Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.03) на тему:Новые вирусные заболевания карпа, большеротого буффало и канального сома в рыбхозах Украины

?Г6 Ой

3

° МІНІСТЕРСТВО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ! АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ТЕМНІХАНОВ Юрій Джавдатович

НОВІ ВІРУСНІ ЗАХВОРЮВАННЯ КОРОПА, ВЕЛИКОРОТОГО БУФФАЛО ТА КАНАЛЬНОГО СОМА В РИБГОСПАХ УКРАЇНИ

16.00.03 ветеринарна мікробіологія, вірусологія, епізоотологія, мікологія та імунологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Київ 1994

Робота виконана в Київському університеті ім. Тараса Шевченка та Українському науково-дослідному інституті рибного господарства.

Наукові керівники:

Офіційні опоненти;

-доктор біологічних наук, чл.-кор. MAI Бучацький Л. П.

• кандидат біологічних наук Балахнін І. О.

-доктор ветеринарних наук, професор Литвин В. П.

■ кандидат ветеринарних наук, професор Микитюк П. В.

Провідна організація —Український науково-дослідний

інститут аквакультури іригаційних гідросистем «АКВІР»

Захист дисертації відбудеться «-І:' . . 1994 р. о

14 годині в Українському державному аграрному університеті на засіданні Спеціалізованої ради Д 120.71.03 за адресою; 252041, м. Київ, вул. Потєхіна, 16, уч. корп. 12, ауд. 412.

Запрошуємо взяти участь в обговоренні дисертації пр;і її захисті, або надіслати Ваш відгук на автореферат за адресою: 252041, м. І\иїв-41, вул. Героїв Оборони, 15, УДАУ, сектор захисту дисертацій.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Українського державного аграрного університету.

Автореферат розісланий « . • 1994 р.

Вчений секретар Спеціалізованої ради, професор

БОРТШЧУК В. А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТІ Актуальність те их. Збільшення виробництва рибної продукції високої якості необхідне для задоволення споживчих потреб населення України. Інтенсифікація рибного господарства пов'язана із широтам використанням садкової та басейнової технології вирощування на відпрацьованих теплих водах ДРЕС.ТЕО та АЕС.Це дозволяє ширше механізувати технологічні процеси, інтенсифікувати годівлю,добиватись більш високої щільності посадки,а також своєчасно проводити профілактичні та лікувальні заходи. Особливо валиш і в цьому зв'язку проблеми акліматизації пристосованих в основному • до тепловодних умов риб північноамериканської іхтіофауни - великоротого, малоротого і чорного буффало та канального сош. Але вселення цих риб у вітчизняні водойми спричинило до виникнення ряду проблем, повязаіяпс із тім, шр разом іг вселея-цями було завезені також паразити( В. А, Ууссемиус и др. ,1978; JL Ц Шрзоева,1977). № стосується вірусних хвороб,то такої інформації неиае. До виникнення інфекційних та інвазійних хвороб ведуть також безконтрольні переміщання, зиішані різновікові посадки, залежне водопостачання, порушення технологічних режимів та багато інших факторів. ■

Антропогенне забруднення водойм і водних систем призводить до погіршення гідрохімічних та гідробіологічних параметрів води, в результаті чого СТІЙКІСТЬ риб до інфекцій різко знижується, створюються умови для виникнення хвороб, які наносять великих збитків рибництву не тільки внаслідок загибелі, а також в результаті зниження ваги та погіршення товарного вигляду. На! процес розвитку епізоотій впливає і рівень імунного статусу організмів, проте при винекнені вірусних хвороб він майже не вивчався (О. ЕБауер та інш., 1977; Г. L Вейдемейер та інш.,1981; П. В. Микит юк та інш. , 1984; В. Р.Микряков,1984; Н.И.Рудкков, 1985; Н. J. Schlotfeldt.R. J. Roberts, 1985; А.К. Siwicki, D.P. Anderson, 1993).

Однією із важливих проблем в рибництві є підвищення стійкості риб до хвороб та несприятливих умов зовнішнього середовищу Це завдання вирішують селекційними методами, використовуючи рибоводні показники, щр стосується імунологічної характеристики то ні одна із породних груп коропа не вивчена (Е Г. Томіленко та інш. ,1990; В. В. Просяна та інш., 1992).

Слід Відзначити, що через відсутність ефективних діагнос-тикумі'в до цього часу в нашій країні встановлення діагнозу в

'2 •

деяких випадках ускладнено. Особливо це стосується не вивчених та хронічних вірусних хвороб, • збудники яка дадуть бути завезені в процесі акліматизації нових видів риб.

Отже, це і визначило мету та завдання наших досліджень.

Мэта і завдання дослідження. Метою роботи було вивчення нових вірусних хвороб в рибних господарствах України, які вирощують коропа, великоротого буффало та канального сома.

Завдання:

- вивчити епізоотологічну ситуацію рибоводних господарств , України; . -

- визначити причини загибелі риб у вогнищах інфекції з викори-

. етапним паразитолог:чних, бактеріологічних та вірусологічних

методів дослідження;

- дослідити основні властивості виявлених збудників вірусних

' хвороб риб і визначити іх патогенність;

- визначити природну резистентність та несприйнятливість українського коропа до вірусних захворювань;

- встановити економічні збитки при виявлених захворюваннях;

- розробити та впровадити загальні заходи боротьби з виявленими вірусними хворобами. ,

ТЬюявяня. ю виносяться яз аахжт - Епізоотологічна-ситуація в рибоводних господарствах,яр вирощують риб північноамериканської іхтіофауни.

Результати дослідяень вірусів, щр виділялись від хворих коропів, великоротих буффало та кнальних сомів.

Недоцільність використання метиленової сині в дозі 100 иг/л для лікування вірусних захворювань. . -

Вивчення імунологічних показників при вірусних та бактеріальних захворюваннях риб.

Несприйнятливість породних груп українського коропа до вірусної інфекції.

Наукова твіїгка. Вперше виявлено та досліджено у господарстві,’ де вирощують великоротих буффало,новий рабдовірус, одержано на нього' діагностичну сироватку (авторське свідоцтво N 1389285 від 15 грудня 1987 р.). Також в Україні вперше у ка-кальиих сомів знайдено герпесвірус - збудник герпесвірусної хвороби канального сома. Відпрацьовані необхідні методи лабораторної та польової діагностики. .

з

Виявлені суттєві відмінності в механізмі захиту риб при вірусній та бактеріальній інфекції. При вірусному захворюванні вирішальну ролі відіграє гуморальна система, тоді як при бактеріальному - фагоцитоз.

Встановлено, щр в залежності від перебігу хвороби змінюється бактерицидна активність сироватки крові. Дослідження цього показника дає змогу прогнозувати та коригувати лікування риб.

Виявлено також, гр на-проникнення вірусу організм здорових риб реагує підвіприняи активності харчотравних ферментів, а також збільшенням в крові проценту молодих еритроцитів.

Одержані нові дані про стійкість різних породних груп українського коропа до вірусу весняної віремії.щр поглиблює інформацію про механізми неспецифічного захисту коропів від вірусної інфзкці 1.

Проведені дослідження з метиленовим синім показали, ер рекомендовані згідно інструкції дози ш ефективні при лікувані вірусного захворювання.

Теоретичне і практичне значення роботи. Отримані дані доповнюють і уточнюють ВІДОМОСТІ про вірусні хвороби великоротого буффало, канального сома та коропа у вітчизняних водоймах. Вони можуть бути використані для оцінки епізоотологічної ситуації по вірусних хвороОах в рибовадних господарствах України. Результати досліджень використовуються ветеринарними лікарями - іхтіо-патологами при діагностиці вірусних хвороб. Запропоновані методичні вказівки по ідентифікації вірусів та лабораторній діагностиці вірусних хвороб риб затверджені Головним управлінням ветеринарії при Держагропроиі СРСР N432-5' від 14 травня 1987 року,використовуються в ветеринарних лабораторіях. Виготовлено еритроцитарний діагностикум для виявлення ИтаМоуігік сагрю збудника вірусної віремії коропа (методичні вказівки затверджені Головним упралінням ветеринарії з державною ветеринарною інспекцією МСГ України N 154-7/20 від 11 грудня 1991 р). "Методические рекомендации по биотехнике виращивания сеголеток канального сома в садках" затверджені науковою радою Українського інституту рибного господарства 11 травня 1982 року і використовуються в тепловодних господарствах при вирощувані канального сома. -2-іі-/їП

і

Апробація результатів досліджень, публікацій.Матеріали дисертації доповідались на: - Всесоюзній нараді "Совершенствование прудового рыбоводства" (Москва,1980)¡

-4-Ій Всесоюзній нараді "Организация мероприятий по борьбе с инфекционными болезнями рыб" ( Й0СКВа,1981)¡

-Республіканській науково-практичній конференції "Внедрение интенсивных форм ведения рыбного хозяйства внутренних водоемов УССР" (Київ,1982);

-Всесоюзній конференції молодих вчених "Методы интенсификации прудового рыбоводства" (Москва,1904);

-8-ій Всесоюзній нараді по паразитах 1 хворобах риб(Астра-хань,1985); '

- На засідані секції Іхтіологічної комісії "Ихтиопатология, водная токсикология и охрана гидробионтов" (Москва, 1986);

-Всесоюзній нараді "Болезни и паразиты в тепловодном рыбном хозяйстве" (Душанбе, 1986);

-Міжнародному симпозіумі по вырусах нижчих хребетних(Мюнхен,1988);

-4-Ій Інтернаціональній конференції- Еэропейсько! асоціації рибної патології (Іспанія, 1989).

По темі дисертації опубліковано 20 робіт, 3 методичні вказівки, одержано одне авторське свідоцтво, б раціоналізаторських пропозицій.

Об'єм _1 структура дисертації. Робота викладена на 120 сторінках машиноїшсноного тексту, ілюстрована 19 таблицями та малюнками. Складається їв вступу, огляду літератури, матеріалу та методів досліджень, результатів власних досліджень, обговорення результатів, висновків, списку літератури та додатку. -

' НАТЕР І АЛ 1 МЕТОДИ ДХМДЯЕВВЯ

Досліди проводили на коропах, канальних сомах та великоротих буіфало різних вікових груп.

• Методи епізоотологічних досліджень. Епізоотологічне обстеже-ня господарств, в яких вирощують великоротих буффало, коропів та канальних сомів, проводили використовуючи клінічні, гематологічні, імунологічні 'та вірусологічні методи дослідження за принятии в іхтіопатологі і схематичніш планом (А. К. Щэрбина, 1960; 1973; В. А. Цусселиус и др., 1983). Визначали розташування господарства, джерело водопостачання, якість води, кількість ви-рощзної риби, ÍÍ ВІК,'клінічні ознаки хвороб, кількість'риб, пр

захворілії та'загинули. Одночасна вивчали реюш годування,якість згодовуваних кормів, а також їх повноцінність.

Паразитологічний розтин проводили по загальноприйнятій в іхтіопатології методиці (В. А, Дзгель, 1933; A. IL иаркевич, 19БО; НЕ. Вико вская-Павловская, 1969).

Бактеріологічні дослідження. Для бактеріологічних досліджень відбирали па 5 риб з добра вираженими ознаками хвороби. Пкі ру обробляли 70% спиртом, обпалювали та стерильними інструментами розкривали черевну порожнину. Із селезінки,печінки та нирок відбирали матеріал і висівали на поживні середовища. Виділяли чисті культури за існуючими в бактеріології мегодиками(U. Е Оинюши-на, U. Е Самсонова, 1974; U.B. Земсков и др. ,1977).

Гоиатологічт дрсидхення.Тэттолаптп дослідження проводили згідно методик С Г. Г. Голодець, 1955; ET. Иванова, 1970, 1982; Остроумова, 1972). При цьому визначали кількість еритроцитів, виміряли а допомогою мікрометра її висоту, ширину та товщину, вираховували співвідношення понадаваного та поперечного діаш-тру, площу ядра та клітини в цілому,визначали клітинно-ядерний індекс. Чааки крові фарбували по Паппенгейму,проглядали 200 лейкоцитів, ідентифікувавши її, визначали лейкоцитарну формулу, використовуючи класифікацію К Т. Иваново» (ET. Иванова, 1970).

Рівень природнії антитіл - гетерогемаглютинінів до еритроцитів людини групи В(ШІ в сироватках риб визначали відповідно до пос ібника( 11 А. Бронникова, А. С. Гаркавії, 1953). Бактерицидну активність сироваток крові (БАСК) вимірювали за О. В. Смирновою,Т. А. Кузь-міною(0. В.Смирнова,Т. А. Кузьмина,1983). В якості мікробного теста використовували музейний штам Ae rcirmas hydrophila N 3605. Відносне число розеткоутворювчих клітин Е - РОК визначали за Е. Шксом (Е. Микс, 1979), вміст білка в сироватці крові - з допомогою рефрактометра, вміст лізоцима - методом дифузії в агарі.

(George, 1965), комплемент - мікрометодом за прописом (JLВ.Козлова и др., 1985). Відносний та абсолютний вміст Т- та В- лімфоцитів в переферійній крові досліджували за допомогою реакції розеткоутворення з еритроцитами барана (ЕЕЦулініч, А.Е.Гала-твк,1986).Виділяли тільки активні ї-клітини, які встигли проре-гаувати з еритроцитами барана за 15 хвилин без попередньої витримки на'холоді. Наявність антитіл до Rhabdovirus carpió вияв-

ляли а допомогою РНГА (Е В. Литвиненко,Е. Ф.Осадчая, 1986) та до Aeromorvas hydrophila - в реакції аглютинації з убитою нагріванням культурою (N 3605). .

Ферме етапів ну активність гепатопаккреаса та кишкового слизу риб встановлювала за допомогою модифіковано¡ методики( Д. Нор-троп и др., 1950) з використанням амінокислотного аналізатора фірми "Hitachi".

Вірусологічні дхшдаеяш. Для вірусологічних досліджень патологічний матеріал в і дбирали від хворих риб безпосередньо в господарстві відповідно до розроблених методик(Е. Ф. 0садчая,1954; 1976; 1977;). Використовували перевивні клітинні культури ЕРС, FHM, RTG-2, ASE та ВВ, які культивували на поживних середовгарх з додаванням 57. фзтальної сироватки телят.

Для ідентифікації виділеного вірусу в культурі клітин визначали його резистентність до ефіру, змін pH середовгар, температури, зберігання в гліцерині, здатність до гемагглетішації, а також тшували з допомогою реакції нейтралізації, використовуючи при цьому специфічні імунні сироватки. Ді дослідження проводили керуючись загальнопринятіши у вірусології методиками (В.Д. Соловьев, Г. А. Бектемиров,19бЗ;М. К Топчий, Е П. Коршошенко, 1967; 11.51 Соколов И др. ,1972; \L Р. Бітргер И Др., 1973; 3. Лярски, 1980; ЕЕСюрИН и др. ,1986; Т.Баррет и др. ,1988).

Для визначена інфекційності патологічного матеріалу використовували біопробу в лабораторії на відповідних видах риб. Біологічну пробу ставши шляхом введення в черевну порожнину, або внутрім'язево фільтрату, який отримували із патологічного матеріалу.- Іншій групі риб вводили культурзльну рідину, щр містила вірус. Контрольними були аналогічні риби, яким вводили культу-ральну рідину без вірусів. Експериментально заражених риб виса-жувалн я Siта при появі клінічних ознак або загибелі Відбирали патологічний матеріал для вірусологічних досліджень.

Статистичну обробку одержаних результатів проводили, використовуючи посібник Г. Ф.Лакіна (1973). Достовірність різниць визначали за t критерієм’ Стьюдента.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІЩНь ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ.

Епізоотіяниіі стан рЮоводто. господарств. Епізоотологічне обстеження рибоводних господарств, які вирощують канального

сома, коропа та великоротого буйала, пранодшш веснап та восени, а також на протязі всього року у випадках захворгаання та загибелі риб. Наш досліджувались канальні соми різних вікових груп в таких господарствах, як: "Енергодар" Запорізького рибкоибінату, тепловодних: рибних господарствах/ТРГ/ при Шронівсь-кій та Слав'янській ГРЕС Донецького рибкоибінату, Придніпровській та Криворізькій ГРЕС-2 Дніпропетровського рибкоибінату, Київської ТЕС-5 Київського рибкоибінату. Великоротих буффало та коропа обстежували в риб цеху "Вишня" Вінницького рибкоибінату, Красноперекопському нерестово-виросному рибному господарстві /НШТ/.Лиманськоиу рибцеху Харківського рибкомОінату, Лимансь-кому НВРГ Полтавського рибкоибінату, рибгоспі"Нивка" Україн-ского науково-дослідного інституту ршЗного господарства.

Аналіз температурного та гідрохімічного режиму обстелених тепловодних рибних господарств показав, ер найбільш сприятливі умови для вирощування канального сома є в господарствах при За-поріжській та Слав'янській ГРЕС.В цих господарствах середньодобова температура води на протязі 250-260 діб не падає нижче 15а С, а середньодобова зимова температура коливається в межах 11-12° С. Найгірший температурний режим із усіх обстежених господарств в ТРГ при Київській ТЕС-5 та Шгронівській ГРЕС, де кількість діб з температурою 15-33° С не перевищує 170-100, а середньодобова зимова температура доягає 6-8°С. При цьому в ТРГ при Київській ТЕС-5 добові коливання температури доягапгь 7-9° С, ер негативно впливає на зимуючу рибу. •

В обстежених господарствах було зареєстровано кілька спалахів вірусних захворювань риб. В господарстві при Київській ТЕС-5 захворювання супроводжувалось клінічними ознаками, характерними для ССТО. Хворі риби плавали в вертикальному положе-. ні, не реагували на наближення людини. При огляді виявляли блідість зябер, вип'ячення черевця,екзофтальмію, крововиливи біля плавців. В черевній порожнині знаходили солом'яного кольору рідину, крововиливи на серозних оболонках та на внутрішніх органах, кишечник прожній, жовчний міхур збільшений, наповнений рідиною зеленуватого кольору.Від хворих риб відібрано патологічний матеріал для вірусологічних та бактеріологічних досліджень. Вірусні ізоляти виділялись від хворих цьогорічок канально-

го сома в 1931 та 1982 роках,а також від.плідників з ознаками бактеріального некротичного дерматиту.В червні-серпні 1981 року спостерігалось захворювання цьогорічок каналнього сома, шр було викликане одразу трьома видами паразитів- хілодонелами, іхтіо-фтіріусами та клейдодискусами. Захворювання супроводжувалось загибеллю риб. Для боротьби а інвазією були використані кілька препаратів.відпрацьовані дослідюш шляхом дози та експозиції. Влітку 1982 року спостерігався спалах хвороби, викликаний хіло-донелами серед цьоголіток канального сома,а навесні .1933 року

- амбіфрілии. . .

В травні 1983 року спостерігалось захворювання плідників канального сома, шр супроводжувалось розладами рухів, здуттям че„-рева.наявністьс в'черевній порожнині великої кількості кров'янистої рідини, а в деяких особин - гнійного ексудату. Від хворих риб відбирали матеріал для вірусологічних досліджень, в яких було виявлено вірус.

В рибцех "ВИШНЯ" в 1975 році із Синюх інського рибгоспу Краснодарського краю було завезено 950 двохрічок великоротого Оуф-фало. Буффало утримували у ставку площею 4,5 га,а потім на зимівля пересадили в зимовал. З 1977 року Суффало вирощувалось в 14гектарному ставку разом із плідниками коропа та рослиноїдних риб. Під час зимівлі в ставку, де були розсаджені бу$фало,спостерігалася задуха, але загибелі не було. В літній період виявились особини із крововиливами на шкірі,а також трупи риб. На протязі двох років від великоротих бувало відбирались проби патологічного матеріалу для вірусолгічних та бактеріологічних досліджень. Іа патологічних матеріалів виділили вірусні агенти.

Вірусологічні дослідження

На всіх культурах клітин наявність вірусів супроводжувалась видимими пошкодженнями. Вірус,ізольований ВІД коропів в рибцеху "Вишня",викликав цитопатичну дію гри температурі 24° С через 24-48 години, яка супроводжувалась враженяші ядерного апарату з подальшою дегенерацією всього моношару. Вірус, ізольований від великоротих буффало в цьому ж господарстві викликав подібну ЦПД при тій же температур і,але черте 43- 96 годин. Характерне ЩЩ у вигляді синцитій (кілька клітіга після руйнування клітинних оболонок об'єднувались в одну структуру)на культурі клітин ЕВ .

• • 9

викликали віруси, ізольовані від канатних сомів. Разом із син-цитіями спостерігалось також руйнування ядер,лізис та пікяоз. Синцитії виникали через 24-72 години після введення вірусу при температурі 23°С. Під агаровий покриттям вірус, виділений від буффало, викликав руйнування монопару 7 вигляді пустот, краї яких мали потовщення - вал:«, ка відміну від бляшок,утворених Rhabdovirus carpió, які мали розмиті краї. Ця діагностична ознака моли допомагати при виявлені вірусу буффало.

Дослідження за допомогою електронного мікроскопу дозволили виявити в і ps-си в патологічних матеріалах. Вірус буффало має ку-левидну форму розмірами 140-180 х 70-85 нм. Подібну Судову,форму і такі а розміри мають віруси,виявлені в матеріалі,ир відіби-рався від хворих коропів. Вірус канального сома суттєво відрізнявся від вищезгаданих вірусів. Вірус має іксаедричну форму розмірами 175-200 нм.

При досліджені впливу на інфекційній! вірусу буффало по відношенню до клітинної культури EPG температури його зберігання виявлено, пр він добре зберігається при температурі -20° С. Індекс інактивації за 12 місяців зберігання склав 0,02,в той же час інфзкційніегь вірусу, шр зберігався при кімнатній температурі упала до 0. Тому термін зберігання вірусу в холодильнику при +4°С не повинен перевішувати 1- 2 місяці. Обробка хлороформом та ефіром і«активувала вірус (птам ISO б у) (індекс інактивації 3,44 та 2,69 відповідно), шр припускає наявність зов-НІШІЬОЇ вірусної ліпідної оболонки. .

Спорідненість між вірусами коропа та буффало досліджувалась

з допомогою реакції нейтралізації між чотирма агамами із гіпер-імунною сироваткою кроля проти шгама 120 б ка( контрольний штам Rliabdovirus carpió). Гіперімунна сироватка нейтралізувала штами 120 б ка (референтний штам) та 173 ка (виділений від хворих коропів із клінікою еритродерштит) на 842,та зовсім не зв'язувала штами 160 бу,10 б бу Rhabdovtrus tcttobus).

Нами також з допомогою реакції нейтралізації встановлена різниця між Rhabdovirus ictiobus та гіперімунними сироватками кроля прот VHS (штам F-l), IPN, IHN та RHS. Сироватки проти VHS, ІPH та IHN були люб'папо надані нам доктором Хілом is Англії. Rhatdovirus ictiobus в дозі 100 ЦПД 50/ш. не інактивував-. З'

ся жодною із досліджуваних сироваток. Це свідчить про те, щр Rhabdovirus íctiobus не належить до вищеперерахованих вірусів.

Для визначення ін^зкційності досліджуваній вірусів по відношенні] ДО ВІДПОВІДНИХ видів риб суло проведено серію бюпроО. Rhabdovirus і ct і obús при внутичеревному введені в дозі 0,5 ил/рибу викликав захворювання з клінічною картиною; відмова від поїдання корму,порушення координації рухів, масові крововиливи на черевній поверхні шкіри. При розтині виявляли крововиливи на плавальному міхур», печінці, селезінці, серозній поверхні кишок. Rhabdovirus carpió при внутрічеревному введені в дозі 0,2 ил/рибу викликав у цьогорічок великоротого буффало подібну клінічну картину та загибель. Вірус канального сома викликав захво-ргаання та загибель цьогорічок канального сома тільки після підняття температури води виш/5 22 градусів С, та зниження вмісту у воді киснс до 1 мг/л. В інпих дослідах було виявлено, щр канальні соми можуть хворіти також після комбінованого введення вірусного матеріалу-та гідрокортизону. Це свідчить про те, щр виникнення вірусної хвороби можливе після стресових ситуацій, де гормональні зміни маять важливе значення.

Результати імунологічних досліджень. Для виявлення дії Rhabdovirus carpió на гематологічні, імунологічні та біохімічні показники нами був проведений дослід на річняках українських рам-кастих коропів. РиСоводно-біологічний статус риб оцінювали по довжині та масі тіла,коефіцієнту вгодованості по Оультону. У риб, поділених на контрольну та дослідиу групи, через 10 діб після внутрішньочеревного введення вірусу- штам 1206 ка в дозі

0,2 мл/риОу(lg 7,5 ЦВД 50/мл)-визначали БАСК, лізоцим, білок в сироватці крові, лейкоцитарну формулу, повздовжній та поперечний діаметри еритроцитів, ферметативну активність гепагопан-нкреаеа та кишкового слизу.

Як показали результати дослідів, достовірної різниці між довжиною та масою тіла,а також вгодованістью у контрольній та дослідній групах не виявлено. Це говорить проте, щр рибо- • водно-біологічні показники в даному випадку не мажуть бути використані як критерій для виявлення змін в організмі риб,щр спостерігається в латентний період вірусної хвороби. _

ЕАСК у риб, яким було введено вірус, зростає на 33 %, а його

варіабельність знижується майне в 3 рази. Коефіцієнт варіації вмісту лізоциму у таких риб також достовірно зменшується. Те, щр річняки коропа змогли суттєво підвищити БАСК у відповідь на введення вірусу говорить про ¡X стійкість до вказаного патогену.

Підрахунок лейкоцитів показав, шр їх кількість в обох групах однакова.але у дослідній групі під дією вірусу варіабельність відносного числа цих клітин абілінується в 2 рази. Майт в З рази збільшується процент паличкоядерних нейтрофілів. Ш інших групах лейкоцитів різниці міл коропами дослідної та контрольно! груп не виявлено. -

Значний інтерес мають результати біохімічного аналізу активності харчотравних ферментів у риб обох груп. Кількість вільних амінокислот в кормі після ферментативної обробки достовірно збільшується. Встановлено, пр під дієп вірусу у коропів зростає ферментативна активність, достовірно збільшується маса таких амінокислот як треонін, метіонін та аспаргін. Rfctu того, сумарна маса всіх амінокислот також збільшується майже в 2 рази. Виняток складає глутамін К,вміст якого в контрольній групі зменшується в 3 рази, тоді як в дослідній - тільки в 2 рази.

Як відомо,весняна віремія коропа виникає під час підвищення температури води за 12 - 14°С. Дія вірусу на клітини організму риб призводить до патологічних змін, які створюють умови для розвитку вторинної бактеріальної інфекції, щр ускладнює протікання хвороби. На хід хвороби відчутно впливає стан імунно! системи риб, де лімфоцитам периферійної крові належить визначальна роль. В останні роки Т-і В- лімфоцитам приділяється пильна увага. В зв'язку з цим нами був проведений дослід на двохрічках коропа середньою масою 200 гр. Рибу утримували в басейнах із постійною проточність» при температурі води 12-15° С.Після внутричеревного введення одній групі 0,5 ил вірусвміщуючої культуральної рідини (Rhabdovirus carpió, штам 120 б ка), іншій- бактерії A. hydrophila (1 млрд на ри'у), контрольній -фізіологічного розчину, через 22 добі! визначали кількість еритроцитів та лейкоцитів, вміст білка в сирватці крові, лізоцим, комплемент, антитіла до R. carpió та A. hydrophila,

. 12

відносний вміст Т- та Б- лімфоцитів.

В умовах експерименту середній вміст Т- і В- лімфоцитів в крові контрольних коропів складав 25,8 1 14,67. відповідно. При зараженні А. ПусІг-орЬіІа відносний еміст Т-лімфзцитів достовірно віщий по відношенню до контролі) (Р<0,001) і складає 41,ОХ. Спостерігали також збільшення відносної кількості В- лімфоцитів, але воно було менш значним (Р<0,05), і складало 19,77,. В той яа час, не Суло достовірної різниці в порівнянні з контролем в аб-. солютній кількості як Т-,так і В- клітин. Таким чином, введення бактерій стимулювало за даних умов механізм клітинного імуні-тету.хоч і спостерігалась тенденція збільшена В- лімфоцитів. Розвиток клітинного та гуморалікого імунітету носив якісний характер, без збільшеня кількості імунокомпетентних клітин.

Після зараження вірусом спостерігали достовірне по відношенню до контролю (Р<0,05) збільшення кількості Т- лімфоцитів, яке складало 33,9Х. Але збільшення при цьому кількості В-клітин було більа значним (26,57.; Р<0,001). Достовірна різниця частки В-клі-тин по відншенню до бактеріальної групи (19,72; Р<0,01). Це

може свідчити про провідну роль гуморальної системи захисту в умовах вірусної інфекції.доказом чого е достовірне зростання абсолютної кількості В-лімфоцитів (2,45 тис/мм) як по відношенню до контролю (1,43 тис/мм; Р<0,05), так і до групи риб .заражених бактеріями (1,05 тис/мм; Р<0,05).

Нереферійна кров, крім Т- та В-лімфоцитів, які не мають поверхневих маркерів, має так звані 0-клітини. Ками встановлено достовірне зменшення в обох дослідних групах (Р<0,001) проценту 0-дімфоцятів,а також їх близькі рівні (39.3 та 39,67.). Достовірне зменшення абсолютної кількості О-клітин спостерігалося тільки при бактеріальному заражені (2,45 тис/мм; Р<0,01).

Кооперативна взаємодія Т- та В-лімфоцит ів направлена на тран-. еформацію В- клітин в плазматичні клітини, які виробляють антитіла. Але а допомогою РИГА ми встановили, шр на 22 добу після введення рабдовірусу при температурі 12-16°С підишрння титру антитіл в сироватці крові не відбувалось. В реакції аглютинації , із гомологічно» культурою А. Іт/сігорЬіІа спостерігали повну відсутність антитіл як в досліді, так і в контролі.

В групі риб, заражених вірусом, достовірно знизився коефіці-

єнт вгодованості (Р<0,05). Знижання кількості еритроцитів відбувалося в обох дослідних групах, але воно було недостовірним в порівняні з контролем. Цж зараженні бактеріями спостерігали яскраво виражену лейкопенію (Р<0,05).В дослідних групах скорочувалась частота виявлення сироваткового ліаоциму та комплементу,при цьому найбільш помітне зниження Суло у гаражних А. hydrophila (в 2 рази менше порівняно з контролем). Суттєвих змін в процентному вмісту білка в сироватці крові, а також абсолютного ВМІСТУ Т-Лімфоцитів не виявлено.

Для лікування краснухи коропів згідно ікструїщії використовують метиленовий синій в дозі 100 мг/л. Про те.ир цей барвник має лікувальні властивості,відомо давно, але яка його дія на імунну системі' риб - не відомо. Нами проведений дослід на двох-річках коропа середньою масою 125 гр. Дослідних риб обробляли метиленовим синім в дозі 100 мг/л води, а через 3 доби їм вводили R. carp і о в дозі 0,5 ш на рибу (гитр вірусу Iff 6,5 ЦПД 50/мл). Контрольними були риби без обробок, яким вводили в ТІЙ же дозі вірус, а також риби, оброблені тільки метиленовим синім. Через 20 діб визначали відносне число розеткоутворгшчих клітин Е-РУН, титри комплементу, природних антитіл - гетероге-маглютинінів,та антитіл проти вірусу, БАСК,число лімфоцитів, еритроцитів та кількість гемоглобіну.

Число Лімфоцитів після введення вірусу майже ПОДВОЇЛОСЬ, в той час як після обробки метиленовим синім та введення вірусу їх кількість змінилась зовсім мало. Крім того, спостерігалось зменшення 'кількості еритроцитів та гемоглобіну.Введення Вірусу коропам, яких обробляли метиленовим синім, вело до зменшення відносного числа Е- РУК,та достовірного збільшення титру природних антитіл. У риб,ЯКИМ ВВОДИЛИ ТІЛЬКИ Вірус, ПІДВИЩИВСЯ титр комплементу. В порівняні з контролем у ВСІХ ДОСЛІДНИХ групах помітно підвищився БАСК.

Серед риб,оброблених метиленовим синім та вірусом, спостерігались екземпляри (20%) з клінікою,характерною для' краснухи. Аналіз імунологічних показників показав, m число Е-РУК у хво-_ рих риб порівняно з контролем достовірно зменшилось, і навпаки, у нехворівших риб .збільшилось. Без ознак захворювання риб збільшились рівень БАСК та титр комплементу, а також титр анти-

вірусних антитіл.У хворих риб антитіла проти вірусу не виявились, а титр природних антитіл: збільшився.

В промисловому рибництві вадливим є підвш^ння неспецифічної (природної) стійкості організму риб до несприятливих умов ЗОВНІ ЕНЬОГО середовища. Цю проблему вирішують різними шляхами. Найбільш ефективним є селекційній метод. Еро вести селекійну роботу,потрібно мати критерії оцінки потомства по стійкості до хвороб. Водна із породних груп риб не вгачена виходячи з погляду на імунологічну характеристику.

Нами були досліджні три групи українських порід коропа. Перша група - 2-х річки української рамкастої породи-УР( ИхИ) із ставків Київської області. Друга група - потомство,взяте від схрещгзння місцевих плідників із завезеними іа рибгоспу "Антоні-на" (Хмельницька обл) -УР (ІіхА). І, для порівняня, третя група

- 2-хрічки української лускатої породи нивчанського внутріш-ньопородного тішу - УЧНК, серед яких не спостерігається інбрид-на депресія. .

Рибоводна характеристика усіх груп мало відрізняється одна ВІД одної. Проте серед коропів трьох груп існує різниця у кількості риб, щр мають антивірусиі антитіла. Якшр в групі УР (ІіхА) усі особини мали антитіла, то серед риб УЧНК - тільки 207.. Не менш демонстративні дані, які стосуються різниці у коропів за рівнем антивіруснта антитіл. Так, у коропів У? (МхА) спостерігається найвищий рівень антитіл, тоді як в групі риб УР(МхМ) він на порядок нижче.

Протилежна картина виявлена при досліджені рівня та частоти виявлення природних антитіл (анти- В-гетерогемаглютинінів).Найбільша частотність та титри антитіл виявлені в групі УЧНК, а найменша - у коропів УР(МхА).

Цікаві дані отримані при вивчені іншого гуморального фактору природного імунітету - БАСК. Найменшу бактерицидну дів мали сироватки крові коропів УТ(МхМ). Рівень бактерицидної дії сироватки цих риб виявся достовірно нижча, НІЖ у коропів УР(ИхА). Подібні результати отримані в дослідах з використанням ФГА. Встановлено, щр напруга клітинного імунітету у дослідних риб різна. Цри внутришкірному введенні ФГА позитивну реакцію дали біля 507. риб групи УЧНК, в той час як у групі УР (ИхМ) таких риб не біль-

. 15

го 171, що підтверджує слабку імунологічну реакцію останніх.

Отже,імунологічні дослідження виявили різнопланову реакцію риб різних породних груп українських коропів на проникнення вірусної інфекції. Загальним є те, щр у захворівших риб спочатку включаються в дію неспецифічні изханізми, а потім починає пращівати антивірусний імунологічний захист із кооперативною взаємодією різних клітин. ' ■

Економічні втрата від вірусякх хвороб. В результаті захворювання та загибелі плідників великоротого буффало Вінницький рибкомбінат эзэнаэ прямих збитків на суму 42 750 крб. А тепловодне рибне господарство' при Київській ТЕС-5 - 120 ООО крб в цінах 1989 року.

ВИСНОВКИ

1. Епізоотологічним обстеженням, клінічними, пагологоанато-мічними, паразитолог ічними, бактеріологічними та вірусологічними дослідженими в рибному господарстві"йшня" Вінницького риб комбінату встановлено нове для великоротого Оуффзло захворювання, збудником якого є Rhabdovirus ictiobus, цз відрізняється серологічно та за морфологією бляшо.к від інших виділених на Україні рабдовірусів.

2. В тепловодному господарстві при Київській ТЕС-5 вперше на Україні виявлено захворювання мальків канального сома, збудником якого є Herpesvirus.Встановлено,шр носіями вірусу є також плідники канального сома.

3. При експериментальному внутрішньочеревному заражені Rhabdovi- rus carpió та Aeromonas hydrophila виявлені суттєві відмінності- механізмів захисту риб. Для першого випадку вирішальну роль відіграє . гуморальна система, для другогоклітинний механізм.Відсутність антитіл до вірусу та бактерій є наслідком незавершеності процесів диференціації В-ліифощшв.

4. У річняка коропа через 10 діб після інокуляції рабдо-вірусу (збудника весняної віремії коропа) при відсутності клінічних ознак хвороби збіліпується БАСК, відносне число паличко-ядерних нейтрофілів- та показник ексцентриситету еритроцитів. При наявності клінічних ознак рівень БАСК знижується, тому цей показник можна використовувати для прогнозування перебігу хвороби.

5. Із підвищеним рівня антитіл а сироватці крові хворих на

. 16 вірусну Bipeum коропів збільшується процент молодих еритроцитів, щр свідчить про підсилення геиопоезу як компенсаторної реакції на патоген. Встановлено, пзр молоді еритроцити у коропів можуть нести захисну функцію.

в. Через 10 діб після введення двохрічкам коропа Rhabdovirus carpió поряд із збіашенням бактерицидної активності сироватки крові зростає активність харчотравних ферментів, ір видно із утворення у значно більшій кількості вільних амінокислот. Така зах:існа реакція організму риб на проникнення вірусу має неспецифічний характер.

7. Ванни іа метиленової сині в дозі 100 мг/л при експозиції

4 години стимулооть фактори імунологічної реактивності.Одночасна обробка коропів рабдовірусом та метиленовим синім анидує стійкість риб до експериментального зараження та викликає появу у частини риб клінічних ознак вірусемії. Це свідчить про те, пр метиленовий синій в рекомендованій дозі можна використовувати тільки для профілактики захворювання.

8. Дворічки коропа українських порід,шр вирощувались в умовах одного ставка,мають ріані імунологічні показники по рівню природних антитіл, частки ОТА+ особин та бактерицидної активності сироватки кроаі. Найбільшу імунологічну активність мають коропи УЧНК, тоді як інбредні коропи УР(ІіхМ) відрізняються низькими показниками конституційного та набутого імунітету.

ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ

При завезенні з цілью акліматизації нових для місцевої іхтіофауни риб слід проводити вірусологічні дослідження,використовуючи розроблені нами методичні вказівки.

Щрб запобігти значних втрат при загрозі виникнення вірусної хвороби поряд із загалними заходами профілактики слід використовувати ваш із метиленовим синім в дозі 100 мг/л.

При селекції українського коропа, а також для запобігання інбридного схрещування слід використовувати такі імунологічні тести як: Сактеріцидна активність сиироватки крові,лізоцим та комплемент, реакція ФГА+. •

. 17

Матеріали дисертації опубліковані з роботах:

I.Осадчая Е.Ф.,Литвиненко В.В..Темниханов О.Д. О серологической идентичности разных штаммов рабдовирусов.//В кн.Всесоюзное сове-щание"Совершенствование прудового рыбоводства". Тев.докл.- U.: ЦНИИТЕИРХ 1980.- С. 189-190.

2. Осадчая К.Ш.,Литвиненко В.В. .Темниханов Ю.Д. Выделение раб-довирусов при хроническом течении краснухи. //Тез.докл. республ. науч. конференции. - Кременчуг.- 1982. - С. 63-64.

3. Темниханов В.Д.Некоторые данные о заболевании большеротого

буффало, вызванного рабдовирусом.//В кн. Республ. науч.-прак-тич.конференция "Внедрение интенсивных форм ведения рыбного хозяйства внутрених водоемов УССР". Тев.докл. - К.: - 1982.- С.

69-73. '

4. Темниханов Ю.Д. Выживаемость сеголетков канального сома в зависимости от плотности посадки при садковом выращивании.//Рыбное хозяйство. -К.: - Урожай.- 1982- вып. ЗБ.- С. 61-63.

Б.Темниханов Ю.Д..Гончаренко Л.А..Лаврентьева Л.О.Лечение смешанной инвазии канального сома, выращиваемого в теплых водах. //Рыбное хозяйство.- К.: - Урожай.-1983 - вып. 37.- С. 69-81.

б.Темниханов ».Д.Некоторые свойства рабдовируса,выделенного от большеротого буффало.//В кн. Всесоюэн.конф. молодых ученых "Методы интенсификации прудового рыбоводства".Тез. докл.-М.:-ЦНИИТЕ-ИРХ.-1984.-С.76-77. '

7.Литвиненко В.В.,Темниханов Ю.Д. Изыскание оптимального состава агарового покрытия для выделения и изучения вирусов карпа методом бляшек. //В кн. 8 Всесоюзное совещание по паразитам и болезням рыб.- Тез.'докл.- Астрахань.^ 1985.- С.48.

8.Темниханов Ю.Д..Литвиненко В.В.Идентификация . рабдовирусов рыб при помощи реакции нейтрализации методом бляшек.//Сб. науч. трудов"Болезни рыб и водная токсикология".-М.:-1987.- С. 16-20.

9.Темниханов О.Д.О заболевании мальков канального сома выращиваемых в тепловодном хозяйстве.-Душанбе.-"Дониш".-1988.- С.81-83.

10.Балахнин И.А..Темниханов Ю.Д..Завадникова Н.С..ЛитвиненкоВ.В. Морфометрический анализ эритроцитов и уровень антивирусных антител в крови карпов на завершающем етапе инфекционного процесса. //Физиологический журнал.- К.:-1988. - том 34.- N 6.-С.105-107.

II.Temniktianov Y.D. .Balakhnin I .A. .Kompanets V.V..Litvinenko V.V., Strilko Q.A.Change of immunological indices in ûarps(Cypri-nus carpió L.), following Rhabdovirus cnrpio injection.//In Vi-

ruses of Lover Vertebrates.- Eds. V.Ahne, E.Kurstak.- Berlin.-1988. - P 4Б8-462.' '

12.Балахнин K.A..Гунъковский С.Ф..Давыдов О.Н..Заводникова Н.С. Коаиненка И.И. .Стрилько ГЛ. .Темниханов Ю.Д.Динамика иммунологических показателей у карпов при воздействии метиленовым синим. //Физиологический журнал. -К.: - 1988. - том 36. - С. 44-62.

13.Просяная В.Б..Наконечная К.Г..Темниханов Ю.Д..ЛитвиненкоВ.В., Гончаренко Л.А..Лаврентьева Л.0.Итоги изучения некоторых болезней прудовых рыб и разработка мер борьбы с ними.//Рыбное хозяйство.-К.: - Урожай." 1988.- ВЫП. 42.- С. Б9-63.

14.Балахнин И.А..Томиленко В.Г..Темниханов Ю.Д..КоеиненкоИ.И.. Литвиненко В.В..Uassp U.И..Кампанец Е.В.Иммунологическая и рыбоводнобиологическая характеристика украинских пород карпа Cypri-nus carpió. //Вопросы ихтиологии.- Л.: - 1989.-том 29.- вып. 4.-С. 6Б0-6Б5.

1Б.Темниханов В.Д.,Литвиненко В.В.Выявление антител против Rhabdovirus carpió в сыворотке крови при помощи люминесцентной микроскопии.//Рыбное хозяйство.-К.Урожай.-1989.-вып.43.-С.62-64

16.Balakhnin I.A., Temnikhanov Y.D., Kosinenko I.I., Kompanets E.V.,Lit- vmenko V.Y. Immunological evoluation of carps(Cyprinus carpió L.) after spontaneous viral infectious.//4 EAFP International conference "Diseases of fish and shellfish". Santiago de Compostela. - Spain.- 1989. - P.92.

17.Просяная В.В..Темниханов В.Д.,Литвиненко В.В..Компанец Е.В. ■Диагностика и профилактика инфекционных болезней рыб. Тез.докл.

"Новые методы интенсивной технологии выращивания пресноводных рыб". - К.:—1989.- С.41-41.

18.Компанец Е.В.,Темниханов Ю.Д..Просяная В.В. Иммунологические показатели у карпа при експериментальном вирусном и бактериальном заражении. //Рыбное хозяйство,- К.¡-Урожай.-1990.-вып. 44.

- С.61-64. .

19Ломиленко В.Г..Просяная В.В..Темниханов Ю.Д.,Иазяр М.И.,Компанец Е.В., Литвиненко,В.В. Рыбохозяйственная и иммунологическая характеристика карпа украинской рамчатой породы в условиях непла-нируемого инбридинга. //Рыбное хозяйство. - К.: - Урожай.- 1990.

- вып.44.- C.3-?.

НО.Темниханов Ю.Д..Рекрут В.Д..Балахнин И.А.,Латыш А.И.Влияние раОдовируса на гематологические, иммунологические и биохимические показатели холоднокровных животных в експерименте.//Физиологический журнал.К.:-1991. - ВЫП.37.- Ml.- С.94-99.