Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.04) на тему:Токсикологическая характеристика плизона и его использование при саркоптозе свиней

Украшська акадекш аграрних наук 1нститут експериментальноУ 1 клннчноТ ветсринарноУ медицини

Р Г 5 О Л

_ 2 МДП На правах рукопису

ГОНЧАРЕНКО Елеонора Вячеслав1вна

ТОКСИКОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЛИЗОНУ ТА ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРИ Л1КУВАНН1 САРКОПТОЗУ СВИНЕЙ

16.00.04- ветеринарна фарма-колопя 1 токсикология

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Харюв- 1997

Дисертац1ею е рукопис

Робота виконана на кафедр 1 нормально? 1 патолопчноУ фшологи та анатомп Дшпропетровського державного аграрного ушверситету.

Науков! кер1вники -

доктор бюлопчних наук, професор, академ1к АН ВШУ В.Г.ГРИБАН; кандидат ветеринарних наук, доцент 1.М.ПЛОТИНСБКИЙ

Офщшш опоненти -

Провщна оргашзащя

доктор ветеринарних наук, старший науковий ствробггник В.Д.ШУЛЯК; кандидат бюлопчних наук, доцент В.1.КОТЛЯР

Сумський сшьськогосподарський шститут Мшсшьгосппрод) Укра'ши, м. Суми

Захист вщбудеться Зс^я 1997 р. о.

. годин! н;

засщанш спец1алЬовано1 вчено"1 Ради Д 02.32.01 при 1нститут1 експериментальноУ4 кшшчноТ ветеринарно? медицини УААН, за адресою: 310023, м. Харшв, вул. Пушюнська, 83.

3 дисертащею можна ознайомитись у б1блютещ 1нститут експерименталыюТ 1 клппчноТ ветеринарно'1 медицини УААН: 310023, м. Харюв, вул. Пушюнська, 83.

Автореферат роз1слано ^"С^ЬКлЯ. 1997 р_

Вчений секретар спещал1зовано1 вчено! Рада, доктор ветеринарних наук

К. е. КОНАРЖЕВСЬКИИ

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнхсть та ступхнь досл1дженост! тематики дисертавд];. Свинарство е одшею з провхдних галузей у схльському господарст-вх Украхни. Серед найпоширещших захворввань свиней, то завдавть економхчних збитк1в, особливе ъцсце посхдае саркоптоз. Втрати при цьоцу складаються з недоодержання приросту маси тварин на в1дго-

с

д1вл1 та зб1льшення затрат на корми. У хворих поросят прир;сст ви-В01 маси на 50 % нижчий, Н1К у здорових, а пвидк1сть росту В1Д-стае на 9-12 % (Ю.Г.Анакина,1985).

Вхдзначено, пю захворпвання виникали у першу чергу у молодняка I у тварин з1 знииеною резистентнхстэ (В.Б.Дубинин,1954). При лхкуваши саркоптозу необхгдно враховувати цикл розвитку 1 стШисть збудника до фактор1в зовнхшнього середовища, а також кл1нхчщ форми захворювання (прихована, вушна, тотальна), гостроту 1 охоплен1сть патологхчного процесу у шар1 (К.И.Абуладзе 1з спхвавт.,1990; В.А.Поляков,1990).

Нрепарати, використовуван1 для Л1кування саркоптозу, наде-нать до р1зних груп сполук.

Хлорвмши препарати (линдан, гексахлоран, гама-хзомер гексахлорану ы1нерально-масляна емульохя (Г1ШЕ), акаризол), незва-яаючи на високу акарицидну активность, досить-таки токакчзи для теплокровних, нав1ть нають дуже шградиц куцулятивн1 властивоот1 X високу мутагенну актипнхсть (В.И.Ремез, ГЭ83{ 1985; С.Н.Никольский хз сп1вавт.,19В4; Ю.Г.Аншшна,1985; В.И.Ильяаеико,1993).

Фос<$орорган1чщ сполуки (неоцидол, хяорофоо, негувон, акро-декс, ветхол) пени небезпечнх, нхж ХОСи, протв вони неот1йк1 у завнхсньоцу середовии! 1 утворгаоть рхзн! токоичш 1зомерп. Препарати цхвх групи В1дзначааться тератогепиим 1 цутагенннм ефек-тои (Р.Т.Клочко, 1983; П.С.Стринадкин,1983, 1989; В.И.Ремез,

1985; В.Д.Кузнецрв, Д.А.Бодреева,1986 та 1Н.).

Активность карбаматхв (севин), як I IX токоичнхсть, аналогична до «ОСхв (В.С.Шевфв, В.Ф.Галат, Ы.А.Болюра,1973).

Застосування хвермектинхв потребив додатковох зовн1пшьох обробки тв&рин* Внасладок частого використання цих препаратхв, со с антибхотиками, у кл1ихв коже швидко розвинутися до них адаг тащя: винккае необххдндеть збхльоення введено! доэи I кратностх зоотосування (П.С.Стринадкин.1989; Л.Ю.Седельникова, Б.А.Фролов, 1990; В .А Поляков та 1н.,1990).

Лабораторнх та виробничх випробування п1ретро£д1в (ектоми), периетрин, стоыозан, креоххн) показали, со вони мають високу алсо риццдду активность, практично нетоксичнх. Про те деякх препараты вхдзначаються вираженимм ембрхотоксичнххи властмвоотями (периетрин).

ОсобливиЙ хнтерес являють схркови1снх окарициди (И.Е.Моз-гов,1985). С1рка входить до складу багатьох бхологхчних сполук органхзцу, тоцу вона для нього природний агент. Використовують охрку у каыбхнащях з хншага препаратами (дьогтем, ххтхолои, креолхион, лугаии), во подсилюэть акарицвдну дхю - ефект скнер-

Г1ЭЦУ.

Арсенал ыеарицидхв, вшсористовуваних при саркоптозх свиней, невеликий. Бхдыцу частнну з шк стало о л ять дорогх пеоткцади хи-сортаого виробництва, вхтчкэшэи п препарати високотокскчио то пртцчуши дхють на прирохшу резистентность тварин, Тоцу зараз не припинявтьоя роботи по вдосконеленио ¿снуших та вкч/куванню новкх эасобов 1 метод:в боротьби хз саркоптозом свиней. Так, Всеросойаькиу дериавикы неуково-контрольшш хнститутом ветпрепа-ратхв разоы з фенольнии заводом (м.Дэераинськ Донецько£ обл&стх) та Всероййоькки неуцово-дослхдним 1нотитутои ветеркнарнох енто-ыодогхЯ та арахнодог4£ (и.Тюмень) було отворено ааарицидний пре-

парат на ochobi дифещлдисульфаду - плизон, шо е ароматичною спо-лукоп С1рки (дешевим продуктом переробки кам'яновуг1льно1 смоли) i мае внраженх акарицидн1 властивостх. Препарат усщино було за-стосовано при псороптоэх овець (И.Н.Аксенова та ih.,1988; О.Д.Янышевская, Л.П.Степанова, 1989; О.Д.Янышевская, Б.А.Тимофеев, И.М.11лотинский,1990 та iH.). 3»ясовано, шо BiH мае чхтко вираже-Hi акарицидн1 властивостх проти кл1Ш1В Psouoptes cumcu1!! i е мало то к с ичн им.

Вивченню токсикологхчно1 характеристики плизону та його ви-користаннв при саркоптоз1 свиней i присвячено цо роботу.

Мета i ocHQBHi заздання наукових дослхджень. Основна мета наших дослвджень - вивчення акарициднох активност1 i токсичних параметрхв плизону (дешевого продукту переробки кам'яновуГ1Льно£ смоли), шо використовуеться при Л1куванн1 саркоптозу свиней.

У зв'язку з цим завдаяням досл1джень було:

1. Вивчити акарицидну активн1сть плизону для 13ольованих KnimiB Sößcoptes suis, i при саркоптоз1 свиней.

2. Визначити параметри rocTpoi токсичност1 препарату для лабораториях тварин (мороьких свток i кроликхв) та свиней, вивчити його кумулятивнх властивост1.

3. Дослхднти вплив плизону на антитоксичну функцхо печ1нки.

4. Встаиовити, чи властипi плизону алергхзуючх здатностх.

5. Проанал1зувати в динамхщ гематологхчнх i деях1 6ioxi-Mi4Hi показники KpoDi свиней, оброблених плизоном.

6. Дати ветеринарно-сангтарну оцхнку якоотх м'яоа свиней теля обробки плизоном.

7. 3*ясувати, чи В1дзначаетьоя плизон ембрхотоксичлими, те-ратогенними властивостями i цутагенною активнхстп.

У. Виявити строки виведення ооновнох fliiwoi речовнни плизону з оргашзму овиней.

Теоретична i практична щшцсть та наукова новизна досл1д-жень. Вперше при л;хкуванн1 -саркоптозу свиней був використаний плизон. Одержано дан1 про ciyniHb токсичност1 плизону. При внут-рхшньошлунковому введеннх цей препарат Д1е як середньотоксичний, при наширнону нанесший - як малотоксичний.

^•ясовано, шо одноразова обробка плизоном у терапевтичн1й концентрацИ практично не впливае на орган1зм тварин, на як1сть свинини i Г1стоотруктуру паренх1матозних оргашв i тканин свиней.

Досл1дженх та встановлен1 строки ел1мхнац11 дифенхлдисульфх-ду (ДР плизону) з органхзму свиней: через 60 днхв nicna обробки 0,Ь$£-ною ецульсхею плизону Д1юча речовина в органах i тканинах не виявляеться, м'ясо придатне для харчового використання.

Визначено акарицидну активнхсть плизону для клшхв Sancoptes Su\S (його активна концентращя - ü,5 %) i обгрунговано V>ro лЬ кувальну ефективнхсть при саркоптозх свиней.

Рхвень реалхзаци та впровадаення результат!в до.;л1дкення. Отриишй результати щдтверджують високу акарицидну активн1сть препарату шодо клхшхв SsUCOptes Sui£> , а Таког б'.-зпеку його за-стооування терапевтичною дозов для свиней при г./куваянх саркоптозу.

Матер1йли дисертащ! увхйили до лекцтйного та практичного курсу з seTepHnapnoi фармаколог!i, TOKcmcoaorii та паразитологи" Днхпропетровського дерзкавногс аграрного ун1верситету.

За результатами дослх'/хень розроблено Рекомендащi до засто-сування акарицидного претлрату плизону для л1кування i проф1дак-тики саркоптоЗдайх захвоуввань схльськогослодарських тварин (за-твердяенх Дмпропетрг.поьким деряавним аграриям унхверситетон, по-годаеих з Дн1пропетровоьким обласним управлхнням «льського гос-подарства i наделан! в ГУВ для розглядання та затвердакення).

Апробация та публхкащх" результат!в наукових дослхлдень. Основнх результати досл1ддень доповхдалися на наукових конферен-Ц1ях Дн1пропетровського державного аграрного унхвераитету в 19931995 роках; на науково-практичн1й конференцИ Бьтоцеркхвського державного схльськогосподарського ^статуту (Б1ла Дерква, 1995); на украхнсько-австр1йоькому симпоз1ум1 "СЦльське господарство. Наука х практика" (н.Львхв, 1996); на науково-практичн1й конфе-ренцхх "Ветеринарн1 та зоотехнхчн1 проблеми у Придн1провськокУ регхонх" (м.Днхпропетровоьк, 19%).

За материалами досл1д«ень опублхковано б наукових роб1т.

Структура та обояг дисертавдйнох роботи. Дисертащйна робота вихладена на 13£Гстор1Нках мапкнописного тексту, мхстить 20 таблидь, 4. фэто х складаетьоя з вотупу, огляду л1тератури, влао-них матер1ал1в х нетод1в досл1джень та результа^в дослхдхв, ¡х обговорення, висновив, практичних пропозтцй та списка викорио-тано1 лхтератури з 166 джерел, у тому числ1 26 хноземних.

Особистий внесок дисертанта .у розробку наукових положень, шо виносяться на захист. Особкстий внесок диоертанта полягае у щляом самосййному виконаши всього обсягу методичноI, експери-кентальнох роботи, у проведен^ токсиколог1чнкх (визначення ака-рицидно! активное^, гострох та хрон1чнох токсичностх, алерг1зуг>-чих 1 куцулятивнкх властивостей, еибритропност! 1 цутагеннооти, патокорфэлог1ЧНИх 1 б1оххм1чннх досл1даень, за вииятхом визначення залииково£ млькоом дифен1лдисульф1ду в органах х тканинах свиней, оброблених пякзоном, яке проводилося разом хз старшим науковим ощвробхтайком лабор*торх£ контролю I атандарткза-цх1 В.0.Вондаренком (Боероохйський деркавний науково-контродьний 1ноти!ут ветпрепаратхв).

На П1дставх анолхзу результат!в екопериментхв та огиве тав-

лення ix з дан ими лхтератури дисертантом сформульоваш так1 положения, то виносяться на захист:

1. Результат дослцясень л1кувальн01 ефективностх викорис-тання плизону при саркоптсш свиней.

2. Qchobhi параметри токсичност1 препарату для лабораториях тварин (ыорських свинок i кролюав).

3. Двшх про вивчення ембрхотоксичних i тератогенних власти-воотей, уутагеннох активностх плизону.

4. Ветеринарно-оанхтарн1 покаэники та строки виведення ди-фен1лдиоульфхду (ДР плизону) з органхзцу свиней.

г. шсш. дослъцшшя

tlaTepjan i методи дослхддень предмета та об'екта. Роботу ви-конано на кафедрах нормально! i патологично* $i3ionorif та анато-uii Днхпропетровського деркагроунхверситету, в лабораторп контроле i стандартизад!! ххм1отерапевтычних препарата BcepociRcbKO-го дерзавного науково-контродьного хнституту ветпрепаратхв, на баэх BisapiD Днхпропетровоькох обласнох лiкарах iM.1.1.Мечникова, у гослодарствах Днхпропетровоькох та Кхровоградсьхо! областей у 1992-1995 рр.

Дрофесороы В.Г.Грибвном здхйонювався методичний контроль за проведениям дослхдхв. ГЦд coro керхвництвом були сигначе>ц алер-гхзувчх вдастмвоотх плизону, Biraneni вялив препарату на внтиток-оичну функщп печхнки, сянзовх оболонки, гематологччнх i деяк1 6ioxiui4ui показнихи кровх свиней, проведена ветеринарно-санхтар-на експертиэа ы'яса та iHsnoc продуктов забоо свиней.

Пхд керхвництвоы доцента 1.Ы.Шютинського дослхдвенэ анари-цидну активнхсть препарату, гостру токоичн1сть, кумудятив« влас-THBOCTi, вивчено ембрхотокогчнхоть, тератогеннхсть та цутагеннхсть плизону.

Всього у досадах було використано 417 тварин, з них 90 6i-лих мишей, 70 б1лих щурхв, IB0 морських свинок, 35 кроликхв, 42 свинх, а також 900 кл1пцв Saccoptes SuiS .

Дослхдлсення проводилися поетапно.

Перший етап роооти вкдпчав cepin дослав по вивченню акари-цидно! активностх плизону на 1зольованих кЛ1шах SaüCOptes SUIS у в1дп0в1дн0стх з Методичними вказхвками до первинного вхдбору нових акарицид1в i порхвняльного вивчення ix активностх проти саркоптохдних KfliaiB (19ÖZ). CH^q обчисловали за методом JIiT4-фхльда-Ухлкоксона (1949). Акарицидну дхю плизону шодо KniaiB до-слхддували на хворих саркоптозом свинях безпосередньо в неблаго-получних господарствах. У хворих тварин з м1сць ураження брали 31скоои до i пхсля обробки О,5$6-ною емульс1ею плизону через 24-48 годин, а також протягом 30 дн1в щсля обробки плизоном на наяв-Н1сть i яиттездатнхсть клхшхв SiCCOptes SiuS. Контролем були хворх на саркоптоз свин1, не оброблен1 плизоном.

На другому етшй передбачалося визначення основних парамет-piß токсичяосп плизону: rocTpoi токсичност1, впливу на антиток-сичну функвдп печхнки, алергхзуючих i кумулятивных властивостей, мутагенно! та ембр1отропно! Д1Х. Дослхдкення проводилися на лабо-раторних тваринах, кл1н1ЧИо здорових, ио перебували в однако в их умовах утрииання i год1Вл1.

Для вивчення rocTpoi' токсичност1 плизону використовували 35 кроликхв, 140 морських свинок. Морським свинкам вводили пли-зон внутр1пньошлунково у вигляд1 емульс^ i методом нагпйрного наЙесеямя, кроликам - нашхрно. За пхддослхдними тваринами спо-с'Тё^али' протягом 10-14 д£б п£0ля застосування ахарициду. Ре-зультати дослав опрацьован1 йтйтйстично äst Методом Лхтчфхльда-Ухлкоксона у модхфхкахцх Е.Рота (М.Л.БеленькИЙ^ЭбЗ).

Вплив плизону на алтитокснчну функц1ю печ^кн виячдля на

50-ти бхлих мшах за методом В.К.Роэ1на (1964). В ochobí методу лежить эдатйсть р1зних х1мхчних речовин впливати на тривал1сть сну тварин, спричиненого гексеналом, який деградуе у печ1нщ. Контрольних i дослхдних тварин добирали парами, однаковюс за ма-сою, i гексенал хм уводили одночасно. Обробку бiлих мишей дослано! групи плиэоном проводили методом занурення на одну хвилину у 0,5^-ну емульсхю препарату. Витрата емулье:i на голову у середньо-му становила 1,0 мл. Контрольних тварин на одну хвилину занурюва-ли у водопровхдну воду. Гексенал вводили внутрхшньочеревинно дозою tiO мг/кг живо! маси об'емом I мл/ЮОг маси тварини через I, 3, Ь та «¿4 години шеля обробки плизоном i водою. Тривалхсть сну бхлих мишей л1чили з моменту прийняття ними бокового положения до перших спроб змхнити його i пхдраховували цей час у хвилинах.

Алергхзуючх властивостх плизону виявляли за допомогою ricTa-мхнного шоку методом Ы.Я.Гершановича (1954). Для Д0сл1Д*увань ви-користовували 40 морських свинок, гхстам1нний шок у яких розвива-еться при пхдшкхрному введеннх препарату дозою 5 мг/кг живо£ маси i закхнчуеться смерти тварин. Якшо дослхджувана речовина мае ан-тигхстам1нну д1ю, то попередне введения ii мусить запоб1Гти загн-белх тварин; при наивноеtí алергхзуючих властивостей препарату пад1к тварин настав ивидпе i В1Д менших доз гхстамхну. У дослхдах Г1стамхн вводили щеля попереднього пхдшйрного введення 0,5%-hoí емульехх плизону дозою ЬОО мг/кг живоi маси через 1,5 та 3,0 години, одночасно з контрольними тваринами.

Для виявлення куцулятивних властивостей препарату застосову-вали метод "субхрон1Чно!" токсичноеtí. У доелдо було задхяно 40 бхлих мишей. Метод запропоновано R.K.Lim etal.(I96I). Досл1д проводився протягои 20-ти дихв: у nepmi 4 днх тваринам о допомогою зонда вводили 0,1 ЛДзд плизону, наступно! доби дозу эб1льцу-вали в 1,5 раза i заливали такою г наступи! 4 дн! i т.д. Коефхц1-

ент куцуляцх! обчислювали за формулою Ю.С.Кагана у oпiвaвтоpoтвi С1964).

Оцхнку цутагеннох Д1Х плизону встановлювали методом ана-телофазного аналхзу на 30-ти б1лих щурах лхнНМьТак /^(».1942). В основу методу покладено реестравдю видимих порушень хромосом у клхтинах кхсткового мозку на стадхх ана-телофази (Н.В.Саноцкий та 1н.,197£>). Г11дд0сл1дних тварин впродовж 30-ти дн1в шодня обробля-ли методом затаривания у 0,5%-ну емульс11> плизону, контрольних -у водопров1дну воду. Потому методом декапхтащх у забитих тварин вилучали стегнов1 к1стки х факсували в етанол1. Перед аналхзом клхтини кхсткового мозку фарбували 1%-ним ацетокармхном 1 готува-ли тимчасов1 тиснен1 препарата, як1 анал1зували пхд м1кроскопом (90 х 10). В1Д кожнох' тварини розглядали 30 подхльних кл1тин, Ыг-тотичний 1ндекс з реестращеп профаз, метафаз, анафаз 1 т1лофаз пхдраховували на 1000 кл1тин - пoдiльниx 1 неподхльних - у рхзнкх частинах препарату.

Овднку ембрхотропнох цИ плизону визначали у в1дпов1дноотх з Методичними вказ1вками до вивчення ембрхотоксичнох ДХ1 фармаколо-гхчних речовин 1 впливу IX на репродуктивну функцхю (1986). Усьо-го в експериментх використано 40 б1лих щурхв Л1Н11 \хЛз1ак I доо-лхджено 394 плоди. Плоди в окот! доол1даували на наявнхсть аномала розвитку внутрхших органхв за методом и.\л/Й8СП ё1аЦ1965) у модифккаци А.П.Дибан у сп1вавт.(1970) та кхотково1 оистеми за методом А В Оач^оп (1926). Показники передхмплантащйнох, поот-хмплантшцйнох х загальнох ембрхональнох смертностх розраховували за формулами Р.А.Рязаново1 (1977).

На третьому етапх дослхдяень внвчали вплив плизону безпоое-редньо на организм свиней. Д1в 0,5%-нох ецуяыШ плизону на оли-зову оболонку очей аналхзували на 6 овинях. Кажн1й тварин! у коы'юнктив&льний мхшок правого ока з п!петки вносили 2-3 крапл!

ецульсН плизону. Лхве око правило за контроль, в нього вносили 2-3 краллх дистильовано£ води. Реакцхю спостер1гали вхзуально черва 30 хвилин, I, Ь, 24 та 48 годим.

Кхлькхсть еритроцитхв 1 лейкоцитов у кровх свиней, обробле-нмх плизоном х контрольних, щдраховували за допомогою камери Горяева. Визначення гекоглобхну кров1 проводили за методом ОйаЫт з використанням набору стандартних ххмреактив1в. Вм1ст загального б1лка в сироватцх кровх щдд0сл1дних тварин визначали рефрактомет-ричнин методом. Кров у тварин брали вранщ, до хх налу ванн я х го-Д1влх. Активнкть холхнестерази встановливали за методом Покров-оького (1969), лужнох фэсфатаэи - за методом Боданського. Досл1-ди по вивченню гематологхчних та деяких бхох1м1чних показнюив проводилиоя на 30-ти овинях.

ГЦслязабхйну ветеринарно-сан1тарну експертизу туш i внутри нхх орган1в свиней э метою анал1зу впливу плизону на якхсть м»я4 са проводили згдао з ГОСТ 7269-79 х ГОСТ 23392-78, а такок 1х гхстодосдадження на 6-ти тваринах (3 - дослхдних, 3 - контрольних). Для цього вхдбирали проби м'яса, лхмфатичних вузлхв, печхн ки, нирок, селезхнки, серця та легенхи. Виконувалн органолептич-нх, бактер1одоГ1Чнх та фхзкко-хЫ1чн1 дослхдяения. Для гитоло-гхчного вивчення впливу плизону на м'язову тканину х паренххыу ' внутрдацх органов брали в1дп0в1днх проби, фксували у 10%-ноцу розчинх нейтрального формалину, готу вали зр1зи, фарбували гема-токсилхн-еозином х ыхкроскопували.

Визначення залишсовох кхлькостх плизону в органах, тканинах овиней проводили вадповцшо до методичних икаэхвок по всталовлен-!Ш дифенхлдисульфхду у препаратх плизон, сцульс1ях, органах г тканинах тварин (£ 422-5 вхд 20.06.1987р.). Иетод заснований на вилученнх з об*екта досл1дхення гексаном активно дхвчох речовини плизону - дифеилдисульфаду та визначеннх Кого кхльк!Сного вм1сп

на газородинному хроматограф! "Цвет-106". М1н1мально детектована к1лькость - 0,00b мкг. Нижня межа визначення в органах i тканинах -0,2 мг/кг. Доворчо хнтервали середнього: р«95 irv-=5; в органах i тканинах - Ы7,3 %.

Умов и хроматографування: газ-носой - а^от. Поток газу-носоя

60 мл/хв. Щддувалня на детектор - 00 мл/хв., усього 140 мл/хв.

Тиск газу - 1,5 атм. Температура випарввача, колонки й детектора

дор1вние в1дпов1дно 225°, 170° та 250°. Рух строчки оамописця

—12

20 х Ю мм/год., межа вкшрввання - 10 х 20, напруга - 45 В. У каиеру випарювача вводили 2-Ь мкл досл1ддуваного екстракту. За цих умов дифен1лдисульф1д ели1руа через 3 хв. К1льк1сне визначення ви-конували шляхом порхвняння висоти поков дослцших i стандартних зразков.

3. 0СН0Ш1 -РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРГАЩ1

Акарицидна активн1сть плизону для озольованих клошрв SaRCOptes Su\S i при саркоптозх свиней

Акарицидну активность плизону подо клопйв Sacccptes suis вивчали у flianaaoni В1Д 0,0001 до 0,1 % дифен^дисульфоду (ДР пли-зоцу). Встановлено, що концентращх препарату вад 0,01 до 0,1 % спричинювали стопроцентну незворотну загибель кл1П0в уяе через годину п1сля контакту з акариц1!доы. Концентрацоо препарату в1д 0,001 до 0,00b % проявляли своо дою протягом 5-48 годин. Плизон згубно дхяв не лише на дорослих клопцв, а й на молодо пром1жно фэрми (протономфа, телеономфа). Концеитравдя препарату 0,0001 % по доючий речовин1 була не ефективна.

С%, доровнюе 0,005 %, по вючдно вхдр1зняе плизон в!д ряду фосфорорганочних препаратов, хлороргащчних сполук та он.

Акарицидна д1я плизону вивчалаоя такок' на хворих саркоптоэом свинях (окром характерно! клоночноо картини у з1скобах шхори тва-'

рин, узятих 3 урахених М1СЦЬ, виявляли i живих кл1шхв SdRCOpWs

9u tS). Встановлена загибель клшхв пхсля обробки хворих тварин

О.ЭД-ною ецульсхею плизону протягом oftHiei хвилини. При повторних

дослхдженнях через I, 2, 5, 10 та 12 Д1б клшхв у 31скобах з ура-

жених д1лянок не виявлено. Водночас спостерiгали за тваринаыи,

котрх поотупово кЛ1Нхчно одужували в1д корости i у яких пом1чалося

загоювання дерматитхв. Контрольных тварин плизоном не обробляли.

Ыхкроскощя ix 3icKo6iB упродовж воього nepiofly спостережень вияви-

ла живих кл1Ш1В SaRCoptes suis у свиней зберхгалися характер^ . . .

КЛ1Н1ЧНХ ознаки саркоптозу.

При проведеши виробничих дослхдкень препарату у 570-ти свиней, оброблених 0,5%-ною ецульсхею плизону, протягом чотирьох мх-сяцхв випадкхв захворювання на соркоптоз не пом1чено.

Виконан1 досладкення довели, шо плизон мае високу акарицидну активн1сть щодо хзольованих KniuiB SaRCOp\ts Sui$> i при сарноп-тозх свиней.

Гостра токсичн1сть та патонорфологгчн! птни у тварин при

ГОСТРОМУ j XPOHj4HOMV токсикозх. сггричиненому плизоном

Нами з'ясовано, шо JW50 плизону при внутр1шньошлунковому введение морським свинкам становить 591,3 мг/кг, шо дае П1дстави В1Д-нёсти.його до групи середньотоксичних речовин. ДЦ50 пРепаРаТУ при ншширноцу нанесещй становить: для кроликхв - 12500 мг/кг, для мороьких свинок - 12375 мг/кг. Щйрно-оральний коеф1ц!ент дорхвнюе приблизно 20,9. Це дае можливхсть зробити висновок, шо плизон при надходдемц в органхзм через шарнх покриви належить до речовин 3i олабковираженою токсичнхстю.

Патоморфологхчн1 змхни при OTpyeHHi плизоном (гострому токсикоз! при доз1 Ь00 мг/кг) лабораторних тварин характеризуются ка-т&ральниы i катарально-геморагхчним гастроентерокол1том, явишами

1Ь

заспйнох Г1перем1х пареюиматозних оргажв. У трахе1 г бронхах виявлено велику кхлькхсть п1нясто1 рхдини легенево! тканини у ста-Н1 Г1перем1х I набряку.

Хронхчне отруення тварин супроводжувалося жировою дистрофхев х застхйною Г1перем1ею оргащв черевнох порожнини х леген1в.

Алер^зуючх влаотивоотх плизону Плизон у вигл/ци 0,Ь5Й-но1 ецульсхх', введено! морським свинкам п1дшк1рно дозою Д1Ю401 речовини ЬОО мг/кг, не затоб1гав заги'-бел1 тварин в1д гхстамхнного шоку, але й не прискорював пор1в-няно з контролем. Так, падхх морських свинок у перэдй досл1днхй групх становив 6«,3±0,72 %, у другхй - 74,2±0,Ь % проти 75,0±1,5 % у контроле Реаквдя у дослцших х контрольних тварин на введения гхстамхну була однаковоп: занепокоекня, прискорене дихаяня, боко-ве положения, судоми, да закхнчувалися сиертю. Результата досл1-д1в шдтвердкують вхдсутнхсть у плизону алерР1зуючих властивостей.

Куцулятивн1 владтивостх плизону У процесх дослхджувань падхас 61 лих милей не спостерхгавоя, нав1ть на 20-й день досл1ду. Сумаха доза плизону, по надходив в оргашзм, дор1внювала 3116,4 мг/кг. У зв'язку з цим коефхвдент куцулящ1 (\уи) за методом з1.(1961) розрахувати не-

мояливо. Ироте, виходячи з наявних у нас дан юс, а такох з того, шо у гостроцу дослал була Ь91 да/кг, вхдпов1дно до класи-фхкахц1 Д.Х.Ыедведя (1964), ыожна припустити: плизон налеяить до речовин зх олабковираженою кукулявдею - ^^«=5,3.

Вплив плизону на антитоксичну функщи печхнки Досл1Дяення Д1£ плизону на антитоксичну функцхв печхнки показали, ею тривалхсть гекоеналового сну П1ддоол1дних мишей, оброб-лених 0,Ь%-но» енульс1бю препарату, достов1рно не вхдрхзнялася вхд тахо* у конгрол1: через одну годичу пхоля обробхн - 33,8±

41,07 хв. та 32,01^1,43 хв.; через 3 години - 29,8±0,2 хв. та 34,9*0,95 хв.; через 24 години - ЭЬ,7±0,87 та 33,1±2,23 хв. У те-рапевтичшй доз1 плизон не пригнхцуе антитоксичну функвдю печхнки.

Вплив плизону на слизов1 оболонки очей

Внаслхдок вивчення ди 0,5%-Hoi ему л ьс ix плизону на сяизову оболонку ока в1Дзначено, шо через 30 хв. у значно£ к1Лькост1 свиней з правого (Д0СЛ1ДН0Г0) ока спостерхгалися незначнх сльозовх випкання i невелика гхперемхя. Через одну годину Ц1 явища знач-но зменщувадися, а через 24 години взагал1 не пом1чалнся. При по-далыаэцу спостерехеннх стан обох очей свиней був хдентичним. 3 цього випливае, по мхсцеву дхю плизону можна ощнити одним балом; робоча емульсхя плизону негативно не впливае на слизовх оболонки ' ока.

Вплив плизону на геиатологхчнх та деякх бхох!мхчн1 показники кровх свиней

Результат« гематологхчних досдхдкень овиней свхдчать, що у тералевтичнхй концентрацЦ порхвняно з ф131олог1чнос нормою плизон не позначавтьоя на 3MiHi вмхсту гемоглобхну, кхлькостх еритроцнпв i лейкоцитхв у KpoBi пхддосл1дних тварин.

Ilecni коливання активностх лужнох фосфатази i холпшстераэи були статмстично недостовхрними.

Таким чином, ,наэеден1 дат свхдчать, ш однократна обробка овиней 0,5%-ною еыульсхею плизону не впливае на гематологхчн1 та дея» 6ioxiMi4Hi показники кровх.

Вегормнарно-санхтарна екопертиза м'яоа свиней, оброблених плизоном

При проведеннх ветеринарно-санхтарнох експертизи встановле-но, со органолептичн1, ф13ико-ххмхчн1 та 6ioxiMi4Hi показники м'яоа овиней, оброблених 0,5^-ною ецульсхею плизону, i контроль-

них мали кхльк!сн1 та hkichi значения, то В1ДП0В1дають нормам доброяк1СНого м'яса здорових тварин. При органолептичному Д0СЛ1Д-неннх м'ясопродуктхв свиней, оброблених 0,5%-ноп euynbcicv плизону, на поверхН1 туш В1дмхчалася шкурка П1дсихання бЛ1Дорожевого кольору; м'язи ледь вологх, пруянх, червоного кольору, э ггрита-маяним свининх запахом; жир б1лого кольору, без CTopoHHix запа-xiB. Бульон, одержалий при BapiHHi м'яса, - прсзорий, пахучий, без CTopoHHix залах1В. Щкроскощя засвхдчила практично повну стерильн1сть продуктхв забоп свиней досл1дно1 i контрольно! груп.

Гхстологхчне дослхдження показало: одноразова обробка свиней Ü,&%-hod ejqwbcied плизону не спричинюе токсигенних 3mih у структур! м'язхв i BHyTpiEHix оргшив тварин.

Вивчення ембр1отоксичних i тератогенних властивостей плизону

В результат! досл1дяень з'ясовано, по одноразова обробка 0,5%-ною е^льс1ев плизону на орган1зм вагхтних самок не мае ембрхотоксично! дхГ: показники перед- i пос тхмплантавдйноi' смерг-ноот!, маса i розмхри плод!В, одержаних вхд тварин дослхднкх груа, статистично достов1рно не в1др1знялися вхд таких у КОНТРОЛЬНА.

У дослхдах по вивченнп тератогенно! д1х плизону при зовнш-ньоцу огляД1 у вилучених з матки плод1в помхтних аномал1Й розвит-ку (виродств) не в1дзначено, за винятком незначного вадсотка гематом i крововиливхв у ПЛОДХВ ДОСЛ1ДНИХ i контрольнмх груп. При вивченнх стану виутриших opraHiB плоД1В за методом i.J. Wilson (1965) встановленх поодинок1 випадкм ономалхй розвитку (гхдроце-фалхя) у eMÖpioHiB щурхв контрольно! групи.

У еибрЫцв тварин, оброблених 0,5%-поо емульмеи плизону, не всташвлено дефекпв скелету. Це св1дчить про те, по доол1д-жуваяий препарат не порушуе процвел оссифхкащ!. ''

1В

На щдставх проведение дослцдаень було эроблено висновок: плизон у внглядх 0,5^-ноI ецульехх не вхдзначааться ембрхотоксич-нимн х тератогенними вдастивостяыи.

Дослхдження мутагеннох активноотх плизону

При купалыйй обробщ б1лих щурхв (експозицхя I хв.) 0,5%-ною ецульохею плизону з'ясовано, шо вона не впливае на митотичний хндеко клхтин кхсткового мозку стегна. У досл1ДНо| групи В1Н ста-новив 1,75±0,09 % х вщювхдав середнхм величинам ф1з1олог1чно! норми (1,65±2,70 %), характерним для б1лих цурхв, I не вхдрхзняв-ся вхд показнюив контрольно! групи: 1,82^0,07 % (при р>0,5).

Плизон у виглядх емульахх не д1е такоя на рхвень

хромосомних аберащй клхтщ кхсткового мозку на стадх! ана-, тело фази. Биходячи з одержаних нами даних, южна припустити, шо плизон у зазкаченхй концентращх мутагенно! активностх не мае.

Залишкова к!лькхсть дисЬещлдисулыМду у тканинах свиней, оброблених плизоном

Найбхльша к1лькхсть дифенхлдисульф1ду (ДР плизону) реестру-валася у скелетнхй вдекулатурх свиней (таблиця). До 40-го дня дослхддувань препарат щлком видалявоя з уехх внутр1пшх оргащв, эатрицуючись лиие у тканти з найбхльп низькими обмхнними проце-сами (жировШ - до 60-го дня.

Дрслодування проб молока, взятих на 1-3-7 добу шеля оброб-ки пхдаисних свиноматок 0,5^-ною емулыиею препарату, показали, шо плизон з молоком не видхлявться. На пхдтвердження одержалих даних проаналхзовано органи 1 тканини поросяти, шо споживало це молоко протягом семи днхв. Виявлено: вс1 досл1,цжуван1 зразки вхльнх вхд дифен1ддисульфхду. Отже, найтривалхаий чао дифенхлди-сульф1д (ДР плизону) залишаеться у жир1 - до 60-ти днхв. Тому забивати тварин на м'ясо рекомендуеться не ранхше цього терм1ну.

Таблиця

Динамхка BMicTy дифенхлдисульфхду в оргатзм! свиней

пхсля обробки 0,5%-нои e^ynbCisn плизону, мг/кг

Орган и, I_Днх дрсл1джувань_;_

тканиии 1 I0_a , , ао_й t 4р_й 1 5р_й ; 60-й 1 65-й

Ы'язи

Серце HeyiHKa Нирки Селезхнка üereHi Кир

4. ВИСНОВКИ

1. 11лизон мае чхтко шгратенх акарицидой властивост1 подо KflioiB Sapcoptes suis , по було П1дтвед1иен0 у дослхдах на ови-нях. Активна концентрац!я 0,5 %. Рекомендувтьоя заотооування плизону в господарствах проти cBepöisHoi корости свиней.

2. При внутр1шньошлунковому введешй ДДзд плизону для дар-. ськнх свинок станосить 591,3 ыг/кг; при наакхрноцу нанесенн1 -12375 ыг/кг; для кролик1в при нагаирному нанесенн1 - 12500 мг/кг. Цх данх дозволявть В1днести плкзон до групп середньотоксичних речовин.

3. Илнзон в терапевтичнхй доз1 i концентрацН не мае алер-г1зупчих властивостей i не В1дзначаеться подразнвшоп д1ев на mipy та слизовх оболонки.

4. Кэефходбнт кумуляци плизону - 5,25. Це дав змогу В1Д-нести його до речовин 31 слабопираженнми кумулятивными эласти-востями.

5. Робоча 0,Ь%-на емульс1я плизону не мае гепатотоксично!

ДХ1»

6. У терапевтичн1й концентращ! плизон не 3Miime у П1Дцо-

10,88 11,25 8,53

7,92 3,94 2,2

2,3 1,97 1,35

7,14 1,3 0,72

0,739 0,642 0,583

1,82 1,27 0,71

8,52 6,27 3,42

3,39 1,97 0,85

олхдних свиней гематолсн'хчних показник1в, не знижуе кхльк1сть загального бхлка у сироватцх кров1, не змхнюе &ктивностх хол1Н-естерази i лужнох фосфатази.

7. Илизон в 0,5%-Н1й концентрах^ не змхние ветеринарно-санхтарн1 показники hkocti м'яса свиней, не д1е на гхстоструктуру ы'язхв i BHyTpimriix оргашв.

8. Плизон у тералевтичнхй концентрацы не характеризуеться ембрхотоксичною, тератогенной i цутагенною дхею.

9. Через 60 днхв п1сля обробки 0,Б%-ною ецульсхсю плизону дифен1лдисульф1д (ДР плизоцу) в органах i тканинах свиней не виявлено, м'ясо придатне для харчового використання. 3 молоком дифенхлдисульф1д не вид1ляеться.

5. ПРАКГИЧН1 ПРОПОЗИЦИ

1. Заходи з проф1лактики саркоптозу свиней варто проводити у весняний перход (кв1тень - травень) х восени (вересень - аов-тень).

2. При лхкуванн1 i профхлактицх саркоптозу свиней робоча концентращя емульсП плизону с тало вить 0,5 %.

3. Зароцування тварин повинно'викоцуватися однократно. Особливо ретельно необхЛдно обробляти вуша раковини, протираючи ix ватнКми тампонами, ряоно змоченими робочим розчшюм препарату.

4. Разом хз дорослими тваринами рекомендуешься оброблятн i молодняк дослхджуваним препаратом.

5. Препарат мохна використоцув&М тййож для дезакаризацхх прщишень, станк1В, розколхв, ОСЙШЙЙ t),5%-т його концентращя забезпечуе загибель клЫИ' Sälibbptbs SUiS через одну хвиллну моля контакту з ним*

б. С1ШС0К ОПУЕШОВАНИХ ПРАЦЬ

I. Плотинський I.M., Гончаренко Е.В. Вплив плизону на гема-толоГ1чнх та деякх 6ioxiMi4Hi показники кровх свиней //Матерхали науково-практичнох конференцН /ЕДОП. Бхла Церква, 1995.4.1. С. Ö3-Ö4.

'¿. Илотинский И.Ы., ГончаренноЭ.В., Грибан В.Г. Изучение акарицидной активности плизона при саркоптозе свиней //Матерхали науково-практично! конференщх "Ветеринарнх та зоотехН1ЧН1 проблеми у Придщпровськоцу perioHi" /ДЦАУ. Днхпропетровськ, 19%. С. 4Н-43.

3. Илотинский И.М., Гончаренко Э.В. Результаты исследований куцулятивных свойств плизона //Ыатер1али науково-практично| конференодх "Ветеринарнх та 300TexHi4Hi проблеми у Придщпровськоцу perioHi /ДЦАУ. Днхпропетровськ, 1996. C.7Ö-79.

4. Илотинский И.Ц., Гончаренко Э.В. Влияние плизона на ен-титоксическуа функцию печени /Д1атер1али науково-практичнох ион-феретц1 "Ветеринарнх та зоотехнхчнх проблеми у Придн1правеькому perioHi" /ДЦАУ. Днхпропетровськ, 1996. С. 4U-4I.

5. Гончаренко Е.В., Плотинський 1.11., Грибан В.Г. Доолхд-аення параметров токсичност1 плизону та його лхкувальнох ефек-тивностх при саркоптоз1 свиней //Украхнсько-австрхйськнй сюята-3iyu "Схльське господарство. Наука i практика". JlbBiB, 1996.

С. 94-9о. •

Ь. Рекомендации по применении акарицидного препарата пли-зон для лечения и профилактики саркопгоидных заболевания сельскохозяйственных животннх / Илотинский W.U., Гончаренко Э.В., Тимофеев Б.А., Янышевская О.Д., Грибан В.Г.; Днепропетр.облуп-разление а.х.; Днелропетр.гос.агр.ун-т, Днепропетровск, 1996.

Ö с.

ГОНЧАРЕНШ Э.В. Токсикологическая характеристика плизона и его использование при саркоптозе свиней.

Защищается рукопись диссертации на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.04 - ветеринарная фармакология и токоикология. Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН, Харьков, 1997.

Защищаются результата исследования токсикологической характеристики и использование акарицидного препарата плизон (действующее вещество - дифениддисудьфцд) при лечении саркоптоза свиней. Определены ДЦзд плизона для морских свинок н кроликов при вкутрияе-лудочном введении и накожном нанесении, а также коэффициент кумуляции препарата. Плизон обладает высокими акарицидными овойот-ваыи, в терапевтической концентрации не влияет на организм животных. Дифенилдисульфед-выводится из органов и тканей свиней через 60 дней после обработки 0,5^-ной эмульсией плизона, поаде чего мясо пригодно для использования в пищевых целях.

GONCHARENKO E.V. TOXICOLOGICAL CHARACTERISTIC OF PLYSON AND ITS USE FOR PIG SARCOPTOSIS. THE MANUSCRIPT OF CANDIDATE OF VETERINARY SCIENCE DISSERTATION IS DEFENDED ON SPECIAUTY 16.00.04 — VETERINARY PHARMACOLOGY AND TOXICOLOGY. INSTITUTE OF EXPERIMENTAL AND CUNICAL VETERINARY MEDICINEOFTHE UKRAINIAN ACADEMY OF SCIENCE, KHARKOV, 1997.

THE RESULTS OF THE EXPERIMENTAL STUDY OF THE TOXICOLOGICAL CHARACTERISTIC AND ACARICIDIC PLYSON (ACTIVE SUBSTANCE — D1PHENILYDISULPHID) UTILIZATION FOR PIG SARCOPTOSIS ARE PRESENTED. LDjo PLYSON FOR GUINEA-PIG AND RABBITS BY MEANS OF INTERSTOMACH INTRODUCTION AND ONSKIN DRAWING ' AS WELL AS THE COEFFICIENT. OF THE PREPARATION CUMULATION ARE DETERMINED. IT WAS ESTABLISHED THAT HAVING HIGH ACARICIDIC PROPERTIES. THE PREPARATION IN THE THERAPEUTIC CONCENTRATION DOESN'T POSSESS ON THE ANIMAL ORGANISM. IT WAS CLEARED UP THAT D1PHENYLD1SULPHID IS REMOVED FROM THE ORGANS AND TISSUES OF PIGS IN 60 DAYS AFTER TREATMENT WITH 0,5% PLYSON EMULSION THEN MEAT MAY BE USED FOR FOOD PURPOSES.

i£55H25i_£225§: евин:, плизон, саркоптоз, акарицидна активнхеть, гостра токсичихсть, кумулявдя, ембр1отротисть, мута-reHHioTb, залишковх кхлькост!, алерг1зуюч! властивост!

Автореферат. Подписано до друку 4.02.9. Формат 60хЬ4/16.

Об л. -вид. арк .1,0. Тираж 100 пр. 3rm.î/3V

Ш1 "Св1длер". 320106, м.Днхпропетровськ.Доброволь-