Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.02) на тему:Нарушение обмена веществ между почками и кровью в организме крупного рогатого скота под влиянием нитратов (за данными ангиостомии)

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СОЛОНІН Павло Костянтинович

ПОРУШЕННЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН МІЖ НИРКАМИ І КРОВ’Ю В ОРГАНІЗМІ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ ПІД ВПЛИВОМ НІТРАТІВ

(за даними ангіостомії")

16.00.02 — патологія, онкологія і морфологія тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

РГ6 од 1 9 СЕН 230)

УДК 619:616-008.9:577.12:636.2

Київ - 2000

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України, член-

кореспондент УААН, доктор ветеринарних наук, професор МАЗУРКЕВИЧ Анатолій Йосипович, Національний аграрний університет, декан

- факультету ветеринарної медицини, завідувач

кафедри нормальної та патологічної фізіології.

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор, академік

УААН КРАСНІКОВ Геннадій Андрійович, Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини, завідувач лабораторії патоморфології; кандидат ветеринарних наук, доцент ПОТОЦЬКИЙ Микола Кирилович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри патоанатомії та ветсанекспертизи.

Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет

Міністерства АП України, кафедра нормальної та патологічної фізіології.

' Захист відбудеться “Л У” ^^У/’&'^ООО р. о ^ годині на засіданн: спеціалізованої вченої ради Д '26.004.03 у Національному аграрном) університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. № 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національногс аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 11 , навчальний корпус № 10.

Автореферат розіслано "у-1 ” 2000 р.

‘¿Ж”

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Експериментальні і клінічні дослідження отруєнь сільськогосподарських тварин нітратами показали, що під впливом нітратів і нітритів суттєво змінюється характер діурезу як показника діяльності нирок (Вовк Д.М. 1976, Карповський В.І. 1994), на фоні значних порушень обміну речовин (Хмельницький Г.О. 1980), діяльності шлунково-кишкового каналу (Г'уфрій Д.Ф. 1990), печінки (Мазуркевич А.Й. 1991).

Численні публікації про характер виділення нітрато-нітритів через нирки з сечею за умов нітратного отруєння свідчать про активну участь цих органів в очищенні організму від нітрато-нітритів та інших сполук (Вовк Д.М. 1976, Карповський В.І. 1994). Проте роль нирок в обмінних процесах висвітлена недостатньо.

Крім того, нітратне отруєння є досить зручною моделлю для вивчення механізмів реактивності організму тварин за умов пошкодження його хімічними чинниками.

Ми використали метод вивчення обміну речовин на основі артеріовенозної різниці показників крові ангіостомованих судин. Метод ангіостомії кровоносних судин відомий давно, і вперше був розроблений Ю.С. Лондоном на собаках та опублікований ним в 1920 році. Пізніше його застосовували Корнєєв Н.П. (1938), Протасеня Т.П. та Тимофеев М.І. (1937), Степанюк В.Д. (1971), Солдатенков П.П., Югай К.Д. та інші. Цей метод був використаний і модифікований Мазуркевичем А.Й. (1971).

Досліди з вивченням участі окремих органів та систем в обміні речовин по змінах артеріо-венозної різниці показників метаболізму мають велике значення, оскільки дають можливість виявити роль окремих структурно-функціональних утворень цілісного організму як в фізіологічному стані, так і за умов впливу на нього певних чинників.

Інтерпретація цих змін дає можливість відобразити реальні зміни в організмі на рівні окремих органів, прогнозувати наслідки їх порушень та значення їх для життєдіяльності цілісного організму.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Науково-дослідна робота проводилась відповідно до наукової тематики кафедри “Вивчення механізмів формування реактивності організму тварин під впливом хімічних та. біологічних факторів зовнішнього середовища” в 1996 - 1999 роках і є її самостійним розділом.

Мета і задачі дослідження. Головною метою роботи було:

1. З’ясування характеру обміну речовин між кров’ю і тканинами нирок у жуйних за умов навантаження організму надлишком нітратів.

2. Визначення характеру метаболічних змін в цілісному організмі тварин в зв’язку з порушенням регулюючої функції нирок за цих умов.

Для вирішення цієї мети перед нами були поставлені такі завдання:

1. На підібраних тваринах - аналогах, розробити оперативний доступ т провести хірургічні операції на тваринах з накладанням канюль на сонн артерію (СА), ниркову вену (НВ), а також фістули на рубець.

2. Моделювати гострі експериментальні отруєння тварин нітратами.

3. Відпрацювати методики відбору проб крові з ангіостомовани: судин.

4. Провести відповідні лабораторні дослідження відібраних проб.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизн;

дисертаційної роботи полягає в тому, що вперше з метою вивчення рол нирок в організмі великої рогатої худоби, в нормі і при отруєнні нітратами нами було використано методику дослідження обміну речовин по аналіз; складу крові, одержаної одночасно з різних судин (СА, яремна вена (ЯВ), НВ методом ангіостомії, а також сечі та вмісту рубця.

З цією метою вперше запропонована нова методика ангіостомі ниркової вени у великої рогатої худоби.

Отримані нові результати щодо вивчення ролі нирок в обміні, розподіл та виведенні з організму нітратів і нітритів за нормальних умов та за умої надходження цих сполук азоту в надмірній кількості до організму велико рогатої худоби.

Практичне значення одержаних результатів. Робота має певш значення, як для теоретичної, так і практичної ветеринарної медицини Завдяки запропонованій і проведеній нами науковій роботі стають більи глибоко висвітлені питання ролі нирок в організмі, їх регуляторна функція і підтримці сталості внутрішнього середовища організму у великої рогато: худоби.

Встановлені особливості є певним внеском у подальший розвито» фізіології та патофізіології нирок у великої рогатої худоби.

Застосування запропонованої методики вивчення процесів, як відбуваються у нирках за фізіологічних умов та умов навантаження організм} нітратами, дає змогу на практиці проводити дослідження та вивчення впливу різних речовин на організм тварини, а також їх вплив на нирки, розробляти і застосовувати нові засоби корекції діяльності нирки за цих умов. Слід підкреслити, що такі дослідження досить трудомісткі і їх можливо проводити лише в спеціалізованих науково - дослідних лабораторіях.

Особистий внесок здобувана полягає у підборі та обробці наукової літератури, виконанні всього обсягу експериментальних досліджень, статистичній обробці результатів, аналізі та інтерпретації отриманих результатів, а також написані роботи і підготовці публікацій.

Апробація результатів досліджень. Результати дисертаційної роботи були апробовані на І-Всеукраїнській науково-методичній конференції ветеринарних фармакологів і токсикологів., 20-22 жовтня 1998 р., на науково-виробничій конференції професорсько-викладацького складу, присвяченій 100-річчю НАУ 1999 р., викладені в 5 наукових працях.

Публікації результатів досліджень. За результатами досліджень опубліковано 5 наукових робіт, в тому числі 3 статті в виданнях рекомендованих ВАК України.

Структура та об’єм дисертації. Дисертація містить 152 сторінки машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, власних досліджень, обговорення результатів досліджень, висновків та списку літератури, що включає 330 джерел. Дисертації містить 13 таблиць, ЗО рисунків.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Дисертаційна робота виконана в 1996-1999 p.p., в науковій лабораторії кафедри нормальної та патологічної фізіології Національного аграрного університету.

Біохімічні дослідження проводили в умовах “Проблемної науково-дослідної лабораторії фізіології та експериментальної патології тварин" кафедри нормшіьної та патологічної фізіології тварин та біохімічному відділі загальної токсикології і медико-біологічних досліджень Науково-дослідного інституту екогігієни та токсикології ім. Л.І.Медведя.

Експериментальні дослідження проводили в зимово-весняний період на бугайцях, віком 7-8 міс., чорно-рябої породи. Піддослідні тварини утримувалися в індивідуальних станках стаціонару клініки факультету ветеринарної медицини НАУ.

Раціон був типовий на протязі всього періоду досліджень і розрахований на приріст живої маси 600 г на добу.

Вміст нітратів в кормах коливався в межах 0,35-0,5 % NOj від сухої речовини корму, що враховувалось нами при визначені дози нітратів, яку ми вводили в дні дослідів.

Дослід умовно розділений нами на два періоди: підготовчий період та дослідний. Підготовчий період в свою чергу поділяється на передопераційний, хірургічних операцій та післяопераційний період.

В підготовчий період тварин досліджували на предмет виключення різних незаразних, інфекційних та інвазійних хвороб. В дослідні групи включали тварин, клінічно здорових і вільних від інвазії.

В кінці підготовчого періоду у тварин відбирали кров і проводили всі необхідні біохімічні дослідження для визначення контрольних показників. Слід відзначити, що піддослідні тварини, були одночасно, як контрольними, так і дослідними. Ця особливість має велике біологічне значення, так як знайти двох однотипових тварин з однаковими показниками обміну речовин та однаковою реакцію на зовнішні подразнення, практично неможливо.

В період хірургічних операцій, всім тваринам оперативним шляхом накладали фістулу на дорсальний мішок рубця за загально прийнятою методикою та канюлі на сонну артерію (Степанюк В.Д. 1971) і ниркову вену за оригінальною методикою (Мазуркевич А.Й., Петренко О.Ф., Солоиін П.К.

1998). Тварин оперували в два прийоми з інтервалом між ними 7 днів. Е процесі першої операції накладали фістулу на дорсальний мішок рубця хлорвінілову канюлю на сонну артерію, при проведені другої операці накладали канюлю на ниркову вену. Операції по накладанню фістули нг рубець і канюль на еону артерію та ниркову вену виконані в операційні? кафедри хірургії НАУ.

Для моделювання гострого отруєння нітратами тваринам в дєні досліду, після відбору крові із кровоносних судин і рубцевого вмісту, вводили безпосередньо в рубець під час годівлі суміш, яка складалась із №N0} і КМОї в рівних кількостях із розрачунку 0,4 г N0?" на 1 кг живої маси тварини у формі 10 % -ного водного розчину, як це описано Г.О.Хмельницьким (1980), А.Й.Мазуркевичем (1993), В.Б.Даніловим (1993), В.І.Карповським (1994). Після введення вказаних речовин, спостерігали за розвитком клінічних ознак отруєння, потім проводили повторне взяття проб для аналізу.

В дні проведення гострих експериментів отримували проби рубцевого вмісту та крові із різних судин, вранці до і через 4 години після отруєння нітратами , на висоті прояву клінічних ознак.

Повторні досліди на одній і тій же тварині проводили через 14 днів. За цей час повністю нормалізуються усі показники крові. При повторних дослідах, як правило, відмічали співспадаючі результати.

Стан обміну речовин і участь у ньому нирок визначали за різницею показників у крові СА, притікаючої до даного органу крові та крові НВ відтікаючої від нього. Позитивна артеріо-венозна різниця (АВ) свідчить про витягування метаболітів із притікаючої до органу крові, від’ємна — про їх віддачу у відтікаючу кров.

Впродовж всього періоду проведення дослідів по вивченню ролі нирок в організмі великої рогатої худоби за умов гострого нітратного отруєння, проводився загальний клінічний нагляд за піддослідними тваринами (загальний стан, температура тіла, частота пульсу та дихання);

В одержаних пробах крові (СА, ЯВ, НВ), сечі та рубцевого вмісту визначали: рівень нітратів і нітритів за методом А.В.Вільнера (1974) в модифікації кафедри фармакології та патологічної фізіології УСГА; рівень сечовини 'за допомогою тест - набору реактивів АО “Реагент” (Дніпропетровськ); величину рН і газового складу крові з допомогою рН-газоаналізатора ОР -215 (Угорщина) у відповідності з прикладеною до нього інструкцією; загальний білок визначали рефрактометрично; кількість лейкоцитів та еритроцитів визначали за допомогою апарату “Пікоскель” (Угорщина) у відповідності з інструкцією; вміст глюкози у крові визначали за допомогою реакції з орто-толуїдином; вміст гемоглобіну - гемоглобін-ціанідним методом; сухий залишок крові визначали методом висушування до постійної ваги при і-+105°С точної наважки крові; фракції білку визначали нефелометричним методом; креатинін визначали з використанням пікринової кислоти; піруват визначали модифікованим методом Умбрайта;

метгемоглобін, церулошшмін, трансферті, нітрозшіьні комплекси Hb-NO визначали за допомогою запису сигналу ЕПР (електрон-опарамагнітного резонансу) радіоспектрометра “Varían Е-109” (США); гормони трийодтиронін (Тз), тироксин (Т4), тиреотропний гормон (ТТГ), альдостерон, кортизол визначали радіоімунологічними методами.

Вивчення вмісту вказаних речовин у крові яремної вени (ЯВ) ми проводили з метою співставлення даних наших дослідів з даними інших авторів, які вивчали вплив нітратів на організм тварин.

Статистичну обробку одержаних цифрових матеріалів клінічних та лабораторних досліджень проводили за методом Монцевічюте-Ерінгене (1964).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Рівень сухої речовини у крові різних судин. Рівень сухої речовини (табл. 1) у крові СА був меншим ніж у крові ЯВ та НВ як за фізіологічних умов, так і за умов нітратного отруєння.

За фізіологічних умов концентрація речовин у крові СА:НВ:ЯВ співвідноситься як 0,93 %:0,96 %:І %, що приймається нами за норму.

Через 4 години після нітратного отруєння це співвідношення змінюється і становить відповідно 0,68 %: 1,1 %: 1 %.

Таблиця 1 - Рівень сухої речовини у крові різних судин піддослідних бугайців до та через 4 години після введення нітратів, п=5

Показники Вміст сухої речовини у крові г/ІООмл

до отруєння 4 години після отруєння Коеф. відхилення в порівнянні з вихідним станом, %

СА М+ш 13,033+1,695 9,693±0,326 * 0,744

НВ М±т 13,545±0,863 15,441+0,216 * 1,14

АВ-різниця СА-НВ М±т -0,513+1,906 -5,748±0,364 *

ЯВ М+ш 14,053+1,22 14,212±0,112 1,0

*Р<0,05

Найдинамічніше показник рівня сухої речовини змінювався у крові СА, де вміст його зменшувався в порівнянні з вихідним станом на 25,6 % і свідчить про розвиток гідремії за умов отруєння.

У крові НВ, вміст сухої речовини збільшився в порівняні з вихідним станом до отруєння на 13,7 %.

У крові ЯВ не відбулося суттєвої зміни вмісту сухої речовини. Потрібно також відмітити, що саме склад крові з цієї судини є в літературних джерелах загальноприйнятим.

Для більш чіткої уяви про вплив нирок на рівень досліджуваних показників і щоб в певній мірі уникнути впливу розбавлення або згущення крові на істинний рівень та співвідношення показників у крові СА і НВ в умовах отруєння ми скористались відповідними поправочними коефіцієнтами, які були відповідно 0,744 для показників у крові СА та 1,14 — для показників у крові НВ.

Виходячи з цього, коли концентрація речовин у крові НВ з врахуванням поправочного коефіцієнту нижче ніж концентрація їх у крові СА, то це свідчить про діяльність нирок, що спрямована на видалення цих речовин із притікаючої крові та виведенню їх із організму із сечею.

Обмін нітратів і нітритів між кров’ю і тканинами. За фізіологічних умов (табл. 2) рівень нітратів в усіх рідинах організму незначний. Напевно, такий незначний їх рівень необхідний для нормального перебігу метаболічних процесів в тканинах жуйних з їх фізіологічними особливостями.

АВ-різниця рівня нітратів у крові СА і НВ вказує на те, що нирки за фізіологічних умов концентрують нітрати у відтікаючій крові. Напевне, за цих умов нирки затримують виведення нітратів з притікаючої до них крові з метою забезпечення організму сполуками азоту.

Рівень нітритів (N02) за фізіологічних умов теж мінімальний у всіх рідинах організму жуйних.

Найвищий рівень нітритів спостерігався в рубцевій рідині (РР) та сечі. Дещо нижчий рівень їх був у крові ЯВ та СА. Рівень же нітритів у крові НВ дорівнював 0,65 мг/л, що на 40 % нижче, ніж у крові СА та ЯВ і свідчить про те, що нітрити інтенсивно видаляються нирками з притікаючої до них крові і виводяться з організму у складі сечі.

Через 4 години після введення нітратів у рубець піддослідних бугайців їх концентрація значно зросла у крові всіх судин, сечі та рубцевій рідині. Так, у крові СА вона достовірно зросла на 34,53 мг/л, у крові НВ та ЯВ відповідно на 18,09 та 17,11 мг/л, у сечі на 20,49 мг/л та рубцевій рідині на 35,19 мг/л. Позитивна АВ -різниця (СА-НВ) дорівнювала 12,6 мг/л і свідчила, що за цих умов нирки досить активно вилучають нітрати з притікаючої до них крові і видаляють їх із сечею.

Рівень нітритів через 4 години після отруєння достовірно збільшувався у крові всіх судин. їх концентрація у крові СА становила 7,83 мг/л, а у крові НВ вона дорівнювала 5,43 мг/л. Такий рівень вмісту нітритів свідчить про активне їх видалення нирками з притікаючої до них крові, на що вказує позитивна АВ-різниця (СА-НВ), яка дорівнювала 2,46 мг/ л та досить високий рівень їх у сечі.

Таблиця 2 - Рівень нітратів та нітритів в різних рідинах організму піддослідних бугайців до та через 4 години після введення нітратів, п=14

Показники N0/ мг/л ш2- мг/л

до отруєння 4 години після отруєння ДО отруєння 4 години ПІСЛЯ отруєння

СА М±т 5,37±0,4 39,9±1,91 * 1,09+0,07 7,89+0,64 *

НВ М+т 9,21 ±0,47 27,3±2,65 * 0,65±0,085 5,43±0,43 *

АВ-різниця СА-НВ М±т -3,86+0,06 * + 12,6±0,74 * +0,44+0,02 * +2,46±0,21

ЯВ М±т 13,15+0,92 30,26±2,58 * 1,08±0,16 4,78±0,24 *

Сеча М±т 11,69+1,16 32,18±0,01 * 1,11 ±0,65 4,59±0,2

РР М±т 7,08±0,91 41,27+5,52 * 2,69+0,13 18,85±2,42

* Р < 0,05

З отриманих нами даних можна зробити висновок, що нирки через 4 години після введення нітратів у рубець піддослідних тварин інтенсивно вилучають нітрати та нітрити з притікаючої до них крові (СА), на що вказує позитивна АВ-різниця рівня цих речовин у крові СА та НВ, а також високий рівень їх у сечі.

Зміна гематологічних показників. Кількість еритроцитів до отруєння у крові ЯВ була найбільшою і дорівнювала 6,93 Т/л, що майже на 0,04 та 0,77 Т/л більше ніж у крові НВ та СА. Кількість еритроцитів у притікаючій до нирки крові (СА) становила 6,16 Т/л, що на 0,73 Т/л менше, ніж у відтікаючій від органу крові (НВ).

Через 4 години після нітратного отруєння кількість еритроцитів у крові СА достовірно зростала на 1,6 Т/л, у крові ЯВ і НВ достовірно зменшувалась на 0,26 Т/л та 1,17 Т/л. У крові, притікаючій до нирки (СА), їх кількість становила 7,76 Т/л, у відтікаючій (НВ) 5,72 Т/л. Позитивна АВ-різниця рівня еритроцитів у крові СА та НВ дорівнювала 2,01 Т/л, що вказує на зменшення кількості еритроцитів у крові НВ в порівняні з кров’ю СА, викликане розріджуванням крові СА і гематурією, яка при цьому виникає в нирках (Вовк Д.М. 1976). Це підтверджують наші дані, отримані при досліджені сечі, де через 4 години після отруєння було виявлено еритроцити та гемоглобін.

У вихідному стані найвищий рівень лейкоцитів був у крові НВ і становив 11,98 Г/л, що на 0,89 та 1,19ГУл більше ніж у крові ЯВ та СА.

Від'ємна АВ-різниця рівня лейкоцитів у крові СА та НВ дорівнювала 1,19 Г/л. Отже нирки за фізіологічних умов (з врахуванням рівня сухої речовини у крові цих судин ) не впливають на рівень лейкоцитів у відтікаючій від органу крові, шо підтверджують і якісні дослідження сечі, де не було виявлено цих клітин.

Через 4 години після введення нітратів рівень лейкоцитів у крові СА достовірно зріс на 3,5 Г/л і складав 14,36 Г/л. У крові НВ цей показник, навпаки, знизився на 3,08 Г/л і дорівнював 8,9 Г/л. Позитивна АВ-різниця цих показників у крові СА та НВ засвідчує зниження рівня лейкоцитів у крові НВ в порівнянні з кров’ю СА на 5,38 г/л і говорить про те, що нирки за умов нітратного отруєная вилучають лейкоцити з притікаючої крові.

Можливо, це явище пов’язане з розвитком при отруєні різних проліферативних реакцій в ниркових канальцях, де також спостерігаються явища зернисто-білкової дистрофії в епітелії сечових канальців з десквамацією та переповненням їх зернистими масами (Вовк Д.М. 1976). В процесі розвитку цих змін відбувається втрата незначної кількості лейкоцитів.

Вміст гемоглобіну у вихідному стані був найвищим у крові ЯВ та НВ і складав 142,5 г/л, що на 10,18 г/л більше ніж у крові СА. Збільшення вмісту гемоглобіну у крові, що відтікає від нирки на 10,18 г/л, свідчить про згущення крові, на що вказує вищий рівень сухої речовини, з врахуванням цієї поправки різниця буде майже непомітною.

Через 4 години після отруєння вміст гемоглобіну у крові СА достовірно зріс на 28,4 г/л, а у крові НВ та ЯВ знизився відповідно на 45,5 та 35,4г/л.

Позитивна АВ-різниця між кров'ю, що притікає до нирки і кров'ю, що відтікає від неї, дорівнює 62,7 г/л, і свідчить про вилучення цієї сполуки з притікаючої крові. Це, напевне, пов’язане з розвитком діапедезних явищ в ниркових канальцях та гемоглобінурією (Вовк Д.М. 1976). Якісні дослідження сечі підтверджують той факт, що у сечі після отруєння нітратами з'являється гемоглобін.

Зниження концентрації гемоглобіну у всіх кровоносних судинах, напевне, пов’язане з тим, що частина гемоглобіну перейшла в метгемоглобін, а також із гальмівним'впливом нітратів на гемопоез (Запорожець Н.Ф. 1986, Мазуркевич А.Й. 1993, Якуб Г.Г. 1990), що призводить до зниження кількості клітин крові.

Зміни окремих показників вуглеводного обміну. Глюкоза є одним з важливіших компонентів крові, що відображає стан вуглеводного обміну в цілому організмі. Вміст глюкози у крові СА вище на 0,18 ммоль/л, ніж у крові ЯВ та на 0,13 ммоль/л, ніж у крові НВ. Позитивна АВ-різниця свідчить про те, що нирки вилучають глюкозу із притікаючої крові. Напевне, вона використовується тканинами нирок як енергетичний матеріал, необхідний для перебігу різних метаболічних процесів в них (Комаров Ф.И. 1976).

Вміст пірувату був найвищим у крові НВ і складав 261 мкмоль/л, то майже дорівнював його вмісту у крові ЯВ. Від'ємна АВ-різниця рівня пірувату у крові СА та НВ дорівнювала 23 мкмоль/л (недостовірно). Напевне, в нирках за фізіологічних умов відбуваються незначні процеси анаеробного розщеплення вуглеводів та накопичення і виведення даного метаболіту в складі крові, що відтікає від нирок.

Через 4 години після отруєння, рівень глюкози достовірно підвищився у крові СА на 19%, а у крові ЯВ та НВ відповідно знизився на 11 % та 19% в порівняні з вихідним станом. У крові НВ він був на 1,35 ммоль/л менше, ніжу крові СА. Цей факт, на наш погляд, свідчить про значне збільшення використання глюкози тканинами нирок під час отруєння, яка очевидно, використовується для забезпечення метаболічні« процесів в них за цих умов. Якісні дослідження у сечі не виявили наявності даної речовини ні до, ні після введення нітратів. Одночасно з цим значно зростав рівень піровиноградної кислоти у крові цих судин : у крові СА - на 94%, у яремній та нирковій венах

- відповідно на 40% та 11,6%. Найбільший рівень пірувату був у крові СА і складав 460,8 мкмоль/л. Позитивна АВ - різниця вмісту пірувату між кров'ю, що притікає до органу (СА), та крові, що від нього витікає (НВ), дорівнювала 167,1 мкмоль/л (достовірно), і свідчить про вилучення його нирками з притікаючої крові. Причини зростання рівня піровиноградної кислоти у крові при нітратному отруєні можуть бути різні. Вважають, що найбільш впливовим є зниження процесів включення її фрагментів до циклу трикарбонових кислот і подальшого окислення. Зниження інтенсивності включення піровиноградної кислоти до циклу лимонної кислоти може бути наслідком послаблення реакцій цього циклу обумовленого зниженням окисно-відновних процесів в результаті тканинної гіпоксії. Ці дані співпадають з результатами досліджень інших авторів (Мазуркевич А.Й. 1991).

Зміна показників кислотио-лужного стану та газового складу крові.

Аналіз показників кислотно-лужного стану показав, що в вихідному стані, величина рН була: у крові СА меншою на 0,1 одиниці, ніж у крові ЯВ та на 0,12 одиниці меншою, ніж у крові НВ. Ця різниця була недостовірною через досить велику розбіжність і не виходила за межі фізіологічних параметрів для даного виду тварин.

Найбільш оптимальними показники рН та газового складу крові були у яремній вені. В зв’язку з цим було б невірно рахувати стан у крові СА, як нереспіраторний ацидоз (зниження показнику рН) в стані чергової первинної компенсації, тому що у крові ЯВ та НВ ці показники були в межах фізіологічних параметрів.

Нирки за фізіологічних умов вилучають із притікаючої крові сполуки, які, напевне призводять до ацидозу і, як наслідок, до зниження показників рН крові. Про це свідчить і збільшення вмісту у крові НВ надлишку буферних основ (ВЕ) та позаклітинних основ (ЕВЕ) і збільшення величини рН крові.

Парціальний тиск кисню був найвищим у крові СА і склав 90,32, що на 37,6 мм.рт.ст. більше його у крові НВ, одночасно з цим показник рССЬ у крові СА дорівнював 37,7, що на 0,8 мм.рт.ст. менше, ніж у крові НВ.

Аналіз АВ-різниці приведених показників показує, що з крові, яка проходить через тканини нирок, досить інтенсивно вилучається кисень і в меншій мірі віддається вуглекислий газ. За цих умов спостерігається більш інтенсивне накопичення бікарбонату (НСОз) у крові НВ в порівнянні з СА, про що свідчить їх від'ємна (5,34 ммоль/л) АВ-різниця. 1

Через 4-години після введення в рубець нітратів спостерігалось підвищення показників рН крові в усіх типах дослідних судин, що свідчить про розвиток метаболічного (нереспіраторного) алкалозу. На цьому фоні різко зменшується насиченість киснем крові всіх судин та відбуваються незначне зниження вмісту ССЬ у крові. Вміст же бікарбонату (НСОг) та позаклітинних основ (ЕВЕ) у крові зростав.

Достовірна АВ - різниця показників газового складу крові СА та НВ свідчить про те, що хоча рівень кисню у крові всіх судин і знизився внаслідок утворення метгемоглобіну, але поглинання його тканинами нирок за умов отруєння, навпаки, зросло на 11,0 мм.рт.ст. в порівнянні з вихідним станом. На цьому фоні значно зросла концентрація вуглекислого газу у крові НВ, яка була на 2,78 мм.рт.ст. більше того рівня, що віддавали тканини нирок до нітратного навантаження організму та на 6,92 мм.рт.ст. більша ніж у крові, що притікає до органу (СА). Ці показники засвідчують, що, напевне, за цих умов відбувається підвищення рівня тканинного дихання в нирках, а отже і підвищення рівня метаболізму яке зумовило підвищення процесів вилучення кисню з притікаючої до них крові та віддачі у відтікаючу кров вуглекислого газу.

Від'ємна АВ - різниця крові СА та НВ вказує на те, що загальне зростання вмісту бікарбонату (НСОз) у крові всіх судин не призводить до значного зростання його рівня у крові, що відтікає від тканин нирок. Так, в порівнянні з вихідним станом, АВ - різниця по бікарбонату, за умов нітратного отруєння зменшилась на 3,56 ммоль/л. Те ж саме відбувається із позаклітинними основами (ЕВЕ) та надлишком основ (ВЕ). АВ-різниця цих показників при отруєні зменшилась в порівнянні з вихідним станом на 10,93 ммоль/л. та 11,3 ммоль/л. Це свідчить про зменшення рівня збереження нирками бікарбонату і позаклітинних основ у крові та незначного вилучення ВЕ за умов нітратного отруєння.

Надлишок основ, позаклітині основи та бікарбонат належать до нереспіраторних метаболічних покажчиків крові, і зниження їх рівня у крові НВ в порівнянні з СА, за даними АВ-різниці може свідчити про те, що нирки інтенсивно видаляють із крові що до них притікає лужні елементи, тобто при метаболічному алкалозі за умов нітратного отруєння нирки виконують

компенсаторну роль спрямовану на підтримку кислотно-лужного гомеостазу та іонного складу крові.

Зміна кількісного і якісного складу білків. В вихідному стані та при отруєні вміст загального білку крові не виходив за межі фізіологічних коливань. Найвищий його рівень був у крові НВ, що на 0,85 г% більше, ніж у крові СА та ЯВ. Це збільшення, на нашу думку, пов'язане із концентруючою функцією нирок, яке зумовлює підвищення вмісту сухого залишку, в тому числі і білку у крові, що відтікає від нирок (НВ).

Через 4 години після введення нітратів рівень загального білку у крові НВ достовірно знижувався в порівнянні з вихідним станом на 1,36 г%, у крові ЯВ відповідно на 0,32 г%, а у крові СА його рівень навпаки збільшувався на 2,3 г%. Від'ємна АВ - різниця між показниками крові СА та НВ дорівнювала -2,84 г%. Це свідчить про зниження рівня загального білку у крові НВ в порівнянні з СА, що може бути наслідком виникнення гематурії, гемоглобінурії та появою білку в сечі (Вовк Д.М. 1976, Комаров Ф.И. 1976). Дані, отримані нами при якісному досліджені сечі, підтверджують ці ствердження. Так, до введення нітратів білок був відсутній в сечі, а через 4 години після отруєння його рівень приблизно складав 100 г/л.

У вихідному стані на долю альбумінів приходигься більше половини від загальної кількості білку плазми крові. Найвища доля його знаходиться у крові ЯВ - 45,56 %, що відповідно на 6,1 та 1,7 % більше, ніж у крові СА та НВ.

Аналіз показників АВ - різниці крові СА та НВ показав, що нирки у вихідному стані вилучають із притікаючої крові незначний рівень альфа- та гама-глобулінів (недостовірно) і призводять до підвищення концентрації у відтікаючій крові рівня альбумінів (достовірно) та бета-глобулінів (недостовірно).

Через 4 години після введення нітратів концентрація альбумінів у крові ЯВ достовірно знижувалася на 6,22 %; у крові НВ достовірно знижувалась на 9,46 %, а у крові, що притікає до нирки (СА), навпаки мала тенденцію до збільшення на 15,3 %. АВ-різниця рівня альбумінів у крові СА та НВ за цих умов з від'ємної перетворилась на позитивну і дорівнювала 20,4%, що свідчить про те, що альбуміни за умов навантаження' організму нітратами в незначній мірі вилучаються нирками з притікаючої до них крові. Ці дані підтверджуються якісними дослідженнями сечі.

Концентрація альфа-глобулінів у крові СА збільшувалась на 11,5 %, а у нирковій вені знижувалась на 4,26 %. Позитивний показник АВ - різниці свідчить про зменшення долі альфа-глобулінів у крові НВ на 16,4 %., ніж у крові СА. За цих умов напевне в нирках виникають певні порушення, що призводять до вилучення альфа-глобулінів з притікаючої крові. Такі ж явища спостерігаються з бета- та гама-глобулінами. Це свідчить про вилучення нирками з притікаючої до них крові вказаних фракцій білку в тій чи іншій мірі

за умов нітратного отруєння. Наявність білку в сечі підтверджують ці висновки. -

Зменшення загальної долі альбумінів при отруєнні в порівняні з вихідним станом свідчить про те, що, напевне в організмі, і особливо в нирках, відбуваються деструктивні процеси. Вони є показником розвитку нефротичного синдрому (Комаров Ф.И. 1976), які в комплексі з порушенням функції печінки обумовлюють можливі втрати білкових фракцій з сечею (Вовк Д.М. 1976, Данілов В.Б. 1993, Мазуркевич А.Й. 1991, Комаров Ф.И. 1976).

Про це свідчить і зростання загального рівня гама-глобулінів в порівнянні з вихідними даними, що є специфічним показником при захворюваннях печінки та токсичному подразнені ретикуло-ендотеліальноі' системи (Комаров Ф.И. 1976).

Позитивна АВ-різниця рівня альбумінів альфа-, бета-, гама-глобулінів у крові СА та НВ за умов нітратного отруєння, а також якісні дослідження сечі свідчать про вилучення цих речовин нирками з притікаючої до них крові і виникнення певних порушень в процесах клубочкової фільтрації нирок.

Обмін металовмісних білків. Позитивна АВ-різниця рівня метгемоглобіну між кров'ю СА та НВ свідчить про те, що за фізіологічних умов відбувається вилучення певної кількості цієї сполуки нирками з притікаючої крові. За умов нітратного отруєння збільшення показника АВ-різниці в порівнянні з цим ж показником до отруєння було в 20,3 рази і складало 0,66 мг/мл. Збільшення вмісту метгемоглобіну у крові всіх судин говорить про активізацію процесів його утворення в організмі, а позитивна АВ-різниця (СА-НВ) — про посилення процесів вилучення його нирками з притікаючої до них крові.

Нітрозильний комплекс гемоглобіну (НЬ-Ж)) € одним з характерних показників нітратно-нітритного отруєння і за фізіологічних умов не реєструється. При нітратному отруєнні рівень нітрозильного комплексу у крові НВ був на 1,31 відн.од. нижче, ніж у крові СА, що свідчить про інтенсивне видалення нирками цієї сполуки з притікаючої до них крові.

Вміст залізовмістимого білку трансферину через 4 години після введення нітратів змінювався в порівнянні з вихідними даними в усіх судинах. У крові СА цей показник збільшився на 0,016 мг/л, у крові НВ, навпаки, зменшився на 0,07 мг/л. Відмічено також незначне зменшення цого показнику у крові ЯВ у порівнянні з вихідним станом. Від’ємна АВ-різниця рівня трансферину у крові СА та НВ свідчить про те, що за фізіологічних умов, цей білок зберігається у крові НВ на тому ж рівні, що і у крові, яка притікає до нирок. Через 4 години після введення нітратів АВ-різниця рівня трансферину у крові СА та НВ змінювалась з від’ємної на позитивну, що говорило про зниження рівня даного білку у крові НВ, і свідчить про виведення цієї сполуки з організму нирками.

Вміст церулоплазміну через 4 години після введення нітратів збільшувався в порівняні з вихідними даними у крові СА на 0,31 мг/л, у крові ЯВ на 0,07 мг/л, а у крові НВ вміст цього білку навпаки знижувався на 0,014 мг/л . Від’ємна АВ-різниця (СА-НВ) рівня церулоплазміну до введення нітратів суттєво не змінювалася і свідчить про збереження нирками певного рівня цієї речовини в крові.

Через 4 години після введення нітратів ця АВ-різниця змінилась на позитивну і дорівнювала 0,29мг/л. Отже, за цих умов значно активізуються процеси вилучення цього білку із крові СА, а можливо і його метаболізація в нирках з послідуючим виведенням даної речовини із сечею.

Можливо, зниження рівня трансферину та церулоплазміну за умов нітратного отруєння у крові НВ в певній мірі пов'язане із зменшенням рівня загального білку та його фракційного складу.

Обмін сечовини та креатиніну. До отруєння, показники рівня сечовини та креатиніну знаходились в межах фізіологічних параметрів.

Через 4 години після введення нітратів, рівень сечовини і креатиніну достовірно збільшився у крові СА - відповідно на 6,77 ммоль/л та на 1,1 мг%, в ЯВ - відповідно на 2,81 ммоль/л та 0,36 мг%, у крові НВ - відповідно на 0,08 ммоль/л та 0,35 мг%. .

Позитивна АВ-різниця (СА-НВ) вмісту цих речовин у крові свідчить про те, що за фізіологічних умов нирки вилучають сечовину і креатинін з крові СА.

При отруєні показники АВ-різниці рівня сечовини та креатиніну у крові СА та НВ зростає відповідно на 6,53 ммоль/л та 0,82 мг%, що свідчить про посилення процесів видалення їх нирками з притікаючої до них крові.

Зміни рівня гормонів щитовидної та надниркових залоз. АВ -різниця рівня тиреотропного гормону (ТТГ) у вихідному стані, до отруєння вказує, що рівень його у крові НВ зменшувався по відношенню до СА - на 3,81 мМЕ/л. Рівень трийодтироніну (Тз) у крові НВ був незначно меншим, ніж у крові СА на 0,063моль/л.

Отже, за фізіологогічних умов нирки вилучають з притікаючої крові тіреотропний гормон та в меншій мірі трийодтиронін. Можливо, що в нирках відбуваються процеси їх метаболізації.

Рівень тироксину (Т4) у вихідному стані у крові НВ був на 17 нмоль/л вище, ніж у крові СА. Мабуть, це пов'язано з тим, що тироксин в більшій мірі знаходиться у зв'язаному стані з білками (альфа-глобулінами), ніж інші гормони, що запобігає його видаленню з крові нирками.

Через 4 години після введення нітратів в організм, рівень ТТГ в крові всіх судин різко зменшувався. Можливо, це пов'язано з тим, що, як відомо, виділення ТТГ регулюється центральною нервовою системою і тиреоліберином, який виділяється гіпоталамусом. Внаслідок навантаження організму нітратами відбувається пригнічення функції нервової системи і, як наслідок цього, відбувається зменшення рівня ТТГ у крові. Позитивна АВ-

різниця рівня ТТГ у крові СА та НВ дає змогу сказати нам, що видалення нирками цієї речовини з притікаючої крові зменшилось майже на 2,17 мМЕ/л в порівняні з цим ж показником у вихідному стані.

Позитивна АВ - різниця вмісту Ті між кров'ю СА та НВ свідчить про те, що відбувається посилення його вилучення нирками з крові. Рівень вмісту тироксину (Т4) у крові НВ менший, ніж у СА за умов отруєння на 65,5 нмоль/л, що пов'язано з здатністю нирок розщеплювати Т4 шляхом дейодування і дезамінування та виводити складові з організму (Комаров Ф.И. 1976).

У вихідному стані, вміст альдостерону у крові НВ зменшувався в незначній мірі в порівнянні з його рівнем у крові, що притікає до органу (СА). Через 4 години після отруєння рівень даного гормону значно зростав у крові всіх судин. Так, у крові СА - на 26,95 РС/мл, в нирковій та яремній венах відповідно - на 3,97 та 11,82 РО/мл.

Позитивна АВ - різниця рівня альдостерону у крові СА та НВ через 4 години після отруєння свідчить про збільшення його вилучення нирками з притікаючої крові в порівнянні з вихідними показниками на 52,8%.

Збільшення рівня альдостерону у крові за умов отруєння можливе не тільки за умов гіпофізарного (АКТГ) впливу, а й внаслідок дії на кору надниркових залоз надлишку іонів калію, які входять до складу нітратів, що вводились в рубець для моделювання експериментального отруєння. Можливо також, що в процесах метаболізації альдостерону утворюються коньюгати, які підлягають видаленню через нирки, що також пояснює зниження його рівня у крові НВ та позитивною АВ-різницею (Комаров Ф.И. 1976).

Рівень кортизолу у крові НВ за фізіологічних умов був вищим, ніж у крові СА, на 148,0 нмоль/л, що говорить про концентрацію нирками цього гормону у відтікаючій від них крові.

Через 4 години після введення нітратів, рівень кортизолу зростав у крові СА на 262,6 нмоль/л і зменшувався у крові НА та ЯВ відповідно на 140,8 та 19,2 нмоль/л. АВ - різниця рівня кортизолу у крові СА та НВ за цих умов змінювалась з негативної на позитивну (з-148,0 на +253,8) і свідчить, що нирки за умов нітратного отруєння інтенсивно вилучають цей гормон із притікаючої до них крові. З іншого боку, значне підвищення рівня цього гормону у крові СА відбувається під стимулюючим впливом АКТГ, що підтверджує стресове походження високого рівня гормонів у крові.

ВИСНОВКИ

1. Для моделювання порушень обміну речовин між кров’ю і тканинами нирок в організмі бугайців достатньою є доза нітратів 0,4 г/кг ж.м. по нітрат-іону у вигляді натрієвої і калієвої селітри в еквімолярних співвідношеннях при введені їх безпосередньо в рубець через фістулу.

2. За фізіологічних умов нирки концентрують у відтікаючій від них крові

нітрати, еритроцити, лейкоцити, гемоглобін, піруват, загальний білок, альбуміни, бета-глобуліни, трансферті, церулоплазмін, тироксин, коргизол, метгемоглобін та лужні елементи крові, а також вилучають з притікаючої до них крові нітрити, глюкозу, кисень, альфа- та гама-глобуліни, сечовину, креатинін, трийодтиронін, тіреотропний гормон, альдостерон здійснюючи регулювальну функцію, спрямовану на підтримку сталості концентрації вказаних сполук в організмі, і. При експериментальному нітратному отруєнні значно збільшується рівень сухої речовини у відтікаючій від нирок крові через згущення її внаслідок підвищення діурезу, спрямованого перш за все на виведення нирками з організму надлишку нітратів та продуктів їх перетворення. Це, в свою чергу, зумовлює збільшення концентрації всіх речовин у відтікаючій від нирок крові, що необхідно враховувати при аналізі отриманих показників.

І. Під впливом надлишку нітратів в нирках виникають порушення, що призводять до вилучення нирками з притікаючої до них крові нітратів, нітритів, еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, глюкози, пірувату, загального білку та всіх його фракцій (альбуміни, альфа-, бета- і гама-глобулінів), нітрозильного комплексу НЬ-ИО, метгемоглобіну, трансферину, церулоплазміну, сечовини, креатиніну. .

і. Порушення обміну електролітів та аніонів між кров'ю і тканинами нирок за умов експериментального нітратного отруєння призводить до розвитку в організмі метаболічного алкалозу. Нирки за цих умов інтенсивно вилучають лужні елементи з притікаючої до них крові, чим сприяють забезпеченню кислотно-лужного гомеостазу в організмі, і. За умов дії надлишку нітратів спостерігається збільшення вмісту в крові гормонів щитовидної та надниркової залози, що свідчить про розвиток стресового стану. Нирки інтенсивно вилучають з притікаючої до них крові тироксин, трийодтиронін, тіреотропний гормон, альдостерон та кортизол.

. Порушення обміну речовин за умов нітратного отруєння призводить до функціональних порушень нирок, які проявляються у зміні кількісного (поліурія) та якісного складу сечі (гематурія, протеїнурія), що зумовлює новий виток патологічних змін в організмі.

. Запропонований новий метод накладання канюлі на ниркову вену з метою ангіостомії є зручною моделлю для дослідження участі цього парного органу в регулюванні гомеостазу за будь - яких інших умов.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мазуркевич А.Й., Петренко О.Ф., Солонін П.К. До методики ангіостомії ниркової вени у великої рогатої худоби Проблеми ветеринарної медицини // Науковий вісник НАУ- 1998, №6.,- Київ, С. 56-59.

Здобувачем виготовлені канюлі, розроблено оперативний доступ до ниркової вени та прийнято участь у ряді операцій.

2. Малюк М.О., Карповський В.І., Солоній П.К. Профілактика сапонітом хронічних нітратних отруєнь великої рогатої худоби Проблеми ветеринарної медицини II Науковий вісник НАУ №11., - Київ, - 1998, с 231234.

Здобувачем безпосередньо проведено лабораторні дослідження по виявленню нітратів у крові великої рогатої худоби та статистичну обробку матеріалу.

3. Солонін П.К. Порушення функції нирок і обміну речовин в організмі великої рогатої худоби за умов гострого нітратного стресу Актуальні проблеми морфогенезу органів ссавців і птиці // Науковий вісник НАУ- 1999, №16.,-Київ, с. 169-171.

4. Мазуркевич А.Й., Солонін П.К., Карповський В.І., Данілов В.Б., Голопура С.І., Малюк М.О., Колич Н.Б. Роль нирок в обміні речовин у телят за умов нітратного навантаження. Актуальні проблеми ветеринарної фармакології і токсикології // Збірник матеріалів І-Всеукраїнської науково -методичної конференції ветеринарних фармакологів і токсикологів., 20-22 жовтня 1998 p., Київ.

Здобувачем проведена експериментальна частина дослідів, лабораторні дослідження по виявленню нітратів у крові великої рогатої худоби та статистична обробка матеріалу.

5. Карповський В.І., Хмельницький Г.О., Мазуркевич А.Й., Малюк М.О., Данілов В.Б., Солонін П.К., Голопура С.І., Куц Н.В. Сапоніт -профілактичний засіб хронічних нітратних отруєнь великої рогатої худоби . Актуальні проблеми ветеринарної фармакології і токсикології // Збірник матеріалів І-Всеукраїнської науково - методичної конференції ветеринарних фармакологів і токсикологів., 20-22 жовтня 1998 p., Київ.

Здобувачем проведені лабораторні дослідження по виявленню нітратів у крові великої рогатої худоби та статистична обробка матеріалу'.

Солонін П.К. Порушення обміну речовин між нирками і кров’ю в організмі великої рогатої худоби під впливом нітратів (за даними ангіостомії).

- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02 - патологія, онкологія і морфологія тварин. -Національний аграрний університет, Київ,2000.

Дисертація присвячена вивченню порушень обміну речовин між нирками і кров’ю в організмі великої рогатої худоби за умов експериментального нітратного отруєння. Розроблений автором метод ангіостомії ниркової вени дозволив за допомогою артеріо-венозної різниці співставити показники крові, що притікає до органу (СА) та крові, що від нього відтікає (НВ).

Встановлено, що нирки у вихідному стані затримують нітрати і вилучають нітрити. Через 4 години після експериментального нітратного

отруєння в нирках розвиваються функціональні порушення, які проявляються у зміні кількісного (поліурія) та якісного (гематурія, протеінурія) складу сечі. За даними АВ-різниці за цих умов нирки інтенсивно вилучають з притікаючої до них крові нітрати, нітрити, сечовину, креатинін та лужні елементи крові. Зростає поглинання тканинами нирок кисню, глюкози та підвищується виділення вуглекислого газу та пірувату.

Ключові слова: ангіостомія, артеріо-венозна різниця, отруєння, нітрати, обмін речовин, нирки, ниркова вена, велика рогата худоба.

Солонин П.К. Нарушение обмена веществ между почками и кровью в организме крупного рогатого скота под влиянием нитратов (за данными ангибстомии).- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидат ветеринарных наук по специальности 16.00.02 - патология, онкология и морфология животных. -Национальный аграрный университет, Киев, 2000.

Диссертация посвящена изучению нарушений обмена веществ между кровью и почками в организме крупного рогатого скота в условиях экспериментального нитратного отравления. Разработанный автором метод ангиостомии почечной вены позволил провести анализ показателей артерио-венозной разницы между кровью, которая поступает к органу (СА) и кровью, которая от него оттекает (НВ).

Установлено, что в физиологических условиях почки задерживают в крови, которая от них оттекает, нитраты, пировиноградную кислоту, общий белок, альбумины, бета-глобулины, трансферин, церулоплазмин, тироксин, кортизол, метгемоглобин, щелочные элементы крови и извлекают нитриты, глюкозу, кислород, альфа- и гама- глобулины, мочевину, креатинин, трийодтиронин, тиреотропный гормон, альдостерон.

Для моделирывания нитратного отравления была взята доза нитратов 0,4 г/кг живого веса по нитрат-иону в виде натриевой и калиевой селитры в эквимолярных соотношениях, которую вводили непосредствено в рубец через фистулу в виде 10 % - водного раствора. ■

Через 4 часа после экспериментального нитратного отравления в почках развиваются функциональные нарушения, которые проявляются в количественном (полиурия) и качественном (гематурия, протеинурия) изменении состава мочи. В этих условиях значительно повышается уровень сухого вещества в крови, которая оттекает от почек, что в свою очередь сказывается на концентрации веществ. В связи с этим необходимо учитывать уровень сухого вещества при анализе полученных показателей.

По данным АВ-разницы (СА-НВ) почки в этих условиях выводят из притекающей к ним крови, нитраты, нитриты, гемоглобин, общий белок и все его фракции, нитрозильный комплекс НЬ-ЫОг, метгемоглобин, трансферин, церулоплазмин, мочевину, креатинин, а также щелочные элементы крови.

Повышается поглощение тканями почек кислорода, глюкозы, а также повышается выделение углекислого газа и пировиноградной кислоты.

Ключевые слова: ангиостомия, артерио-венозная разница, отравление нитратами, обмен веществ, почки, почечная вена, крупный рогатый скот.

Solonin Р.К. Disorder metabolism between kidney and blood in cattle organism under condition of nitrate intoxication (based on angiostomia data) -Manuscript.

Dissertation presented for the scientific degree of candidate of veterinary medicine science on speciality 16.00.02. -Pathology, oncology and morphology of animals. - National Agrarian University, Kiev, 2000.

Dissertation is devoted to the research the role of kidney in disorder metabolism in organism of cattle under condition of experimental nitrate intoxication. It was elaborated new methods angiostomia of kidney venous it helped us using arteriovenous difference to analyse parameters of blood, which flow to the kidney (CA) and blood which flow from the kidney (KV).

It was established, that kidney in physiological state detain nitrate and excrete

nitrite.

In kidney are developed functional disorders, which became apparent in quantitative (polyuria) index and qualitative (heamaturia, proteinuria) urine composition in a 4 hours after experimental nitrate intoxication. According to the date of arteriovenous difference in this conditions nitrates, nitrites, urea, kreatinine, alkaline elements of blood are intensively excreted from blood that flow to organ.

It was increased absorption oxygen, glucose and excretion carbonic acid gas, pyruvat by kidney’s tissue.

Key words: angiostomia, arterio-venous difference, nitrate intoxication, metabolism, kidney, kidney venous, cattle.