Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.03) на тему:Изучение иммунобиологических свойств авиреовирусовкур и индеек

УКРЛШСЬКА АКАДЕМШ ЛГРАРНИХ НАУК ШСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЫЮ1 I КЛ1Н1ЧН01 ВЕТЕРИНАР!«)! МЕДИЦИН!!

На правах рукопису

ПАРХОМЕНКО ЛЮДМИЛА 1ВАН1ВНА

1МУНОБЮЛОГ1ЧШ ВЛА СТИВОСТ1 АВ1РЕОВ1РУС1В КУРЕЙ ТА 1НДИК1В

16.00.03 - ветеринарна мжробюлопя. в1русолопя, ел1зоотоло-пя, мнсолопя 1 ¡мунолопя

АВТОРЕФЕРАТ

дисергацн на здооуття паукового ступеш кандидата ветеринарних 1гаук

Харюв - 1997

\

Дисертащею с рукопис. Робота виконана у лабораторп вивчення хвороб птиц! 1нституту експериментально'11 клппчноУ ветеринарноТ медицини УААН.

Науковий кершник - доктор ветеринарних наук, професор, член -кореспондент УААН Герман В'ячеслав Валентинович

Офвдйш опоненти Доктор ветеринарних наук, старший науковий сгивробтшк Чечоткша Натал1я Павл1вна

Кавдвдат ветеринарних наук, доцент Руденко Анатолш Федорович

Провщна оргашзащя - 1нститут птах1вництва Укра'шськоТ акаде-мй аграрних наук, с.м.т. Борки, ХаривськоТ обласп

Захист дисерташ вщбудеться на зааданш Спещалповано! вченоТ ради Д 02.32.01 при 1нстшуп експериментально! .. клинчно? ветеринарноТ медицини УААН,310023, м.Харыв, вул.Пушганська,83.

1з дисертащею можна ознайомитися у б1блютещ 1нституту експе-риментальноТ'1 юпшчноТ ветеринарноТ медищши - м. Харюв, - 23, вул. Пушюнська ,83.

Автореферат розклано

Вчений секретар Спешал1зованоТ вченоТ ради, доктор ветеринарних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬШСТЬ ТЕМИ'

ABipeoBipycHa 1нфекц1я (APBI) - висококонтаПозне захворювання молодняку ycix видiв сальськогосподарсько! птица, характерним для якого е латентно-персистентна форма nepeöiry.

Захворювання рееструеться у б1льшоста кра!н CBiTy 13 розвинутим птахавництвом.( Olson Н., 1954, Kawamura,1966, Герман В.В., 1973).

Значн1 eKOHOMiMHi збитки, зумовлен1 загибеллю птахомолодняка (bía 5 до 20 %), затримкою у pocTi та розвитку (до 40 %), низь-ким вих1дом продукцИ, збл.лыиенням коштав на проведения загальних та слециф1чних ветеринарно - сан1тарних заход1в.

Для боротьби та профилактики asipeoBipycHoi 1нфекцИ широко застосовують комерцайна жив1 та 1нактивована вакцини: Таловах-106 Peo, провентрикулд.тна вакцина(1з штаму СО-8), ТАД Реовак-1 та

iHmi.

Сьогодна в YKpaiHi немае 6ionpenapaTiB для специфично! профилактики цього захворювання.

Y 1972 poui вперше на TepHTOpil Укра1ни Германом В.В. зареест-роване та описане захворювання peoBipycHOi етХологИ серед 1нди-kíb .

При цьому статус референтного був наданий штаму СП - 73 АРВ, азольованому вхд цього виду птиц1 1з кл1н1чними ознаками ентеро-нефриту.

Широке використання експрес-методу РИГА для диагностики aBipeo-BipycHoi 1Нфекц11 i3 застосуванням еритроцитариого антигену IEKBM (Герман В.В., 1984 р.) показало, що ця 1нфекц1я мае тенденцию до розловсюдження у птахогосподарствах Укра1ни (Абдельаз1з Ф.А.,1990) Дана науково! латератури (Giambrone J.J., Solonov, 1988; Герман В.В., 1988; Nersessian B.N., Lucert P.D., 1989; Rekik M.K., Silim A., 1992; Smith J.A., Adair B.M., 1995) св1дчать про те, що залишаються маловивченими iKy¡!c6io.4ori4H i властивост|_ штам1в

ав1реов1русу (АРВ), ¿зольованих вх.д рхзних вид1в птицл.. Потре-бують удосконалення методи пЛдбору чутливих бхосистем для адаптацИ та культивування авхреовхрусу, контролю 1муногенност1 штамхв, розробки та застосування ефективних б1опрепаратхв для вак-цинацаЛ проти АРВ1.

МЕТА Д0СЛ1ДЖЕНЬ

1. Провести хзоляц1к> та порхвняльне вивчення штам1в, видх.лених вхд сх.льськогосподарсько1 птиц1 1з рхзних птахогосподарств Украани

2. Визначити елементи технолог11 виготовлення л.нактивованох вакцини проти реовЛрусно! хнфекцхх сз.льськосподарськох птицх.

3. Випробувати лабораторно-виробнич1 зразки Лнактивованох вакцини 1ЕКВМ, визначити схеми та дози IX застосування.

ЗАВДАННЯ Д0СЛ1ДЖЕНБ

1. Провести еп1зоотолог1чне дослхдження ряду птахогосподарств Украхни.

2. Вивчити б1олог1чн1 властивостх польових ХЗОЛЯТЛв ав1реов1рус1в, в тхй чисельностх визначити ступень антиген-но1 спорл.дненост1 Лзольованих штамхв та референтного СП-73.

3. Визначити чутливу бЛосистему, яка забезпечуе оптимальну реп-родукцх.ю АРВ Лз збереженням його Лмуногенних властивостей.

4. Провести бхологЛчний контроль Реовакцини-1 та 2, розробле-них у 1ЕКВМ.

5. Пор1вняти хмуногеннх властивостх Реовакцини-1 х Реовахцини-2

6. В1дпрацювати схеми вакцинопрофхлактики ав1реов1руснох х.нфек-цхх Лз застосуванням Реовакцини-1 та Реовакцини-2 1ЕКВМ.

НАУКОВА НОВИЗНА

Встановлена Лдентичнхсть бх.ологхчних властивостей чотирьох епхзоотичних та референтного штамЛв ав1реовхрусу.

Про BiflcyTHicTb наявного антигенного дрейфу штам1в aBipeoBipycy св!дчить р1вень антигенной спор1дненост! вхд 95 до 100 %.

Для репродукцИ aBipeoBipycy визначена чутлива б!осистема первинно-трипсин1зован! ф1бробласти курячого ембр1ону Í3 застосу-ванням живильного середовища геосг!Дрол1зин.

ПРАКТИЧНА Ц1НН1СТЬ РОБОТИ

1. Використання п.т. ФКЕ у nopiBHHHHi i3 перещеплюваною культурою кл1тин ( ниркою ембр1она bíbuí та Vero) забезпечуе репродук-

éS Ъ

ц!ю aBipeoBipycy шт. СП-73 у титр1 не нижче 10 ТЦД 50/см.

2. Розроблена та затверджена нормативно - технична документация на виготовлення хивильного середовища геосг1дрол1эин для куль-тивування культур хл1тин, особливо п.т. ФКЕ ( ТУ 4б.15,в1д 14 бе! резня 1996 року, терм1н дИ 5 рокхв).

3. Бперше рекомендована схема вакцинацИ курей - несучок bít-чизняною хнактивованою Реовакциною-2 IEKBM, яка забезпечуе 100 %-ний piBeHb cepoKOHBepcii щеплено! птиц!.

PIBEHb РЕАЛ13АЦ11 ТА ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТ1В Д0СЛ1ДЖЕНЬ

П1дтверджено розповсюдження двох економ1чно значущих захворю-вань птиц! у 7 областях Укра!ни, р1вень яких становить Bifl 20 -30 до 100 % Bifl к1лькост1 обстежено1 птиц1.

Запропоноване нове живильне середовище геосг!дрол1зин IEKBM для культивування п.т. ФКЕ, застосування якого скорочуе терм1н формування моношару у nopiBHHHHí 3i стандартними живильними середо-ви щами на 10 годин.

В!дпрацьован1 елементи технолог1чного регламенту для культивування АРВ ( шт. СП-73 ), hkí дозволяють отримувати BipycHy масу у thtpí 10 ТЦД 50 /см на протяз1 24 - 30 годин.

Розроблена та затверджена нормативно - техн1чна документами ^ззгвиготовлення i застосування живильного середовища neocriflponi--.Гзйн IEKBM: . $

Розроблена схема вакцинацхх курей - несучок Реовакциною -2 IEKBM, яка забезпечуе 100 % рЛвень сероконверсхх з накопиченням специфхчних антитхл у сироватц1 kpobí та жовтку яець у вакцинова-но1 птшй (4,8-4,5 log в1дповд.дно).

АПРОБАЦ1Я ТА ПУБЛ1КАЦ1Я РЕЗУЛЬТАТА Д0СЛ1ДЖЕНЬ

МатерЛали дисертацх! доповх.дались та апробован1

- на засЛданнях та 3Bíthhx ceciHX Вченох ради IEKBM 1994 -1996 рр

- 2 Украхнськ1й конференцИ з птахЛвництва 14- 15 травня 1996 i

По темх дисертацхх опублЛковано 9 наукових робхт.

0С0БИСТИЙ ВНЕСОК ДИСЕРТАНТА У РОЗРОБКУ НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТА, ЯК1 ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ

Особистий внесок дисертанта полягае у самостайному виконаннх роботи та аналхз1 результатЛв експеримент!в.

На niflCTaBÍ матерхал1в, якх були отриманЛ та спхвставлення ix i3 даними лхтератури, дисертантом сформульован1 положения, що ви-носяться на захист.

OCHOBHI ПОЛОЖЕНИЯ,ЯК1 ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ

1. Результати епхзоотологЛчного обстеження птахогосподар-ств,неблагополучиях~по aBipeoBipycHiñ хнфекцИ та хвороб! Гамборо.

2.Характеристика хмуноб1ологхчних властивостей хзольованих peoBipyciB та вивчення хх антигеннох спорд.дненостх.

3.Виб1р чутливох б1осистеми для культивування aBipeoBipyciB та виготовлення вакцин для специфЛчнох профЛлактики peoBipycHoi Лнфекцхх птицх.

4.Пор1вняльна оцЛнка хнактивованих Реовакцин IEKBM проти peoBipycHoi хнфекц1х птицх (Реовакцина-1 та Реовакцина-2).

ОБСЯГ ТА СТРУКТУРА РОБОТИ

Дисертац1я викладена на 140 сторынках машинописного тексту та MicTHTb: загальну характеристику роботи,огляд лз.тератури, особист! досл1дження ,обговорення результатов, висновки, практичн1 пропози-Uii, перелл.к лхтературних джерел,додатки.

Робота алюстрована 35 таблицями ,17 рисунками , 5 фотограф1Я-ми.Перел!к використано! лл.тератури вм1щуе 210 джерел, Í3 яких 175 хноземних.

ОСОБИСТ1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ

Робота виконана на протяза 1994- 1996 pokíb у лабораторИ вив-чення хвороб птиц1 1нституту експериментально! i кл1н1чно1 ветери-нарно! медицини .

ШТАМИ АРВ

Референтний - СП-73 АРВ (Герман В.В,1983 )

Eni300TH4Hi штами , hkí були 1зольован1 при виконанн1 роботи:

Т-95 , К-94,11-95 ,Р-1 АРВ.

СИРОВАТКИ KP0BI

Специф1чна iMYHHa сироватка до референтного шт.СП-73, яка бу-ла одержана при г1перамун1зацл.1 к!з (2 голови ) за розробленою у лабораторИ вивчення хвороб птиц1 методикою (Герман В.В., Абдельазхз Ф.А.,1990)

Сироватки кров! Bifl птиц1 i3 дослхджуваних птахогосподарств та птиц:., що знаходилася в експериментз..

Б10Л0Г1ЧН1 СИСТЕМИ

Експериментальн1 роботи проводили Í3 застосуванням 5000 ем-6piOHiB курей, 1000 гол1в птахомолодняка курей 1- 120-денного вд.ку та 200 гол1в курей -несучок i niBHiB; ф1бробласт1в eM6piOHis кудрей (п.т.ФКЕ ),перещеплюваних культур клд.тин нирки ембрДону вхвц! S^HEB / та нирки зелено! макаки / VERO /. !

В1РУС0Л0Г1ЧН1 Д0СЛ1ДЖЕННЯ

1золяц1ю АРВ проводили Bifl кл1н!чно- хворо! та загибло! птиц1, використовуючи середн1 проби тканин та opraHiB, а такох oxpeni ор-гани. Матер1ал до заражения готували загальнов1домими у в1русоло-rii методами.

Суспензл.ю патологичного матер1алу вводили на ХАО курячого ем-6pioHy 11 - денно! iHKyöauii. Ембр1они п1сля л.нфгкування з.нкубува-ли при + 37"С чотири доби з кожнодобовою овоскопгею, вибирали за-гиблих, а залишившихся живими охолоджували на протяз1 10-12 годин при +4*С,розтинали та дослхджували. Кожна проба патолог1чного ма-тергалу проходила не иенш 3 пасажав.

Титрування Bipycy проводили на курячих зародках та п.т. ФКЕ. Титр Bipycy обчислювали по Pifly i Менчу ( 1938 ) та визначали у Е1Д 50/см/ГЦД 50/см^ Б00 /см?

Вивчення б1олог1чних властивостей штам1в АРВ проводили на курячих зародках 11-денно! iHKyöaijii, як.1 1нф1кували вхрусним ма-

V -'О 1

тер1алом у розведенн! вад 10 до 10 в к1лькост1 0,2 см на ХАО.

При вивченн1 патогенност! aBipeoBipyciB для курчат 9-денного

ъ

BiKy використовували :.нтраплантарне введения 0,2 см матер1алу у стопу. Нагляд за курчатами тривав 15 днав.

Ceponori4Hi дослд.дження проводили на 7 та 14 дн1 п1сля хнфхку-вання за даними РИГА з еритроцитарним даагностикумом IEKBM.

Птицю, що знаходилася в дослхда, декапл.тували на 15 день п1сля 1нф1кування, дослхджували патологоанатомхчно i в1дбирали проби органов для регзоляцИ збудникхв APBI.

АДАПТАЦ1Я АРВ ДО ПЕРВИННО - ТРИПСИН130ВАН01 КУЛЬТУРИ ФКЕ

Первинно-трипсин1зовану культуру ФКЕ отримували за методом, який описаний Голубевим Д.Б.та Сом1н1ним A.A. (1976) у " Руководстве по применению клеточных культур в вирусологии", а також Meihi (1988).

Для культивування п.т. ФКЕ вперше випробовували нове живильне

середовище IEKBM - геосгхдролЛзин. У xofli дослЛдхень проводили порхвняння ростових властивостей цього препарату та стандартних середовищ: 199 та 1гла.

Критериями порЛвняльно! оцЛнки були:

- швидкл.сть формування моношару;

- змгна рН живильного середовища;

- термхн репродукцх! aBipeoBipycy в п.т.ФКЕ,культивованих у рЛзних живильних середовищах

- тип цитопатично! fli! Bipycy;

- титр Bipycy

MiKpOCKOnilO п.т. ФКЕ проводили у св1тловому MiKpOCKOni типу Б1-1. Найбз.лып характерна ЦПД aBipeoBipycy в п.т." ФКЕ спос-терЛгаеться по типу синцитхю. :

АДАПТУВАННЯ АРВ ДО ПЕРЕЩЕПЛЮВАНИХ Л1Н1Й КЛ1ТЙН

Вивчення чутливостх перещеплюваних л1н1й клхтин до АРВ шт. СП-73 проводили Í3 застосуванням культур кл1тин нирки ембр1о-ну bíbiíí (НЕВ) та нирки зелено! макаки (VERO) за методикою Карише-В01 А.Ф. i CiopiHa В.Н.,( " Руководство по практической вирусологии", 1980 р.) Для дослЛдкення використовували добову культуру НЕВ та 72 - годинну культуру КЛ1ТИН VERO. Шсля ¿нфЛкування проводили контроль за описаною вище методикою на протязх 7 fli6.

1ДЕНТИФ1КАЦ1Я ЕП1300ТИЧНИХ ШТАМ1В АРВ

1дентиф1кацаю АРВ i ступхнь антигенно! спор1дненост1 епхзоо-

тичних штамхв АРВ та референтного шт.СП-73 проводили за даними ре-

aK.4ii нейтрал1зац1! (РН ). РН ставили Í3 застосуванням посл1дов-

_/ -г о

них десятикратних розведень Bipycy ( 10 до 10 ) у розчинг Хенкса.

Для цього готували розведення специф1чно! та нормально! сиро-ваток 1:10. Bipyc i сироватки з'еднували в píbhhx об'емах( 0,5см) та залишали на контакт! при +37 С на 60 хвилин,п1сля чого в ™npo6ipKH додавали по 1,0 мл п1дтримуючого середовища (|еосг!дрол1-~"зин!ЕКВМ):

За результатами реакцл.1 нейтрал1зац11 визначали титр Bipycy у присутност! як нормально!, так i 1мунно1 сироваток, який розрахо-вували за методом Рд.да та Менча. Позитивною вважали реакцДю i3 ¿ндексом нейтралазацИ (IH) 2 log та вшце.

Антигенну спорл-дненхсть штамхв АРВ визначали за методом Горбу-ново! A.C. (1953).

ЕЛЕКТРОФОРЕТИЧНИЙ AHAJII3 ШТАМ1В АРВ

Для проведения електрофорезу в ПААГ були виготовлен1 Taxi зразки культурально! BipycHoi р1дини i3 штам1В aBipeoBipycy:

1. СП-73 (референтний)

2. Т-95, К-94, П-95, Р-1 - епхзоотичн!

Електрофорез проводили у градДентному 5-15 % ПААГ. Перед цим визначали у зразках калькхсть балка бДуретовим методом (3-5 мг/мл). Застосовували буфер i3 меркаптоетанолом, гл1церином та бромфеноловим синДм (pH 6,8) i електродний буфер з глЛцином, ДСН, Tpic,(pH 8,6). Зразки прогрДвали 2 хвилини на водянай банх та наносили на пластини град1ентного ПААГ. (Mauer "Диск-електрофорез", 1971).

Для електрофорезу використовували постхйний струм 20 - 30 мА на пластину, доки бромфеноловий синл.й доходив до нижньо! меж1 гелю. Пластини фарбували 0,25 % KyMaci 250.

ЕЛЕКТРОННА М1КРОСКОП1Я ВИВЧАСМИХ ШТАМХВ АРВ

Електронну мДкроскопаю еп1зоотичних та референтного штамДв проводили slEJieTOflHKOio Корольова М.Б. ( 1980).

Використовували електронний мхкроскоп типу ЕМ-100Л.Негативне контрастування aBipeoBipyciB проводили за методом Sterner .S. and Horse S.W.(1982) i3 застосуванням фосфорно-вольфрамово! кислоти 4% концентрацд.! ( pH 6,3).

Пл1вки-п1дложки, на як.1 наносили вДрусну суспензаю, готували i3 формваруглероду. Плхля висихання нанесених на пл1вки-пд.дложки крапель препарат дослд.джували у електронному MiKpocKoni-,

середовище IEKBM - геосгл.дрол1зин. У xofli досладжень проводили пор1вняння ростових властивостей цього препарату та стандартних середовищ: 199 та 1гла.

Критераяки пор!Вняльно1 оц1нки були:

- швидк1сть формування моношару;

- змана рН живильного середовища;

- терм1н репродукцИ aBipeoBipycy в п.т.ФКЕ,культивованих у PÍ3HHX живильних середовищах

- тип цитопатично! flii Bipycy;

- титр Bipycy

MiKpoCKOnilO п.т. ФКЕ проводили у св1тловому MiKpOCKOni типу Б1-1. Найб1льш характерна ЦПД aBipeoBipycy в п.т. ФКЕ спос-тер1гаеться по типу синцит1ю.

АДАПТУВАННЯ АРВ ДО ПЕРЕЩЕПЛЮВАНИХ Л1Н1Й КЛ1ТИН

Вивчення чутливост1 перещеплюваних niHiñ кл!тин до АРВ шт. СП-73 проводили Í3 застосуванням культур кл1тин нирки ембрао-ну BÍB4Í (НЕВ) та нирки зелено! макаки (VERO) за методикою Карише-во! А.Ф. i CiopiHa В.Н.,( " Руководство по практической вирусологии", 1980 р.) Для досл!дкення використовували добову культуру НЕВ та 72 - годинну культуру kjiíthh VERO. ГПсля !нф1кування проводили контроль за описаною вище методикою на протяз! 7 дхб.

1ДЕНТИФ1КАЦ1Я ЕП1300ТИЧНИХ ШТАМ1В АРВ

1дентифакац1ю АРВ i ступень антигенно! cnopiflHeHOCTi eni3oo-

тичних íirraMiB АРВ та референтного шт.СП-73 проводили за даними ре-

акцИ нейтрал1зац1! (РН ). РН ставили Í3 застосуванням посладов-

—/О

них десятикратних розведень Bipycy ( 10 до 10 ) у розчин1 Хенкса.

Для цього готували розведення специф1чно! та нормально! сиро-ваток 1:10. Bipyc i сироватки з'еднували в píbhhx об'емах( 0,5см)

та залишали на контакт! при +37 С на 60 хвилин,п!сля чого в проб1рки додавали по 1,0 «!»>п!дтримуючого середовища (veocriflponi-зин IEKBM).

За результатами реакцИ нейтрал1зацл.1 визначали титр Bipycy у присутност1 як нормально!, так i 1мунно! сироваток, який розрахо-вували за методом Р3.да та Менча. Позитивною вважали реакцл.ю аз ¿ндексом нейтралазацз.! (IH) 2 log та вище.

Антигенну спор1днен1сть штам1в АРВ визначали за методом Горбу-ново! A.C. (1953).

ЕЛЕКТРОФОРЕТИЧНИЙ АНАЛ13 ШТАМ1В АРВ

Для проведения електрофорезу в ПААГ були виготовлен1 так1 зразки культурально! BipycHoi р1дини 13 штам1в aBipeoBipycy:

1. СП-73 (референтний)

2. Т-95, К-94, П-95, Р-1 - епхзоотична

Електрофорез проводили у град1ентному 5-15 % ПААГ. Перед цим визначали у зразках к1льк1сть 61лка бЛуретовим методом (3-5 мг/мл). Застосовували буфер 13 меркаптоетанолом, глз.церином та бромфеноловим синам (pH 6,8) i електродний буфер з глЛцином, ДСН, Tpic,(pH 8,6). Зразки прогрЛвали 2 хвилини на водяной 6aHi та наносили на пластини градиентного ПААГ. (Mauer "Диск-електрофорез", 1971).

Для електрофорезу використовували пост1йний струм 20 - 30 мА на пластину, доки бромфеноловий синз.й доходив до нижньо! межа гелю. Пластини фарбували 0,25 % KyMaci 250.

ЕЛЕКТРОННА М1КРОСКОП1Я ВИВЧАСМИХ ШТАМ1В АРВ

Електронну м1кроскопд.ю еп1зоотичних та референтного штамав проводили за методикою Корольова М.Б. ( 1980).

Використовували електронний м1кроскоп типу ЕМ-100Л.Негативке контрастування aBipeoBipycie проводили за методом Sterner .S. and Horse S.W.(1982) i3 застосуванням фосфорно-вольфрамово! кислоти 4% концентрацл.! ( pH 6,3).

Пл1вки-п1дложки, на яка наносили BipycHy суспензхю, готували i3 формваруглероду.Пхсля висихання нанесених на пл1вки-пл.дложки крапель препарат дослз.джували у електронному микроскоп.!-.

Форографування проводили на фотопластинах i3 збл.льшенням 26-34 тис. А".

СЕР0Л0Г1ЧН1 МЕТОДИ

Р1вень антител проти АРВ у пробах сироватки кровх птицх i3 неблагополучних з APBI птахогосподарств визначали в РИГА 13 ерит-роцитарним дДагностикумом за методом Германа В.В(1983 ) . Реакц:ш непрямо! жовтково! аглютинацИ ставили аналогДчно РИГА i3 еритро-цитарним антигеном IEKBM. Проби жовтка розводили 1:1 13 ф1з1о-логДчним розчином NaCl,(pH 7,2).

Реакцию д1фуз1йно1 прецип1тацИ ставили по Оухтерлон! (1984).

Антиген готували 1з варусно! культурально! рДдини aBipeoeipy-су шт.СП-73, очищено! 20% хлороформом (Rolson A.,Selser D.1954 ) i концентровано1 ПЕГ-6000 у 10 разхв.

Статистичну обробку цифрових показник1в проводили за методами Чистякова I.A. (1966 ), Snedekor D. J. (1991 ).

Б10Л0Г1ЧНИЙ КОНТРОЛЬ ТА ВИПРОБУВАННЯ РЕОВАКЦИНИ-1 ТА РЕОВАКЦИНИ-2 IEKBM

ПорДвняльне випробування ефективност1 двох Днактивованих вакцин IEKBM проти APBI (Реовакцина-1 та Реовакцина-2) проводили в умовах птахогосподарства Токаравка, ХаркДвсько! областл..

3 ц1ею метою по типу аналогов було в1д1брано 60 серонегативних курей i niBHiB, i3 яких було сформовано по 3 групи для дослДдження кожно! i3 вакцин та 2 контрольна.

У експеримент! враховували:

1) КлДнДчний стан птиц1;

2) Динамхку !! загибел1 та вибраковки;

3) Р1вень специфДчних антитл.л через 14 та 30 дхб п1сля щеплен-ня за результатами РИГА у пробах сироватки KpoBi та жовтках яець;

4) Мхсцеву peaqiio на введения—кожно!—1з-вакцин;

5) Р1вень продуктивностД курм-нёсучок ycix труп; ^

Схема експерименту подана в таблиц! 1.

Таблиця 1. Схема експерименту

1 |Биопрепарат Трупа 1 1 Способ введения| 1 1 Доза, 2> см 1 |К1льк1сть Iгол1в 1 Строк | дослДду, | Дн1 |

1 1 п1дшк1рно у се-| редню третину | ши1 | 0,5 1 6 30 |

|Реовакцина | 1 2 • 1 внутрашньом'язо| во у стегно | 0,5 1 6 30 |

3 1 внутрашньом'язо| во у стегно 1 1,0 1 12 30 |

Контроль 1 - 1 6 30 |

1 1 пхдшкарно у | середню трети | ну ши1 | 0,5 1 6 30 |

|Реовакцина 1 2 2 1 внутр.шньом' я | зово у стегно ] 0,5 1 6 30 |

3 1 внутрд.шньом' я ] зово у стегно | 1,0 1 12 30 |

! 1 Контроль 1 1 - 1 6 30 | |

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ Д0СЛ1ДЖЕНЬ

3 1993 до 1995 року нами був використаний серологДчний мониторинг ав1реов1русно1 анфекцИ та хвороби Гамборо у 20 птахогоспо-дарствах Укра1ни 1з застосуванням експрес - методу РИГА з еритро-цитарними дХагностикумами 1ЕКВМ.

У птиц1 7 обстежених птахогосподарств були зареестрован! спе-циф1чн1 антитхла до ав!реов1русу та збудника хвороби Гамборо: Пол-тавська п/ф, Полтавсько! областл.; Нестерянська п\ф, Запорхксько! област1; 1вашковська п\ф, Харкхвсько! области як1 спецаалазуються з виробництва яець курей - несучок;

ППЗ Рудня, Ки1вськоа облает!; ППС Каровське, Каровоградсько! областл., що спец1ал1зуються з виробництва хнкубацЗ-йного яйця курей;

Синельнакавська п/ф, Дн1пропетровсько1 области; енаклевська п/ф, Донецько! областл по вирощуванню курчат-бройлерав.

ДанД анализу протиеп13оотичних заходов свДдчили про те, що у цих господарствах не проводилася програма вакцинопрофл.лактики ав1реов1русно1 л.нфекцл.1 та хвороби Гамборо.

СпецифДчн! антитл.ла до авДреовлрусу та збудника хвороби Гамборо при епазоотологДчному обстекенн! птахогосподарств Харк1вськол та К1ровоградсько1 областей виявлено у 60 1 20-30 % (вз.д кл.лькост1 досл1Джено1 птиц1) вДдповхдно. У птиц1 птахогосподарств Львлвськол та Ки1всько1 областей реестрували антитл.ла до авареоварусу в 30%,а до збудника хвороби Гамборо - у 100-60 % (видповадно обстеженому региону).

СпецифДчн! антитл.ла до aвipeoвipycy та збудника хвороби Гамборо зареестровано у 80 1 90 % дослДдкено! птица (в1дповадно) в господарствах Полтавськоа, Дн1пропетровсько1, Запоргжсько! та До-нецькол областей.

ВИВЧЕННЯ БЮЛ0Г1ЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЕП1300ТИЧНИХ ШТАМ1В АВ1РЕ0В1РУС1В

Вл.д птицД неблагополучних з АРВ1 птахогосподарств: Таган-розько! п/ф, Ростов СЬКО! обл., Полтавсько! п/ф, Полтавсько! обл.,

ППЗ Фрунзе Автономно! Республхки Крим та хндивхдуального сектора хзольовано 4 штами авЛреовхрусу, якх були позначен! як: Т-95, П-95, К-94, Р-1. Зм1ни, типовх для ав1реоВ1русно1 !нфекц1!: некротичнх утворення на ХАО та крововиливи у печ1нку зародка, реестрували при хх культивуваянх на курячих ембрЛонах 11- денно! !нкубацх!.

Нами була проведена пор1вняльна оц!нка чутливост1 птахомолод-няка курей до епхзоотичних штамхв ав1реов1русу.0триман1 результати наведен! в таблиц! 2.

Таблиця 2. Порхвняльна оц1нка чутливост! птахомолодняка курей до епЛзоотичних штамхв АРВ

Г

п

[

г

ЕПХ300ТИ-чн! штами

1нкуба-

Ц1ЙНИЙ

период,

ДН1

Трива-л1сть

КЛ1НИЧ-

ного прояву, дн1

Типов! симпгоми захворю-вання

К1ль-к!сть зах-ворх-лих,%

К!ль-

КХСТЬ загиб-лих ,%

Серокон-троль, %/1од

7дн|14дн

Патолого-

анатом1чнх

зм1ни

Т-95

артрит метатар-зального суглобу

40

60 31од

ф!брхноз-ний випот у суглоб, холецис-тхт

К-94

12

20

40 31од

П-95

дхарея

40

20 31од

ентеронеф-рит

| Р - 1

дхарея

20

_1_I_и

1з патологичного материалу, в2д1браного В1Д 1нф1кованих курчат були ре1зольован1 досл^джувана еП1Эоотичн1 штами АРВ.

1нфекц1йн1сть aBipeoBipyciB у зародку курей 11-денно1 1нкубац11 коливалася в1д 3,93 до 5,93 lg.

Титр еп1зоотичного штаму К-94 не мав статистично- достоверной pi3HHui i3 референтним штамом СП -73 (6,0 - 6,1 lg ).

УсД епйзоотичн! штами АРВ було адаптовано до первинно трипсинДзованоа культури ФКЕ,в яких ЦПД Bipycy характеризувалася змднами за типом синцитая.

Титр епазоотичних штамав коливався В1д 4,0 до 6,0 lg при розм-ноженнй у дан!й бДосистем!.

Референтний штам СП -73 у первинно - трипсинйзованих ФКЕ дорхвнював 6,5 lg. Еп1зоотичн1 штами Т-95, П-95 та К-94 мали титр на 0,5 lg нихче, Hix референтний шт.СП -73, а штам Р-1 на 2,5 lg.

У електрофоретичному проф!л1 aBipeoBipycy як епДзоотичних, так i референтного штамДв зареестровано 8 бДлкових фракцйй.

Референтний штам СП -73 АРВ представлений чотирма i3 8 iH-тенсивно забарвленими бйлковими фракц1ями,а епйзоотичн! штами: Т-95 та К-94 - трьома;П-95 i Р-1 -двома.

Спхльною для епазоотичних та референтного штам1в боковою фракц1ею i3 1нтенсивним забарвленням е фракция 90 кД, яка cniBna-дае i3 пол!пептидом VP4. За даними Finner F., Mac-Olsen В., Minis С. (1977), Kapikian A.Z., Canoec K.M. (1985) саме пол1пептид VP4 Biflirpae пров1дну роль у розвитку !нфекц!йного процесу та форму-ваннi амун1тету.

За даними електроннох MiKpocKonii встановлено, що як епхзоо-тичн1,так i референтний штами мають форму iKocaeflpa та po3Mip вад 65 до 70 нм.

Результати, отриман1 у xofli експерименту по вивченню антигенной cnopiflHeHocTi еп1зоотичних штам1в aBipeoBipycy i референтного СП-73, подан1 в таблиц! 3.

Таблиця 3. ПорДвняльна оценка антигенно! спорл.дненост1 eni-зоотичних штамав АРВ та референтного штаму СП-73.

I-1-1

Штами | СпецифДчна сироватка ( шт. СП - 73) |

aBipeoBipycy |-1-1-—-]

) |1ндекс нейтра- | Антигенне |

| lg | лазац!1 |спорл.днення |

СП-73 | 3,0 | 1000 | 1,0 )

Т - 95 | 3,0 | 1000 | 1,0 |

К - 94 | 3,0 | 1000 | 1,0 |

П - 95 | 3,0 | 1000 | 1,0 |

Р - 1 | 2,9 ) 955,0 | 0,95 |

i_i_i_i_i

Одержан! результата що до чутливост! епхзоотичних штам!В АРВ до гомологДчних бйосистем (РЕК та п.т. ФКЕ), кланачного прояву захворювання при ДнфДкуванн! птиц1 9- денного Bixy, наявноста структурного вДрусного полапептиду VP4, морфолог!ЧН1й будова BipioHiB та ступеня антигенноа спор1дненост1 на plBHi 95 - 100 % св1дчать про в1дсутн1сть наявного антигенного дрейфу штамав АРВ.

ВИЗНАЧЕННЯ ЧУТЛИВ0СТ1 БЮСИСТЕМИ КУЛЬТИВУВАННЯ ШТАМУ СП-73 АРВ

Вивчення репродуктивних властивостей штаму СП-73 проводили Í3 використанням гомологДчних п.т. ФКЕ та гетерологачних культур:НЕВ

та VERO. . ..... . . Г

Для отримання^й.т.ФКЕ нами були " випробуван! " ростов! ЕЗшсТи^"

воет1 живильного середовища геосг1дрол1зин (розробник- сп!вробхт-ники лабораторИ вхрусолог:.! 1ЕКВМ) та стандартнх живильн1 середовища (199 1 1гла).

При однаковл.й засхвн!й концентрацИ клЛтин ( 600 тис/см ) тер-м1н формування хх моношару при використанн1 живильного середовища геосгхдролхзин дорхвнював 16- 20 годин,що на 4- 10 годин швид-ше,н!Ж на стандартних живильних середовищах.

Порхвняльну оценку репродуктивних властивостей референтного штаму СП-73 АРВ вивчали при культивуванн1 у п.т. ФКЕ,отриманих на середовмцх геосгхдролЛзин, та стандартних живильних середовищах (199 та 1гла).

Вихад як кл1тинно- зв'язаного,так 1 заклхтинного в1русу визна-чали в динамицх за даними титрацИ. Отриманх результати експери-ментхв наведен! у табл.4

Таблиця 4. ДинамЛка репродукцзЛ шт. СП-73 у культурх п.т. ФКЕ.

1 (Живильнх | середовища Титр вхрусу шт. СП-73, 1д 1

кл1тинно 1 -зв'язаний | заклхтинний

| годин 1 1 12 |18 |24 1 1 1 1 1 1 1 1 1 ] 30)36 |40 |48) 12| 18| 24) 30| 36 40 48 |

|Геосгхдро-1 лЛзин 1 1 4,0(4,5(6,5 1 1 1 1 111111111 (6 , 5(6,0( - ( -(2,5(3,2(5,0(5,0(4,2 1 ! ! 1 1 1 1 1 1 - -(

|Стандартнх |середовища 1 1 1 1, 5 | 3 , 0 | 4, 5 1 1 1 | 1 1 1 1 1 1 1 1 1 (4,5(5,0(5,2] 5|1,0|2,0|2,5|4,7|5,0 111111111 111111111 5,0 . 5 | 1

Примтка : - не вивчали

РепродукцЛя штаму СП-73 у культурх п.т. ФКЕ, одержаних на се-редовшцх геосгхдролхзин, в першх 12 годин,проходить бгльш хнтен-сивно,нхж у п.т.ФКЕ хз використанням стандартних живиль"них середо-

вшц.

Так, кл1тинно-зв'заний Bipyc {шт. СП-73) у п.т. ФКЕ на середо-BHiqi геосгДдролхзин накопичуеться на 2,5 lg, а заклхтинний -на 1,5 lg вище (в1дпов1дно), ндж при використаннд стандартних се-редовищ.

Максимальне накопичення Bipycy (шт. СП-73) у п.т.ФКЕ на сере-довииЦ reocriflpojiisMH у наших дослддах реестрували через 24 годи-ни. При цьому рдвень клдтинно-зв'язаного Bipycy на цей час вищий на 2 lg, Hix у п.т.ФКЕ при робота 3Í стандартними середовищами.

Зареестровано титр кл1тинио-зв'язаного Bipycy (5,2 lg), а зак-л1тинного (5,0 1д)через 36 - 42 години у п.т.ФКЕ, культивованих на стандартних живильних середовшцах. При кyльтивyвaннi у п.т. ФКЕ Í3 застосуванням живильного середовища геосгхдрол1зин ца показники були на 1,31д та 0,8 1д вищ1 (BiflnoBiflHo).

При ролерному культивуванн1 заф1ксовано прискорення процесу адаптаца! aBipeoBipycy до цих культур клатин.

Так у культур! нирки ембр1ону bíbi;í, анф1ковано1 штамом СП-73 aBipeoBipycy, цитопатична д1я Bipycy настае на 24 години ni3Hiine, Hix в культур! Vero. Титр Bipycy при застосуванн! культури Vero AopiBHioBaB 5,0 lg, що на 0,5 lg вище híx в культурi нирки ембраону BiBiji.

Таким чином, для культивування aBipeoBipycy можуть бути вико-ристован1 як гомолог1чн1 (п.т. ФКЕ), так i reTeponori4Hi (нирка ембр1ону bíbuí та Vero) - бхосистеми.

¿/-Г ь

Для отримування б1омаси aBipeoBipycy у thtpí 10 ТЦД 50/см за короткий терман доцально використовувати п.т. ФКЕ та живильне се-редовище геосгадролазин IEKBM.

ПОРГВНЯЛЬНА ОЦ1НКА 1МУНОГЕННИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ РЕОВАКЦИНИ- 1

ТА РЕОВАКЦИНИ-2 IEKBM В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ДОЗИ ТА СПОСОБУ 1МУН13АЦИ ПТИЦ1

В лаборатораа вивчення хвороб птиц1 IEKBM сконструйован1 куль-

туральн! 1нактивован1 вакцини проти реоварусно! ДнфекцИ птиц!: Реовакцина -1 та Реовакцина -2.

До складу IX входять : референтний штам СП-73 АРВ, атенуйова-ний на п.т. ФКЕ, м1неральн1 масла в1тчизняного виробництва та 1нактиватор.

Лабораторно-виробниче випробування Реовакцини -1 та Реовакци-ни-2 1ЕКВМ в умовах п/ф Токархвська, Харк1всько1 област1 показало, що обидва бДопрепарати нешк1дливд., ареактогенн! та хмуногенна. Результати досл1джень подан1 у табл. 5 та 6.

Таблиця 5. Ефективнасть вакцинацд.! курей - несучок Реовакциною -1 та Реовакциною-2

1 |Спосаб Доза, 1 |ТермДн Реовакцина-1 1 Реовакцина-2 |

|вакци- см |нагля-

1

| нацз.! жу,ДН1 РДвень серо 1од2 * РДвень серо 1од 2 * |

1 конверсИ, % М + ш конверс!1,% М + и |

]П1дшк1рно, 1 1 " 70 3,6 + 0,4 100 4,3+0,07 ]

|у середню 0,5 1

1

|третину им! | 30 70 3,66+0,45 100 4,8+0,05 |

|Внутр1шньо- 1 " 66 4,0+0,06 26 3,0 |

|м'язово у 0,5

1

[стегно 1 30 88 4,0+0,04 45 3,0 |

|ВнутрДшньо- 1 1 14 41 3,2+ 0,04 99 3,63+0,02|

|м'язово у 1,0

1

|стегно 1 30 68 3,41+0,02 100 3,58+0,02) 1

Примхтка: * - захисний титр антит1л 1:8 та вище

1з даних табл. 5 видно,що ефективн!сть вакцинацИ птиц! Реовакциною 1 та. Реовакциною. 2^эалежить^1д дози 1 способу введения вакцини. Бз.льш ефективною при використанн1 Реовакцини-Г е доза 0,5ел/

вакциновано! птши зареестровано т1льки на 30-й день експерименту.

Призначення Реовакцини-2 курам-несучкам п!дшкхрно,у дозх 0,5 мл, а такох внутршньом'язово у доза 1,0 мл сприяло 100 % равню се-роконверсИ птиц1.

У птицх,вакциновано! як Реовакциною 1, так ! Реовакциною 2 в1-руснейтрал1зуюч! антит1ла рееструвалися як у сировотцх кров1, так ! в ховтках яець.

Результата випробування наведен! в табл. б.

Таблиця 6. Пор1вняльна оц1нка результат1в дослДдкень жовтка яець та сироватки кров1 птицх за даними РИГА

1 - 1 1 1 Середньогеометричний титр антит!л через| 14 /30 днхв яхсля вакцинацхх птицх,1од |

|Трупа Спосхб введения Доза, см Реовакцина - 1 1 1 | Реовакцина - 2 |

1 у ковтку)в сироват яець |ц1 кров! 1 -|у жовтку | яець 1 в сироват- | ц1 кровх |

| 1 1идшк1р-но у 1ПИЮ 0,5 3,0 1 | 3,6 1 1 4'г 4,3 |

3,6 1 | 3,66 1 | 4,5 4,8 |

1 2 Внутр!ш-ньом'я-зово у стегно 0,5 3,6 1 1 | 4,0 1 1 | 3,0 3,0 |

3,6 1 | 4,0 1 | 3,4 3,0 |

1 3 ВнутрДш-ньом'я-зово у стегно 1,0 3,0 1 1 | 3,2 1 1 | 3,6 3,63 |

I 3,2 1 | 3,14 1 1 | 3,4 | 3,58 | |

туральн1 лнактивован1 вакцини проти реовхруснох анфекцЛа птица: Реовакцина -1 та Реовакцина -2.

До складу IX входять : референтний штам СП-73 АРВ, атенуйова-ний на п.т. ФКЕ, млнеральна масла ватчизняного виробництва та хнактиватор.

Лабораторно-виробниче випробування Реовакцини -1 та Реовакци-ии-2 ХЕКВМ в умовах п/ф Токархвська, Харк1всько! облает 1 показало, що обидва б1опрепарати нешкадлива,ареахтогенн1 та 1муногенн1. Результати дослХджень подан:, у табл. 5 та 6.

Таблиця 5. Ефективнасть вакцинацл.! курей - несучок Реовакциною -1 та Реовакциною-2

1 |Спослб |вакци-|нацаа 1 Доза, см 1 |Терм1н |нагля-|ДУ,дна 1 Реовакцина-1 1 Реовакцина-2 |

Равень серо конверезл, % 1од2 * М +. т Равень серо конверсИ,% 1 1од 2 * | М + т |

1 |Падшкарно, |у середню |третину шиа 0,5 1 1 I4 1 70 3,6 + 0,4 100 4,3+0,07 |

1 | 30 70 3,66+0,45 100 4,8+0,05 |

1 |Внутр1шньо-|м'язово у | стегно 0,5 1 1 14 66 4,010,06 26 3,0 |

1 | 30 88 4,0+0,04 45 3,0 |

1 |Внутрашньо-|м'язово у | стегно 1 1,0 1 1 14 41 3,2+ 0,04 99 3,63+0,02|

1 | 30 1 68 3,41+0,02 100 3,58+0,02| |

Прим1тка: * - захиский титр антитал 1:8 та вище

1з даних табл. 5 видно,що ефективнасть вакцинацаа птица Реовакциною 1 та Реовакциною 2 залежить вхд дози 1 спосо&у введения вакцини. Бальш ефективною при використанна Реовакцини-1- е доза 0,5

вакциновано! птиц1 зареестровано т1льки на 30-й день експерименту•

Призначення Реовакцини-2 курам-несучкам п1дшк1рно,у доз1 0,5 | мл, а такох внутрд.шньок'язово у дозг 1,0 мл сприяло 100 % р1вню се-роконверсИ птиц1.

У птиц1,вакциновано1 як Реовакциною 1, так 1 Реовакциною 2 в1-руснейтралхзуюч1 антитДла рееструвалися як у сировотцх кровх, так 1 в жовтках яець.

Результата випробування наведен! в табл. 6.

Таблиця 6. Пор1вняльна оценка результатов досл1джень жовтка

яець та сироватки кров1 птиц1 за даники РИГА 1-1-1-1-:-

|Середньогеометричний титр антит1я через| 114 /30 днхв п1.сля вакцинацП птиц1,1од |

|Трупа Спос1б введения Доза, см 1 | Реовакцина - 1 1 1 | Реовакцина - 2 |

1 жовтку )яець в сироват ц1 кров1 1 -|у жовтку | яець 1 в сироват-| ц1 кров! |

| 1 1Идшк1р-но у шшо 0,5 1 | 3,0 3,6 1 1 4,3 |

I | 3,6 3,66 1 | 4,5 1 4,8 |

1 2 Внутрхш-ньом'я-зово у стегно 0,5 I 1 | 3,6 1 4,0 1 1 | 3,0 1 3,0 |

1 | 3,6 4,0 I | 3,4 1 3,0 |

1 3 Внутрхш-ньом'я-зово у стегно 1,0 1 ■ ■ 1 | 3,0 1 3,2 1 1 | 3,6 1 3,63 |

1 1 | 3,2 3,14 1 | 3,4 1 3,58 | |

Дан1 таблиц! св1дчать про те, що на введения курам-несучкам Реовакцини 2 по.дшк1рно,у середню третину ши1,у доз1 0,5 ®Л1> на 30 день дослДду заф1ксовано найб1лыаий рДвень в1руснейтрал1зуючих ан-тит1л : у сироватц1 кров1 - 4,8 log,а у жовтках яець - 4,5 log.

Таким чином, для профилактики aBipeoBipycHoi анфекцИ птиц1 мо-же бути запропонована 1мун1зац1я курей-несучок Реовакциною-2 IEKBM у дозг 0,5 см п!дшк1рно в середню третину ши1.

ВИСНОВКИ

1. За методом серолоПчного мониторингу розповсюдження aeipeo-BipycHOli 1нфекцИ та хвороби Гамборо на piBHi 30-90 i 20-100 % (в1дпов1дно ) рееструеться у 7 областях Украхни.

2. НайбДлып ефективна ДзоляцДя епхзоотичних штамДв aBipeoBi-pyciB спостерхгаеться при виявленн1 у птиц1 специфДчних антит1л в1д 0 до 40 % (за даними FHPA i3 еригроцитарними д!агностикумами IEKBM).

3. Вхд кл1н!Чно хворо! птиц1 р1зних технолог!чних труп птахо-господарств йзольована та типованх 4 епхзоотичн! штами, зазначенх: Т-95 , П-95, К-94, Р-1.

4. Шдтвердкена дхагностична ефективн1сть використання 6i-осистеми- курячий ембрз.он для азоляцИ та типДзацИ aBipeoBipycy.

5. Встановлено,що при 1нфа.куванн1 курчат епазоотичними штамами Т-95 та К-94 виникае артрит-теносиновДт, а штамами П-95 та Р-1 -ентеронефрит.

6. Виявлена 1дентичнд.сть епДзоотичних та референтного штамхв aBipeoBipycy за морфолог!чною структурою варусних частин у форм1 акосаедра, за розмхром в1д 65 до 70 нм,а також наявнхстю у складД BipiOHa фракц5.й бхлка, як1 вадповхдають пол1пептидам VP4, VP6,VP7. Встановлена вДдсутнхсть наявного антигенного дрейфу aBipeoBipycy за ступеней антигенно! спор1дненост! м1ж еп1зоотичними штамами (95-100%).

7. Первинно-трипсиндзованд ф1бробласти курячих ембрдон1в е б1лып чутливою б1осистемою для культивування aBipeoBipycy у nopiBHHHHi з курячими ембр1онами та перещеплюваними ' культурами

- ¿u -

кл1тин: ниркою ембрДона вавца та Vero.

8. Культивування шт. СП-73 peoBipycy на первинно-трипсиназова-них фабробластах аз застосуванням живильного середовища геос-г!дрол1зин IEKBM сприяе виходу BipycHoi маси у титра 10 ТЦД 50/см.

9. Баопрепарати: Реовакцина-1 та Реовакцина-2 IEKBM, скон-струйован! на ochobí референтного штаму СП-73 aBipeoeipycy, активна, специфДчна., ареактогенн1. Використання компонентов ватчиз-няного виробництва робить ц1 вакцини доступными та конкурентно-спроможними.

у

10.Для профилактики aBipeoBipycHoi З.нфекц1а в умовах вироб-

í

ництва може бути рекомендована Реовакцина -2 IEKBM у доза 0,5 см' при п!дшк1рному введенна препарату,яка забезпечуе равень Дмунного вадгуку до 100 % вад к1лькост1 вакцинованоа птица та трансо-вар1альну передачу специф1чних антитал.

ПРАКТИЧН1 ПРОПОЗИЦН

Запропоновано технолог1чний регламент культивування первинно-трипсинДзованих ф1бробяаст1в курячих ембрДонав Í3 застосуванням вДтчизняного живильного середовища геосгадрол1зин 1ЕКВМ,яка скоро-чуе терман формування моношару клДтин на 4-10 годин у поравнянн1 аз стандартними живильними середовищами .

Використання первинно-трипсинДзованих ф1бробластав курячих ем-браонав та середовища геосгадролазин для репродукцаа aBipeoBipycy (шт.СП-73) дозволяе одержувати 6ioMacy у thtpí 10 ТЦД 50/см.

Розроблена i затверджена нормативно-техн1чна документацДя на виготовлення та застосування кивильного середовища геосгхдроаазин IEKBM для культур клДтин, у тай чисельноста i п.т. ФКЕ.

Запропонована схема вакцинопрофалактики aBipeoBipycHoi л.нфек-цаа курей аз використанням Реовакцини-2 IEKBM : п1дшк1рно у серед-ню третину ши'1, у Д031 0,5 сн*

> .

1мун1зацая птиц1 Реовакциною -2 IEKBM у доза 0,5 см падшкарно забезпечуе 100 % рДвень сероконверсИ у вакцинованоа птица,сприяе накопиченню специфачних антита.Л: у сироватца крова (4,8 log), а та-Кож у жовтку яець на piBHi 4,5 Год, що дае можливДсть "прогнозува-

ти передачу материнських антитгл курчатам перших дн1в хиття.

ПЕРЕЛ1К НАДРУКОВАНИХ РОБ1Т

1.Герман В.В., Пархоменко Л.И. Прогнозирование эпизоотического статуса птицехозяйств по авиреовирусной инфекции и инфекционной бурсальной болезни по данным сероконтроля// Общая эпизоотология: иммунол., экол. и методол. пробл.: Материалы междунар. науч. конф., 20, 21, 22 сент. 1995 г./ ИЭКВМ.- Харьков, 1995.- С.48-50.

2.Пархоменко Л.И. Испытание экспериментально-промышленных образцов инактивированных вакцин ИЭКВМ// Вет. медицина: М1жвл.д. те-матич. наук, зб.- Харкав, 1996.- Вип.72.- С.50-53.

3.Пархоменко Л.И. Реовирусная инфекция: проблемы борьбы и профилактики// 2nd Ukrainian poultry conference, Borky, Ukraine, 14-16 May 1996.- Борки, 1996,- С.94.

4.Пархоменко Л.И. Сравнительная оценка питательных сред для репродукции авиреовирусов в культуре фибробластов куриного эмбриона// 2nd Ukrainian poultry conference, Borky, Ukraine, 14-16 May

1996,- Борки, 1996.- С.95.

5.Пархоменко Л.И. Зпизоотологический мониторинг авиреовирусной инфекции в птицеводческих хозяйствах// Вет. медицина: MixBifl. тематич. наук, зб,- XapKiB, 1996.- Вип.72,- С.54-55.

6.Пархоменко Л.И., Герман И.В., Белявцева Е.А. Геосгидроли-зин - эффективная питательная среда для культивирования первич-но-трипсинизированных культур клеток куриного эмбриона// 2nd Ukrainian poultry conference, Borky, Ukraine, 14-16 May 1996.-Борки, 1996,- С.96.

7.Мельникова В.A., Пархоменко Л.И. Изучение действия вакцин против авиреовирусной инфекции гистологическими методами// Наук, досягнення в галузх вет. медицини: Матер1али/ MiXHap. наук. -практ. конф. молодих вчених, 1-2 KBiT. 1997 p.- XapKiB,

1997.- С.37. - |

8.Пархоменко Л.И. Сравнительное изучение биологических свойс-

тв возбудителей авиреовирусной инфекции птиц// Наук, досягнення в галуз1 вет. медицини: МатерЛали/ MistHap. наук.-практ. конф. моло-дих вчених, 1-2 KBiT. 1997 p.- XapKiB, 1997.- С.45-48.

Пархоменко Л.И. Изучение иммунобиологических свойств авиреови-русов кур и индеек.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарних наук по специальности 16,00,03. Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН.

Защищается рукопись кандидатской диссертации о результатах исследований по изучению иммунобиологических свойств авиреовирусов кур и индеек.

Установлена идентичность штаммов авиреовируса: эпизоотических (Т-95,К-94,П-95,Р-1) и референтного (СП-73) по морфологии вирусных частиц ( от 6&Гдо 7<? км) и форме икосаэдра, белковым фракциям »соответствующим полипептидам VP4,VP6,VP7; по чувствительности к различным биосистемам.

Отработан технологический регламент по накоплению массы вируса

Ъ

(шт. СП-73) в титре 10 ТЦД 50/см с использованием новой питательной среды геосгидролизин ИЭКВМ в биосистеме первично-трипсинизиро-ванные фибробласты куриных эмбрионов.

Предложена Реовакцина -2 ИЭКВМ для профилактики авиреовирусной инфекции птицы.

Вакцинация кур Реовакциной -2 подкожно,в среднюю треть шеи в дозе 0,5 см обеспечивает 100 % уровень сероконверсии и накопление специфических антител в защитном титре как в сыворотке крови ( 4,8 log),так и в желтке яиц (4,5 log).

Parhomenko L.I.

Immunobiological properties of avian reoviruses of hens and turkeys.

Ph.D. thesis, in vet. medicine by the subject- N 16.00.03

Veterinary microbiology, virology, epizootology and immunology.

Institute of Experimental and Clinical Vet. Med., Kharkov, Ukraine.

Manuscript of a thesis for Master of Science degree with results of a study of immunological properties of avian reoviruses of hens and turkeys is to be mainteined.

Identity of avian reoviral epizootic (T-95,n-95,K-94,P-l) and reference ( SP-73) strains as to the morfology of virus particles ( 6tf^7#nm), icosahedral form,protein compositions.That correspond to respective polypeptides VP4,VP5,VP6,sensitivity to different biological systems has been determined.

Technological regulations of viral ( strain SP-73 ) mass accumulation with the titer of 10 TCID 50/cm and application of new nutrient medium ( IECVM's gheohydrolysine) in the biological system of trypsinized fibroblast of hen embryos have been developed.

IECVM's Reovaccine -2 for prophylaxis of avian reoviral infection has been proposed.

j

Vaccination of hens with Reovaccine -2 (subcutaneously, 0.5 cm dose, middle third of a neck) ensurus 100 % seroconversion and accumulation of specific antibodies with protective titer both in blood serum (4.8 log ) and egg yolk ( 4.5 log ).