Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.03) на тему:Основные инфекционные болезни тутового шелкопрядав Украине и меры борьбы с ними

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

ОСНОВНІ ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ШОВКОВИЧНОГО ШОВКОПРЯДА В УКРАЇНІ ТА ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З НИМИ

6.00.03 — ветеринарна мікробіологія, вірусологія, епізоотологія, мікологія і імунологія

Автореферат

исертації у вигляді монографії на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук

На правах рукопису

КИРИЧЕНКО

Іван Олександрович

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

На правах рукопису

КИРИЧЕНКО Іван Олександрович

ОСНОВНІ ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

шовковичного шовкопряда

В УКРАЇНІ ТА ЗАХОДИ БОРОТЬБИ 3 НИіМИ

16.00.03 — ветеринарна мікробіологія, вірусологія, епізоотологія, мікологія і імунологія

Автореферат

дисертації у вигляді монографії на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук

Харків — 1997

Дисертацією є монографія.

Робота виконана в Інституті шовківництва Української академії аграрних наук

Наукові консультанти:

Доктор ветеринарних наук, академік АН НПУ В. О. ГОЛОВКО Доктор біологічних наук, професор, член АН ВШ України

О. 3. ЗЛОТІН

Офіційні опоненти:

Доктор ветеринарних наук, академік УААН Поліна Павлівна ФУКС Доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент УААН Владислав Петрович ОНУФРІЄВ

Доктор ветеринарних наук, професор Алім Андрійович ЗАВОЛОКА

Провідна організація — Інститут ветеринарної медицини УААН (м. Київ).

Захист дисертації відбудеться « // » __________ 1997 р.

на засіданні спеціалізованої вченої Ради Д 02.i52.01 при Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН:

310023, Харків-23, вул. Пушкінська, 83.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини (м. Харків-23, вул. Пушкінська, 83).

Автореферат розіслано « ^ »

1997 р.

Лчепнй секретар спеціалізованої вченої Ради

доктор ветеринарних наук л / Г) у//1'К7 Є. КОІІАРЖЕВСЬКИП

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Серед галузей сільського господарства важливе місце займає шовківництво, продукція якого — шовковичні кокони — цінна сировина для отримання натурального шовку. Він широко використовується в текстильній промисловості, військовій, медичній, ветеринарній та радіотехнічній галузях, авіації й космонавтиці. Попит на цю продукцію як в Україні, так і на світовому ринку постійно зростає.

Однією з основних причин загибелі шовковичного шовкопряда на різних стадіях його розвитку, зниження врожаю та якості коконів є інфекційні захворювання, які широко розповсюджені в шовківницьких регіонах світу, в тому числі і в Україні, і спричиняють великі економічні збитки (L. Pasteur, 1870; С. Acqua, 1924; Є. М. Михайлов, 1958, 1984; І. О. Кириченко, 1974, 1984; Н. Watanabe, Т. Shimizu, 1981; Є. М. Троїцька, 1983; М. Манчев, 1990; Є. Й. Бабурашвілі, JI. В. Нонікашвілі, 1992; М. Р. Мусаєва, 1992; І. О. Кириченко, В. О. Головко, L994; JI. Ф. Кашкарова, 1994 та ін.). Незважаючи на проведення вченими різних країн світу досліджень стосовно хвороб ловкопряда, багато питань цієї проблеми потребують вирішення.

У зв’язку з недостатнім вивченням інфекційних хвороб ловковичного шовкопряда в Україні і систематичним виниканням у різних шовківницьких регіонах епізоотій бактеріозів, зірозів, мікозів і змішаних інфекцій, а також мікроспоридіоз-*ої інвазії — пебрини шовкопряда, досить актуальним е вив-іення епізоотичної ситуації, видового складу мікроорганізмів ролі екологічних факторів у їх виникненні. Необхідними та-сож є розробка і впровадження у виробництво сучасних мето-цв діагностики і високоефективних засобів і способів профі-іактики та боротьби з хворобами шовкопряда.

Викладене зумовлює актуальність цієї проблеми й вибра-юго напрямку досліджень.

Мета роботи. Основною метою роботи є вивчення епізоотич-іоі ситуації по основних інфекційних захворюваннях шовко-іиччого шовкопряда в Україні, розробка і впровадження за-обіч і способів діагностики, профілактики й заходів боротьби ta всіх стадіях його біологічного розвитку в умовах племінно-

о й промислового шовківництва.

З

Завдання дослідження. Відповідно до мети були поставлені такі завдання.

1. Вивчити епізоотичну ситуацію щодо основних інфекційних захворювань шовковичного шовкопряда в Україні й розробити методи діагностики.

2. Вияснити вплив підвищеної та зниженої температури на активацію^ ядерного поліедрозу шовковичного шовкопряда на вигодівлях.

3. Визначити роль синантропних птахів як переносників вірусу ядерного поліедрозу шовковичного шовкопряда.

4. Визначити роль інсектицидних' бакпрепаратів бітоксиба-циліну й турингіну, які використовуються в рослинництві й тваринництві, у виникненні ядерного поліедрозу й бацилярного кишкового токсикозу на вигодівлях шовкопряда.

5. Вивчити зараженість грени шовковичного шовкопряда на гренажних заводах України, розробити і впровадити засоби її способи її знезараження від бактеріальної, грибної, вірусної інфекцій та мікроспоридіозної інвазії.

6. Дослідити племінні кокони як можливі джерела збудника мускардини й розробити спосіб знезараження їх у гре нажному виробництві.

7. Провести скринінг антимікробних препаратів і розроби ти засоби їх застосування на вигодівлях шовкопряда для про філактики та боротьби з бактеріозами і ядерним поліедрозом

8. Вивчити можливість проведення контролю зараженост промислової грени пебриною по дефектних метеликах шовко пряда.

9. Провести скринінг, розробити та впровадити в практик? шовківництва засоби і способи дезинфекції приміщень, облад нання та інвентаря з метою боротьби з мускардиною, жовтя ницею, бактеріозами й пебриною шовкопряда.

10. Вивчити ефективність комплексного підходу у вирі шенні проблеми профілактики й боротьби з хворобами шовко вичного шовкопряда на всіх стадіях біологічного розвитку розробити й апробувати у виробництві «Комплекс ветеринарно санітарних заходів у племінному й промисловому шовківниці ві».

Наукова новизна роботи. Вперше вивчена епізоотична ст туація по бактеріозах, ядерному поліедрозу, пебрині й мускар дині шовковичного шовкопряда в Україні та роль екологічни: факторів у виникненні цих хвороб, а також розроблені нов експрес-методи їх діагностики (авт. свід-ва № 488567, 1976 т № 1442550, 1988) і «Комплекс ветеринарно-санітарних заході по профілактиці й боротьбі з хворобами шовковичного шовкс пряда в племінному й промисловому шовківництві».

' Запропонована і експериментально та у виробництві підтверджена можливість застосування нових препаратів рослинного походження, антибіотиків і хімічних засобів для боротьби з бактеріальною, вірусною, грибною інфекціями, а також мікроспоридіозною інвазією шляхом обробки племінної й промислової грени шовковичного й дубового шовкопрядів (авт. свід-ва № 389761, 1973 та № 1400568, 1988, патенти України на винаходи № 12369 А та № 12372 А від 02.12.96).

Визначена можливість використання нетрадиційних для галузі шовківництва засобів і способів знезараження грени, приміщень і інвентаря при бактеріозах, вірозі, пебрині й мускардині шовкопряда (посвідчення на рац. пропозиції МСГ України № 615 та № 616, позитивне рішення на видачу авторського свідоцтва на винахід по заявці № 4875268/15 від 12.09.91).

Вперше в галузі шовківництва вивчена роль синантропних птахів як переносників вірусу ядерного поліедрозу шовкопряда.

Встановлено, що першоджерелом накопичення й розповсюдження гриба мускардини в шовківництві є племінні кокони. З метою розриву епізоотичного ланцюга й зниження інфекційного фону в гренажному виробництві розроблено новий спосіб знезараження племінних коконів шовковичного й дубового шовкопрядів (позитивне рішення на видачу патенту на винахід ло заявці № 93070765 від 09.02.93).

Розроблено і широко впроваджено у гренаяше виробництво удосконалений метод контролю зараженості промислової грени пебрииою по дефектних метеликах .шовкопряда.

Вперше встановлена можливість застосування в шовківництві препарату рослинної природи хлорофіліпта (а. с. № 240932) та канаветину (веткану). Розроблений «Спосіб боротьби з бактеріальними захворюваннями на вигодівлях шовковичного шов-з<опряда» з використанням канаветину (посвідчення на рац. пропозицію МСГ України № 662). Для боротьби з ядерним лоліедрозом на вигодівлях шовкопряда вперше встановлена можливість використання вітамінно-коферментного препарату й бензойної кислоти (позитивне рішення на видачу патенту на винахід по заявці № 93070707 від 05.04.93 і патент № 12368 А від 08.12.96).

Наукова новизна і пріоритет досліджень підтверджено 5 авторськими свідоцтвами на винаходи, 3 посвідченнями МСГ України на рац. пропозиції і 6 патентами на винаходи.

Теоретична і практична цінність роботи. В результаті більш ліж 20-річних досліджень в області інфекційної патології шовковичного шовкопряда й широкого впровадження наукових розробок у шовківництво України сформульовані наукові ос-

нови й практичні принципи комплексного підходу у вирішенні проблеми захисту шовкопряда від інфекційних хвороб.

Теоретично обгрунтовані й розроблені експрес-методи діаг-ностикії збудників пебрини, септицемії, жовтяниці й капель-ний експрес-метод точного дозованого зараження шовкопряда, який має велике значення при проведенні скринінгу протимікробних препаратів, а також способи орального застосування нових засобів (вітамінно-коферментний препарат, бензойна кислота та ін.) для профілактики й боротьби з бактеріальними хворобами та ядерним поліедрозом шовковичного й дубового шовкопрядів на вигодівлях.

Експериментально обгрунтовані, розроблені й впроваджені у виробництво способи знезараження племінної й промислової грени та коконів, виробничих приміщень, обладнання й інвентаря в умовах гренажних заводів, шовкодержгоспів, колгоспів

і надомних вигодівель шовкопряда від збудників бактеріозів, мікозів, вірозів і мікроспоридіозів, з використанням високоефективних засобів, які мають широкий спектр антимікробної дії.

Теоретична й практична цінність роботи полягає у вивченні ролі екологічних факторів у виникненні інфекційних захворювань та у розробці комплексу високоефективних заходів боротьби з хворобами шовкопряда на всіх стадіях його біологічного розвитку, які можуть бути широко використані в практиці шовківництва з метою збереження епізоотичного благополуччя.

Впровадження результатів досліджень. Результати проведених досліджень стали основою для розробки й передачі виробництву 20 рекомендацій на засоби і способи діагностики, профілактики та боротьби з бактеріальними хворобами, ядерним поліедрозом, мускардиною й пебриною шовковичного шовкопряда в племінному й промисловому шовківництві.

Розроблені й впроваджені у виробництво:

— експрес-методи діагностики пебрини, ядерного поліедро-зу й септицемії шовковичного шовкопряда;

— препарати еритроміцин, канаміцин і хлорофіліпт у розроблених способах застосування для знезараження племінної та промислової грени шовковичного шовкопряда від бактеріальної флори у весняний та літній сезони;

— препарати гіпохлорит натрію та естостерил-У для знезараження грени від збудників бактеріальних захворювань, ядерного поліедрозу, мускардини та пебрини шовкопряда в осінній сезон;

— глутаровий альдегід, естостерил-У та лужно-формальдегідна суміш для вологої дезинфекції виробничих приміщень,

обладнання й інвентаря при ядерному поліедрозі, бактеріозах, мускардині й пебрині;

— препарат «Глак», хлорно-формальдегідна та глутарово-хлорна суміші для аерозольної дезинфекції мало- та великогабаритних шовківницьких приміщень, обладнання й інвентаря при бактеріозах і мускардині;

— еритроміцин і канаветин (веткан) для боротьби з бактеріальними хворобами на племінних і промислових вигодів-лях шовкопряда;

— удосконалений метод контролю зараженості промислової грени пебриною по дефектних метеликах шовкопряда;

— безапаратний аерозольний спосіб знезараження племінних коконів шовковичного й дубового шовкопрядів від гриба мускардини й інших грибів та бактеріальної мікрофлори.

Ряд розробок передано в Грузію, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменистан, Болгарію й Китай згідно з їх запитами.

Наукові розробки також впроваджено в практику шляхом опублікування у довідковій літературі: «Довідник по шовківництву» (1974), «Рекомендації по підвищенню ефективності шовківництва в Україні» (1974), «Методичні рекомендації по вивченню хвороб шовковичного шовкопряда» (1980), плакати, які висвітлюють хвороби шовкопряда і заходи боротьби з ними (1975, 1984), «Практичний посібник по шовківництву» (1991), «Енциклопедичний словник по шовківництву» (1995).

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи автором повідомлені й схвалені на щорічних засіданнях Вченої ради Інституту шовківництва УААН (1971—.1.997), на науковій конференції молодих учених з актуальних питань ветеринарії (Харків, 1975), Всесоюзних семінарах-нарадах при Відділенні ветеринарії ВАСГНІЛ (Москва, 1976, 1979), Міжнародному симпозіумі по патології безхребетних (Прага, 1978), II й IV з’їздах Українського ентомологічного товариства (Ужгород, 1980; Харків, 1992), V, VI й VII з’їздах Українського мікробіологічного товариства (Дніпропетровськ, 1980; Донецьк, 1984; Чернівці, 1989), IX й X з’їздах Всесоюзного ентомологічного товариства (Київ, 1984; Ленінград, 1989), Всесоюзному симпозіумі по ентомопатогенних вірусах (Київ, 1981), Всесоюзних семінарах по шовківництву (Телаві, 1981; Москва, 1983, 1985), Першій республіканській науковій конференції по патології членистоногих (Канів, 1982), Всесоюзних координаційних Радах по шовківництву (Ташкент, 1986; Тбілісі, 1986; Харків, 1988), науково-практичній конференції вчених і спеціалістів центральних районів Китаю (Сіань, 1990), Республіканськії! науково-технічній конференції по ветеринарній медицині (Хар-

ків, 1990), річних зборах Спілки шовківників (Болгарія, м. Вра-да, 1990) і III з’їзді фармації Естонії (Тарту, 1991), Міжнародному симпозіумі «Актуальні проблеми світового шовківництва» (Харків, 1992), науково-практичній конференції країн СНД «Проблемні питання розвитку шовківництва» (Харків, 1993), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 150-річчю з дня народження І. І. Мечнікова (Харків, 1995), ювілейній Міжнародній науковій конференції (Болгарія, м. Враца, 1996).

Результати досліджень були експоновані на ВДНГ України в 1974—1991 рр., а в 1992—1994 рр. у Республіканському, потім у Національному виставочному центрі, на Республіканському огляді на кращу пропозицію й наукову розробку по підвищенню ефективності с/г виробництва, де посіли друге місце (1980), на виставці «Агропромкомплекс-90» (Чехо-Словаччина), на ВДНГ СРСР, де отримано срібну (1984) й бронзову (1987) медалі, на ВДНГ Казахстану (1991), де отримано свідоцтво Казвиставкому, й Санкт-Петербурга (1992), на виставках-ярмар-ках, що організовувались УААН (Ветпрепарати-94, виставка-яр-марок-94), на виставках при УААН наукових розробок і наукових праць (1991—1995), у виставочному комплексі Мінсільгосппроду на виставці-ярмарку «Агро-95», у павільйоні «Наука» Національного виставочного центру (1996).

Публікація результатів досліджень. Основні положення дисертації автором викладено в 110 друкованих роботах, у тому числі в 2 монографіях, 1 книзі, 2 довідкових посібниках, 5 методичних рекомендаціях, 6 публікаціях у зарубіжних виданнях, 5 винаходах і 6 патентах на винаходи. Результати досліджень опубліковані в доповідях ВАСГНІЛ, у «Мікробіологічному журналі», «Віснику с.-г. науки», в міжвідомчих тематичних наукових збірниках («Ветеринарна медицина», «Шовківництво»), реферативному науково-технічному збірнику «Шовк», матеріалах з’їздів, симпозіумів, конференцій.

Особистий внесок дисертанта у розробку наукових результатів, що виносяться на захист. Полягає в повністю самостійному обгрунтуванні досліджень, виконанні всього обсягу планування НДР, методичної, експериментальної і впровадницької роботи, в аналізі й узагальненні отриманих результатів. Крім того, в апробації й пропаганді наукових розробок на республіканських, союзних і міжнародних з’їздах, симпозіумах, конференціях та на ВДНГ України, СРСР, Казахстану, Чехо-Словач-чини, на республіканському огляді на кращі пропозиції й розробки по підвищенню с.-г. виробництва та в пресі. Окремі фрагменти робіт по хлорофіліпту та методу діагностики септицемії виконані разом з доктором мед. наук, професором В. Л. Надто-кою, по вивченню мікробіологічних характеристик збудників

ївороб шовкопряда, випробуванню глутарового альдегіду й ес-гостерилу — з доктором вет. наук В. О. Головком; по випробу-занню способу знезараження коконів дубового шовкопряда та зітамінно-коферментного препарату й бензойної кислоти — з кандидатами біол. наук М. Л. Алексенідер, С. М. Сулрун.

На підставі аналізу результатів досліджень і впровадження тукових розробок на захист виносяться такі положення.

1. Результати вивчення епізоотичної ситуації й розробки «етодів діагностики інфекційних захворювань шовковичного иовкопряда в Україні.

2. Вплив підвищеної та зниженої температури на активацію вірусу ядерного поліедрозу в гусениць шовкопряда на виго-;івлях.

3. Роль синантропних птахів як переносників вірусу ядер-юго поліедрозу шовковичного шовкопряда.

4. Вплив інсектицидних бакпрепаратів бітоксибациліну й гурингіну, які застосовуються в рослинництві й тваринництві, іа виникнення ядерного поліедрозу та бацилярного кишкового токсикозу на вигодівлях шовкопряда.

5. Результати вивчення зараженості грени шовковичного цовкопряда на гренажних заводах України, розробки й упро-¡адження засобів і способів її знезараження.

6. Результати дослідження племінних коконів на інфіко-іаність грибом мускардини й розробки способу їх знезараженій в гренажному виробництві.

7. Результати вивчення, апробації та впровадження антимік-юбних засобів для профілактики й боротьби з бактеріозами і ідерним поліедрозом на вигодівлях шовкопряда.

8. Метод контролю зараженості промислової грени пебри-юю по дефектних метеликах шовкопряда.

9. Розробка й впровадження засобів і спесобів дезинфекції [риміщень, обладнання та інвентаря в греновиробництві її на іигодівлях шовкопряда при ядерному поліедрозі, бактеріозах, іускардині та пебрині.

10. Ефективність впровадження комплексу ветеринарно-са-гітарних заходів для профілактики й боротьби з хворобами шовковичного шовкопряда в гренажному виробництві й на виго-;івлях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація представлена у игляді монографії, надрукованої державним виробничим об’-днанням «Иоліграфкнига» (Харків, РВП «Оригінал», 1995). )бсяг 13,91 обліково-видав. арк., друкарських — 12,09. Вона кладається зі вступу, 5 глав, які включають 23 розділи, й аключної частини. Таблиць 86. Список літератури включає 154 джерела, в тому числі 138 зарубіжних авторів.

ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріали і діетоди досліджень

Дослідження проводили в лабораторії захисту шовкопряда від хвороб і шкідників Інституту шовківництва УААН і виробничих умовах на гренажних заводах, у колгоспах і шовкодерж-госпах України в 1971—1996 pp.

Основними об’єктами досліджень були грена, гусениці, лялечки й, зокрема, кокони, а також метелики шовковичного шовкопряда районованих в Україні різних порід (Б-1 пол., Б-2 пол., УН, УФ, Укр. 11, Укр. 13 та ін.), гібридів (Б-1 пол.ХБ-2 пол. і зворотн., УНХУФ і зворотн., Укр. ІХУкр. 2 і звороти та ін.) і тетрагібридів ((Укр. ІХУкр. 2)Х(Укр. 2ХУкр. 1) і зво ротн., (Б-1 пол.ХБ-2 пол.)Х(Б-2 пол.ХБ-1 пол.) та ін.). Окрем: роботи проводили паралельно й на дубовому шовкопряді (По ліський Тассар), використовуючи в дослідах гусениць, лялечог (кокони) і метеликів.

Тест-мікробами при випробуванні протимікробних засобії у гренажному виробництві й на вигодівлях шовкопряда булі використані референс-штами збудників бактеріальних хвороС (Вас. thuringiensis var. galleriae, Вас. pseudoanthracis, Вас. sub tilis, Str. bombycis та ін.), ядерного поліедрозу (Baculoviru: bombycis (Borrelina Paillot)), мускардини (Beauveria bassian; (Balsamo) Vuillemin) й пебрини (Nosema bombycis). Ідентифі кацію мікроорганізмів, виділених від досліджуваного шовко пряда, проводили на основі вивчення культурально-морфологіч них і культурально-біохімічних властивостей, користуючись ви значниками Д. Бердже (1936), В. І. Полтєва (1969), Д. Бергі (1980)

Як засоби для профілактики й боротьби з хворобами шовко пряда в дослідженнях було використано понад 100 препараті] хімічної й біологічної природи.

Епізоотичну ситуацію по хворобах шовкопряда вивчала згідно з методами, описаними в загальній епізоотологі (І. А. Бакулов, О. Д. Третьяков, 1979), аналізуючи статистич ну звітність Управління шовківництва України, шляхом епі зоотологічних обстежень господарств, неблагополучних щоді

хвороб шовкопряда, включаючи мікробіологічні дослідження хворих і загиблих гусениць, лялечок, метеликів і грени.

Випробування засобів і способів для дезинфекції приміщень, обладнання й інвентаря проводили на дерев’яних, цементних, металевих і глиняних поверхнях (тест-об’єктах) згідно з загальноприйнятими методами (В. І. Вашков, 1961; О. О. Поляков,

1975).

При проведенні мікробіологічних досліджень використовували методи, викладені у відповідних посібниках (Г. Л. Селі-бер, 1962; Дж. Мейнел, Е. Мейнел, 1967; М. О. Біргер, 1972; В. І. Білай, 1982; Є. М. Михайлов, 1984).

Вплив температури на активацію вірусу ядерного поліедро-зу вивчали на гусеницях шовковичного шовкопряда в IV і V віці (в перший, другий і третій дні їх віку). Прогрівали гусениць у термостаті Laborgerate Berlin при +42 °С — 6 годин, охолоджували в камері «Grenland» при температурі +4 °С — 16 годин.

Роль синантропних птахів як переносників вірусу жовтяниці шовкопряда вивчали на 26 шпаках і 29 горобцях. Утримували їх у спеціально виготовлених клітках з постійно змінюваним помостом. Заражали птахів шляхом одноразового згодовування вірусу жовтяниці (10 тис. поліедрів/мм3 заражу-ваної суспензії) з цілими або здрібненими гусеницями та метеликами шовкопряда. Біопробу проводили на гусеницях шовковичного шовкопряда в III і V віці.

Вплив інсектицидних бакпрепаратів бітоксибациліку (в концентраціях 0,0005, 0,005, 0,05, ОД і 0,5 %) та турккгіну (в концентраціях 0,005, 0,1, 0,5 та 1 %) на виникнення жовтяниці й бацилярного кишкового токсикозу в гусениць шовкопряда вивчали шляхом згодовування їх з листям шовковиці гусеницям у перший день кожного віку з наступною вигодівлею всіх партій паралельно до завивки коконів.

Випробування антимікробних засобів для профілактики й боротьби з хворобами на вигодівлях шовкопряда проводили іті vitro в період скринінгу, а також in vivo — на гусеницях шовкопряда в лабораторних і промислових умовах. Чутливість збудників бактеріозів до препаратів визначали методами серійних розведень, дифузії в агар і газонним методом (О. Б. Чор-номордик, 1963, 1976; Л. І. Картушина та ін., 1974; C. Н. Харченко, 1982), а також згідно з «Методичними рекомендаціями по визначенню чутливості... до хлорофіліпту» (Харків, 1984), вірусу ядерного поліедрозу — біопробою на гусеницях шовковичного шовкопряда. Заражали гусениць на другий день IV віку референс-штамами збудників бактеріозів у вигляді монокультур та їх сумішшю, а також реферекс-штамом № 6 ві-

русу жовтяниці, точно дозуючи суспензію, яку використовува ли при зараженні. Вірусна суспензія утримувала 20 тис. по ліедрів/мм3, кількість яких визначали за допомогою камері Горяєва. Бактеріальна суспензія — 50 млн. мікробних клітин/см за оптичним стандартом мутності мікроорганізмів Державною НДІ стандартизації та контролю медбіопрепаратів ім. Л. А. Та расевича.

Ноземацидні властивості препаратів визначали лаборатор ним способом (Л. Ф. Кашкарова, К. С. Огурцов, 1990).

Інкубацію грени, вигодівлю гусениць шовкопрядів і папільо нажні роботи проводили згідно з методами, викладеними і посібниках С. М. Гершензона, П. А. Ковальова (1959), П. А. Ко вальова, А. А. Шевельової (1960), І. О. Кириченка та ін (1991).

При обробці цифрових даних, отриманих у результаті до сліджень, керувались «Методами математичної статистики і біології та дослідній справі» (А. І. Федоров, 1967). Розрахуної економічної ефективності від впровадження наукових розро бок проводили згідно з «Методикою визначення економічно ефективності використання в сільському господарстві резуль татів науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських ро біт, нової техніки, винаходів та пропозицій МСГ СРСР» (М. 1980).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

ВИВЧЕННЯ ЕПІЗООТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ В ГРЕНОВИРОБНИЦТВІ І НА ВИГОДІВЛЯХ ШОВКОВИЧНОГО ШОВКОПРЯДА В УКРАЇНІ ТА ВИЗНАЧЕННЯ РОЛІ ЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ У ВИНИКНЕННІ ХВОРОБ

У результаті вивчення епізоотичної ситуації шляхом епізс отологічних обстежень господарств, неблагополучних щодо хвс роб шовковичного шовкопряда, включаючи мікробіологічні де слідження хворих та загиблих особин на стадії гусениці, ля лечки (кокона) й метелика, установлено, що основними ба* тешальними хворобами шовкопряда є фляшерія (мертвотність,' септицемія й чахлість (стрептококовий ентерит), вірусною хвс робою — ядерний поліедроз (жовтяниця), грибною — мускарді на (бовеоіоз) і мікроспоридіозною — пебрина (нозематоз). Сере виявлених 4915 заражених зразків у 52 % випадків виявлен збудника ядерного поліедрозу (39,2 % — моноінфекція, 6,9 % -в асоціації зі збудниками бактеріозів і 5,5 % — зі збуднико] мускардини). Поряд з ядерним поліедрозом виявлялись мош

інфекції збудників бактеріозів (26,5 %), мускардини (14,1 /о) й пебрини (7,8 %) (рис. 1). Економічні збитки обумовлені не тільки великою кількістю особин шовкопряда, які гинуть на вигодівлях від екзогенної й ендогенної (латентної) інфекцій, але й збільшенням коконного браку, особливо коконів — «глу-

ті

пі Шіч

VI

Рис. 1. Результати мікробіологічної діагностики захворювань шовкопряда в шовківницьких господарствах України в 1975—1996 рр. Моиоінфекції: І — ядерний поліедроз, II — бактеріози, III — мускардина, IV — пебрина. ,

Змішані інфекції: V — ядерний поліедроз + бактеріози, VI — ядерний поліедроз + мускардина

харів», характерних для ядерного поліедрозу, які складали в середньому в Україні 8,6 %. Кокони кара-пачах, характерні для бактеріозів, складали 6,8 %. _ _

У коконній сировині багатьох господарств Вінницької, Дні" пропетровської, Кіровоградської й Миколаївської областей в окремі роки наявність коконів-«глухарів» досягала 24,5 %, ка-

ра-пачах— 28,5%. В деяких господарствах України, в тому числі й спеціалізованих по шовківництву, крім ядерного полі-едрозу й бактеріозів, виникали епізоотії мускардини шовкопряда, особливо в роки з підвищеною вологістю.

При дослідженні понад 400 партій племінної й промислової грени різних порід, гібридів і тетрагібридів (32 генотипи), приготовленої грензаводами України, встановлено її зараженість бактеріальною флорою в середньому на 99,9 %. Окремі партії грени (№ 055 породи Мерефа-6, № 0101 — Мерефа-7, № 0702 — Укр. 13, № 132 — гібріда Б-1 пол.ХБ-2 пол., № 42 43 і 45 — Б-2 пол. X Б-1 пол.) Миргородського грензаводу інфіковані на 98—99 %. . . ,

При дослідженні грени, отриманої з племінних коконів, серед яких траплялись поверхнево плямисті та уражені мускардиною, були виділені збудники ядерного поліедрозу й мускардини шовкопряда.

У результаті визначення видової належності мікроорганізмів, які були виділені з поверхні грени, встановлено, що вони відносяться до Вас. thuringiensis var. galleriae, Bacillus thuringiensis var. dendrolimus, Str. bombycis, Staph. aureus, Вас. psey-doanthracis, Вас. filaris, Вас. laterosporus, Baculovirus bombycis (Borrelina Paillot), Beauveria bassiana (Balsamo) Vuillemin.

Вивчення ентомопатогенних властивостей цих мікроорганізмів показало, що при зараженні грени, особливо сумішшю бактеріальної флори й гриба мускардини, знижувалось її оживлення до 55,8 % і життєздатність шовкопряда майже в 1,5 рази, а при зараженні цими мікроорганізмами й вірусом ядерного поліедрозу — в 2 рази. При зараженні шовкопряда на стадії гусениці бактеріальною флорою встановлено, що ці мікроорганізми та їх асоціації знижували його життєздатність на 33,3—72 %• Найбільш патогенними виявились Вас. subtilis (життєздатність шовкопряда 33,3 %), Вас. filaris (45,3%), Вас. laterosporus (48,7 %), Вас. pseudoanthracis (52,0 %), Staph, aureus (52,7 %), Str. bombycis (54 %).

У зв’язку з установленим зараженням грени різними енто-мопатогенними мікроорганізмами необхідно її знезаражувати ефективними засобами згідно з розробленими способами застосування.

При дослідженні племінних коконів як можливих джерел збудника мускардини шовкопряда, що надходили з господарств для використання їх у гренажному виробництві, встановлено, що партії (зразки) племінних коконів з наявністю 0,5—1,5 % мускардинних (кокони з характерним дзвінким стуком загиблої лялечки) е також поверхнево інфікованими збудником мускардини. Метелики, які вийшли з інфікованих збудником мус-

кардини племінних коконів, заражались і збудник передавався контактним шляхом наступній стадії розвитку шовкопряда — грені.

При вигодівлі гусениць, що вийшли з цієї грени, на песи-мальному фоні (при підвищеній вологості) і в оптимальних умовах відмічалось захворювання їх мускардиною в зростаючому ступені, починаючи з поодиноких гусениць у І—П віці й закінчуючи масовою загибеллю в IV—V віці. Отже, основним джерелом мускардинної інфекції в гренажному виробництві є племінні кокони, заражені навіть у незначній мірі (0,5—1,5 %). Інфекція контактним шляхом передається наступним стадіям розвитку шовкопряда, зберігаючи замкнутий епізоотичний ланцюг : кокони->метелики-^грена-^гусениці->-кокони. Виходячи

з цього, неприпустимим є використання в греновиробництві для гренажу навіть слабозаражених грибом мускардини племінних коконів без попереднього їх знезаражування.

ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ НА АКТИВАЦІЮ ВІРУСУ ЯДЕРНОГО ПОЛІЕДРОЗУ ШОВКОПРЯДА НА ВИГОДІВЛЯХ

Крім зараження шовкопряда активним вірусом ядерного по-ліедрозу із зовнішнього середовища (екзогенна інфекція), причиною виникнення захворювання часто є активація вірусу прн несприятливих для шовкопряда екологічних умовах (С. М. Гер-шензон, 1968; А. Г. Алієв, Р. М. Мамедова, 1971; Т. Т. Ова-несян, 1973; Е. Й. Бабурашвілі, Л. В. Нонікашвілі, 1992). Відносно того, які температури впливають на активацію вірусу ядерного поліедрозу і які періоди личинкової фази найбільш чутливі до температурного фактора, в літературі є різні думки, особливо стосовно гусениць шовкопряда в IV—V віці. Нами в результаті проведених досліджень встановлено, що вплив підвищеної (42 °С — 6 годин) й зниженої (4 °С — 16 годин) температури на гусениць шовковичного шовкопряда в IV і V віці призводив до активації вірусу ядерного поліедрозу й клінічного проявлення хвороби, яка супроводжувалась загибеллю шовкопряда на стадії гусениці й лялечки. Значно частіше вона проявлялась при прогріванні гусениць в V віці, особливо в літню вигодівлю (рис. 2). Найбільша загибель спостерігалась при прогріванні гусениць на другий день V віку (рис. 3). Результати аналізу даних про загибель шовкопряда після прогрівання чи охолодження свідчать про те, що після впливу сублетальної температури на гусениць шовкопряда в IV віці їх масова загибель від цієї інфекції відзначена на 11—13-й дні, тобто коли ці

гусениці знаходились уже в наступному V віці. Після прогрівання гусениць шовкопряда на другий день V віку найбільша, їх загибель від ядерного поліедрозу спостерігалась на 6—7-й дні цього віку, яка складала в середньому по гібридах 63,4 %.

Рис. 2. Вплив температури на активацію вірусу ядерного поліедрозу шовковичного шовкопряда.

Отримані ' результати мають важливе значення для виробництва в зв’язку з тим, що на племінних і промислових ви-годівлях шовкопряда можливі порушення гігротермічного режиму й прогрівання гусениць. Крім того, оскільки спосіб прогрівання доступніший, економічніший та ефективніший для виявлення цієї скритої інфекції, він може застосовуватися як активний стресор поліедрозу в селекційній роботі при виведенні поліедрозостійких особин шовкопряда.

&

Рис. 3. Вплив температури на активацію латентного вірусу ядерного поліедрозу в перші дні V віку біологічного розвитку гусениць шовковичного шовкопряда.

РОЛЬ СИНАНТРОПНИХ ПТАХІВ ЯК ПЕРЕНОСНИКІВ ВІРУС? ЯДЕРНОГО ПОЛІЕДРОЗУ ШОВКОВИЧНОГО ШОВКОПРЯДА

Аналіз мікроскопічних досліджень екскрементів шпаків горобців, збираних через кожні дві години на протязі 14 годіи після одноразового перорального інфікування їх вірусом жов тяниці та наступного зараження гусениць шовкопряда в III V віці вірусом, який пройшов через травний тракг птахів, пс казав, що ці птахи виділяють патогенний вірус з екскремента ми протягом 12 годин. Встановлена також можливість збере ження активного вірусу жовтяниці на інфікованому пір'ї, лап ках і дзьобі птахів протягом 5 діб. З метою виключення мож ливості накопичення, збереження й розповсюдження вірусу пс ліедрозу птахами в межах вигодівель і плантацій шовковиці особливо шпаками, які харчуються не тільки гусеницями, ал й ягодами шовковиці, що сприяє зберіганню замкнутого епізс етичного ланцюга, виробництву рекомендовано запобігати бес контрольному викиданню підстилки з хворими й загиблим; гусеницями, коконного браку, а також проникненню птахів ; шовководні й інші виробничі приміщення шляхом закритт металевою або капроновою сіткою вікон, дверей і вентиляції: них отворів.

ВПЛИВ ІНСЕКТИЦИДНИХ БАКПРЕПАРАТІВ НА ПРОЯВ ЯДЕРНОГО ПОЛІЕДРОЗУ Й БАЦИЛЯРНОГО КИШКОВОГО ТОКСИКОЗУ В ШОВКОВИЧНОГО ШОВКОПРЯДА

Впровадження в с.-г. виробництво мікробіологічних преш ратів, створених на основі культур ентомопатогенних бактері групи Вас. іііітг^іелзіз, потребує грунтовного вивчення їх шкі; ливого впливу на корисних комах, зокрема на шовковичног шовкопряда. Спонтанне виникнення на вигодівлях шовкопряд ядерного поліедрозу й бацилярного кишкового токсикозу спс нукало нас вивчити роль інсектицидних бакпрепаратів бітоксі бациліну й турингіну, широко застосовуваних в рослинницті й часто поблизу плантацій шовковиці, а також у тварш ництві.

Встановлено, що при використанні бітоксибациліну в кої центрації 0,1 і особливо 0,5 % загибель гусениць від бациля] ного кишкового токсикозу досягає 78 %. Крім того, відмічен загибель шовкопряда на стадії гусениці й лялечки від яде] ного поліедрозу в межах 8—9 % У весняну вигодівлю. В літні вигодівлю, коли екологічні фактори (якість корму, температ; ра та вологість повітря) погіршуються в порівнянні з веснянок загибель шовкопряда складає 13—16 %. Турингін, який засті

совується для дезинсекції тваринницьких приміщень в 0,5— —1 %-ній концентрації, викликає загибель шовкопряда від бацилярного кишкового токсикозу в межах 22—97 % і ядерного поліедрозу: 35—40 % весною і 55—65 % влітку. Це пов’язано з переходом скритої інфекції в активну. Тому виробництву рекомендовано уникати застосування цих бакпрепаратів близько від плантацій шовковиці і в приміщеннях, які використовуються для проведення вигодівель шовкопряда. Доцільно поблизу плантацій шовковиці вирощувати с.-г. культури, які не погребують обробки інсектицидними препаратами.

РОЗРОБКА МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ШОВКОВИЧНОГО ШОВКОПРЯДА

ЕКСПРЕС-МЕТОД ДІАГНОСТИКИ НЕВРИНИ ШОВКОВИЧНОГО ШОВКОПРЯДА

Враховуючи небезпечність пебрини шовкопряда, яка передається трансоваріально та гермінативно, і в зв’язку з тим, що основним завданням мікроскопічних досліджень у шовківництві є виявлення її збудника, нами проведені дослідження, спрямовані на розробку методу діагностики пебрини шляхом забарвлення її збудника на стадії спори. В результаті випробування карболового фуксину, метиленової сині її малахітового зеленого, з підігрівом препаратів з барвниками й без підігріву та знебарвлення препаратів різноманітними спиртами, сірчаною й соляною кислотами, нами розроблений новий спосіб забарвлення спор пебрини шовковичного шовкопряда (а. с. № 488567, 1976). '

Спосіб базується на виявленні зміни структури щільної □болонки спори пебрини, яка стає більш проникною для карболового фуксину при підігріванні препарату, що забарвлює її в рожевий колір. Малахітовий зелений забарвлює різні домішки [уламки шкаралупи грени, луску, волоски тіла метеликів і г. п.) у світло-зелений колір. У спорах пебрини добре видно полярну (жалку) нитку, що дуже важливо для виявлення та точного визначення збудника цього мікроспоридіозного захворювання.

Згідно з розробленими рекомендаціями, затвердженими Управлінням шовківництва МСГ України, спосіб впроваджено в 1975—1978 рр. у практику шовківництва. Автор способу удостоєний срібної медалі ВДНГ СРСР.

РОЗРОБКА ЕКСПРЕС-МЕТОДУ ДІАГНОСТИКИ ЗБУДНИКА СЕПТИЦЕМІЇ — ' Pseudomonas aeruginosa

Ps. aeruginosa є патогенною для комах і широко розповсюдженою в шовківництві бактерією (Е. А. ПІтейнхауз, 1953;

0. 3. Злотін, 1989). Особливо штами цього мікроорганізму, які не утворюють пігмент, важко діагностуються та викликають епізоотії септицемії шовкопряда (Є. М. Михайлов, 1976, 1984). З метою вирішення цього питання нами розроблений новий експрес-метод діагностики безпігментних штамів Ps. aeruginosa (а. с. № 1442550, 1988). Він базується на здатності хлорофі-ліпту, який добавляють у живильне середовище (МПА або МПБ), при дії на мікробну клітину сприяти утворенню пігменту безпігментним штамом Ps. aeruginosa, який забарвлює живильні середовища в зелений або синьо-зелений кольори.

ЕКСПРЕС-МЕТОД ДІАГНОСТИКИ ЯДЕРНОГО ПОЛІЕДРОЗУ ШОВКОВИЧНОГО ШОВКОПРЯДА

Ядерний поліедроз є одним з найбільш розповсюджених захворювань шовкопряда в шовківницьких регіонах світу, в тому числі й в Україні, яке спричиняє великі економічні збитки (С. Ваго, 1955; Є. М. Михайлов, 1984; А. Г. Алієв, 1973;

1. О. Кириченко та ін., 1978, 1987; Цзін Вей, .1989; М. Р. Му-саєва, 1992). Тому розробка методу діагностики цієї хвороби є надто актуальною.

Встановлено, що за зовнішніми клінічними ознаками захворювання шовковичного шовкопряда ядерним поліедрозом діагностується лише в кінці четвертої доби, тобто на 90-у годину з часу зараження. Під час мікроскопічних досліджень в на-тивних препаратах гемолімфи, яку відбирали з невеликого надрізу або проколу однієї з псевдоніжок досліджуваних гусениць шовкопряда, збудник захворювання виявляли на другу добу, тобто на 55 годин раніше.

Оскільки віковий період розвитку гусениць шовковичного шовкопряда короткий, а розвиток вірусу ядерного поліедрозу в його організмі швидкий, значення цього експрес-методу особливо велике. Він дозволяє в 2 рази скоротити терміни виявлення збудника захворювання, що дає можливість значно раніше проводити профілактичні або оздоровчі заходи.

РОЗРОБКА І ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАСОБІВ ТА СПОСОБІВ БОРОТЬБИ З ХВОРОБАМИ ШОВКОПРЯДА НА СТАДІЇ ГРЕНИ

Враховуючи встановлене нами зараження грени ентомопа-тогенними мікроорганізмами, профілактику хвороб шовкопряда

потрібно розпочинати з найбільш ранньої стадії його розвитку — яйця. У зв’язку з цим виникає необхідність у розробці засобів і способів знезараження грени восени перед закладкою її на зимівлю, а також весною та влітку при підготовці до реалізації в шовківницькі господарства для проведення вигоді-вель гусениць шовкопряда, отриманих з цієї грени.

При вивченні можливості знезараження грени шовкопряда препаратом 0—0—диметил-0, 2, 2 — дихлорвінілфосфат (ДДВФ), який застосовується для отримання грени добової відкладки (а. с. № 281949), виявлено, що він має вищу знезаражуючу дію порівняно з формаліном, якому властиво індукувати появу домінантних летальних мутацій у комах, а також стимулювати клінічний прояв поліедрозу. Так, по трьох гібридах (УС-1Х ХБ-2, Б-2ХУС-1, Б-2ХБ-1) знезаражуючий ефект при застосуванні ДДВФ досяг 94%, формаліну — 84,5%. Тому цей спосіб, який став предметом винаходу (а. с. № 389761, 1973), включено в «Основні правила по приготуванню племінної грени в Україні» і з 1973 р. впроваджений у греновиробництво одночасно з методом одержання грени добової відкладки.

Після випробування 8 препаратів (поліміксин, еритроміцин, канаміцин та ін.) з метою пошуку більш ефективних засобів встановлено, що найбільш перспективним є антибіотик канаміцин у концентрації 0,2 % при експозиції обробки грени 40 хв. Він знезаражує грену на 97—98 %, не поступаючись перед раніше застосовуваним еритроміцином, і переважає його в експериментальних і виробничих умовах. Так, при обробці грени канаміцином в умовах базового Миргородського грензаводу з наступною вигодівлею шовкопряда в господарствах Запорізької й Харківської областей, одержано урожай коконів на 12 % вищий та на 14 % більше сортових. Канаміцин у 2 рази дешевший. Крім того, відпадає потреба в етиловому спирті для його розчинення, який необхідний при використанні еритроміцину. Ця розробка визнана МСГ України рац. пропозицією як «Спосіб дезинфекції грени шовковичного шовкопряда в гренажному виробництві», а її автор удостоєний бронзової медалі ВДНГ СРСР.

Згідно з Постановою Колегії МСГ України ця розробка впроваджувалася в 1979—1985 рр., а з 1986 р. використовується як повністю освоєна.

У зв’язку зі стійкістю окремих штамів мікроорганізмів до антибіотика канаміцину та використанням його в медичній та ветеринарній промисловості для виготовлення комплексних препаратів, він став менш доступним. Проведено пошук більш ефективних, доступних та екологічно чистих препаратів. Аналіз випробування 11 лікарських рослин і препаратів рослинної

природи (звіробій, евкаліпт, чистотіл, екстракт хмелю, хлоро-філіпт, прополіс та ін.) дозволяє констатувати, що при застосуванні хлорофіліпту в концентрації 0,2 % та експозиції 50 хв. знезаражуючий ефект досягає 98 % стосовно бактеріальної флори та знижується на 26 % інфекційний фон гриба мускардини (а. с. № 1400568, 1988). Згідно з переданими виробництву рекомендаціями препарат хлорофіліпт, який серійно виготовляється у Вітчизняній медичній промисловості, впроваджений з 1989 р. для обробки у весняний і літній періоди племінної й промислової грени всіх гренажних заводів України. В 1990—1994 рр. цим препаратом знезаражена практично вся племінна та промислова грена, що була призначена господарствам України, а також та, яку реалізували Азербайджану, Молдові та Туркменистану.

При пошуках препарату, який мав би ширший спектр протимікробної дії, та з метою використання його в осінній сезон перед закладанням грени на зимівлю проведено випробування гіпохлориту натрію. При дії препаратом на поліедри жовтяниці шовкопряда виявлено, що він в концентрації 0,2 % забезпечує швидке їх розчинення. Результати біопроби на гусеницях шовкопряда підтвердили віруліцидний ефект цього препарату. Так, у варіанті з обробкою препаратом поліедрів жовтяниці, що використовувалися для зараження гусениць, життєздатність останніх досягла 98,7 %, в той час як у зараженому контролі (вірусвміщуюча суспензія референтного штаму № 6, яка підлягала обробці стерильною водою) — 60,7 %. У результаті лабораторних і широких виробничих випробувань гіпохлориту натрію в розробленому способі застосування (концентрація —

0,2 %, експозиція — 25 хв, промивання грени водою — 15 хв) встановлено, що він знезаражує грену від бактеріальної флори на 100 %, гриба мускардини — на 97—98 % і не впливає на оживлення грени, життєздатність гусениць, урожай і якість коконів.

Цей спосіб з 1984 р. використовується на всіх гренажних заводах України для знезараження в осінній сезон всієї племінної й промислової грени. За розробку й впровадження способу автор удостоєний бронзової медалі ВДНГ СРСР.

З метою подальшого удосконалення способів знезаражування грени проведено пошук екологічно чистого препарату, який володів би широким спектром протимікробної дії та випускався промисловістю в готовій формі. Випробувавши 29 препаратів, у тому числі дезонол, КГН-Б, естостерил, ДГ-918 та ін., ми визначили, що препарати естостерил-І та естостерил-У в розробленому способі застосування (концентрація 0,035—0,04 %, експозиція обробки 10—20 хв., промивання водою — 2 хв.) при

температурі розчину 12—15 °С забезпечують знезараження грени від збудників бактеріозів та мускардини на 99—100 % і знижують в 5 разів загибель шовкопряда від ядерного полі-едрозу. Ці препарати мають також ноземацидні властивості.

Отже, препарати естостерил-І та естостерил-У в розробленому способі застосування не тільки не поступаються перед еталоном — гіпохлоритом натрію, але й мають ряд істотних переваг.

1. Знижуються трудовитрати та збільшується доступність дезинфектантів грени й способу їх застосування, оскільки:

— скорочується в 2,5 рази експозиція знезараження грени і в 7 разів — експозиція її промивання;

— препарати естостерил-І та естостерил-У — у готовій формі, а гіпохлорит натрію необхідно готувати з двох компонентів (хлорного вапна й кальцинованої соди) протягом доби (спочатку маточний, потім робочий розчини).

2. Підвищується знезаражуючий ефект та спостерігається тенденція до підвищення оживлення грени й основних біологічних і господарсько-цінних показників шовкопряда.

3. Препарати естостерил-І та естостерил-У — найбільш екологічно чисті дезинфектанти, які швидко розкладаються на кисень, воду й оцтову кислоту. Вони найбільш прийнятні до умов виробництва, оскільки їх розчини можуть використовуватись і при низькій температурі, що має важливе значення для знезараження грени в осінній період.

Розроблені, затверджені Державшім об’єднанням по шовківництву «Укршовк» та передані в 1996 р. виробництву рекомендації на спосіб застосування естостерилу для знезараження племінної й промислової грени від збудників бактеріозів, ядерного поліедрозу, мускардини та пебрини шовковичного шовкопряда на гренажних заводах України.

РОЗРОБКА І ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАСОБІВ ТА СПОСОБІВ БОРОТЬБИ З ХВОРОБАМИ ШОВКОПРЯДА НА СТАДІЇ ГУСЕНИЦІ

У результаті дослідження на монокультурах і сумішах ен-томопатогенних бактеріальних культур 8 різних антибіотиків (олеандоміцин, канаветин, левоміцетин та ін.) на твердих і рідких живильних середовищах визначено, що найбільш ефективним і перспективним є канаветин (веткан). На весняних і літніх експериментальних вигодівлях гусениць шовкопряда, заражених монокультурами ентомопатогенних бактерій та їх

сумішшю, цей препарат знижує загибель шовкопряда на 20 % порівняно з контролем.

Канаветин в 0,1 %-ній концентрації у водяних розчинах для перорального застосування гусеницям з кормом не тільки не поступається перед еритроміцином (0,1 %-ний спиртово-водяний розчин), що застосовувався раніше на виробництві для боротьби з бактеріозами шовкопряда на вигодівлях, але й перевершує його. Так, при застосуванні цих препаратів у господарствах Одеської й Харківської областей на вигодівлях, неблаго-получних по бактеріозах шовкопряда, у варіанті з використанням канаветину отримано на 4 % вищий урожай і на 10 % більше сортових коконів. Цей препарат більш ефективний, особливо в літній період, коли екологічні умови (температура, вологість повітря, корм) на вигодівлях шовкопряда погіршуються.

Розроблений і визнаний МСГ України рац. пропозицією «Спосіб боротьби з бактеріальними захворюваннями шовкопряда на вигодівлях» (посвідчення № 662) з використанням 0,1 %-ного водяного розчину канаветину гусеницям на 2-й і 3-й день

IV віку також дозволяє:

— зробити спосіб більш економічним за рахунок застосування препарату, дешевшого в 5 разів, та вилучення 96 0 етилового спирту, який використовується при застосуванні еритроміцину ;

— спростити спосіб, а також підвищити ефективність заходу, оскільки канаветин, порівняно з еритроміцином, має бактерицидний та більш широкий спектр протимікробної дії.

Постановою Колегії МСГ України канаветин у розробленому ефективному способі застосування для профілактики й боротьби з бактеріозами на вигодівлях шовкопряда широко впроваджений у 1982—1985 рр. у виробництво. За розробку й впровадження способу автор удостоєний бронзової медалі ВДНГ СРСР (1984).

Запропонований нами вітамінно-коферментний препарат ефективно захищає шовковичного й дубового шовкопрядів від інфекційних захворювань (позитивне рішення на видачу патенту по заявці № 93070707 від 05.04.93). Застосування препарату у вигляді 10 °/о-ного водяного розчину для обробки корму гусеницям дубового шовкопряда в молодших віках на слабоура-жених мікроспоридіозами вигодівлях дозволило знизити загибель їх на 10—15 %. Обробка корму цим препаратом гусеницям шовковичного шовкопряда, які підлягали прогріванню, дозволила знизити їх загибель від ядерного поліедрозу на стадії гусениці й лялечки на 6—11 %.

При екзогенній інфекції загибель шовкопряда від ядерного поліедрозу знизилась на 9—10 % після використання препарату з профілактичною метою і на 7—13 % —з лікувальною.

Запропонований спосіб захисту шовковичного й дубового шовкопрядів від інфекційних захворювань шляхом застосування бензойної кислоти в 0,005—0,05 %-них концентраціях для обробки корму забезпечив зниження загибелі дубового шовкопряда від мікроспоридіозу, викликаного мікроспоридією УаігішогрЬа апШегаеае. Вихід здорових коконів збільшився на 12—24 %. Застосування цього препарату при ядерному поліедрові шовковичного шовкопряда дозволило знизити його загибель та збільшити вихід здорових коконів на 25—28 % (патент на винахід № 12368 А від 02.12.1996).

РОЗРОБКА І ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАСОБІВ ТА СПОСОБІВ ДЕЗИНФЕКЦІЇ ПРИМІЩЕНЬ, ОБЛАДНАННЯ ТА ІНВЕНТАРЯ В ГРЕНОВИРОБНИЦТВІ Й НА ВИГОДІВЛЯХ ШОВКОПРЯДА

У результаті досліджень, спрямованих на забезпечення швидкої й повної розчинності формальдегідовміщуючих препаратів — параформу й полімеризату формальдегіду, який часто утворюється в формаліні й робить його непридатним для дезин-фекційної практики, встановлено, що додавання 0,5 % їдкого натру до розчинів, що містять 3—10 % цих препаратів, підвищує в 2 рази рН середовища й розчиняє їх за 5—10 хв. Підвищення концентрації лугу до 1 % забезпечує їх розчинність за 1—3 хв.

Випробування лужно-формальдегідних сумішей (розчинів) відносно збудника ядерного поліедрозу шовковичного шовкопряда показало, що при температурі 17 °С і наявності в них їдкого натру в концентрації 1 % забезпечується розчинність поліедрів жовтяниці не більше, ніж за 9 хв. При підвищенні температури лужно-формальдегідних сумішей експозиція, необхідна для розчинення поліедрів жовтяниці, скорочується (при температурі 22 °С розчинність поліедрів настає через 2—4, а при 45 °С — через 1—2 хв). Результати біопроби на гусеницях шовковичного шовкопряда підтвердили віруліцидний ефект лужно-формальдегідних сумішей. Виходячи з отриманих позитивних результатів, лужно-формальдегідні суміші впроваджено для дезинфекційної практики і особливо для боротьби з ядерним поліедрозом шовкопряда у Вінницькій, Запорізькій, Миколаївській, Полтавській, Херсонській та Харківській областях України.

Аналіз результатів випробування грилену, глутарового альдегіду, дезоксу, дезоксалю, препаратів ДП-1, КНГ-Б, естосте-

рилу-І та естостерилу-У для вологої дезинфекції приміщень, обладнання та інвентаря дозволяє констатувати, що естостерил-І та естостерил-У в 0,2 %-ній концентрації й 1-годинній експозиції та глутаровий альдегід в 1,5—2 %-ній концентрації й 3-го-динній експозиції при температурі робочих розчинів 15—22 °С забезпечують повне знезараження цементних, металевих, дерев’яних та глиняних поверхонь від збудників бактеріозів і мускардини.

Препарати естостерил-У і глутаровий альдегід у розроблених режимах застосування в шовківництві для боротьби з зазначеними інфекціями не поступаються перед умовним еталоном (формальдегідом) і вигідно відрізняються від останнього, для якого необхідні в 1,5—2 рази вища температура робочих дезрозчинів, а також у 3—8 разів більш тривала експозиція дезинфекції.

Випробування біопробою естостерилу-У і глутарового альдегіду стосовно вірусу ядерного поліедрозу на гусеницях шовкопряда з вигодівлею їх до завивки коконів показало, що застосування цих препаратів дозволяє знизити загибель шовкопряда на вигодівлях у 4—5 разів. У концентрації 0,2 і 1,5—2 % відповідно та при експозиції ЗО хв їм властивий також нозе-мацидний ефект стосовно спор пебрини шовковичного шовкопряда.

У результаті випробування глутарового альдегіду для дезинфекції безапаратним аерозольним способом встановлено, що застосування його в суміші з хлорним вапном при співвідношенні компонентів 70 : 90 г/м3 забезпечує повне знезараження дерев’яних, цементних, металевих і глиняних поверхонь від бактеріальної флори та гриба мускардини.

Препарати естостерил-У і глутаровий альдегід у розроблених способах застосування для боротьби з вірусною, грибною та іншими інфекціями шовкопряда впроваджені у виробництво згідно з розробленими рекомендаціями, затвердженими Державним об’єднанням «Укршовк» МСГ і продовольства України (1994).

Препарат «Глак» у безпропелентних аерозольних балонах в розроблених і широко випробуваних нами в шовківництві режимах застосування (поверхня об’єкта рівномірно зволожувалася факелом аерозолю на відстані 20—25 см; витрата — 65—75 мл/м2; експозиція — 1 година) повністю знезаражує цементні, дерев’яні та інші поверхні, не поступаючись перед умовним еталоном (3 %-ний розчин формальдегіду, температура якого 30 °С, експозиція — 9 годин).

Застосування препарату «Глак» у готовій і зручній формі скорочує трудовитрати, не потребує нагрівання дезрозчинів та

повітря в знезаражуваному приміщенні, зменшує у 8 разів експозицію дезинфекції та підвищує естетику одного з основних процесів у шовківництві при проведенні протиепізоотичних заходів. Тому він впроваджений у господарствах Херсонської, Полтавської, Дніпропетровської та інших областей України для дезинфекції малогабаритних приміщень та інвентаря.

З метою дезинфекції великогабаритних приміщень та здешевлення протиепізоотичних заходів застосування газово-аерозольного способу у розроблених нами режимах для боротьби з бактеріальною та грибною інфекціями шовкопряда (хлорне вапно, що містить 28—ЗО % активного хлору, змішують з формаліном у співвідношенні 20 : 30, а при утриманні в ньому 20—25 % активного хлору — 30 : ЗО г/м3; експозиція — 1 година) забезпечує повне знезараження дерев’яних, цементних та інших поверхонь від збудників бактеріозів і мускардини шовкопряда. Використання менш дефіцитного й більш дешевого (в 25 разів) хлорного вапна для сублімації парів формальдегіду порівняно з використовуваним раніше в шовківництві марганцевокислим калієм здешевлює і спрощує цей спосіб, не знижуючи якості дезинфекції. Спосіб визнаний МСГ України рац. пропозицією (посвідчення № 616) і удостоєний бронзової медалі ВДНГ СРСР. Згідно з Постановою Колегії МСГ він широко впроваджений в усіх шовківницьких регіонах України й застосовується нині. Рекомендації на цей спосіб передані в Грузію, Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Таджикистан за їх запитами, у Болгарію й Китай згідно з міжнародними контрактами.

РОЗРОБКА І ВПРОВАДЖЕННЯ СПОСОБІВ БОРОТЬБИ З ІНФЕКЦІЯМИ ШОВКОПРЯДА НА СТАДІЇ ЛЯЛЕЧКИ Й ІМАГО

СПОСІБ ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ПЛЕМІННИХ КОКОНІВ ШОВКОВИЧНОГО Й ДУБОВОГО ШОВКОПРЯДІВ ВІД ГРИБНОЇ ТА БАКТЕРІАЛЬНОЇ ІНФЕКЦІЙ

Встановлено, що з метою розриву епізоотичного ланцюга (племінні кокони->метелики—»-грена—»-гусениці—»-племінні кокони), виключення можливості накопичування й розповсюдження інфекційного початку ефективним є знезаражування племінних коконів шовковичного та дубового шовкопрядів у греновироб-ництві безапаратним аерозольним способом у розроблених ефективних і нешкідливих для шовкопрядів режимах (позитивне рішення на видачу патенту по заявці № 93070765 від

09.02.93).

Спосіб полягає в тому, що при змішуванні хлорного вапна з аміачною селітрою в присутності води (співвідношення компонентів 16 : 7 : 9 г(мл)/м3), проходить хімічна реакція, у результаті якої виділяється дезинфекційний аерозоль. Знезаражують кокони, розміщені на папільонажних кроватках шаром у 2—3 кокони на висоті від підлоги 90—120 см, при температурі повітря 24—25 °С і відносній вологості 65—70 % в герметичному приміщенні. Експозиція знезараження коконів знаходиться в прямій залежності від активності хлорного вапна: при наявності в ньому 21—22 % активного хлору — 67—70 хв; 23—24 % — 55—60 хв; 25—28 % —45—50 хв.

Аналіз результатів випробування цього способу у виробництві в двох режимах (експозиція 55 хв при використанні хлооного вапна зі вмістом 24 % активного хлору і 45 хв — 28 % активного хлору) на племінних коконах шовковичного й дубового шовкопрядів, інфікованих бактеріальною флорою, грибом мускардини та іншими грибами, показав, що знезаражуючий ефект досягає щодо гриба мускардини 90—95 %, інших грибів — 80—85 %, бактеріальної флори — 60%. Визначено, що ця обробка племінних коконів у греновиробництві, згідно з розробленими рекомендаціями, не впливає негативно на вихід метеликів із коконів, оживлення відкладеної ними грени, життєздатність гусениць, урожай та якість коконів.

РОЗРОБКА І ВПРОВАДЖЕННЯ УДОСКОНАЛЕНОГО МЕТОДУ КОНТРОЛЮ ЗАРАЖЕНОСТІ ПРОМИСЛОВОЇ ГРЕНИ ПЕБРИНОЮ ПО ДЕФЕКТНИХ МЕТЕЛИКАХ ШОВКОПРЯДА

У зв’язку з тим, що пебрина є однією з найбільш небезпечних хвороб шовкопряда, яка передається наступному поколінню через грену, основне завдання гренажного виробництва — приготування високоякісної грени, вільної від збудника цього мікроспоридіозного захворювання.

Приготування грени целюлярним методом, запропонованим Луї Пастером (1870), який оснований на ізоляції та мікроскопії кожного метелика окремо, виключає зараження її пебриною, але метод складний, потребує великих витрат праці, матеріалів та часу. Запропонований пізніше В. А. Струнни-ковим (1960) спосіб групової ізоляції по 25—1.00 метеликів з ущільненою мікроскопією допускається лише на тих гренажних заводах, де протягом декількох років зараженість пебриною була відсутня або не перевищувала 0,05 %. Окрім того, цей спосіб також трудомісткий, оскільки мікроскопують усіх метеликів.

У результаті досліджень, спрямованих на розробку нами удосконаленого методу контролю зараженості промислової грени пебриною, встановлено, що збудники різних захворювань значно частіше зустрічаються серед дефектних метеликів. Так, при мікроскопії 1492 метеликів шовкопряда чотирьох порід (В-1 пол., Б-2 пол., УН, УФ) визначено, що із числа дефектних і тих, що загинули несвоєчасно, 82,9 % метеликів виявились зараженими збудниками бактеріозів і жовтяниці, а

1,4 % — без дефектів. У результаті досліджень зі штучним зараженням шовкопряда на стадії гусениці спорами пебрини з наступним проведенням папільонажних робіт встановлено, що серед метеликів, які вийшли із коконів, 72,3 % з них виявилися без дефектів і вільні від пебрини, а 27,7 % — дефектні, серед яких 21 % метеликів уражено збудником пебрини.

При відбиранні для мікроскопічного аналізу 10—20 % дефектних і тих, що загинули несвоєчасно, метеликів, метод дозволяє спростити й полегшити їх ізоляцію та скоротити втрати грени при папільонажних роботах, скоротити в 5—10 разів кількість метеликів, які підлягають мікроскопії, а також витрати часу на мікроаналіз і в 1,5—2 рази — витрати паперу.

Широка виробнича перевірка цього методу з використанням гібридів Б-1 пол.ХБ-2 пол., Б-2 пол.ХБ-1 пол. та УНХУФ в умовах базового Миргородського гренаясного заводу й виго-дівлею понад 800 коробок гусениць шовкопряда, отриманих з цієї грени, у Вінницькій, Запорізькій, Київській, Полтавській та інших областях України, підтвердила його ефективність. Розроблено і передано виробництву рекомендації. Цей метод шляхом широкого впровадження в 1989—1991 рр. згідно з розробленими рекомендаціями поряд з іншими ветеринарно-санітарними заходами в греновиробництві зіграв позитивну роль при ліквідації епізоотії пебрини. Метод застосовується на всіх гренажних заводах України.

ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСУ ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНИХ ЗАХОДІВ ПО ПРОФІЛАКТИЦІ Й БОРОТЬБІ З ХВОРОБАМИ

ШОВКОВИЧНОГО ШОВКОПРЯДА В ПЛЕМІННОМУ ТА ПРОМИСЛОВОМУ ШОВКІВНИЦТВІ

Враховуючи складну епізоотичну ситуацію в гренажному виробництві, на племінних та промислових вигодівлях і виникнення ядерного поліедрозу, бактеріозів, мускардини та змішаних інфекцій, а також мікроспоридіозної інвазії — пебрини,. проведено комплекс заходів, які включали діагностику, профілактику та боротьбу з хворобами шовкопряда на всіх стадіях біологічного розвитку згідно з розробленими та переданими виробництву рекомендаціями.

У результаті впровадження ветеринарно-санітарних заходів а використанням канаміцину в гренажному виробництві, а в наступному хлорофіліпту та інших засобів для знезараження грени та способів дезинфекції виробничих приміщень, а також препаратів еритроміцину й канаветину на вигодівлях шовкопряда захворюваність гусениць від бактеріозів знижена в 4,6 рази (аналіз даних за 8 років до і 10 років після проведення заходів).

Впровадження на всіх гренажних заводах України гіпохлориту натрію в розробленому нами способі застосування для знезараження грени в осінній сезон перед закладанням на зимівлю забезпечило зниження її зараженості в середньому у 7 разів (табл. 1).

Таблиця 1

ЕФЕКТИВНІСТЬ ГІПОХЛОРИТУ НАТРІЮ ІІРИ ЗНЕЗАРАЖЕННІ ГРЕНИ У ВИРОБНИЦТВІ

Заражених зразків грени

збудниками бактеріозів, %

Гренажні заводи

до застосу- після застосу-

України вання препа- вання препа-

рату (середнє рату (середнє

за 5 років) за 5 років)

Миргородський 9,4 0,7

Молочапгькиі) 10,1 3,8

Сімферопольський 13,4 0,6

Первомайський 6,8 0,4

Середке 9,9 1,4

Аналіз результатів вигодівель шовкопряда в господарствах України свідчить, що застосування гіпохлориту натрію щорічно восени та використання канаміцину й хлорофіліпту для знезараження грени весною і влітку, в комплексі з іншими ветеринарно-санітарними заходами в греновиробництві й на вигодівлях, сприяло підвищенню збереження гусениць у середньому в 2 рази, значному підвищенню врожаю коконів та покращанню їх якості (табл. 2).

Проведено аналіз результатів вигодівель шовкопряда в шовківницьких господарствах різних областей України, небла-гополучних протягом декількох років по ядерному поліедро-зу, мускардині, бактеріозах і змішаних інфекціях шовкопряда. В результаті встановлено, що комплекс розроблених і здійснених ветеринарно-санітарних заходів виявився високоефек-

ВПЛИВ КОМПЛЕКСУ ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНИХ ЗАХОДІВ ІІА РЕЗУЛЬТАТИ ВИГОДІВЕЛЬ ШОВКОПРЯДА В ГОСПОДАРСТВАХ УКРАЇНИ

Роки Загиблих гусениць, % Урожай коконів з 1 коробки, кг Сортових коконів, % Роки Загиблих гусениць, % Урожай коконів з 1 коробки, кг Сортових коконів, %

до проведення заходів після проведення заходів

1978 27,5 18,3 72,4 1984 13,5 30,3 83,6

1979 27,3 14,4 76,2 1985 12,5 31,4 81,6

1980 29,4 18.5 74,1 1986 12,9 27,4 83,4

1981 30,6 17,1 77,8 1987 16 Д 25,9 82,0

1982 18,6 26.7 79,4 1988 10,6 29,3 81,0

1983 17,6 26,8 83,2 1989 9,6 32,2 83,0

Середнє ОС 0 20,3 77,2 Середнє 12,5 29,4 82,4

тивним: підвищений у середньому в 2 рази врожай і на 18 % більше отримано сортових коконів, що дало можливість господарствам виконувати план виробництва коконів (табл. 3).

Таблиця З

ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСУ ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНИХ ЗАХОДІВ ПРИ РІЗНИХ ЕПІЗООТІЯХ НА ВИГОДІВЛЯХ ШОВКОПРЯДА В ГОСПОДАРСТВАХ УКРАЇНИ

Господарство, область Захворю- вання шовко- пряда Урожай коконів, кг/ко- робку Сортових коконів, % Вико- нання плану, %

Теплицький шовкодержгосп, 28,0 63,5 77,2

Вінницька 67,1 85,9 123,1

Оріхівський шовкодержгосп, 44,3 64,0 75,3

Запорізька ядерний ’ поліедроз 64,3 75,2 124,0

Кумовський шовкодержгосп, 13,4 54,6 52,0

Харківська 51,2 77,4 102,5

Первомайський грензавод, 5,4 14,0 17,4

Миколаївська 56,5 80,4 127,5

Баришівський шовкодерж- 31,8 84,7 64,6

госп, Київська мускар- дина 48,8 83,5 110,5

Сахновщинський іповко- 19,2 66,4 89,5

держгосп, Харківська 48,6 85,5 170,2

Колгосп ім. XX в’їзду і бактеріози 19,3 56,0 66,0

КПРС, Харківська 32,6 77,5 132,4

Чутівський шовкодержгосп, 31,4 79,2 111,7

Полтавська бакте- ріози 39,8 82,6 138,9

Слобідський шовкодержгосп, і полі- 37,6 78,7 61,0

■Одеська едроз (змішана 44,7 77,0 111,3

Колгосп ім. К. Маркса, інфекція) 22,2 59,3 92,8

Харківська 37,8 79,9 151,3

Примітка: в чисельнику — показники до проведення заходів, в знаменнику — після проведення.

Проведення комплексу розроблених нами протинозематоз-них заходів, які включали мікроскопування шовкопряда з застосуванням експрес-методу діагностики хвороби, методу

контролю зараженості грени по дефектних метеликах та інші ветеринарно-санітарні заходи, спрямовані на виявлення епізоотичних вогнищ і джерел збудника хвороби та їх ліквідацію при епізоотії пебрини в 1988—1990 рр. на племінних ви-годівлях шовкопряда й усіх гренажних заводах України, дозволило оздоровити їх і зберегти стійке епізоотичне благополуччя протягом останніх б років.

Отже, для збереження епізоотичного благополуччя в гренажному виробництві й на вигодівлях невід’ємною складовою частиною технологічного процесу при вирощуванні шовкопряда є проведення комплексу ветеринарно-санітарних заходів по профілактиці й боротьбі з хворобами на всіх стадіях його біологічного розвитку в племінному й промисловому шовківництві.

Економічна ефективність від впровадження наукових розробок на гренажних заводах, племінних і промислових вигодівлях шовковичного шовкопряда в Україні склала 1,5 млн. крб. на рік (у грошовому виразі, який мав місце до 1990 р.).

ВИСНОВКИ

1. В Україні основними бактеріальними захворюваннями

(бактеріозами) шовковичного шовкопряда є фляшерія (мертвотність), септицемія й чахлість (стрептококовий ентерит), вірусним — ядерний поліедроз (жовтяниця), грибним — мускардина (боверіоз) і мікроспоридіозним — иебрина (нозематоз). Найбільш інтенсивне ураження шовкопряда (52 %) обумовлене ядерним поліедрозом: в 39,2 % — моноінфекцією та

12,4 % — змішаною інфекцією (бактеріози й мускардина). Мускардина й пебрина у вигляді моноінфекцій виявлені відповідно в 14,1 і 7,8 % випадків.

2. На гренажних заводах України встановлена зараженість

грени шовковичного шовкопряда ентомопатогенними мікроорганізмами: Вас. subtilis, Вас. pseudoanthracis, Str. bombycis,

Beauveria bassiana та іншими, які в асоціації призводять до зниження життєздатності грени й гусениць на 40 і 50 % відповідно.

3. Джерелом інфекції мускардини в умовах гренажного виробництва в Україні є заражені племінні кокони (лялечки), від яких збудник захворювання передається наступним стадіям біологічного розвитку шовкопряда.

4. Розроблені нові експрес-методи ранньої діагностики пебрини, ядерного поліедрозу й септицемії шовкопряда дозволяють істотно підвищити ефективність протиепізоотичних заходів.

5. Вплив температури 4 °С протягом 16 і 42 °С протягом 6 годин на гусениць шовкопряда в IV і V стадіях розвитку у весняну й літню вигодівлі призводить до активації вірусу ядерного поліедрозу й клінічного прояву захворювання. Значно частіше захворювання проявляється в літню вигодівлю при прогріванні гусениць на другий день V стадії їх розвитку.

6. Вперше встановлено, що синантропні птахи (шпаки й горобці), котрі часто відвідують вигодівлі шовкопряда і плантації шовковиці, після перорального інфікування виділяють з екскрементами патогенний вірус ядерного поліедрозу протягом 12 годин. Показана також можливість механічного перенесення птахами вірусу на пір'ї, лапках і дзьобі на протязі 5 Діб.

7. При вивченні ролі інсектицидних препаратів, які застосовуються в рослинництві й тваринництві, у виникненні ядерного поліедрозу й бацилярного кишкового токсикозу шовкопряда встановлено, що бітоксибацилін у концентрації 0,1 і 0,5 % і турингін (0,5 і 1 %) викликають загибель гусениць шовкопряда від бацилярного кишкового токсикозу відповідно 21—78 і 22—97 %. Крім того, бітоксибацилін викликає загибель шовкопряда від ядерного поліедрозу відповідно 8—9 % весною і 13—16% влітку, турингін — 35—40 та 55—65 %, що пов’язано з переходом скритої інфекції в проявлювану клінічно.

8. Препарат канаміцин, який широко використовується в гренажному виробництві у весняний і літній сезони в розробленому нами способі застосування, знезаражує грену від бактеріальної флори на 97—98 %, хлорофіліпт — на 98 % і за рахунок фунгіцидної дії — на 26 % від гриба мускардини.

9. Гіпохлорит натрію, рекомендований для застосування восени, знезаражує грену від бактеріальної флори на 98 %, гриба мускардини — на 100 % і, маючи, віруліцидні властивості, знижує загибель шовкопряда від ядерного поліедрозу в З рази. Препарати естостерил-І та естостерил-У знезаражують грену від збудників бактеріозів і мікозу на 99—100 %> мають ноземацидні властивості, а також віруліцидні, завдяки чому загибель шовкопряда на вигодівлях від ядерного поліедрозу знижується в 5 разів.

10. Канаміцин, хлорофіліпт, гіпохлорит натрію, естосте-рил-І та естостерил-У, які рекомендовані для знезараження племінної та промислової грени у відповідні сезони, не впливають на біологічні й господарчо-цінні показники шовковичного шовкопряда.

11. Препарати канаветин та еритроміцин у розроблених способах застосування на вигодівлях шовкопряда (в 0,1 %-ній

концентрації на другий день IV стадії розвитку гусениць) показали в лабораторних і промислових умовах високу ефективність при бактеріальних захворюваннях; бензойна кислота в 0,005—0,05 %-них концентраціях і вітамінно-коферментний препарат в 10 %-ній концентрації — при ядерному поліедрозі.

12. Для вологої дезинфекції виробничих приміщень у шовківництві ефективними є естостерил-У в 0,2—0,3 %-них і глута-ровий альдегід в 1,5—2 %-них концентраціях, 1—3-годинній експозиціях і при температурі розчинів 15—22 °С відповідно. Бони знезаражують об’єкти, інфіковані збудниками бактеріозів, ядерного поліедрозу, пебрини й мускардини.

Додавання 0,5—1 % їдкого натрію до параформу або по-лімеризату формальдегіду забезпечує швидке (за 3—9 хв) їх розчинення, що дозволяє ширше використовувати їх у дезин-фекційній практиці й виключати необхідність підігрівання до температури вище 80°С, а також суттєво підвищувати віруліцидні властивості лужно-формальдегідних розчинів та ефективність боротьби з ядерним поліедрозом шовкопряда.

13. Високоефективними для аерозольної дезинфекції мало-та великогабаритних виробничих приміщень, обладнання й інвентаря в шовківництві є глутарово-хлорна та хлорно-формальдегідна суміші в розроблених оптимальних співвідношеннях компонентів відповідно 70:90 і 20:30 г/м3, а також препарат «Глак» в аерозольних балонах, які широко впроваджені на гренажних заводах і в шовківницьких господарствах України.

14. Метод контролю зараженості промислової грени пебри-ною по дефектних метеликах дозволяє скорочувати трудовитра-ти та отримувати грену, вільну від мікроспоридіозної інвазії.

15. Розроблений новий безапаратний аерозольний спосіб дезинфекції племінних коконів шовковичного й дубового шовкопрядів забезпечує знезараження їх від гриба мускардини на 90—95 %, інших грибів — на 80—85 %, бактеріальної флори — на 60 % і не впливає негативно на біологічні й господарчо-цінні показники шовкопрядів.

16. Впровадження комплексу розроблених нами ветеринарно-санітарних заходів по профілактиці й боротьбі з хворобами шовкопряда на всіх стадіях його біологічного розвитку в племінному й промисловому шовківництві України дозволило знизити зараженість грени у середньому в 7 разів, оздоровити господарства, неблагополучні на протязі ряду років по ядерному поліедрозу, бактеріозах і мускардині, а також по пебри-ні, зберігаючи стійке епізоотичне благополуччя по цьому мік-роспоридіозному захворюванню протягом останніх 6 років.

ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ

На основі результатів досліджень і широкої апробації комплексу ветеринарно-санітарних заходів по профілактиці й боротьбі з хворобами шовкопряда, згідно з розробленими й переданими виробництву 20 рекомендаціями, для практичного використання пропонуються:

— експрес-методи діагностики пебрини (а. с. № 488567,

1976), ядерного поліедрозу й септицемії (а. с. № 1442550, 1988);

— препарати хлорофіліпт, канаміцин, ДДВФ, гіпохлорит натрію, естостерил, біологічно активний препарат на основі гриба Fusarium і бензойна кислота для обробки грени в гренажному виробництві з метою боротьби з інфекційними та мікроспоридіозним захворюваннями, а також підвищення продуктивності шовковичного й дубового шовкопрядів (авт. свід-ва № 389761, 1973 та 1400568, 1988; патенти України на винаходи № 12369 А та 12372 А від 02.12.96);

— препарати глутаровий альдегід, естостерил-У й лужно-формальдегідна суміш, в розроблених способах застосування для вологої дезинфекції виробничих приміщень, обладнання й інвентаря при ядерному поліедрозі, бактеріозах, мускардині й пебрині шовковичного шовкопряда;

— способи застосування препарату «Глак», хлорно-формальдегідної й глутарово-хлорної сумішей для аерозольної дезинфекції мало- та великогабаритних приміщень, обладнання й інвентаря при бактеріозах і мускардині шовкопряда;

— способи застосування канаветину й еритроміцину для боротьби з бактеріальними хворобами на вигодівлях шовкопряда, а також вітамінно-коферментного препарату й бензойної кислоти — з ядерним поліедрозом (позитивне рішення на видачу патенту по заявці № 93070707 від 05.04.93 і патент на винахід № 12368 А від 02.12.96);

— удосконалений метод контролю зараженості промислової грени пебриною по дефектних метеликах шовковичного шовкопряда;

— безапаратний аерозольний спосіб знезараження племінних коконів шовковичного й дубового шовкопрядів від гриба мускардини й інших грибів та бактеріальної флори (позитивне рішення на видачу патенту по заявці № 93070765 від

09.02.93);

— «Рекомендації по технології виробництва коконів шовковичного шовкопряда» (затверджені на секції с.-г. науки НТР МСГ України, протокол № 7 від 21.03.83);

— «Рекомендації по санітарно-профілактичних заходах при виробництві коконів і грени шовкопряда» (розглянуті й

схвалені НТР Укр. НВО «Укрплемгрена», протокол № 7 від 08.05.87 і НТР Держагропрому УРСР, протокол № 11 від 19.06.87); .

— «Комплекс ветеринарно-санітарних заходів по профілактиці й боротьбі з хворобами шовковичного шовкопряда в племінному й промисловому шовківництві» (методичні рекомендації) (розглянуті й затверджені Вченою радою Інституту шовківництва УААН, протокол № 16 від 14.12.93 і Державним об’єднанням по шовківництву Мінсільгосппроду України,

15.12.93).

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кириченко И. А. Основные инфекционные болезни тутового шелкопряда в Украине и меры борьбы с ними.— Харьков: РИП «Оригинал»,

1995.— 208 с.

2. Кириченко И. А. Методы диагностики возбудителей основных инфекционных болезней тутового шелкопряда // Пробл. неспецифической устойчивости тутового шелкопряда.— Харьков: РИП «Оригинал», 1996.—236 с.

3. Энциклопедический словарь по шелководству / В. А. Головко,.

А. 3. Злотин, И. А. Кириченко, И. П. Плугару.— Харьков: РИП «Оригинал», 1995.— 221 с.

4. Кириченко І. О. Хвороби тутового шовкопряда і заходи боротьби з ними // Довідник по шовківництву.— К., 1974.— С. 96—116.

5. Практичний посібник по шовківництву / І. О. Кириченко, Г. Д. Тарасов, Б. Ф. Пилипенко та інш.— К.: Урожай, 1991.— 140 с.

6. Кириченко И. А. Рекомендации по санитарно-профилактическим мероприятиям при производстве коконов и грены тутового шелкопряда.— К.: Госагропром Украины, 1987.— 22 с.

7. Кириченко И. А. Окрашивание спор пебрины тутового шелкопряда // Метод, рекомендации по изучению болезней тутового шелкопряда / ВАСХНИЛ. Отд-ние ветеринарии.— М., 1980.— С. 38—39.

8. Кириченко И. А. Способ дезинфекции грены тутового шелкопряда против бактериозов // Метод, рекомендации по изучению болезней тутового шелкопряда / ВАСХНИЛ. Отд-ние ветеринарии.— М., 1980.— С. 36—37.

9. Кириченко І. О. Застосування еритроміцину для дезинфекції грени на гренажних заводах та боротьби з бактеріальними захворюваннями на вигодівлях тутового шовкопряда // Рекомендації по підвищенню ефективності шовківництва в Україні.— К., 1974.— С. 14—17.

10. Кириченко І. О. Основні хвороби шовкопряда та боротьба з ними //

Рекомендації по технології виробництва коконів тутового шовкопряда.— К., 1984,— С. 13—17.

11. Головко В. А., Злотин А. 3., Кириченко И. А. Система мероприятий по оптимизации технологических процессов разведения тутового шелкопряда, профилактике и борьбе с болезнями: Метод, рекомендации.— Харьков: РИП «Оригинал», 1992.— 58 с.

12. Кириченко И. А., Головко В. А. Комплекс ветеринарно-санитарных

мероприятий по профилактике и борьбе с болезнями тутового шелкопряда в племенном и промышленном шелководстве: Метод, рекомендации.—

Харьков: РИП «Оригинал», 1993.— 32 с.

13. Кириченко I. О. Результата вивчення знезаражуючої дії еритроміцину на грені тутового шовкопряда // Шовківництво.— 1974.— Вип. 10.— С. 90—97.

14. Злотин А. 3., Кириченко И. А., Кораблева Е. С. Новый дезинфектант грены тутового шелкопряда и особенности его применения // Докл. ВАСХНИЛ,— 1974,— № 11.— С. 30—31.

15. Злотин А. 3., Кириченко И. А., Кораблева Е. С. Способ приготовления грены тутового шелкопряда // Респ. науч. производ. реф. бюл. / УНИИЗ. К,— 1976.— № 7,— С. 48—49.

16. Кириченко И. А. Эритромицин для обеззараживания грены тутового шелкопряда // Шелк.— 1977.— N° 1.— С. 16—17.

17. Кириченко И. А. Использование нового способа окрашивания спор пебрины // Шелк.— 1977.— № 3.— С. 21.

18. Кириченко И. А., Рыхлицкая А. И. Изучение возможности распространения птицами полиэдроза тутового шелкопряда // Шелк.— 1977.— № 4,—С. 12—13.

19. Кириченко И. А., Дементьев Л. Г. Оздоровление выкормок тутового шелкопряда от полиэдроза // Шелк.— 1978.— № 2.— С. 18.

20. Кириченко I. О., Рихлицька О. I., Дементьев Л. Г. Поширення лоліедрозу шовкопряда на промислових вигодівлях України та його профілактика // Шовківництво. 1978.— № 12.— С. 54—59.

21. Злотин А. 3., Кириченко И. А., Кораблева Е. С. Инсектицид фумигант ДДВФ для обеззараживания грены тутового шелкопряда // Шелк.— 1979,—№ 2,—С. 11—12.

22. Прилуцкий А. В., Кириченко И. А. Хемилюмшшсценция кожных покровов и гемолимфы тутового шелкопряда в норме и при заражении вирусом полиэдроза // Шелк.— 1979.— № 1.— С. 23—25.

23. Кириченко I. О., Рихлицька О. I. Про роль температурного фактора в активації латентного поліедрозу у шовкопряда // Шовківництво.— 1980.— Вші. 13,—С. 47—53.

24. Кириченко I. О., Рихлицька О. I., Буняк М. В. Застосування хлорного вапна для одержання парів формальдегіду в боротьбі з інфекцією шовковичного шовкопряда // Шовківництво.— 1980.— Вип. 13.— С. 53—58.

25. Кириченко И. А., Рыхлицкая А. И. Газово-аэрозольный способ дезинфекции помещений, оборудования и инвентаря в шелководстве // Шелк,— 1980,— № 3.— С. 11—12.

26. Кириченко I. О., Рихлицька О. І. Ефективність антибактеріальних препаратів у шовківництві для дезинфекції грени та підвищення продуктивності шовкопряда // Вісн. с.-г. науки.— 1982.— № 2.— С. 75—78.

27. Кириченко И. А., Рыхлицкая А. И. Канамкцин для дезинфекции грены тутового шелкопряда в гренажном производстве // Шелк.— І982.— № 2,—С. 15—16.

28. Кириченко I. О., Рихлицька О. І. Застосування канаветину для

боротьби з бактеріальними захворюваннями шовковичного шовкопряда на вигодівлях // Шовківництво.— 1982.— Вип. 14.— С. 50—54.

29. Кириченко І. О., Враславський М. Ю., Рихлицька О. І. Щодо

заходів боротьби з пебриною шовковичного шовкопряда в греновнробницт-ві // Шовківництво.— 1982.— № 14.— С. 42—50.

30. Действие битоксибациллина и турингина в активации латентного

вируса ядерного полиэдроза у тутового шелкопряда / И. А. Кириченко,

А. И. Рыхлицкая, А. П. Тонконоженко, Н. В. Лаппа // Шелководство.—

1984,—Вып. 15,—С. 28—31.

31. Кириченко И. А. Эффективность комплекса оздоровительных мероприятий на промышленных выкормках тутового шелкопряда // Шелководство.— 1984.— № 15.— С. 24—27.

32. Кириченко И. А., Езерская Н. В. Растворимость и использование параформа и полимеризированного формальдегида для борьбы с желтухой тутового шелкопряда // Шелководство.— 1986.— Вып. 16.— С. 30—33.

33. Кириченко И. А., Злотин А. 3., Рыхлицкая А. И. Дезинфектант грены тутового шелкопряда — гипохлорит натрия // Шелководство.— 1986.— Вып. 16.—С. 34—40.

34. Злотин А. 3., Кириченко И. А. Прием обеззараживания грены тутового шелкопряда /'/ Шелководство.— 1988.— Выи, 17.— С. 14—16.

35. Кириченко И. А., Езерская Н. В., Щербак В. Н. К вопросу изучения путей заражения тутового шелкопряда мускардиной в условиях грено-производства /'/ Шелководство.— 1988.— Вып. 17.— С. 22—24.

36. Кириченко И. А., Злотин А. 3., Щербак В. Н. О средстве для обеззараживания грены тутового шелкопряда // Шелк.— 1988.— № 4.— С. 12—13.

37. Препарат «Глак» в аэрозольных баллонах для дезинфекции малогабаритных помещений и инвентаря в шелководстве і И. А. Кириченко,

Н. В. Езерская, В. Н. Щербак и др. // Шелк.— 1988.— № 5.— С. 10—11.

38. Бунина Е. Н., Кириченко И. А. Планирование эксперимента в исследованиях по обеззараживанию грены тутового шелкопряда УФИ // Шелк.— 1990.—№ 2,—С. 16—17.

39. Злотин А. 3., Кириченко И. А. Технология приготовления промышленной грены с микроанализом на пебрину по дефектным бабочкам // Шелководство.— 1990.— Вып. 18.— С. 39—42.

40. Кириченко И. А., Езерская Н. В., Щербак В. Н. Испытание лекарственных растений и препаратов растительной природы для обеззараживания грены тутового шелкопряда // Шелководство.— 1990.— Вып. 18.— С. 53—57.

41. Ефективні дезинфекганти — в гренажне виробництво України /

І. О. Кириченко, М. Г. Остапієнко, І. І. Віниченко та інш. // Шовківництво.— 1992.— Вип. 19,— С. 16—20.

42. Високоефективний препарат і спосіб його застосування для знезараження грени шовковичного шовкопряда / В. О. Головко, І. О. Кириченко,

В. М. Щербак та інш. // Шовківництво.— 1994.— Вип. 20.— С. 49—53.

43. Головко В. А., Кириченко И. А., Чмутова Е. В. Препараты надуксусной кислоты и диальдегидов для дезинфекции объектов шелководства // Шелк.— 1994.— № 5—6,—С. 15—16.

44. Ефективність препаратів рослинного походження для боротьби з бактеріозами шовковичного шовкопряда / В. Л. Надтока, 1. О. Кириченко,

B. О. Головко, Н. М. Шульга // Мікробіол. журн.—1994.— Т. 56, № 4.—

C. 70.

45. Головко В. О., Кириченко І. О. Протимікробні препарати для боротьби з бактеріозами на вигодівлях шовковичного шовкопряда // Інформ. бюл. 1994 г. / Ін-т експерим. клін. вет. медицини.— Харків, 1995.— С. 63.

46. Головко В. О., Кириченко І. О. Ефективні препарати для боротьби з інфекцією шовкопряда в гренажному виробництві // Інформ. бюл. 1994 г. / Ін-т експерим. клін. вет. медицини.— Харків, 1995.— С. 64.

47. Кириченко И. А., Головко В. А., Суханова И. П. Бактериолошче-йкие исследования грены тутового шелкопряда и изучение выделенных микроорганизмов // Шелк.— 1995.— К» 1—2.— С. 12—13.

48. Кириченко І. О. Інфекційні захворювання шовковичного шовкопряда в Україні та боротьба з ними // Вет. медицина.— 1995.— Вип. 70.— С. 126—135.

49. Кириченко І. О. Епізоотична ситуація щодо ядерного поліедрозу шовковичного шовкопряда в Україні // Шовківництво.— 1996.— Вип. 21.— С. 62—70.

50. Кириченко І. О. Ефективні засоби дезинфекції приміщень та інвентаря в боротьбі з вірусною, бактеріальною та іншими інфекціями в шовківництві // Шовківництво.— 1996.— Вип. 21.— С. 71—79.

51. Кириченко І. О., Головко В. О., Суханова І. П. Дослідження грени шовковичного шовкопряда гренажних заводів України на зараженність бактеріальною флорою та визначення її видової належності // Шовківницво.—

1996,— Вип. 21.— С. 51—56.

52. Кириченко І. О., Головко В. О., Суханова І. П. Ентомопатогенні властивості мікроорганізмів, виділених з поверхні грени шовковичного шовкопряда // Шовківництво.— 1996.— Вип, 21.— С. 57—61.

53. А. с. 389761 СССР, М. Кл. А 01К 67/04. Дезинфектант грены тутового шелкопряда / А. 3. Злотин, И. А. Кириченко, Е. С. Кораблева.— № 1758619/30-15; Заявл. 14.03.72. Опубл. 11.07.73. Бюл. № 30.

54. А. с. 488567 СССР, М. Кл. А 01К 67/04. Способ окрашивания спор пебрины тутового шелкопряда / И. А. Кириченко.— № 1957388/30-15; Заявл. 16.08.73. Опубл. 25.10.75. Бюл. № 39.

55. А. с. 1400568 СССР, А1 4 А 01К 67/04. Средство для борьбы с мускардиной тутового шелкопряда / В. Л. Надтока, И. А. Кириченко,

Ю. Л. Волянский и др.— № 4161352/30-15; Заявл. 15.12.86. Опубл. 07.06.88. Бюл. № 21.

56. А. с. 1442550 СССР, А1 4 С 12 Q 1/04 // (12 Q 1/04, С 12 R 1 : 385) Способ выделения беспигментных штаммов Ps. aeruginosa /

B. Л. Надтока, Ю. Л. Волянский, О. Н. Воробьева, Н. Г. Божко, А. А. Гриш-ко, И. А. Кириченко и др. — № 4106937/28-13; Заявл. 18.06.86. Опубл. 07.12.88. Бюл. № 45.

57. Вітамінно-коферментний препарат / Ю. М. Пархоменко, С. М. Суп-

рун, М. Л. Алексеніцер, Н. М. Гсаева, I. О. Кириченко та інш.— Позитивне рішення на видачу патенту на винахід по заявці № 93070707 від 05.04.93 // -Промислова власність: Офіц. бюл. Держпатенту відомства України.—

1994,—№ 7—1,— С. 2. 6.

58. Спосіб вигодовування корисних шовкопрядів / М. Л. Алексеніцер,

C. М. Супрун, Т. Б. Аретинська, І. О. Кириченко та інш.— Позитивне рішення на видачу патенту на винахід по заявці № 93111447 від 13.04.93 // Промислова власність: Офіц. бюл. Держпатенту відомства України.— 1994.—

№ 7—1.—С. 2.6.

59. Спосіб знезаражування коконів шовкопряда / І. О. Кириченко,

Т. Б. Аретинська, О. І. Булавіна та інш.— Позитивне рішення на видачу патенту на винахід по заявці № 93070765 від 09.02.93 // Промислова власність: Офіц. бюл. Держпатенту відомства України.— 1994.— № 7—1.—

С. 2. 6.

60. Патент на винахід 12368 А Україна, МПК 6 А001К 67/04. Спосіб захисту шовкопряда від інфекційних захворювань / М. Л. Алексеніцер,

B. О. Головко, І. О. Кириченко, Т. Б. Аретинська.— № 94086565.— Заявл. 08.08.94. Опубл. 02.12.96.

61. Патент на винахід 12369 А Україна, МПК 6 А01К 67/04. Спосіб обробки грени шовкопряда / Т. Б. Аретинська, М. Л. Алексеніцер, О. І. Булавіна, С. М. Супрун, І. О. Кириченко, І. П. Суханова.— № 94086566.— Заявл. 08.08.94. Опубл. 02.12.96.

62. Патент на винахід 12372 А Україна, МПК 6 А01К 67/04. Спосіб обробки грени шовкопряда / М. Л. Алексеніцер, Т. Б. Аретинська, І. О. Кириченко, 6. В. Чмутова.— № 94086567.— Заявл. 08.08.94. Опубл. 02.12.96.

63. Алексеницер М. Л., Кириченко И. А., Супрун С. М. Новый вита-минно-коферментный препарат для защиты полезных шелкопрядов от инфекционных заболеваний // Пробл. вопросы развития шелководства: Материалы докл. / Науч.-практ. конф. Харьков, 1993.— С. 200—201.

64. Головко В. А., Кириченко И. А. Инфекционные болезни тутового шелкопряда в шелководческих регионах мира // Пробл. вопросы развития шелководства: Материалы докл. / Науч. лракт. конф.— Харьков, 1993.—

C. 121—125.

65. Головко В. А., Кириченко Й. А., Злотин А. 3. Эпизоотическая ситуация по пебрине в Украине и эффективность комплекса оздоровительных мероприятий // Пробл, вопросы развития шелководства: Материалы докл. / Науч.-практ. конф. Харьков, 1993.— С. 133—136.

66. Испытание препаратов для профилактики и борьбы с ядерньш по-лиэдрозом тутового шелкопряда / В. А. Головко, И. А. Кириченко,

Н. С. Кучер и др. // Пробл. вопросы развития шелководства: Материалы докл. / Науч.-практ. конф.— Харьков, 1993.— С. 160—163.

67. Испытание препаратов надуксусной кислоты для обеззараживания грены тутового шелкопряда от возбудителей бактериальной и грибной инфекций / В. А. Головко, И. А. Кириченко, В. Н. Щербак и др. // Пробл. вопросы развития шелководства: Материалы докл. / Науч.-практ. конф.— Харьков, 1993.— С. 155—159.

68. Новые противомикробные средства для борьбы с бактериозами тутового шелкопряда / В. А. Головко, Ю. Л. Волянский, И. А. Кириченко

и др. // Пробл. вопросы развития шелководства: Материалы докл. /

Науч.-практ. конф.— Харьков, 1993.— С. 163—165.

69. Препараты надуксусной кислоты для шелководства / И. Э Крузе, X. Р. Тимотеус, Т. X. Хинрикус, В. А. Головко, И. А. Кириченко и др. // Пробл. вопросы развития шелководства: Материалы докл. / Науч.-практ. конф.— Харьков, 1993.— С. 151—154.

70. Скрининг активных противомикробных средств растительного происхождения в отношении возбудителей бактериальных болезней тутового

_ шелкопряда / В. А. Головко, В. Л. Надтока, И. А. Кириченко и др. // " Пробл. вопросы развития шелководства: Материалы докл. / Науч.-практ. конф.— Харьков, 1993.— С. 166—168.

71. Высокоэффективные препараты для борьбы с инфекционными болезнями шелкопряда — в гренажное производство / Ю. Л. Волянский,

B. Л. Надтока, И. А. Кириченко, В. А. Головко // Материалы докл. / Междунар. науч. конф., посвящ. 150-летию со дня рождения И. И. Мечникова. Харьков.— 1996.— С. 62—63.

72. Использование микробных стимуляторов, полученных на основе гриба FUSARIUM. SAMBUCINUN, в процессе выращивания полезных шелкопрядов / И. Т. Покозий, М. Л. Алексеницер, Т. Б. Аретинская, И. А. Кириченко, С. М. Супрун // Материалы докл. / Междунар. науч. конф., носвящ. 150-летию со дня рождения И. И. Мечникова. (Секция: теорет. основы и реализация идей Луи Пастера и И. Мечникова в шелководстве).— Харьков,— 1996.— С. 170—173.

73. Новые средства для снижения заболеваемости шелкопряда и повышение его продуктивности / В. А. Головко, Ю. Л. Волянский, В. Л. Надтока, И. А. Кириченко и др. // Материалы докл. / Междунар. науч. конф., посвящ. 150-летию со дня рождения И. И. Мечникова.— Харьков.— 1996.—

C. 77—78.

74. Способ борьбы с инфекциями тутового и дубового шелкопрядов в племенном и промышленном шелководстве / й. А. Кириченко, В. А. Головко, Т. Б. Аретинская, О. И. Булавина // Материалы докл. / Междунар. науч. конф., посвящ. 150-летию со дня рождения И. И. Мечникова. (Секция: теорет. основы и реализация идей Луи Пастера и И. Мечникова в шелководстве).— Харьков.— 1996.— С. 94—96.

75. Обоснование методических и методологических подходов борьбы с инфекционными болезнями в шелководстве и их практическое применение / И. А. Кириченко, В. А. Головко, Ю. Л. Волянский и др. // Материалы докл. / Междунар. науч. конф., посвящ. 150-летию со дня рождения И. И. Мечникова. (Секция: теорет. основы и реализация идей Луи Пастера и И. Мечникова в шелководстве).— Харьков.— 1996.— С. 62—65.

76. Эффективность сочетанного применения УФИ эритемного и бактерицидного диапазона для борьбы с бактериозами и микозами тутового шелкопряда в гренажном производстве / И. А. Кириченко, В. А. Головко, Ю. Ф. Свергун, E. Н. Вунина // Материалы докл. / Междунар. науч. конф., посвящ. 150-летию со дня рождения И. И. Мечникова. (Секция: теорет. основы и реализация идей Луи Пастера и И. Мечникова в шелководстве).— Харьков,— 1996.— С. 97—98.

77. Kirichenko I. A., Rykhlitskaya A. I. Prospective methods for protection oí silkworm against bacterial diseases // Progress in pathology: Proceedings of the intern, colliquitim on invertebrate pathology and XI th annual meeting society or invert, pathol.— Prague, 1979.— P. 93—94.

78. Kirichenko I., Kruse I., Hinricus T. Desinfektsioonivahendi estosteriili kasutamine naturalsiiditootmises // Etsti Farmaatsia III kongressi materjalid.— Tartu, 1990,—P. 60—63.

79. Головко В. А., Кириченко И. А., Шахбазов В. Г. Прогнозирование и повышение устойчивости тутового шелкопряда к стрессфакторам окружающей среды, болезням и методы защиты его в условиях Украины // Экол. пробл. и прогнози / Науч. тр.— Враца (България), 1995.— С. 302—306.

80. Кириченко И., Головко В., Суханова И. Проучване на високоэфек-тивни способи за профилактика на заразяването на копринета буба (Bombyx mori L.) с патогени през ранните стадий на онтогенеза // Пробл. на бубарство в света в края на 20-ти век: Резюмета от докладите на юбилейната междунар. науч. конф.— Врада (България), 1996.— С. 54—55.

Кириченко И. А. Основные инфекционные болезни тутового шелкопряда в Украине и меры борьбы с ними. Диссертация в виде опубликованной монографии на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук. Специальность 16.00.03 — ветеринарная микробиология, вирусология, эпизоотология, микология и иммунология. Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН, Харьков, 1997 г.

Защищается 80 научных работ, в том числе 5 авторских свидетельств и 6 патентов, в которых отражены результаты изучения эпизоотической ситуации по болезням тутового шелкопряда в Украине и роли экологических факторов в их возникновении, разработки и внедрения средств и методов диагностики, профилактики и борьбы на всех стадиях его биологического развития.

Сформулированы научные основы и практические принципы комплексного подхода в решении этой проблемы.

Разработаны и внедрены экспресс-методы диагностики пебрины, ядерного полиэдроза и септицемии; средства и способы обеззараживания грены, племенных коконов тутового и дубового шелкопрядов и производственных помещений от возбудителей бактериозов, вирозов, микозов и микроспори-диозов; способы борьбы с ядерным полиэдрозом и бактериозами на выкормках шелкопряда; метод контроля зараженности промышленной грены пебриной по дефектным бабочкам тутового шелкопряда.

Комплекс ветеринарно-санитарных мероприятий является высокоэффективным при бактериозах, ядерном полиэдрозе, мускардине и пебрине тутового шелкопряда в племенном и промышленном шелководстве.

I. A. Kirichenko. The Main Infectious Diseases of the Silkworm -in Ukraine and their Control. The thesis in the form of the monograph published for the degree of D. Sc. (Veterinary Science) in 16.00.03 speciality — veterinary Microbiology, Epizootology, Mycology, and Immunology. Institute for Experimental and Clinical Veterinary Science, UAAS, Kharkov, 1997.

80 scientific works including 5 author’s certificates and 6 patents which contain the results of studying epizootic situation as regards silkworm diseases in Ukraine and an ecological factor part in their appearance, of working out and introducing methods and techniques of diagnosis, prophylaxis and control at all the stages of its biological development are defended.

Scientific foundations and practical principles of a complex approach to this problem solution have been formulated.

Express methods of diagnosis of pebrine, nuclear polyhedrosis, septicemia, means and techniques of disinfecting eggs, breeding cocoons of mulberry and oaken silkworms and production premises against bacteriosis, virosis, mycosis and microsporidiosis pathogens, methods of nuclear polyhedrosis and bacteriosis control when rearing the silkworm, a method; of determination of an pebrine infection rate for industrial eggs usink defective silkworm moths have been developed and introduced.

A complex of veterinary-and-sanitary measures is highly effective when controlling bacteriosis, nuclear polyhedrosis, muscardine, and pebrine of the -silkworm in breeding and industrial sericulture. •

Ключові слова; шовкопряд, ядерний поліедроз, бактеріози, мікроспорн-діози, мускардина, методи діагностики, препарати, способи застосування, комплекс заходів боротьби, впровадження.