Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.01) на тему:Изменения периферической крови и костномозговогопунктата у кроликов и телят при афлотоксикозе.

МІНІСТЕРСТВО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І -------------ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ЗООВЕТЕРИНАРНИЙ ІНСТИТУТ

на правах рукопису

МИТРОФАНОВ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

ЗМІНИ ПЕРИФЕРІЙНОЇ КРОВІ І КІСТКОВОМОЗКОВОГО ПУНКТАТУ У КРОЛІВ І

ТЕЛЯТ ПРИ АФЛАТОКСИКОЗІ

16.00.01.-діагностика і терапія тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата ветеринарних наук

Харків -1995

Дисертацією є рукопис

Роботавиконана накафедрі внутрішніх незаразних хвороб, фармакології і токсикології Харківського зооветеринарного інституту

Наукові керівники: --------------

- доктор ветеринарних наук, професор ІС.І.Смирнов

- доктор ветеринарних наук, професор М.Є.Павлов Офіційні опоненти:

- доктор ветеринарних наук, професор В.К.Чернуха _ кандидат ветеринарних наук,старший науковий співробітник Г.М.Шевцова

К.02.23.02 по присудженню вченого ступеня кандидата ветеринарних наук при Харківському зооветеринарному інституті в ауд. N 2 морфологічного корпусу Харківського зооветеринарного інституту за адресою:

312050, Харківська область, Дергачівський район, п/в Мала Данилівка.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківскього зооветеринарного інституту. 312050, Харківська область, Дергачівський район, п/в Мала Данилівка.

Автореферат розіслано «._№_» стс:и^^>_ 199^Ср.

Вчений секретар спеці алізованої вченоїради,

кандидат ветеринарних наук, '"ч

Провідна організація:

Сумський сільськогосподарський інститут.

доцент

О.С.Яковлєв

І.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ. Сучасна теоретична і практична ветеринарна медицина досить швидко,точно і дуже надійно діагностує гострі форми афлатоксикозів. В основі діагнозу лежать позитивні результати пошуку афлатоксинів у кормах і в фрагментах трупів чи туш різноманітними хроматографічними методами (ТСХ, ГХ та ін.). Значно складніше діагностуються хронічні варіанти афлатоксикозів. При їх діагностиці наявність афлатоксинів встановлюється ви-щезгадашшми методами. Але із-за низької концентрації в досліджуваних матеріалах афлатоксинів методи хроматографії їх невиявляють. Стан з діагностикою хронічних афлатоксикозів стас ще складнішим при звичайній виробничій зміні кормів, чередуванні чистих і уражених афлатоксинами кормів, а також у випадках тривалого інтервалу між часом діагностики і часом розвитку в організмі зрушень, характерних для хронічного аф-латоксикозу. В зв’язку з цим, хронічні форми афлатоксикозів вимагають суворого обліку і аналізу, які рекомендуються при їх діагностиці: клініко - біохімічних і паталогоанатомічних характеристик. Є всі підстави вважати, що велике значення в діагностиці таких форм афлатоксикозів може мати залучення до аналізу додаткових характеристик, що знімаються з організму, зокрема гематологічних, розгорнутих деталізованих цитологічних характеристик периферійної крові і центральних органів гемопоезу.

Афлатоксикози з кожним роком набувають все більш широкого розповсюдження. Афлатоксини присутні як в зернових кормах, так і в кормосумішах. Проблема афлатоксикозу стала

міжнародною і знаходиться підконтролем таких організацій,; Всесвітня організація охорони здоров’я, Продовольча сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Програма ОО по охороні оточуючого середовища (ЮНСП). Разом з тиі недостатньо вивчені питання впливу афлатоксинів на оргаь кровотворення, периферійну кров і стан імунної системи. Н достатньо вивчені можливості дослідження крові кістковомозкового пунктату для постановки чи підтверджень діагнозу, що ускладнює розробку ефективних заходів лікувані: і профілактики захворювання.

МЕТА ДОСЛІДЖЕНЬ А. Виявити дію різних доз афлатоксі ну на організм кролів і телят.

Б. Вивчити характер і динаміку змін в периферійній крові в червоному кістковому мозкові шляхом вивчення останньог при афлатоксикозі.

В. Визначити можливість використання для діагностик зрушень, що розвиваються при хронічних формах афлатоксикс зу, вкістковомозковому кровотворенні і в клітинах периферійне крові.

ЗАДАЧА ДОСЛІДЖЕНЬ. А. Створити адекватну спонтаннії формі хронічного афлатоксикозу великоїрогатоїхудоби модел захворювання.

Б. Визначити цитологічні гематологічні зрушення і периферійній крові і за місцем її утворення при: - гострій форм експериментально викликаного афлатоксикозу у кролів; - гос трому експериментально викликаному афлатоксикозі у телят -хронічному експериментально викликаному афлатоксикозі} телят; - польових гострому і хронічному афлатоксикозі велико рогатої худоби.

В. Вивчити клінічні ознаки захворювання у кролів і телят і патологоанатомичні зміни в органах і тканинах загиблих чи примусово забитих тварин.

НАУКОВА НОВИЗНА ДОСЛІДЖЕНЬ. В експерименті відтворені різні форми афлатоксикозу у кролів і телят, описані клінічні ознаки захворювання і патологоанатомічиі зміни в органах.

Вперше визначені закономірності і динаміка кістковомозкового кровотворення при афлатоксикозі кролів і телят. Вивчені зміни кількості Т- і В- лімфоцитів периферійної крові у телят при афлатоксикозі.

ПРАКТИЧНА ІТЇННТСТЬ РОБОТИ. Одержані результати досліджень мають практичне значення для постановки діагнозу на ранніх стадіях афлатоксикозу у телят. На основі комплексу одержаних даних розроблені і затверджені методичні рекомендації по діагностиці афлатоксикозу у телят (пр.Н5 НТС Харківської області від 2.09.91 р).

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ І ПУБЛІКАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ. Результати досліджень впроваджені в радгоспі «Хотомлянський» Вовчанскього району, колгоспі ім. Ілліча Золочівського району Харківської області, колгоспі «Дружба» Борисівського району Бєлгородської області і рекомендовані для впровадження в інших господарствах України. Матеріали дисертації доповідалися на щорічних звітних конференціях Харківського зооветеринарного інституту в 1984, 1985 і 1986 рр., на VIII науково -практичній конференції вчених (ІЕКВМ УААН, 1987 р., на Міжнародній ювілейній конференції (Харків,, 1994 р.).

За результатами виконаних досліджень опубліковано 4 роботи.

СТРУКТУРА І ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЇ. Дисертація включа вступ, огляд літератури, зміст роботи, обговорення результаті досліджень, висновки і пропозиції, список літератури ідо датої Дисертація викладена на 152 сторінках машинописного текс ту, ілюстрована 19 таблицями, 11 малюнками і фотографіям* Список літератури включає 258 найменувань, в тому числі 11 вітчизняних і 139 закордонних авторів.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ДИСЕРТАНТА У ВИКОНАНУ РОБС ТУ ТА ПОЛОЖЕННЯ. ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ. Особиста] вклад дисертанта полягає в самостійному виконанні всьог обсягу експериментальних досліджень. Розробка комплексного методу по діагностиці афлатоксикозу у телят і його апробаці проводилася при сприянні співробітників кафедри патологічне ан ато мії і патологічної фізіології Харківського зооветеринарно го інституту.

При визначенні відносної кількості Т- і В-лімфоцитів прак тичну допомогу надали співробітники лабораторії біохімії Інсти туту експериментальної і клінічної ветеринарної медицині (ІЕКВМ.УААН).

На захист виносяться такі положення дисертаційної робо

ти:

1. Дія афлатоксинів на регенераційну функцію кістковогс мозку, мієло- і еритропоез.

2.Взаємозв’язок кістковомозкового кровотворення і скла ду периферійної крові.

3. Головні клінічні прояви афлатоксикозу у телят в умова? експерименту.

4. Результати патологоанатомічних змін при експериментальному афлатоксикозі у кролів і телят.

5. Метод прижиттєвої діагностики афлатоксикозу у телят

2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ-----------

Дослідження виконані на кафедрі внутрішніх незаразних хвороб, фармакології і токсикології Харківського зооветеринарного інституту та в господарствах Харківської і Бєлгородської областей. Експериментальна частина роботи виконана на клінічно здорових кролях породи сірий велетень, білий велетень і шиншила у віці чотирьох - шести місяців, а також на клінічно здорових телятах чорно - рябої породи у віці від двох до шести місяців. Тварин відбирали за принципом аналогів з благополучних по інфекційним захворюванням господарств. Перші 10 днів утримання тварин в клініці вважалися адаптаційними . Всього проведено три серії дослідів на п’яти кролях і 22 телятах. Виробничі дослідження проведені у господарствах Харківської і Бєлгородської областей. Афлатоксиїш накопичували на зерні пшениці і кукурудзи за методикою ВНДІВС, яка в процесі досліджень була удосконалена (див.стор.8).

В першій серії дослідів для відтворення гострої форми афлатоксикозу, виходячи з ЛД-50, кролям вводили одноразово по 0,3 мг афлатоксину на 1 кг маси тіла. За тваринами вели щоденні клінічні дослідження, а при виявленні явно виражених ознак інтоксикації досліджували периферійну кров і кістковомозковий пунктат. Кров одержували з вен зовнішньої вушноїраковини методом їх проколу скарифікатором - списом.

В периферійній крові визначали кількість гемоглобіну, еритроцитів і лейкоцитів за загальноприйнятими методиками і

виводили лейкограму.

Пунктат кісткового мозку одержували шляхом пункі великогомілкової кістки в верхній її частині з внутрішньої ст рони, почергово на правій і лівій її кінцівках. Для пункції вик ристовували спеціально виготовлену комбіновану голку, яі давала можливість одержувати кістковомозковий пунктат кролів і телят. Пунктат одержували з застосуванням мето; точного дозування, його обсяг складав 0,1 мл. В пунктаті визні чали вміст гемоглобіну і еритроцитів за загальноприйнятим методиками, підраховували загальну кількість ядерних форм з методикою визначення кількості лейкоцитів в периферійній крої в розведенні 1:200 і по підготовленим мазкам виводил міелограму та еритробластограму.

Всі загиблі тварини підлягали патологоанатомічному рс зтину.

В другій серії дослідів проводили клінічні дослідження також визначали зміни в периферійній крові ікістковомозковом пунктаті у телят при різних дозах афлатоксину. З цією метою 11 телятам першої групи вводили афлатоксин в дозі 1,0 мг на 1 к маси тіла триразово з інтервалом 10 днів, 12 тваринам друго групи афлатоксин вводили щоденно з розрахунку 0,01 мг на ю маси тіла.

Клінічні дослідження телят обох груп проводили щоденно а дослідження периферійноїкрові і кістковомозкового пунктат)

- через кожні 10 діб.

Кров, в залежності від мети дослідження, одержували з вен зовнішньої поверхні вушної раковини і з яремної вени. Для визначення кількості гемоглобіну, еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитів, гематокрітноївеличиниі часу згортання,кров одер-

жували з вен вушної раковини. Для підрахунку кількості Т- і В-лімфоцитів і загального обсягу циркулюючої крові - з яремної--

вени.

Пунктат кісткового мозку після попередніх досліджень одержували з другого -третього сегментів грудної кістки почергово з правої і лівої її половин. При одержанні пунктату, як і в дослідах на кролях, використовували метод його точного дозування.

В периферійній крові телят , крім визначення вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів, лейкоцитів і виведення лей-кограмн, враховували гематокрітну величину мікрометодом за модифікацією Й.Тодорова (1981), виконували підрахунок тромбоцитів на 1 тисячу еритроцитів за методом Фоніо (А. А.Кудрявцев, Л. А. Кудрявцев а, 1974), визначали швидкість згортання крові за Б’юрксром (А. А. Кудрявцев, Л. А. Кудрявцева,

1974) і кількість Т- і В-лімфоцитів методом спонтанного розет-коутворення з еритроцитами барана (А.М.Цимбал, М.І.Корчан та ін., 1983).

Одержані результати оброблені з застосуванням мікрокалькулятора БЗ - 34 з використанням критерія Стюдента.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1. НАКОПИЧЕННЯ АФЛАТОКСИНІВ НА ЗЕРНІ. ‘

Культуру гриба ASPERGILLUS PARASITICUS культивували на середовищі а- ар Чапека в термостаті при температурі 37°С протягом 5-7 Після цього спори грибів переносили на природне середовищев колби з підготовленим

зерном кукурудзи і пшениці. Колби залишали в термостатах

при температурі 27°С на 10 діб. Через 10 діб зерно, уражег афлатоксином, автоклавували, висушували і, після визначень] в ньому токсинів методом тонкошарової хроматографії, викс ристовували для дослідів на кролях і телятах.

Частину колб із зерном, ураженим спорам афлатоксигенних грибів, витримували поза термостатом, тобт при кімнатній температурі. Візуально було відмічено, що в ци колбах ріст грибів був більш інтенсивним, ніж в колбах термостату. Це спостереження стало приводом для перевірк кінцевих результатів шляхом визначення кількості накопиченог афлатоксину в колбах з зерном, що знаходилося в термостаті поза ним.

Згідно з одержаними результатами було зроблено висново про те, що продукція афлатоксину на зерні, ураженом афлатоксигенним штамом гриба ASPERGILLUS PARASITICU SPEARE і вирощеному при кімнатній температурі на світа значно вища, ніж у того ж гриба, вирощеного в термостаті пр температурі 37 °С (Табл. 1).

Таблиця 1.

Продукція афлатосинів при різних умовах росту грибі ASPTRGILLUS PARASITICUS SPTARE. (M±m).

Кількість Кількість В| афлатоксину ,мг/кг

проб Ріст у термостаті Ріст поза термостатом

9 11 4 ± 2 , 2 2 2 5 ± 3 , 1 0,001

25 111 ± 5 , 0 3 0 0 ± 4 , 3 0,001

20 180+5,1 3 2 0 ± 2 , 1 0,001

Таким чином, одержані в результаті проведення досліджень дані стали підставою для підготовки матеріалу, який містить в__

своєму складі афлагоксини, за загальноприйнятою методикою, але зі зміною температури культивації гриба: замість 37°С з застосуванням термостату - при звичайній кімнатній температурі 18 - 20°С і природньому освітленні.

3.2. ОСОБЛИВОСТІ КОНСТРУКЦІЇ ГОЛОК ДЛЯ ПУНКЦІЇ КІСТКОВОГО МОЗКУ.

При відпрацюванні методики одержання кістковомозкового пунктату у кролів і телят виникла проблема пошуку універсальної голки. Запропоновані раніше для цієї мети голки

не відповідали багатьом вимогам одержання пунктату. Так, голка ІС-2 (Симоняна і Петровського) мас масивну ручку, вагою до 250 гр., довгу голку діаметром 2 мм. і більш придатна для внутрішньокісткових ін’єкцій у великих тварин. Використання її для одержання кістковомозкового пунктату у кролів неможливе, а у телят, навіть при наявності помічника, виникає небезпека перфорації грудної клітини, оскільки відсутня можливість здійснення контролю за глибиною проколу кісткової тканини.

Голка Арінкіна, на відміну від голки ІС-2, мас полегшену ручку, виконану з текстоліту в формі конуса. Довжина самої голки, як і в попередньому варіанті, до 10 см. Така голка також не дуже зручна для пункції кісткового мозку у телят, а тим більшеукролів, оскільки, крім нсзручностей у виконанні пункції, має більший «мертвий простір», що має значення при одержанні

невеликої кількості пунктату у кролів.

Інші модифікаціїголоктакож є індивідуальними, признач* ними для різних видів тварин і обмежують здійснення мануалі ного контролю за глибиною введення голки. Це стало причин оі пошуку нового варіанту голки для одержання пунктату. З основу було взято конструкцію пункційної голки , запропонс ваноїІ.В. Анісімовим (1955). Кінець голки Боброва, довжиною см і діаметром 1,5 мм, заточували під тупим кутом , а дл попередження роз’єднання голки з канюлею під час вилучення кісткової тканини основу запаювали. Для зручності користу вання голкою було застосовано металічний конус від 20-і грамового шприца типу «Рекорд». З боку основи конуса, куді вдягалася голка, було впаяно мандрен з міцної, але не крихке сталі, а з протилежного боку припаяна ручка від троакара дл

дрібних тварин.

Виготовлена таким чином голка дозволяла здійснюваті пункцію кісткового мозку і у кролів, і у телят з здійснення* мануального контролю за глибиною введення.

Мал. 1. Комбінована голка для пункції кісткового мозку у кролів і телят.

3.3. ДІЯ АФЛАТОКСИНІВ НА КЛІНІКО - ФІЗІОЛОГІЧНИЙ СТАН І СИСТЕМУ КРОВІ У КРОЛІВ.

Захворювання було відтворено шляхом одноразового введення афлатоксину в суміші з кормом з розрахунку 0,3 мг/кг маси тіла. Клінічні ознаки афлатоксикозу з’явилися на 10 добу

після введення токсину. У тварин знижувався або був повністю

відсутній апетит, спостерігалося пригнічення, у окремих кролів-

з’явився пронос і здуття черева. Вони забивалися в куток і не реагували на зовнішні подразники. Температура тіла знижувалася до 37,2 -37,5°С, частота пульсу уповільнювалася до 60 ударів на хвилину, дихання було поверховим і складало 32 дихальних рухи на 1 хвилину замість встановлених раніше 60.

Зміни в периферійній крові піддослідних кролів характеризувались незначним зниженням кількості еритроцитів і гемоглобіну з одночасним таким же незначним підвищенням кількості лейкоцитів. В лейкограмі значно збільшувався відсоток еозинофілів і лімфоцитів при практично незмінному процентному вмісті базофілів, паличкоядерних і сегментоядерних форм. В кістковомозковому пунктаті значно зменшилась загальна кількість ядерних форм (Р< 0,001), а кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну суттєво не змінилися.

В міслограмі відбулося сугтсвс підвищення проценту лімфоцитів, а зміни сегментноядерних нейтрофілів, моноцитів та інших груп клітин виявилися незначними. В еритробласгог-рамі підвищилося процентне співвідношення нормобластів (Р<0,05) і знизився процент більш молодих форм (Р<0,05). Міслограма і еритробластограма кролів при гострому афла-токсикозі характеризувалися різким зниженням співвідношення молодих і більш зрілих клітин. Для визначення процентного співвідношення молодих і більш зрілих клітин визначали коефіцієнт регенерації (індекс дозрівання) мієлобластичних клітин, тобто співвідношення міслобластів, промієлоцитів і мієлоцитів до паличкоядерних і сегментоядерних форм. Коефіцієнт регенерації ж еритробластичних форм виражає

відношення проеритобластів, базофільних і поліхроматофільн еритробластів до більш зрілих - нормобластів. Обидва покази ка рахуються в процентах і відображають регенераторі здатність кровотворних органів. Було встановлено , и коефіцієнтрегенерації мієлобластичних і еритробластичних фоі у піддослідних кролів в період гострого афлатоксикозу зменш вався відповідно з 21,9 ± 4,2 до 4,4 ± 1,3 і з 28,4 ± 2,4 до 10,9+-0,9 (Р< 0,05).

Таким чином, під дією сублетальних доз афлатоксикозу кролів відбуваються значні зміни в кровотворній системі, и вказують на пригнічення мієло- і еритропоєзу. Всі кролі, н знаходилися в досліді, загинули через 12-16 днів після введені афлатоксину. При патологоанатомічному дослідженні загиблі найбільш характерними змінами були: виснаження, виражеі жовтушнісгь підшкірноїклітковини, переповнення судин НЄЗГО] нутою кров’ю.

Печінка та жовчний міхур збільшилися, в останньої^ містилася значна кількість жовчі та слизу. Селезінка дещо змеї шилася в обсязі, щільна, на розрізі виднілися тяжі білуватої кольору. Стінки сечового міхура витончені. Нирки і наднирко залози збільшені в обсязі, межа коркового і підкоркового шарі в надниркових залозах стерта. Стінки шлунка, тонкого і товстс го відділів кишок витончені, окремі ділянки слизової оболонк кишок почервонілі. М’яз серця забарвлений нерівномірно, п ходу окремих кровоносних судин добре помітні крововиливи.

Таким чином, при гострому афлатоксикозі у кролів значі зміни відбуваються в кровотворних органах, що вказує н гіпоплязію кісткового мозку. Разом з тим, під впливом сублс тальних доз афлатоксину пошкоджуються внутрішні органе характерні зміни відбуваються в печінці.

ЗА ДІЯ АФЛАТОКСИНІВ НА КЛІНІКО - ФІЗІОЛОГІЧНИЙ СТАН І СИСТЕМУ КРОВІ У ТЕЛЯТ

10 телятам першої групи разом з кормом задавали афла-токсин в дозі 1,0 мг/кг маси тіла триразово з інтервалом 10 діб., а 12 тваринам другої групи -по 0,01 мг/кг маси тіла щоденно протягом ЗО діб.

В період досліду облік змін, що відбувалися в периферійній крові і кістковомозковому пунктаті телят обох груп, проводили через 10, 20 і ЗО діб незалежно від дози токсину, що вводилася, і кратності введень. Контроль за загальним станом телят, включаючи термометрію, виміри пульсу, дихання та ін., а також облік споживання кормів і води проводили щоденно.

Перші ознаки захворювання в групі телят, які одержували афлатоксин в дозі 1,0 мг/кг маси тіла, були відмічені на 10 добу. Вони проявились сухістю носового дзеркальця і появою па ньому тріщин, температура тіла, пульс, дихання знаходились в межах загальноприйнятих показників норми. В групі тварин, які одержували афлатоксин в дозі 0,01 мг/кг маси тіла, особливих змін в цей період не спостерігалось. Загальний стан тварин, які одержували різні дози афлатоксину, на 10 добу дослідів суттєво не змінився, температура тіла, пульс і дихання залишались в межах показників норми, телята були рухливі, добре приймали воду і корм. При дослідженні окремих органів і систем організму відхилень від показників загальноприйнятих норм не було виявлено. Однак в периферійній крові телят відбулося незначне збільшення вмісту гемоглобіну, в такій же мірі зросла кількість еритроцитів і лейкоцитів, що, мабуть, зв’язано з згущенням крові. Зменшення кількості гемоглобіну і кількості еритроцитів з 7,9 ± 0,5 до 6,3 ±0,5x1012 /л в кістковомозковому пунктаті

виявилося невірогідним. В кістковомозковому пунктаті у теш обох груп відбулося суттєве і достовірне зниження загальні кількості ядерних форм з 83,2 ± 5,4 до 69,0 ±7,3х109/л і зменшеї ня коефіцієнтів реєстрації мієлобластичних і еритробласгични форм відповідно з 14,9 ±1,7 до 6,5 ± 0,5 і з 64 ±4,2 до 48,4 ±5,6°/

На 20 добу досліду у телят спостерігалися помітні змін загального стану, пригнічення, зниження апетиту. На носовом дзеркальці у всіх тварин з’явилися глибокі болючі тріщини Шкіра ставала сухою, на окремих її ділянках з’явилися алопецїі При дослідженні печінки було встановлено збільшення 1 перкусійних меж і болючість при глибокій пальпації в ділянці'і розміщення. Разом з тим, температура тіла, пульс і дихання ] тварин залишалися в межах загальноприйнятих показників нор ми.

В периферійній крові в цей період у всіх телят особливих змін невідбулося. Збільшення кількості еритроцитів і лейкоцитів були несуттєвими. Лейкограма характеризувалась суттєвим збільшенням кількості еозинофілів з 1,7 ±0,3 до 6,6 ±1,5%(Р<0,001) В кістковомозковому пунктаті спостерігалось закономірне і достовірне зменшення кількості ядерних форм з 83,2 ±5,4 до 47,7±3,2х109 /л (Р<0,05) і зменшення коефіцієнтів регенерації мієлобластичних форм з 15,8 ± 1,7 до 6,0 ±0,4 % і еритроблас-тичних форм з 64,1 ±4,2 до 46,4 ±7,4%.

Таким чином, через 20 діб під дією афлатоксину у телят відбуваються суттєві і закономірні зміни в органах кровотворення, які вказують на пошкодження гемопоезу, а також на ураження печінки.

На ЗО добу досліду у всіх тварин проявлялись виражені клінічні ознаки афлатоксикозу. Вони характеризувались за-

гальним пригніченням, погіршенням апетиту. Видимі слизові оболонки набували жовтушного кольору: На носовому дзер-^ кальці у всіх тварин утворилися глибокі тріщини, місцями покриті кіркою. Зовнішнє носове дзеркальце нагадувало мармур, з носових отворів виділявся серозно -катаральний ексудат. Шерсть набувала матового відтінку, в області шиї і лицьової частини голови з’явилися місця, позбавлені шерсті. Шкіра втрачала еластичність, на ній з’являлися пласти епітелію, який почав відставати. У всіх тварин з’явився пронос, часто з домішками крові і слизу, а у 14 телят відмічали випадіння кінцевої частини прямої кишки з крововиливами. Тварини скреготіли зубами, стогнали, особливо під час вставання після тривалого відпочинку. При перкусії і глибокій пальпації відмічали збільшсішяїї перкусійних межі виражену болючіст ь.Показники температури, пульсу і дихання залишалися в межах загальноприйнятих показників норми і тільки у двох телят температура тіла незначно знижувалась.

В периферійній крові піддослідних тварин в цей період незначно зменшилась кількість еритроцитів і зросла кількість лейкоцитів, суттєво зменшився процентний вміст Т- і В-лімфоцитів, відповідно з 34,8 ± 0,1 до 21,2 ± 0,1,з 12,7 ± 0,01 до 4,4 ±0,4 %(Р< 0,001).

Зменшився обсяг циркулюючої крові з 6,2 ±0.6 до 5,8±0,2л і збільшився часїїзгортання з 9,5 ± 0,2 до 20,0 ±0,2 хвилини, що, мабуть, зв’язано з негативною дією афлатоксинів на фактори її згортання. В лейкоірамі відмічалось збільшення абсолютної кількості і процентного відношення еозинофілів. Інші зміни (зниження сегментоядерних нейтрофілів, збільшення моноцитів та ін.) були несуттєвими.

В кістковомозковому пунктаті закономірно зменшувалас загальна кількість ядерних форм з 83,2 ± 5,4 до 34,6 ± 3,5х109/; (Р< 0,001), причому така закономірність спостерігалась протя гом всього періоду дослідів. Зменшилась абсолютна кількіст мієлобластичних і еритробласгичних форм клітин з 25,6 ± 1,4 д< 13,2 ±0,1 із 47,6 ±4,5 до 15,9 ±0,01тис. відповідно, а тако> абсолюгна кількість лімфоцитів з 6,7 ±1,1 до 4,2 ±0,8тис. загальна кількість еритроцитів.

На ЗО добу дослідів особливо відміченено закономірне достовірне зниження коефіцієнтів регенерації мієлобластични і еритробластичних форм, відповідно з 15,8 ±1,7 до 7,0 ±1,4 і 64,1 ±4,2 до 33,3 ±3,6% (Р< 0,001).

Вказані зміни в кістковому мозку піддослідних твари вказують на подавлення афлатоксинами мієло- і єритропоез} що підтверджується даними, приведеними на кривих дозріванн мієлобластичних і еритробластичних форм (Мал. 1, 2).

Мал. 1. Крива дозрівання мієлобластичних форм в кістково-мозковому пунктаті телят при експериментальному афлатоксикозі.

МаЛ.2. Крива дозрівання еритробластичних форм в кістковомозковому пунктаті телят при експериментальному афлатоксикозі. '

-17В мазках пунктату кісткового мозку хворих телят в період досліджень з’явилася велика кількість (до 25% і більше) нетипових клітин з зруйнованим ядром, нехарактерними включеннями в цитоплазмі або повністю зруйнованих недиференційованих клітин, що,мабуть, пов’язано з дією афлатоксинів як на основний центр кровотворення (кістковий мозок), так і на структури окремих клітин в період їх дозрівання.

При патологоанатомічному дослідженні загиблих телят встановлено жовтушне забарвлення підшкірної клітковини, переповнення кровоносних судин незгорнутою рідкою кров’ю світло - червоного кольору, збільшення підшкірних лімфатичних вузлів з нерівномірним їх забарвленням на розрізі, збільшення жовчного міхура в обсязі в 10 - 12 разів, переповнення його жовчю. Печінка збільшена в обсязі, щільної консистенції, нерівномірно забарвлена. На розрізі добре видно розростання з’єднувальної тканини по ходу кровоносних судин і жовчних протоків. Селезінка зменшена в обсязі, щільної консистенції, на розрізі контурованотяжі білуватого кольору, між якими знаходиться невелика кількість червонуватого кольору пульпи. Відмічалось витончення стінки трубчастих черевних органів, підслизовий дифузійний набряк стінки сичуга.

Таким чином, гострі і хронічні форми афлатоксикозу у телятпризводять до вираженихпорушень регенеративної функції червоного кісткового мозку, знижують імунну активність організму, руйнівно діють па клітини печінки.

Одержані результати дають підстави враховувати при ранній діагностиці афлатоксикозу у телят, не тільки клінічні зміни і дані патологоанатомічного розтину, а і враховувати характерні зміни в кістковомозковому пунктаті.

3.5. РЕЗУЛЬТАТИ ВИРОБНИЧИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ХРОНІЧНОГО АФЛАТОКСИКОЗУ У ТЕЛЯТ.

Захворювання телятафлатоксикозом в умовах господарчі діагностували комплексно. Враховували анамнез, аналізувал годівлю тварин, встановлювали симптоми хвороби, даі патологоанатомічного розтину, аналізували результат досліджень периферійної крові і кістковомозкового пунктат} Кінцевим етапом діагнозу було дослідження підозрювани кормів на наявність у них афлатоксинів за допомогою метод тонкошарової хроматографії. Клінічна картина, результат досліджень периферійної крові і кістковомозкового пунктагр як і дані патрозтину, в усіх випадках свідчили про захворюванн телят афлатоксикозом. В периферійній крові хворих телят бул виявлено зменшення кількості гемоглобіну до 87,0 ± 2,0 г/г кількість еритроцитів коливалась в межах 5,4 ±0,6х1012/л, число лейкоцитів складало 10,2 ± 0,8x10 9/л. При аналізі гемог рами знайдено незначне збільшення групи нейрофільни; гранулоцитів, в якій спостерігалося зрушення ядра вправо, ще мабуть, свідчило про зниження регенеративної функці кісткового мозку. В мазках крові хворих тварин, разом з вищев казаними змінами лейкограми, виявлені різні за величиною формою еритроцити (мікро-і макроцити, серповидні еритроци ти і гіпохромні еритроцити), що вказувало на порушення функці еритропоезу.

В кістковомозковому пунктаті було відмічено зниженш рівня гемоглобіну до 82,0 ± 2,0 г/л, зниження кількост еритроцитів. Дані мієлограми свідчили про зниження кількост молодих форм клітин мієлобластичного і еритробластичногс рядів. Коефіцієнтрегенерації мієлобластчиних форм у більшост

телят не перевищував 10,6 ± 0,5% , а еритробластичних 28,9±2,1% , тоді як у здорових тварин цей показник складав відповідно 14,2 ± 0,3 і 64,0 ± 1,5 %. Приведені дані свідчили про зниження регенеративнихпроцесівукістковому мозку під впливом афлагоксину. В досліджуваних пробах кормів (зерносуміші) методом тонкошарової хроматографії, відправлених в обласну ветеринарну лабораторію, було встановлено наявність афлатоксинів.

З урахуванням відсутності інформації про специфічні заходи лікування при афлатоксикозі і на основі одержаних раніше даних досліджень в усіх господарствах були розроблені і застосовані такі лікувально - профілактичні заходи:

- виключення з раціону телят всіх забруднених кормів і кормів, що мають підозру на забруднення; розподіл всього поголів’я на групи (здорові та хворі тварини);

- призначення симптоматичного лікування хворим телятам, яке включає в себе підшкірні ін’єкції 10% розчину кофеїну і внутрішнє введення 10% розчину кальція хлориду для усунення алергії;

- призначення антибіотиків (з урахуванням їх наявності в господарствах) для пригнічення вторинної мікрофлори;

- застосування заміщувальної терапії (комплекс вітамінів А,Д,Е - тривіт внутрішньо м’язово і вітамін В12 підшкірно);

- введення в раціон відвійок з розрахунку 3 літри на теля.

За тваринами вели постійний нагляд, вибірково перевіряли

температуру тіла, пульс, дихання. В усіх випадках після застосування вищезгаданої схеми лікування раніше хворі телята якщо й видужували, то значно відставали в рості, середньодобовий приріст ваги в них: був часто вдвічі менший, ніж в групі

здорових тварин, і вони підлягали вибраковуванню.

Таким чином, застосування методів дослідження кістково мозкового пунктату, дані клінічного прояву патологоанатомічні зміни дають підстави надійно діагностуваті афлатоксикоз у телят в умовах виробництва.

4. ВИСНОВКИ.

1. Розвиток гострих форм афлатоксикозу у кролів супро воджувався глибокими змінами клінічного статусу гематологічних показників, особливо в кістковому пунктаті.

2. В процесі розвитку афлатоксикозу у кролів відбувається закономірне і вираженезменшення продукції формених елементи в кістковому мозку із зменшенням показника регенераці мієлобластичних і еритробластичних форм.

3. Під дією сублетальних доз афлатоксину в кістковому мозку кролів відбуваються закономірні і глибокі зміни, як вказують на пригнічення і пошкодження мієло- і еритропоезу.

4. Сублетальні дози афлатоксину викликають глибокі закономірні зміни в кістковому мозку великої рогатої худоби.

5. Прибагаторазовому надходженні афлатоксинув організм великої рогатої худоби відбуваються зміни, характерні дш гіпоплязії кісткового мозку.

6. При введенні з кормом мінімальних токсичних доз афлатоксину у телят виникають виражені зміни клінічного стану, який характеризується загальним пригніченням, появою сухості і тріщин на носовому дзеркальці, проносами, випаданням частини прямої кишки з крововиливами на її слизовій.

7. Разом з розвитком клінічних ознаків афлатоксикозу у

телят відбуваються закономірні зміни в периферійній крові і кістковомозковому пунктаті, які характеризуються порутегг-ням місло-Т еритропоезу.

8. При хронічному афлатоксикозі у телят зменшується загальний обсяг циркулюючої крові, кількість тромбоцитів і збільшується час її згортання.

9. При хронічному афлатоксикозі у телят відбувається пригнічення системи імунного захисту, що виражається в зменшенні відсотків Т- і В- лімфоцитів.

10. Комплексне використання даних клінічних змін, патологоанатомічного розтину і дослідження кістковомозкового пунктату у телят дозволяє проводити діагностику афлатоксикозу на ранніх стадіях до дослідження якості кормів.

5. ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ.

1. Для ранньої діагностики афлатоксикозу у телят можуть бути використаніїакі тести:

- дослідження кістковомозкового пунктату з визначенням значного зменшення кількості ядерних форм;

- дані клінічного прояву захворювання, такі як «мармурове» носове дзеркальце і тріщини на ньому, випадання кінцевої частини прямої кишки з крововиливами, алопеції окремих ділянок шкіри;

- результати патологоанатомічного розтину трупів з виявленням серозних і субссрозних набряків у задньому відділі товстих кишок, витончення стінки стравоходу, передшлунків, сичуга, тонкого і товстого відділів кишок.

Розроблені методичні рекомендації по діагностиці афла-

токсикозу у телят затверджені Харківською обласною науко во- технічною Радою агропромислового комітету від 2 вересн 1991р.

2. Одержані дані використовуються в учбовому процесі і лабораторній практиці кафедри діагностики і терап Харківскього зооветеринариного інституту.

СПИСОК РОБІТ, НАДРУКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ.

1. Митрофанов О.В. Про зміни деяких клініко гематологічних показників у кролів при гострому експеримеї тальному афлатоксикозі// Удосконалення заходів боротьби хворобами дрібних тварин та великої рогатої худоби: 36. нау праць Харк. с,- г. ін - ту ім. В.В.Докучаєва, т. 296, 1983. - С. І -86.

2. Митрофанов О.В. Зміни морфологічного склаі периферійної крові і кістковомозкового пунктату у телят nj експериментальному афлатоксикозі// Ветеринарія. - К.: Ур жай, 1989. - Вип. 64. - С. 67 - 72.

3. Митрофанов О.В., Бережний О.Ф. Діагностика афлато сикозу у телят//Інформ. листок.-Харків, 1987. -Вип. 8.-Сер. З

- N 056 - 87 р. - 2 с.

4. Корєнєв М.І., Митрофанов О.В., Васильєва Л.І. Домеї дики одержання кістковомозкового пунктату. Матер, міжна практ. конфер., присвяч. 90 -річ. з дня народж. засл. діяча науі України, проф., докт. вет. наук МагдиІ.І. - Харків, 1994. - С. <■

Митрофанов А.В. Изменения периферической крови и костномозгового пунктата у кроликов и телят при афлотоксикозе.

Защищается рукопись диссертации на соискание ученой степени кандидата ветер инарньгхнаукпоспециальности 16.00.01 -диагностика итерапия животных, Харьковский зооветеринарный институт, Харьков, 1995.

По результатам исследования костномозгового пунктата у телят установлено уменьшение общего количества ядерных форм под действием афлатоксинов, закономерное уменьшение коэффициентов регенерации миелобластических и эритроблас-тических форм . Клинические проявления афлатоксикоза у телят характеризуются «мраморностыо» носового зеркальца, выпадеииемкопцевойчастипрямойкишкискровоизлияниямии появлением на коже участков алопеций. При патологоанатомическом вскрытии наблюдаются серозные и субссрозные отеки в заднем отделе толстого кишечника, истончение стенок трубчатых внутренних органов.

Выявленные изменения предлагаются как тесты диагностики афлатоксикоза у телят.

Mitrofanov A.V. Changes of peripheral blood and bonemar-row puncture at rabbits and calves under the influence of aphlatox-ins. Handwriting of the dissertation to get the scientific degree of Candidate of Veterinary Sciences on Speciality 16.00.01 -Animal diagnisis and therapy is dcflcndcd. Kharkov zooveterinary Institute, Kharkov, 1995.

Reduction of all guantity of nucleus forms under the influence of aphlatoxins, natural reduction of factor of regeneration of mieloblast and eritroblast forms has been determined to the results of bonemar-row puncture investigation at calves.

Clinical symptoms of aphlatoxicosis at calves are characterized by a « marble» nose, dropping out of lower return with hemorrhage and appearing of alopecia. Pathologoanatomy investigation showed serous and subserous oedemata in large intestine, refining of the walls of tubular internals.

Dixovered changes are given as tests for diagnostics of aphlo-toxicosis at calves.

Ключові слова:

афлатоксикоз, кролі, телята, кров, кістковомозковий пун-ктат, ядерні форми, мієлобластичні, еритробластичні форми,

коефіцієнти регенерації, патологоанатомічні зміни.

симптоми