Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.03) на тему:Эпизоотическая ситуация и организационные правовые основы ветеринарной медицины в Украине

уч ** V* *ч ^

г I Ь С л

украшська академш аграрних наук 1нститут експериментально! i кшн1чн01 ветеринарию! медицини уаан

достоевський Павло Петрович

ЕП1300ТИЧНА СИТУАЦШ ТА ОРГАН13АЦ1ЙНО-ПРАВОВ1 ОСНОВИ ВЕТЕРИНАРНО? МЕДИЦИНИ В УКРА1Н1

16.00.03 — ветеринарна мшробюлопя, в1русолог1я, ешзоотолопя, мжолопя та ¡мунолопя

АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

На правах рукопису

Харюв - 1997

Дисерташею е рукопис.

Робота виконана в Тнституп експериментальноУ 1 клмчноУ ветеринарно! медицини УААН, а також у виробничих умовах.

Науковий кер1вник: доктор ветеринарних наук, професор, академк УААН, РАСГН, ААНБ БУСОЛ В.О.

Оф1щйН1 опоненти: доктор ветеринарних наук, член-кор. УААН ГЕРМАН В.В., доктор ветеринарних наук РИЖЕНКО В.П.

Провщна оргашзащя — Бшоцерювський державний аграрний ушверситет Мн-пстерства сшьського господарства та продовольства УкраТни.

Захист дисертаци вщбудеться « / » р. о_год. на

засщанш спещал!зовано1 вченоУ ради Д. 02.32.01 при 1нституи експериментально! 1 юишчно1 ветеринарно') медицини УААН за адресою: 310023 м.Харив, вул.Пушкшська, 83.

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютещ 1нституту експериментально! 1 шишчно! ветеринарно! медицини УААН

Автореферат розюлано « » травня 1997 р.

« »1

С^7

Вчений секретар спещагпзовано! ради /

доктор ветеринарних наук п /г\АЛ/ КонарМсевський К.€.

загальна характеристика роботи

Актуалыпсть теми. Напружена егпзоотична ситуащя в свт (В.М.Авшов, 1995; КО.Бакулов, 1996; В.О.Бусол I ствавт., 1997, В.П.Урбан, 1991 та ¡н.), виникнення до цього невщомих хвороб сшьськогосподарських 1 др1бних домаштх тварин на африканському, американському 1 европейському континентах, а також наявшсть у наций краУж деяких зоонозних 1 зооантропонозних ¡нфекцш (В.А.Матузенко, 1995; В.А.Прискока, 1997;' Н.П.Чечоткша 1 ствавт., 1995 та ¡н.) обумовлюють необхщшсть глибокого 1 всеб1ЧН0Г0 вивчення ешзоотологй шфекцш.

В УкраУш здшснюготься науков1 та науково-техшчш розробки переважно з проблем етюлоги, д1агностики 1 профшакгики туберкульозу \ лейкозу велико! рогато!' худоби (М.С.Мандигра, 1996; Ю.Я.Касач, 1995; В.Свиридов, 1995; Б.М.Ярчук, 1996 та ш.), сиб1рки (А.1.3ав1рюха, 1995), бруцельозу (А.Ф.Бабкш, 1995), хвороб свиней {АЛ.Собко, 1995; В.П.Романенко 1 ствавт., 1995), ресшраторних та шлунково-кишкових ¡нфекцшних хвороб молодняку сшьськогосподарських тварин (В.А.Бортшчук 1 ствавт., 1997; Л.К.Волинець 1 ствавт., 1997; А.Головко, 1996; В.1.Левченко1 ствавт., 1997; П.П.Фукс, 1995), птищ (В.В.Герман 1 ствавт., 1995, 1996; ВЛ.Снсачина, 1995), бджш (б.Руденко, 1996), хвороби Ауесю (К.€.Конаржевський, 1996; В.Бшоконь, 1997; Ю.А.Собко 1 сшвавт., 1996 та ш.), вивчаються мжропаразитоценози (В.М.Апатенко, 1995; В.П.Урбан, 1991), етзоотичш продеси в простор! й час1, а також залежносп вщ умов утримання та антропогенких фактор! и (В.Ф.Бабкш1 сшвавт., 1995; В.ПЛитвин, 1991 та ш.).

Проте в л¡тератур! майже вщсутш повщомлення щодо вивчення впливу змши структури та технологи ведения тваринництва в умовах багатоукладно'У економиси, збшьшення еколопчного навантаження на оргашзм тварин, на появу нових та змши в прояв1 давно кнуючих хвороб в УкраУш, а також матер1али щодо комплексного вивчення особливостей динамики етзоотично'У ситуацй в Украш та свт.

1снуюЧ1 оргашзацшш форми ветеринарного забезпечення в Укранп не задовольняють потреби сучасного тваринництва. Виникла необхщшсть створення нових методичних п'щход1в до профотактики I Л1кв1дацп заразних \ незаразних хвороб тварин з урахуванням ново! етзоотичноУ ситуацп, паритету р1зних форм власност! та формування ринковоУ економжи.

Все це визначило напрямок дисертащйно'У роботи.

Мета I заедания дослвджень. Метою дисертацшноУ роботи було вивчення особливостей етзоотично! ситуацп в р1зних регюнах Укра'Уни з найпоширенииих хвороб сшьськогосподарських тварин, проведения м1жнародного етзоотичного мошторингу, розробка оргашзацшних 1

правових основ дшльносп вггчизняно! ветеринарно! медицини в сучасних умовах.

Для реатзацй поставлено') мети треба було виконати таю завдання:

- вивчити динамжу етзоотично! ситуаци в простор! й час; з найпоширеншшх в Укра!ш шфекцшних хвороб;

- провести мониторинг у краУнах с в ¡ту з екзотичних хвороб тварин;

- розробити, апробувати та впровадити модульну систему широкомасштабно! боротьби з хрошчними ¡нфекц!ями (на приклада лейкозу велико! рогато! худоби);

- науково обгрунтувати та розробити проект структури державно! мережа ветеринарно! медицини, що здшснювала б комплекс заход1в Ь забезпечення ветеринарного благополуччя в перюд становления Украши як держави;

- розробити концептуальш правов! основи д1яльносп ветеринарно! медицини для подальшого формування закожв Украши "Про ветеринарну медицину" 1 "Про вщповщальшсть пщприемств, установ та оргашзащй за порушення законодавства про ветеринарну медицину".

Наукова новизна. Вперше особисто пошукачем проведено комплексне вивчення просторово-часово! динамки етзоотично! ситуаци в Укра!ш.

В умовах переходу ветеринарно! медицини до ринкових умов пращ вперше розроблеш оргашзацшн! основи побудови мереж! державно! ветеринарно! служби, запропонована ! впроваджена науково-виробнича система щодо боротьби з хрошчними ¡нфекщями (на приклад! лейкозу велико! рогато! худоби). Започатковаш державш плани лквщацц шфекцшних хвороб у межах вае! краши.

Вперше автором проведено м1жнародний ешзоотолопчний мошторинг з екзотичних хвороб тварин, визначено можли!и шляхи поширення !х збудниюв 1 на основ! цього розроблено заходи щодо недопущения виникнення, а в раз! появи 1 лквщаци вказаних шфекцш у нашш кра!ш.

Розроблеш концептуальш оргашзашйно-правов! основи функцюнування ветеринарно! медицини дозволили вперше в сувереннш Укра!ш прийняти вщповщш закони, що регулюють д!яльшсть фах!вщв, власниив тварин, виробник!в тваринницько! продукци та споживач!В.

Практична цшшсть роботи. Результати дослщжень дозволили дати об'ективну оцшку динамщ1 етзоотично! ситуаци в свт та Укра'ш!, провести етзоотолопчне районування територи кра!ни ! на основ! цього розробити методичш пщходи до диференц!йованого проведения протиетзоотичних захода — у межах населеного пункту, адм!н!стративного району, облает!. Протягом Юроюв (1937-¡996 рр.) на баз! науково-виробничо! системи (КБС) «Орюн» щодо боротьби з лейкозом велико! рогато! худоби устшно

вщпрацьована нова ринкова система взаемозв'язку: наука — виробництво ветпрепарат1в — господарство. Це дало змогу розробити украУнську систему боротьби з лейкозом велико! рогато! худоби, технолопю та налагодити власне виробництво препарат1В для дiarнocтики ¡нфекцн, а також розробити в1тчизняну високоефективну дезшфекцшну установку, виготовити и заводський зразок та апробувати в умовах виробництва (авт.сшд. №

4814708/15/043789 _). Розроблет концептуальш положения оргашзацп

ветеринарноУ медицини ввшшли складовою частиною дозакошв УкраУни "Про ветеринарну медицину" та "Про вщповщальшсть тдприемств, установ та оргашзацш за порушення законодавства про ветеринарну медицину".

Апробацш роботи. Основш результати наукових дослщжень доповщались, обговорювались 1 одержали схвалення на:

- вченш рад] 1нституту експериментально! 1 юпшчноУ ветеринарноУ медицини (1997 р.);

- р1чних зборах з пщсумк!в роботи ветеринарноУ медицини УкраУни (1987-1997 рр.);

- республканських науково-практичних конференцию (1987-1996 рр.);

- М1Жнародн1Й науковш конференцц "Загальна етзоотолопя: ¡мунолопчш, еколопчш1 методолопчш проблеми" (1995 р.);

- засщаннях М1жнародного ешзоотичного бюро (1993-1997 рр.);

- засщанш Головного управлшня ветеринарноУ медицини з держветшспекщею Мшсшьгосппроду УкраУни (1997 р.).

Публжацш результата дослщжснь. Матер1али дисертавд опублжовано в монографц' "Оргатзацшно-методичш основи лквщацй" лейкозу велико!" рогато! худоби" (К., 1992), Довщнику ветеринарних препарат1в (1990), Довщнику ветеринарного лжаря (1990); в украУнських та росшських науково-виробничих журналах oпyблiкoвaнo 31 та в матер1алах конференцш — 6 наукових праць. Розроблено, затверджено та видано 9 шструкцш з профшактики та лжвщащУ лейкозу велико!' рогато! худоби (1990, 1992), туберкульозу (1993), класичноУ чуми свиней (1993), бешихи свиней (1993), лептосшрозу (1993), шфекцшноУ бурсально! хвороби птищ (1993), ньюкаслсько! хвороби птиш (1993) 1 про заходи щодо боротьби л сказом (1993).

Отримано 2 авторських свщоцтва. Матер1али дослщжень лягли в основу закошв Украши "Про ветеринарну медицину" I "Про вцшовщальшсть тдприемств, установ та оргашзацш за порушення законодавства про ветеринарну медицину".

Особистий внесок дисертанта та р1вень регшзаци 1 впровадження наукових розробок. Особистий внесок дисертанта у виконану роботу полягае у

самостшному проведент обсягу методично!" й аналп'ичног роботи, оргашзацп проведения етзоотолопчного експерименту, вивченш етзоотично! ситуаци в свт та УкраМ, розробщ концептуальних основ оргашзацц ветеринарно! медицини в сучасних умовах. Разом з професором Бусолом В.О. I кандидатом ветеринарних наук Мандигрою М.С. розроблена та впроваджена у виробнидтво науково обгрунтована система протилейкозних зaxoдiв. У ствпращ з науковцями Гнституту експериментально! 1 клнпчно! ветеринарно! медицини УААН розроблена технолопя виробництва препарат!в для д1агностики лейкозу велико! рогато! худоби, 1нституту мехашзацй 1 електрифкаци УААН — установка для дезшфекцц, науково-дошдних 1 навчальних шститупв (ушверситепв) — шструкцц щодо боротьби з хворобами тварин.

На захист виносяться таю основш положения дисертацшноГ роботи:

1. Просторово-часова характеристика етзоотично! ситуаци та ефектившсть пpoтиeпiзooтичниx захода в Украш при основних шфекцшних хворобах тварин.

2. Стан етзоотично! ситуаци в свт з екзотичних хвороб та заходи щодо 1х профшактики.

3. Результатившсть апробацй' та впровадження модульно! системи широкомасштабно! боротьби з хрошчними шфекщями (на приклад! лейкозу велико! рогато! худоби).

4. Концептуальш положения оргашзацп й правово! д1яльносп ветеринарно! медицини Укра'ши.

Обсяг та структура дисертацп. Дисертащя викладена на 120 сторшках машинописного тексту 1 вмицуе: введения, матер1ал 1 методи дослщження, результат досладжень, висновки, практичш пропозици, список лаератури та додаток, Робота ьтострована 12 таблицами та 17 рисунками. Список лггератури вмицуе 230 джерел, ¡з них 80 шоземних.

МАТЕР1АЛI МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Роботу виконано за перюд 1987-1996 рр. в 1нституп експериментально! 1 клшчно! ветеринарно! медицини та у виробничих умовах.

При вивченш етзоотичного процесу при конкретнш шфекцй брали до уваги велику юльисть взаемопов'язаних 1 взаемообумовлених фактор1в, бо визначення ешзоотичних законом1рностей неможливо виявити на основ1 поодиноких спостережень та експерименпв. Одночасно проводили широкомасиггабний експеримент щодо вщпрацювання системи оргатзаци протиешзоотичних заход«в, яка поеднувала б ¡нтереси науки, виробництва ветпрепарапв, впровадження наукових розробок, власника тварин 1 споживача продукцп тваринництва. Такий тдх1д до профшактики та

лжвщаца шфекцш мав виключно велике значения для одержання наукового обгрунтування переходу науково! й практично! ветеринарно! медицини до функцюнування в ринкових умовах.

Для вирццення поставлених завдань при проведенш дослщжень було використано дат ветеринарно! статистики за 10 роюв у розр1з1 кожно! обласп та Автономно!' Республики Крим. У двох господарсгвах вщпрацьовувалась система з лжвщацц ящуру в УкраМ (комплекс з виробництва свинини "Кременський" Лугансько! обласп та колгосп ¡м. Лешна Мукач1вського району Закарпатсько! обласп). Безпосередньо в 326 господарствах вщпрацьовували оргаюзацШш основи науково-виробничо! сисгеми «Орюн» щодо боротьби з лейкозом велико! рогато! худоби.

Вивчення сучасно! ешзоотично! ситуацц в свт щодо екзотичних шфекцш тварин здшснювали шляхом анал13у М1Жнародних звтв, публнсацш, особисто! учасп в робот! трьох всесвптох ветеринарних конгреав та чотирьох всесвггшх конгрес1в з хвороб свиней, даних контролю через систему прикордонних контрольно-ветеринарних пункта, ви!зд1в до шших кра!н (Франщя, Голланд1Я, Бельпя, 1спан1Я, 1тал1я, США, Канада, Чех^я, Словаччина, Словешя, Швейцар1я, Полыца) для безпосереднього контролю за ел1зоотичною ситуащею та оргашзацй протиешзоотичних заход!в. Материалами для розробки концептуальних положень законодавчих акпв були законш та пщзакошп акти медицини.-ветертшарно! медицини Укра!ни та шших краш, повщомлення специально! ляератури.

Вивчення законом1рностей етзоотичного процесу проводили за методиками, описаними 1.А.Бакуловим 1 сшвавт. (1975), М.Г.Таршисом, В.М.Константиновим (1975), у «Руководстве по общей эпизоотологии» (тд ред. ЬАБакулова, О.Д.Третьякова, 1979). При цьому було використано рЬш прийоми 1 методи ретроспективного, проспективного та експериментальних дослщжень: пор1вняльно-1сторичний 1 пор1вняльно-географ!чний анал1з, просторово-часовий опис, етзоотолопчне обстеження господарств 1 регнмдо, етзоотолопчний експеримент. Лабораторт дослщження проведен! в р1зних лабораториях УкраГни.

Статистичну обробку результат дослщжень проводили за допомогою персонального комп'ютера, використовуючи програми БТАТОНАРШСБ (1992).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Микнародаий еп1зоотичний монтторинг щодо екзотичних шфекцм тварин

Пщ термшом «екзотичш шфекцш» ми розум1емо Т1 хвороби, як! зовым або протягом декшькох роюв не реестрували в Украшь За етюлопчним походженням вони е в^руско!, бактериально!, мисозно!, мшэплазмозно!,

рикетсшно! та прюнно! природа.

Вивчення динамки територ1ального поширення цих шфекцш показало, що для сучасного етапу свггово! еволюци ешзоотично! ситуацц характерним е: вихш багатьох, ранние локашьних, хвороб за меяа ешзоотичних вогнищ: за кордони окремих кра!н ! навяь континента (африканська чума свиней, катаральна гарячка овець, хвороба Гамборо птищ, мжсоматоз крол1в, губчасга енцефалопапя велико! рогато! худоби тощо); нестабшьшсть ешзоотично! ситуацц; високий ступшь захворюваносп та летальносп тварин, небезпечшсть багатьох збудншав шфекцш для людей. Значне поширення шфекцй пов'язане з недосгатшм вивченням ешзооти та несвоечасним !х виявленням (методи доагностики та профшактики в бшьшоси випадив знаходагься у стадц розробки).

Нестабшьшсть ешзоотично! ситуацц зумовлюеться, по-перше, збереженням у природ! збудншав шфекцй, !х постшною циркулящею в певних регюнах та поширенням за межами стацюнарно неблагополучних краш; по-друге, еволюцшними процесами, що вщбуваються у вщомих популяц1ях хвороботворних мифооргагазм1в та сприйнятливих до шфекцй тварин, взаемовщносинах м1ж мкро- та макрооргаюзмами, а також появою нових збудниюв шфекцшних хвороб (в1руйв, прютв).

Для б!льшосп екзотичних хвороб характерним е !х належись до певного Прир0дн0-ге0граф1чн0го репону, переважно африканського, аз1атського та гавденноамериканського континент.

Краши Африки неблагополучш щодо чуми велико! рогато! худоби, африкансько! чуми коней, катарально! гарячки овець, африкансько! чуми свиней, нодулярного дерматиту, хвороби Найроби пдроперикардиту, гарячки долини Р1фт, ящуру, чуми птах1в тощо. 3 цього континенту багато ¡з вказаних хвороб було занесено в бвропу, Азио та Америку. Так, катаральну гарячку овець (блютанг) у 1991—1996 рр. було зареестровано бшьш як у 50 крашах свггу, в т.ч. 1 в Росй (1992 р.). Збудник гарячки долини Р1фт занесено в Афган1стан, де спалах шфекцн було зареестровано серед людей. Африканську чуму коней було д1агностовано в 1спани серед тварин Нащонального зоопарку.

Аз^атський континент. Ешзоотична ситуац1я в крашах Азй е особливо небезпечною для Укра'ши. В цьому регюш постШно рееструють контапозну плевропневмонш та чуму велико! рогато! худоби, ефемерну гарячку, катаральну гарячку овець, сап, пдроперикардит, вкпу овець 1 ыз, хворобу Акабань, ящур, чуму птах!в та ¡ниц хвороби. Збудншав ящуру 1 чуми велико! рогато! худоби було занесено в Роспо.

Краши ГПвденно! Америки неблагополучна щодо катарально! гарячки

овець, везикулярного стоматиту, енцефалом1елггу коней. Найбшьшу нсисзпсиу дли I иарииннщва та населения становить венесуельськии енцефалом1£Л1Т. Це захворювання перюдично викликае на континент) тяхои ешзооти та епщемн.

Краши Птшчно! Америки та Австраля найбшьш благополучш щодо ¡нфекцш. Проте \ щ репони тривалий час неблагополучн! щодо деяких екзотичних I особливо небезпечних хвороб тварин 1 птиц!. Реесгрують хворобу рикетсшно! етюлоги, яка уражае велику рогату худобу, овець 1 юз, — пдроперикардит; В1спу овець 1 из, бруцельоз, контапозний метрит, репродуктивно-рестраторний синдром свиней тощо. В Австрали зусгр1чаються таи екзотичш хвороби, як ефемерна гарячка, катаральна гарячка овець, хвороба Абакана, трип птах1в та щ.

У крашах €вропи за ступеней небезпечносп на першому мкш сто'ггь ящур. У 1996 р. його д!'агностували в европейськш частит Туреччини, Грецц, Албани, Македонн, Серби, Болгарц. Рееструють також катаральну гарячку, чуму велико! рогато! худоби, везикулярну хворобу свиней, грип птах^в. У 1спани та Португалй етзоотична ситуаЦ1Я щодо грипу тахт, африкансько! чуми свиней останшм часом стабшзувалася 1 нав1ть полшшилася. Проте в Ггали в деяк1 роки спостерналось збшьшення юлькоси спалах!в шфекцц — у 1994 р. було близько 90 випадгав, у 1996 р. зареестровано нов! неблагополучш пункти. 3 цих краш не так давно збудник АЧС було занесено в сусщш (Франщя, Бельпя, Голланд1я) та вщцалеш кра'ши (Бразшш).

Останшм часом у Шмеччиш, Голланди, Англи, Францй", Дани та шших крашах ввропи значно поширилась контапозна в1русна хвороба — репродуктивно-рестраторний синдром свиней (РРСС). 3 1991 р. цю щфекцш рееструють! в Росй".

На особливу увагу заслуговуе швидке поширення групи прюнних щфекцш, до яко! належить губчаста енцефалопаття велико! рогато! худоби (зареестровано в 5 крашах), куру, хвороба Крейтцфельдта-Якоба, синдром Горстмана-Страусслера-Шейнкера, лейкоспонпоз амютроф1чний (вперше зареестровано в Бйюрус! в 1957 р., а пстм у Росй), скрет овець.

3 лстературних джерел вщомо про появу нових нозоодиниць у коней: хворобу р1чки Потомак (рикетйя) та хворобу Гета (з-арбов1рус) рееструють в Япони; катаральний метрит (з-бакгерхя) — в крашах бвропи, США, Австрали. У 1994 р. в Австрали було виявлено нову шфекццо у коней з рестраторним синдромом. При цьому е пщозра, що захворши 1 померли люди. З'явились також екзотичш хвороби серед тварин: хвороба Вессельборна тощо.

Заходи захисту краши вщ занесения збудниив екзотичних хвороб

багатогранш. 1х ефекгившсть залежить вщ стану профшактично! робота, розробки метасив Д1агностики (в т.ч. експрес-метод1в), наявносп засобш специф1чно! профмактики, проведения карантинно-обмежувальних 1 ветеринарно-санггарних заход1в. Особливо! уваги заслуговуе глибина знань ! професшне вмшня фах!вщв та р1вень наукового забезпечення ветеринарно! медицини. На жаль, щ проблемы в нашш кра!ш не вивчаються.

Слщ зазначиги, що в контрол! за екзотичними хворобами мае значения наявнкть заздалепдь розроблених в ус1х деталях програм готовности щодо викоренення т!е! чи шшо! шфекци. Таю програми з певних хвороб вщпрацьоваш в США, Н!меччиш, Франци та в деяких шших краГнах.

Досвщ свщчить, що найрадикальншшм засобом лисвщацй екзотично! шфекцц е знищення вах хворих 1 пщозрюваних у зараженш тварин, незалежно вщ !х илькосп та цшносп.

ЕШЗООТИЧНА СИТУАЦ1Я ТА ДИНАМ1КА ЕП1300ТИЧН0Г0

ПРОЦЕСУ 3 НАЙБ1ЛЫП ПОШИРЕНИХ 1НФЕКЦ1ЙНИХ ХВОРОБ ТВАРИН В УКРАШ1

Ешзоотична ситуащя в Украш! характеризувалася р!зномаштшстю нозолопчних одиниць хвороб як в часп, так 1 в простор!.

У 1987-1996 рр. д1агностували 40 заразних хвороб, що пщлягають обов'язковому облжу за списком МЬкнародного етзоотичного бюро, у т.ч. групи А — 3 ¿з 15 (ящур, КЧС, хвороба Ньюкасла), групи Б: хвороби, сшльш для тварин деюлькох вид^в — 6 ¡з 9 (сиб1рка, хвороба Ауесю, ехшококоз, лептосгароз, сказ, вольфартоз; хвороби велико! рогато! худоби — 7 ¡з 15 (анаплазмоз, бруцельоз, туберкулюз, лейкоз, шфекщйний ринотрахе!т, шфекцшний вульвовапшт, трихомоноз, злояккна катаральна гарячка; хвороби овець 1 из — 3 гз 15 (епщидимгг, бруцельоз, сальмонельоз); хвороби коней — 3 ¡з 15 (парувальна хвороба, шфекцшна анем1я, грип коней); хвороби свиней — 2Ы (трансмкивний гастроентерит, трихшельоз); хвороби птищ — 10 ¡з 13 (шфекцшний ларинготрахе!т, туберкульоз, в1русний гепатит качок, пастерельоз, вюпа, тиф, хвороба Гамборо, хвороба Марека, мшэплазмоз, пулороз); хвороби зайцевих — 2 ¡з 3 (мжсоматоз 1 геморапчна хвороба крол1в). 1з 5 за списком хвороб бджш систематично д1агностували 4 (американський гнилець, европейський гнилець, нозематоз 1 варроатоз).

За 10-р1чний перюд лисвщовано там шфекци, як ящур, грип коней, туберкульоз птиц!, вкпа, псевдочума птиц!, трихоф!т1я, шфекцшний атроф1чний ришт свиней, в 3 областях — лейкоз велико! рогато! худоби, в 6 — туберкульоз велико! рогато! худоби, спорадично виявляеться бруцельоз.

Вивчення ефективносп розроблених за нашою участю заход1в щодо

лквцшци шфекцшних хвороб проводили на трьох хрошчних (туберкульоз та лейкоз велико'! рогато! худоби, бруцельоз) та двох гостроперебнаючих (ящур, КЧС) ¡нфекцшх.

Бруцельоз в анашзований перюд д1агностували у велико! рогато! худоби: в 1991 р. (2 неблагополучш пункта) 1 в 1992 р. (1 неблагополучний пункт); у свиней в 1987 \ 1989 рр. (по 1 неблагополучному пункту), в 1991 р. — (2 неблагополучш пункта), 1993 р. — (5 неблагополучних пункт). 1нфекцш виявили в Лугансьюй (серед велико! рогато! худоби), Микола!вськш, Одеськш 1 Чернтвськш областях. Серед овець шфекцш виявлено в Чернтвськш (1987 р., 1 пункт), Микола!вськш(1988р., 1 пункт), Полтавськш (1995 р., 1 пункт) областях. Даш етзоотолопчних та щор1Чних серолопчних досяшжень (14718 — 10506 тис. велико! рогато! худоби, 732,4 тис. — 1558 тис. свиней, 5855 тис. — 2000 овець) вказують на те, що серед велико! рогато! худоби, овець та свиней вщсутня циркулящя збудника шфекци. Проте шфекщя мае мюце у тварин дико! фауни. Таким чином, у кра'йп ¡снуе природний резервуар збудника шфекци, що слщ враховувати при проведенш профшактичних заход1В та диференцШно! Д1агностики.

Туберкульоз велико! рогато! худоби посгшно рееструеться в Укра!ш з 1945 р. I дотепер (перюд аналппчних дослщжень). В о стан ш 10 роюв впроваджувалась комплексна система протитуберкульозних заход1в. Вона включае анализ напруженосп ешзоотично! ситуацн, стану селекцшно-племшно! робота, економ1чного стану господарств, матер!ально-техшчного та финансового забезпечення оргашзацшно-господарських та спещальних ветеринарно-саштарних заходов, забезпеченосп квашфжованими фах!вцями ветмедицини, учасп кер1вниив обласних, районних, господарських структур та власниюв тварин у профмактищ та оргашзаци боротьби з ¡нфекщею.

У 1987 р. за даними критер1ями ва облает! були розподшеш на 4 групи. До першо! групи ввшшли репони, де ¡снувала найбшьша в1ропдшсть успшшого забезпечення протиешзоотичних заход1в — Кримська, Р1вненська та Чершвецька область До друго!, третьо! та четверто! груп увшшли репони, де ефектившеть протитуберкульозних заход1В була на порядок нижче пор1ВИЯно з попередньою групою. Проведене егпзоотолопчне районування територн дало можлив!сть сконцентрувати кошти, штелектуальний потенщал, оргашзацШш заходи на виршенш конкретних завдань у певному ешзоотичному репош. Такий сгратепчний п1дх»д дозволив зменшити в 1996 р. пор1вняно з 1986 р. напружешеть ешзоотично! ситуацц в 6 раз!в: яйцо на початку дослщжень частота виявлення реагуючих тварин на кожт 10 тис. дооцджень була 330,8, то через 10 роюв цей показник дор1внював 50,3, тобто зменшився в 6 раз!в. У 1996 р. при ветсанекспертиз! туш, забитих на м'ясопереробних пщприемствах, виявлено уражених збудником

туберкульозно! ¡нфекцц на 29% менше, нЬк у 1995 р. Досягнуто повного оздоровления вьа туберкульозу велико! рогато! худоби в Автономнш Республщ! Крим, Волинськш, Закарпатськ1й, [вано-Франмвськш, Полтавськш, Пвненськш, Тернопшьськш та ЧершвецькШ областях. На 01.01.1997 р. залишилось по 2 — 6 неблагополучних пункпв з мш1мальною юлыастю реагуючих тварин у Вшницькш, МиколаУвськщ та Чершпвськш областях. Найбшьш напружена етзоотична ситуащя залишаеться в господарствах КиУвськоУ, ХарювськоУ, ЛуганськоУ, ХерсонськоУ, ДншропетровськоУ, ЧеркаськоУ, СумськоУ, К1ровоградськоУ та 3anopi3bKoi областей.

Щор1чш лабораторш дослщження матер1алу вщ забитих тварин свщчать, що при ощнщ егшоотичноУ ситуацй слщ враховувати результати титзацй' мжобактерш. Останшми роками збшынилась частота вщцлення атипових мжобактерш з оргашв реагуючих натуберкулш тварин. Так, у 1996 p. i3 33057 проб оргашв тварин з 4432 господарств видшено культури м1кобактерш у 1340 пробах з 593 господарств, у тому числк атипов1 мжобактерй' — у 71,0%, М. bovis - 28,0%, М. avium - 1,0%.

Даш 6araTopi4Horo анал1зу св1дчать, що етзоотична ситуащя з туберкульозу велико! рогато'У худоби в УкраУш залишаеться напруженою. У 1996 р. на одне неблагополучие щодо ¡нфекцй' господарство припадало 110 шфкованих та 38 тварин з туберкульозними патологоанатом1чними змшами, хоча це менше проти попереднього року вдатовщно на 148 i 25 тварин. У середньому за 11 роив щ6р1Чно виявлялося 118 нових неблагополучних пункт.

Вивчення причин виникнення нових етзоотичних вогнищ та ишшв поширення збудника туберкульозу показало, що основш з них таю: невиконання профшактичних та карантинних заходов (37%); завезення в благополучш господарства тварин 3i скомпрометованих з ¡нфекцй' стад та безконтрольна закутвля тварин у населения (25%); вживання для випоювання телят зб1рних непастеризованих вщвшок та молока (12%); занесения збудника пращвниками ферм, хворими на туберкульоз (8%). У 18% випадмв не вдалося встановити шляхи занесения збудника. Переважно це були господарства, оздоровлеш вщ ¡нфекцй 2—4 роки тому. Можливо, це обумовлено наявшстю в оргашзм1 деяких тварин з таких господарств L-форм та ультрадр1бних форм збудника ¡нфекцй (В.П.Урбан, 1991, Б.Ф.Керимжанова, 1991).

Ящур в УкраУш в 1965—1985 pp. являв собою приклад «повзучоУ ¡нфекцц», що поширювався за схемою: вогнище збудника ¡нфекцй' — господарство — район — область — республжа. Досладження показали, що етзоотй були спричинеш в основному економ1чно-господарсыоши зв'язками, безперервшстю егпзоотичного процесу, пов'язаного з довготривалим

в1русоносжством, недосконалштю вакцин та постшною наявшстю не!мунного прошарку серед закцинованих тварны. Враховуючи це, в другш половин! 80-х роив нами розроблеш концептуальш положения про повне викоренення збудниюв ящуру на територп республ1ки, припинення ¡мушзацй тварин та недопущения занесения збудника з шших краУн. При цьому враховували, що УкраУна, особливо теля набуття незалежносп, т1'сно пов'язана експортночмпортними операщями, еконо\пчними 1 туристськими зв'язками з краУнами з1 складною етзоотичною ситуащею.

Досягнення мети здшенювали в 2 етапи. На першому необхцшо було припинити 1'снування егпзоотичного процесу та не допустити занесения збудника з-за кордону. Для розриву ешзоотичного ланцюга на ланщ сприйнятливого до В1'русу организму тварин було проведено сущльну ¡мушзацда ¡нактивованими вакцинами всього попхгнв'я з наступним ретельним стеженням за своечасною вакцинащею новонароджених та завезених, а також ревакцинащею тварин. Одноразово здшснювався ¡мунолопчний контроль за напружешетю специф1чного ¡мужтету. Там заходи проводили протягом 1986—1992 рр. У 1986 р. було лжвщовано три спалахи ящуру серед великоУ рогатоУ худоби (в ЛуганськШ, Житомирськш, Херсоиськш областях) та один — у 1988 р. серед свиней ЗакарпатськоУ области (збудник занесено тваринами з-за кордону).

Через вщеутшеть прояву шфекци на територи краУни в 1989—1991 рр., дотримання строк1в щеплень та враховуючи ешзоотолопчш особливосп ящуру \ перюд ш'русоносшства, ми дшшли висновку про вщеутшеть джерела 1 резервуара збудника ящуру на територп УкраУни. Для пщтвердження цього висновку в 1989—1991 рр. було проведено своерщний ешзоотолопчний експеримент (бюпробу) на тваринах чотирьох областей. У Вшницьюй, Волинськш, Луганськш та Одесьий областях було припинено ¡мушзацш тварин. Протягом цього перюду не зареестровано жодного спалаху ¡нфекщУ, що подтвердило достов1ршсть зробленого нами висновку.

На другому етап1 проведения протиящурних заход1в було знову ж таки здшенено недопущения занесения збудника шфекцп з шших краУн та припинення з 1992 р. щеплення тварин на вей територй" УкраУни.

Таким чином, твердження В.А.Седова 1 сшвавтор1в (1991) про безперервшеть ешзоотичного процесу при ящур1 «як всередиш республжи, так \ в циюму по кра'ш» (СРСР) було спростовано. Насгупне п'ятир\чне благополуччя УкраУни з ящуру е евщченням тому. Цим було доведено, що в УкраУш можна лжвщувати в1русш ¡нфекцй", збудник яких не зберцаеться постшно в оргашзм; вакцинованих тварин, мае короткий перюд виживання в навколишньому середовипц".

Класична чума свиней у 1988—1996 рр. була стацюнарною шфекщею в

Украли. Вивчення динамки ешзоотичного процесу в простор! та чаа свщчить про виявлення захворювання в ус1х природно-географ1чних регюнах, проте в адмйистративних одиницях мае мюце розматсть. У Волинськш, Дншропетровськш та Херсонськш областях не реестрували шфекци, в 13 областях виявляли по 1—10 неблагополучних пункт ¡в, у 4 — 11—20, у 2 1 Автономнш Республщ! Крим — гюнад 20 неблагополучних пункпв. Найвищий показник стащонарносп неблагополуччя в чаа мали Одеська, Чернтвська, Вшницька, Юровоградська, Полгавська, Сумська та Черкаська обласй, де за 11 роюв неблагополучними були вщповщно 9, 8, 8, 6, 6, 6 1 6 роюв. Останш 5 роюв благополучними були тшьки Волинська, Дкшропетровська, Житомирська та Херсонська обласп, 4 роки — Льв1вська та Чершвецька обласп.

Етзоотичш дослщження показали, що класична чума свиней виникае за таких обставин:

— теля введения в стадо нових тварин, серед яких були в1русоноси;

— за наявносп хвороби в сусщшх або вщдалених господарствах, з якими мали м1сце контакти господарського та шшого характеру;

— згодовування свиням кухонних вщход1в або вщхогцв ¿з забшних пункпв, що використовують для год1вл1 тварин без належноУ терм1чно'1 обробки;

— несвоечасне проведения щеплень, викорисггання неяюсних вакцин, вакцин з пщвшценою реактогеншстю або ¡мушзашя тварин, в орган1зм1 яких циркулюе збудник шфекци;

— М1грацн диких свиней, яы часто вщвщують свиноферми, або спалах, пов'язаний ¡з полюванням на них з наступним контактом сприйнятливих тварин через м'ясо або кухонш вщходи.

У багатьох випадках спалахи чуми свиней провокуе приховане пастерелоносшство. На ешзоотичну ситуацию суттево впливало розмайтя використовуваних вакцин власного виробництва та завезених з Роси, Польщ1. Не використовуються жактивован! препарати, не здшснюеться широкомасштабна ¡мушзащя диких кабашв. Пор1вняльна ощнка р!зних вакцин свщчить, що за результативною профшактично! дц р1зняться не тшьки р1зн! типи, а й окрем! сери препарат.

Введения в практику завезення вакцин проти КЧС вщ единого виробника, перев1рка кожноГ сери препарату на ¡муногенш власгивосп та пщвищення вщповщальносп головного шспектора ветеринарноУ медицини району за порядок застосування ¡мушзацн дозволило суттево полшшити еп1зоотичну ситуацт: в 1995 \ 1996 рр. пор1вняно з 1994 р. зменшилось число неблагополучних пункт вщповщно в 2,412,5 раз1в, хворих — у 4,8 14,7 раз^в.

Все це та вщсутшсть шфекци й р1зна напружешсть ешзоотично\' ситуацц в

окремих областях та адмйпстративних районах протягом десятилптя, а також лрояв поствакцинальних ешзоотичних процеав послужили основою для обгрунтування необхщносп розробки регионально/ системи протичумиих заход1'в. Нами спитьно з В.О.Бусолом, В.М.Горжеевим, В.А.Матузенком, В.А.Прискокою, В.П.Риженком розроблет концепту алы-п положения ще! системи. К складовими е:

— ретроспективна оцшка етзоотично! ситуаци з КЧС за перюд не менше 10 роюв;

— достов1рне знания етзоотично! ситуаци в кожному населеному пункт!, райош, обласп, крашах-сусщах та державах, з якими утримуються активш економ1чш стосунки, особливо в торпвл! тваринами та тваринницькою продукщею;

— посгшне вщслщковування циркуляци 1нрусу КЧС серед свшських та диких свиней;

— ешзоогололчне районування адмшгстративних територш;

— диференцшований пщхщ до системи оргашзаци протиетзоотичних заход1в;

— вщпов1дальшсть головного державного шспектора ветеринарно! медицини району щодо оцшки етзоотично! ситуаци, вибору вакцин, проведения щеплення та системи протиетзоотичних заход'т;

— розробка та випуск високочутливих експрес-д1агностикум!в;

— розробка та широке використання шактивованих вакцин для парентерально! та перорально! шушзацп;

— вивчення еппоотологи, удосконалення ¡снуючих та розробка нових систем протиетзоотичних заход1в;

— поетапне зменшення захворюваност!, поетапна лнсвщащя спалах!В захворювання в окремих областях або груш областей та на територп вс!е! Украши;

— використання досваду шших кра!н у боротьб1 з КЧС;

— застосування шактивованих вакцин з подальшим припиненням щеплень;

— обов'язкова ¡мушзащя диких свиней.

РОЗРОБКА ТА АПРОБАЦ1Я НОВО! ФОРМИ ОРГАШЗАЩК НАУКОВОГО I ПРАКТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Л1КВЩАЦП ХРОНГЧНИХ1НФЕКЦ1ЙНИХ ХВОРОБ

3 метою розробки оргашзацшних основ профшактики та Л1квщаци маловивчених 1 найбшьш поширених ¡нфекцшних хвороб сшьськогоспода рськи х

тварин у 1986—1987 pp. нами за участю пауковшв були розроблеш науково-методичш тдходи до здшснення заходт щодо об'еднання науково! та практично? ветеринарно! медицини на полшшення етзоотично! ситуацц у конкретнш нозолопчнШ шфекцшнш патолоп!. Для апробади цих розробок за наказом Держагропрому Украши (1987 р.) на 6a3i IEKBM було створено науково-виробничу систему «Орюн» з профшактики та Л1квщацй лейкозу велико! рогато! худоби, затверджено оргашзацшно-правов1 документи ïï функцюнування.

До сшвзасновниив НВС увшшли IEKBM та 48 племшних господарсгв Укра!ни, а в подальшому асощативними членами стали 286 неблагополучию з лейкозу велико! рогато! худоби господарсгв i деяю обласш та районш ветлаборатори. Вщповадно до сгатутних зобов'язань шсгитут здшснював HayKoei розробки з пигань етюлога, егазоотолога та патогенезу хвороби, а також науково-дослщш роботи з розробки метода та засоб^в ранньо! д1агностики науково обгрунтовано! системи протилейкозних заход1в. Ветеринарш лабораторц та групи спещ&тспв НВС проводили серолопчну та гематолопчну д1агностику ¡нфекцй', розробляли заходи та забезпечували методичне кергвництво щодо лквщацц лейкозу для конкретного господарства. Кершшки господарсгв зпдно з договором брали на себе зобов'язання вчасно виконувати протиетзоотичш заходи. Все це дозволило створити единий функцюнальний ланцюг: науков! розробки — виробництво дцагностикуъпв — апробащя та впровадження досягнень науки i досвщу в конкретному господарсгв!.

За десятир1чний перюд (1987—1986 pp.) за нашо! учасТ1 розроблено укра!нську технологда виробництва набору компонент для серолопчно! д ¡агностики лейкозу, налагоджено !х випуск, запроваджено широкомасштабну систему протилейкозних оздоровчих заход1в, вивчено етзоотичну ситуацно в кожному господарсгв!, розроблено нову шструкщю щодо боротьби з лейкозом велико! рогато! худоби в Укра!ш (1990, 1992).

Оздоровлено вщ ¡нфекцй за новими нормативними актами 2030 господарсгв, у т.ч. Bci племшш шдприемства та племшш заводи. Впровадження широкомасштабно! системи протилейкозних заход1в дозволило створити повне благополуччя з шфекцц в Закарпатськш, 1вано-Франк1вськш та Чершвецькш областях. Менше 10 неблагополучних господарств залишилось у Волинськш (7) та Льв!всьюй (8) областях. Найбшьш поширена лейкозна шфекщя в Донецькш, Запор1зькш, Луганськш та Полтавсыай областях. У 1996 р. у них виявлено вщповщно 70539, 61163, 45744 та 73932 шфжованих BipycoM лейкозу тварин, що становить 51% вщ загально! KinbKocri велико! рогато! худоби, в сироватщ яко! виявлено антит1ла проти Bipycy лейкозу. Це зумовлено несвоечасним вивченням етзоотично! ситуацн' та повшьним впровадженням оздоровчих заход1В у кожному неблагополучному господарсгв!.

Функцюнування НВС «Орюн» протягом 10 роюв, цшеспрямована д!яльшсть науксвц:в па отрицания кшцевсго результату, шввдке освоения виробництва д1агностикуму та залучення товаровиробниюв до широкомасштабного застосування науково обгрунтованоУ системи протилейкозних заход ¡в при пост1йному науковому супровод1 дозволили вперше оргашзацшно об'еднати в единий безперервний процес: наука — апробащя — виробництво ветеринарних препаратш — д^яльшсть власника тварин.

НАУКОВО ОБГРУНТОВАНА СИСТЕМА ОРГАН13АЦ1!

ВЕТЕРИНАРНО! СПРАВИ В РАЙОН1 (М1СТ1) В УМОВАХ БАГАТОУКЛАДНО! ФОРМИ ВЕДЕНИЯ АПК

Анагиз робота районних (мюьких) служб ветеринарией медицини показав, що в умовах економ1чноУ реформи, дестабшзащУ виробництва тваринницькоУ продукци' оргаш'зац1я ветеринарноУ справи може базуватися лише на чггко сформульованих законодавчих актах 1 поеднанн1 державноУ та госпрозрахунковоУ защкавленосп колектив1в. 3 урахуванням цього розроблено та апробовано схему оргашзацй" ветеринарних заклад1в на основ! змшаних форм ф1нансування — бюджетно-госпрозрахункош пшроздши районного, мюького та обласного масштаб1в, у т.ч. ветеринарш лаборатори.

У науково обгрунтованш систем! запропонована форма робота державних ветеринарних закладш на повному гослодарському розрахунку. Розроблеш техшко-економ1чт обгрунтування, запропонована правова основа, форми вщповщних документ щодо оргашзацй частковоУ або повноУ госпрозрахунковоУ д1яльносп лабораторий з ветсанекспертизи, визначеш М1сця Ух розмццення, завдання, права, взаемовщношення з власниками ситьськогосподарсько! продукци, адмМстращею ринюв та державною ветеринарного ¡испекшею району г «¡ста.

Впровадження новоУ системи д1яльносп ветеринарних заклад1в мют та районов у м.Киев1, Полтаву Славутському райош ХмельницькоУ области, в багатьох районах ЛуганськоУ облает! та ¡нших пщтвердило и високу економ1чну, протиешзоотичну та сощальну ефективтеть. Все це позитивно вплинуло на збереження виробничих колектив1в.

РОЗРОБКА КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ЗАКОНОДАВЧИХ ПОЛОЖЕНЬ 3 ОРГАН13АЦП ТА СТРУКТУРИ ВЕТЕРИНАРНО! МЕДИЦИНИ

УКРА1НИ

Наприюнщ 1991 р. та на початку 1992 р. сгворилися об'ективш умови для розробки нацюнальних нормативно-правових основ оргашзацй ветеринарноУ медицини УкраУни з урахуванням завдань в умовах становления державносп та економ1чноУ реформи. Вщповщно до вимог часу нами разом з групою вчених та практиюв було проведено глибокий науковий анал1з стану ветеринарноУ медицини

в Укра&н та розроблено оптимальш концептуальш положения 1 вар1анти проекта Закону Украши «Про ветеринарну медицину», а шзнкие Закону Украши «Про вщповщальшсть пщприемств, усганов та оргашзацш за порушення законодавсгва про ветеринарну медицину». П1сля детального обговорення цих матер!ал1в в уск репональних та вщомчих службах ветеринарно! медицини, науково-дослщних установах, вузах, а також внесения до них змш 1 доповнень робочий документ пройшов вщповщш узгодження, був прийнятий Закон Украши «Про ветеринарну медицину» (1992 р.). У 1996 р. внесено доповнення та змши до першого Закону та прийняго другий Закон Украши «Про ветеринарну медицину» та Закон Украши «Про вщповщальшсть пщприемств, усганов та оргашзацш за порушення законодавсгва про ветеринарну медицину».

Цими законами визначено, що ветеринарна медицина Украши в сучасних умовах е особливою галуззю знань та практично! даяльносп, спрямованою на профшактику хвороб та лжування хворих тварин, випуск ефективних ветеринарних препарата, виробницгво повноцшних та безпечних 1 еколопчно чистих продукт тваринництва, захист населения вщ збудниюв зооантропонозних хвороб, а також визначена вщповщальшсть власниюв тварин та товаровиробниив тваринницько! продукцц за дотримання ветеринарних правил. Це загальне визначення ветеринарно! медицини зумовило !! основы завдання та права на сучасному етаги (рис. 1).

Законодавч1 акти регулюють вщношення в галуз! з метою захисту тварин вщ хвороб, випуску безпечних у ветеринарному вщношенш продукпв тваринництва, захисту населения вщ зооантропонозних шфекцш, дотримання товаровиробниками, громадянами Украши та ¡ноземцями ветеринарних правил. Чггко сформульовано права фах1вщв з вищою та середньою спещальною освггою на занятгя ветеринарною даяльшстю. Дозволено 1 визначено порядок пщприемницько! даяльносп та правов1 повноваження 1 вщповщальшсть фах1вщв у галуз! ветеринарно! медицини за порушення норм та правил заняття ветеринарною даяльшспо.

У розроблених законодавчих актах визначено права, гаранта, метода, об'екти та напрямки дальносп Державно! ветеринарно! шспекци як спещального виду даяльносп Державно! служби ветеринарно! медицини.

Виходячи ¡з завдань Державно! служби ветмедицини, було розроблено !Т структуру. При цьому враховано особливосп сощально-економ1чного стану Украши; ц географ1чне положения в центр1 бвропи як транзигно! краши; досвщ шших кра!н; даяльшсть М1Жнародних ветеринарних органЬащй та власний досвщ. При пщготовщ доповнень та змш до Закону Украши «Про ветеринарну медицину» (1992 р.) кершним органом Держветсяужби спочатку пропонували започаткувати Державний комгтет ветеринарно! медицини при Кабшеп М1шсгр1в Украши, а в подальшому — Департамент ветеринарно! медицини з державною ветеринарною шспекщею Мшсшьгосппроду Украши, а в областях — управления в склада адмшктрацш — територ1альних угворень (рис. 2).

Державна ветмедицина

Права

Заедания

2 '2

я

о х о.

« 5 я в о- я

а а я

Р. й я

п и *

Я. - в

В" в а. с 'В я

§ е

Я X я « £

" и '3 * £

§ X I.

§ I

5 О с;

£ 2 " ™ | °

1-1

с

о н

2 .3 с

&Г

X

га « Я о

л В

я с § .5

0 *о 2 О

1 &

5 в я » 5 "Б.

о

е

х X

0 о. и о

X 4

1 й

•Э

м . &

5

'а

о. £

О.® 8 8.

я о

П. й и X Н в

Я £

о 5 £ 8 & о "8

я

2 я

>" К

в я р

II

•2 ё.

§ |

я 5

и о.

Р X

я со

«

о я

ю о а.

/Р В

Си я X

3 р

я 2 В

§ 8-Й Ё

3 2 5 2 §< & =

о. га а.

га ь

я

5 си О 8

С в о

"С я в 5 я

•5

и « .8 8.»

.55 а. я

| Ео

К о К в Й- *

и "

и Я

га £

К Б.

£ о

8 е а.2

о

Р ^

Ж СО о) М4 ЕГ О

£ К

• о>

^ ^ у

о. 5 я я " и

Й

2 - х

я | о 5 *

ё Я К

2 « С « « о

и р а

1. Основш завдання та права державно! ветеринарно! медицини

2. CTi

СЛУЖБИ ВЕТЕРИНАР!

УРА

ПИЦИНИ УКРА1НИ

висновки

1. Сучасна ешзоотична ситуац1я в свт е напруженою та характеризуеться нестабшьшстю з тенденщею до попршення щодо особливо небезпечних, екзотичних для Украши. шфекцш — ящуру, чуми велико! рогато! худоби, африкансько! чуми свиней, губчасто! енцефалопатй велико! рогато! худоби, скреш овець, репродуктивно-ресшраторного синдрому свиней, вгспи овець 1 юз, нових невивчених хвороб.

2. Напружешсть ешзоотично! ситуацц' в свт зумовлена: збереженням у природ! збудниюв шфекци, !х постшною циркулящею в певних репонах та поширенням у неблагополучних кра!нах; еволюцшними процесами, що вщбуваються у вщомих популяц1ЯХ хвороботворних мпфооргатзм1в та сприйнятливих до шфекд1й тварин; появою нових збудник1в шфекцшних хвороб тварин; актив1защею М1грацн людей, тварин, перевезенням тваринницько! продукцц ¡з кра!ни в крашу.

3. Еп1300тична ситуащя в Укра!н1 в 1986-1996 рр. мала вщносну стабшьшсть з тенденвдею до полшшення: л1Квщовано ящур, трихофтю, псевдочуму птищ, шфекцшний атроф1чний рин1т; спорадично виявляеться (один неблагополучний пункт у 2 роки) бруцельоз; оздоровлено вщ лейкозу три обласп, вщ туберкульозу - п'ять областей 1 АР Крим. Виникли нов1 шфекци пгищ - хвороба Гамборо, хвороба Марека.

4. В основу протиешзоотичних заход1в в УкраМ покладено концепцио, яка передбачае:

— своечасну, ранню диагностику шфекцш;

— знания ешзоотично! ситуацц й вщслщковування законом1рностей ешзоотичного процесу;

— оцшку руиийних сил ешзоотичного процесу в поширенш збудниюв хвороб;

— стан вивченост1 хвороби та наукового 1 професшного забезпечення протиешзоотичних заходщ;

— еп1зоотолопчне районування адмш1стративних територш;

— локал1зацда 1 знешкодження збудника шфекци в первинному ешзоотичному вогншщ;

— застосування тактики послщовного проведения оздоровчих заходцв з концентращею спец1альних орган1зацшних 1 господарсько-економ1чних захода у певних ешзоотолопчних районах;

5. Створення науково-виробничо! сисгеми «Орюн» щодо боротьби з лейкозом велико! рогато! худоби дозволило протягом 10 ромв вщпрацювати

нову оргашзацшно-методичну структуру протиетзоотичних заход1в в умовах р1зних форм власносгп, забезпечити едшсть процесу наука - виробництво ветпрепарапв — апробацш 1 впровадження досягнень науки \ практики та залучити до цього процесу власниюв тварин.

6. Традищйш срган1защйно-правов1 форми ветеринарного забезпечення тваринництва в умовах економ1'чно'1 реформи не дають можливосп ефективно забезпечувати охорону тваринництва вщ хвороботворних м1крооргашзм1в та благополуччя населения вщ зооантропонозних хвороб, а принцип ветеринарного обслуговування за державний рахунок став гальмом у забезпеченш Д1яльносп ветеринарно!" медицини та профеЫйно! престижность

7. Розроблеш концептуальш положения про правов1 основи ветеринарно! медицини використано при розробщ проекту I прийнятп Верховною Радою Закону Украши «Про ветеринарну медицину» та Закону Украши «Про вщповщальтстъ пщприемств, установ та оргашзацш за порушення законодавства про ветеринарну медицину».

8. Науково обгрунтована система оргашзацшно! структури ветеринарно! медицини в умовах економ1Чно! реформи народного господарства Украши офщшно прийнята I успшшо дае на територц Украши.

ПРОПОЗИЦЙ ДЛЯ ПРАКТИКИ

Результата дослщжень увшшли складовою частиною до документ:

1. Закон Украши «Про ветеринарну медицину» ( 1992 р., 1996 р.).

2. Закон УкраГни «Про вщповщальшсть пщприемств, установ та оргашзацш за порушення законодавства про ветеринарну медицину» (1996 р.).

3.1нструкцц з профилактики та лисвщацн: лейкозу велико! рогато!' худоби в господарствах Украши (1990 , 1992); бешихи свиней (1993 ); сказу тварин (1993); класично! чуми свиней (1993); бурсально! хвороби (хвороби Гамборо) птищ(1993); лептострозу (1993); туберкульозу (1993), ньюкаслсько! хвороби птищ (1993).

ПОТЕМ1ДИСЕРТАЩ1 ОПУБЛ1КОВАНА 31 РОБОТА, НАЙБ1ЛЫН ВАЖЛИВ13 НИХ ТАК1:

1. Досгоевський П.П., Коргаенко П.П. та ш. Довщник ветеринарних препарат Кшв: Урожай, 1986, 27,6 др. арк.

2. Достоевський П.П., Судаков М.О. та ш. Довщник ветеринарного лкаря. Кшв: Урожай, 1990, 41 др. арк.

3. Достоевський П.П. Оргашзацшно-методичш основи лжвщацп лейкозу велико! рогато! худоби. Кшв, 1992, 1,5 др. арк.

4. Достоевський П.П., Хоменко B.I. та ш. Закон Украши «Про ветеринарну медицину». Кшв, 1992,1,16 др. арк.

5. Достоевський П.П., Хоменко B.I. та ш. Закон Укра'ши «Про ветеринарну медицину», Закон Украши «Про вщповщальшсть- пщприемств, усганов та оргашзацш за порушення законодавства про ветеринарну медицину». Кшв, 1996, 1,25 др. арк.

6. Достоевський П.П., Мандигра М.С. та ш. Шляхи лквщаци лейкозу. Черн1вщ (1992): Прут, 1993.

7. Третьяков О.Д., Достоевский П.П. и др. Очередные задачи советской ветеринарии. Москва: Ветеринария, 1987, № 11, с. 11-14.

8. Ипатенко М.Г., Достоевский П.П. и др. Иммуногенные свойства вакцины против сибирской язвы из штамма-55. Москва: Ветеринария, 1993, № 3, с. 17-19.

9. Захаров В.М., Достоевский П.П. и др. Особенности организации прогивоящурных мероприятий в свиноводческих комплексах. Материалы научной конференции Всесоюзного научно-исследовательского ящурного института. Владимир, 1986, с. 151-154.

10. Достоевський П.П. 1нфекцшш хвороби шлунково-кишкового тракту на промислових комплексах i3 свинарсгва. Marepiajm республкансько! науково-виробничо! конференцц. Кшв, 1987.

11. Достоевський П.П., Прискока В.А. Особливосп Bipycy класично! чум и свиней. Кшв: Тваринництво Украши, 1993, с. 18.

12. Хоменко B.I., Достоевський П.П. та in. Удосконалення форм i методцв оргашзаци роботи державно"! ветеринарно! медицини. Кшв: Тваринництво Укра!ни, 1993, № 5-6, с. 6-7.

13. Достоевский П.П., Блажко В.А. и др. Выращивание здоровых телят в хозяйствах Украины. Москва: Ветеринария, 1989, № 3, с. 8-9.

14. Достоевский П.П., Волынец JI.K. Контроль за производством ветеринарных препаратов. Москва: Ветеринария, 1991, N° 3.

15. Достоевський П.П. та ш. Фермам - здорове стадо. Кшв: Тваринництво Украши, 1987, № 1.

16. Достоевський П.П. Закон Украши про ветеринарну медицину i завдання ветеринарних лабораторш у виршенш проблем асощативних заразних хвороб. Матер1али XI конференци Украшського товарисгва паразитоценолопв, Ки!в: 1993, с. 57.

17. Вклад украинских ученых в ликвидацию инфекционных болезней. Материалы международной научной конференции "Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы". Харьков,

1995, с. 5-6.

18. Достоевсъкий П.П. Новий Закон - нагальна потреба. КиТв: Ветеринарна медицина Укра'ши, 1996, № 2.

19. Достоевський П.П., Нштш П.Д. Комплекс заход1'в борогьби з хворобами бджм. Кшв: Ветеринарна медицина Укра'ши, 1996, № 6, с. 24-27.

20. Достоевський П.П. Нове в профшактиц! класичноУ чуми свиней. Кшв: Ветеринарна медицина Укра'ши, 1996, № 7, с. 6-9.

21. Бусол В.О., Бакулов 1.О., Достоевський П.П.' Сучасна етзоотична ситуацш в свт щодо екзотичних шфекцш тварин. Кшв: Ветеринарна медицина УкраУни, 1997, № 4, с. 23-24.

Достоевский П.П. Эпизоотическая ситуация и организационно-правовые основы ветеринарной медицины в Украине.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.03 - ветеринарная микробиология, вирусология, эпизоотология, микология и иммунология. Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН. Харьков, 1997.

Работа содержит результаты теоретических и прикладных исследований развития эпизоотического процесса в пространстве и времени по основным инфекционным болезням, регистрируемым в Украине. Представлены материалы изучения эпизоотической ситуации в мире. Разработаны и внедрены новые организационно-правовые основы функционирования ветеринарной медицины Украины в современных условиях.

Dostoyevsky P.P. Epizootology situation and organizal and legal bases of veterinary medicine in the Ukraine.

Thesis for the degree of the Candidate of veterinary Sciences on speciality 16.00.03 - veterinary microbiology, virusology, epizootology, micology and immunology. Institute of experimental and clinical veterinary medicine of Ukrainian Academy of Agrosciences. Kharkiv - 1997.

The thesis contains the results of theoretical and applied researches of development and epizootic process in area and time on the basic infections illnesses, registered in Ukraine. The materials on studying epizoti situation are presented in this dissertation.

The new organizal and legal bases of Ukrainian veterenarian medicine function in up-to-date conditions are elaborated and introducted.

Ключ<ш слова: етзоотолопя, етзоотична ситуащя, ешзоотичний процес, ¡нфекци, оргашзашя ветеринарноУ справи, законодавство ветмедицини.