Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.07) на тему:Ветеринарные аспекты биотехнологии трансплантации эмбрионов коров

" Ъ ЛЬВ1ВСЙСА* АКАДЕ'Ш ВЕЛЗРИЯАРН01 МЗДИЩЯИ

На правах рукопясу

КЩА 1гор Миронович

ВЕТЕРИНАРН1 АСПЕКГИ Б10ТШ0Л0ГП ТРАНСПЛАНТАЦП ЕМБРЮН1В ЮР1В

16.00.07 - акушерство «а штучнэ оо!мен1яня

АВТОРЕФЕРАТ

дисгртацП на эдобуття наукового ступеяя кандидата вагертаряих паук

Льв1в - 1993

Дкоертад!я е рукошгоом.

Робота виконаяа на кафедр! акушерства та штучного ос!мен1няя о/г тварин Льв1всько! акадеглП ветерянарноХ медицвии.

Науков! кер!вники - Член-кореспондент УААН, заслугений д!яч наука 7кра!нп, профвсор Зверева Г.В. Доктор вэтернаарянх Еаук,: профвсор Хомин С.П. 0Ф!и№1 опонеяти:

доктор 61олог1чнйх науж.црофэсор Смояян1нов Б.В., кандидат ветеринарних наук,доцент ПарШ В.Г. ПровIдна орган!зац1я:

Кам^шець~Под!лвсышй с 1льоькогосподарський 1н статут. ■ Зашст дисертацО в!дбудеться " 1993 р.

_год. на зао!даня1 опац1ал*зовайо1£ ради Д 120*17.01 кра Львхвськ1й академП ветэринарно? медошшш. Адреса академШ 290010, м.Льв!в-Ю, вул.Пзкарська,50. 3 дисзртац1еа моша озяайомитисьз б!блхотац1 Льв1вськоЗЕ акадоШ ветэринарно* ыедицани.

Вчеяий секретар спец!ал1зовано ради доцент

е.Ы.Макух

Г. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

I.I. Актуальн1оть теми. До сучасних методiB вадтвореяня ыолоч-Eoi худоби сл1д в^даести штучне ос1мен!няя i трансплантаШю euöpio-ais,1 як! вваяаються найб!льшш в!дкриттям XX стол!ття в 61олог!чн1й .науц! i направлен! на широке використання генетичного потенц1алу ц!нних тгеьй-ших тваряя.

За оотанн! роки розроблено багато технологiinих прийом!в ! схем гормонально* обробки кор!в-дояор1в для стимуляцИ жиповуяяцИ, а такой х!рург!таах,а п!зя1шз нех!рург!чннх методiв одеркашш euöpioHiB i Ix пересадка psrpraiвнтагл, залропояовал i досконал! метода оц!нкя яко-ОТ! ЕЯМИТИХ eiiöpiOHiB i Чх заморозування /b.H.Rowson st all, 1969; S.lI.V/illadsen, 1978; b.ü.Donaldaon, 1983 }МЛ.Прокоф"ев,1983;?, 1.1.Сергеев, 1984 ;С,М.Х1лькевяч, 1987 ;В.А.ЯбяояСькяй, 1988 ;Ф.1.0отаако, В.В Л са-ченко,В.Ф.ДовгоаолЛ990;Б,В.Сг.?олян!ноз,1590 1 in./.

Поряд з шш залшаетвся недостатпьо вивченшл значения ветеряиар-них аспяет!в б!отэхнолог1У трансгааятацО еибр1он1в,котр1 стосуються метод!в п!дбору корiв-донор 1в,дотрималяя асептики 1 антисептика п!д чао вамиваняя ем0р!он!в,проф!лактшаг акушерсько! патологi'i та л!ку-вання донор !в з мэтою ix повторного вякорлстання.'

Невир!пеним залишаетьоя питания багаторазового викорястаяня ко-р1в-дояор!з у зв"язку з недостатн!м вавченням nepeöiry 1нЕолип1йин ароцзс!в у катц! та ix впливу на реакц!и язчш1к!в на повтори! горио-нальн! обробки.Мало визчзним залшаеться шгг&чня частота виниккення евдометрат!в в корiв-донор!в i ix роль у знияенн! ембр!опродуктшшоо-т!. Вивчаяня цих питань сл!д звазата актуальнш i uose спряята п!д-ввденяв ефективност! траясплантацП ембр!он!з не т!льки у кор!э,але у imroc вэд!в тварин.

1.2.Мата i завдання ¿госд!дяень. Мехов робота була розробка дея-кях ветерянарнпх аспект!в б!отехнолог1Х трансплантадН еыбр!он!в ко-р!в,направление яа п!двадеяня ефективност! того иетоду.Для влр!сеяня qis'i мети були поставлен! так! заадаяяя:

_ вгзначкта езекгявгпсть трал сел антацП ембр1он!в в умовах Льз1в-ськоХ облает! в задекност! в!д схема гормональной обробки,в1ку 1 породи кор!в-докор1в та 1ктервал1в IX повторная вшсористань;

- вивчити порзб1г гпжшцШю; цроцэс1в у матд! кор!в-донор1в п1сля вшгвання ембр!ои1в з врахуванням 61ох1м1чншс 1 ыорфолгаг1чних псказник!в тканин матки 1 стану яечяик1в;

„ вотановити частоту 1 кл!н1чнай переб!г ендометриту у кор!в-до-нор!в;

- розробкта комплекс ветеранарних заход 1в,направления на црофх-лакгпку сучШволюцП 1 запалення матки,нормал!зац1ю функц1оналыюго . отаяу язчник!в та збЬшленяя кратност! викоряотання кор1в-донор1в.

Т.З.Наукоза новизна. Вперие вивчена дина>л1ка 1нволюц1йяих процэсЬ в штц! кор1в-донор1в шелл вишваяяя ембр!он!в з використанняа кл1-н1чш1х,бактер!ояог1чяих,б1охШ!чних та морфолог!чних метод 1в досл!д-¡кень.Встановлек! причини * частота субЬгволюцП матки та ендомзтрат1в, а також Хх вгогкв на екбр1опродуктивн1сть 1 як!сть ембр1ои1в. На осяо-в! результата комплексаих доаидаень заярогояован! штоди реаб!л1та-ц-йно! проф1лактажи 1 терапН яор!в-донор1в,як1 дозволяясь нормал!зу-вати та актив1зузати овогенез,аб1льшти к1льк!сть повяоц!нних зародив та п1двкзчята ефвкгивн1сть трансплантацП ембр1он!в кар!в.РеабШ-тшпйна профиакгика 1 терайя включав эастосування сульфату цинку б пер!од гормонально* обробки кор1в-донор1в.проведения аутогедатерапИ, Барасакраяьно'1 новока'1ново'1 блокада тазового нервового сплет1ння 1 са-кац!!£ матка шеля вщдиванйя ембр!он!в розчиком ваготияу 1 внтйб1отика-ш.

1,2.Практичне значения роботк.Запрогонована схема реаб1л1тац1й-ноХ проф1лакгикк I терапН кор!в-донор!в сприяе п1двшдешш ембр!опро-дуктиваост1,з тому числ! виходу поеноц!шшх ембр1он1в придатках до перенесения,продовяешш терм!ну використаняя високопродуктивншс кор!в-донор1в,що забезпзчуватиме пост1йний ритм робота центр1в ю переоадц! ембр!он!в та IX економ1чну ефектяшйсть.

Результата робота впровадауютьоя у Льв1вському б1отехнолог1чному центр! та господарствах облает!,а такоа використовуються в учбовому процес! пря п1дготовц! зооЬшенер!в, ветеранарних л!кар!в та переп1дго-товц1 слухач1в факультету п1дващення квал1ф1кацН у Льв1вськ1й Акаде-м11 вэтеринарно! медицина.

1»5.Апробад!я одержаних результат}в. Осяовя! результата досл!д-гекь до создались на пзра!й Реопубя1канськ1й науков!й конферзнц!!

"Б10технолог1чн1 досл!дяення 1 перспектива IX розвитку"Дьв1п,1990/; ВсесоюзяШ координащйн! рад! "Шдсумки науково-досл!дша роб!т по зоог1г1ен1 за 1986-1990 роки I завдання НДР на перйд 1991-1995рок!в" Дьв!в,1990/;М!гнародн!й конферэяцП .прлспяченхй П0-т!й рхчяищ з 'дая засяуваяня !нститутуДьв!в,1991/;Всесоюзн!й науковй кокфергяцП, "прясзячегпй 140-р1ччв Xapкiвcькoгo зооветеринарного 1нс?итуту ! м. М. БорясеякаДарк! в, 1991/.

1.6.Пубя!кац!1. 0сяовн1 положения I результата дося1даень опубликован! у 8 друкованих роботах,в тому чясл! вэдадо '¡нформацЫний лясток 1 методаган! рекомендацП.

1.7.Структура i об"ец роботи>ДиоеРтад!я викладена нг, 163 сторонах маиинопасного тексту 1 вюгочаз в себе встуз.огляд л!тора?ури,влас-н! доел{даеяяя,заключения,висновка 1 пропозвдП для варэбницгва.Дясер-тац!я м!отить 13 таблиць I 16 фотограф Ш.Список л!тера?ури включав 226 дяерел.в тому чясл! 132 на укра1"нськ!й 1 роо!йськ1й швах 1 94 робота зарубЬнах автор!в.

2.МАТЕРШ I МЕТОДИКИ дошдшп.;

ДоогЛдЕенЕя проведен! протягом рок!в в лабораторИ ка-

федри акушерства Льв!воько? академ!! ветеринарно! медицина, у Респуб-л!каяському центр 1 трансшштацН ембр!он!в I пункт! го пересади за-родк!в кор1в радгосцу "Яовтяевий" Пустошгг1всвкого району Льв!есько* облает!.

Виробяич! досл1ди проведен! на коровах-донорах н!моцько'/ червоно-рябо1,голштянсько1 1 м!сцавоУ чорно-рябо? породи;коровя за в!ком роз-под!лялись на так! групп: до 4 рок!в, 4-6, 7-10 ! отара! 10 poKiB.Bc! корови бузш оередньо! вгодоваяоет! 1 на хвор!ли гострлмя 1нфекц}йи;2.с! хворобами,а-коровя завезен! з ФРН 1 ВеликобрятаяН витрилан! на карантин!.

Для виконання поставлених завдань робота проводилась у трьох на-прямках:

- назначения ефэктаэяоет! вшсористаяня кор!в-дояор!в з врахувач-им породи,в!ку,схеми гормонально! обробки,терм!я!в повторного ввздея-т гормоя!в,часу вимивання ембр!он!в,осойливостей пе^.збк'у статэ-зн* 51кл!в ! проявления феномен!в стад!* збудаеняя;

- вязчеяня переб!гу !нволюц,йяих процэо!в в органах розмяс^еккя ир1в-донор!в п!сля вимаваяяя ембр!он1в;

- встановлення частота суб!яяолвцН та еадомегрету у кор:л-доио-|!в п!сяя одзржаяяя ембр!он!в,фории 1х переб!гу ! розробяа 1х рофЪгаюсшш, з метоп зб!льяеняя кратност! викорзстаняя кери-дсаорхв.

У вс1х п!ддося!дних кор!в-донор1в проводили клШчу;« хе вклягаало визначешш стану оргая!в 1 систем оргоч!зиу за :лг'-.'ло

прийиятою у клппчн1й практиц! мотодикою.

В дсо/пдкх I контрольн! груш корови-донори избирались за принципом аналогов.

В перзШ серП досл1д1в обробку кор!в-донор1в гормонами проводили за прлйнятима у практяц! схемами з внкористшшям трьох гормональна препарат 1в: фол 1кулоотигдулюшого /3>СГ/-виробницгво США,фол1котро-пнгу-варобкзцгва Чехословаччини 1 фолхтрошну-виробнялтва Каунасько1 б!офабршш.

С:шхрэя!зацш охота у корхв-дояор1В проводили введениям синтетичного аналога простагландыяу альфа,естрофану.0с1мен1ння кор1в проводили через 48-56 годин п!слл введения естрофану.трьохкратпо; в доз1 сперма було не меяше 45 млн.активных спермIхв.Вимивання ембр1о-н}в проводили на 7-8 день шсля осхменгння.За результатами оценки ембрхони д1лшш на дв1 групи.До период в1дноснши повноциш 1,прлдатяI , для пересадки ембрхони; а другу трупу складали не повяоц!шп зародки, як1 були не првдатн! для трансплаитацП, а такоа незашг1даен1 яйца-кл1тини.

В дах же кор1э вивчата деребхг 1нвашоц11 ыатки 1 яечнякхв до проявления стад и збуджеяня статевого. циклу.

Для проведения б10х1м1чиих 1 г1столог1чннх досл1даень еедомет-р1и частину донор1в було забито через р!зн! строки п!сля вимивання ем(Зр1он1в - в день вимивання.нд четвертий день теля вимиваяня 1 в першу стад!ю збудаення статевого циклу.

В другой серП дослШв коровам-донорам п1д чао гормонально* об-робки вводили гонвдотропЬш разом з 1&-нии розчином сульфату цинку, яккй за данями ряду автор ¡в п!дсшпоб 2х дхю,а такок вивчали вплив аутогемогерап 11 1 парасакрально! новокашово! блокадк тазового нерво-вого енлегхння на переб1г хнволюцШих процео1в в ендометрП пхеля вимивання ембрЬнхв. У корхв дано? групи методом Шопо15( брали ^сочки тканин матки для г!столог1чного 1 б1ох1м!чного аяал!зу,а також кров з ярешо'1 вени для вазначеняя вм!сту 1муноглобул1н1в,

В трет!й серП доол!д1с вивчата динам1ку 1нволюц1йншс проде^в у матцх.частоту П суб!нволюцП 1 розвитку залальних процес!в з ен-дометрШДля визначеяня дккш.пки розвятку зм!н в матц! пicля вимг ан-ня ембр!он1з проводили заб1й кор!в з ознаками суб1нволюцН 1 ендомет-риту;при цьому визначали макро-! м!кроструктуру отатевих орган 1в.

У юр1з з явищами оуб!нволюц11 1 задалеяяя матки проводила бак-тер1олог1ч:-:& досл!джеяня вм1сту пороянини матки з визначениям чут-ливост! вздЬгених м1кроорган!зм1в до £нти0хотик1в,що було використа-но для розробки реабШтац1йно!£ профилактики i торапН ендометриту у кор!в-доног1в.

Б!ох!м1чне досл!дкення вытачало визначення загальяого б!лку за JIoypi.raiKoreHy адтроковш методом no Seifrer et oil .описании М.I.Прохоровой i З.Н.Туп1ковою /1966/,суми цукрхв методом v/.s.Treweiy-t,n, J.B.Harrison . в модиркацП 1.Д.Головацького Д961/,молочну кислоту методом J.B .Вагкаг, '9 .н. Summerson .описании I .Д.ГолоБацьк1г.'/19о1/, "М. ¡.Прохоровой i 3.H.TyniKOBOio Д966/,активн1сть луяно2 фосфатази за методикой Боданського, описанов е.Щёкл1ком Д966/ та загальний вм$ст ¿мукоглобулппв за MainiHi.

Максоскогпчнэ досл!дденяя органíb розыноаедая заботах KopiB виз-началл гаяязш огляду, а гхетологтай препарата виготовляли за метода--кою I.M.Афанасьева Д967/ i фарбували гештоксил1ном i эозином.

5актар1олог!чнд досгпдяеняя вм!сту матки i церв1кального слязу зд1йсневзля 1ш:убуванюв4 проб з початку на 0,1$ пептона1й еод1 при + 37° 24 годиня,гот1м робшги nooiB на середозще Ендо для виявлення кииковоЗЕ палшки,' а п!сяя посхзу на 6,5^-ний сольовнй бульйон внявля-ли коков i форш г.йкрооргал i зм íb.Ш сля 1нкубуваняя прэводився nepscis на швтково-сольовий агар з вятримуваняям 24 годши при +37°Лате-р!ал з koshoí колонП середозища Ендо перервали на середовищз Ольке-' нзцького,1 а з яовтково-солвового агару на 2% и"ясо-пзптснн:ы агар. Зг1дно 1снукяих toctíb диференц!юзали палячковцщп i kokobí форш 1д1кроорган!зм1в по дов1даику Bergeys Д984/ i В.1.ПокровсьяогоД985/,

Результаты досмгёдаень статистично обробляли за методикою 1.0.03-з1яаД960/ t Е.В.Монцзз1чэте-ЕршгенаД964/.

з.кгзгаьтАТи досапдшь.

3.1.В$ективн1оть використання kodíb-johopíb з впахуванням по роли.в!ху 1 схеш гормональноt обпобкя.

Нами проведено лор1шялгну ortiíixy ствдулюючого вплигу трьох го-зздотрошнк препарат 1з - фоя1кулостимулзаючого гормону /США/,фол1ко-гроп!ну /Чехошюва<тша/ i фол!троп1ну,який вяготовляе Каунасьяа 6io-рабряка. Bol ai прзпарати s нрироднього походаення i заготовлен i í3 Е?1етф1з1а овиней*

Достов1рно1 pí3hsmiy pl'i застосовазих препарат íb нэ було бпяв-хено. Так,в1д кор!з-дояор1в ni сля введения ФСГ i фол1котрошну було >держано 8,6-9,9 i 8,1-1,4 ембр1ояя, а П1сля обробки фол1троа!яом >еакц!я була деио вкщою i було одэряано 9,3±0,7 е:.:бр!они.

IIoBHoaiHHÍcTb одержаннх ембр!он1в такоя достов!рно не В1др1зня-:ася y-BCix шддосд1дних трупах KopiB i стаковнла 4,12+-0,9; 4,2^2,0 : 3,8т3>7 повноц1шшх ei.i6píomi на одно зимивання.ко могка розц!нцза-'И як 1дентичну Д1Ю стямулшних препарат 1э на статев! залозп kocíe-;oHopiB. Шдтвердаенням цього ыояна рахузати показники be¿zt;dc дегз-

нерованих ембр!он!в i незашпднених яйцекл!тян,якх такок достовхрно не вадр1знялись у кор1в-донор1в bcíx трьох груп.

При цьому сл!д вхдайткти.що кратность í доза введения bcíx трьох препарат íb тактично була однакова.

Дан i про заяэюпсть реакцй' яечлжйв на гормональну обробку в!д городи i BiKy кор!в-дояор!в е в литератур:, але вони не однозначна а теку цз питания було поставлено для вивчеяяя i в HaniiS роботх-

Дяя досл!ду було взято 1юр!в н!кедькоХ червоно-рябо!',голштшсь-ko'í i mícuseoi чорно-рябох породи: схема гормонально! подготовки ко-pi3 була однаковою, корова зяаходьлись в однакових умовах год!влх i утрш/дння. При цьому внявлено деяку р1зницо у виратсеноот1 рэакцН ясчпшав у KopíB рхзяих порхд. Найбивш виракеною реакц!ею на горко-налъи! пропарати вхдрхзнялисъ корови хпмецькох червово-рябо! породи» у яккх шеля стимуляцГх було выявлено 8,8¿I,5 ковтих т!л, тодх як у корхв голштинсько! i MtcusBo'i чорно-рябо! породи реаквдя яечншйв була дещо нютоа /7,3^1,2 i 7,0±0,7 жовтих т !л/.

В!д кор}в н1кецько1 червоио-рябо'! породи одержано по 4,2^1,4 повяощнних ei.ídpioHÍB в середньому за одне вшлявання, тодх' як вхд кор1в голштинсъко? i чорно —рябоi порода лине 3,0^0,5 е:лбр!а;;и.По;.;1т-ноа тахоя була р1зяиця у кхлькост! дегонерованих ембрхолхв i яйцзклх-тин;якщо у kopíb голштинсько* t mícusboí чорно-рябо? городи ix було 1,733,3 i 1,4±0,4, то цей показкик у itopiB нхмзцькох чарвоио-рябоХ породи стаковив 0,9±0,6,.тобто був достов1рно никчий.

Одерганх дан! показують певцу м!нпородну особлиэхсть орган1зыу kodíb у проявленн! реакцй статевих залоз на дш гонадотропних гормон íb.

Наш! спостереженшх показали,що говяе значения мае такой bík кор i в-донор i в.Тону ми пвдхбрали 4-ри груни кср!в-донор1в: в першу трупу входили молодх корови вхком до 4 рокхв, в друт!й rpyni були коро-ви bíkom 4-6, трзт!3 - 7-10 i четвертхй - старшх 10 рок!в.

0ц!нюзчи KÍJibKicHi гоказннки говноц!нних ембр!он!в мокна в!дзна-чят;1,цо найкращх результата були одержан: в!д кор!в середнього в!ку /4-6 роклв/, у яких реакцхя на гормоналъну обробку була найвшцов i б!лыз стаб!льною. За три послхдовних вимиваяня в!д кожного донора дано! групи одеркано по 4,3 повноц1нних ембр!опи,при реакцИ яечнш^в в!д 9,6*0,6 до 8,Orí,0 ховтих т!л. У кор!в-перв!сток/в!ком до 4-х ро-к1в/ цей показник був дещо никчий i становив в!д 2,6?0,5 до 2,5т0,6 ембр!они на одну корову,

Досеть влсокоа була ембр1опродуятивн!сть i кор1в bíkom 7-10 ро-kíb. При пзршому взшванн! було отрнмано 7,6^1,0, при другому -1,2 i третьому - 5,2^0,9 ембрЬки. I найменпшЯ вих!д ембр!сн!в був '

у кор!в старших ТО ромв;у них не тхльки зпижувалась загальяа ембрю-продуктивя 1 сть, але й пдашдувалась кьтькготь недавнощннлх зародк1в. Сл!д вхдзначлти.що незалекно В1Д в1ку кор1в-донор1в,реакцхя ясчшкив на гозторну гормональну сбробку зшслузалась на фон! збхлкденяя нзпов-НОЦ1НЯИХ ембр10н!в 1 яйцеюптин.Заслуговуе такоя на увагу той факт, що з п!двдиеяяям загально!" ембрюцродуктивяост! зб1льыувалась к:льк1-сть дегенерованих ембр!он!в 1 яйцеклшда при зменшенн1 гоенощниих зародк!в.

Таким чином, ж1льв!сть в яечняках корхв-донорхв ковтих Т1л не моана завдди сшвставляти з 1пльк1ст;з вдалених яйцеюптин, бо аовто' т1ло мота утворитись на ьйсвд атрезозаного фольчула при вдаутност! свуляцхх,

ЗабМ корхв-донорхв у р!зн1 пэр10ди пхсля гормонально! обробки показав нор1вном!ркз дозр!ваяня фол1кул1в I розтягненяя строк!в ову-лящ!,що йуло причиною п!двищення кхлькост! незагопднених яйцэклхтян.

3 необх!да!стю багаторазового використаяня кор^-доиорхв.вгш.'ш-ла потреба вивчення строкхв завершения 1нволвц11 матки П1сля вимиван-ня е!дбр1он!В.В зв"язку з цим були проведен! досл!ди яа трьох трупах кор!в,гормональну обробку яких проводили через 60,90 1 б!льше ЭОднхв п!оля вимивання ембр!он!в. Аяал!з результаг!в дослхду показав,що найвкщ! гоказники ем<5р1опродуятишост1 бргл одержи у кор!в, я:с;х стищулввали нз ранше 60 дн!в п!сяя останнього вимивання ембр1он1в. В!д них було одержано б!лвше ембр!он1в, в тому числх ! повноц!нних. Так,при хптервалх г.ин вшяваняяма 90 дн!в було одерзаяо 4,0^1,9 ! 3,8-0,7 повноц!нних ембрхонхв, а при !нтервал! до 60 дай в - лета 2,7±1,1.

Одержан! дан! дають п!дставу ввакатя, що нормал!зап!я функционального стану ендометр!ю у кор!в-донор!в п!сля вимивання екбргапв проходить повально 1 в!дрхзняеться вхд !нволюц1'х матки у корхз як не оброблених гормональнтш црепаратами, так х гпсля нормаяьних родхв,

. Таку осойлив!сть шкна пояснити там, що вимцваняя е:дбр!ои!в е штучне перериваяяя ваг!тност! на ранн 1й стад:!' розэнтку зародка.Прз цьому наступав раптовий розрив нейроендокрияного зв"язку матки-ясчни-к!в ! Нпоталамо - Г1поф1зарно1 система,в!даовленяя якого датребуе яормалхзацП функцП кожяо'! ланки цього складного ланцюгу.

Отке.введения гормональная препарат1в донорам до 60 дн!в п!сля зимиваяяя ембр!он1в мохе призвести до гояви захисно? фхзюлог1чно? реакцп у вагляд! депрзсН реакци яечяикхв.яка затягуеться на р1зн! герм1яи.

Досявджеяяя яечник!в теля забою кор!в-донор1в показ зло, цо зял-хення ефактивяоет! гормонально! обробки коге бути аов"яззна !з затр;::*

кою росту окремих фол 1 кулIв 1 розвитком кхст з IX наступною лютейп-зацхеа.

Пстолог1чним досл1даеяяям ткания матки в день вимивання 1 через 4 дн! пхсля ньогз бузхи всталовлея: ознаки г1пертрофП маткових залоз,розшреняя хх просв!ту 1 заповнення його секретом. Егител1й маткових залоз мае призматичну або куб!чну форму;ополучна тканина навколо маткових залоз йфхльтрована р18ними юптинними елементаш;. кровокосн! судяни розширен1, а в окремях д!лянках пом!тно розрахлен-ня тканина з наявн1стю шптинних елемент1в.

3.2.Переб1Г 1кволищйних про;,зсхв в матц! кор!В-донор1в.

Техяолог1я трансплантат'* ембрхоя1в включае трьохразове ос!ме- . н!нпя донор1в та вшивания ембр1он1в шляхом введения в матку катетера 1 влпвання р!дини,Тому при виконаня! процедури вимивання еабр!о-н!в не викгаачена шжлквхсть трав-лування ендометр1ю та шкробного об-с1менпшя, що шяе супроводаузатись змшаш слизовох' оболонки матки.

Слад враховувати такоя,що корови-донори використовуються для одерзання ембрюнхв не один раз, а це значить, що з кош им повторениям процедура ггёдвищуеться небезпека травмування тканин матки I роз-витку запалення. |

Не виключено, що затримка перебхгу 1нволюц1йних процес!в в мат- ; Ц1 моге в1дбивагися на стая! яечникхв 1 виклякатя змеяшення емйр!о- 1 продутивностх кор!в-донор1в. Тому вивчення особливостей перебхгу 1нволюц1йних провдсхв в матц! 1 фактор1в, якх ТСх гаяьмують, дасть : мохлшз 1сть продовяати вшсориотаняя кор1в-доиор1в.

3 щею метою було проведено доел ад на двох трупах кор!в,в1ком 4-6 рок1в, по 15 тварин у кокн1й,

Гормональну обробку 1 ос1мен1ння кор1в проводила за однаковов схемою.У кор!в доел¡дноГ групи на 7-8 день. шеяя ос!мен1ння вимивали ембр!оня, а у контрольной груш ид процедуру не проводили.

Стан матки 1 яечншив у кор1в визначали шляхом вагинального 1 ректального досладненъ, а в ад чаотши кор!в брали дроби евдометр1и методом бюаси для г!столог1чного досл1даення. У вс!х кор!в проводили бакгер1олог1чне досл!дження вкмивко¥ рвдшш.слизу 1 змивхв з 1дентиг1кац!ею вщЦлених ы1кроб1в 1 визначеяням Хх чутливост! до антлбютик1в.

На друтий день п!сля вшивания ембр1он!в у досл!дншс кор!в було в1дм1чс;ш набряк 1 г!перем1ю елизово: оболонки п!хви.При пальпа-«11 матки через пряму киаку в!дчуэалось округл1с?ь 11 рог}в 1 сяабка болюч!сть;ц1 ознаки були б!лыпе вираяен! при досл1даен1 кор!в на 7-8 день п!сля вимивання е:лбр!он1в: роги матки не т1льки були дещо

збхльшен! i tíoличi, але i слабо скорочувались при пальпац:i.

Наступив досл!даеняя корхв обох труп проводили через koshí три тикнЫз 15 itopiB контрольно! групп, як™ проводилась гормональна обробка i осшенпмя, отелялось 13, в тому числ! 2 корози принесли двхйнят, а у двох не ваг!тних виявлено kíctií яечяпк!в.

Дося!даепяям стану матки KopiB дося1дда1 гругог через три thhhí п1сля вимивання ембр!он!в виявилк вирааене збЬтшекЕя рог!в матки та в!дсутн1сть скоротливо!" функцП. В яечниках фол!кули не пальпували сь, a eobtí т!ла знаходились на резнях стадиях perpecii.

Вивчення ricTonpenapaTÍB 1з рхзних д1лянок матки падтвердило затршку ¡нволюдхйних цроцесхв в нхй.

Вхда!чено ознаки rtnepTpoáii маткових залоз.Частила маткових залоз мала розширений проевiт з наязнхетю секрету, еп!телхй маткових залоз буз змхнений з переродненням кллтинних ядер. ¡Шцями сполучна ткаякна хлатки розрихлена, з вираженою кл1тиняоа 1нф1лътращею;на окремих д!лянках матхгав! залози були у станх гхпофункцП.

Результата проведения дослхдяень показали,що у бгльягастх кор!в-донор1в хнволювдя матки проходить повиьяо.

Т1льки у трьох KopiB ixie'i груш було встановлено роземоктуван-ня яовтих т!л i picT 2-3 ;*ол1кул!в, при цьому вхдяовхдно змЗшхлась i матка;вона не тхлыст змениилась у po3i,iipi, але i бхлыи активно pea- . гувала на пальпацхю. Через три да i в щах корхв проявилась стадхя збудаення статевого циклу при наявноотх дозрхваючих фолiкул!в у яечниках. У чотирьох KopiB було виявлено субкл!н!чний ендометрит, який характеризувався озяаками ущ1льнення тканин матки i вид!леяням под час TÍ4!ffl мутного слизу. На протязi п"яти хлсяцхв пхеля вимивання у шести кор1в в!дяоешшсь статевх цикли i вони були використанi, ЯК донори.а у ДВОХ KopiB розвинулясь KICTII HG4HIÍKÍB.

Для виявлення фактор1в, як1 i-атримують nepe6ir 1яволюздйнях процесхв у матц1 П1сля вимивання ембр10н!в,ми провели бактер1олог!ч-на досл!диеняя церв i кальяо го сяизу i выхегу матки д}сяя Еимивання eM6pioHÍB у кор!в-донор!в.

Контролем служили корови.яких пхеля гормональноi обробки лише ос'ченяли.Було встановлено, що шеля осхмен!ння KopiB м1кробне затруднения трв!калыхого сяизу було не зяачяпл. В той час у досл1дн1Я rpyni через 4-5 дн!в п1<хчя вимивання ембр|он1в не було нi oíhíc'í короли з стерильной пороки иною матки; при цьому збЬхькувався вддовий склад м1кроб1в,вад1леншс з вимивно* р!дини. Bel ввд1лен1 м!кроорган1г ш були nepeBipeHi на чутлив1сть до антиб!отик!в.

Всього з матки корхв-донор1в дослвдно! групи було вщцлено 12 ввд!в MixpoopraHis;,üB, серзд яких переваяаля: Acinetibacter, staph, tljreua, Bacillus oubtilia, E.Coli, Enterobacter, Bacillus сегеиз, S.haemoliticus, Micrococcus , Itiorg. morganii, Strep, aaprophiticua, Proteus vulgaris, Paeudononas pyocyaneum.

Серед aiiTiidioTHKiB до яких вдавились чутливяыи взд1ленг uiKpo-би «йд назвати: гентамхцшх, кана\йц»ш, левом1цетия, полш!ксин, нео:л i щш, карбен i цял ia, стре птом i цш, т етрацякл , еритро;,пцхн, пея!вд-XiH.

1Лутлив1сть до антибхотикхв м1кроб!в,взд1лених з матки Kopia-aoHopiB

Ввд м1кр£б7в j "МтлбТотж^до-^ чутлйвТ ~

1. Acinetobacter Гентш.ццин,кана1л!цйн,тетрацикл1н

2. Bacillus cereua Карбен1дал1н, левоыхцэтш

3. Bacillus aubtiiis Карбен 1 цпл in .левом iцэтин ^ тетрадакл in, ерит-

р0м1цин

4. E.Coli Геятодпдаа,карбен 1цлл in,левом!цетин,тетра-

цикдiH,вритромхцин

5. E.Coli Чутлив1сть до антим1отик1в не виявлена 6.. Enterobacter Гент&м i пян,канам!циа,тетрадка in

7. Micrococcus Карбен iщшih , стрзптом1цин .тетрацаклin

8. i,iicrococcu3 Чушшоть до Bcix випробуваних антибхоти-

KIB

9. iiorg. morganii _ Гентам!цин.

10. Proteus vulgaris Гентам1цин

11. Pseudomonas руо- Неошвдн.тетращшпн, шл1мхксин cyaneuia

12. s.haemoliticua Гентам1цин,канам1цин.тетрациюпн .еритром!-

цин

13. strep.saprophiticua Карбен{цил1н,пол1м1ксин,тетрацикл1н,еритро-

мхция,пен11щл1я

14. staph, aureus Гентамiцин,левом!цетия,пол 1м1ксин.тетрадик-

л1н

3 даяих таблиц! I видно, що один штам E.Coli не проявив чутли-BocTi до вшсористаних нагла антиб 1отик1в, в той час як одия штам м!к-рококуса виявгвся чутливям до вс!х згадаяих црепарат1в.

Результате бактер10лог1чних досл!джень вм!сту матки. кор1в-доно-piB п1сля в:шдвакня ewdpioHiB використан1 нами для розробки метод!в cmianii порокнини матки.

- п

3.3. Частота 1 клШчний дерзбЬг ендометриту у кор!в-донор!в 1 метода проф!лактшси.

Вивчення перэбхгу 1нвблюц!йшсс процес!в у иатц! 1 яечпиках та бактэр!ального стану пороянини матки кор1в-донор1в шсяя вимявання ем-: бр}он:в дало можяив!сть виявчти частоту 1 причини розвитку запалення ендсметрш.

Протягом 4 роклв п!д налим спостзрэженнягл було 112 кор!в-доно-р!в, у яких пер!одично спостер!г&чись р!зн! в¡давления пзреб1гу ста-тевих цнкл!в. Кл!н!чке г лабораторяе дослдаення данах кор1в дозволило еиязяти наступи! патолог!чн! процеся з органах розкноження.

2.Частота патолог!'!' орган!з розмнокеяяя у корхв-донор1в ембр!он!в

Патолог!я матки Патолог!я яечникхв Патолог!я яйцепрово д!з

хчэстоий : серятин ендомет-: ендомет-£ит : опт Церв! цат йхсти : дхсти : иерсистент-фол!ку-:жовтях : гп яовт! л!в : тхл : т!ла

12 74 25 52 34 41 4

Прямхтаа: неспхвпадаяня цифрових дааих пов"язачо з там, ¡до така патология як к!'ти, пзрсиетонтн! аовтх тма, цервхщгся рееструвалнсь у кор!в не тхлыси як самост!йн! процеси, але 1 при патолог^" матки I яйцепровод!в

Анал!зуючи дан1 таблиц! 2 монна в!дзначитн, що у 61лыиост1 корхв-донор!в пергваяали субклШчн! I рстз гоотр1 катаралън! ендометрити. Залатан! процэси в матц! част1ио судроводкувались розвггком к!ст фо-л!кул!в 1 новтих тЬх, а такоа затратою еовтих т!л з яечяиках. Одно-часно у чаотини кор!в д!агнозували сачостШе ураження статевих залог у виглдд! фол!кулярних к!от, персистенцГ1 говтого тыа, а також сальп1нг!тк. У хвор»: корхв спостерхгаяись анарродиз 1я ! неповноцхн-н!сть стад!1 збудйення статевого циклу.

При дося!даенн! г!стоиреиарат1В !з тканини матки кор!в при суб-кл!н!чному ендометрит!" на»ли виявлеяо розростання сполучно! тканини, р!зке ззунення кровоносних судии, атрофло маткозих залоз, а у бага-тьох д!лянках вдопчано виражену юйтинну 1нф!льтрац!ю ткачин матки.

Высока частота ендометриту ! патолог!! яечник!в викликала необ-х!дн!сть пошук!в ефективних метод !в проф!лактики ! терапп шэр1в-до-нор!в з метою пДдвищення ефективност1 трачсплантацП еыбр!он!в.

Розробка метод!в проф!лактики субшво.чвцп матки ! ендоыетрсту базувалась на результатах кл и!чнах,б1ох1мIчн их,бакт е р!олог!чнях ! дар5олог!чнах досл!дяень, що Сук о подставой для комплексного вакоряо-

тання патогенетично!, неспещфхчно! \ симптоматично!" терапП.

Для п1двщення актнвност! овогенезу 1 одержання повяоц!ннкх ем- ■ бр!онхв т застосували розчин сульфату цинку, вяходячи з даних АЛ.Войнара Д960/да,сгОп, А.НеяПз, и.Сгоп Д977/ про гозияишшй вплив цього ы1кроеле.менту на ввдтворну функц!ю за рахунок п!дсияення дН г!поф!зарних гормон!в на статев1 залози.

Двохразове введения коровам-донорам 1% розчину сульфату цинку в перIод 1х гормонально! обробки збЬгьшияо в явчниках к!льк!сть жов-тих тгл до 12,1 тод!, як у кор!в контрольно! груш IX було 8*6 на фон: зменшення неовудьованих фол!кул1в. В!д кор1В дося1даох груш було вшито б1льше ембр!он1в, в тому числ! ювноц1нних /табл.3/.

Нами такоа вивчено вплив дзяких метэд!в роаб!л!тац1йко1 тераш! на, строки вхдновлення статевих цакд1в у кор!в-донор1в п!сяя вишзан- ■ ня смбр10н1в /табл.4/.

Одночасно да провели вивчення 1нтенсивност1 деяких метабол!чних процэс!в у тканин! матки, враховуючи функцхопальний зв"язок II !з ясчниками /табл.5/.

Анал!зуючи дан! таблиц! 5 можна в1дзначиги овоер!даий вшшв сульфату цинку на переб1г б1ох!м!чних процес!в »-тканинах матки; реакц!я матки на введения щнку дещо в!др1заялась в!д реакцП на коы-шхексну д1ю аутогемотерапП 1 парасакральноХ новока!ново1 блокада. Особливо цэ стосувалось лужно! фосфатази, активн!сть яко! в пор!вня- . н! з контрольними коровами п!двищллась майке на 10$ (з 355,12 до 413,81 мкмоль бета-гл!церофосфату в 1г тканини за 60 хзЛнкубацН). 0деркан1 дан! сп!впада.таь з результатами досл!даень мт.ОгОп Д977/, який показав,що цинк активгзуе ферментн! системи. Моаливо це пов"я- : зано з активхзац!ею процдсу фосфоршпзвання,' цо ов!дчить про п!дви-щення обм!яу фосфорних сшлук в ендометрП при !нволюц!йдих процеЬах ! у матцх.Шсля введения сульфату цинку опостер!галось зншсення суш цукр!в I гл!когену в тканинах матки з тенденц!ею до п!двищення вм!сту молочно! кисяоти,що може св!дчити цро 1нтен0яф!кад1а вуглеводнок» обм1ну.

Виявлене нами зб!льшення в тканин! матки донор!в суш пукр!в ! : гл!когену шд вшивом аутогемотерапП х параоакрально! •новока1новох блокади п!сля вимиваяня ембр!он!в,супрэводаувалось нормальним пере- ' бхгом !яволшц!йних процес!в в матц!.

П!сля реабШатацхйно! терапИ було встановлено п!двщення р!в-ня !муноглобул!н!в в кров! кор!в-донор!в,що сприяло нормал!зац!1 !н- ■ волщьТних процесхв статево! система. Так,у кор1в першо! групи,яким вводили сульфат цинку.! робили аутогеыотерап!га та парасакральну но-вокахнову блокаду, вм!ст 1муноглобул!н!в пцдощився п1сяя горыональ-

о. ииказникд полювуяяцп у кор1в-донор!в п1одя комплексного застосування гормональних препарат 1в 1 сульфату цинку / а-Ю/

НВимйто ё?.йрТои1в I яйцзклТтш"

~~ ТК1льК1Сть~:К1льй1сть Т ?.Рм :жовтих т1л:неовульова:~

!В _!Ш!||1в!: 1 Бсвог°_;_НормалЬних ; Дегенерованих

¡¡£м 171 1,4± 0^4? 8,7^1,0

Р 40,02 <0,05. <0,02

ь£м 8,3*0,63 2,7- 0,53 5,5^0,63 3,1±0,48

Г р у п и кор!в - донор1в

в ТОМУ ЧИСЛ1

Яйцекл1тин

Доел¡дна /сульфат цинку /

Контрольна

7,5*0.88 <0,Й01

0,9* 0,31

<й,оЗ 2,0* 0,33

0,3? 0,15 >0,3

0,4± 0,22

4. Терм1ни проявления першого статевого циклу у кор!в-донор1в п!сля - вимиваняя еыбр1он!в

' "ТТерШни" Т проявлен-:

Трквад1стт.~фвномён1в~ 7год7'

Г р у п и кор!в - донор1в

Загальне збудяенвя

Охота

0вуляц1я /п1о-ля закШчеяня. охоти/

Пекл.- Сульфат цинку,ауто-гемоте рап1я, ларасакральна новокапюва блокада 5 Ь&л Р 27,0±3.28 <0 Л 24,6+1,08 • >0,б5 . 19,0*1,0 <0,61 10,0*0,71 >0,б5 7, ГО.75

Друга. Аутогемотерап1я,па- рас!лральна новокахяова ам.чзда 5 Р 26,2*3,51 <0,2 25,6*1,36 >0,5 18,4*0.93 ¿0,01 I0.3i0.6fi ¿0,05 9,0*1.0 .¿0,05

Тоотя. Сульфат глику 5 М*и Р 35,0*5,12 >0,5 24,6*1.08 >0,05 21,6±0,93 >0,5 10,6^1,08 >0,б5 10,75*1,1 <0,5

Четвэрта. Контрольна 3 ИЙл 39,67*7,5 32,0*3,05 23,0*0,58 8,0*0,58 11,67^0,33

I

м со

5. Б1ох!м1чн! показяики евдомзтр1ю кор!в-допор}в /з розрахувку на сиру тканину/

кислота : б!лок :мкмоль Оота-глщеро-кислота . 01лик, ¡фосфату в 1г ткани-

пи^ гд, за 6о хвЛнкуб.

Г р у п ц кор!в - донор1в

Сума^рукр1в,

Гл1коген, иг/%

Перза

Сульфат щ^ку,аутогемотерал1я 5 ь£ч 246,64±8.36 295,82^24,78 22,83±0,72 5,8±0.43 320,36±57,7 парасакральна новокахнова Р <0,01 <0,01 >0,5 <0,02 >0,5

блокада

■ ДВУга.,.

Аугогемотерап1я,парасакраль- 5 М±м 250,83±П,05 295,42*31,82 23,5*1,07 6,0*0,51 257,24*57,0 на новока!яова блокада Р <0,01 <0,02 >0,5 <0,5 >0,1

Третя Сульфат панку

Четварта Контрольна

5 Ы±м 186,8*8,01 208,32±7.32 25,66^2,16 4,64^0.29 413,8±53,0

Р <0,5 >0,5 <0,5 - <0,5 >0,5

5 М±м 196,56*6,92 199,58±14,51 23,16*0,96 5,1240,31 365,12*42,23

I

м

но* оброоки з 14,25^0,47 до 26,64^0,81 мл/л.

3 метою проф!лактпки акулзрсько! патологи проводили санац!га матки п1сля вимивачня ембр10н!в 2£-ним розчином ваготилу в доз! 20-30 мл, з використаияям аямб!отдк!в, до яких були чутлиз! в;;д!лзн 1 з дарознини матки м!крооргаи!зми.

6, Е®ективя1оть саяацН матка у коргв-донорхв гпсля вшивания ембр!онхв

По пазники

К1льк!сть кор1в в труп!

К!льк!сть проведения вишвань ембр!он!в

К!льк!сть кор1в з суб!нволюц!ею натки

Процент кор1в-донор1В з суб!нволюц!ею матки ш ввдношеют до к!лькост! вимиваяь ембр1он!л

К!льк!сть кор!в-донор!в з ендометритами

Прочит кор!в-донор!в з евдометритами по в Заношенна до кыькост! вишвань еыбр1он1в

: матки :нац!!£ мат-

•

48 48

80 75

14 24

17,5 32,0

12 19

15,0 25,3

Приведен» в таблиц! 6 дан! показують, що санац!я матки розчином ваготилу з антиб1отивами знижуе частоту розвитку оуб1нволюцП ! запа-лешш матки у кор!в-докор!в п!оля вшивания е:.'.бр1он!з.

4. В И С Н 0 В й И

1,Реакц!я яечншав кор!в-донор!в на введения г!поф!заряих гормо-н!в залекить з!д в!ку, шроди, а такоа в!д схеми гормонально! обробки.: Найб!льшу к!льк!сть ембр!он!в," в тому числ! повнощнних, одержано в!д кор!в н!мецько! червоно-рябо! 1 дещо меяше в1д кор!в голштинськоХ та м!сцзво! чорно-рябо! породи. Корови-донори у в!ц! 4-6 рок!в „шоть найб!льшу к!льк!сть е:лбр!он1в. Никчу ембр!опродуктивн!сть мали молод! корови/ до 4 рок!в/ та в!ком 7-10 рок!в. Корови старш! 10 рок!в характеризувались найниячою ембр!опродуктивн!стю.

2.3астосування р!зних схем викликання пол!овуляцП сприяло одер-ааяшо оптимального виходу ембр!он!в, однак при цьому назначено,що овуляц!я фол!кул!в проходить не одночасно; частина фол!кул!в не ову-люз взагал! ! на !х м!сц! розвивавться фолгкулярн! ! люте!нов! к!с-ти, що знихуе ефективн!сть дП гонедотропних гоп-..'дн1д.

3.3 промивному середовищ! у кор!в-дояор!в не залегно в1д в!ку ! породи метиться певка к!льк!сть неповноцпших, дегензровглих екбр!о-н!в 1 яйцехл!тин;!з зменшенням .лтервалу м!я гормональна/д обр.бклми

/до 60 днхв/, к1льк!сть !х мае генденц!ю до зб!лыпення.

4. У баттьох кор!в-докор!в п!сля вимивання ембр1он!в в!дм!че-но спов!льнеяяя хнволвцИ тканин матки з наступнош коятам!яац1ею П порожншш умовяо-патогенною м!крофлорош. Вад!лен! м!кроби.були чутлв в! до таких анткб1отлк!в, як лэвом!цетин, хсанаы!цин, пеяхцичхн, шно м!цин, карбен!цич!н, тотрацши1а, гентам!ция, еритром!цин, юл1м!к-оин,стрептом!цан.

5. У 25# кор!в-донор1в шсля вимивання ембр!он!в д1агнозуваяи ендометрит у вягляд! го строго катарального 1 субюх1н!чиого запалення При цьому перевалено наступала аяафродиз!я, р!дшз проявлялись неповно а!нн1 цикли /ановуляторяий, анестральний/, а такок !х аритм!я.

6.При субклШчному ендометрит! середовище матка донор!в не спраятливе для викивання сшрыПв, зигота 1 зародка;в тканинах матка зменшуеться вм!ст цукр!в, гл!когену 1 знижуеться активн!сть лукно! фоофатази» що викликае зб!льшення к!лькост! дегенерованих яйцекл !тш ! ембр!он!в, непрвдатнах до пересадки.

7. Застосування коровам-донорам в пер!од гормонально! обробки 1%-иото розчину сульфату цинку ц!дващуе стиг^тгиючу д!ю гонадотроп!-н!в; у таких кор!в п!двшцуеться овогенез 1 утворавалось б!льше пов-ноц!нних ембр{он!в.

8. Проведения коровам-донорам п!сля вимивання екбр1он!в аутоге-мотерапИ 1 парасакрально! новока!ново! блокада прискорввало 1нволю~ ц!йа! процэси в матц! на фон! зб!льшеняя в ендометр!! к!лысост! цук-р!в, гл!когену та активно от! лукно! фоофатази, а також п!дватення

в кров! !муноглобул!н!в.

9. Санац!я породнили матка п!сяя вимивання ембр!он!в 2%-ним роз-чином ваготияу з антиб!отикама,до якдх чутлив! ввд1лен! з П порож-нини м!крооргая!зми, знижуе частоту ендометриту у кор!в-донор!в.

5. ПР0П03ЖЦ1 ДЛЯ ВИРОЫЩГВА

Х.Ветеранарним оцец!ал!стам центр!в транешантац!! ембр!он1в необх!дно дотримуватись правая асептика 1 антисептики на вс!х етапах проведекяя робота по транешшнтац!! ембр1он!в, що сприятиме п 1дви-щенню ефактивност! проведено! робота.

2.Для профилактика суб1нволюц1! 1 запалення матки доцЬгьно зао-тосовувати коровам-донорам п1сля вииивашш ембр!он!в аутогемотерап!ю, парасакральну новока!нову блокаду тазового нервового сплет!няя 1 саиац!в матки 2%-пш розчином ваготилу з антаб!отиками, до яких чутлив 1 м1кробы,вад!лен! 1з вм!стимого матка.

- г? -

З.Длл п!дсилення д!Х гонадотрол1н1в вюпзчитя 7 схему гормонально* обробки кор!в-донор!з двохкратне п!дшк!рне введения 155-ного роз-чяну сульфату цинку в доз! 10 мл на одну 1н"екц!ю, в перш! два да! введения гонадотропншс препарат!в.

6. СПИСОК ОПТЫШВАНЖ Р0Б1Т ПО TEMI ДИСЕРТАЦП

Х.Зззрева Г.В. Домая С.П.,3аз!рзха ВЛ.,Куяла I.M. Динамка !н-волац1¥ матки у кор!в-дскор!в п!сля зидявакяя ембр!он!з /Дез.доп. 1-о'1респуб.конф. "Б1отехнолог!ч!п дослхджеяня i перспектиЕи ix розвит-ку".-Льв!в,19Э0.-С. - .

2.Шаловияо' С.Г.ДелецькиЗ М.М..Стефаник В.Ю.,Сэнькусь Я.Т.,Худ-ла 1.У. ,Пас!аыай М.Д. ,Шаран М.М. Шдвищення запл!дяеност! яйцекл!-тия у кор!в-донор1В при багаторазових використаянях//Гам яе.-С.69.

З.Хонин С.П. .Мяхайлецкая 0.3. ,ЯудлаЛ.1»1.Влшшиа зоогигиеняческих 'условий содерншшя на воспроизводительную функции коров/Дез.доюг. Всесоюзного координационного совещания "Итоги научно-исследовательских работ по зоогигиене sa 1985-1990 года и задачи НИР на период I99I-I9S5 годов".-Львов,1990, -С.Г02-104.

4,3ав1рюха В.1.,1%даа I.M. Вшшв анаТом!чних особливостей буцо-вл шайка матки корхв на ефектшйсть вшивания i пересадка ewöpio-ц!в //Гез.доп.Шгнародяо? науково! конфэреяц!*,присвячано* IIO-м ро-ковинам в!д дчя заснування 1нституту.-Льв!в, 1991, -C.2I.

б.Хомян СЛ.,3аз!рзха 3.1..Ладросвк М.Г. Дяраковець B.I., Куд--ла 1.И.' Б!отехполог!чн1 критер!! п1двищеняя офзктивяост! трансгиак-тац!Х ембр!он!в кор!в. -Там яз. -С.54.

б.Хомин С.П.»Завирпха В;И.,Кудла И.М.Патогенетическая терапия коров при гинекологических заболеваниях //Гез.докл.на Всесоюзной научной конференции посвященной 140-летиа Харьковского зсозетг"статута им.Н.М.Борисенко IS9I г. -Харьков, 1991, -C.I00-I0I.

7.3авиршха В.И.,Кудяа И.М. Реабилитация коров-доноров после вы-мзвания эмбрионов.-Информлисток Львовского ЦЕПИ.-,!! 225-92 : -Серия 33. -Львов,- 1992.-4с.

в.Хомин С.П.,Зав1рпха В.1.,Кудла I.M» Домин Ю.С. Зет ер зтрн! аопекти б!отехяолог!1 трансплаятацП ембр!он!в кор!з. -Методичн! ре комаздац!!., -Льв!в, 1993. -19о.

Безкоштовно

Птдписано до друку Ь.11.93. Формат паперу 60x64 1/16. Пап^р для розмножувальних апарат!в. ОфсетниР друк. Друкарськкх листов I.

_____;_______________

Ротопринт ПТЦ "Агрософт". Бул. 700-р?ччя Львова, 63а.