Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.03) на тему:Роль абиотических и биотических факторов в возникновении и распространении лейкоза крупного рогатого окота

п УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини

На правах рукопису

ШУЛЬГА Петро Гнатович

РОЛЬ АБІОТИЧНИХ І БІОТИЧНИХ ФАКТОРІВ У ВИНИКНЕННІ І ПОШИРЕННІ ЛЕЙКОЗУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

16.00.03 — ветеринарна мікробіологія, вірусологія, епізоотологія, мікологія і імунологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Харків — 1996

Дисертацією е рукопис.

Роботу виконано в Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН та Білоцерківському державном} аграрному університеті.

Науковий керівник — доктор ветеринарних наук, професор,

академік УААН В. О. БУСОЛ

Офіційні опоненти — доктор ветеринарних наук, професор

В. М. НАХМАНСОН

доктор ветеринарних наук, старший науковий співробітник

В. Д. ШУЛЯК

Провідна установа: ' \ , м. Київ.

Національний аграрний університет.

Захист дисертації відбудеться «У. . 1996 р.

на засіданні Спеціалізованої Вченої ради Д 02.32.01. при Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини. (310023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою: м. Харків-23, вул. Пушкінська, 83

Автореферат розісланий « 9. » . 1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої _

ради, доктор ветеринарних надгкґ ^ Когіаржевський

Актуальність та ступінь дослідженості тематики дисертації.

Серед найбільш поширених і найменш шпзчсних інфекційних хвороб великої рогатої худоби лейкоз займає одне з перших місць (Hohma Т. et а!., 1980; Нахмансон В. М, 1986, 1991; Бурба Л. Г. та інші, 1987; Лемеш В. М. та інші, 1987; Домб-ровський О. Б., 1990; Смірнов П. Н., 1992; Манднгра М. С., 1995; Theilen G. Н. et аі., 1982; Lehnert Е. еі а і., 1984; Crowley A. Y., 1984; та інші). -

В останні роки досягнуті значні успіхиі у вивченні етіології, патогенезу, епізоотології, діагностики та створені системи широкомасштабних протнлейкозннх заходів (Дороніи М. Н., 1969;

Кукаі'ш Р. А. та інші, 1979; Достоєвський П. П., Я;рчук Б. М. та інші, 1993; Манднгра М. С., Бялсцький С. А., 1994; Цимбал В. І. та інші, 1994 та інші; Miller J. М. cl а 1., 1969, 1972; Wan der Maalen М. Y., 1974).

Проте поза увагою наукової громадськості залишалась більшість екологічних та деяких біотичних факторів, які можуть відігравати важливу роль в інфекційному і епізоотичному процесах.

Опубліковані дані з цих питань носять фрагментарний і в більшості суперечливий характер (Федорова С. М. та інші, 1977; Кудрявцева Т. II., 1980; Белік В. М., 1982, 1983; Бусол В. О. та інші 1988; Бялецький С. А., 1991; Смірнов Ю. П., 1994; Дон-нік І. М., Татарчук А. Т., 1995 та інші).

Потреба в таких дослідженнях п Україні зумовлена вкрай складною екологічною ситуацією, н т. ч. по радіаційному забрудненню. За даними ВОЗ, на півночі України загальна захворюваність населення на третину вища, ніж в «чистих» регіонах, проте число випадків лейкозів не підвищилось.

Тому подальше глибоке вивчення впливу біотичних і абіотичних факторів на виникнення та розповсюдження лейкозу великої рогатої худоби лишається актуальним як в теоретичному, так і в практичному плані.

Мета та задачі досліджень. На основі широкомасштабних епізоотичних і експериментальних досліджень вивчити вплив природно-географічних, господарсько-економічних факторів та забрудненості оточуючого середовища, а також вірулентних властивостей вірусу і імунного статусу тварин на виникнення і розповсюдження лейкозу великої рогатої худоби. Для досягнення цієї мети вивчали:

‘— особливості динаміки епізоотичної ситуації щодо лейкозу великої рогатої худоби в Україні за 1988— Ю94 роки;

— вплив природно-географічних, господарсько-економічних

факторів та сумарної і факторної забрудненості оточуючого середовища на поширення серед великої рогатої худоби лейкозної інфекції; "

— дію нітрату калію та гербіциду 2,4-Д амінної солі на перебіг лейкозного процесу у інфікованих вірусом лейкозу (ВЛ) телиць та овець;

— роль концентрації тварин на поширення лейкозу, вплив пасивного імунітету у новонароджених, тільності та вірулентних властивостей вірусу на виникнення і перебіг інфекційного процесу;

— вплив хімічних факторів та лейкозного процесу на розвиток аномалій в ядрах лнмфоцитів овець.

Наукова новизна та практична цінність роботи. Вперше проведено комплексне порівняльне вивчення сумарного та факторного впливу абіотичних і біотичних факторів на виникнення і поширення лейкозу великої рогатої худоби та встановлена різна вірулентність ізолятів вірусу лейкозу. Результати широкомасштабних епізоотичних досліджень підтверджені в умовах експерименту на вівцях. Показано, що на виникнення, перебіг і розповсюдження лейкозної інфекції серед великої рогатої худоби впливають такі фактори, як чисельність поголів’я в стаді, специфічний імунітет (колостралыний) та вірулентність ретровірусу. Доказано, що тільність у корів викликає зміни в лейкозному процесі — перехід із стадії персистенції в стадію латентного перебігу. Не встановлено достовірного впливу на ці процеси природно-географічних, виробничо-економічних умов, сумарної забрудненості та дії нітрату калію і гербіциду 2,4-Д амінної солі. Нітрат калію, на відміну від вірусу лейкозу, не викликає ядерних аномалій в лімфоцитах, характерних для лейкозного процесу. Отримані дані є теоретичною і практичною основою успішної ліквідації інфекції незалежно від екологічної ситуації в Україні.

Рівень реалізації та впровадження результатів досліджень. Результати досліджень увійшли в положення «Інструкції по боротьбі з лейкозом великої рогатої худоби» (1990, 1992 рр.), використовуються як програмний матеріал при вивченні курсу епізоотології та інфекційної патології, є вихідними даними для подальшого дослідження патогенезу лейкоз-ної інфекції.

Апробація та публікація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи було викладено на засіданнях Вченої ради Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини, конференціях професорсько-викладацького складу Білоцерківського державного аграрного університету (1(984— 1994 рр.), конференціях молодих вчених (Харків, 1988, 1990 рр.; Свердловськ, 1988), а також конференціях: присвяченій 70-річ-.

чю Білоцерківського сільськогосподарського інституту (Біла Церква, 1990); «Ветеринарная медицина, экономические, социальные и экологические проблемы» (Харьков, 1990), «Научное обеспечение агропромышленного комплекса УССР» (Харків, 1990), «Вчені Білоцерківського державного сільськогосподарського інституту — виробництву» (Біла Церква, 1994), міжнародній науковій конференції «Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы» (Харків, 1995). По темі дисертації опубліковано Г-8 наукових робіт.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, огляду літератури, результатів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків та практичних пропозицій. Бібліографічний список складається з 364 робіт. Основний зміст роботи викладено на 214 сторінках машинописного тексту, ілюстрованого 33 таблицями і 15 малюнками.

Особистий внесок дисертанта у розробку наукових результатів, що виносяться на захист. Дисертант самостійно виконав увесь обсяг епізоотичних і експериментальних (клінічних, гематологічних, серологічних, імунологічних, біохімічних) досліджень та провів аналіз отриманих результатів. Ультраструктурний аналіз лімфоцитів крові овець проведено разом із старшим науковим співробітником Московської ветеринарної академії 3. М. Меньшиковой), а досліди щодо впливу фізіологічного стану корів на перебіг інфекційного процесу — з к.в.н. Бондаренком Д. І.

На підставі аналізу результатів епізоотологічних та експериментальних досліджень дисертантом сформовані такі положення, до виносяться на захист:

1) матеріали про особливості розповсюдження лейкозу великої рогатої худоби в Україні та вплив госнодарсько-еконоіміч-яих, екологічних факторів на перебіг і прояв інфекції;

2) результати експериментальних досліджень по вивченню дії нітрату калію і 2,4-Д змінної солі на виникнення і перебіг інжекційного захворювання у овець і телиць;

3) результати досліджень ролі біологічних факторів (колост-зальних антитіл, вагітності) у виникненні та прояву лейкозиого іродесу;

4) матеріали по вивченню вірулентних властивостей ізолятів ЗЛВРХ;

5) дані про вплив нітрату калію т,а лейкозного процесу на зозвнток аномалій в ядрах лімфоцитів овець.

ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

В основу роботи покладені дані вивчення динаміки епізоотич-чої ситуації в розрізі всіх регіонів України за 1988—1994 роки га вплив на епізоотичний процес абіотичних та біотичних фак-

торів. Для цього використані статистичні дані за 1988—1992 і 1994 роки Головного управління ветеринарної медицини і Державної ветеринарної інспекції МСГП України, Науково-виробничої системи «Оріон», Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини, обласних і районних лабораторій ветеринарної медицини, а також картографічні матеріали В. А. Бара-новського та співавторів «Еколого-географічна ситуація на Україні» (1990, 1995), дані Центральної державної і обласних станцій по захисту рослин.

. Експериментальну частину роботи по вивченню ролі абіотичних і біотичних факторів у виникненні лейкозу проводили на 70 вівцях та 35 телятах.

Епізоотологічні, історико-географічні, клінічні, гематологічні та серологічні (РІД) дослідження тварин проводили згідно і: загальноприйнятими методами. Вміст білкових фракцій в сироватці крові визначали за методикою Карпюка, метгемоглобіну — за Полянським, фагоцитарну активність та інтенсивність фагоцитозу нейтрофілів — за Гостєвим, активність лізоциму — за Плецитим та Фельдманим, титри гетерогсмагглютшпнів в сироватці крові овець — за методикою Галатюка в нашій модифікації. Електронно-мікроскопічні дослідження проведені в Московській ветеринаріній академії. -

Статистичну обробку результатів досліджень проводили на ЕВ'М за програмами, складеними І. Д. Соколовим (1987). і

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Динаміка епізоотичного стану по лейкозу

великої рогатої худоби в Україні

. Вивчення особливостей епізоотичного стану по лейкозу великої рогатої худоби проводили з врахуванням направленого втручання практичної ветеринарної медицини в епізоотичний процес Розпочаті в кінці восьмидесятих років широкомасштабні про-тилейкозні заходи дозволили в 1988 році дослідити на вірусо-.носійство 1,5 млн; в 1989 р. — 3,9; 1990 р. — 8,5; 1991 тг 1992 рр. — по 10,8 млн. тварин старших шестимісячного віку В наступні роки кількість досліджуваних гвар.ин залишаласі: відносно постійною. Загальна і«фікова>ність тварин у відповідні роки становила: 15,32; 15,14; 12,64; 10,56 і 8,98 %, а в 1994 році — 6,5 % або в 2,3 рази нижча, ніж на початку досліджень.

Сумармі показники інфікованості . стад в розрізі адміністративних регіонів суттєво відрізнялися між собою і становили ві/і 2,45 до 38,68 %. За цими даними області поділили на чотири прути: в першу ввійшли області, то мали інфікованість до 5 % в другу — 5,1 — 10 %, в третю — 10,1 — 15%, в четверту — більше 1>5 % •

Дослідженнями встановлено, що динаміка напруженості епізоотичного процесу щодо лейкозу має виражену мінливість як в часі, так і в просторі. Да.ні таблиці свідчать, що в 1988 році найбільш неблагополучними щодо розповсюдження інфекції були 18 областей (інфікованість перевищувала 10 %). В наступні роки частка областей з такою інфікованістю була менша. Наприкінці досліджуваного періоду число адміністративних регіонів першої групи збільшилось в 4,5 раза, другої — в 1,8 раза, а четвертої зменшилось в 7 раз. В цій групі залишились Запорізька та Одеська області.

В період дослідження найбільш напружена епізоотична ситуація була в Донецькій, Запорізькій, Київській, Луганській, Херсонській областях і в Автономній Республіці Крим. В Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській і Чернівецькій областях інфікованість тварин виявилась найнижчою.

Динаміка інфікованості тварин ВЛ в областях України

Роки Кількість областей з інфікованістю (%):

до 5 | 5,1 — Ю 110,1—15 більше 15

1988 2 5 4 114

1.990 •5 7 3 Ю

1092 6 а 7 4

1994 9 9 5 2

Результати досліджень свідчать, що лейкоз великої рогатої худоби в Україні розповсюджений нерівномірно і реєструється в усіх областях і Автономній Республіці Крим. Епізоотична ситуація характеризується динамічністю змін з тенденцією до її покращення, що обумовлено активним широкомасштабним впровадженням науково обгрунтованої системи протилейкозних заходів. •

Вивчення впливу абіотичних факторів на перебіг та розповсюдження лейкозної інфекції

В групу абіотичних факторів, котрі вивчали як потенційні лей-козогени, входили пестициди, нітрати, сумарна забрудненість повітря і території, фізико-географічні і виробничо-економічні умови регіонів.

Вплив пестицидів на лейкозний процес вивчали на основі широкомасштабного епізоотологічного аналізу та експерименту на вівцях. '

За кількістю внесених пестицидів області України розділили на 4 групи: 100—200 (7 областей), 200—300 (9 областей), 300—400 (б областей), більше 400 (дві області і АР Крим) кг/кв. им території.

Комплексний картографічний аналіз частоти ураження вірусом лейкозу великої рогатої худоби в залежності від пестицид-ного навантаження свідчить, що в першій групі областей середня ступінь інфікованості була 9,32±2,1 %, в другій-— 14,57± 1,43 в третій — 13,79+2,05, в четвертій — 9,4±0,18 %. В кожній з них були області з низькою і високою захворюваністю. Ці дані не дозволяють стверджувати, що пест-ицидне навантаження території достовірно впливає на епізоотичну ситуацію.

В досліді по вивченню впливу гербіциду 2,4-Д амінної солі на перебіг лейкозного процесу були використані вівці зі окритою стадією захворювання. Тваринам щоденно протягом 135 днів індивідуально давали препарат по 40 мг на 1 кг маси тіла. В період досліду в крові тварин знижувалась кількість еритроцитів на 21,73—35,5 % (Р<0,01), лейкоцитів — 'На 10—46,53 % (Р<0,01), лімфоцитів — на 8 %. В сироватці крові зменшувався вміст альбумінів і альфаглобулінів та збільшувалась кількість бета- і гамаглобулінової фракцій. Статистично достовірно знижувались лізоцимна активність і гнтр гетерогемаглютининів у сироватці крові. З дев’яностого дня досліду відбувалось зниження титру антитіл проти вірусу лейкозу, що вказує на зниження активності імунокомпетентної системи, а також лсйкоз-ного процесу. '

Через 12 місяців після припинення дачі препарату показники крові не мали вірогідних відмінностей у дослідних і контрольних тварин.

Отримані дані свідчать, що дія на організм гербіциду викликає порушення систеїми лейкопоезу і імуногенезу, що приводить до виникнення набутого імунодефіциту, але не прискорює розвиток лейкозного процесу.

Вплив нітратів на перебіг лейкозної інфекції вивчали на вівцях та телицях. Вівцям на протязі 50 днів до зараження вірусом лейкозу щоденно згодовували нітрат калію в дозі 100 мг на І кг маои тіла. В подальшоїму препарат продовжувала давати протягом 130 днів. В перші ЗО днів після введення препарату зменшувалась кількість еритроцитів і збільшувалась — лейкоцитів. В наступний період дослідження в цих показниках, вмісту в сиворотці крові, загальному білку і білкових фракціях, лізоциму, а також фагоцитарної активності нейтрофілів суттєвих змін не встановлено. Виявлено вплив препарату на якість гемоглобіну: -вміст метгемоглобіну в еритроцитах дослідних тварин був у 2—3 рази вищий, ніж у контрольних.

Згодовування препарату не впливало на інкубаційний період розвитку інфекції. У всіх дослідних тварин виявлені антитіла на 23-й день після зараження, середній титр антитіл у цій групі овець в кінці досліду був 1:17,77±2,35, а через 12 місяців після припинення згодовування нітрату калію — 1:23,38±2,30 проти 1:17,4± 2,92 в контролі.

Було встановлено, що реакція організму, як здорових, так і інфікованих ВЛ і хворих лейкозом телиць на введення препарату була однакова.

Результати свідчать, що дія нітрату калію в дозі 100 мг на 1 кг маси тіла на організм оізець і великої рогатої худоби з різними феїюпи,пічними ознаками не впливає на виникнення і перебіг скрнтої і явної (гематологічні ознаки) лейкозвої інфекції.

Вплив еколого-географічної ситуації па епізоотичний процес при лейкозі

За ступенем забрудненості атмосферного повітря стаціонарними джерелами адміністративні регіони умовно поділили на 4 групи; 0—5, 5—10, 10—25 і більше 25 тон забруднюючих речовин пилу, НгБ, СОг і інш. на 1 кв. к,м повітряного басейну. Результати рівня інфікованості ВЛ тварин в цих екологічних зонах показали, що на їх території широко розповсюджена лейкозна інфекція. Середньорічна інфікованїсть в 1988—1992 рр. була в першій зоні 14,18+1,0, в другій — 8,57±1,41, в третій — 15,95±0,16 і в четвертій — 14,33+1,3 %.

З урахуванням сумарної забрудненості території (повітря, води, грунту) всі області класифікували її а помірно сприятливі, задовільно сприятливі регіони та регіони з екологічним погіршеним станом. При вивченні даних, що характеризують розповсюдження інфекції в цих регіонах, не встановлено суттєвої середньо-статистичної різниці в інфікованості стад. В областях, що мали більш сприятливий екологічний стан, ураженість ВЛ тварин становила 10,39±1,15%, задовільний — 15,06+2,45 %, а погіршений — 11,67+6,25 %. Аналогічні результати отримані при вивченні виливу на розповсюдження лейкозу природно-географічних і віфобничо-екантагічздих умов.

Дані досліджень свідчать, що вказані сумарні екологічні величини не .можна розцінювати як етіологічні фактори лейкозу великої рогатої худоби, які сприяють розповсюдженню інфекції.

Взаємозв’язок інфікованості стад від скупченості тварин

Серед біотичних факторів, що впливають на інтенсивність епізоотичного процесу, важливу роль відіграє скупченість тварин та отологічні особливості відносин між ними. З урахуванням цього

г

нами проведено епізоотологічне широкомасштабне дослідження з метою оцінити епізоотичну ситуацію в регіонах з різною щільністю поголів’я в господарствах.

Результати досліджень свідчать, що в господарствах із середньою кількістю поголів’я 2,5±0,25 тис. тварин виявлено 15,33± 16,28 % інфікованих вірусом лейкозу.

В областях, де середня кількість великої рогатої худоби а одному господарстві становила 1,5±0,26 тис. голів, було виявлено лише 6,44±0,І8 % вірусоносіїв.

Таким чинам, скупченість тварин впливає на інтенсивність епізоотичного процесу. Встановлено, що зі збільшенням поголів’я в •стаді в 1,5—1,7 раза напруженість епізоотичної ситуації зростає в 2—2,3 раза. '

Роль біотичних факторів у киникненні та перебігу лейкозного процесу

При аналізі матеріалів досліджень ролі біотичних факторів в етіопатоґс,нсзі та епізоотичному процесі при лейкозі великої рогатої худоби слід виділити три питання: роль специфічного колострального імунітету у виникненні лейкозного процесу та можливість трансплацсштарної і з молоком передачі збудника інфекції, вплив фізіологічного стану тільних корів 'на перебіг лейкозного процесу, існування в природі леГгкозогешшх вірусів з різними вірулентними властивостями.

Ролі, колострального імунітету и захисті організму від ВЛ вивчали на ягнятах, народжених інфікованпм.и і нсінфікованими ВЛ вівцематками.

Сироватка крові молодняка, отриманого від маток першої групи до першого випоювання молозива, була серонсгативною. Після отримання молозива в сироватці крові всіх дослідних тварин було виявлено антитіла, титр у них становив 1:4—1:32. За тримісячний період досліду у 60,0 % твармп цієї групи пройшла елімінація колостралыних антитіл, у інших цей процес продовжувався до чотирьох місяців.

Зараження 14-денних ягнят через кров від інфікованих вівцематок показало, що титр антитіл у них коливався від 1:2 до 1:8 в 3—4-імісячному віці. В наступні вісім місяців (період досліду) антитіл до вірусу лейкозу V тварин не виявили.

У всіх твар:ин контрольної групи (відсутність антитіл) вір-ус-специфіч'ні антитіла виявлялись до 110-денного віку. В подальшому титри антитіл до ВЛ збільшувалися з 1:2 до 1:64. Динаміка зростання даного показника у цих тварин свідчить про збільшення активності і/нфекційного процесу, а відсутність ацтитіл у овець дослідної групи — про те, що напруженість колострального імунітету була достатньою для нейтралізації введеної дози збудника лейкозу.

Про вплив вагітності на перебіг лейкозного процесу судили за результатами 11-річних досліджень 21 вівцематки та шес>тиріч,них досліджень 15 корів. У першої групи тварин активність лейкозного процесу була динамічною, що зумовлювало зниження титру антитіл з 1:16 ло мінімального. Найбільш суттєвий спад концентрації в сироватці крові специфічного фактора імунітету спостерігався за 1—2 тижні і в перші 5 днів після окоту. У корів тільність більш істотно впливала на інфекційний процес після 8-мі-сячного періоду розвитку плоду. За два тижні до розтелу та через 1 —1,5 місяці після у всіх тварин знижувався тнтр антитіл в сироватці крові: у дванадцяти дослідних тварнн — в 4—6 разів, а у трьох — нижче пороту чутливості РІД. В подальшому у однієї корови через 1,5 місяця після родів знову були виявлені антитіла, у інших двох протягом наступних чотирьох років досліджень будь-які ознаки лейкозної інфекції не проявлялись. Як показала біопроба на вівцях, в лімфоцитах крові таких корів протягом тривалого періоду зберігається вірусний геном. Така довга негативна фаза прояву інфекції пов’язана з послабленням взаємодії .між вірусом та макроорганізмом. Інфекція внаслідок біохімічних та імунологічних змін у тільних корів з продуктивної форми переходить в латентну. Такі тварини тривалий час залишаються в стаді і підтримують епізоотичний процес.

Вивчення вірулентних властивостей вірусу лейкозу великої рогатої худоби вивчали на вівцях. Основою цих дослідів були неоднозначні багаторічні дослідження по відтворенню лейкозу великої рогатої худоби на вівцях. В 11-річних дослідах, що проводилися в Білоцерківському державному аграрному університеті, нам не вдалося отримати клінічну форму прояву інфекції. В той же час в Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини (ІЕКВМ) такі досліди були успішнішії.

Для виключення впливу на розвиток лейкозного процесу породи вірулентних властивостей та абіотичних факторів в умовах Луганського опорного пункту і ІЕКВМ був поставлений експеримент на однорідній групі тварин, завезених з Київської області. В підгрупі овець, заражених кров’ю овець, інфікованих «ізолятом» «Білоцерківський» протягом досліду (12 місяців) розвивався інфекційний процес в латентній стадії прояву. Титр антитіл у тварин не перевищував 1:8. У овець, заражених «ізолятом» «ІЕКВМ» протягом перших двох місяців досліду напруженість інфекційного процесу у однієї тварини різко підвищилась, титр антитіл підвищився до 1:128і. В подальшому зростання титру антитіл реєструй вали і в інших тварин цієї групи. Характерною особливістю л'ей-козного процесу було те, що зміна кількісної і якісної характеристик крові овець проходила в два періоди. Перший період характеризувався тим, що кількість лейкоцитів та лімфоцитів збільшувалась, а другий — стабільністю цих показників в межах характеристик для хворих лейкозам овець.

Отримані результати досліджень свідчать пснперше, про відсутність в Луганській області абіотичних факторів, які забезпечували б активізацію інфекційного процесу у овець, заражених вірусом лейкозу («Білоцерківський шта-мм»); по-друге, вірус лей-ікозу великої рогатої худоби («штамм ІЕКВМ») має підвищені вірулентні властивості для організму овець.

Вплив хімічних факторів та лейкозного процесу на морфологічну структуру лімфоцитів

З мстою диференціації дії хімічних речовин і вірусу лейкозу чіа лімфоцити як клітинп-мішені лейкозогенних факторів, проведені електро'ііно-мікроокоіпічіїі дослідження у крові неінфікова.них овець, що протягом 180 днів отримували нітрат калію, та в «рові інтактних тварин виявлялись переважно малі лімфоїдні клітини з рівною або з невеликою кількістю ворсинок і виступів клітинної поверхні. Основну частину клітини займає ядро округлої форми, інколи з вип’ячуваннями. Цитоплазма бідна органелами і містить лише поодинокі мітохондрії. При короткостроковому культивуванні лімфоїдних КЛІТПіІІ репродукції івірусу лейкозу не виявляли.

В короткострокових .культурах лейкоцитів овець зі окритим перебігом та в стадії клінічного прояву інфекції прій електронно-мікроскопічному дослідженні -виявляли вірусні частинки т>шу С. Суттєвою відміною клітин інфікованих тварин від перших двох груп була інаявність- змін в ядрах у вигляді ядерних аномалій. Такі аномалії виявляються уже на ранніх стадіях розвитку лейкозного процесу, до встановлення імунної відповіді на вірусний антиген. В доклінічний період розвитку інфекції такі зміни виявлялись у 0,42—1,63 % лімфоїдних клітин, а при клінічному іпроя.ві лейкозного процесу вони спостерігались у 0,51—3,54 % ■клітин. У хворих овець збільшувалась кількість лімфоцитів зі зміненою ультраструктурою; поліморфізм, інвагінація ядра, розширення перінуклеарного простору, поява гігантських мітохондрій.

Порівняння результатів власних досліджень з даними

3. М. Меньшикової (1990) і Д. І. Бондаренка (1995), отриманими в дослідах на великій рогатій худобі, свідчить про суттєві відмінності частоти виявлення клітин з патологічними ядрами. У овець процент лімфоцитів з ядерними «карманами» в 5,2—12 разів нижчий, ніж у великої рогатої худоби.

ВИСНОВКИ

1. Лейкоз великої рогатої худоби в Україні має широке, але нерівномірне розповсюдження з стабільною тенденцією до зниження інфікованості вірусом лейкозу тварин — з 15,3 % в 1988 до 6,5% в 1994 році. Покращення епізоотичної ситуації обумовлене проведеними протилейкозними заходами.

2. Скупченість тварин підвищує інтенсивність епізоотичного процесу: зі збільшенням поголів’я в стаді в 1,5—1,7 раза напруженість епізоотичної ситуації зростає в 2—2,3 раза.

3. В умовах України не встановлено взаємозв’язку між показниками інфікованості стад великої рогатої худоби вірусом лейкозу та рівнем сумарного .хімічного і радіаційного забруднення території, атмосферного повітря, пестнцидного навантаження грунту, природно-кліматичними і виробничо-економічними факторами.

4. Тривале (180 днів) щоденне згодовування гранично-допустимої дози (0,1 г/кг) нітрату калію не спричиняє провокуючої дії на перебіг лейкозного процесу у овець і телиць.

5. Щоденне згодовування інфікованим вірусом лейкозу вівцям гербіциду 2,4-Д амінної солі п дозі 40 мг/кг маси тіла протягом 135 днів діє імунодепресивно, знижує загальну резистентність організму, однак суттєво не впливає на розвиток лейкозного процесу.

6. Знайдено різні за вірулентними властивостями ізоляти вірусу лейкозу великої рогатої худоби, отримані в Київській і Луганській областях. Наявність в Україні місцевих штамів ВЛВРХ

впливає на показник інфікованості тварин та характер прояву інфекційного процесу.

7. У ягнят колостральний імунітет (титр антитіл в РІД

1:4—1:8) запобігає розвитку лейкозного процесу при їх експериментальному зараженні кров’ю РІД-позптивних овець. Елімінація колостральних антитіл з організму ягнят триває протягом З—4 місяців.

8. Тільність впливає на перебіг інфекційного процесу і зумовлює перехід від стадії персистенції в латентну стадію.

9. У інфікованих вірусом лейкозу великої рогатої худоби

овець розвиваються структурні аномалії в ядрах лімфоцитів. Число лімфоцитів із специфічною патологією збільшується в міру розвитку інфекційного процесу.

Пропозиції для практики

1. При розробці і проведенні протилейкозних оздоровчих заходів слід враховувати, що: ,

— природно-кліматичні, ландшафтно-географічні, виробничо-економічні і екологічні фактори суттєво не впливають на епізоотичний та інфекційний процеси;

— фізіологічний стан організму (тільність) може зумовити перехід персистентної стадії інфекції в латентну, коли тварини лишаються джерелом збудника інфекції:

— колостральні антитіла захищають новонароджених овець від ВЛ і елімінуються з організму не раніше, ніж через 3—4 місяці після народження.

2. З метою більш повного розкриття етіології і патогенезу лейкозної інфекції, а та-кож пошуку шляхів створення відповідних вакцин необхідні подальші дослідження по вивченню біологічних властивостей штамів ВЛВРХ.

Список опублікованих праць

1. Шульга П. И. Заражение овец вирусом лейкоза крупного рогатого скота // Тезисы докладов научно-практической конференции «Интенсивные технологии в сельскохозяйственном производстве в исследованиях молодых ученых и специалистов». — Свердловск. — 1988. — С. 83.

2. Шульга П. И., Бусол В. А. Изучение влияния нитрата калия на течение лейкозного процесса у крупного рогатого скота п овец // Методические рекомендации по актуальным вопросам ветеринарии «Молодые ученые производству». — Харьков. — і 990. — С. 53—54.

' 3. Шульга П. И., Бусол В. А. Влияние некоторых экологичес-

ких факторов среды на течение экспериментального лейкоза у овец // Материалы республиканской конференции «Ветеринарная медицина: экономические, социальные н экологические проблемы». — Харьков. — С. 107.

4. Рівень гетерогемагглютинінів у сироватці крові тварин, інфікованих вірусом лейкозу великої рогатої худоби / Бусол В. О., Шульга П. Г., Галатюк О. Є., Мандигра М. С. // Ветеринарна медицина. Міжвідомчий тематичний збірник. № 66. — Київ: Урожай. — Ю91. — С. 78—79.

5. Шульга П. Г., Бондаренко Д. І. Вивчення ролі колостраль-ного противірусного імунітету в ягнят на елімінацію введеного онковірусного інфєкта (ВЛВРХ) // Тези доповідей республіканської науково-практичної конференції «Наукове забезпечення агропромислового комплексу УРСР». — Біла Церква. — 1990.2.—-

С. 105—106.

6. Шульга П. Г., Бондаренко Д. І. Ультраструктура лімфоцитів крові овець в динаміці лейкозного процесу // Тези доповідей науково-практичної конференції «Вчені Білоцерківського державного сільськогосподарського інституту — виробництву». — Біла Церква. — 1994. — С. 149—120.

7. Бондаренко Д. І., Шульга П. Г. Електронно-мікроскопічний аналіз лімфоцитів в динаміці лейкозного процесу великої рогатої худоби. — Там же, С. 59—60.

8. Особливості згасання епізоотичного процесу при лейкозі великої рогатої худоби в оздо-ровлювальиих господарствах / Доімбровський О. Б., Ярчук Б. М., Шульга П. Г., Бондаренко Д. 1., Тирсін Р. В. // Тези доповідей. Сучасні проблеми ветеринарної медицини. — Київ. — 1994. — С^ 41—42.

9. Електронно-мікроскопічний аналіз лімфоцитів в динаміці лейкозного процесу великої рогатої худоби / Бондаренко Д. І., Бусол В. О., Ярчук Б. М., Домбровський О. Б., Шульга О. Г.— Там же. — С. 1і2—13.

10. Протнволсйкозный иммунитет у крупного рогатого скота с разным функциональным состоянием половых органов / Бусол В. А., Тергышннк А. В., Хохлов В. А., Бондаренко Д. И., Шульга Г1. И. // Тезисы докладов конференции «Проблемы научного обеспечения животноводства Молдавии». — Кишинев. — 1990. — С. 147—148.

11. Радиоиммунологическое определение кортизола и инсулина в крови спонтанно инфицированных ВЛКРС коров / Бондаренко Д. П., Бусол В. А., Шульга Г1. И., Домбровский А. Б. // Тезисы докладов международной научно-производственной конференции «Современные достижения в борьбе и профилактике лейкоза крупного рогатого скота». — Кишинев. — 1994. — С. 29.

12. Экспериментальное воспроизведение лейкоза у овец / Шульга П. П., Бондаренко Д. И., Домбровский А. Б., Бусол В. А,. Андриян Е. А. // Информационный бюллетень ИЭКВМ. — Харьков. — 1995. — С. 7.

13. Распространение вируса лейкоза в разных возрастных группах крупного рогатого скота / Домбровский А. Б., Ярчук Б. М., Шульга П. И., Бондаренко Д. И., Бусол В. А. — Там же, С. 6.

14. Уровень лизоцнмной активности в сыворотке крови здоровых н с разными патоморфологическими формами лейкозов / Бондаренко Д. И., Ярчук Б. М., Шульга П. И., Домбровский А. Б,. Бусол В. А. — Там же, С. 10.

15. Особливості перебігу інфекційного процесу в одновіковій групі РІД-ПОЗИТИВИ'ИХ корів з різним строком тільності / Ярчук Б. М., Домбровський О. Б., Тирсін Р. В., Шульга П. Г., Бондаренко Д. І. // Ветеринарна медицина. Міжвідомчий тематичний збірник. — № 70. — Київ: Урожай. — 1995. — С. 19—22.

16. Бусол В. О., Бондаренко Д. І., Шульга ГІ. Г. Вплив статевої зрілості на прояв епізоотичного і інфекційного процесів за лейкозу // Материалы международной научной конференции «Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы». — Харьков. — 1'995. — С. 643—645.

17. Рівень ґстеро'Гемагглютннінів у сироватці крові овець експериментально інфікованих вірусом лейкозу великої рогатої худоби / Шульга П. Г., Бусол В. О., Галатюк О. Є., Бондаренко Д. І., Домбровський О. Б. — Там же. — С. 660—662.

18. Закономірності розвитку інфекційного процесу при лейкозі в одновіковій групі РІД-лозмтпвннх корів з різним строком тільності / Ярчук Б. М., Домбровський О. Б., Тирсін Р. В., Шульга П. Г., Бондаренко Д. І. — Там же. — С. 662—664.

Шульга П. И. Роль абиотических и биотических факторов в возникновении и распространении лейкоза крупного рогатого окота. '

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.03 — ветеринарная микробиология, вирусология, эпизоотология, микология и иммунология. Институт экспериментальной н клинической ветеринарию» медицины УААН, Харьков, 1996 г.

Защищается 18 научных работ, в которых отражены результаты эпизоотологических и экспериментальных исследований, касающихся роли абиотических и биотических факторов в возникновении и распространении лейкоза крупного рогатого скота.

Впервые проведено комплексное сравнительное изучение суммарного и факторного влияния абиотических и биотических факторов <на возникновение и распространение лейкоза крупного рогатого скота, а также установлена различная вирулентность изо-лятов вируса, лейкоза. Результаты эпизоотических исследований подтверждены в условиях эксперимента на овцах и телках.

Доказано, что на возникновение, течение и распространение лейкозной инфекции среди крупного рогатого скота влияют такие факторы:

— концентрация животных в стаде; наличие иммунитета (коло-стральногсЛи вирулентной' свойства ретровируса. Полученные данные являются теоретической н практической основой успешной ликвидации лейкозной инфекции независимо от экологической ситуации в Украине.

Ключов! слова: лейкоз, шфекщя, nipyc лейкозу, абютичш i 6io-тич.ш фактори.

Shulga P. I. Role of abiotic and biotic factors in genesis and spreading of leucosis of cattle. ■

Application thesis for Ph. D. (veterinary sciences, speciality 16.00.03—veterinary, microbiology, virusology, epizooiologv, mycology and immunology). Institute Tor experimental and clinical veterinary midicine UAAS, Kharkov, 1996.

b8 scientific works reflecting results of epizoothologfc and experimental studies concerning role of abiotic and biotic and biolic factors in genesis and spreading of leucosis of cattle,

For the first time conducted are complex studies of summary and factor influence of .abiotic and biotic factors in genesis and spreading of leucosis of cattle, as well as determined is different virality of virus isolators of leucosis. Results of epizoothic studies are confirmed by experimental data on sheep and cows.

IT IS PROVED THAT GENESIS AND SPREADING OF LEUCOSIS INFECTION AMONG CATTLE IS INFLUENCED BY THE FOLLOWING FACTORS:

— concentrafion of animals;

— presence of immune potential colostral and viva I characteristics of retrovirus.

The data obrained are theoretical and practical basis for successful liquidation of leucosis infection irrespective of Ecological situation in Ukraine.