Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.03) на тему:Инфекционный ларинготрахеит птицы (Разработка инактивированных вакцин, методов диагностики и системы противоэпизоотических мероприятий)

НЛЦ10НЛЛЫ1ИП АГРЛРНИЙ УШВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

БАБКШ ВалерШ Федорович

ШФЕКЩЙНИЙ ЛАРИНГ0ТРАХЕ1Т

ПТИЦ1

(РОЗРОБКА ШАКТИВОВАНИХ ВАКЦИН, Л1ЕТОД1В Д1А ГНОСТИКИ ТА СИСТЕМИ ПРОТИЕГИЗООТИЧШ1Х ЗАХОД1В)

10.00.03 — петеринарна мшробюлопп, вгрусолопя, ешзоотологт, мшолопя ] ¡мунолопя

АВТОРЕФЕРАТ

ЛнеертацП пл здобуття паукового ступени доктора ветеринарии* наук

Харкав—1906

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в 1нституп експериментальноУ 1 клпично! ве-теринарноТ медицини, УЛАН.

Науковпй консультант — доктор ветеринарних наук, професор,

академж УААН В. О. БУСОЛ

Офщшш опоненти:

1. Доктор бюлолчних наук, професор, член-кореспондепт УААН В. П. ОНУФРШВ

2. Доктор ветеринарних наук, професор, академж УААН В. Ф. РОМАНЕНКО

3. Доктор ветеринарних наук, професор А. Б. БАЙДЕВЛЯТОВ.

ПровЦна оргашзац,1я— Харювськпй зооветеринарннй шституг.

Мшсиьгосппрод Украши, м. Харшв.

Захист дисертацн В1дбудеться « Ю ък&'ШИ 1996 р. о /ЗР^год на зааданш спец1ал1зовано1 ради Д 01.05.10 в Нацюнальному Аграрному Университет! за адресою: 252041, м. КиТв, вул. Поте-хша, 16. уч. корпус 12, ауд. 412.

Просимо взятн участь в обговореиш дисертацн при Л захисп або вислати Ваш В1дгук на автореферат в 1-му прнм1рппку, за-св1дчений печаткою, за адресою: 252041, м. К.И1В-41, вул. ГероУв оборот!, 15, НАУ, сектор захисту диеертацш.

3 дисертащею можна ознайомитиеь у б1блютент Нацюнального Аграрного Ушверситету.

Автореферат роз1Сланий « & » -¡¿^___ 1996 р.

Вчений секретар спец1ал1зованоТ ради,

доктор ветеринарних наук,

професор В. А. БОРТН1ЧУК

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальшсть проблеми

Серед гострих Bipycinix захворювань, що завдають найб1лыиих збятк1в птах1впицтву, одие з провщних М1сць займае ¡нфекцшннй ларинготрахеТт (1ЛТ).

Вперше Bin був описаний у США May Н. G., Tittsler R. Р. у 1925 р. Але значения його як шфе'кци, яка ictotho впливае на рентабельность птах1вництва, визначилась у нас лише у п'ятидесятих роках. Це пов'язано ¡з початком шдустр1ал1зацп галузц що пе-редбачае значив збшьшення чисельноют1 попшв'я у гуртах та шд-вищення концеитраци птищ на обмежених виробничих площах.

В УкраШ початок внвчення 1ЛТ покладено в УНД1ЕВ. Перше повщомлення про це захворювання було зроблено Прокоф'е-вою М. Т. та ¡н. гу 1965—1967 роках.

У сучасиих птах1вничих господарствах, особливо при порушен-Hi технологи та незадовшьшй год1вл1, хвороба, як правило, мае гостру форму i супроводжуеться масовим ураженням птищ. Вна-сл1Док цього гине 15, а шод1 30—60 i нав1ть 72% хворо! ятищ (Kernoham G., 1931, Beach Y. R., 1931, Щеншков С. Т., 1967).

П1д час спалаху захворювання знпжуеться npupicT живо! ма-си курчат, а яйценосшсть курей падае на 12%. Для проф1лакти-кн захворювання використовуготь жив1 атенуйоваш в1рус-вакци-ни, як1 застосовують у форм1 аерозол1в або введениям в клоак»у. 1снують також mini методи щеплення вакцин (Beaudette F. R., 1949, Kingsbury Т. Н. та ¡н., 1957, Pulsford А1. F. та in., 1956, Ушаков А. А., 1947, Щеншков С. Т., Петровськая, Е. А., 1960, Кача-х1дзе А. В., 1966 Дмитр1ева А, О. та ¡н., 1970, Петров Ю. Ф., 1974).

Жив! вакцини дозволяють здшсшовати профилактику захворювання у б1'лыио1 частини ¡мушзованоТ п,тиц1, проте вони мають ряд недоливав. Головнимп i3 них е трудомктюсть обробок, реак-ToreriHicTb, неможливгсть до<еягти за Гх допомогою повноГ лгквЬ дацП' хвороби в раз! тривалого нопйства Bipycy. Отже, необхщно розробляти inaKTiiBOBani важцини, яю' б можна було використо-вувати у форм! аерозол1'в для обробки одночасно великих контингенте ПТИЦ1.

Дощльшсть 'fx застосування мотивуеться рядом причин: короткий шкубащйний перюд при захворюванш <у межах 2—7 дшв, швндке охоплення хворобою погол1'в'я та необхаднгсть формуван-ня локального 1муштету у м1сцях реал!зацп BipycoM cboi'x пато-генних можлнвостей у коротал строки, бажано у всього поголгв'я одночасно.

У колишньому СРСР, завдяки роботам Петрова Ю. Ф.. Соколова В. Д., 1977, Дмитр1'ево1 А. А., Малушко В. В., 1980, лише на-прикшщ 70-х роив вдалось отримати досить ви'сокий ефект за-хисту в1д 1ЛТ при аерозольн)-й аплшацп вакцини, виготовленоУ ¡з

атенуйованого в1руеу штаму ВНД1В1П. Проте як ця, так I вакцина ¡з клону «НТ» штаму ЦНППП мають }стотш недолгки: при аерозолыпй аплтаци вони виявляють значиу реактогеншсть I {н-тенсивно забрудиюють довколишне середовище живим вакцинним в1русом, що недопустимо з точки зору екологп. Отже, найдощль-щше використовувати групову ¡мушзацш птищ аерозолями ¡нак-тивованих вакцин. Осюльки так1 вакцини до наших дйслщжень не були створеш, очевидною е актуальшсть 1х розробок у сучас-них умовах.

Принципово !важливим е не тиьки доповнення арсеналу ¡мгу-щзуючих препарат при 1ЛТ шактивоваиими .вакцинами, але и розробка альтернативних схем оздоровления господарств, як1 б, зокрема, передбачали використання лише шактивованих вакцин, поеднання живих та шактивованих вакцин на р1зних етапах про-ф1лактики I л1кв1дащ1 хвороби, а та'кож застосування ¡нактиво-ваних вакцин у комплекс! з технолопчними засобами, спрямова-ними на розрив ешзоотичного ланцюга.

Оскшьки промислове виробництво [нактивованих вакцин не налагоджено (хоч е ожрем1 усшшн1 спроби сгворення таких препарат за кордоном), необх1дно виршити теоретичш I практичш питания ефекгившшого використання вже ¡снуючих живих вакцин.

Дефщит вакцин проти 1ЛТ змушуе розробляти заходи по оздоровлению господарств вщ хвороби без застосування засоб1в вак-цинопрофшактики. При ¡цьому треба враховувати нов} даш про патогенез 1ЛТ, тривалГсть в1русоносш.ства та в1русовид1леиня, дже-рела шфекци та шляхи передач! збудншпв, особливост! ешзоо-тичного процесу, технолооч! виробництва, а також бшлопчш 1 ан-тигенш властивосп в1рус»у.

Реакщя гемаглютинацп для д!агностики 1ЛТ вперше була роз-роблена Прокоф'евою М. Т. ! Бабкшим В. Ф. (1965). 3 того часу нами проведено великий обеяг дослдакень по удосконаленню ме-тод1в Д1агносгики 1ЛТ. Розроблено нов1 д1агностичш препарати, визначено м1сце серолопчних реакцШ у вивченш багатьох питань теорн 1 практики боротьби з хворобою. В>с1 щ роботи потребуюгь детальшщого \ окремого висвгтлення, розгляду 1 обговорення.

Мета роботи. Основною метою дослщжень була розробка екс-периментальних { дослщно-виробничих, зразив {нактивованих вакцин проти 1ЛТ ¡з в!руав, культивованих на ембрюнах та культу-р1 клкин, лабораторш та виробнич! 'випробування, створення ефек-тивнших схем застосування живих вакцин 1 способ1в шдвищення Тх 1мунноТ активности, а також нових засоб!в серолопчно! ^¡агностики 1ЛТ.

Завдання дослщжень. Для досягнення мети необхгдно було ви-ршити таи завдання:

— розробити методи накопичення в!р»у.су 1ЛТ на курячих ембрюнах та в культур! первинних клггин курячих ф!бробласт!в,

— вцщрацювати метод стандартизацЦ' визначеиня бюлопчно! активное^ в1рус-вакцини. Провести пор1вняльне випробування ме-2

тойв титраш'Г вфусу 1ЛТ на хорюналантокгш'й оболонц! з вилу-ченням { без вилучення ембрюшв ¡з яйця.

— .вивчити вплив температура культивування на б'юлопчн1 вла-СТИВОСТ1 в1русу 1ЛТ,

— розробити способи отримання гемаглютинуючого антигену в ¡рту су 1ЛТ для проведения серолопчних реакцш,

— розробити метод проведения РЗГА, визначити ¡Т мгсце в ]му-ноешзоатолопчному аналта.

— розробити твердофазний метод 1мунофермеитного анал!зу (1ФА) для шдикацп В1русу 1ЛТ,

— визначити здатшсть пдроксиламшу, бета-прошолактону 1 формалшу, ¡нактивувати в1рус 1ЛТ, вирощений на курячих емб-рюнах, в1дпрацювати режими 1нактиваци вфусу для виготовлення вакцин,

— розробити ¡нактивовану емульсин-вакцину -проти 1ЛТ, В1Д-. працювати дози { схеми застосування, провести 11 лабораторш I виробшш випробування,

— провести, випробування ролерного методу культивування в!русу 1ЛТ на ф1бробластах курячих ембртшв для лабораторного та промислового накоиичення в1'русвм1щуючого матер1алу,

— доелдати ¡нактивуючу дпо ультрафюлетового опромшення на культуральний в1рус 1ЛТ,

— створити ¡нактцвовану вакцину проти 1ЛТ ¡з культураль-ного в!русу для аерозольного застосування, видати регламент та технолопю 11 промислового виготовлення,

— розробити технологпо виготовлення культуральноГ ¡нактиво-ваноТ вакцини в умовах бшфабрик, провести експериментальш та широк! виробнич1 випробування тако! вакцини,

—' на шдстав! анал1зу результат широкого виробничого ви-користання живих вакцин дати оцшку аерозольного 1 клоачного метод|в IX застосування залажно в1д ешзоотично! ситуацп, розробити засоби шдвшцення ефективност! !х використання,

— внвчити реактогеннгсть та приживлюващсть вакцшших шта-м!в в1русу 1ЛТ при аерозольшй гмушзаци живнми вакцинами,

— в1дпрацювати адаптоваш схеми 1 кратшсть вакцинацц ку-рей, бройлергв ! ремонтного молодняка м'ясних та яечних лшй живими вакцинами,

— визначити вплив ¡муносулресивних статв птиц1 на ефектив-псть вакцинащГ проти 1ЛТ,

— випробувати стимулюючу дпо базшиково! олп при вакцина-Г проти 1ЛТ птищ, яка мае 1мунолопчш, бюх1м1чш та пстоло-

1ч1И прояви ¡муносупреси,

— обгрунтувати технолопчш заходи для боротьби з 1ЛТ,

— розробити та випробувати си'стеми технолопчних заходгв, що ¡абезпечують оздоровления птахофабрик без застосування В1рус-1акцин.

Теоретична та практична цшшсть дослщження; його наукова новизна

Вперше на тереш Украши вивчено 1ЛТ птищ, описана ешзоо-толопя захворювання в промислових птах{вничих господарствах, науково обгрунтована неоЕшдшеть сгворення шактивованих вакцин для аерозольного застосування, як засобу радикально! лш-вщаци захворювання в птах1вничих пуртах.

Вперше в Укра!щ створено два типи шактивованих вакцин ¡з в1ру.с1в, культивованих на курячих ембрюнах 1 культгур1 фгбро-бласт1в. Проведено пор1вняльний анал1з за'собгв шактивацп вак-цинних в1р,ус1в { обгрунтована необхщшсть диференцшованих шд-ход1в до 1х вибору в залежност1 вЦ в1русвм[щуючо! сировини. Показано, що шактиващя культурального в!рупсу надШно здшснюе-ться за допомогою ультрафюлетового опромшення, яке, руйюую-чи нуклешовий геном В1русу, не знижуе його антигенно! активно-ст1 1 забезпечуе отримання вакцини з високими 1муногенними вла-стнвостямн.

Вивчещ показникй мюцевого I системного Лмуштету при вак-цинаци птиц1 проти 1ЛТ. Особливо вщм1чено значения формувац ня мшцевого шуштету у птищ, ¡мушзовано! аерозолем Шактиво' вано! культуральногвакцини.

Вперше за допомогою господарчих I лабораторних дослдав вивчено значения ¡мунодефщипв, як фактора, що ¡стотно впливае на ефектившсть вакцинопрофиактики 1ЛТ. Описано бюх1м!чШ тг пстолопчш характеристики оргашзму птищ при 1муносупрес1ях Також вперше як Лмуностимулятор при вакцйнащ! птиц| ррот^ 1ЛТ, що проводиться в умовах ' ¡мулодефщитпз, запропонованс аерозоль базилшово! олП. Використання його у визначених доза) Д1яло стимулююче на доказники активное^ систем шущтету тг 'загально! резистентности шдвищувало ефектившсть' засторуванш вакцин проти 1ЛТ, .

Встанрвлена здатшеть,, в1русу 1ЛТ аглютинувати еритроцит! курей, Визначен1 температуры! режими та тривалгеть культиву вання в1русу на курячих ембрюнах, яю посилюють е^спресда гем аглютиниив. Все це дозволило застосувати реакщю гемаглютина ци для д!агностики'ШТ та розробити способи отримання гем аглютинуючих антигешв 1з в1русу.

Створено твердофазлий метод ¡муноферментного анал1з»у дл$ д!агностики 1ЛТ.

Новизна розробок тдтверджуеться чотирма авторсышми св! доцтвами: № 565531, 1974 р1к, № 811847, 1980 р1к, № 1200575 1985 р!к, та № 1709616, 1992 рш.

Йвень реал1заци та впровадження результат1в досладження

Розроблено так! пропознци для впровадження та використання практичною BeTepimapieio i проведения науково! роботи:

— шактнвована емульсин-вакцина для внутршньом'язового за-стосування i3 розмиоженого на курячих ембрюнах Bipycy 1ЛТ,

— ¡нактивоваиа культуральиа вакцина для аерозольного застосування, яка була виготовлена на двох бюкомбШатах,

—• схеми застосування ¡нактивованих та живих в1рус-вакцин для проф!лактики 1ЛТ,

— способи отримання живих та ¡нактивоваиих гемаглютиную-чих антигешв i методи РГА, РЗГА та 1ФА для д!агностики 1ЛТ,

— схеми поеднаиого застосування ¡нактивованих i живих Bi-рус-вакции у господарствах, неблагополучних вццюсно 1ЛТ,

— етимулящя ¡муштету базилгковою ол!ею при ¡муносупре-сивному CTani та вакцинаци проти 1ЛТ,

— метод стандартизадп визиачения Tirrpia ßipyciß для внго-товлення живих Bipyc-ващин,

— оптим1зоваш дози i кратшсть застосування живих вакцин у птиц! pi3Horo вгку та продуктивно! спрямованосл,

— схема оздоровления неблагополучних вдаосно 1ЛТ птахо-фабрик i3 використанням технолопчних заходов, без застосування вакцини,

— ¡нструкц!я по боротьб! з 1ЛТ, затверджена МОГ СРСР, 1983 р.

Апробация та публ1кац1я результат досл^джень

Основа! положения днсертащ'йио! роботи було викладено i обговорено на заеданиях i зв!тннх сешях Вчено'1 ради 1нсгитуту експериментальноУ та клппчно! ветерииарно! медицини (1969— 1994 p.p.), 3acUaiini Вченол радн$$НК1 ветпрепарат!в (Москва, 1973), зааданнях проблемно-координащино! ради ВН1В1П (Ле-н!нград, 1970—1984 pp.), пауково-техшчшй ра_д1 МСГ СРСР (Москва, 1973), I-" обласшй конференщ! молодих вчених i спещалгс^в (Харкав, 1967), III-" Всесоюзны ветеринаршй в^русолопчтй кои-ференцп (Москва, 1968), II-" обласшй науково-техшчшй конферен-nii — молодих вчених i спещалкт^в с^ьського господарства (Хар-Kia, 1968), I-" М!жвузизськш ветеринаршй в!русолопчшй кояферен-цЦ' (Москва, 1970), VI-My BcecßiTHbOMiy конгрес! по птах!вництву (Мадрид, 1970), IV-" Всесоюзн!й вГрусолопчшй конференци (Во-лодимир, 1976), Всееоюзшй конференцц з основ ветеринарно-про-фшактичних заходгв у промисловому птах!вництв! (Кишитв, 1977), III-й Всесоюзшй конференци з аерозол1в (бреван, 1977), П-Му Все-CBiTHbOMy ветеринарному KOHrpeci (1979), V-Siy АНжнародному сим-i03iyMi сощалктичних краГн (Рига, 1982), республжансьый нау-<ов1й жонференцЦ' щодо стану i перспектив розвитку бютехноло-

5

rii у птах1вництв1 (Харшв, 1988), конференци по еф1рних ол!ях i ix використанню у охорош здоров'я i народному :гооподарств1 (Ялта, 1988), III-" Всесоюзнш нарад1 по селекци альськогосподар-ських тварин та пщвищенню резистентност1 до хвороб в умовах промислово! технологй' (Москва, 1988), республшанськШ науко-вш конференци, присвячешй 75-р1ччю Ялтинського НД1 iM. Сеченова (Ялта, 1989), республиканский конференци з сощальних i еколопчних проблем ветеринарно! медицини (Харюв, 1990), яау-ково-виробничШ конференцН молодих вчених i опещалкгив (Ле-шнград— Ломоносов, 1990), м1жвуз1вськщ науковпг конференци (Саратов, 1990), конференцЦ' з проблем >наг/кового забезпечення тваринннцтва (Кишишв, 1990), науково-практичшй конференци по б^технолош ветеринарннх /препарате (Харщв, 1993).

По тем1 дисертаци опублщовано 67 друкованих робгг, у тому числ1, одна монограф1я, три методичн1 рекомендаций одержано 4 авторських евЦоцтва на винахш. Матер1али роботи використаш при написанн1 дов1дково! л1терат,ури: 1. Довщник ветеринарного фельдшера, К.: Урожай, 1975. 2. Систе.ми ветеринарно-саштарних заход1в у промисловому птах1вництв1, К.: Урожай, 1987. 3. Pecni-paTopni хвороби альськогосподарських тварин, К- Урожай, 1986. 4. Два буклети.

Зареестровано ciM наукових звтв ¡з зашнчених завдань: 71024756 (1970—1974 рр.), 73054359 (1975—1979 рр.), 76073007 (1976—1980 рр.), 76073007 (1979—1981 рр.), 01830034083 (1981— 1985 рр.), 01830034983 (1983—1987 рр.), 01870093625 (1986— 1990 рр.). Результати дослщжень опублшовано в журнал! «Вете-ринар!я» (Москва), тематичних зб1рниках «Ветеринар1я» (Кшв), працях шститут1в, матер1алах конференц1й, ветеринарннх з'Гзд1в.

Структура та обсяг дисертаци

Дисертащя складаеться ¡з п'яти роздшв, що мають вступ, ог-ляд лкератури, викладення i обговорення резу/гьтат1в власниз досл1джень, висновки та практичш рекомендаци. Бгбл1ограф1чниг список включае 362 роботи, iy тому числ1 130 шоземних джерел Робота викладена на 272 сторшках машинописного тексту, ¡ЛЮ' стрована 109 таблицящ! та 10 граф1ками.

Особистий внесок дисертанта у розробку наукових результатов, що виносяться на захист

Особистий внесок автора дисертаци у розробку наукових ре зультат!в полягае у самостшному виконанш всього обсягу методич них та експериментальних робгг, проведенн! в!русолопчних, бак терюлопчних, ешзоотолоичних, гематолопчних, ¡патолагоанатом1ч них, ¡мунолопчних та серолопчних до-слщжень, за винятком. 6io xiMiHHHX дослщжень сироватки Kpo.Bi (за участю кандидата ве б

теринарних наук Клешно! Н. В. та кандидата бюлопчних наук МихайловоУ С. А.), пстолопчних доелдакень (юшлыю з доктором ветеринарних наук, академжом УААН Красшковим Г. А. 1 кандидатом ветеринарних наук Колоусовою Н. Г.), 1 дослЦжень з розробкп шактивованого антигену для РЗГА (сшлыю з кандидатом ветеринарних наук Мамчуром Б. А., Кшричем В. В., та Христоевою К- Н.).

На тдстав1 анал1зу результата експерименпв та ствставлен-ня 1х ¡з Л1тературними даними на за.\ ист виносяться т а к 1 положения.

1. Наукове обгрунтування, розробка технологи та випробуван-ня ефективност1 шактшзованих ембрюнальжп 1 культуралыю! вакцин проти 1ЛТ птиц!.

2. Пор1'вняльяий анал1з р1зних методов шактиваци В1русу 1ЛТ.

3. Вивчення реактогенност1 та приживления вакцинних штам!в 1ЛТ при аерозолыпй ¡мушзацп. Матер1али оцшхи аерозольного I клоачного метод1в вакцинацЦ' жнвими в1'рус-вакцинами в р1зних ешзоотичних умовах.

4. Розро'бка схем I доз застосування живоУ вакцини "при аеро-зольшй вакцинацЦ" птиц! яечно'1 продуктнвносп, бройлер1в та ремонтного молодняка м'ясних лшш.

5. Матер1али по стандартизацп ощ'нкн бюлопчноГ активное™ в1р(у.с-вакци1ш проти 1ЛТ.

6. Корекщя ¡муногенезу при аерозольшй 1мушзацП проти 1ЛТ.

7. Методи д1агносгики 1 ¡муноеш'зоотолопчного анал1зу при 1ЛТ та конструювання нових д^агностичних препарапв.

8. Вивчення впливу технолог!! утримання птищ на перебгг ет-зоотичного процесу.

9. Теоретичне та експерименталыге обгрунтування систем оздоровления господарств В1Д 1ЛТ.

ВЛАСН1 ДОСЛ1ЛЖЕННЯ

Матер'1али 1 методи досл!джения

В1рус 1ЛТ культивували на 10—11-депних курячих ембрюнах 1з племшних господарств, благополучних щодо в1ру>сних 1 бакте-р1альних захворювань.

Заражения курячих ембрюшв проводили в алантогску порож-нину через боковин отв1р у шкаралуп1 а>бо на хоршналантоюну оболонку через штучну пугу. Доза матер1алу для заражения ста-новила 0,1—0,2 мл в1русвм1щуючоТ суопензц з титром ^ 5,8— 7,6 Е1Д 50'мл .

Для культивування в1русу 1ЛТ у культур1 1штин використо-вували первинно-трнпсншзоваш ф1бробласти курячих ембрюшв. Культури кл1тин заражали шляхом адсорбци ембрюнального або культурального в1русу 1ЛТ з мпо'жиннгстю 0,1—0,01 Е1Д5о або ТЦД50 на пос1вну клшшу.

Внкористовувалн в основному вгрулентний штам «Г», отрима-ний ¡з Московсько! ветеринарно! академи. Вш викликав гостре

захворювання курей з ексудативними процесами, кропопиливами" i фгбршозним трахеГтом, загибель до 10—15%. Титр 1Д50 для двох-мгеячних курчат складав lg 5,5 Е1Д5о. Штам не викликав BipeMiio. Е1Дбо його дор1внював lg 10^7',6£б/0,2 мл. Bipryc викликав розвиток на ХАО вогнищ некрозу змкианого типу в:д 0,5 до 2—4 мм. Добре розмножувався при температур] в1д +35 до +.39 °С. Використо-вували також штамп 1В — 76 та Р, що були вид^лен! вщ птищ, XBopoi на 1ЛТ.

Для дослав брали бройлер1в та дорослих курей кроспв Пбро, Бройлер-6, а також курчат та дорослих курей породи Леггорн, кроЫв 283, 288, Белорусь-9, Ятрань, Заря та ¡н. Юльтсть птищ у трупах дозволяла проводити статистичну обробку одержаних ма-тер1ал!в.

1нактивацш Bipycy iy вакцин^ перев1рялм заражениям 4—5 ку-рячих ембрюшв розведеним матер1алом 1 : 10 та нерозведеним у доз1 0,2 мл у трьох сершних пасажах. Вщсутшсть на ХАО змш, типових для Bipycy 1ЛТ, св1дчила про його шактивацда. __

Гнфекщйшсть гнактивовано! культурально! вакцини перев1ряли титруванням у культур} кл1тин курячих ембрюшв. Стерильшсть вакцин визначали bhcíbom препарату ¡з 3—5 флаконов приготовлено! cepii на МПБ, МПА, МППБ пщ маслом, на cyonoarapi або arapi Ca6iypo.

Нешкщливкть встановлювали введениям вакцин внутр1шньо-м'язово курчатам 2—З-мкячного вшу в доз1 3 мл (у два мюця по 1,5 мл). 1муногеншсть перев1ряли на 2—3-мгсяч,них курчатах через 20 дшв шсля введения вакцин шляхом заражения !х штратра-хеально 1000 1Д50 вирулентного Bipycy 1ЛТ штаму «Г».

Титр Bipycy тдраховували за методом Рща i Менча. Реакцио нейтрал1зацп ставили за методом, описании Сюршим В. Н. i Чистовою 3. Я. (1962). Реакщю гемаглютшацп та i"í затримки зд!й-снювали зидно з методикою, розробленою Прокоф'евою М. Т. i Бабкшим В. Ф. (1965).

Розм1р квадратичного в!дхилення (а) показника Е1Дбо. визна-ченого за Рщом i Менчем, встановлювали вщповцшо до методики Eíi3i (1952).

Статистичну в5ропдшсть p¡3Himi мЬк результатами визначення Е1Д50 розраховували користуючись диференцшною формулою XI—Х2>2Val+ot Де XI та Х2 е показмики одшшчних результате. Материал для пстолопчних та tíctoxím¡4hhx дослщжень (тимус, фабришева бурса, селезшка, трахея, hocobí ходи, легеш) фшсували в 10% -ному розчиш нейтрального формалшу та в piди-HÍ Карнуа. 3pi3n забарвлювали гематоксилшом i еозшом, альща-иовим chhím, за Браше та за Мак-Манусом.

У сироватщ kpobí 6íoxímÍ4ho визначали загальний б1лок, bmíct гама-глобул!Шв i клаав 1муноглабулппв lg G та lg М, аскорбшо-во! кислоти, лужно! фосфатази, л1зоцима, гетероф1льних аглюти-híhíb. У печшщ визначали bmíct в?тамппв А, Е i Вг. 8

У лабораторних та виробничих дослщах вихористовг/вали еф1р-Hi ол11 з базилику евгенольного та евкалтту,' виготовлещ на Слм-феропольському науково-виробничому об'еднанш з еф!ромаслнч-них культур i масел. '

Ешзоотичний процес вивчали за допомогою ешзоотичного методу, запропонованого BHIIBBM (пор1вняльно-1сторичний метод, eni300TH4iie дослшкення, ешзоотичний експеримент, економ!чний i математичний аиалгз).'

'Статистичну обробюу одержаних результатов зд1йсшовали на персональной ЕОМ типу IBM-PC/AT, з використанням пакету про-грам «Stadia».

РЕЗУЛЬТАТИ Д0СЛ1ДЖЕНБ

ЕКСПЕРИМЕНТИ ПО СТВОРЕННЮ 1НАКТИВОВАНОТ . ЕМУЛЬСИН-ВАКЦИНИ

Для виготовлення емульсин-вакцини використовували Bipiyc 1ЛТ штаму «Г», культивований на курячих ембртнах. Титр Bipy-су становив lg 5,8—7,65 Е1Д50.

Виготовлення вакцини р*озпочинали шляхом випробування дп на BipycBMiui,yi04i суспензЦ таких перопективних (нактиваторов, як бета-прошолакто«, формалш, Ндроксиламш солянокислий, мертио-лят та ультрафюлетове опромшення.

Для вивчення шактивуючо! дп бета-прошолактону брали Kin-цев1 концентраци препарату 0,1; 0,2; 0,5 i 1%. Kparni результати були отримаш при використанш 0,1% концентраци. Через 15 дшв теля.. введения Bipycy 1ЛТ, шактивоваиого препаратом у uifi кон-центрацН (антигену), антигемаглютиити у кров1 виявляли у 77,7% курчат при середньогеометричному титров1 антит1л xg lg 1,25± ±0,23. PiBenb. антигемаглютишшв при болышй.. концентраци був у 2 рази нижним.

У досл^дах ¡з формальном була вивчена Шактнвуюча д1я його 0,025; 0,05; 0,2 та 0,5% концентращй. Встановлено, що B.ci концентраци формал'шу шактивували Bipyc через 24 години,- Серед-ньогеометричний титр антитш при застооуванш ¡пактивованого формалшом Bipycy складав xg lg 1,225±0,39 i 1,7031+0,45 при рН 7,2 i 8,5 в!дпов1дно. При збнЛьшенн! строку шактивади до 3— 4 дгб середньогеометричний титр досягав xg lg 1,9±0,16 i 2,1439± ±0,22. Внутршньом'язове введения шактлвованого Bipycy забез-печувало захист 80±12,6% курчат.

Пдроксиламш солянокислий використовували у 1 М концентраци при pi3Hnx значениях рН протягом одте'/ та п'яти Д1б. Активность пдрокеиламшу зале'жала вщ\значення рН. Повна втра-та активное^ у б^лышй частшп дослщв спостер!галась на п'яту добу. Незалежно В1'д значения рН спостерггалось плато затримки 1нактивацп в!д 10 до 24 годин, При випробуванн1 Bipycy, iHaKTii-

9

вованого при_ рН 9, сероконвероя вщм1чалась у 42,8—66,6% пти-щ у титрах xg 0,6865—=1,068.

Мертиоляг використовувалн у шнцевих розведениях 1 :1000, 1 : 10000 1 1 : 20000. Встановлено, що жодна ¡з випробуваннх кон-центращй не викликала повно! шактивацп в1русу. При менших розведеннях мертиоляту в1рус шактивувався на п'яту добу.

Ультрафюлетове ойромшення також не гаактивувало в1р*ус 1ЛТ у суспензц }з подргбнених ХА'О, що обумовлено II непрозорктю 1 наявщстю клтшяих уламюв, як1 випадали у осад в процеа ¡нак-тиваци.

Оптимальний шактивуючий ефект давав формали!, який I був використаний для виготовлення емульсин-вакцини.

Оскшьки ефективнкть ¡нактивованих вакцин гстотно шдвшцуе-ться при додаванш ад'юванлв, було дослщжеио эплив р1зних ре-човин д1е\' групп на ¡муногеищ властивост1 вакцини. У робот1 ви-користаш високорафшовам} соняшникова, кукурудзяна та кунд-жутна олп, харчов! фосфатиди. 1з мшеральних ад'ювашчв вико-ристовували масло «ВМ» та пдроокис алюмипю. До складу емуль-си ¡з мшерального масла вводили також ланолш. Розроблен1 р1з-ш прописи вакцин.

Результата дослщження р13'них ад'юванлв у склад} вакцин показали, що найвищий процент захисту в1д прямого ¡нтратрахеаль-ного заражения був у трупах, де використову,вали мшеральне масло «ВМ» та пдроокис алюдп'нпо.

На шдстав1 одержаних результат розроблена технолопя виготовлення емульсин-вакцини лроти 1ЛТ. Для виготовлення вакцини в1р(усвмщуючу ¡сировину (хорюналантоки! оболонки куря-чих ембрюшв) подр1бнювали у кульовому млин1 протягом 24 годин. До .подргбнено! тканини додавали алантокну рщину В1д т-фшованих ембрюшв. Суслензт фшьтрували через два шари мар-Л1. В1русну суслензт ¡нактивували формалшом у юнцевШ концент-раци 0,05% при темтератур1 +36 °С протягом 36 годин при рН 7,2.

1з шактивованого в1р>усу готували вакцину за таким прописом: суспензи, що мктить шактивований В1рус, — 50%, м1нерального масла «ВМ» — 43%, ланолшу безводного — 7%.

ДослЦами з вивчення ди шактиватор1в установлено, що най-вищ1 показники захисту дае внутршньом'язове введения шакти-вовано! вакцини, внаслЦок чого «¡дпрацювання доз и емульсин-вакцини проводили тьчьки за цим способом П ¡нокуляцп. Вакци-нували птицю в1ком 2; 4 1 6 лпсящв одно- 1 дворазово у дош 0,5; 1 1 1,5 мл. Результата показали, що вс1 досл1джен1 дози, иеза-лежно вщ в1ку курчат, забезпечували протягом 20 1 40 дн[в шсля щеплення захист в1д 60±15,4 до 100±3,16% птищ. На 60-й день апостерпалось деяке зниження напргуженост1 ¡муштету } захист птищ становив В1Д 70+14,4 до 88,8±: 10,5%. КраЩ]' результата давало дворазове введения вакцини. 10

JIa6opaTopiii cepi'i емульсин-вакцини були дослужен! на пта-хофабрищ ¡з важким спалахом захворювання шд час комплекту-вання погол1в'я. Застосовували переважно таку схему вакцинаци: спочатку вакцину вводили курчатам у Biui 35—40 дшв у доз! 0,5 мл, подальшу ревакцинацно здшенювали у вда 60, 100 або 150 ДШВ (у Д031 1 МЛ;

Вир^шальним критерием ефективност! емульсин-вакцини служив показник смертност1, який виводили на ищстав1 результат1в патологоанатом1чного розтину. На р1зно,му поголгв'! птищ було поставлено три дослЦи, яш показали, що ранне застосування вак-цини, за умови циркуляцп Bipycy у rypTi, знижувало загибель юурчат в1д 1ЛТ у 2,5 рази ,у пор1внянш з контролем.

Клгншо-ешзоотичн! спостереження свщчать про те, що прева-лентшсть у niK смертноси у дослшпй rpyni складала 20%, а в контрольшй — до 80%. Молодка дослано! групи шсля ревакци-нацп мала 100 % ст1йк1сть, середньогеометричний титр антигемаг-лютишшв становив xg lg 1,9365.

При за'шзншй ревакцииацц птищ смертность у дослЦнш rpyni була 13,6±0,52, у контрол1 — 34,0±0,68%, тобто у 2,5 рази ниж-чою. Таким чином, нав1ть у цих умовах вдаеться знизпти втратн i смертшсть у иор1внянн1 з контролем.

Вакцинована птиця мала вищ1 показники продуктивность Бона ¡нтенсившше В1дкладала яйця. Р1вень яйценоское^ на 50-й день яйцекладки дор1вшовав 53,7%, в контрол! — 39,2%.

Встановлена кореляшя м!ж р1внем criiiKocTi курчат до заражения i наир'ужешстю ¡муштету. Так, при THTpi xg lg 1,0203 i по-зитивних реакщях у 65% курчат стшкою було 50% птищ, а при xg lg 2,3245 i 100% позитивних реакщй не захвор1ло 77,7% курчат. Серолопчн1 дослщження i перев1рка «апруженост! !мун!тету у трупах з pi3«oio етизоотичною ситуащею показали, що теля вакцинацЦ емульсин-вакциною титрн антиил складалн у курчат Bi-ком 95 дшв xg lg 2,3245, позитив^ реакцп встановлен1 у 65— 100% вакцинованих ¡при criiiKOcri у межах bw 50+15,8 до 77,7± ±16,9%. У курчат вжом 140 дшв титри антитш становили xg lg 1,9365±0,0225, познтивш реакцп виявлен1 у 100% птиц!, а процент CTiiiK0CTi складав 88,8±9,9.

Таким чином, у гострому вогниин ¡нфекци ¡мушзащя емульсин-вакциною проти 1ЛТ мае досить високу ефективт'еть.

КОНСТРУЮВАННЯ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ

ЕФЕКТИВНОСТ1 1НАКТИВОВАНО! КУЛЬТУРАЛЬНО! ВАКЦИНИ 1ЛТ ДЛЯ АЕРОЗОЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Для виготовлення культурально! вакциии використовували ви-соков1рулентний штам «Г», адаптований до культури курячих ф!б-робласпв. Про роз'множення Bipycy судили з результапв його ти-

грування. Одержан! матер^али св1дчили про те, що середньоариф-метичний титр Bipycy в першому пасаж1 на ф1бробластах дор1в-

шовав 8,334:0,19, у другому — 8,25±0,087, у третьому— 7,66±0,091

ТЦД59 ¡и . Значне ослабления титру В1русу п!сля двох пасаЖ1В у .культур 1 ф!бробласпв визначило иеобхщшеть розробки тако! си-стеми для виробництва в1русвм1щуючо1 сировини:

1) виробничий штам В!р»усу 1ЛТ шдгримувавея культивуванням на 10—11-денних курячих ембрюнах при температур! +37,5—-38,5 °С протягом л'яти д\б.

2) В1рус, що шдтримувався на курячих ембрюнах, для виго-товлення вакцини розмножували на культур! ф!бробластш курячих ембрюшв. Юптинний мопошар заражали ембрюналышм вирусом ¡з множиншстю 0,01—0,1 Е1Д50/мЛ я а поспвну кл1т»ну I от-римували матриксну розпл!дку,

3) в!ргус матриксноГ розшидки використовували для виробництва в!русвм!!цуючо'1 сировиии. Татр в1русу при виготовленн1 вакцини був не нижче Ю-7,5 ТЦД50/.4.1

Вщносна чистота в1русвм!щуючо1 рщинн при культивуванш вЬ русу 1ЛТ на курячих ф!бробластах, дала можливють використо-вувати ультрафюлетове опромгнення, що забезпечувало шактива-щю генома !. В1рулентних властивостей вирусу та збер!гало анти-генну активность його билково! оболонки.

1нактивацдо в1русвм1щугочо1 сировини ультрафюлетовимн про-менями проводили за допомогою скоиструйованого нашвпромис-лового безтшьового устрою.

Дослщження показали, що в1рус 1ЛТ, одержаний на курячих ф!бробластах, шсля ультрафюлетового опромшення у доз! 48Х Х104 ерг/см2 при подальщому кульптуванш у трьох сершних слЬ пнх'пасажах на культур! кл!тин ¡з множиншстю заражения в доз! 1 ТЦД50/МЛ на поавну клшшу ! на курячих ембрюнах, зараже-них на хорюналанто1ену оболонку в доз! 0,2 мл, не реактивував сво1х патогенних властивостей.

Негативно'/ да аерозолю ¡нактивованого в!русу на клпачний статус курчат не встановлено. Сум гоне утримання щеплених та нещеплених курчат протягом трьох мюяшв { бшьше не приводило до захворювання останшх та утворення у них спецнф^чних анти-т1л.

Антлгенш та !муногенш властивосп штаму щсля його шакти-ваци забезпечували захист 85-—90% курчат в1д ^тратрахеального заражения гомолопчним цатогенним штамом.

Для шдвищення ефективност! аерогенно!' вакцинацц використовували гл!церин ! силшагель як стабшзатори, нар!зно ! сумю-но. Стабшзацш ¡нактивованого вирусного антигену проводили до-даванням 5% стерильного глщерину ! 1% силшагелю.

Дан! випробування стаб1л!затор!в показали, що 1х додавання пщвищувало ¡муногешЦ властивост1 вакцини. Вакцини !з глщери-ном забезпечували при аерозолыюму застоауванш-80%, а з ком-бшащею глщерину I силжагелю—100%-<ний захист, особливо у перший мюяць июля щеплення.

Остаточний вариант пропису вакцини мае такий склад (у %):

в(русна сировина — 94, силшагель—1, глщерин — 5, пенщилЫ— 500 од/мл стрептомщин — 500 од/мл, шстатин — Юо од/мл.

У дослщах вщпрацювання дози вакцини на 70-денних курчатах проводили розлиленням 1; 3; 5 1 10 мл препарату на 1 м3 статично! камери. Контролъне заражения вакцинованих курчат показало, що доза 5 мл/м3 е оптимальною, осмльки вона забезпечу-вала захист 80% бройлер1в I 90% курчат яечного кросу. Гнил дози захшцали 70% птиш.

Поставлен! також дослши, у яких вивчали динамику розвитку шунггету у курчат шляхом ¡нтратрахеалыюго заражения !х в!руле* НТ1ШМ штамом «Г» через 3, 5, 1И 20 дшв пкля вакцинацп. Отри-МаЩ дат показали, що у вакциповано! птиц,! несприйнятливкть розвивалась вже на третю добу. На 20 добу р!вень захиету зро-ставдо80%.

На четверту добу ш'сля щеплешш у сироватШ кров1 курчат, вакцинованих аерозолем, виявили В1ру>снейтрал1зуюч1 антитела, титр яких досягав Ш 0,769. На 22 день шдекс нейтрал1зацп зростав до Ш 1,339.

Антигемаглютшшш у РЗГА спостеркали на сьомий день. Вив-чення впливу юлькосто обробок дозволило установи™, що при одноразовп"! ¡мушзацЦ' стишши до заражения було 73%, двора-зов1й з ¡нтервалом 10 дшв— 80%, трьохразовш— 100% щеплених курчат.

Дос.л1дження показали, що введения аерозолю шактивованоГ юультурально! вакцини не викликало поб1чних поствахциналышх та запалышх реакщй, змш картин кров1, попршення загального ф1зюлопчного стану.

Опешалып дослщження дозволили дШтн вионовку, що ¡нак-тивована вакцина 1з опромшеного УФ-в1русу 1ЛТ мае ¡нтерферую-41 вла«тивост1.

У вакциновано! ¿нактивованою культуральною вакциною птищ в сироватц1 крова та екстрактах тканин легешв, гардерово! за-лози, селезшки ; ккткового мозку виявляли в1руснейтрал1зуюч! ан-тит1ла. Вони були встановлеш у ва'х органах, за виключенням ккткового мозку, на 10-й день пкля вакщшацц. Р1вень !х був вящим в екстрактах ¡з легешв, гардерово! залози 1 селезшки, тж у сироватш кров!, що вказувало на бгльш штеисившш розвиток мкцевого ¡муштету. На 22 день р1вень снстемних 1 мкцевих вЬ эуснейтралгзуючих антитш виргвнювався.

Як один !з показникгв ¡мунно! в1дпов1д! ла введения вакцини зивчали ровень нагромадження плазматичних клшш у тканинах.

За к1лыастю утворених плазматичних клшш пров1дне мкце ¡аймала гардерова залоза, яотчм кктковий мозок, тимус 1 фабри-шва бурса. У цих досл1дах топограф1я плазмацитарно! реакцп ндповЦала мкцю аерозольно! аплжаци антигену. Проте вона спо-'.теркалась 1 в системних 1мунокомпетентних органах, що свшчи-го про розвиток як мкцевого, так 1 системного ¡муштету «а кль •инному та антитшоутворюючому р1'внях.

Випробування ёкспернменгальло? серп вакцина у -неблагополучному господарств! проведено на 34410 бройлерах, яких вакнн-ну-вали аерозольно в доз! 4,5 мл/м3. Застосування вакцини на бройлерах старшо! групп полегшувало переб1г хвороби при захворю-ванщ 8% ятищ', в той час як у контрольно! групп вона складала 56%. Гндекс ефективност1 вакднни дор1внював 85,7. При контакт! щеплених бройлер1в з хворою птицею ршень захисту становив 81,8—90%. У доелцц прямого заражения бройлер1в ступшь захисту через 20 дш-в пкля заражения досягав 85%. Таким же висо-ким (85%) був 1 коеф1щент ефективност!.

Спираючись на розроблену нами бюпромислову технолопю для виготовлення вакцинно! в1русвм!щуючо! сировини ! отримаиня оптимального моиошару зас!в культури проводили !з розрахуику 400 тис. клшгн в 1 мл. Кл!гини культивували стащонарним або ролерним методом. Титр в!русу у ролерн!й систем! був на 1 логарифм вшце, н!ж при стащонарному метод! культивування (ТЦД50 -мл 8,5 ^ проти 7,5 .

У 1976—1980 роках на двох бшфабриках виготовлена 41 сер!я шактивовано! культуральою! вакцини за-гальним об'емом 4850 л!т-р!в, тобто б!ля 5 млн. доз. Вс1 виготовлен! серп були неншдлив!, стерильш та ¡муногенш. В -середньому бюфабричш сера вакцини захищали 79,24+2,36% птиц!, вакциновано! аерозольним методом. Доза вакцини 5 мл/м3, тривалшть асшраци — 40 хвилин.

Дослщи на птахофабриках показали, що смертшсть вщ 1ЛТ при застосуванш бюфабричних зразив вакцини серед щеплених бройлер!в у 2—7 раз!в нижча, шж у -контрольних, нещеплених трупах. При контрольному зараженш щеплених бройлер1в ство-рений !мун!тет забезпечував захист 83,3—89,5% птищ.

Випробування одно- ! дворазово! вакщшацп показало, що при використанн! бюфабричних серп"! вакцини краш] результата збе-реження птищ також отримано за умови дворазово! вакцинацц 24-денних курчат ¡з 6-добовим штервалом.

Застосування вакцини дозволило полшшити виробнич! показ-ники вирощування курчат. Середньодобовий приргст живо! масн був у 2 рази, а середня жива ма|са у щеплених курчат у 1,2 рази вища, шж у контрол!.

Пор2внянням результат!в аерозольно! ¡мушзаци ¡нактивованою вакциною 1 в!рус-вакциною ¡з щтаму ЦНППП клоачним методом доведено, що збереження погол!в'я за перюд дослщу з використан-ням шактивовано! вакцини становило 90%, у той час як в1рус-вакцина забезпечувала збереження лише 64,4%. У гру-пах птищ, щеплено! клоачно в!рус-вакциною, жива маса голови була на 7 % а середньодсбовий прир!ст ма-си на 30% нижчим, шж у курчат, яким вводили аерозоль шактивовано! вакцини.

Комбшоване застосування спочатку ¡нактивовано!, а гкгпм живо! в!рус-:вакцини шдвищувало ефективн!сть вакцинопрофшакти-ки. Облш стану погол!в'я птищ, яшй проведена комб!нована вак-цинащя, показав, що п!сля застосування шактивовано! вакцини, 14

a jiotím ревакцннацп живою BÍpyc-вакцнною ЦНППП загибель курчат стаиовила 1,06 i 3,8%, в1дповщно. Смертность за один день спостережень на 10000 голгв складала 0,33 i 7,2. У трупах, де першу i другу ¡мушзацпо проводили одшею вакциною ЦНППП, загинуло 7,22 та 14,04% птищ, смертность за один день спостережень на 10000 гол1в становила 12,45 i 13,37 в1дпов1дно.

РОЗРОБКА ОПТИМАЛЬНИХ СХЕМ АЕРОЗОЛЬНОТ 1МУН13АЦП ПТИЦ1 ЖИВИМИ ВАКЦИНАМИ I МЕТОДУ СТИМУЛЯЦ1Г 1МУНОГЕНЕЗУ

Осюлькн схеми аерозольного засгосування комерцшних живих вакцин не hítko обгру«тован1 i вгдпрацьрваш, виникла необх1д-ni'CTb проведения власних досл!джень для 1х уточнения, оптим1-зацп доз та кратно(ст1 застосування вакцин, а також стимуляци ¡муштету при вакцинаци проти 1ЛТ.

Передуам була вивчена реактогешйсть та приживлювашеть вакциниИх штам!в BÍpycy 1ЛТ при аерозольшй ¡мушзацп вакцинами ВНПБП та ЦНППП ¡з клону «НТ».

Реактогеншсть вакцинних штам1в визначалн макроскошчио за станом слизовоТ оболояки горташ, Tpaxei i носових ход1в через 3, 7, 10 i 49 дшв теля ¡мушзацп. Проведет дослдокення показали, що реактогеншшою була вакцина Í3 клону «НТ». -

У слизов1й оболонщ roprani i трахе? активнше приживлявся i накопичувався BÍpyc вакцини ВНПБП. Ploro виявляли у тканинах на трет1Й день. Максим альнин титр вшпчено на сьомий день.

До 10-го дня титр знижувався. Bipyc 1ЛТ клону «НТ» накопичувався повьчьшше, але зниження титру на 10-й день не спо-стеркалось.

3 метою гадвищення етабшьноеп результатов аерозольного застосування Bipyc-вакцини проведена стандартизация методу з оцш-кн бшлопчноГ активности вакцинного BÍpycy. При цьому nopiBino-вались результат титрацп вакцинного Bipvcy на хорюналанток-Hiñ оболонШ без ¡вилучення та з вилученням П ¡з яйця, з подаль-шим промиванням та розтя-гуванням на скл1.

Вщхилення у титрах в окремих трупах з <урахуванням 3míh на вилучеиих i невнлучених ХАО складало 0,5—2,3 lg ЕГДбо, тобто помилка в оцшщ бюлопчно! активногп BÍpycy за змшами на невнлучених ХАО могла бути значною, що лризвело б до нечеткого дозування вакцини. Внаслиок цього рекомендовано облш результат визначення активное^ вакцинного BÍpycy ироводити тшьки на вилучених ХАО теля промивання та розтягування на склятй плалвщ".

Були проведен] доюлщи з метою пор1вняльного вивчення живо!' Bipyc-вакцини при аерозольному i клоачному методах введения. Курчат вакцинували аерозольно в доз! 2,5 ЕЩго У bíhí 30 дшв, а по™ другий раз дозою 5 Е1Д50 у bíhí 40 дшв. Другу трупу курчат вакцинували клоачно, зпдно з настановою, у В1щ 30 дщв. Щ

дослщження показали, що напружешсть шуштету була вищою при аерозольному введен^ вакцини; коефЫент ефективност1 у пор1внян!ц ¡з клоачним методом доргвнював 75,2%. Ефектившсть аерозольно! вакцинацп ¡проти 1ЛТ у бройлер1в та ремонтного молодняка м'ясних лЫй живими в1рус-вакцинами оцшювали за по-казниками смергно'с'т1 за один середшй день опо'стережень .на 10000 гол1в птищ. Вакцинацш проводили спочатку малими, а по-Т1М б1льшими дозами, що знижувало ризик виникнення поствак-цинальних ускладнень.

Крахщ результати отримащ у трупах бройлеров, яких ¡мушзу-вали за схемами, де перше введения вакцини 30-денним курчатам проводили у доз1 3 ЕЩ50, друге через 10 дшв — 4 ЕЩ50, а також у дозах при обох введениях вщювщно 2 { 3 Е1Д5о та 2 1 4 Е1Дбо.

Показники смертност! у цих трупах коливалися у межах вщ 7,9 до 10,95 на 10000 голгв за один день, у той час як при одноразовому введенш 4 ЕЩ50 вони становили 14,36—23,9.

Для ремонтного молодняка м'ясно! 'птищ ефективною була схема, що передбачала перше введения 2 ЕЩ50 у в!щ 30 дшв, друге 4 Е1Д50 у вин 40 дшв 1 трете 5 Е1Д5о вакцини у вщ>1 100 дшв.

Дослщження показали, що введения спочатку малих доз 1з зб!льшенням 1х гид ча|с повторного введения з ¡нтервалом 8—10 дшв створюе напружений 1муштет г/ 85—90% птиш'.

Для молодняка яечного напрямку оптималыл результати отри мат при першШ аерозольюй вакцинацп у вщ] 32—50 дшв у доз] 2,5 Е1Д.50, п1сля другого введения через 10 дшв дозою 5 ЕЩ50 1 ревакцинацп— у вщ1 100 дн1в у доз1 5 Е1Д50. У трупах птищ, 1мушзовано! злдно з щею схемою, смертшсть за середшй день епостережень иа 10000 гол!в складала 2,57—4,12.

СТИМУЛЯЦ1Я 1МУНОГЕНЕЗУ ПРИ АЕРОЗОЛЬНШ 1МУН13АЦП ЖИВИМИ ВАКЦИНАМИ

Причиною недостатньо! ¡мунно1 вщповш при вакцинацп птиш проти 1ЛТ можуть бути вторинш ¡мунодефщити, що зумовлюються р1зними шфекщйними та нешфекцшними факторами.

Застосування аерозольно! ¡мушзацп живою вакциною проти 1ЛТ у гурп" птищ-, де 1мунолопчними, пстолопчними та бкшм^ч-ними дослщженнями встановлений 1муносупресивний стан, давало низьку ефективикть. Ргвень 1муштету у птиш з 1муносупрес1ею був значно нижчим, шж у трупах без 1муносупресп.

Для стимулювання ¡мущтету при аерозольшй вакцинацп вико-ристовували еф1рш олп евкалшта та базшпка евгенольного, яш додавали до розведено! вакцини. Попередш дослщи показали не-достатню перспектившсть олп евкалшта, тому у подальших дослш-женнях використовували т1льки олпо 1з базил1ка. Були дослщжеш дози 25, 50, 75, 100*1 150 мг на 1 м3 олп базшпка з постшною роз-рахунковою дозою вакцини 5 ЕЩбо на голову. Найкрацц резуль-16

тати отримаш при додавашп 50 \ 100 мг/м3 ол!!' базшпка. Антит1ла теля додавання 50 мг/м3 оли виявляли у 100% птиц! !з середньо-геометричним титром хц 1д 1,8027±0,1487. У груп), де доза__ олп була 100 мг/м3, вдапчолп 100 % серокопверспо з титром хд 1,5418±0,0753. При контрольному заражсши пайвнщий р1вень захнсту був у трупах бройлеров, як1 отримували дози 50 1 100 мг/м3 — 77,7 1 80 % вЦповЦно. Збшьшешш дози до 150 мг/м3 супроводжувалоеь згшженням р1'вня захисту до 66,6 %.

У досл1'дах ¡з дозою 50 мг/м3 оли базшпка впвчплась динамша ¡муино! в!дповш через 6, 12 та 18 д1б, а також напружешсть ¡муш-тету через 60 \ 90 дшв.

Нанвищий середньогеометричний титр антнтш зареестровано на 12 добу. Вш дор1виював 1,878 та 1,9939 у дослщних трупах

при хд 1д 1,5711 — у контролыпй груш.

Додавання олп базшпка зумовлювало створення бшьш високого р1впя захисту через 60 та 90 дшв теля вакцннацп у 80 1 83,3 %

птиц1.

У виробннчих умовах на здорсв1й птиц! застосування оли базилика зниж}'вало показпнк смертност1 за один середшй день спосте-режеиня у 1,6 рази, але не впливало на р1вень захисту при вакцннацп у дослщшй 1 контролыпй трупах.

Випробування було також проведено па птищ, що мала клппч-Н1, паталогоанатом1чш та 61ох1м1чн{ прояви ¡муподефщиту, п'по-в^амиюзу Е 1 Д та кокцпд1'озу. Застосування оли базнлша у цпх умовах показало високпй р1вень ¡муностимулгаючо!" дГх. Р1веиь захнсту у дослщннх трупах становив 86,6 та 73,6 % ПР^ 53,3% —у ;контрол1, коефщ5ент асощацп дортвшовав —0,7 та —0,4 у пор1в-иянш ¡3 контролем, що вказувало на ¡снування значного зворот-нього зв'язку [ св1дчило про посиления стшксст! птиц! пщ впливом оли базилиса.

Дворазове введения олп базилика при вакщшацп на тл1 ¡муно-дефщиту шдвшцувало р1вень захисту птиц!. За допомогого пстоло-пчних досл1'джень установлено, що !мунодеф!цити у курчат супро-воджуються посиленим руйнуванням л1мфощтв та дел!мфотиза-ц!ею часточок тимуса ! фолн<ул1в фабришево? бурен, р!зким змен-шенням 1х розм!р!в, втратою корково! речовшш, розрщжеиням мозково1 речовини, посиленим розвитком строми, перетворенням фолшул1в у залозист! структур» ! тети.

Б!ох!м1Чне дослщження енроватки кров! та печшкп птнш з ¡му-нодефщитами показало зниження вм1сту вггамппв А ! Вг, загаль-ного б!лка ! гамаглобулшв. Шсля застосування олп базшпка збЬчьшувався вмкт загального бтлка, вггамппв В2 * Е, а також лужно! фосфатази.

Г!столог!чне внвчення динам!ки вЦновлговалышх та реактнвних-змш у ¡мунокомпетентних органах у курчат через 1, 5, 8 та 17 дшв теля введения оли базшпка показало, що вона активуе ¡муноком-петентш структури фабриц1епо1 бурей, тимусу ! селезенки. В них

вдапчалось штенсивне накопичення л1мфощтв. Найчгтцп псто-лопчш прояви в !мунокомпетентних органах сиостеркали на 5—8 день теля застосування оли базилша.

РОЗРОБКА МЕТОД1В Д1АГНОСТИКИ I 1МУН0ЕП1300ТИЧН0Г0 АНАЛ13У ПРИ 1ЛТ

Гемаглютинукга властивосп вфусу 1ЛТ птиц! вперше були описан! нами у 1965 рощ (Прокоф'ева М. Т., Бабкш В. Ф.). Було показано, що В1рус 1ЛТ аглютинуе еритроцити курей, барашв ! велико! рогато! худоби. Оптимальними умовами для проявления гемаглютинуючих властивостей в1русу 1ЛТ е0,5 % концентращя курячих еритроцит!в, температура +37 °С I рН 7,2.

Сиециф!чшсть РГА шдтверджена у досл!дах з випробування реакцп затримки гемаглютинацп. Були вьцпрацьоват головт пара-метри виконання РЗГА, а саме: робоче розведення сироватки 4 ГАО, контакт з антигеном не менше 40 хвилин, об'ем реакцп 1 мл при рН 7,2 ! температур! +37 °С.

Багаторазово повторен! дослан показали, що т!льки специф!чн! сироватки В1д гшер!мушзовано!, заражено! та природньо перехво-р!ло! птиц! давали позитивш реакц!! затримки гемаглютинацп.

Проведеш також досл!дження з полшшення характеристик ! активност! антигешв. При цьому встановлено, що культивування штам!в в!русу 1ЛТ з пщвшценою температурою +38,5—39,5 °С збшынуе гемаглютинуючу актившеть в1русу на 3—4 порядки. Щ дат були використан! п!д час розробки нового способу отримання гемаглютинуючого антигену. Встановлено, що в!ру!свм1щуюч! хор1он-алантокт оболонки та аланто!сну рщину можна зберкати при температур! —18—20 °С без зниження гемаглютинуючо! активност! на протяз! 2—3 мкящв. Суспенз!! ХАО на алантсненш рщиш молена люфшзувати та збер!гатн протягом року без зниження активност!.

Складшсть ! небезпечшеть використання живого нативного антигену висунули необхЦнють розробки технологи одержання шак-тивованого 1 консервованого д!агностикуму.

Такий {нактивований антиген було створено разом ¡з сшвпра-щвниками Б!лгородського вщилу В1ЕВ. Технолог!я його виготов-лення включала гомогешзащю в!русвм!щуючого матер!алу в ультразвуков!^ генератор! у присутност! поверхнево активних речовин (Твш-80 або ОП-7), видалення тканинних часточок шляхом цент-рифугування при 10000 об/хв. До антигену додавали д1етиловий еф1р, хлороформ або мертиолят.

Пкля струшування та витримування препарата освшдавали нентрифугуванням. Еф]р та хлороформ випарювали у вакуумному •пристро!.

На шдстав! проведених досуиджень розроблена нормативно-тех-шчна документация з виготовления ! контролю сухого шактивова-ного антигену для д!агностики 1ЛТ птищ методом РЗГА. 18

Розробленнй антиген був специф1чний Т мав гемаглютинуючий титр ,1:8192, у той час, як в паралельних дослщженнях титр живого антигену не перевищував 1:2048.

В ком1сшних випробуваннях актившсть сухого ¡нактпвованого антигену зберпалась один рп<. Люфшзованиц живий антиген проявляв актившсть протягом 1 року 10 мкящв.

За допомогою розроблено! методики 'РЗГА 1 нових гемаглготн-нуючих аитигешв вивчено антигенну структуру р1зних штам1в вирусу 1ЛТ, а також визначено антитипа у сироватках кров1 для оцшки ешзоотичноТ ситуацп, шдвищення ефективпосп заход!в боротьби з 1ЛТ та проведения ешзоотичиого нагляду.

У крупних птах1вничнх комплексах особливу увагу придшено вивченню за даиими серолопчних реакщй ¡муиолопчного статусу в трупах птищ, яку перемщували з технолопчних причин, та ви-значенню ступеня пошмреиня в1русу в трупах птищ р1зного вшу.

Таш дослщження дозволили з'ясувати егизоотичну снтуацйо, встановити шляхи надходження та характер поширення шфекцп у гуртах, а також фактичний початок ешзоотичиого спалаху.

Систематнчне спостережепня технолопчних груп птищ, р1зно1 за в1ком, дозволило виявнти иосилення цнркуляцп в1русу 1ЛТ перед початком масово! захворюваностц 1мунолопчними передвкнн-ками такого посилення е: ^^^

а) шдвищення титр1в\гемаглютишшв у 3—4 рази I шлькосп позитивних серолопчних знахщок без клппчних ,прояв1в, що св1д-чило про шдвищення захворюваност1 у субклшчшн форм!;

б) р1зкий зрют показшшв колективного ¡муштету в1д мпималь-ного до критичного р1вня;

в) зб1льшення частота сероконверсш I титру анпшл у трупах птищ, що перехворьта у процес! етзоотп.

Проводилось постшне стеження за ¡мунолопчною структурою гурт1в шсля вакцинацп новимп живими в1рус-вакцинами та при змппуванш технолопчних груп птищ, р!зног за в1ком. Важливим результатом цих спостережень було виявлепня повшьного шдвн-щення р1вня сероконверай 1 тптр1в антнтьт теля клоачно! вакцинацп в1рус-вакциною 1 можливоеп розмиваиия колективного ¡муштету ¡з зменшенням шлькосп позитивно реагуючоТ птищ до 14,28 %'. Пом1чено р1зке зниження середиьогеометричного р1"вня антттл при комплектуванш промислового гурту без урахування 1мунолог1чно1 структур».

Встановлено такол<, що високий р1вень материнськпх антипл ¡стотно не впливав на результатм аерозольио! вакцинацп, якщо ТТ проводили у 25—35-денному вщГ

Серолопчш дослщжения птищ, щеплено'1 аерозольно в1рус-вак-циною проти 1ЛТ, св1'дчилн про бшьш широку сероконверсш, високий р1вень середиьогеометричного титру I бшьш р1вном1рний роз-под1Л титр1в антиткт у гурт1, шж при клоачному метод1 вакцинацп.

Останн1м часом при ¡мунолопчних дослщжениях широко засто-совуються р1зноманггщ методи ¡муноферментного анал1зу.

Щоб збиьшити можливост1 внбору теспв для д1агностики 1ЛТ, нами був розробленнй 1 випробуваний у лабораторннх умовах твердофазний метод 1ФА. Проведет експерименти показали, що твердофазний метод 1ФА з високоочищеними антигенами 1 !муно-глобулшамн проти в1русу 1ЛТ при використанш стандартних м1че-них Ф1ТЦ антивидових глобулнпв крол1в за методикою «Сещшч», дозволяв проводитн експрес-внзначення антигешв в1русу 1ЛТ у патолопчннх материалах в1д хворо! птищ.

Одержан! результата свщчнлн про високу чутлнв1сть та спецн-ф^чшсть методу 1ФА при 1ЛТ.

ОБГРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГ1ЧНИХ ЗАХОД1В

БОРОТЬБИ 13 1НФЕКЦ1ЙНИМ ЛАРИНГОТРАХЕТТОМ У ПРОМИСЛОВИХ КОМПЛЕКСАХ ПО ВИРОБНИЦТВУ Я€ЦЬ

При вивченш етзоотологи" 1ЛТ у птахогосподарствах Укра!ни в перюд в1д 1964 до 1972 року в1дм1чали м'який або хрошчний пе-оеб1г хвороби 1з загибеллю 2,5% птищ. Юпшчно хвороба проявлялась риштом, катаральним запаленням горташ 1 верхньо! частини трахеТ, а також разним ступеней запалення кон'юнктлви.

Починаючи 1з 1972 року, юишка захворговання здеб1льшого проявляеться у гострш та шдгострш формах ¡з розвитком гемо-рапчного запалення горташ \ трахеГ, носових ход1в, утворенням ф1бринозних пл1Вок, вщкашлюванням кров1 ! смертшстю до 50% попшв'я. Причиною цього е безконтрольний обмш погол1в'ям при зб1льшенш к1лькост1 птищ, особливо молодняка, концентрашя !Т на обмежеиих територ1ях, комплектуваиня др!бними парт1ями з наступним перем!шуванням груп птищ р1зного вшу.

Важливим фактором, що впливае на характер ешзоотичного процесу, е перемщувания та шдсадка птиц! у неблагополучних господарствах п1д час комплектуваиня промислового гурту, що зумовлюе повторний спадах захворювання. У зв'язку з цим ешзо-отична крива при шдсадженш птищ мае дв! хвил1. Несприятливо впливае на перебк ешзоотичного процесу тривале комплектуваиня гурт1в. Технолог1я комплектуваиня зони 13 розривом до 35 дшв при виникненш 1ЛТ веде до шдтримки ешзооти у час1, посилюе гостроту перебау хвороби серед нового сприйнятливого попшв'я, сприяе створению стац1онарного вогнища. Неоднорщна 1мунолопч-на структура гурту птищ може зумовлювати тривалу резерващю в1русу.

При обгрунтуваши системи оздоровления господарств необхшю знати трнвалкть збереження гмрусу в оргашзм1 птищ. У власних дослщженнях накопичення 1 розиод1л в1русу 1ЛТ вивчалн на експе-риментально шфшованш птищ вжом 80 дшв.

ГПсля заражения курчат у гортань 1 верхшо д1лянку трахе! через 6 годин, 1, 3, 5, 10, 15 1 60 дшв Гх знекровлювали 1 в1дбирали трахею, слизову оболонку носових ход1в ! кон'юнктиву, кров, ле-геш, нирки, печшку 1 селезшку. При зараженш суспенз1ею цих оргашв ембрюшв курчат в^рус виявляли лльки у слизовш обо-20

лонщ трахе!, носових ход^в 1 в кон'гонктив1, прнчому В1рус вид1ляли тальки на третш та шостнй день шсля заражения в перюд розвит-ку юишчних ознак хворобп.

У курочок в1Ком 110 дшв через 24, 72, 120 годин [ 10, 20, 30 та 60 дшв шсля заражения у плазму еритроцитах 1 лейкоцитах в1русу 1ЛТ не було внявлено.

Таким чином, установлено, що в1рус 1ЛТ проявляв вираженнй трошзм до слнзових оболонок верхшх ресшраторних оргашв. Лаг-фаза його розвитку припадае на 3—5 добу, а пот1М вщбуваеться швидка ел1мшащя у перюд реконвалесценцп. Цьому сприяе прн-скорене накопичення тканиннпх антптш вже через добу п1сля заражения, прнчому р1вепь антнгемаглютинннв у гардеров1й залоз1, легенях, печшщ 1 фабрищев1й бурс! становив хц 0,8027; 1,0715; 1,2041 1 1,2041 вшюв1дно. На 6 добу вщм1чали зростання р1вня ткаиинних антит1л у впх дослщжених органах (тимус, гардерова залоза, кютковпй мозок, легеш, селез1'ика, фабрищева бурса). Та-ка тенденщя зберкалась 1 на 17 добу.

Була вивчена 1мунолог1чна структура гурт1в та стшшсть птищ шсля природнього захворювання. Отримаш результати дослшв з визначения напруженосп ¡муштету показали, що ст1йк1сть птищ шсля хворобн коливалась у межах 55,5—88,8%. Титр в!руснейт-рал1зуючих антитш у груповнх снроватках також вардавав в1д

Ш 1,9357 до 2,9357.

Якщо до гурту нтицд з р1внем захисту 88,8% вводили курей-мо-лодок з р1зннм шунолопчшш фоном, то ¡мунолопчна структура змшювалась. Середньостатистичний показннк ст1йкост1 у гурп зменшувався \ дор1внював 68,9%. Отже, 31,1% погол1в'я птищ було практично не захищеним.

Проведен! дослщження показали, що перехворювання птищ 1ЛТ зумовлюе формування неоднор1дно! ¡муногенно! структури у р1зних трупах птищ. Перемшувания груп птищ з р1зним р1внем групового 1мун1тету веде, в цдлому, до розмивання 1 послабления його, посилюе ризик спалаху хворобн.

Ешзоотолопчш та експериментлльш даш свщчилн про згасан-ня ешзоотичного процееу, якщо у сшзоотичне вогните припиняли вводити сприйнятлнве погол1в'я або переставали перем1шувати пе-рехвор1лу птицю при комплектуванш. Виходячи ¡з щеГ концепцп, а також враховуючн даш про швндку ел1мшацио в1рулентного в1русу на стади реконвалесценцп, була розроблена 1 впроваджена у внробництво система заход1в боротьби ¡з 1ЛТ без застосування вакцин.

Ця система передбачае:

1. Визначения самтарно-технолопчних зон 1 розрив1в з ура-хуванням перебну ешзоотичного процееу, ям повинш бути спрямо-ваш на гасшня ешзоотичного вогнища.

2. Розробку технолог^' ¡зольованого вирощування здорового молодняка, введения якого дозволяеться лише шсля припннення спа-

лаху 1ЛТ у горподарств! { при вщсутност! клшчних I патолого-анато!шчних змш у птищ.

3. ЗабШ птиц1, неблагополучно! щодо 1ЛТ, в саштарно-техно-лопчних зонах.

4. Санащю протягом не менш двох мисящв неблагополучних примодень 1 територШ.

5. Комплектування промислового гурту здоровою птицею з нас-тупною аерозольною дезшфекщею у прйсутяоеп птищ загалыто-прийнятими речовинами, що не чинять подразнюючоТ дп.

Така система дозволила оздоровити 5 крупних птахофабрик Харшвсько! та Донецько'1 областей.

Економ!чщ розрахунки показали високу ефектившсть дано! сис-теми при оздоровленш птахофабрик. Та#:, наприклад, на Харь-швськш птахофабрищ валовий вихщ яець шдвищився на 35,1%, соб!варт1сть IX знизилась на 17,6%, а питом! каштальш витратн на 32,7%. На Артем1вськш птахофабрищ вихщ яець зрк на 21%, соб!варткть продукцп зменшилась на 7%, а питом! витрати на 1 тис. яець знизились на 21 %.

Ще вшщ економ!чш показники були на цих птахофабриках у наступи! роки.

висновки

1.. Розроблена шактивоваиа емульсин-вакцина проти 1ЛТ, що мктить в!рус, штам «Г», шактивований 0,05% розчином формал!-ну, — 50%; мшеральне масло (ВМ) — 43% ! ланолш безводний — 7%. Внутршньом'язове введения такоК вакцини у доз! 1 ! 1,5 мл забезпечуе у лабораторних досадах захист 70,0—88,8% птиц!. Напружений ¡муштет створюеться у 50+17,6% одноразово вакци-новано\' птищ, а при дво- ! триразовому введенш вакцини — в1д-иовщно у 62,5±17,1 ! 91±8% курчат. Термш придатност! вакцини один р!к. У господарствах, неблагополучних щодо 1ЛТ, застосування вакцини забезпечуе зниження смертност у 2—3 рази.

2. 1з досл!джених !нактиватор!в найб!льш активними до в1ру-су 1ЛТ, розмноженого на курячих ембрюнах, е бета-прошолак-тон^ формалш та пдроксиламш солянокислий. Бета-прошолактон у концентрациях 0,1 ! 0,2; 0,5 ! 1% при +37 °С зпешкоджуе в!рус на протяз! трьох годин; формал!н <у концентращях 0,025; 0,05; 0,2 ! 0,5% при температур! +22 ! +37°С ! значениях рН 7,2 ! 8,5 шактивуе в!рус протягом 24 годин. Краще зберкаеться антигенна актнвшсть в1русу 1ЛТ при шактиваци його бета-проп!олактоном у концентрацп 0,1% 1 формалшом—у 0,05%. Оптимально гнак-ти'вуюч! властивост! у в1дношенш до 1ЛТ виявляе формалш.

3. Використаний для витотовлення культурально! ¡нактивова-ноТ вакцини штам «Г» в!русу 1ЛТ високо !н_фекц!йний для 10-денннх курячих ембр!он!в 7, 1666 Е1Д5о/0,2 мл), !нфекщйна доза його для двомюячних 'серонегативних курчат складае 5,5 1Д50/1 мл. Штам «Г» в умовах бюфабричного виро'бництва щд-

тримуеться на 10-денних курячих ембршнах при температур! +37,5—38,5 °С. В!руевм1щуючу сировииу виробляють на культур! клшш курячих ф^бробласлв ! використовують и для виготовлення вакцини при досягненш титру не нижче 7,5 ТЦД5ол<л :

4. Виготовлений иашвпромисловпй зразок пристрою для ульт-рафюлетового опроишення забездечуе безпньову обробку в1рус-вмпцуючих оуспенз!й. Культуральний в1рус шсля ультрафюлето-вого опром!нення втрачае свою шфекцшшсть, але збер!гае апти-генну активность, Культуральна вакцина ¡з В1русу 1ЛТ, штам «Г», шактивованого ультрафюлетовим опромшенням 48Х104 ерг/см2, що кр!м в!русно'[ сировшш включае ашкатель, глщерин ! анти-бфтики, забезпечуе при аерозольному дворазовому застосуваши у доз! 5 мл/м3 з ¡нтервалом 6 дшв захист 70—77% птиц! протя-гом 100 дшв.

5. 1нактивоваиа культуральна вакцина проти 1ЛТ безпечна, не викликае поетвакшшалышх ускладнень ! змш у картиш кров!, мае ¡нтерферуюч! властивосл, ппщюе утворення в1русшпбуючих ре-човин (ендогенного ¡нтерфероиу) ! в1руснейтрал!зуючих антит1'л у сироватц! кров! та тканинах легешв, селезшки, гардеровоУ за-лози ! к!сткового мозку. Плазмацитарна реакщя виникае у мкщ введения вакцини, але посилення плазматнзащУ спостеркаеться ! в системних ¡мунокомпетеатних органах: селезппц, юстковому мозку, тимус! ! фабрищев1й бурс!. Отже, ¡мунна реакщя на аеро-зольне введения !яактивованоУ вакцини вибуваеться на локальному ! системному р1внях.

6. Виготовлещ в умовах бюфабричного виробництва 51 сер!я шактивованоУ культуральноУ вакцини забезпечували захист у се-редньому 79,24±2,36% птиц!, вакцинованоУ аерозольиим методом. Для досягнеиня оптимального ефекту бройлерам необхщно вво-дити вакцину дв!ч! у ВЩ1 24 ! 30 дшв, а молодняку яечного на-прямку — у вщ1 25 ! 30 дшв з подальшою ревакцинащею через кожи! 2,5 мкящ. Високий ефект дае первюна ¡мушзащя культу-ралыюю вакциною аерозольиим методом ! подальша вакцинащя живою в1рус-вакциною.

7. Зниженяя дози до 2—3 Е1Дзо при первиншй аерозольшй вакцинац!У комерщйною в^рус-вакциною курчат яечних ! м'ясних порщ зменшуе ризик поствакцинальних ускладнень. Збьчьшення дози до 3,0—5 Е1Д50 п!д час повторннх введень з ¡нтервалом 8— 10 дшв створюе напружений груповий ¡муштет у 85—90% птищ.

Для курчат яечного напрямку оптимальною схемою вакцина-и,11 живою в1рус-вакциною е перше введения у вш 30—40 дшв у доз1 2,5 Е1Д50, друге введения через 8—10 дшв у доз! 4 Е1Д50 ! ревакцинация у ВЩ1 90—100 дшв у доз г 5 Е1Д5о без подальших вакцинаций.

Для бройлер1В перше введения вакцини необхино зд!йснювати у вЩ2 30 дшв дозою 2 Е1Д5о, Друге у вщ1 38—40 дшв у доз! 3,0— 4,0 Е1Д50.

Для ремонтного молодняка м'ясннх Л1нш оптимальнНм е перше введения у В1щ 30 дшв у доз! 2 Е1Д50, друге — у вод 40 дШв у доз1 4'Е1Д50) ревакцинащя— у ВЩ1 100 дшв в доз! 5 .Е1Д50.

8. Щоб отримати стабшьн! результата вакцинацц 1 уникнутн ускладнень, при застооуванш живих вакцин важливо додержува-тись стаидартних умов визначення титру в1русу в препаратах. У зв'язку з цим оцшка результатов гитраци в1русу у вакцинах на курячих ембрюиах повинна проводитесь ¡з обов'язковим вилучен-ням хорюналантокно! оболонки та урахуванням вогнищ уражен-ня по всш оболонщ, розтягнутш на склянш плат!вщ,

9. Аерозольна вакцинащя мурчат проти 1ЛТ при активному розвитков 1 ешзоотичного процесу з шфекщйного бронх1ту, ресш-раторного шкоплазмозу 1 пулорозу, що визначався на шдстав! ¡мунограм, не забезпечуе дсстатнього захисту в!д захворювання !мушзованих курчат. Це необхщно враховувати шд час розробки схем вакцннацп курчат у конхретних господарствах.

10. Ефектпвшсть аерозольно! вакцинацп проти 1ЛТ у гуртах, де мають мкце вторинш ¡мунодефщпти птиц!, можна п!двищити за рахунок введения до складу аерозол!в вакцин еф!рно! ола ба-зил!ка евгенолыюго, що д1е як ¡муностимулятор. При аерозоль-нш вакцинацц сумкно !з базилшовою олкю у трупах птиц!, де ¡мунодефщнти встановлеш пстолопчними, б!ох!м!чними та !муно-лопчними дослщженнями, коефщент ефективност! вакцинащ"! проти 1ЛТ складав у дослщно! птищ 75% 'При 33,3% у контрольних курчат, процент сероконверсш досягав 92,8. Значно вшцим був та-кож середньогеометрнчний титр антгтл. Найб1льший ефект сти-муляцп забезпечувало одно- ! дворазове введения базшпково! ол!!* в доз! 50 та 100 мг/м3.

11. При оргашзаци заход1в боротьби з 1ЛТ ! оздоровлен^ го-сиодарств в1д захворювання виршальне значения мають ешзоо-тичш ! технолопчщ фактори, зокрема так1", як зниження колектив-ного ¡музитетгу в перюд перемшування груп птищ з р1зним р1в-нем спйкосп, резерващя в1русу при иерманентн!й шдсадщ курчат, введения ! змшування птищ при наявност1 типових клшчних та патологоанатом!чних ознак захворювання, строшв в!русонос!й-ства ! елемшащ! вирусу, а також урахування патогенезу захворювання ! особливостей еи!зоотичного процесу у крупних птахгвни-чних шдприемствах. Використання цих даних 1 вщповщно! тех-нолоп! комплектуваиня та вирощ'ування птиц! дозволяв оздоров-лювати окрем! господарства без застооування вакцин.

12. В1рус 1ЛТ аглютинуе еритроцити курей, барашв ! велико! рогато! худоби. Оптимальнимп умовами для проявления гемаглю-тннуючпх властивостей в1руоу е 0,5% концентращя курячих ерит-роцгтв, температура +37 °С ! рН 7,2.

Експреая гемаглютин!ну посилюеться при культивуванн! вь русу в умовах шдвшцених температур (+38,5 — 39,5 °С). Запро-понован! на шдстав1 цих дослдакень жив! та шактивован! анти-гени для д1 агностики 1ЛТ в реакцп гемаглютинацп ! реакщ! за-

трпмки гемаглютипаци е новимн, високоактншшми, специфичными i рекомендован! для впровадження у вегеринарну практик у.

13. Запрононован1 методи РГА 1 РЗГА 1 антигени для Гх проведения широко внкористовуються для д1агностнки 1ЛТ, оцшки ефективност1 вакцин та систем Гх застосування, визначення р1в-ня колектнвного ¡муштету, внвченпя ешзоотичноГ ситуаци, ешзоо-гичного процесу та прогнозування переору захворювання.

Гмуиолопчними передвкппками посилення цнркуляцп парусу 1Л'Г е: ш'двшцення тлгр1'в аптигемаглютпштв у 3—4 рази, та юлькоет1 птиц! 1з позитивннми реакщямн без клппчпих нрояв1в, р1зкий зрист показншив колектнвного ¡м.уштету( збьтыпеиня частота серокопверсш 1 титру антттл у трупах птищ, що пере.чно-р1ла в процса ешзоота.

14. Твердофазный метод 1ФА з високоочищеипми компонентами, поставлений за методикою «Сендв1ч», дозволяе проводит» експрес-Д1'агностлку 1ЛТ при дослщженШ натолоп'чиих матерга.ив вЦ хворо! птищ.

Результати вштробування специфпчиот 1ФА сшвпадають ¡з даними вивчення аналопчних матер1ал1в, отриманнх при викорн-стаг*ц шшлх метод1в.

ПРОПОЗИЦН для ПРАКТИКИ

На П1дгтав1 лроведенпх дослдакень для практичного застосування розроблещ 1 рекомепдуготьея так1 пролозицп:

— 1нактивована емульсип-вакцина ¡з в1руоу 1ЛТ, отриманого на курячих ембрюнах. Препарат при внутршньом'язовому введен-

забезпечуе захист 70—88,8% !мушзовано1 нтищ. Застосування його у неблагополучных господарствах знижуе смертность у 2— 3 рази.

— 1нактивована УФ-вакцнна ¡з культурального в1русу 1ЛТ для аерозольного застосування створюе захист 79,2% вакциновалоТ птиц]. Запропоновано схеми вакцылацп цлм препаратом бройлер1в та молодняка яечного напрямку, технология виготовлення УФ-вак-цини.

— Полшшено схеми аерозолыюГ ¡мушзацЦ' бройлерш 1 курчат яечних лор1*д комерщ'йною живою в1'рус-вакцнною, як! знижують ризик поствакцннальних ускладнень та створюють напружений ¡муштет у 85—90% птищ.

— Схеми комбшо,ваиого застосування ¡нактлвованоГ вакцини 13 культурального в1русу (аерозольно) та живо! в1рус-вакцшш (у клоаку або фол1кули пера).

— Способ стимуляци ¡муштету аерозолем базилшово'Г олп при вакцинаци живими в1рус-вакцияами птищ з ¡муиодефщитами.

— Рекомендацц по стандартизацЦ' визначення титру вирусу 1ЛТ на курячих ембрюнах при виготовленш живих в1рус-вакцин.

— Методи РГА, РЗГА та ТФ 1ФА для д1апюстикн 1ЛТ. Спо-соби отримання живих та шактивованих гемаглютинуючих анти-

25

гешв ¡з в1русу 1ЛТ. Рекомендацм по впроваджеиню РЗГА для ощнки ефективностч вакцин та систем IX застосувания, визначения р1вня ¡муштету, ешзоотичио! ситуаци, ешзоотичного процееу 1 про-гнозування перебку захворювання.

— Схеми оздоровления неблагополучиях щодо 1ЛТ птахофаб-рик ¡з використанням тбхнолопчних заход1в, без застосування вак-дин.

— 1нструкщя «Про заходи з профилактики та лшв1даци 1ЛТ» затверджена ГУВ МСГ СРСР, 1983 р., наказ 115-а.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Прокофьева М. Т., Бабкин В. Ф. Гемагглютинирующие свойства вируса инфекционного ларинготрахента кур // Ветеринария.—1965,—№ 8 —С. 24—28.

2. Бабкин В- Ф- К вопросу эпизоотологии и течения инфекционного ларинготрахента кур в хозяйствах УССР //Ветеринария: Респ. межвед- тематик-науч- сб—К-, 1967,—Вып. 14—С. 28—32.

3- Бабкин В- Ф- О гемагтлютшшрующеи способности вируса инфекционного ларинготрахента кур //Материалы / 1-я обл. ксшф- молодых ученых и специалистов сел. хоз-ва— Харьков, 1967—С- 158—169.

4- Прокофьева Al. Т-, Бабкин В Ф. Биологические свойства вируса инфекционного ларинготрахента кур //Ветеринария- — 1967. — 5- — С- 43—45.

5- Прокофьева М- Т-, Бабкнн В. Ф. Сравнительное изучение некоторых свойств эпизоотических штаммов вируса инфекционного ларинготрахента // Актуал. вопросы вет- вирусологии: Материалы /3-я Всесоюз. вет в и рус о л- конф., 23— 25 янв- 1968 г —Al., 1967- — Ч, 1,—С 68—69.

6- Бабкин В Ф. Изучение некоторых вопросов эпизоотологии инфекционного ларинготрахента кур на Украине и биологических свойств его возбудителя: Автореф- дис- ••■ канд- вет- наук—Харьков, 1968.-18 с-

7- Бабкш В- Ф- Вплив масивно! заражуючоТ дози на бляшкоутворення Bipycy ¡нфекшнного ларинготрахе!ту //Ветеринар1я: Респ. м1'жв1'д- тематнч. наук, зб. — К., 1969—Вип- 24—С. 78—81.

8- Бабкин В. Ф. Опыт заражения уток и гусей вирусом инфекционного ла-ларинготрахеита Материалы / 14-й Всемир- конгресс но птицеводству-—М., 19709. Прокофьева М. Т-, Бабкин В- Ф-, Мамчур Б. А. Инактивация вируса ларинготрахента гидроксиламнном //Вирус, болезни с--х- животных: Материалы /1-ая Межвуз- вет. внрусол конф-, 26-—28 нояб- 1970—М-, 1970—Ч- 2— С- 81-8210- Прокофьева М- Т., Мамчур Б. А., Бабкин В. Ф- Культивирование вируса ларинготрахента в развивающихся перепелиных и гусиных эмбрионах //Вирус- болезни с--х- животных: Материалы / 1-ая Межвуз- вет- вирусол. конф-, 26—28 нояб- 1970—М-, 1970—Ч- 1—С- 46—47.

11- Прокофьева М- Т-, Мамчур Б. А-, Бабкин В. Ф О восприимчивости гусей к вирусу ларинготрахеита //Вирус- болезни с-х животных: Материалы /1-ая Межвуз. вет. вирмсол конф-, 26—28 нояб- 1970—М-, 1970—Ч- 2- — С- 236—237.

12- Вивчеиня чутливост! качок до Bipycy ларинготрахегту в е»сперимент1 / М- Т- Прокоф'ева, Б- А. Мамчур, В- Ф- Бабкш Т- А- Платонова, В. Ф. Макогон //Ветеринар1я: Респ мЬкв|д. тематнч. наук- зб—К-, 1971—Вип- 28— С- 47—51-

13-'Бабкш В- Ф- Про стншсть Bipycy ¡нфекшйного ларинготрахе1ту в ш-кубацшних яйцях //Ветеринары: Респ. м1жв1'д- тематнч- наук. зб. — К-, 1972-— B'irtj 31.— С- 36—38-

Т4- Бабкш В- Ф- Вивчеиня деяких генетичних ознак -Bipycy ларинготрахеТту //Ветерияар1я: Респ. míjkbLh. тематич. наук, зб- — К-, 1973—Вип- 36—С. 12—14

15- Бабкин В- Ф-, Прокофьева М. Т- Аэрозольная иммунизация бройлеров ннактивированной вакциной против инфекционного ларинготрахента в производственных условиях // Материалы / Всесоюз. межвуз- науч. конф- по вет-вирусологии, 11—13 дек- 1973 г —М„ 1973,—Ч- I—С. 135—13616- Бабкин В- Ф.. Прокофьева М- Т-, Наумец 3. П. Результаты аэрозольной иммунизации против инфекционного ларинготрахента кур //Ветеринария-— 1973 —№ 6.— С- 38—40.

17. Иммунологическая реакция организма кур на аэрозольное введение инак-тивированнон вакцины против инфекционного ларинготрахента /В- Ф- Бабкин, М. Т- Прокофьева, 3- П- Наумец, В- К- Смолянинов // Материалы/ Всесоюз-межвуз- науч. конф- по вет- вирусология, 11—13 дек- 1973 г—М-, 1973 — Ч- 1—С- J34—135.

18. Испытание эффективности аллантоисиого интерферона при инфекционном ларинготрахеите кур /3- П- Наумец, Е- В. Андреева, М- Т. Прокофьева, В- Ф-Бабкин, А. И- Фурсова //Материалы/ Всесоюз- Межвуз- науч- конф- по вирусологии, 11-13 дек- 1973 г — М:, 1973—Ч- 2.'— С l2è—127.-

19- Бабкш В- Ф-,' ГГрокоф 'ева М-, Т., Наумец 3- П- Аерозольна 1мун1зашя проти 1'нфекц1йного ларинготрахеггу ' ¡нактивованою вакциною //Ветеринар1я: Респ. м\жвщ- тематич- наук, зб — К-, 1974—Вшт- 38—С. 37—4320. Бабкщ В- Ф-,'Пилипчук Р- I. Особливс*ст1 nepeôiry ¡нфекцШнрго ларин-готрахепу у бройлерт //Ветеран apis: Респ. М1жвш- тематич. нау.к, зб.— К-, 1974—Вип. 39.—С- 106—107. '

■21- Бабкш В- Ф-, Пилипчук P. I Розробка заход1в боротьби з, Шфекцшним ларинготрахеггом //Ветеринар1я: Респ. мЬкшд- тематич. наук- зб-, — К. 1974— Вып- 39.—С 84—86.

22- Прокоф'ева M- Т-, Бабкш В- Ф., Мамчур Б- А- Мо^лив[сть одержана антигену вфусу ларинготрахеТту, шактивованого за допомогога xímí4Hhx речо-вин //Ветеринар1'я: Респ ипжв1д. тематич- наук. зб.—К-, 1974—Вин-. 37:— С. 60—6323- Бабкш В- Ф-, Мамчур Б- А- Вивчення емульсинвакцини проти шфек-щйного ларинготрахепу. в лабораторних дослщах // Ветерииар1я: Респ. м1жв1д. тематич- наук- зб—К-, 1975—Вип- 41—С. 27—20.

24- Бабкш В- Ф- Савченко Ф- М., Красний Ф- С- Вивчення емульсинвакцини проти ¡нфекцшного ларинготоахеГту в польових дослвдах // Ветеринар1'я: Респ. М1'жв1д- тематич- наук- зб- —К., 1975 —Вип. 42-—G. 14—1925- Бабкш. В- Ф- 1нфекцшний ларимготрахе'1т птиш- — К.: Урожай, 1975—

87 с, .....

26 Динамика .проявления смешанной инфекции в .птицеводческих хозяйствах /В. В. Киприч, В- Ф- Бабкин, В- Ф. Макогон, Д- К. Нестеренко //Вете-ринаоия—1975—№ 8—С- 49—5227 Мамчур Б. А-, Бабкш В. ф. Визначеиня типу нуклеГново! кислота b¡-пусу в курячому еябрюн! //Ветеринар1'я: Респ- ,м1ЖВ1'д- тематич. наук, зб-К-, 1975—Вип- 40—С-. 55—57. . -

28- Црофиактична та лжувальна Д1я алантокного штер&ерону при ¡нфек-iiiitHOMv ларинготрахет /В. Ф Бабкш. 3- П. Наумеиь. Е. В- Андреев. М- Т. Прокоб'ева //Ветеринар1я: Petn- мшвщ- тематич- наук- зб,—К-, Í975—Вип. 42—'С 32—35.

29- Бабкин В Ф. Динамика вирусной инфекции пои инфекционном ларин-готрахеите кур //Актуал- вопросы вет. вирусологии: Материалы / 4-ая Всесоюз- вет- вирусол- конф-, 17—19 нояб- 19761 г- — Владимир, 1976.—Ч. 2-— С. 155—156 ' '

30- Бабкин В. Ф- Борьба -с инфекционным ларинготрахеитом в промышленном птицеводстве //Няуч- основы вет. профилакт. мероприятий в пром. птицеводстве: Материалы /Всесоюз- конф-, 3—6 окт- 1977 г- —Кишинев. 1977—-С 32— 33

' 31- А. С- 565531 СССР, МКИ2 С12 К5/00, А61К39/12- Бабкин В. Ф- Вакцина против инфекционного ларинготрахента кур- — К° 2059416/15; 06 09.74— ДСП—4 с-

32- Результаты аэрозольной иммунизации бройлеров против инфекционного ларинготоахента /В. Ф. Бабкин. Б. И- Логвиченко. Е- И. Старков. Н- И- Ко-бец '//Материалы/ 3-я Всесоюз- конф по аэрозолям- Секция: вет. и сельхоз-, Ереван, окт-. 1977 г- — М., 1977. — Т. 3- — С. 24—2533. Бабкин В- Ф-, Цимох П- Ф . Сердюк Н- Г- Аэрозольная иммунизация птицы против инфекционного ларинготрахента и пастереллеза в промышленном птицеводстве //Пути обеспечения вет. благополучия в пром. животноводстве: Сб- науч. работ ЮО ВАСХНИЛ,—К-, 1978—С. 86-9034- А- С- 811847 СССР, МКИ3 С12 Ks 7/08 А61 К39/12. Бабкин В- Ф„ Мамчур Б- А- Способ получения ' гемагглютиниругощего антигена вируса ларинготрахента кур-— Ко 2626141; 05-05-78.— ДСП— 5 с.

35- Диагностика и меры борьбы с респираторными болезнями в промышленном птицеводстве /В, В- Герман, В- В- Киприч, В- Ф Бабкин, Н, М-

гашник //Пути обеспечения пет. благополучия в пром- животноводстве: Сб. туч- работ 100 ВАСХНИЛ ■—К-, 1978—С 81—86.

36. Бабкш В; Ф- Шфекш'йний ларинготрахеп //Довщннк вет фельдшера— ?-. 1979.—С- 66 ' ... ..-•

37. Терюханов А. Е-„ Малушко В. В-, Бабкин В. Ф Эффективность имму-юпрофилактнки инфекционного бронхита н инфекционного ларннготрахента кур i промышленных комплексах //Резюме докл. на XXI' Всемир. вет, конгрессе 'екция 13- Болезни домашней птицы,—М-, 1979.—Вып- 6—С 22.

38. Биотехнологические приемы повышения иммуногенноети вакцин, применяемых в птицеводстве /В- Ф Бабкин, А- М- Паланский, В- В- Герман, В. А->усол //Состояние и перспективы развития биотехнологии в животноводстве: Материалы /Респ. науч- конф-, 21—22 сент,—Харьков, 1982.—С- 225—22639- Ингибнроваиие химически модифицированными нуклеиновыми кислотами

>епродукцип вируса инфекционного ларннготрахента птиц /А- Д- Швед, В- Ф >абкнн. А- И. Потопальскип, В- С. Мельниченко, Е. Ф- Краснова //Вопросы ирусологии—1982,—№ 3—С- 117—119

40- Методические рекомендации по выделению иммуноглобулинов из сыво-огки крови бройлеров реконвалесцеитов и их применению в птицеводческих озяйствах /В- В- Киприч, В- Ф Бабкин, Н. В*- Клетшиа, В- С- Антонов —К-, 982—6 с. "

41- Малушко В. В., Бабшга В- Ф. О мерах по профилактике и ликвидации IJIT: Инструкция утв- ГУВ МСХ СССР. — М, 1983.

42- Антигены для экспресс-диагностики инфекционного ларннготрахента, ре-пираторного микоплазмоза и реовирусиой инфекции птиц /В. В- Гермам. В. В-[иприч, В.Ф. Бабкнн, Т- Ю- Трускова—К-: Реклама, 1985—1 с

43. Ветеринарно-санитарное и технологическое обеспечение профилактики и иквидацни заболеваний в промышленном животноводстве: Метод, рекоменда-,ин /Е- В- Андреев А- Ф- Бабкнн, В- Ф. Бабкин и др. — Харьков, 1985—-б с-

44. А. С. 1200575 СССР, МКИ3 С12 № 7/00, А61 К39/12- Способ получе-ия гемагглютинпрующего антигена вируса ларннготрахента кур /Б. А. Мам-ур, В. Ф- Бабкин, В. В- Киприч, К Н. Хриетоева—№' 3690773/30—15— 1.1183. ДСП.—5 с.

45- Бабкин В- Ф Инфекционный ларннготрахеит //Респираторные болезни -х- животных- — К-, 1986— С. 143—150.

46. Бабкин В- Ф. Методы организации борьбы и профилактических мер иро-ив болезней птицы в хозяйствах по производству бройлеров //Система вет -ан- мероприятии в пром- птицеводстве.— К-, 1987.—С- 55—58.

47- Бабкин В- Ф-, Герман В- В-, Киприч В. В. Принципы управления эпи-оотическим процессом //Система вет-сан. мероприятий в пром. птицеводстве.—

1987—С. 5—12

48- Киприч В- В., Герман В- В-, Бабкнн В. Ф. Прогнозирование и диагно-тика инфекционных заболеваний птицы //Система вет-сан- мероприятий в ром птицеводстве- — К-, 1987— С. 17—26.

49. Общие принципы терапии инфекционных заболеваний птицы /В- В. Кип-)ич, В- В. Герман, В- Ф- Бабкин, А. И. ПаДовскин //Система вет-сан- меро-[риятий в пром- птицеводстве — К;, 1987.— С- 26—3750- Профилактика инфекционных заболеваний в промышленном птицевод-тве /В. В. Герман, В- Ф-' Бабкин, В. В- Киприч, Н- Т- Соколеико //Науч-)СНОвы профилактики и борьбы с заболеваниями с.-х. жявотпых, Сб. науч. абот 100 ВАСХНИЛ.—К-, 1987—С- 82—8951- Бабкин В. Ф. Влияние температуры инкубации на урожай вируса ларин-отрахеита //Состояние и перспективы развития биотехнологии в животновод-

тве: Материалы /Респ. пауч коиф-, 21—22 сент—Харьков—1988,—С- 224— 25. ■

52. Биотехнологические приемы повышения иммуногениости вакцин, прнме-[яемых в птицеводстве /В. Ф. Бабкин, А- М- Паланский, В. В- Герман, В- А. >усол //Состояние и перспективы развития биотехнологии в животноводстве: Материалы /Респ науч. конф-, 21—22 сент—Харьков—1988—С- 225—226.

53' Гистоморфологическое изучение иммуностимулирующего действия препарата БАВ-2 при иммунодефицитах и вакцинации бройлеров против инфекционного ларинготрахеита /Г- А. Красников, В. Ф. Бабкин, ,Н. Н- Coca, Н- Г. Колоусова //Болезни птиц при интенсивных методах ведения отрасли: Межвуз-сб- науч тр- / Харьк- с-х- ин-т— Харьков, 1988.— С. 48—57.

54- Диагностика, профилактика и меры борьбы с вирусными, респираторными и малоизученными болезнями птиц в промышленном птицеводстве: Рекомендации /В- В. Герман, В. Ф Бабкин, Н- Т- Соколенко, Е- В- Волосянко— Харьков, 1988—18 с-

55- Иммуноморфологические реакции клеток лимфоидных органов птиц после введения биологически активных веществ (БАВ) и вакцины против инфекционного ларинготрахеита (ИЛТ) /Г- А- Красников, В- Ф. Бабкин, Н. Н. Coca, Р. К- Белоконь, J1■ В. Чебанюк. В Б. Гурьева ..■ //Эфирные масла и их использование в здравоохранении и народа хоз-ве: Материалы /Конф-, Ялта, дек- 1988—Ялта, 1988.—С. 3256 Повышение иммунорезистентиости молодняка цыплят-бройлеров / С. А

Михайлова, Н- В. Кленина, В. С- Антонов, В- Ф. Бабкин //Селекция с.-х. животных к болезням и повышение резистентности в условиях пром- технологии: Материалы /3-е Всееоюз- совещание- — М, 1988—Вып. 8.—С- 178—179

57- Применение растительных иммуномодуляторов для стимуляции иммунитета у птиц /В. Ф- Бабкин, В- А- Бусол, Г- А. Красников. Н. Н- Coca -//Эфирные масла и их использование в здравоохранении и народ, хоз-ве: Мате риалы /Конф-, Ялта, дек. 1988 г-— Ялта, 1988 —С- 31—3258. Особенности влияния различных доз БАВ-2 на иммуноморфологическш' процесс после вакцинации бройлеров против инфекционного ларинготрахеитг /Г. А- Красников, В- Ф- Бабкин, Н- Г. Колоусова, В- В- Николаевский, И- К Иванов /Климатические и преформироваиные физ- факторы в профилактиш и реабилитации бальных бронхо-легоч'ными и сердечно-сосудистыми заболева ниями: Материалы /Респ. науч- конф., посвящ. 75-летию Ялтин- НИИ им- И- М Сеченова—М-, 1989—С- 259—260.

59- Бабкин В. Ф. Эффективность аэрозольной вакцинации птицы против ин фекционного ларинготрахеита //Ветеринария: Респ. межвед- тематич. науч сб.—К-, 1990.— Вып. 65—С. 3—б-

60- Биохимические особенности иммунодефицитов и влияния БАВ-2 на ор ганизм цыплят-бройлеров /Н. В- Кленина, В. Ф. Бабкин, В- С- Антонов, Е- П Лебедева, С- А- Михайлова, А. И. Коломиец. Е- П- Руденко // Ветеринария Респ- межвед- тематич- науч- сб.—К., 1990—Вып. 65.—С- 17—20- I

61- Гистоморфологическое изучение стимулирующего действия эфирного мае ла БАВ-2 при аэрозольной вакцинации птицы против респираторных инфекци: /Г- А- Красников, В- Ф- Бабкин, В. В. Киприч. Л- А. Ольховик, Т. Ю- Тру скова, Н- Г- Колоусова //Вет- пробл- птицеводства: Материалы /Науч-произ вод. конф. молодых ученых и специалистов (29—30 нояб- 1990 г.).—Л—Ло моносов. 1990—С. 75—77.

62- Иммунологическая реакция клеток лимфоидных органов бройлеров пр аэрозольной вакцинации против инфекционного ларинготрахеита (ИЛТ) с ис пользованием биологически активных веществ (БАВ) /Н- Н- Coca, Г- А- Крг сников, В- Ф. Бабкин, Р. К- БелОконь, Л. В. Чебанюк //Диагностика, пате морфология, патогенез и профилактика болезней в пром, животноводстве: Меи вуз- науч- сб. /Сарат- зоовет- ин-т.—Саратов, 1990-—Ч- 2—С. 138—14063. Иммуностимулирующее действие эфирного масла БАВ-2 /Г. А- Крас

пиков, В- ф. Бабкин, Н- Г. Колоусова, В. В- Николаевский, И- К- Ивако //Ветеринария—1990—№ 9—С- 37—39.

64- Коррекция иммунодефицитных состояний у птиц, обусловленных влш нием некоторых неблагоприятных факторов /В. А. Бусол, В- Ф- Бабкин, Г. / Коасников. Н. Г- Колоусова //Вет- медицина: экон-, социальные и экол- пообл Материалы /Респ- конф-, 20—22 нояб- 1990 г-, г- Харьков. Харьков, 1990— С- 240.

65. А- С- 1709616 СССР, МКИ5 А61К 39/00- Способ вакцинации против ш фекционного ларинготрахеита птиц /В- Ф- Бабкин, В, А- Бусол, Г. А- Красщ

ков, М- Г- Колоусова, В- В. Николаевский, Й. К- Иванов—N5 4811635; 20-02.91.—ДСП—2 с-

66- Бабкш В. Ф-, Краешков Г- А-, Колоусова Н- Г. Застосування еф1ромас-ляного препарату для стимулянт! ¡муиокомпетентних оргашв у курчат //Б1о-технолопя вет- препарапв: Л1атер1али /Наук--яракт- конф-, . 25—26 травня 1993 р—Харив, 1993—С. 4867- Бабкш В. Ф-, Краешков Г- А-, Колоусова Н- Г. Шдвищення ефектив-ност1 аерозольно! вакцинацц протн шфекщйиого ларинготрахепу за допомо-гою еф1роол1йного стимулятора //Б1отехнолопя вет- препарапв: Матер1али /Наук-практ- конф-, 25—26 травня 1993 р. — Харйв, 1993.—С. 31-

Вабкин В. Ф. Инфекционный ларинготрахеит птицы (Разра ботка инактивирова'н-ных вакцин, методов диагностики и системь противоэпизоотических мероприятий).

Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 16.00.03 — ветеринарная микробиология, вирусология, эпизоотология, микология и иммунология, Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины. Харьков, 1996.

Защищается 67 научных работ, в том числе, 4 авторских свидетельства, которые содержат экспериментальные исследование по разработке новых инактивированных вакцин и методов диагностики инфекционного ларинготрахента птиц, усовершнествован-пых схем применения вирус-вакцин в стадах, имеющих различную эпизоотическую ситуацию; методов стимуляции иммунитета при вакцинации птицы на фоне иммунодефицитов и систем оздоровления птицефабрик от заболевания. Разработана и испытана инак-тивированная эмульсин-вакцина из вируса, культивированногс на куриных эмбрионах, для внутримышечного применения, обеспечивающая защиту 70—88,8% птицы и снижающая смертность в неблагополучных стадах в 2—3 раза. Сконструирована и широко испытана в производственных условиях инактивированная культуральная вакцина для аэрозольного применения из вируса, обезвреженного ультрафиолетовым облучением. Вакцина позволяет проводить массовую одновременную обработку больших кон-тингентов птицы, обеспечивает защиту в среднем 79,24±2,36% птицы. Разработаны методы постановки и компоненты для проведения реакции гемаглютинации, задержки гемаглютинации и им-муноферментното анализа прц инфекционном ларинготрахеите птиц. Предложены технологические схемы оздоровления неблагополучных по ИЛТ птицефабрик.

Ключов1 слова: шфекцшний ларииготрахе1т птищ, вакцини, ¡му-штет, аерозол1, ¡муносгимуляц1я, д1агно.стика, антиген, антитгла, проф1лактика, заходи боротьби, ешзоотолопя.

Babkin V. F. Infectious laringotracheitis (ILT) (Epizootology, elaboration of inactivated vaccines, means of diagnosis' and disease control systems).

Thesis of docterate degree of veterinary medicine in speciality No 16.00.03 — Veterinary microbiology, virology, epizootology, mi-cology and immunologty. Institute of experimental and clinical veterinary medicine Kharkov, d 996.

To be defended: 67 scientific works and 4 authour's1 certificates included which contain results' of experimental researches in preparing new inactivated vaccines and means of diagnosis of ILT, improvement of schemes of vaccination with live vaccines in flocks with different immunological status; methods1 of stimulation of immunity of immunodeficient chickens and systems' of sanitation of poultry farms from ILT. An inactivated oil emulsified vaccine is prepared from embreyo cultivated virus.'. When tested by intramuscular inoculation it protected 70—80 °/o of vaccinated chickens and decreased death rate by 2—3 times in infected flocks. A virus adapted to cell cultures, after concentration and inactivation by ultraviolet rays1, was* widely tested in poultry farms by aerosole vaccination. The vaccine allows a mass simultaneous vaccination and provides1 protection of 79,24±2,36 % vaccinated chickenes.

Methods and components for hemaggulitination, hemaggulitina-tion inhibition (HI) and ELISA tests for ILT virus have been developed. Techinological schemes' of sanitation of infected poultry farms is proposed.

Здано до набору 27.02.96. ГПдшсано до друку 1.03.96. Формат бОХЭО'Ае- Обсяг 2 друк- арк- Зам- 315. Тираж 100-

Харк^вська друкарня № 13, в ул. Артема, 44-