Автореферат и диссертация по ветеринарии (16.00.07) на тему:Функциональная морфология и патология яичников телок-доноров после многократного вызывания полиовуляции различными гормональными препаратами

JbBIECbKA АКАДЕШЯ ЕЕТЕРШ1ЛРП01 КЕДИЦШ! i fíen i С.З.ШЩЬКОГХ)

На правах рукопису

Р Г Б ОД

1 5 ДЕК Ш6

Ш к 1 л ь Марта 1ван1вна

ОУНКЦIОНАЛЬНА МОРКШОГШ I ПАТОЛОГ Щ ЯСЧНИК1В ТЕЛЩЬ-ДОНОР1В П10ЛЯ БАГАТОРАЗОБОГО ВИКЛИКАННЯ ПОЛЮВУЛЩП Р13!ШШ ГОРМОНАЛЬНИШ ПРЕПАРАТАМИ

16.00.07 - ветеринарке зкусерство i б1отехнолсг1я в1дтвореаня

АВТОРЕФЕРАТ дисертацП на здобуття яаукзвого ступеня кандидата вегеркнарних наук

ь. r¿a¿¿c

С

JÍ&BÍB - 1936

Дисертадаею б рукопис.

Робота виконана в Державному науково-досл1дному контрольному 1нстигут1 ветеринарии* препаратов та кормових добзвок

Науковий кер1внш - доктор ветеринарних наук,

професор,

член-кореспондент 1АН Укра5ни, заслужений дйяч науки Укра1ни, СЕРГШ1К0 Олекспй 1ванович

0ф1ц1йн1 опоненти - доктор ветеринарних наук,

професор,

член-кореспондент УААН, заслужен™ д1яч науки Укрз1ни, ЗВЕРЕВА Галина Вавсдимкр1виа - доктор 61олог1чних наук, професор

Р03Г0Н1 1ваи 1ванович

Пров1дна орган1защя - 1нститут землеробства 1 тваринництва За-х1дного реПону УААН

у Льв1вськ1й академП ветеринарно! медицини 1мен1 С.З.Гжицького (290010, м.Льв1в-10, вул.Пекарська, 50). •

3 дисертащею мохна ознакомит» у б1бЛ10тещ Львдвсько1 академП вегеринарно! медицини 1мен1 С З.Гжицького.

Вчений секретар спец1ал1зовано"1 вчено! ради,

о

Г. 11995

Р.

доцент

ГОЛОВАЧ ПЛ.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуален 1сть теми. Метод трансплантацП ембр!он1в в1дк-рив широк1 можливост! використання самок з високим генетичним по-тенц1алом для одерхання високопрсдуктивних нап»дк1в. У результат! багаточисельних досл1джень, проведених за останн! десятшиття вченими р1зних краш, була розробдена технолог1я трансплантацП eMöpioHiB для б1лыюст! вид!в сыьськогосподарських тварин, однак найб1льш широке використання вона знайшла у практиц! розведення велико! рогато'1 худоби. Значний вклад у розробку, всеб!чне вив-чення та удосконалення методу трансплантацП ембр!он!в внесли й yKpa'iHCbKi вчен!: А.Б.Бугров, В. I.3aBiproxa, Г.В.Зверева, М.В.Ко-сенко, В.В.Мад1сон, Ф. 1.0сташко, Ы.Розгон!, 0. ЬСерПенко, В.В.Смолян1нов, С.П. Хомин, Б.М.Чухр1й, В.Ю.Шавкун. С.Г.Ц'аловило, В.А.Я5;>онський та 1н.

; Однак використання методу траясллантацП ембр1он1в обмежу-еться рядом фактор i в, як1 недостатньо вивчен1. Одною 1з невир1-шених проблем при викликанн! пол1овуляц11 залишаеться непередба-чен!сть реакцП-яечник1в донор!в на введения гормональних препа-рат!в. В1домо, то нав1ть при дотриманн1 однакових умов викликан-ня . псшовуляцН 1снуе широка 1ндив1дуальна м!нлив1сть реакдП яечник1в телиць i кор1в, яку не вдаеться лередбачити при клШч-ному в!дбор1 тварин.

Багато досл!дник1в (Saumande J., Chupín D., 1977; Lubladeh W., 1980; Сергеев Н.И. и др., 1981; Прокофьев М.И., 1983; Эрнст Л.К. и др., 1984; Афанасьев И.Н., Антане В.В., 1987; Рябых В.П., 1988; Ruang I., 1988; Шаловило С.Г. та 1н., 1988; Яблонский В.А., 1988; Эрнст Л.К., 1989; Смолянинов Б.В., 1990 та 1ншО вказують, що частина тварин не реагують пол!овуляц1ею на гонадотропну сти-муляц!ю, а при багаторазовому використанн! донор1в число тварин, як! позитивно реагують пол1овуляц1ею, знихуеться.

1снуе думка (Овчинников A.B., 1983; Никоян П.Е., 1984; Эрнст Л.К. и др., 1984), то 1ндив1дуальна вар!абельн1сть пол!овуляцГ1 у значн1й Mipí зумовлена морфофункц1ональними особливостями яеч-■ ник1в тварин. М1ж тим, б1льш1сть досл1дник!в оц1нку реакцП яеч-ник1в донор1В в основному проводили шляхом визначення числа овульованих фол1кул1в, р!дше з макроскоп!чним описом залози. Значно слабше висв1тлен! морфофункцЮнальн! особливост1 яечнкк1в

донор1в п!сля викликання полЮвуляцП р!зними гормон&'шними препаратами, особливо при багаторагових стимуляц1ях, 1 практично в!дсутн1 в л1тератур! вичерлн! дан1 про характер морфолог!чних зм!н яечиик1в тварин, як1 не реагуЕали пол1овуляц1ею на введения гонадотропних гормон!в. Еезперечно, що для всеб1чного вивчення 1 глибокого розум1ння сут1 цих питань необх1дне застосування р!зно-ман!т;ш сучасних метод!в, у тому числ! 1 морфометричних.

Ь!ел-а I заедания дослцджень. Метою наших досл!джень було вивчення морфофунгацональних показнигав яечштав та !х зм!н у те-лнць-донор!в п1сля одно- 1 п'ягиразового викликання полЮвуляцП застосуванням ГСЖК, 5СГ та фзл1троп!ну.

Для досягнення ще! мети були поставлен! наступн1 завдалня:

- зд!йснити пор1вняльний анайз ефективност1 викликання пол1-овуляц1! в телкць-донор1в р!зними гормональними препаратами;

- д0сл1дити вплив багаторагових гонадотропних стимуляц!й на р!вень полювуляцП 1 вих!д ембр!он1В у телиць-донор!в;

- розробити практично доступний 1 об'ективний метод морфо-функц1онально! од!нки яечник!в донор1в 1з застосуванням системно! СтереометрП;

- провести морфофункц!онаиьну оц1нку яечник!в телиць-донор!в на р1зних р!внях структурно! орган!зацП залози 1 визначити характер зм1н, що виникаоть п!сля одяо- 1 л'ятиразових стимуляц1й р!зними гормонапьними препаратами;

- вивчити морфолог1чн1 змхни яечник!в телидь, як1 не реагу-вали нол1овуляц1ею на введения гонадотропних гормон!в.

Наукова новизна роботи. Розроблено алгоритм морфофункц!о-натьно! 0Ц1Нки яечник!в 1з застосуванням системно! стереометр!!. що дало модслив1сть вперше всеб1чно описати морфолог!чн1 особли-вост! р!зних структурно-фунгацональних елемент1в яечникав те-лиць-донор!в п!сля одно- 1 багагоразового викликання полховуляцП р1зними гормональними препаратами. Проведено пор!вняльний анал!з ефективност! застосування ГСЖК, ФСГ та фол1троп1ну для викликання пол!овуляцП. Досл!джено вплив багаторазових гонадотропних стиму-ляц1й на р1вень реакцП яечник!в та вих!д ембр!он1в, а також з'я-совано характер 1 значения структурних зм1н яечник!в донор1в.

Уперше вивчено морфолоПчн! ем!ни яечник!в телидь, як! не реагували псш1овуляц!ею на гонадотропн1 стимуляцП, 1 з'ясован1 деяк1 питания патогенезу неадекватно! реакцП цих тварин на введения гормонадьних препарат1в.

Практична 1 теоретичне значения робота. Результата досл1д-жень показали, що як при одно-, так 1 при багаторазових гона-дотропних стимуляциях найб!льп висок1 показники р!вня шшовуля-ц!'! 1 вихолу еыбр!он1в отриман! п1сля стимуляцП телиць ФСГ та фо-л1троп1ном; так! показники в телиць п1сля введения ГСЖ в1рог1дко иижч!. Незалеяшо в1д застосованого гормонального препарату най01льш стаб!льн! результат« при багаторазових стимуляц!ях отри-маио в донор!в !з середам р!внем реакцП яечник!в полЮвуляшею.

Отриман! дан1 розширюють наш! уявлення про морфофункц1ональ-ний стан яечник!в донор1в п!сля викликання пол2овуляцп рхзними гормональними препаратами, а також про характер змЛК, яечник1в у тварин, як1 не реагують полювуляц!сю на гонадотропн! стимуляцП. Одержан! результат« можуть бути використан1 при розробЩ метод!в Щлеспрямованого в!дбору тварин для донор1в ембр1он1в та дальшого вдосконалення 0!отехнолог!1 трансплантац! 1.

РозроОленкй 1 залроваджений нами алгоритм морфометрп яечни-к!в 1з застосуванням системно! стереометрП е одним 1з практично доступних, об'екливних та високо 1нформативних метод1в оц1нки морфофункц!овального стану яечник!в, який в!др1зняегься пор!вняно малою трудом1стк1сто I не потребуе дорогоц1нно! апаратури.

Положения, як! вииосяться на захист.

1. При застосуванн! ГСЖК, ФСГ та 4>ол1троп1ну для викликання пол1овуляц1'1 найвищ1 показники реакцЦ яечник1в пол!вуляц!ею 1 виходу ембр!он!в отриман! в телиць-донор!в п!сля введения Ш1 1 фол 1 троп!ну. Багаторазов1 гормоналыи стимуляцГ! дещо знихують р!вень пол!овуляц!'1 ! вих!д ембр!он!в, але р!зниця статистично ■ нев!рог!дна.

2. Ыорфолог1чн1 показники яечнтив телиць-донор!в св1дчать про значне функцЮнальне перенапруження залози при полЮвуляцП, але виявлен1 зм!ни в основному носять зворогний характер 1 суттево не впливають на тривал1сть використання донор1в.

3. Морфофункц1ональний стан яечник!в телиць, як! не реагують пол1овуляц1ею на д1ю гормональних препарат1в, характеризуемся комплексом патолог1чних зм!н,' да гальмують завершения фол!кулоге-■ незу та овуляЩю.

4. Застосування системно! стереометр!! для морфофункцЮналь-но1 оШнки яечник1в сприяе всеб1чному опису властивостей р1зних структурних елемент!в у взаемозв'язку 1 дае можлив1сть одержати об'ектизн! 1 високо!нформативн! дан! про стан статево! залози.

- б -

Алробащя робота. Материалы дисертацП допов!дали на:

- Республ1канськ1й наук.-практ. конференцП "Про широке викорис-тання методу трансплантаЦП ембр1он!в в уиовах якЮного вдоско-налення с.-г. тварин" (м.Льв1в, 1987 р.);

- конференцН молодих вчених в 1нститут1 зоологи 1м. I. ЫШальга-узена "Питания пор!вняльно"1 1 фунюЦонально! морфологи та морфогенезу" (m.Khïb, кв1теаь 1988 р.);

- П-й Респубд1канськ1й науково-виробнич1й кокференц!! "Прс заходи по Шдвищенню ефективност1 та покращенню opraHi3aniï б!лъш широкого використання б1отехнолог1'? в плгы1нному тваринництв!" (м.Льв1в, 1988 р.);

- науково-теоретичн1й конференцП молодих вчених i асп1рант1в (м.Кам*янець-Лод1льський, 1989 р.);

- науково-виробничих конференциях у Льв1вськ1й академИ ветери-нарно! медицини (1992, 1994).

Об'ект i сгруктура робота. ДисертаЩя викладена на 154 сто-piHKax машнопису 1 скнадаеться 3i вступу, огляду д1хератури, чо-тирьох роздШв результат!в власних досл1джень, ïx обговорення, висновк1в, практичних рекомендац1й та списку л1тератури. Фактичн! дан1 зведен! в 23 таблицах i 1люстрован1 3? малюнками. Список л1тератури мЮтить 296 джерел в!тчизняних i заруб1жних автор1в.

Декларация особксгого в.ческу. Автор брала безпосередио участь у проведены! дослШв i особисто виконала весь обсяг екс-периментапьно-морфолог1чних досл1джень, обробку, анал!з i уза-гальнення отриманих результатiB.

2. ЕЛАСЙ1 Д0СЛ1ДШШЯ .

2.1. Об'ект i метод! дахуцджень

. Досл1дження проводили на 37 тедицях (32 досл1дних, • 5 контроль них) чорно-рябо! породи в1ком 18-20 м!сяц1в живою масою 350-380 кг., hkî належали колгоспам 1м.К1рова Нидач1вського та "Зоря" Городоцького район!в Льв1воько'1 .облает!.

Шсля клШчного обехеження та синхрон 1гацП cTaTesoï охоти,-при наявност! ь яечниках добре розвинутого жовтого т!ла, тварини були рэзд!лен1 на дв! досл!дн1 та контрольну групи. Телидям 1-Ï досл!дно1 групи проводили одноразов!,' a 2-Ï - п'ятиразов! .гона-дотрошй стимуляцП.

3 мете» викликання пол1овуляц!1 тваринам у люте!нову фазу статевого циклу вводили: ГСЯК-6500 КО одноразово; ФСГ - 32 мг лротягом чотирьох дн1в дв!ч! в день по б, 5. 3 та 2 мг; фол1тро-niH - 1000 ОД лротягом трьох íhíb дв1ч1 в день по 150 ОД та на четвертой день один раз 100 ОД. Через 48 год. п!сля введения ГСЖК 1 на трет1й та четвертий день в1д початку iH'eraiil в!дпов1дно ФСГ та фод1тротну донорам внутр!шньом'язово вводили естрофан з роз-рахунку 500-750 мкг клопростенолу.

У залеотост! в!д застосованого гонадотропного препарату телиц! 1-1 групи були розд1лен1 на три п1дгрупи: I-ГСЖК (п-5); 1-ФСГ (п-4); I-Фол. (п-5), яких триразово штучно ос!меняли (цер-в1кальним методом з ректальной Ф1ксац1ею шийки матки) ззморшеною спермою в доз1 50. ..100 млн. активних спермПв 1 забивали на 7-й день п1слй первого ос!ыен1ння.

Телицям 2-1 групи, як1 позитивно реагували на першу гонадот-ропну стиыуляц1ю, на 7-й декь статевого циклу вводили естрофан у доз1 500 мкг 1 по 5 тварин у кохн1й п!дгруп1 залишали в досл!д1 для проведения П' ятиразових гормональних стимуляц1й (5-ГСЖК, 5-ЯСГ, 5-Фол.). 1нтервал м1ж обробками складав 45-50 дн1в. Шсля кожно! гонадотропно! стимудяцП на 7-й день статевого циклу проводили оц!нку реакцП яечник!в методом ■ ректально! папьпацП та вводили естрофзн у доз1 500 >вкг. Вимивання eMöpioHis п!сля чотирьох гонадотропних стимуляц1й не проводили. Шсля п'ято1 гонадотропно! сткмуляцП тварин ос!меняли 1 позитивно реагуючих по-л1овуляц1ею забивали на 7-й день л1агш первого ос1менання (5-ГСЖК, П-4; 5-ЗСГ, П-4; 5-Фол.. П-3)-

П1д час гонадотропних стимуляц1й буза. в1д1брана 4-та група телиць, як1 не реагували пол1овуляц1ею>, а них утворено дв! п1д-групи: I-H (п-4) - тварини, як1 не реагували на одноразов1 (3 тва-рини п1сля введения ГСЖК, 1 - п1сля ФСГ) га 5-Н (п-3) на п'ятира-soBi гонадотропн! стимуляц11 (2 телиц1 п1сля стшуляцП фол1тро-niHOM, 1 - п!сля ÍCT). Тварини 4-1 групи (п-7) та контрольно! (п-5) були забит1 на 7-й день п1сля ос1мен1ння.

Шсля забою тварин в!дбирали яечники 1 матку з яйцепроводами.-У телиць-дст'ор1в, не п!зи1ше двох годин nie ля забою, проводили вимивання ембр1он1в 1 оц1нку якост! ix зд1йснювади за морфодог1чною характеристикою у в1дпов1дност1 si шалою оц!нки морул та бласто-цист, описаном в рекомендациях по трансплантацП ембр1ои1в (1987).

Матер1ал з яечник1в ф!ксували в 10% розчин! нейтрального

формад1ну 1 заливали в параф1н. Виготовлен! на санному м1кротом1 г!стозр!зи фарбували гематоксил!ном та еозином; за Ван-Г1зоном; альц1ановим сшпм за Ст1дменом - на гл1юозам1ногл1кани. Г1стозр1-зи, одержан! на заморожуючому м!кротом1, фарбували на лШди суданом чорним (Меркулов Г.А.,1069).

МорфофункцЛональне вивчення яечника проводили в!дпов!дно розробленого нами алгоритму з використаннйм методу системно! сте-реометрП (Автандилов Г.Г., 1990).

При доопдженн! яечник!в на органометричному р1вн! визначали лШйн! показники (розьир, середн!й д!аметр), масу 1 об'ем залови, а також к1льк!сть люте^нових 1 фол!кулярпих к!ст.

Для визначення к1лькост1 ховтих т1л ваг!тност1, числа 1 роз-м!р!в вторивши фол1кул!в, а також стереометричного аяал1зу мак-роструктурних компонент!б яечникм розр!зади на поперечн! пластинки 1 розкладалл и сер!йно на плошину. Шсля визначення числа жовтих т!д та вгсринких фол1кул1в дхшетром 1, 2, 3, 4, 5, 6-10 1 11-20 мм на поверхню кохно! пластинки накладали морфометричну с1тку з р1внов1ддален;ол! крапками..Проводили диференц1йоваяий п!д-рахунок крапок, &К1 припадали на кожну макроструктуру к1рково! • речовкни (жовт1 т1ла вагШюст!, 1х порожнина, жозт1 т1ла попе-редн!х статевда цикл!в, порсшзина вторинних фол!кул1в, ст!нка та порожнина люте1нових 1 порсшшна фол!кулярких к1ст, залипгкова час-тина к1рково! речовини з макроструктурами) : окремо на мозкову речовину. На п1дстаз1 одержан их даних визначали вЛдносний (Ов, 7.) та абсолютшш (Оа, мл) об'еми кокке! ыакроструктури.

Стереометричний анад!з м1кроструктур яечника проводили за д^чомогою методу кралково! волюметрП з викорлстанням окулярно! иорфометрично! с1тки. Диференц1йований обл1к крапок проводили по вс!й площ! г1стовр1з1в, виготовлених з трьох випадкових пласт ¡шок з катаого яечника, визначаючи показники стереометрП кроет рук-тур кхркова'1 та мозково! речовин 1 жовтого т!ла ваг1гносг1.

Досл1дкешш к!рково1 речовини розпочинали з морфофункд!о-нально'1 оц!нки II м5.кроструктур. При цьому проводили обл!к к!ль-кост1 приюрд1адьних 1 первинних фул1кул1в (нормалышх та атре-тичних), вторинних фол!кул1в д!аметром до 1-го мм, 1-5 ш 1 б!ль-ше 5-ти мм (норыальиих, при ранн!й та п1зн1й стад!ях атреэП) та. вираховувэли сп1вв1дношення. За основу визначення стад1й атрезП у вторинних £ол!кулах була взята к1льк1сть п1кнотичних ядер у кл1-тинах гранульози (Эрнст Л. К. и др. 1983). Фол1кули, в яких у кл1-

тинах фол 1 куля рного еп1тед1ю Оуло до 107. пШютйчних ядер, вважали нормальними, 10-50Х - рання атрез1я, С1льае' 502 п!кнотичних ядер -п!зня атрез1я.

Шсля того визначали показники стереометр! 1: лериферично! та центрально! зон к1рково! речовини. При цьому в ггериферичн1й зон1 вихляли б1дкоду оОолонку з поверхневим еп1тел1ем, лриморд!альн1 та первинн! фол!кули 1 строму, & в центральна зон1 - зернистий шар та внутр!шоо теку ст!нки вторинних фол!куд1в (нормальних, при ранн1й та п1зн1й атрез!!), порожнику вторюших фойкулхв менше 1-го мм, атретичн1 т1ла 1 строму.

У мозков!й речовин! визначали пок'азники стереометрИ ст!нки 1 просв1ту артер!й, просв!ту вен, строми. Кр!м'тбго^ для характеристики артер!ально! васкуляризацП яечник1в вираховували показ-ник в1дносного об'ему ст!нки артер!й мозково!; речовини в об'ем1 яечник!в.

При г1стостереометрП жовтих т!л ваг!тност1 спочатку визначали в!днос!нш та абсолютной об'в ми залозисто!' тканини;. строми (тра-Оекул) та м1кропорошин, а пот!м у задозист!й'ткатш! - показники стереометрП зернистих лзотеоцит1в, тека-лютеош!т!в, дистроф!чних дютеоцнт1в. строми залозисто! тканини, просв1ту кал!ляр!в. Для характеристики гормонально-синтетично! активност1 эернистй** люте-оцит1в на г!стозр!эах, зафарбованих Суданом, чорнт, визвйчали показники стереометр!! зернистих лютеоцитШ 1з р1зтй^' вм!сгом-<л!п!-д!в: високим (В) - цитоплазма повн!стю Оула запош?яа судано-ф1льис» зернист!ст», середн1м ЧС) - л!п!ди виявляяШпереважно по периферП цитоплазма; низьким (Н) - виявлял",. лкЕо окрем! лШ-дн! включения, або суданоф1л1я: була! в!дсутйя1. Вйрачовували коеф!-ц!ент; 1нкреторно! активности (К1Л) вернистшп ¿гатеоцит!в ва вмятом.' л! п1д!в- наступним< чином:: Н1 + (С.' 2)

К1А'.— .............. ■ ■ , де В,С,И - аб-

В'-И (С: 2)

солютний об'ем лютеоцит1в в'1пов1дно з'високим, середн!м 1 низьким вм!стом л1п!д1в. Загалъну гормональну продуктызн1сть (ЗГП) зернистих дютеоцит!в (в умовних одикицях) зиаходили як добутск К1А та Оа зернистих лютеоцит!в.

У кожному випадку показники стереометрП макро- 1 м!крсструк-тур визначали в правому 1 л!вому яечниках та вираховували на обидва яечники. Одержан! цифров! дан1 обробляли методом вар1аЩй-но! статистики (ОйвинИ.А., 1960), вираховували середн! арифме-

ткчн! показники середшо арифметичну похибку (го, 1 достов1р-Мсть розб!жноез?ей ,Ср).

з. результат!! досшдша. та 1к сбговорення

3.1. /йр$о|уши'Дональна характеристика яечшш1в 1 елз1д емб-р!он1г у ¡ге-адь - донор 1 я. ян1 поеиюсбяо реагувалн пая 1о-сухяц1бм аа едно- 1 п'яткразоа! схимуяяцН ГСКК, ССГ та фад1гроп1иоу

Результата досл!даень показазд. то незалелшо в!д застосоза-ного гонадотропногр препарату р!вень пол1овуляцП в телиць-доно-рЗв характеризувався зиа'-'чо» 1ндив!дуально» р1зноман1тн!стю, яка збер1галась протягал ваступних багаторазозих стимуляц!й. Щ дан1 сп!впадаоть з результатами спостережень багатьох досд!дки-

к1в (Прокофьев М.И., 1.083; Ваша N., 198Ь; Сергеев Н.К. и др., 198?; Яблонсстй 33, А,, 1983; Зрнст Л.К.. 1989 та 1но1). I на сьо-годн1ин1й день тттм вевередбаченост! резкцП яечник1в телкць 1 кор1в на ек5огевд! гокддотррпн1 препарата залгазаеться одною хз ке-вир!иених проблем при адлеспряыовакому в1дбср1 тварин для донор!в е).йр!он1в.

Найвицу реакц1ю яечнкк!в пол!овулящею (таблица 1) як п!сля одноразово!, так 1 п1сля п'ятиразово! стимуляц!й спостер1гзди в донор1в при застосуванн! фСГ 1 Фод1троп1ку. Бри цьому р!зниця ы1ж' р1внем пол1овуляц11 в донор!в п1сля стимудяцП £СГ 1 фолхтрогЛном була статистично нев1рог!дною (0,5<р<0,5). При пор1вняльному вив-ченн1 ефективност! викликання пол!овуляц1! в доиор!в р!зними грр-мональшаш препаратами лод1бн1 дан! одержали й автори (Ахме-доз Н.М. и др., 1686; Сыоляаиноз Б.В., Розгони И.И. и др., 1987; Будевич И.И., Плешкевич И.С., Кук Н.Ф., 1988; Довгопод В.О., 1988; Смолянинов Б.В., Вучко 4.Ы., Кобудей Д.З., 1988).

При багаторазовому виклкканн! полювуляцП р1зними гормо-наанчш препаратаьш методом ректально! паяьпадП виявлено, що р1вень реакцП яечник1в п1сля наступних стимуляц1й в донор!в вс1х п1дгруп понижувався, але р!зниця була статистично нев!рог!дко:о (0,5<р<0>5). Необх1дно в1дзначити, шр незалежно в!д застосованого гонадотропного препарату в донор!в, у яких п!сля перше! стимулами методом ректально'1 лалышЦХ Суло виявлено б1льше 12-ти ков-

Таблиця 1

Показники органометрП та абсолютного об'ему (мл) макроструктур яечник!в 1 результата вимивання ембр!он1з у телиць-донор1в

Показники

Статис тичн. показ-ники

Шдгрупй тварин

Конт. п-5

1-гсте

п-5

1-асг

П-4

1-Фол. п-5

5-ГСЖК п-4

5-ОСГ п-4

5-Фол. П-3

Об'ем, мл

М 13,12 Ш 1,06

м

±т

м

+т

К1дьк1сть ховтих т!л

К1льк. фол1ку-д!в диаметром 1 мм 1 бгльше К1льк1сть к1ст

Вимито яйцекл1тин та ембр!он!в: всього

у т.ч. ембр!он1в

1з них повно-.тииих

К1РК0ВА РЕЧОЕИНА Ковт! т1ла

Порожнина жов-: тих т!л

Жовт1 т!ла попе- М ред.стат.цикл1в ±п

Порсашкна вторин- М них фол!кул1в йп

Ст1нка люте^но- М вих к1ст ±ш

Порохнина люте- М шових к1ст ¿от

Порожнина фол!- М кулярних к1ст ±и

Залиикова части- М на к!рково'1 ре- ±ш човини з м1(фо-структурами МОЗКОВА РЕЧ08ИНА М ±т

1,00 О

44,40 2,24

м -

±т ■ -

М _

±т- -

М _

¿гг -

М -

±т -

М 10,66

±т 0,92

М 3,66

±т 0,44

м -

±т -

0,55 0,05

3,22 0,48

3,23 0,41

2,46 0,21

34,52 3,56

8,20 1,11

34,20 9,24

4,80 0,86

3,20 0,58

2.00 0,32

31,06 3,22

21,29 3,64

0.82 0,18

0,34 0,03

2,92 0,71

73,50 9,34

25,75 4,87

54,00 5,92

1,50 0,28

11,00 1.47

8,50 0,87

4,75 0,48

66.41 9,13

5,69 0,41

3.46 0.40

83,32 21,08

21,80 4,91

22,20 3,18

1,20 0,37

9,80 1,29

7,40 1.18

4,40 0,72

72.24 17,76

33,65 11.01

6.25 1,80

27,50 5,70

0.25 0,25

4.75 1,18

3,25 0,75

2,00 0,91

28,35 11,04

66,28 13,41

12,00 3,22

38.50 10,87

2,00 1,08

7,00 1,73

4,75 1,31

3.25 0.85

58.23

12.51

70,73 8,15

19,00 3,51

42,67 8,29

10,33 1.86

7,33 0,88

3,67 0,33

61,99 7,09

5,66 10.90 5.19 9,09 5,08

3,10 1,56 6,25 3,24 0.27 0,19 0,74 0,57 0,87 0,37

оо 0,61 0,08 0,70 0,15 0,84 0.19 1,19 0,11

5,86 0,92 8,33 3,26 2,30 1,08 4.24 1.25 8,77 1,03

1,08 0,91 - - 1.89 1,59 -

2,75 1.82 - - 7,20 4.06 -

2.65 2.65 12,07 3,12 1,89 1,89 9,10 3,71 -

9,49 0,68 5.74 1Д1 5.37 1.23 8,65 0,91 8.09 1,13

7,09 0.49 11,08 3,38 5,30 0,87 8,05 1,13 8.74 1,16

тих г1л (15,2±0,В5; п-5) - високга р1вень реакцП, п1сля п'ято! стнмуляцП р1вень полховулйци вхрогхдно знизився (10,4±1,29, р<0,05). У донор1в i3 середнам рхвнеы реакцП яечвикАв (7-12 озу-ляцхй п!сдя першо! стимуляцП, 8,В7±0,33; n-З) число жовтих тхл эалшааося на одному piBHi (8,33±0,88, р>0,5). У донор1в, в яких п1сля першо! стимуляцП виявдяли 3-6 жовтга т1л (4,50±0,22; n-б), piBem> реакцП яечнлкхв на п'яту сгимудяцхв вхрогхдно анизився (l,50i0,67, р<0,01). При цьому у трьох тварин 1з шести ову-уляц1я була в1дсутня. Нереагуючх пол1овуляц1ею тварини обладали 21,43% в1д члсда донор1в, як1 були виксристан1 для багатора-эових стимуляц1й.

При макроскоп1чноиу досл1дженнх явчншйв п1сля забою тварин выявлено, щэ piEeHb пол1овуляцх! в донор1в nicjra п'ято! стимуляцП знижувазся в порхвняня1 э тагам показником у донорхв в1дпо-в1дних пхдгруп пхсля одноразово! стимуляцп, але р!зниця Оула стагистпчно невхроПднои (0,5<р<0,1).

З'ясовако, тар теля одноразово! стимуляцП загальна кхлъ-кдеть виштих ембр1онхв i язщеклхтин, у тому чисд1 повнощнних була найнижча у тварин Шсля введения ГСЖК, яка в1рогхдно (0,05>р<0,01) в1др!знялася в1д таких л оказию« в у доноров пхсля стимуляцП ФСГ 1 фол1троп!ноы. 1Исля п'ятиразових гонадотропних стнмулявдй показники вкмивання ембрхонхв дещр знижувалися в порхв-нянн! э такими в донор1в пз.сля одноразово! стимуляцП аналог!чни~ ми гораональннми препаратами, але рхзниця була статистично невх-рог!дною (0,5<р<0,1). У донорхв nicua одно- i п'ятирззових стиму-ляцхй ФСГ i фолНршпном pisHimi Mix показниками вимивання ембрх-он1в практично не Суло (0,Б<р<0,5).

Показники органометр1! явчникхв донор1в були Biporiflm вши, Kix у контрольна тварин (0,01>р<0,СЮ1), кр!м донорхв Б-ГСЖ (р<0,5), практично не в1др1знялись у донорхв пхсля одно- i п'ятиразових. стимуляции аналог х.чню,ш гонадотропними препаратами (р>0,5) i серед донорхв були найнижчх у тварин, яким вводили ГСЖК. При цьому в донорхв вс1х лхдгруп мала мхеце значна вдивхдуальна ва-piaSejtbHicTb показшвйв, яка залежала вхд KijaKOCTi й posMipy жовтих тхл та неовульованих фол1кулхв, а такая в!д ваявност1 KiCT у яечниках.

Загадь не число вторинних фол1кул1в дхаметром 1 ш i бШше в донорiв зяижувалося (крхм донорiв I-SCP) порхвняно з тагам показ-' никем у телкць контрольно! групи; переважали фолхкуди д!аметром

1-3 мм. Число фол!кул!в д!аметром б!льше 5-ти ш зростало, але р1зниця була статистично нев1рог!дною (0,5<р<0,1). Абсолютний об'ем порожнини фол!кул!в значно не в1др1знявся в1д контролю i був BiporiÄHO б1льшим лише в донор!в 1-ФСГ (р<0,05) 1 5-Фол. (р<0,01). Порожнина окремих неовульованих фол!кул!в була заловлена кров'яним вм1сгимим.

К!сти яечнгаив (£шЛкуляр1П i tohkoctIhhI л»те!ков1) виявля-ли в донор!в piSHHX niarpyn, але част!ше вони локал!зувалися в яечниках донор!в п!сля стимуляцП фсг. Опнка люте'пювих kict за г!столоПчною будовою люте!ново! тканини була под1бна до жовтих т1л цих телиць. Об'ем люте!ново! тканини KicT становив лише в!д 2,64 до 7,39% в!д абсолютного об'ему жовтих т!л донор!в, що вка-зуе на низьку прогестеронлродукуючу здатнхсть KicT пор1вняно з жовтими т!дгми.

Ст1нка фол!кулярних к!ст була побудована з волокнисто'! спо-лучно! ткал или без гранульози й !нпш характерних стеро!дпродуку-ючих структур. Тому Ix сл!д розглядати як не функц1онуюч1. Дос-л!дженнями показано (Leid! W. и. ал., 1976; Bamberg Е. и. an., 1983), що при в1дсутност1 зернистого шару фол!кулярн1 к1сти не продукують естроген1в 1 ке впливають на естрогенний фон та на наступний р!ст ! дозр!вання фол!кул!в. Прямо! залежност! м1ж наявн!стк> к!ст у яечниках донор1в 1 р!внем полЮвуляцП та вихо-дом ембр!он!в не виявлено.

Таким чином, модна вважати, що люте!нов! 1 фол1кулярн1 к1с-ти, як1 були виявлен! в яечниках донор1в йсля гонадотропних сти-муляц!й, суттево не впливали на гормональний статус тзарин та на р!вень пол!овуляц11 1 вих1д повноЩнйих ембр!он!в. Морфогенетич-но вони представляли собою зб1льшеи! в об'ем! к1стозно~атретичн1 неовульован1 фол1кули (фол!кулярн1 к!сти), нер1дко з частковою лю-те'1н1зад!ею Ix ст1нки (люте!нов1 к!сти).

Стереометричн1 дослХдження макроструктур яечник1в показали, що в донор1в л!сля одно- 1 л'ятиразових стимуляЩй р!зними гона-дотроптши препаратами абсозоотияй об'ем к!рково! ! мозково! речо-вин, як правило, в1рог1дно зб1льиувався в пор1внянн! з контро-. лем (таблиця 1). При цьому к!ркова речовина зб!льшувалася б1льш ЮТенсивно, внасл1док чого показник в1дношення абсолютного об'ему KipKOBol речовини до мозково! в донор1в був завжди б!льший, н!ж у контрольних тварин. Необх1дно п!дкреслити, що зб!льшения абсолютного об'ему мозково! речовини в донор!в Шслт одноразово! стшу-

ляцН В1дбувалося за рахунок В1рог1дного (0,05>р<0,001) гбхль-шэнкя 11 строми, у ток час, як абсолютний оО'ем ст1нки артерай практично эалишався на р!зн! контролю (0,5<р<0,5), вкасладок чого в1дносний об'ем стчкки артерий в оО'ем! яечнигав у цих донор1в був набагато менший (1-ГСЖК - 0,58%; 1-ФСР - 0,41%; 1-Фол. -0,53%), Н1ж у телиць контрольно! групп (2,47%). Безперечно, цо така нев1дпов1дн1сть васку ляризацп яечншив донор1в при !х над-мхрному функциональному навантаженнх викликала певну напругу в кровопостачанн! тканин залоги.

При бататорззов1й стимуляцН донор1в опостерхгали компенсаторно-пристосувальн1 процеси артер1аиьно! васкуляригацП яечни-к1в, як1 супроводжувалися зб1лыпенням абсолютного об'вму станки артерай. Ц1 процеси буди найкрал,е вирзжей при застосуваюи препарату ФСГ. У донор!в 5-ФСГ у поравнянн1 з донорами 1-ФСГ аб1ль-шувався абсолютний об*ем станки артер1й (р<0,1) та !х просвхту (р<0,05) з в1дпов1днш зб1льшенням вадносного об'ему ст1нок арте-рМ (1-ФСТ - 0,4«, 5-СЕСГ- 1,04%).

Особливу защкавлетсть представляють. показники стереомет-рП та морфофункщонадьна активность м1кроструктур к1рково! речо-вини, в1дпов1дальних за фолакулогенез. Периферична зона кд.ркоБо! речовини в доноров ч1тко виступала в д1лянках м1зк жовтими хулами 1 проявляла високу морфогенну актишпсть. Яечники в цих д!лянках були покрит! куб1чним еп1тел1бм, 1 його клгтини розм1щувалися в декыька рядов. Одночасно б1лкова оболонка потовщувалася, мож-кдхтинна речовина добре фарбувадзся алыдановим сшпм, а юцтини !1 внутр1шнього шару интенсивно прол!.ферували 1 проникали з гли-бину залови. Абсолютний об'ем б1лковоХ оболонки з поверхневим еп1-тел!БМ у донор1В вс1Х п1дгруп був В1рог1дно (0,05>р<0,001) больший, Н1Ж у контрольних тварин (таблица 2). Строма периферично"! вони корково! речовини тех проявляла морфогенну активнАсть, шптшш 55 1нтенсивно продйферувапи, угворюючи хаотичв1 завитки, нздравде-1П в1д основи б1лково! оболонки вглиб к1рково! речовини. Абсолютний об'вм строми в пор5внянн1 з контролем у донор1в 1-ГСЖК (р<0,001) 1 1-ФСГ (р<0,01) вАрогодно зб!льшувався. У п'ятиразово стимульованих донор1в цей показник знижувався, але залишався ви-щим, нш у контрольних тварин. Шдвищення активност1 юйтинних-елементхв бхлково! оболонки 1 строми периферично! эони кд.ркаво! речовини яечникхв донор!в, безперечно, позитивно впливали на фор-мувакня в1дпов1дного судинно-тканинюго оточення фол1кул1в, щр

Таблица 2

Результата стереометри мжроструктур гарково1 та могковох речовин ябчникхв телиць-донор1в (Оа, мл)

...... 1 1 |Статис | Пскагники | тичн.] ¡показ-| I ники | * < Шдгруп;! тварин

Конт. п-5 I 1-ГСЖК|1-ФСГ | П-5 | п-4 | » « 1-Фол. п-5 1 5-ГСЖК] 5-<1СГ п-4 | п-4 1 5-Фсл. п-3

ткраструктури К1РК0В01 РЕЧОВШИ М ±ш 3,234 0,414 5,692 0,408 9,490 0,639 5,744 1,110 5,373 1,232 8,650 0,909 8,097 1,141

Периферийна зона М ±т 0,784 0,090 1,512 0,071 2.605 0,333 1,554 0,397 1,142 0,198 1,631 0,319 1,703 0,129

Ьхлкова оболон-ка з позерхн. епхтел1ем М ±т 0,173 0,020 0,360 ■ 0,015 1,342 0,165 0,573 0,125 0,421 0,069 0,734 0,085 1,029 0,213

Примордхальн1 фсшкули М ±т 0,005 0,003 0,010 0,005 0,007 0,003 0,006 0,002 0,005 0,001 0,007 0,003 0,007 0,004

Первишй фо-лхкули М ±гя 0,005 0,001 0,013 0,003 0,021 0,005 0,007 0,002 0,014 0,004 0,006 0,003 0,013 0,002

Строма М ±т 0,600 0,080 1,129 0,066 1,235 0,136 0,968 0,299 0,702 0,129 0,884 0,285 0,654 0,133

Центральна зона М ±ш 2,450 0,332 4,180 0,351 .6,885 0,554 4,190 0,787 4,231 1,036 7,019 0,742 6,394 1,013

у т.ч. строма М ±т 1,865 0,280 3,488 0,271 5,265 0,424 3,486 0,671 3,638 0,898 6,099 0,689 5 г7?7 0,865

ШЗКОВА РЕЧОВИНА М ±ш 2,458 0,214 3,458 0,404 7,090 0,490 11,074 3,376 5,296 0,865 8,048 1,131 8,737 1,161

Стхнка зртер1й М ±го 0,324 0,034 0,201 0,043 0,299 0,037 0,441 0,085 0,329 0,026 0,687 0,158 0,498 0,079

Просвхт артер1й ' М ±т 0,068 0,008 0,044 0,008 0,088 0,016 0,141 0,034 0,107 0,011 0,202 0,039 0,147 0,027

Проев1т вен М ±ш 0,104 0,018 0,080 0,019 0,093 0,01? 0,163 0,037 0,062 0,014 0,147 0,045 0,306 0,132

•Строма М ±ш 1,962 0,158 3,133 0,397 6,510 0,510 10,329 3,252 4,798 0,872 7,012 0,968 7,786 0,958

особлвдю важливе для забезпечення нормального росту, дозр1вання i овуляцп множинних фол1кул1в, як1 сули стимульован! "екзогенними гонадотроп1нами.

Приморд1альн1 i первинн! фол!кули локал1зувалися в морфоген-но активних д1лянках лериферично! зони поодиноко або невеликими групами. Показники абсолютного об'ему цих фол1кул1в та вираже-н1сть ix атрезП в донор1в р1зних тдгрул суттево не в1др1знялись в1д таких у контрольних тварин. Атрезхя вторинних фолiкулiв д1а-метром до 1-го мм у донорав Bcix п1дгруп була менш вираженою, н1ж у контрольних тваринах (в!д 29,09% до 38,89% у доноров i 50,00% у контрольних тварин). Характерною особлив1стю морфогенезу атрезП фол1кул!в д1аметром 1-5 мм в донор1в була значна деструкц!я зернистого шару при переважанн! у внутр1шн1й тец! судинно! реакцН та пролХферативних npoueciB, м1сцями з трансформац1ею текоцит1в у тека-лютеоцити. Атрез1я дрЮних вторинни": фол!кул!в аавершувалася за обл1терац1йним типом. Bei фол!кули д!аыетром б1льше 5-ти им були атретичн! 1 процес завериувався за к!стозним типом. Показыик абсолютного об'ему атретичн их т!л у донор!в 1 в телиць контрольно! групи був приблизно на одному plBHi. Эниження к!лъкост1 атре-тичних фол!кул1в д1аметром до 1-го мм пов'язане а специф!чним антиатретичним ефектом гонадотролШв, що, на думку деяких досл!д-нюив (Byskov A.G., 1979; Волкова 0.В., 1983), зумовлене "по-верненням" фол!кул!в з початковими ознаками атрезП в клас нормально ростучих фол1кул!в.

Сполучноткаиинна строма центрально! зони к1рково'! речовини в донор1в була добре виражена, i абсолютний об'ем П в пор!внянн! з контролем зб!лыаувався (0,1>р<0,001). У донор!в п!сля стимуляцП ГСЖК 1 фод1троп!ном у crpoMi спостер!гапи вогншаев1 л!мфо]дн! iH-ф!льтрати та набухания 1 гомогешзащю волокнистих структур з п1кноморфн1стю кл!тинних елемент!в, що моалш вважати проявом 1мунолог1чно'1 реакцП орган1зму на введения екзогенних гонадотро-П1Н1В.

Жовт! т!ла ваг1тност! в донор!в займали значку .частину яеч-ник!в (Bifl 38,58% до 61,67%) 1 абсолютний об'ем 1х в1рог1дно 8б1льшувався (0,05>р<0,001) у лор1внянн1 s таким показником у контрольних тварин. Але середн1й абсолютний об'ем одного жовтого т1ла зменшувався 1 цей показник мав аворотньо пропорц1йний зв'язок з к!лък!стю жовтих т1л, хоча мали м!сце окрем! !ндив!дуальн! в1д-хилення в!д ц1е'! ваконом1рност1. У донор1в вс1х п1дгруп у жовтих

т!лах виявляли порожнини, утворен1 внасл1док неповного завершения стадП прол!ферац1! 1 васкуляризацП морфогенезу ховтих т!л; 1нод1 ц1 порожнини були заповнен1 кров'яними згустками.

ПстолоПчна будова 1 показники ПстостереометрП м!крост-руктур жовтих т!л у донор!в, до певно! м!ри, залежали В1д засто-сованого гонадотропного препарату (таблиця 3). У донор1в теля стимуляцП ГСЖК 1 <КТ в!дносний'об'ем занозисто! тканини та тра-бекул суттево не в!др1знявся в!д контролю, í трабекули були представлен! волокнистою сполучною тканиною, яка в центральних д1дян-ках жовтого т!ла поблиэу порожнини бувших фол1кул1в переходила в менш диференЩйовану тканину з наявн1стю багаточисельних катля-Р1В, текощгпв 1 макрофагав. У донор1в п1сля одноразово! стимуля-ц£Г фол1троп1ном трабекули були побудован! з малодиференЩйовано! сполучно! тканини з наявн1стю багаточисельних кап!ляр1в, ф!бро-бласт!в 1 текоцит1в. При цьому в!дносний об'ем трабекул у пор!в-нянн1 з контролем зб!лыпувався б!лыл як у два рази (1-Фол. -29,51%; у контрол! - 12,57%). Шсля п'ятиразово! стимуляцП фол1-троп1ном в!дносний об'ем трабекул знижувався (18,30%), 1 тканина-1х ставала б!льш диференц1йованою.

Залозиста тканина жовтих т1л у донор1в п!сля стимуляцП-ГСЖК в!др1знялась значним зб!льшенням в!дносного об'ему тека-лютеоци-т1в (1-ГСЖК - 33,71%. 5-ГСЖК - 29,26%, контроль - 14,20%). У до-нор1в п!сля введения ФСГ 1 фол1тропШу, навпаки,- значно переважав в!дноснкй об'ем зернистих лютеощтв (1-ФСГ - 63,94%, 1-<5ол. -46,44%, 5-ФСГ - 62,39%, 5-Фол. - 58,03%) над. таким тека-лютеоци-т!в (1-2СГ - 8,89%, 1-Фол. -5,76%, 5-ФСГ- 5.29%, 5-Фол. -4,40%).

В1домо, шр при формуванн! ков того Пла п!д вшивом ЛГ кд1ти-ни внутр!тньо! теки, з яких утворюються тека-лютеоцити, проявля- -ють б!льш високу пролхферативну активн1сть, н1ж кл1тини гранульо-зи. Тому модна допустити, що понижена прол!феративна активШсть кл!тин внутр1шньо! теки та !х трансформац1я в тека-лютеоцити у донор1в плсля стимуляцП ФСГ 1 фол1троп!ном пов'язана з низьким вмхстом ЛГ у цих гормональних препаратах.

В1дноский об'ем строми занозисто! тканини в донор1в був дещр нижчий в1д контролю, Кр1М донор!з п!дгрупи 1-Фол.. у яких кл1-тинн строми були мент диференвдйован! 1 проявляли високу м!тотич-ну активн!сть. У донор1в п1дгрупи-1-ГСЖК у стром1 залозисто1 тканини виявляли невелик! вогнищев! л!мфо!дн1 1нф1льтрати,. лейкоцито-

Таблиця 3

Показники стереометр!1 м!кроструктур жовтих т!л яечниюв тедиць-донор1в (Оа, мл)

Показники

Статис тичн. показники

Шдгрупи тварин

Конт. п-5

1-ГСЖК П-5

1-ФСГ П-4

1-Фол. п-5

5-гсж; п-4

5-ОСГ п-4

5-Фол. п-3

К0ВТ1 Т1ЛА

Одне жжте т1ло

Залозиста тканина

Трабекули

Шкропорожни-ни

М -±гп -

М 3,66

±гг, 0,44

М 3.17

±т 0,40

М 0,46

±го 0,07

М 0,03

±и 0,03

21,29 3,64

2,67 0,33

18,51 3,17

2,43 0,53

0,35 0,12

40,86 5,66

1,75 0,35

34.19 5,08

6,25 0,71

0,42 0,11

39,24 10,90

1,68 0,20

27,09 7,55

11,58 3,21

0,57 0,19

17,82 5,19

2,59 0,53

13,84 5,78

3,50 1,99

0,48 0,46

25,57 9,09

2,20 0,33

20,82 7,11

4,42 1,73

0,33 0,31

43,07 5,08

2,74 0.28

34,81 4,47

7,88 0,79

0.38 0,03

Залозиста

тканина

Зернист1 лю-теоцити

Тека-лютеоди-ти

Дистроф1чн1 лютеоцити

Просв!т кал1-яяр1в

Строма (зало-зисто! тканини)

М 0,95

±ш 0,12

М 0,45

±ш 0,05

М 0,11

±П 0,04

М 0,26

±т 0.03

М 1,40

±т 0,53

3.58 0,40

6,56 1,63

0,96 0,15

0,48 0.17

6.93 1,02

21.86 3,66

3,04 0,20

0,59 0.18

0,63 0,15

8,07 0.99

12,58 3,39

1,56 0.44

0,21 0.14

0,35 0,17

12,39 3,61

4,23 1,65

4,05 1,96

0,49 0,20

0,25 0,09

4,82 1,93

12,99 20,20 4,36 1,87

1,10 0,34

0,23 0,07

0,23 0,14

1,53 0,32

0,84 0,17

0,44 0,05

6,27 11.80 2,31 2,32

Зернист!

лютеоцити

Високий ВМ1СТ л!п1д!в

Середн1й вмЮг л!п1д1в

Низьккй вм1ст

Л!ШД!В

КоеФШент 1нк-реторно'! актив-

НОСТ1

За^альна гормональна продук-тивн1сть, умовл. один.

М 0.26

±т 0,04

М 0.30

±щ 0,06

М 0.39

±Ш 0.04

М 1.33

±ш 0,11

М 1.22 ±ш 0,16

1.34 0,24

1,55 0,22

0.68 0,09

0,73 0,11

2,55 0,39

5,08 0,87

7,11 1,22

9,67 1,97

1,52 0,62

33.87 7.57

5,86 1,71

4,64 1,14

2,08 0.62

0,55 0,02

6,78 1.76

2.14 0.84

1,65 0,73

0,44 0,08

0,45 0,03

3,53 1.57

3.86 0,99

5,60

1.87

1.45 0,22

8,32 0.73

8.46 0.90

3,42 0,90

0,60 0,02

1,80 18,40 12,03 0,59 5,27 1,99

стаз та "перикаШлярний набряк з гомоген1зад1ею волокон i п!кномор-фн!стю кл!тин. У донор1в ycix п1дгруп харжтернкм було зна^ю зни-ження в1дносного об'ему проевiту кап1ляр!в залозисто! тканкня (1-ГСЖК - 2.34Z.; 1-«СГ - 1,84%; 1-Фол. - 1,287.; 5-ГСЖ - 1,817.; 5-5СГ - 1,107.; 5-Зол, - 1,26%; у кочгрол1 - 8,207.).

Показники абсолютного об'ему мжроструктур то в тих tí л у до-ïioplB були nocTiHHo вит!, хоча р1зниця в пор1внянн! з контролем ие завжди була статистично в!рог1дною.

Як в1домо, основними "продуцентами прогестерону в перед1нплан-тац1йному перЮд! BariTHoeri е гернист1 лютеоцити жовтого т1ла (Фомичев H.H.1972;; ürsely Jocelyne, 'Leymarle Pierre 1979; Боровая Т.Г>, Сухоруков B.C., диденко JLB., 198i; Darrow et al., 1982; Волкова O.B., 1983; 5£еи Д., Кормак Д., 1983).

Результата шпш зй^роокотпчних досд1д)*.ень показали, що зер-¡sraçri дютеодта шаходашсъ на р!зних стад!ях диференц!ацП 1 структурно -фушаонтвэ* «ктивяоет! . У донор1в п1сдя стимуляцП ТПЖ i фол1троп1Яон иеревакали зернистх лютеоцити з високкм 1 се-редн!м BMÍOTOM 1 коефНЦент íhkp9tophoí -активност! 'ix

був в i рог i дно (0,01 >Р<© ,001) нижчий, а в докор!в niam от; а?уляцП 2СГ - суттево не В1Д контролю (р>0,5). -Axe показнич

загально! гормонаяьнс-Ч продуктивносИ зернистах •ао"теоцит1в (а умозних одиннцях) у донор1в BCÍX Шдгруп був значко ВШЭДЙ, HÍK у конгрольних тварин i р1зниця, як правило, була статистично Bipo-Пдною (0,05>р<0,01; кр1м 5-ГСЖК - р<0,5). Серед дснорхв показ-кик загально! гормонально! продуктивное^ зернистйХ Лютеоштв • буз найвиший у тварин гпеля стнчуляцП ФСГ. Ш результати знахо-дять свое пхдтвердкення при досл1дженн1 концентрат ï прогестерону в сироватц! кров i донор1з (Holness D.H., Hale D.H>, McCabe С. T., 1980; Прокофьев M.И., 1983; Рябьк В.П., Никитина В.ÎU » Стрельников А.И., 1983).

3.2. !?ор§олог1чн! зн1н» яечш»1в sama»', як! нд- • роагували • пешозулшйою на o^'.o- i и'ятлразозу го:>.алогропп1 стк-нуляцП

Проведен! нами досд1дкення показали, що в телиць, як1 не ре. агували пол!овуляц1ою на одноразозу гшадотропну стимудяц1ю, в одному s яечник!в було виявлено по одному ковтому Т!лу вагПнос-т1. У трьох телиць п!сля стимуляцП ГСЖК жовт1 т!ла були добре

виражен!, а абсолютами об'ем !х був в!рог!дно б!лышй (р<0,05)„ н!ж у контрольних тварин i дор1внював 5,07±0.38 мл. Г!столог1чна будова залозисто! тканини була под Юна до тако! в телиць контрольно! групи i в fl0H0ph п1сля стимуляцП ГСКК. При цьому абсо-лютний об'ем тека-лютеоципв був в1рог1дно вшшй- (1,.10±0,07 мл, р<0,001), а зернистих лютеоцит!в - був на р!вн! контролю (р>0,5). ■ Зернкст1 лютеоцитк характеризувалися знлденням коефДйЦвнту Гнкре-торно"! активност1 (0,87±0,13, р<0,05 до контролю)},, ai показник загадь ко! гормонально! продуктивное^ суттево не- в!ар!анявся в!д. контролю (р>0,5).

У телиц! п!сля стимуляцП ССГ жовте т!ло. Сумо- ачомальним,, 1, абсолютний об'ем його становив 0,94 мл. Структура жовтого'т.!лаг була подобна до тако! в донор!в п1сля стимуляцП Ш\, але в!др1з-нялася иивькт коеф!ц1евтом :креторно! активное т.!, C0i.68' та. зат гальною гормональною продуктивною (0,28 умоаних одиницв)-..

К!льк!сть вторинних фол1кул!в д1аметром 1 мм 1 б!льше в по-piBHHHHi з контролем (44,4±2,24) у телиць I-H зменшувалася' (38,25±2,32, р<0,1). Бри цьому знижувався в!дсоток фол1кул1в диаметром 1-3 мм (63,40%, у контрольних тварин - 84,24%) 1 значяо-зб!льшувався в!дсоток фолiк/л1в д1аметром 5 мм 1 б!льше (в!дпо-в1дно 24,18% 1 5,40%), а також неогульованкх к!стозно-атрегичних< фол!кул!в (в!дпов!дно 11,ИХ 1 1,80%). Одночасно було виявлена> п1двищення показник!в атрезИ приморд1альних фол!кул!в (IrHi 47,77%; у контрольних тварин - 38,94%), а такса вторинних фол!ку,-л!в д1аметром до 1-го мм (47,62%) 1 1-5 мм (70,00%) у лор1внянн!, з такими показншгами в донор!в 1-ГСЖК (в!дпов!дно 29,09 i 53,57%)..

Характерними морфолог!чними зм!нами яечник1в телиць п1дгрупш 1-Н були також потовщення ! ф1бротизац1я б1лково! оболонки з в!г-роПдним зб1льшенням 'П ^абсолютного об'ему (0,414±0,086 мл,. р<0,05), атроф1я строми периферично'! зони к!рково! речовини з в!роПдним внихенням П абсолютного об'ему (0,297±0,С81. мл, р<0,05) 1 в1дносно низька артер!альна васкуляризад!я залози (Ов ст!нки артер1й в об'ем1 яечника - 1,46%, у иэнтрол! 2,47%).

Виявлен1 нами атроф!я строми периферично! вони к1рково! речовини 1 виражена атрез!я приморд1альних фол!кул1в характерн! для г1попластичних процес!в, як! описан! при г1пофункц11 яечник1в (Шипилов B.C., Семиволос A.M., 1983; Черемисинов Г.А., 1984). а ф1бротизац!я б!лково! оболонки значно обтяжувала патолоПчний процес, оскальки нав1ть стимульован! до росту екзогенними гона-

дотроп!нани нормальн! фол1кули, досягнувши овуляц1йно1 зр1лост1, не гмогли завершит« лроцес овуляцп розривом фол}кул1в 1 зазнали атреэ1ю. ■ ■

У телиць, як! не реагувади полЮвулящею на п'яту гормональ-ну стимуляц1ю, жовт1 т1ла буля в1дсутн1. Ц! тварини на першу стимуляцию реагували пол1овуляц1ею, але низького рхвня (4,33+0,33 жовтих Т1Д), а на наступи! стимуляцП р1вень реакцП явчник!в знижувався або овуляЩя не наступала.

Показники органометрп яечник!в телиць пхдгрупи 5-Н були в!рог1Дно (р<0,001) вищ1 вхд таких у тварин контрольно! групи, що, до певно! м1ри, було эумовлене зб1льшенням кШкост1 вторин-■ них фол1кул1В,' (5-Н - 75,3449,55, у Контрол1 - 44,40+2,24), з В1-роПдниы збхльшенням абсолютного об'еыу !х порожнини (14,91±0,92 ил, р<0,001) 1 наявн!спо фол!кулярних к1ст (Оа - 5,41±2,71 мл).

При Г1столог1чнсму досл!дженн! поряд з ф1брот л.ац1ею бхлко-во! оболоьки в в!рог!дним зб1льшенням II абсолютного оо'ему (0,622±0,117 мл, р<0,01) та б!льш вира^енои атрез1ею пршор-д1альних фоткул!в (55,84%, у контрольних тварин - 38,94%) спосгер1гали вхроПдне гбхльиення тсгогно-атрегичнгос фол1кул!в, д1аметром 5 ^м 1 б1льше (15,33+2,33, у контрольних тварин -2,40МЗ,51; р<0,001), звачне розростання сполучно! тканши з в1-роПднш зб1льшенням абсолютного об'ел/ строми _ к1ркоео1 та мозкобо! речовин (в1дпов1дно 3,965±0,625 мл, р<0,05 1 4,085± 0,468 мл; р<0,01), а також в!дноско низьку чртерхальну васкулярй-зацш залози (0в станки артерш - 1,09й; у контрольних тварин -.2,47%). .Ц1 зм1ни за сзовга морфолог !чнозо суттю характерхи для по-чатково! стадП розвитку склерок!стозу явчнтав (Железное Б.И., 1982).

На завершения сд1д сказаги, що приведен! в робой резуль?ати наших досл!джень, безперечно, не вщлшують вс1 сторона поставле-них гмтань, але мгасуть олухи-ги морфолог!чною основою для бальш глибекого розум!ння сут! структурно! перебудови ябчник!в при вик-лккати пол1овуляцИ р!зними гормонаньними препаратами. 0т£»шан1 дан! про характер патолэПчних гм!н яечкшйв телиць, як! не реагували пол!овуляц1ЕО на гонадотропн1 стимуляцП, исисуть бути ви-ксристан! при ц!лёспрамованому вх^бор! аварии для докор!в ембрш-, н!в та розробц! б!т>я ефективних метод1в стимуляцП шШовуляцЯ.

5. ВИСНОВКИ

1. Пал1аву.таихя i вкхлд eMôpioHiB у телиць-донорДв, кезадел-но в1д застосованого гормонального препарату (ГСКК, ФСГ, фолхтро-niH), характериаумться значною !ндиаа дуальною piSHOMaHiTHiciro, яка вбер1гаеться протягом наступних стимуляций. ЦЗ. показники вишд в донор i в гйсля стимуляцП ФСГ i фолхтрогпном.

2. При багагоразових гонадотропних стимуляц1ях рхвень поливу ляцП i результат и вимивання ембрюн1в энижуються, але розница статистично неварогадна. Бри цьому реакщя яечликдв донор!.в на повториi введения р!зних гормональних препарат1в аалежить в1д piB-ня пол1овуляцп niora nepmo'i стимуляцП. У донорхв з високим piB-нем реакцх! яечник!в (б1льше 12-ти овуляций, 15,2±0,85) юльк1сть ЖОВТИХ Т1Л П1СЛЯ П'ЯТО! СТИМУЛЯЦП BipOriflHO энижубться (10,4i ¿1,29), is середн1м (7-12 овулявдй) - рхвень полДовуляцП не зм1-кюегься, а в донор1в з низьким р!внем реакщ1 яечшШв ni едя nep-moï стимуляцП (3-6 овуляций) - овуляц1я п1сля п'ято! стимуляцП часто вадсутня. КхлькХсть тварин, як! не реагували пол!овуляц1еп на п'яту гормональну стимуляцШ, сшадала 21,432.

3. Роэроблений алгоритм морфометрП яечник1в з використанняы системно! стереометр!ï дав моадшасть всебачно описати власти-boctî pisHiix структурно-функвдоиадьних елементхв органу в сукуп-ност1 i, на тдстав1 одержаних даних, скласти цШске уявлення про морфофуккц!оналышй стан залози. Метод практи?даз дрстувдий i в1др1зняеться високою ДнформативнДстю та об' ектизбасш..

4. Показники стереометр!! яечниюв та ïx макроструктур у дрг норав вкш,1, н1ж у контрольних тварин i в!др1зняшться зягчнда 1кг длв1дуальнсж) вар1абэльн1стю, яка залелить вхд гсдакост! н е сжуль о-ванкх фол1кул!в, числа i posMipy ховтих т1л та наявност! кДсг у яечниках. При цьому Шд вшшвом гормонадьнж. препарат!в значно падвищуБться морфофункщональна активнДсть 0ьлк0В01 оболонки i строми периферично! зони kïpkoboï речовши, шр позитивно вшивав-на форм; чання в1дпов1дного судинно-тканинного м!кршхоч.ення мно-хинних фол1кул1в, р1ст ягазх отимулювався екаогенними шаадотроп±-нами.

Б. Показники г1стостереометрП примордДаль'них 1 первяннж фол1кул1в та виражешеть !х атрезП не в1др!зняються вДд таких у телиць контрольно! групи. Морфогенез атрезП вторинних фол!кул1в у доноров характеризуемся значною дестругацею зернистого шару з

одночаскою г1перплаз1ею внутршкьо! теки, нер1дко, з трансформа-Ц1гю текоциПв у тека-лютеоцити. В1дсоток атретичлих фол1кул1в д1-амегром до 1-го мм у телиць, ягам вводили гормони, значно ннжчий, нг* у контрольних тварин. Атрез1я др1бних втортаяих фол1кул1в завершу еться за обл1терзц1йним типом. У ес1х неовулъованих фолгку-дах наступав атрез!я га к1стозним типом.

6. Жовт! тхлз вагхтност! в дояор1в займа^ь знзчяу частику об'ему явчютав 1 абсолютний об'вм !х в1рог1дио б1льший, нш у контрольних тварин. Морфофунгацональн1 особл:гоост1 мжроструктур жовтих т1л залежать вхд застосоганого гормонального препарату. У докар1в исля сгимуляцзл ГСЖ збхльиуегься в1дноснш об'ем те-ка-лзотеощтв (1-ГС2К - 33,71%, 5-ГСКК - 29,25%; у контрольних тзарин - 14,20%), а Шсля ввэдення ФСГ 1 фолЛтрогпну значыо пере-вачають зернистх лютеоцити (з1д 63.94% до 46,44%) над тека-лютео-цитами (в1д 8,89% до 4,40%). Коеф1ц1ент 1якрэторно! актианост1 зернистих латеоцит1в варог1дно знмг.уеться п1сля стимудяцП ГСЖ 1 фол1тротном, алэ показнж загадьно! гормонально! продуктивное-

то (в УМОВНКХ одшшцях) У донор1в есIX п1дгруп вищий, Н1Я у

телиць контрольно! групи,

7. Шд вшшвом гормональних препаратов у яечниках докор!в виникапть деяк1 патоморфолоПчн1 зм1ни (кхсти, крововшшви в жов-т1 тхла 1 порохнину неовулъованих (кшкулгв, вогницев! д1мфо1дн! 1кф1льтрати, ф1бр!Шо1дне набухания волокнистих структур. строми), як! суттвво не впливають на результативн1сть наступим гозадот-ропних стамуляцхй. ■ ,

8. Мсти яечниглв зустр1чавтъся в донор!в.п!сля стимуляцП р1зними гормональними препаратами., Станка фшйкулярних к1ст побу-дована з волокнисто! сполучно! тканини без зернистого шару та хн-ших стеро1дЕродукупчих структур,^ тому !х сл1д вхднести до естро-, генно неактиЕнга. Прогестеронпродукуюча активность тонкостинних лютешовюс к1ст у пор1внянн1 з жовтшш йлами незначна. За мор-фогенетичними особенностями к!сти яечкитав у донор1в представля- . ютъ сабою гб1льшен1 в об'ем! к1стозно-атретичн1 яеавульован! фол1кули (фол1куляри к1сти)/ чаотково з люте!н1зац1ет !х ст1нок (толкост1НН1 люте!нов1 к!сти). Прямо! залёжност! ы!к наявн1с-

. от к!ст у яечниках доноргв 1 р1внем пол1овудяцП та виходом емб-. р2.он1в не зиявлсно.

9. Пор1Енялышй анап1з ефективност! викликання полаовуляцп ргзними гормональними препаратами , шказуе, ида кращх показники по-

д1овудяцп 1 виходу ембр1он1в одержан! п1сла застосування ССГ 1 фолатрошну. Але за результатами оц1нки морфофункцюнального стану яечникхв донор1в б1льп дощльно застосування гормонального препарату ФСГ.

10. У телиць, яка не реагують г.ол1овуляц1ею на гонадотропн1 стимуляцП, виявляються латолог1чн1 зм1ни, що послужили передумо-вою неадекватно: реакцп яечник1в на введения гормональних лрепа-рат1в. У тварин п1дгрупи 1-Н вони характеризуются ф1бротигац1бю б!ЛК0Е01 ободонки, атроф1ею строми периферично! аони к1рково! ре-човини 1з вираженэю атреэ1ею приморд1алъних фол1кул1в, эниженням к1лькост1 вторинних фол1кул1в та в1дносно низькою артер1альною васкуляризац1ею занози. У телиць п1дгрупи 5-Н спостер1гаються ф1бротизавдя б1лково'1 ободонки та в1рог1дне зб1льшення кЮтоз-но-атретичних вторинних фол1кул1в 1 сполучно! тканини к1рково! та мозкоео! речовин залоги - процесп характерна для склерок1стозу ябчвикхв.

6. ПРОПОЗИЦП ДЛЯ ПРАКТИКИ

1. 0ц1нка морфофункц1онального стану яечниюв доноров та по-р1вняльний анайз ефективност1 викликання лад!овудяц1! р1зними гормональшми препаратами показали краау. результата при застосу-взтх препарату ФСГ.

2. Морфолог1чн! змши в яечниках донор1в, ЯК1 виникають шд впливом багаторазових гормональних стимуляц!й, як правило, носять зворотнай характер, то>лу для продовження терм1ну використання донор^ основну увагу необх1дно звернути на попередження травматично- 1нфек1'Дйних запальиих процес1в у статевих органах донор1в, пов'язаних з Еимиванням ембрхонхв.

3. Для багаторазових гормональних стнмулявдй пропонувмо в!д-б: р донор!в з середнхм рхвнем реакцп яечникЛв, у яких показники мшовудяцП при наступних стимуляц1ях практично не зм1нюються.

4. Для поглибленого 1 объективного вивчення морфофунгадонадь-ного стану яечник1в уважаемо дощльним у науково-досл1дних роботах використання розроблекого нами алгоритму морфометрП яечнитв 1з застосуЕанням системно! стереометр!! на р1зних р1внях структурно'! орган! заци залоэи.

CTHiCOX 0ПУБЛI KOBAIDtX РОБ1Т ПО ТИП ТР'ШТЛЦП

1. Морфологические показатели репродуктивных органов телок при обработке гонадотропными гормонами / Сергиенко А.К., Советкин C.B., Шкилъ М.Й., Тесаривская У.И. // О широком использовании метода -трансплантации эмбриондв в условиях качественного совершент-стЕОвания с.-х. животных / Львов, декабрь 1987 г./: Тез. докл. П-й Респ. научн, -практ. конф., Львов, 1987. - С. 82-83

2. Шкидь М.И. Стереометрическая оценкз макроструктуры яичников телок // 0 мерах по повы^знмо эффективности и улучшению организации более широкого использования биотехнологии в племенном животноводстве / Львов, декабрь 1988 г./: Тез. докл. П-й Респ. научн.-практ. конф., Львов, 1988. - С. 111

3. Везденко О.С., Тесар1вська У. I., Шк1ль M. I. Реакщ.я супе-ровуляцП при використанн1 гонадотропнши препаратов pisHoro 6io-лог1чного походдення //: Тез. доп. наук.-теор. конф. молодих вче-шк i acnipaHTiB, Кам*янець-Под1льський, 1989. - С. 70-71

. 4. ВШлъ M. I. Стереоыетричн1 показники жовтого т1ла у телиць // : Тез. доп. 49-ï наук.-виробн. конф. ЛАВМ, Льв1в, 1992. - С. 42

5. Шк1ль M. I. Морфометричш. показники яечншйв телшць-доно-р1в nicm полз.овуляцП // >.!зтер1али 5D-Ï наук.-Еиробн. .конф. ЛАВЫ, Льв1в, 1995. - С. 56-57

, 6. Шшль M.I. Морфофунгацональна характеристика яечник!В телиць, HKi не реагували полювулящеи на гонадотропну стимулящю // Тал само. - С. 58-59

7. Шгаль M. I. Ефективн1сть викликання под1овуляцп у телиць- flOHopia р1зними гокадотропними препаратами. У кн.: Актуальн1 проблеми медицина, б1ологН, ветеринар!'i i с1льського господарс-тва. - Льв1в.: "Bi4e", 1995. - С. 65-66

Shkil M.J.

SUMMARY

FUNCTIONAL MORPHOLOGY AND PATHOLOGY OF OVARIES IN HEIFERS AS DONORS AFTER REPEATED EXCITING THE POLYOVULATION BY MEANS OF VARIOUS HORMONAL PREPARATIONS.

The thesis (manuscript) is presented for the decree of Candidate of veterinary sciences in speciality 16.00.07 - veterinary obstetrics and biotechnology of reproduction.

Lviv Academy of Veterinary Medicine named after S.Z.Gzhyts-kyj. Lviv, 1996.

7 scientific works are defended in which the effectivity of use of FM5G, FSH and follitropine in their comparison for the exciting the polyovulation in heifers as donors is shown and where the influence of repeated hormonal stimulations on the level of polyovulation and embryo accretion was studied as well. The algorithm of ovary morphometry with the principles of system stereometry was worked out that made it possible to discribe thoroughly the morphological peculiarities of various structural and functional elements of sexual glands in heifers as donors after single and repeated stimulations by means of different hormonal preparations. Typical morphological changes of heifer ovaries v?ere shovnn that did not reveal the polyovulation after the hormonal preparations have been introduced. The pathogenetic basis of rion-adeguate reaction Df ovaries in such animals was given.

АШ0Т.ЛЦ71Я

Шкиль М.И.

Фушарга нзль пая морфология н патология яичлияов телок-доноров после многократного выпивания полиовуляцнк различными гормональными препаратами

.Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.07 - ветеринарное акушерство и биотехнология воспроизводства Львовская академия ветеринарной медицины имени С.З.Гжицкого Львов, 1996 г.

Защищается 7 научных работ, которые содержат сравнительное, изучение еффективности использования ГСЕК, ФСГ и фоллитропина для вызывания полиовуляции у телок-доноров. Исследовано влияние многократных гормональных стимуляций на уровень полиовуляции и екход эмбрионов. Разработан алгоритм морфометрии яичников с использованием системной стереометрии, что позволило всесторонне описать морфологические особенности различных с труктурно-функционалы п-ж элементов половых желез телок-доноров после одно- и многократных стимуляций различными гормональными препаратами. Показаны характерные морфологические изменения яичников телок, которые не реагировали полиовуляцией на введение гормональных препаратов и дано патогенетическое обоснование неадекватной реакции яичников этих животных.

Ключов! слова: транспдантац1я ембр1он!в, морфолог!я, патология, ябчники, ембр1они.

Шдпипяло до цруку 23.10.96. Сг.рм.лт пягеру <0x04 1/1 С. Пгп'р писвльниЯ. Друк офеетниР. Ьепкоптогнс. Ддтгрських лист*г I. Згм. ЙЗ. Ткррж '100.

ПТЦ "ЛгроспФт" м. Льг»я, гул. "/СС'-р'ччя Львогп, i3s.