територп Харювсько!, Кшвсько!, Полтавсько\" i Сумсько! областей; також листя, насшня, кора гшок та кора корешв 7 вщцв бруслин родини Бруслинш -б.бородавчаста, б.Семенова, б.карликова, б.Маака, б.довгокрила, блезонська, б.Черняева, з!браних у pi3Hi перюди вегетацн у Харгавськш, Белгород-Дтстровсыай областях, у передмют! Бшкеку та у Центральному ботатчному саду HAH Украши (м. Ки!в), i листя, насшня i корен1 наперстянки шерстисто! родини Ранников1, як! були предоставлен! нам 1нститутом лкарських рослин (с.Березоточа Лубенського району Полтавськох областа).

За даними Облстатуправлшня садвинпрому у Харивськш обласи смородину чорну вирощують 15 плодово-ягщних господарств на шгапп 395 га (на 1.01.97 р.) (без урахування площ, зайнятих у особистах пщсобних господарствах).

1. Видыення i фпчшянчне вивчения бмлопчно активных речовин представниюв родин ArpycoBi, Бруслинш, Ранников!

Фтшм!чна ощнка доатджуваних рослин родин ArpycoBi, Бруслинш та Ранников1 на наявшсть основних труп БАР дозволила встановити, що у вшцеозначених рослинах мютяться вшьт i зв'язаш амшокислоти, вуглеводи, фенолкарбонов! кислоти, просп феноли, кумарини, флавонощи, стерощи р1зно! природи, оргашчш та жирш кислоти, макро- та мкроелементи (МЕ).

Для видшення БАР та подшу ix на шдив!дуальн! сполуки використовували метода розподшьного фракцшнування в систем! "рщина-ршина", колонково! хроматографи на пол!амщ, целюлоз! та сшикагел!, препаративно! хроматографи на nanepi та в тонкому iiiapi сорбенту з наступною рехроматограф!ею та др!бною кристал!зац!ею.

В результат! з ycix досл!джуваних об'ект!в рослинно! сировини у !ндив!дуальному стан! вид!лено 86 сполук та встановлена наявн!сть 28 МЕ, основн! ф!зико-х!м!чн! властивост! яких представлен! в таблицях i- 4.

2. ХЬмчне вивчення видшених сполук

Структуру видшених речовин встановлено на пщстав! ф!зичних, ф1зико-хЫчних та 6ioxiMi4HHX метод!в анал!зу, а також методами xiMinmix перетворень.

Похщш фенолу; 3 похщних фенолу отримано 4 сполуки (1-4) (таблиця1). Особливий irnepec представляють тиразол i салвдрозид.

Тирозол -' безбарвш кристали легко розчинеш в вод1, спирт!. При обробш хроматограм д!азореактивом та розчином лугу речовина 1 забарвлюеться у рожевий Konip. Шсля кислотного та ферментного гщрол1зу вона залишаеться без змш, ацетилювання Ii призводить до утворення иохщного с двома ацетильними трупами. В I4-cneKTpi BiflMiHeHi смуги поглинання в облает! 3400 (спиртовий гщроксил), 3150

(фенольний пдроксил), 1602 - 1515 (С=С) та 825 (наявшсть паразамщення в бензольному юльщ) см-1. В ПМР-cneinpi речовини протони спиртового гщроксилу резонують при частой 4,58 мл (у вигляда триплету), протони метиленових груп - при частой 2,61м.ч (у виглад триплету) та 3,55 м.ч (у вигляд1 квартету), ароматичт протони - при частот! 6,57 та 7,00 м.ч. ( у вигляд1 двох дублета, що характерно для паразамщення бензольного кшьця), протони фенольного пдроксилу - в о б ласт i 9,12 м.ч. (у виглад! сииглету).

Проведен! дослщження дозволили охарактеризувати речовину 1 як 4-окси-феншетанол (тирозол), яка була видшена з рослин родини агрусових уперше.

Салщрозид був отриманий з кори гшок ycix дослщжуваних вид!в род!в Ribes L. та Grossularia Mill у вигляд! незабарвлених кристатв. При ферментативному та кислотному гщрол1з1 розщеплюеться на п-тирозол (C8Hio02, т.плавл. 90-92°С) та D-глюкозу. 3 д1азотированою сульфашловою кислотою розчин речовини 2 забарвлюеться в жовто-горячий Konip. В УФ-спектр1 вщлнчалися два максимуми вбирания при 224 та 279 нм. При додаванш юшзуючих добавок спостер^гався батохромний зсув, що шдтверджуе наявшсть В1ЛЬН01 ОН-групи фенольно1 природи. При пор1внянт фiзикo-xiмiчниx властивостей речовини 2 та отриманих в результат н пдролптсчноТ деструкцп продукта, ми ¡дентифшували цю сполуку як салщрозид (4-оксифенш-О-р-О-глкжощранозид). Panim ця речовина була виявлена тыьки в кореневищах родюли рожево'1, родюли арктично\' та в Kopi бузка звичайного.

Сполуки 1-4: фенол, ß-нафтол, тиразол та салщрозид вперше вилучеш з листя та кори гшок представниюв род!в Смородина та Агрус.

Похщт бензойно!" кислоти. На пщстав! яюсних реакшй i даних УФ- та 14-cneKTpiB речовини 5-11 вщнесеш до похщних бензойно! кислоти. При метилювант речовин 5,8,10 були отримаю метшкда еф!ри 7,9,11, кислотний пдрол1з яких призводить до утворення п-оксибензойно'1, галово! i салщилово! кислоти виповщно.

Речовини 5,7-9 вперше видшеш з листя та кори гшок представниюв родини ArpycoBi; з листя б.бородавчасто'1 та листя наперстянки шерстисто'1 вперше видшеш речовини 5,6,10,11.

Похщш коричноУ та xiHHoi' кислоти. Речовини 12-17 за флуоресценщею плям на хроматограмах у фшьтрованому УФ-свшп та ямсними реакшями вщгссеш до ок-сикоричних кислот, що гпдтверджуеться даними УФ-спектр1В. В продуктах лужшн деструкцп речовин 13,15,16,17 знайдено протокатеховую кислоту, речовини 12 - п-оксибензойну кислоту, речовини 14 - ваншнову кислоту. Лужний пдрсмпз речовини 15 та 16 приводить до утворення еквшолекулярних кшькостей кофейно! та D-xiHHoi кислот. Miene приеднання кофейно! кислоти до D-xiHHoi встановлено за результатами лактошзацп цих сполук. Утворення лактону хтду спостерижться тшьки для речовини 16, що вказуе на наявшсть пдроксигрупи у C-5-положення D-xiHHoi кислоти.

На шдстав1 проведених дослщжень i результата пор1вняння з в1ропдними зраз-ками речовини 12-16 вщповщно щентифшоваш з 4-оксикоричною (п-кумаровою), 3,4-дюксикоричною (кофейною), З-метокси-4-оксикоричною (феруловою), 5-О-кофе-

Таблиця 1

Деяш ф1зико-х1м1чш властивое-п видшених БАР_

№ Назва речовини Загальна Т. плавл., Джерело

формула °С отримання

1 2 3 4 5 6

Похщш фенолу

1. Тпрозол С8 Ню 02 90-92 1-5* к. г.**

4-оксифентетанол) -

2. Салщрозид С14Н20О7 160-162 -31,0 1-5 к. г.

(4-оксифешлетил-0-|3-П-глюко- вода

шранозид)

3. Фенол (оксибензол) с6н6о 43-45 - 1-3 л, к. г, 4 к.г,

Тк=182-185 5л

4. Р-Нафтол (2-оксинафталш) СюН80 122-125 - 1,2 к.г

Похин! бензойно!'КИСЛОТИ

5. п-Оксибензойна кислота С7Н60з 213-215 - 1,4,5 к.г, 7,14 л

6. Протокатехова кислота с7н6о4 196-199 - 1 л,3к.г, 5 л, 7 л,

(3,4-дюксибензойна кислота) 14л

7. Метилбензоат С8Н8С>2 197-200 - 1,2 л

8. Галова кислота (3,4,5-три- С,Н605 226-228 - 1,3,4-к.г,5 л

оксибензойна кислота)

9. Метилгалат С8Н805 156-157 - 1 к.г.

10. Салщилова кислота С7Н603 157-159 - 1 л,3к.г,5л,7 л,

(о-оксибензойна кислота) 14 л

11. Метил салщнлат С8Н803 (-6)-(-9) 1 л,3к.г,5л,7 л,

Тк=221-223 14 л

110\Ц1Й корично! та ХШ1101 кислоти

12.п-Кумарова кислота Сд Нб Оз 212-213 - 1,4,7,14-л

(4-оксикорична кислота) Н20

13.Кофейна кислота С9 Н8 О4 194-197 - 1,4,7,14-л

(3,4-дюксикорична к-та)

14.Ферулова кислота Сю Ню О4 168-170 - 1,4,7,14-л

(З-метокси-4-оксикорична к-та)

15.Хлорогенова кислота С(б Н]8 О9 203-205 -32,8 1,4,5,7,14-л

(5-0-кофе'ш-Б-х1нна к-та) (мет)

16.Неохлорогенова кислота С)в Н„ О9 Аморф +2,6 1,4,5,7-л

(З-О-кофеш-Э-хшиа к-та) (ет)

17.1зохлорогеиова кислота С25 Н24012 Аморф - 14л

(3,4-, 3,5-! 4,5-0-дикофешл-0-хшш кислоти)

Похцш кумарину

18. Умбел1ферон С9 Нб О3 232-234 1 бр., л, к.г, к.к.

(7-оксикумарин)

19. Гершарии Сю Оз 117-119 1 бр., л, к.г, к.к., 2

(7-метоксикумарин) Зл, к.г, 4,5,7,14 л

20. Скополетин Сю Н8 О4 202-204 1 бр., л, к.г, к.к., 2

(6-метокси-7-оксикумарин) 3 л, к.г, 4,5,7,14 л

21. 1зоскополетии Сю Н8 О4 198-200 4 л, 5 л,7 л, 14 л

(6-окси-7-метоксикумарин)

22. Ескулетин (6,7-даоксикумарин) С9Н6О4 268-270 7 л, 14л

Продовження таблищ 1

1 1 2 1 з 1 4 5 1 6

23. Ескулин (ó-O-p-D-глюко- С15Н16О9 204-206 -146 7 л, 14 л

транозил-7-оксикумарин) (мет)

24. Цихорин (б-окси-7-O-ß-D- С15Н16О9 212-215 -105 7 л, 14 л

ппокошранозилкумарин) (мет)

Флавоноли

Група кемпферолу

25. Кемпферол (3,5,7,4'-тетра- Си Ню Об 275-277 - 1-2 бр, л, 4л, 5л,

оксифлавон) 7л, 14л

26. Астрагалш (кемпферол-3-O-ß С21 Н20О11 175-178 -12 1-2 бр, л, 4л, 5л,

-D -глюкошранозид) (ет) 7л, 14л

27. Кемпф ер о л-3-O-ß-D- C20H18O1S 198-201 -8,0 7л

ксилошранозид (ет)

28.Леспедин (кемпферитрин) С27 Н30 Oi4 201-203 -10,0 7 л

(3,7-ди-0-а-Ь-рамношрано- (ет)

зил-5,4'-диоксифлавон)

29.Шкотифлорип [кемпферол-З-С С27Н30О15 220-222 -66 1 бр, л,к.г, 7 л

ß -В-глюкотранозил-(6—>1) 0- (мет)

a-L-рамношранозид]

30. Кемпферол-З-глюкоксилозид С26Н28 Ol5 188-190 -80 (мет) 1 л,к.г,4 л

Група кверцетину

31. Кверцетин (3,5,7,3',4'-пента- CuHio07 310-312 - 1 бр, л, 2л, 4,5,7-

оксифлавон) л

32. 1зокверцптрин (кверцетин-3- С21Н20О12 228-230 -33 1 бр, л, 4 л

0- ß -D-глкжотранозид) (мет)

33. Ппсрозцд (кверцетин-3-0- ß - С21Н20О12 236-239 -59,9 1 бр, л, 4 л

D-галактоп ¡ранозид) (ет)

34. Рейноутрин (кверцетин-3-0- C21H1SO11 203-205 -17,0 1 бр, л, 4 л

ß-D-кcилoпipaнoзид) (мет)

35. Кверцитрин (кверцетин-3-0- С21Н20О11 182-184 -118,6 1 бр, л, 4 л

a-L-рамношранозид) (мет)

36. Спиреозид (кверцетин-4'-0- С21Н20О12 209-211 -69,0 1 бр, л, 4 л

ß-D-глюкотранозид) (мет)

37. Рутип [кверцетян-З-О- ß -D- С27Н30О16 188-190 -30 1 бр, л, 2л, 4,5,7-

глюкотранозил-(6—>1) O-a-L- (мет) л

рамноп1ранозид]

Група 1шрицетину

38. М1рицетин (3,5,7,3',4',5'- С15Н10О8 300 з - 1 бр,л,к.г,

гекса-оксифлавон) розсклад 4,5-л

39. Каннабисцитрин (м1рицетин- C2lH2o013 252-254 -24,0 1 бр, л,

3-0- ß -0-глюкоп1ранозид) (мет) 4 л

40. MipniieTiiH-3-0-ß-D- С20Н18О12 188-192 10,0 1 бр, л,

ксилоп1ранозид (мет) 4л

41. ЛПрицитрин (лприцетин-З- С21Н20О12 199-200 -149,0 1 бр, л,

0- a-L-рамнотранозид) (ет) 4л

Група ап1генину

42. AnireiiHii (5,7,4'-триокси- С15Н10О5 347-349 - 14 л

флавон)

Продовження табливд 1

1 ! 2 1 3 | 4 1 5 1 6

43. Ашгенин-4'- О- р -О-глюко- С21Н20О9 203-206 -5,0 14 л

шраиозид (мет)

44. Космосин (ашгенин-7-0-|3 - С21Н20О10 178-180 -65,7 14 л

Б-глюкошранозид) (мет)

Група лютеолшу

45. Лютеолш (5,7,3',4'-тетраокси СиНюОб 330-331 - 14 л

флавон)

46. Дшсметин (5,7,3'-триокси- С16Н12О6 310-315 - 14 л

4 '-метоксифлавон)

Катсхши

47. (+)-Катехш (3,5,7,3',4'-пента- СнН^Об 175-178 +17,5 1 -5 к.г, 7 л, к.г,

оксифлаван-3-ол) (ет) 14 л

48. (-)-Еткатехш (3,5,7,3',4'- СнНиОб 243-245 -60,8 1 -5 к.г, 7 л, к.г,

пента-оксифлаван-3-ол) (ет) 14 л

Серцев! глжозиди

49. Диптоксигеши [3 р, 14 Р-Д1- С23Н34О4 248-252 +18,5 7,13 л, н, к.к;

окси-5 р-кард-20 (22)-еполщ] (хлороф) 14 л, н

50. Канногенол [14 р,19-дткси- С23Н34О5 235-238 +28,3 7,13 н, к.к

5 (З-кард-20 (22)-енолщ] (хлороф)

51. Евомонозпд (диптоксигенш- С29Н44О8 244-246 -26,46 7,13 н, к.к

3-0- а-Ь-рамношранозид) (мет)

52. Евонолозид (канногенол-З-О- С29Н44О9 158-160 -13,3 7,13 н, к.к

а-Ъ-рамношранозид) (мет)

53. Глюкоевонолознд С35Н54О14 Аморф -8,75 7,13 к, к.к

[канногенол-3 р -(О-а-Ь- (мет)

рамношрано-зидо-4'- Р-Б-

глюкошранозид)]

54. Ев0н0гешш[1р,3р,5р,14р- С23Н34О6 273-276 +13,5 7,13 н, к.к

тетраокси-5 р-кард-20 (22)- (хлороф)

енолщ]

Фосфолнвди

55. Лецитин - Воско - 1-5 л,7 л, 14 л

(фосфатидилхолш) Штабна

СтероУдн

56. р-Ситостерин С28Н50О 138-140 +37,5 (хлороф) 1-5 л,7 л,

Хлорофкти

57. ХлорофмА С55Н7205К4Ме 117-120 - 1-5 л,7 л,

58. ХлорофшВ С55Н7205К4Ме 120-130 - 1-5 л,7 л,

Приштка: * 1 - смородина чорна (20 сорта) 2 - смородина червона (3 сорти);

3 - смородина бша; 4 - смородина альпшська; 5 - агрус в1дхилений (5 сорта); 6 - йошта; 7 - бруслина бородавчаста; 8 - б.Семенова; 9 - б..карликова; 10 - б. Маака; 11 - .довгокрила; 12 - блезонська; 13-6. Черняева; 14 - наперстянка шерстиста л -листя рослин, к.г.- кора плок, к.к.- кора корешв, н -насшня

ш-D-xiHHoio (хлорогеновою), З-О-кофе'о-О-хшною (неохлорогеновою) кислотами, а речовину 17 як сумш 3,4-, 3,5- i 4,5-0-дикофеш-0-хшних кислот або ¡зохлорогенову.

Похвдш кумарину. Дана трупа представлена 7 речовинами, яга були выделен! i3 надземних вегетативних оргашв дослцджуваних рослин род1в Grossularia Mill.; Ribes L.; Euonymus L; Kalonymus (G.Beck.)Prokh. та Digitalis L.

Кумаринову природу речовин 18-24 пщтверджено розщепленням ix йодастоводневою кислотою в середовшш рщкого фенолу i оцтового анпдриду до кумарину (рис.1). АналЬ даних УФ- i ГЧ-спектр1в видиених сполук дозволив охарактеризувати i'x як оксикумарини. Наявшсть в 1Ч-спектрах речовин 19,20,21 двох смуг поглинання в обласп 2980-2843 см"1 вказуе на наявшсть метоксигрупи. Структуру кумаришв остаточно встановлено на nwcTasi результат!в вивчення ф1зико-xiMi4HHX властивостей i'x метильних похдаих. Положения та характер замюниюв фенольного радикалу кумаришв встановлювали за продуктами метилювання та ацетилювання дослщжуваних сполук (рис.1).

Внаслщок метилювання речовини 18 був отриманий метоксикумарин (гершарин) з т.пл. 117-119 °С, який не дае депреси температури плавления проб змшення з речовиною19. При взаемодп речовини 19 з шрщишем гщрохлоридом утворюеться умбел1ферон. Метилювання речовин 22 призводить до отримання скопарону (6,7-диметоксикумарину) з т.плавл. 144-14б°С (рис.1). Змшаш проби речовин 18,19,22 з умбел1фероном, гершарином i ескулетином вщповшно не давали депреси температури плавления. При метилювант речовин 20 та 21 також було отримано похвдне з т.плавл. 144-146°С, що не давало депреси температури плавления з 6,7-диметокси-кумарином. Даш УФ- та ГЧ-спектросокпн, а також близью значения Rf у р1зних системах розчинниюв свщчать, що речовини 20 i 21 е ¿зомери. Пор1вняння фiзикo-xiмiчниx властивостей, УФ- та 1Ч-спектр1в, вщсутшсть депреси температур плавления змйпашн проби з в1ропдними зразками скополетину та ¡зоскополетину дозволили охарактеризувати речовину 20 як 6-метокси-7-оксикумарин (скополетин), а речовину 21 - як 6-окси-7-метокси-кумарин (¡зоскополетин).

Хроматограф!чна поведшка речовин 23, 24 в pi3HHX системах розчинниюв дозволила передбачити, що вони виявляюються глкозидами оксикумарину. Результата кислотного i ферментативного пдрол1зу шдтвердили це припущення (рис.1). У пдролгзатах методом хроматографа на nanepi з в1ропдними зразками свщюв щентифжований ескулетан 22 i D-глюкоза. Вщом1 6- i 7- глшозиди ескулетина: ескулин i цихорин. Для доказу мкця приеднання D-глюкози до ескулетину проведено метилювання речовин 23 i 24 з подальшим гщрол1зом продуктов метилювання. У пдрол1затт речовини 23 хроматографично виявлеш 6-окси-7-метоксикумарин i D-глюкоза, а речовини 24 6-метокси-7-оксикумарин i D-глюкоза, що дозволило охарактеризувати видшену речовину 23 як 6-0-ß- D -глюкошранозил-7-оксикумарин або ескулин, а речовину 24 як 7-0-ß-D-nnoKoni-ранозил-6-оксикумарин або цихорин.

он2с

но

он

о

но

Ескулин

нон2с

н.ьно

!

! : о о

ch2n2

Ескулетнн

О о

> н нон2с

о

о

;п2он

-о

но

о

н,он

зн

D-глюкоза

но

Н3СО

о о

Цихорин

ОН

НОН2С

о о

Н3СО о О

1зоскополетии

фсрмснтативний гщрол1з

НО

но

iCH2N2

О

Ckoiiojiíii

О

ОН

Н2ОН О

Н,ОН

Н3СО

О О

Ьоскополетин

H

D-глшкоза

(CH3)2so4 (К2С03)

Н30 Н3С

о

Скопарон

фсрментативпий гщрол1з

Н3СО ..

НО О О

Скополетин

НСГ ^ 'О' Умбе.'мферон

HI

(CH3CO)2q (С6н6)

(CH3)2so4

Н3СС

repiiiapiiH

Рис.1. Схема xímímiiiix перетворень похщних кумарину

3 уах дослщжуваних в щи в рослинноТ сировини щентифковаш сполуки кумариново! природи (18-24) видшеш вперше.

Флавоноли. 3 флавонощних сполук нами було отримано 22 речовини, що вщносяться до похщних кемпферолу (речовини 25-30), кверцетину (речовини 31-37), М1рицетину (речовини 38-41), ашгеншу (речовини 42-44), лютеолшу (речовини 45, 46) (табл.1). Дослдакуваш речовини в!др1зняються м1ж собою ступенню пдроксилювання бокового фетльного радшалу (мльце В) у флавонолов1м ядр1, природою та мюцем поеднаня цукрового компоненту у глкозидах.

На шдстав1 шанщиново! реакцп за Бр!антом, хроматограф!чно1 рухомост1 в р1зних системах оргашчних розчинниюв речовини 25,31,38,42,45,46 вщнесеш до аглкошв флавонол1В, речовини 26,27,32-36,39-41,43,44 - до монозщцв, речовини 29,30,37 - до бюзид1в, а речовина 28 - до диглшозид1В. Схема х1м1чних перетворень флaвoнoлiв на приклад1 кемпферолу та його иикозщцв представлена на рис.2. Розтапгування в1льних оксигруп пщтверджували УФ-спектросокпкю ¡з застосуванням д1агностичних (юшзуючих та комплексоутворюючих реагент!в). В ГЧ-спектрах цих сполук е характерш для ароматично! частини флавонощв смути поглинання: 3410-3300 см-1 (фенольш оксигрупи), 1665-1650 см-1 (карбоншьна група у-трону), 1620-1470 см-1 (скелетш коливання ароматичних кшець).

Астрагалш (26) виявлений 1 видшений нами з уах дослщжуваних нами вщцв бруслини. Вш представляе ¡нтерес як речовина, що мае протизапальш властивосп. Тому дослщжеш рослини можуть бути рекомендован! як джерела для отримання астрагалша.

Речовина 26 вщносно легко пдрол1зуеться 0,3% хлористоводневою кислотою, що характерно для флавонолглшозид1в, замщених цукровим компонентом по положению С-3. У продуктах виявлеш кемпферол 1 цукровий компонент, щентифшований за ф1зико-х!м1чними властивостями, похщному - фешлозазону 1 результатами пор1вняльного хроматографичного дослщження з виропдним зразком глюкози, як Б-глюкоза. При ферментативному пдрол!з1 речовини також утворюеться аглшон- кемпферол 1 Б- глюкоза. Конфпуращя глшозидного центру 1 розм1р окисного циклу визначеш за даними 1Ч-спектр1в 1 пор1внянням молекулярних обертань речовини 26 1 вщповвдних фешлпшкозид1в, яю дозволяють передбачити Р-О-глюкошранозну форму глюкози у речовиш 26. Конфпуращя шдтверджуеться також легким гщрол1зом ферментом - рамнод1астазою. ГОранозний цикл Р-глюкози шдтверджуеться поглинанням 3 молей метаперйодату натрто з видшенням I моля мурашино! кислота. Зм1шана проба з в1ропдним зразком астрагалшу не виявляе депреси температур плавления на паперових хроматограмах 1 мае едину нероздшьну пляму.

Таким чином, отримаш вище дагп дозволяють щентиф1кувати речовину 26 як 5,7,4'-триоксифлавон-3-0-р-В-глюкотранозид (астрагалш).

Ашгенш-4'-0-р-Б-глюкотранозид (43) ¡зольований в процеш препаративного рознодшення на папер1 суми сполук з листя наперстянки шерстисто!.

У абсорбщонному спектр! вщм1чеш максимуми поглинання при 270 нм, утворення плеча при 295 на та максимума при 335 нам. При доданш хромогенних реактив1в вщзначен зсув максимукпв поглинання у довгохвильовш область Так, в присутност1 кашю пдроксиду утворюеться штенсивний максимум в обласи 400 нм, що притаманий для продукта реакцп вшьних фенольних пдроксшпв флавоно!дно! молекули. Шд д1ею хлороксиду циркошю утворюеться хелатний комплекс по кетокислороду у С-4 та пдроксилу у С-5 флавоно!да, що викликае явище батохромп з утворенням максимуму при 395 нм. При доданш кристатчного натрш ацетату утворюеться максимум середньо! штенсивност! в облает! 390 нм, величина батохромп складае 55 нм, що свщчить про наявшсть вшьного пдроксилу по С-7 видшено! речовини 43.

Кислотний г1дрол1з проводили у спиртовому розчин1 дослщжувано! сполуки, в результат! якого був отриманий апнкон, який характеризувався за УФ-спектром, як флавон з максимумом поглинання в облаеп 268, 333 нм та плечем при 292 нм. За хроматограф1чною поведшкою та спектральними характеристиками в пор!внянш з в1ропдним зразком аглшон ¡дентифш-ували з ашгеншом. Хроматограф1чний анашз вуглеводного залишку у пор1внянш в декшькома зразками моносахарищв при трикратному послщовному рехроматографуванш у систем! розчинниюв: н-бутанол-оцтова кислота-вода (4:1:2) на папер1 дозволив встановити, що цукровий фрагмент речовини 43 представлений глюкозою.

Таким чином, на тдстав1 проведенного комплексу дослдаень встановлено, що описана вшце сполука, е 4'-глюкозидом ашгеншу 1 охарактеризована як ашгенш-4'-0-(3-Б-глюкошранозид. Ця речовина досить рщысна для родини Ранников!, а з листя наперстянки шерстисто! видшена вперше.

Космоснн (44) ¡зольовано нами тшьки з листя наперстянки шерстисто!. Реакщя по Бр!анту негативна. Яюсш реакцп таю ж сам!, що ! у речовини 43. При хроматографа на папер1 виявляеться в облаеп аутентичного космоспну. Кшьмсний пдрол1з проходить в жорстоких умовах (при кип'ячинш на протяз1 2-3 час1в), в результат! отримано (61%) аппкону. У водяному залишку п!сля нейтратзацн ан!он!том АВ-17 (ОН- форма)! упарювання, виявляли цукор ПХ в р1зних системах розчинник!в: н-бутанол-оцтова кислота-вода (4:1:2), шридин-бензол-бутанол-вода (3:1:5:3) ! рщкий фенол. Аншнфталатом на хроматограмах виявляли Б-глюкозу. Глжозид за даними УФ-спещлв мае в!льн! оксигрупи при С-5 та С-4'. В присутност! ацетату натрш в УФ-спектр1 вщм!чаеться батахромний зсув максимукнв' довгохвильово! смуги, як! мають м!сце ! в апнкош, що св!дчить про знаходження вуглеводного зам!сника при С-7. За правилом Кляйна встановили, що Б-глюкоза зв'язана з аглшоном Р-ппкозидним зв'язком та знаходиться у транозшй форм!. При ферментативному пдрол!з! речовини 44 також отриманий апнкон, вщповщний ап!ген!ну! вуглеводний компонент - Б-глюкозу.

ОН

Рис.2. Схема xímíhiiiix перетворень флавоно.ив на приклада кемпферолу та його глкозцщв

Все вищезазначене дозволяе констатувати, що речовина 44 е 5,4'-7-0-Р-0-глюкошранозилфлавоном або космеснном. Ця сполука вилучена вперше з лисхя наперстянки шерстисто'1.

Д>- 1 б1озиди флавоновдв виявлеш1 видшеш нами з листя представниюв родин Агрусов1 та Бруслинт.

Отримат речовини були щентифжоваш за ф1зико-х1м1чними властивостями, результатам х1м1чного вивчення, даних спектр1в в УФ- 1 ГЧ- обласп ! хроматограф1чним пор1внянням з в1рогщними зразками; по р!знищ показнишв молекулярних обертань за Кляйном 0-бюзид!в, що дослщжувалися, 1 вщповщних монопнкозщцв. В результат! було показано, що Ь-рамноза у вс1х зразках, що досл1джувалися, знаходиться в а-Ь-транознш форм!. Зразки були шддан! окислению перекисом водня з подалыним луж-ним пдрол!зом продукта, що утворилися. У продуктах лужного пдрол!зу окислених речовин була виявлена бюза, яка з реактивами: д1феншамш з п-ашзидином ! д!феншамш з мочевиною перетворювалася в забарвлеш продукта зеленого ! рожевого кольору вщпов1дно. Слщ зазначити, що при окисленш перекисом водня флавоноццв, утворення складного еф1ру, який пдрол1зуеться лугом при подалышй обробщ, можливо лише при замнценш цукровим компонентом положения С-3 флавоно'ща. Цей факт пщтверджували дан! УФ-спектроскопи з д!агностичними реагентами. В!дм!чен! вище забарвлення характерн! для б!оз з порядком зв'язку 1—>6. Належюсть виявлених бюз до глюкотранозидо-(6"-)-а -0-рамношранозидам (рутиноз!) була п!дтверджена перйодатним окислениям, в процес! якого поглинаеться 4 моля метаперйодату натр!ю з видшенням 2 молей мурашино! кислота. Виявлена бюза у вс!х зразках не в!др!зняеться в!д рутинози при IX сп!льному хроматографуванн! в системах н-бутанол-оцтова кислота-вода (4:1:5) ! етилацетат-мурашина кислота-вода (10:2:3). 0-Бюзиди, що досл!джувалися, пдрол!зувалися ферментом рамнод!аотазою, що також пщтверджуе порядок зв'язку (1—>6).Отримаш вище дан! дозволили щентифкувати видшену речовину 29 як кемпферол-З-О-Р-Б-рутинозид, речовину 30 як кемпферол-3-0-глюкоксилозид, речовину 37 як кверцетин-3-0-(3-В-рутинозид (рутин).

До сказаного вище потр!бно додати, що кнуе тюний генетичний зв'язок м!ж ¡дентиф!кованими бюзидами ! моногл!козидами. Так, бюзиди 29 та 37 мають один I той же цукровий компонент (рутинозу), а пром1жт продукта б!осинтезу О-бюзщцв у вигляд! монозид!в флавонодав виявлеш у видах смородини чорно'!, агрусу в!дхиленого, бруслини бородавчасто!, б.Черняева та шших вивчених видах бруслини в значнш юлькост! у вшьному стан!. Факта, що спостерпаються, дозволяють передбачити можливий природний процес гл!козидування, також, як ! метилювання, у вигляд! кшцево! стадн б!осинтезу флавонощв в рослиш. Якби велика юльюсть моноглшозщцв була результатом пдрол!зу б!озид!в, в цьому випадку, юлыасть моногл!козид!в не повинна була перевищувати гальшсть аглшошв, оскшьки вщома, що зв'язок аглшон - цукровий компонент значно слабш, шж зв'язок вуглевод -вуглевод.

Леспедин (кемпферитрин, речовина 28) був вилучений нами з листя бруслини бородавчасто! За яюсними реакщями, хроматограф1чною поведшкою в р1зних системах розчинниюв речовина 28 була ввднесена до флавоноших -3-глкозид1в,а за даними молекулярно! маси, елементного складу, вмюту атакону (47,6%) теля кшькшного кислотного пдрол^зу була охарактеризована як сполука, яка .мстить два вуглеводних залишюв I один апикон, тобто як диглшозид. При кислотному пдрол1з! утворюеться 1 моль кемпферолу I 2 моль Ь-рамнози, позивдГ иукру в молекул! були визначеш для 3 1 7. Речовина 28 була охарактеризована за даними УФ-спектроскопп, кислотного пдро;изу 1 хроматограф!чним пор1Внянням з в1ропдним зразком леспедину.

Нжотифлорин (29) вилучений нами з бруньок, листя, кори плок представниюв род1в Смородини та Бруслини.

За попередшми яюсними реакщями 1 по результатах визначення молекулярно! ваги спектрофотометричним методом видгпеш речовина вщнесеш до 0-бюзид1в флавонол!в. При юльюсному пдрол1з! речовини 29 (160 мг) отримано 78 мг (-49%) аглшону - кемпферолу, а у водному залишку хроматограф1ею на папер1 визначеш Б-глюкоза 1 Ь-рамноза. Ферментативний гщрол1з призводить до утворення аглжону -кемпферолу 1 цукрового компоненту - рутинози.

Таким чином, отримаш вище даш дозволили щентифкувати видшену речовину 29 як кемпферол-З-О-р-Б-рутинозид (шкотифлорин).

Катехиш. Група 2-фешлбензошрану представлена двома речовинами 47, 48, яю виявлеш1 ¡зольоваш нами з ус1х дослщжуваних рослин род1в Агрусов1, Бруслинш та Ранниковь

Даш речовини за яисними реакщями, флуоресценци 1х в УФ-свшп до I теля проявления 1% розчином ваншну були вщнесеш до флавоно.-пв (катехтв). Наявшсть максимум1в поглинання в облает! 280 нм та невеликий батохромний зеув (13-15 нм) в присутноеп етилату натрио евщчить про вщ-сутшсть в молекулах дослщжуваних речовин супряження з карбошльною групою. На вщм1ну вщ флавонолових аппкошв дослщжуваш речовини оптично активш, що шдтверджуеться вщеутшетю подвшного зв'язку в положенш 2(3).

Хроматограф1чний анато речовин 47, 48 в р1зних системах оргашчних розчинниюв \ пор1вняння IX ф1зико-х1м1чних властивостей дозволило охарактеризувати !х як В-3,5,7,3',4'-пентаоксифлавон, (+)-катехщ та Ь-3,5,7,3',4'-пентаоксифлавон, (-)-ешкатехш.

Серцев1 ппкозиди. 3 дослщжуваних представниюв родин Бруслинш та Ранников1 нами було видшено 6 карденолдав, яга вщносяться до групи диптоксиге-ншу (речовини 49,51); групи канногенолу (речовини 50,52,53), а також евоногенш.

Речовини 49,50,54 дакггь ус1 характер!« реакцй для карденоладв: позитивы! реакцп Легаля, Раймонда, Кедде. Реакцгя з тетраштрометаном (на наявшсть ¡зольованого подв^йного зв'язку в речовиш) негативна. За молекулярного масою та елементним складом були вщнесеш до аглкошв. Цей факт також шдтверджуе

забарвлення даних речовия теля розчинення 1х у концентрованш Ырчанш кислссп (жовте —>жовто-оранжеве—>коричневе->блакитне).

Речовина 49 (диптоксигенш) була видшена з неферментованого насшня б. бородавчасто! та б.Черняева у нативному вигляд1 вперше, з яких були також отриман1 монозиди кардюстерйдав: глкозид диптоксигеншу (51) та глкозиди канногенолу (52, 53). На малюнку 3 представлена схема х1м1чних перетворень кардюстерсмдав на приклад1 канногенолу та його глкозщив.

Евомонознд (51), молекулярна маса i емшрична формула якого вщповщають стерощному моноглкозиду. УФ-спектр показуе тшьки один максимум поглинання при 217 нм, який характеризуе наявшсть бутенолщного кшьця. При кислотному пдрол1з1 концентрованою шрчаною кислотою в ацетон! утворюеться аглкон -диптоксигенш i цукор - L-рамноза, яка знаходиться в шранознш форм1, що шдтверджуеться тим фактом, що цей глкозид дуже погано пдрол1зуеться розбавленими мшеральними кислотами. Анатз молекулярних обертань глшозиду (51) i аглкону у вщповщност1 з правилом Кляйна показуе, що L-рамноза приеднана до аглшону а-глжозидним зв'язком.Таким чином, речовина 51 являе собою евомонозид (диптоксигешн-З-О-а-Ь-рамнозид).

Евонолозид (52). Дае позитивну реакщю на карденолвди, негативну - Келлера-Kuiiam (реакщя на 2-дезоксицукор). В концентрованш ирчашй кислотт розчиняеться i утворюе настушп забарвлення, яю змщюються в 4aci: 0 хвл - слабка жовта; 1 хвл - жовта; 30 хвл - рсжева; 120 хвл - фюлетова.

В УФ-cneKTpi нал1чуеться тшьки один максимум поглинання при 219 нм, котрий, наряду з яюсними реакщями, характеризуе наявнють бутенол1дного кшьця. 1Ч-спектр евонолозиду м1стить смуги при1785 i 1745 см-1, ЯК1 належать С=О rpyni бутенолщного кшьця, а також при 1622 см-1, яю належать зв'язаному подвшному зв'язку того же лактонного кшьця. Максимуми поглинання, характерш для альдепдноУ групи вщсутш. Стеровдну природу речовини шдтверджують смуги поглинання у облает! валентних (2940 i 2880 см-1) i деформацшних (1473,1456,1385см-1) коливань груп СН, СН2 i СНЗ циклопентаноперпдрофенантренового ядра. О наявност1 гщроксильних груп характеризуе широка смуга при 3440 см-1.

Пдрол1з евонолозиду за Маннихом-31вертом призводить до отримання arniKOHy

20

- канногенолу та моносахариду, який мае т.плавлення при 88-95°С; [а]0 + 5,4 ± 3° (с 0,92; в водяному розчиш через 30 хвл); при хроматографуванш на nanepi мктиться на piBHi 3i зразком L-рамнози. Трудтсть кислотного пдрол1зу евщчить про шранозну форму цукрового компоненту, а анал1з молекулярних обертань глкозиду 52 i аглкону зг'щно правилу Кляйна показуе, що L-рамноза з'еднана з аглконом а-глжозидним зв'язком.

Бюлопчна активн1сть евонолозиду 10370 КЕД. Таким чином, проведен! дослщження дозволили охарактеризувати глкозид 52 як канногенол-3-O-a-L-рамношранозид або евонолозид.

Н3ССО

ЗД9-да-0-ацетилканногенол

/-СН(ОН)

НС-ОИ I

нс-он но-сн \о-сн

I

СН3 L-рамноза

д -Ангщроканногенол

НО СНз

I

Н2С

он

19-О-ацетилканногенол

Глкжоевонолозид (53) - це аморфна, хроматографншо ¡ндивщуальна сполука. Дае позитивш реакци для серцевих гшкозщцв i атакошв з бутенолдаим шльцем, реакщя Келлера-Кшат - негативна. 3 концентрованою с1рчаною кислотою спостер1гаються наступш забарвлення: 0 хвл - коричневе, 90 хвл - сине-зелене; 150 хвл - смарагдове.

Ферментативний пдрол1з речовини 53 призводить до утворення D-глюкози та

моноглшозиду, який шсля перекристагпзаци з ацетону (30 мг) топиться при 15820

160°С; [а] л -13,3°±5 (с 1,0; метанол). Дае позитивш реакцп Легаля, Раймонда, Кедде. Реакщя Келлера-Кшаш- негативна. В концентрованш Ырчанш кислоту як i евонолозид, розчиняеться з жовтим забарвленням, яке черезЗО хвилин переходить у рожеве, а через 2 години - у фюлетове. При хроматогрофуванш на nanepi м1ститься на piBHi з в1рог1дним зразком евонолозиду. Зм1шана проба не дае депресй' температури плавления (158-160°). ГЧ-спектр отриманого моногл1козиду щентичний спектру евонолозиду.

Виходячи з представлених даних, а також пор1вняння полярное« глюкоевонолозиду з шшими сердевими глжозидами i спостереження динамки ферментативного пдрол1зу, гшкозид 53 був вщнесений до бюзиду. Пор1вняння молекулярного обертання глюкоевонолозиду i евонолозиду за правилом Кляйна показуе, що D -глюкоза зв'язана р-ппкозидним зв'язком, а трудшеть кислотного пдрол1зу евщчить про nipaH03Hy форму цукрового компонента.

Таким чином, речовина 53 являе собою 14р,19-дюкси-5р-кард-20(22)-енолщ-Зр-(0-а-Ь-рамнотранозидо-4'Р-В-глюкошранозид) або глюкоевонолозид.

Нами було встановлено також наявшеть кардюстероццв не титьки у HaciHHi б. бородавчастоУ та б.Черняева (як ведомо з лггературних джерел), а також у незначнш кшькост1 карденолщи мютяться i у Kopi корешв, причому б.Черняева мютить 1х бшып, н1ж б.бородавчаста.

Амшокислоти. Отримаш дан! хроматографичного анатзу евщчать, що в ycix об'ектах дослщження, мютяться вшьт амшокислоти. Однак, через наявнють значних шлькостей cynymix речовин, яю ускладнюють хроматографичне розподшення амшокислот, провести ix щентифшацда з в1рогщними зразками не вдалося. Тому нами було проведене вилучення очищених сумарних амшокислотних комплекав з дослщжуваних оргашв, рослин, що вивчалися (табл.2).

Екстракщю сировини проводили 70% етанолом з подалыпим очищениям екстракт1в хлороформом i юнообмшником КУ-2. Хроматогрофування проводили в систем! розчинншав н-бутанол-оцтова кислота-вода (4:1:2), проявник - 2% розчин ншпдрин в ацетош. Кшьгасний вмют амшокислот у доогпджуваних органах представниюв родин ArpycoBi, Бруслинш i Ранников1, а також в субстанцн "Глюкор1бш", проводили на автоматичному анагнзатор1 "Амшохром-11" за модифжованим методом Шпокмана, Мура i Штейна.

Таблиця 2

Клльккний bmîct амшокислот у дослщжуваних видах рослин

i в субстанци" " Глюкор1бщ", % (на суху вагу) _

№ п п Речовшш Загальна формула Rf БУВ- 4:1:2 Смородина чорна Преп а-рат Глюк opi6i н Смородина 6iia Агру с В1ДХ. Иошт а Брусли на борода в Наперстянк а шерстиста

листа кора плок кора коре п листя кора плок листя листя листя HaciH ня листя

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 И 12 13 14

1. AcnapariH СЛ,0,№ 0,09 0,684 0,477 0,512 0,710 0,588 0,640 0,628 0,579 0.835 0,749

2. Метюнш csh,,0,ns 0,39 0,315 0,015 0,017 0,175 0,263 0,104 0,303 0,264 0,150 0,363 0,123

3. Глутамш c,h10o,n 0,13 0,815 0,428 0,683 0,799 0,588 0,844 0,771 1,760 3,020 1,565

4. Аспарагшо ва к-та c4h7o4n 0,16 1,550 1,541 1,034 0,541 1,521 1,378 1,465 1,379 1,499 2,457 1,537

5. Треонш 0,18 0,799 0,492 0.643 0,402 0,586 0,408 0,601 0,572 0,489 0,738 0,567

6. CepiH с, h,0,n 0,15 0,796 0,569 0.691 0,564 0,858 0,792 0,777 0,789 0,841 1,316 0,687

7. Глутамшов а к-та c5 h»o2n 0,17 2,100 1,549 1,237 1,549 1,102 0,985 1,114 1,008 1,222 1,627 1,392

8. Пролш c, h,02 N 0,24 0,223 0,104 0.022 0,245 0,109 0,212 0,189 0,198 0,272 0,205

9. Гл1цин c,h,0,n 0,21 0,837 0,652 0,766 0,652 2,033 1,859 1,647 1,526 0,842 1,009 0,893

10 Алан1н C,H,0,N, 0,20 0,921 0,491 0,526 0,491 1,132 0,938 0,918 1,017 0,721 1,127 0,988

11 Валш c,h„0,n 0,43 0,828 0,333 0,441 0,446 0,759 0,653 0,624 0,557 0,768 1,062 0,647

12 Ьолейцин QH,,0,N 0,72 0,705 0,409 0,589 0,409 0,699 0,407 0,701 0,707 0,450 0,890 0,518

13 Лейцин CfiHnO^N 0,64 1,430 0,392 0,709 0,392 0,884 0,731 0,939 0,892 0,953 1,696 0,902

14 Тирозин gflnoin 0,539 0,452 0,501 0.286 0,426 0,358 0,432 0,425 0,511 0,663 0,282

15 Феншалаш н c,h„o2n 0,32 0,640 0,014 0,562 0,478 0,557 0,413 0,543 0,546 0,686 0,769 0,514

16 Цистш c„h1?o4n,s, 0,235

17 .Шзин c6h,4o,n, 0.05 0,656 0,560 0,719 0,560 0,992 0,803 0,727 0,703 0,758 1,429 0,689

18 Орн1тин C,H,,0,N, 0,07 0,227 0.018 0,114 0,314 0,157 0 784 0 731 0.442 0.737 0.521

19 Пстидин 0,10 0,334 0,260 0,429 0,260 0,537 0,341 0,494 0,386 0,282 0,505 0,307

20 Триптофан c„h,,o,n2 . 0,06 0,449 0,107 0,236 0,397 0,286 0,348 0,353 0,411 0,525 0,444

21 Арпнин 0,04 0,749 0,601 0.683 0,540 0,843 0,752 0,498 0,487 0.484 0,986 0.554

Таким чином, встановлена наявшсть 15 амшокислот в субстанци mioKopi6in i 20 амшокислот у bcîx дослщжуваних об'ектах, за винятком насшня наперстянки шерстисто'1, де ïx виявлено 21. Отримаш в такому обсяз]' дан! експерименту е новими i доповнюють вщомосп про Х1м1чний склад вивчаемих об'сктаз сировини.

Визначенпя вмкту жирно!' олп' та ïï жирнокислотного складу проводили у вегетативних органах смородини чорноп листях, Kopi плок та корешв, а також у отриманих зразках олш.

Для анал1зу сухе подргбнене листя, кору гшок i кору коршня екстрагували гексаном, теля чого отриманий витяг концентрували у вакуум1 до повного вщдалення розчинника i використовували для подальших ана.шз1в за модифшованою методикою Рушковського C.B. Визначення жирнокислотного складу олш здшенювали методом газо-рщинно\' хроматографа" (ГРХ) метилових еф1р1в жирних кислот на хроматограф! "Chrom-5".

Пригшчення каталггично! активное^ ноая здшснювали обробкою д1метшццхлорсшаном. Рщкою фазою служив д1етиленглколь-сукцинат у юлькоста 10% вщ маси ноая. 1дентифшащю метилових еф1р1в здшснювали за часом утримання пшв в пор1внянш з1 стандартною сумшшю. Вмкт жирних кислот визначався у вщсотках. Кшькюний вмют жирних кислот в олп, видшено! з вегетативних оргашв смородини чорно!, представлений в табл.3.

Таблиця 3

Кшькюний вмют жирних кислот в оли, видшено! з вегетативних opгaнiв смородини чорно!, %

№ Загальна Джерело отримання

пп Речовина формула листя кора плок кора корешв

1 2 3 4 5 6

1. М1ристинова кислота С(4:0 12,10 10,03 11,59

2. Пальмггинова кислота С] 6:0 30,21 29,36 28,92

3. Пальмшшешова кислота С]б : 1 3,66 - -

4. Стеаринова кислота С18:0 5,42 5,35 7,36

5. Олешова кислота Си : 1 32,34 29,53 29,12

6. Лшолева кислота С]8:2 11,89 14,60 12,57

7. Лшоленова кислота С)8:3 8,04 11,13 10,43

8. Жирна ол1Я 1,58 1,00 0,16

Вивчення елементного складу дослдакувано! сировини. Об'ектами нашого дослщження стали вегетативш органи смородини чорно!, агрусу вдаиленного та !х пбриду: йошти, яю заготовляли в Харгавськш та Кшвсыай областях, 7 видав бруслини та наперстянки шерстисто!.

Елементний анал1з зд1йснювали методом атомно-абсорбцшно! спектроскопй (прилад КАС-120) з атом1зацкю в повщэяно-ацетиленовому полум'1. Спираючись на лп-ературш даш та експериментальш уточнения обирали аналЬичш параметри при тиску - 0,4 кг/см2 та 20 мм вод.ст. ввдповщно; температура полум'я - 2250оС. Кал1брувальш графки в штервал1 вим1рк>ваних концентрацш елементсв будували за допомогою стандартних проб розчишв солей метал1в (1СОРМ-23-27). Вщносне стандартне вщхилення (для п'ята паралельних вим1р1в) не перевищувало 30% при визначенш чисельних величин концентрацш елемешив. У таблиц! 4 наведеш результата анащзу для 10 зразюв рослинно! сировини по вмщенню 28 елеменпв.

Проанал1зував отримаш результата дослвджень можна зробити узагальнення, що бшышсть елеметлв накопичуеться в литий перюд.. Наприклад, концентращя кальщю шд'вищилась у 5 раз1в, нкелю - у два рази, хрому - у 1,6 рази, магнш - у 1,74. Лише хром, зал1зо та кальцш зберкають цю тенденщю до осень Марганець та калш, обминаючи тк лигах мюящв, накопичуються лише восени. Але бшышсть

Кшьюсний вмют МЕ в сировши досотджуваних вид!в рослин та субстанцп 'Тлюкор¡бш" мг/кг (або у п'10"4)

Еле-мен-ти Смородина чорна См. золот Хау тон Глюко р1бш Агрус

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 1:

1 Са 0,43 2,19 2,33 0,44 - - - - 0,81 1,23 1,99 0,78 -

2 Сг 1,9 2,5 3,1 3,1 2,5 2,5 5,0 2,9 2,9 3,5 5,0 5,0 2,.

3 Си 44 75 37,5 31 18 23 84 11 29 37 15 230 25

4 м6 2,55 4,45 2,8 2,15 - - - - 5,0 2,4 1,8 1,9 -

5 А1 400 420 425 1860 730 650 844 690 760 810 875 2300 73

б РЬ 5,0 6,0 7,0 11,0 5,0 6,0 9,0 0,7 5,0 5,0 8,0 18,0 8,(

7 Мп 44 41 51 21 73 28 84 180 60 95 130 54 9;

8 Бе 400 580 900 800 400 120 900 720 560 530 540 800 53

9 Со 1,25 1,25 1,25 0,8 2,7 0,9 3,2 1,4 2,3 2,3 2,8 0,9 7,1

10 № 1,73 3,5 1,6 5,3 0,9 0,9 1,3 7,2 2,5 3,8 2,6 1,9 2,:

11 С<1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0;

12 га 25 20 18,3 24 15 18 24 57 34 29,2 22 100 и

13 Ма 131 155 232 160 - - - - 94 110 119 104 -

14 К 1530 1480 1820 2400 - - - - 1325 1444 1721 2540 -

15 В1 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0

16 Т1 26 19 17 52 26 9 23 12 70 25 25 60 2'.

17 V 0,6 0,6 0,5 1,07 0,6 0,6 0,7 0,3 0,6 0,5 0,6 1,3 0,:

18 Мо 0,2 0,3 0,2 0,3 0,4 0,2 0,5 0,6 0,2 0,3 0,2 0,4 о,:

19 В 10 18 15,1 17 - - - - И 16 16,4 17,3 -

20 I 0,125 0,031 0,093 0,44 - - - - 0,13 0,092 0,121 0,36 -

21 Зг 64 60 83 199 64 74 106 72 76 73 92 230 Г:

22 Бп <0,4 <0,4 <0,4 1,1 <0,4 0,4 <0,4 <0,1 0,4 0,4 <0,4 1,5 0,'

23 ва 1,6 1,5 1,6 5,3 1,6 1,0 2,3 1,8 2,0 2,0 2,0 6,0 2,1

24 АБ <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0

25 А8 4,6 2,05 3,11 4,6 4,6 0,9 3,2 0,4 1,5 3,6 0,7 1,5 3,1

26 Н8 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 сО,

27 Ое <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0

28 ЭЬ <0,5 <0,5 <0,5 <0,5 <0,5 <0,5 <0,5 <0,5 <0,5 <0,5 <0,5 <0,5 <0

Примн-ка:

1- листя смородини чорно!, 31браш вескою, 1996 р. 8 ■

2 - листя смородини чорно'1,31браш влгеку, 1996 р. 9

3 - листя смородини чорноГ, зйраш восени, 1996 р. 104 - кора гшок смородини чорно'1 (весна 1996 р.) 115 - листя смородини чорно!, сорту "Черхасчанка" 12

6 - листя смородини золотисто! 13

7 - листя смородини червоно!, сорту "Замок Хаутону"

- препарат "Глюкор1бш

■ листя агрусу вщхиленого (зел-япдного), весна 1996 р. листя агрусу вщхиленого (зел-япдного), Л1Т0 1996 р. листя агрусу вщхиленого (зел-япдного), осшь 1996 р.

■ кора плох агрусу вщхиленого (зел-япдного), весна 1996

- листя агрусу червоноплодного, сорту "Красень"

Продовження таблиц} 4

Еле-мен-ти Агрус Иош-та Бруслина Наперстянка шерстиста

14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26

1 Са - - - 0,61 - - - - - - - - -

2 Сг 3,0 3,0 5,0 3,7 5,0 4,0 4,0 3,0 2,5 2,5 3,9 0,6 1,1

3 Си 37 230 40 87 34 20 130 330 100 100 7,8 0,9 13

4 МЁ - - - - - - - ■ - - - - -

5 А1 740 2300 1280 949 73 153 1300 2200 890 990 1550 730 220

6 РЬ 5,0 18 19 12,0 12 10 20 160 29 14 4,1 1,6 1,5

7 Мп 130 54 104 63 63 66 300 120 320 85 65 31 110

8 Ре 540 800 700 400 380 410 700 800 530 750 800 520 390

9 Со 2,8 0,9 <0,5 1,3 0,5 1,0 8,0 1,1 1,0 4,0 0,6 0,5 0,2

10 N1 1,3 1,9 1,4 1,1 5,0 1,2 4,0 8,0 1,0 1,0 2,3 4,7 9,9

и СА <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 12,9 5,2 2,2

12 20 100 30 27 И 26 40 270 35 35 111 29 150

13 № - - - - - - - - - - - - -

14 К - - - - - - - - - - - - -

15 В1 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2

16 П 25 60 50 16 6 26 50 55 25 38 93 35 15

17 V 0,5 1,3 1,0 0,4 0,2 0,7 0,8 15 0,9 0,9 1,5 1,1 0,5

18 Мо 0,2 0,4 0,3 0,8 0,4 0,2 0,3 1,2 0,2 1,4 0,4 0,1 0,3

19 В - - - - - - - - - - - - -

20 I - - - - - - - - - - - -

21 Бг 92 230 112 66 5,0 100 120 77 89 71 18 13 7,8

22 Бп <0,4 1,5 0,8 0,31 <0,4 1,0 0,7 2,2 0,5 0,6 0,5 0,2 0,2

23 ва 2,0 6,0 2,8 1,7 0,8 1,9 2,8 1,3 2,5 2,8 6,2 2,9 4,1

24 АБ <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2 <0,2

25 А§ 0,7 1,5 0,8 1,1 1,5 1,0 1,7 0,8 2,5 1,4

26 НЕ <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01

27 Се <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1 <0,1

28 БЬ <0,5 <0,5 <0,5 <0,5 <0,5 <0,5 <0,5 <0,5 <0,5 <0,5 <0,5 <0,5 <0,5

Примтса:

14 - листя агрусу "Чорний негрус"

15 - кора плок агрусу "Чорний негрус"

16 - листя агрусу -<}.гесНпа1а

17 - листя Йошти

18 - насшня бруслини бородавчасто!

19 - листя бруслини бородавчасто!

20 - листя бруслини европейсько!

21 - листя бруслини Маака

22 - листя бруслинокраса (бруслини) довгокрилого

23 - листя бруслинокраса (бруслини) ¡езонського

24 - листя наперстянки шерстисто!

25 - кореш наперстянки шерстисто!

26 - пасшая наперстянки шерстисто!

елементчв отримують свш гик концентраци влггку, пoтiм зменшують и восени: мщь, нпсель, цинк, бор. 1нколи концентращя вмкту елеменив (мщь, ншель) може впасти нижче за весняну. 3 загально! картини випадають лише юлька елемент^в: йод, який мае тк накопичення навеет'; кобальт, ванадш та молибден, юльюсть яких не змшюеться протягом усього вегетацшного перюду.

Таким чином, завдяки вивченню елементного вмicтy у вах вивчених об'етах рослин родин Агрусов1, Бруслинт та Рашшков! можна зазначити, що кшыасть та яюсний склад залежить вщ елементного обману дано! рослини, а також умов вирощування, елементного складу грунту та форм вегетацп. Виявлет тенденци сезонного накопичування елемент1В у вегетативних органах ус1х вивчених рослин стосуються також представниюв 1 родини Бруслинш, 1 родини Ранниковк

Анатоном1чне та хемосистематичне дослщження представниюв родин Агрусош ! Бруслинш. В результат пopiвняльнoгo морфолого-анатом1чного вивчення встановлена щентичшсть будови надземних вегетативних орган ¡в культвовоаних сорт Агрусу I Смородини, що дае тдстави рекомендувати представниюв роду Смородини, виду смородина чорна для заготвл1 п листя у якост1 рослинно! сировини. Проте в1дмшност1 мopфoлoгo-aнaтoмiчнoí будови надземних вегетативних оргашв М1Ж дикорослими видами ще! родини шдтверджують принцип належносп до окремих род!в Агрус та Смородина.

На шдстав! здшененого анатом1чного вивчення вегетативних оргашв 7 видав бруслин, що мають в пpиpoдi ргзне географ1чне поширення, можна констатувати факт поеднання двох род1В Бруслини та Бруслинокраса у один рщ - Бруслину.

В хемотаксаном1чному анал1з1 викopиcтaнi результати вивчення полкахарщцв, aмiнoкиcлoт, жирних та оргашчних кислот, МЕ-складу, кумаришв, фенольних сполук, а також дат додаткового дослщження флавонощв методом двум1рно! паперово! хроматографн. Бшьш cпeцифiчними у якocтi хемотаксоном^чних ознак проявили себе кумарини, флавонощи та оксикоричт кислоти.

Комплекс проведених досл1джень дозволяе судили про високий ступшь схожост1 мшроструктури 1 х1м1чного складу морфолопчно близьких представниюв родин Агрусов1 та Бруслинш, що в свою чергу дозволяе розширити можливосл використання !х представниюв у якосп додаткових джерел рослинно! сировини.

Комплексна переробка л1карсько! рослинно! сировини та отримання Л1карських засоб1в. Враховуючи актуальшеть створення маловщходних, ресурсозберкаючих технолопй виробництва лкарських препаратов з рослинно! сировини, проведен! роботи спрямоваш на комплексне використання перспективних рослин род1в Агрусов1, Бруслинш, Ранниковь що вивчалися з метою створення лкарських препарата. 3 щею метою були проана.тооваш р!зш стади виробництва препарату Лантозид, сировиною для якого е листя наперстянки шерстисто!.

На основ! проведених х!м!чних, технолопчних 1 фармаколопчних дослщжень запропонована комплексна технолопя переробки листя смородини чорно! 1 сумщена технолопчна схема виробництва Лантозиду ! пол!сахаридного комплексу - Лантоглюкш з1 шроту листя наперстянки шерстисто! (вщход!в виробництва Лантозида), яю були освоен! на ВАТ "Фармацевтична ф!рма "Здоров'я".

Спирт

етиловий

Вода

Екстрагент

ВР-1 .Подр1бнення листя смородини чорно'1

Шрот

Вода

ТП-5. Екстракщя водою з _пвдгр1ванням_

ТП-6. Концентрування водних екстракдв

X

ТП-7. Фшьтращя

ТП-8. Упарювання

Спирт етиловий

X

ТП-9. Осаджгння шшсахарщив! _фмьтращя

ТП-10. Сушшня, подр1бнення, _простевання ПСК_

| ТП-11. Таблетування ПСК

X

[ ТП-13. Гранулювання ПСК

I

ПМВ-12. Фасування 1 упакування "Таблеток глюко-р1б!ну 0,1 г"

ПМВ-14. Фасування \ упакування "Гранул глюко-рйшу для дЬей"

I

Рис. 4. Комплексна технолопя переробки листя смородини чорно!

Таким чином, в результат! комплексно! переобки сировини були отримаш таблетки глюкор!бшу 0,1 г та гранули глюкор!б!ну для д!тей, як! мають протиалерпчну дпо при полшозах ! дерматитах (субстанц!я глюкор!бшу мае ще й контрацептивну д!ю); 70% настойка листя смородини чорно!, що виявила ппоазотем!чний, д!уретичний та репаративний ефекти; лантоглюкш (гранули), який мае ¡муномодулюючу та цитопротекторну дн.

Визначення бюлопчно! активное^ розроблсних лшарських засобш. Найбшыпий штерес з розроблених лкарських засоб!в мае субстанц!я ! таблетки

глюкор!бщу 0,1 г, яш отримують с листя широко культивуемо! плодово-ягщно! культури - смородина чорно!.

Вивчена протиалерпчна д[я глюкор1ошу на моделях алерпчних реакцш негайного [ повшьного типу, ¡муномодулююча та контрацептивна актившсть, а також гшоазотем1чна, д1уретична та репаративна актившсть настойки листя смородини чорно! 70%. Значний штерес представляе виявлена гшоазотем1чна Д1Я настойки, тому що арсенал впчизняних лтав такого спрямування дп на Украин практично вщсутнш. Гшоазотем1чна актившсть настойки опредшена на р1вш Леспенефрилу (Бельпя, Франщя): вмют залишкового азоту у кров1 тварин, що отримували настойку листя смородини чорно! - 33,99±2,26 (мг%), а у тварин, що отримували Леспснефрил - 34,20±3,25 (мг%).

Лантоглююн та полюахаридний комплекс з листя бруслини бородавчасто! виявили значну ¡муномодулюючу та цитопротекторну активное!!, що дозволило рекомендувати !х для бшь поглиблених фармаколопчних дослщжень.

ВИСНОВКИ

1. Вперше в Украш проведено комплексне фармакогностичне вивчення деяких представншав родин Агрусов1 (20 сорпв смородини чорно!, 5 сортов агрусу вщхиленого та !х гибриду йошти); Бруслинш (7 вщцв бруслин); Рашшков! (наперстянка шерстиста). Встановлено наявшеть в них амшокислот, пептид1в, вуглеводшв, фосфолшшв, стероцив, оксикоричних кислот, кумаришв, флавоношв, простих фешмпв, дубильних речовин, оргашчних кислот, кардснолшв.

2. Методами розподшьного фракцновання в системах рщина-рщина, адсорбцшно! та розподшьно! хроматографп на пол1ам1Д[, силкагел! та шптх сорбентах з дослщжуваних об'екив видшено у шдашдуальному стан! г встановлена будова 58 речовин, щентифшоваш - 21 амшокислота, 10 з котрих незамшш, та 28 макро-1 мжроелеменпв.

3. Вперше з представншав родини агрусов1 були видшеш тирозол, салщрозид, фенол 1 Р-нафтол, галова кислота, метилгалат, 4 кумарини: умбел1ферон, гершарин, скополетин та ¡зоскополетин; 5-оксикоричних кислот: п-кумарова, кавова, ферулова, хлорогенова та неохлорогенова кислоти, 4 ппкозиди: гшерозид, рейноутрин, спиреозид, канабкцитрин, 1 фосфолшщ - лецитин та 1 стерощ - (5-ситостерин, 2 хлорофши - А та В; а з представшшв родини бруслинш видшеш вуглеводш, амшокислота, 28 МЕ, похщш бензойно! кислоти: п-оксибензойна, протокатехова, салщилова кислота та метилсалщилат, 5 похщних корично! та хшно! кислоти, 6 кумаришв: гершарин, скополетин, ¡зоскополетин, ескулетин, ескулин та цихорин; 6 нативних карденолдав (не тшьки з насшня, а й з кори корешв): дпггоксигенш, канногенол, евомонозид, глюкоевонолозид, евонолозид, евоногенин; а також з листя наперстянки шерстисто! вперше було видшено 1 доепджеио вуглеводний комплекс 1 видшено в ш див ¡дуальному стан! 6 кумаришв: ескулин, ескулетин, цихорин, скополетин, ¡зоскополетин та гершарин, 2 похщних ашгешну: ашгенш 4'-

0-(3-В-глюкошранозид та космосшг (ап1генш-7-0-Р-В-глюкошранозид), 2 похщш катехшу: (+)-катехш та

(-)-ешкатехш, хлорофши А1 В; 21 амшокислоту з насшня 1 листя, 28 МЕ.

4. Визначено кшьюсний вмют р1зних труп БАР у вегетативних 1 генеративних органах представниюв родин Агрусов1, Бруслинш, Ранниюда. За допомогою методу ГРХ визначено яюсний та кшьюсний вмют амшокислот у вс1х дослщжуваних видах сировини, а також у лшарському засоб1 - глюкор1б1Ш. Було встановлено наявшсть 21 амшокислоти, 10 з яких е незамшними.

Кшьюсний вмют полюахарид1в в лист1 р1зних сорт1в смородини чорно! коливаеться в межах 12±2%, в глюкор1бш1 - 33,41±2,5%, в1Дновлюючих цзгкр1в -13,71±0,35%, уронових кислот, пеггпщв вщ 10,97 до 31,19 % в лисп бруслини бородавчасто! та бруслини Черняева - 8,2±1,05% полюахарщцв; в лисп наперстянки шерстисто! - 8,15±0,59%. За допомогою гель-фшьтраци встановлений гетерогенний склад полюахаридного комплексу з листя смородини чорно! (глюкор1бшу).

Методом ГРХ визначений вмют жирно! оли у вегетативних органах смородини та и жирнокислотний склад (7 жирних кислот), за яким вона вщнесена до невсихаючих олш. В листках смородини чорно! вм!ст становить 1,58 %; в кор1 гшок - 1,07 %; в кор1 корешв - 0,26 %.

Методом диференцшно! спектрофотометрп визначено вм1ст флавонодав в лисп, гшках, настойки з листя смородини чорно!, в лист! бруслини бородавчато! та Черняева. В лисп смородини чорно! в залежносп вщ сорту вш складае вщ 1,49 % до 2,44 %; у гшках - 0,18 %, у настойщ - 0,16 %, в лисп р1зних вщив агрусу вщхиленого становить 1,68-1,81 %; в лисп бруслини бородавчато! 2,22 %, а в лисп бруслини Черняева - 3,18 %.

5. У 26 дослщжуваних видах сировини методом ем1сюнно! та атомно-абсорбцюнно! пламенно! спектроскопа визначений яюсний та кшьюсний вмют 28 МЕ таких як: Са, Сг, Си, М£, Мп, С<1, А1, К, Мо, I, РЬ та ¡нших.

6. Встановлет основш анатомо-д1агностичш ознаки листя смородини чорно!, альпшсько!, червоно!, агрусу вщхиленого, йошти, а також 7 вэднв бруслин: б. бородавчасто!, б. Черняева, б. Семенова, б. карликово!, б. ¡езонсько!, б. Маака та б. довгокрило!.

9. На осшш морфолого-анатом1чного та ф1тсшм1чного анал1зу дослщжуваних вид1в рослин проведено хемотаксоном1чне вивчення представниюв родин Агрусов! та Бруслинш 1 зроблено висновок, що рщ Агрус та Смородина е самостшними, а не об'еднаними, як вважалося ранше, у р!д Смородина; на вщмшшсть вщ цього рщ Бруслина 1 Бруслинокрас, за сучасними систематичними уявами, дшсно можна вважати одйим родом - Бруслиною.

10. Запропоноваш для впровадження комплексш технологи переробки листя смородини чорно! для отримання настойки та препарату "Глюкор1бш", а також використання шроту з листя наперстянки шерстисто! теля отримання препарату "Лантозид" 1 одержання лшарського засобу "Лантоглююн".

11. Розроблеш hobí лкарсью засоби: Таблетки глюкор1бшу 0,1 г протиалерпчно! дн при полшозах i дерматитах, яю завершили I фазу клшчних випробувань, а також гранули nrroKopiñiny для Д1гей протиалерпчно! дн i настойку з листя смородини чорно! 70 % гшоазотем1чноТ, сечопнно! i репаративно! дп, доюнтчш випробування яких завершен! в ЦНДЛ УкрФА та на кафедр1 ф1зшлогн УкрФА вщповщно. Фармаколопчний за«б "Лантоглюкш" ¡муномодулюючо! та цитопротекторно! дн знаходиться на доюншчних випробуваннях в НДЕ мнсробюлогн та ¡мунологн ím. и.Мечникова.

12. Розроблеш проекта ТФС на "Листя смородини чорно!", "Глюкор1бщ", "Таблетки nnoKop¡6ÍHy 0,1 г", "Гранули глкжор1бшу для дггей", "Настойка листя смородини чорно!". Перпн три представлен! до Фармакопейного Комгтету Украши.

13. Розроблен! проекта пускових регламенпв на субсгашпю глюкор!б1ну та таблетки nnoKopi6ÍHy, hkí впровадженн! на ВАТ "Фармацевтична ф!рма "Здоров'я".

14. Технолопя виробництва гранул глюкор1б1ну для дггей протиалерпчно! дй', пол!сахаридного комплексу з листя наперстянки шерстисто! "Лантоглкшн" ¡муномодулюючо! та цитопротекторно! дй", а також настойки з листя смородини чорно! сечопнно!, ппоазотем!чно!, репаративно! ди пройшли апробацда в умовах ВАТ ФФ "Здоров'я" по розробленим технолопчним шетрукщям.

15. Результата робота впроваджен! в навчальний процес Украшсько! фармацевтично! академп та Запор!зького медичного ушверситету.

Тема дисертацп в!дображена в публжащях: HayKoei cTaTTi та монографп

1. Фитотерапия аллергических проявлений / Кисличенко B.C., Яковлева Л.В., Заболотный В.А, Ковалев В.Н., Сорокина Е.В. - Харьков: Харьков, 1998. - 112 с.

2. Кллыпсне вивчення флавонощв у надземних органах смородини чорно! /О.В. Криворучко, В.С.Кисличенко, В.М.Ковальов, В.О.Лещенко //Фармац.журн. - 1994. - № 3,- С.82-85.

3. Кисличенко B.C., Криворучко Е.В., Комиссаренко Н.Ф. Липиды Ribes nigrum // Фармаком. - 1998. - № 2. - С.26-28.

4. Кумарины смородины чорной /Е.В.Криворучко, В.С.Кисличенко, Ковалев В.Н А.Н.Комиссаренко, //Фармаком. - 1995. - № 10. - С.23-24.

5. Кисличенко B.C., Картмазова Л.С., Cipa Л.М. ®¡ToxÍMÍ4ne та анатом1чне вивчення агрусу вщхиленого // Фармац.журн. - 1997. - № 6. - С.89-92.

6. О термических трансформациях сердечных гликозидов и агликонов. /И.Ф. Макаревич, А.И.Масленников, А.И.Павлий, В.С.Кулагина, Д.В.Ольховик, С.Г. Кисличенко, Ю.А.Черняев //Химия природ.соедин. - 1987. - № 3. - С.462-463.

7. Термоперетворення карденолдав. Л.Ф.Макаревич, О.Шавлш, В.С.Кулагша, O.I. Масленшков, Д.В.Ольховик //Фармац.журн. - 1987. - № 5. - С.55-59.

8. Кисличенко B.C., Ковальов В.М., Комюаренко М.Ф. Фенольш сполуки листя смородини чорно!. Пов1домлення 1. Оксикоричн1 кислота // Вюник фармацн. -1995.-№1/2-С.101-102.

9. Фенольш сполуки смородини чорно!. Повщомлення 2. Прост! феноли /М.Ф.Комюаренко, О.В.Криворучко, В.С.Кисличенко, В.М.Ковальов // Вкник фармацп. - 1998. 1(17)-С. 118. Ю.Тирозол из Ribes nigrum /Н.Ф.Комиссаренко, Е.В.Криворучко, B.C. Кисличенко,

B.Н.Ковалев //Химия природ.соединений. - 1997. - №1. — С. 123-124.

11. Кисличенко B.C. Минеральные вещества в организме человека и в растениях. Патологии и профзаболевания //Провизор - 1999. - № 11. - С.32-34.

12.Кисличенко B.C. Роль минеральных веществ в организме человека. //Провизор -1999.-№ 12. - С.38-40.

13.Кисличенко B.C. Розробка складу та технолог!! отримання протиалерпчного препарату "Глюкор1бш" у форм1 таблеток. // Фармац.журнал. - 1997, № 3. - С.54-57.

14. Кисличенко B.C. Вивчення елементного складу вегетативних та генеративних оргашв представниюв родин arpycoBi, бруслинт та pammKOBi // BicHHK фармацп. -1999.-№ 2(20)-С.160-163.

15.Кисличенко B.C. Вивчення елементного складу смородини чорно!, агрусу вщ-хиленого та ix гибрщцв // Фармац.журн. - 1997. № 4. -С.77-80.

16. Кисличенко B.C. Визначення яюсного та кшьюсного BMicry аминокислот у представниюв родин arpycoBi, бруслинш та ранников1 //Фармаком-1999. № 2-

C.22-24.

П.Дослщження протипухлинно! дн pi3HHX фракцщ екстракту смородини чорно! /

A.B. Мартинов, В.С.Кисличенко, М.В.Смшянська, С.Д.Перемот, Н.Ф.Сапожнжова // Клшчна фармашя. - 1998. -Т.2, № 3. -С.89-91.

18.Дослщження ф1зюлопчно активних сполук роду Ribes L./ В.С.Кисличенко,

B.М.Ковальов, Е.В.Криворучко, О.А.Ступакова /АКзюлопчно активт речовини.-1999.1(27).-С.77-90.

19.Токсичн1 властивост1 нового антиалерпчного препарату "Глюкор1бщ" /Л.В. Яковлева, П.Авдеева, К.В.Вестна, B.B.4iKiTKiHa, В.С.Кисличенко //BicHHK фармацп. - 1998. - №1 (17).-С.103-107.

20. Перспективные направления в области изучения лекарственных растений и создание отечественных фитопрепаратов /В.Н.Ковалев, В.С.Кисличенко, И.А. Журавель, И.Э.Шмараева, В.А.Заболотный, Е.А.Ступакова, Т.А.Красникова, В.В. Король //Провизор. - 1998.-№ 22. - С.39-40.

21.Вуглеводи смородини чорно! / В.С.Кисличенко, О.В.Криворучко, В.М. Чушенко, О.Е.Карамова., Л.В.Яковлева //HayKOBi основи розробки лжарських препарата: Матер1али Науково! Cecil Вщдшення xiMii HAH Укршни. - Х.:Основа, 1998. -

C.292-295.

22. Комкаренко М.Ф., Кисличенко B.C., Криворучко О.В. Дослдакення бюлопчно активних речовин представшшв родини Grossulariaceae // HayKOBi основи розробки лжарських препарата: Матершали Науково! Cecii Вщдшення XiMii HAH Укршни. X.:Основа, 1998.-С. 135-139.

23. Кисличенко B.C., Лукашов C.B., Криворучко Е.В. Фармакологическое изучение бронхолитического действия противоастматического сбора растений. //Сб.статей НИИ терапии. Х.:Основа, 1994. -С.147-151.

24. Разработка прописи детской лекарственно формы - гранул глюкорибина и ее фармакологическое изучение. / Н.Ф. Сапожникова, Л.В.Яковлева, B.C. Кисличенко, С.Н.Комиссаренко, В.В.НЧикиткина, Е.Ю.Кошевая //Труди м!жнарод-но'1 конференцп "Теор1я i практика створення лкарсысих препарата". -X.: Основа, 1998.-С.248-254.

25.Гипоазотемическая активность настойки и сухого экстракта из листьев смородины чорной / Е.В.Криворучко, В.С.Кисличенко, С.И.Сальникова, В.Н. Ковалев //Вестн. пробл.совр.медицины. - 1996,- №2. - С. 116-119.

26. Кисличенко B.C., Криворучко Е.В. Смородина черная и ее использование в медицине //Вестник проблем современной медицины. -1996. - № 3. - С. 10-19.

27. Кисличенко B.C., Маркова В.М. Изучение цитопротекторной активности комплекса БАВ из листьев смородины черной // Вестник проблем биологии и медицины. - 1997. - № 17. - С.27-32.

28. Кисличенко B.C., Криворучко Е.В. Биологически активные вещества крыжовника отклоненного. /Фиэтерашя в Украпп. - 1998. - № 1. - С.22-23.

29. Кисличенко B.C. Изучение аминокислотного состава вегетативных органов смородины черной // Вестник проблем биологии и медицины-1997-№8.-С.153-160.

30. Кисличенко B.C. Минеральные вещества в организме человека и в растениях. Лекарственные растения - источники минеральных веществ. //Вестник проблем биологии и медицины. - 1997. - № 14. - С.19-32.

31. Кисличенко B.C. Специфическая токсичность глюкорибина. /Вестник проблем биологии и медицины. - 1997. - № 14. - С.15-18.

Патента

32.Пат. 24032 Украша. МКВ А61К 35/78. Cnoci6 одержання комплексу полкахарщцв протиалерпчно'! да та лжарський препарат Тлюкор1бш", який мктить вказаний комплекс / В.С.Кисличенко, В.М.Ковальов, О.В.Криворучко, Л.В.Яковлева, В.А.Заболотний, О.В.Супрун, Т.М.Зубченко, О.В.Серебрякова, О.А.Бронша (Украша). - Заявл.28.12.95; 0публ.31.08.98. Бюл. № 4.

33.Позитивне ршення про видачу патенту на винахщ 96052064 Укршни вщ 18.03.98р. МПК А61К 35/78. В.С.Кисличенко, О.В.Криворучко, В.М.Маркова, Т.Г.Юрченко /"3aci6 для пригшчення pyxiBHoï активносп сперматозоццв".

34.А.С. 1469611 СССР МКИ А61К 35/48. Способ получения сердечных гликозидов /И.Ф-Макаревич, А.И.Павлий, В.С.Кулагина, А.М.Рабинович, С.Г.Кисличенко (СССР). - № 4163913/3. - Заявл. 18.12.86; Опубл.1.12.88. Бюл. № 3. - 2с.

Матер1али зЧадв i конференцШ

35. Вивчення xiMÎ4Horo складу полкахаридного комплексу з листя смородини чорно'1. /В.С.Кисличенко, В.М.Чушенко, О.В.Криворучко, О.С.Карамова //Тез.доп.науково -практич.конф. "Акгуальш проблеми фармадц"'. - Харюв. -1994. -С.77-78.

36.Изучение антиаллергической активности глюкорибина. /Е.В.Веснина, Л.В. Яковлева, В.С.Кисличенко, А.К.Ивахненко, И.В.Карбушева //Материалы IV Рос.нац. конгр. "Человек и лекарство", Москва. 1997. - С. 155.

37.Кисличенко B.C. Изучение флавоноидного состава вегетативных органов некоторых видов бересклета // Тез.доп. IV М1жнарод.конф. з медичшн боташки, Кшв. - 1997. - С.396.

38.Кисличенко B.C., Антипенская Л.В., Игумнова Н.И. Возможности применения препаратов лекарственных растений для коррекции иммуноглобулинов при различных заболеваниях // Тез.респ.научно-практ.конф. к 70-летию ХФИ. -Харьков, 1991. - С.221-222.

39.Кисличенко B.C., Криворучко О.В. Кшьюсне визначення дубильних речовин у надземних органах смородини чорно'1. //Тез.доп.наук.-практ.конф. "Досягнення сучасно'1 фармаци - в медичну практику". Х.:Основа, 1996. -С.208-209.

40.Кисличенко B.C., Маркова В.М., Криворучко Е.В. Влияние БАВ настойки из листьев смородины черной на клетки костного мозга. // Тез.докл.Рос.науч.конф. "Создание лекарственных средств". Москва- С.Купавна, 1992. - С.128.

41.Липофильные вещества некоторых видов растительного сырья. /С.А.Прокопенко, B.C. Кисличенко, Т.И.Исакова, Л.М.Серая //Тез.докл. IV съезда фармацевтов СССР, Казань. - 1986. - С.245.

42. Маркова В.М., Кисличенко B.C., Криворучко Е.В. Действие комплексов БАВ на клетки костного мозга //Тез.докл.науч.-практ.конф. "Биоповреждения в промышленности". Пенза. 1993. - С.27-28.

43.Перспективы применения лекарственных трав для коррекции отклонений в иммунной системе. /Л.В.Антипенская, В.С.Кисличенко, В.А.Егошина, Н.Ф.Комиссаренко //Тез.докл.науч.-практ.конф. «Актуальные вопросы фармацевтической науки и практики. Курск, 1991.-Т.2. -С.187-188.

44.Kislichenko V. Prospects of using the Black currant leaves for profilactis and treatment of certain deseases.// Abstract Book, IV Congress of the WFUMA, Ukraine, 1992. - P. 413-414.

3bíth про науково-дослщну роботу

45.Кисличенко B.C. Разработка технологии комплексной переработки листьев смородины черной и получение на его основе суммарных лекарственных препаратов. Отчет о НИР (заключительный) /№01944010649. - Харьков, УкрФА, 1994.- 13 с. (ДСП).

46. Кисличенко B.C. Создание и организация промышленного производства препарата на основе полисахаридного комплекса из листьев смородины черной. Отчет о НИР (заключительный) /№0195U015911. -Харьков, УкрФА, 1996. - 12 с. (ДСП). Кисличенко B.C. Фармакогностичне вивчення представниюв родин arpycoBi,

бруслинш, ранюшш i розробка на 'ix ochobí лкарських засоб1в. -Рукопис.

Дисерташя на здобутгя наукового ступеня доктора фармацевтичних наук за спещальшстю 15.00.02 - фармацевтична х1м1я i фармакогноз1я. - Украшська фармацевтична академ1я, Харюв, 1999.

Дисертащю присвячено питаниям комплексного фшшм1чногого i морфолого-анатом1чного вивчення вегетативних оргашв 30 представниюв родини arpycoBi, 7 - бруслинш i 1 - ранниковк В результат! експерименту було видьтено в шд1в1дуальном1 CTani i встановлено структуру понад 110 речовин: 4 похщних фенолу, 7 похщних бензойно?, 6 коричноТ та xiHHoi кислот, 7 похщних кумарину, 22 флавонощи, 2 катехши, 1 фосфолнпд, 2 хлорофши, 1 стерин, б кардюстероьщв, 7 жирних та 5 оргашчних кислот, 21 амшокислоту, 28 макро- та мшроелеменпв (ME). Встановлена дшамша накопичення ME в pi3Hi перюди вептацн, а також можливють залишатися у фармаколопчних засобах шсля екстрагування лшарсько! рослинно'1 сировини. Проведен! морфолого-анатом1чн1 i хемотаксоном1чш дослщження представниюв родин arpycoei i бруслинн1 i встановлен1 д1агностичн1 ознаки на piBHi i'x род1в. Розроблено 5 проекта ТФС:"Листя смородини чорноГ', "Настойка листя смородини чорноТ 70%", "DnoKopiSin", "Таблетки глюкор!б!ну 0,1 г", "Гранули raioKopi6iHy для длей". Розроблеш комплексы! технологи переробки листя смородини чорно'1 для отримання настойки i субстанцн "Глюкор!б!н", а також використання шроту з листя наперстянки шерстисто!' теля отримання препарату "Лантозид" i одержання лшарського засобу "Лантоглююн". Виявлена бюлопчна активн!сть глюкор!б!ну - протиалерпчна; настойки з листя смородини чорно! - г!поазотем!чна, д!уретична, репаративна; лантоглкшну та пол!сахаридного колмплексу з листя бруслини бородавчасто! - ¡муномодулююча та цитопротекторна.

Ключев1 слова: фармакогностичне вивчення, родини: arpycoBi, бруслинн!, ранников!; смородина, агрус, йонгга, бруслина, наперстянка, анатом!чна будова, ф!тох!м!чне i фармаколопчне вивчення, бюлопчно активн1 речовини, л!карсью засоби: настойка, гранули, таблетки, технолопя, стандартоащя.

Кисличенко B.C. Фармакогностическое изучение представителей семейства крыжовникые, бересклетовые, норичниковые и разработка на их основе лекарственных средств. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора фармацевтических наук по специальности 15.00.02 - фармацевтическая химия и фармакогнозия. -

Украинская фрмацевтическая академия, Харьков, 1999.

Диссертация посвящена вопросам комплексного фитохимического и морфолого-анатомическото изучения вегетативных органов 30 представителей семейств крыжовниковые; 7 - бересклетовые; 1 - норичниковые. В результате эксперимента было выделено в индивидуальном состоянии и установлена структура более 110 веществ: 4 производных фенола, 7 производных бензойной, 6 - коричной и хинной кислот, 7 производных кумарина, 22 флавоноидов, 2 катехинов, 1 фосфолипида, 7 жирных и 5 органических кислот, 21 аминокислоты, 28 макро- и

микроэлементов (МЭ). Установлена динамика накопления МЭ в различные периоды вегитации, а также их возможность нахождния в фармакологических средствах после экстракции лекарственного растительного сырья. В 26 видах исследуемого растительного сырья обнаружено 28 МЭ методом эмиссионной и атомно-адсорбционной пламенной спектроскопии. Впервые из представителей семейства кр1жовниковые были выделены тирозол, салидрозид, фенол и р-нафтол, галловая кислота, метиллгалат, 4 кумарина (умбеллиферон, герниарин, скополетин и изоскополетин); 5 оксикоричных кислот (п-кумарова, кофейная, ферулова, хлорогенова и неохлорогенова кислоты), 4 гликозида (гиперозид, рейноутрин, спиреозид, канабисцитрин), фосфолипид (лецитин) и стероид (р-ситостерин), 2 хлорофилла - А и В; а из представителей семейства бересклетовые выделены полисахариды, аминокислоты, производные бензойной кислоты (п-оксибензойная, протокатеховая, салициловая кислота и метилсалицилат), 5 производных коричной и хинной кислоты, 6 кумаринов (герниарин, скополетин, изоскополетин, эскулетин, эскулин и цихорин); б карденолидов (не только из семян, но и из коры корней): дигигоксигенин, канногенин, эвомонозид, глюкоэвонозид, эвоногенин; а также с листьев наперстянки шерстистой впервые был выделен и исследован полисахаридный комплекс и выделено в индивидуальном состоянии 6 кумаринов (эскулин, эскулетин, цихорин, скополетин, изоскополетин, герниарин), 2 производных апигенина: апигенин и космосиин, 2 катехина: (+)-катехин и (-)-епикатехин, хлорофиллы А и В, 21 аминокислоты из семян и листьев. Установлены основные диагностические анатомические признаки листьев смородины черной, красной, альпийской, крыжовника отклоненного, йошты и 7 видов бересклета: бородавчатого, Черняева, Семенова, карликового, иезонского, Маака и длиннокрылого. На основе морфолого-анатомического и фитохимического анализа изучаемых видов растений проведено хемотаксономическое изучение представителей семейств крыжовниковые и бересклетовые и определены их диагностические признаки на уровне родов. Определено количественное содержание различных групп БАВ в вегетативных и генеративных органах представителей рода Агрусовые, Бруслинные, Ранниковые. При помощи метода ГЖХ определено качественное и количественное содержание аминокислот во всех исследуемых видах сырья, а также в лекарственном препарате - глюкорибин. Было установлено наличие 21 аминокислоты, 10 из которых являются незаменимыми. Количественное содержание полисахаридов в листьях различных сортов смородины черной колеблется в пределах 12±2%, в глюкорибине - 33,41±2,5%, восстанавливающих Сахаров -13,71±0,35%, уроновых кислот, пептидов от 10,97 до 31,19 % в листьях бересклета бородавчатого и бересклета Черняева - 8,2±1,05% полисахаридов; в листьях наперстянки шерстистой 8,15±0,59%. При помощи гель-фильтрации установлен гетерогенний состав полисахаридного комплекса из листьев смородины черной (глюкорибина).

Предложены для внедрения в производство комплексные технологии -переработки листьев смородины черной для получения настойки и субстанции "Глюкорибин", использования шрота листьев наперстянки шерстистой после получения препарата "Лантозид" и получения лекарственного средства "Лантоглюкин". Обоснован метод - прямого прессования - для получения таблеток глюкорибина ОД г и изучены их физико-химические свойства, а также параметры качества, которые были включены в соответствующие разделы проектов ВФС. Разработаны проекты ВФС :"Листья смородины черной", "Настойка листьев смородины черной 70%", "Глюкорибин", "Таблетки глюкорибина ОД г", "Гранулы глюкорибина для детей". Определена биологическая активность: глюкорибина -противоаллергическая при полиинозах и дерматитах, контрацептивная; настойки листьев смородины черной - гипоазотемическая, диуретическая, репаративная; лантоглюкина и полисахаридного колмплекса из листьев бересклета бородавчатого - иммуномодулирующая и цитопротекторная.

Ключевые слова: фармакогностическое изучение, смородина, крыжовник, йошта, бересклет, наперстянка, анатомическое строение, хемотаксономия, фармакологическое изучение, биологически активные вещества, настойка, гранулы, таблетки, технология, стандартизация.

Kislichenko V.S. The pharmacognostic study of some species of Grossuiariaceae, Celastraceae, Scrophulariaceae family and development on their basis of medications. -Manuscript.

Thesis for a doctor's degree in specialty 15.00.02 - Pharmaceutical Chemistry and Pharmacognosy. Ukrainian Pharmaceutical Academy, Kharkov, 1999.

The dissertation is devoted to the phytochemical study of some species of Ribes and Grossularia genus (Grossuiariaceae family); Euonymus and Kolonymus genus (Celastraceae family); Digitalis genus (Scrophulariaceae family). More then 110 compounds have been isolated: 4 phenolics derivatives, 7 benzoic acid derivatives, 6 cin-namic acid derivatives, 7 coumarins, 22 flavonoids, 2 catechins, 1 phospholipid, 2 chlo-rophils, 21 amino acid and 28 mineral elements (ME). The dynamics of seasonal accumulation of VE of the some species of Grossuiariaceae, Celastraceae, Scrophulariaceae family has been studied. The anatomic diagnostic indications of leaves for species of Ribes, Grossularia, Euonymus and Kolonymus genus have been determined. The Temporary Pharmacopoeia Articles "Black Current leaves", "Glucoribin", "Tablets Glucoribini 0,1 g", "Granule Glucoribini for children", "Tincture from leaves Black Current 70%" have been developed. The biological activity of the medications, obtained from the leaves of the Black Current has been proved to have an antiallergenic, immunoprotentiator, anti-conceptive and antiblastic effect.

Glossary: pharmacognosy study, Ribes, Black Current, Grossularia, Ioshta, Euonymus, Digitalis, anatomic diagnostic, chemotaxonomy, biological activity, medications, tablets, tincture, granule, technology, standartization.