Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.03) на тему:Удосконалення специфiчноi профiлактики вiрусного гепатиту каченят при рiзнiй епiзоотичнiй ситуацii

46 од

. . українська академія аграрних НАУК

‘ ' " ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ

ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

На правах рукопису

РЕШЕТИЛО Олександр Іванович

УДК 619:616 — 84.636.597

УДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦИФІЧНОЇ 1Р0ФІЛАКТИКН ВІРУСНОГО ГЕПАТИТУ

каченят при різній епізоотичній

СИТУАЦІЇ

16.00.03 — ветеринарна мікробіологія, вірусологія, епізоотологія і мікологія

А в т оре ф е р а т Дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата ветеринарних наук

Харків — 1993

Робота виконана в лабораторії кафедри вірусології і мікробіології Сумського сільськогосподарського Інституту

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор,

лауреат Державної премії України

. Панікар І. І.

. Офіційні опоненти: доктор Еєтеринарних інаук,

професор Апатенко В. М., кандидат ветеринарних наук, доцент Фотіи А. І.

. Провідне підприємство: Український аграрний університет

Захист дисертації відбудеться « 1993 року

з (С годин на засіданні спеціалізованої ради Д 020. 68. 81

при Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини за адресою: 310023, Харків-23, вул. Пушкінська, 83.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ІЕКВМ.

Автореферат розісланий —(@$3^

Вчений еєкретгр спеціалізованої Ради, доктор ветеринарних наук К. Є. Конаржсвський

і. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1. Актуальність теми. Розвиток качківництва є одним із ре-¡ервів збільшення виробництва м’яса; качківництво дозволяє швид- ' -со, з невеликими витратами забезпечити населення високоякісними продуктами харчування. Так, від однієї качки при цілорічному формуванні маточних стад можна одержати 200-300 яєць, 120-130 'олів каченят, до 260 кг .м’яса. Та успішному веденню качківництва перешкоджають інфекційні хвороби, зокрема вірусний гепатит <ачепят, який реєструється на Україні в окремих областях кожний )ік, незважаючи па наявність ефективних засобів профілактики. Загибель каченят від вірусного гепатиту коливається в значних межах і може досягати 90% (*?euр U • 1959; Смнян 10.П. с еоавт., 1968; Паппкар И. И. 1.978, 1981, 1987; 1992; Зубцова Р. А., 1982; Fnpathy et аі._,1980; Гг an Mirih Chan,, 1985j{.-;a:-,;r ?r. H.i, 1990;

Диатенко В. M., 1991).

Останніми роками стали з’являтись повідомлення про випадки іеребігу вірусного гепатиту каченят з хворобами іншої етіології ( іе Е. і\. Ді1981; Паникар И. И., 1981, 1987, 1992^і.чі;ігщ-Рі!- ’-’ц, 1990). Повідомлялось, що хвороба перебігала, з неясними кліиіч- ’ ними ознаками і-патологоаиатомічними змінами, що утруднювало своєчасну діагностику і знижувало ефективність профілактики.

Про розробку засобів і методів профілактики вірусного гепатиту каченят, що перебігає у вигляді моноінфекції, маємо цілий ряд повідомлень. ( Asplin F. D.; 1958; Дорошко И. H., Паникар И. И.. 1965; Паникар И И., 1978, 1987; Зубцова Р. А., 1983;

ran /vunh Chan, 1985; iiipathy L>. iS., iriansoj.} 1986-; Фотип А. И., 1990). • '

Так, після установлення діагнозу звичайно крім заходів профілактики використовують специфічну профілактику. За повідомленнями дослідників найефективніші вакцинація каченят,або ка-чок-несучок з метою одержання молодняка, несприйнятливого до вірусного гепатиту (Дорошко И. H., Паникар И. И.,' 1965; Hv/ang f:: , 1970; Безрукавая И. Ю., Скоробагатько M. K., 1973, 1975; Паникар И. И., 1978, 1987, 1990, 1991; Кулик А. Ф., 1988; Маловастая А,- А., ,1989).

Із способів застосування' вірус-вакцини найбільшого поширення зазнав внутрім’язевий спосіб вакцинації ( Rispens В. Н. 1969; Паникар И. И., 1978, 1987;Griehton G. W., Woolcock 1978; Zarzara M-, 1989; Фотии A. И., 1990). . .

Є окремі повідомлення про виутріочеревинний, проколом плавальної перетинки лапки, па кон’юнктиву, підшкірному способах вакцинації каченят ( Asplin F. D., 1961, 1965;Oerniс К et al.;

1966; Jlwang I. . 1972; Паникар И. И., 1978, 1987,

Baila L Veress, 1984), а також імунізація каченят з питною водою (Ilwang І.. , 1971, 197.2; Dvorarova І 1973! Зубцова Р. А., 1982; П я 11 íí L. et а)., 1984; Безрукавая Й. 10.','с со авт., 1985, 1986, Tripáíhy сі a1986; Маловастая А. А., 1989; 2arzara М.,, 1989, Фотин А. И., 1990). •

Значного поширення набув метод 2-кратної вакцинації качок-несучок з метою одержання імунного потомства ( Rispe-n^ В. Н.

, 1969; Дорошко И. fi. с соавт., 1969, 1970; *°íh L,

1972; Дорошко И. H„ Безрукавая И. Ю., 1975; Паникар И. И., 1978* 1987; фотин А. И., 1990). . •

В окремих роботах повідомляється про контроль'напруженості, імунітету у качок-несучок, без міркування про його необхідність та епізоотичне значення (Скоробагатько М. К., 1975; Голубничий В. П., Малиновская Г. В., 1984; Dtivic D. Н-Г.ллт Q.,1987; Паникар И. 11, 1987; Ksleta F. Г., 1988). Звичайно при титрі антитіл 1:32—1:48 і вище від таких качок одержували каченят вже ііе неспрніінятливих до вірусу гепатиту.

Про аерозольний спосіб вакцинації каченят, окрім первинних розробок на кафедрі вірусології і мікробіології Сумського СГІ, в доступній нам літературі ми виявили три повідомлення — В. І. Корольков, 1975; tí. 1. Корольков з снівавт. (1979), т р-ч.,

Т. Veress (1984). ' '

Дані літератури дозволяють зробити-висновок, що вірусний гепатит каченят перебігав в основному у вигляді моноінфекдії і проявлявся однопшовими кліиіко-епізоотологічиими і патологоанатоміч-ііими ознаками. Діагностика здійснювалась загальноприйнятими методами. При асоційованому перебігові вірусний гепатит каченят проявлявся нечіткими клінічними ознаками і діагностика та профілактика були не завжди ефективними. Для специфічної профілактики найбільшого поширення набув метод внутрім’язевої вакцинації каченят або качок з метою одержання імунного потомства. Про необхідність контролю напруженості імунітету у вакцинованих качок були тільки окремі повідомлення, однак про епізоотоло-• гічне значення не повідомлялось. Про можливість аерозольного способу вакцинації каченят були поодинокі повідомлення. Даних про широке застосування цього методу в виробничих умовах, а також його епізоотологічного значення не було. -

Метою нашої робот було вивчення особливостей асоційованого перебігу вірусного гепатиту каченят, оцінити застосовувані способи специфічної профілактики, випробувати і застосувати аерозольний спосіб вакцинації каченят при різній епізоотичній ситуації.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

— вивчити епізоотологічні особливості вірусного гепатиту каченят, що перебігає в асоціації з хворобами бактеріальної, грибкової етіології і дати епізоотологічну оцінку засобів і способів специфічної профілактики захворювання;

— виділити збудника хвороби і вивчити його основні біологічні властивості з установленням антигенного родстза епізоотичних штамів і ракцинного (аттенуііованого) штама ЗМ;

— удосконалити методику і випробувати аерозольний спосіб

вакцинації каченят, застосовуючи його у виробничих умовах при різній епізоотичній ситуації. і .

1.3. Наукова новизна

Вперше показана провідна роль вірусу гепатиту каченят в асоціації з бактеріальними і грибковими збудниками захворювань качок. Одержані дані серологічного родства штамів вірусу гепатиту каченят, що виділені на Україні і країнах СНД в 1987—1993 роках, що дозволяє готувати специфічні препарати для профілактики із одного штаму. Показана необхідність встановлення імунного статусу організму вакцинованих качок і роль контролю напруженості імунітету у качок-несучок для підвищення ефективності специфічної профілактики хвороби. Удосконалена методика і розроблене Наставлення з -аерозольної вакцинації каченят. Вперше показана ефективність аерозольної вакцинації проти вірусного гепатиту при різній епізоотичній ситуації:

1) вакцинація каченят, які не мають материнських антитіл;

2) вакцинація каченят з низьким титром материнських антитіл;

!3). вакцинація каченят з невідомим титром антитіл;

4) вакцинація каченят при прориві материнського імунітету;

5) вакцинація каченят при асоційованому перебігові вірусного

гепатиту. .

З

1.4. Практична цінність

Одержані дані про провідну роль вірусу гепатиту при асоціації збудників захворювань качок різної етіології. При асоційованому перебігові вірусного гепатиту каченят специфічна профілактика шляхом внутрім’язевої вакцинації каченят і качок -менш ефективна, ніж при мопоінфекції. Встановлено, що за останні 7 років серотип вірусу гепа-титу каченят в країнах СНД не змінився і для специфічної профілактики можна готувати вакцину із аттену-'йованого штаму ЗМ. З метою підвищення ефективності вакцинації качок-несучок необхідно проводити контроль напруженості імунітету. Застосування при вакцинації качок-несучок імуномоду-лятора тімаліну в дозі 40 мкг па кг ваги підвищує титр антитіл. Показана ефективність аерозольної вакцинації каченят як при зниженні титру антитіл у вакцинованих качок-несучок, так і при ■ складній епізоотичній ситуації. Рішенням НТР Чернігівського обласного управління сільського господарства і продовольства № 1 від 11 лютого 1992 року аерозольний метод вакцинації впроваджений у виробництво. Розультати досліджень по удосконаленню специфічної профілактики вірусного гепатиту каченят можуть бути використані при вивченні відповідних розділів курсу «Ветеринарна вірусологія» і «Епізоотологія».

1.5. Апробація

Основні матеріали дисертаційної роботи доповідались па річних наукових конференціях Сумського СГІ (1990—1993 p.p.). на конференції національного відділення ВНАІІ (м. Рига, 1990 p.), на 2-й Всесоюзній науково-методичній конференції по птахівництву (м. Симферополь, 1991 p.), па Всесоюзній науковій конференції, присвяченій 140-й річниці ХЗВІ ім. М. М. Борйсенка (м. Харків, 1991 p.), опубліковані в матеріалах 9-го міжнародного симпозіуму з водоплавної птиці (Італія, м. Піза, 199,2 p.). Стенд про застосування аерозольного методу вакцинації каченят демонструвався на «Виставці-продажу завершених наукових розробок» в м. Києві (1992 p.). '

1.6. Публікації

З матеріалів дисертації опубліковано 10 робіт.

1.7. Обсяг і структура дисертації

Дисертація викладена па сторінках машинописного

тексту, складається із введення, огляду літератури, власних дбс-

ліджень, обговорення результатів, висновків, практичних пропозицій, списка літератури і додатку. Робота ілюстрована ,20 таблицями, 8 графіками, діаграмами. Список складається із 208 джерел, із них 94 іноземних. В додатку наведено ................ документів.

2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ *

2.1. Матеріали і методи

Дослідження проводились в умовах вірусологічної лабораторії кафедри вірусології і мікробіології Сумського СГІ, в птахівничих господарствах Сумської, Чернігівської, Черкаської, Дніпропетровської, Одеської областей України і республіки Татарстан. Ряд досліджень виконані в облветлабораторіях.

Епізоотичну ситуацію і ефективність специфічної профілактики впвчалігза загальноприйнятим методом епізоотологічного дослідження і експерименту (Методичні вказівки з епізоотологічного дослідження» під редакцією І. О. Бакулова, 1982). При вивченні епізоотологічних особливостей вірусного гепатиту-каченят аналізувались дані ветеринарної статистики, дані безпосереднього обстеження птахівничих господарств і результати епізоотологічного експерименту. Обстежено 9 господарств, клініко-епізоотологічио обстежено 2 мли. 200 тис. каченят і піддано розтину 2700 трупів. Встановлювались головні асоціації збудників інфекційних захворювань качок і ефективність специфічної профілактики. При всіх спалахах вірусного гепатиту відбирали від каченят з характерними ознаками матеріал (печінку, головний мозок і ін.) для ізоляції вірусу і ідентифікації його в реакції нейтралізації із специфічною сироваткою.

В роботі використовувались: вакцинний штам ЗМ, штам «А», виділений в 1975 році в Латвії, штам «Чж», виділений в 1987 р. в Туркменістапі, штам. «Г», виділений в 1987 році в Івано-Франківській області України, штам «С», ізольований в 1988 році в Сумській області України, штам «Ож», виділений в 1989 році в Черкаській області України, штам «П», виділений в 1993 році в Дніпропетровській області України. Гіперімупна качина аїітиси-роватка до штаму ЗМ вірусу гепатиту каченят (8 серій), одержана в лабораторії вірусології Сумського СГІ, сироватка від качок, що вакциновані проти вірусного гепатиту каченят — 61 проба, які досліджувались в реакції нейтралізації за загальноприйнятою методикою. В лабораторних дослідженнях використували 6555 8-9-дениих курячих ембріонів, що одержані із благополучних по інфек-

ційпим захворюванням господарствам і іпкубаторпоптахівничих станцій, 40 качок 2-2,5-міс'ячпого віку і .245 голів 1-3-добових каченят.

Прп вивченні біологічних властивостей використовувались епізоотичні штами вірусу гепатиту каченят, що виділені нами, а також ті, що були в нашому розпорядженні, і вакцинний штам ЗМ. Вивчались основні властивості: патогенність для 9-денпих курячих ембріонів і 3-денних каченят; серологічне родство. Серологічне родство виділених штамів визначалось із специфічною сироваткою проти аттенуйованого штама ЗМ в перехресній реакції нейтралізації. ‘

З метою контролю напруженості імунітету досліджувались проби сироватки крові-качок маточних стад із 5 господарств.. Титр антитіл проти вірусу гепатиту визначали в реакції нейтралізації, Обстежено 61 стадо качок. В залежності від титру аититіл протії вірусу гепатиту в сироватці крові качок давались відповідні рекомендації господарствам. З метою підвищення ефективності імунізації качок-несучок проти вірусного гепатиту проведено випробування імуномодулятора тіломіну на Березнянській птахофабриці, Т і мал і н в дозах 40 мкг на кг і 70 мкг на кг вводили качкам разом з вакциною дворазово.

Аерозольну вакцинацію каченят випробували в птахівничих господарствах з різною епізоотичною ситуацією. Попередньо уточнювались дози, розведення вірусвакцинн, експозиція і складене Наставления з аерозольної ,вакцинації. . . '

' В лабораторних дослідах визначалась наявність антитіл ) каченят, що одержані від 2-разово вакцинованих качок. Потім каченят з низьким -титром вакцинували загальноприйнятим внутрі м’язевнм і аерозольним методом. Каченят дослідних і контрольнії,' (не вакцинованих) груп заражали епізоотичним штамом «Ож» ві русу гепатиту каченят. Встановлювалась ефективність запропоио ваного аерозольного методу вакцинації. У виробничих умовах вак цшіували каченят в перший день життя прн температурі +18°С — + 20°С і відносній вологості 70—80% в одній із кімнат інкубаторій або пташника*, попередньо загерметизоваиих. Аерозольну вакци націю проводили за допомогою аерозольних генераторів САГ—1 САГ—2 при тиску 3,5 атм. Розвішували аерозольний генератор п; висоті 140—150 см від підлоги. Доза нерозведеної вакцини 0,01 мі на голову. Звичайно вакцину розводили 1:15, 1:20, 1:25. Розпилялі

2 мл розведеної вакцини па 4 м3 приміщення.

2.2.1. Епізоотична ситуація по вірусному гепатиту каченят па Україні вивчалась,в., неблагополучпих господарствах таких областей: Дніпропетровської, Кримської, Одеської, Черкаської, Сумської, Чернігівської. В перші 25'років захворювання, як правило, перебігало у вигляді мопоінфекдії, перебіг гострий, загибель каченят коливалась від 14 до 90%• Ензоотії вірусного гепатиту каченят па Україні в 1986—1993 роках мали особливості — захворювання перебігало в асоціації з захворюваннями іншої етіології. В Сумській області в 1986 році це захворювання реєструвалось в колгоспі ім. Кірова Лебединського району. Захворювання перебігало в асоціації з сальмонельозом, колібактеріозом, аспергільозом на фоні білом’язевої хвороби. Загибель каченят по окремим посаже-ним партіям коливалась від ЗО до 90%. Спалах вірусного гепатиту каченят в 1989 році зареєстрована в колгоспі «Більшовик» Білгород-Дністровського району Одеської області. Каченят одержували із Старокозацької ІПС. Для інкубації використовувалось яііце колгоспу ім. XXII з’їзду КПРС Білгород-Дністровського району. В 10-деішому віці в одній із посажених партій почалось захворювання каченят з ознаками вірусного гепатиту. Із 15 тисяч каченят загинуло 3260 голів або 21,7%. Загибель каченят наростала перші-3-4 дні, пік — па 6-й день, зниження кількості загиблих до 11 дня ензоотії. Захворювання перебігало гостро. Діагноз підтверджений у відділі хвороб птиці Одеської обласної ветеринарної лабораторії, де був виділений вірус і ідентифікований в реакції нейтралізації.

В цьому ж році зареєстрований спалах вірусного гепатиту каченят в радгоспі «Кролевецькнй» Сумської області. Він був неб-лагополучшш по вірусному гепатиту каченят з 1988 року. В 1989 році в господарстві утримувалось 6 партій каченят, що були завезені із річних птахогосподарств Білгородщини і Білорусі: з 20.07— по 22.07—15644 каченят; 20.07—3391; 21.07—1045 і .22.07—2308

голови; 20.07—5000 голів, 22.07—3900 голів. В супровідних ветеринарних документах не була вказана дата вакцинації качок проти вірусного гепатиту і ступінь напруженості імунітету. Вакцинацію добових каченят проводили внутрім’язево в дозі 0,2 мл вакцини, розведеної 1:10. Захворювання каченят почалось па 10-й день. При иатологоанатомічиому розтині, трупів основні зміни знаходили в печінці: вона збільшена, дряблої консистенції, під капсулою —-п’ятнисто-крапкові крововиливи. У той же час у 8-12% трупів знаходили зміни характерні для сальмонельозу.: збільшення печінки, невеликі некротичні очажкн сірого кольору, селезінка збільшена у

2-3 рази. Загинуло 8649 каченят, що становить 55,2%. Застосування антибіотиків, сульфаніламідів, нітр. фуранів бажаного ефекту не дало. Динаміка загибелі каченят була характерною для вірусного гепатиту. Діагноз — вірусний гепатит каченят підтверджений нами виділенням вірусу на курячих ембріонах і ідентифікацією його в реакції нейтралізації із специфічною сироваткою. Вірус був виділений памп в 1988 і в 1989 роках і одержав назву штам «С». Збудник сальмонельозу був виділений при бактеріологічних дослідженнях.

В жовтні 1989 року ми вивчали спалах вірусного гепатиту каченят на Острожапській птахофабриці Жашківського району Черкаської області. В господарстві проводиться вакцинація качок маточних стад проти вірусного гепатиту. В серпні 1989 року*було завезено яйця з Півдеппобугського ППС Миколаївської області. Відповідно до ветеринарного свідоцтва, форма № .2 вет., ці яйця одержані від качок з низьким рівнем антитіл. Захворювання каченят вірусним гепатитом почалось в пташниках № 5 і 15 на 9-10-й день, в пташнику № 3. на 14-й день після посадки. У каченят пташника А1» 3 вірусний гепатит перебігав в асоціації з аспергільозом. Загибель становила від 11,7 до 25,4%. На 4-й день ензоотії 3000 каченят пташника № 15 введена сироватка проти вірусного гепатиту в дозі 2 мл, останнім 13000 голів препарат не вводили із-за його відсутності Загибель каченят, яким була введена сироватка, становила 118 голів, або 3,9%- В групі каченят, де сироватку не вводили, загинуло 2482: або .19,1%.

Діагноз поставлений нами на підставі кліпіко-епізоотологіч-нпх даних і патологоанатомічпої картини і підтверджений методом флюоресціюючих антитіл та повним вірусологічним дослідженням. Виділений штам був названий «Острожанський» (Ож). Діагноз також підтверджений Київською міжобласною спеціалізованою ветеринарною лабораторією хвороб птиці. .

З метою профілактики вірусного гепатиту каченят випробували розроблений нами аерозольний метод вакцинації каченят. Аерозольно імунізували 2 виводи каченят в кількості 43530 голів для контролю 231 каченя вакцинували впутрім’язево відповідно до На-ставлення,а 320 голів не вакцинували; Серед аерозольно вакцинованих загинуло 1480 голів або 3,4%, серед вакцинованих внутрі-м’язево загинуло з характерними клінічними ознаками і патолого-анатомічішми змінами для вірусного гепатиту 27 голів або 11,6%: Загибель серед певакциновапих каченят з ознаками вірусного гепатиту була вищою — 158 голів, або 49,4%.

Спалах вірусного гепатиту каченят в асоціації з грипом, саль-онельозом, колібактеріозом па фоні гіповітамінозу. Л ми спосте-галп в березні-квітпі 1989 року в лтахорадгоспі «Менськнй»-[енського району Чернігівської області. Кожний рік качок маточ-гіх стад вакцинували проти, вірусного гепатиту каченят. Захворю-ання каченят почалось 5 березня. Захворіли каченята 2-ї партії а-9-й день життя. Захворювання перебігало з неясним симптомо-змплексом: пригнічення, зниження апетиту, чхашія, утруднене ди-зння, серозно-слизові витікання з носа, судороги, парези кінцівок, трупів каченят у 35-40% випадків під капсулою печінки зпахо-їли крапкові і плямисті крововиливи. У деяких трупів каченят їлезіпка збільшена в 2-3 рази. При бактеріологічному досліджен-патматеріалу від трупів каченят в Чернігівській обласній та іеиській районній ветлабораторії від деяких виділений збудник льмопельозу, в одному випадку виділений збудник псевдомонозу. рн вірусологічних дослідженнях матеріалу від трупГв каченят в иїпській спецветлабораторії по хворобам птиці і Чернігівській Зласпій ветлабораторії виділений вірус, грипу ГП—7 (в повій іасифікації ГП—3). В господарстві проводились заходи проти ільмопельозу, грппу. Однак вони були неефективні. Із 119716 гов каченят, що були посаджені на вирощування в лютому-березні, ігипуло у віці 1—ЗО днів — 53837 голів, або 44,9%. Впутрім’язеве зедепня неспецифічного гама-глобулі'ну в розпал хвороби зпижу-їло загибель каченят з 384-387 голів па добу до 35-159 голів па )бу протягом 2-3 днів. В подальшому інфекційний процес віднов-овався. Серед каченят, яким вводили сироватку проти вірусного патиту каченят в дозі 2 мл па голову загибель знижувалась з 150 голів на добу до 61-180 голів на добу протягом 5 днів. Потім ігпбель знову наростала. Нами при комісійному клініко-епізоото-

)гічному обстеженні поголів’я з’явилась підозра, що каченята хво-ють на вірусний гепатит. Була випробувана вакцинація каченят юти вірусного гепатиту виутрім’язевим способом на 4-5-й день сля виведення. Після вакцинації загибель каченят значно скоро-їлась (до 11,6-3,7%). Нами був установлений низький титр антил проти вірусного гепатиту у качок маточного стада пташника ) 2 (1:16). . ■

Для профілактики вірусного гепатиту нами випробуваний аеро-ільинй метод вакцинації каченят. Це дозволило надійно профілак-’вати вірусний гепатит каченят. Дані загибелі молодняка при ен-отіях вірусного гепатиту каченят в різних господарствах наведені таблиці 1. ‘

4. Загибель каченят при ензоотіях вірусного гепатиту на Україні в 1989-1993 роках

Найменуваня об- Неблагополучне поголів'я ка- І Загибель по виводам в %! Загину- % загибелі Стати тични

ласті, птахогоспо- ЧЄіНЯТ . і та міні- маль- на ло ГОЛІВ під час в се- показь

дарства _ ■ виводи голів X О Л х с; <0 лз $ ? спалаху ред- мьому смерт пості

Черкаська обл. Острожанська 1 ' птахофабрика Чернігівська обл. 3 71000 25,4 11,7 14078 19,7 19821

птахорадгосп «Менський» 5 66099 97,1 61,2 53837 81,4 8144і

Дніпропетровська обл.

птахорадгосп «П'ятихатський» 11 163440 52,1 24,8 62895 . 38,5 3848;

Сумська обл. р-п. «Кролеведький» 1 15644 55,2 8649 55,2 5528.

Одеська обл. к-п «Більшовик» 1 15000 21,7 — 3260 21,7 2173:

В 1993 роді ми спостерігали спалах вірусного гепатиту ка>; ият в птахорадгоспі «П’ятихатський» П’ятихатського району Ді пропетровської області. Господарство пеблагополучне-по вірусної гепатиту з 1970 року. Специфічна профілактика захворювань зді сшовалась вакцинацією качок маточних стад з контролем напруж пості материнського імунітету. Випадки вірусного гепатиту каі нят реєструвались з кінця грудня 1992 року. В січні, лютому і : початку березня вже уражувались всі партії каченят. Загибель к ливалась від 24,8 до 5.2,1% у кожній партії. Нами проведене ко» сійне кліпіко-епізоотологічне обстеження і встановлена характе на для вірусного гепатиту динаміка загибелі каченят в кожн партії. Захворювали каченята па 5—9-й день: спостерігалось прг ніченпя, поганий апетит, порушення координації рухів і в присту судорог гинули. При розтині трупів в печінці знаходили: збільше ня її, неоднорідність забарвлення, дряблість, крапково-плямис крововиливи. Із патматеріала від трупів каченят партії № 5 в ділений збудник колібактеріозу. Застосування антибіотиків і знижувало загибелі каченят. Діагноз був поставлений нами на пі ставі клініко-епізоотологічних даних з характерною динамікс загибелі каченят, патологоанатомічної картини і методом флюорє ціюючих антитіл. Підтверджений вірусологічним дослідженням: в ділений вірус і ідентифікований із • специфічною сироваткою,

2.2.2. Нами вивчені біологічні властивості епізоотичних штамів •і русу гепатиту каченят і аттепуйовапого штам а ЗМ.

Було встановлено, що всі штами, які були у нашому розпорядженні, зберігали свою патогенність при періодичних пасажах, па урячих ембріонах і при зберіганні в холодильнику при темпера--урі +4°С не більше 5 місяців. Штам «С», «Ож», «П», що виді-

існі нами відповідно в Сумській, Черкаській та Дніпропетровській бластях від каченят, що загинули при ензоотіях вірусного гепа-иту. Титри (ЕЛД50 0,2) вірусів були: «С» — 2,4; «Ож»'—3,4, 4,8; П» — 4,2. Титрація штама ЗМ па курячих ембріонах проводилась егулярно з 1989 року. В процесі зберігання і пасажувания штама >М вірулентність його для курячих ембріонів зменшилась з 4,83 :ЛД50 0.2 до 2,75 ЕЛД50 0,2. Імуногениість штама ЗМ вивчали іляхом гіиерімупізації качок. Гіперімунні антисироватки мали исокий титр антитіл від 1:64 до 1:323. Було вивчене антигенне юдство ензоотичних штамів вірусу гепатиту каченят. У повторених іослідах в перехресній реакції нейтралізації випробували штами:

і, Чж, Г, С, Ож, П. .

Всі вірусні штами нейтралізувались антпсироваткою проти ітама ЗМ, хоча титр проти штамів «Чж» і «Ож» був низьким, "аким чином, ізольовані штами вірусу гепатиту каченят в країнах Л4Д виявились серологічно спорідненими, що дозволяє викорис-овуватн для виготовлення вірусвакцини один із штамів, наприклад ггам ЗМ. '

2.2.3. Напруженість імунітету у вакцинованих проти вірусного епатиту качок-песучок нами вивчена у виробничих дослідах в ількох птахогосподарствах України: птахорадгосн «Березняпсь-ий», птахорадгосп «Менськин» Чернігівської області, птахорадгосп VI. Кірова, республіки Крим, колгоспу 1-е Мая Сумської області, ’езультати досліджень наведені в діаграмі 1.

І. Ступінь напруженості імунітету проти вірусного гепатиту у качок-несучок (в %]

Висока ступінь напружс пості імунітету (титри антк тіл 1Í256 і більше)

Слабка ступінь напруж( ності імунітету (титри аі титіл 1:48 — 1:64)

Середня ступінь напружї ності імунітету (титри at титіл 1:65 — 1:255)

Імунітет не забезпечуючи захист молодняка від віруї ного гепатиту каченят ’(ти ри антитіл менше 1:48)

Із діаграми видно, що із 52 обстежених маточних стад па Уі раїні в 17,3% спостерігалась висока ступінь напруженості імун гету проти вірусного гепатиту. У 65,4% — середня і в 9,6% обст( жених стад качок-—слабка ступінь напруженості імунітету, а 7,7% імунітет не забезпечував захисту нащадків від захворювать' Титри антитіл (ІЕД50) після дворазової вакцинації качок в 92,3е випадків були достатньо високими для одержання імунних наща; ків, і тільки в 7,7% були низькими. В птахорадгоспі «Мепськпіі визначена тривалість напруженості імунітету проти вірусного •, п патиту каченят у дворазово вакцинованих качок. Встановлено, ш високий імунітет у качок тривав протягом 5,5—6 місяців. Чере 7 місяців після вакцинації титри антитіл були 1:27 — 1:43, що і: забезпечує одержання несприйнятливого молодняка до вірусног гепатиту каченят. На Березнянській птахофабриці нами проведеї випробування імуномодулятора тімаліну при вакцинації качої несучок проти_ вірусного гепатиту каченят. Застосування імуном< дулятора тімаліну в дозі 40 мкг/кг призводило до підвищення тиру антитіл.

2.,2.4. Аерозольний спосіб вакцинації добових каченят прої вірусного гепатиту випробували при різній епізоотичній ситуаці Спочатку в лабораторних дослідах по вивченню антитіл сировать крові добових каченят від качок-несучок з різним титром антитіл ч рез 30-180 днів після вакцинації матерів установлено, що титр антит; у потомків коливався в залежності від титру антитіл у качок-нес;

ок, а також знижувався в міру збільшення строків після вакціі-:ації качок. Так, титр материнських антитіл у каченят- був високим о 120 днів і в більшості випадків був 1:8—1:18. До 180-го дня :ісля вакцинації качок-несучок титр антитіл у каченят знижувався більшості випадків до 1.:2—1:4. Проведений дослід по вивченню прийнятлнвості до вірусу гепатиту каченят з низьким титром ап-нтіл після їх вакцинації різними способами. Дані дослідів показа-и, що найбільша загибель каченят спостерігалась в групах, що улїї вакциновані внутрім’язево і в контрольних. Серед вакципова-их аерозольно загинуло тільки 10% (в групі з титром 1:4) і не уло загибелі каченят з титром антитіл-1:2. Результати дослідів рпведепі в, таблиці 2. ' . .

Нами розроблене ІТаставлення по аерозольній вакцинації ка-гпят, затверджене мегодрадою ветеринарного факультету Сумсь-:)го СГІ. Після широкого виробничого випробування в птахогос-одарствах Чернігівської області метод впроваджений у виробпицт-з (рішення НТР Чернігівського обласного управління сільського кподарства і продовольства № 1 від 11.02.92- р.) ,

1. Результати дослідів інфікування каченят, які мають низький титр материнських антитіл, після додаткової вакцинації

_Û

50 60 10 0

60

Аерозольний спосіб вакцинації був випробуваний у виробнн-х умовах в птахорадгоспі «Менський», птахорадгоспі «Берез-пськин» Чернігівської області, Острожанській птахофабриці Чер-ської області, колгоспі ім. Кірова і 1-е Мая Сумської області, ахорадгоспі «П’ятнхатеький» Дніпропетровської області, птахо-дгоспі «Атабаєвський» республіки Татарстан. В птахорадгоспі іенський» ензоотія вірусного гепатиту каченят виникла при складні епізоотичній ситуації: на фоні низького титру антитіл качок

итр нти-іл У аче-нят Кіль- кість голів

1:4 20

1:2 20

1:4 20

1:2 20

нт- ль (0) ¡20

Вакцинація

внутрім'язево, голів 1 аерозольно, голів

дослід 1 дослід 2 дослід 1 дослід 2

1.0 10 10 10 10, 10 . 10 10

маточних стад і асоціації вірусного гепатиту каченят з грипо\ сальмонельозом, колісептицемією. Збереженість молодняка післ застосування аерозольної вакцинації була високою і коливалас від 89 до 97%- Випадків вірусного гепатиту клінічно і патологс анатомічно не реєстрували. Bqьoгo в радгоспі «Мепськин» аерс зольним методом вакциновано .28 виводів каченят у кількості 23772 голів. На Острожапській птахофабриці Жашківського району Чер каської області аерозольна вакцинація каченят проти вірусног гепатиту випробувана на каченятах, що були одержані від качо вакцинованих за 6 і більше місяців до інкубації їх яєць. Аерозолі но імунізовано 2 виводи каченят.в кількості 43530 голів. Загибел аерозольно вакцинованих каченят з ознаками вірусного гепатит становила 3,4%. Серед каченят, що були'імунізовані внутрім’язевс загибель від вірусного.гепатиту становила 11,6%, а серед певакцг нованих — 49,4%. Аерозольний спосіб вакцинації нами.з успіхо випробуваний також для профілактики вірусного гепатиту каченя серед тих каченят, що були одержані від вакцинованих качо* песучок, у яких рівень антитіл ще не досягнув максимуму. Дослід проведені в господарствах Сумської області та птахорадгості «Ате баєвський» республіки Татарстан. Так, в колгоспі 1-е Мая 2.2, 2

березня з 4 квітня 1991 року аерозольно вакциновано 3 виводи кг ченят в кількості 38000 голів. У аерозольно вакцинованих каченя випадки вірусного гепатиту клінічно і патологоапатомічно не рс .єструвалпсь. В птахорадгоспі «Атабаєвський» аерозольно імунізс вані каченята трьох виводів в кількості 26600 голів. Збереженіст каченят по виводам становила 92%, 94,2%, 97,1%. Випадки вірус його гепатиту каченят клінічно і патологоапатомічно не реєструв; лись. В птахорадгоспі «Березнянськнй» аерозольним способом ваі цинували проти вірусного гепатиту каченят, що одержані від качої несучок з- низьким титром материнських антитіл. Вакциновано виводи в кількості 60000 голів каченят. Збереженість каченят ст; повила 93—97%- Випадки вірусного гепатиту клінічно і патологс анатомічно не реєструвались. '

Всього нами аерозольно імунізовано 40 виводів каченят в кілі кості 405856 голів. Із них тільки па Острожапській птахофабрш в двох виводах (43530 голів) спостерігали загибель каченят з о, паками вірусного гепатиту. Загинуло 1480 голів а~бо 3,4%. В ішш господарствах загибелі каченят, що були аерозольно імунізова: проти вірусного гепатиту, не зареєстровано. *

Економічна ефективність аерозольного методу вакцинації 9,£ крб. па 1000 голів в ціпах 1991 року.

В И С ЬІ о в к и .

' *

1. Вірусний гепатит каченят в обстежених господарствах у 80% шадках перебігав в асоціації з' захворюваннями іншої етіології був провідним в етіопатогепезі епізоотичного процесу.

2. Найчастіше, вірусний гепатит каченят перебігав в асоціації сальмонельозом, колісептицемією, аспергільозом, зрідка з гри-)м. Загибель коливалась від 11,7% до 97,1%.

3. Епізоотичні штами (ізоляти) вірусу гепатиту каченят, які іли виділені в різних зонах'СРСР; зберігали серологічну спорід-

МІІСТЬ. '

4. -Специфічна профілактика вірусного гепатиту каченят здій-повалась вакцинацією качок-песучок з метою одержання імунних ічепят, однак контроль напруженості імунітету здійснювався не

повній мірі. .

5. В 9,2,3% обстежених проб сироваток крові вакцинованих каїк титр антитіл (ІЕД50)'був від 1:49 до 1:256, що протягом 5-6 ісяців дозволяло одержувати імунних каченят.

6. Спалахи вірусного гепатиту виникали серед поголів’я каче-іт з низьким титром материнських антитіл. Застосування анти-іроватки і внутрім’язева вакцинація незначно зменшували заги-

ЇЛЬ.

7. Аерозольний спосіб вакцинації не значно впливає на материнсь-ій імунітет каченят у порівнянні з внутрім’язевим способом і є висо-зефективпим профілактичним заходом. Серед аерозольно-вакцино-ших каченят в господарствах загибель від вірусного гепатиту не зревищувала 3,4% або була відсутня. Економічна ефективність в иах 1991 року 9,83 крб. па 4000 голів каченят. -•

8. Для специфічної профілактики вірусного гепатиту каченят 5И різній епізоотичній ситуації (низькому титрі антитіл, иевідо-ому імунному статусі, при асоційованому перебігу і ін.) найефек-івпішим є аерозольний спосіб вакцинації добових каченят.

у

' ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ

1. При асоційованому перебігу вірусного гепатиту каченят про-дним ланцюгом специфічної профілактики є вакцинація як качок, ж і каченят.

2. Необхідний контроль напруженості імунітету у качок маточ-

них стад. При низькому титрі антитіл каченят вакцинують аеро зольно. -

3. Розділ «Інструкції по профілактиці вірусного гепатиту каче нят необхідно доповнити застосуванням аерозольної вакципаці молодняка: '

1) каченят, що одержані від качок-песучок пев^кциповани проти■ вірусного гепатиту і які не мають материнських антитіл

2) каченят, що одержані від вакцинованих качок, але з низь

ким титром . антитіл проти вірусного гепатиту; ■

3) каченят, що одержані від качок з невідомим титром аптиті.

проти вірусу гепатиту; .

4) каченят, що мають низький титр материнських антитіл, зв’язку з тим, що качки-иесучки були вакциновані до одержанії каченят за 6 і більше місяців;

5) каченят при прориві материнського імунітету і при асоційс вапому перебігу вірусного гепатиту каченят.

список

робіт, що опубліковані по темі дисертації

Паникар И., И., Гаркавая В. В., Решетило А. И. Биологические свойства штаммов вируса гепатита утят, выделенных в СССР. Тезисы докладов к конференции по птицеводству национального отделения ВНАП. Горки, 1990, сї7(М7і.

Паникар И.. И., Решетило А. И. Изучение биологических свойств вируса гепатита утят. Тезисы докладов областной научно-практической конференции. «Приемы и способы совершенствования технологий при производстве продуктов сельского хозяйства в условиях Сумской области». Сумы, 1990, с. 100. Паникар И. И., Решетило А. И. Особенности проявления, диагностики и профилактики вирусного гепатита утят в стационарных очагах. Материалы научно-производственной конференции. «Пути повышения продуктивности и качества с.-х. продукции в Сумской области». Суми, 1990, с. 174-180. Гаркавая В. В., Решетило А. И. Роль аэрозольного способа вакцинации в профилактике вирусного гепатита утят. Интенсификация птицеводства. Межвузовский сборник научных трудов. Харькоз, 1991, с. 77-89.

Паникар И. И., Решетило А. И., Тютченко Ю. Н. Особенности диагностики вирусного гепатита утят, протекающего в ассоциации с другими болезнями. Интенсификация птицеводства. Межвузовский сборник научных трудов. Харьков, 1991, с. 83-87.

Решетило А. И. Значение аэрозольной вакцинации утят против вирусного гепатита для профилактики в стационарных очагах. Тезисы докладов на Всесоюзной конференции, посвященной 140-летию ХЗЗИ им. Н. М. Борисенко. Повышение продуктивности с.-х. животных и совершенствование мер борьбы с болезнями в условиях интенсивного ведения животноводства и создание фермерских хозяйств, Харьков, 1991, с. 139-140.

Паникар И. И., Решетило А. И., Тгатчєнко Ю. Н., Паникар Иг. Иг. Главнейшие ассоциации возбудителей болезней уток. Сборник трудов 9-го симпозиума по водоплавающей птице. Италия, Пиза, 1992 г.

Панікар I. 1„, Решетило О. І., Особливості епізоотології, діагностики та профілактики при вірусному гепатиті і грипі качок, що перебігають в асоціації. Матеріали наукової конференції «Шляхи підвищення продуктивності і якості с.-г. продукції». Суми, 1993, с. 102-103.

Панікар І. І., Решетило О. І., Гаркава В. В., Тютченко Ю. М. Збудники хвороб качок — віруси, бактерії, грибки та їх асоціації. Матеріали наукової конференції «Шляхи підвищення продуктивності і якості с.-г. продукції». Суми, 1993, с. 96-98.

Решетило О. І., Панікар Іг. Іг. Випробування імуномодуляторів при гіпері-мунізац ії і вакцинації качок проти вірусного гепатиту. Матеріали наукової конференції «Шляхи підвищення продуктивності і якості с.-г. продукції». Суми, 1993, 9. 100-102.

їдано до набору 1504.93. Підписано до друку 21.04.93. Формат 60x84 1/16,-Папір друкарський № 2. Друк високий.

Умов. друк. арк. 1,0. Облік — вид. арк. 1. Тираж 100 екз. Буринська друкарня.