Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.02) на тему:Пошкоджуючi фактори i адаптацiйно-компенсаторнi реакцii в органiзмi великоi рогатоi худоби при експериментальному отруеннi нiтратами i сечовиною

РГ6 00

-1 :г-п

Мшктгсрство альського господарства \ продуктов УкраТни Украшський державний аграриий ушверсигет

На правах рукопису

МАЗУРКЕВИЧ Анатолий Йосипович

пошкоджуюч1 фа1стори i адаптащйно-компенсаторы! реакци

в орган13м1 велико) рогато'/худ оби

при експериМЕНТАЛЬНОМУ отрусиш н ггр ата ми i сеч о в и н 010

Спецшльшсть: 16.00.02 - патолопя, онколопя 1 морфолопя тварин

Автореферат диссертацп на здобуття вчеиого ступеия доктора ветеринармих каук

К и Ув - 1993

Робота в»кона на на кафедр; фармаколопУ I патофа'згалогп Украшського державного аграрного университету.

Иауков1 консультанта:

- доктор астсринарних наук, Засл. Д1яч науки Татарстану, Почесний член М1жнародного товариства патоф^зюлопв, профессор Крилова Н.О.;

- доктор ветеринарних наук, член-кореспондснт УААН. профссор Хмсльницький Г.О.

Оф!ц1йн:. опоненти:

Доктор ветеринарних наук, професор Лютинський СЛ.

Доктор ветеринарних наук, професор Савойський А.Г.

Доктор бюлопчних наук, професор Курський М.Д.

Прошдна орган1зац,1я: Бьлоцсрювський альскогосподар-ський шетитут

Захпст дисертаци вибудеться" /5 " и 1993 р.

о 14 год. в УкраУмському державному аграрному ушверситеч! на засшанш спсикинзованоТ ради Д 120.71.03 за адрссою: 252041 м.Кшв-41, зул.Потсхша,16, уч.корп. 12, ауд.412

Запрошусмо взяти участь е обговоренш диссерта1щ при а захисп або переслати Ваш вщгук на автореферат за адресою: 252041 м.КиТв-41, зул. Геро'т Оборони,15, УДАУ, сектор захи-сту дисертацш

3 дисерташею можна ознайомитись в б1блютец1 Украшського держат/ого аграрного ужсерситету

Автореферат роз!сланий " 199

Вчений секретар спецюл1зованоТ ради,

професор

Бортшчук В.А.

загальна характеристика роботи

Актуальн1сть теми. Tocrpi i хрошчш отруення тварин сечо-внною i штратами наносить велши економ1чш збитки народному господарству не тшьки за рахунок загигпбел1 i вимушсиого забою тварин, але i за рахунок зниження продуктивность KpiM того, при хрошчних штратних отруеннях молочноУ худоби один ¡з пром!жних продукив редукцн штратш нггрозамш, що мае канцерогенн! властивосп, видъляется з молоком, що становить вже с серйозну сощальну i мсдичну проблему.

Питания токсикологи штрат1в i продуктов Vx перетворення в оргашзм1 тварин розроблялись на УкраУж i за и межами в pi3ni часи С.В.Баженов та in.(1968), В.Ф.Вракнн та ж.(1971),

A.П.Дискаленко та ш.(1972), Н.В.Волкопа, Э.Ф. Дсргачов (1974), ЯЛ.Ажипата in.(1975), Д.М.Вовк <1976), Д.Д. Полоз та ¡н. (1979), 3.П.Скородииський (1979), Г.О.Хмельницький (1980), В.К.Меныин (1982), М.Ф.Панько (1987), В.М.Слепчен-ко (1988), 1.Г.Пушн та ш. (1989), М.П.Буряков та in.(1990), О.А.Малшш, В.В.Волощенко (1990), Д.Ф.Гуфрш (1990),

B.Б.Духн'щький (1991). А.Бокор (1991), Гарнер (1962), Школов(1973),Kuhnerl (1967), Liebenow (1971), Hoenrike u.a.(1974), Ishisami, Kazuvnki(1976), Peilegrini ei a!.(1977), Mc Ilwein, Schipper (1982), Weinbuch u.a.(1976), Takahushi (19S3) та ih.

Токсичшсть сечовини для жуйних тварин вивчали B.O.TixoK (1966), Г.О.Хмельницький (1968), В.Д.Степашок (1971), А.Й.Мазуркевич (1972), П.П.Солдатенков, Ю.Ф.Кондратьев (1976), В.А. Лочкарьов (1981), Д.Я.Луцьхий (1982). Dinning et al.(1948), Lewis (1957), Rummler u.a.(1962)} Holzschuh, Wetcrau (1965), Sutiak et al.(1981) та in.

Разом з тим недостатньо, на наш погляд, доапджст ме-xani3Mis впливу вказаних сполук на оргажзм тварин, i перш за все велико! рогатоУ худоби, на органному, тканинному, клтшному i субклтшному ршнях; BicyrHi вшомосп про гормо-нальний статус тварин при отруспн'лх штратами, про роль мжросомальногоапарату вусуненш надлишку штрип'вта ¡нших сполук, що поступають в клггину при отруснн1.

Мета i завдамня досл!д;кень:

1. Розкриття законокирностей взасмодй' штра^в i сечовини в мал их i великих кыькостях з оргашзмом в умовах гострого i хрокичного експериментального отруенния.

2. OuiHKa учасп окремих оргашв i тканин оргашзму в роз-виткузахисно-компенсаторних реакцш, якЧ проявляються в ме-таболпших, функцюнальних i структурних змшах.

3. Розробка науково обгрунтованих метод1в 1 засоб!в профилактики отруень «¡гратами.

Поставлена мета доспгалась виконанням ряду завдань, як:

- разробка комплексного пщходу в вивченш обмту речовин з внкористанням метод ¡в аппостоми 1 бюпей", що дають можли теть вивчати обмш речовин М1>к кров'ю 1' тканинами по р1зниц; показштв мЬк притжаючою 1 вщтжаючою в!д органу кров"ю, а також по р1вшо випов^них показшшв в гомогенатах тканин (печшки); додатковими методами дослщження обмшу речовин слугупали методи перфузп ¡зольованих оргашв i методи шкубацн гомогенат1в р1зпих тканин;

- моделювання гострих ! хрошчних отруеш» штратами 1 сс-човиною з викорстанням р1зних доз цих сполук 1 частоти Ух уведення.

Наукова нопизна роботи. Вперше для дослщження обмшу речовин в оргашзм! велико')' рогато': худоби при отруенш нитратами и штритами був використаний комплексний п'щхщ, що включае в себе одночасне отриманнл проб кров! з яремноУ, анпостомованих ворпноТ 1 задньоУ порожнинноУ нем.', сонно!" ар-тср1з, а також вм!стимого рубця через фктулу 1 бюптату печшки з допомого ю бюпен.

Одержан! нов! даш, що стосуються розподиу в оргашзм! штрат!в 1 штрит1в ! характер! обминУх мЬкд кров"ю 1 органами в ф1зюлопчному стан!! в умовах надходження цих сполук азоту в оргашзм в шдвишених к!лькостях та '!х метабшнзащУ. Припу-скаеться, що а умовах нитратного токсикозу посилюються пронеси взасмоперетворення н!трат!в в ам!ак, ! навпаки, з утворенням малотоксичних пром!жних сполук.

Методом перфузп ¡зольованоУ печшки одержан! прям! дока-зи учасп дього органу в знешкодженш надлишку н!трат!в I н!трит!в, що надходять до не'/ з кроа"ю ворггноУ вени, а також роль печшки, легень! ссрця в регуляцн р!вня вказаних речовин в кров|' в оптнмалъиих умовах.

Методом шкубацн гомогешглв р!зних тканин встановлено, що знешкодження штрат!в ! штрилв в анаеробних умовах вщбувастьсянайбшьш швидко в тканинах серця 1 легень, в той час як в гомогенатах печшки швидюсть знешкодження цих сполук однакова в аеробних ! в анаеробних умовах.

Доказано, що метгемоглобшоутворення максимально протжас в кашлярах ст!нки травного апарату ! являеться не тйльки наслщком впливу нггртпв на гемоглобш, а I м!рою захи-сту тканин вад надлишку штриту, який являеться катал1затором утворення активних форм кисню як наслщок, накопичення в тканинах пдроперекиав.

3 допомогою методу ЕПР вперше було встановлсно активну участь мжросомального апарату к л ¡тин печшки велико? рогагоУ худоби в знешкоджент штрит1в, роль перекисного окисления в розвитку патолопчних явищ при отруснш твари...

Вивчена актившсть найбшьш важливих гормонш в кров1 велико? рогато? худоби в норм! 1 при отруешшх штратами 1 в зв'язку з дим функцошальний стан ряду оргашв 1 систем.

Одержан! ков1 даш, що стосуються порушень електрон-номжроскотчно? будови гепатоттв в умовах хрошчного от-руення штратами.

Разроблеш нов! ефективш штритопротектори, механизм Л)У яких розкритий внасл!док анал!зу результат власних дослщжекь, а також анализу даних Л1тератури.

Теоретична значим1сть I практична цштсть результат!« досл1джень. Одержан! результата дали можлигнеть виявити характер захисно-компенсаторних реакцш оргашзму на р1зних його р!внях у вщпошдь на пошкоджуючу дао високих одноразо-вих доз штрат|'в ! ссчовини, а також при тривалому примшенш н!тр;тв. Встановлсний характер розпо;илу штрат1в { ттритт в органах 1 тканинах, ступшь у^ст\ окремих оргашв 1 тканин, а також бюх1м|'чних структур в зв"изувашп 1 перстпорешп цих сполук в р!ЗН1 пер!оди развитку отруення. В1дм!чено суттсве порушення активносп мсталовм1'снихфермсятн та ¡нших б!лкш 1 функц'юналышй стан пдроксилюючоУ скстсми клггин перинки, актив1зацш перекисного окисления лш1зш, а також порушення гормонального статусу в умовах гострого 1 хрошчного отруення »¡тратами. При хрошчних отруеннях штратами поряд з добре вираженими явишами компенсацн проявляются суттсс1 ульт-1-раструктурт порушення в гепатоцитах.

Встаповлено, шо при гострих отруеннях велико! рогато? худоби штратами 1 сечовиною на ртш цЫсного оргашзму розеи-ваются неспециф1чш захисно-компснсаторт реакцГ1', характерш для з;йьногоадаптацшного синдрому в стадпотриво-ги.

Отримаш нов! даш про взасмодно н ¡тратт з оргашзмом тва-рин дали можлшисть розробити нов1 кормов1 добавки 1 способи зниження р1вня штратж 1 штритт в крош' пеликоУ рогатоУ худоби, заявлен! на предмет винаходу^ни використаш також для роз-робки рекомендацш МСХ УкраУни, Агррпрому СРСР ! Де-ржкомкн РМ СРСР по профыактиць д^агностлц! 1 л1куванню отрусньальськогоподарських тварин цими сполуками.

Основш положения дисертацшноГ роботи, що виносяться на захист. . ' ■

1. Особливосп розподшу штрат1в \ штри-пв в opгaнiзмi 1 роль р1зних тканин в метабол1заци дих сполук.

2. Юишко-бюх1М1чш \ деяю улътраструктурш порушення в оргашзм1 велико!' рогатоУ худоби при отруеннях штратами ! сс-човиною (дан! дослщжень з використанням анпостоми I бюпсп).

3. Обгрунтування використання з метою профилактики штратних отруень деяких препарат1в, що виявляють штритопротективну д!ю в оргашзм1 великоУ рогато! худоби.

Апробац1Я роботи. Материал и диссртацшноУ роботи до-повщались 1 були схвалеш на Установчому з"1зд1 М1жнародного товариства патос[пзюлопв (Москва, 1991), на 3 ] 4 Всесоюзному з"1зд1 патоф1зюлопв СРСР <Тбинс1,1982; Кишинев, 1989), на ^ 6 Украшському б1ох1м1чному з'Чздах (1.-Франк1вськ, 1987; Кшв,1992), на 4 Всесоюзному симпозиум! "Бюх1м1я тварин I Продовольча Програма"(КиУв,1989),на Всесоюзнш конфе-ренцп, присвяченш 100-р1ччю Казанского дсржиетн ¡статуту (1974); Всесоюзнш конференци "Екологнчш проблем и фармакологи 1 токсикологи (Казань, 1990); Межреспубликански конференци з проблем токсикологи (Кишишв,1987), на 4 1 5 Свердловскш обласшй конференци молодих вчених (1972,1973), на конференци викладач1в УСГА (1975-1992), на М1жреспубл1канськш конференци "Проблеми азотистого мета-бол1зму" (Волгогоград,1990); на М1жреспубл1канск1Й конференци "Проблема }птратш в ветеринарп"' (Кшв,1990); на республ1канск1Й конференци " Досягнення в тваринництв11 вете-ринарп (Бша Церква,1990).

Впровадження результат дослщжень. При виконанш ди-сертацшноУ роботи розроблено 1 запропоновано пристосування для бюпеи печшки у велико! рогатоУ худоби (заявка на винахщ N4932388/15(021334) в!д 11 березня 1991 р., позитивно р|шення вщ 19 листопада 1991 р.), транспортний зааб для перевозки тзарин (А.Сл^т 1648818 от 15.01.9! г.); споаб профшактики отруень тварин штратами (заявка на патент N 4925271 /15(029056) ва 04.04.1991 р., позитивне ршення .13 С1чня 1992 р.). '

Матер1али дисертацшноУ роботи використаш при розробщ м1роприсмств по профшактищ, д1агностищ 1 лжуванню отуень тварин карбамщом 1 штратами, як! частково викладеш в "Реко-мендащях..." Мнпстерства сУльського господарства УРСР (1977) 1 в "Методических указаниях..." Держагропрому СРСР (1986), ДержкомкаУ РМ СРСР (1991), а також при написанш учбового поабника "Практикум по патологической физиологии сельско-

хозяйственных животных" (автор: А.Й.Мазуркевнч./ - вид.-во "Вища школа,КиУв,1991) i учбового вщеофьпьму "Методы патофизиологических исследований (автор А.Й.Мазуркевнч, КиТв, 1990), що використовуються в наичальному процеа.

Публ1кац!я результат!» досл'щжень. Основш положения ди-сертац1Йно'1 po6oTi викладеш в 41 опублжованш роботь

Структура i об"ем диеретацп. Дисертац1я викладена на 327 сторонках машинописного тексту, складаеться з вступу, огляду л1тератури, власних дослщжень, обговорення результате дослщжень, висновк1в, пропозицш для виробництва i додатюв. Робота вшщуе 44 таблицу 49 малюнк1в, граф! Kin чн фотографа«. Список лггератури в ключе 5Э7штчизняних та заруб1жних дже-рел.

власн1 досл1дження 1.Материал та методи дослЬджень.

Дослщи проведен! в перюд з 1968 по 1991 роки на кафедр! фармакологи i патоф13юлога, в клЫках факультету встсринар-Ho'i медицин», в умовах дослиноТ станца м"ясного скотарства УДАУ, ряда господарств КшвскоУ область Доел ¡д и по модслю-ванню отруень проводили в стшловий пер]'од, коли твари ни ут-рамувались на зимових ращонах.

Вм1ст niTpaiiB в кормах коливався в межах 0,35-0,5% N03 на суху речовнну рацюну, шо враховувалось нами при визна-ченн) дози ттратж, як1 ми вводили з кормами в дгп досл!д!в.

Експерименти з моделюванням гострих отруень проведен! на 18 бугайцях, з них на 6 бугайцях виконано 2 ccpii дослав п^ вивченню гострого отруення ссчовиною i на 12 бугайцях - 4 ccpii дослЫв по вивченню гострих отруень штратами.

focrpi дослии моделювались також на 40 бишх щурах, 10 морських свинках, 20 кроликах i 60 жабах. KpiM того, виконано 3 ccpii" доели in на ¡зольованш печшц! крол!в. а також 6 ссрш доел ¡.lib з ¡нкубац!сю in vitro вм!стимого рубця i гомогеттв печжки, ¡нших оргаш'в i тканин.

Дослии по моделюванню хротчних експериментальних отруень н!тратами проведен! на 14 д!йних коровах 3-4 лактащУ, яким згодовували штрати на протяз! 14 Mic., а також в 3 сериях досл!д!в на 24 бугайцях i телйчках, як! отримували штрати з кормом на протяз1 90 Д1нв. ,

Проведений також клннчнин огляд 94 гол. великоУ рогатоУ худоби з огруеннями штратами i сечовиною в умовах господарств КиУвськоУ та КлровоградськоУ областей.

-8В 4 сер1ях дослав були досл1джеш антидоти ш'тритопротектнвноУ дп при гострих I .хрошчних отруеннях пиратами.

В загал ьному обсяз1 проаиал1зовано лабораторними методами 475 проб рубцьовоТ рщини, 750 проб кров! вор1тноУ пени, сонноУ артсрп, задньоУ порожнистоУ 1 яремноУ вен, 90 проб бюптату печшки, а та кож 50 проб шших оргашв 1 тканин. Кр1м того, 28 проб печшки було шддано ыптловп; та електроншй м1кроскошУ, 68 проб плазми кров1 - радю1мунному анал1зу; 80 проб кровц 24 пробл бюптату печшки, 10 проб молочного жиру дослщжено з внкористанням свггловоУ спсктроскопи 1 методом ЕПР.

Всього проведено 1680 анал!31в при вивченш отруення сечо-внною i 2010 андл1з1в при вивченш нггратних отруеш,. Частина матср1ал1в, одержаних нами при проведенш експсримитв в перюд з 1968 по 1971 рр. при дослщженш обмшу речовин 1 функцп печшки велико! рогато! худоби при гострому експери-ментальному отруенш сечовиною (карбамидом), лягла в основу диссертацшноУ роботи на здобуття ступеню кандидата ветери-нарних наук, яка успшшо захищена в 1972 роц).

Гостр1 експерпмснти проводили на специально подготовлен их бугайцях чорно-рябоУ породи ¡и ком 6-10 мюяц1в. 1м попередньо оперативним шляхом накладали фктулу на до-рсалышй м1шок рубця по загальноприйнятш методши, а також канкш на сонну артерио (Степанюк В.Д.,1973) 1 ворпну вену (Мазуркевич А.Й.,1973). В 6 бугайщв восташнх сер1ях дослав, кр1м того, накладали канюл11 на задню порожнисту вену (Мазуркевич А.Й., 1991). Операцп по накладанню фктул 1 канюль проводили в два етани з пром1жком м1ж ними 14 днш. Операщю по накладанню канкш на задню порожнисту вену проводили одночасно з накладанням канюл]' на вор]'тну вену. Умови проведения вказаноУ операци 1 обробки матер1алу т1 ж сам». Пфсл^ закшчения гпеляоперацшного (14 дшв) 1 шдгоговчого (14 чи 30 днш) перюд!в тварин зикористовували в дослщах.

Моделювання гострих отруень «¡тратами проводили в Одержат кои» даш, що стосуютьсп роз под ¡л у в оргатзшДень експерименту на бугайцях з анпостомованими сонною артер1сю, вор!тною 1 задньою порожнистою венами 1 з фктулою рубця, яким вводили безпосередньо в рубець сум!ш штрату натрш 1 штрату кал1ю (А.Й.Мазуркевич,1991).

М)ж уведенном штралв 1 повторним взягтям проб рубцьовоУ рщини, кров1 та шших матер1ал1в для лабораторних анал1з1в проводили нагляд за розвитком ознак отруення, а також

ресстрацио основних об"ективних показшшв: тсмпсратури, пульсу, дихання.

Проби рубцьовоУ рщпни, кров ¡з сонно'! артсрп, вор'тюУ, задньоУ порожнистоУ 1 яремноУ вен, отримували вранщ до годп)Л1 1 через 4 години теля уведення штра^в, на висот! прояву кышчних ознак отрусння.

При необхщност] вщбирали проби печ:пкп методом бюпаУ (С.В.Баженов, А.Й.Мазуркевнч,1970), яку проводили 1 раз в мюяць. 3 шею метою нами запропоновано пристосування для б!опса печшки (А.Й. Мазуркевич, 1991), яке ведлзнясться в;д аналопв тим, що дозволяс уникати лишньоТ травматизацн тканин печшки в процеа бюпсп.

Стан обмшу речовин 1 участь в ньому окрсмих оргашв 1 тканин визначали по р1знищ показниюв кровь що пртчкас до даного органу, 1 вщтжаючоУ вщ нього. Так, стан обману речовин впсчшщ визначали по ршшцд показниюв кровь що прип'касдо неУ (ПК) (80% кров1 вортгоУ вени I 20% артершльноУ кров!, (АсЫ, ЕЬпо1ег,1956) та в1дт1каючоУ кров1 (кров сониоУ артерп-СА), а також по вивченшо динамки бюх1м1чних 1 пстох1м1чних (пстоморфолопчних) показшшв в бюптат! печшки.

Обмш речовин М1Ж кров"км тканинами голови визначали по р1зниш показшшв в кров1 сонноТ артер1У (СА) I яремноУ пени (ЯВ>; М1Ж кров"ю та спнкою щлунково-кишкояого тракту - по р!зииш м!ж показниками кров1 СА I кров1 ВВ, а також по ршню виповиних показшшв вм!стимого рубця (РР). По р'.зниш М1Ж показниками кро/н задньоУ порожнистоУ (ЗПВ) I яремноУ вен. з одшсУ сторони, ! кроеи сонноУ артерП', з другоУ сторон», з враху-ванням р1вня Ух в крош вортюУ вени визначали участь серцевоу легененого апарату (СЛА) в обмин речовин, а А-В-р^зниця мок сонною артср1сю 1 задньою порожнистою веною пказувала на стан цього обмшу в каудальшй частши т1ла. Позитвна А-В р1зниця свичить про витягування метаболтв з притшпочоУ до органу крогн, в!д"смна - на видачу Ух в в!дт1каючу кров.

Досиди зперфузккшольованоУ печшки проводили з метою «становлении рол! печенки в обминштрат1в I штрипв в продовж -першоУ години отрусння. 3 шею метою штактних кроли^в забивали декаштащею 1 внимали печшку, яку пщ'еднували до сис-теми штучного кровооб1гу, заповненоУ кров"ю. В процес1 перфуз1У кров збагачувалась киснем I тд1гр!валась в ультратермостат! до температуря 38°С. Швидюсть проходження кров1 через печшку, встановлену на апарат! штучного кровооб1гу (АШК), контролювали також по змии маси органу. Часперфузп 60 хв. Проби кров1 для анал1зу вщбирайи через 1; 15; 30; 45 и 60 хв. пгсля добавки в перфузуючу кров розчину штриту натрпо.

К1дыасть добавленого штриту натрпо забезпечувала вихщну концентрацию штрит-юну в перфузуючш кров!, що пршткала до печшки, 5,1-5,3 мг/л. ''

Дослщи з шкубацшю гомогенатт тканин проводили з метою внвчсння штенсивносп псретворсння штрат1в 1 штрит1в в гомогенатлх р1зиих тканин вщ забитих декаштац)сю бьтих щурт. Для одержання гомогенаэтв кусочки кожного органу (печшки, легень, серця, нирок 1 м!жреберних м"я31в) гомо-гешзували в скляному гомогенизатор!. Буфер добавляли з розра-хунку 9 частин буферу на 1 части н у р с и роУ тканин и. 1нкубували проба шел я додавання в дослщш зразки 14,6 мкмоль №N0 в умовах вшьного доступу кисню з навколишнього середовшца (аеробш умови) 1 ш'д вазелиновим маслом (анаеробш умови). Для доондження вщбирали зразки ¡нкубонаних проб зразу шел я додавання в середовище вище згаданих субстрат1'в 1 через 20 \ 50 хв. ¡нкубацп.

Моделювання хрошчних отуень жтратами проводили су-м1Сно з ствроб^тниками кафедри фармакологи ! гштофЫологн 1 лаборатори фармакологи ДосгпдноУ станцн м"ясного скотарства на ¡нтактних тваринах (коровах, бугайцях, теличках), яким щоденно з кормами вводили штрат кал]'я )' штрат натр1я в таких жсстввиношеннях, як ! в гострих експеримснтах, I з розрахун-ку 0,3 ! 0,4 г N03 на 1 кг живоУ маси. Згодовування препарату продовжували в1д 3 до 18 м1сяц1в. Щоразу тварин на початку дослщу на протяз1 3-5 дшв привчали до поУдання високих доз Н1трат1в, починаючи в перший день з дози 0,2 г/кг, доводячи н пот1м до 0,3 чи 0,4 г/к1. Один раз в м1сяць вранц1 до год1вл1 тварин вщбирали нроби кров! ¡з ярсмноУ вени ! бюптат печшки для дослщжень.

Моделювання гострих отруень сечовиною, як т штратних отрусиь, розпочинали шеля 14 дшв шеляоперацшного 1 30 дшв ур!внювал1>ного пер!од1в. В день дослав у тварин вранщ до • год!Вл1 в ¡дб и рал г. проби доопджуваного матер1алу (рубцьовоУ риинн, кров1 з анпостомованих иорггноУ вени 1 сонноУ артерп, бюптату печшки), а шд час годнЫ вводили в рубець сечовину у вигляд1 10%-ного водного теплого розчину в Д031 0,5 чи I¿0 г сухоУ речовини на кг ж.м. П ри иьому у тварин розаивалось гостре отруення виповщно середнього \ важкого ступеню. Повторний в)дб1р проб на анал!зи проводили через 3 години теле уведення сечови'ни, на висот/ прояв'ш клшчнихознак отруення (А.Й.Ма-зуркевич,1972).

Щоразу ресстрували прояви клнпчних ознак отрусння. Ви-мушено забитих шд час гострого отрусння тварин анатомували, вщбираючи проби орган'[в I тканин для виповщннх досл'джень.

Вивчення ефективност'1 добавок з жтритопртективною д^ею проводилось теля попереднього дослиження Ух на лабора-торних тваринах. 3 бьтьш, як 10 р1зних прспарат1в ламп були вдабраш 6 для подальшого вивчення. В дослщ брали три групп бугайшв, з яких 1 група - контроль; 2 група - тварини отримува-лиштрат калио! штрат натрпозрозрахунку 0,4-0,7 гштрат-юну на 1 кг маси тварини; тварини 3 групп разом з штрлтамн отри-мували дослщжуваний препарат. В кожшй ссрм дослШп вивчали один препарат.

Анал!тична робота. В пробах рубцьовсУ рщини (РР), кров11 гомогенатах печшки вивчали так1 показники:

-р1вень жтрат'ш 1 и1тр>гпв - по методу, описаному в мо-диф^кацп кафедри (1991); вм1стсечовини - по методу, описаному В.П.РадченковимП\А.РадченковоУ (1969), атакож К'аЮ^оп (1961); концентращю ам1аку 1 глютамшу - по методу, описаному АЛ.Силаковою та ¡н. (1962); р1вень цукру (редуктуючих речо-вин - методом Ро в модиф1кацп М.М.Бабаскжа <1964); молочну кислоту - методом Д1ше ! Ласло з використанням для кольоровоУ рсакцГУ пдрохжону (Вртилек 1 Замкова, 1962); активность орштин-карбамоЬтгрансфсрази (ОКТ) - методом Ке1сЬагс1 Н. а.Р^екИагс! Р.(1958); пмкт амшокислот - з допомогою ам1нокислотного анализатора Е-800 (Чехо-Словак!«) I в випонЬносп до iiicrp_vku.ii, що додасться до кього; величину рН I газо.чий склад кронк: допомогою аг/арл гу СР-215 (Уторщика)',у вЬповиносп з шетрукцюо, що додаоться; р1вснь оргашчних кислот (трувату. ЩОК, малату) - спектрофотометрично (В.С.Асатшш, 1969); загальний вм1стбику - рсфрактометрично; фракцмб1лку -електрофоретичним методом з допомогою апара-ту ПЭФА-1 у пипопиносп з ¡нетрукшею, шододасться; загальш лшии - з використанням набору рсактив1в, випутених ф1рмою Лахема (Чехо-Словакчя) 1 в випов1дност! з доданою ¡нет рук и, ¡сю; бста-лшопрстеУдч - з допомогою набору реактив1в НПО "Бюлар" I у В1дп01пдн0ст1 з доданих до цнх наборов шетрукщямн; мльккть еритроцитов \ лсйкоц.1гпз - з допомогою апарату "ГПкоскел" (Угорщина) 1 в шдповиносп з доданою до нього шетрукцкю; вм)'ст гемоглобшу \ метгемоглобшу -гемплобГшиашдшш методом (метгемоглобш визначали також 1 методом НИР). " ■

Для визначенняактивносп гормошв всиворотц! кров1Ви.ко-ристаний радю!мунологпнии метод: актшннсть альдостерону -

з допомогою набору реактивов, виготовлених шдприемствами ф1рми ORIS (Франщя) i у вщповшосп гдоданою шструкщею; тирсотроппий гормон (ТТГ) з допомогою набору реактивов, виготовлених ф1рмою "Бер1нг" (ФРН) i у вщповщносп з доданою до набору шструкц'юю; актившстьтрийодтироншу (Тз) ¡тироксину (Т4), кортизолу, тестостерону, шсулшу - з допомогою на-6opiB в1дпов1дних реактив1в, виготовлених шститутом бюоргашчиоУ xiMii АН Белорус! i в вадповщносп з доданими до них щструкщями.

Онднку активное^ монооксигеназно1 системи в бшптатах печшки проводили ш'сля видшення мембран ендоплазматичного ретикулуму (м1кросом) по методу, описанному в кшш "BioxiMiniii дослщження мембран"(1979).

Pineab цитохрому Р-450 i цитохрому b визначалл методом, описают Омура i Сато (1964) на спектрофотометр! "Hitachi"-554 по дифереищалыий cxeMi; актившсть НАДФН-цитохром P-450-редуктази- в термостатуючш кювсп з допомогою спектрофотометру "Cilford" по методу, описоному Dallner (1963); ка-тал1тичну актившсть цитохрому Р-450 в м^кросомах контролышх i дослщних зразкп! оцпповали по реакцн N-деме-тилювання амшошрину i п-пдроксилювання аншну методом, описаним в кн.: "Сучасш методи в 6ioxiMiT'(Ha poc.mobD, 1977» Bwicr бьчку визиачали при цьому за методом Лоуpi (1951).

Pineiib споживашш кисшо гомогенатами тканин piannx op-' гаniв визиачали з допогою апарату Варбурга (Н.П.Мешкова, С.Е.Северш, 1960).

Ел е ктр о ш ю м i к роек о п; ч н i дослщження проб печшки, отри-мано\' методом Gioncii чи п1сля планового забою тварин гнела закншення хрошчного дослщу, проводили шел я вщповщноТ об-робки бюптату (ГЛ.Роскш, Л.Б.Левшсон,1957; Г.А.Меркулов, 1957; М.М.Боголепов, 1972; Н.С.Пушкарьов, 0!С.Капрельянц, 1982).

Характер«! змши в шптиш фжсували фотограф1чно. Отри-маний цифровий матер!ал аброблений статистично (I.A. 0й1ин,1960; Е.З.Монцевичюте-Ершгене, 1964) з використан-ням ПЕОМ.1ВМ IT i наведений в таблицах.

2. Результата власних дослщжень

2.1. Роль р'шшх органов i тканин в обмЫ н'ггртв.

В вихщному сташ р1вень штрат1в в кров1 СА був 7,0+0,5 мг/л, в кров1 ВВ-12,1+0,5, ЗПВ-20,7+1,40, ЯВ-12,7+0,7 i в РР-15,2+0,9 мг/л. Bmict штршчв в кров1 СА був 0,53i0,02, в кров! ВВ-0,62+0,0!5, ЗПВ-0.71+0,01, ЯВ-0,7+0,04 i в РР-2,07+0,4

мг/л. Генуе пряма корелящя м1ж вм1стом цих сполук и РР 1 п кров! р1зних судин.

В цих умовах шлунково-кишковнй тракт вцщавав штрати 1 штрити в кров\ ворггноУ вени, про хцо сзщчил. достов'фпа вщ'емна р1зниця СА-ВВ. Тканини голови 1 каудальпоУ частнни Т1ла також вщдавали штрати I штрити в шд-лкаючу кров, на що пказуе вщ"емна р1зниця СА-ЯВ 1 СА-ЗПВ. Достов!рна р13ниця м!ж кров"ю САI притнсаючою до печшки кров"ю (ПК) св!дчить про те, що печшка витягувала штрати! штрихи з прптжагачоУдо неУ кровь

В кровь в1дт1кагочо1В1деерцево-легеневогоапарату (СЛА), р!вень Н1трат1в 1 н!тритш також зннжегын по вГдношеншо до крогл ЯВ¡ЗПВ 1 евщчить про те, що СЛА ¡нтснсивно витягус щ сполуки з притжаючоУ кровь

Таким чином, встановлено, шо в оргашзм! велико!" рогатоУ худоби в оптимальних умовах штрати 1 штрити псстшно знахо-дяться в кров! в невеликих юлькостях як регулятори р!зних ф!зюлопчних процес1в. Травна I видшьнз систем», а також СЛА, т'дтримують певний гомеостаз окиелених форм азоту, наявносп яких оргашзм потребуе 1 як! найбЫын ¡нтеисипно використову-ються шлунково-кишковим трактом \ серцево-легеневим апара-том.

Через 4 години тнеля уведення н!трат!в, на висот1 прояву клпнчних ознак отруення, влйст н!трат!в в кров! всьх судин до-стов!рно зростав в 23,2-58,0 раз \ складав в крон! СА 406,0+9,3 мг/л, в кров! ВВ-406,0+11,5, ЗПВ-481,0+16,9, ЯВ-414,0+10,7! в. РР-444,0+40,5 мг/л. Концентрц!я штрттв зростала достов!рпо в 6,7-9,4 раз проти вих!дного4 складала в кров! СА 3,6+0,3 мг/л> в кров! ВВ-4,7+0,1, ЗГ1В-6,1+0,85, ЯВ-6,06±0,1 ! в РР-38,6+1,5" мг/л. Динам!ка А-В-р13ниш св!дчить про те, що до цього часу, можливо, завершуеться насичення оргашв 1 тканин штратами,1 останн! повертаються вкров, яка поступово зв!льнясться шд ¡¡их. 1)1тснсив)псть В1ддач! н ¡трат! в травпнм каналом I витягування Ух печшкою в цих умовах значно зннжень

Обмш штр(тп мЬк кров"ю 1 р!зними органами 5 тканинами мав таю ж законом;рносп, що 1 в вихщному стан!, однак поси-лювались процеси В1ддач1 \'х в глдтжаючу кров шлунково-кишковим трактом в 68,1 рази, з тканин голови-в 17,6 рази, з тканин каудальноУ частини тша-в 17 раз. Одночасно посилювалнсь процеси витягнення штрипв з приткаючоУ кров! печшкою-в 13,3 рази 1 ссрцсво-легсневим апаратом-в 16 раз1в. Переважали процеси надходження штрштв в кров над Ух витягуванням тканинами з кроп!. . ■

Участь серцево-легеневого апарату в очищенш кров1 вщ нгграт!в 1 штрипв, встановлена нами, шдтверджуеться { клнпчними спостерсжсннями, а також узгоджуеться з даними автор1Е про тс, 1до тварини з патолопсю орган!в дихання значно важче псрсносять висок! дози штра'пв.

Всмоктування I розлод^л щтрат'т 5 итриэтв в тканинах в перши 1-4 години отруення мають Т1 особливост!, що через 1 годину теля уЕедення в рубець штратсв вмкгг Ух в РР тдвищився в 45,2 рази проти вихщного! складав 1040,0+81,3 мг/л. Вш був максимальним в пор!внянн! з ним в ¡нших середовищах ор-ган!зму на цей час. Ревень Тх в кров! СА IЯВ теж п!двищувався до 168,0+20,3 мг/л, але ще не-досягав свого максимуму на цей час. Через 2 години вм!ст штратт в кров! СА досягав свого максимуму ! складав 388,0+34,4 мг/л. Шсля цього вш поступово знижувався 1 до 4 години був на р^вш 196,0+19,7 мг/л. В кров! ЯВ максимальний ровень вм!сту нгграт!в наступав через 3 години теляотруення (670,0+38,6 мг/л). а пот!м поступовознижувався до 4 години. Ревень штри^в в Р{К був максимальним на протяз! 1-2 годин отруення (вшповщно 89,1+9,30 ! 85,3+5,20 мг/л) а пот!м знижувався ! через 4 години складав 20,3+3,95 мг/л. В кров! СА ! ЯВ вш досягав свого максимуму одночасно через 2 години теля уведення н!трат!в в рубець (вщповщно 4,58±0,29 мг/л ! 8,30+0,56 мг/л) а поим поступово знижувався, хоч, як ! р!вень н!трат!в, не повсртався до вих!дного.

Таким чином, при отруенш штратами в перил 1-4 години вщбувасться хвильопо;пбнс збшьшеиня р!вня жтратш спочатку в кров! СА ! шзшше - кров» ЯВ. Концентращя ж и1трит1в свого максимум досягала в кров! СА ! ЯВ одночасно через 2 години отруення. Достов!рна \ висока А-В р!зниця СА-ЯВ св!дчить про те, що тканини голови в!ддають н!трати в вщтжаючу кров в вихщному стан! 1 на протяз! всього часу отруення. Припу-скаеться, що в перюд з моменту уведення в рубець 1 аж до 1 години вони вже розпод!ляються по всьому оргашзм!! поступово ел!м!нуються знову в кров по м!р! п очищения вщ цих сполук. На протяз! першоУ гид и ни отруення тканини не приймають учасп в регулюванш р!вня штрит1в в вщтжаючш кров!, що визначено нами як перюд компенсаци.

М1ж максимальною концентращею штри^в в кров1 СА 1 ЯВ 1 клннчним проявом отруення ¿снус перюд, впродовж якого за-хисно-компенсаторш процеси в тканинах, направлеш на нейт-рал!зац!ю штрат!в! штрштв!, можливо, продукта взасмодн цих сполук з субстратами тканин, поступово виснажуються. Три-.вал!сть цього перюду складае в середньому 3-4 години \ залежить вщ шдив>дуальиих особливостей организму в межах одного вицу.

Участь печшки в знешкодженш штратш i штритш в nepiui 1-60 хвилин отруенняя (моделювання звнкоритсанням методу перфузГпзольованоУ печшки). При перфуз^У1золъованоУ печшки кроля кров"юз доданого до iic'i сумаш! »¡трату i штриту в концентрациях, як! встановлеш нами в крош вортюУвени бугайщв при гострому скспериментальному отрусшн пиратами. Bu6ip проб кров1 для анал1зу провалили через 1; 15; 30; 45 i 60 хв. перфузп. На протяз1 першоУ хвилини печ1нка знешкоджуе 38,7% штрату i 65,5% штриту, щонадходять до органу зпр1ткаючоюкров"ю. Про це свщчить позитивна достошрна ршиця цих показннкт м'1Ж прит'жаючою до печшки i вщт1кагочою кров'Чо. Причому, було вщм1чено, що вже в nepnii хвилини в кров!, що вцпчкас В1Д печжки, встановлюсться концентрашя штрат1в, яка шдтримусться цим органом- в В1'дт1каючш крогл на piBHi 38,0 мг/л. Р1вень HiTpnTie в витжагачш ви печшки кров! на протяз1 першоУ хвиилини знижувався достоверно до 1,80+0,35 мг/л про-ти 5,22+0,23 мг/л в притшаючш кровга пот1м шдтримувався на цьому piBHi до кшця перфузп.

Участь тканин рЬних органов в знешкодженн! штратш ! штритш (досланзшкубац!еюгомогенатт). Для вивчення здат-носп pi3Hnx тканин споживатн в nponeci свосУ життопяльносп кисень, що вцчдасться пиратами в процеа Ух редукцн, ми шкубували гомогенати тканин в середовшщ' з пЬыши доступом кнешо i в анаеробних умовах впродовж першоУ години дослиу.

BmIct штра^в.добавлених до гомогсшв тканин печшки, вже через 20 хвилин шкубашУ в умовах ¡ильного доступу кисшо пов1тря достов1рно знижувався i станови» вже 70,6% fli^ вихиного р1вня, в той час як в шших тканинах - 90,9-95,2%.' PiBcm> штритш до цього часу становив в гомогенатах серия 65,0, псчшки-67,3, нирок-71,4, легень-75,9 i поперечно-смугастих м"язн1-91,9% В1Д вхЬного.

Через 50 хвилин шкубацп в цих умовах piBCHb штранв складав в гомогенатах печшки 30,8% ¡ид ви.м'дного, в гомогепа-тах серця-55,7, легень-75,4, нирок-82,5 i поперечно-смугастих м"яз1в-93,9% ви вихиного. Pineiib н1тр»тн максимально знижувався в гомогенатах печшки i серця (ииповино 36,9 i 37,9% Bi,i nnxi.iHoro). Зниження вм!сту ш'тритш в гомогенатах шиих тканин також був достовфним i складав в nopiBmnini з початко-Ш1М станом в гомогенатах нирок-49,7, легень-62,4 i поперечно-смугастих м"ялах-74,4%.

При шкубуванш проб в анаеробних умовах (ш'д шаром ва-зелшового масла) р1вень добавлених в середовище штранв i штритш в ricpuji 20 хвилин найбЬьш штснсивно знижувався в гомогенатах легень (на 56% протиаеробннхумов), вменшшмф!

в серщ (33,8%), печшки (10,5%), мипмальнога була швидисть в нирках (3,7%) 1 поперечно-смугастих м"язах (0,7%).

Через 50 хвилин шкубацн р1вень штралв 1 штрштв максимально знижувався в гомогенатах серця 1 легень 1 свщчить про можливе використання в процесах свое!' життед1яльноси кисню, який утворюеться при редукцн штратчв 1 штртчв. Мппмалыюю була швидк1сть зниження р1вня цих сполук в гомогенатах поперечно-смугастих м"яз1в. Гомогенати печшки 1 нирок по актив-ноеп зниження р1вня штрат1в займають пром1жне положения.

Обмш нЬрат1в 1 штри'пв в умовах тривалого впливу Тх надлишку на оргашзм. В вихщному сташ при середньому р1вш Н1трат1в 11нтрит1в в кров1 яремноУ веш вщповщно 31,710,14 мг/ л 1 в гомогенатах печшки вщповщно 200,2124,0 мг/л щ сполуки в ссч1 не виявлялись.

Так! результат! ще раз шдтверджують висновок про те, що в звмчайних умовах штрати постшно знаходяться в тканинах 1 вид)ляються з сечею в невеликих кЬлькостях, як5 неможливо внявнти ¡снуючимп методами. При цьому нирки приймають участь в регуляцн ршня штрат1в 1 штригт в оргашзмь

В умовах наг.антаження оргашзму штратами р1вень штралв. 1 штрит1в достов1рно шдвшцувався в кров1 яремноУ вени вщповщно в 4,01 в 4,2 рази 1 в гомогенатах печшки вщповщно в 1,84 ] 1,5 рази. Одночасно виявлявся високий вм1ст штралв 1 штрилв в сечи

Можливо, адаптлцшно-компенсаторш процеси оргашзму тварин в умовах тривалого навантаження надлишком штралв спрямоваш не лльки на трансформацно Ух в оргашзм}, алс 1 на посилення процеа'в виведення Ух з оргашзму через нирки. Це узгоджуеться з висновками шших дослщниюв.

2.2. Порушення обмшу речовин гид впливом штралв.

Кл1шчш ознаки отруення великоУ рогатоУ худоби »птратами описан; багатьма авторами. Разом з тим, в1значено, що через 1 годину шеля уведепня штралв достов!рно прискорювалось на 24% дихання а через 3 годшш - достоверно пщвшцувалась (в фчзюлопчних межах) температура лла. Достов1рне пщвищення частота пульсу/вцп.нчалось через 4 години, що може слугувати одною з перших ознак отруення.

Через 4 години теля уведення нггралв вщм1чено зниження вм1сту гемоглобшу досташрно в к ров] ВВ ) ЯВ, недостоверно - в кров1 СА. Передбачаеться, що в умовах отруення штратами вщбуваеться викид в загальний кровообагделонованоУ кровь Про це свщчить незначне зниження р^вня гематолопчних показниыв в кров! СА. Одночасно посилюеться розбавлення кровь 1 особли-

во теля прохождения и через шлунково-кишковий тракт з ви-раженим посиленням гемол!зу.

Одночаено з допомогою методу ЕПР встановлено пщвищення р1вня метгемоглобшу, що мае g-ф:•xтop 6,0, в кров1 ворггноУ вени в 2761 в кров1 ЯВ в 242 рази в поршнянш з вихщним станом. Механизм пщвищення р1вня метгемоглобшу пояс-нюсться як наслщок взасмодн гемоглобшу з штритамн. Причо-му, ревень метгемоглобшу б'шьш високий в ВВ1 вище, жж в кров1 ЯВ 1 евщчить про те, що його утворення вщбувасться саме в стшщ шлунково-кишкового тракту, де гемоглоб1н зазнас впливу ре-зорбованого штриту.

При тривалому уведешп з кормом штрат1в в тдвищених дозах (0,3-0,4 г/кг живо? маси штрату) клппко-гематолопчш показники недостов1рно вщр1знялись вщ контрольних.

Через 4 години теля уведення в рубець ш'трат1в р1вень загальних бЬнав в венозних судинах знижувався (в кров! ЯВ -достов!рно) в пор1внянш з вихинимстаном на 1-7% 1збер|'гапся практично однаковим в уах кровоносних судинах.

Анализ електрофоретичних фракцш бшкн! вказус на те. що бьпковоутворююча функция печшки в умовах хрошчного от-руення залишасться без змш.

При вивченш обмшу металовм!сних бЬкш встановлено, що при гострих отруеннях достсдарно змешлувався вм1ст зал1зов-м'1сного ¿¡лку транеферину ^-фактор 4,3) до слиових концент-рацш в кров1 ВВ 1 ЯВ. Цс поп"язано, очевидно, з порушепиям буферних властнпостей плазми кров! 1 виходом залЬа з молеку-ли транеферину, деструкцт якого при отруенш тварин була пи ям л ей а методом ЕПР. ^

Юл ьюсть миьвмкного быку церулоплазмшу н кров1 ВВ \ ЯВ збыьшувалась при струсит шдпоглдпо и 67 1 74 рази. Очевидно, в цих умовах вибувасться алостерична активашя пказаного битку внасл!док конформацшних змш самоУ молекули. Вщношення церулоплазмш: трансферин, що виображае сума-рну антиокислювальну актившеть названих б1лк|'в, знижува-лось \ стдчить про зииження лнтиокислювалыюУ активное™ бъ-шв, то, в свою чергу, веде до шдвищення перекисного окисления лш1д1в.

В хротчних досл|'дах вомчалось порушения стввЬношення окислено'п виновленоУформ цитохрому Р-450в сторону збЬыиення до 50% частки вщновленоУ форм» гемоиро-теУду. - ■.

Олиочасно достогйрно тдвищувася вм1ст штрозильних комплексов. 'Порушения стандартного, ст'ввиношсння пара-магштних ценгр1к в субклтшних структурах печшки 1 кроп1

бугайщв, зниження активности ферментов пдроксшшючоУ сис-теми: НАДФН-цитохром Р-450 рсдуктазн, N-деметилази i па-ра-гщроксилази свщчить про те, що з умовах тривалоУ адаптацп твариндонадлишку штрат1в виникае зниження функцшнальноУ активное™ щеУ система. Одночасно не було вдаичено суттевих вщхилснь р!вня дитохрому b 5 в НАДНзалежшй пдроксилюючш систем! ендоплазматичного ретикулуму печшки, что свщчить про пщвищення рол1 ншшх систем в адаптацп до цих умов.

Особливосп обмшу азотових речовин в гострих експери-мснтах. Р1вень ам1аку в KpoBi СА в вихщному стаж був мипмалышм i складав 0,612+0,106 мМ/л; в кров! ВВ був макси-мальним i становив 3,588+0,388; в кров! ЯВ-0,800+0,071 мМ/л i в РР-69,59+5,66 мМ/л.

Вщ'смна А-В р1зниця СА-ВВ свщчить про надходження його з шлунково- кишкового тракту в кров. Вщ"емна р1знидя СА-ПК вказус на витягування печшкою 66,4% awiaxy, що м!стився в прит!каюч!и до печжки кровь Джерелом ам1аку в кров! являють-ся i тканини голови, як1 вщдають його в кров ЯВ в невелики! кшькост!, про що свщчить вщ"емна А-В р1зниця кров1 СА-ЯВ.

Через 4 години шсля уведения в рубець штратсв р1вень . ам1аку в РР достов!рно пщвищувався в 2,2 рази. В той же час в кров1 ВВ Bin достов!рно знижувався проти вихщного на 14,8% (3,059+0,018 мМ/л). Це свщчить про посилення в ennui травного тракту процеав зв"язування цюУ сполуки. В цих умовах збщьшувався вм1ст ам1ачного азоту в кров1 СА достов1рло на 89,4% (1,159+0,271 мМ/л), в той час як в кров!, вщтжаючоУ вщ голови (ЯВ), Bin зменшувався, не виходячи за меж1 ф1з!0Л0пчних парамстр!в (0,776+0,182 мМ/л). В печшщ одночасно зменшувалась штененвшеть витягування ам1аку, що приводило до пщвищення його концентраилУ в артер1альнп"( кровь Допускасться, що шдвищення р1вня ам1аку в кров! СА вщбувасться за рахунок значноУ актив1зацп процес1в вщновленнч и!трат1в до ам'щку в тканинах серцево-легеневого апарату i, можливо, в печжц1 з викорстанням кненю, який вившьняеться в цих умовах, на забезпечення жнттсд1яльност1 цих кненелюбивкх тканин в умовах виникаючоУ rinoKcii".

Квень глюгамшу в кров! р!зних судин в вихщному сташ мае невелика вщмши а А-В р!зниця вказуе на те, що шлунково-киш-ковий тракт i тканини голови являються джерелами його нако-пичення в opraHi3Mi, вщдаючи його в вщт!каючу кров. Через 4 години теля уведення в рубець ттрат1в р!вснь глютамшу змен-• шувався в кров1 САдо 1,44+0,15 мМ/л, ВВ-до 1,62+0,17; ЯВ-до-CTOBipHO до 1,29+0,1 i в РР-до 22,4+1,76 мМ/л проти вщповщно 1,59+0,27; 1,72+0,25; 1,68+0,25 i 31,9+2,06 мМ/л в вихщному

crani. А-.В р1зшщя BMÍcry його в СА-ЯВ з вщ"смно1 в вихщному crani перетворилась в позитивну i свщчить про те, що в умовах отруення нригшчуються процеси в1ддач1 глютамшу тканинами голови в вщтжаючу кров.

В умовах гострого отруення штратами в кров! bcíx судин fl0CT0BipH0 пщвшцувався р1вень сечовини на 42,4-82,8% проти початкового стану i складав 4,72-7,03 мМоль/л. При цьому позитивна р1зниця СА-ПК зростала в 2 рази, що свщчить про посиленш1 в1ддач! печшкою сечовини в В1дт!каючу кров. Збш>шена в 2 рази позитивна р1зниця СА-ВВ - вказус на поси-лення процеав витягування сечовини ctíhkoio шлунково-киш-кового тракту з kpobí (бшя 36%). При цьому ртень и в KpoBi пщтримувався в фЫолопчних межах. Допускасться, що сечови-на використовуеться з метою захисту тканин вщ rinepoKci'í (В.С.Шугалей,1964; З.С.Гершенович и др., 1966). Одночасно знижувались процеси витягування сечовини тканинами голови i вщдач! YY тканинами каудальноУ частини тьта, про що свщчить знижена р13ниця СА-ЯВ i СА^ЗПВ вщповздно на 74,1 i 55,2%. Допускасться, що стимулюючий вплив на синтез сечовини може мати надлишок лактату i трувату и цих умовах (Briggs, Freedland, 1975).

В хрошчних дослщах bmíct ам'тку в bcho3hí¡í kpobí, взятш через 4 годшш шсля уведсння штрат1в, у тварин дослщноТгру'лн недостовфно збьтынувався на 29,6% (1,76±0,15 мМ/л проти 1,35+0,11 мМ/л на контроле. Bin корелював з достов1рним пщвшценням концентрацн сечовини (3,41+0,17 проти 2,63+0,08 мМ/л на контролО i св1дчить про те, що незначна гшераммошем1я в цих умовах усувается за рахунок сечовутво-рення. Вщм1чалосьflOCTOBipue зниження концентрацй" амщного азоту глютамшу (2,76+0,17 проти 3,82+0,32 мМ/л на контроле), причиною якого може бути послабления процеав утворення uic'í сполуки з глютамшовоУ кислоти, р1вень яко* при цьому в склад! вшьних амшокислот знижувався на 16% i складав 95,06+6,73 проти 113,28+2,97 мМоль/л на контроль

Серед шших амшокислот, що мають пряме вщношення до обмшу Н1трат1в, звертас на себе увагу зниження р1вня аргшшу в середньому на 35,8% проти контролю. Допускаеться, що в умовах отруення стимулюеться використання щсУ амшокислоти в реакщях неферментативного окисления амшного азоту аргшшу, до оксиду азоту i дал i до штриту (Hibls, 1987). Зниження р1вня аланшу, можливо, наступае внаслщок штенсифжацн процеав перетворення йогО в шровиноградну кислоту в реакц1ях утворення гл юта mí ново!' кислоти i переамшування з альфа-ке-тоглютаровою кислотою. Остання, можливо, вщвол1каеться на

синтез »¡дновленого глютатюну, необхщного для звязування перекисних сполук.

Порушення л'шщного обм'шу при гс.стрих експерименталь-них отруеннях характеризувалось перш за все нсдостовгрним зниженням р1вня бста-лшопротеццв в кров! вс1х судии на 3,5-6,3%. Однак, посвоему складу вонизначнов1др1знялисьм1ж собою. В IX склад! переважали л!попроте'!ди низькоУ иульносп <ЛПНЩ), в гон час як частка лшопроте'цпв високоУ щшьност! (ЛГТВЩ) значно зменшувалась. В мазках плазми кров! у тварин в стан! отрусння виявлено руй^вання папоротникопод!бноУ структури утворень ЛПВЩ I появу значноУ к!лькосп утворень "мальтшський хрест", як! характеризуют наявн!сть надлишку ЛПНЩ. Бш1?ше таких утворень виявлено в кров! ЯВ на фош значного руйнування папоротникопод!бних утворень. В кров! ВВ! СА так! зм!ни незначн!.

В хрошчних дослщах зм«т загальних лш!д!в в кров! бу-гайшв дослиноУ групп в Ы зний час дослав нсдостов!рно вщр!знявся вщ такого на контроль Пщвищення дози введеного штрату до 0,4 г/кг викликало достов!рне зниженпя вм!сту бета-лнюпроте'ипв до 1,39+0,055 г.'л проти 1,31+0,027 г/л на контроль

Анал!з жирнокислотного складу молочного жиру у дшних кор!в, як! отримували штрати доз! 0,35 г/кгж.м., показав, що в цих умовах зм!нговалась ! як1сть молочного жиру у кор!в доел¡дноУ групп. Всгиввщношенш жирннх кислот, що нходятьдо молочного жиру, зб!льшувалась доля моно- ! полшенасичених жирннх кислот в загальному до 46,7% <22,9% на контроле ! зменшувалась доля наенченнх кислот до 53,3% (76,3% на контроле.

Пвень перекисного окисления л!шдш (ПОЛ) тканини печжки (к!льк!сть малонового д!альдсг!ду ! глютатюну) нлйбыьшвиразнозмжюсться через мкяцьхрошчноУднштратт. В1н зменшусться в 1,5-2,2 рази в пор!внянш з контролем. В!ропдно, такс зниження ¡нтенсизност! ПОЛ нов"язано з включениям компснсаторних мехашзм!в орган!зму, шозабезпечують стаб!л!зац!ю деструктивних процес!в. При бЬын тривалому вплиш н!трат!в (100 днрв) вм!ст виноиленого глютатюну в клтшах псч!нкидосл!дних тварин в 1,5разЦ нижче в пор!внянн! знормою.

Посилення перекисного окисления л!п!д!в в 1,7 рази не ком-пенсустьсяантноксидантними системами церулоплазмшу! глю-татюнпероксидази, шо приводить до посилення деструктивних процеав ! до знсньшсння вмкту глютатюну в 1,7 рази.

Для обм'шу вуглег.од'ш при гострому експеримснтальнбму отруеншбугайцт н!тратами булохарактерним, шо через 4 годи-

ни теля уведення штрапв в рубець развивалась гшерглкем^я, очевидно, внаслщок посилення процес1в ппкогенол1зу в печшщ, мехатзм виннкнення якоУпов"язаний, можливоз порушеннями метабол1зму в гепатоцитах. При цьому максимальний ревень цукру в крови СА був (5,33+1,07 проти 3,48±0,56 мМ/л в вихщному стаи'О. А-В р'13ниця СА-ПК з вщ"емноУ (-0,15 мМ/л) перетворилась в позитивну (+0,50 мМ/л) 1 евщчить про те, що печшка в цих умовах выдавала цукор в вщтжаючу вад неУ кров. Одночасно тканинн голови, каудальноУ частики тша 1 стшка шлунково-кишкового тракту витягували його з притжаючоУ кровц на що вказуе позитивна (вщповщно +0,37; +0,11 1 +0,62 мМ/л) р1зннця.

В умовах гострого експериментального отруення вщм^чалось зб1льшення р'тня молочпоТ кислота в кров! ВВ до 7,32+0,26, СА-до 9^60+1,77; ЗПВ-до 13,0+2,02; ЯВ-до 11,1+1,24 мМ/л. В цих умовах головним джерелом лактату були тканинн каудальноУ частини тьта 4 тканини голови, про що стдчить збьпьшена вщ"смна А-В р^зниця СА-ЗПВ (-3,41 мМ/л) 1 СА-ЯВ (-1,50мМ/л). Р!3ниця СА-ВВ позитивна (+2,28 мМ/л) 1 вказус на те, що стшка шлунково-кишкового тракту витигуе його з кров!. Печшка в цих умовах не використовуе лактату, а вщдае його в вщт1каючу кров (+1,44 мМ/л). Такий перехщ до "глшштичного" типу обмшу, тобто, забезпечення енергетич-них 1 синтетнчних потреб, винятково за рахунок окисления глю-кози та ¡нших вуглеводп!, е першою ознакого втрати гепатоцитами метаболшеноУ специф1чност1 (СигеНзп, 1976) 1 знлження аятитоксичноУ функщУ органу.

В умовах тривалоТнагрузки штратами р1вень цукру в пери-феричнш кров! мав генденшю до збшьшення 1 достсшрно т'двишувався тшьки в лтн мкяць Вм|'ст лактату в цих умовах достов!рно тдвшцувався в)дпов1дно до 3,12+0,23 проти 1,89+0,04 мМ/л на контрол1 1 шрувату-до 0,07+0,0035 проти 0,064+9,05 з одночасним зннженням р1вня ЩОК (0,046+0,0046 проти 0,055+0,0025 мМ/л на контроле) 5 глютамату (0,037+0,006 проти 0,046+0,0024 мМ/л на контролО. Припускаеться, що найбшьш суттевнм в мехашзм! шдвищення р!вня шрувату яв-ляеться зниження процес1в включения шрувату в цикл трикар-бонових кислот. Як наслщок, це веде до вщновлення його з утворенням лактату.

Через 4 години шеля уведення в рубець щтратсв вщм1чено достов!рне шдвищення актуальноУ величин» рН в кров1 ЗВ до •7,43+0,004; СА-до 7,50+0,003; ЗПВ-до 7,45+0,006; ЯВ-до 7,45+0,005, що евщчить про розвиток компенсованого мета-(хшчного алкалозу. На цьому фот доепшрно зменшувалось

насичення киснем (р02) кров1 ВВ-до 28,6+0,93 мм рт.ст.,або на 70% 1чд 1!нх1дкого ршня, в кров1 СА.ЗПВ 1 ЯВ вщповщно до 71,0+2.6; 24,6+0,67 1 19,Ш,92 мм рт.ст.або, вщповщно на 68,5; 71.9163,9 % в1а вихщного. Показннк актуальногорСо2 в щльнш к ром пах су;нп| суттсно не ищр/знявся вщ вихщного. Незначш 1 нслост«чмр1м коливання загальноУ концентрацп С02 ! бЬ;а[Ч<оиа>> <ШЧЪ) в умовах отрусння свщчать про складне походлои)1« формн алкалозу. Головною причиною його яв-лясткя, очевидно, накопичення в оргашзм1 надлншку лужних моа.'пв 'Ма.К». шо вводиться в склад1 солей штрат1в. Про це свь'рнпь ;>осю1Чрпе збпьшення в крош вах судин надлншку лупи ((НУ) 1 позак;пшнннх лупв (ЕВЕ). Анал13 А-В розниц! показан, ию через 4 годинн лужш елементи, як! проникли до цього часу г-1 кашжи, елЬннукн ься з них ввцтпкаючу кров. Одночасно pi.i4ini.5i СА-ВВ вказуг. на (атягування травннм апаратом цих елеменж; з нрипкаючоУ дс а».ого кровь

Одшсю з особливостек иг ратного отрусння являсться роз-виток мс:п>бол1чного алкалозу на фот метгемоглобшемн з гпюксем1с10, ппокасю 1 пперлактацидемюю. Зниження наси-чення кров( киснем, в1ропд'.;\ являсться 1 мфою захисту тканин орпипзму пи пошкоджуючого пнлпву па них продукт перекис-ного окислення. Одночлена ирнсучшсть в крош надлншку Н+-¡ошп 1 юн ¡в натрпо (калпо неминчс супроподжусться утворенням бкарбоштв з виволшанням для и»С1 мети шпону НСОз 1 внве-депням бпеарбонатш з оргашзму з сечею.

В умовах гострого отрусння ш трата ми шдм1чалось до-стотрне зб»льшення в крош ЯГ! рншя гормону 'ГТГ на 39%, трийод^роншу (Тз) - на 67,7%,, тироксину <Т4)-на 27,2%, шеулшу - на 51,6% I альдостерону - на 70,0%; недосто гарно зростав вм1ст кортизолу; достовфно зменшувалась акпшшеть тестостерону на 93%. Припускастьси, шо одночаеннй викид I циркуляция в крон! такоУ шлькоат Ух в умовах гострого отрусння мае а пар; пит! характер 1 направлений на регуляино обмшних процеЫв 1 функци оргашп в кризисном;, для органам у стань Питвердженпям тому мой;с служит також той факт, шо нсзва-жаючи на ппегннсулпюмпо в оргашзм) розвивасться пперглкеиня.

Таким чипом, х!м1чна а гака на оргашзм високою дозою »¡трапа приводить до розвнтку загальногоадапгацпнюго синдрому з характерными для нього змшамив дшльпосп еидокрин-ннх залоз в стали три;;оги.

Вим'.чено, то при збиынешн рнши трийодтнрошиу (Тз) на 62,7% вмкт тироксину (Т4) гпдишинвся на 27,2% проти вихщцого ршин. Оск1льки Та утворюглься л Т4 в основному в

мшросомалыюму апарат1 перифершних тканин, в тому числ! в нирках та печшц1 в результата розщеплення одшсУ молекули йоду (Я.Х.Меркулов, 1972), то, можливо, в умовах штратного отруення ц1 реакцн активуються, що призводитьдо збшьшення р1вня Тз.

Надлишок гормоша щитовидно! залози обумовлюе виник-нення тахикарди, ттливост1, д1ареУ, зниження статевоУ активное^, шдвищення температури тша за рахунок посилення основного обмшу та ¡н.

Збшьшення р1впя альдостерону в кров! в умовах отруення до 37,9+2,30 пг/л (в 1,7 рази проти вихщного р1вня) вщбуваеться очевидно, внаслщок д!1 на кору надниркових залоз ¡ошв кал1ю; Можливо також, що в печшщ в цих умовах знижуються процеси метабол!зац11 альдостерону з утворенням кон"югат1в, як1 шдлягають видшенню через нирки ( М.Г.Колпаков,1968).

Вм1ет кортизолу в кров! в умовах гострого отруення змшюеться в незначшй м1р1 (17,45±0,09 проти 16,09+1,36 нмоль/л;.

Причиною достов1риого зниження р!вня тестостерону з 1,94 +0,10 до 0,13+0,016 нг/мл, очев^йю, являеться, нетьтьки пору-шення центральних мехашзм1*в регуляцп гормонально! д1яльносп, характерних для стреслв, але 1 насликом зниження д1яльност! кл1тнн Лейдшга ам"яник1в на метабол1чному р>вш, що шдтверджуеться р1зким зниженням активносп споживання кисню зр!зами с1м"яникш в умовах гострого отруення бугайщв н1тратами (А.Й.Мазуркевич та ¡н.,1987).

Достов1рна ппершсулшемь1 при гострому отруеншбугайщв штратами (11,49+0,46 проти 7,58+0,34 нмоль/л) развиваеться, перш за все як наслщок шдвищення р1вня глюкози в кровь Це законом1рна реакщя шеулярноге апарату на гшерглжемно. 3 ¡ншо1 сторони, внеокий р1вень ¡нсулшу в кров1 в цих умовах шдтверджуеться зниженням швндкост1 його метабол!зму в печшщ та шших органах.

В умовах тривалого впливу штрат1в на оргатзм тварин т1льки актившеть ТТГ та Т4 залишаеться достов1рно вище а актившеть тестостерону -достов1рно нижче, шж на контроль Разом з тим при хрошчному отрускш в!дм1чалось достов1рне зниження р1вня шеулшу, альдостерону 1 кортизолу, недо-стов1рно знижувався вм1ст гормону Тз.

Таю змши, на наш погляд, являються наслщком розвитку в оргашзм! тварин компенсаторних процеав, направленних на нормал1зацш в цих умовах перш за все вуглеводного та водно-сольового обмшу. Зниження активности тестостерону обумовлюе

зниження статевоУ активное™ тварин, що узгоджусться з наслщками клиичних спостсрежень (В.Н. Слепченко, 1932).

2.3. Ультраструктурш змши в кл1типах;:печшки при хрошчиому отруент нитратами характеризуються значними порушеннями структурн ядра, ядерноУ оболонки, штохондрш, ендоплазматич(Ю1 атки та клтпшо/ мсмбранн, обумовлсними, очевидно, виснаженням захиснокомпенсаторних можливостей гепатощтв, розвитком дистроф1чних процеав в клтшь

2.4. Оом'т речовин в умовах гострих експериментальних отруеиь сечовиною. ОскЬтькн нггратш с руення завжди супро-воджувались зниженням ришя аг.паку ] глютамшу в кров1 тварин, то це наводить на думку про ¡снування процеав взаг.моперетворення окислених форм азоту в водновлень Кр1м того, попередш дослщи по уведенню сечовини при отруешц штратамл завжди давали позмт ивиий ефект. Це 1 стало приводом до проведения дослав по вивиенню впливу на оргашзм велико! рогато?" худоби високих доз сечовини.

Через 3 години теля уг.едення сечовини в рубець, на виот прояву клпичних озрак 01 руення тварин, В1дм1чалось гидвшцепня р-1вня ам1аку с крон! СЛ л о 7,09+1,20 ! в кров-! ВВ до 12,98+0,24 мМ/л. Цесупроводувалосьодночаснимшдвшденням вмюгу його в 1,6 рази г, гомогенатах печшки. В цих умовах зросталаактившсть печшки, направлена назо'-язування ам1аку, яка дозволяс затримувати його в 3,5 раза бьтьше, »¡ж на контроль Всеж рп!сньзитриманогоам!акускладаслишс 47% вщйого юлькосп, Шо прп-пкас до печшки. Ьшп 53% нроиикають в за-галышй кровообн- \ зумовлюють пщвищення йот вмкту в 9,9 рази проти контролю 1 прояв ознак основних фупкцюнальних порушень з боку центрально! нсрвовоУ систсми та шшнх оргашв I систем оргаш'зму.

Однсчасно було встановлено зростання ршня глютамшу в кров1 СА в 2,4 ! кров! ВВ в 1,8 рази проти шшдного. В\ист сечовини в кров1 збьтьшувався в 2,66 рази, а позитивна А-В р1зниця СА-ВВ 1 СА-ПК евщчить про те, що травний канал витягував а печшка продовжувала вщдавати?? в вщтшзючу кров. Разом з тим в гомогенатах печшки проявлялась тенденция до зниження вм1'сту цього мета бол ¡ту, що може бути показшжом зниження сечоутворюавльноУ функц1У органу. Це пщтверджусться динамжого зниження активности орнггин-кар-бамоУлтрансферази (ОКТ) в гомогенатах печшки з 2439,0+89,1 до 1884,0+341,0од. з одночасним збиьшенням и в кров1 в 4,5-5,3 рази при зрослш позитивнш А-В р!зниць •

Одночасиобуло ввдм'шепо суттеву змшу вьисту з крон! сери-ну на 11,2% проти контролю 1 ищвищення вм)сту глщину на 26,3%. При дьому печшка витягувала серии 1 в!ддаиала глщпн. Припускасться, що в умовах отруення тварин сечошчюю в псчшщ вщбуваються пррцеси зв"язування ам!аку в реакцн од-ночасного карбоксилювання 1 амшування серниу СК1к»с!й е| а!., 1962). Ця реакция не вимагае наявносп енергн макроорпчних сполук (АТФ чи УТФ) 1 тому в умовах отруення амшком вщпадае один з основних л1мп,уючих факторш ферментного знешкодження ам1аку.

2.5. Ефектившсть застосування н1тритопротектор'т при гострих 1 хрошчних отруеинях тварин пиратами.

•Застосування штритопротектору НП-1 в умовах одноразового уведення високих доз штрат1в приводить до зкиження р1вня штрата в крот ршшх судин в 1,7-3,1 1 штршчв-в 1,5-2,0 рази. Незважаючи на те, ш,о р1вень цих показник!» залишався вищим, шж в вихщному станг, все жапри дьому не вхдмигалось развитку отруення. 1

При хрогпчному штратному отруенш тварин застосування препарату НП-1 приводило до достов1рного зниження в кров1 ам1Сту т'трат!в в 5,37, штрит!в в 8,8 рази 1 метгемоглобшу - на 31,8%, нормал1зувало показники кислотно-лужно'1 р1вноваги кровь

Таким чином, застосування препарату НП-1 запоб^гас роз-витку штратного отруення, зменшуе утворення та нахопичення в кров1 токсичних продукта претворения штрата, 1 перш за все штрита, та IX вплие на орган ¡зм бичк!в.

Вивчення ефективносп препарату НП-2., що являе собою л1посомну суспензпо, нагружену елентарним (Ре°) зал1зом, показало, що в кротй тварини через 4 години теля ш"екнп препарату р1вень штрата 1 штрита достовфно зннжувався вщповщно на 55,0165,8% а вмшт метгемоглобшу - на 32% проти контроль-них показниюв. Одночасно в кров! тварин нормал1зувались показники кислотно-лужко'1 р1'вноваги.

Через 5 дшв шеля одноразового уведення препарату НП-2 ефектившсть його ш'слядн' збер!галась, але була нижчою, шж в день його уведення. Так, ршень штрата та штрита в кров1 бугайщв був вщносно нижчим на 32,6158,3% а метгемоглобшу навпъ на 36,4% нижчим, шж у тварин, як1 отримували штрати без штритопротектора. Останне евщчить про те, що д!я препарату НП-2, спрямована на зниження ртня метгемоглобшу при отруенш н ¡трага ми, збер1гаеться на протяз! 5 дшв шеля ш"екц!У.

Таким чином, застосування препарату НП-2 у вигляда одноразово!' ш"скц11 дозволяс збсрегти його штритопротективну дно при хрошчному отруенш велико'/ рогатоТ худоби на протяз1 5д1б.

Застосування кормовоТ добавки НП-5 приводило до зниження р1вня Н1трат1в в кров» тварин на 30% а штритш - до сп'дових концентрации В сеч! вмхст н¡трату не змшювався або мав тенденцш до збшьшення, що вказувало на посилення видьтення щеУсполуки з оргашзму через нирки. Вмкт штрит1в в сеч1, як 1 в кров1, виявлявся в слщових концегращях. В той же час в тварин першоУ дослщноТ групи, що не отримували такоУ добавки, через 3-4 години теля уведення 1нтрат)в виникала характерна картина отруення.

Застосування кормовоУ добавки НП-6 приводило до зниження через 4 години теля отруення р!вня штрафе в 4,4 рази проти контролю та штрнт1& - дослщовнх концентрацш з одно-дночасним збыьшенням вмьсту цих сполук в сеч1, що свщчить про посилення в цих умовах виведення Ух ¡з оргашзму через нирки.

висновки

1. Пусковим моментом в виникенж отруення вел а ко)' рогато!' худоби штратами являсться надходження в передшлунки над-лишку ¡ошв штрата. який виступас в рол! катал1затора окисно-вщновних реакцш в оргашзмй Необхиною умовою розвитку отруення с редуктазна актившетъ вм1етимого передшлунюв по вщношеннюдоокислених форм азоту. Ведучим патогенетичним фактором при цьому виступас утворення 4 накопичення в ор-гашзм) активних форм кисню з актив1зац1сю процсст свободно-радикального його перетворення. Роль ст'юлопчного 1 патогенетичного фактор1в при цьому низначасться взаемною обумовленшетю 1 тесним Ух взасмозв"язком.

2. Гостр1 отруення штратами проявляються перш за все в функцюналыю-метаболпших порушеннях, шо ведуть до розвитку недостатносп печшки, нирок \ легень. В патогенез! гост-рого експериментального отруення велико!' рогатоУ худоби штрато-штритами видиено 2 стал ¡У: компенсацп \ декомпен-сацн. Тряпал1сп. стад!!' компенсацп 2,5-4 година I залежить в!д доза штрафе, умов надходження Ух в оргажзм 1 його шдивщулышх осоол а постен. Стадш декомпаненци розвиваеться у випадку нездатност! систем оргашзму спранигись з пошкоджу-ючою д1ею вказаних сполук. Поручения. то вйникають шзшше, носять вториний характер. При хрошчш'й штратшй

штоксикацй' поряд з функц18нально-метабол1чними порушен-нями виникають i cyrreBi структурш змши в печшщ.

3. При гострих експериментальних отруеннях велико!" рогато/ худоби сечовиною захисно-компенсаторш реакцГ/ оргашзму проявляються в метабол1чних i функцюнальних порушеннях, характерних для розвитку печшково-клтшно'/ недостатосп з порушеннями o6míhhoí i бар"ерно\" фунхци цього органу. Припу-скаеться, що одним з ведучих патогснетичних фактор! в ще'/ не-достатносп являсться втрата гепатоцитами ферменлв, що приймають участь в 6íochhtc3í сечовини.

4. Штрати i hítphth в ф!зюлопчних умовах постшно при-сутнi в opraHÍ3Mi велико*! рогато/ худоб; t. Д,хсрелом для них являсться шлунково-кишковий тракт; печжка i серцево-легене-вий апарат витягують íx з при-пкаючоУ kpobí. Bpanui до год1вл1 тканини голови i каудально'/ частики тыа вщдають штрати i штрити в в1дт1каючу кров. Припускаеться суттсва роль нирок, серцево-легеневого апарату i шлунково-кишкового тракту в ре-гулюванн* рпшя цих сполук в оргашзм1.

5. Через 4 годнни теля уведення штралв в рубець в ор-гашзм1тварин развивасться мстабол!чний компенсованийалкалоз, обумовлений, напевне, затримкою в opran¡3mi íohíb натрш i калпо. Не выключений вплив на затримку íohíb натрш надм1рноТ кыькосп альдостсрону, що накопичусться в KpOBÍ в цих умовах.

6. Першою ознакою. отрусння велико/ рогато/ худоби н¡тратами являсться прискорсння дихання, шзшше-збЬпьшення частоти пульсу i короткочасне шдвшцсння температури тыа. Патолопчш процеси в органах дихання обтяжують nepe6ir штратноУ штоксикацп.

7. Шсля одноразового уведення штратж в доз1 0,4 г N03 на 1 кг ж.м. в передшлунках i тканинах оргашзму, очевидно, ак-тив!зусться взасмонерстворення штралв в ам1ак, i навпаки. На вщмшу в!Д ф]*зюлопчнкх умов вони пролкають з бЬчьшою швидюстю i мало контролюються. Бютрансформащя hítphtíb в тканинах вщбувасться з активною участю мжросомального апарату клггин, якийЗ допомогою металовм1Сних фермеитних систем зд i йен юс енергозлежне вщновлення hítpíitíb з утворенням менш ядовитих сполук азоту.

8. Тканини серця i легень найб1льш активно в пор!внянш з ¡ншими тканинами зменшують концентрацию HÍTpaTte i штрушв в гомогенатах при шкубацп в анасробних умовах. Припускаеться, що кисень, який вивьтьнгасться при вщновленш цих сполук in vivo, штенсивно використовуеться тканинами серця i

легень в окисленн! субстрат!п в енергозабезпечуючих! детокси-куючих системах клали.

9. Показниками порушень при штратному отруснш велико!" рогато! худоби \ вииикагачих при цьому захисно-компенсатор-них реа;сцш виявлеш:

а) на мстабоЫчному р!внй

- утворення надлишку метгемоглобшу в кров! з порушенням транспортноУ функци кров! для кисню 1 вуглекислого газу ¡, як наслшок.виникнення ппокссми 1 ппоксн;

- порушення яюсного складу ряду металовмюшх б'тк'ш кров!! печ1'нки; ,

- накопичсння оргашзм! продуктов ПОЛ;

- порушення бьткового, лшщного, вуглеводного, водно-електролтюго обмшу I кислотно-лужно! рпшоваги;

- розвиток компенсованого метабол1чного ал^калозу;

б) на клтшио-тканинному I органному ршнях:

- актив1зац1я видьтення в вщт1'каючу кров жтраив 1' штри^в тканинами голови ! каудально! частини т1ла ! витягування !х з прит1каючо! кров1 печшкою 1 серцево-легеневим апаратом;

- павищення витягування ам1аку 1 глютамшу р!зними тканинами з пртткаючоУ кров! ! зменшення вЦзач! Ух в витжаючу кров;

- шдвишсння жтенсивносп видьпсння цукру печшкою в кров 1' витягування йога тканинами голови, каудально! частини тьла 1 стжкою травного тракту;

- посилсння витягування лактату стшкою травногоапарату з одночасним павищенням в!ддач1 йоге) тканинами каудально! частини тыа 1 голови, зниженпя витягнения Гюго печшкою;

- викид в кров надлишку гормошв при гострих отруенних, змша Ух активность що мае сео! особливост!, при хрошчних отруеннях;

- поява спсциф1чних ультра структурнихзмж в гепатоцитах при хрошчшй штратшй штоксикаци;

в) на р!пн! мсжсистемних зв"язк1в 1 цЫсного оргажзму:

- перехм на аваршний р1вень регул яги'! життсвих функщй оргажзму через зг.пну д1яльност1 залоз внутршшьоУ ccKpcu.ii, а також обмшноУ функцп лечпжи, роботи серцево-судинноУ, видыьиоУ систем, оргашп дихання, характерних для загального адаптаци'шого синдрому в С1ад!ю тривоги.

10. Метгемоглобшоутворення в основному вщбувасться в катляршй систем! стшки шлунково-кишкового тракту. Про це свичить б1льш високий р1вень л. 'тгемоглобшу в кров! вортюУ вени, шж в кров! СА та ¡нших судин. Виникнеиия метгемог-лоб!нем!У при штратному отруснш ели розглядати не тьижи як

наслщох пошкоджуючо!'дГ! активних форм кисню на гемоглобш, а й як захисно-компенсаторну реакцно организму, направлену на зниження в вщтчкаючш в1д травного тракту кров1 р1вня штриту-джерела активноТформи кисню.

11. Розвиток лактацидеми в оргашзм! великоУ рогатоУ худо-би при отруенш штратами 1 сечовиною в обох випадках як насгпдок ппокаУ односано розглядаеться як захнсний фактор: при отруенш штратами - вщ надлишку електрошв, яю виника-ють при редукнД гптрат!в 1 можуть акцептуватись протонами; при отруенш сечовиною - надлишок водню при ацидоз1 внасйдок лактацндем1У сприяють переведению ам1аку в юн амонно, чим послаблюеться його резорбфя в кров.

12. При тривалому пплигп на орган!зм великоУ рогатоУ худо-би нлтрат1в в доз1 0,3-0,4 г/кг ж.м. адаптацшно-компенсаторш рса,<Lj.ii забезпечують оптлмалын умови для життсд1яльносп, але, пщ валивом зовшшшх 1 внутр!шшх фактор1в д1апазон Ух меже звужуватпсь. При цьому на фот нсзначних функщоналыю-метаболшних зм\н виявляться суттсв1 струк-турш порушення в гепатоцигах, як1 стосуються перш за все кл:тинно1 мембрани, мкохондрш \ ендоплазматичного ретнку-луму.

¡3. Шд впливом штритопротектор1в НП-1, НП-2, НП-5 1 НП-6 зннжувався р1вень штра^в, штрита I метгемоглобшу в кров1 до бсзпсчних для тпарни концснтрацш, що свУцчить про обгрунтовашсть застосування вказаних препарата, а та ко;« про в1ршсть висновк!в щодо характеру метабол^чних, функцюнальних ! стр\«турних порушепь в оргашзм1 великоУ рогатоУ худоби при штратиих отрусннях.

14. При гострому експериментальному отруенш великоУ рогатоУ худоби сечовиною джерелом ам1аку в кров1 являеться шлунково-кишковин тракт. При цьому печшка витягуеам1ак з притжаючоУдо неУ кров11 зв"язуе його в основному з утворенням сечовини. Одним з альтернативних шлях1в зв"язування ам1аку, напевне, являеться актив1зац1я бюсинтезу глщина з ам)аку, се-рину 1 вуглекислого газу.

15. Застосування розроблсного нами методу комплексного вивчення обмшу речовин у великоУ рогатоУ худоби при моделю-ванш гострих отруень, з одночасним взяттям проб кров! з ярем-ноУ, вортгоУ, задньоУ порожнистоУ вен I сонноУ артерй", а також бюптату печшки 1 вмютимого рубця, моделювання отруень при перфуз1У ¡зольованоУ печшки, доондження учасп р1зних тканин в знешкодженш токсичних веществ (штрита) методом шкубацп в р 1 зних умовах дае можлив1Сть поглиблено вивчати взаемов!дноше!?ня яду з оргашзмом.

ПРАКТИЧН1 ПРОПОЗИЦН

1. Результат« дослщжень, одержан! нами в експериментах на тваринах при вивченш пошкоджуючо!' да штратш 1 сечовини на оргашзм велико!' рогато!" худоби, реакцн! з боку оргашв, тканин ! цинсного оргашзму у в1дпов!дь на цю пошкоджуючу д1ю можуть бути використаш в юншчнш ветеринарнш медицин! (токсиколога, терапи, опсративн!й Х1рурп!').

2. Розроблсне нами пристосуваннг для бюпсн печшки у велико!" рогато!" худоби, заресстроване як винахщ, в пор!внянн! з аналогами мае переваги, посюльки при проведенн! бюпсн з його допомогою зменшуеться до мшмуму травматизащ'я тканини.

3. Розроблений нами транепортний зас!б для доставки тварин, заресрованай як винах/д, значно полегшуе роботу по ван-таженню, транспортуваи-'ню ! розвантаженню експери-ментальних ! жших альськогосподарських тварин.

4. Запропонований виробництву розроблений нами ! запа-тснтованай.споаб профиакшки отруснь тварин штратами, що використовусться як кормова доб 'вка, являсться поршняно дешевим 1 ефективним приаомом запобнання штратних токси-коз!в.

5. Використання комплексного методу вивчення обмжу ре-човнн в наукових достижениях та в учбово-дослишй робот! при моделюванш патолопчних процеав, якиа л ключа с и ссбеодно-часне взяття проб кровг з р!знах судин, проб рубцьового вм!стимого I б!оптат!в печжки, дозволяс шдвищити об"сктивн!стьодержуваних результатов. ■

6. Матср1али наших доенджень внкористаш при розробц'| "Рекомендаций по профилактике, диагностике и лечению отравлений сельскохозяйственных животных карбамидом а натрата-ма"(вид.-во "Урожай",Ки!'в,1977);/'Методических указаний по диагностике, профилактике и лечению отравлений сельскоско-хозяйственных животных нитратами а нитритами" (вид.-во Де-ржагропрома СРСР М.,1986); "Методически.» указаний по диагностике, профилактике а лечению отравлений сельскохозяйственных животных нитратами и нитритами" (вид.-во Держ.Ком!са РМ СРСР по продовольству ! закупках,1991), а також при виданш учбового поабника "Практикум по патофизиологии сельскохозяйственных жавотных" (вид.-во "Вища школа,1991), при створсиш учбопого висоф!льму "Методы патофизиологических исследовании",випуск НТТМ КТ1.1990).

список опубл1кованих роб1т по тем1 дисертацп

1. Мазуркевич А.И. Некоторые показатели азотистого обмена в печени крупного рогатого скота при карбамвдном токсикозе. - Научн.тр.УСХА, вып.77. - К.Д972.-С.158-161.

2. Мазуркевич А.И.,Медведев С.С. Некоторые гистоморфо-логические и шстохимические изменения в печени крупного рогатого скота при карбамидном токсикозе. - Научн.тр.УСХА, вып.77. К., 1972.- С.161-162.

3. Мазуркевич А.И. Углеводный обмен в организме крупного рогатого скота при экспериментальном карбамидном токсикозе. - Тезисы докладов V Свердловской конференции молодых ученых,-Свердловск, 1973.-С.40-42.

4. Мазуркевич АЛ., Маменко А.М. Активность потребления кислорода тканями различных органов крупного рогатого скота при карбамидном токсикозе. -Науч.тр.УСХА. - вып.91.-К.,1973.- С.62-66.

5. Баженов С.В..Мазуркевич А.И. Влияние продуктов расщепления карбамида на аминокислотный состав гидролизатов крови. - Сб.:Фармакология и токсикология.- вып.10-К., 1975,-с. 104-107.

6. Баженов С.В..Хмельницкий Г.А.,Мазуркевич А.И.,Сте-панюк В.Д. Некоторые показатели обмена углеводов в организме крупного рогатого скота при экспериментальном карбамидном токсикозе.- Матер.Всесоюзной Юбилейной кон-фер., посвящ. 100-летию Казанского Гос.вет. ин-та, - т.,2. -Казань, 1974..-С.202-203.

7. Мазуркевич А.М. Обмен аммиака в организме крупного рогатого скота при экспериментальном карбамидном токсикозе. Научн. тр. УСХА, - вып.118. - т.11. - К.Д975.-С. 88-91.

8. Баженов С.В..Хмельницкий Г.А.,Мазуркевич А.И. Методы лечения и профилактики отравлений крупного рогатого скота карбамидом,-Науч.тр.УСХА. - вып. 167. - К..1975.-С.82-85.

9. Баженов С.В..Хмельницкий Г.А.,Мазуркевич А.И.,Вовк Д.М. Изменение обмена углеводов в организме животных при отравлении неорганическими нитратами и нитрйтами.-Науч.тр.УСХА.-вып.174. - К., 1976.-С. 15-19.

10. Баженов C.B..Хмельницкий Г.А.,Вовк Д.М.,Мазурке-вич А.И.Превращение нитратов в рубце крупного рогатого скота и влияние их на пищеварение.- Науч.тр.УСХА. - вып. 174. -К.,1976. - С.20-23.

11. Баженов C.B..Мазуркевич А.И.,Хмельницкий Г.А.,Вовк Д.М. Влияние токсических доз нитратов на изменение содержания пировиноградной кислоты с крови крупного рогатого скота.-Науч. тр.УСХЛ. - вып.167. - К., 1977.-С. 22-23.

12. Баженов С.В.,Мазуркевич А.И. Активность орнитин-карбамоилтрансферазы в крови крупного рогатого скота при экспериментальном карбамкдном токсикозе. Науч.тр. УСХА. -вып. 156. - т.1. - Киев, 1978.-С.92-94.

13. Рекомендации по профилактике,диагностике и лечению отравлений сельскохозяйственных животных карбамидом и нитратами. Авторы: С. В.Баженов,Г. А.Хмельницкий, А.И.Ма-зурксвич,Н.И.Пятсцкая.-Изд.-во"Урожай".-К.,1977.- 32 с.

14. Мазуркевич А.И. Мочевинообразовательная функция печени крупного рогатого скота при экспериментальном карба-мидном отравлении.-Материалы Ш Всесоюзного съезда патофизиологов,- Москва, 1982.-С. 408-409.

15. Мазур.севич А.И. Барьерная функция печени КРС в услоиях поступления к ней избытка аммиака.-"Меры борьбы с болезнями крупного рогатого скота" -Науч.тр.УСХА. - К., 1984,-С.43-46.

16. Методические указания по диагностике, профилактике и лечению отравлений сельскоскохозяйственных животных нитратами и нитритами.-Авторьг.Хмельницкий Г.А.,Вовк Д.М,,Мазуркевич А.И., Панько Н.Ф.-Госагропром СССР M..19S6.-41 с.

17. Хмельницкий Г.А.,Вовк Д.М..Мазуркевич А.И.и др. Проблемы нитратов в животноводстве.-Тезисы докл:всб.: Вопросы интенсификации и научно обоснованного в ст. обслужи на-ния пром.животноводства.-Конф. 27 авг. 1987. - г.Кишинев, 1987.- С.126-127.

18. Мазуркевич А.И.,Карповский В.И.,Вергелесов В.М. Изменение жирнокислотного состава и закономерностей кристаллизации молочного жира коров под влиянием нитратов в кормах,- Сб.: Актуальные проблемы медицины и биологии.- т. 1. - Киев, 1986.-С.310-311.

19. Мазуркевич А.Й.,Вовк Д.М.,Маменко О.М. Актившсть . поглинання кисню тканинами за умов адаптацц ВРХ до

надм1рно\'юлькосп штра-пв в рацюш.-Тези докл. 5 Укр.бюх1м. з'"('зду (¡в-Франювськ) .вересень 1987 част. 2.,К.,1987.-С.72.

20. Хмельницкий Г.А.,Мазуркевич А.И.,Карповский В.И., Панько Н.Ф. Некоторые особенности обмена веществ в организме коров в условиях хронического отравления нитрато-нитрита-ми. Сб.Ветеринария,1989.- вып. 64. - К., Урожай,- С. 60 - 64.

21. Мазуркевнч А.И.,Карповский В.И.,Жулкевич А.Б.-Аминокислотный состав крови коров при хроническом нитратном отравлении.-Сб.: Актуальн.проблемы мед.и биол. К., 1988. -T.1.-C. 62-66.

2.2. Карповский В. И., Мазуркевнч А.И., Мельников О.Р.,Мо-мот З.Я. Особенности функционирования гидроксилирующей системы печени у коров в условиях адаптации к длительному воздействию нитратов.-Матер.Вссс.скмпоз. по биохимии: Био-хим.с.-х.животн. и Продовольств.прогр,- 26-28сент. 1989 г,-К.,1989.-С.101-103.

23. Мазуркевнч А.И.;Г.А.Хмельницкий,В.И.Карповский,Д.М. Вовк,Н.Ф.Панько. Функция печени и связанный с ней обмен веществ при хроническом отравлении нмтратами,-Тез. докл.4 Всес. съезда патофизнологоп:"Нарушение механизмов регуляции и их корреляция".-Кишинев, 3-6 окт. 1989.-М.,3 989. -т.З.-С. 1332.

24. Мазуркевнч Л.И.,Г.А.Хмельницкий,В.И.Карповский,О.Р. Мсльникон.В.Я.Момот. Особенности функционирования шдроксилирующсн системы печени крупного рогатого скота под влиянием высоких доз нитратов.Сб: Ветеринария,-К., 1990.-вып.65.-С.99-104.

25. Мазуркевнч А.И.Патологическая физиология сельскохозяйственных животных. Практикч'м.-К., Вища школа,1991,-208 с.

26. Masurkewytsh A.!.,KarpovsKy V.I.,Danilov V.B. Metabolism and liver function under animals adaptation to nitrate rcduncy.-Constituen congress .international Society for Patohysiology Moscow, may 28-yune 1,1991. Kuopio,Finland, 1991.-p. 361.

27. Мазуркевнч А.Й. Роль печшки велико! poraTo'i худоби в o6MiHi цукру i лактату при гострому експериментальному от-pycHHi HiTpaTat.iti (даHi анпостомн).-Тези доп.респ. Науково-ви-робнич. конф.-.Наук.забезпеч.агропром.комплексу УРСР. -Б.Церква, 1991. - чЛ.- С. 5.5-56.

28. Мазуркевнч А.И.,Хмельницкий Г.А.,Карповский В.И., Данилов В.Б. Барьерная роль печени крупного рогатого скота

при остром отравлении нитратами.-"Повыш.эффективности ле-чебно-профилактич. мер при незар.болезн. животн".- Меж-вуз.сб.науч.тр. (Казанский.вет.ин-т).- Казань, 1990.-С. 66-68.

29. Мазуркевич А.И.,Хмельницкий Г.А.,Карповский В.И., Данилов В.Б. Особенности распределения ионов нитратов и нитритов в организме крупного рогатого скота при остром экспериментальном отравлении нитратами (данные ангиостомии и биопсии) .-Тез.докл. межреспубл.Научн.-техн.конф."Проблемы азотистого метаболизма",- Волгорад.-1990.-С.13.

30. Мазуркевич А.И.,Хмельницкий Г.А.,Карповский В.И., Величко С.В.Данилов В.Б. Гормональный статус бычков при отравлении нитратами.-Тез.докл. Науч.конф. "Экологич.проблемы фармакологии и токсикологии".-Казань, 1990.-С.57.

31. Хмельницкий Г. А.,Мазуркевич А.И. Проблема нитратов в животноводстве.- Там же, С. 113.

32. Мазуркевич А.И.,Карповский В.И..Данилов В.Б.,Терес М.А. Некоторые показатели жирового обмена в организме крупного рогатого скота под влиянием высоких доз нитратов.-Тез.Респ.конф. "Проблем.нитратов в животноводстве и ветеринарии".-Киев, 17-20 сент.-К.,изд-во УСХА, 1990.-С. 3233.

33. Мазуркевич А.И.,Величко С.В.,Карповский В.И. Динамика уровня белка и его фракций в крови бычков при остром экспериментальном отравлении нитратами.-Там же, С. 51-52.

34. Мазуркевич А.И. Изменение показателей углеводного обмена в организме крупного рогатого скота при остром экспериментальном отравлении нитратами.-Сб. Науч.тр.: Акту-альн.пробл.медицины и биол.(Киевский мед.ин-т),-Киев, 1990.-С. 244-245.

35. Методические указания по диагностике,профилактике и лечению отравлений сельскохозяйственных животных нитратами и нитритами.-Авторы: Хмельницкий Г.А.,Вовк Д.М.,Мазуркевич А.П., Панько Н.Ф. и др.-Гос.Комиссия СМ СССР по продовольствию и закупкам: Гл.Упр.ветеринарии с Гос.вет.инс-пекцией.М.,28 марта; 1991.-75 с.

36. Мазуркевич А.И.Обмен ннтратов и нитритов в организме животных.-Ветеринария, 1991 .-N 1 .-С. 54-56.

37. Мазуркевич А.И.,Ярошенко В.Ф. Транспортное средство для перевозки животных.- А.С. N1648818 от 15.01.91.

38. Мазуркевич А.И. Приспособление для биопсии.-Заявка на видачу патенту N4932388/15(021334) вщ 11.03.1991 р.;пози-тивн. рышення на видачу патенту вщ 18.11.1991 р.

39. Мазуркевич А.И.Дарповский В.И. Данилов В.Б. Способ профилактики отравлений животных нитратами.-Заявка па видачу патенту N4925271/15(029056) вщ 4.04.91 р.; позитив-не.р1ш.на видачу патенту вщ 3.01.92 р.

40. Мазуркевич А.И.,Карповський В.И.,Величко С.В.Данилов В.Б.и др. Способ кормления телят,- Заявка на патент N503?635/15(012002) вщ 12.03.1992 р.

41. Мазуркевич А.Й.,Данилов В.Б. Обмш нгграт^в i н;трит1в м1'ж кров"га i тканинами при штратних отрусннях буганц)в. -Тез. допов. 6 6ioxiM. з'Ъду Украши. - Khï'b, Вид.-go УСГА, 1992,-

С.61.

УвНЧАМ Ъо.А.57тир.100