Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.03) на тему:Сальмонеллез перепелов в производственных и экспериментальный условиях.

ПГо л - УКРАШСЬКА АКАДЕМ IЯ АГРАРНЫХ НАУК

РГ6 0/1

2 3 !т т 1

1нститут експеринентально 1 1 кл!н1чно1' ватеринарно! мадицини

на правах рукопису БУЛГАКОВА 1нна 0лександр1вна

САЛЬМОНЕЛЬОЗ ПЕРЕПЕЛ1В У ВИРОБНИЧИХ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ УМОВАХ

16.00.03 - ветеринарна м1к:роб1олог1я, в1руеолог1я, егпзоотолог1я, М1колог1я 1 1мунолог1я

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на здобуття наукового ступени кандидата ветеринарних наук

Дисерташею е рукопис

Робота виконана на ка£едр1 в1русолог11, патанатом!! та хвороб гтш.1 Сумського с1льсъкогосподарсышго 1нетитуту

Науковий квр1вник - доктор ветеринарних наук,

професор Пан1кар 1гор 1ванович 0ф1ц1йН1 опоненти: доктор ветеринарних наук,

старший науковий сп1вроб1тник Чечотк1на Натал1я Павл1вна

кандидат ветеринарних наук, доцент Смолян1нов Володиммр Костянтинов! Пров1дна орган1эац1я - Нац1ональний Аграрний Ун1верситет Укра1ни , м. Ки1в

Закист в1дбу деться "3" чеР&НЦ 1997 ШКу на засХданн! Спец1ал1зогано1 вчено! ради Л 02.32.01 при ^статут! експериментальнсм' 1 кл1н1чно1 ветеринарно! медииини УААН: 310023, м.Харк!е, вул.Пушк1нська. 83.

3 дисертац1ею можна ознайомитися у б1бл1стец1 ^статуту експериментально! 1 • кл1н1чно1 ветеринарно! мгшшини См. Харк1в, еул.Пушк1йська, 833.

Автореферат роз!слано " / "ЛИПНЯ 1997 Юку

Вчений секретар Спец1ал1зовано! вчено! ради доктор ветеринарних наук

Ьнаржевський К. £.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ааШЬ.В багатьох краГнах, поряд з традиц1йним лтак1вництвом. Ытексивно розводять перепедХв.В. VitpaiHl с громадськ1. кооператива! i власн! перепелин! Ферми. Перепел!вництво потен-ulftHQ ноже стати важдивою галуззю птан1вннцтва у зв'язку з там. шо Biд перепел!в отримують висоюШетичн! покивн1 та л1кувалън1 продукта - и'ясо i яйця. Перепелнн1 яйця викорис-товуютъея для одержання ембр1он1в при вмготовленн! в1русвак-цин у б1опромисловост1 СПигарева М.Д., 1978; Афанасьев Г. Д.. 1991: Гущин В- с еоавт.. 10915 Ланикар И. И-. 1991, 1995; Канос В. Р. с соавт.. 1995: Giieushi R.et al. . 1985: LI Dong arid Zhang Qu, 1991: Tlkk H. and Tikk V. ,1993).

В !снуюч1й л1тератур! мало в1доыостей про хвороби перепел^, у тому числ1 бактер1альноХ ет1олог11, спасобн Ix а1агностг!ки i проф1лактики.

Велнких екокоы1чн;1Н збитк1в пта;Цвництву завдае сальмо-«эльоз. який вивчений щодо курей та качок. Що стосуеться :альмонелъозу перепелов, то вХдомостей у в!тчизнян!й та- за-эуб1жн!п л1тератур1 дужа мало.

Сальмонельоз пер!алично раеструють на перепелиних фер-.:ак в красная Европи та Аз11. Для л1кувально-проФ1лактичних заход! в використовуыть традиц1йн1 антибактер1альн1 препара-ги: антнб1отики, н1троФуранов1, сульФан! лаы1ди 1 1нш1. Да-н)и про застосувапня байтрилу С енрофлокеацину) Ф1рмм Байер 1ЛЯ проФ1лактики сальмонельозу лерепвл1в у дс-^угопй наи т!тератур! не виявлено.

В tiaiuid Kpai'Hl оФШ!йш сапьмонельоз перепсзл1в не >еестрували. Були лише окрем! пов1домлвнНя про наявн!сть tlel" шФекцН' та виявлення антит1л у кров1 перепел1в СПапи-:ар И.И.. Диденко А. И. ,1991; Паникар И.И. .Герман В;В. с :оавт., 19953.

В л1тератур1 в1дсутн1 дан! про сальмонельоз перепелка 1 !т!олог1чний зв'язок його з саль.-.юнельозами 1нших внл!в 1тиц1, а також з бактер1альним забруднанням пов1тря перепе-1ииих Ферм, та з хворобами иерепел1в. Не описан! особливост! 1РОЯву хвороби у виробннчих та експериментальних умовдх. |1к.увалъно-проФ1 лактичних заход!в та добору препарат! в, шр

еФективн! у боротьб! э еальмонельозом перепел!в.

Актуальн1сть Перерахованйх питань та перспектива роз-витку перепел1вйицтва обуыовили напрямки науковик дос-л1дженъ 1 тему дисертац1йно! роботи.

Мята 1 пннгтН! паипяння няукпр.мя pnr.nl пжрнь, Метою дос-л!'джень було вивчення еп1зоотолог!1' сальыонельозу перепел1в у природних умовах та експеримент!; розробка заход!в терапП й профЛлактикм цього захворвваяня.

• Для досягнення Поставлено! мети 5ули визначен! та розв'язан! так1 завдання :

- вивчити еп!зоотичну ситуац1ю щодо сальмонел'ьозу птиц1 в Укра1'н1;

- вивчити сальмонельоз перепел!в у природних умовах 1 в експеримент1;

- вивчити бактер1альну забруднен!сть пов1тря прим1щень перепелиник ферм з встанавленням м!крофлори в р!зн1 пер!оди року;

- визначити чутлив!сть сальмонел, що вид!лен! в1д пере-пел!в, до загальноприйнятих антибактерХальник засоб1в 1 бай-трилу у пор1вняльному план! та розробити л!кувально -проф!лактичн! заходи проти сальмонелъозу перепал!в.

дИшань-. В робот! вперше наведен1 дан! про вивчення еп!зоо-тично! ситуац!! по заразним хворобам г!ерепел!в та Хнших вид1в птиц! в областях, де були перепелин1 Ферми. П1дтвер-джена необх!дн1сть 1зольованого утримання перепел1в в1д 1нших вид!в птиц!. Вивчена бактер!альна забруднен!сть пов!тря прим1щень на перепелиних фермах Укра1ни по пер1одах року. Показан! особливост1 сальмонельоэу перепел!в при природному переб1гу хвороби 1 экспериментальному 1нФ1куванн1. Визначека чутлив1сть вид1лених в!д перепел!в сальмонел до антибак.тер!алъних препарат!в, у тому числ1, до байтрилу. Розроблйн! л!кувально - проФ1лактичн1 заходи при сальмонельоз"! перепел!в э використанням найефективн!ших препа-рат16 Сбайтрилу, левомШетину, неом!цкну, ., п'ол1м!ксину, мо-ном!цину 1. !н.) ! запропонована " Тимчасова настанова " по застосуванню байтрилу з розробленням доэ для пеИ5ьпел1в.

Експернментально доведена роль nepenejjlB у еп1зоотичному npoueci - MQWjiiiBicTb хк заражения сальмопельозом в!д 1ншик вид1в птиц! 1 передавання 1м збудника хвороби.

лХлжеши. На п1дстав1 проведении досл1.цжйнь ветановлаШ кл1н1чн1 i патологоанатом1чн1 особливост1 сальмонельозу перепелов у прмроднин умовах i експеримент!. зв'язок захворю-вання пе.ререл1в сальмонельозом is захворюзанням 1нших вид!в птиц! (качок, курей). Вмвчеиа чутливхсть ральыонел, ш.о вид1лен1 ь!д перепел1в," до р1зних антибактер1альних препа— рат!в. запропонована "Тимчаеова настанова" по викормстанню у виробничих умован к1м1отерапевтичного препарату байтрмлу (енрофлоксацину ) Ф1рми Байер С затверджена Вченоп садов Сумського СП в!д 31.03.97р., протокол N 7).

л1джань_ OcuoEHi результата досл1джень допов1дались на нау-кових конФеренц1ях Сумсысаго СП (1994-1997 pp. ),на 4-му з'1зд1 паразитоценолог1в Украхнм (Харк1в, 1995), на 2-й Укра)"нськ1й науков1С( конФеренцП пта»1вник1в у Боркак (1996 р.), на М1кнародн3.й науково-практичнИ) конФеренцП' молодик вчеимх (Харк1в ,1997); а такок за кордоном : на 9-й Евро-neiteLKid конФеренцП птах1вник1в £Глазго, Котяанд1я, 1994): на XXV Konrpecl BcecBlTHbol' ветеринарног acoulauil (Иокогама. Япон1я, 1995).

За матер1алаш1 досл1джень опубл1к.овано 12 роб1т, в якик викладений основний зм!ет робота.

Дисертац1я

викладена на 116 стор1нках коми'ютерного тексту, м1 стать 18 таблиць, 6 рисунк1в 1 екладасться 1з загалъног характеристики роботи, огляду л1тератури, матар1ал1в 1 метод1в дос-л1дкень, результат1в досл1л1в, Хя обго во рения, rhchobkIb, пропозицШ для практики та списка внкористаноГ л1тератури з 228 дкерел, у тому числ1 111 1ноземних.

Оеобиетай внесок полягае у

ц1лком самост!йнош/ виконанн! всьога обсягу методично!, ек-сперимектально! роботи II обгрунтуванн1 та анал1з1 отрима-шх даних.

На основ! анал!эу резулътат!в експеримвнт!в та

положения, як1 виносяться на захист :

1. Матер1али вивчення еп!зоотачно! ситуац11 щодо зараз-них хвороб перепел1в.

2. Особливост! сапъмонельозу перепел!в при ензоот1ях : експериментальному 1нф!куванн1.

3. Дач! бактер!ально1 забруднэност1 пов1тря прим1щень для утри?лання перелел1в 1 зв'язок II а заяворюваннями птиц!.

4. ЕФективн1сть байтрилу п!д час л 1 кувал ь н о-проФ1лак-тичних обробок перепел1в при сальмонельоз!.

Дч1пропетровсько1, ЛугансыаЯ 1 Одесько! областей, де серед-ньор!чне погол!в'я становило 2080, 3100, 4200 1 7986 в1дпов!дно. Перепелин! Ферми розташован1 частково в госпо-яарствак по утриманию i ним к вид!в птиц!, а дэяк1 !з них -1зольовано. Досл1дження проводили в лабораторП кафедрм в!русолог!1, патанатомП 1 хвороб nraul Сумсъкого СП.

В досл1дах С1994-1996рр.) використовували яйця пере-пел!й, одержаних у в!вар11,де були створен1 вс! умо-ви для утримання перепеленят 1 1нших вид1в птиц1. Було »крошено 439 гол!в лерепел!в С 30 вивод!вЗ.

Всього в лаборатории« досл1дах використано 710 перепел! в, 20 каченят, 24 61л1 мша!. У виробничих досл1яах па вивчанню пп'зиотично! ситуацЦ 1 бактйЫаяы-'лго забруднення пов1тря птах!вничих примЩенъ обетеяето 15 тис. перепал1в, 90 тис. каченят.

Еп1зоотичну ситуаи1ю щодо заразних кнороб перепел!в енал!зували за 1994-1997 роки на фзрмак Сумсъка!, Хар-KiBCbKoX, Лугансько!, Донэцько!, Льв1всько)'. В1нкицьк.и!,

пор!вняння IX э даними л!терагури дисертантом сФормульован!

BJ1ACHI ДОСЛШЕИШ

ДЦпропетровсько!, 0леськи1 пястей Укра!ни та респуйл1ки Криы, э використанням методу еп1эйстолог!чного обетеження 1 експеримеиту С Бакулов И. А. с соавт., 1982).

Бактер1одог1чн1 досл1дження'проводили за загалъноприй-нятиын методиками С Справочник ветеринарного лаборанта, Москва, Колос, 1981: " Лабораторные исследования в ветеринарии ". Вактермальныа инфекции., Москву, Агропромиздат, 1986; Справочник специалиста ветеринарной лаборатории, " Урожая ". 1937 ).

Матер1алэм для бактер1олог!чного дос.л1дження слугувалн св1ж! трупи птицЬ 1а крав! серця, печ1шш, жовчнога м1кура, селаз1нки I к!еткоьаго мозку робили вис!вм на чашки Петр! з двома сэредовищами: Плоск!рева 1 Ендо, на косий агар 1 МПБ. Одночасно 13 печхнки 1 селэзшки готували к!лька комшшкт!в тонких мазк1в-в1дбитк1в. П1еля Ф1ксування мазки фарбували за Грамом.

Вис1ви на живильн1 середовиша 1нкуоували при температур! +37 С0 до трьок д1б 1 продивлялись через 18-24 гадини. КХльгса найтипов!шик !зольованих колон!й перев1ряли в плас-тиачас:т1й РА набором сиро ваток О-коыплексних 1 ыонорэцептор-них О- та Н-аглютинуюччн СКрасноднрсько! б1офабрики, виго-товлеШ 2.12.93 та -4.10.93р. ТУ 46 21-1543-85). При позитив-кик результатах м1кроскоп1х 1 РД бактер1альну масу крлои1й, що залишились. в!дс!вали в-МПБ 1 на 14ПА для подальшого дос-л!дження: руклмвостЬ иукрол!тичних властивоствй, уточнения серотипу, патогенноет! 1 антиб1отикост!й!сост1.

Внутршньом'язове заражения птиц1 зд!йснювали в доз! 0,2 см3 бульйанно! культури СЛД 50 = 116 млн пособник т1л в

I сму). В доел!дан шФ!кувания з питною водою 0,2 сма бульяонно! культури розводили в 2 см^ води. Строк спостере-ження за 1нФ!кованими - 2 ти;ш!. Ораховували захвсрюван1сть, динамхку 1 к1льк1сть птиць шо загинула.

Результата досл!д!в обробляли статистично, для чого ьи-користгавували варгащйну статистику Ссередня арифмитична та

II статистична помилка М, ш: Садовский Н. В., 1975). ЛД 50 розраховували за методом Р1да 1 Манча С1938).

РЕЗУЛЬТАТА ЛОСГПДЖЁНЬ

разных цр.прпбях пррепел! п. RI .¡тми! r-та перепелиних 4ерм Укра1ни в 1993—1996 рокая знаходмлась у виробнйчих зонах птахогосподарств По виробнйцтву курячик яець, курчат-бройЛе-р1в та м'яса качок Сумсько!, Карк1вськоХ, ДонацькоЬ Луган-сько1, Одесько!, Дн1№сшатровськ.о1, В1нницько1, Льв1всько! областей, та реейубл1ки Крим. Поряд з прошслойим утриманням Перепел1в. е в1дбмост1 про вИрошування 1л в 1йдив1дуальному сектор1 р1зних областей Украхнй С Донецькоь Дн1пропетров-ськог, BlHHHUbtcoï, СУмсько! 1 1н.областей).

У птакогоспояарствам Украхнй реестрували нвороби rmiul р1зно! ет1олог11. Taie, У 1991-Î992 pp. в господарствах було по Одному неблагополучному пункту ньюкаслсько! хвороби, 1нФекц1йного бронх!ту, лэйкозу, хьоробн Гамборо, в1спи. , 1з хвороб бактер1ально! ёт1олог!х щор!чйо реестрували кол1сеп-тиием1ю 1 сальМонельоз.

У в1дн0ш9нн! сальманеЛъозу Птиц1 BctaHoBJteHa така еп1зоотична сйтуац1я за рсжамк 1 в тозЫз! областей Украхки С рис. 1 та 2 ).

Рис t. Елаоотологмний монЬормнг еапьмоиельозу гурвй та гурчвт в областях УкраГни по рокам.

Умовн! позначення

Q а сересшьому 9 ту^ксимум

Q MHÎMyu

«

¿

90 80 70 60 sa

40

за го 10 о

Рие.2. Епвоотолапчшш моиггвримг салыюи«пМ1у ««мок s областях УкраТкп rio роках.

Умовн! позначвння

£2 в серадиклму йы-.ксммум * гамгшум

, Загибе ль птиц! &1д сальмонельозу Спуллорозу-тифу) коли-валась в значних. межах: в1д 2,8 до 8?, 5%. В середньому заги-Зель птац1 nq господарствах Украх'ни у 1894 р. становила 40,4%; у 1995 р. - 23,3; у 19&6 р. - 52,3%, тобто з1дм1чаетъся тенденц!я зростання гахворювакост! птицх на сальмонельоз.

Паратиф качок шор1чно реестрували в Докеиьк1й 1 Пол-гавськЦ областях. Загибель коливалась в!д 27.7 до 80%. В :ереднъому загибель качок по госпоцарствах Укра!ни в 1994 р. :тановила 37,3%; в 1996 р. - 21,53£, в 1895 - 51,2%.

Сальмонельоз перепел1в раеструьапи в 1994-1996 рокан в гих самих областях 1 неблагополучии» господарствах, де спос-герггали сальмонельоз 1нших вид1в птиц!.

Ви1зди в господарства i дан1 ветеринарно! статистики зозволили встановитч еп!зоотичну ситуацию щодо бактер1альних {воров перепел!в : кдл1бактер1оз у перепел!в реестрували на -Sobo- Айдарськ1й птахоФабриШ СЛугансыса обл.) 1 птахофаб->иц1 " Южная " Среспубл1к:а Крим),

Сальмонельоз пар8пел1з Ьув зареестрований у Харк1веьк1й 5бласт1 СптахоФабрика "Пвресечанекая"). Лонеиьк1й СптахоФаб-зика "Раздольная"),0яесыс1й (птахорадгссп "Пйршотравневий'О, >/мськ1й С КСП 1м. Куйбишева), республ1и1 Крим С лтачофабрика 'Южная"). Звичййно сальмонельоз у перепел!в nepeôlraa гос~ гро-' мляв1сть, ыалорухом1сть. втрата апетиту. В Mipy роз-штку хвороби з'являвся серозно-слизсвиа кон" юнктивХт, ели-

зов! вит!кання 1э носовик otbopIb. У хворо! птиц! нер!дко cnocneplгався пронос, з жовтуватими випорожненнями i наяв-Hlcna б1лик мае. Сшьыонельоз перепел1в 1йдтвепдженип бак-тер1олог1чними досл1дж>ннями. Сальмонельоз у них обуыовле-МИй збудниками - Salm, typhi muri um. Salenteritldls при. Пров1дн!й рол! Salm, typhlmurlum.

тер1альну забруднен!сть пов!тря встановлювали в пташниках г утриманню р1зних вид!в птиц! ! в прим!щеннях для перепелов тих самих птахогослодарств.

Досл!дження теоведен! в чотирьох кл!матичних зонах Укра1ни (п1вн!ч, цс-'Чтрально-зах1дна, п!вдень, ск!д.\ Вивчена бактер.1альна забруднен1сть пов1тря пташник1в по утриманню курей, качок 1 перепзл!в у вс1х кл!матичник зонах: п1вн!чна зона - КСП 1м.Куйбишева Сумсько! област1 1 в!вар!й Сумсько-го СП: п1вденна зона - птахоФабрика "Южная" республ1ки Крим: птахорадгосп "Першотравневий" Одесько! облает!; цен-трально-зах1дна -птахоФабрика "Барская" В1ннпц*>ко1 област1 1 1ПС Степан1веька, В1нницько1 облает!: ЧП "В1т1з" м.Новоыос-ковськ, Дн1пропетровськох облает!: сх1дна зона - птахоФабрика "Раздольная" Донецько! облает!, птахофабрнка Ново-Айдар-сыса 1 птахоФабрика Чернук1кська Лугансько! облает!.

Бактер!альна забруднен1сть пов1тря приы1щень на пврепе-линих Фермах 1 пташниках 1нших вид1в птиц1 того самого гос-подзретва коливадась за пер!апаш раку 1 коррелювала за к1льк1стю м1кробних т!.п в 1 му пов!тря.

Еактер1альна забруднен!сть пов1тря примШень для пере-пел1в когивапасъ за пер!одаш року 1 була вищои в перех1дний пер1од С 37533 - 80400 м1кробних т1л в 1 1 теплип С 25300 - 85250 м1кробних т1л в 1 мУ) J пор1внянн! з холодним С17600-34000 м1кробник т1л в 1

Був вивчений не т!льки к1лък1снип, але й видавий склад мХкроФлори г:се!тря в пташниках, де утримувались качки, курчата тэ перепели.

М1кробний склад пов1трл иташник1в був практично однако-вим (за пер!одами року) у вс!х господарствах 1 представлений саяъмснелаш, стрептококами ! киыковйю падичкою. Т.! сам!

ulK.pooprsHl3i.ni внцХлялнсь 1 з ззгмоло! птиц!. Так, в одному 1з господарств для качок X шрепзл1а з повХтря приздень груп1в птии1 був впдХления один I той еамнй эбудник. - Salin, tvpftlrcurlm, то б то мм спостзрХгали одночаснкй спалак са.яьмо-нельозу у качек.1 парэлелХв.

3. EH2aQXiJä_e^№JiQHa5trL3U_I3a2^

1994 poiil у перепал!в КСП Хм. Куйбишэва Сумоьк.п области во «придавались а одноповеркрвому птаатшку С в зон! ремонтного молодняка качок), спала'ннуло занЕОРвзаь'Мя одночасно серед переггелХв i качек.

Захворшання у качок перебегало в гострХя форм1 1 cvn-рсволжуваяось мзрактерними о знаками для салылонельозу.

Загибель каченят, а м1ру розвитку ензоатИ,збХльшузалась з 14-93 до 190-840 гол1в на лобу СлетальнХстъ в1д 51,7 до 97,3%). Спостэр!гапось два п!ки загибал! птиц! - на 7-9-й X 20-23-ii дн! 'ензоотП С рис.3).

V перзпелХв хвороба пвр-ебХгала такой в гостр!й Форм! з клХн1чнш.й1 ознекамн:скупчанХсть, млявХсть, сонлив1сть, без-парервнз пищания, в1дсутнХй або знижзний апатит, е.прага. На початку нвороби- розлад травления, пронос з п1нистими випо-рокненнями ягаатого ;сояьору. 81дм1ч'али прискорене. утруднене пихания. Через слабкХоть, то наростала, перепелената с1дали на шжки, пот!м перекидались i гинули з явишами судорог '

РисЛ. Лвтальш'сть (%) nepanwia i качок при «юоотП сапьмонельозу.

Умовн1 назначения : —♦—перепела

—а—

.Петальн1сть1 перепеленят коливалась в межах 50-90,3%. Наиб1льша загмбель перепел1в спостер1галась на 22-23 дет ензоотП 1 зб1галася з другим п1ком загибел1 каченят (*>ис. 3)

При пата ло га анатс м1чному розтин1 у перепел1в спос-тер1гали зБ1льшення Печ1нки, 1нод1 з д1лянками крововилйв1в, печ1нка жовто-бурого чи оиряно-жовтого кольору, з б1лува-то-жовтуватиМи Мекротичними очажками. Селез1нка зб1льшена. Серцевий м'яз анем1чний 1 иряблий, 1ной1 з крововиливами, щс локал13Укт>ся переважно на еп!кард! гшредсерд1й. В кишечнику виявляли катаральне запалення, слизова оболонка - набрякла 1 г!переМована.

У Деякйх доЫслии перепел1в ВиявлялИ деФормацДю е фол1кулан яечник1в. В черевн1й Норожнин1 - невелик! скупчен-ня серозного ексудету з доы1шкою Ф1брину, у деяк ик птищ зм1нен1 фоя1кули були нер1дко роз1рван1 з {¡знаками жовтково-го перитан!ту. Печ1нка - пУхка, зб1льшена в 1.5-2 рази, нг 11' поверхи! видно б1луват1 смужкй в1д таску ребер 1 вис-туп1в трудно! кл1тани. Селез1нка зб1лъшеНа в 2-3 Ьази.

Вид1лений в!д lilei птиц1 збудник - рухлива Грам-нега-тивна палйчка з закругленими к!нцями, добре росте в еероб-них 1 анаеробних умовах.

За культу рал ы-шми 1 б1ох!м1чнйми властивостями булс встановлено, то збудник захворйвання - сальмойела. ЕксПрес -1идиФ1кац1ею сальмонёл в РА на скл1 встановлено II серовар -Salm, typhi muri um.

Проведена перев1рка цього збудшка на чутлив!сть до ряду антаб1отик1в: левомШетину, стрептом1йику, пен1цил1ну, мо-нам1иину, неомШину з зонами затримкй росту, в1дпов!дно: 24, 18, 21. 20. 25 мм.

В Сумськ1й районн1й лабораторП вэтеринарно! медицин! 1з TpyniB 5 каченят 25-денногр в1ку, 5 дорослих качок. 5 до-рослик перепел18,20-денного в1ку 1 одного року, шо належал! КСП 1м. Куйбишева, також був Еид1лении збудник - Salm.typhl-raurium.

Иесеоечасн1сть лабораторного niдтвердження д!агнозу 5 хворих каченят та використанмя левом1иетину, що був у наяв-ност! в КСП 1м.Кулбишева для л1кувально-пдаФ1лактично!: об-рибки каченят i перепел!в, позитивного еФекту не дало.

Знов завезен! перепели були розм1шен1 на 1нш1й Ферм1. г1овик спалах!а сальмонельозу серед каченят 1 перепел1в не зареестроЕано.

Таким чином, ш спостер!гапи одночасний спалах сальмо-чельозу качок 1 перепел1в, що був виюмканий збудником Salm, typhi muri um.

4. Сапъмонр-льоз пепепел!в у эксперимент!. 3 метою, детального вивчення сприйнятливост1 перепел1в до р!зних збуд-яик!в сальмонельозу С Salm, tvphlmurium. Salm, pullorum -gallinarum, Salm, tnteritldls), шлях1в передач! збудника 1 ножливост! л1кування птиц1 були проведен1 спец1альн1 експе-рименти.

Сальмонельоз перепел!в у експериментальних умовах вив-цали, використовуючи р1зн! способн 1нФ1кування Сконтактний. зерогенний, вну1р1шньом' язовий ! з плтною водою).

Досл!д контактного !нФ1КУрання перепел!в ! каченят провели так: до 20-деннии хворих перепел!в, ию були взят1 в КСП 1м.Куйбишева при рдночасному спалаху сальмонельозу у каченят ! перепел!в, п1дсадили по 10 гол!в ?-, 14-, 20-денних перепел!в 1 по 10 гол!в 7- та 14-денних каченят. Спостер!га-ли за птицею протягом 14 дн1в.

У вс1х перепелШ кл1н!чний прояв хвороби споетер1гався* -ia 2-3-й день контакту. Загибель наступала на 4-5 добу. Ка-ченята захворювали на 4-5-й день контакту, а гинули на в-8-й день доел!ду. Серед 7-денних перепеленят i каченят спос-гер1галась 100% захворюван1сть, ала загибель серед каченят итановила 80%.

Зведен! дан1 досл1ду природного контактного 1нф!куван-ия наведен! в табл. 1.

Таблиця 1

Результата досл1ду контактного 1нФ1кування перепел!в та качок

Г------ 1 Вид 1 птиц! ■ Групп В1к, ян1в 1 1Захаор1ло 1 гол1в I Загинуло, гол1в 1 1 Загибл1, I % 1

i 20 1 1 10 1 7 70 I

|Пере- 2 7 1 1 10 9 90 1

i пели 3 14 1 1 8 1 7 70 1

4 20 1 ! 7 1 5 50 1

1Каче- «Г - 7 1 1 10 8 80 i

1 нята 1 . . . 6 14 1 1 8 1 ... 6 Ш 1 I

Прим1тка: В кожн!й rpynl викориетали по 10 г'ол!в птиШ! 1 група - )шор! перепели: 2-6 групи - кл!н1чно здорова птиця.

1з даник таблиц^ видно, що в rpynl 1 перепел1в, що були од2Ржан1 1з вогниша !кфр>с1Ш, загипуло, 70%. Загибель серед лерепел1в груп 2, 3 1 4 Сада були п!дсаджен1 до хворих) становила в1дпов!дно SO, 70 1 50%. Каченят 1з грун 5 16 затонуло 80 i 60% а!дпов1дно.

Bin каченят-! перепеленят, цо загинули, був вид1лений збуцчик - Salm, typhi murium як в!д птиц!, ш.о була привезена з госгюдаретва, так i в1д ти>:, да загинули в досл1дак по контактному 1нф1куванню.

Вмнчали патогенн!сть сальмонел. що були в досл1дах.

Salm, typhimurium, що вид!лена в1д каченят КСП 1м.Куйби-шева. ми позначили N1, uio була вид1лена в1д .грепел1в того самого господарства - N2, 5alm.enterlt.ldls, що була вид1ле-нз в!д курчат рацгоспу Ульянова, - N3, Salm, pullorum .-galllnar-ши, шо видмена ь!д курчат радгоспу Ульянова, - N4.

3 метою вивчьння патогенност! cePGBüpiB ешгьмонел. як!

були в нашему розпоряяженн1, проводили 1нФ1кування перепел^ культурами салъмонел, сю були пид1лен1 при спалахов! эзхворсЕання в природным умевах господарства. В досл!д брали по 10 пере:юл1в 7- та 14-денно го в1ку. 1и'51кування проводили вмутр1шньом' язово в яоэ1 0,2 сму СЛД 50 = ,1.16 млн м1кробних т1л в 1 см:-!) бульйонно! кулътури, а з питною водою -0.2 сму бульйоннгЧ культуры в 2 сму води.

Встеноелено, мо найб1льм патогенною е Salm, typhiraurliM СН2Х яка 1золъована в1д пвреп9л1в КСП 1м. Куйбишева при од-ночасному спалахев1 сальмонэльозу пегзпел!в та качок.. Заги-бель при зарэ-кенн! внутр1шчьом' язоро 1 з питною водою Salm, tvphinurium CIS) 7- та 14-дяшшк п<грепел!в становила 100%. При зараяенм1 1ншимм сероварамн еальмонэл загибель 7-деннИх перепел!в изливалась в межах 80-100% : 14-яенних - 70-100% при вс1х способах 1нФ1кування. Загибель 1нФ1кованих пере-пел1в 7- та 14-донного в1ку оггастэр1галась на 3-5 лобу.

Садьмонедьаз перег в переб1гов гоотро 1 поряд з за-гальними о знаками, яарактерними для и.ього занЕорюваннч 1нших вид1в птиц1. шв своХ особлнр.ост!. Так, при заражены! Salm, typhi murium част1ио спостер1гапи кон'юнктив1ти, нервов! яви-иа, очажки некрозу в печЬаЦ: Salm, pullorun-salllnarom -nlHKCTl б1луратого кольору гипорожнення, катар кишечника; Salm, enteritidis - пригн!чення. пронос, некротичн! очажки в П0ч!нц1 i cppiji.

V 1нФ1кованих перепел!в, що залшаились живими. пе-рев!ряли наявн!сть сальмоналоноснЧства. Протягом 2-3-х м1сяи1в сэред них >i виявлялисъ сег-опознтивн!. При забо! тз-Kol.nTKui !з печ!нкм та яечник1в сальмонел не було Хзольова-но. 1з жовтка яеиь знесения через 3 i 61лыке С до 9) м1сяи1в п!сля !"Ф1кування тако-к не 1"=)Ольавана збудндао сальшнельозу.

Експериментально доведена моялнв1сть 1нф1кування пере-пел1в сэлькодалами, шо були пид1лен1 в1д каченят, курчат 1 перепел1р. Няпб1льш патогенною була Salm. typhi murium, шо Ззальована в!д перэпел1в.

Вивченням чутлиност! сальмонсл. Is?; чьовоник в1.д птиц! в 1994-1996 роках, до антабактер!альник препзрат!в встеновле-но.що найб1льшу чутлив!сть вони проявляли до левом!иетмну, неомН'ину, MDHoMiuwiy. стрептомШину, тетрацихлШу 1 баятри-лу. ЧутлиБ1сть до 1вш.ч антибЮтшйв була «ияр/ою С табл. 2).

Таблиця 2

Зона зглримки росту сальмакел при досл!дженняк £мм)

1 1 I I

I 1 ?c

1 1 s s X

a s S

jpQKul Сальыонели •rt ? а ч X fr-

i i 3 о -H Í¿ X s ai

1 1 a ц S s s s Я 4

i i f ■ы P и ■H -H •g

1 1 с 3 a. и Я а

! 1 01 ■M ь a 3¡ a О ь

a ч а ь a X a s

1 ! ь о a ai 0) о « S3

i i a с « X а -Л- «

ti 1 ( S. galllnaruüi-

11EJ941 рцПотчде - |21 118 123 123 .eu

1 IS. enteritidls lûl 4-ßl 119 121 123 122 30

1 |S. çolindala t i lßl i lôllâ i 119 i 124 i 119 119 30

1 I 11695 ¡S.enteritidls i £1| i 18121 I 1 - 1 |17 1 120 121 20

1 IS. typhitouriuin i . i 181 i 20 120 |2Û I 120 i 121 i 119 I 21

1 1 11996 IS. eriterltidis 1 £01 i SûjlQ 1 |i8 1 liâ 1 |20 1 120 25

1 IS. puliorifflb 201 £Û| 1.9 11? 120 120 ! si 30

1 1 galll'r.aritti i. i... i 1 i 1 i 1 i 1 1 1 !.. . . 1 I i

Подапьш1 яосл1ди'були присвячен! вивченню л1кувальноГ aii препарату баятрилу 1э э' ясувашшн иого проф1лактачно! дози при внутр1шньоМ'язовому. аерогенмому 1 контактному 1нФ1куванн1 пэрепел1в Salm, typhlmurlum.

При внутр1шньом'язовому 1нф1куванн1 перепел1в ?-, 14-та 20-денного в1ку вводили 0.2 сму бульионно! культури СЛД50 = 116 МЛН М1КР0бНЧК т1л В 1 СМЗ). В КОЖНУ В±КОВУ групу брйли по 10 птиць. Перепел1в проФ1лактично обробляли байТрилом. Препарат задавали з питною водою в доз!:1-я rpyni- 10 Мг/кг. 2-Я rpyni -7.5 мг/кг, 3-й - 5,0 мг/кг живо! ваги. Результата досл1д!в наведен1 в табл.3.

Таблиц^ 3

ВнутрИшьом' язове ПДйкування перепел1в, шо оброблен1

багприлом

г-1-т-:--1—:-1

Дози байтри-лу, мг/кг

10

7.5

5.0

В1к I Заквор1ло

1нф1ко- \-

ванин |Гол1в

+

7 14 20

2 2

7 14

20

2 2

7 14 20

1 7 1 10 1100 1 10 1 100

Контроль 1 14 1 8 i 80 1 7 1 70

1 20 1 8 1 80 1 5 1 50

%

20 20

20 20

70 50 30

Загинуло

Гол1в

2. 1

2 1

20 10

20 10

50 30 10

Прим1тка: в кожн1й rpyni по 10 гол1в rnniai. 1з дани« таблии1 вмвно,. то у вс1х групак гтш1, оброб-леноХ байтрилом, загибель була незначна або ьХдсутня. Иая-б!льша зэгибель С30-50Ю спостер1г8.шсь серэд nspenajils. Як1

були оброблен! байтрилом в доз! 5 мг/кг жмбох наги, а сарад контрольних, що на одермували оайтрилУ. в зале»юст1 в1д в1ку птии1 загибе ль становила 100, 70, 50% в1дпсв1дио.

П(.дальы1 досл1ди переЫош ант1>ба:сгср1алыю1 дП бай-•грилу були проведен!-в умовак 1нФ!кування, наилижених до

природнпк-

В досл!дах використали первпел1в 1з КСП Куабишева, 'де спостер!гався епаяах сальконельозу серед 20-денно! птиц!, що була викликана 5а1ш. 1л'рЫмиг! ию. Птнию утримували в одн1й !з к!мнат в!вар!ю в кл1ткак. Шдсадку не1нф!коьашш п^ро-пел!в, оброблених 1 не обрэбления байдошш, проводили без-посередньа в кл1теу до иворик перепел!в.

Результата д'оспШв 1нФ1куваиня еаяьмонелои парепел1в8 з вшсористанням байтрилу наведен1 в табл.4.

Таодиця 4

Результате досл!д1в по вивченна проФ1лактично1 д11 байтрилу

1 1 1 В1к 1 1 Захьор!ло Загш, 1 уло |

! Дози, 11нФ!|сувапня, 1-- ! 1

1ыг/кг ж. в. 1 дн! I |Гол!в 1 % I Гол!в 1 У. I

1 1 7 1 .. 1 2 1 1 20 1 1 I 10 1

1 10 ! 14 1 - I - - 1 - I

1 20 1 1 -1 1 -1 - 1 1 - |

1 1 7 1 . 1 2 1 1 20 1 1 1 10 1

1 7.5 1 14 1 - 1 - - 1 - 1

1 20 1 1 - 1 - 1 - 1 1 " 1

1 1 7 1 1 4 1 1 40 1 1 1 10 1

1 5.0 1 14 1 3 I 30 - 1 - 1

1 20 1 - 1 - - 1 - 1

1 ' 1 1 1 1

1 1 1 1 1

I 1 1 7 | 10 |д оо 10 | 100 |

Г Контроль 1 14 1 8 1 во 7 1 70 1

1 1 1 20 1 7 1 70 5 1 50 I

1 1 1 1 . ........ .') 1

Прим!пса: в ¡-со.кнШ груп! по 10 гсн.1 в птиц!.

Встановлено. шо оброблен1 баятрилом переполи, незалеж-но в1д дози, практично не зэхворювалн сальмонельозом. Серед 7-денниу перепел1в, оброблених баятрилом в дсз1 10 1 7,5 мг/кг !шво! ваги, захвор1ло 20% 1 загинуло в коян1й груп1 ш 10%. Серед перепел1в, оброблених баятрилом в доз1 5 мг/кг живо! ваги зазгвор1ло, серед 7-денних - 40% 1 загинуло 10%: серед 14-дачник загибед! не епостер1гс:ли, моч 30% птии1 перехворювали. Захворювання 1 загибел1 серед 14- та 20-денник перепел1в, при вшсористанн1 дози 10 1 7,5 мг/кг живо! ваги байтрилу, не спостер1галось зовс1м. В контрольных трупах загинуло 100, 70 1 50% перепел!в в1япов1дно.

0держан1 дан1 послужили п!дставою для розробки "Тимча-сово! настанови по застосуванню байтрилу при салъмонелъоз1 перепел1в". Рекомендована доза байтрилу для проф1лактики сальмонельозу 7.5 мг/кг живо! ваги оиявилась оптимальною. Л1кувальна доза, що рекомендуемся ф1рмога Байер, 10 мг/кг живо! ваги.

_Дзн1 про

чутлив1сть до антиб1отик1в сальмонел, що вид1леШ в1д птиц! в к!лькох господарствах Сумсько! та Донецько! областей неведе н1 в тай л-. 5.

1з даних табл. 5 видно, то сальмонел'и проявляли, ная~ б1льшУ чутлив1сть до неом1цину, байтрилу, левом1цетину.

При п1дбор1 антибактер1алъних эасоб1в 1э велико!' к1лькост1 антибактер!альнин препарат1в С з урахуванням 1х ефэктивност1 для птиц1 1 в1 ясутност.1 звикання до них) булс в!д1брано для досл!дження при сальконельоз1 перепел1в по одному препарату 1з групи- антиб!отик1в, н!троФуран1в, сульфан1лям1я1в 1 антибактер!алъний зас1б - байтрил Ф1рмм Зайер.

Баптрил - нови!» анти1кфекц1йншч зас.15 1з класу х1м!чних ;полук -пох1дних х1нол1нкарбоноЕ01 кислота для терапИ 1 1роФ1 ластики 1!!феки.и"1них зачворювань у св1Псько1 птиц!, шо аикликакггься бактер!ями 1 м1коплазмами.

В експерименталыш;г умовах з .ч!кувалъко-проФ1лактачною ,!етою ми випробували так! препарата." левомШетин Сз кормом 3.02 0,04 г/кг масн), неом1пмн С орально 3-6 тис ОД/'кг), Фу -

Чгглив1сть сальпанел до аятибЮтккАв

Таблиця »5

Насзва господарстьа Вид птиц! Ссравар 1034 р. 1"805 р. ]| 1996 р.

и ю ж и -н •в ■м с-С -я а -ч Е о ш ю X г н 0) а ■И Е О 0 ю £ а •н в о N С 07 О. н ■я Я ■в к •Е к к я ■•ч £ О Я с Е Я я я .н Е О & н О. 0.-1 X •н ч 3 -гЧ я 0> с «ч и а п И 0! н я и н Й ю I к и АЗ .И Е «ч «г с* с X я а «ч Е о Ц1 X £ £ а> а «ч .в 0 ш 01 я 5. Я -ч Е О н •С 0! и Н О X X я ■н я .и ж 16 к: Я Е О О X 'Г а "Ч С 0 о. £ а 01 ■х К К я «н Е с я ж « а а н н>а ю 11! ню я К К -ч Е О С я « я ■н Е с ш я X Я И (В я «ч % С' С5 Я "Я •ч Е О (ч С ш Си н и в К 1 я я я -ч Е О я о Е Я Е Я •н Е 0 а н а 01 X ■м я я ™4 я 0> с я «ч К К я (С> 0. И ф у

П-Ф Чертах*« ське СЛиган-ська обл. 5 курча та 5. еп!ег1-МСЦБ + + + ч- + ч- ч- ч- + ч- Ч- ч-

КУРЧ. 3. риИотит ч- ч- Ч- ч- ч- 4-

П-Ф"Раздоль-нзя'Ч Дсжець-ка обл. каче-нкта 5. 1ур11уин-Г1ГЛГ> + +

КСП Ли.Куййи игева ССуись-ка. обл. ) качки з. аиылп + 4- + ч- + + Ч- + ч- ч + + ч-

курч. Б. риНогиш ч- ч- Ч- + + 4-

качки переп Б.1урп1ти-т\1ит + * 4. + 4- ч- Ч-

Р~п Ульянова ССуиська обл. 0 курча та Э. еп!.ег1-ПсПб ч- 4- + ч- 4-

Б. ри1Х. -ВаШпагиш 4 Ч- ч- 4-

радон1н С 2. Or на 1000 гол1в), сульфадимезШ С 0.05г/кг маем птиц! в Деньз кормом). Препарата задавали трич! на день з 1нтервалами 4-6 годин, курс л!кування - 6-10 дн1в. Байтрил в доэ1 10 мг/кг живо! ваги давали з водою протягом 3 дн1в.

В досл1д було взято по 10 гол!в 7- та 14-денного. в1ку перепеленат, яких заражали внутр1шньом'язово (ЛЯ 50 =116 млн м1кробник т1л в 1 см--) 0,2 сму бульйонно'- культури Salm, typhi muriии, а з другого дня починали л!кування. Контроль«! групи птиц! Сп = 10 ) не л!кували.

Найкращий ефект одерлгали при використанн1 байтрилу у 7-та 14-денник перепелов. Серед 7-денних перэпел!в захвор1ло 20% i загинуло 10%, а серед 14-денно! птиц!, захворювання спостер!галось у 10%, загибел1 не було.

На п!детав1 уточнено! гози баятрилу, досл1д!в проФ1лак-тики й л!кування нами п!дготовлен£: тимчасова настанова по застосуванню байтрилу з праФ1лактичною метою. У виробничих умовах на двох перепелиних фермах С в м. Новомосковську та м.Мар1упол1) був з усп!хом випробуваний байтрил.

Таким чином, нами одержан1 дан1 про етзоотичну си-туац!ю по сальмонельозу р!зних вид!в птиц! ! остановлено, то ню !нфеийю ресструють повсюдно.

Звичайно сальмонельоз рееструкггь щор!чно у р1зних вид!в птиц1. Перед застосуванням антибактер1альних препарат1в для л!кувально-проф1лактичних обробок перев!ряють чутлив1сть вид!леНих сальмонел до них. Найб1лыиа чутлив1сть сальмонел у б1льшост1 обстежених областей спостер1галась до неом1цинУ,, лев0м1цетину, байтрилу. Сл1.д в1дм1тити, щс до байтрилу була пост!йна ! висока чутлив1стъ м!кроорган!зм!в. Сальмонельоз перепел!в був встановлений в Сумськ1й та Донецьк1й областях - спостер!галась внзоотгя цъого захворювання в 1996-1997 роках. Нами в!ам1чена певна залежн!сть м1к виявленням сальмонел у пов!тр! пташник!в ! ензоот!ями захворювання.

Вперше"ми спостер!гали одночасний спалах сальмонельозу перепел1в 1 каченят, що був викликачкй збудником - Salm, typhimurium.

3 ыатою детального вивченйя сприйнятливост! перепел!в до сальмонельозу, шлях1 в' передач! в!д одного виду птиц! до хншого, мокливостей медикаиентозно! профилактики нами винчений ca.iibVQKc^b03 перепел!в у виробничих 1 експеримен-

тальник умова«. Були вивчанК еп5 зоотошг!я. асобливоет! кл1и1чних ознак ! .патологоанатом!чних зм!н, дХагшстика: проведен! досл1ди л!кування i профилактики сальмонельозу перепел! ь р1зними антибактгр!алъвиш1 препаратами.

В И С H О В К И

1. Сальыонельоз, за дашвд ветеринарно!' статистики, реестрували в 1994-1ÔS5 pp. У 80%: в 1996р. - 54% птахогос-подарств i'rpaïHH. Загибель серед птиц! ряду курячих у сарея-ньому становмла 38,8%, а серед водоплавна! птиц! - 36,6% f 2.У 1994-1996 рока:: сальмонельоз перепол1в спостер1гали в тих самих областях 1 господарствах, де реестрували с&льуо-нельоз 1нших вид!в птиц!. Захворювання .(нагностували ях се-ролог1чно, так ! бактер1олог!чна. П1д час ензоотП сальмо-нельозу загибель перепел!в становила 35,3%, а летальн!сть -78,7%.

3. Бактер1альна забруднен!сть пов!тря прим!щень для пе-репел1в коливалаеь залежна в!д пер1од!в року ! була вишою в перех!дний С37533 - 80^00 м!кробиих т!л в 1 M;:iJ ! теплий С25300 - 8525Û м1кробних т!л в 1 ма) пер!оди року, н1ж у холодней С17600 - 34000 Ыкробник т!л в i и3).

Така сама залежн1сть к1лькост! м1кробних т1л в!д nepiofllB року спостер!галась i в rioeiTPi пташник!в по утри-манню 1нших EHfliB птиц!.

4. Встановлений за' язок м1м сальмонелами, шо виявлен! в noBiTpi пташиик!в, I вид!леними !з труп!в птиц1, яг.а хвор1ла на сальмонельоз. Так, при ензоотН сальмонельозу каченят ! перепел1в вид!лений зоудник - Sain, typhlmurlum.

5. Експериментально доведена моя:лив1стъ !нф1кування

С контактно, внутр!шньом'язово, аорогенно, орально) пере пел^ сальмонелами. шр бут внд1лен1 в1д каченят, курчат 1 перепел1в. 11айб1льш патогенною виявилась Salm. typhlmurlum. до яко! чутливими були 7-денн! перепелената з вис.окиы .в1дсотком загибел1 190-100%).

6. Сальмонё^ьоз перепел1в лереб1гав гостро 1, поряд 1з загальними ознак^ми, карзктзрними для захворювання шшик вид!в птиц!, мав деяк1 особливост1. Sal и. typhi Murium ыпсли-кала у перепелка кои' mikthuIth, нервов! явища, ьогнища пек-

розу в печ!яи1: Saln.pullorünbgallinarum - л1нист1 Шлувато-го кольору вмиорошемня, катаральне запапення кишечника; Saln. enteritidis - яригн1чення, пронос, некротичи1 вогнша в печ1ни1 1 cepul.

7. Сазгм.гсгнеш проявляли високу чутлив1сть до антаб1о-гик!в: левом1цетмну, нвом1шшу, стреи ом!цину, тетрацикл1ну, з також баптрилу. До 1ншии антиб1отик1в чу.лив1сть була ниж-тою. Сальмонеяа, вид1лена в!д перепел1в, виявилась найчуг-лив1шою до левомХцетину, неом1цину 1 байтрилу С зона затрим-си росту знака далась в ггежак 24-30 мм).

8, Заетосування при сальмонельоз1 байтрилу в лоз! 10 та 7,5 мг/кг живо! ваги тюпетзеджувапо захвор:звання ¡пеззепелИз п1сля гвтуч-ного 1нф1кування Свнутпймньом'язозого 1 контактного), тяо стало Шдставою для розробки "Тимчасово! иастанови по застосуванню байтрилу 'при салы.инелъоз! лерепел1в".

ПРОПОЗШГГ ДЛЯ ПРАКТИКИ

1.Можлив1сть заражения перепаде у господарства^ саль-монельозом в1д 1нши){ вид1в птш1, то утрют/ються на одн!й гериторП, вимагае дотримання технолог!чник, ветеринар-ио-сан1тарник правил 1 включения по плану зетеринарник за-¡год!в проФ1лактичнин обробок перепел!в.

2. 3 метою проф1лактики сальмонельозу перепел1в преподагплй1 препарат байтрил СенроФлоксацин) Ф1рми Байер 51дпов1лно по " Тимчасово! настанови по застосуванню байтрй-!гу !для л1кувально-проф1лактичнин обребок пврепел1в при ;вльмотгелъоз1".

СПИСОК ОГТУБЛ1 КОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Пан1кар I.I.,Булгакова 1.0., ПанИсар 1г. 1г. Еп1зоо-тична ситуац!я на перапелиних фермах // Твариннштво УкраХни.- 1995,- N8,- С. 17.

2. ПаШкар 1.1.. Пан 1 кар 1г. 1г., Булгакова 1.0. Динам1ка еп1зоотичного процесу при заразних хворобах пере-пел!в. //Матер1алц /Наук. конф. Травенъ 1995, м.Суми. -Суш, -1995.-С. 91. ^

3. Булгакова 1.0. Вивчення еп!зоотично! ситуацП по бактер!озах пзрепел!в. //Матер! ал и /Наук. конф. Травень 1995, ы.Суми. -Сумы, '-1995.-С. 92.

4. Булгакова 1.0. Сальшнельоз перепел 1в. //Матер1£Сш /Наук. конф.Травань 1995, м.Суми. -Суми, -1995.-С.93.

5. Булгакова НА. Микробо-протозоози перепелов // Материалы / 4-й. съезд паразитоцанологов Украины.-Харьков, 1995. -С.32-33 '

6. И. И. Паьжар, Г. А. Зон, Иг. Иг. Паникар, И. А. Булгакова Изучение потенциально патогенных микроорганизмов у переделов // Тр. / 9 Европ. конф. птицеводов.- Глазго,/Шотландия/, 1994.-Т. 1, -С. 203

7. Паникар 1.1., Булгакова 1.0., Г1ан!кар 1г. 1г. Байтрил 1 вакцинац1я птиц! проти ньюкаслсысох хвороби. // Тваринниц-тво Укра!ни-. 1995. - N4-5, -С. 23 :

8. Паникар И. 11, Паникар Иг. Иг., Булгакова И. А. Изучение эпизоотологии инфекционных болезней перепелов // Материалы/ XXV Конгресс Веемир. вет. ассоциации.- Иокогама, Япония.- 1995. -С. 72

9. Пан!кар 1.1., Булгакова 1.0., Пан!кар 1г. 1г. Су-часн1 тенденцП в еп!зоотолог!1' заразних хвороб перепел!в // Матер!али/ 2 Укр. конФ- по птах 1в( шитву. Борки, 14-16 трав. -Харк!в, 1996. -С 15.

10. Булгакова 1.0. Спалах сальмонельозу качок ! пере-пел!в //Матер;али /МШгар. наук, -практ. конф. молодик вчених. 1-2 кв!т. 1997р. ; Харк!в. -Харк1в, 1997.- С. .12-13

11. I. Паи!кар , Ю. Тютченко, I. П-^пкап. М. Скрепка. К Булгакова. / Застосування байтрилу пр1 вакцинацП птиц! про-Тй ньюкаслско! хвороби. //Вет. медицина. Украиш. -1997. - N2. - С. 39. (

Булгакова И. А. Сальмонеллез перепелов в производственных и экспериментальных условиях.

Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.03 - ветеринарная микробиология, вирусология, эпизоотология, микология и иммунология. Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН, Харьков. 1997.

Защищаются результаты исследований по изучению эпизоотологии, клиники, патанатомических изменений, экспериментального воспроизведения сальмонеллеза перепелов и его профилактики. На перепелиных Фермах регистрировался сальмонеллез или имелись антитела против этого возбудителя. Мы наблюдали одновременную вспышку сальмонеллеза перепелов и утят. Болезнь протекала остро и был изолирован однотипный возбудитель -Salmonella typhimurlum.' Перепела экспериментально могут быть-заражены различными способами несколькими видами сальмонелл. В лабораторных опытах при сальмонеллезе перепелов хорошие результаты дали обработки бейтрилом.

Ключов! слова:

еп1зоотична ситуац1я, сальмонельоз перепел!в, особли-вост! прояву, збудники, експериментальне JнФ1кування, проФ1лактика.

SUMMARY

Bulgakova I.A. Salmonellosis of quails in field, and expertmental" cases. Manuscript of thesis for candidate degree of veterinary science in field 6.00.03 - veterinary microbiology, Virusology,epizootology, micology and immunology. Institute for experimental and clinical veterinary medicine of UAAS, Kharkov, 1997.

The results of the epizootology, clinical, pathanatam'/, experimental reproduction Salmonellosis of' quails arid its prophylaxis are being defended. On quail farms Salmonellosis or antibodyes against this causal agent have been registrated. We have been observed of simultaneous outbreaks of Salmonellosis the quails and ducks. The diseas have of acute form;the ideritifical causal agent-Salra. typhimurlum was isolated. The quails can be experimentally infected in dlfflrend uays with several types of Salmonella. During thelaboratory experiments the Baytril treatment of affected quails gave the best results