Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.02) на тему:Морфо-функциональные именение в эмбриогенезе и раннем онтогенезе при избыточном потреблении курами ретинола и альфа-токоферола

сс

МШ1СТЕРСТВ0 ЛГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРА1НИ

ХАРЮВСЬКИЙ ЗООВЕТЕРИНАРНИЙ ИНСТИТУТ

ПРОКУД1НА НАТАА1Я ОЛЕКСАНДР1ВНА

МОРФО-ФУНКЦЮНАЛБН1 ЗМ1НИ У ЕМБРЮГ1СТОГЕИЕ31 ТА РАННЬОМУ ОНТОГЕНЕ31 ПРИ НАДЛИШКОВОМУ ВЖИВАНН1 КУРЯМИ РЕТИНОЛУ ТА а-ТОКОФЕРОЛУ

16.00.02. - патолопя, онкологш, морфолопя тварии

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринариих наук

УДК: 591.3.591.4:616-018:636.52/.58.087.73

Харыв - 1997

Дисертащя е рукогшсом

Робота виконана в 1нститу п гптшвництва Украшсько!' академи' аграрних наук.

Маукопий KcpiniiiiK:

Науков'1 консультанта:

Оф'т'шш опонентн:

кандидат бюлопчних наук, старший науковий сшвробтшк Брсславсць liha.iiii Олсксшович, 1нститут птах1вництва УААН. завщувач лабораторию шкубацп.

1. Доктор ветеринарних наук, професор Пилипснко Михаиле Юхимович, Хармвський зоовстсринарний ¡нститут, науковий консультант.

2. Доктор бюлопчних наук, професор, старший науковий сшвробтшк Сурай Нстро Федорович,

1нститут птах1впицтва УААН, завщувач вщдьто.м ф1зюлогн\ 6ioxi.\riï та живлен ня птищ.

1. Доктор ветеринарних наук, професор, академш УААН

Краешков Генадш Апдршович,

IEKBM , завщувач вццилом KJiiniwHOÏ 6ioxiMiï га патоморфологи.

2. Кандидат ветеринарних наук, доцент Бирка Валентина Степаншна,

X3BI, в.о. зав. кафедрою пстологи' та ембрюлопï с.-r. тварин

Пров!дна оргаипацЫ: Сумський сшьськогосподарський ¡нститут

Захист вщбудеться

»40»

1997 року о годиш на засщанш

гпешал13овано1 вченоУ Ради Д.02.23.01 при Харювському зооветеринарному ¡нститут1 (п/в Мала Даншпвка , Дсргач'вг.ккий р-н, Хармвська обл.)

3 дисерташею можна ознайомитися у б^блютещ Харивського зооветеринарного ¡петитуту (п/в Мала Дани.'йвка , Дергач1вський р-п, Харювська обл.)

Автореферат розкланий " ^^ " 997 року

Вчснин секретар спещалповано! вчено! Ради L/y'x С

Савенко М.М.

ЗЛГЛЛЫ1Л ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Лктуалмисть теми. Бкшопчш якосп яець залежать шд багатьох фак-тор1в - вщ р1вня год|'вл1, умов утримаиня, ф1зюлопчного стану органпму птиц;, и вку та шших. При цьому жиророзчпшп вггампш розглядаютъея у якост1 свосртошх регуляторов процесав обмшу у живому оргашзми -Як неста-ча вггамнпв А та К у рацюж, так 1 IX надлишок призводять до р1знмх пору-шень у обмин речовин ембрюшв, то розвиватоться. Це у подалыиому р1зко знижус вщтворш якост1 птнщ. Тому, тшьки оптимальна забезпечешеть ор-гашзму жиророзчинними впамшами дасть змогу стабильно отрнмувати високм вщтворш якосгп, вкшочно виводимгсть яшь.

В1тамшш прсиараги дпоть сфсктивио тшьки при г'х оптимальному над-ходженн! з кормом. СМзюлопчш концентрацн впамнпв А та Е у оргашзм1 до-сить невисои. У теперешни! час загалыи принципи розвитку ппервпамшозу А вивчеш достатньо. Мають мюце також вказ1вки на можлпв1 негатнвж наслщки використапня надлишкових доз вггамшу Е, Разом з тим, морфомет-рич1и та пстолопчш особливосл розвитку зародюв та патологоаиатом1чна картина молодняка, у частковосп курей, в умовах надлишку ретинолу та а-токоферолу до гепершнього часу не впвчалися.

Зв'язок теми з науковнмн програмами. Дисертапшпа робота являлася фрагментом тематичного плану 1нстптуту птах1вництва УААМ (з 1990 року - в1дшлу репродукин, а з 1992 року - вщцщу ф13ЮЛОги, 61ох1мГ1 та живлення птиш) 01.01.08. Р "Вивчити особливосл обмшу ¡птамппв у залежноеп вьч вшу, виду та стат! птиш, розробитн бюх)м1чт крнтери ТТ в!тамншо1 забезпеченосл" УДК: 636.085:577.17:336.592 (номер державно! реестрацп 11А 01000701Р).

Мега 1 заедания дослщжень. Метою диеертацшноТ робот» було внвчення особливостей ембрюнального 1 шелянапшьного розвитку курчат у залежност1 в1д А - та Е-вггамшно1 забеспеченосл курей.

Для досягнення мети вир1шувалнсь таю завдання.

1. Вивчити розвиток ембрюшв за перюдами шкубацп (1.5; 2; 7; II та 18 Д!б), а також 1 -1 7-денних курчат при використанш надлишкових доз вггамнив А та П у рацю!И несучок батьювського погол1в'я.

2. Визначиги морфолопчш та шкубацшш якоетт ясць, отрнманих в1д курей, що вжнвали висою р1вн1 вггампив А та Е.

3. На баз! ембрюпетолопчного та пагологоанатог.ичного апа;нзу курячих ембрюшв та молодняка визначиги можлив1 наслщки використапня надлишкових доз втмншв А та Е у нромислоному птах1вництв1 та розробитн прин-цити 1.x оцшки.

Наукова новизна. Вгтерше комплексно визначешш вплпв надлишкових доз впгамннв А та П на морфолопчш та бюх!миш1 показнпкп якосп ясць.

Вперше детально вивчсш та описаш змши у ембртпстогенез! у ранньо-му, середньому та шзньому переднатальному перюд1 розвитку курчат у за-лсжносл и¡д р1впя А- та Е-вшшшноУ год1вл1 несучок.

Встановлен1 та описаш пстолопчш змши у нирках та печнад 7-добових зародив, отриманих вц!, курей, яш вживали надлишков1 дози вшшнпв А та Е.

Вщшчеш значш змши шкубациших якостей ясць, у залежност1 вщ р1вня наддишку ретинолу та токоферолу у корм1 несучок.

Всеб1чно вивчеш, визначеш та описаш вщхилення у структур! внутршпйх оргашв курчат у ранньому онтогенезу отриманних вщ несучок, як1 вживали комбжорма, збагачеш вггамшами А та Е.

Практична значимкть роботи. Даш псто-морфолопчних та патологоана-том1чних змш у перед- та шслянатальному псрюд1 розвитку курчат в умовах надлишкового вживання в1там1шв А та Е несучками батыавського стада доз-воляють розширити дшгностичш можливост! визначенпя дисбалансу вггамЫв у ращош курей. Отрнмаш результат» доцшьно використовувати при визна-чснш причин загпбсш ембрюшв у процесс! шкубування та у дослщах по оп-тшйзацп вггамшио1 год1вл1 курей-несучок, а також у ветеринаршй медицин! при диагностик гшерв1тамнюз1в.

Особистин внесок здобувача. Дисертант виконала переважну частицу роботи самостшно. Методолопя та схема доыпджень були вцшрацьоваш разом з науковим кер1впиком. Теоретичш дослщження та бшьша частина експерн-меипв була проведена здобувачем самостшно. Деяю дослщи були проведан разом ¡з сшвробтшками лабораторн бюлопчно активных речовии Ш УААН. 1з загальних наукових експерименпв та нублшащй дисертант використала за згодою сгпвнвтор1в тшьки свою частицу результатов.

Апробацш роботи. Осиовш положения дисертащйно! роботи доновщалися на щор1чних вчених Радах 1П УААН (Борки, 1990-1997), Украшськш конфе-ренцн по нтахтництву з м1жнародною участю (Харюв, 1991), Украшсьшй конференцп молодих ученнх та асшранпв з иитань шах!вництва (Борки, 1992), науково-практичнш конференцп, присвяченш 110-р1ччю з дня народ-ження ТТотыгтптга—^ Д (У 3131, 1995). 2-й Укра'шсъмй конференцп по птах1вництву (Борки, 1996), цяуупчп.дпрп^чччЩ |.пп|1цурш1|"| "р^г.; н^.щ сс. лекци 1 вщтворення високопродукгивних порщ \ тшйв тварин" (Кшв, 1У96), м1жнародшн науково-практичиш конференцц, присвяченШ 125-р!ччю з дня народження акад. 1ванова М.Ф. (ХЗВ1, 1996).

Публ1кацц. За матср1алами дисертацц опублшовано 15 робгг.

Структура та обенг дисертацц. Дисергашя надрукована на 182 сторшках машинопису, складаеться п вступу, огляду лператури, матер1ал1в та мстод!в доошдження, власних результат 1 Ух обговорення, узагальнення, висновюв, рекомендацш для виробництиа ! вмщуе 37 таблнць та 29 рисункш, з якнх 17 с

мжрофотограф1ями. Список викорнсташм Л1тератури складаеться ¡3 287 дже-рел.

МАТЕР1АЛ И ТА МЕ ГОДИ ДОСШДЖЕНЬ.

Дослщження проведен! у лабораторн шкубацп в1ддшу технологи вироб-пицтва яець та м'яса птшц 1П УАА11 на курях породи род-айланд (38 лппя). Птицю утримували у клглсових батареях в1варпо шддшу фпюлогп, бшх1Ми та живлення 1П УААП (1 та 2 дослщи) та в умовах дослщного господарства "Борки" (3 та 4 дослщи). Годували птицю сухими повнорашонними комбжормамн, збалансованими за вама пожпвнпми речовинами (ВНДТШ, 1992). 1нкубащю яець проводили и лабораториих шкубаторах марки 1ЛУ-Ф-0,3 (1 та 2 дослщи) та промислових "Ушверсал-55" (3 та 4 дослщи) згщно "Методичних рекомеидашй по шкубуваншо яець. ..., 1991). Всього за перпод з 1990 по 1992 рк було проведено 4 дослщи, якл вщрпнялпея один вщ одного дозами н1тампив А та Е, ям були згодоваш пнпп.

Схема проведения дослйЪгсаиь t 1990 по 1992 роки

Добавки

групп А, млн. ГО/т Е, г/т

1.(К) 10 10

2. 100 10

3. 300 10

4. 10 100

5. 10 500

б. 40 40

7. 300 500

При вивченш, як окремих доз в1тамш1в А та Н. так i ix стльного викори-стання у кожному дослщ! проводили морфолопчннм та GioxiMiniiiiH анал13 яець, морфопстолопчннй анал1з зародюп через 36 та 48 годин; 7; 11 та 18 д1б шкубування, бюлопчинй коироль у npoueci шкубацп та оцшку якосп молодняка (1 та 7 д1б життя) та вивчення стану ix внутрипшх opraniB.

При дослщженш морфолопчнпх та ф1змко-х1м1чних властивостеи яець враховували показники: маса яець, ищекс формп, щгчьшеть, маса складових частин яйця, товщина шкаралупи, ¡ндекс бшка та жовтка, коефщкнт реф-ракцн, pl I ("Методпчш рекомендацп з конролю якост1 яець", пщ ред. В.О. Бре-славця, 1987), копцептрашя в1тамппв А, Е га каротпноцив у жовтку (Сурай П.Ф., Iohob I.A., 1989) - всього за доелщний иерюд проаналповано 690 яець.

Pißeiib ранього ембрюпсюгснезу визначали шляхом видшення 36- та 48-годинних зародачв за методикою Lukas A. and Jamroz С. (1961). П1сля морфо-метрн - визначення д1аметру бластодиску (area opaca), св!тлого ноля (area pellucida), судиниого поля (area vasculosa), довжшш зародшв та кшькосп пар comítíb за Hamburger V. and Hamilton Н. L. (1951). Проводили ущшьненыя зразмв у спиртах зростаючо! míuhoctí (Меркулов Г. А., 1969), hkí дал i були зафшсоваш у сублшат-формол1 (Л1лл1 Р., 1969), забарвлеш борним кармшом (Нсмшов A.B., 1923). Частка викорнстана для виготовлення тотальних препе-paTÍB, а частка залита у napacpinoBi блоки з подальшим виготовленням сершних 3p¡3ÍB за класичною пстолопчною методикою (Pockíii ГЛ., Левшсон Л.Б., 1957) i ьизначенням ступешо розвитку зародкових jihctkíb, хорди та нер-boboí трубки (1ванов 1.Ф., Ковальський П.А., 1976).

Вивчсння ступсню розвитку 7-добовнх cmopíohíb проводилось у нативно-му вигляд1 з подальшою фжсашею у 10% нейтральному формалин протягом 7 Д10 та виготовленням парафшових 6;iokíb, a hotím i cpÍ3¡E за класичною пстолопчною методикою. Забарвленпя 3pi3ib здшснювалося гематоксилшом та еозином (Лшл! Р., 1969), при цьому проводилося визначення ступешо розвитку ембрюнальних печшки та нирок за I-Срок Г.С. (1962), Александровською О.В.ташш. (1987).

У 7-, 11- та 18-добових ембрюшв визначали ступшь розвитку зародюв та i'x оболонок, масу биоса та жовтка. У 1- та 7-добових курчат - масу тша i за-лншкового жовтка, його стан, а також вщхилення у розвитку внутрппшх ор-гашв (Paro3ina М.Н., 1961; Орлов Ф.М., 1971) - всього за дослщний период po3ÍTHy ro 1880 ембрюшв, зафжсовано та пстолопчно досл1джено 424 зародка, виготовлено 60 тоталышх препаратов.

При вивченш шкубацшних якостей ясць враховували: заплщненшеть, "кров'яш кшьця", "завмерлГ, "задохлики". слаб1 та курчата 1 та 2 гатуику (Буртов Ю.З. та сшвавг., 1990). Вщходи шкубацп розтинали з метою ветанов-лення причин загибсл! ембрюшв. Всього за дослщний перюд прошкубовано 2405 штук яець, роз1тнуто 590 штучно сконаних та трушв курчат 1-7 добово-го вису:---------

Одержан! результат« nnrrnmi.-p.», иГц^&дрт г пп пстпчно за допомогою критерив Фанера та Ст'юдента (Плохшський ILO., 1970).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕН Ь

1. Змши морфолопчпнх та фммко-хш'шинх показник-ÍB nicocTi яець при надлишку вггамшш А та Е у pauioiii курей-несучок

Застосуванпя у дослщженнях 10- та 30-кратних доз в1тамшу А знпжувало i i тек с бижа та жовтка. Аналопчна законом1ршсть мала Micue i при сумюному

викорисгашп ЗО-кратноУ дози ретинолу га 50-кратно1 дози токоферолу (Табл. 1.1).

Таблица 1.1- Морфояогтш та фапко-хЬичхи якоепи ясць .V зсиежиос/т ем) А- тч Е-вишиишии шбеспеченоаш курей-песучпк

5 Б- % Добавки впам)'жв у корм несучок Маса ясць, г ЩЬь-шсзь яець, 1пдекс Вмют у жотвку, мкг/г

А, млн. Ю /т к, г/т г/см3 бтка жов-тка каротн -ноТди вггамш Л В1тамш Е

1. 10 10 56,1 ±1,6 1,076 10,7 ±0,6 44,2 ±1,0 21,9 ±1,2 8,8 ±0,5 125,2 ±8,7

2. 100 10 54,6 ±М 1,076 8,5 ±0,5* 40,6 ±1,5 14,6 ±1,2 43,5 ±3.5** 102,5 ±9,9

3. 300 10 56,5 ±1,8 1,075 8,6 ±0,6* 40,9 ±1,3* 8,3 ±0.7** 55,0 ±4,8** 73,2 +7 4**

4. 10 100 54,8 ±1,9 1,076 10,9 ±0,7 42,8 ±1,1 18,1 ±1,7 13,9 ±1,2** 772,9 ±69,4** *

5. 10 500 57,6 ±1,8 1,075 9,4 ±0,5 43,1 ±1,8 22,2 ±1,5 8,5 ±0,7 1333,9 ±115,2* * *

6. 40 40 55,4 ±1,5 1,081 11,8 ±0,5 45,9 ±1,2 20,6 ±1,8 17,3 ±1,3* 120,2 ±10,3

7. 300 500 57,9 ±1,5 1,076 8,7 ±0,7* 43,3 ±1,3 7,5 ±0,5** 63,3 +5,9*** 1115,0 ±132,2* **

Р13ниця В1рогщн;-1 при: * -р<0,05; **-р<0,01; ***-р<0,001.

Органолептичш спостсрсжсння показали збшьшення у дослщних (2 та 3 трупах) внпадкт розжнження бшка, зниження штенсивносгп забарвлення жовтка, яка визначапъся за шкалою КосИе. Сумкне згодовуванпя курям 4-кратних доз вшшпив А та Е спрняло гмдшпцснню щЬьносп ясць та збшьшеншо ¡ндекав Смлка та жовтеа. Введения до корлнв шших дозировок вггамЫв А та И супсвого вмливу на морфолопчш' якост1 яець не мало.

Десяти- та тридцятикрана дози втшшу А та посднання з 50-крантною дозою вггамшу Е в1рог>дно знижувало вмшт каротпноцив у жовтку яшь. У топ саммй час, застосуваиня них доз ретинолу шдвшцувало його р1вемь у жовзтсу у 2 груш у 6,3 рази, у 3 груш - у 8,2 рази ! у 9.7 рази (7 1рупа). Застосуваиня у

рацюш несучок 10-кратноУ дози впамшу Е збшыиувало його концснтраипо у 6,1 рази, а 50-кратна - у 10,4 рази.

2. Вплнн гвдвищсиних доз вггамппв А та Е у pauioiii иесучок на paiuiin ембрюпстогенез курен.

При вивченш розвитку CM6pioniB у ранньому персдпатальпому ncpioAi (36 та 48 годин шкубування) встановлено, що найбшьш показовим у наших дослщжсниях став 48-годинний вш зародюв. Морфометричний анагйз зразюв показав, що кшъюсть осьових сегменпв у конролыйй rpyni (у середмьому) склала 13,7 пар або стад1я розвитку (Hamburger V. and Hamilton Н. L., 1951) 11+. Десятикратна доза В1тамшу Л сприяла прискорснню темшв дпфе-ренциовапня осьово'1 мезодерми, у iiopiBiiaiiiii з коиролсм. Ембрюни uiei групп зиаходилися на 12- стади розвитку (15,8 пар сомтв). Введения до ращону несучок 30-кратно1 дози вггамшу А, навпаки, знижувгщо швидк1сть росту та розвитку зародив, як1 мали у серсдиьому 11,4 пар сомтв та зиаходилися на 10+ стади розвитку, а саме - ще на стади латебрадьиого харчуиания така доза ретинолу мала негативний вплив на днфсреншювання зародов. Вживання куря-ми 10-краги01 дози В1тамшу Li стимулювало диференцповання ембрюшв у ранньому переднатальному першд! розвитку, при цьому р1зннця з конролем за кшьюстю пар осьових сегмент склала 12,3%. У абсолишшх величинах - 16,3 пар comitib або 12 стад1я розвитку. У той самий час, вживання несучками 50-кратноУ дози BiTaMiiiy Е пригшчувало сегментаций осьово'1 мезодерми - 10,8 пар сомтв або crayia 10+.

Введения до рацкжу несучок 4-кратннх доз впамйнв А та Е призводило до того, що зародки дослщноУ групп значно випереджали таких у конрол1 у своему розвитку, досягаючн у 48-тоди1шому Bini 13- стадп розвитку (17,7 пар сомтв). Сум1сне застосування ретинолу (300 млн 10\т) та токоферолу (500 х \т) мало менш негативний вплив на picx та розвнток CM6pioiiiB у ней иерюд, ni>K застосування одша 30-кратно! дози ретинолу. Аналоична залежшеть спо-_гтер1'гяттпг.я i по вщношенню до довжини зародов.

\/i»p,prl»..pijvMuurTfT--f-«t--^-rr,Ti(-ll-Ai-iLii1,.r1 auonb 48-годшпшх зародов показав, що розвнток e.M6pioniB конрольпоУ групп im пг'йИ in ■жпп"му ni''" v той самий час, 50-кратна доза впамшу Е сприяла недорозвитку нервовоУ трубки, вщетаванню у диферешиюванш осьовоУ мезодерми. порушенпям у розвитку хорди. Для e.Mopioiiiu, мат-epi яких одержувалн з кормом 30-кратну дозу в1там1ну А харакгерним е сильне вщетавання у замкненш нервовоУ трубки, cyrrcBi нщхилення у диференцповати осьоноУ мезодерми та формуванш хорди. Сум1сне застосування 30-кратноУ дози ретинолу з 50-кратною дозою токоферолу призводило до того, що мали мюце озпаки патолопчних вщхилень у розвитку зародкових листюв. Вживання несучками 10-кратноУ дози BiTaMiiiy А

призводнло до того, що у ембрюжв щеГ групп виявилися лише незначш вщхилеипя вщ нормального розвитку, а саме, сктодсрма знаходилася у сташ слабко проявлено! пдрошчно! дпстрофи.

Ембрюни отрпмаш з ясць, збагачених штамшом Н (10-кратна доза), малп розвиток, якнй вщповщав нормь Застосування 4-кратних дозировок ретинолу та токоферолу у ращот' несучок сприяло тому, що розвиток зародив проходив нормально, у деякш \jipi випереджагочи розвиток зародкш конрольноУ групп - мезодерма була чгпсо диферепцшована на паркгальний та в1ецеральний листки та знаходилася у стан! добре проявлених первюпнх сегмента.

3. Розвиток ембрюши у передплщниГпа плщшш перюдн у залежност! вщ А-та Е-цпамшноУ забеемечеиост! песучок.

На основ1 отриманних результат, можна зробнти впсновок про ге, що використання ЗО-кратноУ дозн впамшу А мало пегатнвний пилив на р1ст та розвиток зародк1в у середньому та шзньому переднатальному перютй розвиг-ку. Особливо це характерно при розглядант дпнамшл збшыпення млеем тша зародюв (у вщеотках) до масн яець перед початком ¡нкубацп'. Якщо у середньому масса ембрюшв у конролыий груш у 7-добовому впи склала 1,6% до маси закладених яець, у 11-добовому - 7,3%, а у 18-до5овому - 47,0"'«, то зародкп 3 групп (300 млн. Ю\т корму в!тамшу А) вщповщно склали за вп<ом - 1,4%, 6,6% та 43,1% (Рис. 1).

о/

/О

30 25 20 1 5 1 0 5 О

7 11 18

Доба шкубагиУ

- Контроль

300 млч.Ю/г штамша А

---40 млн.Ю/т виамша Л + 40 г/т тгамша В

Рис. 1 . Дннам1ка змпт маси ембриэнп! старшого »¡ку в залгжносп в1д А- та Е-в1тамшноУ забезпеченост1 несучок

У той самим час, сукпсне використання 4-кратних доз впамппв А та Е стимулювало р1ст та диференцповапня зародюв у передплщному та шпдному пер10Д1 розвитку. У процентному вщношенш до масн закладених ясць на шкубування маса ембрюшв у середньому склала у 7-добовому вин - 2.3%. V II-

в'т масн ясць до ¡нкубацп

добовому - 7,6%, у 18-добовому - 49,0%. Аналогична тенденщя мала мшцс \ по вщношепшо до шших ноказникчв розвитку зародив: донжпш, внкорпстаншо б1лка та жовтка, розвитку позазародкових оболонок. Застосування шших дозировок вггамнпв А та Е та ¡х поеднання значного впливу на розвиток зародов у середпьому та шзньому ембр1огснез1 не спричинило.

4. Патоморфолопчш змшн у печищ! та нпрках 7-добових ембрюшв у зв'язку з пщвищенпм вмкгом втиишв А та Е у рашош курен-нссучок

Вживання курями Ю-кратно'1 дози штамшу А призводнло до того, що у печшщ 7-добових ембрюшв печшков1 трубочки анастомозували М1Ж собою слабко. У незначному ступеш мала мшце пдрошчна дистроф1я. У пром1жних нпрках виявшшея добре розвинуп звивнеп капальш, однак, вони були розта-шоваш далеко один вщ одного. Мала мкце пдрошчна днсхроф1я. Викори-стання у ращош курен ЗО-кратноУ дози ретинолу тягло за собою значш змши у пстоструктур1 внутршппх оргашв зародкчв. Найбшьш порушеною стала печшка - н паришма складалася з слабо анастомозуючих трубочок, у шй спо-сгершалася значна кшьюсть жирових вакуоле!! (аж до жирового перероджепня гепатоцитт), вщм1чалася пдрошчна дистроф1я осташпх. Пром!жна цирка мала достатпьо розвинут! каналыи, зрщка сностерщалнся осередки гемопоезу. м1тозн. Однак, також, мала мкце пдрошчна дистроф1я.

Використання 10-кратноТ (вщ офшшпого ршня) дози штамшу Е у рацюш несучок, призводнло до того, що у тканинах вс1х оргашв 7-добових ембрюшв вщм1чалася гшерем1я. Сггчаст1 утворення паренх1ми печшки складалися з слабко сформованих трубочок, ят контактували М1Ж собою у меньшому ступеш, шж у контроль Мюцями спостердали жиров! вакуоль Пром1жла (первшна) цирка знаходилася на стадн формування 1 вщетавала у своему розвитку в пор!внянш з копролыюю. У шй зрщка спостерналась гщрогпчна дис-троф1я. Введения 50-кратно'1 дози вггамшу Е у рашон несучок сприяло розрих-леншо основно1 масн печшкових трубочок, скр1зь спостертшася пдрошчна _Щ1£троф1я ( ЦИТОТ0КСИЧИ01 ди). При иьому мав м1сце доетатньо енльнин гемо-поез. Розм1щТНТтг-Т1ь-ято&1УРа ниркових канальщв була частково схожа з нормою, але спостеркалпся ознаки пдрошчТГШ днезрофц_____

Введения у корм несучок 4-крагних доз в ¡там ¡ш в А та Е сприяло тому,"1Щг паренхима печшки складалася з добре сформованих печшкових трубочок, що т1сно анастомозували м1ж собою, були виявлеш осередки гемопоезу та фиури м1гозу. Вщмшався почагок шволюцп пром1жно! ннрки, а саме, замша на еле-МСНТН ПОСТШНО! нирки - формування ниркових клубочюв [10СТШН01 ннрки (у норм! не вщбуваеться на 9 добу ¡пкубування). Сумкнс введения 50-кратно1 дози вггамшу Е та 30-кратноУ дози вггамшу А у корм несучок призводнло до того, що в ембрюнальшп печшщ лише м1сцями спостер1галнея апасгомозуюч!

трубочки, схояа з нормальною структурою печшки зародюв даного вку. В основному печшков1 трубочки були розташоваш рихло, скр1зь внявлялась пдрошчна дпС7роф1я. Взагали у печшц! та нирках малп м!сне натолопчш в^дхиления, пов'язаш з масованого цитотоксичною д1гю ппердоз вггамйив А га Е на ембрюналын тканинн.

5.1нкубацН'пн якосп яець з урахуваиннм вжитку пщвищеинх доз вггамшш А та Е курями-иесучкамн Вживания несучками ЗО-кратпоГ дозп витамшу А в1ропдно знижувало вм-водимють до 63,2% (р<0,05) та впвщ молодняку до 51,7% (р<0,01), тобто на 22,5%, при цъому збшьшуючи кшьюсть вдаоду ембрюшв на початку ("кров'яш юльця"), серсдиш ("завмерлГ) та кшщ ("задохлики") шкубацп. За-стосування у рацюш несучок 10-кратно1 дози (вщ офшшного р1вия) незначно, але попршувало шкубацшш якосп яець на иротяз1 всього ткубащйного перюду, а саме вцводимшть знизилася на 3,0% а внвщ курчат на 4,0% (р<0,05).

Введения у рашон несучок Ю-кратноУ дози токоферолу шдвищувало ви-водимкть на 2,8%, а вивщ молодняка на 2,7%, при цьому зменшившк , кшыасть "задохлик!'в" на на 3,6 % ( р<0,05) (Табл. 5.1).

Таблиця 5.1- Результата шкубушшияу залежноспи вгд А- та Е-шталшшсИ

кшеспечсноспп куреа-несучок

№ групп Добавки впамнпв у корм несучок Вщходи шкубацп, % Виводн -м1сть, % Вивщ молодня ка, %

А, млн. Ю\т £ г\г "кров'я- не кыьце" "завмерлГ ''задохлики"

1. 10 10 5,1 9,7 9,0 76,2 74,2

100 10 7,1* 8,9 10,8 73,2 70,2*

3. 300 10 11,6** 10,7 14,5* 63,2* 51.7**

4. 10 100 6,1 9,5 5,4 79,0 76,9

5. 10 500 6,0 9,8 8,8 75,4 70,9

6. 40 40 3,9* 7,6* 5,7* 81,5* 78,6*

7. 300 500 6,8 9,8 10,2 73,2 69,5*

Р1зниия в1ропдна при: * -р<0,05; ** -р<0,01.

Згодовування курям 4-кратних доз в1тамйпв А га Е вфогщно збшыпувало вшпд молодняка та виводимк'ть яець, рпниця з конролем при цьому, вщпов1дно склада 4,4% та 5,3% (р<0,01).

Розтин вщход1в шкубацп показав, що засюсування 10-, 30-крагних доз ретинолу та посднання з 50-кратиою дозою токоферолу не пльки сприяло

гидвищенню вщходу ясць у процеса шкубування, a i появ1 патолопчних вщхилень у картин! внутр1шн!х орган1в загиблих eM6pion¡B, а саме: малп \iicne вщкладення сечокислих солей у сечоводах, ознаки кузикулпу, зг.пна забарв-лепня та копсистешщ нирок i псчшки.

6. Бплив надлшику вггамш)в А та Е на яккть молодняка та Його на гологоаиатоличну картину При проведение чотирьох дослцпв встановлено, що в1ропдно1 рпнши за масою курчат у 1- та 7-денному bíuí у дослщних та конролыйй трупах не було. Вийняток складас засгосування ЗО-кратноУ дози вггамшу А, яка шропдно зни-зила, по зр1вняишо з копролем, масу курчат у 1-денному bíuí. Maca курчат у KOHpojii склала 36,7+0,9 г, а у 3 rpyni - 33,6+1,1 г (р<0,05). При цьому, в^зуальшш анализ препарованих курчат показав суттсву р1зпшио у стан i \х внутрншпх оргашв.

Якщо, при npcnapyBanni курчат конрольноТ групп печшка мала пружню консистенцно та рожево-жовтий (у 1-денному) та рожево-глшшстий (у 7-денному bíuí) кол1р, a kíhuíbkh та дзьоо були добре nirmehtobahí, то вживания несучками 10-кратно1 дози впздпну А сприяло тому, що колф hc4Íhkh препа-ровапнх курчат коливався вщ кремового до кремово-глииистого, кровонапов-неннн органа було добре. У 5% молодняка спостер1галися випадки кутикулпу та вщкладення ссчокислих солей. Через 7 дшв вирощування KOJiip печшкп став вщповщати такому у контролыйй rpyni. Але, кшщвки та дзьоб залишалися слабко шгмептовашши. Тридмятиразова доза в1тамшу А сприяла тому, що у 1- денному bíuí забарвлення печшкп коливалося вщ кремово-глинистого до яскраво-жовтого кольору i орган, як правило був сильно кровонаповнений. У 22% курчат míctumc залшпкового жовточного мкика мало скловидну конси-CTeimiio зеленого кольору. У сечоводах були виявлан вщкладення сечокислих солей. Мала mícuc нсзначна пперекпя внугр1шшх оргашв. У м'язевому шлунку вдайчалися ознаки кутикулггу. Через 7 дшв вирощування на стандартному pauioni забарвлення печшкп вщповщало конгролыпш зразкам, однак, у сечо-~водаЗГ~стго^тм1ттнся незначш вщкладення сечокислих солей. Кшщвки та

дзьоб залишалися слабо шгментовапттттт------

Вживапня несучками Ю-кратпо!'дози вггамшу Е не призводш10"7го-щ*ищ. вщхилень у патологоанатом!4iii¡i картшп внутршшх opranÍB, за вшшятком поодмноких випадкш кугикулпу. П'ятидсеятикратна доза BÍTaMÍny F, сприяла тому, що у 1-денних курчат печшка була або дуже кровонаповпена, або мала дряблу kohchctchuíio, забарвлення вщповщало такому у конролк Мш míchc пезначна rinepeMiH впутршшх opraHÍB. У 16,7% розгглутих курчат bmíct за-лншкового жовтка мав скловидну rohcíctchuíio зеленого кольору. Через 7 дшв вирощування кол!р печшкп молодняка uieí групи вщповщав контрольннм

зразкам. Мали м1сце нипадки мармуровосп печшкн. Кшщвки та дзьоб - добре шгментоваш.

Застосуваиня у рацюш несучок 4-кратних доз впамипв Л та Е не викли-кало появи вщхнлень з боку внутршшх оргашв 1- та 7-денпих курчат. Печшка курчат, отримаиих вщ несучок, що вжнвалп 30-кратну дозу впамжу А та 50-кратну дозу вттмшу Е (разом) мша буро-коричневе забарвлення 1 при цьому орх'ан, як правило, мав сильне кровонаповпення. Спостерналася гшерсм!я внутршнпх орган1в та кугикулт! у 100% випадюв. Через 7 дшв вирощування видхиленая з боку внутрнпшх оргашв практично швелювалпея в иор1внянш з конролем.

При розтиш тругнв курчат встановлено, що у вих дослщних га коп-ролънш груш печшка мала червонуватий кол1р з зеленуватими вшцями та пастозну копсистенцпо, що иов'язано з шеляемертними змшами у тканинах органу. Однак, у гшервггамшозних за в1тамшом А (30- 1 10-кратна доза та сполучення з 50-кратною дозою вггамшу Е) мало м1спе незначне вьдкладенпя сечокислих солей у сечоводах та пперем1я внутр1шшх оргашв.

висновки

1. Експеримснталыю встановлеш морфо-функщональш змши у ембрюпстогегез1 та ранньому онтогенез! при надлишковому вжнвашн куря,ми ретинолу та а-токоферолу.

2. Десятиразове пщвшдення (100 млн. Ю/т), вы офщ1нпого р1вня доз втмшу А, не впкликас помшшх змш морфолопчних та бюлопчних якостен яець, а також прояв1в токсикозу у ембрюшв га вщхилень у шелянатальиому розвитку курчат.

3. Введения у рацюн курей впамшу А у кыькосн 300 млн. Ю/т негативно вплнвас на морфолопчш та шкубацшш якост1 ясць (виводимшть зннжусться на 13%), сприяючи, появ1 значних пагоморфолопчних вщхилень у ранньому (36 та 48 годин), середньому (7 та II д1б), шзньому (18 д!б) переднатхтыюму перюд1, що пов'язано з1 зниженням якостз огриманого молодняка.

4. Включения до рашону несучок в1тамйчу Е у юлькост1 100г/т, покращуе морфолопчш та шкубацшш якосп ясць (виводш.псть шдвищилась у середньому на 2,8%), забеспечуючи прискорення росту, розвитку та диференцпованшо зародов протягом всього ембрюнального перюду, збьтыпуючи тнм самим внхщ кондицннюго молодняка.

5. П'ятидесягикратна (500 г/т) доза вгтамшу Е, вЬд офнцйно затверджен-ного р1вня, призводизь до незначного попршення морфолопчних та бюлопчних якостей ясць, однак, впкликас зниження швидкосп дифе-реншювшшя зародюв на вс1.ч стад1ях розвитку.

6. Одночасне введения впампив А (40 млн.Ю/т) та Е (40 г/т) покращус морфолопчш та бюлопчгп якост1 ясць, епрняючи бЬчьш високому pißino росту, розвитку та диференцповашпо зародов курей у вс! перюди ембрюнальното розвитку.

7. Поеднанс викорнстання 30-кратно! дози в1тамшу А та 50-кратно!'дози впамшу Е, чине менш виявленнй токсичний ефект, шж застосування тшьки 30-кратно! дози BiTaMiny А: спостерпаються менш глибою змши морфо-лопчних та шкубащйних якостен ясць, що сприяе появ1 менш значних вщхилень у натологоанатом1чшй картин! внутрнпшх оргашв.

8. Встановлено, що змши внутрнншх орган!в курчат, що вивелися з ясць, збагачеиих вггамшом А, практично швелюються, у випадку застосування для них протягом 7 дшв стандартного panioHy.

9. Внкориетання протягом всього дослщпнцького перюду 4-, 10-, 30-кратних доз BiTUMiny А та 4-, 10- та 50-кратних доз и>тамшу Е у знач1Йи мipi змпповали вггамшний статут ясць, при цьому пщтвсрджуючи антагошзм ретинолу по вщношеншо до впамшу Е та cinepri3M а-токофсролу по вщношепшо до впгамшу А.

ПР0П0311Ц11 ДЛЯ ВИРОЫШЦТВА

1. Даш ембрюпстогенезу зародюв р1зного передпатального перюду та 3Minn у патологоанатом!чнш картин! молодняка, отрнмашюго вщ иесучок, яю вжнвали пщвищешш piBCiib вггамЫв А та Е, доцшьно викорпстовувати у практичшй та н а у к о г; о - д о с л i д и i i i poöoTi при диагностик причин загибел! зародов, включивши i'x до методичних рекомендац!й по шкубуваншо ясць сшьеькогосподарсько! птицк

2. Опис патологоашптпчно! картини нащадюв, огриманних вщ песучок, що вживали шдвшцеш дози втшшв А та Е, рекомендусться викорпстовувати при визначенш якост! молодняка та встановлешп причин вщходу курчат протягом перших 7 дшв вирощування.

--3 Р^зупьтяти но застосуванню 4-кратних доз вЬамийв А та Е доцшьно

викорнстувати при тл.щгЖщ -пуппгрп рптш-girxotuix домпдок для пгиш батьк!вського погсмпв'я курей, а також у ветсрпнарнш пракгйцт:___.__

Список науковнх pooir, опуилжованих за темою дисертацЙ

1. Прокудина H.A. Влияние высоких доз витаминов А и Е на инкубационные качества яиц кур //Научно.-техн. бюлл./Укр. НИИ птицеводства,- 1991 .-N31,-С. 48-52.

2. Прокудина H.A. Влияние высоких доз витаминов А и Е морфологические качества яиц //11аучн.-техп. бюлл./ ИП УЛАН,- 1992,- N 32.- С. 34-37,

3. Прокудпна Н.Л. Ранний эмбриогенез в связи с повышенным содержанием витаминов А и Е в рационе кур //'Научи.-техн. бюлл./ ИП УЛАН,- 1992.-N 33.- С. 38-42.

4. Прокудпна H.A., Бреславец В.А., Сурай П.Ф. Морфо-i истологические показатели развития эмбрионов кур в раннем пренатальном периоде развития при повышенном уровне витаминов А и Е в рационе несушек //Птах1вництво,-М|жв1д. наук. зб. - 1П УААН,- 1997,- Вип. 47.-С. 47-53.

5. Прокудпна H.A., Бреславец В.А., Сурай П.Ф. Изменение массы эмбрионов и цыплят в зависимости от избытка ретинола и а-токоферола в рационе кур-несушек //Информационный листок,-N 109,- ХЛОРИН ГЭН, Харьков.- 1996,- 4с.

6. Прокудпна H.A., Бреславец В.А., Сурай П.Ф. Взаимосвязь между основными показателями развития 18 суточных эмбрионов и уровнем А- и Е-внтаминной обеспеченности кур-несушек родительского стада //Информационный листок,- N428,- ХАРПНТЭИ, Харьков,-1996,- С.4.

7. Прокудпна H.A., Бреславец В.А., Сурай П.Ф. Динамика роста эмбрионов кур при избытке ретинола и а-токоферола в рационе родительского стада //Информационный листок,- N 129,- ХАРПНТЭИ, Харьков,- 1996,- С.4.

8. Прокудпна H.A. Влияние высоких доз витаминов А и Е на морфологические и биологические качества яиц //Актуальные проблемы современного птицеводства: Укр. конф. с междупар. участием. (Харьков, 4-6 декабря 1991 г.) - С. 77-78.

9. Прокудша H.A. Розвнток 18- денних зародов курен у залежносп вщ, р1вня в!тампнв А i Е в panioni несучок //Укр. конф. молодих учених та ас-nipamiB з питань пгахшництва: Тез. доп. /III УААН,- Харк1в.- 1992.- С. 29.

10. Прокудпна H.A. Гистологические изменения в раннем эмбриогенезе кур в связи с повышенным содержанием витаминов А и Е в рационе родительского стада // Генофонд пород животных и методы его использования: Материалы междунар. научи.-практ. конф. посвященной 110- летию со дня рождения Потемкина Н.Д. / ХЗВИ,- Харьков,- 1995,- С. SS-S9.

11. Прокудпна H.A., Бреславец В.А., Сурай П.Ф. Влияние антистрессовых добавок витаминов А и Е на инкубационные качества яиц /У II Украинская конференция по птицеводству. Тез. докл. (Борки, 14-16 мая 1996 г.) - С. 101 — 102.

12. Прокудпна H.A., Сурай П.Ф., Бреславец В.А. Изменение в патолого-анатомической картине 1-7 дневных цыплят под воздействием повышенных доз витаминов А и Е в рационе родительского стада // II Украинская конференция по птицеводству. Тез. докл. (Борки, 14-16 мая 1996 i.) - С. 102.

13. Прокудпна U.A., Бреславец В.А., Сурай П.Ф. Использование антистрессовых добавок витаминов А и Е и их влияние на патологоапатомнческую

картину вывевшегося молодняка //Hoci методи селекцп i вщтворенния високо-продуктпвних порщ i Tiniiß тварип: Матертли науково-виробничо!' конф. Тез. доп. (1нетитут розведення i генетики тварпн УЛАН,- Киш.- 29-30 травня, 1996 р.)-С. 291.

14. Прокудина H.A., С'урай Г1.Ф., Бреелавец В.А. Влияние повышенных доз витаминов А и Е на качества молодняка // HoBi методи селекцй i вщтворення високородуктпвних порщ i Tuniß тварии: Матер1али науково-виробничо! конф. Тез. доп. (1нститут розведення i генетики тварип УААН,-Ки'ш,- 29-30 травня 1996 р.) - С. 292.

15. Прокудина И.А., Бреелавец В.А., Сурай П.Ф. Патологические изменения в раннем гистогенезе эмбрионов кур в зависимости от А-витаминной обеспеченности //Корифей зоотехнической науки М.Ф. Иванов и перспективы развития специальностей по зоотехнии и ветеринарии: Материалы между нар. научно.-практ. конф. посвящ. 125-летию со дня рождения Иванова М.Ф. Тез. докл. (ХЗВИ.- 14-15 сентября 1996 г.) - С. 91.

Прокудша И.О. Морфо-функщопалын зммш у e:\i6pioricTorene3i та ранньому онтогенез! при надлишковому вжнванш курями ретинолу та а-токоферолу.- Рукомне.

Днсертащя на здобуття паукового ступени кандидата пегеринарних наук за спещалыпстю 16.00.02 - патолопя, онколопя, морфолопя тварин.- Харкчвський зоо-ветеринарний ¡нститут. Харкт, 1997.

У дисертацп викладено теоретичннй та практичпий матер!ал по вивченню ембрюпетогенезу та раннього онтогенезу курчат, а гакож морфолопчних та бюлопчних якоезей яець при надм1рному вжнванш курями в1тамппи А та Е. Вста-новле>п зиачш вщхилення у розвитку зародкчв у ранньому переднатальному перюд1 при згодовуванш курям 30-кратноУ дози ретинолу, 50-кратноУ дози токоферолу та при Ух сум1спому використанни Описаш патоморфолопчш змши у печшш га нпрках 7-добсвих ембрюшв при вживанш курями значних доз витамЫв А та Е. Показана динамжа розвитку зародюв у середньому та шзньому ембрюгенез1 при год1вл| несучок шдвищеними дозами в1тамин'т А та Е. Визначеш зм'ши у морфолопчних та бюлопчних якоетях яець курен при надм1рному вжнванш курями ретинолу га альфа-токоферолу.

К.чючов! слова: кури, вггамши А та Е, яшм, морфолопя, ембрюни, пстолопя, курчата, патолопя.

Прокуднна II.А. Морфо-фушсциональные изменения в эмбрношетогенезе и раннем онтогенезе при избыточном потреблении курами ретинола и а-токоферола. - Руко-пиеь.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных паук по специальности 16.00.02. - патология, онкология, морфология животных. -Харьковский зооветеринарный институт, Харьков, 1997.

В диссертации изложен теоретический и практический материал по изучению эмбриогистогенеза и раннего постнатального онтогенеза цыплят, а также морфологических и биологических качеств яиц при избыточном потреблении курами витаминов А та Е. Установлены значительные отклонения в развитии зародышей в раннем пренаталыюм периоде при скармливании курам 30-кратной лозы ретинола, 50-кратнои дозы токоферола и от их совместного применения. Описаны патоморфоло-гические изменения в печени и ночках 7-суточных эмбрионов при введении курам значительных доз витаминов А та Е. Показана динамика развития зародышей в среднем и позднем эмбриогенезе при потреблении несушками повышенных дозировок витаминов А га Е. Определены изменения морфологических и биологических качеств яиц кур при избыточном потреблении курами ретинола и а-токоферола.

Ключевые слова: куры, витамины А и Е, яйца, морфология, эмбрионы, гистология, цыплята, патология.

Prokydina N. A . Morp-liofuiiclioital changer in embryohystogeny and early ontogeny with hens' luxury consumption of retinol and a-tokophcroi. - Manuscript.

Dissertation for competition for candidate s scientific degree of veterinarian sciences on speciality. 16. 00 .02. - patology. oncology, morphology of animals.- Kharkov Zoovet-erinary Institute, Kharkov , 1997.

Theoretical and practical material on studying of embryohystogeny and early postnatal ontogeny of chickcns and morphohystologic and biological qualities of eggs with hens' luxury consumption of vitamins A and E arc given are stated in dissertation. Significant deviations in embryo development in early prenatal development period with feeding of hens by 30-tuple dose of retinol, 50-tuple dose of tocopherol and from their combined application were established. Pathomorphological changes in liver and kidneys of 7-days "embryos with injection of liens by essential doses of vitamin A and E are described. Dynamics of embryos development in middle and late embryogeny with consumption by layers of exluded dosages of vitamins A and E was shown. Changes of morphological and biological qualities of hen eggs with luxury consumption by hens of retinol and a-tocopherol were defined.

Key words: hens, vitamins A and E, eggs, morphology, embryos, hystology, chikens, pathology.