Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.05) на тему:Состояние протеолитической и фибринолитической систем в синовиальной жидкости молодняка крупного рогатого скота в норме и при асептических артритах.

НАЦЮНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УШВЕРСИТЕТ

г^ >_— На правах рукопиеу.

ш ^^

а

I

Рубленко Серий Васильович

Стан протеолггично! та ф1бринолггично1 систем у синов1альнш рщиш молодняка велико! рогато'1 худоби в норм! та при асептичних артритах

16.00.05 - ветеринарна х1рурпя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобутгя наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Кшв 1997

Дисертащею с рукопис.

Робота виконана на кафедр1 Х1рургц Бшоцерювського державного аграрного ушверситету.

Науковий кер!вник - доктор ветеринарних наук, професор Ьдепсьюга В1талш Йосипович

Офшшш опоненти - доктор ветеринарних наук, професор Фоменко Григорий Миколайович - кандидат ветеринарних паук, доцент Сухонос Вжтор Петрович

Провщна оргашзашя - Льв^вська державна акаделпя ветеринарно!" медицини

I/ V ]н

Захист ведбудеться " // " Ч^^р 'о\\Х 1997 року о "77 " годин! на

заЫдатп Спе1иал1зовано1 вчено'1 ради Д.01.05.03. при Нацюнальному

аграрному у1пверситст1 за адресою: 252041, м. Кшв-41, вул. ГероТв Оборони,

16, навч. корп. 3 ауд. 65.

Просимо взяти участь в обговоренш диссртатш при и захисп або над1слати Ваш вщгук на автореферат за адресою: 252041, м. КиТв-41, ьул. Геро1'в Оборони, 15, НАУ, сектор захисту дисертацш.

3 дисертащею можна ознайомитися у б1блютсщ Нацюнального аграрного ушверситету.

Автореферат розюлано " ЮраЗиЯ 1997р.

Вчений секретар спец1ал1зовано1 ради, кандидат ветеринарних наук, доцент ^--Мицишин В.Т.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальтсть теми.

Артрита значно поширена паталопя опорно-рухового апарату у сшьськогосиодарських тварин. Серед погсшв'я великоТ рогато! худоби вони складають взд 6 до 11,2%, що ошд вважати досить високим показником, враховуючи складшсть л1кувапня та значш економ!чш збитки. Так, втрати молочно'/ продуктивное!! складають 30-45%, а зниження середньодобових приростов ваги тша - 6-9%. Причинами артритов здебътьшого вважають високий piвeнь травматизму, сенсибшзацда та зниження ¡мунолопчно! реактивности тварин (О. Wentik е( а1., 1987; Б.С. Семенов, 1985; В.Б. Борисевич, 1990; 1.С. Панько, П.О. Стадник, 1995).

В зв'язку з цим усшшне вирадення проблеми артрит!в залежить вщ знания мехашзм^в Гх розвитку. На сьогодш досконально вивченими е питания морфолопчних особливостей, вп-амшно-мшерального обмшу, рол! штерорецепцп та проникносп синов!ально! оболонки в умовах суглобово! паталогп (Г.С. Кузнецов, 1955; В.О. Матвеев, 1968; Л.А. Тихошок, 1985; В.Й. Гздепський, 1993).

Однак поза увагою залишилась роль систем протесхтоу та ф1бринол1зу, яю саме обумовлюють шдвищення проникност! судин, активацно комплементарно! системи, хемотаксис ¡мунних клггин, тип ексудацш, е.;им1надно продукта запально! реакш! 13 зони пошкодження. Для артрит! и у велико!' рогато! худоби характерним е переважання серозно-ф^бринозно! ексудацп, значна кпьюсть фибрину в порожниш та капсул1 суглоба, слабо виражений протеолп, що ускладнюе ел1м1нац1ю ексудату та призводить до хрошзацн пронесу (А.Ф. Бурденюк, 1976; Б.С. Семенов, 1985). Вщ позитивного впливу на цей процес залежить ефектившсть того чи шшого методу Л1кувашш.

Проте, роль систем протеол1зу та фiбpинoлiзy як в гомеостаз! внутр1шнього середовища суглоба, так 1 в патогенез! артрит залишаеться нев1Домою, в зв'язку з чим тема проведених доелщжень мае актуальшсть 1 в науковому I в практичному вщношенш.

Мета 1 завдаиня дослщження. Метою дослщжень було вивчення рол! систем протеол1зу та ф1брипол1зу в гомеостаз! синов!ального середовища суглоба та в патогенез! асептичних артрита у велико! рогато! худоби.

Завданням дослщження було:

1) вивчити актившсть протеолпичних ферматв та юльюсть !х ¡нпб^ор^в у синов1альнш рщиш велико!" рогато!" худоби в норм!;

2) вивчити складов! компонента ф!бринолггично! системи в синови велико!" рогато!" худоби в норм!;

3) вивчити протешазно-шпбггорний потеншал синов!ально! рщини при асептичних артритах у бичк!в;

4) вивчити змши 4»брИН0ЛГГИЧН01 ВЛаСТИВ0СТ1 синовп при асептичних артритах у бичгав;

5) провести юпшчну оцшку та патогенетичне обгрунтуваиня л1кувально1' ефективносп тютриазол1ну при асептичних артритах у великоТ рогато! худоби.

Наукова новизна. Отримано ряд нових даних, що розкриваютъ роль систем прогеол1зу та ф1бринолву в саногенез! cинoвiaльнoгo середовища суглоба та в патогенез} асептичних артрита у велико! рогато"! худоби. Зокрема:

- вперше вивчено протешазно-тпбторний баланс у синов1альшй рщиш в норм! у вдовому аспекти

- вперше виявлено складов! компонента ф!бринолЬу в синовп в норм! у вжовому аспект!;

- вперше вивчено роль протс'шазпо-шпбпорпого дисбалансу в патогенез! артриту;

- вперше вивчено мехашзми ф!бринол1зу в синов1альн!й радию при

артриту

- обгрунтовано л1кувальну ефектившсть внутршшьосуглобових ш'екцгй тюгриазолшу при асептичних артритах.

Практична цшшеть роботи. Розкрип деяю мехашзми розвитку запальноТ реакцп в суглоб!, на основ! чого опрацьований ефективний метод лж-ування асептичних артрита у великоГ рогатоГ худоби шляхом внутр1шньосуглобових ш'скцш тютриазол!ну.

Апробавдя роботи. Результата дослщжень щор1чно заслуховувалнся на Вченш рад! факультету ветеринарноТ медицини Бшоцерйвсышго державного аграрного уюверситету, доповщалися та обговорювалися на наукових конференщях професорсько-виклададького складу Бшоцермвського держагроушверситету в 1994-1995 роках, науково-практичнш конференцп, присв'ячснш 75-р1ччю Бшоцерювського державного сшьськогосподарського шституту "Наукове забазпечення агропромислового комплексу Укра'ши в сучасних умовах" (м. Бша Церква, травень 1995 р.) та на республшансыай науково-практичнш конференцп "Нешфекцшна патолопя тварин" (м. Бша Церква, червень 1995 р.).

Пуб.нкацш результат!» дослмжень.

По тем! дисергаци опубликовано 4 науков! пращ.

Впровадження результат!в дослщжень. Одержан! результата доанджень використовуються при читанн! лекцш та проведешн лабораторно-практичних занять на очному та заочному в!дцшеннях факультету ветеринарноТ медицини на кафедр! х!рургп Бшоцеривського держагроун!верситету та 1нституту шслядипломного навчання кер!вник!в !

спещатспв ветеринарно! медицини, а також при л^куванш тварин у х^рурпчтй клнпщ ушверситету.

Структура та обсяг дисертаци. Робота викладена на 146 сторшках мапшнописного тексту ¡люстрована 10 малюнками, 29 таблицами \ включае: вступ, оглад Л!тератури з теми, власш дослщження та !х обговорення, висновки, практичш рекомендацЙ, список використано! лператури, що мктить 222 праць в>тчизняних авторов) 110 заруб'тних.

На захист виносяться тат основш положения:

- роль компонента системи протеол>'зу та ф1бришшзу в гомеостаз1 сииов1ального середовища суглоба у молодняка велико! рогато! худоби;

- роль системи протеол1зу та ф1брииол!зу в патогенез! асептичних артрита у молодняка велико! рогатоТ худоби;

- юншчне та патогенетичне обгрунтування :икувалыгоТ ефективност1 тютрилазолша при асептичних артритах у молодняка велико'1 рогато! худоби.

Декларащя особистого внеску. Особистий внесок дисертанта полягае у самостшному виконанш всгх обсяпв дослщжень.

2. МЛТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Дослщження виконувалися в господарствах КСП "Маяк" с. Скребинп Бшоцеривського району та КСП "Лосятинське" Васильювського району Кишсько! облает^ учбово-дослщному господарств! та на кафедр1 Х1рургн Бшоцерювського державного аграрного ушверситету.

В названих господарствах було проведено юншчне обстеження 3290 Г0Л1В велико! рогато! худоби р1зних вшових груп для визначення частота артрита у тварин.

Робота включае юишчш, експерименталын та лабораторш дослщження, яга викояаш на 181 головах велико! рогато! худоби.

У вщповшгосп з поставленими завданнями було проведено три серп доел гд1в по вивченн ю протешазно-нгпбторного потенц!алу та фiбpинoлiтичниx властивостей синов1ально! рщини велико! рогато! худоби в норм1, при асептичних артритах та при ршшх методах л1кування.

В перпнй серп дослщжень у новонароджених телят та здорових бичюв, в]'ком 1-2, 4-6, 10-12, 18-22-х мюяшв вивчали протешазно-шпб1торний потеншал та ф1бринол1тичш властивост1 синов1ально! рщини. У В1К0В1 групи, по 10 пшв у кожнш вщбирали, теля попереднього дослщження загального стану, здорових тварин.

Синов1альну рщину отримували шляхом пункцп гомшово-надп'яткового суглоба через передньовнутр1шнш чи иередньозовтшшй вивороти I стабшзували 3,8%-ним розчином натрш цитрату в стввдогошеши 1:9. Парстельно проводили досшдження иоказншив згаданих систем у плазм1 та сироватщ периферично! кров1, яку одержували ¡з яремно! вени.

В другш сери дослщв вивчали змши протеол^тично-шлбшэрного балансу та ф1бринол1зу сиисшальноТ рщшга при асептичних артритах спонтанного походження та експернментальних у сенсибшзованих тварин.

Дослщження систем протеол^зу та (|нбринолпу проводили на бичках в^ком 7-10-ти мкягув у динамвд розвитку та перебну асептичних артрипв. 3 щею метою було сформовано доел ¡дну групу тварин з експериментальними сенсибшзованими артритами (15 гол1в) та контрольну (15 голт) з1 спонтанними артритами.

3 метою сенсибшзащУ тварин у дослщшй груш пщпгарно вводили св!жу сироватку кров1 коня по 20 мл трич!, з штервалом 2 доби за методикою професора

Б.С. Семенова (1983). Артрита виклшеали на 20-й день л юля останньоУ сенсибшзуючо!" ш'екцн шляхом введения в порожнину заллесневого суглоба 10 мл 20%-ного розчину натрш хлориду. Про наявшеть сенсибшзащУ судили на основ! результата. щ'екцш, виб1рково у шлькох дослщних тварин, сироватки коня у порожнину суглоба. При введенш 5 мл ще!" сироватки у сенсибшзованих тварин через добу спостер1гали ознаки артриту.

В контрольной груш були тварини з асептичним запаленням заплесневого (8 гол.) путового (5) та копитцевого (2) суглоб1в. У зв'язку з тим, що спонтанш артрити виникали не одночасно, а протягом року, то клничш ознаки перебну артрипв описувалися в кожному окремому випадку 1 подаш узагальнено.

В процесЗ спостережень у тварин дослщноУ та контрольно! груп, з метою обмеження запального процесу, попередження ускладнень накладали спирт-1хтшов1 компреси, при необхадносп проводили пункшю суглоба та ш'екцп 2%-го розчину новокашу в його порожнину.

В процес! досл1ду у тварин проводили загальне досшдження, при обстежент пошкодженого суглобу зверталй увагу на мкцеву температуру, прояв болючосп, консистенщ'ю параартикулярних тканин, тшр та в'язюсть синовп.

Поряд з цим на 2-й, 6-й, 18-й день хвороби виконували досшдження морфолопчного складу, систем протеол1зу 1 ф1бринол1зу в периферичнш кров! та синов1альшй рщшп ушкоджених сугло61в.

В третш сер11 доел дав було проведено обгрунтування застосування тютриозашну, як препарату з протизапальними властивостями, для лкування асептичних артриэтв у велико!' рогато!' худоби.

Для цього було сформовано доелвдну (15 гол.) та контрольну (10 гол.) групи 13 бичк1в 7-10-ти мкячного в1ку з сенсибшзованими асептичними артритами. Тваринам дослщноТ групи шеля опорожняючоТ пункцп порожнини суглоба та промивання и 0,1%-ним розчином етакридину лактату внутрнпньосуглобово ш'скували 10-15 мл 2,5%-ного розчину тютриазолшу на 0,5%-ному розчиш метилцелюлози з доданням 0,25 г л!вомщетину.

6

1н'екци виконували на 1-й та 2-й дш лжуванкя, uoii.vr - через 48 годин до повного видужання тварин.

В контролыпй rpyni проводили загальноприйняте Л1кування: nic ля опорожняючоТ пункцп суглоба, промивання його порожнини 0,1%-ним розчином етакридина лактату внутр^шньосуглобово in'скупали 10-15 мл 2%-яого розчину новокаину з доданням 0,25 г твомщетину, на суглоб накладали спиртмхтшовий компрес, машпуляцп повторювали через 24-48 годин.

В обох групах, KpiM клничних досладжень, вивчали змши морфолопчного складу периферичноУ KpoBi та компонента систем протеол1зу i ф1бринол1зу в сшкшалыпй р!диш ушкоджених суглоб1в. Проби KpoBi та CHiioniV дослщжували до початку лкування, на 4-й день та тд юнець л1кувального перюду, при затухает запального процесу в суглобах, вщпов1дно на 12-й день в дослщнш та на 18-й - у контролыпй rpyni.

В KpoBi визначали: кшыасть еритроцита, лейкоципв-гемоцитометром ГЦМК-3, лейкограму - загальноприйнятим методом, р1вень гемоголобшу - за Г.В. Дерв13 i

O.I. Воробйовим (1959). BMicT у крош та синовц загалышго б!лка визначали ушфжованим методом по öiypcTOBÜi реакцн, а продукту перекисного окисления лшвдв малонового д^альдепду - за Л.1. Андреевою та ствавт. (1988).

Стан системи протеол1зу та ф1бршголву в синов1альшй ршиш та плазм! кров1 в норм! та при артритах вивчали шдуючими методами: фибриноген - спектрофотометричним методом за В.А. Белщер та ствавт. (1983); фактор XIII - ушфжованим методом; сумарну протеол1тичну активн!сть по пдролпу казеину - за К.А. Калунянц i слЬавт. (1973); оц -шпбпор иротепш та а2 - макроглобулш - за K.M. Верем1снком та сшвавт. (1988); антитромбш Ш - за Е.П. 1вановим (1991), плазмшоген, тканевий активатор плазмшоген^ v.2 - антиплазмш, iHri6iTop тканевого активатора пламшогенезу - Г за допомогою хромогенного субстрату S-2251 - за Г.Н. Лежен та ствавт. (1980) та Teder-Nilsson et al. (1977).

Отриманий цифровий Maiepian оброблений статистично на програмованому мжрокалькулятор)" "Електроника МК-61" по програмах, складених

1.Л. Соколовим (1987), i представлений у вигляд! таблиць та д^аграм.

3. РЕЗУЛЬТАТ!! ДОСЛЩЖЕНЬ

3.1. Стан систем протеол1зу та ф1брино:пзу в синовп велико!' рогато!' худоби в HopMi.

3.1.1. Протеолпично-шпбггорний потенщал синовп.

Основу протеолпнчно"! реакцп в Kporii та тканинах при запальних процесах складають трипсиношвдбш фермента: трипсин, еластаза, кашкреш, катепсини, карбоксипептидази, як! е, власне, мед1аторами запального процесу (П.А. Гвашкевич, Е.С. JTe66i, 1982; К.М. Верем!шко, 1988).

Анашз лкератури показав, що ферментативний потенц'!ал синошальноТ рщини, особливо протеолпичний, мало вивчений.

1нпбггори протеол!тичних фермента розглядають як компонента универсально! системи, що обер1гають оргашзм вщ надлишыв протеолгзу в Kpoei та тканинах (F. Van Leuven, 1982).

При ряд! бюлопчних сташв вщбуваеться надлишкова активация протсшпзу. що е важливим патогенетичним лаищогом у розвитку деструктивних та запальних процест.

В наших доопдженнях всгановлено, що у синов1альшй рщиш с комплекс протеолггичних фермента здатних розщепляти казеш при рН 7,68,0. Сумарна протеол!тична актившсть (СПА) у синовп новонароджених телят соадае досить високе число - 471,1+ 4,64 нмоль/л.с проти 503,5+6,32 плазмi кров1 (Р<0,001). У шщ 1-2-х мюящв вона зменшуеться у синовп до 268,4+6,28, а у плазм! навпаки пщвшцуеться до 682,5+1,76 н/моль /л.с. (Р<0,001). В KpoBi такий pieeiib СПА з незначними коливаннями збер!гаеться в подальшому i у тварин старших вкових груп. В синовп дей показник у 4-6 мюящв становить 274,7+5,71, 10-12-ти - 121,9+2,08 та 18-22-х - 122,8±2,6 нмоль/л.с.

Значно шшою е динамка показншав шпбпорного потенщалу, який в организм! представлений at - ¡нпбкором протешаз (at - Ш) та а2 -макроглобулшом (а2 - М). Перший волод(е широким спектром дп; KpiM трипсину в!н здатний гальмувати актившсть еластази, колагенази, калжреУна (М. Steinbuch, 1979). В синовп новонароджених телят кшьюсть at - Ш досить низька - 15,2+1,94 мкмодь/л, тод! як у плазм! кров! вона складае 65,8+0,42 мкмоль/л (Р<0,001). У тварин старших вшових груп кшыасть as - 1П у синовп коливаеться в межах вщ 32,6+1,89 до 45,5+1,82 мкмоль/л, тод! як у плазм! кров! - вщ 76,1+0,32 до 89,6+10,34 мкмоль/л.

Таким чином, враховуючи значну протеол!тичну активн!сть у синовп новонароджених телят та низький вмют у шй ai - 1П, можливо зробити висновок про недостаток) блокуючу силу цього iHri6iropa в цей в!ковий перюд.

Проте дефицит ai - 1П компенсуеться значною кшьшстю а2 - М. Вже у новонарождених телят вона складае у синовп 1,71+0,05 г/л, при bmicti у плазм! кров! - 1,87+0,02 г/л (Р< 0,01).

Ц!кавим с те, що у тварин 10-12-ти мкячного вшу кшьюсть а2 - М у синовн становить 3,83+0,38 г/л, тобто майже у 1,8 рази перевищуе вм!ст цього ¡нпб!тора в плазм! - 2,18+0,05 г/л (р<0,001), а у тварин 18-22-х мгсящв

вона у синови встановлюетъся на pißHi 1,93+0,04 г/л, а в плазм! KpoBi -2,06+0,04 г/л (Р<0,05).

KpiM утвореяня комплексов з активованими протеУназами, й2 - М приймае участь в ¡мунних реакщях, впливаючи на рЬноманшп стимули, контролюючи здатшсть макрофапв i нейтрофЫв до м^грацп, визначае штенсившсть синтезу та вившьнення розчинних мед!атор!в, регулюючи iHTeHCHBHicTb взаемодп сенсибшзованих л1мфоцштв, 3i спецш}нчним антигеном (K.M. Верелиснко та сп!вавт., 1983; A.G. Barret, 1980), що утверджуе думку про непереачне значення а2 - М у шдтриманш гомеостазу внутршшього середовища суглоба.

Це пщтверджуеться при визначенш його питомо'1 ваги в загальнш юлькост! GijiKa бюлопчних рщин. Так, за нашими дослщженнями цей показник у синови коливаеться в межах 6,7 - 15,8%, тод1 як у плазм! крош лише - 2,7 - 3,7%.

3.1.2. Ф|'бринол1тич1п властивосп снпов|"алыго1 рушпи

Ф1бринозна ексудац1я е одним i3 ключозих ланцюпв патогенезу артрип'в у велико! рогато! худоби (Б.С. Семенов, 1983), тому нас ц!кавили ф1бринолггичш властивост! сшимнально"! рщини, як можливого фактора саногенезу при пошкодженнях суглоб1В.

Основними компонентами ф1бринол1тичноТ системи е плазмшоген та його активна форма плазмш, активатори та шпб]Тори. Основним активатором плазмшоген^ е тканевий активатор - t - РА, а mriöiTopoM плазмшу вважаеться швидкодпочий <Х2 - антиплазмш - а2 АР. Останшм часом важлива роль у ф!бринол!з1 выводиться ендотел1альному inriöiTopy активацй' плазмшогену РА1 -1 (Дж. Гаффш, С. Балку - 1лютин, 1982; N. Aoki, 1984). Задания ф!бриногену попереджуе антитромбш -111 (D. Ogston, 1983). Проведен! дослвдження показали, що у клппчно здорових тварин у синовй', незалежно вщ BiKy, фибриноген не виявляеться. Також не виявлено i його ф1бринстабшзуючого фактора (Ф XI11).

Однак, незважаючи на вщсугшсть субстрату, синов1альна р!дииа волод!е ф!бринол!тичними властивостями.

Як показали mini дослщження pisem, плазмшогену в синов!альшй рщиш дуже низышй. У новонароджених телят BiH становить 7+0,3%, пот1м поступово знижуеться з вжом до 2+0,01% (Р<0,001) у тварин 18-22-х мюячного В1ку, тод1 як у плазм! кров! вщповщно зростае з 39,7+ 1,2% до 89+2,3% (Р<0,001). тобто, у даному випадку слад говорити про слщи плазмшогену в синови.

Проте юлыисть тканевого активатора плазмшогену в синовй' - 1,6-2,6 Ш/мл, фактично не в!др!зняеться вщ його р!вня в плазм! кров! - 1,8-2,7 1И/мл (табл. 1).

«2 - антиплазмш та антиактиватор PAI -1 в синовп - у велико! рогато! худоби визначаються в норм1 у слщових кшькостях. Лише у тварин до 2-х месячного вшу (9+1,1% та 2+0,03% 1И/мл), тод1 як у плазм! кров! 18-22-х мюячних бичюв ni показники становлять вщповщно 85,5+3,5% та 7,2+0,3 1И/мл.

Також встановлено низький р!вень антитромбшово! активносп синовн. Актившсть AT -111 у синовп поступово зростае з вшом (коливання в межах з 15+0,7 до 53+2,5% (Р<0,001), але вона приблизно вдв1ч1 нижча за антитромбшову актившсть плазми кров!.

Проведен! дослщження показують, що ({нбринолгшчш властивост! синовн обумовлет тканевим активатором плазмшогену, який не тшыш регулюе ф1бринол!з, а й приймае участь в регудяцй овуляцн та ¿мплантацн бластули, регенераци тканин, активацп коллагеназ, росту та метастазування пухлин (Г.В. Андр!енко, 1979; A.M. Братчик, 1993). В зв'язку з цим Biporimio, що ф!з!олопчне значения t-PA у внутршньому середовищ! суглоба значно ширше, н!ж участь лише у Л1зис! ф!брина.

Табл. 1.Р1вень тканевого активатора плазмшогену (1И/мл) в синовп та цлазм1 Kpopi здорових бичюв___

BiKOBi групи СИНОВ1Я Р< Плазма

(Mic.)

Новонароджен! 1,6+0,02 0,001 1,8+0,01

1-2 2,2+0,01 0,001 1,9+0,02

4-6 2,6+0,01 0,001 2,7+0,01

10-12 1,9+0,02 0,001 2,4+0,003

18-22 2,5+0,01 0,001 2,7+0,01

3.2 Особливоеп перебиу сенсибишованих та спонтанних артритш у молодняка велико! рогато! худоби

При юшпчному огляд") погол!в'я велико! рогато! худоби кшькох шсподарств Кшвсько! облает! впродовж 1995-1996 роив запалення суглоб!в реестрували у 2,9 - 3,6% вщ загального погол!в'я. Основну питому вагу складали асептичн! артрита - 78%, решту гн!йн!. Найчастнпе зустр!чалися ураження заплесневих суглоб!в - 45%, у менышй М1р! - карпальних (17%), та суглоб1в пальця (38%).

Враховуючи, що у розвитку артрита у велико! рогато! худоби суттева роль вщводиться алерпзаци оргашзму (Б.С. Семенов, 1983), ми провели клипчш та лабораторш дослщження, спрямован! на вивчення особливостей переб!гу сенсибшзованих та спонтанних артрита у бичив.

3.2.1. Клипчж дослщження

У перил два дш захворювання у бичмв обох груп загальний стан нригшчсний, тварини бшыне лежать, корм приймають в'яло. Температура тша у тварин дошцдно1 групп в межах 39,9-40,2°С, пульс 91-102 удари/хв., частота дихальних рух1в 29-32 за хвилину, а у тварин контрольноТ -вщповщно 39,7 - 39,9°С, пульс 89-97 уд/хв., частота дихання - 28-30 рухш за хвилину.

У вс1х тварин кульгавкть отрноУ кшщвки середнього ступеня. Суглоби збшьшеш в об'ем!, болючЦ з пщвищенням мкцевоТ температури. При пункцп суглоб^в отримували дещо зрщжену синов1ю, з червонуватим вщтшком, мутнувату { менш клейку. Реакщя синови з 5%-ним розчином трихлороцтово! кислоти була вщ'емною, тобто у тварин розвивався гострий асептичний синов1т.

В подалыш 2-3 ;ип загальний стан тварин з1 спонтанними синовтами дещо покращувався. Припухання дивертикушв були менш вираженими, у деяких бичмв спостер1'гали опору па'сю пщошвою, кульгав1сть характеризувалася укорочениям фази опирання та заднього вщр^зку кроку.

У бичюв же з сенсибшзованими артритами температура тша, пульс та дихання в попсредшх межах. Кульгавкть була здебшыпого середнього ступеня. Дивертикули добре флюктували.

В першд сьомого-восьмого дня захворювання загальний стан покращувався 1 у сенсибшзованих бичюв. Проте суглоб у доел щи их тварин, у пор1внянт з контрольними бичками, збшьшений в об'ем1, набряклий, гарячий.

На десятий-дванадцятий день спостережень у дослщних тварин флюктуащя дивертикулов дещо слабшала, ласивш рухи хворо! кшщвки обмежеш, при навантаженш суглоба вщчуваеться хруст, напевно обумовлений нашаруванням ниток ф1брину в його порожниш. У тварин п спонтанними артритами мюцев1 змши були меньш виражеш.

При пункцп суглоб1в у цей перюд отримували мутнувату синов1ю, шод1 з пластацями ф)брину, дещо бшьш тягучу. Синов1я набувала бшьш штенсивного жовтуватого кольору з легкою опалесценщею. Поступове видужання тварин спостер1гали на 17-19-й день у контролыпй ГГа 19-22-й день у дослщтй групах.

Таким чином, запалення суглобу у сенсибшзованих тварин перебиае: по пперерпчному типу, що проявляеться значним припйченням загального стану, бшьш вираженим набряком параартикулярних тканин, дещо б1льшим пщвищенням мкцево! та загально! температури тша, з кульгавютю переважно змппаного типу та бшьш високого ступеня.

3.2.2. Змши морфолопчиого складу кров1

Вже на початку розвитку запалення суглоб1в м1ж р1зними, в етшлопчному вщношенш, синов1тами формуються певш вщмшность

11

Зокрема, на 2-й день хвороби у сенсибшзованих бичюв зменшуеться кшыисть еритрощтв

та гемоглобшу, вцщовщно до 4,1+0,7 хЮ12 /л (при Н0рМ1 6,5+0,8x1012/л, Р<0,05) та до 121+3,5 г/л (при норм! 128+2,1 г/л), чого не спостер1гали у тварин при спонтанних артритах. У останшх майже вдв!ч! - з 8,9+0,9x109/л до 17,5+1,7x109/л (РОДИ), зростала юлыасть леикоципв, тода як у сенсибшзованих тварин ця змша була нев1ропдною.

У сенсибшзованих тварин у цей перюд поряд ¡з пщвищенням у лейкограш питомо! ваги молодих форм нейтрофшв зменшуеться р!вень сегментоядерних форм: з 35+1,3% до 17+1,2% (Р<0,001). Разом з тим зростае вщсоток моноцитов та лимфоцитов, вщповщно з 2+0,01% до 4+0,3% (Р<0,001) га з 58+0,9% до 69+2,1% (Р<0,001), Псадбну картину кров! при розвитку запального процесу у сенсибшзованих тварин спостер1гали ДП. Лшднер та ствавт. (1982); Б.С. Семенов (1982).

Для тварин же ¡з снонтанним синовггом характерним було просте регенеративне зрушення ядра, та збшьшення в юлька раз1в вщсотку паличком сегментоядерних л1мфоцит1в.

На 6-й день перебну артритов у сенсибшзованих бичюв спостерй-али подальше зниження юлькосто еритроципв (3,9+0,8x10|2/л) та гемоглобшу (115+2,1 г/л). Проте в лейкограм! зр!с вщсоток сегментоядерних нейтрофшв (30+1,1, Р<0,001) та зменшився л!мфоцитов - 54,9+ 1,9 (Р<0,01).

У контрольних бичюв у цей перюд ще больше посилився нейтрофшьоз.

На 18-й день доошджень у цих тварин проходила нормал1зац1я картини периферично!' кровь У дослщних же тварин кшыасть еритроципв та гемоглобшу була зниженою, вщповщно 4,9+0,9х1012/л (при НОрМ1 6,5±0,8х1012/л, Р<0,01), га 112+1,7 г/л (при норм1 128+2,1 г/л). В лейкограм! був знижений вщсоток сегментоядерних нейтрофшв.

Таким чином, на вщмшу вщ звичайного гострозапального процесу при сенсибшзованих артритах вщбуваеться приппчення еритропоезу, а в лейкограм! характерним е значне пщвигцення вщеотку л!мфовдгпв, молодих форм нейтрофшв та моноцитов, протягом всього першду захворювання.

3.23. Протс'шазно-шпбпоршш нотенщал синов1ально°1 рщинн при

артритах

Незалежно вщ типу запально! реакцн в учлх випадках розвиток артриту у велико! рогато'! худоби супроводжувався значним п!двищенням сумарно! протеол1тнчно1 активносто синов)алыю1 рщини.

Так, на 2-й день хвороби у тварин !з снонтанним розвитком артриту вона зросла в 3,3 рази, з 111,6+2,15 до 370+3,2 нмоль/л.с. (Р<0,001), а у сенсибшзованих тварин - в 4,2 рази до 465,4+21,4 нмоль/л.с. (Р<0,001).

На 6-й день переору артртпв, у перюд штенсивноУ ексудацн, у тварин ¡з спонтанними артритами СПА почала знижуватися до 321+4,3 нмоль/л.с. (Р<0,001), тод1 як у сенсибшзованих бичгав вона залишалася фактично на попередньому р1ви1 - 466,3+66,71 (Р<0,5).

Наприкшщ захворювання, вщбувалося суттеве зменшення активности протеол!зу в синов1альнш рццнп. Однак, \ в цей перюд СПА була вищою у тварин з спонтанними артритами в 1,8 рази (Р<0,001), а у сенсибшзованих - в 2,5 рази (Р<0,001) у пор1внянш ¡з здоровими тваринами.

Отже, розвиток запального процесу в синов1альнш оболонщ супроводжуеться посиленим протеолхзом, який значно активншшй, при сенсибшзащУ оргашзму.

Можливим механизмом ш'двищення в синовп СПА при артрип е проникания протеол1тичних ферменпв у напрямку кров-»суглоб, Гх секреция нейтрофшами та макрофагами безпосередньо у вогнинн запалення та вившьнення протешаз 1з деградуючих клтга синов5ально1 оболонки. В цшому протешази неминуче призводять до деструкцн м1жклтшно1 речовини суглобового хряща (Т.М. Коп'ева, 1988), що ставить перед необхщпстю значно еерйозншю вщноситься до такоТ патологи, як асептичний синовп.

В противагу цьому змши шпбторного потенщалу не е такими однозначними, Якщо на початку розвитку артриту плыасть О] - 1П у синовп несенсибшзованих бичюв зросла в 3,9 рази (з 35,5+1,74 до 139,5+3,23 мкмоль/л, Р<0,001), то у сенсибшзованих - тшьки в 3,2 рази (до 113,19+3,18 мкмоль/л, Р<0,001). На 6-й день переб!гу артриту його юлыасть у сенсибшзованих тварин становила 127+3,18, а у несенсибшзованих -139,3+2,87 мкмоль/л (Р<0,01), тобто р1вень пдаищення СПА та аг1П у сенсибшзованих бичюв з артритами неадекватний, що свщчить про дисбаланс протешазно-шпбггорного потенщалу в синовп.

Цей стан посилювався зниженням вже на 2-й день хвороби 1 кшькоеп а2-М у синовп : з 1,6±0,03 г/л до 0,97±0,04 г/л /Р=0,001/ у контрольних, та до 0,56+0,04 /Р=0,001/ у дослщних бичив. I в подальшому кшыасть а2-М у синовп" залишасться на значно низькому р1вш : на 6-й день у контрол1 - 0,97+0,03 г/л та в дослда - 0,8+0,03 г/л /Р<0,001/, на 18-й день вщповщно - 0,82+0,02 та 0,88+0,04 г/л /Р<0,2/. Причому таке зменшення кшькоеп а2-М вщбуваеться нав1ть незважаючи на шдвищення загалыюТ кшькоеп бшка в синовп бшьш шж у 2 рази, що вказуе на всю глибину порушення шпбпорного потенщалу синов1ально'1 рщини при артритах.

Зменшення шпбггорного потенщалу в синовп при артрит1 в першу чергу слщ пов'язувати ¡з значним витрачанням шпб1тор]в у зв'язку з масованою протеолггичною реакщею.

Недостатшсть шпбггорноТ емкосп арПТ, яка характерна для тварин з сенсибшзованими артритами, можливо пояснити д1ею еластази нейтрофшв

та IX токсичних метаболтв кисню, яш вившьняються активованими лейкоцитами у вогнинц запалення ! блокують реактивний центр шпбггора (ЛЖ СаггеП е1а1., 1987;

Т.\¥. й а1., 1988). Крш того, при пощкодженш синовющтв

зменшуетьея IX здатшеть до синтезу а2-М.

Таким чином, при розвитку артриту вщбуваеться зменшення шпбггорного потенщалу синовп, особливо у сенсибшзованих бичюв, чим створюються умови для протеолгачноТ "агрееГГ у вщношенш до хряща та шших тканин суглоба.

3.2.4. Змши в систем! ф1бринол1зу при артритах.

3 розвитком артриту в синовн з'являеться фибриноген, його концентрация в перпп дт захворювання складала у сенсибшзованих тварин 4,15+0,36 г/л проти 2,22+0,13 г/л у несенсибшзованих (Р<0,001). Тобто у перших вш досягае р1вня ф1бриногену в плазм1 кров1 здорових тварин (4,33+0,16 г/л), що е свщченням значного пщвищення проникливосп синов1ально1 оболонки в умовах запалення.

В подальшому кшькюгь ф1бриногену в синовп поступово зменшуетьея, але 4 на 18-й день хвороби вона е досить великою - 1,55+0,11 у несенсибшзованих та 1,61+0,16 г/л у сенсибшзованих бичюв.

Актившсть ф16ринстабшзуючого фактора вщ початку захворювання до кшця поступово зростала у несенсибшзованих з 40+2,68 до 95,5+2,03%, а у сенсибшзованих - з 21,7+1,09 до 167,5+3,51% (Р<0,001), що ускладшое ел!мшащю ф1бринозного ексудату з порожнини травмованого суглоба. Актившсть АТ-Щ в синовй" при артрип коливаеться в межах 20+2,4 -24,1+2,7% при норм! 50+1,3% (Р<0,001). У зв'язку з невисокою антитромбшовою емюстю синовн бшыпа частина ф1бриногена, який просочуеться в порожнину суглоба, перетворюеться на ф1брип.

3 розвитком запалення суглоба в синовн починають функцновати вс1 компоненти ф1бринол1ТичноГ системи.

Вже в перци дш патолопчного процесу в синов1алънш рщиш рвко шдвшцуеться вмкт плазмшоген: у несенсибшзованих тварин до 44,6+0,79%, а у сенсибшзованих - до 49,4+1,69% (Р<0,02). Проте так1 змши вчпету плазмшогену слщ визначити неадекватними, бо наприклад р1вень його в синовп сенсибшзованих бичюв складав лише 57,7% вщ вм1сту в плаз\п кров1 здорових тварин, тощ. як ртвень в синовп його субстрату-фтбриногену, майже сягав кшькосп в плазм1 кров!.

В подальшому на 6-й день хвороби, р1вень плазмшогену при спонтанних артритах продовжував пщвищуватися до 49,5+0,5% (Р<0,001), а при сенсибшзованих навпаки вш знизився до 36,2+0,59% (Р<0,01).

На 18-й день дослщження вмкт плазмшогена в сшгов1У залишався досить високим, особливо у несенсибшзованих тварин - 33+0,42% при 23,5+0,27% (Р<0,001) у сенсибшзованих.

Тобто, иереб1г сенсибшзованих артрит! в вщбуваеться при зниженому р1вш в сииопп центрального фермента системи ф!бринол1зу-нлазмшогена.

Однак, поряд з шдвигценням у синовп концентрацн плазм'шогену р1зко зростае р1вень аг-антиплазмша. На 2-й день захворювання вш становить при спонтанних артритах 87,5+1,48% та 78,1+2,9% при сенсибшзаци, що складало вщпов!дно 102,9% та 91,9% р!'вня а2-АР в плазм! здорових бичюв.

Вщомо, що взаемод1Я а2-АР з ф1брином, призводить до менш чутливого ф1бринол1зу його згустюв плазмшом. (С.К1ий е! а1., 1979; К. Ксие е1 а1., 1978). Таким чином, високий р1веиь у синов!'! а2-АР при артрит-! створюе передумови до неефективност1 ф!бринол1зу.

Нав1ть п5д юнець захворювання (на 18-й день дослщження), р1вень а2-АР у синовп залишався досить високим:42+1,59% у несенсибшзованих та 49,5+0,45 у сенсибшзованих бичюв (Р<0,001).

Юльюсть тканевого активатора плазмшогену (1=РА) на 2-й день хвороби у бичюв з спонтанними артритами шдвищувалася до 2,99+0,15 Ш/мл (при норм! 2,3 1И/мл, Р<0,001), а у сенсибшзованих, навпаки, знижувалась до 1,8+0,02 Ш/мл (Р<0,001).

На 6-й день захворювання в синовп ЬРА знизився ! у несенсибшзованих бичюв - до 2,15+0,11 Ш/мл (Р<0,001). У сенсибшзовних тварин вш продовжував знижуватися до 1,66+0,04 Ш/мл. Лише на 18-й день дослщжень кшьюсть

^РА в синовп у тварин обох груп нормал!зуеться.

Недостаток» активн!сть ЬРА при артрит! ми пов'язусмо з пошкодженням клггин сишшально'! рщини, як! власне здатн! синтезувати цей компонент ф!бринол!тично1 системи. В умовах недостатньо'! юлькосп г-РА та значно"! аг-АР, останн!й досить швидко реагуе з плазм!ном та шактивуе його.

Таким чином, при асептичних артритах у велико'/ рогато"! худоби для ефективноУ санац!'! суглоба виникае необх!дн!сть у в!дновленн! протеУназно-шпб!торного баланса та у п!двищенн! ефективносп ф!брипол!зу.

3.3 Обгрунтування застосування тютриазолту при асептичних артритах у молодняка велико'1 рогато! худоби.

Базуючись на результатах власних дослщжень систем проттмзу та ф!бринол!зу в синовп, нами проведено обгрунтування застосування при асептичних аргритах у велико'! рогато'! худоби впчизняного препарату "т!отриазол!ну" (морфолшш - 3 - метил - 1,2,4 - тр)азол!н - 5 -тшацетат),

синтезованого на кафедр! фармацевтичноК xiMii Запор!зьського медушверситету (I.A. Мазур, С.Г. Книш, 1988).

На лабораториях та свшських тваринах було показано, що препарата групи тр!азолу (в^рутрицид, ¿мзауф, тютриазолш), мають виражеш притизапальн! та ¡муностимулююч1 властивосэт, здатш посилювати ф1бринол13 в орган!зм1 (В.Й. 1здепський та сшвавт., 1995).

3.3.1. КлЬичш даш та морфолопчний склад кровь

Вже теля двох ш'екцш тютриазолшу болючюгь, мшцева температура та флюктуащя хворого суглобу вщчутно зменшувалися, дещо покращувався загальний стан тварин. У контрольних же бичюв особливих змш не вдапчали.

На 4-5-й день л1кування у дослщних бичюв температура тша була в межах норми, набряк суглоба слабо виражений, вони опиралися майже Bcieio поверхнею тдошви, при пункцп дивертикулов отримували енновш злегка мутну, солом'яного кольору з ледь помггним червонуватим вщтшком. В цей перюд в кров1 дослщних бичюв почала зростати кшьюсть еритроципв та лейкоцита, у лейкограм! пщвищувалася питома вага молодих форм нейтрофшв, зменшувалася - л1мфоцит!В.

Натом1сть у тварин контрольно! групи в перюд 4-5-го дня л1кування cnocrepiranH кульгав!сть onipHoi кшшвки середнього ступеня. Температура пла була шдвищеною на 0,2-0,4°С, загальний стан дещо пригшчений, синов1альн1 вивороти добре виражеш. В кров! цих тварин продовжувала знижатися кшьк!сть еритроцита i гсмоглоб!ну та пам1тилась тендешця до шдвищення юлькосп лейкоцитов. Змши в лейкограм! схож! до таких у дослщних тварин.

Впродовж 6-8-го дшв лжування у бичюв дослщно!' групи загальний стан був задовшышй. Кульгав1сть виявлялася здебшьшого лише при pyci, суттево ущшьнювалися параартикулярш тканини. Диверкули слабофлкжтуюч!, без креп1тадй', синов!я ставала тягучою, без домшок.

3 9-го по 12-й день лжування у тварин дослщно!" групи реестрували клшчне видужання, суглоби були дещо тяжкорухомими, при Yx пункцп отримували здебшьшого прозору, шощ злегка солом'яного кольору тягучу сиждаальну рицину. В цей перюд у периферичшй кров! нормагазувалася кшыасть еритроципв та лейкоцита, проте р1вень гемоглоб1ну становив 92,2% вщ норми (Р<0,001). Лейкограма цих тварин близька до норми, однак питома вага в нш нейтрофшв та моноцит дещо вища, а Л1мфоциив - нижча.

Сутгеве покращення загального та мкцевого стану у тварин контрольно!" групи В1дм1чали здеб!льшого на 15-17-й день л!кування, а повне видужання - в пер!од з 18-го по 21-й дш.

Лейкограма контрольних бичюв близька до норми, проте у них юльюсть лейкоцита була пщвищена (11,4+1,7х109/л проти 8,9±0,9х109/л в

16

норм}, Р<0,05), а кшькють гемоглоб1ну становила лише 87,5% вщ норми (РОДИ).

Таким чином, внутрганьосуглобов1 ш'екцп 2,5%-ного розчину тютриазолшу на 0,5%-ному розчмш метилцелюлози (пролонгуе дцо препарату) з додаванням л1вомщетину надають виражений протизапалъний ефект, 1 в нор1внятп з традицшними засобами е значно ефективншим методом Л1кування асептичних артритов, що проявляеться у скороченш термину Л1кування на 9-11 дш'в.

33.2 Протешазно-шпбггорний потеицщл синовиально? ришт.

Встаяовлено, що СПЛ синовиально? рщини у бичюв з артритами до Л1кування становила 465,4+21,44 нмоль/л.с. при норм! 111,6+2,15 нмоль/л.с., \ залишалася на 4-й день лкувального перюду у контрольних тварин, фактично на попередньому р1вш - 466,3+66,71 (Р0,05), тод! як при застосуванга тютриазолпту вона зменшувалася в 1,9 рази (до 239,2+1,56 нмоль/л.с., Р<0,001).

Тобто, внутр1пшьосуглобов1 ш'екцп тютриазолшу стримують проте'шазну агреспо у внутрзшньому середовипц суглоба, що вказуе на його протизапальну дно.

Пщ кшець хвороби СПА синов!ально1 рщини поступово зменшуеться I становить 217,7+1,85 нмоль/л.с. у дослщних тварин та 274,1+3,7 нмоль/л.с. (Р<0,001) у контрольних.

На початку лшування в обох трупах шдвищуеться юлыастъ арШ з 113,19+3,18 до 124,7+ 4,63 мкмоль/л в дослщнш та до 127+3,52 мкмоль/л (Р<0,5) у контрольнш. Однак, СПА в цей перюд у дослщних тварин була значно нижчою. Тобто тштриазодш усувае протешазно-шпб1торний дисбаланс у синовп, чим зменшуе негативну Д!Ю протешаз на тканини суглоба. В поашдуючому вщбуваеться поступова нормашзашя кшькосто арГП у синовп, яка бшьш динам1чна у дослщшх бичк'ш.

Ще бшьш позитивною була дииам1ка а2-М, китьмсть якого в синов11 дослщних бичюв вже на початку л1кування склала 2,01+0,04 г/л, що в 2,5 рази бьтыне шж у контрольних (Р0,001).

В перюд одужання у тварин дослщноТ групи р1вень а2-М - 1,53+0,06 г/л, то;и як у контрольних - в 1,8 рази нижчий - 0,88+0,04 г/л (РОДИ ).

Пщвищення концентрацп а2-М у внутр1шньому середовипц суглоба пщ впливом тютриазолша свщчить про посилення його синтезу тканевими макрофагами, що в шлому сприяе вщновленню регулюючого впливу цього шпбггора в саногенезк

Одшсю з причин зменшення шпбггорного потенщалу при запаленш може бути накопичення продукт) в перекисного окисления лшдав, зокрема

малонового д^альдепду (МДА). 3 розвитком артриту илыасть його в синовп зростае в 2,5 рази - до 3,4+0,08 мкмоль/л (при норм! 1,36+0,09, Р<0,001).

На 4-й день лжуванкя при застосуванш тютриазол^ну ревень МДА в синовп р^зко зменшуеться до 0,65+0,04 мкмоль/л (Р<0,05), тод! як при традищйному Л1куванн1 вш залишався високим (3,51+0,09 мкмоль/л).

Пщ кгаець хвороби илыасть МДА у синовп дослщних тварин фактично не вщр5знялася в!д р1вня штактних суглоб1в - 1,19+0,09 проти 1,36+0,09 мкмоль/л (Р<0,2). У тварин контрольно! групи вона залишалася досить високою - 2,49+0,04 мкмоль/л., що перевищувало показник здорових тварин в 1,8 рази (Р<0,001).

Таким чином, при застосуванш тютриазолшу розвиваеться виражений протизалальний та антиоксидактний ефект, що сприяе шдновленню протеТназно-шпб!торного балансу синов1ально'1 рщини.

33.3 Стан ф|бринолиу в синовн.

В першу чергу тут слщ звернути увагу на динамику основного субстрата розглядувано! системи - ф1бриноген. Так, через чотири дш вщ початку л1кування його кшьюсть в синовп зменшуеться з 4,15+0,36 г/л до 1,49+0,07 г/л (Р<0,001) у тварин дослщноУ групи 1 лише до 2,58+0,12 г/л (Р<0,001) у бичюв контрольно! групи. Поряд з цим надзвичайно зростала актившсть ф1бринстабшзуючого фактора з 21,7±1,09%, вщповдаю до 119,5+3,83% та 63±5,92% (Р<0,001).

В перюд одужання юлькють ф1бриногеяв синови дослщних тварин невелика - 0,22+0,49 г/л, що в 7,3 рази менше за його ршень в синовп контрольних бичк1В (1,61+0,16 г/л, Р<0,001).

Отже л1'кувальна ефектившсть тютриазолшу в певнш пов'язана з активною ел1мншцею ф!бриногену та його продукта ¡з порожнини пошкодженого суглоба.

Подальший розгляд отриманих результата дозволяе виявити мехашзм ефектииноеп саногенезу. Зокрема, у тварин доел дао! групи значно иггенсившше зменшувався р1вень плазмшогену, що переважно пов'язано з перетворенням його в актнвну форму-плазмш та витрачанням у процеа ф1бринол!зу. Якщо його р'шень на 4-й день застосування тютриазол1ну знизився з 49,4+1,69% до 30,4+0,31% (Р<0,001), то при традицшному л1куванш вш був вгацим 36,2+0,59% (Р<0,01). В подальшому ця р^зниця в 1,2 рази збшьшувалася до 2,3 раз (Р<0,01).

Основний мехашзм на якому грунтуеться лкувальна ефектившсть тютриазолшу випливае з динамки тканевого активатора плазмшогена.

На початку Л1кування ревень ЬРА в дослщшй груш зростае з 1,8+0,02 1И/мл до 4,05+0,12 Ш/мл (Р<0,01), тсот як у контрольнш [рут вш зменшуеться до 1,66+0,04 (Р<0,01).

В перюд одужання кшьюсть 1-РА тдвищуеться 1 в контролыий груш до р1вня здорових тварин - 2,3±0,02 Ш/мл. В дослщшй же груш р1вень 1-РА дещо знижуеться, проте залишаетъся досить високим - 3,25+0,15 Шмл.

Таким чином, завдяки комплексу проведених дослщжень, можна зробити висновок, що лщувальна ефектившсть внутрипньосуглобових ш'екцш тютриазолшу при асептичних артритах обумовлена його здатшспо шдвищувати юльюстъ 1-РА в синови, що забезпечуе ф1бринол1тичний саногенез пошкодженого суглоба.

висновки

1. Вивчена протеолтгчна система синов1альноГ р!дини у молодняка велико!' худоби. Вона представлена трипсинопод1бними ферментами, актившсть яких регулюеться агшпбггором протешаз та а2-макроглобул!ном, при переважаючш рол1 останнього.

2. Сумарна протеолггична актившсть у еинов1альнш рицин велико! рогато! худоби змшюеться з вком тварин, у новонароджених вона сягае 471,1+4,64 нмоль/л.с. (ироти 503,5+6,32 у плазм! кров1), а у вщ! 18-22 мюяц! вщповщно 122,8+2,61 687,1+2,61 нмоль/л.с.

3. Концентрация агшпбпора протешаз у синови новонароджених телят дор1внюе 15,2+1,94 мкмоль/л проти 65,8+0,42 у плазм! кров1, тод! як у старших вжових трупах його юлыасть зростае 1 в 18-22 мюящ стввщношення його вмкту в синов]'! \ плазм! кров! становить 1:1,8.

4. Р!вень а2-макроглобулша в синов!альн!й радию ! плазм! кров! здорових тварин майже однаковий, тод1 як питома вага його у загальнш кшькоеп б!лка синов!ально! рщини складае, в залежност! вщ в1ку 6,7-15,8%, проти 2,7-3,7% в плазм1 кровь

5. Встановлено, що ф!брино:итичт властивост! синовшьно! рщини у молодняка велико! рогато! худоби обумовлеш тканевим активатором плазмшогену, р!вень якого складае 1,6-2,6 1И/мл,! фактично не в!др!зняеться вщ плазменного (1,8-2,71И/мл).

6. 3 розвитком асептичного артриту в синовн збшьшуеться сумарна протеолггична актившсть: при спонтанних - у 3,3, а при експериментальних -у 4,2 рази. Кшьюсть агшпбггора протешаз зростае вщповщно у 3,9 ! 3,2 рази, а а2-макроглобулша зменшуеться в 1,6! 2,9 рази.

7. Запалення у суглоб! супроводжуеться ноявога в синови ф!бриногену, його кшьюсть при спонтанних артритах складае 2,22+0,13 г/л, а при сенсибшзованих - 4,15+ 0,36 г/л, недостатньою актившстю тканевого активатора плазмшогена та високим р!внем а2-антиплазм!ну.

8. Застосування внутр!шньосуглобових ш'екщй тютриазолшу при артритах у бичюв сприяе зниженто р!вня малонового д!альдег!ду в синови в 5,2 раза, що забезпечуе протизапальний ефект.

9. ГИд впливом тютриазолшу в синовп уражених суглоб!в зростае кшыасть а2-макроглобулша (з 0,56+0,04 до 2,01+0,04 г/л), та тканевого активатора плазмшогена (з 1,8+0,02 до 4,05+0,12 Ш/мл), завдяки чому усуваеться протешазно-1нпбиорний дисбаланс, посилюеться ф1брин<шз та ешмшацш фибрину.

10. Лпсувальна ефектившсть тютриазолшу обумовлена вщновленням протешазно-шпбкорного балансу та посиленням ф1бринол1тично\" активности сишдаально! рщини. Це сприяе скроченню термшу л^кувагшя на 9-11 дшв у nopiwiHHHi з традицпшим методом.

ПРОПОЗИЦН ВИРОБНИЦТВУ

Для л1кування гострих асептичних аргрипв у молодняка велико/ рогато! худоби рекомендуемо застосовувати внутр1шньосуглобов1 ш'екцп по 10-15 мл 2,5%-ного тютриазолшу на 0,5%-ному розчиш метилцелюлози трич! з штервалом 48 годин.

Список po6iT, опублжованих за темою дисерташ!

1. Рубленко C.B. Змши кшькосп ф1бриногену та протешазно-шпбггорного потенциалу у синов1альнш рщиш при розвитку асептичних артрита у велико! рогато) худоби II Нешфекшйна патолопя тварин I Матер1али наук.-практ. конф. (Bina Церква, 7-8 червня 1995 р.) - Bina Церква, 1995.-с. 180-181.

2. 1здепський В.Й., Рубленко М.В., Рубленко C.B. Стан деяких компонента системи протеол1зу в Kpoei та синов1альшй рщиш у велико! рогато! худоби // Наукове забезпечення агропромислового комплексу Украши в сучасних умовах / Матер, наук.-практ. конф., присв'яч. 75-р1ччю Бшоцеривського держ. с.-г. ¡н-ту. (Бша Церква, трав. 1995 р.) - Бша Церква, 1995.-с. 68.

3. Рубленко C.B. Метод лпсування артрипв у велико! рогато! худоби за допомогою тютриазолшу // Bîchhk Бшоцерюв. держ. аграр. ушвер. / Зб^рник наук, праць. - Bina Церква, 1996. - Вип. 1. -с. 33-35.

4. Рубленко C.B. Стан систем протеолгзу та фШришшзу в сииов1альнш pi дин i велико! рогато! худоби в онтогенез! // Bîchhk держ. аграр. ушвер. / Зб1рник наук, праць. - Бша Церква, 1996. - Вип. 1., ст. 35-37.

АННОТАЦИЯ

Рублепко C.B.

Состояние протеолитической и фибринолитической систем в синовиальной жидкости молодняка крупного рогатого скота в норме и при асептических артритах.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.05 - ветеринарная хирургия.

Национальный аграрный университет. Киев, 1997.

Значительную роль в поддержании постоянства внутренней среды сустава играют а2-макроглобулин и тканевой активатор плазмоген!" Развитие асептических артритов сопровождается появлением в синовиальной жидкости фибриногена, нарушением протеиназно-ингибито^ного баланса и угнетением активности тканевого активатора плазминоген. Использование внутрисуставных иньекций тиотриазолина с пролонгатором, воздействуя на патогенетические звенья заболевания позволяет сократить сроки лечения на 9-11 дней.

The Condition of Proteolytic and Fibrinolytic Systems in Bovine Sinovial Fluid During Normal Status and During Aseptic Arthritis.

Rublenko S.V.

Synopsis of the thesis for the degree of Candidate of Veterinary Sciences (Specialty Number 16.00.05), Veterinary Medicine, National Agrarian University, Kiev, 1997.

Two substances, a2-macroglobulin and the tissue activator of plasminogen, play an important part in maintaining the constancy of the internal environment of joins.

Developmen of aseptic arthritis is accompanied by the appearance of fibrinogen in sinovial fluid, disruption of the protein inhibitor balance and respression of activity of the tissue activator of plasminogen. Using an intrajoint injection of tiotriazolin with a prolongator allows reduction of the time of treatmen to 9-11 days by acting on the pathogenesis of this disease.

K.noMOBi cJiOBa: chhobui, apTpm, npoTeojii3, (jnSpHHOjm, TienpHa30jiiH.