Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.05) на тему:Некоторые профилактические и лечебные мероприятия при гнойно-некротических поражениях дистального отдела конечностей у коров

На правах рукопису

ДУДЧАК ІГОР ПЕТРОВИЧ

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата ветеринарних наук

Київ - 19 9 6

Дисертація є рукопис. V •

Робота виконана на кафедрі хірургії Львівської академії ветеринарної медицини імені С.З.Гмцького.

Науковий керівник

- доктор ветеринарних наук, професор Борисевич Володимир Борисович

Офіційні опоненти

- доктор ветеринарних наук, професор Панько Іван Семенович

- кандидат ветеринарних наук, доцент Поживіл Анатолій Іванович

- Полтавський сільськогосподарський інститут ■

Рот відбудеться ..... 1996 року

¡Родин■ в Національному аграрному університеті на засі-Калітованої ради Д. 01.05.03. за адресою:

■■вул.Погехіна, 16, уч. корп. 12 ауд. 412.

Игвзяти участь в обговоренні дисертації при її РІГ надіслати Ваш відгук на автореферат за адресою: кКиїв-4І, аул.Героїв Оборони 15, НАУ, сектор завертаній.

1 3 дис'ертацієо можна ознайомитися в бібліотеці Національ-

ного аграрного унївераитету.

Автореферат розіслано " :Л " і£РуГ птч 1996 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат ветеринарних наук, . доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТ'/ - .

Актуальнісгь_теми. Проблема захзорсзань кінцівок у великої рогатої худоби набула вираженої актуальності в зв'язку з інтенс фікаціею тваринництва, особливо серед високопродуктивних корів.

При цьому ураження кінцівок великої рогатої худоби не гдко розгля-даоть як господарсько-ветеринарчу проблему,. , ,

3 підвищенням/продуктивності корів обмінні процеси у них проходять більш інтенсивно, через-іно тварини потребусть зиклячно повноцінної і різнобічної годізлі, більшої кількості кисни, сзітла, ультрафіолетового опромінення. Невідповідність.цих вимог приводить до .порушення білкового, вуглеводного і мінерально-вітамінного .обмінів речовин - а це в свою чергу сприяє, еиникнєннр захворювань опорно-рухового апарату.

Ураженню дистальних відділів кінцівок у великої рогатої худоби сприяють остеодистрофічні порушення, які викликають надмірне прогинання та розходження пальців в зв’язку з дистрофічним сстео-тендинітом /-десмоїДітом//3-Б.Борисевич, 1589, 1991; С-М.Тхаченко, 1993, І994, 1995/. Внаслідок ненормальної постази кінцівок, нерівномірно рсзприділязться маса тіла на суглобові поверхні, сухсжидко-во-зз’язковий апарат, «о сприяє виникнення дегене{ .гивно-дистрсфіч-них процесів, та ненормальному росту холитцезого рогу /А. Ї.Нурде-н»к, 1976; І.О.Позаженко, 1987; Е.А.Мйліиіезський та співаз?.. ЮЗІ; І.С.Панько, І9?2, 1984; В.Б.Борисевич, 1982, 1939, 1993 та інііі/.

Зідсио, що у корів з набутими вагани постази кінцівок, яри латентная формі патологічного процесу, кззіть при відсутностг кульгавості молоковіддача зменшується на 15 а при патології, яка проявляється зже вираженои кульгавістю - ні 25-50 %, що призодить до значних економічних втрат /"’.Б.Бориосв'лч, 1934/.

В умовах стійлойого утримання в спорно-рухозому апараті хоріі порусувться крсво- І ЛІИфОРбІГ, зо елрляе ЕіІНЖНіНИВ АНСГрІІ'ОЛХ

. - 2 - ... '

змін, які в початковому періоді не помітні. В дальні тому при поя-

вї клінічних ознак, ці процеси важко піддасться лікуванню. Тому першочергове значення у боротьбі із захворюваннями кінцівок набу- • вають профілактичні заходи, ціленапряиленіс*ь і ефективність яких, багато в чому визначаються глибиною клінічних знань ветеринарних спеціалістів. В той же час слід також мати на увазі, що порушення ' зоогігієнічних норм утримання, годівлі і недоліки спадкового фак- '

тора, сприяють іасовочу поширенні) хвороб кінцівок, в зв’язку з чи«

профілактичні та лікувальні заходи можуть бути ефективними тільки при тісному співробітництві ветеринарних, зооінженерних спеціалістів та робітників тваринництва.

В підвищенні гтооцуктивності тварин важливе значення мають профілактика та лікування ур-’ї.ень опорно-рухового апарату. Це пояснюється тим, що (інцівки тварин виконують складну статико-динамічну функцію, несуть значні навантаження і часто зазнають пошкоджень. Свозчасне виявлення хворих тварин та застосування ефективного лікування має дуже важливе значення для зменшення вимушеної вибраковки ' тварин. Впровадження раціональних методів лікування на основі досягнень ветеринарної' науки, може значно збільшити Рентабельність ' тваринництва. В даний час проводяться пошуки більш досконалих методів профілактики та лікування захворювань опорно-рухового апарату, в тому числі уражень дистального відділу кінцівок, які дуже.часто спостерігаються у продуктивної великої рогатої худоби.

Мето» нашої роботи було вивчення деяких анатомоф; 'кціснальних параметрів дистального відділу кінцівок та розробка рекомендацій по раціональному лікуванню та ефективній профілактиці їх захворювань.

Для досягнення наміченої мети необхідно було вирішити такі за-вдакн.ї: . .

І. Уяснитп питання етіології і патогенезу захворювань дисталь-

....... - з - ^

ного відділу кінцівок у корів різних ВІКОВИХ'груп. .

. 2. Провести вивчення впливу, внутрішньом'язевих ін'єкцій муль-

тивітаміну на оптимізацію фізіологічних процесів у нетеліз і корів--первісток, та на попередження ранніх проявів остеодистрофічних порушень, які. спричиняють захворювання опорно-рухового апарату, особливо в дистальному відділі ...кінцівок.

- . 3. Дослідити вплив профілактичних заходів на біохімічні та гематологічні показникикрові. .. ; ‘

;,4. Визначити різницю питомої маси кісткової тканини, отриманої : і з. зовнішнього горба клубової кістки шляхом трепанобіопсії у тварин дослідної і контрольної груп нетелів і корів-первісток. _

", . . 5. Вивчити гістоморфологічну картину СуХОЖИЛКОВОт-ВВ’ЯЗКОЬ

з’єднання; та тканини сухожилка в ділянці пальців у нормі та при -. геодистрофії. • • - ' -

б. Розробити раціональні лікувально-профілактичні заходи при гнійно-некротичних захворюваннях дистального відділу кінцівок.

Наукова_новизна.- Отримано ряд,нових даних, які розкриваать окремі сторони етіології 'та патогенезу гнійно-некротичних уранень дистального відділу кінцівок,,розроблено деякі методи їх профілактики і..лікування,' а саме: - в умовах природньо-кліматичної зони Укра-: їни дана інтегральна оцінка залежне від ум_рв утримання, .2і::у, ни -вої маси та продуктивності тварин особливостей виникнення гнійно-некротичних захворювань дистецьного відділу кінцівок; - визчено кістково-сухожилкове з’єднання в ділянках прямовисного і косого вхо-.дження сухокилкозих волокон у. кісткову .тканину;-встановлено профі- . лактичну дію мультиві таміну на виникнення ос те о дистрофічних уражень,

. які сприяють поширенню гнійно-некротичних захворюзань пальціз;

- застосозано антибіотики розведені в 25 % розчині диметилсуль*зк-сиду, виготовленого .на І % 'новокаїні'у поєднанні із модифікозаноз

•.'гіпсово» пов’язкою для лікування гнійно-некротичних уражень- д;:ста-

- -

яьного відділу КІНЦІВОК. ' .. .. , . . . '

. .. Практична'цінність; Результати досліджень дають ^можливість ст-

верджувати, що для ранньої .діагностики остеодистрофічних змін раціональним є метод трепанобіопсії кісткової тканини. Застосування ін*^ єкцій мультиві таміну у профілактичних дозах сприяє попередженню остеодистрофічних процесів. Проведення цілеспрямованої клініко-орто-педичиої диспансеризації, і на її основі застосування модифікованої ; безпідкладкової глухої/гіпсової пов'язки для лікування гнійно-некротичних захворавань дає хороший лікувальний ефект, . :

Апробація_2оботи.Основні полюення дисертаційної роботи доповідалися: І. На міжнародній науково-практичній конференції Харківського зооветеринарного інституту. "Современнне проблеми Ветери.нар-ной хирургии"./Харьков-І994г.А ,2.На науково-практичній конференції Білоцеркі вського сільськогосподарського, інституту "Неінфекційна патологія тварин"./Біла-Церква-І995р./. З.На другому Міжнародному мі-жкафедральному симпозіумі з питань гігієни тв ари н. / Л ь ві в -1996р. /.

. Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано Ч роботи.. . Зтрукту2а_г_дб'ем_рдбдти. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, результатів влас'них‘дослі'джень', обговорення одер- 1' жаних результатів, висновків, 'практичних рекомендацій, 'додатків; ' '

списку використаної'літератури. Робота викладена на '225 сторінках машинописного тексту, ілюстрована И малинками ‘і 22 таблицями;.Сгаі-: сок літератури включає 327 джерел, з них 95 іноземних;.. . . ■ '

Декларація особистого внеску. . Всі ^матеріали по дослідах,'їх \ обгрунтування та висновки, здобуті' особисто Лошукачем.. .

На 9йхяот"виносяфьоа-'таісі осяовйі'-'полоКєйня^'-У питання еті6ло~ гії т патогенезу захворювань дистального’ відділ/ кінЦі'вЬк; гісто-

морфологічна картина сухожилково-зв’язкового з'єднання‘в нормі та при остеодистрофії; - лікувально-профілактичні заходи при гнійно. некротичних захворпванкях дистального ‘відділу хінцївок у. корів. У

, - 5 - . . , .

. •. 2.. ВЛАСНІ' ДОСЛШЕННЯ •

2.1. Матеріал і методи досліджень.

Матеріалом для дослідження були корови різних вікових груп голитинофризької породи, середньої і би^єсередньої вгодованості, що належали колгоспу "Правда" Бродівського району Львівської області у кількості 1005 голів, а також нетелі і корози-лерзістки -239 голів. • "

Експериментальна частина роботи полягала у вивченні умов утримання, годівлі і догляду за тваринами різних вікових груп, із зра-хузанням рпливу останніх на поширення захворювань.-дистального від- • ділу кінцівок; вивчення стану дистального відділу кінцівок та відповідних гістоморфологічшх змін.

Стан локомоторного апарату оцінювали методом зознівнього огляду, пальпації і аускультації. Це дозволило визначити особливості 1 постави кінцівок і переміщення' тварин, стан копитного рогу, форму копитець. • . . ..

Поставу кінцівок оцінювали у природньому, невимушеному положенні тіла тварин при огляді спереду, збоку і ззаду. При .цьому звертали увагу на вісь кінцівок, яка являє собою уявну лінію проведену через середину усіх її..кісток,.аж до іх'ястя /плесна/ і далі міх .пальцями./ при. огляді спереду/, зісь пальця яка являє собою лінію, проведену .через середину усіх трьох його,кісток. При оцінці форми копитець враховували величину кута у зацепній частині, рівень і рельєф підошви, характер м'якуша, ступінь відростання і деформації рогової капсули.. . . v ■ . . .. .

. Величину суглобових кутів путозого, вінцевого і копитного суглобів виміряли суглобовим кутоміром, яристазляочи його збоку до відповідного суглобу. Величину розходження пальців виміряли штангенциркулем, це віддаль мін зацепами однієї їінцівки при опорі.

. Гістологічні дослідження сухояилкозо-зв'язкового апарату, а

- б - -. ... . . саме їх місць прикріплення до кістки проводили по загальноприйнятим методикам. Зрізи фарбували гематоксилін-еозином.

. Для дальні його проведення дослідження, було підібрано по принцип/ аналогів дві групи клінічно здорових двох-грьох-місячної тільності нетелів по 10 голів - контрольну і дослідну. Дослідження виконувалися в період стійлового утримання тварин протягом шести •місяців, із жовтня.1993 року по травень 1994 року. Тварини обох . груп утримувалися у вагальновстановлених в даному господарстві' умовах годівлі і утримання. Нетелям дослідної груп-: один раз в десять днів знутрішньом'язево ін’єкували 10 мл мультиві.таміну, І мл якого містить віт.А-15000 ^-0; • віт.Д^—1000,. 1.0; віт.Е~20 мг* віт.В-рІО мг; віт.В2~5 мг; віт.3^-3 мг; віт.522т50 мкг ї інші. . ^ ■

Проводили.еивчєння вмісту в крові кальцію-трилонометричним методом із мурексидом /за Д.Я.Луцьким/;.каротину-ва модифікованою методикою §.А.Рачевоького; загального білку-на рефрактометрі РДУ; ре-зсрзної лужності-по методу Раєвського; неорганічного фосфору-за методом Бріггса в модифікації С.А.Івановського. Показники складу крові .визначали в мїлгграм-процентах /мг $!. Із числа морфологічний показників крові вивчали: еритроцити-/ камері Горяева /млн/мм^/; лей,<оцити-у камері Торяєва /тис/мм^/; гемоглобін-гемоглобінометром ‘ /в І/. • ■ •

Крім того, проводили трепанобіопсів кісткової тканини за методикой 3.Б.Борисевича. 4

Клінічна частина роботи виконувалася на хворих тваринах із гнійно-некротичними ураженнями дистального відділу кінцівок. Після тривалого малоефективного їх лікування загальноприйнятими методами, ми застосовували метод накладання модифікованої безпідкладкової глухої гіпсової пов'язки. За всіма тваринами, як до так і після накладання гіпсових пов'язок проводилось клінічне спостереження, результати яких.оформлялися у вигляді історій хвороб.

- 7 - i . . .

Цифровий матеріал результатів досліджень обробляли методом заріаційної статистики /Меркурєва S.R., 1970/ на ЕОМ ДЗК-2.

3. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЇЕНЬ 1 ЇХ ОБГОВОРЕННЯ , .

З.Ї.- Характеристика умов утримання і годівлі тварин. . .

.З умовах помірного клімату у весняно-літній період використо- _ вують стійлове’ утримання з більш-менш регулярним випасанням тварин, а з осінньо-зимовий - переважно в приміщеннях. У стійлово-вигульний період на. дистальний відділ кінцівок діють-відносно слабкі- негативні факторії. Одним з них являється тривале перебування тварин на вологих пасовищах, де спостерігається розм’якшення та мацерація.копитного рогу, що приводиїь до порушення Йог о цілості і утворення воріт для проникнення патогенної мікрофлори. Ще одной причино«, явля-

• ється- прогон тварин по кам’янистим дорогам, на яких дуже часто, пошкоджується копитний ріг, а також шкіра міжпальцевого склепіння. Збільшення частоти гнійно-некротичних захворювань дистального відділу кінцівок спостерігали прй"переведенні-тварин на стійлове утримання. Стійлове утримання позбавляє тварин активного моціону, інсоляції; на пальці діз надмірна волога, особливо в коротких стійлах, де тварини стають задніми кінцівками у стічний колоб.'що супроводжується нацерацізп шкіри та інфікуванням. Тут тварини часто посковзупться і фравмувться, оскільки довжина стійл коливається в межах 175-187 см.

У весняний період 1994 року провели клініко-ортопедичну диспансеризацію на молочних фермах с.Пониковиця і с.Голоскозичі колгоспу "Правда". Ці ферми розташовані на віддалі З км одна від одної, раціон годівлі однаковий, різнйця лише в умовах утримання. На фермі с.Го-лосковичі корови утримувалися прив’язно на бетонні (І підлозі із гумовим покриттям, а на фермі с.Пониковиця - на дерев’..ній підлозі. З явгты по травень було.проведено-планову - весняну розчистку копитець у 260 корів-на ферні с.Годасковичі, і у 250 - на молочній фермі с.Пониковиця. £а| числа, дослідне них на фермі с.Голосковичі виділе-

но 162 /62,31 %[ тварин is захворюваннями дистального відділу кін-, цівок, а на фермі о.Пониковиця -.85./34 #/. Найбільш розпо?сюдже-ними формами уражень дистального відділу кінцівок на фермах.с.Го- . лосковичі і о.Пониковиця являються септичні процеси. Загальний процент захворювань .був більший „на. фермі. с.Г.олосковичі, де він дорів-', нює 62,31 %, тоді як на фермі о.Пониковиця він складав 34 $•. .3 цьо^ го видно, що при утриманні тварин на бе.тонній підлозі із гумовим покриттям захворювання дистального відділу кінцівок зустрічається частіше ніж на дерев’яних. Під час проведення ризчиотки копитець у .корів на фермі с.Голосковичі було виділено .149 корів-із деформо-. ваними копитцями ¡¡(о дорівнює 57,31 % від загальної. кількості .досліджених тварин, а на фермі с.Пониковиі,,* 61..'що .-відповідно .складає 24,4 í. Причому, слід відмітити що як при утриманні тварин на дерев’яних, так і на бетонних підлогах із гумовим покриттям дуке часто виявляли надмірне відростання.копитцевого рогу і утворення копитець гострокутної форми. При утриманні тварин на'дерев’яній.підлозі були виявлені тварини із плоскими копитцями на передніх кінцівках. , ' ,

При /гриманні тварин на підлогах із гумовим покриттям поверхня останніх стас слизькою через скупчення гною змішаного із,гсечео.

На мокрій і слизькій підлозі тварини поіковзуютьоя, ідо сприяє травмам сухокилково-зв’язкового апарату. Сеча та калові маси, які скупчуються в заглибинах поверхонь підлоги при участі мікрофлори приводять до розм’ягчення копитного рогу, а такок являється однією з причин ,гнійно-некротичних уракень дистального відділу кінцівок. _

З даному господарстві постійно порушуються науково розроблені норми годівлі, не дотримуються вимоги належних зоогігієнічннх умов утримання, не завжди проводиться необхідний догляд за тваринами, . особливо тільними коровами. Все це на нашу думку, в кінцевому результаті приводить до того, що багато корів стають яловими і (іезпдід-

... - 9 - . . ... .

ними з клінічними ознаками остеодистрофії. В своя чергу остеодист-рофічні. процеси сприяють зміненню постави кінцівок, порушенню форми копитець і виникненню різних захворювань дистального відділу кінцівок. , ........... , ........... .....

3.2. Фактори,’ що сприяють виникненню гнійно-некротичних ура-'.жень дистального відділу кінцівок.

При постійному, навантаженні кінцівок, їх пальці знаходяться у положенні надмірної дорзальної флексії, особливо в путовому, суглобі; така постава пальців супроводжується постійним перевантаженням сухсжилково-зв’язкового апарату. Головну роль в підтриманні .дорза- • льної флексії ..відіграють сухожилки поверхневого і глибокого згиначів пальців, а також міжкістковий середній м'яз, який у великої рогатої худоби добре розвинений.. .

Тиск на копитця збільшується з моменту опирання кінцівки на підлогу і продовжується до тих пір. поки тулуб тварини подається уперед і максимально збільшується тоді, коли тварина поставить.кінцівку у вертикальне положення. Під'час перевантаження кінцівки також від- , бувавться зміни у взаєморозташуванні обох пальців. Пальці розходяться в сторони, викликаючи перевантаження хрестовидних зв'язок. .

Вказані стато-динамічні особливості пальців фалангохідних тварин призводять до того, Що остеодистрофічні порушення набувають важливого значення у виникненні уражень дистального відділу кінцівок великої рогатої худоби. При остеодистрофії виразно змінюється поста-' ва пальців, в основному відбувається їх прогинання та надмірне розходження в сторони під час опори. Це пов'язане із лонгозом внаслідок дистрофічного остеотендинїта та остеодесмоїдіта /в.Б.Борисевич, .1989; С.М.Ткаченко, 199<ь 1995/. Зміна розташування пальців супроводжується посиленням дії на них хвороботворних чинників.

3.3. Вади постави кінцівок,' обумовлені остеодистрофією.

Грудні кінцівки: - при дослідженні спереду відмічали танцмейс-

. . . . ■ - іо - .. , .. . .. ■

терську поставу, 0-подібиу, та вади кінцівок, які комбінувалися ' одна з одною. При танцмейстерській поставі вастіше зустрічається широкопалість, при бочкоподібній - вузькопалість. При дослідженні збоку спостерігалось виставлення кінцівок наперед, або я відстав-лення назад. .

Тазові кінцівки: - при дослідженні ззаду виявляли звуження або розширення донизу. При: дослідженні збоку відмічали шаблевидну поставу та круту. ' .

ЗЛ. Вплив вад постави кінцівок на їх ста';.' ' •

При наявності вад постави кінцівок порушується нормальне роз-преділення навантаження на їх кістки, суглоби, сухожилки та зв'язки. Так , при танцмейстерській поставі посиленого навантаження зазнають медіальні ділянки суглобових поверхонь, цо.може бути переду-мовои виникнення артрозу або остеохондрозу. Більше, ніж в нормі натягуються медіальні колатеральні зв'язки, що може сприяти їх роз- . тягкенню та виникненню тут явйід .рсифікуючого периаргриту. Але найбільш виражено змінюються копитця., причому в переважній більшості випадків виникнення деформованих копитець пов'язано з' неправильнов поставо» кінцівок обумовленої) надмірним прогинанням пальців'під час опори. Найчастіше'спостерігається утворення довгих гострокутніх копитець та стиснутих копитець. Деформація' копитець нерідко супроводжу. ' І- ■ ' . ' • 4 1 ' ' ■

еться гниттям.копитцевого рогу. Найбільш виразно розпадається ріг м’якуша. На підошовній поверхні копитець утворюються вогнища колі-квації рогу, які набувать темного забарвлення. Внаслідок цього пог верхня копитцевого рогу стає нерівною з багаточисленними заглибленнями. . ' ’. .. .

-В зв'язку з деформаціє», обумовленою порушенням постави кінцівок, ріг копитцевих стійок теж зазнає виражених змігі; на ньому утворюються кільця., борозенки та інші нерівності, в яких накопичу-, еться.гній та бруд і створввться умови для розмноження гнилістної

....... . - II - ......

мікрофлори. Крім того, у частини тварин виникають горизонтальні та вертикальні тріщини. ' . . . . .. .

... . На розпилі деформованих .копитець видно, що при утворенні гострокутні х копитець з подвійноа роговою .підошвою не рідко основа икі- . ри.-.підошв'и. та стінки копитця в ділянці зачепа зазнає атрофії і.виглядає потоншеною. У однієї .корови з шаблезидною поставою тазових., кінцівок .та аи^акеншс прогинанням пальцевих суглобів виявлено особливий вид деформації копитець, не описаний іншими авторами. Мало місце_утворення .копитець з подвійним зачепом внаслідок, деякого роз'єднання місця зростання^ рогу стінки та рогу підошви. У. таких ко- •

: питець клінічно та патологоанатомічно виявлений хронічний пододер-матит^з крововиливами в основу шкіри копитець, виникнення яких з основному обумовлено порушенням постави пальців остеодистрофічного походження. . . ' ’ ■

■ 3.5* Дослідження кістково-сухожилкового з’єднання..

■ Зону кістково-сухожилкового сполучення монна розділити на дві різні в топографоанатомічному відношенні ділянки - прямовисного і

косого входження сухожилкових волокон у субстанцій кістки. При. нормальній поставі кінцівок і нормальному стані кутів суглобів пальців'”' у клінічно 'здорових'без' ознак остеодистрофії' корів’кістково-сухожил-‘ кове З’єднання в ділянках прямовисного входження /під кутом 90°/’ су-хбашлкових. волокон в кісткову речовину являє собой дещо'ламану, але ’ чітку'лінію між кісткою та сухожилком, яка виразно розрізняється на гістопрепар&тах зафарбованих гемагоксилін-еозином. З зоні прямовисного кістково-сухожилкозого сполучення виявляються незначні заглибини /"бухти"/ в кістковій речовині. Порівняно рідко'розташовані клітинні елементи тут представлені, з одного боку, клітинами схожими на хрящові> тобто округлими з невеликим компактним ядром і обширною базо-фільною цитоплазмою, а з інпого - сильно витягнутими, розташованими вздовя сухожилкових волокон клітинними елементами, що нагадусть со-

■■ ■ : ... - ~ 12 ~ .

'бою ТИПОВІ .ТЄНДОЦИТИ. . . - - :... . .. ■ . .

.. .. Зона косого кістково-сухожилкового .з'єднання більш .рівна, без наявності різко виражених "бухт".урельєф,кісткової речовини,.Ту.? спостерігається скупчення базофільних фіброфіастоподібних .клітин ... так званої росткової зони /за В.Б.Борисевичем, 1989/. які,забезпечують порівняно інтенсивні метаболічні процеси зони фіксації сухожилка до-кістки.’ ' -. .-. .. . . ■' ■ ' - .

. ^ Кісткова тканина даної, ділянки, кістково-сухожилкового сполучення виразно компактизована, має незначну кілвкість кістково-мозкових вічок, причому останні дещо видовженої . форми і'досить обме-КЄНІ В своєму об’ємі. . . • . .

Кісткова тканина в ділянках прямовисного прикріплення сухожилка представлена двома шарами дещо різної; гістологічної будови: перший шар /поверхневий/ являє собою компактну, цільну кісткову речовину, другий /глибокий/ - губчасту кісткову субстанцію, розташовану в глибині під першим шаром. ' .

■ Сухскилкова тканина прилегла до кістково-сухожилкового з’єднання являє собою певним чином організовану, щільну сполучну тканину, колагенові волокна якої об'єднуються-в пучки з виразною одноосно» орієнтацією останніх, сформованих під дією постійно діюушх сил’ на-1 тягнення. , • .

У корів з остеотендинітом та вираженим заломленням пальцевих ' суглобів, нерідко із загальними ознаками яскравого перебігу оотео-дистрофічного процесу,-в обох зонах фіксації сухожилка до кістки ' спостерігаються чіткі патолого-анатомічні зміни. Первинні зміни локалізуються в кістковій тканині, де гістологічно виявляються виразні дистрофічні порушення типу остеопор’озу. \

В ділянці прямовисного входження сухожилкових волокон в кіот- ' козу тканину кі стково-сухожилкова межа стає менш контрастною, більш розмитою; в ній збільшуються розміри бухтовидних заглиблень у кіст-

- ІЗ - . . ...

ку. Спостерігається розволокненкя грубоволокнистої кісткової ни обумовлене процесами демїнералїзації. .

В зв'язку із загибеллю частини остеоцитіз ізкязляоть зелиху .кількість порожніх остеоцитарних лакун, які накопичують воду, сприяючи розчиненню і вимиванню кісткозих солей. ... . ,

Всередині кістково-мс нових вічок губчатої кісткової субстанції спостерігається проліферація фі бро-р етику лярної тканини, яка з деяких вічках повністю замінює ковтай жировий кістковий мозок. В глибше розташованих вічках, де в звичайних умозах залягав червоний кістковий мозок, проходить гіпоплазія останнього із заміщенням його жировим /жовтим/ кістковим мозком, що очевидно відображає перебіг жирової дистрофії, яка має місце при остеодистрофічних порушеннях у корів /А.З.Каров, І.П.Кондрахін, 1933/.

У випадках яскраво виражених клінічних ознак остеодистрофії /хитання зубів, розм'якшення хвостових хребців, лордоз хребта тещо/ та при особливо помітних заломленнях кутів пальцевих суглобів спостерігається відповідно і більш інтенсивно виражені зміни кісгково--сухожилкового з'єднання, переважно в зоні прямовисного входження сухокилкозих волокон в кісткову речовину. Кіатково-сухожилкова межа має вигляд досить ламаної лінії і стаз малоконтрасною. З зв'язку з вираженим остеолізом крайова /прилегла до сухожилково-кісткозої мені/ кістков_ субстанція поступово заміщується сухожильною тханйноз. Спостерігається утворення всередині кісткоьо-мозкових вічок остео-кластів, що здійснюють остеокластичну резорбцію кісткової речовини.

В ділянках косого входження сухожилкових волокон з кістку спостерігається розвирення кістково-сухожилкоиогс з'єднання, (іого розпушення з утворенням.невелш.лх повздовжніх щілин, тут мають 'місце виражена проліферація та інфільтрація фібробластами та чоноцитьено-макрофагальними елементами. У випадках виражених осте одистр ефі’ш:</ порушень щілини в кістковій речовині зони кгсткозо-с/хокалко.чог'-)

- 14 - .

з’єднання помітно збільшується в об'ємі, заповнюються водою, що сприяє розчиненні) кісткових солей та мобілізації мінеральних ресурсів з кісткового депо. .

Механізмом подовження сухожилка в зоні його фіксації до кістки являється текдогенізація демінералізованої грубоволокнистої кістки та розкриття кістково-мозкових вічок з у творенням, волокнистих анастомозі в внутрішні овічісозої фіброре таку лярної тканини з су х стиковими пучками. ; .

В сухожилковій тканині виявляються помірно виражені запальні явища, що можна кваліфікувати як порівняно мляво перебігаючий хронічний сероаний гендиніт. . , ... • . • . ,

З ряді випадків ознаки серозного запалення та запального набряку проявляються порівняно слабо; в основному превалюють явища фібробласти чної п' зліферації. При цьому відмічається виразна- організація тромбованих ділянок судин та проростання, їх сполучи о в тканиною, що веде до облітерації певної частини внутрішньоорганного судинного русла сухожилка. Такі спостереження співпадають з даними В.Б.Бо-рисевича /1989,, 1993/, ідо лонгоз сухожилків, який супроводжується .. виразним прогинанням пальцевих суглобів, являється наслідком розрощення в сухожилку сполучної тканини. ..... ...... " .

Таким чином, в доповнення даних інших дослідників нами виявлено явища тендинізації окремих ділянок демі нераді зованої грубоволокнистої кістки зони кгс'гкоао-сухожилкового з’єднання та утворення тут знутрішньовічкових фібр оре тику лярно-сухожилкових сполучнотканинних анастомозів, чо сприяють подовженню сухожилків, виразному прогинанню пальцевих .фаланг та набутим змінам постави кінцівок у корів в зв'язку з остеодистрофією. . . . " ' '

3.6. Характеристика гнійно-некротичних уражень дистального відділу кінцівок. . , :

На протязі 1993-199!» років у колгоспі "Правда", при клініко-

- - • - 15 - - . , .... - -

-ортопедичному дослідженні 1294 нетелів і корів було виділено 511 . голів, ідо складає 59,49 % із захворюваннями дистального відділу кінцівок "панарицієм".. .... ; ; , ; . ...

Умови середовища відіграють велику роль у виникненні..патологічних змін га .нашарувань мікрофлори, чим і пояснюється на нашу думку-те, що так званий "панарицій" може мати ензоотичний характер. Пере біг-також залежить від--локалізації та'глибини змін. За нашими-да-, ними найчастіше вогнища ураження локалізовув&лися в ділянці м’якуша /41,49 І/, вінчика /18.,59 %/ та в міжпальцевому склепінні /14,67#/»

Першими ознаками захворювання являлися незначна кульгазість і набряк. У випадках, коли вражалася тільки шкіра, в місці проникнення мікрофлори виявляли почервоніння, підвищення місцевої температури, болюче обмежене припухання. В.Дальнішому утворювалися поверхневі тріщини, з яких виділявся серозно-гнійний ексудат, по засихав на поверхні.

Якщо 'уражується і' гіідШірна клітковина, то прояви запального процесу, більш чітко Еиражекі. Тканини пальця набрякають, а інколи ' тільки проксимальна його ділянка. Часто також зустрічаються чільні,

' гарячі, болючі припухлості, величиною від ліскового горіха до кур'я-. чого яйця. З часом у такому вогнищі проявляється гнійна флюктуація. Запальні явища зникають після їх розтину, а дефект заповнюється грануляційною тканиною. .

Менш позитивні умови загоєння виникають в тих випадках, коли патологічні зміни локалізуються в міжпальцевому склепінні. З зв’язку із стисненням тканин у цій ділянці порушується кровообіг, може наступити некроз'пухкої «»пальцевої клітковини, що а свою чергу, ви' кликае часткове оголення сухожилків та зв'язок. При ураженні мікпа-льцевого склепіння кульгавість добре виражена, тварини залежуються, неохоче піднімаються. У тварин, які не піддаються лікуванню, або неадекватно лікованих, патологічний процес переходить на копитцевиЯ а

Назва захворювань кількість тварин , *

І. Травматичний дерматит: а/ вінчика , б/ міжпальцезого склепіння 49 • . 42 9,59 8,22

в/ волярний /гтлантарний/ або надм’якушиий дерматит . 136 26,61

2. Прокол /колота рана/: а/ вінчика ' 7 . 1,36

6/ міжпальцевого склепіння ' . II . 2,16

в/ м'якуша , . . 28 5,48 ..

3. Гнійний пальцевий тендовагініт • І • 0,19

4. Виразка Русгергольца ЗО ■ 5,83

5. Гнійний подартрит та септично-некротичний остеоартрит суглобів пальця . ■ . 10 1,96

б. Абсцес та флегмона -а/ вінчика . 39 7,63

б/ міжпальцевого склепіння 23 - 4,5

в/ м’якуиа ’ • 48 9,39

7. Гнійний пододерматит. - 87 17,03

^ Всього хворих тварин 511 , 100

. - 17 - , .

інколи і 'на.вінцевий суглоби, та ца сухожилки згиначів пальця та їх піхви. Діагностика вказаних процесів, коли мають місце помітні патологічні зміни, не складає.утруднень. Ці зміни частіше локалізуються на тазових, кінцівках./96,62-а/. Чітко проявляється кульгазі-

■ сть, вираженість якої залежить від характеру, процесу. ; .

Аналізуючи локалізацію хворобливих процесів, ми прийшли до висновку, цо на грудних кінцівках частіше уражається медіальний палець /83,56 %!, а на тазових. .- латеральний /97,24 %/. Слід також відмітити, що у сухостійних .кортв в 91,73 % випадків відмічається захзо-рювання копитець четвертого.пальця правої тазової кінцівки, а 8,27 %

- на четвертому пальці лівої тазової кінцівки. У хворих тварин спостерігали кульгавість опори на .ушкоджену кінцівку. Оскільки найбільший процент уражень копитець припадає на латеральні пальці тазових кінцівок, то тварини стараються звільнити їх від навантаження. При цьому кінцівка відводиться трохи в бік і назад, а навантаження переноситься, на медіальний палець, або ж кінцівка виноситься далеко вперед з перенесенням навантаження на центральну ділянку м'якуша. При дзухсторонньому ураженні латеральних пальців тварини часто псресту--пали з кінцівки на кінцівку, або ж відводили їх в сторони повертаючи таким чином, вдб зменшити навантаження на латеральні пальці. Інколи це приводило до вимушеної іксоподібної постави кінцівок.

. Захворизакня дистального відділу кінцівок у корів найчастіше зустрічали в сухостійних корів. Обстеженням виявлено 54,25 % випадків захворювань дистального відділу кінцівок,- причому більше половини уражень припадало на другу половину сухостійного періоду.

Із числа досліджених у 210 нетелі з і корів /16,23.%! виявлені різні форміг деформації копитець, серед яких найчастіше зустрічалися гострокутніплоскі, а також із надмірно відрослим рогом. Причому майже Іф % випадків деформацій копитець відмічали у корів із ураженнями в ділянці пальця. .

. . - - 18 ... .

■ , Ми провели дослідження у И7 тварин в віці до трьох років і 510 - від трьох до дванадцяти рокіз. Тварини до, трьох років у 90,06# випадків мали нормальні.копитця, без специфічних уражень. Тільки,у 9,94 % із них відмічали незначне відростання зачіпних с.тінок, наминки підошви копитець і деякі специфічні хірургічні ураження переважно на тазових кінцівках. ........... . , ' .....

У корів а віці від З до 12 роківна грудних кінцівках ураження’. копитець виявили у 14 тварин /2,7А %!• Найбільш часто відмічали, асептичні. пододерматити - 6/42,85 %1. А також, виділено. 23.4 корови Л5»88,/ї/ з ураженнями дистального відділу тазових кінцівок. Най-' більа поширеними були септичні захворювання. Найчастіше захворювання відмічали у 5-6 річних тварин. Таким чином, нами було відмінено, що із віком частота захворювань дистального відділу кінцівок у корів збількуеться. .

Із 248 корів зареєстрованих із захворюваннями дистального^,відділу кінцівок, у 189 /76,21 $/.вага тіла була в межах 500-600 кг. .

З збільшенням маси тіла тварин, ми відмічали що частота захворюзань копитець зростає. . ' . ■ .

У високопродуктивних тварин захворювання дистального відділу кінцівок відмічали частіше ніж у менш продуктивних. . .

Отже, фактичний матеріал свідчить на користь прямого зв'язку , між остеодистрофією та хворобами дистального відділу кінцівок корів, переважно копитець. .Останні також залежать від віку, живої маси тварин та молочної продуктивності. - . .. . . ■

Остеодистрофія, супроводжуючись остеотендинітом /-десмоїдітом/ ¡та подовженням сухожилків і ’зв'язок, викликає надмірне прогинання пальців, а також надмірне розходження їх в-сторони /порушення стат тодинамічної функції пальців/, що в свою чергу веде до надмірного , натягнення шкіри волярної та плантарної поверхні пальців і міжпаль^ цезого склепіння. Зсе це зменшує резистентність тканин, сприяє їх

- 19 - '

мікро- та макрютравмузанню, відкриває ворота інфікуванню, внаслідок чого'розвиваються гнійно-некротичні ураження.

3.7. Біохімічні і гематологічні дослідження крові.

ЛрИ'прозеденні біохімічних і гематологічних досліджень кров; у нетелів, в різні періоди їх розвитку з метою можливого раннього визначення змін крові, що характеризують стан обміну речовин а цілі сотому організмі. •

За даними наших досліджень вміст загального білку в сироватці крові тварин у різні періоди дослідження були різними, але їх коли-

‘ - ■ V . . -. ' '

вання не виходили за межі фізіологічної норми. У .більшості тварин контрольної групи в квітні місяці .відмічали, глибокі порушення білкового обміну, які проявлялися зниженням загального білка кроьі. в окремих тварин рівень загального білка знижувався до 6,29 мгі».

Стан кислотно-лужної рівноваги в організмі тварин контролювали визначенням резервної лужності крові. Нами було відмічено, чо паралельно, із зменшенням в сироватці крові нетеліз контрольної групи загального білку, знижувався і лужний резерв. Дані про зменшення резервної лужності-в деякій мірі свідчать про початкову стадію ацидозу. Зміни лужного резерву крові в бік ацидозу у племінних нетеліз, являються в певній мірі пусковим механізмом виникнення дистрофічних .і дегенеративних процесів у органах і тканинах, а також сприяють порушенню відтзорювальної здатності. . . _ . .

... Про-стан вітамінного обміну в нетелів і корів-лервісток мокна судити по вмісту каротину в сироватці крові» Відомо, до із білковин обміном у...тісному зв'язку знаходиться мінеральний обмін,, при якому суттєве значення відводиться вітаміну А, який являється синергіатом вітаміну Д. У.контрольній групі тварин показники іявності каротину в порівнянні із дослідною групою знизилися в три рази.

. Найбільш низький рівень кальцію'відмічали у весняний період з контрольній групі тварин - 9,5 мг£, що відповідає нижньому рівне

. - 20 -

фізіологічної норми; даний показник був на 9.26 % нижче від нижньої межі кальцію у крові тварин дослідної групи,,яким ін’єкували мультивітаміни. Концентрація фосфору в крові усіх досліджуваних ' тварин була непостійною і коливалася в залежності від пори року. Однак у дослідній групі тварин йі. о показники були завади значно стабільніші, ніж у контрольній. Наприклад, У квітаі місяці в крові тварин дослідної групи рівень неорганічного фосфору складав 5,84і.

0,07, а у контрольній знизився до 3,74*0,07, що на нашу думку свідчить про захворювання тварин контрольної групи остеодистрофією. Трі-кий стан кальцієво-фосфорного обміну можна розглядати як наслідок суттєвих порушень у кістковій тканині, при якому одночасно із кальцієм вимивався кров'ю також і фосфор. Допускаємо, що при цьому зменшується реабсорбція фосфору в нирках, в результаті чого знижується його концентрація в крові. ■ ■

У багатьох тварин контрольної групи у квітні місяці відмічали зн:;«гння кількості еритроцитів /до 3,32 млн/мм^/, лейкоцитів /до 3,3 тнс/мм^/ і вміст гемоглобіну /до 32 %/.

Низький рівень гемоглобіну, еритроцитів і каротину /0,224-

0,242/ в крові - фактор стримуючий дальніїае підвищення молочної продуктивності в даному господарстві. Оме, порушення обміну речовин в організмі коріз слід вважати суттєвою ланкою в етіопатогенезі хвороб пальців і копитець. Знутрішньом'язеаі ін'єкції мультивітаміну дослідній групі тварин дали можливість у весняний період сприяти підтриманню біохімічних і гематологічних показників крові в межах допустимих фізіологічних норм; особливо збільшився вміст у порівнянні із контролем неорганічного фосфору/на 19,4 %!, каротину /на 23,7 */, стабілізувався фосфорно-кальцієвий обмін, підвищився луж-іг.іР. резерв крові, чо сприяє посиленню захисно-пристосувальних реакцій організму тварин. .

• •- . 21 - ■ -. 3.8. Вплив.мультивітаміну на ураження дистального відділу

... кінцівок.. .... / .. ... .......■ .

До постановки досліду у жовтні місяці 1993,року всі тварини були клінічно здоровими, середньої і ви Півсередньої вгодованості, в контрольних показниках відхилень від норми і групозих відмінностей не відмічали. В дальнішому, у січні місяці. 1994 року ми відмічали ранні ознаки порушення білкового та фосфорно-кальцієвого обміну, що. характеризувалися зниженням питомої маси трегтнобіопта-тів у тварин контрольної групи /621,53 ± 1,27 мг/см^/. У контрольних нетелів 10, голів, які утримувалися на прийнятому в господарстві раціоні, почали з'являтися характерні клінічні ознаки.порушення обміну речовин, що в кінці досліду обумовило клінічні грояви остеодистрофії у 40 % корів-первісток, а у решта тварин контрольної групи'захворювання протікало у скритій формі. Остеодистрофія у корів--первісток характеризувалася зниженням вгодованості, гіпотонією шлунково-кишкового тракту,'переміжаючога кульгавіств, напруженою ходою, хрустом'в суглобах при переміщенні, болючість кістяку і суглобів, різким зменшенням питомої маси трепанобі оптатів кістки /587,43*

- 1,49 мг/сМ^/. Тварини довго лежали, важко піднімалися і при зстаганні горбились, підводили тазозі кінцівки під хивіт, або їх широко розставляли, часто переступали з кінцівки на кінцівку. У таких тварин вивчали характер розпаду рогу копитець. З цією метою проводилось пошарове зрізання патологічно зміненого рогу підошовної поверхні. Відмічали, що у багатьох корів-первісток в глибших шарах були наявні невеликі фокуси розм'якшення копитного рогу; у двох корів-первісток контрольної групи ми спостерігали поширення дегенеративних процесів на основу шкіри копита.

Остеодистрофія здатна викликати патологічні зміни дистального відділу'кінцівок, ненормальне формування структури сухскилкозо--зв’язкового апарату, особливо у місці їх прикріплення. Дистро+іч-

- гг - ■. • _ _

ний -остеотендиніт та остеодесмоїдіт обумовлюють набуті' зміни постави кінцівок. Як видно із наших досліджень’головним чином зиінюєгь-

• . . • _ . .: *

ся постава тазових кінцівок, що обумовлено їх.статико-динамічними особливостями. Надмірне розходження пальців, на нащу думку виникло, в результаті остеодесмоїдіту і подовження, хрестовидних, зв'язок. Таке поруоення найчастіше відмічали на грудних кінцівках. Порушення постави тазових кінцівок в зв'язку із дистрофічним остеотендинітом

і. осте одесмоїді том явилося причиною виникнення:.у -ДВОХ корів-первісток контрольної групи гнійно-некротичного ураження, а саме поверхневого гнійного пододерматиту, діагноз якого,, встановлювали по наявт. нос.гі брудно-сірого ексудату. Порушення, мінерального' обміну .на .вашу;, думку і. спонукали до виникнення у-двох корів-лервістоіс контроЛЩОЇ , групи важких родів. У більшості корів-первісток контрольної групи відмічали нижчесередню вгодованість, згорбденість або провислі с ть . спкии, танцмейстерську'поставу грудних кінцівок, болючість при вставанні і ходінні, 'блідість слизових оболонок, змінений апетит, ску-'. ’ йовдження волосяного, покриву. ' . • ;..

.7 нетелів дослідної групи, яким ін'єкували мультивітаміни.в період експерименту відхилень від..норми не відмічали. Тварини мали виідесереднв і .середню вгодоааність, були, більш рухливі, мали хоро- ' ший апетит, волосяний покрив був., блискучий, міцно тримався в товщі

шкіри. .. ' .. .. . . . ,....... ... .... . .. ■

. Виникнення остеодистрофічних захворювань у контрольній групі -тварин, на .на:зу. думку є насамперед .пов'язане із незабезпеченням організму, тварин кальцієм, фосфором і вітамінами, які являються - також регуляторами .обміну кісткової тканини. .. . . _

3.9. Лікування гнійно-некротичних уражень дистального ’

.. відділу кінцівок. . ... . - . . - • -Л-.-..,

Прозедено порівняння ефективності загальноприйнятих методів ліку ьання та запропонованого нами методу, який полягає у застосуванні

, . : . V . - 23 - ' , . .

25 % розчину диметилсульфоксиду і деяких антисептичннх речовин у поєднанні із модифікованою глухою гіпсовою пов’язкою. .

Для зрошення вогнища ураження, евакуації гнійного ексудату. та контролю ми вмонтовуємо в гіпсову пов'язку,дренажну поліеті-ренову трубку ді&иетром 0,5 ом, яка з'єднує уражену ділянку із зовнішнім середовищем'.; Зідрізок поліетіленової ^трубки що прилягає до уражених тканин, обгортали одним шаром стерильної, серветки; кінець 'трубки запаювали-'а в бічній стінці вирізали ^ожницями отвори. Зовнішній кінець дренажу згинали і перев'язували липкою. Контроль за наявністю ексудату, та-‘зр'опіення патологічного вогнища лікарськими речовинами здійснрвали шляхом: проколювання зовнішнього кінця трубки ін'єкційною голков з приєднаним шприцом. При наявності ексудату, його відсмоктували і при необхідності ін'екували антисептичний розчин виготовлений на 25 % диметилсульфоксиді, розведеному на І % новокаїні. Такий розчин разом з лікарськими речовинами, які додавали до нього, добре проникає через тканинні мембрани, надходячи в глиб уражених тканин.

Для вивчення лікувальної ефективності гнійно-некротичних захворювань у корів колгоспу "Правда" Бродівського району, Львівської області підібрали дві групи хворих тварин: перша-контрольна, друга-дослідна /по шість голів у кожній/.

В першій /контрольній/ групі хзорих тварин з лікувальною йотою, після відповідної хірургічної обробки ураженої ділянки застосовували загальноприйняті методи лікування: гіпертонічні розчини кухонної солі з добавкою антисептичних речовин, спиртозо-іхтіолозі компреси або дьогтеві поз'язки, теплі креолікозі ванни, внутрігіньо-м'язеві ін'єкції антибіогиків, а також внутрішньовенне введення розчинів глюкози і хлориду кальцію.

’ У другій /дослідній/ групі хзорим тваринам також застосовували у перші - дні загальноприйняті метоли лікування, але з дальніас.ч у, кб-

- 24 - . . . . ...

ли патологічний процес прогрес/зав, а загальний стцн' тварин погіршувався , - ми застосовували запропонований нами метод .лікування, .шляхом накладання на уражену ділянку модифікованої без.підкладковрї. . глухої гіпсової пов'язки з.дренажною трубкою. Через останню.вврди-ли розчин пеніциліну розведений^на 25,#,димексидг виготовленого на І % розчині новокаїну. Контроль за.наявністю та характером,ексудату і відповідне введення лікарських речовин через дренажну трубку проводили раз у два дні. . ... ,, .

Через шість діб загальний стан тварин контрольної і дослідної груп тварин, без видимих ознак покращення. При перев'язках,(які..прот водили через кожні два дні, відмічали значне виділення гнійного ексудату. Тваринам дослідної групи після наведення хірургічно^?,, ту атлету ран накладено модифіковану безпідклвдкову глуху гіпсову пов'я-

зку.

Лікування гнійно-некротичних уражень пальців у корів

Лоба

50--

-А6

42-г-

-38 3 і#— —ЗО 26--22 18-~І4

10-6 2 4-

І

Повне , Початок Початок Повне очищення активної активної загоєння дефекту грануляції епідермі за- дефекту . ції

- перша/контрольна/ група корів.

- друга/дослідна/ група корів.

' Стадії

.... . - 25 - .

Повне загоювання дефектів у тварин контрольної групи,наступало через 48-50 ДІЙ, в^ середньому на 49 лобу. , ,

■Отке розроблений нами метод лікування виявився, високоефективним, так як тварини на 18-20 Діб зидужували швидше, з .юрівнянні Із тваринами контрольної групи, яких лікузали загальноприйнятими методами із застосуванням ггно-марлевих пов’язок. .. ,

. Аналізуючи одержані результати лїкуааьня гнійно-некротичних процесів в дистальному відділі кінцівок загальноприйнятими методами, приходимо до висновку ідо останні нерідко потребують хірургічного втручання, вимагають значних матеріальних затрат /ліки, перев'язочний матеріал/ та, як .правило, характеризуються значною тривалістю.

Модифікована безпідкладкоЕй глуха гіпсова пов'язка накладена на, всю уражену ділянку дистального відділу-кінцівки не потребує періодичної заміни, як звичайна ватно-марлева.'В рані закритій такою пов'язкою створюються умови' спокою, чо сприяс процесам регенерації. Зоіїп проста у застосуванні і може бути використана в любих умовах ветеринарної практики.

. Даний метод лікування дозволяє проводити регулярний контроль перебігу захворювання, а таком в разі-необхідності вводити антисептичні та інші лікарські речовини, не міняючи перев'язочного матеріалу, що явл-.зться важливим моментом успішного лікування.

3.10. Економічна ефективність лікувально-профілактичних .

. . заходів. ■

Лікування .гнійно-некротичних захворювань у корів контрольної групи здійснювали, загальноприйнятими методами, при цьому витрати на лікарські препарати ,станови..я ІОЧ59СО карбованців в розрахунку на одну голову, .а-затрати на оплату праці - 221500 карбованців, з дослідній групі, де лікування вище вказаного захзорвшхння здійснювалося, за запропонованим нами методом, вартість лікіз складала лкке

791300. карбованців в..розрахунку на одну голову, затрата на оплату праці 132900.карбованців. Таким чином, запропонований нами .метод лікування гнійно-некротичних захворювань у корі в обходиться господарству дешевше на.343200 карбованців, в порівнянні, із лікуванням ' однієї тварини, контрольної групи. Крім .цього .спостерігається скорочення терміну лікування на 18-20 діб. '

. ■' .. . 4. -ВИСНОВКИ. ........... .

І..Ураженням дистальних відділів кінцівок великої рогатої худоби сприяють остеодистрофічні порушення, які викликають надмірне прогинання та розходження пальців в. зв'язку .з дистрофічним остео--тендинітом./-десмоїдітом/; при цьому знижується опірність тканин і виникають" умови їх.,лавмувакня. ' • . ..... . .

2. Зона кісткоЕо-сух&чилкового з'єднання складається з. двох

різних за гістологічними структурами ділянок:..а/ ділянки прямовисного-входження кінцевих /шарпеевських/ волок он-сухожилка в кісткову речовину, б/ ділянки косого входження шарпеевських волокон У'кі'ч сгкову субстанцію; пераа ділянка практично не містить клітинних елементів, а друга включає значну кількість сполучнотканинних клітин1 округлої форми. . '.. ." .

3. На остеодистрофічні. порушення більш виразно реагуе.зона пря-

мовисного входження к і н це ви х... в о л о к он, у кістку; тут/виявляються роз-волокнення, обумовлене демінералізацією з наступцим об'єднанням звільнених волокон у пучки, /тендинізація/, та "розкриття" кістково-мозкових вічок, в зв'язку з остеолізом, і зираженою проліферацією знугрішньовічкової фібро-ретикулярної тканини,, сполученням її з сухожилком та набуттям гістологічних рис. осгакньрго. Лані явива'спадають основні патогенетичні механізми лонгозу при дистрофічному, ос-теотендикгті. . . - ' _ ,. . .

4. Трепанобіопсія кістяку з ділянці маклока з наступним спаленням та визначенням вмісту попелу /мінеральното компонента/ сприяє

- 27 - .

ранньому виявленню остеодистрофічких порушень.

... .5. Дефіцит у раціоні нетелі в вітамінів, на основі недостатньої вітамінної годівлі у зимово-стійловий період, являється причиною утворення остеодистрофічких змін, які в своя чергу супроводжуються виникненням остеотендині тів і -десмоїдітів. . .

б. Ін’єкції мультивітаміну, як засіб групової профілактики, в значній мірі попереджувать виникнення остеодистрофічних змін у корів-первісток, а також позитивно впливають на обмін речовин та продуктивність тваринного'організму. .. . "

• 7. Модифікована безпідкладкова глуха гіпсоза пов’язка може бути використана для лікування ускладнених гнійних і гнійно-некротичних процесів у великої рогатої худоби. . .

8. Модифікована безпідкладкова глуха гіпсова пов'язка мав виражену адсорбційну властивість, забезпечує спокій, підтримує оптимальну місцеву температуру, сприяв зміні рН в ураженій ділянці з кислого у нейтральне, або слаболужне середовище, завдяки чому зменшується інтенсивність запалення та інтоксикації.

9. Змонтована в гіпсову пов'язку дренажна трубка, сприяє видаленню ексудату, та дао змогу контролювати перебіг запального процесу /за характером ексудату/, а при необхідності дозволяє застосовувати лікувальні процедури’/зрошенкя лікарськими речовинами/.

10. З метою посилення дії лікарських препаратів, пенетрації їх

в глибину тканин, раціонально використовувати їх у вигляді розчинів в суміші з ДМСО. . .

, II. Економічна ефективність запо.опонованого нами методу лікування гнійно-некротичних уражень полягаа не тільки у заощадженні витрат на перев’язочний матеріал і лікарські речовини, але і у скороченні терміну лікування на 18-20 діб.

■ . , " ' 5. ПРАКТИЧНІ ПРОП 03 ПНІ І . .

І. З «топ підвисання Функціональних можливосте?, організм/ та

--28 - . продовження строків експлуатації, племінних тварин,.для збереження їх продуктивних якостей^на фермах природньо-кліматичної зони Західних регіонів України у зимово-стійловий період.необхідно використовувати /по 3-4 години в день/ активні прогулянки тільних тварин, оскільки вони більшість часу перебувають під дахом в умозах гіпокінезії, та відсутності інсоляції. . . '

. 2. Двічі на рік проводити коректуючу розчистку копитець з ме-

тою видалення надмірних нашарувань рогу, та забезпечення рівномірного розподілу статико-динамічних навантажень на копитця. . •■

3. Для попередження ос те одис трофічних процесів, порушень, у су-

хожилксво-зв'язковому апараті, один раз в десять днів у зимово-стійловий період ін'єкузати мультивїгаміни, які містять у своєму складі такі вітаміни як А і Д. , • .

4. Для діагностики ранніх форм остеодистрофії, крім біохіиіч-.. p'íx досліджень крові рекомендуємо застосовувати метод трепанобіоп-сії кістяка по В.Б.Борисевичу. ;

5. Для лікування гнійно-некротичних уражень дистального від- "

ділу кінцівок рекомендуємо' застосовувати модифіковану безпідкладко-" ву глуху гіпсову пов'язку, після'попереднього проведения хгрургіч- ' ної обробки /видалення девіталізованих тканин, ліквідація нориць і затоків, обробка антисептичними розчинами виготовленими на 25 % ди- : метилсульфсксиді розведеному на І % новокаїні/. •

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ ' ' "

І. Сасвич В.І., Гамота A.A.’, ДУдчак І.П.Вплив екстер^єрних' вад на виникнення захворювань дистального відділу кінцівок у жткщ ро-

• •. г- / /

гатої худоби//Современние проблеми ветеринарной хирургии.Тез.докл. международной научно-практической конф.-Харьков,1994—С.62- .

-2. Дудчак I.Л.Профілактика остеодистрофії у нетелів і корів-пе-рзісток//Неінфекційна патологія тварин.Тез.доп.Hayково-практич.конф.

- Б.Церкза,І995.-С. ' .

... - 29 - ' ..... . . .

3. Дудчак І.П. Застосування модифікованої безпідкладкозої глухої гіпсової пов'язки при лікуванні гнійно-некротичних уражень пальців у корів//Ц-й Міжнародний міжкафедральний симпозіум з питань гігієни тварин.-Львів,1596.-С.34-33.- . " ... .

--4. Дудчак 1.П.,Борисезич Б.Б., Гамота А.А., Ігліцький 1.1. Застосування му.льтивітаміну у профілактиці остеодистрофії у корів ' .//іі-й Міжнародний міжкафедральний симпозіум з питань гігієни тза-рин.-Львів,І99б.-С. 39-43.

. ; . : • ' а. її н о т а ц а я /

Дудчак И.П. некоторые профилактические и лсчефша мероприятия ' ари•• гяойио-налроілческих. поражениях дистального отдела конечностей . у коров /рукопись/. , 1 •

. . Диссертация; на соискание ученой степени кандидата ветзрянпо-нык наук по;.спеицадьности 16.ГО.05 - ветеринарная медицина, Наи:*.~

, ояальыыи 'аграрный университет, Киев, І99Р. .

. : Ост-зодистроіическяе ИЗК9ЯЄЯИЯ в костной т-каяп дистального от-

дела конечностей ОСЛОЗНЯЗОТСЯ ■ дистрофическим'остзотендгаглтом я сс-; теодесмодаїтом, . что сопровождается чрезмерным прогибанием суста-: воз ваяіиев' я выраженному их расхоздешш,. это способствует траз?ди-ройаник». пальцев \а. возникновению гнокно-некротачес.чих уаболоя.ишч.

‘ ; для предупреждения'остеодястрофичесгак процессов у высокопро-

изводительных коров, рз/.омзндуем один рал в десять дней, в аагот'О--стойловый. период.инъекццровать внутримышечно мультявитакпкы, в-состав, которые: входят в .основном впгамяни Аид.'

:■ ■ ' - Орошение патологического очага, заключённого под бесподкла-; ДОЧНОИ глухой ГИПСОВОЙ ПОВЇЯоКОИ, через дренашую трубку аятксоя-..." .тиками'а сочетании с -25 Й-раствором дкмзксэда пояготбплеяпого па ■,1* % раствора новокаина, способствует кх.-.'декеграпия ъ псрггтеннпэ

■ ;ткани, -аооптпзацйй.я рзгз.чораттайо&репаратквным яроігссслм-. Дам::*-метод лечения, ПО; срзаазаль с 'другглп 'метода:-.-:!, ускоряет пт;.ог«г-.о

з^одорозлзния больных, коров с гнойно-нзкротйчзскими пораезниями в ' области дистального отдела конзчносгей.: ■ • !

. ¿T.S'i'RAqv '. . "' / ,

I.Dudoiial-:. Зотэ prophylactic end medical -W0asur00'.v:etb purulent' affection -of ftystal 'compartnent of • extreaeti03 in c'ovis '.Cnonue-cript) 'iihorio is prac-anted for tha ¿agree of candidate of veterinary, sciences on speciality 15.03.05 veterinary. medicine, national ’■ Agrarian. university, Kyiv, .1996« ' - ■ '• •• ... .

OoteoAynt::opiiical'сЬйгяе-з .in bony tissue of • axtromaties: are coupHeated by dyotrophical osteodini.tis апй- ostoodaonoiditio, end this: in accompanied "by too large band of joints and thair divor-; -jjencej this causes finfers traumas'and purulent'-deceases.

2о prevent.osteo<Sy< trop&icel' processes in hich. jjroluqias covc vso rocomnsna .'iajociion - of tialtivitamin, rchich contains vitanjLns A , ana. V ¿urine the'v/inter .period. . "j,. '-

Irrijation ;of pathological, source vjhicir is -situated under. the ; plaster, through -tho tube, antiseptics v.'ith 25 per cant diraacwid solution propared on. i par cent novol:ain! solution,-p-ror-iotos thair’ ■ ponot:.'ation into infected tisc-uos. Compared v;ith'other methods, tiiis one speed up the recovery process of inf acted cows with, piu'u-Ic-nt affection’in <3y3tal compartment of e::triwities. .; . , ' ' - 1

Клпчовх слова: оотеотендмнтт, остеоде’сио1дхт, осгеодистроф1я, йстково-сухогхилкове з*сднання, димексид, rinc, дренаж, пододорма-