Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.03) на тему:Устойчивость шелковичного шелкопряда к болезням и неблагоприятным факторам среды

М1Н1СТЕРСТВ0 С1ЛЬСЬК0Г0 Г0С1ЮДАРСТВА I ПРОДОЮЛЬСТВА УКРА1НИ УКРАШСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНШ УН1ВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ГОЛОВКО ВАЛЕР 1Й 0ЛЕКС1Й03ИЧ кандидат ветеринарних наук

УДК 638.252 + 638.22

СПЙШСТЬ ШОВКОВИЧНОГО ШОВКОПРЯДА ДО ХВОРОБ ТА НЕСПРИЯГЛИВИХ ФАКТОР IВ СЕРЕДОВЩА

16.00.03 - ветеринарна мксробюлопя, в!русологгя, эшзоотолопя, М1К0Л0Г1Я та 1мунолог1 я

Автореферат

дисертаци на здобуття наукового ступени доктора ветеринарних наук

КИ1В 1993

РГВ о«

Робота виконана у вшш захисту В1д хвороб шовковичного шовкопряда шституту шовк1вницгва Укра1нсы<о1 акадеш! аграриях наук та 1нститут1 мжробюлогп 1 1мунологп 1м. 1.1. Мечшкова

Науков! консультанта:

Доктор бюлопчних наук, професор, з ас лужений д1яч

науки 1 техн1ки Укра1ни К Г. Шахбазов Доктор медичних наук, професор, заслужений д!яч науки 1 техн1ки Укра1ни Ю, Л. Волянський

0фЩ1йн1 опоненти:

Доктор медичних наук, академ1к РАМН М.В. Васильев Доктор ветеринарних наук, член-кореспондент УААН к. I. Собко Доктор ветеринарних наук, професор А. А. Заволока

Пров 1 дна установа - Харк1вський зооветеринарний 1нститут

Захист дисертаци В1дбудеться 1993 р.

г/^годин на зас1данн1 спешалгзоважл ради Д-120.71.03 при Укра1нському державному аграрному ун 4 вероятен за адресок 252041 м. Ки1в- 41, вул. Геро5в оборони - 15

3 дисерташею можна ознайомитись в б1блютеш ун1верситету. Автореферат розюлано "(0 " р,

Вчений секретар спешат вовано! ради доктор ветеринарних наук, професор

Е А. Бортшчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЫПСТЬ ПРОБЛЕМИ

Натуральний шовк в щнною сировиною текстильно! промисло-вости а також широко використовуеться у военн1й, медичшй, вете-ринаршй та рад1отехн1ЧИ1й областях. Основн! шпдники натурального шовку опинйлйся за межами Укра1ни. Тим часом юиматичш умови нажя кра1ни щжом придатш для ¡нтенсивного розвитку шобк1вни-цтва. Однак, анал1з загот!вл1 кокошв та ix якост1 в останн! роки сбочить, що ця галузь розвиваеться на Украш поки що незадо-

б1льно.

Одна з головних умов тдвищекня рентабельное^ Ш0вк1вництва - полшлення бшлопчних показншв шовковичного шовкопряда. За

нашого часу досягненнями СВ1Т0В0) 1 в1тчизняно'1 селекцп отрима-Н1 сучасн1 породи 1 Пбриди шовкопряда з доста.тньо висогаши тех-нолоПчними показниками кокоти. Л^штуючим фактором залишавть-сн, однак, низька ст^йкють шовкопряда до хвороб й несприятлкЕих фактор1в середовища. Становище уекльднюеться рьзким попршенннм еколопчно! обстановки 1 високим техногенним навантаденням £чль-шост! райошв Укра1ни. ИЬвкопряд, шр е пойтлотермнлм органимом, особливо схильний до р13номан;тних несприятлквих д'янъ зовп'ккьс-го середовища. В останн! роки втрати шсишвництва вгд хворой шоь-копряда на вигод1Блях складае серйозн! економ'чн1 збитки народного господарства. Все це шдказув про необх-днють глибосого вквчення природа сийкосп шовкопряда до хвороб ; вр;пгл :: :ли-ження, з'ясування можливост; тдвищення етшкосп 1 Ч1ТК0!, науково обгрунтовано: система боротьбк цгмчикмй.

Для виршення цих питань необх 1 дно проведения слеш альних дослшжень. Викладене визначае актуалыисть вибраного напрямку досл1джень, використання в единому комплекс 1 ветеринарних, гене-тичних, мтробюлопчних та 1мунолопчних тдход1в для обгрунту-вання ращональних методов 1 заход1в боротьби з 1нфекц1йними зах-ворюваннями шовковичного шовкопряда.

МЕТА I ЗАДАЧI Д0СЛ1ДЖЕННЯ

Мета роботи: анал!з втрат в шовк1вництв! Укра!ни Б1д хвороб шовкопряда, визначення мозкливостей прогнозу ст!йкост1 пор1д та Г1брид1в шовковичного шовкопряда, розробка комплексу метод1в 1 засобгв шдвищення ст1йкост1 шовкопряда та знкження збиткхв в шовк!вництвк Доеягнення вказанох мети забезпечуеться риленням сл1дуючих конкретних задач:

1. Провести анал!з втрат в шовк!вничих господарствах Укра1-ни I встановити 1х причини.

2. ОЩнити ешзоотичну ектуацш за останн! два десятир1ччя по хворобах шовковичного шовкопряда на Украшь

3. Дати М1кробюлопчну характеристику збудник1в. хвороб шовковичного шовкопряда та 1х чутливють до протим1кробних препарат ¡в.

4. Провести скришнг х 1 м!отерапевтичних препарат 1 в 1 ошни-ти перспективу IX використання в шовклвккцтв!.

5. Оцгнити 3 П03ИЦ1Й мунсиюга природ у СТ1ЙКОСТ1 шовковичного шовкопряда до хвороб.

6. Розробити методи захисту шовковичного шовкопряда в!д хвороб.

7. Визначити ефективнють р1зних метод!в прогнозування

Р13НИШ в ст1йкосп пор1д та тбрщцв шовкопряда до ¿нфектйних агент1Б.

8. Розробити систему заход!в для тдвищення стШкост1 шовкопряда до хвороб 1 несприятливих умов середовища.

НАУКОВА НОВИЗНА I ПРАКТИЧНА ЗНАЧИШСТЬ ОТРЮШШХ РЕЗУЛЬТАТ IВ

Проведено докладний анализ втрат шовкопряда на вигод1влях в шовк1вничих господарствах Укра1ни, вивчена 1 отнена етзоотична ситуатя стосовно шовкопряда 1 зроблено прогноз и розвитку.

Шляхом шкробюлопчних та ¡мунолопчних досл^джень вста-новлеш особливост1 1мунно1 системи шовковичного шовкопряда, що обумовлюють стушнь його ст1йкост1 до 1нфекц1й I несприятливих фактор 1 в середовища.

3 використанням збудникгв хвороб шовковичного шовкопряда, як1 найчастше зустршаються, проведено скритнг заеобгв улию-проф1лактики та хшютерап! 1, а також дана оценка перспективное 1 окремих препарат 1 в для використання в шовмвництвк

Бюстимулятори р13них труп систематизован! у в/дповгдност! з механизмом 1х ДП; визначена IX пор!вняльна ефективнють в П1двищенк1 ст1Йкост1 1 продуктивное^ шовковичного шовкопряда.

Розроблет методи тестування пор1д та ггбуищв шовковичного шовкопряда з метою прогнозування IX життездатностй Проанашзова-на природа сийкоси шовкопряда до 1 нфектйних хвороб 1 несприятливих умов навколишнього середовища, визначено порхвняльне значения генетичних та еглгьнетичних фактор1в для II тдвищення, сформульована нова теоретична модель механ1зм1В неспещфчжи ст!йкост1. Розроблена система заход!в, що сприяють резистентностI

шовкопряда й зниженню економ1чних збитк1В в!д хвороб та несприят-ливих Д1янь бюгенно! та абюгенно! природи в шовк1вництв1.

АПР0БАЦ1Я РОБОТИ

Матер1али дисертацп допов!дались на р!чних заеданиях Вче-но! Ради Украгнського науково- досл1дного ¿нетитуту шовк1вництва ( 1989- 1993 рр.), Науково- практичнгй конференцп вчених 1 спе-щал1СТ1В центральних районов Китаю ( С1ань, 1990 р.), р1чних зборах Союзу шовк1вшшв Болгарп ( Враца, 1990 р.), Рес-публ1канськ1й конференцп " Ветеринарна медицина " ( Харк1в, 1990 р.), Зас1данш Вчено! Ради Центрального управлшня шовк!вництва 1нд11 (Бангалор, 1990 р.), Шжнародному симпозиум! з актуальних проблем св Нового шовк1вництва ( Харк1в, 1991 р.), Микнародному конгресс ентомолопв ( Пек1н, 1992 р.), Нарад! вчених 2 спешалюпв - пювк1вник1в Руиунського шовмвничого об'еднання "Серикаром" (Бухарест, 1992 р.), VI з" 1зд1 ентомо-лог 1 чного товариства Укра5ни ( Харкав, 1992 р.), Координации 1Й рад1 по Ш0вк1вництву кра"1Н СНД ( Харкав, 1993 р.).

ГОБЛ1КАЦП

Основн! положения роботи опубл1кован1 в 48 друкованих роботах, включно з монограф1бЮ 1 методичним пособником. Експеримен-тальн! дан1 дисертацп в основному отриман1 особисто автором. МПфобюлог 1ЧН1 та нлунолапчн! досл^дження виконаш на баз! НД1 м!кробюлог11 та 1мунологп 1М. I. I. Мечникова.

- б -

ОБ'ем I СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦШО! РОБОТИ

Дисертащя складаеться 1з вступу, восьми глав, шдсумку, висновк1в, практичних рекомендащй, додатку. В робот! мютиться 272 сторшки машинописного тексту, включаючи 51 таблицю, 11 гра-фЖ1в ( рисунк!в ). Список використано! Л1тератури складаб 321

джерело.

.В першй глав! наведено огляд Л1тератури, дан! про б1олопчн1 основи сучасного шовюаництва, хвороби вовковичного шовкопряда, та методи його захисту, а також сучасн1 уявлення про природу ст1йкост! до хвороб та несприятливих фактор 1 в середовища.

У друпй глав! описан! об'екти 1 методи досл1дзиення, в тре-Т1й- динам 1ка втрат в шовк1вництв1 Украши В1д хвороб шовкопряда, з четверто! по шосту глави викладен! м!кроб!олог1чн1 та !муноло-пчн! досл!дження та скрин1нг х!мютерапевтичних ггрепарат!в, в сьом!й глав! - шдвищення ст1йкост1 1 продуктивност1 шовкопряда за допомогою бюстимулятор^в, в восьм!й глав! анаизуеться роль генетичних фактор¡в , наводяться нов1 методи прогнозування неспе-цифгчно! ст1йкост1 1 нов; уявлекня про генетичну та фенотип1чну природу ст1йкост1.

Об'ектами досл1дження були породи , м!жпородн! пбриди ! партеноклони иовковичного шовкопряда, а таколс м1кроорган!зми -збудники хвороб, речовини, як! вододиоть антимжробною д^ею та бюстимулятори.

НА ЗАХИСТ ШЮСЯГЬСЯ СЛ1ДУЮЧ1 ПОЛОЖЕНИЯ:

Д. Анаша еп13оотично1 ситуацп стосовно хвороб шовковичного шовкопряда 1 збитв в галуз! шовк!вництва в Украпп, пов'яза-них з недостатньою ст1йк1стю шовковичного шовкопряда до хвороб 1 несприятливих умов середовиша.

2. К1льк1сн1 показники 1 видовий склад м1крофлори шовковичного шовкопряда в аалежност1 в1д умов утримування.

3. Шр1вняльна характеристика ефективност1 64-х ан-тим1кробних препарат!в, щр вивчалися, та швидкоси формування ре-зистентносп до них збуднимв хвороб шовкопряда.

4. Особливост1 1мунних систем шовковичного шовкопряда у зв'язку з його генетичними в!дм1нностями 1 ф1зюлопчним складом.

5. Ефективнють 1 систематизащя р1зних бюстимулятор1в, шр шдвищують ст1йк!сть 1 продуктивнють шовкопряда.

• 6. Генетичн1 в1дмшност1 пори 1 пбрщцв по ст1йкост1 до хвороб та несприятливих умов середовища.

7. Мэтоди виявлення 1 прогнозування неспецифишо! сИйкост! П0Р1Д 1 пбрщцв шовковичного шовкопряда

8. Комплекс заход1в, направлених на шдвгацення ст1йкост1, боротьбу з хворобами 1 шдвшцення продуктивное 1 шовковичного шовкопряда

- 7 -

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

1. БИРОВНИЦГВО ЮВКОСИРОВЙНИ В УКРАШ1 I ЙОГО ЗБИТКИ В1Д ХЮРОБ ТА НЕСПРИЯТЛИВИХ ФАКТОР1В СЕРЕДОВИЩА

Ншц реально 1снуе загальний деф!цит св!тового виробництва шовку в пор1ВНЯНН1 з його потребою.

Враховуючи т1 обставини, що основн! кра!ни виробники кокон-но1 сировини експортують н мало, а накоплений в Украш вироб-ничий потенщал використовуеться явно недоетатньо, розвиток галу-31 шовк!вництва е необх!дним. В 1992 рощ в циому запжвля ко-кон1в складала 5.1 тис. ц.

На жпь на перюд з 1986 по 1992 роки допущено зниження виробництва кокон1в на 57 в1дсотк1в. 0дн1ею з основних причин такого становища е понижения збереження гусениць шовкопряда (табл.1).

3 метою вивчення впливу цього фактору на обсяг реал1зац11 гусениць 1 урожайнють коконов було проведено корелящйно- регре-сивний анал!з як в щлому по галуз1 за 1986- 1992 роки, так 1 по областях I спещапзованих господарствах.

0триман1 результати свадать про Т1сний корелящйний зв'язок цих фактор 1 з високою стутнню достоверное^ . За допо-могою зр!вняння регресп встановлено, що при П1двищенн1 загибел* гусениць на один в!дсоток, урохайнють кокон 1 в зюшуеться на 0,5 кг на 1 облшову коробку грени.

Ощнюючи обставини, шр склалися в галуз! Ш0вк1вництва в Ук-ра!н1, було проведено екстраполятю на песпективу. Отриманий прогноз св!дчить , що, коли не будуть взиш заходи по П1двищенню ст1йкост1 шовковичного шовкопряда, його загибель до 2001 року збишшиться у 3 рази 1 складатиме 40,6 в1дсотк!в.

Таблиця 1.

Динам1ка виробництва коконiв в Украхн!

Роки 1992 р.

Шказники - в % до

1986 1987 1988 1989 1990 1991 1992 1986 р.

Виробництво

КОКОН1В, 11.8 11.4 11.3 11.7 8.4 6.7 5.1 43.2 тис. it

Реал1зовано

гусениць, 43.1 44.1 38.7 36.3 32.4 28.6 18.1 42.0 тис. ¡со робок

Питома вага

СОРТОВИХ 83.4 82.0 81. О 83.0 83.4 81.4 83.0 -0.4 KOKOHÍB, X

Урожайнють кокон i в:

3 1 кор. ,кг 27. 4 25.9 29.3 32.2 25.9 23.5 28.1 102.6

3 1 Г, КГ. 1.6 1.5 1.7 1.8 1.5 1.3 1.6 100.0

Загинуло гусеницы

короб., ТИС. 5.6 7.1 4.1 3.5 5.1 5.4 2.9 4.8

X 1£. 9 16.2 10.6 9.6 15.9 23.6 19.2 6.3

При цьому найб!льшу небезпеку становлять 1нфекшйн1 захво-рввання та несприятлив! фактори зсвмшнього середовища.

Найб1льш поширеним захворюванням шовковичного шовкопряда е ядерний пол!едроь ( ¡ковтяниця ). Це захворювання зарееетрсшано у вс!х шовк1вничних регюнах Укра'гни. Мають м!сце також випадки еп!30СТ1й стосовно 1нших хвороб: бактерюз1в, мускардини, дебри-ни. При проведешь досшджэнь 1700 зразк^в патматер1алу шовковичного шовковода в ЧКСТ1Й культур1 Збудник ЖОВТЯНИЦ1 ВИД1ЛеНО в 48% випадк1в, в 52 X - в асощацп з другою мхкрофлоро» ( збудники бактерюз!в- 97.7 7. , мускардини - 1.2 %, пебрини- 1.1 %).

2. М1КР0ВЮЛ0ГШ ЗБУДНИК1В ХВОРОБ ШОВКОВИЧНОГО ШОВКОПРЯДА

Шкробюлопчна характеристика р1зних об'екпв шовковичного виробництва.

3 метою з'ясування ветеринарно- сан 1тарного стану виробництва шовкоеичного шовкопряда, можливих джерел, шлях 1 в I факто-р!в передач1 1нфекшйного почину в умовах шовковичного виробництва проведено м1кробшлопчне дослилення р1зних об'екпв зовнипнього середовиша, корму, шовковичного шовкопряда на р1зних стад1ях йога розвитку. Вид1лення, 1дентиф1кац1ю м1кроорган!ЗМ1В 1 визначення IX к1лькост! проводили за допомогою загадьноприйнятих метод!в бактериального анал1зу з використанням стандартних пожив-них середовищ. Для дослгдження бюх1М1чних властивостей та 4"ер~ ментативно! активност! видиених м1кроорган1зм!в використовували системи С1Б-100 Горк1вського НД1ЕМ та ентеротест ф1рми "СНЕМАРОЬ" (Чехословаччина). Результата вивчення загально! бактер1ально! обс1мен!нност1 гусениць 1 корму шдсумован! в табл. 2.

Таблиця 2.

Загальна бактер1альна 0бс1мен1нн1сть гусениць шовковичного ПЮВКОПрЯДа 1 листя ШОВКОВИЩ

Група Характерис- Кишкють бакте-

гусениць тика об'егсгу Матер 1 ал р!й (КСО/г)

ДОСЛ1ДЛЮННЯ

Шрода Нормадьн1 гомогенат цшсних 5 6

Б2 особини гусениць 10 - 10

I змив з поверхн! гусениць 2 10 - 2 8x10

вмют кишечнику 3 4

гусениць 2x10 - 1

II Ослаблен1 гомогенат цшсних 7 7

особини гусениць 3x10 - 6x10

змив з поверхн! 3 4

гусениць 2x10 - 10

вмют кишечнику 4 4

гусениць 2x10 - 7x10

Пбрид Нормалью гомогенат цшсних 7 7

Б1хБ2 особини гусениць 10 - 4x10

III змив з поверхн1 3 4

гусениць 5x10 - 3x10

вмют кишечнику 4 4

гусениць 3x10 - 7x10

IV Ослаблен! гомогенат цшсних 8 9

особини гусениць 7x10 - 10

змив з поверхш 6 4

гусениць 8x10 - 6x10

вмют кишечнику 6 6

гусениць 4x10 - 6x10

Корм 5 6

4x10 - 10

Одержан! результата свгдчать, що основний бютоп MiKpo6iB -симбоонтов i у нормальних, i у недогодованих особин породи Б2 та пбриду Б1 х Б2 знаходиться в ix кишечнику. Загальна м1кробна oöciMeHiHHiCTb у ослабдених гусениць приблизяо на два порядки ви-ща, rix у нормальних. Це взноситься як до породи Б2, так i до пбриду Б1 х Б2. Результати визначення видового складу бактер1й св!дчать про надежность вид!лених штам1в до S. aureus, S. epidermidis, а також S. zooepidermicus.

Бони св1дчать про приналежшсть видолених штам1в до роду Staphylococcus i Streptococcus. До грамнегативних бактер!й -Е. coli та Serratia marcescens, до грампозитивних - В. subtilis и В. megaterium, а також до акт!номщет1в. Суттбва р1зниця видового складу MtKpoopraHi3MiB, що обс!меняють pi3Hi генотипи, В1дсутня, так само, як i розница в характеристиках штамхв, видиених у нормальних i недогодованих особин.

3. ЧУТЛИВ1СТБ ЗБУДНЙК1В 1НФЕКЦ1ЯНИХ ХВОРОБ ШОВКОВИЧНОГО ШОВКОПРЯДА ДО ПРОТИШКРОБНИХ 3ACOEIB

Проводна роль в боротьб! з iнфeкцiйними захворюваннями шовкопряда иалежгь х1мотерапевтичним засобам. Разом з тим формуван-ня сайгах штамов збудникав в значн1й Mipi перешкоджае ефективно-му сикористанню антисептиков, дезинфектантов та локов.

0рган1зм шовкопряда в процеео свого природного виживання при шфекцойному ураженн! патогенними збудниками суттево змонюе сво1 еволюцойно властивосто, вшовшим чином i збудники проявляют адаптацойну мошпшсть як у водношенно факторов резистент-носто, так о розних ф1зичних, хомочних, бюлогочних, етиологочних та патогенетичних заходов, направлених проти нього.

У зв'язку з цим нами була розпочата спроба досшдити деяк! сторони цього процесу i навести результат« скришнгу л1карських i профиактичних протим1кробних заход ib. Як тест - м1кроби. бум ви-користан! сл1дуюч1 збудники шфекидйних хвороб шовковичного шов-копряда, як1 найчастше зустр1чаються: В. thuringiensls var. galleriae; В. thuringlensis var. dendrolimus, В. bombycls, Serratia marcescens, S. bombycls.

Випробування протим1кробно1 активност1 проведено за допомо-гою методу диск1в i двократного сер1йного розведення препарат1в в Р'.дких середовищах р1зного складу, оптимальних для культивування окрешх тест-м!кроб1в.

Дослужена чутливють збудник1в хвороб шовкопряда до анти-6ioTHKiB ( пен1цил1ни, цефалоспорини, ам1ногл1козиди, тетра-цикл1ни, л!вомщетин ) сульфамшв, н1трофуран1в, йодутримуючих препарата, пох!дних х!нол1ну 1 активних речовин, комплексоутво-рювач1в, барвник1в i кислот, р!зних продукпв рослинного 1 тва-ринного походження ( всього 64 препарати ). Пзказано, щр значушу Д1ю у в1дношенн1 до взятих в досл1д тест-культур мали амногл1ко-зиди, макрол1ди 1 р1фампщин, хоча 1хня активнють вар'ювала. Серед ам1ногл1козид1в самими активними виявилися ам1коцин 1 си-зомщин, серед макрол!д1в - ериромщин, незначний протим1кробний ефект в1дм1чено у тетрацикл1н!в та рютомшину.

У випробуваних дозах (до 100 од. в диску) вс1 антибютики пен¡ц;тл1 нового ряду виявились не активними по_в!дношенню до взя-ткх в доел!д тест- М1кроб1в, обидва вар!анти збудникгв кишко-во-бацилярного токсикозу не виявили чутдивост1 до кефзолу, клаф-рану, фузид!ну 1 пол1м1ксину. Що стосуеться чутливосп збудник!в до сульфаниамшв, н!трофуран1в та пох!дних н1тро1м!дазолу, то норсульфазол 1 сульфален в 1 % концентрацп зростання бактер1й 1 гриб!в не 1нпб1рували, а збудник мускардини був чутливим до по-Х1ДНИХ 1м1дазолу, ЯК1 виявились найбшш Д1йовмми \ по виьошенню до 1нших тест- м!кроб!в. Серед н!трофуран!в найб!лып активним був фурапн; фуразол!дон же 1 фурадонш не 1нпб1рували зростання чудесно! падички, виявляючи в той же час активнють по вдаошенню до грампозитивних бактер1й. Препарати йоду 1 орган1чних барвшшв в звичайних дозах, ЯК1 використсзуоться в медицин! ! ветеринара, як правило, виявились вельми д1йовими по в!дношенню до б1Льшоет1 взятих б досл1д тест- м1кроб1в. Вельми чутливими були тест- м1к-роби до цегергент1В 1 комплексен ¡в (табл. 3).

Оцтова, щавлева 1 янтарна кислоти не !нг!б!рували зростання тест- микроб!в, навпаки, збудник мускардини виявився високочутли-зим до ?ашлу, сорб1ново"1 та антраньтово! кислот.

К мерщйш миш1 засоби у вигляд! 1 У» водяного розчину по-М1рно активн! по Б1дношенню до вс!х збудник^в, шр вивчалися.

Дослиження антим^кробних властивостей найб!льш активних сполук продажували методом двократних серШних розведень в р1дин-них поживних середовищах. Найб!льш активними в цих умовах були г-птазол. декаметоксин, катамш.

Результати експерименту, наведен1 в табл. 4, св1дчать про високу эфективнють сорбшоЕо! кислотк, дюксидину, штазолу та декаметоксину.

Таблиця 3.

Чутлив!еть збудшшв бактерюз1в мускардини шовковичного шовкопряда до детергент!в i комплексон!в (М±м)

Диаметр затримки зони росту в мм для

фепарати В. thuringriensis B. Ser- Strepto- • Beau-

var. ga- var. den- bomby- ratia coccus eria

lleriae drolimus cis marces- bomby- bassi-

cens cis ana

Хлоргексидин 35 ¡-2.8 36+3.1 32+2.4 27+1.5 30+2.4 43+5.2

Катам!н 27+3.1 28+1.9 27+1.4 30+2.9 24+1.8 21+1.8

ДЮКСИДИН 33+2.5 35+2.6 35+2.6 30+1.8 30+2.7 30+1.9

Трилон Б 24+1. 6 23+1.2 22+1. 9 23+3.1 22+1. 6 X X

Декаметоксин 31+2. 9 33+1.6 29+2.1 28+2.7 26+1. 9 26+1.8

Прим!тки : X - зона затримки росту в^дсутня; препарати - в 1%-н!й концентрат 1.

Таблиця 4.

Лктивнють препарат!в по в!дношенню до зм!шано! культури спорогенних збуднюив бактериоз 1в шсвковичного шовкопряда (М-м)

Препарати | Днтибактер1альна активн!сть_

__зона затримки росту в мм | МПК в мг/мл

Сорб1Нова кислота 26+3. 4 2. 5+0.18

Антран!лова кислота 22+4.1 3. 2+0.4

Трилон-Б 18+0. 9 2.2+0.3

Катам!н 24+1. 7 1.2+0.16

Дюксидин 29+2. 2 0. 7+0.21

Штазол 25+1.9 0. 7+0.3

Декаметоксин 28+2.6 0. 9+0.27

Ппохлорит (контроль) 14+0. 5 2. 5+0.4

- 10 -

4. ШВИДКЮТЬ ФЗРМУВАННЯ РЕЗИСТЕНТНОСТI ЗБУДНИК1В ХВОРОБ ГОЕКОПРЯДА ДО ПР0ТЙМ1КР0БНИХ ПРЕПАРАТ ГВ

В подаяьших сериях дослшв вивчали швидкють виникнеиня Л1карськш ст1йкост1 збуднимв до декаметоксину, д^оксидину та штазолу в щпвняшп з гектамшном i в!домими антисептиками детном i роккалом. В умовах in vitro при багатократних пересi-вах культур на сереговишдх 1з зростаючою к!льк1стю xiMionpenapa-tib пор1Вняно швидко утворюються ст1йК1 штами MiKpoopraHiaMiB до дешну, дюксидину, штазолу; дещо повиьшше до гентамщину i роккалу. Найповшнипе формуеться резистентность до декаметоксину, ш,о визначае його перевагу перед шшими препаратами ( висока претим»кробна актившеть , низька токеичшегь, поступове нарос-таняя лшарсько! стШкостО. Суттевих морфолог1чних , культураль-них та бюлопчних в1дм-:иностей вкхиних тест-культур в!Д стШких не виявлено, що дозвоете'рахувати резистентнють, що сформувалася в npoueci пасаж!в, гстинною. Це шдтверджуеться i поступовою ре-верегею ст!йких BapiaHTiB до pibhh вихгдних культур.

5. ЕФЕКТИВШСТЬ Р13НИХ ПР0ТИМ1КРОБНИХ ЗАСОВ IB У БОРОТШ 3 1НФЕКЦ1ЙНИМИ ЗАХВОРКШШШИ 1ЮВКОВИЧНОГО ШОВКОПРЯДА

В лабораториях умовах при вигодхвд1 гусекиць шовковичного шовкопряда ( пбрид Б1 х Б2 ) з метою попередження лол1едрозу i бактерюзгв випробуван1 н1тазол, декаметоксин, хлорф1ллтт, 61-омос-ВЖ , ДП, СР-К та 1нш1. Шдпшвлю проводили як з метою профилактики ( до заражения шовкопряда ), так i з метою .икування ( через 4 години шелл заражения ) . 1нф1шювали гусениць шовко-

еичного шовкопряда на'2-й день IV в1ку польовими штамами вирусу жовтянищ 1 бактер!оз!в. Корм обробляли розчинами вилробовува-них препарата безпосередньо перед год ¿в лею гусениць.

Резулътати випробувань св1дчать про позитивний ефект бюмо-су-ВЖ, декаметоксину 1 н1тазолу, який виявивзя в достоверном^/ понижена к1лькост1 загиблих гусениць шовковичного шовкопряда 1 зб!льшенн1 к1лькост! отриманих кокон!в, в тому числ! сортових.

Хлороф1ллшт найб1льш д1йовий при використанн.1 з л!куваль-ною метою, а препарат N 7 виявив високу профиактичку 1 л!куваль-ну актквнють, забезнечивши зниження загибел! гусениць шовкопряда на 15-27 X, при б1льшому урожа! коконов I висом й IX якостк

Пршритетн! дан! були отримаш при вивченн! впливу бензойно! кислоти на ядерний пол1едроз гусениць шовковничого шовкопряда. Вжористання цього препарату знизило 5х загибель на 20- 21 % !з значною прибавкою кокон! в. Ефективнимк при цьому захворюванн 1 виявились препарат N 9 та бюмос-ВЖ ( зниження загибел! на '¿0,6 7, ), препарат N 8 ( зниження загибЛ1 на 13,2 % ), декаметоксин 1 Штазол ( зниження загибел1 на 14 % ). Зниження загибел! гусениць шовковничого шовкопряда на 21 % в!дм!чено також при використанн! препарат!в ДП та СР-К.

Вельми важжвим у комплекс! ветеринарнопротиешзоотичких за-ход!в по боротьб; з !нфекц!йними захворюваннями шовковиччого шовкопряда б заходи, направлен! на розрив ланцюга передач! нфекщй-ного почину. 3 урахуванням ран!ше виконаних досл!джень по вивченню м!кробно! контамгнацп примицэнь та !нвентарю, а також чутливост! видиених м!:фоорган!зм1в до протим!кробних препарат!в, наш проведен! досл^ди по обеззаражуванню тест- об'екпв, як1 штучно обС1-м!нен1 збудниками бактер!оз!в та М1Коз!в шовкопряда. Досл!ди вико-нак! в рхзних вар!антах температурних режимов, оргентаци

поверхн! оОеззаражуваних тест-об'екпв, експозищй, способ1в обробки 1 Т. П. - - .

Результата експерименив з використанням волого! обробки Р13Н01 поверхн! стосовно примщень та 1нвентарю виявилк високу Де31нф1куючу актившсть глутарового альдепду та естестерилу, в пор 1 внянн 1 з 3 % формальдегчдсм, який використовувався ранше для ше~1 мети.

Складен! та апробован! рецепти глутарового альдепду в су-мило з хлорним вапном та ам1ачно! селотри з хлорним вапном, як! дозволили методом газац:I досягти високого ступеня обеззарадуван-ня тест - об'екпв при обС1мешнн1 IX збудниками бактерюз1В та грибами мускардини. 3 метою вивчення можливостей перервати шляхи передач! ¡нфекщйного почину мускардини, ядерного шшедрозу 1 бактер!031В шляхом обробки грени шовковничого шовкопряда про-тимокробними препаратами проведет В1ДП0В!ДН1 досл!ди в двох нап-рямках:

1) визначення знезаражуючого ефекту препарат1в на 1нф1кова-Н1й грено;

2) виявлення ступеню !х впливу на оживления грени та бюло-пчн1 показники шовковичного шовкопряда при вигод1вл! гусениць, отриканих 13 знезаражеко! грени.

Для дезинфекцп грени використовували антрашлову та сорбшову кислоти, дюксидин, естостерил-1, естестерил- У та де-каметокеин. Контроль- гшохлорит натрио. Естановлено, що вельми ефективним в умовах експеременту виявились естостерил та декаме-токсину 0,035 - 0,06 % - н1й концентраци при експозици 20 хви-лин. Дюксидин, нназол 1 кислоти суттево поступаються перед ними по ефективност!. Антранолова та сорб1нова кислоти вельми активн1 по вдаошенню до збудника мускардини. Виразн! в1дм!ННОст! впливу

на бюлопчш властивост! шовк!вничого шовкопряда, обробленого на стади грени препаратами естестер!лу, декаметоксином 1 ппохлори-том натр1ю в умовах весняно! 1 линьо! вигод!вл1, не виявлен!.

Тобто препарати естестерилу 1 декаметоксин проявили високий ефект обеззаражування при обробш зав1домо !нф!ковано! збудниками бактер!оз1в 1 мускардини грени, суттево впливаючи на життездат-н1сть грени г бюлопчн! влаетивост1 шовковичного шовкопряда, ви-рощзного 1з дезинфхковано! грени. Це шдкреслюе перспективна використання преп'еранв естестер!лу ! декаметоксину для боротьби з !нфекшями шовкопряда на стад!1 грени. ■

Таким чином, найб!льш ефективним для шлей волого! дез!нфекцп шовк!внич!х примицень виявились глутаровий альдепд ! естестер!л- У в концентрашях 0,2 - 0,3 % 1 1,5-2,0 %, в1дпов!дно, при експозид!! в1д 1 до 3 годин ( збудники бактерюзхв ! мускардини ). Вказан1 препарати, а також естестер!л - 1 ефективн! ! для дезшфекцп при в!русн!й зювтянищ. 3 метою газа-цп виробничих примщень для зншцення бактер!й ! гриб1в показан! хлорне вапно в сполучен! з глутаровим альдепдом або амм!ачною сел1трою. Для обеззаражування грени доц!льно використовувати ес-тестер1ли та декаметоксин.

ироф1лактичний х л1кувалышй ефекти на моделях ураження шовк!вничого шовкопряда б актер юзами, в!русною жовтяницею 1 мус-кардиною в!дм!чен! у целого ряду випробуваних препарат!в - декаметоксину, н!тазолу, бюмосу - ВЖ, хлороф!лл1пту, препарату N7, бензойно! кислоти, препарат!в N 8 та N 9, ДП ! СР-К. - Лайб2льш ефективними е декаметоксин, ттазол ! хлороф!лл1пт, випуск яких налагоджено медичною, ветеринарною 1 х!М!отерапевтичною промисло-в!стю Укра;ни.

- 19 -

б. 1МУН0Л0ИЧН1 АСПЕКТИ СТШ0СТ1 ШОВКОВИЧНОГО ШОВКОПРЯДА ДО ХВОРОБ

Залежнють показникгв ¡муштету гусениць шовковичного шовкопряда В1Д !х ф!зюлог очного стану

Вих!дним засновником ше! частини роботи стало припушення про юнування у шовковичного шовкопряда зэхисних систем, аналогично до таких, як у хордових, 1 про можливють використання мето-дичних шдход1В, як1 використовуютьоя при ощнт стану неспеци-ф^чного захисту у хордових органам) в. Особливу увагу при цьому придиено фагоцитам, оскиьки саме вони е еволющйною основою всIX феномена ¡мун!тету (I. I. Мечн1ков, 1891; Е.Купер, 1980).

Основно- мета, яку ми ставили перед собою при виконант ш-х рог.Д1ЛУ роботи, полягала у виявлешп впливу провес:в пбри-ди.. .ли йСЕКОпрялгв на ¡х загальку ст'йюсть до ф:з юлопчних 1 стресфахтсрзв, а токск скр^м: покаскики прети1НфРКЦ1йН01 рези-стентност; та ¡муштету.

Вир:щупались так! задач::

1) дати пор1Внальлу характеристику показниюв резистентно-ст! у гусениць р!зних пор!д та пбрщцв;

2) вивчити вплив 5!зних доз екдистерону- гормону, що прис-корюе метаморфоз, на активнють фагоцитуючих шитип у гусениць батьк1Всько'1 породи 1 у пбрид1в ;

3) вивчити вплив недогод'ВЛ] на показники резистентност1 у гусениць батьк:всько: льни : у пбрид1Е;

4) доел!дити вплие прогревания греки при р^.зпих температур-них режимах на показники резистентности у гусениць рхзних иорхд > г15рид1В.

- 20 -

Пор1вняльна характеристика фактор 1 в резистентност1 у гусениць говковичного шовкопряда в весняну та Л1тню вигод1вл1

Сп1вставления фактор1в резистентност1 шовковичного шовкопряда в весняну та Л1тню вигод1вл1 проведено на пород1 Б2 1 пбри-Д1 Б1 х Б2. З'ясувалося, по гуморальн! показники регистентност1 ( Ц1К ) 1 комплементогошбна активн1сть у гусениць л1тньо1 виго-Д1ВЛ1 вищ! за весняну. Навпаки фагоцитарна актившсть 1 утримання в гемол1мф! фЮринектину- шдикатору функцп макрофапв влнку нижча Вказана р1зниця пов'зана, очевидно, в особливостями роз-витку весняно- л!тньо! грени, умовами вигод1вл1, як1стю весняного 1 Л1ТНЬ0Г0 листя.

Бор1вняльна характеристика. показник1в резистентност1 у гусениць батьк1вських пор1д 1 пбрид1в

Чотири серп експеримент1в, присвячених пор1вняльной характеристик показник!в резистентност1 у гусениць батьк!вських пор1д 1 пбрвдпв св1дчать, щр показники реаистентност1 у пбрщцв у 61-льшост1 випадк1в або однаков1, або дешр перевишуюгь в1дпов1дн! 1ндекси у батьк1вських пор1д ( табл. 5, рис.1 ).

Табдиця 5-

Пор1Бняльна характеристика отказников неспециф1чно"1 резистентност! у гуеениць батьк1вських пор1д Б2, Б1 та Г1брид1в Б1хБ2, Б2хБ1 (М+м)

Порода

Б1

Б2

Г1брид

Б2ХБ1

Б1ХБ2

0,321+0,005 0,317+0,001

0,440+0,010 0,580+0,100 0,560+0,040 0,750+0,020

Показник

С, гем. од. Ц1К, 3.5% Ц1К, 7% Ф1бронектин,

кг/мл Фагоцитоз: фагоцити, % Зрш фагоцит уют диференщ-йоваги кл1-тини, %

0,322+0,001

0,570+0,058 0,560+0,400

19,95+0,250

34,00+1,790

26,00+1,000

16,39+0,010 24,00+1,300

18,24+0,010 17,00+1,520

0,510+0,00

0,660+0,05 0,735+0,04

26,62+0,02

16.00+0,09

29,00+1,84

19,00+1,670 31,00+1,570

Рис. 1. Фагоцитарна активность р1зних тише фагоцитуючих юптин у 6атьк1вських пор1д та ix riöpimiB ( весна ) I- В2, II- Б2 х Б1, III- El, IV- El X Б2.

Виняток складае фагоцитоз, зд!йснюваний класне фагоцитами, показники якого у г!брид1з нижч!, Hin у батькхвських пор1д. При ошнщ цих матер1ал1В треба мати на уваз!, ¡до активность того чи 'ншого К1льця резистентност визначавться не лише и абсолотним р!внем, але й обсягом функционального резерву.

Показано, шр в умовах весняних дослшв найвишрю сумарною фагоцитарною актившстю володдаь шитики геиол!Мфи гибриду Б2 х В1, за якими в порядку зменшення !дуть породи Б2, Б1 та Пбрид Б1хБ2.

Bei серп дослшв п!дтверджують наявн!сть суттевих мхжпо-piдних в1дм1нностей у шовковичного шовкопряда . Позначен! також BiÄMiHHocTi Mt» батьк!вськими породами i пбридами. Сказане в т!й чи 1нш1й Mipi взноситься практично до bcix кл1тин та гуморальних фактор!в, включаючи показники, пю характеризуют^ функцюнальну активнють фагоцитуючих кл!тин р!зних тктв. По б!льшост1 показ-HHKiB резистентност! пбриди Б1 х В2 i Б2 х Б1 в умовах Л!ТН1Х експерименив переважають батьк^всьт породи Б1 i Б2, причому Л1-дируе в цьому план! пбрид Б2 х Б1.

Вплив ф!зюлог!чного гормонального подразника (гормону метаморфозу - екдистерону) на показники кл.'гинного К1льця резистентности шовковичного шовкопряда

Мехак1зми неспецифшно! резистентностi у комах пост!йно зазнають напруги, пов'язано! як з ендогенними факторами ( розви-ток процес!в метаморфозу, якими передбачена складна перебудова структури тканин ), так i з екзогенним впливом ф!зюлог очного i

субекстремального д1апазон!В. Представляло ¿ятерес досл;дити ди-HaMiKy- фактор!в неспециф^чно! резистентност! на фот виливу Р1зних доз екдистерону ( рис.2).

t

Риг. 2. Вплив р1зних доз екдистерону на фагоцитоз у гусениць батыивеько! породи Б2 та пбрида Б2 х Б1 I - В2 ( мала ), II - Б2 ( бшша ), III- В2 х El ( мала ), IV- Б2 х Б1 ( б1льша ).

Анализ наведених даних св!дч1ть, що у гусениць батышсько! породи Б2 введения як малих, так 1 великих доз екдистерону викли-кае одноман!тну реакцш, основними рисами яко1 е суттеве зб!ль-шення проценту активних пролейкоципв, в!дносна стабишн1сть вкладу в загадьне число фагоцитуючих кл^тин активних макронуклео-ТИД1В, М1кронуклеотид1в 1 сумарного проценту активних лейкощпчв.

Ефект виразний, достов!рний 1 в межах точносп експерименту не залежить в!д дози гормону.

1нша картина спостер^гаеться у пбрида В2 х Б1. В цьому ви-падку мае М1сце зби&шення внеску активних пролейкоцит1Е, , шкро-нуклеотид!в, р1зке наростання загального проценту активних в пла-Н1 фагоцитозу лейкоцит 1 в.

Необхшга в1дм!тити, що еих1дний р1вень активних лейкоцит 1 в у пбрида В2 х Б1 був майже вдв1ч1 нижчий, н1ж аналопчний показ-ник у гусениць В2. Залежнють ефекту В1Д дози препарату була В1д-сутня 1 в даному випадку.

Таким чином, реактивн!сть системи фагоцитуючих ляйковдгпв у гусениць пбриду Б2 х Б1 К1ЛЬК1сно 1 якюно В1др1зняеться в1д IX реактивност1 у батьк1всько! породи В2. Особливо суттево, шр гор-мональний вплив яризводить у них до р1зко! акгивацп сумарного фагоцитозу, що св!дчить про наявн»сть у цих орган1зм!В значного функцюнального резерву. Заслуговуе також уваги зм!на реакцп у Пбрид1в в К1льщ пролейкоципв 1 залучення в процес м!кронукле-оцитарного кшця, яке залишаеться,' певно, 1нтактним у батьк!в-СЬКО"! породи В2.

- 26 -

Вшшв недогод!вл1 на фактори резистентност1 у гусениць швковичного шовкопряда

Об'ектом експеримент!в були гусениц! породи Б2 ! Пбриду Б2 х Б1 весняно! вигод!вл1.

Показано, щр недогод!вля викликае суттеву реакцш з боку б 1 льшост! показнкков резистентноет! у нбрида Е2 х Б1, що вияв-ляеться у эб патент комплементопод! бно! активное? 1 гемолшфи /+53/, утримання в Н1й гемод!зиН1В /+65/, штефероноподЮних субстанций /+37/, Ц1К 3,5 % /+23/ та суттевому зниженн! р!вня ф1бронектину, Ц1К 1 фагоцитарно! активном а, як власне фагоцит !в, так 1 зр1лих диференщйованих юитин гемол1мфи. Навпаки , реакщя тих же показ ник! в у гусениць Б2 не вкходить за меж! 6-16 % ып вих!дного р!вня. Таким чином, норма реакца у г1брвда Е2 х Б1 р1зко В1 др!знябться В1д норми реакци батьк!всько! породи Б2.

Особливох уваги ааслуговують процеси, шр в!дбуьагаься в к!нц! фагоцитарного захисту, як! можна квал!ф1ку!:ати як перерос-под1дьн1; в той час, як процент фагоцитуючих кл!тин одного типу наростае, в1дносне число 1нших зменщуеться.

Шдбиваючи шдсумки, можна зробити висновок про те , щр ре-активнють, як ! адаптац1йна пластичнють пбриду Б2 х Ш при вплив! недогодгвл! в весняну випщвдю виша, нш у гусенк в"'бать-К1Всько5 породи Б2.

Визначено також вплив недогод!вл! на ревень рецепторних б!лк!в в гемол1мф1. Встановлено, шр недогод!вля провокуе виникнен-ня б1ЛК!в в гемол!мф! батьк!всько! породи Б2 !, навпаки, р1зко понижуе 1х ргвень у нбрида Б2 х Б1. Оскиьки рецепторн! бхлки е индикаторами стану напруги организму, можна зробити висновок про те, що як вих!дний р!вень адаптади, так ! норма реакш! у бать-

клвсько! породи 1 Нбрида р!зш, причому у Б2 х Б1 реаюия прот!кае в напрямку мшм^зацп напруженостк

Необх1дно в!дзначити чгтку за?ежнгсть вектору амшмтуди ре-акцп гусепиць Б2 та Бй х Б1 на недогод!влю в!д вих1дного р^вня показшшв: як правило, високий вих1дний р^ень детермхнуе зру-шення в бт знимэння показнкклв, а початково низький - його П1д-вищення. Така законом! рнють виразно проел¿джуеться на приклад! комплементопоД1бно1 активност! гемолшфи, фхбронектину, проценту активних фагоцитов, а також рецепторких бимв.

Ощнюючи результати ще! частини роботи в Шлому, можна зробити ряд суттсвих висновмв. Головний з них полягае в тому, що у гусениць шовковичного шовкопряда е складна система факторов резистентность схожих по ряду ознак з факторами гмуштету у хре-бетних тварин. Одним з основних кллець ще! системи е фагоцитарн! кл!тини, в числ1 яких присутн! р13Н1 по своему нстогенезу елэ-менти. Суттевим е також виявленкя в гбМ0Л1мф! шовковичного шовкопряда сполук, як1 аналопчн: циркулюючим 1мунним комплексам.

Тим самим на новому р!вн1 тдтверджуеться висказане б1льш як 60 рок!В тому припущення одного з класик!в !мунологп комах С. Метальн1кова ( 1927, 1933) про наявшеть у членистоногих складног системи 1муштету , розвиток яко! тюно корелюе з еволю-щею у шх кейроендокринно! регуляцп.

Огримач! результати мають 1 важливе практичне значения. Наивность глибоких м!жгтор1Дних В1ДМ!нностей, замкненлх на геноти-п!чн1 особливост1 шовковичного шовкопряда, тснування у них дек!лькох Бар!ант!в реактивност1, фактор1в резистентност! та 1му-Н1тету в екстремальних умовах дозволяе бачити в !мунолопчних тестах джерело важливо! додатково! 1нформацп, яка дозволяв ощнювати якюно р!зн! породи шовковичного аговкопряда. Особливо!

- го -

уваги заслуговуе та обставила, шр в ряд1 ситуашй показники резистентности у пбрщцв реагують на середн1 умови б1льш пластично i адекватно, н!ж у батьк1вських пор1д.

Явища, як1 cnocTepiгалмея у пбрщцв, дозволяють припуска-ти, щр в деяких випадках ïx адапташя до зюрстоких д^янь середо-виша йде по лшп мшм1заци функций 1 збереження, огже, функщ-онального резерву- обставина, В1дм1чена ранше стосовно системних адаптащйних реакшй орган!в кровотворення у видах хребетних тва-рин i у людини ( М.В. Васильев, Ю.М. Захаров, T. I. Коляда, 1992).

7. ЗАСТОСУВАННЯ БI(СТИМУЛЯТОР!В ДЛЯ П1ДВИЩЕННЯ Ж1ТТеЗДАТН0СТ1 I ПР0ДУКТИВН0СТ1 ШВКОВИЧНОГО ШВНОПРЯДА

Досл1дження Сули направлен! на гидвищення життездатносп i продуктивное^ шовкопряда шляхом застосування р1зних бюстимуля-TopiB 1 при цьому запропонована нова концептя ïx використання.

Суть ii зводиться до СЛ1ДУЮЧОГО.

Успгх використання любого биостимулятора визначаеться такими факторами:

1. .Особливостями Ф13ЮЛОГО- бюхшчного стану орган!зму шовковичного шовкопряда в момент використання бюстимулятор1в;

2. Особливостями сезону вигод!вл1 i р1внем агротехмки в пер i од гусеничного пер i оду.

3. Особливостями мехашзму дп бюстимулятор1в, як1 вико-ристовувались.

Анализ отриианих даних дозволив клаеяфшувати бюстимулято-ри, як1 використовуеться в шовк1вництв1, по механ1зму ïx дп на сл1дувч) груш:

1. Добавки, що збагачують корм С цукор , препарата фосфору, б!лков1 добавки, мтроорган^зми 1 продукти IX лмттед1яльност1, мжроелементи та ж.). Кр1м збагачення корму витамин бюсинтезу 1 мжроелементи стимулюють активность його засвовння.

2. Вюетимулятори активности ферментативних систем травного тракту, як1 П1двищують засвоення корму ( хлорнокислий амошй та 1Н.).

3. Вюетимулятори гормонально! 1 нейротропно! дп ( метап-рек, АЮГ-1, С1ЛК, л1бер1Н та Ш.).' 1х застосування веде до зм;н в характер! роботи ендокринно! 1 нервово! систем, зм1нюе характер метабол1зму в орган1зм1, шр забезпечуе стимулюючий ефект.

4. Препарата, як1 покращують мехашчн! властивост! корму 1 як! перешкоджають втратам вологи ( !нзог 1 !н.), роблячи його б^льш тривалий час доступним для гусениць шовкопряда

Доели роботи з биостимуляторами р23Ного мехашзму дп пришв нас до висновку, шр для отримання об'ективно! картини стиму-люючого ефекту, !х випробування необХ1Дно вести на двох агрофонах вигод1вл1 - оптимальному та защемленсму ( пессимаяьному) в р!ЗН! сезони ( весна, л^то), що дозволить отримати об'ективну картину стимулюочого ефекту препарата.

? езультати наших досл1джень ( 1990- 1992 рр.) показали, що р!зн! по механ!зму дп препарати в р1зн! сезони вигод!вл! ! на р1зних агрофонах вигод1вл1 шовкопряда показують не однаковий ефект. Так, навесн! на оптимальному агрофон! виг0д1вл: кравдй стимулюючий ефект дав гормональний препарат АЮГ-1, на пессималь-ному- хлорнокислий амой!Й ( стимулятор засвоення корму).

Вл'.тку на оптимальному фон: кращим був хлорнокислий амоьчй. на пессимаяьному- шзог ( пол:пшувач мехашчних властивостей лис-тя 1 г;.бер!гаючий вологу), осюльки вл1тку при недогод1ВЛ1 I гру-

- 30 -

бому лист! д! якост 1 препарату виявились виршальними.

Таким чином, для п шшцэння ст!йкост1 ! продуктивност! шов-копряда иохутъ бути устшо використан1 р!зн! описан 1 в робота бюстимулятори, але при ix використанн! повишп враховуватися ме-хан!зми дп препарат!в, стан шовкопряда ! умови вигод!вл!, шр за-безпечують максимальний ефеот.

8. РОЛЬ ГЕНЕТИЧНИХ ФАКТОР 1В I МЕТОДИ ПР0ГН03УВАННЯ СТ1ЙК0СТ1 П0Р1Д ТА Г1БРВД1В ШЕШВИЧНОГО ШОВКОПРЯДА

В цьому роздал! анал!зуеться значения генотшпчних особли-востей пор1д, м1жпородних г1брид1в 1 партеноклон1в в формуванн! неспециф!чно"1 ст!йкост1 шовкопряда. На подстав! л!тературних да-них ! результат!в власних досл1джень приходимо до висновку про найважливше значения ефекту гетерозиса м!жпор!дних пбрщцв пер-шого покол!ння в формуванн! шдвищено! ст1йкост1 до хвороб 1 несприятливих факторов середовища.

Обм!рковуються також результати використання р!зних метод!в виявлення I прогнозування неспецифочно! ст1йкост! пород 1 пбри-дгъ шовковичного шовкопряда.

Штод термотестування заснований на встановленому раноше зв'язку мод стойкютю до коротких теплових удар!в о батальною неспециф!чною стойкостю. Використання цього методу для ¡.яду по-р!д о пбрщцв шовковичного шовкопряда дозволило виявити найбиьш ст1йк1 генотипи ! п!дтвердило зв'язок гетерозису у шовковичного шовкопряда з пдвищеною неспецифхчною ст!йк1стю.

Кр!м методу термотестуваня використанх також методи холодо-вого тесту ! партенотесту. Вони також дали можливють водбирати найб!льш спйк! генотипи шовковичного шовкопряда для селекцп !

його виробничо! ВИГОД1ВЛ1.

3 метою виявлення ст!Йкост1 р!зних генотшив шовкопряда до певних хвороб були проведен! дослш по штучному пероральному заражению гусениць четвертого вхку пор!д, пбрщив 1 партеноклон1в збудниками бактерюз1в 1 полхедрами в!русного захворювання - жов-тяниць Результати цих дослшв шдтвердили високу сийкють но-вих пор!д селекцп Украшського ¡нституту шовк!вництва ( Укра-¡нська- 11 1 Украхнська- 14 ) в пор1внянн1 з старими породами (Б1, Б2), а також б!льш високу ст1йкють до заражения гетерозис-них пбрид!в першого покол!ння 1 б1льш гетерозиготного партено-клону Р- 29.

П1ДСУМ0К

Проведен! дослан були направлен! на виршення ряду питань, пов'язаних з необхишстю пдашцення стгйкост! пор!д 1 пбридхв шовковичного шовкопряда до хвороб 1 несприятливих фактор!в зовн!шнього середовищ.

Анал!з втрат в шовкгвництв! Украхни вказуе на те, що одхев з основних причин е загибель гусениць шовкопряда В1Д шфевдйних хвороб. У зв'язку з цим було проведено вивчення ешзоотично! си-туац!"1 стосовно основних хвороб шовковичного шовкопряда 1 м1кро-бюлопчне досл!дження збул»ик1В, а також скршпнг ! всеб1чне вивчення велико! к!лькост! антим!кробних препаратов. Виявлен! препарати найб!льш ефективн! ! перспектива для !х практичного використання.

Вивчення ст1йкост1 шовкопряда показало наявтсть кл!тинних 1 гуморальних систем !мун!тету 1 залежносп активност! хмунних систем в!д генетичних ! фхзюлопчних особливостей пор!Д 1 пбри-

дхв шовкоряда.

3 метою П1ДВИЩ8ННЯ СТ1ЙК0СТ! 1 продуктивном 1 шовкопряда вивчали ряд бюстимуляторхв. Проведено хх систематизашю стосовно механизм!в дп. Остановлена найбхльш висока ефектившсть викорис-тання бюстимулятор!в при несприятливих умовах вигсшвлк

Для ршення задач! прогнозування сийкост! шовкопряда до хвороб 1 несприятливих умов середовища проведено вивчення нових методхв, направлених на виявлення генотишв, як1 мають шдвищену неспециф!чну ст1йкхсть. Встановлена перпективнють використання для цхех мети метод!в термотестування, холодового тесту ! парте-нотесту. Використання цих метод!в дозволило виявити найб!льш стхйкх породи 1 гетерозисн! пбридн! комбхнацп.

Пор!вняльне вивчення ст!йкост! р!зних генотишв шовкопряда при точно дозованому штучному бактер!альному зараженн! на р!зних породах, реципрокних пбридах ! партеноклонах п!дтвердило р!зницю в стхйкост!, яка була виявлена методом термотестування.

На пхдстав! отриманих експериментальних та л!тературних да-них проанал!зована природа неспециф!чно! стхйкост! шовкопряда. Ця властив!сть чхтко детермхнована генетично ! успадковуеться шшгенно, але вона також р1зко шдвищуетьея у г!брид!в першого покол!ння в результат! ефекту гетерозиса. Крхм генетичних причин формування цхе! властивост! в онтогенез! залежить в!Д багатьох фактор!в зовншнього середовиша, як1 впливають на шовк ¡пряд на вс!х стад!ях його розвитку. Особливо чутливою б стад!я гусениц! до несприятливих температурних умов, що знижують стхйкхсть иов-копряда до хвороб.

В результат! вехе! проведено! роботи пропонуеться комплекс заход!в боротьби з хворобами, шр буде сприяти розвитку галуз1 шовк!вництва в Украш.

БИСНОВКИ

1. Вграти гусениць шовковичкого шовкопряда на вигод!влях суттево знижують рентабельшсть шовмвництва в УкраШ. Основною причиною ьтрат в шовковкицтвг е недостатня стШкгсть шовкопряда до хвороб 1 нееприятливих фактор1в &овн!шнього середовиша.

2. Проведен! ¡.икробюлопчш дссл!дження показали, що ос-новним бютопом симбютично! м!крофлори гусениць шовковичного шовкопряда е кишечник. Шлькють колон 1бутворюючих шатин в гомо-генатах ослабления гусениць на один -два порядки вила, Н1ж у нор-мальних особин.

3. В результат*. пор!вняльного вивчення 64-х антим!кробних препаратов синтетичного 1 бюлопчного походження у в!дношенн! патогенних для шовковичного шовкопряда збудник!в хвороб виявлен! сл1дуюч! найб!льш активн!: антибютики - ам!кацин, сизом!цин, еритромщин, а також проепарати йоду, барвники, карболова, сорб!-нова 1 антрашлова кислоти, детергента ! хлороф1лл1пт. Чутлив!сть збудник1в до препарат!в вар'юв в широких межах. Найбкяьиа чутли-В1сть вымочена до д!оксидину, н!тазолу ! декаметоксину,тр дозволяв ванести ц1 сполуки до числа найб!льш перспективних для використання.

Препарата - глутаровий альдепд, естостерил, декаметок-син, н!тазол 1 хлороф1лдшт можуть бути рекомендован! для використання як антисептики ! дезинфектантй в умовах гренажних заво-Д1В та шовк!вничих гослодарств. При обробц! протим!кробними препаратами 1нф1ковано1 грени найб1льш високу активн!сть показали естостерил ! декаметоксин, як! не спричиняоть суттевого впливу на життбздатн1сть грени 1. гусениць. '

5. Найб1льш швидке звикання збудник1в шфекщйних захворю-вань шовковичного шовкопряда В. thuringiensls, В. bombycls, Str. bombycis, Serratia marcescens в1дбувавться по в1дношенню до, дег-М1ну, дюксидину, штазолу, i в мешшй Mipi- до гентамщ!ну i ро-ккаду . Формування Л1карсыда1 ст!йкост! бактер1й i бацил до дека-метоксину в1дбуваеться найб1льш пов1льно.

6. Встановлено, то гусениц! шовковичного шовкопряда мають розвинену систему проти!нфекц1йного захисту, яка включае кл!тинне ( фагоцитарне ) i гуморальне К1льця. В гемол1мф! гусенкць присут-Hi 1мунн1 активн1 субстанцп, як1 виявляються бюреагентами, спе-циф!чними для 1мунних субстанщй хребетних ( 1муноглобул1н1в, 1нтерферону i Ц1К ).

7. 1мунн1 властивостi р!зних порхд i Г1брид1в суттево pl3Hi в норм! ! особливо в субекстремальних умовах. Реакц!i гетерозис-них пбрщцв найб1льш пластичт i адекватн!.

8. Застосування р1зних груп б!остимулятор1в тдвищуе ст!й-К1сть 1 продуктивнють шовкопряда. Бюстимулятори найб1льш ефек-тивн! при несприятливих умовах вигод!вл1.

9. Встановлена необх1дн1сть метод!в термотесту, партено-тесту i холодового тесту для виявлення 1 прогнозування неспе-ЦИф1ЧН01 СТ1ЙК0СТ! пор!д 1 г!брид!в шовковичного шовкопряда.

10. Використання нових метод!в ошнки неспоциф1чно! ст!йкост1, а також штучне заражения гусениць шовкопряда позволили виявити найбиаш cTiflKi до хвороб i несприятливих умов середовиша породи i найбиьш гетерозисн! пбрщш комбшацп.

11. На niflCTaBi проведених генетичних,!мунолог!чних i 6io-ф1зичних дослижень та Л1тературних даних сформоване нове теоре-тичне уявлення про природу неспецифхчно! ст!йкост! шовковичного шовкопряда. Яри цьому неспециф1чна спйкгстъ розглядаеться як ге-

нетично детермнована i пол!генно насл1дуема властивють, що 1нтегрально зм1нюе бюф1зичн! властивост1 геному.

12. Bci проведен1 доыидмення s науковою основою для роз-робки комплексу заход1в, спрямованих на шдвищення спйкосп i продуктивном i шовкопряда, зниження втрат на р^зних етапах його розкитку.

ПРАКТИЧН1 ПЮ1ЮЗИЦП

1. Для виявлення 1 прогнозування неепециф1Чно! сийкост! пор!д i Пбрид1в шовковичного шовкопряда розроблен! й широко зас-тосован! нов! методи: термотест, холодовий тест, партенотест.

2. Розроблена, видана й впроваджувться система заход1В по оптим!зац!1 технолончних npoueciB розведення шовковичного шовкопряда, профиактиц! й боротьб! з хворобами.

3. розроблень видан1 й впроваддуються методичн! рекоменда-ци по застосуванню бюстимулятор!в з метою п!движения ст!йкост1 й продукту ?ност1 шовковичного шовкопряда.

- 36 -

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛИКАЩЙ ПО TEMI ДИСЕРТАЦП

1. Актуальные проблемы ветеринарии в шелководстве /Кириченко И. А. /. Тезисы доклад. Республ. конференции "Ветеринарная медицина". Харьков: 1990. -С. 290-291.

2. Гетерогенность культур тутового шелкопряда и проблемы устойчивости в техноценозе // Тезисы доклад. Международного симпозиума "Актуальные проблемы мирового шелководства", Харьков: Ре-дакционно-издательский отдел облполиграфиздата 1992. -С. 98-99.

3. Шелководство и урбанизация биосферы // Тезисы доклад. Международного симпозиума " Акутуальные проблемы мирового шелководства, Харьков: Редакционно- издательский отдел облполиграфиздата. 1992. -С. 98.

4. К проблеме резистентности возбудителей инфекционных процессов в ветеринарии и медицине и перспектива создания химиопрепаратов /Волянский ЕЛ.// Тезисы доклад. Международного симпозиума "Актуальные проблемы мирового шелководства", ,'арьков: Редакциснно-издательский отдел облполиграфиздата 1992. -С. 97-98.

5. Влияние степени резистентности гусениц шелкопряда на основе компьютерного анализа ритмологических параметров ундуляции / Беспалов fü Г. , Антипенская JL В., Волянский Ю.Л.// Тезисы доклад. Международного симпозиума "Актуальные проблемы мирового шелководства". Харьков: Редакционно-издательский отдел облполиграфиздата 1992. -С. 96-97.

6. До питания розробки тесту на ст1йк1сть культур шовкович-ного шовкопряда до умов середовища мешкання // Шзвк1вництво: Республик. можвод. тематичний науковий зб1рник "Урожай", Кшв. 1992. вип. 19. -С. 5-7.

7. Застосування 1мунолопчних гуморальних та клотишшх методов для ощнки ст1йкост i шовковничого шовкопряда до нееприятли-вих умов. /Волянський Ю. Л. , Шахбазов В. Г. , Кузьмона Л. К. // Тези доповодей IV з'озду Украонського ентомолопчного товариства, XapKiB. 1992. -С. 44-45.

8. Чутливость тест-штам1в збудник1з хвороб шовковичного иовкопряду до антибактероальних препаратов / Волянський Ю. Д ,

Щзхбазов В. Г. , Кузьмона Л. К. // Тези доповодей IV з'озду ."к-ра1нського ентомолопчного товариства. Хаоков, 1992,- С. 43-44.

9. Шляхи виведення гобридов шовковичного шовкопряду ст!йких до ворусу ядерного полоедрозу /Кириченко I.O. , Дмитроева О. В. , Клименко В. В. // Тези доповодей IV з* ¿зду Укргинського ентомолопчного товариства. Харк1в, 1992.- С. 45-46.

10. Ентомопатогенно мокроорганозми грени шовковичного шовкопряда i ефективний 3aci6 it дезинфекци / Кириченко 1.0., Кру-зе I.E., Хонрокус Т. // Тези допов!дей IV з'1зду Украшського

ентомологочного товариства. Харков. 1992,- С. 73-74.

11. Studies on the canses of tinged cocoon emergence and ways of' their a voidance /Zlotin A. Z. . Kirochenko I. A. . Zhuravel

0. М. , Kirichenko V.N. , Stotsky M. I.// Acta agricultural boreal i -occigentalis sinica China, 1992. Vol. 1. N2-p 39-42.

12. Система мероприятий no оптимизации технологических процессов разведения тутового шелкопряда, профилактике и борьбе с болезнями /Злотик А. 3. , Кириченко И. А. // Методические рекомендации предназначены для специалистов гренажных заводов, спецхозов, колхозов, фермерских и других хозяйств. Харьков. 1992.- 5? с.

13. Итоги работы Украинского научно-исследовательского института шелководства и перспективы исследования по программе "Кокон" // Шелк, Реферативный научно-технический сборник. Ташкент. 1992. N 5. - С. 22-23.

14. Bazele genetice ale rezistentei Viermiloz ge matase la boli si faotori nefavorabili ge megiu. /Chaxbazov V.// Medicine veterinara si cresterea animalelor. 1992. Anul XLII, N2, 11-12.

15. Новый подход к применению биостимуляторов на выкормках тутового шелкопряда /Мухина 0. Ю. , Злотин А. 3., Кириченко В. Е , Рохмаил ЕВ. , Зализняк-. Н П.// Материалы научно-практической конференции "Проблемные вопросы развития шелководства". Харьков: Ре-дакционно-издат. отдел облполиграфиздата. 1993. - С. 113-15.

16. Характеристика факторов иммунитета у гусениц тутового шелкопряда /Волянский Ю. JL , Головко В. А. , Шахбазов В. Г. и другие // Материалы научно-практической конференции "Проблемные вопросы развития шелководства". Харьков: Редакцконно-издат. отдел облполиграфиздата. 19S3. - С. 118-120.

1?. Инфекционные болезни тутового шелкопряда в шелководческих регионах мира / Кириченко И. А. // Материалы научно-практической конференции "Проблемные вопросы развития шелководства". Харьков: Редакционно - издательский отдел облполиграфиздата. 1993. -С. 121-124.

18. Повышение устойчивости тутового шелкопряда - важнейший фактор реализада его продуктивности // Материалы научно-практической конференции "Проблемные вопросы развития шелководства". Харьков: Редакционно-издателъский отдел облполиграфиздата. 1993. - С. 125-132,

19. Эпизоотическая ситуация по пебрине в Украине и эффективность комплекса оздоровительных мероприятий / Кириченко И. А. , Злотин А. 3. , ¡Дербак В. Е // Материалы научно-практической конференции "Проблемные вопросы развития шелководства". Харьков: Редакционно-из дат. отдел облполиграфиздата .1993. - С. 133-136.

20. Устойчивость пород и гибридов тутового шелкопряда к бактери льной и вирусной инфекции / Кириченко И. А. , Шахбазов К Г., Кузьмина Л. К. , Шаламов 0. А. // Материалы научно-лрактичес-кой конференции "Проблемные вопросы развития шелководства". Харьков: Редакционно-издат. отдел облполиграфиздата. 1993,- С. 144-146.

21. Новые противомикробные средства для борьбы с бактериозами тутового шелкопряда / Волянский Ю. Л. , Кириченко И. А. , Калиниченко Н. Ф. и другие // Материалы .научно-практической конференции "Проблемные вопросы развития шелководства". Харьков: Редакционно -издат. отдел облполиграфиздата. 1993,- С. 163-165.

22. Скрининг активных противомикробных средств растительного происхождения в отношении возбудителей бактериальных болезней тутового шелкопряда / Надтока К Л., Кириченко И. А., Бабич Е. а и другие // Материалы" научно- практической конференции "Проблемные вопросы развития шелководства". Харьков: Редакционно- издат. отдел облполиграфиздата. 1993. - С. 166-168.

23. Биостимуляторы как фактор повышения устойчивости и продуктивности тутового шелкопряда / Злотин А. 3., Мухина 0. Ю. // Харьков: РИП "Оригинал". 1993. 48 с.

24. Выявление перспективных гибридов тутового шелкопряда с помощью термического партеногенеза / Плугару И. Г., Плугару Р. И., Головко В. А., Стоцкий М. И., Спиридонова Т. Л.. Клименко В. В. // Известия АН Республики Молдова / серия биологические и химические науки / 1993, N2 - С. 75-79.